Перегляд вихідного коду сторінки Липа Юрій Іванович

{{Особа
| ім'я                 = Юрій Липа
| жінка                = <!-- будь-яке значення якщо жінка -->
| місце_проживання     = 
| інші_імена           = 
| псевдонім            = 
| прізвисько           = 
| зображення           = Липа_Юрий.jpeg‎
| розмір_зображення    = 200px
| підпис_зображення    = 
| ім'я_при_народженні  =  
| дата_народження      = 5.5.1900
| місце_народження = [[Одеса]], [[Україна]]
| дата_смерті = 20.8.1944
| місце_смерті = с. [[Бунів]] [[Яворівський район|Яворівського району]]
| причина_смерті = [[Вбивство|вбитий]] [[Народний комісаріат внутрішніх справ|«енкеведистами»]]
| громадянство =
| національність = українець
| Alma_mater =
| відомий_(відома) =
| рід_діяльності = [[громадський діяч]], [[письменник]], [[поет]], [[публіцист]]
| титул =
| посада =
| військове звання =
| платня =
| термін =
| попередник =
| наступник =
| партія =
| головував_(-ла) =
| віросповідування =
| чоловік =
| рід =
| родичі =
| дружина =
| діти =
| підпис =
| нагороди =
| сторінка_в_інтернеті =
| примітки =
| зріст =
| вага =
| герб =
| підпис_герба =
}}{{othernames|Липа}}

'''Ю́рій Іва́нович Ли́па''' (*[[5 травня]] [[1900]], [[Одеса]] — †[[20 серпня]] [[1944]]) — [[громадський діяч]], [[письменник]], [[поет]], [[публіцист]], автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму. 

== Життєпис ==
Батьком Юрія був видатний український [[письменник]], [[лікар]] і борець за самостійність України [[Іван Липа]] — комісар [[Одеса|Одеси]] від [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] ([[1917]]), [[Рада Народних Міністрів УНР|міністр культів і віросповідань]] [[Директорія УНР|Директорії УНР]] та автор проекту її першої Конституції ([[1918]]), міністр здоров'я [[уряд УНР в екзилі|уряду УНР в екзилі]] ([[1921]]).

Початкову освіту майбутній письменник здобув у гімназії № 4 Одеси. Тут же вступив до [[Новоросійський університет|Новоросійського університету]] в [[Одеса|Одесі]]. 

У 1917 р. Ю.Липа робить свої перші кроки на літературній ниві — він є редактором часопису «Вісник Одеси», пише свої перші брошури: «Союз визволення України» (історія і діяльність), «Королівство Київське за проектом Бісмарка», «Носіть свої відзнаки», «Гетьман Іван Мазепа», які побачили світ у заснованому батьком видавництві «Народний стяг». Тоді ж, з огляду на загрозу більшовицького перевороту в м. Одесі, вступає до лав організованої полковником І.Луценком та [[підполковник]]ом В.Змієнком Гайдамацької дивізії, у перший [[курінь]]. Пізніше вступив до [[Морська піхота УНР|куреня Морської піхоти Збройних сил УНР]], бере участь у січневих боях з більшовиками на вулицях Одеси. 

Після вступу у місто союзних німецько-австрійських та українських частин Ю. Липа стає заступником командира одеської «Січі» В.Яніва. В той час він редагує українську щоденну газету, видає останню, написану в Одесі, книжку «Табори полонених українців».

Вступивши 1922 р. до [[Познаньський університет|Познанського університету]] на медичний факультет, він не полишає громадсько-політичної діяльності. Зі студентів, колишніх вояків армій [[УНР]] і [[ЗУНР]], за почином Ю.Липи утворюється таємне товариство, корпорація «[[Чорноморе]]», де Ю.Липа обіймає посаду ідеологічного референта. В умовах бездержав'я українські емігранти, очолені Ю.Липою, намагалися не лише зберегти своє національне обличчя, але й думали про майбуття України.

Разом з цим Ю.Липа плідно працює на літературній ниві, здебільшого з суспільно-політичної тематики. В численних виданнях з'являється друком перша поетична збірка Ю.Липи «Світлість», одразу помічена критиками, які пророкували авторові велике майбутнє.

По закінченні [[університет]]у [[1929]] р. разом з [[Маланюк Євген Филимонович|Є. Маланюком]] Ю.Липа стає натхненником і організатором [[Танк (група)|літературної групи «Танк»]]. Друкувався в альманасі [[Сонцецвіт (альманах)|«Сонцецвіт»]].

Велика віра у вищу ідею України, її традиції, духовні сили, орієнтація на Європу, праця над власним стилем, боротьба з провінційністю, малоросійським шароварництвом і сльозливою ліричністю — ось основні гасла і принципи, за якими творили молоді письменники. Пройнята цими ідеями, переповнена духом боротьби за українську ідею, з'являється 1931 р. друга збірка поезій Ю.Липи з такою характерною назвою — «Суворість».

