Перегляд вихідного коду сторінки Маврикій

{{Otheruses}}
{{Картка Країна
|native_name              = {{lang-en|Republic of Mauritius}}<br/>{{lang-fr|République de Maurice}}<br/>[[маврикійська креольська мова|маврикійська креольська]] ''Repiblik Moris''
|common_name_g            = Маврикію
|conventional_long_name   = Республіка Маврикій
|image_flag               = Flag of Mauritius.svg
|image_coat               = Coat_of_arms_of_Mauritius.svg
|image_map                = Mauritius (orthographic projection with inset).svg
|national_motto           = ''Stella Clavisque Maris Indici''{{spaces|2}}<small>([[Латина]])<br/>«Зірка і ключ Індійського океану»</small>
|national_anthem          = ''[[Гімн Маврикію|«Motherland»]]''<br/>{{lang-en|Батьківщина}}
|official_languages       = [[Англійська мова|Англійська]], [[Французька мова|французька]], [[маврикійська креольська мова|маврикійська креольська]]
|main_languages           = [[Bhojpuri]]
|capital                  = [[Порт-Луї]]
|latd=20 |latm=10 |latNS=S |longd=57 |longm=31 |longEW=E
|largest_city             = [[Порт-Луї]](столиця)
|government_type          = [[Республіка]]
|leader_title1            = [[Президент Маврикію|Президент]]
|leader_name1             = [[Барлін Віапуру]]
|leader_title2            = [[Прем'єр-міністр Маврикію|Прем'єр-міністр]]
|leader_name2             = [[Правінд Джагнот]]
|sovereignty_type         = [[Незалежність]]
|sovereignty_note         = від [[Велика Британія|Великої Британії]]
|established_event1       = Дата
|established_date1        = [[12 березня]] [[1968]]
|established_event2       = Республіка
|established_date2        = [[12 березня]] [[1992]]
|area_rank                = 179
|area_magnitude           = 1 E9
|area                     = 2 040
|areami²                  = 787
|percent_water            = 0,05
|population_estimate      = 1 219 220
|population_estimate_rank = 153
|population_estimate_year = 2006
|population_census        =
|population_census_year   =
|population_density       = 616
|population_densitymi²    = 1 564
|population_density_rank  = 17
|GDP_PPP                  = $16,0 млрд
|GDP_PPP_rank             = 119
|GDP_PPP_year             = 2006
|GDP_PPP_per_capita       = $13 703
|GDP_PPP_per_capita_rank  = 51
|HDI                      = {{increase}} 0,800
|HDI_rank                 = 63rd
|HDI_year                 = 2004
|HDI_category             = <span style="color: #009900">висока</span>
|currency                 = [[Маврикійська рупія]]
|currency_code            = MUR
|country_code             =
|time_zone                = [[Маврикійський час|MUT]]
|utc_offset               = +4
|time_zone_DST            = ''не спостерігається''
|utc_offset_DST           = +4
|cctld                    = [[.mu]]
|calling_code             = 230
|ремарки                  = The population estimate is only for the island of Mauritius. For the whole republic, as at 31 December 2006, it is 1,256,739<ref>{{cite web|url=http://www.gov.mu/portal/goc/cso/ei617/toc.htm|title=Population and Vital Statistics, Republic of Mauritius, Year 2006 - Highlights|publisher=Central Statistics Office (Mauritius)|accessdate=2007-03-18|date=March 2007|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HZfp3tD9?url=http://www.gov.mu/portal/goc/cso/ei617/toc.htm|archivedate=2013-06-22|deadurl=yes}}</ref>
|}}
'''Респу́бліка Маври́кій''' ({{lang-en|Republic of Mauritius}}, {{lang-fr|République de Maurice}}, {{lang-mfe|Republik Moris}}, {{lang-hi|मॉरीशस गणराज्य}})&nbsp;— [[острів]]на [[держава]] в [[Індійський океан|Індійському океані]] на схід від [[Мадагаскар]]у. Маврикію належать також [[Родригес (острів)|острів Родригес]], острови [[Агалега]] та декілька дрібніших островів<ref name="ЮЕ"/>. Площа країни становить 2040 км² (167 місце у світі), власне острова Маврикій&nbsp;— 1865 км². Населення: 1,2&nbsp;млн осіб (148 місце у світі). Столиця: місто [[Порт-Луї]].

== Походження назви ==
Перше історичне свідчення існування острова знаходиться на карті виробництва італійського картографа [[Альберто Кантіно]] за [[1502]] рік<ref name="Toorawa2007"/>. Арабським мореплавцям острів був відомий як '''Діна Аробі''' (Dina Arobi). Після відвідин острова у [[1507]] році португальськими моряками він з'являється на картах під назвою '''Сішна''' ({{lang-pt|Cirne}}), названий на честь одного з кораблів. Інший португальський мореплавець [[Педру ді Машкареньяш]] ({{lang-pt|Pedro de Mascarenhas}}) дав назву всьому архіпелагу. У [[1598]] році, після зайняття голландською ескадрою адмірала [[Вібрандт ван Варвік|Вібрандта ван Варвіка]] ({{lang-nl|Wybrand Van Warwyck}}), острів був названий '''Маврицій''' ({{lang-nl|Mauritius}}), на честь голландського принца [[Моріц Оранський|Моріца Оранського]] ({{lang-nl|Maurits van Oranje}})<ref name="ЕСБЕ"/>. Після того як голландці залишили острів у [[1710]] році французи з сусіднього [[Реюньйон]]у зайняли його у [[1715]] році, назвавши '''Іль-де-Фанс''' ({{lang-fr| Isle de France}}). 3 грудня [[1810]] року французи офіційно капітулювали перед британцями, які повернули острову назву '''Маврикій''', який також широко відомий як '''Моріс''' ({{lang-fr|Ile Maurice}})<ref name="П-М"/>.

== Географія ==
{{main|Географія Маврикію}}

=== Географічне положення ===
Острівна африканська держава, займає [[Маврикій (острів)|однойменний острів]] в західній частині [[Індійський океан|Індійського океану]] на схід східного узбережжя [[Мадагаскар]]у. Маврикію також належить ряд островів: [[Агалега]] (за 900&nbsp;км на північ від головного острова), [[Сент-Брандон]] або Каргадос-Карахос (за 400&nbsp;км на північ), [[Родригес (острів)|Родригес]] (за 600&nbsp;км на схід), конституційний суверенітет поширює на британський [[Чагос|архіпелаг Чагос]] (за 1900&nbsp;км на північний схід)<ref name="Большов"/>. Маврикій і [[Реюньйон]] входять до групи [[Маскаренські острови|Маскаренських островів]]. Вигідне геополітичне положення дозволяє контролювати не тільки акваторію західної частини Індійського океану, але й східне узбережжя [[Африка|Африки]] (2,2 тис. км на захід, 850&nbsp;км до [[Мадагаскар]]у) й південне [[Азія|Азії]] (4 тис. км на північний схід)<ref name="Большов"/><ref name="ЗГ"/>.

=== Геологія ===
{{main|Геологія Маврикію}}
Острів Маврикій, як частина [[Вулканізм|вулканічних]] Маскаренських островів, з'явився з-під води 7&nbsp;млн років тому, після чого північну частину острова почала формувати вивержена [[лава]] з сучасного центрального масиву<ref name="ЗГ"/>. Вулканізм на острові вщух 0,1&nbsp;млн років тому. [[Кратер вулкана|кратери]] згаслих вулканів: [[Бас-Бланк]], [[Канака (вулкан)|Канака]], найбільший&nbsp;— [[Тру-о-Серф]] (діаметр 370&nbsp;м, глибина 100 м) в масиві Гран-Басен<ref name="ЗГ"/>. Прояви вулканічної діяльності в сучасну епоху можна побачити на південно-західному узбережжі в ущелині [[Ле-Суфлер]] працює [[гейзер]]. Складається, головним чином, з [[базальт]]ових лав, [[вулканічний туф|вулканічних туфів]], коралового [[вапняк]]у<ref name="ЕСБЕ"/>.

