Перегляд вихідного коду сторінки Львівська область

{{Область
 | герб            = Coat of Arms of Lviv Oblast SVG.svg
 | опис герба      = Герб Львівської області
 | прапор          = Flag of Lviv Oblast.svg
 | опис прапора    = Прапор Львівської області
 | розташування    = Lviv in Ukraine.svg
 | мапа            = Lviv Oblast 2020 subdivisions.jpg
 | назва           = Львівська 
 | прізвисько      =[[File:ZUNR coa.svg|15px|]] [[Галичина]], Львівщина
 | утворена        = [[4 грудня]] [[1939]] року
 | код КАТОТТГ     = UA46000000000026241
 | населення       = 2 490.0 {{Населення областей України|Львівська}}
 | площа           = 21 831.97
 | густота         = {{rnd|{{НОУ/2|Львівська}}/21831.97|1}}
 | код області     = 32
 | центр           = {{ПрапорТекст|Львів}}
 | райони          = 7
 | МОЗ             = 9
 | МРЗ             = 35
 | міські райони   = 6
 | смт             = 34
 | селища          = 1
 | села            = 1849
 | селищні ради    = 34
 | сільські ради   = 632
 | номери автомобілів=[[File:Non-EU-section-with-UA.svg|13px|]] BC, НС
 | домен           = lviv.ua; lv.ua
 | веб-сторінка    = [https://loda.gov.ua/ Львівська ОДА]<br/>[https://lvivoblrada.gov.ua/ Львівська облрада]
 | адреса          = 79008, м. [[Львів]], [[Вулиця Винниченка (Львів)|вул. Винниченка]], 18 
 | голова ОДА      = [[Козицький Максим Зіновійович]]<ref>{{УПУ|43/2020|5 лютого 2020|Про призначення М.Козицького головою Львівської обласної державної адміністрації|link=https://www.president.gov.ua/documents/432020-32277}}</ref>
 | рада            = [[File:Coat of Arms of Lviv Oblast SVG.svg|15px|]] [[Львівська обласна рада]]
 | голова          = [[Гримак Ірина Ярославівна]]
 |mapframe_широта=|поштові індекси=79000 / 80000 / 81000 / 82000|країна=}}

'''Льві́вська о́бласть'''&nbsp;— адміністративно-територіальна одиниця на заході [[Україна|України]]. Є однією з трьох областей історично-культурного регіону [[Галичина]] (Східна Малопольща), частиною [[Карпатський єврорегіон|Карпатського єврорегіону]]. Одна з найрозвиненіших областей держави в економічному, туристичному, культурному та науковому напрямках. Утворена [[27 листопада]] [[1939]] року<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 |title=Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» |accessdate=25.11.2016 |archive-date=26.11.2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161126001749/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 }}</ref> після анексії східної частини [[Польща|Польщі]] [[Радянський Союз|Радянським Союзом]] за [[Пакт Молотова — Ріббентропа|Пактом Молотова&nbsp;— Ріббентропа]].

До складу Львівської області входить 7 районів: [[Львівський район|Львівський]], [[Дрогобицький район|Дрогобицький]], [[Червоноградський район|Червоноградський]], [[Стрийський район|Стрийський]], [[Самбірський район|Самбірський]], [[Золочівський район|Золочівський]], та [[Яворівський район]]и. Львівська область межує з [[Волинська область|Волинською]], [[Рівненська область|Рівненською]], [[Тернопільська область|Тернопільською]], [[Івано-Франківська область|Івано-Франківською]] та [[Закарпатська область|Закарпатською]] областями, має вихід до [[Державний кордон України|державного кордону]] з [[Польща|Республікою Польща]].

Північ області належить до зони мішаних лісів, зокрема, [[Мале Полісся|Малого Полісся]]; середня частина&nbsp;— до [[лісостеп]]у, де виділяються пасма [[Розточчя]], [[Гологори|Гологір]], [[Вороняки|Вороняк]], [[Опілля]] та крайньої західної частини [[Подільська височина|Подільської височини]]. Далі на південь йдуть карпатські передгір'я та, власне, [[Карпати]]. Вони представлені [[Бескиди|Бескидами]]. Південний кордон області збігається з [[Верховинський Вододільний хребет|Верховинським Вододільним хребтом]]. Територією регіону також проходить [[Головний європейський вододіл]] басейнів Чорного та Балтійського морів.

У Львівській області розташована південна частина [[Львівсько-Волинський вугільний басейн|Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну]] та західні частини [[Передкарпатська нафтогазоносна область|Передкарпатської нафтогазоносної області]] та [[Передкарпатський сірконосний басейн|Передкарпатського сірконосного басейну]]. Найбільшими промисловими центрами є [[Червоноградська агломерація|Червоноградський]], [[Львівська агломерація|Львівський]] та [[Дрогобицька агломерація|Бориславсько-Дрогобицько-Стебницький]].

[[Трускавець]], [[Моршин]] та [[Східниця]] є бальнеологічними курортами міжнародного значення. Архітектурні ансамблі [[Історичний центр Львова|Львова]] та [[Архітектурні пам'ятки Жовкви|Жовкви]], замки та інші пам'ятки, на які багата область, [[Карпатські гори]] дають великі перспективи туристичному розвитку регіону.

== Географічне розташування ==
Область розташована в трьох зонах: лісовій, [[Лісостепова зона України|лісостеповій]], передгірних і гірських районах [[Карпати|Карпат]]. [[Ліс]]и займають понад четверту частину площі області.

Розташована на крайньому заході країни, крайня західна точка&nbsp;— село [[Мігово]] [[Самбірський район|Самбірського району]] (22°43' східної довготи), південна&nbsp;— село [[Ялинкувате]] [[Стрийський район|Стрийського району]] (48°45' північної широти), східна&nbsp;— село [[Нем'яч]] [[Золочівський район|Золочівського району]] (25°24' східної довготи) та північна&nbsp;— село [[Пісочне (Сокальський район)|Пісочне]] [[Червоноградський район|Червоноградського району]] (50°46' північної широти).<ref>{{Cite web |url=http://geoknigi.com/book_view.php?id=650 |title=Архівована копія |accessdate=22 березня 2014 |archive-date=22 березня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140322170935/http://geoknigi.com/book_view.php?id=650 }}</ref>

По території області пролягають міжнародні комунікації, які з'єднують [[Україна|Україну]] з [[Польща|Польщею]], [[Словаччина|Словаччиною]], [[Угорщина|Угорщиною]], [[Румунія|Румунією]]. Північна частина області лежить у межах [[Волинська височина|Волинської височини]], [[Мале Полісся|Малого Полісся]] та [[Подільська височина|Подільської височини]], відокремлена долиною [[Дністер|Дністра]] від [[Передкарпаття]]. На південному заході області розташовані хребти Українських [[Карпати|Карпат]]. Північна частина області розташована в лісостеповій зоні. Має сприятливі умови для розвитку сільського та рекреаційного господарства.

