Марганець (місто)

Мáрганець — місто обласного значення у Дніпропетровській області. Восьме за чисельністю населення місто області, центр видобування і переробки марганцевих руд. Населення — 48 тис. мешканців (2016).

Марганець
Герб Марганця Прапор Марганця
Мерія
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Дніпропетровська область
Рада	Марганецька міська рада
Код КОАТУУ	1211300000
Засноване	1938
Статус міста	з 1938 року
Населення	47 812 (01.01.2016)
Агломерація	Нікопольська агломерація
Площа	37 км²
Густота населення	1292 осіб/км²
Поштові індекси	53400-53490
Телефонний код	+380-5665
Координати	47°38′41″ пн. ш. 34°36′15″ сх. д.
Висота над рівнем моря	30 м
Водойма	річки: Дніпро, Ревун, Томаківка, Балка Велика Кам'янка, Каховське водосховище
Назва мешканців	марганчани
День міста	третя неділя липня
Відстань
Найближча залізнична станція	Марганець
До обл./респ. центру
- фізична	92 км
- автошляхами	114 км
До Києва
- фізична	428 км
- залізницею	566 км
- автошляхами	525 км
Міська влада
Адреса	м. Марганець, вул. Єдності, 29а, 2-20-17
Веб-сторінка	Офіційний веб-сайт
Міський голова	Жадько Олена Анатоліївна
Марганець у Вікісховищі Карта Марганець Марганець

Етимологія

Назва міста походить від імені мінералу, що тут видобувається — марганцю.

Географія

Розташування

Марганець розташований у південній частині Дніпропетровської області в межах Причорноморської низовини. Південна межа міста проходить за 1,5 кілометри від правого берега Каховського водосховища. В межах міста також протікають річки Ревун, Томаківка, у яку впадає річка Балка Велика Кам'янка. У північній частині міста розташоване Миколаївське водосховище. Висота над рівнем моря від 90 до 10 метрів.

Відстань до Дніпра становить 114 кілометрів автошляхами Н08, Р73 та Т 0435. Неподалік Марганця розташовані промислові міста Нікополь та Покров.

Клімат

Клімат — помірно-континентальний. Літо в основному жарке і сухе, зима — м'яка і малосніжна. Місто Марганець входить до південного посушливого, теплого агропромислового регіону. В силу свого географічного положення Марганець знаходиться під впливом повітряних мас, що приходять з Атлантики, Арктичного басейну або сформувалися над великими континентальними територіями Євразії. Для нього характерний помірно-континентальний клімат з посушливим літом і малосніжною зимою. Щодо агрокліматичного районування — місто розташоване в межах південного посушливого дуже теплого агрокліматичного району.

Середньорічна температура повітря становить +9,2 °C, найнижча вона у січні (в середньому −4,4 °C), найвища — в липні (+22,0 °C). Абсолютний мінімум температури повітря (-34 °C), був зафіксований в 1940 році, абсолютний максимум (40,1 °C) — 10 серпня 1930. Норма атмосферних опадів, прийнята для міста становить 430 мм. Найбільша середня кількість опадів випадає в Марганці в червні (60 мм), найменша — в жовтні (27 мм). Щорічно в Марганці утворюється сніговий покрив, проте його висота незначна. Відносна вологість повітря в середньому становить 73 %, найменша вона в серпні (62 %), найбільша — у грудні (87 %). Найменша хмарність спостерігається в серпні (3,8 балів), найбільша — у грудні (8,1 балів) по 10-бальній шкалі хмарності. Найбільшу повторюваність у Марганці має північно-східний вітер (17,2 %), найменшу — південно-західний (10,4 %). Найбільша середня швидкість вітру в лютому (3,6 м/с), найменша — влітку (2,0 м/с). Штиль спостерігається в середньому 52 дні на рік, найчастіше літніми ночами.

Істотний вплив на клімат міста чинить антропогенний чинник. Після створення Каховського водосховища значно змінився розподіл атмосферних опадів у зоні впливу водойми. Водосховище також надає термічний вплив на прилеглу територію, сприяючи розвитку додаткових висхідних потоків повітря і має утеплюючий ефект. Середня температура води в Каховському водосховищі влітку біля міста становить +22,3 °C. У спекотні дні температура води сягає 30-31 °C.