=== Рельєф ===
Головний острів вулканічний, оточений [[Кораловий риф|кораловими рифами]], має овальну форму, який простягнувся на 65&nbsp;км з півночі на південь, і на 48&nbsp;км із заходу на схід. Рельєф Маврикія складний гористий. На півночі розташована порізана пагорбами рівнина, яка поступово піднімається і переходить в [[Центральне плато (Маврикій)|Центральне плато]] (600 м), на якому розташовані колишні кратери згаслих вулканів: Бас-Бланк, Канака, Тру-о-Серф<ref name="Большов"/>. Центральне плато різко обривається до південного і західного узбережжя. На острові виділяються кілька гірських хребтів, орієнтованих з сходу на захід: на північному заході гірський ланцюг [[Мока (гори)|Мока]] (найвища точка&nbsp;— гора [[Пітер-Бот]], 818 м), один з відрогів якого охоплює півкільцем зі сходу і півночі місто Порт-Луї; на південному заході гірські ланцюги [[Тамарен]], [[Саван (хребет)|Саван]] і [[Рив'єр-Нуар]] (найвища точка країни [[Пітон-де-ла-Рив'єр-Нуар]], 828 м). Хребет [[Бамбу]] (найвища точка&nbsp;— гора [[Морн-дю-Гранд-Порт]], 455 м) простягнувся від міста [[Кьюр-Пайп]] на Центральному плато до середини східного узбережжя<ref name="Большов"/>. На північ від хребта Бамбу лежить гірський ланцюг [[Бланш (хребет)|Бланш]] (найвища точка&nbsp;— гора [[Бланш (гора)|Бланш]], 531 м)<ref name="Большов"/>. Нижні схили гір Маврикію вкриті густою рослинністю, вершини закінчуються скелястими піками. На захід від Пітер-Бота височить пік [[Ле-Пус]] (811 м), який нагадує витягнутий великий палець, на південний захід виділяються вершини [[Монтань-дю-Ремпар]] (771 м), [[Корп-де-Гард]] (719 м) і [[Пітон-де-ла-Саван]] (705 м)<ref name="Большов"/>. На узбережжі виділяється ряд мальовничих гір: на півострові [[Ле-Морн]]&nbsp;— гора [[Ле-Морн-Брабан]] (556 м), на узбережжі бухти [[Тамарин (бухта)|Тамарин]]&nbsp;— гора [[Ремпар]] (545 м), що нагадує альпійський [[Маттерхорн]].

Північніше Порта-Луї знаходиться [[Бухта Могил]] ({{lang-fr|Baie du Tombeaux}})&nbsp;— місце потоплених кораблів, місце де у 1615 році затонув перший губернатор острова Пітер Бот. Найпівнічніший пункт острова&nbsp;— [[Кап-Маларе]] («Мис невдач»); місце, де 1810 року вперше на острів висадились англійці<ref name="ЗГ"/>. На південному узбережжі цікавою є природна арка [[Пон-Натюрель]] (довжина 20&nbsp;м, ширина 6&nbsp;м, висота 15 м), що утворилась внаслідок провалу перекриття морської печери<ref name="ЗГ"/>. На західному узбережжі знаходиться геологічна пам'ятка природи&nbsp;— кольорові піски [[Шамарель]], що утворились внаслідок нерівномірного застигання різних шарів вулканічних викидів<ref name="ЗГ"/>.

Острів Родригес, як і Маврикій, гористий, вулканічного походження; Каргадос-Карахос, Чагос, [[Тромлен]] і Агалега&nbsp;— пласкі острови коралового походження.

=== Клімат ===
{{main|Клімат Маврикію}}
Клімат островів [[Тропічний клімат|тропічний]], морський. Вище в горах більш помірний і придатний для життя, саме там розміщується більша частина поселень<ref name="ЕСБЕ"/>. Пересічна температура повітря найтеплішого місяця (лютого) +26&nbsp;°C, найхолоднішого (серпня) + 16&nbsp;°C. Середньорічна кількість [[Атмосферні опади|опадів]] розподілена нерівномірно: від 1 500&nbsp;мм у гірських районах до 5 000&nbsp;мм на прибережних рівнинах. У середньому опадів до 3000&nbsp;мм на рік. Бувають [[Тропічний циклон|тропічні циклони]], переважно з січня по березень<ref name="УРЕ"/>.

=== Гідрологія ===
{{main|Гідрологія Маврикію}}
Річки маловодні, але численні (до 100), більшість пересихає влітку, головна&nbsp;— [[Гранд-Рив'єр (річка)|Гранд-Рив'єр]] (16 км)<ref name="ЕСБЕ"/><ref name="УРЕ"/>. [[Шамарель (водоспад)|Шамарель]] (Тамарін) на річці [[Сен-Дені (річка)|Сен-Дені]] (295&nbsp;м), що має 7 потоків&nbsp;— найвищий [[водоспад]] острова<ref name="ЗГ"/>.

=== Ґрунти і рослинність ===
{{main|Ґрунти Маврикію|Флора Маврикію}}
Поширені родючі ґрунти на вулканічних і глиняних породах<ref name="УРЕ"/>.

У горах збереглися [[Тропічний ліс|тропічні ліси]] з [[манго]], [[Мімозові|мімози]], різних [[Пальми|пальм]], які ще донедавна займали майже третину острова, а до появи людини в XVI столітті&nbsp;— майже всю територію острова<ref name="УРЕ"/>. Добре акліматизувались європейські, африканські та індійські рослини, завезені переселенцями<ref name="ЕСБЕ"/>. Плантації [[Цукрова тростина|цукрової тростини]], [[маніок їстівний|маніоку]], [[Кукурудза|кукурудзи]], [[Кава|кави]] та [[Перець (рід)|перцю]], [[рис]]ові чеки<ref name="ЕСБЕ"/>. На острові розташовано [[ботанічний сад]] тропічних рослин&nbsp;— [[Памплемус]], який з 1988 року носить ім'я першого прем'єр-міністра держави, [[Сівосагура Рамгулама]]. У ньому висаджено й культивується більше 500 різних рідкісних видів рослин ([[ковбасне дерево]], [[геніпа]], [[червоне дерево]])<ref name="ЗГ"/>.

=== Тваринний світ ===
{{main|Фауна Маврикію}}
Маврикій оточений [[кораловий риф|кораловими рифами]], біля яких зустрічаються практично багато видів [[тропічні риби|тропічних риб]], в тому числі блакитний і чорний [[марлін]]и, [[акула|акули]], жовтий [[тунець]], [[барракуда]]; водяться і [[лангуст]]и. Через віддаленість від материка фауна острова не є різноманітною, але представлена значним числом ендемічних видів. Водяться [[кажани]], завезені [[лемур]]и і [[Їжак мадагаскарський|мадагаскарські їжаки]]; [[змії]] відсутні, багато [[Черепахи|черепах]] і [[Ящірки|ящірок]]. Місцеві ендемічні гігантські птахи знищені людьми або завезеними тваринами: [[маврикійський блакитний голуб]] (''Alectroenas nitidissima''), [[маврикійський дронт]] (''Raphus cucullatus''), [[маскаренська лиска]] (''Fulica newtonii''), великі папуги і [[рудий маврикійський пастушок]] (''Aphanapterix imperialis'')<ref name="ЕСБЕ"/>. На острові відсутні [[Хижі|хижі ссавці]].