=== Рельєф ===
[[Файл:Вариант Тустани.jpg|міні|ліворуч|300пкс|[[Українські Карпати]] В межах Львівської області]]
На території області розташована [[Верхньодністровська улоговина]].

Найвищими точками території є г. [[Пікуй]] (1405 м) на кордоні з Закарпатською областю та г. [[Камула]] (471 м) в рівнинній частині.

=== Водойми ===
''Докладніше: [[Річки Львівської області]]''

''Докладніше: [[Водоспади Львівської області]]''

Через область проходить [[Головний європейський вододіл]] між [[Басейн річки|басейнами]] [[Балтійське море|Балтійського]] і [[Чорне море|Чорного]] морів. У Балтійське море несе свої води [[Західний Буг]] (басейн [[Вісла|Вісли]]), на якому розташований Львів. У Чорне море течуть&nbsp;— [[Дністер]], [[Стир]], [[Іква (притока Стиру)|Іква]].<ref>{{Cite web |url=http://loda.gov.ua/wp-content/uploads/2014/06/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96.doc |title=Архівована копія |accessdate=6 серпня 2014 |archive-date=12 липня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20140712235335/http://loda.gov.ua/wp-content/uploads/2014/06/%D0%9F%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%96.doc }}</ref>

Головні річки&nbsp;— [[Дністер]] із притоками, [[Західний Буг]] із притоками, [[Вишня (притока Сяну)|Вишня]] і [[Шкло]].

=== Клімат ===
Помірно континентальний, вологий: м'яка з відлигами зима, волога весна, тепле літо, тепла суха осінь. Середня температура січня −5&nbsp;°C, липня від +18&nbsp;°C у центральній частині області та до +12&nbsp;°C в горах. Річна кількість опадів коливається від 600&nbsp;мм на рівнині до 1000&nbsp;мм в горах.
[[Файл:Водопад Гуркало.JPG|міні|300пкс|Водоспад Гуркало в Сколівському районі]]

=== Природні ресурси ===
В області 400 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, зокрема Державний природний заповідник «Розточчя», 33 заказники, ботанічний сад Львівського університету, 240 пам'яток природи, 55 парків&nbsp;— пам'яток садово-паркового мистецтва, 61 заповідне урочище.

=== Корисні копалини ===
На території Львівської області наявні 24 види корисних копалин.<ref>[http://mail.menr.gov.ua/publ/regobl02/dpsir/Lvov_2003/ndr.htm Львівська область. Надра] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080616024428/http://mail.menr.gov.ua/publ/regobl02/dpsir/Lvov_2003/ndr.htm |date=16 червня 2008 }} // Міністерство екології та природних ресурсів України</ref> Область багата на корисні копалини: [[природний газ]], [[Нафта|нафту]] (Бориславське, Східницьке, Стрільбицьке нафтові родовища), поклади вугілля, сірку, [[торф]], [[озокерит]] (Бориславське озокеритове родовище), [[Кухонна сіль|кухонну]] та [[Калійна сіль|калійну сіль]], сировину для виробництва [[цемент]]у, вапняки (для цукрової промисловості, та вапняки для випалювання на вапно), [[сланці]] (сланець мінілітовий), [[мергель]], великі запаси будівельних та вогнетривких глин (цегельно-черепична сировина), піску (для пісочниць локомотивних та піску для скляної промисловості), гіпсу та ангідриту, крейди будівельної, пісковиків, піщано-гравійних сумішей, [[керамзит]]ова сировина; відкрито 4 родовища лікувальних мінеральних вод типу «[[Нафтуся]]». Особливим багатством Галицької землі є великі запаси лікувальних мінеральних вод, на базі яких діють [[курорт]]и.

== Адміністративно-територіальний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Львівської області}}

=== Загальна інформація ===
Адміністративний центр області&nbsp;— місто [[Львів]].

У складі області:
* районів в області&nbsp;— 7;
* районів у місті&nbsp;[[Львів]]&nbsp;— 6;
* населених пунктів&nbsp;— 1928, у тому числі:
** міського типу&nbsp;— 78, у тому числі:
*** міст&nbsp;— 44, у тому числі:
**** міст обласного значення&nbsp;— 9;
**** міст районного значення&nbsp;— 35;
*** селищ міського типу&nbsp;— 34;
** сільського типу&nbsp;— 1850, у тому числі:
*** сіл&nbsp;— 1849;
*** селищ&nbsp;— 1.

У системі місцевого самоврядування: до виборів 25 жовтня 2020 року
* районних рад&nbsp;— 20;
* міських рад&nbsp;— 44;
* селищних рад&nbsp;— 34;
* сільських рад&nbsp;— 633.
після виборів 25 жовтня 2020 року
* районних рад&nbsp;— 7;
* територіальних громад&nbsp;— 711;
* рад об'єднаних територіальних громад&nbsp;— 41;

=== Райони ===
{|class="standard" style="text-align:left"
! align="center" | №
! align="center" | Назва
! align="center" | Адм. центр
! align="center" | Адм. устрій
|-
| align="center" | 1
| [[Львівський район|Львівський]]
| м. [[Львів]]
| [[Львівський район|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 2
| [[Дрогобицький район|Дрогобицький]]
| м. [[Дрогобич]]
| [[Адміністративний устрій Дрогобицького району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 3
| [[Золочівський район|Золочівський]]
| м. [[Золочів]]
| [[Адміністративний устрій Золочівського району (Львівська область)|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 4
| [[Самбірський район|Самбірський]]
| м. [[Самбір]]
| [[Адміністративний устрій Самбірського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 5
| [[Стрийський район|Стрийський]]
| м. [[Стрий]]
| [[Адміністративний устрій Стрийського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 6
| [[Червоноградський район|Червоноградський]]
| м. [[Червоноград]]
| [[Червоноградський район|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 7
| [[Яворівський район|Яворівський]]
| м. [[Яворів]]
| [[Адміністративний устрій Яворівського району|Адм. устрій]]
|}