Показники клімату Марганця
Показник	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень	Серпень	Вересень	Жовтень	Листопад	Грудень	Рік
Середній максимум, °С	−2	−1	4	13	21	24	25	25	20	12	4	0	12
Середня температура, °С	−5,5	−4,1	0,8	9,4	16,0	19,6	21,3	20,6	15,4	8,4	2,5	−2,1	8,5
Середній мінімум, °С	−7	−6	−1	5	11	15	16	15	11	5	1	−3	5
Норма опадів, мм	45	36	34	38	45	59	56	37	36	32	42	52	513

В останні 100—120 років температура повітря в Марганці, так само як і в цілому на Землі, має тенденцію до підвищення.

Екологія

Площа Гірницької слави

Знищені плавні і утворення штучного Каховського моря знищили унікальну фауну і рослинний світ, змінило клімат. Стояча вода і залишки мінеральних добрив, які потрапляють у Дніпро з ланів, призводять до цвітіння води влітку.

Місто Марганець разом із сусіднім Нікополем перебувають у 30 км зоні Запорізької атомної і теплової електростанцій. Електростанції розташовані на протилежному, лівому березі Каховського моря напроти міста Марганця у місті Енергодар.

Основні екологічні проблеми міста:

• підтоплення території м. Марганець внаслідок підвищення рівня ґрунтових вод. Близькість Каховського водосховища, рівень води якого вище окремих земельних ділянок місцевих забудов;
• присутність миколаївського водосховища, як частини гідротехнічних споруд Каховського водосховища з рівнем води перевищуючий допустимий;
• порушення поверхневого стоку; відсутність організованого побутового і поверхневого стоку;
• відсутність каналізації на значній території міста;
• процеси, які є наслідком підтоплення міста, з кожним роком посилюються, збільшується потік скарг про наявність води в підвалах, руйнування фундаментів житлових будинків;
• відсутність полігону твердих побутових відходів, у зв'язку із закриттям полігону ТПВ у місті існує загроза негативного впливу відходів на навколишнє середовище та здоров'я мешканців Марганця.

Історія

Курганнi поховання

У межах міста у великому скіфському курганi (4—3 століття до н.е.) розкопано поховання вождя із золотими прикрасами та зброєю. Е кургани до 14—15 століть.

Перелік пам'яток археології — курганів по м. Марганець, які підлягають охороні та збереженню, як історико-культурні цінності
№ з/п	№ пам'ятки	Назва та адреса пам'ятки	Час виникнення	Хто і коли виявив	Розмір
1	6136	Курган Селище Жовтневе Марганецької міськради, на кладовищі	III-II тис. до н.е.	1983 р., археолог Голубчик Л.М.	Н-1м, Д-40м
2	6134	Курган Урочище Ракшино, південна частинна міста	III-II тис. до н.е.	1983 р., археолог Голубчик Л.М.	Н-4м, Д-40м
3	6135	Курган Масив Ювілейний, біля ЗАТ «Стрічка»	III-II тис. до н.е.	1983 р., археолог Голубчик Л.М.	Н-5м, Д-40м
4	6139	Могильник курганний (2 кургани) Селище Жовтневе	III-II тис. до н. е.	1983 р., археолог Голубчик Л. М.	Н-2 м, Д-30м Н-0,2 м, Д-10м
5	6631	Курган м. Марганець, біля дороги, яка веде до Грушівського кар'єру біля недобудованого гідролізного заводу	II тис. до н.е.	2003 р., Жаринова Н.М.	Н-3,5м, Д-40м
6	66332	Курган м. Марганець, вул. Київська, ліворуч дороги, яка веде до центру міста у лісосмузі лісництва, навпроти ВГРЗ	II тис. до н.е	2003 р., Жаринова Н.М.	Н-3м, Д-40м

Період існування запорозького козацтва

У південній частині міста, в районі Острів, поміж річкою Томаківка і Каховським водосховищем є пагорб, який є місцем розташування першої Запорізької Січі. Цей острів називається Томаківка. Томаківська Січ проіснувала з 1530-их років до 1593 року, якого вона переїхала на острів Базавлук, поблизу сучасного села Капулівка, на захід від міста Нікополь і південь від міста Покров. Вона отримала назву Базавлуцька Січ.

