Перегляд вихідного коду сторінки Лозова (притока Мурафи)

{{Річка
| назва             = Лозова
| оригінальна_назва = 
| зображення        = 
| зображення_розмір = 
| підпис            = 
| довжина           = 62 [[км]]
| висота_витоку     = 
| стік              = 
| площа_басейну     = 374 км²
| витік             = біля с. [[Попівці (Барський район)|Попівці]]
| гирло             = [[Мурафа (річка)|Мурафа]]
| країни_басейну    = {{UKR}}<br/>[[Вінницька область]]
| прирічкові_країни = 
| притоки           = [[Жернівка (річка)|Погреби]], [[Кадуб (річка)|Кадуб]] (праві), [[Тепличка (річка)|Тепличка]] (ліва)
| мапа              = 
| мапа_розмір       = 
| мапа_підпис       = 
}}{{Otheruses|Лозова}}
'''Лозова́'''&nbsp; (інша назва Гнила)&nbsp;— [[річка]] в [[Україна|Україні]], в межах [[Барський район|Барського]], [[Шаргородський район|Шаргородського]], [[Чернівецький район|Чернівецького]] та (частково) [[Могилів-Подільський район|Могилів-Подільського]] районів [[Вінницька область|Вінницької області]]. Права притока [[Мурафа (річка)|Мурафи]] (басейн [[Дністер|Дністра]]).

== Загальні відомості ==
Довжина 62 [[км]], площа басейну 374&nbsp;км². [[Похил річки]] 3,4&nbsp;м/км. Долина завширшки до 1,3&nbsp;км. Заплава симетрична, її пересічна ширина 100—200&nbsp;м, подекуди до 350&nbsp;м; є заболочені ділянки. У верхній течії є декілька великих [[ставок|ставків]]. 

Річка Лозова є притокою другого порядку річки Дністер, адже ті води, які вона приносить до [[Мурафа (річка)|Мурафи]] потрапляють до нього. 

== Розташування ==
Лозова бере початок на околиці села [[Попівці (Барський район)|Попівці]]. Тече спершу на південний схід, у середній та нижній течії — на південь. Впадає до Мурафи при селі [[Вила-Ярузькі]]. 

Найкрасивішою її ділянкою є нижня течія&nbsp;— від села [[Гонтівка | Гонтівки]] до [[Вила-Ярузькі | Вил-Ярузьких]]. 

Майже 2/3 свого шляху річка проходить через села. Річку можна розділити на 3 частини:
* верхню&nbsp;— від витоку до с. [[Біляни (Чернівецький район) |Біляни]];
* середню&nbsp;— [[Біляни (Чернівецький район) |Біляни]]&nbsp;— [[Гонтівка]] (до млина);
* нижню&nbsp;— [[Гонтівка]]&nbsp;— [[Вила-Ярузькі]]. 

== Про назву річки ==
Є декілька версій походження назви річки. Перша із них говорить про те, що свою назву Лозова отримала від села [[Лозова (Шаргородський район)|Лозова]] Шаргородського району, через яке вона протікає. За іншою версією назва походить від того, що долиною річки ростуть лози, звідси і назва&nbsp;— Лозова. Назва села пішла від назви річки, а не навпаки. Ця версiя логiчніша, адже назву рiчки мають аж два села, якi на нiй розташованi, село Лозова Шаргородского района i село Лозове Ченiвецького району, а берегами рiчка дiйсно має щiльнi зарослi верболозiв.

== Притоки ==
Найбільші притоки: [[Жернівка (річка)|Погреби]] і [[Кадуб (річка)|Кадуб]] (праві), [[Тепличка (річка)|Тепличка]] (ліва). В нижній течії річка має невеликі праві притоки завдовжки до 3&nbsp;км. Це два струмки в селі [[Лозова (Шаргородський район)|Лозова]], струмок, який тече із села [[Вільне (Могилів-Подільський район)|Вільне]], та другий струмок і третій із села [[Садки (Могилів-Подільський район)|Садки]].

