Луфар: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Flinn (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
(Виправлено джерел: 24; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8) |
||
| (Не показані 25 проміжних версій 12 користувачів) | |||
| Рядок 15: | Рядок 15: | ||
| subclassis = [[Новопері]] (Neopterygii) |
| subclassis = [[Новопері]] (Neopterygii) |
||
| infraclassis = [[Костисті риби]] (Teleostei) |
| infraclassis = [[Костисті риби]] (Teleostei) |
||
| |
| superordo = [[Акантопері]] (Acanthopterygii) |
||
| |
| ordo = [[Скумбрієподібні]] (Scombriformes) |
||
| familia = '''Луфареві''' (Pomatomidae) |
| familia = '''Луфареві''' (Pomatomidae) |
||
| familia_authority = Gill, 1865 |
| familia_authority = Gill, 1865 |
||
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
}} |
}} |
||
'''Луфар''' ('' |
'''Луфар''', або '''луфар-танцівниця''' (''Pomatomus saltatrix'') — морська зграйна риба ряду [[Окунеподібні|окунеподібних]]. Єдиний представник роду '''луфар''' (''Pomatomus'') і родини '''луфаревих''' (Pomatomidae). |
||
Зазвичай тримається на поверхні. Тіло довжиною до 1 метра, стиснене з боків, жива маса до 15 кілограм. Нерест навесні, ікра пелагічна, плодючість до 1 |
Зазвичай тримається на поверхні. Тіло довжиною до 1 метра, стиснене з боків, жива маса до 15 кілограм. Нерест навесні, ікра пелагічна, плодючість до 1 млн ікринок. Хижак, живиться рибами. Зустрічається у [[Атлантичний океан|Атлантичному]] та [[Індійський океан|Індійському]] океанах, також поширений у тропічних і помірних морях, в [[Україна|Україні]] — у [[Чорне море|Чорному]] і [[Азовське море|Азовському]] морях. Здійснює значні сезонні міграції. М'ясо луфаря смачне, завдяки чому він є цінним об'єктом [[рибальство|промислу]] та [[марикультура|марикультури]]. |
||
== Систематика == |
|||
В Україні вилов луфаря заборонений.<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0269-99 Наказ Державного комітету рибного господарства України вiд 15 лютого 1999 року N19]</ref> |
|||
Луфар — [[Монотипія (систематика)|єдиний]] живий вид родини луфаревих (''Pomatomidae''). Колись разом з ними включалися і [[скомбропси]], але тепер їх згрупували в окрему монотипічну родину ''Scombropidae''. Одним із вимерлих родичів луфаря був ''[[Lophar miocaenus]]'' із пізнього [[міоцен]]у, скам'янілості якого знайдено у [[Південна Каліфорнія|Південній Каліфорнії]]. |
|||
== Розповсюдження == |
|||
== Див.також == |
|||
[[Файл:Trolling for bluefish2.jpg|thumb|''[[Тролінг (рибальство)|Тролінґ]] на луфара'', [[літографія]] {{iw|Currier & Ives}}, 1866 р.]] |
|||
*[[Список риб Чорного моря]] |
|||
Луфар широко поширений у світі в тропічних і субтропічних водах. Вони зустрічаються в [[Пелагічна зона|пелагічних водах]] більшою частиною [[Континентальний шельф|континентальних шельфів]] уздовж сходу [[Америка|Америк]] (але не між півднем [[Флорида|Флориди]] і північною частиною [[Південна Америка|Південної Америки]]), [[Африка|Африки]], [[Середземне море|Середземного]] і [[Чорне море|Чорного морів]] (а під час міграції і між ними), [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]] та [[Австралія (континент)|Австралії]]. Вони зустрічаються в різних прибережних областях: над континентальним шельфом, в бурхливих прибережних водах, використовуваних для [[серфінґ]]у, або коло скелястих мисів<ref>{{ref-en}} {{Cite web|url=http://www.nefsc.noaa.gov/publications/tm/tm144/tm144.pdf|title=New England/Mid-Atlantic | NOAA Fisheries|date=20 July 2021|accessdate=9 червня 2022|archive-date=17 травня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170517173627/https://www.nefsc.noaa.gov/publications/tm/tm144/tm144.pdf}}</ref>. Вони також заходять в [[Гирло річки|гирла річок]] і населяють [[солонуваті води]]<ref>{{ref-en}} McBride, R. S., Conover, D. O. 1991. Recruitment of young-of-the-year bluefish ''Pomatomus saltatrix'' to the New York Bight - variation in abundance and growth of spring-spawned and summer-spawned cohorts. Marine Ecology Progress Series 78(3): 205-216, www.int-res.com/articles/meps/78/m078p205.pdf</ref><ref>{{ref-en}} McBride, R. S., Ross, J. L., Conover, D. O. 1993. Recruitment of bluefish Pomatomus saltatrix to estuaries of the U.S. South Atlantic bight. |
|||
*[[Список риб України]] |
|||
Fishery Bulletin, U.S. 91(2): 389-395, http://fishbull.noaa.gov/912/mcbride.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161228205429/http://fishbull.noaa.gov/912/mcbride.pdf |date=28 грудня 2016 }}</ref><ref>{{ref-en}} McBride, R. S., Scherer, M. D., Powell, J. C. 1995. Correlated variations in abundances, size, growth, and loss rates of age-0 bluefish in a southern New England estuary. Transactions of the American Fisheries Society. 124(6): 898-910, DOI: 10.1577/1548-8659(1995)124<0898:CVIASG>2.3.CO;2</ref>. Час від часом вони залишають береги та кочують зграями відкритим морем<ref name=Fishbase/><ref name=FAO>{{ref-en}} [http://www.fao.org/fishery/species/3102/en ''Pomatomus saltatrix'' (Linnaeus, 1766)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220127143840/http://www.fao.org/fishery/species/3102/en |date=27 січня 2022 }} FAO, Species Fact Sheet. Retrieved October 2012.</ref>. |
