Малабарське узбережжя
Малабарське узбережжя, або Малабар — довге і вузьке узбережжя на південному заході півострова Індостан, розташоване на південь від Гоа, між аравійським морем і Західними Гатами. Узбережжя простягається на 845 км по території індійських штатів Карнатака і Керала. На узбережжі знаходилася історична область Південної Індії — Малабар.
| Малабарське узбережжя | |
 | |
| Країна |
 Індія[1] |
|---|---|
| Адміністративна одиниця |
Індія Керала[1] |
 | |
 | |
 Малабарське узбережжя у Вікісховищі | |
Координати: 12°01′00″ пн. ш. 75°16′59″ сх. д. / 12.0167000000277770511° пн. ш. 75.28330000002777922° сх. д.
Узбережжя є алювіальною низовиною шириною до 80 км, здебільшого низинний і топкий, місцями є піщані пляжі. Берегова смуга шириною 1-2 км має багато глибоких лагун, в деяких з яких розташовані морські порти, такі як Кочин і Калікут (Кожикоде).
Клімат і рослинністьРедагувати
Клімат регіону субекваторіальний, мусонний. Середня температура повітря коливається від 25 °C до 28 °C. Опади до 2-3 тис. мм на рік, в основному в кінці літа. Сухий сезон на півдні триває з січня по лютий, на півночі — з грудня по квітень.
Низовини і схили гір зі сходу покриті тропічними вічнозеленими лісами, з великою різноманітністю видів: тік, Dalbergia і махагонія, а також пальми, бамбук, камелії, сандалове дерево, різні ліани і орхідеї. Устя річок мають мангри .
Господарське використанняРедагувати
Малабарське узбережжя є одним з найгустонаселеніших районів Індії. Його землі використовують для землеробства — рисові поля, плантації кави, кокосової пальми, манго, бананів. Також вирощуються перець, кардамон і горіхи кеш'ю.
На узбережжі видобувають монацит з розсипів морського походження, також відомі великі запаси торієвих пісків.
ІсторіяРедагувати
Численні портові міста Малабара, такі як Кожикоде і поселення Oddeway Torre (обидва були частиною Голландської Індії), а також Кочин і Каннур протягом століть були центрами торгівлі в Індійському океані.
У 4 ст. на Малабар прибув християнський проповідник Фома Канський, що заснував велику християнську громаду .
Спеціалізація на морській торгівлі призвела до появи великої різноманітності культур в прибережних поселеннях Малабарського узбережжя. У цих містах з'явилися перші групи християн, євреїв і мусульман в Індії.
Див. такожРедагувати
ДжерелаРедагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малабарське узбережжя |
- Panikkar, K. M. (1929). Malabar and the Portuguese: being a history of the relations of the Portuguese with Malabar from 1500 to 1663.
- Panikkar, K. M. (1931). Malabar and the Dutch.
- Panikkar, K. M. (1953). Asia and Western dominance, 1498-1945. London: G. Allen and Unwin.