== Геологічна будова долини ==
В основі місцевості, якою протікає річка Лозова, лежить південно-західна частина [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]]. Про це свідчать численні виходи [[Граніт|гранітів]] по її долині, починаючи від села [[Гонтівка]]. Одним із цікавих явищ є [[Кварц|кварцові]] жили у вивітрілому граніті в селі [[Садки (Могилів-Подільський район)|Садки]] [[Могилів-Подільський район|Могилів-Подільського району]]. На цьому прикладі яскраво прослідковується різна міцність мінералів, що є складовими частинами граніту. [[Польовий шпат]] під дією зовнішніх факторів перетворився на [[пісок]] і [[глина|глину]], а [[кварц]], який стійкий проти руйнування, залишився. Гранітний шар по долині річки в багатьох місцях вкритий [[вапняк]]ами (с. Лозове) та [[пісковик]]ом (с. Садки), є також місця залягання піску. 

Протягом багатьох сотень років річка дуже сильно змінила [[рельєф]] місцевості. В результаті глибинної та площинної [[ерозія|ерозії]] утворилася глибока [[річкова долина]], порізана [[яр]]ами від тимчасових водних потоків. Рельєф має яскраво виражений [[Яружно-балковий рельєф|яружно-балковий характер]].

== Клімат ==
[[Клімат]] території, де протікає річка, помірно континентальний. Середня температура [[липень|липня]] +25&nbsp;°C ,температура [[січень|січня]]&nbsp;— 3&nbsp;°C . Кількість [[опади|опадів]] 450—500&nbsp;мм.

У [[річкова долина|річковій долині]] сформувався специфічний [[мікроклімат]], який дещо відмінний від довколишньої місцевості. По долині часто влітку бувають [[туман]]и, а весною [[заморозки]]. Північний схил отримує більше [[Сонячна радіація|сонячної радіації]] ніж південний, оскільки вони розташовані під різними кутами до сонячних променів.

== Ґрунти, рослиність ==
Товщина [[ґрунт]]ового шару в [[Річкова долина|долині річки]] становить до 1,5&nbsp;м. Тут ґрунт утворений із річкових наносів і є дуже родючим, вміст [[Гумус|гумусу]] в ньому 10—15&nbsp;%. На схилах долини товщина ґрунту зменшується, а в багатьох місцях на поверхню виступає [[материнська порода]], на якій він утворився. Найбільша товщина ґрунту в селі [[Лозова (Шаргородський район)|Лозова]], а вниз по течії вона поступово зменшується. Основний тип ґрунту&nbsp;— [[чорнозем]]. Це добре видно на незадернованих схилах [[яр]]ів, які відходять від річкової долини. 

[[Рослинний світ]] здебільшого змінений і створений людиною. Біля річки ростуть такі дерева: [[верба]], [[вільха]], [[клен]] ясенелистий, [[тополя]]. Ці дерева закріплюють береги, в таких місцях річка має завжди більшу глибину ніж там, де береги не закріплені. Класичним прикладом таких берегів служить ділянка русла річки нижче села [[Лозова (Шаргородський район)|Лозової]], де по берегах ростуть велетенські столітні верби. Шкода, що з кожним роком кількість цих верб зменшується. Люди зрубують їх на паливо, або бездумно спалюють дуплисті дерева. З метою протиерозійних заходів у багатьох місцях у селі Лозова по схилах посаджені [[Сосна|сосни]], [[Береза|берези]], [[робінія звичайна|акації]]. Насадження 30-річного віку майже наполовину втрачені внаслідок браконьєрських рубок. Крім того, по-варварськи калічать берези, збираючи із них сік кожної весни. 

Природна рослинність збереглася на невеликих ділянках на правому схилі нижче села [[Садки (Могилів-Подільський район)|Садки]]. Це [[степ]]ові ділянки&nbsp;— на яких переважають [[Тонконогові|злакові рослини]]. Круті схили долини в селі Садки зарослі [[клен ясенолистий|кленом ясенолистим]], [[ліщина|ліщиною]], [[бруслина|бруслиною]], [[шипшина|шипшиною]], [[граб]]ом&nbsp;— вони називаються стінками (Садецька стінка). Ранньою весною в Садецькій стінці розцвітають [[Проліска|проліски]], [[Конвалія|конвалії]], [[Печіночниця звичайна|печіночниці]], [[Зірочник середній|зірочники]] та інші квіти. 