|||
*[[Іхтіофауна острова Зміїний]] |
|||
Вздовж [[Східне узбережжя США|східного узбережжя США]] луфар зимою зустрічається біля берегів Флориди. У квітні вони звідти пропадають, прямуючи на північ. У червні їх можна знайти у [[Массачусетс]]а; у роки високої чисельності відсталих рибин знаходять на півночі аж до [[Нова Шотландія (півострів)|Нової Шотландії]]. У жовтні вони полишають води на північ від [[Нью-Йорк (штат)|Нью-Йорка]], прямуючи на південь (тоді як деякі луфарі, можливо, менш кочові<ref>{{ref-en}} {{cite web|url= http://www.sms.si.edu/irlspec/pomatom_saltat.htm|title= Pomatomus saltatrix (Bluefish)|accessdate= 9 червня 2022|archive-date= 2 травня 2013|archive-url= https://web.archive.org/web/20130502041116/http://www.sms.si.edu/irlspec/Pomatom_saltat.htm}}</ref><ref>{{ref-en}} {{cite web|url= http://combat-fishing.com/fishencyclo1/bluefishes/bluefish.htm|title= Common Name: Bluefish|accessdate= 9 червня 2022|archive-date= 11 червня 2013|archive-url= https://web.archive.org/web/20130611170334/http://combat-fishing.com/fishencyclo1/bluefishes/bluefish.htm}}</ref>, мешкають в [[Мексиканська затока|Мексиканській затоці]] протягом усього року). В цілому схожим чином економічно значуща для вилову популяція, яка нереститься в Чорному морі, мігрує на південь через [[Стамбул]] ([[Босфор]], [[Мармурове море]], [[Дарданелли]] й [[Егейське море]] послідовно) і восени за холодної пори — до середземноморського узбережжя Туреччини<ref>{{ref-en}} {{cite web|url= http://www.slowfood.com/slowfish/pagine/eng/pagina.lasso?-id_pg=199|title= Saving the Sultan of Fish|access-date= 2012-11-02|archive-url= https://web.archive.org/web/20111127013552/http://www.slowfood.com/slowfish/pagine/eng/pagina.lasso?-id_pg=199|archive-date= 2011-11-27|url-status= dead}}</ref>. Вздовж [[Південна Африка|південноафриканського]] узбережжя та околиць моделі руху приблизно паралельні<ref name=mosselbaai>{{ref-en}} {{cite web |url= http://mosselbaai.wordpress.com/2012/05/13/pomatomus-saltatrix-shad-or-elf/ |title= Pomatomus Saltatrix |date= 13 May 2012 |accessdate= 9 червня 2022 |archive-date= 30 липня 2013 |archive-url= https://web.archive.org/web/20130730100727/http://mosselbaai.wordpress.com/2012/05/13/pomatomus-saltatrix-shad-or-elf/ }}</ref>. |
|||
== Життєвий цикл == |
|||
Дорослі луфарі зазвичай мають довжину від 20 до 60 см, а найбільший зареєстрований розмір складав 120 см і 14 кг. Вони розмножуються навесні та влітку і можуть прожити до 9 років<ref name=Fishbase/><ref name=FAO />. Мальки луфаря вливаються у [[зоопланктон]] і значною мірою залежить від течій<ref>{{ref-en}} Norcross, J. J., Richardson, S. L., Massmann, W. H., Joseph, E. B. 1974. Development of young bluefish ''Pomatomus saltatrix'' and distribution of eggs and young in Virginian coastal waters. Trans. Am. Fish. Soc. 103:477-497.</ref><ref>{{ref-en}} Ditty, J. G., Shaw, R. F. 1993. http://www.galvestonlab.sefsc.noaa.gov/publications/pdf/832.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20161229130424/http://www.galvestonlab.sefsc.noaa.gov/publications/pdf/832.pdf |date=29 грудня 2016 }}</ref>. Луфар, що [[Нерест|віднерестився]], був виявлений коло східно-центральної Флориди, мігруючи на північ. Як і більшість морських риб, його нерестові звички є маловідомими. У західній частині Північної Атлантики зустрічаються щонайменше дві популяції, розділені [[Мис Гаттерас|мисом Гаттерас]] у [[Північна Кароліна|Північній Кароліні]]. [[Гольфстрим]] може переносити мальків, що нерестяться, на південь від мису Гаттерас, на північ, а морські вири можуть розкручуватися, забираючи їх у популяції, що мешкають біля берегів Середньої Атлантики та штатів [[Нова Англія|Нової Англії]]<ref>{{ref-en}} Kendall, A. W., Jr., Walford, L. A. 1979. Sources and distribution of bluefish, ''Pomatomus saltatrix'', larvae and juveniles off the east coast of the United States. Fishery Bulletin, U.S. 77(1): 213—227, http://fishbull.noaa.gov/77-1/kendall.pdf {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170828171759/http://fishbull.noaa.gov/77-1/kendall.pdf |date=28 серпня 2017 }}</ref>. |
|||
== Особливості харчування == |
|||
[[Файл:Very Large Bluefish.JPG|thumb|ліворуч|Велика особина луфаря]] |
|||
{{External media |
|||
|align=center |
|||
|width=240px |
|||
|video1=[https://www.youtube.com/watch?v=hSfX8jg7mK0 «Нальот луфаря»] – YouTube |
|||
|video2=[https://www.youtube.com/watch?v=LPEIUyRdv5s Шалена годівля луфаря] – YouTube |
|||
}} |
|||