Селище Городище мало центр у південній своїй частини, що межує через протоку з Томаківським островом і колишньою Січчю. Саме тут через протоку, на півночі Томаківського острову була Томаківська січ, а через протоку, де зараз південь Городища, цивільне містечко.

Після зруйнування Січі за наказом російської імператриці Катерини ІІ, більшість козаків пішла на Кубань і за Дунай, частина залишилось у цій місцевості. До відкриття покладів марганцевої руди тільки західна частина міста була забудована. Це козацьке село Городище, а зараз район міста і кінцева зупинка головного автобусного маршруту № 1 від марганецьких вокзалів.

Заснування поселень при рудниках

З 1886 року провадилась розробка родовищ марганцевих руд Нікопольського басейну. Першим рудником був Городищенський рудник. На початку XX століття через басейн прокладено залізницю, що з'єднувала Кривий Ріг із Донбасом і Олександрівськом. Це значно пришвидшило розвиток промисловості у східній частині басейну. На території Городищенського рудника 1904 року було збудовано залізничну станцію Марганець. Також навколо рудників виникали робітничі селища. Вони підпорядковувались Нікопольській Раді народного господарства.

Згодом Городищенський рудник був перейменований на ім. Комінтерну. В середині 30-х років у басейні працювали 20 шахт і 4 збагачувальних фабрики. Виникло ще два робітничих селища — на рудниках ім. Ворошилова та ім. Максимова. Марганецьке рудоуправління було поділене на два — Комінтернівське і Максимівське рудоуправління. Посприяла розвитку видобування руди електрифікація шахт після спорудження Дніпровської ГЕС.

Кількість населення селищ зростала і станом на 1938 рік становила 20,8 тисяч. На їх території діяла семирічна школа, будинок культури ім. Артема, лікарня, поліклініка.

Заснування міста

У лютому 1936 року на марганцевських рудниках було оформлено районний комітет партії, підпорядкований Нікопольському міському комітету. На той час система адміністративно-територіального устрою в СРСР базувалась на структурі осередків КПРС, тому виділення для рудників окремого райкому було першим кроком для утворення нової адміністративно-територіальної одиниці.

Указом Президії Верховної Ради УРСР від 22 жовтня 1938 року населені пункти довкола рудників об'єднані у нове місто Марганець. У 1941 році місто мало три лікарні, дитячу поліклініку, протитуберкульозний пункт, санепідемстанцію, пологовий будинок. Крім того, на підприємствах діяло 5 фельдшерських та 2 лікарняних (на руднику ім. Ворошилова та в селі Мар'ївка) пункти охорони здоров'я. Працювало дві середні школи, школа ФЗН. При рудниках відкривалися клуби, виходило дві багатотиражні газети.

З початком Німецько-радянської війни частина населення Марганця (близько 500 родин) була евакуйована на схід СРСР. 17 серпня 1941 року місто було окуповане німецькими військами, звільнене 6 лютого 1944 року. За цей час місту та промисловим об'єктам завдано сильних руйнувань.

У післявоєнні роки Марганець продовжує розвиватись як промислове місто. Було споруджено нові шахти, виникли нові кар'єри так як, Мар'їнський, Басанський, Грушівський. В середині 1960-х років населення міста становило 44,5 тисячі жителів.

Південна межа міста проходить за 1,5 кілометри від правого берега Каховського водосховища. До агломерації ввійшли й розташовані неподалік від Марганця промислове місто Покров, село Капулівка, селище Городище тощо.

Влада

Міське самоврядування в місті Марганець здійснюються міською громадою через органи місцевого самоврядування. Основною ланкою в системі місцевого самоврядування у м. Марганець є Марганецька міська рада. Важливу роль у роботі самоврядних органів Марганець відіграють постійні комісії міської ради. Основними принципами місцевого самоврядування є самостійність і незалежність Марганецької міської ради у межах своїх повноважень, самофінансування і самозабезпечення, оптимальна децентралізація. До системи самоврядування міста входять також інші форми територіальної самоорганізації громадян: квартальні комітети і будинкові комітети. Функціонування органів територіальної самоорганізації громадян міста Марганець розширює соціальну основу місцевого самоврядування, забезпечує умови для реалізації громадянами їх конституційних прав на участь в управлінні державними і громадськими справами. Місто Марганець з 2011 року є членом Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України».