На південному узбережжі 1994 року створено зооферму Ля-Ваніль, де розводять [[Крокодил нільський|нільських крокодилів]] (''Crocodylus niloticus''), [[сейшельська черепаха|сейшельських]] (''Aldabrachelys gigantea'') і [[черепаха промениста|променистих черепах]] (''Astrochelys radiata''). А на західному узбережжі, поблизу поселення [[Флік-ен-Флак]] у 1979 році створено пташиний парк [[Касела]], що налічує до 2,5 тис. птахів у вольєрах<ref name="ЗГ"/>.

=== Охорона природи ===
На острові [[Егрет]], поблизу східного узбережжя Маврикію, створено орнітологічний заказник, де охороняють гніздування рідкісних птахів: [[Рожевий голуб|рожевих голубів]] (''Nesoenas mayeri'') і [[Боривітер маврикійський|маврикійського боривітру]] (''Falco punctatus'')<ref name="ЗГ"/>.

На південь від столиці в долині [[Чорна річка (Маврикій)|Чорної річки]] на площі 6557 га створено [[національний парк]]&nbsp;— [[Долина Чорної річки]] ({{lang-fr|Parc national des gorges de Rivière Noire}}). На території національного парку під охороною знаходяться більше 150 видів рідкісних рослин і тварин: [[білохвостий фаетон|білохвості фаетони]] (''Phaethon lepturus''), [[маврикійський дрізд|маврикійські дрозди]], [[мангуст]]и, [[мавпи]] і [[олені]]. У південній частині парку в [[1977]] році для збереження залишків первісних лісів [[ебенове дерево|ебенового дерева]] створено заповідник [[Макабі-дель-Омбр]], що входить до всесвітньої мережі біосферних резерватів [[ЮНЕСКО]]<ref name="ЗГ"/><ref name="МАВ"/>.

== Історія ==
{{main|Історія Маврикію}}

=== Початок колонізації ===
[[Файл:Cantino_planisphere_(1502).jpg|міні|ліворуч|300пкс|Мапа з позначенням Іль-де-Франс (1502)]]
Маврикій був відомий [[арабські мореплавці|арабським]] і [[Малакка (півострів)|малайським]] мореплавцям ще в [[X сторіччя|X&nbsp;сторіччі]], але вони ніколи не намагалися його заселити. Першим європейцем, який на початку [[XVI&nbsp;сторіччя]] досяг острову [[Реюньйон]] (разом з Маврикієм входить до складу [[Маскаренський архіпелаг|Маскаренського архіпелагу]]), був [[португальські мореплавці|португальський мореплавець]] [[Педру ді Машкареньяш]] ({{lang-pt|Pedro de Mascarenhas}}). Він же в 1505&nbsp;році відкрив Маврикій. Але португальців острів мало цікавив, постійних поселень вони не створювали.

У [[1598]] році зусиллями голландського адмірала [[Вібрандт ван Варвік|Вібрандта ван Варвіка]] ({{lang-nl|Wybrand Van Warwyck}}) Маврикій став частиною володінь [[Голландська Ост-Індська компанія|голландської Ост-Індської компанії]]. Безлюдний острів був місцем, де екіпажі кораблів, шляхом до Індії, поповнювали запаси прісної води. У [[1615]] році перший губернатор острова [[Пітер Бот]] потонув, коли його корабель наткнувся на рифи біля північно-західного узбережжя. На його честь названа одна гірських вершин острова<ref name="Большов"/>. Перше поселення проіснувало лише 20 років. Саме звідси [[Абель Тасман]] вирушив досліджувати західне узбережжя [[Австралія (континент)|Австралії]]<ref name="П-М"/>. Голландці завезли на острів цукрову тростину, свійських тварин та благородного оленя, але були вимушені покинути острів у 1710 році<ref name="П-М"/>.

=== Французька колонія ===
Чергову спробу колонізувати острів Маврикій зробили французи під проводом [[Гійом Дюфре Дарсель|Гійома Дюфре Дарселя]] ({{lang-fr|Guillaume Dufresne D'Arsel}}) у вересні [[1715]]&nbsp;року<ref name="П-М"/>. Але тільки в [[1735]] році, з появою губернатора [[Мае де ла Бурдоне]] ({{lang-fr|Mahé de La Bourdonnais}}) острів став активно розвиватись і колонізуватись. Закладено Порт-Луї&nbsp;— військово-морську базу і суднобудівний центр. Французькі колоністи займалися сільським господарством ([[цукрова тростина]], [[кава]]), плантації, завезли на острів чорношкірих невільників з Африки і [[Мадагаскар]]у. На острові відбулося 4 великих повстання рабів, у [[1695]], [[1724]], [[1732]] і [[1794]] роках<ref name="УРЕ"/>. До [[1767]] року острів перебував під управлінням [[Французька Ост-Індська компанія|французької Ост-Індської компанії]]<ref name="П-М"/>. Під час [[Французька революція|Французької революції]] на острові на короткий час був створений незалежний уряд. Під час [[Наполеонівські війни|Наполеонівських воєн]] острів був базою піратських ескадр, що робили набіги на британські торгові судна. У серпні 1810 року французи відбили велику атаку британців, але вже в грудні останні висадились на півночі острова і змусили капітулювати<ref name="П-М"/>.

=== Британська колонія ===
[[Файл:Flag of Mauritius (1923–1968).svg|міні|ліворуч|250пкс|Прапор Маврикію (1923)]]
3 грудня [[1810]]&nbsp;року острів Маврикій перейшов до володінь [[Велика Британія|Великої Британії]], що було закріплено [[Паризький договір (1814)|Паризьким договором]] 1814&nbsp;року, який гарантував мешканцям острову повагу до мови, звичаїв, законів і традицій<ref name="П-М"/>. Першим британським губернатором став [[Роберт Фракуар]] ({{lang-en|Robert Farquhar}})<ref name="П-М"/>. Британські колонізатори продовжили розведення цукрової тростини, але замість темношкірих невільників на плантаціях вже працювали переселенці з Індії (індуїсти і мусульмани), що докорінно змінили соціальне середовище на острові. Рабство на Маврикії було скасоване в [[1835]]&nbsp;році, а плантатори отримали компенсацію в розмірі 2&nbsp;млн фунтів стерлінгів за власних рабів<ref name="П-М"/>. Виготовлення цукру, що експортувався до Британії, приносило великі прибутки, острів швидко покращував власну інфраструктуру. Проте з розвитком виготовлення цукру з буряків в Америці та Європі прибутки острова до кінця XIX століття значно скоротились. 1893 року основні статті надходжень для влади становили: мито&nbsp;— 2,8&nbsp;млн рупій, торгові свідоцтва&nbsp;— 2,4&nbsp;млн рупій<ref name="ЕСБЕ"/>.

Систему влади на острові очолював губернатор. Виконавча гілка була представлена Виконавчою радою: командувач королівськими військами, секретар колонії, генерал-прокурор, генерал-скарбник, генерал-аудитор і два члени від уряду Великої Британії. Представницька гілка складалась з ради 27 членів: 10 обирались громадянами, 8 [[ex officio]], 9 призначались самим губернатором<ref name="ЕСБЕ"/>.

У серпні [[1948]] року усім писемним громадянам було надане право голосу на виборах до місцевої Законодавчої ради, що прийшла на зміну Урядовій раді і складалась з 19 депутатів, що обираються, 12&nbsp;— призначаються генерал-губернатором, 3&nbsp;— колишніх депутатів. Маврикій залишався британською колонією до 1967&nbsp;року, коли острову була надана автономія.