Дорослі луфарі сильні й агресивні, живуть розрізненими зграями. Це швидкі плавці, які полюють на косяки кормової риби і продовжують нападати на них у шаленій годівлі навіть після того, як вони наїлися досхочу<ref name = Fishbase>{{Fishbase species|genus=Pomatomus|species=saltatrix|month=грудень|year=2019}}</ref><ref name=FAO>{{ref-en}} [http://www.fao.org/fishery/species/3102/en ''Pomatomus saltatrix'' (Linnaeus, 1766)] FAO, Species Fact Sheet. Retrieved October 2012.</ref>. Залежно від району і сезону вони воліють {{iw|менхаден||en|Menhaden}} і інших [[Оселедцеві (родина)|оселедцевих]] (''Clupeidae''), [[Скумбрієві|скумбрієвих]] (''Scombridae''), [[Горбаневі|горбаневих]] (''Sciaenidae''), [[Помадазієві|помадазієвих]] (''Haemulidae''), [[Анчоусові|анчоусових]] (''Engraulidae''), [[Креветки|креветок]] і [[Кальмари|кальмарів]]. Вони канібали і можуть знищити своїх дитинчат<ref name=Schultz>{{ref-en}} Schultz, Ken (2009) [https://books.google.com/books?id=R4aA5QZqj5kC&pg=PA75&lpg=PA75&dq=Bluefish+cannibalistic&source=bl&ots=pbpH89MivM&sig=WYnTHJiV5NXUHumicygPmwgqFTU&hl=en&sa=X&ei=gsJoUKGaIJCPiAfR1oHIDw&ved=0CDgQ6AEwAg#v=onepage&q=Bluefish%20cannibalistic&f=false ''Ken Schultz's Essentials of Fishing''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220605062756/https://books.google.com/books?id=R4aA5QZqj5kC&pg=PA75&lpg=PA75&dq=Bluefish+cannibalistic&source=bl&ots=pbpH89MivM&sig=WYnTHJiV5NXUHumicygPmwgqFTU&hl=en&sa=X&ei=gsJoUKGaIJCPiAfR1oHIDw&ved=0CDgQ6AEwAg#v=onepage&q=Bluefish%20cannibalistic&f=false |date=5 червня 2022 }} John Wiley & Sons. {{ISBN|9780470444313}}.</ref>. Луфар іноді переслідує жертву через область прибою, нападаючи на косяки на мілководді, збиваючи воду, як центрифуга. Таку поведінку іноді називають «нальотом луфаря»<ref>{{ref-en}} {{Cite journal|last=Honachefsky|first=Nick|date=October 2016|title=Blues travelers|url=|journal=Outdoor Life|volume=223|pages=68|via=Gale Academic OneFile}}</ref>. |
|||
Своєю чергою, на луфаря полюють великі хижаки на усіх щаблях їхнього життєвого циклу. Молодими вони стають жертвами різних океанічних хижаків, як-то [[Окунь смугастий|смугастого окуня]], доросліших луфарей, [[Paralichthys dentatus|параліхтів]], [[Cynoscion regalis|королівського горбаня]], тунця, акул, скатів і дельфінів. У дорослому віці луфаря ловлять тунець, акули, морський окунь, [[тюлені]], [[морські леви]], дельфіни, [[морські свині]] та багато інших видів<ref>{{ref-en}} {{Cite web|last=|first=|date=December 12, 2013|title=Monterey Bay Aquarium Seafood Watch. Bluefish|url=http://www.seachoice.org/wp-content/uploads/2011/12/MBA_SeafoodWatch_BluefishReport.pdf|url-status=live|archive-url=https://web.archive.org/web/20220120003420/http://www.seachoice.org/wp-content/uploads/2011/12/MBA_SeafoodWatch_BluefishReport.pdf |archive-date=2022-01-20 |access-date=January 16, 2021|website=SeaChoice.org}}</ref>. |
|||
Луфар агресивний і, як відомо, завдає рибалкам сильних укусів. Перехід вбрід або плавання серед косяків луфаря може бути небезпечним<ref>{{ref-en}} Lovko, Vincent J. (2008) [https://books.google.com/books?id=ymQlrOJLCN4C&printsec=frontcover&dq=%22Pfiesteria+piscicida%22&source=bl&ots=6DPcCIqhcO&sig=qfgrf7GVPJ6jwpI96iLTjrXVB8k&hl=en&sa=X&ei=YwtsUOXVF8eQiAe84IDgAQ&ved=0CD0Q6AEwAQ#v=onepage&q=%22Pfiesteria%20piscicida%22&f=false ''Pathogenicity of the Purportedly Toxic Dinoflagellates Pfiesteria Piscicida and Pseudopfiesteria Shumwayae and Related Species''] ProQuest. {{ISBN|9780549882640}}.</ref>. У липні 2006 року семирічна дівчинка зазнала нападу, ймовірно, луфарем на пляжі неподалік іспанського міста [[Аліканте]]<ref>{{ref-en}} [http://www.elpais.com/articulo/espana/depredador/rapido/voraz/dientes/sierra/elpporesp/20060714elpepunac_9/Tes «Un depredador rápido y muy voraz con dientes de sierra (in Spanish)»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110520051342/http://www.elpais.com/articulo/espana/depredador/rapido/voraz/dientes/sierra/elpporesp/20060714elpepunac_9/Tes |date=20 травня 2011 }} ''El País'', July 14, 2006</ref>. У [[Нью-Джерсі]] великі зграї, що годуються на пляжі, дуже поширені, проте рятувальники повідомляють, що жодного разу за їхню кар'єру не бачили, як луфар кусає купальників{{fact|date=Червень 2022}}. |
|||
== Паразити == |
|||
[[Файл:Parasite170008-fig1 - Ovary of fish with visible Philometra females.png|thumb|Яєчник луфаря з видимими самицями нематоди ''Philometra'']] |
|||
Як і інші риби, луфар потерпає від низки [[Паразитизм|паразитів]]. Одним з паразитів є ''Philometra saltatrix'', [[Philometra|філометридна]] [[Нематоди|нематода]] у яєчниках<ref name="MoravecChaabane2017">{{ref-en}} {{cite journal|last1=Moravec|first1=František|last2=Chaabane|first2=Amira|last3=Neifar|first3=Lassad|last4=Gey|first4=Delphine|last5=Justine|first5=Jean-Lou|title=Species of ''Philometra'' (Nematoda, Philometridae) from fishes off the Mediterranean coast of Africa, with a description of ''Philometra rara'' n. sp. from ''Hyporthodus haifensis'' and a molecular analysis of ''Philometra saltatrix'' from ''Pomatomus saltatrix''|journal=Parasite|volume=24|year=2017|pages=8|issn=1776-1042|doi=10.1051/parasite/2017008|pmid=28287390|pmc=5364780|url=}} {{open access}}</ref>. |