5 червня 2013 року депутати Марганецької міської ради висловили недовіру міському голові Олегу Бідянку через непрозоре проведення тендерів та нецільове використання коштів

12 лютого 2015 року у місті невідомі завалили пам'ятник Леніну.

Демографія

Населення

Чисельність постійного населення, осіб
1939	1959	1970	1979	1989	2001	2009	2018
20723	34422	46905	50328	54391	49592	48849	47141

Чисельність і розподіл постійного населення за статтю, тис. осіб
Роки	Кількість населення	Кількість чоловіків	% чоловіків до загальної кількості населення	Кількість жінок	% жінок до загальної кількості населення
2009	49,8	22,6	45,38	27,2	54,62
2010	49,7	22,6	45,47	27,1	54,53
2011	49,6	22,5	45,36	27,1	54,64

Статевий розподіл постійного населення за статтю за 2009—2011 роки залишається стабільним з перевагою кількості жінок у співвідношенні 55 % жінки, 44 % чоловіки.

Природний та міграційний рух населення, осіб
Показники	2009	2010	2011	I півріччя 2012
Народженні	546	484	501	236
Померлі	874	928	791	436
Природне скорочення	−328	−444	−290	−200
Прибулі	901	924	849	463
Вибулі	549	596	660	214
Міграційний приріст	352	328	189	249

В останні роки продовжується тенденція зменшення населення, незважаючи на поступову стабілізацію показника народжуваності.

Розподіл населення за основними віковими групами, тис. осіб
Показники	2009	2010	2011
Населення у віці молодшому за працездатний	7,3	8,3	9,3
Населення у працездатному віці	29,5	29,2	29,1
Населення у віці старшому за працездатний	12,9	12,1	11,8

Зайнятість населення та безробіття

Загальна тенденція населення у віці старшому за працездатний
Показники	2007	2008	2009	2010	2011
Зайнятість населення	12844	12133	10968	11091	10413

Впродовж 2007—2011 років кількість штатних працівників по місту зменшилась на 2431 осіб. Значне зменшення відбулось у 2009 році. Кількість фізичних осіб-підприємств становила у 2009 році — 2965, у 2010 році — 2992, у 2011 році — 2902.

Показники зареєстрованого безробіття
Показники	2009	2010	2011
Чисельність населення, яке перебуває на обліку в службі зайнятості, осіб	3119	3459	3096
Кількість зареєстрованих безробітних на кінець року, осіб	935	787	755
Рівень працевлаштування, %	28,7	38,8	44,4
Рівень зареєстрованого безробіття, %	3,2	2,6	2,78
Середній розмір допомоги по безробіттю	577,8	781,3	818,0
Працевлаштовано	1087	1343	1376

Мова

Населення за рідною мовою (2001)
українська мова	російська	вірменська
71,81 %	27,00 %	0,49 %

Економіка

Промисловість

Головне виробництво, яке дало основу для існування міста — видобуток і збагачення марганцю. У мальовничій поймі Дніпра на правому його березі розташувався Нікопольський марганцевий басейн — найвідоміше у світі родовище марганцевої руди, відкрите у 1883 році видатним геологом В.Домгером. Для підготовки кадрів для гірничої промисловості в місті існує Гірничий технікум (колись — Інститут, який готував інженерів). На 16(?) шахтах і 2 величезних кар'єрах (Басанівський і Грушівський) видобувається марганцева руда. Належать вони фінансовій групі Приват (м. Дніпро).

Однією з провідних галузей промисловості міста є металургійний комплекс, до складу якого входять два основних підприємства — ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» та ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод». Містоутворюючим підприємством є ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат», яке добуває марганцеву руду та виробляє марганцевий концентрат, що використовується у металургійній промисловості. ВАТ «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» є одним із провідних у світі підприємств з видобутку й переробки марганцевої руди. Він займає східну частину Нікопольського марганцевого басейну.

На території міста розташовані 12 промислових підприємств: металургійної промисловості — крім вищезгаданих ще ВАТ «Металургмодуль», СПУ-11 ВАТ «Кривбасрудоремонт»; інших галузей — ОП «Марганецька міська друкарня», ВАТ «Марганецький завод керамзитового гравію», ВАТ «Марганецький хлібокомбінат», ВАТ «Квазар-екскавація» та інші.

