Лі Тхань Тонг (в'єт. Lý Thánh Tông; 19 березня 1023 — 1 лютого 1072) — 3-й імператор династії Пізні Лі в 10541072 роках. Розпочав політику на перетворення держави на повноцінну імперію.

Лі Тхань Тонг
Lý Thánh Tông.JPG
Народився 30 березня 1023
Помер 1 лютого 1072 (48 років)
Країна Flag of Vietnam.svg В'єтнам
Рід Династія Лі
Батько Лі Тхай Тонг
Мати Empress Linh Cảmd
У шлюбі з Ỷ Land
Діти Лі Нян Тонг і Sung Hien Haud

Життєпис

Молоді роки

Бувстаршим сином спадкоємця трону Фат Ма та принцеси Кім Тх'єн. Народився 1023 року в Тханглонзі, отрмиавши ім'я Нят Тон. 1028 року після смерті діда Лі Тхай То батько посів трон Дайков'єту як Лі Тхай Тонг, а мати стала зватися імператриця Май Тхі. Нят Тон оголошений спадкоємцем трону.

Замолоду долучався до державних справ та військових походів. Також здобувзнання з музики, літератури, історії, єдиноборств. У 1037 році брав участь у придушенні заколоту в тяу Лам. 1039 році відзначився у поході проти гірського племені нунгів. 1040 року очолив судову систему Дайков'єту. 1043 році придушив заколот в провінції Чау Аї. У 1044 році під час походу проти Тямпи батько призначим Нят Тона намісником держави. 1045 році під час хвороби батько знову став регентом.

Панування

1054 році після смерті батька успадкував трон, прийнявши ім'я Лі Тхань Тонг. Невдовзі перейменував державу на Дайв'єт («Великий В'єт»), відобразивши цим свою політичні амбіції. Втім у китайських джерелах ця назва з'явилася лише у 1069 році.

Разом з тим продемонстрував своє буддистське становлення до внутрішніх справ: були спалені знаряддя тортур, покращено становище в'язнів, вдвічі зменшено податок за 1055 рік. Велику увагу приділяв посиленню економічної потуги. Для цього заохочував сільськогосподарські роботи, видобуток золота і срібла, оподаткування стає більш гнучким, починаєтсья більш активна боротьба з корупцією. Завершується будівництво системи державних і провінційних рисосховищ.

Завершив реформу бюрократичного апарату. Впроваджуєтсья система платні для чиновників деяких рангів, яка надавалася як грошима, так і продуктами, змінено офіційний одяг сановнкиів і чиновнкиів. Були прийняті певні заходи для посилення особистої безпеки імператора.

Продовжено політику попередників зі спорудження буддійських культових споруд всією країною. 1057 року вперше була побудована 30-ярусна пагода.

Водночас бажання Дайв'єту встановити владу над гірськими племенами, що мешкали у прикордонні з імперією Сун, призводили допостійних конфліктів з останньою. У 1059 році загони в'єтської армії переслідуючи племенами, що втекли з Дайв'єту, вдерлися на китайську територію (провінцію Ціньчжоу). Втім конфлікт вдалося залагодили мирними перемовинами. Втім з цього часу Сун посилює дипломатичні зусилля для провокування війни Тямпи проти Дайв'єту.

1060 ркоу відбувся новий прикордонний конфлікт з імперією Сун. 1068 ркоу стає першим патріархом буддистської школи тхієн — Тхао Дионга. У 1069 році у відповідь на відмовуТямпи сплачувати данинуЛі Тхань Тонг очолив проти неї армію, яка завдала поразки тямпському війську в битві біля річки Тимао. Також в битві біля гирла річки Нятле було переможено флот Тямпи. Зрештою в'єтська армія здобула нову перемогу, полонивши Рудравармана III, володаря Тямпи. Було сплюндровано воорожу столицю Виджайя й захоплено 50 тис. полонених. Рудравармана III вимушен був поступитися 3 своїми північними првоінціями Ботінь, Діалі, Малінь. Втім виконання цьогодоговору домігся вже наступник Лі Тхань Тонга.

1070 року в Тханглонзі було відкрито вищий освітній заклад Ван-М'єу (Храм літератури), що виконував функції на кшталт європейського університету. Того ж року було наказано спорудити в кожній провінції храм Конфуція.

Помер 1072 року. Йому спадкував син Лі Нян Тонг.

Девізи правління

  • 1054—1059 — Лонг-тхуі тхай-бінь в'єт. Long Thụy Thái Bình
  • 1059—1066 — Тьионг-тхань зя-тхань в'єт. Chương Thánh Gia Khánh
  • 1066—1067 — Лонг-тьионг тхієн-ти в'єт. Long Chương Thiên Tự
  • 1068—1068 — Тхієн-хуонг баотионг в'єт. Thiên Huống Bảo Tượng
  • 1069—1072 — Тхан-ву в'єт. Thần Vũ

Джерела

  • Maspero, G., 2002, The Champa Kingdom, Bangkok: White Lotus Co., Ltd., ISBN 9747534991
  • Nguyen Khac Viên: Vietnam une longue Histoire Éditions Thé Gioi — Hanoi 2012