=== Райони у містах ===
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Район
! align="center" | Входження
|-
| align="center"| 1
| [[Галицький район (Львів)|Галицький]]
| м. [[Львів]]
|-
| align="center"| 2
| [[Залізничний район (Львів)|Залізничний]]
| м. [[Львів]]
|-
| align="center"| 3
| [[Личаківський район|Личаківський]]
| м. [[Львів]]
|-
| align="center"| 4
| [[Сихівський район|Сихівський]]
| м. [[Львів]]
|-
| align="center"| 5
| [[Франківський район|Франківський]]
| м. [[Львів]]
|-
| align="center"| 6
| [[Шевченківський район (Львів)|Шевченківський]]
| м. [[Львів]]
|}

=== Історія адміністративно-територіального устрою ===
{{main|Адміністративний устрій Львівської області#Історія}}

== Керівництво ==
Представницький орган місцевого самоврядування&nbsp;— [[Львівська обласна рада]]. Місцевим органом виконавчої влади є [[Львівська обласна державна адміністрація]].

== Демографія ==
{{main|Населення Львівської області}}

=== Чисельність населення ===
Населення Львівської області становить 2725,2&nbsp;тис. (на 1 грудня 2013 року)<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrstat.gov.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=14 лютого 2010 |archive-date=23 січня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130123112523/http://www.ukrstat.gov.ua/ }}</ref>

Зі всього населення 1548,1&nbsp;тис. (60,7&nbsp;%) становить міське, 1002,1&nbsp;тис. (39,3&nbsp;%)&nbsp;— сільське.

==== Динаміка населення області ====
Чисельність населення:
{| class="wikitable"
|+демографічні зміни
!1959 *
!1970 *
!1979 *
!1989 *
!2001 *
!2008
!2009
!2010
!2011
!2015
|-
|2 107 858
|2 428 868
|2 583 853
|2 747 703
|2 626 543
|2 559 779
|2 552 929
|2 549 617
|2 544 748
|2 537 799
|}
{| class="wikitable"
|+Еволюція основних демографічних показників
!рік
!населення
!щорічних народжень
!щорічне число смертей
!Щорічний природний баланс
!Рівень народжуваності (‰)
!Рівень смертності (‰)
!природний баланс (‰)
!коефіцієнт народжуваності
|-
|1990
|2 754 100
|38 693
|28 849
|9 844
|14,0
|10,4
|3,6
|1,93
|-
|1991
|2 764 400
|37 685
|31 109
|6 576
|13,6
|11,2
|2,4
|1,89
|-
|1992
|2 771 300
|36 612
|31 091
|5 521
|13,2
|11,2
|2,0
|1,85
|-
|1993
|2 776 900
|34 717
|31 645
|3 072
|12,5
|11,4
|1,1
|1,76
|-
|1994
|2 778 300
|32 477
|32 445
|32
|11,7
|11,7
|0,0
|1,66
|-
|1995
|2 770 300
|31 470
|33 692
| -2 222
|11,4
|12,2
| -0,8
|1,63
|-
|1996
|2 753 200
|30 400
|33 478
| -3 078
|11,1
|12,2
| -1,1
|1,59
|-
|1997
|2 736 600
|28 010
|33 300
| -5 290
|10,3
|12,2
| -1,9
|1,48
|-
|1998
|2 717 700
|27 373
|31 434
| -4 061
|10,1
|11,6
| -1,5
|1,45
|-
| 1999
|2 700 400
|24 529
|33 212
| -8 683
|9,1
|12,4
| -3,3
|1,31
|-
|2000
|2 676 900
|24 198
|32 972
| -8 774
|9,1
|12,4
| -3,3
|1,29
|-
|2001
|2 651 600
|23 569
|33 119
| -9 550
|8,9
|12,6
| -3,7
|1,26
|-
|2002
|2 626 543
|24 005
|33 903
| -9 898
|9,2
|13,0
| -3,8
|1,25
|-
|2003
|2 610 995
|25 009
|34 785
| -9 776
|9,6
|13,4
| -3,8
|1,30
|-
|2004
|2 598 311
|26 255
|34 087
| -7 832
|10,1
|13,1
| -3,0
|1,35
|-
|2005
|2 588 041
|26 082
|35 271
| -9 189
|10,1
|13,7
| -3,6
|1,36
|-
|2006
|2 577 129
|27 272
|34 745
| -7 473
|10,6
|13,5
| -2,9
|1,38
|-
|2007
|2 568 413
|27 454
|34 891
| -7 437
|10,7
|13,6
| -2,9
|1,41
|-
|2008
|2 559 779
|29 007
|35 126
| -6 119
|11,3
|13,7
| -2,4
|1,44
|-
|2009
|2 552 929
|30 079
|32 848
| -2 769
|11,8
|12,9
| -1,1
|1,51
|-
|2010
|2 549 617
|28 651
|32 644
| -3 993
|11,2
|12,8
| -1,6
|1,51
|-
|2011
|2 544 748
|28 904
|31 162
| -2 258
|11,4
|12,3
| -0,9
|1,49
|-
|2012
|2 540 938
|30 220
|31 667
| -1 447
|11,9
|12,5
| -0,6
|1,58
|-
|2013
|2 540 702
|29 542
|31 166
| -2 124
|11,6
|12,5
| -1,1
|1,55
|-
|2014
|2 538 436
|30 270
|32 450
| -2 180
|11,9
|12,8
| -0,9
|1,61
|-
|2015
|2 537 799
|27 909
|32 869
| -4 960
|11,0
|13,0
| -2,0
|1,51
|-
|2016
|2 534 174
|27 134
|32 263
| -5 123
|10,7
|12,7
| -2,0
|}
Частка Львівської області у загальному населенні України
* [[1959]]&nbsp;— 5,03&nbsp;%
* [[1970]]&nbsp;— 5,17&nbsp;%
* [[1979]]&nbsp;— 5,15&nbsp;%
* [[1983]]&nbsp;— 5,20&nbsp;%
* [[1989]]&nbsp;— 5,31&nbsp;%
* [[2002]]&nbsp;— 5,42&nbsp;%
* [[2010]]&nbsp;— 5,55&nbsp;%
* [[2016]]&nbsp;— 5,59&nbsp;%<ref>Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2014 року [http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/zb/12/naselen_2013pdf.zip zip] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20181115080740/http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2014/zb/12/naselen_2013pdf.zip |date=15 листопада 2018 }}</ref>