У місті діють 14 шкіл, 10 дошкільних закладів, 3 позашкільні заклади, лікарня, поліклініка, санаторій-профілакторій, аптеки, заклади культури та спорту.

Заробітна плата

Середньомісячна номінальна заробітна плата становила: у 2009 — 1451,93 грн., у 2010 — 2043,0 грн., у 2011 — 2436,76 грн., у I півріччі 2012 — 2760, 87 грн. Найвищий рівень середньої зарплати по місту фіксується в промисловості, фінансовій діяльності.

Транспорт

Залізнична станція Марганець

Місто знаходиться за 120 км від обласного центру. Марганець має однойменну залізничну станцію на магістралі Апостолове — Запоріжжя. Через місто проходить автошлях загальнодержавного значення Н23 Запоріжжя — Кропивницький. Відстань до обласного центру — 120 км, залізницею — 135 км, автошляхами — 108 км. Відстань до Києва — 421 км, залізницею — 566 км, автошляхами — 520 км.

Перевезення пасажирів автотранспортом загального користування забезпечують 9 приватних підприємців, 35 одиниць автотранспорту (30 автобусів — 14 місць, 2 автобуси — 22 місця, 3 автобуси — 24 місця). На регулярних міських автобусних маршрутах загального користування, згідно з договорами з перевізниками, виділено 2 пільгових місця у кожному транспортному засобі, у тому числі інваліди війни обслуговуються незалежно від наявності пільгових місць.

Показники роботи транспорту міста
Показники	2009	2010	2011	I півріччя 2012
Перевезено пасажирів, тис. осіб	2572,2	2530,0	2528,0	1530,6
Пасажиропотік, млн пас.	28,7	29,2	27,3	18,3
Вантажообіг, млн т	7,6	11,5	6,5	—
Вантажні перевезення, тис. т вант.	33,9	37,6	37,8	—

Архітектура

Архітектурною окрасою Марганця стали Палац Культури гірників (ПК), Будинок зв'язку, автобусний і залізничний вокзали, центральний стадіон. В місті багато клубів, один кінотеатр, музична школа, п'ять бібліотек, парк імені Островського, Лав-парк і центр місцевого краєзнавства — історико-краєзнавчий музей. Найвищі будинки у місті — два дев'яти поверхових будинки. Чотири великих чотирьох і п'яти поверхові райони, — Кірова (у районі старого Інституту, нині - вулиці Чумацької), Ворошилівка, Інститут та Центр, в простолюдді цей район називають Город. Центр має красиві 4-5 поверхові будинки сталінської епохи, стадіон та Палац культури. Всі інші в цьому районі — 1-2 поверхові.

Райони міста: Городище, Максимівка, Підгора, Закам'янка, Новоселівка, Енгельс, Острів (Томаківка), Кірова, Інститут, Ворошилівка, Центр, Басанівка, Грушівка.

Загальна площа житлових приміщень, що експлуатуються, за І півріччя 2012 року становить 492, 2 тис. кв. м., з них:

• 2 поверхові будинки — 27,1 % (58 буд.);
• 5 поверхові будинки — 54,2 % (116 буд.);
• 9 поверхові будинки — 0,9 % (2 буд.).

Пам'ятники та пам'ятні знаки

• Братська могила радянських воїнів та мирних жителів, 1941—1944 (урочище Ракшино);
• Меморіал «Вічний вогонь» (вул. Єдності);
• Братська могила курсантів Одеського артилерійського училища (с. Городище);
• Пам'ятний знак воїнам визволителям м. Марганця (територія залізничної станції Марганець);
• Братська могила радянським військовополоненим (вул. Кленова);
• Братська могила, могила рядового Наливайка (цвинтар по вул. Виїзна);
• Могила невідомого солдата (цвинтар по вул. Бестужева, сел. Тимошовка);
• Пам'ятник знак воїнам-інтернаціоналістам, загиблим у Афганістані (вул. Лермонтова, перехрестя з вул. Київською);
• Пам'ятний знак робітникам рудоремонтого заводу, загиблим у роки Великої Вітчизняної війни (парк культури і відпочинку ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод»);
• Пам'ятник А. С. Пушкіну (вул. Прохолодна, СЗШ № 3);
• Пам'ятник «Великому Кобзарю» (вул. Єдності);
• Пам'ятний знак Івану Сірку (південна околиця м. Марганця, балка Гологрушевка);
• Пам'ятний знак на честь визволителів міста — бійців і командирів 203-ї та 303-ї стрілецьких дивізій 6-ї армії 3-го Українського фронту (вул. Єдності, Сквер Перемоги).
• в 10-х числах лютого 2015 року ліквідовано «пам'ятник Леніну»

