Відмінності між версіями «Кіровоградолія ТЕЦ»

[неперевірена версія][перевірена версія]
(Створена сторінка: {{Теплоелектростанція |Назва = Теплоелектроцентраль ПАТ Кіровоградолія |...)
Мітка: суміш розкладок у тексті
 
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15))
 
(Не показані 15 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
 
|Назва = Теплоелектроцентраль ПАТ Кіровоградолія
 
|Назва = Теплоелектроцентраль ПАТ Кіровоградолія
 
|Зображення =
 
|Зображення =
|Розташування = {{UKR}}, [[Кіровоград|м. Кіровоград]], вул Урожайна, 30
+
|Розташування = {{UKR}}, [[Кропивницький]], вул Урожайна, 30
 
|Збудована = 2009 рік
 
|Збудована = 2009 рік
|Модернізація =
+
|Модернізація =
 
|Паливо = [[Біомаса]] (лушпиння соняшника)
 
|Паливо = [[Біомаса]] (лушпиння соняшника)
|Водозабір =
+
|Водозабір =
|Енергоблоки =
+
|Енергоблоки =
 
|Котли = 3 х Е-16-3,9-360-Д + 1 х ДЕ-25-1,4-250ГМО
 
|Котли = 3 х Е-16-3,9-360-Д + 1 х ДЕ-25-1,4-250ГМО
 
|Турбіни = Mv550G
 
|Турбіни = Mv550G
|Генератори =
+
|Генератори =
 
|Електрична потужність = 1,7 МВт
 
|Електрична потужність = 1,7 МВт
 
|Теплова потужність = 26,7 МВт
 
|Теплова потужність = 26,7 МВт
 
|Виробництво електрики = 13
 
|Виробництво електрики = 13
 
|Річне виробництво тепла = 234
 
|Річне виробництво тепла = 234
|Коефіцієнт використання встановленої потужності =
+
|Коефіцієнт використання встановленої потужності =
|Напрацювання технологічного обладнання =
+
|Напрацювання технологічного обладнання =
 
|Керівник = Солнцев Микола Миколайович
 
|Керівник = Солнцев Микола Миколайович
|Кількість працівників =
+
|Кількість працівників =
|Материнська компанія =
+
|Материнська компанія =
 
|Сайт = [http://kirovogradoliya.pat.ua www.kirovogradoliya.pat.ua]
 
|Сайт = [http://kirovogradoliya.pat.ua www.kirovogradoliya.pat.ua]
|Дані оновлено = 29 липня 2013 року
+
|Дані оновлено = 29 липня 2013 року
 
}}
 
}}
   
'''ТЕЦ Кіровоградолія''' — промислова [[теплоелектроцентраль]] виробника соняшникової олії ''ПАТ «Кіровоградолія»''. ТЕЦ покриває власні потреби підприємства у тепловій та електричній енергії. Надлишок виробленої електроенергії постачається у [[Об'єднана енергетична система України|енергомережу України]].
+
'''ТЕЦ Кіровоградолія''' — промислова [[теплоелектроцентраль]] виробника [[соняшникова олія|соняшникової олії]] ''ПАТ «[[Кіровоградолія]]»''. ТЕЦ покриває власні потреби підприємства у [[теплова енергія|тепловій]] та [[електрична енергія|електричній енергії]]. Надлишок виробленої електроенергії постачається в [[Об'єднана енергетична система України|енергомережу України]].
   
Початок спорудження станції відповідно до [[проект]]у розпочався у вересні [[2006]] р. Період спорудження продовжувався з вересня 2006 до грудня 2007 р.р. Датою запуску проекту відповідно до проекту мав бути грудень 2007 р. Однак, через організаційно-технічні та [[фінанси|фінансові]] проблеми на підприємстві офіційний запуск проекту відклався до 27 квітня 2009 р. [[Ліцензія|Лiцензiю]] на виробництво [[електроенергія|електричної енергiї]] й постачання її в загальнодержавну мережу підприємство отримало [[15 вересня]] [[2011]] року. <ref>[http://kirovogradoliya.pat.ua/files/builders/810/emitents/487/reports_year/2012/form_full.pdf Інформація про одержані ліцензії (дозволи) на окремі види діяльності]</ref>
+
Початок спорудження станції відповідно до [[проект]]у розпочався у вересні [[2006]]&nbsp;р. Період спорудження продовжувався з вересня 2006 до грудня 2007&nbsp;рр. Датою запуску підприємства відповідно до проекту мав бути грудень 2007&nbsp;р. Однак, через організаційно-технічні та [[фінанси|фінансові]] проблеми на станції офіційний запуск проекту відклався до 27 квітня 2009&nbsp;р. [[Ліцензія|Ліцензію]] на виробництво [[Електрична енергія|електричної енергії]] й постачання її в загальнодержавну мережу підприємство отримало [[15 вересня]] [[2011]] року.<ref>[http://kirovogradoliya.pat.ua/files/builders/810/emitents/487/reports_year/2012/form_full.pdf Інформація про одержані ліцензії (дозволи) на окремі види діяльності]</ref>
   