За січень-листопад в області:<br/>
-народилося 27639 осіб (коефіцієнт народжуваності 11.8 на 1000)<br/>
-померло 29894 осіб (коефіцієнт смертності 12.8 на 1000)

Середня очікувана тривалість життя у 2007&nbsp;— 2008 роках становила 65.01 років для чоловіків та 76.51 для жінок (у 1991—1992 році&nbsp;— 65.98 та 75.3 відповідно)<ref>{{Cite web |url=http://www.stat.lviv.ua/dem/SWF/dani/population/graph08.html |title=Архівована копія |accessdate=15 лютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100118093055/http://www.stat.lviv.ua/dem/SWF/dani/population/graph08.html |archivedate=18 січня 2010 |deadurl=yes }}</ref>

Середній вік населення збільшився у порівнянні з 1989 більш ніж на 3 роки і склав 36.1 для чоловіків та 40.8 для жінок.<ref>{{Cite web |url=http://www.stat.lviv.ua/dem/SWF/dani/population/graph07.html |title=Архівована копія |accessdate=15 лютого 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100118093050/http://www.stat.lviv.ua/dem/SWF/dani/population/graph07.html |archivedate=18 січня 2010 |deadurl=yes }}</ref>

=== Найбільші населені пункти ===
<div align="center">
{| id="toc" style="margin: 0 2em 0 2em"
|-
| bgcolor="#CDC1C5" | <center>'''Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч '''<br/> за даними Держкомстату<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2020}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2018 по січень 2020 року</ref></center>
|-
|
<table width="600" border="0" cellspacing="1" cellpadding="0">
 <tr align="left">
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Львів]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}720,3</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Броди]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}23,5</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Дрогобич]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}75,4</td>
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Сокаль]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}20,9</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Червоноград]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}65,9</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Стебник]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}20,5</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Стрий]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}59,7</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Винники]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}18,1</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Самбір]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}34,7</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Городок (Львівська область)|Городок]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}16,2</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Борислав]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}33,2</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Миколаїв (Львівська область)|Миколаїв]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}14,8</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Новояворівськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}31,2</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Жовква]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}13,9</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Трускавець]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}28,6</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Яворів]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}12,9</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Новий Розділ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}28,3</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Соснівка (місто)|Соснівка]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11,0</td>
 </tr>
  <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Золочів]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}24,1</td>
 </tr>
</table>
|}
</div>

=== Національний склад населення ===
[[Файл:View of the easter side of Rynok Square from the town hall (Ratusha) (8673819387).jpg|thumb|400px| Львів&nbsp;— найбільше місто Львівської області.]]
Національний склад населення Львівської області станом на 2001 рік<ref name="dem1">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/lviv/ /|title=Всеукраїнський перепис населення 2001 року|publisher=|accessdate=2011-09-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqZgEfJ?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}{{ref-ru}}</ref>

{| class="standard" style="text-align:right"
|+
! align="center" |№
! align="center" |Національність
! align="center" |Кількість осіб
! align="center" |%
|-
| 1
| align="left" | [[Українці]]
| 2 471 033
| 94,82&nbsp;%
|-
| 2
| align="left" | [[Росіяни]]
| 92 565
| 3,55&nbsp;%
|-
| 3
| align="left" | [[Поляки]]
| 18 948
| 0,73&nbsp;%
|-
| 4
| align="left" | [[Євреї]]
| 5 437
| 0,21&nbsp;%
|-
| 5
| align="left" | [[Білоруси]]
| 2 212
| 0,08&nbsp;%
|-
| 6
| align="left" | [[Вірмени]]
| 1 139
| 0,04&nbsp;%
|-
| 7
| align="left" | [[Молдовани]]
| 781
| 0,03&nbsp;%
|-
| 8
| align="left" | [[Цигани]]
| 769
| 0,03&nbsp;%
|-
| 9
| align="left" | [[Татари]]
| 680
| 0,03&nbsp;%
|-
| 10
| align="left" | [[Німці]]
| 648
| 0,02&nbsp;%
|-----
| 11
| align="left" | Інші
| 11 744
| 0,45&nbsp;%
|-
|
| align="left" | Разом
| 2 605 956
| 100,00&nbsp;%
|+
|}
[[Файл:Борислав. Церква св. Анни. Cerkiew Sw. Anny (do r. 1945 kosciol Sw. Barbary).jpg|thumb|400px| Церква св. Анни в [[Борислав]]і. Греко-католики становлять більшість віруючих у Львівській області.]]
[[Файл:Львiвщина, мiсто Iвано Франкове (4).jpg|thumb|Церква Зіслання Святого Духа у смт. [[Івано-Франкове]]]]

== Злочинність ==
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 62,6 злочинів, з них 19,8 тяжких та особливо тяжких.<ref>{{Cite web |url=http://mvs.gov.ua/ |title=МВС УКРАЇНИ. |accessdate=19 березня 2014 |archive-date=10 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100410033230/http://mvs.gov.ua/ }}</ref>

== Економіка ==

=== Промисловість ===
{{main|Промислові підприємства Львівщини}}
[[Файл:Борислав парк качалки.jpg|thumb|Нафтовидобувні качалки у Бориславському міському парку.(2009)]]
У Львівський економічній зоні виділяються три райони: Передкарпатський ([[Дрогобич]]&nbsp;— машинобудування, деревообробка, легка промисловість; Самбір-харчова промисловість, машинобудування, легка промисловість, деревообробна промисловість. [[Стрий]]&nbsp;— машинобудування, харчова і деревообробна промисловість, газотранспортна галузь, величезний транспортний вузол області; [[Борислав]]&nbsp;— нафтовидобувна, легка і хімічна промисловість; [[Новий Розділ]] і [[Яворів]] виробництво сірки), Північний ([[Червоноград]]&nbsp;— видобуток вугілля, легка промисловість; [[Сокаль]]&nbsp;— хімічна промисловість, [[Добротвір]]&nbsp;— електроенергетика); Львівський (машинобудування, харчова, легка промисловість).