У 1959 році&nbsp;Харольд Макміллан зробив свій знаменитий виступ «Вітер змін», де визнав, що найкращим варіантом для Британії є надання повної незалежності її колоніям. На Ланкастерській конференції 1965 року стало зрозуміло, що Велика Британія хоче надати і Маврикію незалежність, залишаючи в своєму управлінні лише архіпелаг Чагос, який доєднала до британських територій в Індійському Океані<ref>[http://www.lexpress.mu/node/243359/ Незалежність Маврикію{{ref-en}}]</ref>. У січні 1968 року, за шість тижнів до оголошення незалежності, у Порт-Луї вибухнув бунт місцевого населення, що призвело до загибелі 25 людей<ref>[http://www.mauritiusmag.com/?p=598 Заворушення в Маврикію (1968){{ref-en}}]</ref>.

=== Королівство співдружності ===
[[Файл:Veerasamy_Ringadoo.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Останній генерал-губернатор Маврикію Вірасамі Рінґаду]]
[[12 березня]] [[1968]]&nbsp;року острів Маврикій став незалежною державою у складі [[Британська Співдружність|Британської Співдружності]]<ref name="ЮЕ"/>. Цього ж року країна була прийнята до [[ООН]]. Главою держави номінально була [[Єлизавета ІІ]], представлена генерал-губернатором&nbsp;— політична система&nbsp;— [[конституційна монархія]]<ref name="УРЕ"/>. У 1971 році вибухнула серія страйків на чолі з партією Маврикійський військовий рух та підтримані профспілками, що привело до введення надзвичайного стану в країні. Лідера повстання Пола Беренгера було ув'язнено. У травні 1975 року по всій країні вибухнули студентські страйки, які вимагали право голосу в парламенті з 18-літнього віку. Парламент змушений був задовольнити вимоги студентів підписавши відповідний акт<ref>[https://www.bbc.co.uk/news/world-africa-13882731 Повстання в Маврикію{{ref-en}}]</ref>. Уряд з 1982 року очолював [[Аніруд Джагнот]]. Цей період ознаменувався зростанням економіки у секторі EPZ (Export Processing Zone). Індустріалізація почала поширюватися і на села із залученням молодих працівників з усіх етнічних груп. У результаті цукрова промисловість припинила відігравати основну роль в економіці. В країні почалася роздрібна торгівля а також стали пропонуватися кредити малозабезпеченим працівникам, тим самим надаючи їм можливість придбати побутову техніку. У 1989 році з'явилася перші біржі, а з 1990 року була дозволена вільна торгівля<ref>John D. Battersby (28 December 1987). «Port Louis Journal; Land of Apartheid Befriends an Indian Ocean Isle». The New York Times.{{ref-en}}</ref>. У 1990 році прем'єр-міністра не було підтримано щодо змін Конституції, які стосувалися президентського управління в республіці. Але 12 березня 1992 року була проголошена незалежна республіка на чолі з президентом, що обирався раз на п'ять років. Першим президентом самостійної республіки став останній генерал-губернатор [[Вірасамі Рінгаду|Вірасамі Рінґаду]]<ref>Jane Perlez, Special to The New York Times (27 August 1990). «Mauritius' Political Quarrel Saves the Queen». Great Britain; Mauritius: The New York Times{{ref-en}}</ref>. [[12 березня]] [[1992]] року була проголошена незалежна республіка на чолі з президентом, що обирається раз на п'ять років.

=== Республіка ===
[[Файл:Evening_Port_Louis.jpg|міні|ліворуч|300пкс|Порт-Луїс сьогодні]]
12 березня 1992 року, через двадцять чотири роки після незалежності, Маврикій було проголошено республікою в рамках Співдружності Націй. Останній генерал-губернатор, сер Вересамі Рангаду, став першим президентом згідно перехідної угоди<ref>AAPS Newsletter, Volume 1, Issues 5–19, African Association of Political Science, 1992, p. 20{{ref-en}}</ref>. 30 червня 1992 року його замінив  Кассам Утем, який був переобраний в 1997 році на другий термін<ref>Country Profile: Mauritius, Seychelles, Economist Intelligence Unit, 2001, p. 8</ref>. Незважаючи на поліпшення економіки, яке співпало з падінням цін на бензин та сприятливим курсом на долар, уряд не користувався повною довірою населення<ref>Mauritius in the making across the censuses 1846—2000, Monique Dinan. ISBN 99903-904-6-0{{ref-en}}</ref>.

У лютому 1999 року країну охопила низка громадянських зневдоволень. Бунти розгорілися після того, як популярна співачка Кая, заарештована за куріння марихуани на громадському концерті, була виявлена мертвою в тюремній камері. Через чотири дні заворушення вдалося приборкати, основною причиною яких була також бідність населення<ref>Rapport du Juge Matadeen sur les émeutes de 1999, Imprimerie du Gouvernement, 2000{{ref-en}}</ref>.

У 2002 році острів Родрігес став автономією республіки і таким чином отримав змогу обрати своїх власних представників для управління островом. 

У 2014 році було запропоновано почати новий етап реформації і оголосити Другу республіку, згідно з якою президент мав би більше повноважень. День проголошення відбувся 24 листопада 2014 року, і вперше кандидати-виборці мали можливість не називати свою етнічну групу. Загальні вибори відбулися 10 грудня 2014 року, і Альберт Лепер був обраний президентом. Незабаром після виборів колишнього екс-прем'єра викликали до поліції за звинуваченням у відмиванні державних коштів. У цьому ж році Організація Об'єднаних Націй звинуватила Велику Британію в незаконності її прав на острів Чагос. Згідно рішенню суду Маврикію мало дістатися 80 % акцій мали належати Маврикію, решта Китаю. Повністю рішення ООН не набуло чинності.

21 січня 2017 року прем'єр-міністр Аніруд Джагнот оголосив, що через два дні він подасть у відставку на користь свого сина, міністра фінансів Правінда Джунаута, який займе його посаду. Перехід відбувся  23 січня<ref>Jean Paul Arouff (23 January 2017). «New Mauritius PM takes over from father, opponents cry foul». Reuters{{ref-en}}</ref>.

== Політична система ==
{{main|Політична система Маврикію}}
Маврикій за [[Форма правління|формою правління]] є [[Парламентська республіка|парламентською республікою]], глава держави&nbsp;— [[президент Маврикію|президент]], що обирається на 5 років парламентом<ref name="ЮЕ"/>. [[Державний устрій]]&nbsp;— [[унітарна держава]].

[[Конституція Маврикію|Конституцію Маврикію]] прийнято 12 березня 1968 року, яка діє і тепер (зі змінами)<ref name="ЮЕ"/>. У 1982 році парламент Маврикію прийняв закон, згідно з яким [[архіпелаг Чагос]], включаючи острів [[Дієго-Гарсія]], є невід'ємною частиною маврикійської території. Однак [[Велика Британія]] відторгла цей архіпелаг, «здавши» острів Дієго-Гарсія в оренду [[Сполучені Штати Америки|США]] на 50 років для спорудження військової бази<ref name="ЮЕ"/>.

Резиденція президента знаходиться в колишніх апартаментах працівників Вест-Індійської компанії&nbsp;— Шато-де-Редю в місті [[Мока (місто, Маврикій)|Мока]].

Виконавча влада належить [[Рада міністрів Маврикію|раді міністрів]], яку формує парламент<ref name="Большов"/>. [[Прем'єр-міністр Маврикію|Прем'єр-міністром]] стає лідер партії, що отримала більшість місць у Національній асамблеї, а міністри призначаються з депутатського складу парламенту<ref name="ЮЕ"/>.