|||
== Вилов == |
|||
=== Любительське рибальство === |
|||
В Австралії луфаря, званого «кравцем», ловлять на західному узбережжі від [[Ексмут]]а до [[Олбані (Австралія)|Олбані]], причому найплідніші райони рибальства знаходяться в біорегіоні західного узбережжя<ref>{{ref-en}} {{cite web |title=Tailor recreational fishing |url=http://www.fish.wa.gov.au/Species/Tailor/Pages/Tailor-Recreational-Fishing.aspx |website=fish.wa.au |publisher=Government of Western Australia |access-date=27 June 2018 |archive-date=27 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180627144328/http://www.fish.wa.gov.au/Species/Tailor/Pages/Tailor-Recreational-Fishing.aspx }}</ref>. |
|||
Світовий рекорд рибалки за версією IGFA для луфаря становить 31 фунт 12 унцій (14,4 кг), виловлений Джеймсом Гассі неподалік [[Гаттерас (Північна Кароліна)|Гаттераса]], [[Північна Кароліна]]<ref>{{ref-en}} {{cite web |title=Bluefish |url=http://wrec.igfa.org/WRecordsList.aspx?lc=AllTackle&cn=Bluefish |website=igfa.org |publisher=International Game Fish Association |access-date=27 June 2018 |archive-date=27 червня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20180627115727/http://wrec.igfa.org/WRecordsList.aspx?lc=AllTackle&cn=Bluefish }}</ref>. |
|||
В Україні вилов луфаря заборонено<ref>{{Cite web |url=http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0269-99 |title=Наказ Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року N19 |accessdate=21 березня 2012 |archive-date=28 травня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120528074541/http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0269-99 }}</ref>. |
|||
=== Промислове рибальство === |
|||
{{multiple image |
|||
| align = left |
|||
| direction = horizontal |
|||
| footer = Вилов луфаря у дикій природі країнами у тисячах тонн, 1950–2010 рр., за даними [[Продовольча та сільськогосподарська організація ООН|FAO]].<ref name="faostat">На основі даних, отриманих з [http://faostat.fao.org/site/629/default.aspx бази даних FishStat] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121107001620/http://faostat.fao.org/site/629/default.aspx |date=7 листопада 2012 }}</ref> |
|||
| footer_align = center |
|||
| footer_background = |
|||
| background color = |
|||
| image1 = Pomatomus saltatrix wild capture 2010.png |
|||
| width1 = 140 |
|||
| alt1 = |
|||
| caption1 = |
|||
| image2 = Pomatomus saltatrix wild capture.png |
|||
| width2 = 280 |
|||
| alt2 = |
|||
| caption2 = |
|||
}} |
|||
У США луфаря виловлюють в основному для любительського рибальства, але важливі комерційні промисли також існують у [[Помірний кліматичний пояс|помірних]] і [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічних]] водах<ref>{{ref-en}} {{cite web|url= http://www.nefsc.noaa.gov/sos/spsyn/op/bluefish/|title= Bluefish_ Status of Fishery Resources off the Northeastern US|date= 20 July 2021|accessdate= 5 червня 2022|archive-date= 25 квітня 2018|archive-url= https://web.archive.org/web/20180425183144/https://www.nefsc.noaa.gov/sos/spsyn/op/bluefish/}}</ref>. Чисельність популяції луфаря, зазвичай, циклічна, причому чисельність широко різниться протягом 10 років і більше<ref name=Ulanski>{{ref-en}} Ulanski, Stan (2011) [https://books.google.com/books?id=fNqu1nrQbyoC&pg=PA103&lpg=PA103&dq=Bluefish+cannibalistic&source=bl&ots=0jdgrk__3o&sig=diGbexjGlTutRc6eSXR-r6RUDoU&hl=en&sa=X&ei=gsJoUKGaIJCPiAfR1oHIDw&ved=0CDMQ6AEwAQ#v=onepage&q=Bluefish%20cannibalistic&f=false ''Fishing North Carolina's Outer Banks''] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20220605062755/https://books.google.com/books?id=fNqu1nrQbyoC&pg=PA103&lpg=PA103&dq=Bluefish+cannibalistic&source=bl&ots=0jdgrk__3o&sig=diGbexjGlTutRc6eSXR-r6RUDoU&hl=en&sa=X&ei=gsJoUKGaIJCPiAfR1oHIDw&ved=0CDMQ6AEwAQ#v=onepage&q=Bluefish%20cannibalistic&f=false |date=5 червня 2022 }} University of North Carolina Press. {{ISBN|9780807872079}}.</ref>. |
|||
=== Нагляд === |
|||
Луфар є досить поширеною у світі рибою задля спортивного і харчового вилову<ref>{{ref-en}} {{Cite web | url=https://academic.oup.com/icesjms/article/64/3/531/818349 | title=Validate User | accessdate=5 червня 2022 | archive-date=5 червня 2022 | archive-url=https://web.archive.org/web/20220605062755/https://academic.oup.com/icesjms/article/64/3/531/818349 }}</ref>. Управління рибальством загалом усталило її популяцію. У середньоатлантичному регіоні США наприкінці 1990-х років луфар зазнавала [[Надмірний вилов риби|надмірного вилову]], але до 2007 року ретельний нагляд відновив запаси<ref name=FishWatch>{{ref-en}} [http://www.fishwatch.gov/seafood_profiles/species/bluefish/species_pages/bluefish.htm Bluefish] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20151008165325/http://www.fishwatch.gov/seafood_profiles/species/bluefish/species_pages/bluefish.htm |date=8 жовтня 2015 }} ''FishWatch'', NOAA. Retrieved 5 October 2012.