Клаптиком прадавнього степу є крутосхил на правому березі річки за 1&nbsp;км від села Лозова вниз по течії. Тут росте [[горицвіт весняний]]. На цьому сонячному щовесни розцвітає бл. 1000 ніжно-жовтих квіток. Тут можна побачити сині квіти [[Барвінок малий|барвінку малого]]. На лівому схилі долини за 500&nbsp;м вище села [[Коси (Чернівецький район)|Коси]] на відслоненнях [[граніт]]ів росте рідкісний вид [[Папороть|папороті]]&nbsp;— воронець. Деякі скелі поросли [[мох]]ами.

== Характеристика долини річки ==
При витіканні річки із села Лозова долина має симетричні корінні береги, але чим ближче до [[гирло|гирла]], тим більше виражається асиметрія. Правий берег стає крутішим, а лівий пологішим. Нижче села Лозова спостерігається протилежна картина. [[Річкова тераса|Тераси]] по долині річки майже зовсім не виражені. В селі Лозова біля приміщення старої школи дуже чітко видно одну терасу, яку утворила річка&nbsp;— це єдиний випадок, де виражена [[Річкова тераса|тераса]] в усій нижній течії. 

Ширина врізу долини різна: в Лозовій становить 1—1,5&nbsp;км, на межі сіл Коси і Садки&nbsp;— до 1&nbsp;км. Глибина врізання річкової долини в рельєф наростає по течії річки, і є максимальною біля гирла, становить бл. 150&nbsp;м. Основними відкладами дна є [[пісок]], [[глина]], [[мул]], [[галька]]. Із них утворені [[острів|острови]] посеред річки між Лозовою та Косами. Русло має невеликий ступінь [[Меандр (річковий вигин)|меандрування]]. Найчіткіше меандри виражені в селі Лозова. В результаті їхньої дії утворюються т.&nbsp;зв. кручі. В народі вони мають власні назви: Кривакова круча, Зарембова круча та інші. Глибина річки біля таких круч досягає 2 і більше метрів. 

Між селами Лозова та Косами на річці є декілька острівців, утворених річковими наносами. Тут же яскраво виділяються старі порожнисті русла річки з округлими [[валун]]ами.

== Живлення та режим річки ==
Максимальний рівень води в річці спостерігається [[весна|навесні]], під час танення [[сніг]]у по [[Долина річки|долині річки]]. Як розповідають старожили, в таких випадках рівень води підіймався на 3—5&nbsp;м і затоплювалась прибережна частина долини. Але в останні роки річка з берегів не виходить, оскільки їхня висота в селі Лозова становить 2—4&nbsp;м. Річка розливається в тих місцях, де висота берега незначна; це ділянки нижче села Лозова. В [[2003|2003 році]] спостерігалась найбільша [[повінь]] за останні 30 років, у деяких місцях затопило [[город]]и і [[дорога|дорогу]]. 

Найнижчий рівень води&nbsp;— [[зима|взимку]]. 

Головним джерелом живлення є дощове. Паводки на річці бувають у теплий період року, але вони різко не виражені тому, що у верхів'ї є багато [[Ставок|ставків]]. На другому місці — підземне живлення. По долині від села [[Гонтівка]] до села [[Вила-Ярузькі]] є декілька десятків [[Джерело|джерел]], вода від яких стікає в річку. Є також випадки, коли джерела б'ють із [[Дно|дна]] русла. 

Тепловий режим річки змінюється за [[Пора року|сезонами]]. Найвища температура води 15—20&nbsp;— спостерігається у [[Липень|липні]], найнижча у [[Січень|січні]]&nbsp;— 0&nbsp;°C. Згідно зі спостереженнями, найчистіша вода в зимовий період, наймутніша — у весняно-літній, що викликано [[дощ]]ами і значним [[Площинний змив|площинним змивом]]. 