Освіта

У місті функціонує 10 загальноосвітніх шкіл, 1 початкова школа, 1 загальноосвітня школа-інтернат, 1 загальноосвітня школа — інтернат для дітей з розумовими та фізичними вадами, 1 вечірня школа, 8 дошкільних закладів, з них 1 навчально-виховний комплекс «Школа — дитячий садок», 3 позашкільних заклади, 2 дитячих спортивні школи, 1 центр трудової підготовки учнівської молоді, професійно — технічний ліцей та коледж.

Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади
Показники	2009	2010	2011	І півріччя 2012
Кількість дошкільних закладів, одиниць	8	8	8	8
Кількість дітей у дошкільних закладах, осіб	1326	1418	1757	2010
Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, одиниць	14 денних, 1 вечірня	14 денних, 1 вечірня	13 денних, 1 вечірня	12 денних, 1 вечірня
Кількість учнів у загальноосвітніх закладах, осіб	4329 денні, 116 вечірні	4194 денні, 119 вечірні	4087 денні, 112 вечірні	4087 денні, 112 вечірні
Кількість вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах	384	371	344	342

Культура

У місті працює музична школа, клуб «Дніпро», 4 бібліотеки у складі Марганецької міської централізованої бібліотечної системи (ЦБС): центральна міська бібліотека ім. М. Островського, міська бібліотека для дітей, бібліотека-філіал № 1 в с. Городище та бібліотека-філіал № 2.

У клубі «Дніпро» (колишній кінотеатр) працюють 9 аматорських колективів різних напрямків. Створена асоціація майстрів народно-прикладного мистецтва різних жанрів. Марганчани різного віку відвідують вокальні колективи «Мелодіка» та «Золота осінь». На базі клубу працює народний театр «ВІЗ і Ко», ізостудія «Палітра». З 2015 року в клубі почав свою роботу фотогурток (інформація станом на 2015 рік)

29 квітня 1969 року в місті Марганець відчинив свої двері марганчанам та гостям міста Марганецький міський історико-краєзнавчий музей. З червня 1971 р. він має звання «Народний». Розташований на першому поверсі житлового будинку в центрі міста за адресою: вул. Радянська, 76 (Телефон для довідок: (05665) 2-35-16). Займає площу — 194 кв. м.

Зібрання музею налічує близько 6000 одиниць збереження з історії, археології, етнографії, природи краю, про початок видобутку руди у Марганці. Це археологічні, побутові (етнографічні) речі, матеріали, пов'язані з гірничо-збагачувальним комбінатом, Героями Соціалістичної Праці, Героями Радянського Союзу, а також речі багатьох марганчан, що брали участь у Великій Вітчизняній війні та відбудові міста. В музеї зберігаються особисті речі Героя Радянського Союзу Кисиленка Петра Євдокимовича і фотографії Героя Радянського Союзу Фокіна Андрія Петровича. Музей зберігає документи і матеріали, пов'язані з періодом окупації населення в роки Другої світової війни (гроші, фото, аусвайси, особисті речі партизан), предмети по геології і палеонтології, шахтарського життя 30-50-хх років минулого століття.

Відкриті постійно діючі експозиції «Геологія і палеонтологія Придніпров'я» та «Марганець і марганчани у Другій світовій війні», виставка місцевого художника Григорія Аврамовича Кириленка «Крим — це Україна». Планується відкриття при музеї арт-галереї «Марганець» й інших постійно діючих експозицій: з археології Придніпров'я, періоду козацької доби (XVI—XVIII століття), початку рудорозробок краю та створення міста у 30-ті роки ХХ століття.(Інформація станом на 2015 рік)

Музей проводить велику роботу з охорони, дослідженню і популяризації знань про пам'ятники історії, археології і архітектури.