У структурі промислового виробництва регіону найбільш питому вагу мають харчова, паливна промисловості, машинобудування і металообробка, електроенергетика. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 65&nbsp;%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 728 промислових підприємств, функціонує 1679 малих промислових підприємств. Головні економічні центри області: [[Львів]], [[Дрогобич]], [[Стрий]], Самбір, [[Борислав]], [[Новий Розділ]], [[Червоноград]], [[Сокаль]]. Для економіки області характерна складна галузева і територіальна структура.

До еколого-небезпечних об'єктів Львівської області належать:
* Яворівське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка»-на даний час не діє;
* [[АТ «Нафтопереробний комплекс «Галичина»|АТ "Нафтопереробний комплекс «Галичина»-на даний час не діє]];
* [[Роздільське державне гірничо-хімічне підприємство «Сірка»]] -на даний час не діє;
* [[Добротвірська ТЕС]];
* [[ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна]] "-на даний час не діє;
* [[НГВУ «Бориславнафтогаз»]];
* Державна вугільна холдингова компанія «[[Укрзахідвугілля]]»;
* [[Львівський державний міжобласний спецкомбінат УДО «Радон»]];
* [[Стебницький ДГХП «Полімінерал»|Стебницьке ДГХП «Полімінерал»-на даний час не діє]];
* Магістральні нафтопродуктопроводи «Прикарпаттранснафтопродукт», «Дружба», «Поліолефіни», ВАТ «Оріана».
* [https://dinmark.com.ua/ Dinmark ТМ (ТОВ «Леомарк») Імпорт кріплення]

=== Сільське господарство ===
Галузями спеціалізації сільського господарства є вирощування зернових культур, картоплі, овочів, цукрових буряків, льону. Розвинуте м'ясо-молочне скотарство, свинарство і птахівництво. А ще деяких ягід, фруктів, зокрема яблук, груш та слив.
[[Файл:М 06-3.jpg|міні|праворуч|220пкс|Автошлях {{Автошлях М|06}} у [[Сколівський район|Сколівському районі]]]]

=== Транспорт ===

Загальна довжина залізниць&nbsp;— 1309&nbsp;км, автошляхів&nbsp;— 8,0 тис. км, у тому числі з твердим покриттям&nbsp;— 7,4 тис. км. Найбільші залізничні вузли&nbsp;— [[Львів]], [[Красне (Буський район)|Красне]], Самбір, [[Стрий]]. У Львові є [[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького]] Область має одну з найбільш розвинутих в державі транспортних мереж. Через її територію проходять важливі залізничні, автомобільні, трубопровідні та електричні магістралі, що з'єднують Україну з країнами Центральної Європи. Найважливіші залізничні магістралі: [[Київ]]—[[Львів]]—[[Прага]] ([[Будапешт]]), [[Варшава]]—[[Перемишль]]—[[Львів]]—[[Бухарест]]. Найважливіші залізничні вузли&nbsp;— [[Головний залізничний вокзал (Львів)|Львів]], Самбір та [[Стрий (станція)|Стрий]]. Головні автомагістралі: {{Автошлях E|372}}М09 Рава-Руська-[[Львів]]-[[Тернопіль]]([[Вінниця]]-[[Київ|Знам'янка]]), [[Львів|Н09 Львів]]—[[Івано-Франківськ]]—[[Чернівці|Мукачево (Чернівці)]], {{Автошлях E|40-50-471}}М06 (Київ—[[Ужгород|Чоп]]).

== Культура ==
[[Файл:Кохавина. Монастир Св. Герарда.jpg|thumb|220px|[[Гніздичів]], Монастир Св. Герарда]]
У 2008 році в області за даними управління статистики діяли такі установи культури:
* 17 музеїв (див. [[Музеї Львівщини]])
* 11 театрів
* 1374 бібліотеки
* 1397 установ клубного типу
* 13 концертних організацій.

З освітніх установ у 2008 році в області функціонували:
* 53 вищі заклади освіти I—IV рівнів акредитації
* 1469 загальноосвітніх навчальних заклади
* 62 професійно-технічне заклад
* 487 дошкільних установ.

Як справжній діамант Східної Європи, [[Львів]] нагадує музей просто неба, у ньому знаходиться 2000 історичних, архітектурних і культурних пам'яток. Протягом віків люди приносили сюди свої культуру і традиції, релігію. Звідси в архітектурі Львова суміш готики та бароко, ренесансу та романського стилю, рококо та ампіру, сучасної еклектики та конструктивізму. Львів є скарбницею національних ідей та культури, це економічний, освітній та культурний центр Заходу України. У ньому багато музеїв, картинних галерей, театральних та музичних труп. Величний Львівський театр опери та балету має надзвичайно насичений сезон. У Львові розташовані 12 закладів вищої освіти, він має справедливо заслужену репутацію міста з високим рівнем освіти. Саме тут знаходиться один із найстаріших у Центральній Європі та перший заснований в Україні університет.

У Львівській області збереглася значна кількість старовинних дерев'яних церков<ref>http://decerkva.org.ua/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201108143713/http://decerkva.org.ua/ |date=8 листопада 2020 }} Дерев'яні церкви Львівщини.</ref>.

=== Туризм ===
<gallery>
Файл:Панорама Львова.jpg|Панорама історичного центру [[Львів|Львова]]
Файл:Podhorce - Zamek 01A.jpg|[[Підгорецький замок]]
Файл:Самбор. Храм Рождества Богородицы..jpg|[[Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Самбір)|Церква Різдва Пресвятої Богородиці у Самборі]]
Файл:LubienWielkiPalac3.JPG|[[Палац Бруницьких (Великий Любінь)|Палац Бруницьких]] у Великому Любіні
Файл:Дворец Потоцких.jpg|[[Палац Потоцьких (Львів)|Палац Потоцьких у Львові]]
Файл:Zolkiew Cerkiew Pr Trojce 02.jpg|[[Церква Святої Трійці (Жовква)|Церква Святої Трійці у Жовкві]]
Файл:Olesko Castle.jpg|[[Олеський замок]]
Файл:Castle groedel.JPG|Палац баронів Грьодлів, [[Сколе]]
Файл:Варяж. Костел Святого Марка.jpg|[[Варяж]]. Костел Святого Марка
Файл:DrohobychCer3.JPG|[[Церква святого Юра (Дрогобич)|Церква святого Юра у Дрогобичі]]
Файл:Kulików st. Nicolas latin church.jpg|Готичний костел Св. Миколая, споруджений у 1538&nbsp;р.
Файл:Тустань,осінь 2019.jpg|[[Тустань]]
Файл:Урочище прийма фото 10.jpg|[[Урочище Прийма]]
</gallery>
Загальна кількість пам'яток історії, археології, містобудування і архітектури, монументального мистецтва в області&nbsp;— 3934.

