Перегляд вихідного коду сторінки Ліввіки

{{Етнічна група|
|group='''Карели-ліввіки'''<br />liygilaizet
| caption=<small>Герб Олонецького повіту
|race = 
|image=[[Файл:Coat of Arms of Olonets (Karelia) (1781).png|220px|]]
|poptime= 
|popplace={{RUS}}:<br /> [[Карелія]]
|langs=ліввіковський діалект [[Карельська мова|карельської мови]]
|rels=[[православ'я]]
|related=[[людіки]], <br /> [[угро-фінські народи]]
}}
'''Ліввіки, каре́ли-ліввіки''' (liygilaizet), також '''оло́нецькі каре́ли'''&nbsp;— один із трьох великих [[субетнос]]ів (крім власне карелів) у складі [[Карели|карельського]] етносу. Поряд із субетносом [[людіки|людіків]] (lyydilaizet), значно відрізняються мовою та культурою від власне карелів. Ліввіки мешкають переважно в [[Олонецька Карелія|Олонецькій Карелії]], на східному та північному Приладожжі.

Чисельність карелів-ліввіків, які складали раніше основне населення цих земель, значно скоротилася в [[1941]]—[[1944]] роках унаслідок [[геноцид]]у, що проводився фінською та радянською владою.

== Історія та походження ==
Етногенез ліввіків, як в карелів загалом, досі є маловивченим. Загальноприйнятною вважається точка зору, що цей субетнос сформувався в процесі міжетнічного контакту середньовічної корели з [[весь|вессю]]. І, певно, з переважанням другого компоненту, що спричинило відмінність мови та культури ліввіків. Деякі дослідники говорили про балтійське походження ліввіків, адже їх назва карельською мовою (livvikoi) є практично ідентичною самоназві [[Ліви|лівів]]. Певно, частина лівів у ранньому середньовіччі мігрувала до Приладожя й змішалася з корелою, зберігши пам'ять про свою етнічну самобутність. [[Бубрих Дмитро Володимирович|Д.&nbsp;В.&nbsp;Бубрих]] відзначав, що пам'ятки середньовічної матеріальної культури свідчать саме про міграцію з півдня населення, яке створило разом із автохтонними карелами субетнос ліввіків.

Втім, перша письмова згадка про ліввіків приблизно датована [[VI століття]]м: у книзі [[Йордан (історик)|Йордана]] «Про походження та діяння готів» перераховано низку балтійсько-фінських народів, підкорених вождем готів [[Германаріх]]ом. Більшість дослідників (Ю.Коскінен, К.Мюлленгофф, В.Томашек та ін.) обґрунтовано вважають, що цей список було запозичено Йорданом із невідомого нині [[інітерарій|інітерарія]]. У цьому списку поряд із [[меря|мерею]] та [[мордва|мордвою]] є народ, що має назву ''«Thiudos in Aunxis»'', тобто, згідно з Ф.Брауном, «чудь олонецька» (більшістю балтійсько-фінських мов Олонець досі називається ''Aunus'', у відповідному відмінку ''Aunuksis'').

Столицею ліввіків із часів раннього середньовіччя було місто [[Олонець]], дата заснування якого невідома. Вперше в письмових джерелах Олонець згадується в Уставній грамоті новгородського князя [[Святослав Ольгович|Святослава Ольговича]] в [[1327]] році. Територія ліввіків була у складі [[Карельське князівство|Карельського князівства]], [[Обонезька п'ятина|Обонезької п'ятини]] [[Новгородська феодальна республіка|Новгородської землі]]. Разом із Новгородською землею ліввіки увійшли за [[Іван III Васильович|Івана III]] до складу Московської держави. У [[1649]] році Олонецьку фортецю було капітально перебудовано. У [[1773]] році було засновано Олонецьку область у складі Новгородського намісництва, до якої увійшли всі землі ліввіків і столицею якої до [[1782]] року був Олонець.