=== Парламент ===
{{main|Парламент Маврикію}}
Законодавчу владу здійснює однопалатна [[Національна асамблея Маврикію|Національна асамблея]] у складі 70 депутатів, з них 62 обираються шляхом загальних прямих виборів на 5 років таємним голосуванням, а 8 мандатів одержують кандидати в депутати, які набрали найбільшу кількість голосів після 62 обраних<ref name="ЮЕ"/><ref name="Большов"/>. До складу парламенту за посадою входить генеральний прокурор<ref name="ЮЕ"/>.

==== Політичні партії ====
{{main|Політичні партії Маврикію}}
У [[1936]] році була заснована перша політична партія на острові&nbsp;— [[Лейбористська партія Маврикію|лейбористська]]<ref name="УРЕ"/>. 1955 року заснована [[Маврикійська соціал-демократична партія]]. У 1958 році створений [[Мусульманський комітет дії]]. У 1963 році утворено [[Лейбористський конгрес Маврикію]]. У 1970 році утворився [[Маврикійський бойовий рух]]. Створена Загальна федерація робітників<ref name="УРЕ"/>.

На парламентських виборах 11 вересня 2000 року до парламенту Маврикію пройшли такі [[Політична партія|політичні партії]]:
* [[Бойовий соціалістичний рух]] і [[Маврикійський бойовий рух]]&nbsp;— 54 місця (87 %);
* [[Маврикійська лейбористська партія]]&nbsp;— 6 місць (10 %)<ref name="Дубович"/>.

=== Судова влада ===
Судова система представлена [[Верховний суд Маврикію|Верховним судом]], апеляційним кримінальним судом, апеляційним цивільним судом, окружними судами та первинними судами<ref name="ЮЕ"/>. Традиційно судочинство засноване на [[французьке право|французькому цивільному праві]] з домішкою [[Англійське право|звичаєвого англійського]]<ref name="ЕСБЕ"/>.

=== Зовнішня політика ===
{{main|Зовнішня політика Маврикію}}
Маврикій&nbsp;— член [[ООН]] з 1968 року, [[Організація Африканської Єдності|ОАЄ]] з 1963 року, низки інших міжнародних і регіональних організацій. Входить до [[Співдружність націй|Співдружності націй]]<ref name="ЮЕ"/>. На міжнародній арені Маврикій проводить курс на неприєднання до блоків та розвиток відносин з усіма країнами. У 1968 році Маврикій встановив дипломатичні стосунки з [[СРСР]], вже 1974 року було підписано угоду з СРСР про співробітництво в галузі рибальства<ref name="УРЕ"/>. Разом з тим зовнішня політика країни в основному визначається традиційними зв'язками з [[Велика Британія|Великою Британією]], [[Франція|Францією]], [[Південно-Африканська Республіка|ПАР]]<ref name="УРЕ"/>. Маврикій був асоційованим членом [[Європейська економічна спільнота|ЄЕС]]. Дипломатичні відносини з [[Україна|Україною]] встановлено [[1 жовтня]] [[1992]] року<ref name="ЮЕ"/>.

==== Українсько-маврикійські відносини ====
{{main|Українсько-маврикійські відносини}}
Уряд Маврикію офіційно визнав [[незалежність України]] 8 червня 1992 року, [[Українсько-маврикійські відносини|дипломатичні відносини]] з Україною встановлено 1 жовтня 1992 року<ref name="Дубович"/>. Дипломатичних і консульських представництв в Україні не створено, найближче посольство Маврикію, що відає справами щодо України, знаходиться в [[Берлін]]і ([[Німеччина]])<ref name="Дубович"/>. Справами України в Маврикії відає [[Посольство України в Південно-Африканській Республіці|українське посольство в Південно-Африканській Республіці]].

=== Державна символіка ===
[[Прапор Маврикію|Державний прапор]]

[[Герб Маврикію|Державний герб]]

[[Гімн Маврикію|Державний гімн]]

== Адміністративно-територіальній поділ ==
{{main|Адміністративний поділ Маврикію}}
В адміністративно-територіальному відношенні територія держави поділяється на: 9 районів і 5 міст.

== Збройні сили ==
{{main|Збройні сили Маврикію}}
Чисельність збройних сил у 2000 році становила 1,5&nbsp;тис. військовослужбовців<ref name="Дубович"/>. Загальні витрати на армію становили 9&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>.

Наприкінці XIX століття англійський гарнізон на острові складався з 794 солдатів і 40 офіцерів<ref name="ЕСБЕ"/>.

== Економіка ==
{{main|Економіка Маврикію}}
Маврикій&nbsp;— держава, що динамічно розвивається. [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП) у 2006 році становив 16,7&nbsp;млрд доларів США (123 місце у світі); що у перерахунку на одну особу становить 13,5 тис. доларів (53 місце у світі)<ref name="Дубович"/>. Промисловість разом із будівництвом становить 32 % від ВВП держави; аграрне виробництво разом з лісовим господарством і рибальством&nbsp;— 10 %; сфера обслуговування&nbsp;— 58 % (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>. Зайнятість активного населення у господарстві країни розподіляється так: 14 %&nbsp;— промисловість і будівництво; 20 %&nbsp;— аграрне, лісове і рибне господарства; 66 %&nbsp;— сфера обслуговування (станом на 2006 рік)<ref name="Дубович"/>.

Надходження в [[державний бюджет]] Маврикію за 2006 рік становили 1,5&nbsp;млрд доларів США, а витрати&nbsp;— 1,9&nbsp;млрд; дефіцит становив 21 %<ref name="Дубович"/>.

Історично головним експортним продуктом острова був [[цукор]] і похідні продукти. У 1904 році з острова було вивезено цукру, [[ром]]у і [[ваніль|ванілі]] на 32&nbsp;млн [[Індійська рупія|індійських рупій]]<ref name="ЕСБЕ"/>. Увезено товарів на 22,5&nbsp;млн. Бюджет острова становив у 1904 році 9,4&nbsp;млн рупій доходів, 10,6&nbsp;млн рупій витрат<ref name="ЕСБЕ"/>.

У країні створена [[вільна економічна зона]]<ref name="Большов"/>.

=== Валюта ===
{{main|Валюта Маврикію}}
Національною валютою країни слугує [[маврикійська рупія]] (MUR). 1 маврикійська рупія = 100 [[цент (гроші)|центів]]. Емітентом виступає [[Банк Маврикію]]. У 2006 році за 1 долар США (USD) давали 31,7 маврикійських рупій.

=== Промисловість ===
{{main|Промисловість Маврикію}}
Головні галузі промисловості: [[Харчова промисловість|харчова]], [[Текстильна промисловість|текстильна]], [[Швейна промисловість|швейна]], [[Шкіряна промисловість|шкіряна]], [[Електротехнічна промисловість|електротехнічна]], виготовлення [[медичне обладнання|медичного обладнання]].

Промисловість представлена невеликими підприємствами з переробки сільськогосподарської сировини (цукрові заводи, чайні й [[Легка промисловість|текстильні фабрики]]), окремими підприємствами електронної, хімічної і місцевої промисловості. Збудовані заводи з виробництва добрив і [[Дріжджі|дріжджова]] фабрика. Переважна більшість підприємств створена за участю іноземного капіталу й працює на експорт.

=== Гірнича промисловість ===
{{main|Гірнича промисловість Маврикію}}

=== Енергетика ===
{{main|Енергетика Маврикію}}
За 2004 рік було вироблено 2,1&nbsp;млрд кВт/год [[Електроенергія|електроенергії]] (експортовано 0&nbsp;млн кВт/год); загальний обсяг спожитої&nbsp;— 2&nbsp;млрд кВт/год (імпортовано 0&nbsp;млн кВт/год)<ref name="Дубович"/>.