На території Львівської області розташовано: 886 пам'яток археології (з них&nbsp;— 14 національного значення), 3822 пам'ятки історії (з них&nbsp;— 7 національного значення), 3431 пам'ятка архітектури та містобудування (з них&nbsp;— 794 національного значення), 302 пам'ятки монументального мистецтва (з них&nbsp;— 1 національного значення). До Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001&nbsp;р. за №&nbsp;878, включено 55 поселень Львівщини: [[Белз]], [[Бібрка]], [[Борислав]], [[Броди]], [[Буськ]], [[Великий Любінь]], [[Великі Мости]], [[Винники]], [[Глиняни]], [[Гніздичів]], [[Городок (Львівська область)|Городок]], [[Добромиль]], [[Дрогобич]], [[Дубляни]], [[Жидачів]], [[Жовква]], [[Золочів]], [[Івано-Франкове]], [[Кам'янка-Бузька]], [[Комарне]], [[Краковець]], [[Куликів (смт)|Куликів]], [[Львів]], [[Магерів]], [[Меденичі]], [[Миколаїв (місто, Львівська область)|Миколаїв]], [[Моршин]], [[Мостиська]], [[Немирів]], [[Нижанковичі]], [[Новий Яричів]], [[Олесько]], [[Перемишляни]], [[Підкамінь]], [[Поморяни]], [[Пустомити]], [[Рава-Руська]], [[Роздол]], [[Рудки]], [[Самбір]], [[Сколе]], [[Сокаль]], [[Старий Самбір]], [[Стара Сіль]], [[Стрий]], [[Судова Вишня]], [[Турка]], [[Угнів]], [[Хирів]], [[Ходорів]], [[Червоноград]], [[Шкло]], [[Щирець (смт)|Щирець]], [[Яворів]].
<ref>{{Cite web |url=http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=258 |title=Архівована копія |accessdate=22 серпня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20131203022611/http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=258 |archivedate=3 грудня 2013 |deadurl=yes }}</ref>

[[Файл:Leo Tourism.jpg|міні|праворуч|150пкс|Туризм на Львівщині]]
До найважливіших об'єктів туризму належать:
* [[Ансамбль історичного центру Львова]] чи Старе місто&nbsp;— територія у центральній частині міста Львова, що внесена до [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]].
* [[Львівський державний історико-архітектурний заповідник]].
* Державний історико-культурний заповідник «[[Тустань]]» (залишки наскельної фортеці IX&nbsp;— XIV&nbsp;ст.)
* Державний історико-культурний заповідник у м. Белзі.
* Державний історико-культурний заповідник «[[Нагуєвичі]]».
* Філія Львівського історичного заповідника у Жовкві (див. [[Архітектурні пам'ятки Жовкви]]).
* Монастирський комплекс у Крехові (див. [[Крехів (Жовківський район)|Крехів]]).
* Давньоруські [[Град (укріплення)|городища]] Х&nbsp;— XIII&nbsp;ст. у [[Звенигород (Пустомитівський район)|Звенигороді]] та [[Стільсько]]му.
* '''Золота підкова України''': [[Олеський замок]] XIII—XVII&nbsp;ст. [[Золочівський замок]]. [[Підгорецький замок]]. [[Свірзький замок]].
* Найдавніші архітектурні пам'ятки Львова&nbsp;— [[Високий замок]], [[Церква святого Миколая (Львів)|Церква святого Миколая]], [[Вірменська церква (Львів)|Вірменський кафедральний собор]], пам'ятки в стилі [[готика|готики]], [[бароко]]&nbsp;— костьоли кармеліток босих [[1644]]&nbsp;р.

Санаторно-курортне лікування та відпочинок займає провідне місце в структурі туристичного комплексу Львівщини. В області діє 106 відповідних закладів: санаторії, пансіонати, будинки відпочинку, бази та установи 1-2 денного перебування. Серед регіонів України
за кількістю санаторно-курортних та відпочинкових (оздоровчих) закладів Львівська область посідає восьме місце, а за кількістю санаторіїв і пансіонатів з лікуванням&nbsp;— друге, після Автономної Республіки Крим.<ref>Атаманюк Д., Дмитрів І., Пилипенко Н.
[http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/MSNU/2011_4/Atamanyuk.pdf Місце галузі туризму в економіці Львівської області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131203185720/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/MSNU/2011_4/Atamanyuk.pdf |date=3 грудня 2013 }} // [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/MSNU/ Молода спортивна наука України Збірник наукових праць] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131110015527/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/msnu/ |date=10 листопада 2013 }}.&nbsp;— [http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/MSNU/2011_4/index.htm 2011.&nbsp;— Т. 4.&nbsp;— 200 с.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131111093412/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/msnu/2011_4/index.htm |date=11 листопада 2013 }}</ref>

'''Водоспади''':