На шпальтах «Вісника» друкуються його літературознавчі статті: «Розмова з порожнечею», «Розмова з минулим», «Совіцькі фільми», «Розмова з наукою», «Організація почуття», «Боротьба з янголом», «Розмова з Заходом», «Селянський [[король]]», «Сатриз Мапіпз», «Провідництво письменства», «Батько дефетистів», «Сіре, жовте і червоне», в яких він дає оцінку українській літературі та визначає головні напрямки її розвитку в майбутньому.

У [[Варшава|Варшаві]] в 1934 р. вийшов друком роман Ю.Липи «Козаки в Московії». Наступного року він познайомив читача зі збіркою літературознавчих есе під назвою «Бій за українську літературу». Ю.Липі вдалося досягти дивовижної цілісності у виявленні цінностей української культури та накреслити у глобальному плані проблеми і завдання, які стоять перед нею у майбутньому як перед культурою незалежної України — перлини світової цивілізації.

[[1936]] року Юрій Липа видав три томи новел «Нотатник» на тему [[визвольні змагання 1917—1921|національно-визвольних змагань 1917—1921 років]]. Героїчний характер інтелігента масштабно й глибоко виписано, зокрема, в новелах «[[Кам'янець столичний]]» та «Гринів». Письменнику вдалося створити образ героя нового типу — інтелігента, безмежно відданого ідеї, цілеспрямованого й діяльного. Персонажі Юрія Липи — люди витонченої душевної організації, високого інтелекту, природні провідники, герої європейські, а водночас — типові представники свого народу. 1936 року письменник також видав також дві політичні праці — «Українська доба» й «Українська раса», в яких проаналізував політичні доктрини Європи XX століття.

Найповніше ідейно-філософські погляди Липи розкриті в його «всеукраїнській трилогії» — «Призначення України» ([[1938]]), «Чорноморська доктрина» ([[1940]]) та «Розподіл Росії» (1941). В цих працях Ю.Липа виступає як теоретик сучасної української геополітики.

У вкрай несприятливий час воєнного лихоліття Юрій Липа разом із [[Биковський Лев Устимович|Левом Биковським]] та [[Шовгенів Іван|Іваном Шовгенівим]] 1940 року утворюють у Варшаві [[Український Чорноморський інститут]] — науково-дослідну установу вивчення політичних і економічних проблем, що постануть перед Україною після здобуття незалежності. Протягом 1940—1942 років ними було видано 40 актуальних праць. Мрією вчених було після відновлення Української держави перенести Український Чорноморський інститут до Одеси, щоб він став потужним центром наукових досліджень у багатьох галузях. 3 цією метою Юрій Липа 1942 року приїздив до Одеси, навіть зумів організувати видання декількох наукових збірок. Проте війна не дала змоги довершити задумане.

Після переїзду влітку 1943 до [[Яворів|Яворова]] (тепер [[Львівська область]]) став одним з активних учасників українського руху Опору. Працюючи як лікар, Липа організував підпільні курси по підготовці медичних кадрів для Української Повстанської Армії, готував тексти листівок та відозв до населення і німецьких солдат. Постать Юрія Липи була настільки значущою, що [[1943]] р. його діяльність помітили у вищому державному проводі фашистської Німеччини. За наказом [[Гітлер]]а Ю.Липу було перепроваджено до [[Берлін]]а, тому що, на думку правителів Німеччини, він був найбільшим українським ідеологом-державником. Йому було запропоновано очолити маріонетковий уряд України. Однак Ю.Липа з гідністю відкинув цю ганебну пропозицію. І, на диво, залишився живим…

З липня 1944 - інструктор першої Старшинської школи УПА в Карпатах. Помітили його і радянці, з лабет яких вирватись мислителю не поталанило. 19.8.1944 захоплений підрозділом НКВС в селі [[Іваники]], [[Яворівський район|Яворівського району]], а на світанку 20 серпня 1944 р. Ю.Липу було по-звірячому замордовано в с. [[Шутова]] [[Яворівський район|Яворівського району]], що на Львівщині.
Похований в с. [[Бунів]], [[Яворівський район|Яворівського району]].

== Творчість ==
===Філософсько-ідеологічні праці===
* [http://oun-upa.info/backup/ukrnationalism/lypa/lypa.htm «Геополітичні орієнтири нової України»],
* [http://www.ukrcenter.com/Література/Юрій-Липа/19846/Великі-заповіти «Великі заповіти»],
* [http://www.ukrcenter.com/Література/Юрій-Липа/19829/Частина-1 «Призначення України» ([[1938]]),]
* «Чорноморська доктрина» ([[1940]]),
* «Розподіл Росії» (1941)