У 2004 році споживання [[Нафта|нафти]] склало 21,5&nbsp;тис. барелів на добу, [[природний газ]] не використовується для господарських потреб<ref name="Дубович"/>.

=== Агровиробництво ===
{{main|Аграрне виробництво Маврикію}}
У сільськогосподарському обробітку знаходиться більша частина, 54 % площі острова<ref name="Дубович"/>. Головні [[сільськогосподарські культури]]: [[цукрова тростина]], [[чай]], [[тютюн]]. Для власного споживання вирощують [[рис]], [[кукурудза|кукурудзу]], [[маніок їстівний|маніок]], [[арахіс]], [[банан]]и, овочі. Розводять велику рогату худобу, овець і кіз.

Довгий час країна була одним з головних експортерів [[Цукор|цукру]], під плантації цукрової тростини, починаючи з XVII століття, була віддана більшість родючих земель острова (у 1978 році було зібрано 6,2&nbsp;млн тонн цукрової тростини й одержано 665&nbsp;тис. тонн цукру)<ref name="Большов"/><ref name="УРЕ"/>. Важливими експортними культурами є також [[чай]] (у 1978 році було зібрано 4,9&nbsp;тис. тонн) та [[тютюн]]. Найбільша чайна плантація знаходиться в Буа-Шері (30 тонн/рік, 2010 рік) в районі Кюрпіп<ref name="ЗГ"/>. Аграрна країна з монокультурним сільським господарством довгий час страждала від коливання цін на цукор на світовому ринку, що призводило до нестабільного розвитку економіки, зниження рівня життя, росту безробіття (на початку 1978 року в країні налічувалось близько 20 тис. безробітних)<ref name="УРЕ"/>.

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Маврикію}}
Станом на 1977 рік, довжина автошляхів на острові становила 2 тис. км<ref name="УРЕ"/>. Найбільший [[морський порт]]&nbsp;— Порт-Луї. Діє [[Міжнародний аеропорт імені сера Сівусагура Рамгулама]] (колишній «Плезанс»). Як наслідок перебування під англійською короною, на Маврикії діє лівосторонній автомобільний рух.

Вже наприкінці XIX століття на острові для потреб цукрової промисловості було прокладено 2 гілки залізничних колій, загальною довжиною 200 км (чистий прибуток 1893 року склав 575 тис. рупій)<ref name="ЕСБЕ"/>.

=== Телекомунікації ===
Наприкінці XIX століття на острові діяв [[телеграф]], було прокладено кабель морським дном через Сейшели до [[Занзібар (острів)|Занзібару]]<ref name="ЕСБЕ"/>.

У 2001 році всесвітньою мережею [[Інтернет]] у Маврикії користувались 55 тис. осіб<ref name="Дубович"/>.
{{see also|Інтернет Маврикію}}

=== Туризм ===
{{main|Туризм Маврикію}}
«Туристичний трикутник» Маврикію із безліччю готелів на білосніжних піщаних пляжах знаходиться на півночі острова між містами Порт-Луї&nbsp;— на заході, [[Рош-Нуар]]&nbsp;— на сході, [[Кап-Малере]]&nbsp;— на півночі<ref name="ЗГ"/>. У [[Гран-Бай]] знаходиться «маврикійське лазурове узбережжя» із великою кількістю готелів навколо торговельного центру Сансет-бульвар, морським акваріумом і яхт-клубом<ref name="ЗГ"/>. На східному узбережжі, за винятком піщаних пляжів острова [[Іль-о-Серф]], курортів мало ([[Бель-Мар]], [[Тру-д-Одюс]]), через високі морські хвилі, що їх гонять вітри через увесь Індійський океан, це привабливе місце для [[серфінг]]у<ref name="ЗГ"/>.

У 1996 році Маврикій відвідало 0,5&nbsp;млн іноземних туристів, що дало прибуток у 170&nbsp;млн доларів США<ref name="Дубович"/>.

=== Зовнішня торгівля ===
{{main|Зовнішня торгівля Маврикію}}
Основні торговельні партнери Маврикію: [[Франція]], [[Велика Британія]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Південно-Африканська Республіка]], [[Індія]].

Держава [[експорт]]ує: [[текстиль]] (58 %), цукор (26 %), чай. Основні покупці: Велика Британія (34 %); Франція (21 %); США (15 %). У 2006 році вартість експорту склала 1,6&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.

Держава [[імпорт]]ує: промислові вироби, паливо, продукти харчування. Основні імпортери: Франція (18 %); Південно-Африканська Республіка (12 %); Індія (9 %). У 2006 році вартість імпорту становила 2,2&nbsp;млрд доларів США<ref name="Дубович"/>.

Історично головними товарами на експорт для острова були цукор (18,9&nbsp;млн рупій в 1893 році), [[ром]] (22,1&nbsp;млн рупій), [[сизаль]], [[кокосова олія]] і спеції ([[ваніль]], [[Перець чорний|перець]])<ref name="ЕСБЕ"/>.

== Населення ==
{{main|Населення Маврикію}}
Населення держави у 2006 році становило 1,2&nbsp;млн осіб (148 місце у світі). Населення острова у 1950 році становило 465&nbsp;тис. осіб, у 1980 році&nbsp;— 957&nbsp;тис. осіб, у 1990 році&nbsp;— 1,1&nbsp;млн осіб. [[Густота населення]]: 586 осіб/км² (8 місце у світі). Згідно зі статистичними даними за 2006 рік [[народжуваність]] 15,4&nbsp;‰; [[смертність]] 6,9&nbsp;‰; [[природний приріст]] 8,5&nbsp;‰<ref name="Дубович"/>. [[1891]] року на острові проживало 371,65 тис. осіб, 207,10 тис. чоловіків і 164,55 жінок<ref name="ЕСБЕ"/>.

[[Вікова піраміда]] населення має такий вигляд (станом на 2006 рік):
* діти віком до 14 років&nbsp;— 23,9 % (149,5 тис. чоловіків, 147,6 тис. жінок);
* дорослі (15-64 років)&nbsp;— 69,5 % (430 тис. чоловіків, 432 тис. жінок);
* особи похилого віку (65 років і старіші)&nbsp;— 6,6 % (32 тис. чоловіків, 50 тис. жінок).

=== Урбанізація ===
{{main|Міста Маврикію}}
Рівень [[Урбанізація|урбанізованості]] в 2000 році склав 43,6 %<ref name="Дубович"/>. Головні [[місто|міста]] держави: [[Порт-Луї]] (147 тис. осіб), [[Роз-Гілл|Бо-Басен-Роз-Гілл]] (110 тис. осіб), [[Вакоас-Фенікс]] (97 тис. осіб).

=== Етнічний склад ===
{{main|Етнічний склад Маврикію}}
Особливість населення країни&nbsp;— багаторасовість, острів населяють вихідці з Африки, Азії, Європи<ref name="Большов"/>. Головні [[етнос]]и, що складають маврикійську націю: [[індо-маврикійці]]&nbsp;— 68 %, [[креоли]] (змішаного франко-афро-малагасійского походження)&nbsp;— 27 %, [[китайці]]&nbsp;— 3 %, [[європейці]]&nbsp;— 2 %.

Історія [[євреї|єврейської громади]] на острові Маврикій досить коротка. Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]], 1580 євреїв зі [[Східна Європа|Східної Європи]], тікаючи від нацистських переслідувань, відправились до [[Палестина|Палестини]]. Але англійська влада відмовила їм у праві на проживання і вони [[1940]] року прибули на Маврикій. По закінченню війни і створенню незалежної держави [[Ізраїль]] євреї залишили острів. Поряд із [[Ле-Бамба|Ле-Бамбою]], що на шляху з Флік-ен-Флак до Порт-Луї знаходиться кладовище Святого Мартина з єврейською частиною, де поховано 127 втікачів від [[Холокост]]у<ref name="ЗГ"/>.

