Літуус: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
(доповнення, зображення, оформлення)
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
 
(Не показані 7 проміжних версій ще одного користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Les décades de Tite Live 06686 pontife litue simpule.jpg|thumb|Жрець з літуусом. Ілюстрація до «Декад» Тита Лівія, 1583 р.]]
[[Файл:Les décades de Tite Live 06686 pontife litue simpule.jpg|thumb|Жрець з літуусом. Ілюстрація до «Декад» Тита Лівія, 1583 р.]]
'''Лі́туус''' ({{lang-la|lituus}}) — давньоримський жезл. Також цим словом називали тип духового музичного інструмента.
'''Лі́туус''' ({{lang-la|lituus}}) — давньоримський жрецький [[жезл]]. Також цим словом називали тип духового музичного інструмента. Саме слово ''lituus'' вважається латинським, здогадно похідним від якогось [[етруська мова|етруського]] культового слова для позначення жезла, зробленого за зразком пастушої [[ґирлиґа|ґирлиґи]].


== Жезл ==
== Жезл ==
Літуусом називали жезл із завитим спіраллю кінцем (як у католицьких [[патериця|патериць]]), який використовували жерці-[[авгури]]<ref>«lituus». Oxford English Dictionary (3rd ed.). [[Oxford University Press]]. September 2005. (Subscription or UK public library membership required.)</ref> для вказання священного місця в небі (''templum''). Проліт через це місце священних птахів тлумачився як добрий чи поганий знак для задуманої справи. Літуус був відзнакою жерців колегії авгурів.
Літуусом називали жезл із завитим спіраллю кінцем (як у католицьких [[патериця|патериць]] і пастуших ґирлиґ), який використовували жерці-[[авгур]]и<ref>«lituus». Oxford English Dictionary (3rd ed.). [[Oxford University Press]]. September 2005. (Subscription or UK public library membership required.)</ref> для вказання священного місця в небі (''templum''). Проліт через це місце священних птахів тлумачився як добрий чи поганий знак для задуманої справи. Літуус був відзнакою жерців колегії авгурів.


== Музичний інструмент ==
== Музичний інструмент ==
[[Файл:Lituus instrument 001.png|thumb|75px|Етрусько-римський літуус]]
Літуус&nbsp;— [[етруски|етруський]] духовий музичний інструмент, аналогічний галльському [[карнікс]]у. Мав форму літери '''[[J (латиниця)|J]]'''&nbsp;— у вигляді прямої трубки, загнутої на кінці. Пізніше був перейнятий від етрусків римлянами і використовувався під час урочистих процесій і для подавання сигналів в армії, зокрема у [[Давньоримська кіннота|кавалерійських підрозділах]]. І в етрусків, і в римлян було прийнято одночасне використовування двох літуусів. Відзнакою етруських інструментів були віднімні [[мундштук (музика)|мундштуки]] і більша довжина<ref>Sibyl Marcuse, «Lituus», ''Musical Instruments: A Comprehensive Dictionary'', corrected edition, The Norton Library N758 (New York: W. W. Norton & Company, Inc., 1975): 312 {{ISBN|0-393-00758-8}}; Anthony Baines, ''Brass Instruments: Their History and Development'' (London: Faber and Faber; New York: Charles Scribner's Sons, 1976): 58, 60, 65. {{ISBN|0-684-15229-0}}.</ref>.

На ранніх етруських і римських зображеннях показано використовування літуусів на похоронних процесіях. Музиканти, що грали на них, називалися «літиценами» або «літикенами» (''liticines'', однина ''liticen''). У поезії словом ''lituus'' могли називати й інші римські військові труби&nbsp;— [[буцина|буцини]], [[римська туба|туби]]<ref>James W. McKinnon, «Lituus», ''The New Grove Dictionary of Music and Musicians'', second edition, edited by [[Стенлі Сейді|Stanley Sadie]] and [[Джон Тіррелл (музикознавець)|John Tyrrell]] (London: Macmillan Publishers, 2001); Anthony Baines, ''Brass Instruments: Their History and Development'' (London: Faber and Faber; New York: Charles Scribner's Sons, 1976): 65–66. {{ISBN|0-684-15229-0}}.</ref>.