До другої третини [[XX століття]] значна частина ліввіків мешкала на території [[Фінляндія|Фінляндії]], зберігаючи свої мову та культуру, втім, до нашого часу, за даними фінських дослідників, вони цілком асимільовані та увійшли до складу фінського етносу.

== Антропологічний тип ==
Ліввіки відносяться до європеоїдної великої раси, її біломоро-балтійського типу, якому властивий мінімальний монголоїдний домішок.

== Мова ==
Походження ліввіковського діалекту досі маловивчено, головним чином через малодослідженість самого субетносу. Цей діалект карельської мови відносять до [[Балтійсько-фінські мови|балтійсько-фінської]] гілки [[Фіно-угорські мови|фінно-угорської групи мов]]. У діалекті є багато запозичень із архаїчної [[Вепсська мова|вепсської мови]], а також пласт західнобалтійської лексики, якої немає в інших карельських діалектах. Достовірних даних про виникнення писемності у ліввіків немає, у [[XIX століття|XIX столітті]] вона вже існувала на основі [[кирилиця|кирилиці]], в 1930-х роках було введено писемність на основі [[латинська абетка|латиниці]].

''Давня абетка ліввіковського діалекту''
{| style="font-family:Arial Unicode MS; font-size:1.4em; border-color:#000000; border-width:1px; border-style:solid; border-collapse:collapse; background-color:#F8F8EF"
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | A a
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | B b
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Č č
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | D d
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ǯ ǯ
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | E e
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | F f
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | G g
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | H h
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | I i
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | J j
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | K k
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | L l
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | M m
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | N n
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | O o
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | P p
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | R r
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | S s
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Š š
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Z z
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ž ž
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | T t
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | U u
|-
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | V v
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ü ü
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ä ä
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | Ö ö
| style="width:3em; text-align:center; padding: 3px;" | '
|}

У складі ліввіковського діалекту карельської мови вирізняють такі субдіалекти:

<small>†&nbsp;— мертві субдіалекти й говірки</small>

* сямозерський †
* тулемаярвський
* ведлозерський †
* вітельський †
* салмінський (видлицький)
* коткат'ярвський
* ріпушкальський
* неккульський

== Див. також ==
* [[Карели]]
* [[Карельська мова]]
* [[Карелія]]

== Посилання ==
* [http://livviki.karelia.ru/history/ Про карелів на сайті livviki.karelia.ru]
* [http://sitkin.narod.ru/karel.htm Еся Анттікоскі. Карели.]
* [https://web.archive.org/web/20070205122847/http://www.nicru.net/index.php?enc=narod Карели. З "Энциклопедии народов и религий мира"]
* [https://web.archive.org/web/20080419143435/http://www.omamua.rkperiodika.ru/ "Oma Mua" — газета ліввіковським діалектом]

== Література ==
* Финно-угры и балты в эпоху средневековья. Археология СССР. Под ред.: Рыбаков Б. А.&nbsp;— М., 1987 г.
* Финны в Европе. В 2-х томах.&nbsp;— М., 1990г.
* Вага Т. В., Потахин С.&nbsp;Б.&nbsp;Особенности расселения и землепользования карелов-ливвиков // Н.&nbsp;М.&nbsp;Пржевальский и современное страноведение: Материалы международной научно-практической конференции. Часть II. Смоленск: Изд-во СГУ, 1999.
* [http://kirjazh.spb.ru/biblio/bubrih/bubrih1.htm Д. В. Бубрих. Догосударственный период истории Балтийско-Беломорского Севера.]
* Ф.&nbsp;А.&nbsp;Браун. Разыскания в области гото-славянских отношений. С-Пб., 1899.
* [http://www.vostlit.info/Texts/rus/Iordan/text1.phtml?id=576 Иордан. О происхождении и деяниях гетов. Спб., Алетейя, 1997.]

{{ethno-stub}}
{{Угрофінські народи}}
{{Карели}}

[[Категорія:Фіно-угорські народи]]