</ref>. В деяких місцях зусилля щодо підвищення обізнаності громадськості, такі як фестивалі луфаря, у поєднанні з обмеженнями на вилов можуть позитивно вплинути на зниження навантаження на регіональні запаси<ref>{{ref-en}} {{cite web|url= http://www.treehugger.com/green-food/istanbul-celebrates-new-hope-for-a-favorite-fish-with-first-annual-la14fer-festival.html|title= Istanbul Celebrates New Hope for a Favorite Fish With First-Annual 'Lüfer Festival'|accessdate= 5 червня 2022|archive-date= 20 червня 2018|archive-url= https://web.archive.org/web/20180620180841/https://www.treehugger.com/green-food/istanbul-celebrates-new-hope-for-a-favorite-fish-with-first-annual-la14fer-festival.html}}</ref>. |
|||
== В кулінарії == |
|||
Луфаря можна запікати та варити<ref name="admed">{{ref-en}} Alan Davidson, ''Mediterranean Seafood'', 3rd edition, 2002, {{isbn|1580084516}}, p. 100</ref>, або коптити<ref name="mkt"/>. Дрібних особин зазвичай смажать, тому що вони не дуже жирні<ref name="adatl">{{ref-en}} Alan Davidson, ''North Atlantic Seafood'', 1980, {{isbn|0670515248}}, p. 92-93</ref>. |
|||
Через свою жирність луфар швидко прогоркає, тому, як правило, його не знайти далеко від місць його промислу<ref name="mkt">{{ref-en}} {{cite book|title=Fish Market: A Cookbook for Selecting and Preparing Seafood|page=87}}</ref>, але там, де він доступний, він зачастую коштує недорого<ref name="sifton">{{ref-en}} {{cite web| url = https://cooking.nytimes.com/recipes/1014240-smoked-bluefish-pate| title = Sam Sifton, "Smoked Bluefish Pâté", ''New York Times''| accessdate = 5 червня 2022| archive-date = 5 червня 2022| archive-url = https://web.archive.org/web/20220605062756/https://cooking.nytimes.com/recipes/1014240-smoked-bluefish-pate}}</ref>. Його слід зберігати в холодильнику та вживати незабаром після покупки; деякі рецепти вимагають витримування його в оцті та вині перед приготуванням, як при готуванні [[ескабече]]<ref>{{ref-en}} {{cite web| url = https://cooking.nytimes.com/recipes/5915-bluefish-escabeche| title = Florence Fabricant, "Bluefish Escabeche", ''New York Times'' Cooking| accessdate = 5 червня 2022| archive-date = 27 квітня 2021| archive-url = https://web.archive.org/web/20210427175225/https://cooking.nytimes.com/recipes/5915-bluefish-escabeche}}</ref>. Так само луфар багатий [[Омега-3 ненасичені жирні кислоти|омега-3 ненасиченими жирними кислотами]], а також [[Ртуть|ртуттю]] і [[Поліхлоровані дифеніли|поліхлорованими дифенілами]], маючи високий рівень ртуті в середньому близько 0,4 частин на мільйон<ref>{{ref-en}} {{cite journal |doi=10.1016/j.scitotenv.2010.12.034 |title=Mercury and selenium levels in 19 species of saltwater fish from New Jersey as a function of species, size, and season |journal=Science of the Total Environment|year=2011 |last1=Burger |first1=Joanna |last2=Gochfeld |first2=Michael |volume=409 |issue=8 |pages=1418–1429 |pmid=21292311 |pmc=4300121 |bibcode=2011ScTEn.409.1418B }}</ref>, що можна порівняти з [[Тунець довгоперий|довгоперим тунцем]] або [[Скумбрія іспанська|іспанською скумбрією]]<ref>{{ref-en}} {{cite web |url=https://www.fda.gov/food/foodborneillnesscontaminants/metals/ucm115644.htm |title=Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990-2012) |website=FDA |access-date=13 August 2018 |archive-date=3 травня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150503155319/https://www.fda.gov/Food/FoodborneIllnessContaminants/metals/ucm115644.htm }}</ref>. Так, [[Управління з продовольства і медикаментів США]] радить маленьким дітям і жінкам дітородного віку вживати не більше однієї порції на тиждень (розмір порції становить близько 115 грам у сирому вигляді для дорослого, 60 грам для дітей віком 4–7 років, 85 грам для дітей віком 8–10 років та 115 грам для дітей віком 11 років і старше)<ref>{{ref-en}} U.S. Food & Drug Administration, [https://www.fda.gov/Food/ResourcesForYou/Consumers/ucm393070.htm «Eating Fish: What Pregnant Women and Parents Should Know»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190423025252/https://www.fda.gov/Food/ResourcesForYou/Consumers/ucm393070.htm |date=23 квітня 2019 }}</ref>. |
|||
== Див. також == |
|||
* [[Список риб Чорного моря]] |
|||
* [[Список риб України]] |
|||
* [[Іхтіофауна острова Зміїний]] |
|||
== Примітки == |
== Примітки == |
||
{{reflist}} |
{{reflist|2}} |
||
[[Категорія: |
[[Категорія:Тварини, описані 1766]] |
||
[[Категорія:Скумбрієподібні]] |
|||
[[Категорія:Риби Індійського океану]] |
[[Категорія:Риби Індійського океану]] |
||
[[Категорія:Риби Атлантики]] |
[[Категорія:Риби Атлантики]] |
||
[[Категорія:Риби Азовського моря]] |
|||
[[Категорія:Риби Середземного моря]] |
[[Категорія:Риби Середземного моря]] |
||