 
=== Теплоелектроцентраль ===
 
=== Теплоелектроцентраль ===
Виробничі потреби підприємства [[Кіровоградолія|ВАТ «Кіроворгадолія»]] включають потреби у [[пара|насиченій парі]] для [[пресування]] насіння та виробництва [[Соняшникова олія|олії]], а також потреби у електроенергії для забезпечення роботи заводського обладнання ([[прес]]ів, сушок, [[конвеєр]]ів, тощо). Для виробництва пари встановлено три котли виробництва ''ПАТ "АК Сатер"'' (Україна) на [[Соняшник|лушпинні]]. Четвертий котел має можливість працювати як на лушпинні, так і на [[Газ природний|природному газі]] для забезпечення на деякий час стабільної роботи паросилового господарства при тимчасовій відсутності лушпиння як [[Паливо|палива]]. Витрата газу контролюється [[Лічильник газу|лічильником газу]]. Витрата [[Категорія:Теплоносії|теплоносія]] ([[Вода|води]]) у котлах контролюється окремо для кожного котла встановленими на лініях [[Витратомір|витратомірами-діафрагмами]]. Пара, що виробляється котлами потрапляє у [[колектор]] пари високого тиску, звідки розподіляється на [[Парова турбіна|парову турбіну]] типу ''Mv550G'' (виробник ''«PBS-Energo»'', Чехія) та технологічні потреби підприємства. Пара на технологічні потреби [[Редукування|редукується]] після колектору високого тиску до [[тиск]]у 10 [[Бар (одиниця)|бар]] та температури 198[[Градуси Цельсія|°C]] і використовується на потреби екстракційного та підготовчого [[цех]]ів підприємства.
+
Виробничі потреби підприємства [[Кіровоградолія|ВАТ «Кіроворгадолія»]] включають потреби у [[пара|насиченій парі]] для [[пресування]] насіння та виробництва [[Соняшникова олія|олії]], а також потреби у електроенергії для забезпечення роботи заводського обладнання ([[прес]]ів, сушок, [[конвеєр]]ів, тощо). Для виробництва пари встановлено три котли виробництва ''ПАТ «АК Сатер»'' (Україна) на [[Соняшник|лушпинні]]. Четвертий котел має можливість працювати як на лушпинні, так і на [[Природний газ|природному газі]] для забезпечення на деякий час стабільної роботи паросилового господарства при тимчасовій відсутності лушпиння як [[Паливо|палива]]. Витрата газу контролюється [[Лічильник газу|лічильником газу]]. Витрата [[Теплоносій|теплоносія]] ([[Вода|води]]) у котлах контролюється окремо для кожного котла встановленими на лініях [[Витратомір|витратомірами-діафрагмами]]. Пара, що виробляється котлами, потрапляє у [[колектор]] пари високого тиску, звідки розподіляється на [[Парова турбіна|парову турбіну]] типу ''Mv550G'' (виробник ''«PBS-Energo»'', Чехія) та технологічні потреби підприємства. Пара на технологічні потреби [[Редукування|редукується]] після колектору високого тиску до [[тиск]]у 10 [[Бар (одиниця)|бар]] та температури 198[[Градус Цельсія|°C]] і використовується на потреби екстракційного та підготовчого [[цех]]ів підприємства.
 
{{external media
 
{{external media
 
| topic =
 
| topic =
Рядок 36: Рядок 36:
 
| width = 180px
 
| width = 180px
 
| image1 = [http://www.pbsenergo.com/pdf/reference_eng/kirovogradolija.pdf Парова турбіна, генератор]{{ref-cs}}
 
| image1 = [http://www.pbsenergo.com/pdf/reference_eng/kirovogradolija.pdf Парова турбіна, генератор]{{ref-cs}}
* Потужність - 1,69 МВт
+
* Потужність&nbsp;— 1,69 МВт
* Потік пари - 33 [[тона|т.]]/[[Година|год]].
+
* Потік пари&nbsp;— 33 [[тона|т.]]/[[Година|год]].
* Вхідний тиск - 3,6 [[Паскаль (одиниця)|МПа]]
+
* Вхідний тиск&nbsp;— 3,6 [[Паскаль (одиниця)|МПа]]
* Вхідний тиск - 1,0 МПа
+
* Вихідний тиск&nbsp;— 1,0 МПа
 
