Перегляд вихідного коду сторінки Лещава-Горішня

{{НП
|країна             = [[Польща]]
|статус             = село
|українська назва   = Лещава-Горішня
|оригінальна назва  = {{lang-pl|Leszczawa Górna}}
|підпорядкування    = 
|герб           = 
|прапор         = 
|ширина герба   = 
|ширина прапора = 
|зображення     = 
|опис зображення    =  
|вид регіону = Воєводство
|регіон      = Підкарпатське воєводство
|вид району  = Повіт
|район       = [[Перемишльський повіт]]
|вид общини  = Гміна
|община      = Гміна Бірча{{!}}Бірча
|внутрішній поділ   = 
|перша згадка       = 
|попередні назви    = 
|площа              = 
|висота центру НП     = 
|клімат               = 
|офіційна мова      = 
|офіційна мова-ref  = 
|населення          = 122
|рік перепису       = 2011{{R|nsp}}
|густота населення  = 
|агломерація        = 
|національний склад = 
|конфесійний склад  = 
|катойконім         = 
|часовий пояс           = +1
|DST                    = +1 <!--Якщо є [[літній час]] -->
|телефонний код         = (+48) 16
|поштовий індекс        = 37-740
|автомобільний код      = RPR
|вид ідентифікатора     = [[SIMC]]
|цифровий ідентифікатор = 0599385
|сайт  = 
|add1n =  
|add1  =  
}}
'''Лещава-Горішня''' ({{lang-pl|Leszczawa Górna}})&nbsp;— село в Польщі, в [[Гміна Бірча|гміні Бірча]] [[Перемишльський повіт|Перемишльського повіту]] [[Підкарпатське воєводство|Підкарпатського воєводства]].
Населення&nbsp;— {{formatnum:122}} {{МНОЖИНА:122|особа|особи|осіб}} (2011{{R|nsp}}).

== Географічне положення ==
Село розташоване на відстані 6 кілометрів на південний захід від центру гміни села [[Бірча|Бірчі]], 28 кілометрів на південний захід від центру повіту міста [[Перемишль|Перемишля]] і 54 кілометри на південний схід від столиці воєводства&nbsp;— міста [[Ряшів]]а.<ref name="TERYT">{{cite web|url=http://www.stat.gov.pl/broker/access/prefile/listPreFiles.jspa|title=Central Statistical Office (GUS) - TERYT (National Register of Territorial Land Apportionment Journal)|date=2008-06-01|language=Polish|archiveurl=https://www.webcitation.org/65pMO0lEg?url=http://www.stat.gov.pl/broker/access/prefile/listPreFiles.jspa|archivedate=2012-03-01|accessdate=2018-11-07|deadurl=no}}</ref>

== Історія ==
В [[XI]]-[[XIII століття]]х на цих землях існувало [[Перемишльське князівство|Перемишльське]] [[руські князівства|руське князівство]] зі столицею в [[Пшемисль|Перемишлі]], яке входило до складу [[Галицьке князівство|Галицького князівства]], а пізніше [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]].

Після захоплення цих земель Польщею територія в [[1340]]–[[1772]] роках входила до складу [[Сяноцька земля|Сяноцької землі]] [[Руське воєводство|Руського воєводства]] [[Королівство Польське|Королівства Польського]]<ref>Władysław Makarski. Nazwy miejscowości dawnej ziemi sanockiej : [rozprawa doktorska] KUL Wydział Nauk Humanistycznych. – Lublin : Redakcja Wydawnictw KUL, 1986. ISBN 83-00-00202-2</ref>.

Село Ліщава-Горішня засноване в [[15 століття|15 столітті]] на [[Волоське право|волоському праві]]. Належало до власності Гумницьких ({{lang-pl|Humnickich}}).

В [[1772]] році внаслідок [[Поділи Речі Посполитої|першого поділу Польщі]] село Ліщава-Горішня відійшло до [[Габсбурзька монархія|імперії Габсбургів]].

В [[1794]] році в Ліщаві-Горішній коштом родини Гумницьких збудовано парафіяльну церкву святого Михаїла Архангела (каплиця парафіяльна знаходилася в [[Кузьмина|Кузьмині]]), після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] й виселення українського населення церква не використовувалась і завалилась в [[1970-і|70-х роках]] [[20 століття]].