У Середньовіччі, протягом X—XIII століть, літописці вживали слово ''lituus'' вельми в широкому сенсі: щодо давньоримських військових труб і рогів (буцин, туб, [[корну]]), а також (поряд з пізнішим французьким терміном ''trompe'') щодо різноманітних музичних інструментів, використовуваних у християнських арміях<ref>John Wallace and Alexander McGrattan, ''The Trumpet'' (New Haven and London: Yale University Press, 2012): 73.</ref>.


== Інше ==
== Інше ==
Рядок 16: Рядок 22:
{{commonscat|Lituus}}
{{commonscat|Lituus}}
* {{cite EB1911|wstitle=Lituus |volume=16 |short=x}}
* {{cite EB1911|wstitle=Lituus |volume=16 |short=x}}
* [[Conrad Gessner|Gessner, Conrad]]. 1555. «Descriptio Montis Fracti iuxta Lvcernam, et primum Chorographica, praefertim quod ad paludem Pilati in eo memorabilem». In his ''[http://reader.digitale-sammlungen.de/en/fs1/object/display/bsb11067616_00001.html De raris et admirandis herbis qvae sive qvod noctv luceant, siue alias ob causas, lunariae nominantur, commentariolus : & obiter de alijs etiam rebus quæ in tenebris lucent: inferunter & icones quedam herbarum nove: eivsdem descriptio Montis Fracti, siue Montis Pilati, iuxta Lucernam in Heluetia: his accedvnt Io. Dv Chovl G.F. Lugdunensis, Pilati Montis in Gallia descriptio: Io Rhellicani Stockhornias, qua Stockhornus mons altissimus in Bernensium Heluetiorum agro, versibus heroicis describitur]'', 45–67. Tigvri [Zurich]: Apud Andream Gesnerum F. & Iacobvm Gesnerum, frates.
* [[Конрад Гесснер|Gessner, Conrad]]. 1555. «Descriptio Montis Fracti iuxta Lvcernam, et primum Chorographica, praefertim quod ad paludem Pilati in eo memorabilem». In his ''[http://reader.digitale-sammlungen.de/en/fs1/object/display/bsb11067616_00001.html De raris et admirandis herbis qvae sive qvod noctv luceant, siue alias ob causas, lunariae nominantur, commentariolus : & obiter de alijs etiam rebus quæ in tenebris lucent: inferunter & icones quedam herbarum nove: eivsdem descriptio Montis Fracti, siue Montis Pilati, iuxta Lucernam in Heluetia: his accedvnt Io. Dv Chovl G.F. Lugdunensis, Pilati Montis in Gallia descriptio: Io Rhellicani Stockhornias, qua Stockhornus mons altissimus in Bernensium Heluetiorum agro, versibus heroicis describitur] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180226091902/http://reader.digitale-sammlungen.de/en/fs1/object/display/bsb11067616_00001.html |date=26 лютого 2018 }}'', 45–67. Tigvri [Zurich]: Apud Andream Gesnerum F. & Iacobvm Gesnerum, frates.
* Meucci, Renato. 1989. «Roman Military Instruments and the Lituus». ''The Galpin Society Journal'' 42 (August): 85–97.
* Meucci, Renato. 1989. «Roman Military Instruments and the Lituus». ''The Galpin Society Journal'' 42 (August): 85–97.
* Szadrowsky, H. 1867–68. «[https://books.google.com/books?id=MeVAAQAAMAAJ&pg=PA288&dq=alphorn+liti&hl=en&sa=X&ved=0CDQQ6AEwA2oVChMIyJyurKeGxgIVhCyICh2zcA1a#v=onepage&q=skizze&f=false Die Musik und die tonerzeugende Instrumente der Alpenbewohner: Eine kulturhistorische Skizze]». ''Jahrbuch des schweizer Alpenclubs'' 4:275–352.
* Szadrowsky, H. 1867–68. «[https://books.google.com/books?id=MeVAAQAAMAAJ&pg=PA288&dq=alphorn+liti&hl=en&sa=X&ved=0CDQQ6AEwA2oVChMIyJyurKeGxgIVhCyICh2zcA1a#v=onepage&q=skizze&f=false Die Musik und die tonerzeugende Instrumente der Alpenbewohner: Eine kulturhistorische Skizze] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160723035802/https://books.google.com/books?id=MeVAAQAAMAAJ&pg=PA288&dq=alphorn+liti&hl=en&sa=X&ved=0CDQQ6AEwA2oVChMIyJyurKeGxgIVhCyICh2zcA1a#v=onepage&q=skizze&f=false |date=23 липня 2016 }}». ''Jahrbuch des schweizer Alpenclubs'' 4:275–352.
{{Давньоримська зброя й обладунки}}
{{Давньоримська зброя й обладунки}}
[[Категорія:Палиці]]
[[Категорія:Релігія стародавнього Риму]]
[[Категорія:Релігія стародавнього Риму]]
[[Категорія:Музичні інструменти Стародавнього Риму]]
[[Категорія:Музичні інструменти Стародавнього Риму]]

