Відкрити головне меню

Лати́нська ла́йка — група слів у латинській мові що належать до нецензурної лексики. Латинська лайка охоплює ширше коло понять аніж, те, що прийнято звами «матюками». Деякі лайливі слова в латині не мають точного перекладу, володіють змістовними особливості чи моральними межами.

Сексуальна тематика в латинській лайціРедагувати

Ця група слів подібна до нецензурної лексики в англійській чи російській мовах — їй притаманне згадування статевих органів чи зносин. До цієї групи можна віднести такі слова:

  • Mentula — «чоловічий статевий орган» (з непристойним відтінком)
  • Verpa — те ж саме але з гомосексуальним відтінком. Дослівного перекладу немає
  • Cōleī — «яєчка»
  • Cunnus — «вульва» (з непристойним відтінком), «пизда». Звідси походить і термін «кунілінгус»
  • Landīca — «клітор», «сикель». Вживалося як дуже брудна лайка. Слово присутнє в графіті на свинцевому метальному снаряді, знайденому в Перуджі: peto [la]ndicam fvlviae («Я шукаю клітор Фульвії»)[1]. Через посередництво рум. lindik від нього походить і укр. линди́к — діалектне позначення клітора[2].
  • Futuere — не має точного перекладу. Найближчий аналог — «трахати», «їбати»
  • Crīsāre — «входити в статеві зносини за яких жінка знаходиться зверху»
  • Cēvēre — теж саме з тією відмінністю, що вживається щодо пасивного партнера
  • Fellator — можна перекласти як «членосос». Дуже важка образа, оскільки розглядалася як нижча форма сексуальних зносин
  • Irrumator — на відміну від попереднього, інший партнер в оральному сексі

Копроректальна тематика в латинській лайціРедагувати

Ця група лайливих слів уподібнює латинську лайку до української. Їхня сутність зводиться до процесу справляння природніх потреб. Нижче приведено список цих слів з українським перекладом.

  • Cūlus — «дупа»
  • Cacāre — «срати»
  • Mingere — «сцяти»
  • Pēdere — «пердіти»
  • Merda — «лайно»

Особливості латинської лайкиРедагувати

Незважаючи на відсутність християнської моралі у Римській державі періоду республіки та принципату, чесність, справедливість, доблесть, цнотливість та інші чесноти високо цінувалися. Це саме стосується і правил етикету: поважний громадянин не міг дозволити собі використання нецензурної лексики, тим паче у присутності жінок. За правилами поводження, найміцніше слово, яке міг сказати чоловік у присутності дам — «Edepol!» — вигук підсилення емоцій, що перекладається як «клянуся Поллуксом!». У свою чергу жінка могла виражати свої емоції словом «Ecastor!» («клянуся Кастором!»).

Використання латинської лайкиРедагувати

Нині використання латинської лайки надзвичайно рідкісне явище. Окрім як серед кіл людей, що займаються історичною реконструкцією, її можна зустріти у літературі (книжки австралійської письменниці Колін Маккалоу, оповідання «Остання центурія») та кінематографі (серіал студії HBO «Рим»). Частина сучасних нецензурних виразів в різних мовах світу корінням своїм сягають саме латинської лайки.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • The American Heritage Dictionary of the English Language (4th edition, 2000)
  • James N. Adams, The Latin Sexual Vocabulary (Johns Hopkins, 1990) ISBN 0-8018-2968-2
  • Dictionnaire Hachette de la Langue Française (Hachette, 1995) ISBN 0-317-45629-6
  • T. G. Tucker, Etymological Dictionary of Latin (Halle, 1931, repr. Ares Publishers, 1985) ISBN 0-89005-172-0
  • Francis A. Wood. «The IE. Root '*Qeu'-: 'Nuere, Nutare, Cevere; Quatere, Cudere; Cubare, Incumbere.' II» In Modern Philology, vol. 17, p. 567 ff. (Univ. Chicago, 1905)
  • Fisher, John. The lexical affiliations of Vegliote (Fairleigh Dickinson University Press, 1976) ISBN 0-8386-7796-7
  • Opelt, Ilona. Die lateinischen Schimpfwörter und verwandte sprachliche Erscheinungen. Eine Typologie. heidelberg. 1965.
  • Smart, Christopher. Quinti Horatii Flacci Opera, with a literal translation into English Prose (London, Sampson Low, 1882)

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Raffaele Garrucci,Sylloge inscriptionum Latinarum aevi Romanae rei publicae…, Paravia 1875, p. 318
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.