| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
|
|
| − |
[[Файл:Żądamy urzędowego getta Obóz Narodowo-Radykalny Politechnika Lwowska.jpg|міні|250пкс|Пікет [[Національно-радикальний табір|Національно-радикального табору]] перед корпусом [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської політехніки]] з вимогою запровадження «лавкового ґетто»]] |
+ |
[[Файл:Żądamy urzędowego getta Obóz Narodowo-Radykalny Politechnika Lwowska.jpg|міні|250пкс|Пікет [[Національно-радикальний табір (1934)|Національно-радикального табору]] перед корпусом [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської політехніки]] з вимогою запровадження «лавкового ґетто»]] |
| |
'''«Лавкове ґетто»''' ({{lang-pl|getto ławkowe}}) — виділення в авдиторіях та навчальних кімнатах окремих парт, лавок чи місць для національних меншин (найчастіше — [[євреї]]в, тому використано термін «[[гетто|ґетто]]»). Така дискримінаційна політика поширилась у вишах Польщі в другій половині 1930-х років. |
|
'''«Лавкове ґетто»''' ({{lang-pl|getto ławkowe}}) — виділення в авдиторіях та навчальних кімнатах окремих парт, лавок чи місць для національних меншин (найчастіше — [[євреї]]в, тому використано термін «[[гетто|ґетто]]»). Така дискримінаційна політика поширилась у вишах Польщі в другій половині 1930-х років. |
| |
|
|
|
|
|
| |
За переписом 1921 року, в Польщі жило майже 3 млн євреїв (10,5% населення), однак вони становили значний відсоток у таких професіях, як адвокати, правники, лікарі, дантисти і т.п. Така ситуація викликала протест у праворадикальному польському молодіжному середовищі. Молоді поляки вимагали національних квот для студентів відповідно до відсоткової частки національності в масштабах країни. Таке правило названо «[[numerus clausus]]» ({{lang-la|замкнене число}}) й воно визначало відсоток, який можуть становити представники тієї чи іншої національності серед усіх студентів. Особливого поширення воно набуло в деяких медичних навчальних закладах. |
|
За переписом 1921 року, в Польщі жило майже 3 млн євреїв (10,5% населення), однак вони становили значний відсоток у таких професіях, як адвокати, правники, лікарі, дантисти і т.п. Така ситуація викликала протест у праворадикальному польському молодіжному середовищі. Молоді поляки вимагали національних квот для студентів відповідно до відсоткової частки національності в масштабах країни. Таке правило названо «[[numerus clausus]]» ({{lang-la|замкнене число}}) й воно визначало відсоток, який можуть становити представники тієї чи іншої національності серед усіх студентів. Особливого поширення воно набуло в деяких медичних навчальних закладах. |
| |
|
|
|
| − |
У 1930-х роках почастішали випадки нападів польських націоналістичних боївок на [[євреї]]в, українців і представників інших національностей. Деколи такі напади закінчувалися бійками та каліцтвами. Польські молодіжні націоналістичні організації — серед яких Академічний союз «Всепольська молодь» (''Związek Akademicki Młodzież Wszechpolska''<ref>http://mw.org.pl/about/historia-mw/</ref>) і [[Національно-радикальний табір]] (''Obóz Narodowo-Radykalny'') — бойкотували єврейські крамниці, організації та вимагали запровадження «[[numerus nullus]]», тобто цілковитого недопущення конкретної національності до певного навчального закладу чи спеціальності. Першим кроком вони бачили створення в університетах «лавкового ґетто» — окремих парт, лавок чи місць для євреїв, щоб таким чином фізично «відділити» їх від решти студентів під час навчання. Деякі навчальні заклади вирішили, заради недопущення подальших конфліктів, піти на поступки націоналістам і створити такі окремі місця. Першими запровадили такий поділ у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівській політехніці]] на інженерному та механічному факультетах (грудень 1935). Згодом таку практику почали запроваджувати інші виші, а 1937 року міністерство релігії та освіти дозволило ректорам вищих навчальних закладів видавати відповідні накази. Де-не-де такі дії зустрічали спротив академічної спільноти та професорів-поляків. Наприклад, викладачі принципово читали лекції саме єврейській частині, а студенти сиділи разом із колегами-євреями. Однак подібні знаки солідарності виклика́ли обурення націоналістів і спричиняли ще брутальніші напади. |