Див. також '''[[Водоспади Львівської області]]'''
* [[Бориславський водоспад|Бориславський]]
* [[Гуркало]]
* Гуркало мале
* [[Залотом'ятий водоспад|Залотом'ятий]]
* [[Кам'янецький водоспад|Кам'янський]]
* Верхньокам'янський, біля с. [[Кам'янка (Сколівський район)|Кам'янка]]
* [[Лазний]]
* Під Кудрявцем, на околиці с. [[Кам'янка (Сколівський район)|Кам'янка]]
* [[Водоспад Підступи|Підступи]]
* [[Водоспад Підступи верхній|Підступи верхній]]
* [[Сопіт (водоспад)|Сопіт]]
* [[Водоспад Фантом|Фантом]]
* [[Водоспад Крушельницький|Крушельницький]]
* Дзюрчик, у с. [[Кам'янка (Сколівський район)|Кам'янка]]
<gallery>
File:Borislav waterfall.jpg|[[Бориславський водоспад]]
File:Гуркало, квітень,.jpg|[[Гуркало|Водоспад Гуркало]]
File:Кам'янецький водоспад у Сколівських Бескидах.JPG|[[Кам'янецький водоспад|Кам'янський водоспад]]
Файл:Водоспад "Лазний".jpeg|[[Лазний|Водоспад Лазний]]
Файл:Водоспад сопіт вид з пагорба.jpeg|[[Сопіт (водоспад)|Водоспад Сопіт]]
File:Водоспад Фантом.jpg|[[Водоспад Фантом]]
File:Залотом'ятий водоспад.jpg|[[Залотом'ятий водоспад]]
File:Водоспад Підступи.jpg|[[Водоспад Підступи]]
File:Водоспад Підступи верхній.jpg|[[Водоспад Підступи верхній]]
File:Водопад с.Крушельниця Сколівський р-н 04.jpg|[[Водоспад Крушельницький]]
File:Верхньокам'янський водоспад.jpg|Верхньокам'янський водоспад
File:Водоспад Дзюрчик.jpg|Водоспад Дзюрчик
</gallery>

== Політичні уподобання ==
З часів незалежності України Львівська область завжди підтримувала проукраїнські настрої. Тому на парламентських і президентських виборах люди голосували в основному за проукраїнські партії або політиків. Про це свідчать результати на попередніх виборах. [http://www.cvk.gov.ua/]
{| class="wikitable"
|+'''Парламентські вибори 1998'''
!Партія
!Відсоток, %
|-
|Народний Рух України
|32,10
|-
|Партія «Реформи і Порядок»
|12,78
|-
|Виборчий блок партій «Національний фронт»
|9,72
|-
|Народна партія (Народна аграрна партія України)
|6,98
|-
|Народно-демократична партія
|5,50
|-
|Соціал-демократична партія України
|4,30
|-
|Комуністична партія України
|4,09
|-
|'''Явка'''
|'''79,70'''
|}
{| class="wikitable"
|+'''Президентські вибори 1999 (Другий тур)'''
!Кандидат
!Відсоток, %
|-
|Леонід Кучма
|91,6
|-
|Петро Симоненко
|5,2
|-
|'''Явка'''
|'''85,73'''
|}
{| class="wikitable"
|+'''Парламентські вибори 2002'''
!Партія
!Відсоток, %
|-
|Блок Віктора Ющенка «Наша Україна»
|63,92
|-
|Виборчий Блок Юлії Тимошенко
|17,13
|-
|'''Явка'''
|'''74,6'''
|}
{| class="wikitable"
|+'''Президентські вибори 2004 (Повторний другий тур)'''
!Кандидат
!Відсоток, %
|-
|Віктор Ющенко
|93,74
|-
|Віктор Янукович
|4,72
|-
|'''Явка'''
|'''85,3'''
|}
{| class="wikitable"
|+'''Парламентські вибори 2006'''
!Партія
!Відсоток, %
|-
|«Наша Україна»
|37,95
|-
|Блок Юлії Тимошенко
|33,04
|-
|Партія Регіонів
|3,01
|-
|'''Явка'''
|'''65,12'''
|}
{| class="wikitable"
|+'''Парламентські вибори 2007'''
!Партія
!Відсоток, %
|-
|Блок Юлії Тимошенко
|50,38
|-
|Наша Україна&nbsp;— Народна Самооборона
|36,02
|-
|Партія Регіонів
|4,19
|-
|'''Явка'''
|'''69,33'''
|}
{| class="wikitable"
|+'''Президентські вибори 2010 (Другий тур)'''
!Кандидат
!Відсоток, %
|-
|Юлія Тимошенко
|86,20
|-
|Віктор Янукович
|8,60
|-
|'''Явка'''
|'''75,32'''
|}
{| class="wikitable"
|+'''Президентські вибори 2014'''
!Кандидат
!Відсоток, %
|-
|Петро Порошенко
|69,92
|-
|Юлія Тимошенко
|11,19
|-
|Олег Ляшко
|6,78
|-
|Анатолій Гриценко
|5,86
|-
|'''Явка'''
|'''78,20'''
|}
{| class="wikitable"
|+'''Парламентські вибори 2014'''
!Партія
!Відсоток, %
|-
|«Народний фронт»
|33,03
|-
|«Блок Петра Порошенка»
|20,42
|-
|Політичне об'єднання «Самопоміч»
|18,78
|-
|Всеукраїнське об'єднання «Свобода»
|6,19
|-
|Радикальна партія Олега Ляшка
|5,35
|-
|'''Явка'''
|'''70,00'''
|}
{| class="wikitable"
|+'''Президентські вибори 2019 (Другий тур)'''
!Кандидат
!Відсоток, %
|-
|Петро Порошенко
|62,79
|-
|Володимир Зеленський
|34,49
|-
|'''Явка'''
|'''68,8'''
|}

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела ==
* ''Я.&nbsp;В.&nbsp;Верменич''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Lvіvska_oblast Львівська область] // {{ЕІУ|6|346}}
* [https://web.archive.org/web/20110524110742/http://www.ekology.lviv.ua/file/stan_nps/atlas/atlas_2007.pdf Екологічний атлас Львівщини 2007]
* Львівська область. Адміністративно-територіальний поділ. Місцеві громади та органи державної влади: довідник / Львів. обл. держ. адмін.; кер. проекту О.&nbsp;О.&nbsp;Ганущин.&nbsp;— Львів: [б. в.], 2007.&nbsp;— 168 с.
* Львівщина державницька: інформ. довід. з питань внутр. політики / Львів. обл. держ. адміністрація, Упр. з питань внутр. політики.&nbsp;— Львів: [[Каменяр (видавництво)|Каменяр]], 2009.&nbsp;— 415 с.: іл.&nbsp;— ISBN 978-966-607-092-3
* Історія електрифікації Львівщини / А. Крижанівський ; ВАТ «Львівобленерго».&nbsp;— Львів: Галиц. вид. спілка, 2006.&nbsp;— 224 с. : іл.&nbsp;— Бібліогр.: с. 221—222 (23 назви).&nbsp;— Тит. арк. парал. укр., пол.&nbsp;— ISBN 966-7893-74-Х
* Екологія Львівщини 2011 : [бюлетень] / М-во охорони навколиш. природ. середовища України, Держ. упр. охорони навколиш. природ. середовища в Львів. обл.&nbsp;— Львів: ЗУКЦ, 2012.&nbsp;— 96 с.: табл., 15 с. іл.&nbsp;— ISBN 978-617-655-056-3