=== Мови ===
{{main|Мови Маврикію}}
[[Державна мова]]: [[Англійська мова|англійська]].

Мови якими розмовляє місцеве населення, за переписом 2000 року:
* [[маврикійська креольська мова|маврикійська креольська]] (''[[Lingua franca]]'' на основі французької)&nbsp;— 80,5 %;
* [[бходжпурі]] (мова індоарійської групи)&nbsp;— 12,1 %;
* [[французька]]&nbsp;— 3,4 %;
* [[англійська]] (офіційна)&nbsp;— менше 1 %;
* інші мови ([[гінді|хінді]], [[урду]], [[хакка]])&nbsp;— 4 %.

=== Релігії ===
{{main|Релігія в Маврикії}}
Головні [[релігія|релігії]] держави, за переписом 2000 року: [[індуїзм]]&nbsp;— 48 % населення, [[католицтво]]&nbsp;— 23 %, [[іслам]]&nbsp;— 17 %, [[протестантизм]] ([[Англіканська церква|англікани]], [[Пресвітеріанство|пресвітеріани]], [[адвентисти]])&nbsp;— 8 %, [[буддизм]]&nbsp;— 1 %.

Наприкінці XIX століття склад релігійних громад острова мав такий вигляд: індуїсти&nbsp;— 57 % (209 тис.), католики&nbsp;— 31 % (115 тис.), мусульмани&nbsp;— 9 % (34 тис.), протестанти 2 % (7 тис. вірян)<ref name="ЕСБЕ"/>. Католицькі і протестантські громади отримували державні субсидії.

Найбільший індуїстський храм, [[Махешварнат]] збудовано наприкінці XIX століття на півночі острова в Тріоле<ref name="ЗГ"/>.

=== Охорона здоров'я ===
{{main|Охорона здоров'я в Маврикії}}
Очікувана [[середня тривалість життя]] в 2006 році становила 72,6 року: для чоловіків&nbsp;— 68,7 року, для жінок&nbsp;— 76,7 року<ref name="Дубович"/>. Смертність немовлят до 1 року становила 14,6&nbsp;‰ (станом на 2006 рік). Населення забезпечене <!--місцями в стаціонарах лікарень на рівні 1 місце на _ жителів;--> лікарями&nbsp;— 1 лікар на 1130 жителів (станом на 1996 рік)<ref name="Дубович"/>. <!--Витрати на охорону здоров'я в _ році склали _% від ВВП країни<ref name="Дубович"/>.-->

У 1993 році 100 % населення було забезпечено [[Питна вода|питною водою]]<ref name="Дубович"/>.

Зараженість [[Вірус імунодефіциту людини|вірусом імунодефіциту]] (ВІЛ)&nbsp;— 1,7 % (оцінка на 2007 рік).

=== Освіта ===
{{main|Освіта в Маврикії}}
Рівень [[Грамотність|письменності]] в 2003 році становив 85,6 %: 88,6 % серед чоловіків, 82,7 % серед жінок<ref name="Дубович"/>. Витрати на освіту в 1996 році становили 3,7 % від ВВП<ref name="Дубович"/>.

Навчання в державних освітніх закладах безоплатне. Система освіти склалася під впливом англійської: початкова школа&nbsp;— 6 років, середня&nbsp;— 7 (5+2) років. У 1977/78 навчальному році у початковій школі налічувалося 137 тис. учнів, у середніх навчальних закладах&nbsp;— 79,6&nbsp;тис<ref name="УРЕ"/>. У [[1965]] році в Порт-Луї було засновано [[Маврикійський університет]], вже через 10 років в ньому навчалось до 1 тис. студентів. У 1972 році було засновано [[Авіаційний коледж Маврикію|авіаційний коледж]]. У 1973 році засновано [[Педагогічний інститут Маврикію|педагогічний інститут]]<ref name="УРЕ"/>. У місті Мока [[Інститут Махатми Ганді]].

1893 року по всьому острові діяло 171 школа, в яких навчалось 16,7&nbsp;тис. учнів, на яких, разом із королівською колегією, витрачалось урядом 47 тис. рупій<ref name="ЕСБЕ"/>.

== Культура ==
{{main|Культура Маврикію}}
На Маврикії з 1829 року працюють Королівське товариство з гуманітарних і природничих наук, [[Академія мови й літератури Маврикію]], з 1880 року [[Інститут Маврикію]], з 1938 року Історичне товариство. У 1953 році у Порт-Луї було засновано науково-дослідний інститут цукрової промисловості<ref name="УРЕ"/>.

На Маврикії діє ряд бібліотек: Університетська, Муніципальна, Інституту Маврикію, Британської ради.

=== Музеї ===
У 1885 році було закладено [[Музей міста Порт-Луї]]. У 1960 році створено [[Гербарій Маврикію]]. У місті Маебур діє [[Історичний музей Маврикію|Історичний музей]]. На північ від міста Мока в «[[Еурека]]», комплексі дерев'яних колоніальних будівель франко-мавриканської родини Леклеціо, зведених у 1856 році, відкрито історико-етнографічний музей<ref name="ЗГ"/>. У [[В'є-Гран-Порт]] на східному узбережжі, задля збереження голландської минувшини, створено [[Музей Фредеріка Гендріка]]<ref name="ЗГ"/>. У місті Маебург&nbsp;— Морський музей, присвячений англо-французькій морській битві 1810 року в навколишніх водах.

=== Архітектура ===
{{main|Архітектура Маврикію}}
Маврикій&nbsp;— місце, де стикаються різні культури, що знаходить відображення в архітектурі країни: у столиці по сусідству розташовані мечеть Джума, індуїстський храм Маесварат і християнський собор Сент-Джеймс.

=== Образотворче мистецтво ===
{{main|Мистецтво Маврикію}}
У 1922 році створено [[Художня галерея Маврикію|Художню галерею]]<ref name="УРЕ"/>.

=== Література ===
{{main|Література Маврикію}}

=== Театр ===
[[Файл:Port Louis Mauritius Theatre.jpg|міні|Театр у Порт-Луї, листівка 1910 року]]
{{main|Театр Маврикію}}

=== Музика й танці ===
{{main|Музика Маврикію}}
Традиційний креольський танок [[Сега (танок)|сега]], бере свій початок від перших завезених на острів у XVII столітті голландцями чорношкірих рабів з [[Мадагаскар]]у і [[Мозамбік]]у. Енергійні танцівниці в кольорових спідницях у швидкому африканському ритмі, під [[барабан]]ний акомпанемент, звабливо рухають стегнами в парі з чоловіками, або самостійно<ref name="ЗГ"/>. Через це, а також сороміцькі пісні, що супроводжують танок, європейці вважали сегу елементом низької культури.

=== Кінематограф ===
{{main|Кінематограф Маврикію}}
Піщані пляжі північного узбережжя, мальовнича природа та індійська субкультура створює привабливі умови для зйомок [[боллівуд]]ських кінофільмів, серіалів та телепередач<ref name="ЗГ"/>.