{{main|Церква святого Михаїла Архангела в Лещаві-Горішній}}

Після розпаду [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] і утворення [[Польська республіка (1918—1939)|Другої Речі Посполитої]] це переважно населене [[Українці|українцями]] село [[Надсяння]], як й інші [[Українська етнічна територія|етнічні українські території]] ([[Лемківщина]], [[Підляшшя]], [[Сокальщина]], [[Равщина]] і [[Холмщина]]), опинилося по польському боці розмежування, що було закріплено в [[Ризький мир 1921| Ризькому мирному договорі 1921 року]]. Село входило до [[Ґміна Кузьміна|ґміни Кузьміна]] [[Добромильський повіт|Добромильського повіту]] [[Львівське воєводство|Львівського воєводства]]. На 1.01.[[1939]] в селі було 1230 жителів, з них 990 українців-[[УГКЦ|грекокатоликів]], 120 [[Латинники|українців-римокатоликів]], 10 поляків, 60 [[польське осадництво|польських колоністів міжвоєнного періоду]], 50 євреїв<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;18.</ref>

Після нападу [[1 вересня]] [[1939]] року [[Третій Рейх|Третього Рейху]] на [[Польська республіка (1918—1939)|Польщу]] й початку [[Друга світова війна|Другої світової війни]] та [[Вторгнення СРСР до Польщі (1939)|вторгнення СРСР до Польщі]] [[17 вересня]] 1939 року Ліщава-Горішня, що знаходиться на правому, східному березі [[Сян]]у, разом з іншими навколишніми селами відійшла до [[СРСР]] і ввійшла до складу [[Бірчанський район|Бірчанського району]]<ref>[http://www.history.org.ua/?hrono&inyear=1940 Хроніка за 10 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України]</ref> (районний центр&nbsp;— [[Бірча]]) утвореної [[27 листопада]] 1939 року [[Дрогобицька область|Дрогобицької області]] [[УРСР]] (обласний центр&nbsp;— місто [[Дрогобич]]).

З початком [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] село вже в перший тиждень було зайняте військами [[вермахт]]у.

В кінці липня [[1944]] року село було зайняте [[Червона Армія|Червоною Армією]].<ref>{{Cite web |url=http://www.victory.mil.ru/war/sib/1944.07.html |title=Оперативная сводка за 31 июля |accessdate=7 грудень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120111053644/http://www.victory.mil.ru/war/sib/1944.07.html |archivedate=11 січень 2012 |deadurl=yes }}</ref>

[[13 серпня]] розпочато мобілізацію українського населення Дрогобицької області до [[Червона армія|Червоної Армії]] (облвоєнком&nbsp;— [[підполковник]] Карличев)<ref>[http://www.ukrcenter.com/Форум/30172-11/Розкрилася-земля-і-показалося-пекло-Злочин-Москви-у-Вінниці Інформація Дрогобицького облвійськкомату начальнику штабу Львівського обласного округу, секретарю Дрогобицького обкому КП(б)У, голові Дрогобицького облвиконкому, начальнику облуправління НКДБ по Дрогобицькій області про відмову української молоді служити в лавах червоної армії]</ref>.

Біля цього села [[28 жовтня]] [[1944]] року [[УПА]] провела найбільшу на теренах Польщі битву з радянськими військами НКВД.

{{main|Битва під Лещавою-Горішньою}}

В березні [[1945]] року Ліщава-Горішня, як і весь [[Бірчанський район]] з районним центром [[Бірча]], [[Ліськівський район]] з районним центром [[Лісько]] та західна частина [[Перемишльський район|Перемишльського району]] включно з містом [[Перемишль]] з складу Дрогобицької області передано [[Польська Народна Республіка|Польщі]].<ref>Нариси з [[Історія Дрогобича|історії Дрогобича]] (від найдавніших часів до початку XXI&nbsp;ст.) [[Дрогобич]], [[Засоби масової інформації та видавництва Дрогобича|видавництво «Коло»]], 2009 рік;— ISBN 978-966-7996-46-8</ref>

Москва підписала й [[16 серпня]] [[1945]] року опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення [[лінія Керзона|лінії Керзона]] українсько-польським кордоном та, незважаючи на бажання українців залишитись на рідній землі,<ref>{{Cite web |url=http://territoryterror.org.ua/uk/archive/photo-archive/photo/?pictureid=334 |title=Лист жителів с. Долгобичів Грубешівського повіту Холмщини секретарю ЦК КП(б)У М. Хрущову на сайті «Територія терору» |accessdate=16 жовтень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20140204023022/http://territoryterror.org.ua/uk/archive/photo-archive/photo/?pictureid=334 |archivedate=4 лютий 2014 |deadurl=yes }}</ref> про передбачене «добровільне» виселення приблизно одного мільйона українців з «[[Закерзоння]]», тобто [[Підляшшя]], [[Холмщина|Холмщини]], [[Надсяння]] і [[Лемківщина|Лемківщини]].<ref>{{Cite web |url=http://lib.oun-upa.org.ua/mirczuk/r208.html |title=Петро Мірчук. Українська повстанська армія 1942–1952 Частина ІІ: Друга большевицька окупація На Закерзонні Мюнхен 1953 (репр. Львів 1991) |accessdate=16 жовтень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110820004639/http://lib.oun-upa.org.ua/mirczuk/r208.html |archivedate=20 серпень 2011 |deadurl=yes }}</ref>,<ref>{{Cite web |url=http://territoryterror.org.ua/uk/history/1945-1953/ |title=Переселення українців з Польщі до УРСР у 1944–1946 рр. на сайті «Територія терору» |accessdate=16 жовтень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20121225071357/http://www.territoryterror.org.ua/uk/history/1945-1953/ |archivedate=25 грудень 2012 |deadurl=yes }}</ref>