== Література ==
* Малі міста України. [https://ru.calameo.com/read/004735713c2fe19cbb7fd Львівська область: бібліогр. покажч.] / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотного; уклад.: Д.&nbsp;О.&nbsp;Мироненко, С.&nbsp;М.&nbsp;Кайнова, О.&nbsp;В.&nbsp;Углова ; редкол.: Г.&nbsp;А.&nbsp;Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О.&nbsp;Г.&nbsp;Бажан.&nbsp;— Київ: [[ДНАББ ім. В. Г. Заболотного]], 2017.&nbsp;— 663 с. : іл.
* Дуже малі міські поселення Львівської області: суспільно-географічний потенціал та перспективи розвитку: моногр. / Н.&nbsp;І.&nbsp;Дністрянська, М.&nbsp;С.&nbsp;Дністрянський.&nbsp;— Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2013.&nbsp;— 198 с.
* Львівська область: природні умови та ресурси: монографія / за заг. ред. д-ра геогр. наук, проф. М.&nbsp;М.&nbsp;Назарука.&nbsp;— Львів: Видавництво Старого Лева, 2018.&nbsp;— 592 с. ISBN 978-617-679-652-7
* Львівщина: Історико-культурні та краєзнавчі нариси / В.&nbsp;Александрович, [[Бірюльов Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;Бірюльов]], [[Бандрівський Микола Стефанович|М.&nbsp;Бандрівський]] та ін.; Упор. та відп. ред. Ю.&nbsp;Бірюльов.&nbsp;— Львів: Центр Європи, 1998.&nbsp;— 392 с.: іл.
* Львівщина-98. Соціальний портрет в загальноукраїнському контексті / С.&nbsp;А.&nbsp;Давимука, А.&nbsp;Ф.&nbsp;Колодій, Ю.&nbsp;А.&nbsp;Кужелюк, В.&nbsp;М.&nbsp;Подгорнов, Н.&nbsp;Й.&nbsp;Черниш.&nbsp;— Львів: НАН України. Ін-т регіон. дослідж., 1999.&nbsp;— 348 c.
* Нариси історії містечок Львівщини / В.&nbsp;Грабовецький; [[Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника|Прикарп. нац. ун-т ім. В.&nbsp;Стефаника]].&nbsp;— 2-е вид., доповн.&nbsp;— Івано-Франківськ, 2005.&nbsp;— 43 c.&nbsp;— (Наук. зап. Прикарп. іст. шк.).&nbsp;— Бібліогр.: 42 назви.
* Народна вокальна творчість Львівщини. У 2 т. : [антологія]. Т. 1. Мелодії / [редкол.: Б. Луканюк (голова) та ін.] ; збір і транскрибування М. Мишанича.&nbsp;— Львів: Галич-Прес, 2017.&nbsp;— 376 с.&nbsp;— ISBN 617-7617-04-3.
* Народна вокальна творчість Львівщини. У 2 т. : [антологія]. Т. 2. Тексти / [редкол.: Б. Луканюк (голова) та ін.] ; збір і транскрибування М. Мишанича.&nbsp;— Львів: Галич-Прес, 2017.&nbsp;— 424 с.&nbsp;— ISBN 617-7617-05-0.
* Приватизація на Львівщині: результати та перспективи / С.&nbsp;А.&nbsp;Давимука.&nbsp;— Львів, 1998.&nbsp;— 90 c.&nbsp;— (Препр. / НАН України. Ін-т регіон. дослідж; 98).&nbsp;— Бібліогр.: 6 назв.
* Реформування комунальної власності м. Львова: Довід. Ч. 5. Реформування комунальної власності Львівської області / М.&nbsp;В.&nbsp;Гладій, С.&nbsp;А.&nbsp;Давимука, М.&nbsp;М.&nbsp;Сірків, В.&nbsp;Г.&nbsp;Опацький; ред.: С.&nbsp;А.&nbsp;Давимука; Регіон. від-ня Фонду держ. майна України по Львів. обл.&nbsp;— Львів, 1998.&nbsp;— 640 c.
* Стан навколишнього середовища і його вплив на трудові ресурси Львівської області / уклад.: М.&nbsp;І.&nbsp;Долішній; УААН. Прикарпат. від-ня Ін-ту агроекології та біотехнології.&nbsp;— Чернівці: Прут, 1999.&nbsp;— 156 c.&nbsp;— Бібліогр.: 89 назв.

== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/19070802/legal/lvivska_oblast Львівська область] // {{Юридична енциклопедія|3}}
{{Вікіпосилання
|Тема               = Львівська область
|Портал             = Україна
|Портал-зображення  = Flag of Ukraine.svg
|Портал1            = Галичина
|Портал1-зображення = Alex K Halych-Volhynia.svg
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = 
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Lviv Oblast
|Метавікі           = 
|Проект             = 
|Родовід            = 
}}
* [http://ukrainainkognita.org.ua/category/lvivska-oblast/ Пам'ятки Львівської області]
* [http://www.experts.in.ua/regions/detail.php?ID=4336 Львівська область] на experts.in.ua
* [[Ветерани рослинного світу України]]

{{Розташування2|nw={{Країна з прапорцем|POL}}|n={{Країна з прапорцем|Вл}}|ne={{Країна з прапорцем|Рв}}|w={{Країна з прапорцем|POL}}|e={{Країна з прапорцем|Тр}}|sw={{Країна з прапорцем|Зк}}|s=|se={{Країна з прапорцем|ІФ}}}}
{{Львівська область}}
{{Населені пункти Львівської області}}
{{Історичні місця Львівської області}}
{{Україна}}
{{Карпатський єврорегіон}}
{{Authority control}}

[[Категорія:Області України]]
[[Категорія:Львівська область|*]]
[[Категорія:Західна Україна]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1939]]