[[Категорія:Риби Чорного моря]] |
[[Категорія:Риби Чорного моря]] |
||
[[Категорія:Риби Тихого океану]] |
[[Категорія:Риби Тихого океану]] |
||
[[Категорія:Риби Індії]] |
|||
[[Категорія:Риби Африки]] |
[[Категорія:Риби Африки]] |
||
[[Категорія:Риби Європи]] |
[[Категорія:Риби Європи]] |
||
[[Категорія:Риби України]] |
|||
[[Категорія:Риби Південної Америки]] |
[[Категорія:Риби Південної Америки]] |
||
[[Категорія:Риби Північної Америки]] |
[[Категорія:Риби Північної Америки]] |
||
[[Категорія:Риби США]] |
|||
[[Категорія:Риби Австралії]] |
[[Категорія:Риби Австралії]] |
||
[[Категорія:Риби Бразилії]] |
|||
[[Категорія:Риби Індонезії]] |
|||
{{perciformes-stub}} |
|||
[[Категорія:Риби Малайзії]] |
|||
[[Категорія:Риби Мексики]] |
|||
[[af:Pomatomidae]] |
|||
[[Категорія:Риби Папуа Нової Гвінеї]] |
|||
[[ar:سمكة زرقاء]] |
|||
[[Категорія:Риби США]] |
|||
[[bg:Лефер]] |
|||
[[Категорія:Риби Тунісу]] |
|||
[[ca:Tallahams]] |
|||
[[Категорія:Риби України]] |
|||
[[de:Blaufisch]] |
|||
[[el:Γοφάρι]] |
|||
[[en:Bluefish]] |
|||
[[es:Pomatomidae]] |
|||
[[fi:Sinikala]] |
|||
[[fr:Tassergal]] |
|||
[[it:Pomatomus saltatrix]] |
|||
[[ka:ლუფარი]] |
|||
[[kk:Луфарь]] |
|||
[[la:Pomatomidae]] |
|||
[[lt:Melsvieji ešeriai]] |
|||
[[nl:Blauwe baarzen]] |
|||
[[no:Pomatomus saltatrix]] |
|||
[[pt:Pomatomidae]] |
|||
[[ro:Lufar]] |
|||
[[ru:Луфарь]] |
|||
[[sv:Blåfisk]] |
|||
[[ta:பொமட்டோமைடீ]] |
|||
[[tl:Isdang bughaw]] |
|||
[[tr:Lüfer]] |
|||
[[zh:扁鰺]] |
|||
Поточна версія на 04:49, 26 червня 2022
| Луфар | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Pomatomus saltatrix (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||
|
Луфар, або луфар-танцівниця (Pomatomus saltatrix) — морська зграйна риба ряду окунеподібних. Єдиний представник роду луфар (Pomatomus) і родини луфаревих (Pomatomidae).
Зазвичай тримається на поверхні. Тіло довжиною до 1 метра, стиснене з боків, жива маса до 15 кілограм. Нерест навесні, ікра пелагічна, плодючість до 1 млн ікринок. Хижак, живиться рибами. Зустрічається у Атлантичному та Індійському океанах, також поширений у тропічних і помірних морях, в Україні — у Чорному і Азовському морях. Здійснює значні сезонні міграції. М'ясо луфаря смачне, завдяки чому він є цінним об'єктом промислу та марикультури.
СистематикаРедагувати
Луфар — єдиний живий вид родини луфаревих (Pomatomidae). Колись разом з ними включалися і скомбропси, але тепер їх згрупували в окрему монотипічну родину Scombropidae. Одним із вимерлих родичів луфаря був Lophar miocaenus із пізнього міоцену, скам'янілості якого знайдено у Південній Каліфорнії.
РозповсюдженняРедагувати
Луфар широко поширений у світі в тропічних і субтропічних водах. Вони зустрічаються в пелагічних водах більшою частиною континентальних шельфів уздовж сходу Америк (але не між півднем Флориди і північною частиною Південної Америки), Африки, Середземного і Чорного морів (а під час міграції і між ними), Південно-Східної Азії та Австралії. Вони зустрічаються в різних прибережних областях: над континентальним шельфом, в бурхливих прибережних водах, використовуваних для серфінґу, або коло скелястих мисів[1]. Вони також заходять в гирла річок і населяють солонуваті води[2][3][4]. Час від часом вони залишають береги та кочують зграями відкритим морем[5][6].
Вздовж східного узбережжя США луфар зимою зустрічається біля берегів Флориди. У квітні вони звідти пропадають, прямуючи на північ. У червні їх можна знайти у Массачусетса; у роки високої чисельності відсталих рибин знаходять на півночі аж до Нової Шотландії. У жовтні вони полишають води на північ від Нью-Йорка, прямуючи на південь (тоді як деякі луфарі, можливо, менш кочові[7][8], мешкають в Мексиканській затоці протягом усього року). В цілому схожим чином економічно значуща для вилову популяція, яка нереститься в Чорному морі, мігрує на південь через Стамбул (Босфор, Мармурове море, Дарданелли й Егейське море послідовно) і восени за холодної пори — до середземноморського узбережжя Туреччини[9]. Вздовж південноафриканського узбережжя та околиць моделі руху приблизно паралельні[10].
Життєвий циклРедагувати
Дорослі луфарі зазвичай мають довжину від 20 до 60 см, а найбільший зареєстрований розмір складав 120 см і 14 кг. Вони розмножуються навесні та влітку і можуть прожити до 9 років[5][6]. Мальки луфаря вливаються у зоопланктон і значною мірою залежить від течій[11][12]. Луфар, що віднерестився, був виявлений коло східно-центральної Флориди, мігруючи на північ. Як і більшість морських риб, його нерестові звички є маловідомими. У західній частині Північної Атлантики зустрічаються щонайменше дві популяції, розділені мисом Гаттерас у Північній Кароліні. Гольфстрим може переносити мальків, що нерестяться, на південь від мису Гаттерас, на північ, а морські вири можуть розкручуватися, забираючи їх у популяції, що мешкають біля берегів Середньої Атлантики та штатів Нової Англії[13].