Розпочалося [[Виселення українців з Польщі до УРСР|виселення українців]] з рідної землі. Проводячи депортацію, уряд Польщі, як і уряд СРСР, керувалися Угодою між цими державами, підписаною в [[Люблін]]і [[9 вересня]] [[1944]] року, але, незважаючи на текст угоди, в якому наголошувалось, що '''«Евакуації підлягають лише ті з перелічених (…) осіб, які виявили своє бажання евакуюватися і щодо прийняття яких є згода Уряду Української РСР і Польського Комітету Національного Визволення. Евакуація є добровільною і тому примус не може бути застосований ні прямо, ні посередньо. Бажання евакуйованих може бути висловлено як усно, так і подано на письмі.»'''<ref>{{Cite web |url=http://www.uazakon.com/document/tpart22/isx22154.htm |title=Угода між Урядом Української Радянської Соціалістичної Республіки і Польським Комітетом Національного визволення про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР |accessdate=16 жовтня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120630114624/http://uazakon.com/document/tpart22/isx22154.htm |archivedate=30 червня 2012 |deadurl=yes }}</ref>, виселення було примусовим і з застосуванням військових підрозділів.<ref>{{Cite web |url=http://territoryterror.org.ua/uk/archive/film-archive/video/?vd_movieid=115 |title=Документальні відеокадри: Депортація українців Закерзоння, 2 половина 1940-х рр на сайті «Територія терору» |accessdate=16 жовтень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130523095345/http://www.territoryterror.org.ua/uk/archive/film-archive/video/?vd_movieid=115 |archivedate=23 травень 2013 |deadurl=yes }}</ref>

[[Українська Повстанська Армія]] намагалась захистити мирне українське населення від примусової депортації [[Військо Польське|польською армією]] та не дати польській владі заселювати звільнені господарства поляками.

{{main|Бої в Бірчі та околицях}}

Українське населення села, якому вдалося уникнути депортації до СРСР, попало в [[1947]] році під [[Етнічна чистка|етнічну чистку]] під час проведення [[Операція «Вісла»|Операції «Вісла»]] і було виселено на ті території у західній та північній частині польської держави, що до [[1945]] належали [[Третій Рейх|Німеччині]]<ref>* [http://lemky.com/244-operaciyi-visla-spisok-viselenikh-u-khodi.html Акція «Вісла»: Список виселених сіл та містечок, Повіт ПЕРЕМИШЛЬ] </ref>.

[[Адміністративний поділ Польщі в 1975-1998|У 1975-1998 роках]] село належало до [[Перемишльське воєводство|Перемишльського воєводства]].

== Населення ==
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року{{R|nsp|age}}:
{{ПолДемСтруктура
|Чол=67 |ЧолПре=21 |ЧолПрац=34 |ЧолПост=12
|Жін=55 |ЖінПре=10 |ЖінПрац=28 |ЖінПост=17
|Разом=122 |РазомПре=31 |РазомПрац=62 |РазомПост=29
}}

* [[1785]]&nbsp;— 290 [[УГКЦ|греко-католиків]], 89 [[РКЦ|римо-католиків]], 10 [[євреї]]в
* [[1840]]&nbsp;— 676 греко-католиків
* [[1859]]&nbsp;— 670 греко-католиків
* [[1879]]&nbsp;— 739 греко-католиків
* [[1899]]&nbsp;— 700 греко-католиків
* [[1926]]&nbsp;— 790 греко-католиків
* [[1929]]&nbsp;— 1092 мешканці
* [[1938]]&nbsp;— 1064 греко-католики

== Див. також ==
* [[Різня в Бахові]]
* [[Різня в Березці]]
* [[Різня в Сівчині]]
* [[Бої в Бірчі та околицях]]
* [[Трагедія села Павлокоми]]
* [[Пискоровичі]]
* [[Різня в Сагрині]]
* [[Лещава-Долішня]]

== Джерела, посилання та література ==
* {{SgKP|V|169|Лещава (2)}}

== Примітки ==
{{reflist|refs=<ref name=nsp>{{cite web |url={{Pl-census2011-econ-groups-url}}
 |title=Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r.
 |trans-title=Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011
 |author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]] |date= |accessdate=12 серпня 2018}}</ref>
<ref name=age> Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок&nbsp;— 18-59 років {{cite web
 |url=http://stat.gov.pl/metainformacje/slownik-pojec/pojecia-stosowane-w-statystyce-publicznej/861,pojecie.html
 |title=Pojęcia stosowane w statystyce publicznej |trans-title=Терміни, які використовуються в публічній статистиці
 |author=[[Центральний статистичний офіс Польщі|GUS]] |date= |accessdate=14 серпня 2018}}</ref>}}

{{Гміна Бірча}}
{{Poland-geo-stub}}

[[Категорія:Села Перемишльського повіту]]
[[Категорія:Гміна Бірча]]
[[Категорія:Галичина]]
[[Категорія:Надсяння]]
[[Категорія:Закерзоння]]
[[Категорія:Львівське воєводство]]