В Марганецьку міську ЦБС входять 4 бібліотеки, які обслуговують за рік близько 11 тисяч користувачів. Веб-сайт ЦМБ ім. М.Островського, віртуальну газету «Марганець бібліотечний» за 2014 рік відвідало 13299 осіб. В 3-х бібліотеках щоденно працюють Інтернет-центри вільного безкоштовного доступу до Інтернету. Бібліотеки виконують свою місію — забезпечувати кожній людині вільний доступ до інформації і знань. Головними функціями бібліотек сьогодні є інформаційна та освітня. Бібліотекарі популяризують читання в громаді, працюють з патріотичного, етичного і естетичного виховання марганчан, профорієнтації молоді, навчають комп'ютерній грамотності всіх бажаючих. Розвивають інтерактивні форми читання. На базі бібліотек ЦБС працюють клуби за інтересами. Бібліотеки беруть участь в проведенні міських свят.

При Марганецькій центральній міській бібліотеці ім. М. Островського вже багато років діє Марганецьке міське літературне об'єднання «Віра» (колишня поетична студія «Боян»), до складу якого входять літератори, талановиті марганчани.

Спорт

Для підготовки спортсменів у місті працюють дві дитячо-юнацькі спортивні школи — плавальний басейн і спортивний клуб «Надія». Фізичне виховання та фізкультурно-оздоровча робота проводиться в дошкільних закладах та загальноосвітніх середніх школах. Проводяться змагання, спортивні свята, спартакіади серед дітей.

У місті Марганці кількість охоплених всіма видами фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в 2009 році склав 6219 чол., що у відсотках становить 12,4 % до загальної кількості населення міста. В 2010 році цей показник збільшився (7013 чол., що у відсотках становить 14,11 % до загальної кількості населення міста).

Сучасність

12 жовтня 2010 року поблизу Марганця відбулось зіткнення залізничного потягу та пасажирського автобуса, внаслідок чого загинули 45 осіб.

В місті діє храм УПЦ КП на честь св. перв. ап. Петра і Павла.

В місті Марганець перейменовані об'єкти топоніміки, що підлягали під дію Закону України «Про декомунізацію».

Об'єкти топоніміки
Попередня назва	Сучасна назва
вул. Леніна	вул. Гірників
провул. Леніна	пров. Гірників
вул. Баумана	вул. Щаслива
провул. Войкова	пров. Затишний
вул. Воровського	вул.Різдвяна
вул. Ворошилова	вул. Торговельна
вул. Димитрова	вул. Таврійська
вул. Енгельса	вул. Райдужна
провул. Енгельса	пров. Братський
вул. Енгельса	вул. Ентузіастів
вул. 50 років Жовтня	вул. Соборна
вул. 40 років Жовтня	вул. Кленова
вул. Калініна	вул. Калинова
вул. Кірова	вул. Чумацька
вул. Комінтерну	вул. Козацька
вул. Комсомольська	вул. Квітникова
провул. Комсомольський	пров. Мальовничий
вул. Комуністична	вул. Весняна
вул. Котовського	вул. Світла
вул. Красіна	вул. Наукова
вул. Крупської	вул. Хліборобів
вул. Куйбишева	вул. Гідності
вул. Куйбишева	вул. Фруктова
провул. Куйбишева	пров. Гайдамацький
вул. Лазо	вул. Чарівна
провул. Лазо	пров. Лебединий
провул. Лазо, проїзд 2	пров. Казковий
вул. Лисенка	вул. Композитора Лисенка
вул. К. Лібкнехта	вул. Дніпровська
вул. Луначарського	вул. Солов'їна
вул. Рози Люксембург	вул. ім. І. Молодця
вул. К. Маркса	вул. Історична
вул. Менжинського	вул. Соняшникова
вул. П. Морозова	вул. Миротворців
провул. П. Морозова	пров. Рідний
вул. Орджонікідзе	вул. Трояндова
вул. Островського	вул. Мистецька
вул. Пархоменка	вул. Виїзна
провул. Пархоменка	вул.Тінистий
вул. ХХ Партз'їзду	вул. ім. П. Грекова
вул. Піонерська	вул. Юнацька
вул. Газети «Правда»	вул. Журналістів
вул. Радянська	вул. Єдності
вул. Раскової	вул. Барвиста
вул. Свердлова	вул. Травнева
вул. Тельмана	вул. Тюльпанова
вул. Тольятті	вул. Автомобільна
вул. Ульянова	вул. Універсальна
вул. Урицького	вул. Березнева
вул. Фрунзе	вул. Ясна
вул. Фурманова	вул. Оптимістична
вул. Клари Цеткін	вул. Героїв праці
вул. Чапаєва	вул. Малинова
вул. Червоноармійська	вул. Лозова
вул. Червоногвардійська	вул. Героїчна
вул. Щорса	вул. Кедрова
парк ім. Островського	парк Центральний
вул. Халтуріна	вул. Перлинна
вул. Лізи Чайкіної	вул. Місячна
провулок Шмідта	пров. Янтарний
вул. Вавілова	вул. Приватна
вул. Жовтнева	вул. Прохолодна
вул. Інтернаціональна	вул. Стрілецька
вул. Ленінградська	вул. Радісна
вул. 22 Жовтня	вул. Хортицька
вул. Белінського	вул. Ізмаїла Срезневського
вул. Боженка	вул. Симона Петлюри
вул. Гайдара	вул. Михайла Грушевського
вул. Дніпропетровська	вул. Староміська
вул. Жуковського	вул. Василя Жуковського
вул. Кінноармійська	вул. Святослава Хороброго
вул. Колгоспна	вул. Ярослава Мудрого
вул.Коцюбинського	вул. Михайла Коцюбинського
вул. Профінтерна	вул. Європейська
пров. Профінтерна	пров.Переможців
вул. Сєрова	вул. Валентина Сєрова
вул. Шавріна	вул. Михайла Драгоманова
вул. Щербакова	вул. Івана Котляревського