=== Кухня ===
{{main|Кухня Маврикію}}
Кухня Маврикію є міксом [[Французька кухня|французької]], [[Китайська кухня|китайської]] та [[Індійська кухня|індійської кухонь]]. Основна страва країни&nbsp;— [[каррі]] у вигляді [[рис]]у з [[Курятина|куркою]], або іншими м'ясопродуктами, [[Креветки|креветками]] або [[устриця]]ми, овочами та обов'язковими [[Прянощі|прянощами]], заправлені олією і зеленню. Дуже схожий на нього «бір'яні»&nbsp;— рис із м'ясом, овочами або рибою, приправленими прянощами. Дуже популярна закуска «пурі»&nbsp;— своєрідні [[бутерброд]]и (як холодні так і гарячі) з особливого [[борошно|борошна]] з різними інгредієнтами, починаючи від [[Салат (страва)|салатів]] і кінчаючи м'ясним або рибним асорті, але обов'язково з будь-яким [[соус]]ом. Повсюдно пропонують китайську локшину «хв Фріт» із безліччю способів приготування. [[Пальма|Пальмові пагони]], які додають до багатьох страв&nbsp;— національний продукт маврикійців<ref name="ЗГ"/>.

Риба і морепродукти займають на столах маврикійців важливе місце, поряд із рисом. Навколишні води багаті рибою, з яких найбільш популярні [[тунець]], [[дорада]], [[морський язик]], [[барабулька]] (султанка), [[марлін]] та ін. Рибу коптять, смажать на вогні і вугіллі, їдять сирою з лимонним соком, тушкують і варять зі всілякими добавками. Особливим [[делікатес]]ом вважаються прісноводні [[раки]] «камарон», [[краби]], [[лангусти]], [[восьминіг]] з соусами віндай або каррі, [[равлик]]и, різні [[молюск]]и, [[морські їжаки]] тощо. Їх готують сотнями різноманітних способів, але обов'язково з прянощами і великою кількістю зелені. Поширеним є креольський суп із морепродуктів, на манер французького [[буябес]]а ({{lang-fr|Bouillabaisse}}). До салатів із морепродуктів подають популярні соуси [[ругай]] (провансальський томатний) і [[віндай]] ([[гірчиця]] з [[Оцет|оцтом]])<ref name="ЗГ"/>.

На острові вирощують [[батат]], [[томати]], [[баклажан]]и, маленький зелений огірок з клейкою шкіркою «лало», [[маніок їстівний|маніок]], [[Кабачок|кабачки]], [[гарбуз]], [[патисон]]и, капустяну пальму (місцева кулінарна гордість) та інші, часто зовсім незнайомі європейцеві овочі. Вирощується велика кількість фруктів різних сортів.

Місцеві вироби з борошна: своєрідні трикутні ватрушки «самусса» (самса) з листкового тіста з овочами, м'ясом або рибою, пиріжки з батату, пиріжки з картоплею і баклажанами, пончики з прянощами, маленькі [[тарталетка|тарталетки]] з пастою із морепродуктів, тістечка з кокосовою крихтою.

=== Свята ===
{{main|Свята Маврикію}}
Національні свята держави відзеркалюють строкатий етнічний склад населення. На початку року із петардами і процесіями драконів святкують [[китайський новий рік]]. У цей же час святкують [[Таміли|тамільський]] [[Кавадії]], процесія із глечиками молока і статуєю [[Муруган]]а, сина бога [[Шива|Шиви]], прямує до храму, де купає статую в молоці. Цей ритуал ([[Пал Авісегум]]) символізує божественний дар життя<ref name="ЗГ"/>. У ніч з 8 на 9 вересня католики відзначають роковини [[Беатифікація|беатифікованого]] у [[1979]] році французького монаха [[Жак-Дезіре Лаваль|Жака-Дезіре Лаваля]] (1803—1864), «апостола Маврикію». Тисячі маврикійців збираються на його могилі в [[Сан-Круа]], передмісті Порт-Луї<ref name="ЗГ"/>.

=== Наука ===
{{main|Наука в Маврикії}}

=== Засоби масової інформації ===
{{main|ЗМІ Маврикію}}

=== Спорт ===
{{main|Спорт у Маврикії}}
З травня по листопад на іподромі Марсове поле в Порт-Луї проводять скачки на конях<ref name="ЗГ"/>.

== Див. також ==
* [[Французька колоніальна імперія]]
* [[Родригес (острів)|Острів Родригес]]

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="Большов">{{ref-ru}} ''Большов И. Г.'' Маврикий.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : «Мысль», 1986.&nbsp;— 110 с.</ref>
<ref name="П-М">{{ref-en}} [http://www.govmu.org/English/ExploreMauritius/Pages/History.aspx Розділ Історія] на офіційному порталі Уряду Республіки Маврикій.</ref>
<ref name="ЗГ">{{ref-ru}} Маврикий. Затерянный в Индийском океане. Золотой глобус №&nbsp;87, [[De Agostini]], 2011.</ref>
<ref name="Toorawa2007">{{ref-en}} ''Toorawa, S.'' 2007. The medieval Waqwaq islands and the Mascarenes. Hassam Toorawa Trust, Port Louis, Mauritius.</ref>
<ref name="ЕСБЕ">{{ref-ru}} [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Маврикия_святого_остров Остров Святого Маврикия] // {{ЕСБЕ}}</ref>
<ref name="ЮЕ">[http://leksika.com.ua/13761025/legal/mavrikiy Маврикій] // {{Юридична енциклопедія}}</ref>
<ref name="УРЕ">[http://leksika.com.ua/12960406/ure/mavrikiy Маврикій] // {{УРЕ}}</ref>
<ref name="Дубович">''[[Дубович Іван Андрійович|Дубович І. А.]]'' Країнознавчий словник-довідник.&nbsp;— {{comment|К.|Київ}} : [[Знання (видавництво)|Знання]], 2008.&nbsp;— 839 с.</ref>
<ref name="МАВ">{{ref-en}} [http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?mode=all&code=MAR+01 Macchabee / Bel Ombre]&nbsp;— Mauritius. Biosphere Reserve Information.</ref>
}}

== Література ==
* {{ref-ru}} ''Большов И. Г.'' Маврикий.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : [[Мысль]], 1986.&nbsp;— 110 с.
* {{ref-ru}} ''Бурыгин С. М., Шейко Н. И., Непомнящий Н. Н.'' Мальдивы, Маврикий, Сейшелы: жемчужины Индийского океана.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Вече, 2007.&nbsp;— 299с.
* {{ref-ru}} ''Лебедева Н. Б.'' Маврикий&nbsp;— островное государство в Индийском океане.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : [[Знание (видавництво, Москва)|Знание]], 1991.&nbsp;— 164 с.
* {{ref-ru}} ''Люно Ж.'' Сахарный Маврикий // ГЕО.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 96–98.
* {{ref-ru}} ''Степанчук Ю. И.'' Звезда и ключ Индийского океана: Очерки о Маврикии.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : [[Наука (видавництво)|Наука]], 1987.&nbsp;— 200 с.
* {{ref-ru}} ''Токарева З. И.'' Маврикий: Справочник / РАН, Институт Африки.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Наука, 1992.&nbsp;— 166 с.
* {{ref-ru}} ''Федоров В. П.'' Перевести время на 400 лет назад, чтобы спасти Маврикий // [[Эхо планеты]].&nbsp;— 2007.&nbsp;— N 21.&nbsp;— C. 40.

== Посилання ==
{{Commonscat|Mauritius}}
* [http://www.vokrugsveta.ru/encyclopedia/index.php?title=Маврикий Підбірка статей про Маврикій] з журналу «[[Навколо світу]]».

{{бібліоінформація}}
{{Маврикій у темах}}
{{Африканський Союз}}
{{Африка}}
{{Нідерландські колонії}}

[[Категорія:Маврикій| ]]
[[Категорія:Держави-члени Співдружності Націй]]
[[Категорія:Країни Африки]]
[[Категорія:Острівні країни]]
[[Категорія:Франкомовні країни]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Держави і території, засновані 1968]]
[[Категорія:Колишні колонії Нідерландів]]
[[Категорія:Англомовні країни і території]]