Особливості харчуванняРедагувати
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
 |
«Нальот луфаря» – YouTube |
| |
Шалена годівля луфаря – YouTube |
Дорослі луфарі сильні й агресивні, живуть розрізненими зграями. Це швидкі плавці, які полюють на косяки кормової риби і продовжують нападати на них у шаленій годівлі навіть після того, як вони наїлися досхочу[5][6]. Залежно від району і сезону вони воліють менхаден[en] і інших оселедцевих (Clupeidae), скумбрієвих (Scombridae), горбаневих (Sciaenidae), помадазієвих (Haemulidae), анчоусових (Engraulidae), креветок і кальмарів. Вони канібали і можуть знищити своїх дитинчат[14]. Луфар іноді переслідує жертву через область прибою, нападаючи на косяки на мілководді, збиваючи воду, як центрифуга. Таку поведінку іноді називають «нальотом луфаря»[15].
Своєю чергою, на луфаря полюють великі хижаки на усіх щаблях їхнього життєвого циклу. Молодими вони стають жертвами різних океанічних хижаків, як-то смугастого окуня, доросліших луфарей, параліхтів, королівського горбаня, тунця, акул, скатів і дельфінів. У дорослому віці луфаря ловлять тунець, акули, морський окунь, тюлені, морські леви, дельфіни, морські свині та багато інших видів[16].
Луфар агресивний і, як відомо, завдає рибалкам сильних укусів. Перехід вбрід або плавання серед косяків луфаря може бути небезпечним[17]. У липні 2006 року семирічна дівчинка зазнала нападу, ймовірно, луфарем на пляжі неподалік іспанського міста Аліканте[18]. У Нью-Джерсі великі зграї, що годуються на пляжі, дуже поширені, проте рятувальники повідомляють, що жодного разу за їхню кар'єру не бачили, як луфар кусає купальників[джерело?].
ПаразитиРедагувати
Як і інші риби, луфар потерпає від низки паразитів. Одним з паразитів є Philometra saltatrix, філометридна нематода у яєчниках[19].
ВиловРедагувати
Любительське рибальствоРедагувати
В Австралії луфаря, званого «кравцем», ловлять на західному узбережжі від Ексмута до Олбані, причому найплідніші райони рибальства знаходяться в біорегіоні західного узбережжя[20].
Світовий рекорд рибалки за версією IGFA для луфаря становить 31 фунт 12 унцій (14,4 кг), виловлений Джеймсом Гассі неподалік Гаттераса, Північна Кароліна[21].
В Україні вилов луфаря заборонено[22].
Промислове рибальствоРедагувати
У США луфаря виловлюють в основному для любительського рибальства, але важливі комерційні промисли також існують у помірних і субтропічних водах[24]. Чисельність популяції луфаря, зазвичай, циклічна, причому чисельність широко різниться протягом 10 років і більше[25].
НаглядРедагувати
Луфар є досить поширеною у світі рибою задля спортивного і харчового вилову[26]. Управління рибальством загалом усталило її популяцію. У середньоатлантичному регіоні США наприкінці 1990-х років луфар зазнавала надмірного вилову, але до 2007 року ретельний нагляд відновив запаси[27]. В деяких місцях зусилля щодо підвищення обізнаності громадськості, такі як фестивалі луфаря, у поєднанні з обмеженнями на вилов можуть позитивно вплинути на зниження навантаження на регіональні запаси[28].
В кулінаріїРедагувати
Луфаря можна запікати та варити[29], або коптити[30]. Дрібних особин зазвичай смажать, тому що вони не дуже жирні[31].
Через свою жирність луфар швидко прогоркає, тому, як правило, його не знайти далеко від місць його промислу[30], але там, де він доступний, він зачастую коштує недорого[32]. Його слід зберігати в холодильнику та вживати незабаром після покупки; деякі рецепти вимагають витримування його в оцті та вині перед приготуванням, як при готуванні ескабече[33]. Так само луфар багатий омега-3 ненасиченими жирними кислотами, а також ртуттю і поліхлорованими дифенілами, маючи високий рівень ртуті в середньому близько 0,4 частин на мільйон[34], що можна порівняти з довгоперим тунцем або іспанською скумбрією[35]. Так, Управління з продовольства і медикаментів США радить маленьким дітям і жінкам дітородного віку вживати не більше однієї порції на тиждень (розмір порції становить близько 115 грам у сирому вигляді для дорослого, 60 грам для дітей віком 4–7 років, 85 грам для дітей віком 8–10 років та 115 грам для дітей віком 11 років і старше)[36].
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ (англ.) New England/Mid-Atlantic | NOAA Fisheries. 20 липня 2021. Архів оригіналу за 17 травня 2017. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ (англ.) McBride, R. S., Conover, D. O. 1991. Recruitment of young-of-the-year bluefish Pomatomus saltatrix to the New York Bight - variation in abundance and growth of spring-spawned and summer-spawned cohorts. Marine Ecology Progress Series 78(3): 205-216, www.int-res.com/articles/meps/78/m078p205.pdf
- ↑ (англ.) McBride, R. S., Ross, J. L., Conover, D. O. 1993. Recruitment of bluefish Pomatomus saltatrix to estuaries of the U.S. South Atlantic bight. Fishery Bulletin, U.S. 91(2): 389-395, http://fishbull.noaa.gov/912/mcbride.pdf [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ (англ.) McBride, R. S., Scherer, M. D., Powell, J. C. 1995. Correlated variations in abundances, size, growth, and loss rates of age-0 bluefish in a southern New England estuary. Transactions of the American Fisheries Society. 124(6): 898-910, DOI: 10.1577/1548-8659(1995)124<0898:CVIASG>2.3.CO;2
- ↑ а б в Froese R., Pauly D. (eds.) (2019). Pomatomus saltatrix на FishBase. Версія за грудень 2019 року.