Видатні особистості міста

Могила Андрія Фокіна

• Бідняк Григорій Прокопович — український письменник, Почесний громадянин міста Марганець
• Салгаєв Олексій — ландшафтно-парковий скульптор
• Каїрський Микола Миколайович — Герой Радянського Союзу
• Кисиленко Петро Євдокимович — Герой Радянського Союзу
• Фокін Андрій Петрович — Герой Радянського Союзу
• Антоненко Анатолій Олексійович — відомий марганецький поет, голова Марганецького міського літературного об'єднання «Віра» (колишня Марганецька поетична студія «Боян»), талановитий стоматолог, Почесний громадянин міста Марганець;
• Пугач Володимир Харлантійович — відомий марганецький поет, меценат всіх книг марганецьких авторів, член Марганецького міського літературного об'єднання «Віра» (колишня Марганецька поетична студія «Боян»)
• Мельник Анатолій Анатолійович — марганецький поет, член Марганецького міського літературного об'єднання «Віра» (колишня Марганецька поетична студія «Боян»)
• Лопатюк Любов Василівна — відома марганецька поетеса
• Хвостик Віра Павлівна — відома марганецька письменниця, член Національної спілки журналістів України, колишній редактор громадсько-політичної газети «Марганчанка», редактор багатьох книг марганецьких авторів
• Байбурін Равіль Мубаракович — історик-краєзнавець, дослідник історії марганецького краю, автор багатьох історичних праць
• Войтенко Петро Михайлович — автор пам'ятних знаків в м. Марганці, Почесний громадянин міста Марганець
• Стародуб Андрій Вікторович (1984—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни з 2014 року
• Дорошенко Марина Олегівна (1981—2014) — українська баскетболістка
• Козловська Марина Петрівна (* 1984) — українська мистецтвознавець.

Поезія

Твої шахти,

Заводи, кар'єри

У світанні

Звелись голубім.

Я люблю твої

Парки і сквери.

Місто Марганець -

Рідний мій дім. (Григорій Бідняк)

Мов у краю зеленого життя ми,

Де творять щастя руки золоті.

Оточений садами і копрами,

Підвівся Марганець, змужнілий у труді. (Володимир Сосюра)

Джерела

• Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 399—415.
• Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с. — С. 84.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Література

• Олександр Морщавка. Марганець: Сторінки минулого. — Київ: КМЦ «Поезія», 2004 — ISBN 966-8455-01-0
• Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
• Марганец: к 70-летию города/ уклад. О. М. Максименко та ін. — Дніпропетровськ: Січ, 2008. — 193 с. — ISBN 978-966-511-347-X.

Посилання

• Сайт Дніпропетровської ОДА
• Офіційний інтернет-портал м. Марганця
• Марганець. Історія за часів УРСР
• Марганецька кузня
• Марганецька міська бібліотека ім. М.Островського
• Погода в місті Марганець