=== Літературні твори === 
[[Файл:Lupa2.jpg|right|thumb|300px|Юрій Липа]]
У цілому написав бл. 200 різноманітних творів: книг, статей, рецензій, перекладів, зокрема:
* роман «Козаки в Московії» ([[1934]])
* три томи новел «Нотатник» ([[1936]])
* збірник літературознавчих есеїв «Бій за українську літературу» (1935)
* лікарська праця «Фітотерапія» (1933)
* лікарська праця «[http://www.banderivets.org.ua/index.php?page=pages/zmist8/Lypa/liky_pid_nogamy Ліки під ногами]» (1943).
* Липа Ю. Бій за українську літературу.- Варшава, 1935.- 216 с.
* Липа Ю. З Київських легенд //Український студент, Прага, 1930.
* Липа Ю. Вірую. — Львів: Каменяр, 2000. — 102 с.
* Липа Ю. Козаки в Московії. — Львів: Червoна калина, 1995. — 454 с.
* Липа Ю. Нотатник. — К.: Укр. cвіт, 2000. — 296 с.
* Липа Ю. Поезія. — [[Торонто]], 1967. — 292 с.

=== [http://www.pysar.net/poet.php?poet_id=38 Поезія] ===
* поетична збірка «Світлість»
* збірка поезій «Суворість» ([[1931]])

=== Політичні праці ===
* «Українська доба»
* «Українська раса»
* [http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=57 “Призначення України” (1938)]
* «Чорноморська доктрина» (1940)
* «Розподіл Росії» (1941)
* [http://www.ukrnationalism.org/old/vydano/lypa/lypa.htm Геополітичні орієнтири нової України]

== Джерела ==
* [http://www.run.org.ua/content/view/28/38/ Біографія Юрія Липи на сайті РУН]
* Біографія Юрія Липи // Збірник статей і матеріалів, приурочених 100-літньому ювілею з дня народження Юрія Липи, Івано-Франківськ 2000.- С.151-172.
* Биковський Лев. Апостол новітнього українства (Юрій Липа). Женева, 1946. — 8 с.
* Доленга Святослав. Рецензія на працю: Юрій Липа. Українська доба // Ми.- 1936, зима.- С.191-201.
* Доленга С. Рецензія на кн.: Бій за українську літературу // Ми.-1935, весна.- С.172-175.
* Збірник статей і матеріалів, приурочених 100-літньому ювілею з дня народження Юрія Липи, Івано-Франківськ 2000, 248с.; Юрій Липа: голос доби і чину.-Львів 2001; Творчість Юрія Липи в культурно-історичному контексті ХХ століття. Матеріали всеукраїнської наукової конференції, [[Одеса]], 27-28 квітня 2000. — Одеса, 2000; Барабаш Юрій. Гоголівський трикутник // Барабаш Юрій. Гоголь у літературній свідомості українського зарубіжжя (Нариси сприйняття та інтерпретацій). Нові гоголезнавчі студії. Випуск 1 (12).- Сімферополь, 2004.- С.17-28.
* В. Мороз. Горіти надзвичайним світлом // Юрій Липа. Збірник статей і матеріалів, приурочених 100-літньому ювілею з дня народження Юрія Липи, Івано-Франківськ, 2000. — С. 56-65.
* Биковський Л. Апостол новітнього українства (Юрій Липа). — Женева: Укр. Морський Інститут, 1946. — 8 с.
* Юрій Липа: голос доби і приклад чину: Збірник наукових праць. — Львів,2001.
* Липа-Гуменецька Марта. Про мого батька й діда // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ століття. — К.: Аконіт, 2001. — Кн. друга. — С. 673—675.
* Слабошпицький М. Яснозбройний. Юрій Липа // 25 поетів української діаспори. — К.: Ярославів Вал, 2006. — С. 168—197.
* Празька літературна школа: Ліричні та епічні твори / Упорядкування і передмова [[Просалова Віра Андріївна|В. А. Просалової]]. — [[Донецьк]]: [[Східний видавничий дім]], 2008. — 280 с.

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Липа Юрій Іванович
|Портал             = 
|Портал-зображення  = 
|Портал1            = 
|Портал1-зображення = 
|Портал2            = 
|Портал2-зображення = 
|Вікісловник        = 
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Липа Юрій
|Вікіджерела        = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Category:Yurii Lypa
|Метавікі           = 
|Проект             = 
}}
* [http://oun-upa.org.ua/personalities/lypa.html Олексій Сергійчук: Юрій Липа. Шляхи творчості.]
* [http://nacija.org.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=249&Itemid=6 ДО 105-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЮРІЯ ЛИПИ]
* [http://ukrart.lviv.ua/lupajur.php Олесь Янчук: Пороги вічності Юрія Липи]
* [http://www.experts.in.ua/baza/doc/download/Prague_scool.pdf «Празька школа»: Хрестоматія прозових творів / Упоряд., передм. і приміт. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2004. — 236 с.]
* [http://history.franko.lviv.ua/IIl_1.htm Юрій Липа]

[[Категорія:Уродженці Одеси]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Українські поети]]
[[Категорія:Українські філософи]]
[[Категорія:Діячі ОУН]]
[[Категорія:Репресовані]]
[[Категорія:Празька школа]]
[[Категорія:Ідеологи українського націоналізму]]

{{hist-stub}}