- ↑ а б в (англ.) Pomatomus saltatrix (Linnaeus, 1766) [Архівовано 27 січня 2022 у Wayback Machine.] FAO, Species Fact Sheet. Retrieved October 2012. Помилка цитування: Некоректний тег
<ref>; назва «FAO» визначена кілька разів з різним вмістом - ↑ (англ.) Pomatomus saltatrix (Bluefish). Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ (англ.) Common Name: Bluefish. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ (англ.) Saving the Sultan of Fish. Архів оригіналу за 27 листопада 2011. Процитовано 2 листопада 2012.
- ↑ (англ.) Pomatomus Saltatrix. 13 травня 2012. Архів оригіналу за 30 липня 2013. Процитовано 9 червня 2022.
- ↑ (англ.) Norcross, J. J., Richardson, S. L., Massmann, W. H., Joseph, E. B. 1974. Development of young bluefish Pomatomus saltatrix and distribution of eggs and young in Virginian coastal waters. Trans. Am. Fish. Soc. 103:477-497.
- ↑ (англ.) Ditty, J. G., Shaw, R. F. 1993. http://www.galvestonlab.sefsc.noaa.gov/publications/pdf/832.pdf [Архівовано 29 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ (англ.) Kendall, A. W., Jr., Walford, L. A. 1979. Sources and distribution of bluefish, Pomatomus saltatrix, larvae and juveniles off the east coast of the United States. Fishery Bulletin, U.S. 77(1): 213—227, http://fishbull.noaa.gov/77-1/kendall.pdf [Архівовано 28 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ (англ.) Schultz, Ken (2009) Ken Schultz's Essentials of Fishing [Архівовано 5 червня 2022 у Wayback Machine.] John Wiley & Sons. ISBN 9780470444313.
- ↑ (англ.) Honachefsky, Nick (October 2016). Blues travelers. Outdoor Life 223: 68 — через Gale Academic OneFile.
- ↑ (англ.) Monterey Bay Aquarium Seafood Watch. Bluefish. SeaChoice.org. 12 грудня 2013. Архів оригіналу за 20 січня 2022. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ (англ.) Lovko, Vincent J. (2008) Pathogenicity of the Purportedly Toxic Dinoflagellates Pfiesteria Piscicida and Pseudopfiesteria Shumwayae and Related Species ProQuest. ISBN 9780549882640.
- ↑ (англ.) «Un depredador rápido y muy voraz con dientes de sierra (in Spanish)» [Архівовано 20 травня 2011 у Wayback Machine.] El País, July 14, 2006
- ↑ (англ.) Moravec, František; Chaabane, Amira; Neifar, Lassad; Gey, Delphine; Justine, Jean-Lou (2017). Species of Philometra (Nematoda, Philometridae) from fishes off the Mediterranean coast of Africa, with a description of Philometra rara n. sp. from Hyporthodus haifensis and a molecular analysis of Philometra saltatrix from Pomatomus saltatrix. Parasite 24: 8. ISSN 1776-1042. PMC 5364780. PMID 28287390. doi:10.1051/parasite/2017008.
- ↑ (англ.) Tailor recreational fishing. fish.wa.au. Government of Western Australia. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
- ↑ (англ.) Bluefish. igfa.org. International Game Fish Association. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 27 червня 2018.
- ↑ Наказ Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року N19. Архів оригіналу за 28 травня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
- ↑ На основі даних, отриманих з бази даних FishStat [Архівовано 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
- ↑ (англ.) Bluefish_ Status of Fishery Resources off the Northeastern US. 20 липня 2021. Архів оригіналу за 25 квітня 2018. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ (англ.) Ulanski, Stan (2011) Fishing North Carolina's Outer Banks [Архівовано 5 червня 2022 у Wayback Machine.] University of North Carolina Press. ISBN 9780807872079.
- ↑ (англ.) Validate User. Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ (англ.) Bluefish [Архівовано 8 жовтня 2015 у Wayback Machine.] FishWatch, NOAA. Retrieved 5 October 2012.
- ↑ (англ.) Istanbul Celebrates New Hope for a Favorite Fish With First-Annual 'Lüfer Festival'. Архів оригіналу за 20 червня 2018. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ (англ.) Alan Davidson, Mediterranean Seafood, 3rd edition, 2002, ISBN 1580084516, p. 100
- ↑ а б (англ.) Fish Market: A Cookbook for Selecting and Preparing Seafood. с. 87.
- ↑ (англ.) Alan Davidson, North Atlantic Seafood, 1980, ISBN 0670515248, p. 92-93
- ↑ (англ.) Sam Sifton, "Smoked Bluefish Pâté", New York Times. Архів оригіналу за 5 червня 2022. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ (англ.) Florence Fabricant, "Bluefish Escabeche", New York Times Cooking. Архів оригіналу за 27 квітня 2021. Процитовано 5 червня 2022.
- ↑ (англ.) Burger, Joanna; Gochfeld, Michael (2011). Mercury and selenium levels in 19 species of saltwater fish from New Jersey as a function of species, size, and season. Science of the Total Environment 409 (8): 1418–1429. Bibcode:2011ScTEn.409.1418B. PMC 4300121. PMID 21292311. doi:10.1016/j.scitotenv.2010.12.034.
- ↑ (англ.) Mercury Levels in Commercial Fish and Shellfish (1990-2012). FDA. Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 13 серпня 2018.
- ↑ (англ.) U.S. Food & Drug Administration, «Eating Fish: What Pregnant Women and Parents Should Know» [Архівовано 23 квітня 2019 у Wayback Machine.]