+ |
У 1930-х роках почастішали випадки нападів польських націоналістичних боївок на [[євреї]]в, українців і представників інших національностей. Деколи такі напади закінчувалися бійками та каліцтвами. Польські молодіжні націоналістичні організації — серед яких Академічний союз «Всепольська молодь» (''Związek Akademicki Młodzież Wszechpolska''<ref>http://mw.org.pl/about/historia-mw/</ref>) і [[Національно-радикальний табір (1934)|Національно-радикальний табір]] — бойкотували єврейські крамниці, організації та вимагали запровадження «[[numerus nullus]]», тобто цілковитого недопущення конкретної національності до певного навчального закладу чи спеціальності. Першим кроком вони бачили створення в університетах «лавкового ґетто» — окремих парт, лавок чи місць для євреїв, щоб таким чином фізично «відділити» їх від решти студентів під час навчання. Деякі навчальні заклади вирішили, заради недопущення подальших конфліктів, піти на поступки націоналістам і створити такі окремі місця. Першими запровадили такий поділ у [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівській політехніці]] на інженерному та механічному факультетах (грудень 1935). Згодом таку практику почали запроваджувати інші виші, а 1937 року міністерство релігії та освіти дозволило ректорам вищих навчальних закладів видавати відповідні накази. Де-не-де такі дії зустрічали спротив академічної спільноти та професорів-поляків. Наприклад, викладачі принципово читали лекції саме єврейській частині, а студенти сиділи разом із колегами-євреями. Однак подібні знаки солідарності виклика́ли обурення націоналістів і спричиняли ще брутальніші напади. |
| |
|
|
|
| |
Серед противників сегрегації були філософ [[Тадеуш Котарбінський]] — професор [[Варшавський університет|Варшавського університету]] і ботанік Станіслав Леон Кульчинський, який 1937/38 навчального року на знак протесту подав у відставку з посади ректора [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]]<ref>http://archive.lnu.edu.ua/vystavka-stanislav-kulchynskyj-rektor-dvoh-universytetiv/</ref>. |
|
Серед противників сегрегації були філософ [[Тадеуш Котарбінський]] — професор [[Варшавський університет|Варшавського університету]] і ботанік Станіслав Леон Кульчинський, який 1937/38 навчального року на знак протесту подав у відставку з посади ректора [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету]]<ref>http://archive.lnu.edu.ua/vystavka-stanislav-kulchynskyj-rektor-dvoh-universytetiv/</ref>. |
|
|
| |
* [[Numerus clausus]] (обмеження частки студентів певної національності) |
|
* [[Numerus clausus]] (обмеження частки студентів певної національності) |
| |
* [[Numerus nullus]] (недопущення певної національності до освіти) |
|
* [[Numerus nullus]] (недопущення певної національності до освіти) |
| − |
|
|
| |
== Примітки == |
|
== Примітки == |
| |
{{reflist}} |
|
{{reflist}} |
|
|
| |
* http://encyklopedia.pwn.pl/haslo/getto-lawkowe;3905166.html |
|
* http://encyklopedia.pwn.pl/haslo/getto-lawkowe;3905166.html |
| |
* http://www.jhi.pl/psj/getto_lawkowe |
|
* http://www.jhi.pl/psj/getto_lawkowe |
| |
+ |
* [http://www.hist.uni.wroc.pl/pdf/srebrakowski/srebrakowski9.pdf A. Srebrakowski, Sprawa Wacławskiego, „Przegląd Wschodni” 2004, t. IX, z. 3(35), p. 575-601] |
| |
|
|
|
| |
[[Категорія:Антисемітизм]] |
|
[[Категорія:Антисемітизм]] |