Поточна версія на 09:41, 16 березня 2022

Лі́туус (лат. lituus) — давньоримський жрецький жезл. Також цим словом називали тип духового музичного інструмента. Саме слово lituus вважається латинським, здогадно похідним від якогось етруського культового слова для позначення жезла, зробленого за зразком пастушої ґирлиґи.

Жрець з літуусом. Ілюстрація до «Декад» Тита Лівія, 1583 р.

ЖезлРедагувати

Літуусом називали жезл із завитим спіраллю кінцем (як у католицьких патериць і пастуших ґирлиґ), який використовували жерці-авгури[1] для вказання священного місця в небі (templum). Проліт через це місце священних птахів тлумачився як добрий чи поганий знак для задуманої справи. Літуус був відзнакою жерців колегії авгурів.

Музичний інструментРедагувати

 
Етрусько-римський літуус

Літуус — етруський духовий музичний інструмент, аналогічний галльському карніксу. Мав форму літери J — у вигляді прямої трубки, загнутої на кінці. Пізніше був перейнятий від етрусків римлянами і використовувався під час урочистих процесій і для подавання сигналів в армії, зокрема у кавалерійських підрозділах. І в етрусків, і в римлян було прийнято одночасне використовування двох літуусів. Відзнакою етруських інструментів були віднімні мундштуки і більша довжина[2].

На ранніх етруських і римських зображеннях показано використовування літуусів на похоронних процесіях. Музиканти, що грали на них, називалися «літиценами» або «літикенами» (liticines, однина liticen). У поезії словом lituus могли називати й інші римські військові труби — буцини, туби[3].

У Середньовіччі, протягом X—XIII століть, літописці вживали слово lituus вельми в широкому сенсі: щодо давньоримських військових труб і рогів (буцин, туб, корну), а також (поряд з пізнішим французьким терміном trompe) щодо різноманітних музичних інструментів, використовуваних у християнських арміях[4].

ІншеРедагувати

  • «Літуус» (lituus) — латинська назва жезла, одного з типів спіралі

ПриміткиРедагувати

  1. «lituus». Oxford English Dictionary (3rd ed.). Oxford University Press. September 2005. (Subscription or UK public library membership required.)
  2. Sibyl Marcuse, «Lituus», Musical Instruments: A Comprehensive Dictionary, corrected edition, The Norton Library N758 (New York: W. W. Norton & Company, Inc., 1975): 312 ISBN 0-393-00758-8; Anthony Baines, Brass Instruments: Their History and Development (London: Faber and Faber; New York: Charles Scribner's Sons, 1976): 58, 60, 65. ISBN 0-684-15229-0.
  3. James W. McKinnon, «Lituus», The New Grove Dictionary of Music and Musicians, second edition, edited by Stanley Sadie and John Tyrrell (London: Macmillan Publishers, 2001); Anthony Baines, Brass Instruments: Their History and Development (London: Faber and Faber; New York: Charles Scribner's Sons, 1976): 65–66. ISBN 0-684-15229-0.
  4. John Wallace and Alexander McGrattan, The Trumpet (New Haven and London: Yale University Press, 2012): 73.

ДжерелаРедагувати