Левитський Григорій Андрійович

Версія від 23:53, 25 червня 2013, створена Brunei (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Науковець | ім'я = Григорій Андрійович Левицький (Левитський) | ім'я_мовою_оригін...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Григорій Андрійович Левицький (Левитський)
Levytskiy 1910.jpg
Народився 7 (19) листопада 1878(1878-11-19)
село Білки, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська Імперія
Помер 20 травня 1942(1942-05-20) (63 роки)
Златоуст, Челябінська область,СРСР
Місце проживання СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність біолог
Alma mater Київський університет (1922)
Сфера інтересів генетика
Заклад Всерадянський інститут рослинництва, ленінград; Київський університет, Київ
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Сергій Навашин
Аспіранти, докторанти Теодосій Добжанський
Член Академія наук СРСР
Відомий завдяки: введення термінукаріотип
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Григорій Андрійович Левицький (Левитський) (7 (19) листопада 1878(18781119), село Білки, Сквирський повіт, Київська губернія, Російська Імперія20 травня 1942, Златоуст,[ [Челябінська область]], СРСР) — видатний радянський генетик, цитолог, родом з України.

Біографія

Народився в родині священника. Навчався в Колегії Павла Галагана. Поступив на природниче відділення Київського університету 1897 року. Після закінчення у 1902 працював лаборантом ботанічного кабінету Київського політехнічного інституту.

У 1907 роі заарештований за участь у Всеросійському селянському з'їзді на 8 місяців, а потім висланий за межі Росії. У цей час працював у бібліотеках Лондона і Парижу, на біологічній станції в Неаполі, у ботанічному саду Боннського університету.

З 1911 продовжував викладати та досліджувати рослини. У 1914 мобілізований до лав армії, звідки через рік повернувся у чині прапорщика. З 1917 читає курс «Будова і організація протоплазми» в Київському університеті.

У 1925 на запрошення Миколи Вавилова переїжджає до Ленінграду, де займається дослідженнями будови хромосом.

У 1932 обраний членом-кореспондентом АН СРСР. У лютому 1933 заарештований і перебував на засланні у Красноярському краї, звідки зусиллями Вавилова повертається у листопаді того ж року.

Працює професором Ленінградського університету та завідувачем лабораторії цитології у ВІР.

28 червня 1941 року заарештований. Помер у тюрмі 20 травня 1942.

Науковий внесок

Досліджував будову хромосом, є піонером цитогенетики. Разом з Левом Делоне вважається автором терміна «каріотип»[1].

Примітки

  1. http://alkruglov.narod.ru/delone4.html

Джерела