Швидкість течії річки неоднакова на різних ділянках. У місцях, де немає виходу в руслі [[граніт]]ів, течія спокійна і становить від 0,2—0,3&nbsp;м/с до 1&nbsp;м/с. А в місцях, де русло не може розмити гірські породи ([[глина|глину]] і [[граніт]]), утворюються бистрини, швидкість становить 2—3&nbsp;м/с. Шум від таких бистрин чути на сотні метрів від русла. 

За свідченнями старожилів, у [[1940-ві|40]]—[[1950-ті|50]] рр. [[XX|XX ст.]] річка замерзала на початку [[грудень|грудня]], [[льодостав]] встановлювався аж до середини [[березень|березня]]. В останні роки річка повністю замерзала взимку [[1986]]—[[1987|87]] рр, а в інші роки [[крига]] встановлювалась не більше, як на 1—2 тижні. Товщина [[Лід|льоду]] взимку [[1992]]—[[1993|93]] рр. в річці нижче села Лозова становила 20—25&nbsp;см. Раніше річка була повноводнішою, глибокою тому, що всі відклади змивалися під час весняного [[Льодохід|льодоходу]]. Місцями крига навіть зупиняла течію річки по руслі і вона прокладала інше русло, що в сучасному рельєфі нагадує невелику заглибину, яка сполучає по прямій русло в місцях [[Меандр (річковий вигин)|меандр]]ів.

== Іхтіофауна ==
[[Іхтіофауна]] водотоку не вирізняється особливим різноманіттям. У Лозовій можна нарахувати бл. 20 видів. Це такі риби як [[карась]], [[короп звичайний|короп]], [[судак звичайний|судак]], [[піскар]], [[в'юн]], [[шипівка]], [[Білизна (риба)|білизна]], [[марена]], [[щука звичайна|щука]], [[бички]], [[Колючка (рід)|колючка]], [[Гірчак (риба)|гірчак]], [[плітка]], [[Краснопірка звичайна|краснопірка]], [[Йорж (рід)|йорж]], [[окунь звичайний|окунь]]. Зменшення кількості видів та чисельності риб пов'язано із різким обмілінням річки в останнє десятиріччя. Раніше русло річки утворювало багато круч, глибина в яких сягала до трьох метрів. У них знаходили собі місце для життя багато риб. Тепер майже всі кручі замулилися, стає дедалі менше місць придатних для нересту. Неодноразово в річку потрапляли [[отрутохімікати]], що спричиняло масову загибель риби. Рідкістю стали великі екземпляри риб, які не можуть заховатися в обмілілій річці. Масове [[браконьєрство]] також вплинуло на кількісне та видове різноманіття. Рибу виловлюють такими забороненими засобами, як екран, сітки, [[сак]]и тощо. Останнім часом застосовують найбільш варварський метод&nbsp;— електровудочки. [[Струм]]ом убивається все живе — від великих риб до [[мальок|мальків]], [[рак]]ів, [[Беззубка|беззубок]] та інших мешканців [[Екосистема|екосистеми]] річки. Проходить руйнація ланцюгів живлення, властивих для водних організмів. Майже повністю зникли в річці раки, беззубки і такі види риб: щука, йорж, марена.

== Господарське використання та проблеми ==
Господарське використання річки незначне. Ще на початку XX ст. в селі Лозовому був [[водяний млин]], руїни водяного млина є в селі Коси. Працює млин лише у селі [[Гонтівка]]. Люди використовують воду для поливу [[город]]ів та для інших господарських потреб. 

Забруднення річки відбувалося через змив з полів [[Штучні добрива|мінеральних добрив]] та отрутохімікатів. Особливо це стало актуальним в останні роки, коли земля здана в оренду. 

У Лозівській СЗШ І-ІІІ ступенів створено [[Екологія|екологічну]] стежку. Однією з її зупинок є «Мала річка». Тут при проведенні екскурсій учні-[[екскурсія|екскурсовод]]и розповідають про красу та проблеми річки, розкривають можливі шляхи їхнього вирішення.

== Джерела ==
* {{ГЕУ}}
[[Категорія:Малі річки України]]
[[Категорія:Річки Вінницької області]]
[[Категорія:Річки Барського району]]
[[Категорія:Річки Шаргородського району]]
[[Категорія:Річки Чернівецького району]]
[[Категорія:Річки Могилева-Подільського]]