Відкрити головне меню

Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька (1800—1831)

Версія від 21:32, 6 квітня 2013, створена Htvfhr (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Правитель |посада = герцогиня |країна = Саксен-Кобург-Заальфельда |ім'...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька (нім. Luise von Sachsen-Gotha-Altenburg), повне ім'я Луїза Пауліна Шарлотта Фредеріка Августа Саксен-Гота-Альтенбурзька (нім. Prinzessin Luise Pauline Charlotte Friederike Auguste von Sachsen-Gotha-Altenburg), (нар. 21 грудня 1800 — пом. 30 серпня 1831) — донька герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Еміля Августа та принцеси Луїзи Шарлотти Мекленбург-Шверінської, дружина герцога Саксен-Кобург-Заальфельдського Ернста III, матір принца-консорта Великої Британії Альберта.

Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька
Luise von Sachsen-Gotha-Altenburg
Luise of Saxe-Gotha-Altenburg.jpg
4-а герцогиня
Початок правління: 1817
Кінець правління: 1825
Попередник: Августа Ройсс-Еберсдорф
Наступник:не було
Дата народження: 21 грудня 1800(1800-12-21)
Місце народження:Замок Фріденштайн, Гота, Саксен-Гота-Альтенбург
Країна:Саксен-Кобург-Заальфельда
Дата смерті:30 серпня 1831(1831-08-30) (30 років)
Місце смерті:Париж, Королівство Франція
Дружина:1) Ернст III
2) Александр фон Гайнштайн
Діти:Ернст, Альберт
Династія:Саксен-Кобург-Готська
Батько:Август Саксен-Гота-Альтенбурзький
Мати:Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська

Біографія

Луїза народилась о 12.45 21 грудня 1800 року у замку Фріденштайн в Готі, офіційній резиденції правителів герцогства Саксен-Гота-Альтенбург. Вона була єдиною дитиною кронпринца Еміля Августа та його першої дружини Луїзи Шарлотти Мекленбург-Шверінської. За два тижні після пологів матір померла. Батько у 1802 оженився вдруге із Кароліною Гессен-Кассельською. 1804-го він став правителем країни.

Дівчинка виросла при дворі у Готі. Її релігійною освітою займався відомий богослов Фрідріх Людвіг Андреас Регель. Навчання тривало до конфірмації принцеси, що пройшла 26 серпня 1816 року.[1]

Описували Луїзу як молоду, красиву та розумну дівчину.[2] 20 грудня 1816 відбулися її заручини із герцогом Саксен-Кобург-Заальфельдським Ернстом III. 31 липня 1817 у замку Фріденштайн пройшла церемонія пошлюблення. Нареченій було 16 років, нареченому — 33. У подружжя народилося двоє синів:

 
Луїза із синами у 1823. Портрет Людвіга Дьолля

У 1822 помер батько Луїзи, передавши керування Саксен-Альтенбургом молодшому брату Фрідріху.

Луїза із дітьми віддавала перевагу замку Розенау у чотирьох милях від Кобурга, який вважала більш зручним, ніж офіційну резиденцію Еренбург. Її шлюб, укладений з політичних мотивів, не був щасливим. І вона, і Ернст мали позашлюбні зв'язки.

У 1824 подружжя остаточно роз'їхалося. 2 вересня герцогиня залишила Кобург. Її новим місцем проживання стало містечко Санкт-Вендель у князівстві Ліхтенберг, що був ексклавом Саксен-Кобург-Заальфельда. Луїзі заборонили бачитися з дітьми та навіть мати їх портрети дітей. Тим не менш, за нею до Санкт-Веделя виїхав барон Александр фон Ганштайн, із яким герцогиню пов'язували романтичні стосунки.

Із чоловіком тривав процес розірвання шлюбу, коли прийшла звістка про смерть бездітного герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Фрідріха IV, дядька Луїзи. Герцогиня, в угоді про поділ власності, відмовилася від усіх претензій на батьківську країну, окрім права володіння замком Альтенбург. За рішенням короля Саксонії Фрідріха Августа I, що виступив третейським суддею в питанні спадкоємництва, Саксен-Гота-Альтенбург мав бути знову розділений. Альтенбург відходив герцогу Саксен-Хільдбурґхаузенському, а Гота — Ернсту Заальфельдському. Але 31 березня 1826 року було оформлене офіційне розлучення його із Луїзою, тож інші представники ернестинської династії протестували проти отримання Ернстом Готи. Лише у листопаді 1826 була укладена компромісна угода, за якою Заальфельд передавався герцогству Саксен-Мейнінген, а, натомість, від герцогства Саксен-Альтенбург отримував Готу. В результаті, була створена нова держава Саксен-Кобург-Гота.

Луїза ж 18 жовтня 1826 взяла у Санкт-Веделі таємний шлюб із Александром фон Ганштайном. Новий герцог Саксен-Альтенбургу, Фрідріх, дарував Александру титул графа Пьольцига та Баєрсдорфа, що був створений за назвами маєтків Луїзи. Подружжя провело у Санкт-Веделі кілька щасливих років. Герцогиня брала участь у суспільному житті, народ поважав її, називаючи Landesmutter, матір'ю країни. Смутку Луїзі додавала тільки заборона бачити синів.

Стан її здоров'я ставав все гіршим, і 16 лютого 1831 подружжя виїхало до Парижу, щоб Луїза могла отримати необхідну допомогу. Лікарі констатували у неї рак, і за півроку Луїза померла у Парижі. Її поховали у сільській церкві Пефеффельбаху. 1846 її тіло було перенесено до герцогської усипальниці у кірсі Моріца в Кобургу, а у 1860 воно знайшло останній притулок у новозбудованому герцогському мавзолеї на цвинтарі Глокенберг.

Генеалогія

Фрідріх III
 
 
Луїза Доротея Саксен-Мейнінгенська
 
 
Антон Ульріх
 
 
Шарлотта Амалія Гессен-Філіпшталь
 
 
Людвіг Мекленбург-Шверінський
 
 
Шарлотта Саксен-Кобург-Заальфельдська
 
 
Йоганн Август Саксен-Гота-Альтенбурзький
 
Луїза Ройсс цу Кьостриць
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст II
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Саксен-Мейнінгенська
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Франц I
 
 
 
 
 
 
Луїза Саксен-Готська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Еміль Август
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Mitteldeutsche Familienkunde, Heft 1/1985, Seite 22
  2. Weintraub, Stanley (1997). Uncrowned King: The Life of Prince Albert. London: John Murray Inc. ISBN 0-7195-5756-9.

Література

  • Rosemarie Barthel: Prinzessin Luise von Sachsen-Gotha-Altenburg. Stamm-Mutter des englischen Königshauses, Quelleninventar mit ausgewählten Dokumenten des ThStA Gotha, in: Schriften des Thüringischen Staatsarchivs Gotha, 2009, ISSN 1612-0582
  • Hans-Joachim Netzer: Albert von Sachsen-Coburg und Gotha. Beck, München 1988, ISBN 3-406-33000-2
  • Albert Schumann: Luise. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 19, Duncker & Humblot, Leipzig 1884, S. 630 f.
  • Josef Dreesen, Gerhard Schnur: Herzogin Luise von Sachsen-Coburg-Saalfeld: Ein Porträt, St. Wendel 2006

Посилання