}}
 
}}
Для контролю теплового потенціалу пари на лінії встановлюються [[манометр]], термоперетворювач та витратомір (діафрагма). Вся інша пара з максимальними параметрами [[Тиск|Р]]=39 бар та [[Температура|Т]]=290°C потрапляє на [[Парова турбіна|турбіну]], що працює у [[Конденсація|конденсаційному режимі]], забезпечуючи власні потреби підприємства у електричній енергії. Перед турбіною також встановлюються манометр, термоперетворювач та витратомір для визначення [[Теплова енергія|теплового]] потенціалу пари. Відпрацьована після турбіни пара, а також частина пари з колектору високого тиску (максимальний тиск 40 бар) потрапляє у колектор середнього тиску (10 бар). Частка вторинної пари у колекторі середнього тиску використовується на технологічні потреби, інша частка скидається у вигляді конденсату в [[Атмосфера|оточуюче середовище]]. На обох лініях встановлені [[Лічильник теплової енергії|теплові лічильники]], що визначають тепловий потенціал кожного потоку. Відпрацьована пара з випарника та виробництва повертається у цикл у вигляді конденсату, збираючись у конденсатозбірнику, вирбника ''«Bronsverk Heat Transfer»'' (Чехія).
+
Для контролю теплового потенціалу пари на лінії встановлюються [[манометр]], термоперетворювач та витратомір (діафрагма). Вся інша пара з максимальними параметрами [[Тиск|Р]]=39 бар та [[Температура|Т]]=290&nbsp;°C потрапляє на [[Парова турбіна|турбіну]], що працює у [[Конденсація|конденсаційному режимі]], забезпечуючи власні потреби підприємства у електричній енергії. Перед турбіною також встановлюються [[манометр]], термоперетворювач та витратомір для визначення [[Теплова енергія|теплового]] потенціалу пари. Відпрацьована після турбіни пара, а також частина пари з колектору високого тиску (максимальний тиск 40 бар) потрапляє у колектор середнього тиску (10 бар). Частка вторинної пари у колекторі середнього тиску використовується на технологічні потреби, інша частка скидається у вигляді конденсату в [[Атмосфера Землі|довкілля]]. На обох лініях встановлені [[Лічильник теплової енергії|теплові лічильники]], що визначають тепловий потенціал кожного потоку. Відпрацьована пара з випарника та виробництва повертається у цикл у вигляді конденсату, збираючись у конденсатозбірнику, виробника ''«Bronsverk Heat Transfer»'' (Чехія).
Підживлення циклу живильною водою відбувається завдяки конденсату з випарника, конденсатора, частини з виробництва та зі станції хімводоочищення, що подаються до системи [[насос]]ами виробництва ''«Енергомаш»'' (Україна).
 
   
 
Підживлення циклу живильною водою відбувається завдяки конденсату з випарника, конденсатора, частини з виробництва та зі станції хімводоочищення, що подаються до системи [[насос]]ами виробництва ''«Енергомаш»'' (Україна).
Електроенергія контролюється по двом потокам: загальновироблена та на власні потреби ТЕЦ. На обох лініях встановлено окремі [[електролічильник|електролічильники]].
 
  +
 
Електроенергія контролюється по двом потокам: загальновироблена та на власні потреби ТЕЦ. На обох лініях встановлено окремі [[Лічильник електричної енергії|електролічильники]].
   
 
=== Інвестиції та екологія ===
 
=== Інвестиції та екологія ===
Вартість проекту — 240 млн. грн.<ref>[http://www.upec.ua/upload/medialibrary/ce4/Investgazeta_25.01.2012.pdf «Інвестгазета»: Відходи замість газу]</ref> Спалювання однієї тони лушпиння соняшника заощаджує 500 м³ природного газу, всього за місяць ТЕЦ використовує в якості палива в середньому 5 000 тон біомаси. Скорочення викидів ПГ протягом чотирьох років СО2-еквівалент. — 227 720 тон.<ref>[http://www.informkioto.org.ua/main/ua/catalog2/item/76.htm Імплементація Кіотського протоколу]</ref>
+
Вартість проекту&nbsp;— 240&nbsp;млн грн.<ref>[http://www.upec.ua/upload/medialibrary/ce4/Investgazeta_25.01.2012.pdf «Інвестгазета»: Відходи замість газу]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> Спалювання однієї тони лушпиння соняшника заощаджує 500 м³ природного газу, всього за місяць ТЕЦ використовує як паливо в середньому 5 000 тонн біомаси. Скорочення викидів ПГ упродовж чотирьох років [[Діоксид вуглецю|СО2-еквівалент]].&nbsp;— 227 720 тонн.<ref>{{Cite web |url=http://www.informkioto.org.ua/main/ua/catalog2/item/76.htm |title=Імплементація Кіотського протоколу |accessdate=29 липень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110209092309/http://informkioto.org.ua/main/ua/catalog2/item/76.htm |archivedate=9 лютий 2011 |deadurl=yes }}</ref>
  +
  +
== Див. також ==
  +
* [[Українські ТЕЦ]]
  +
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
  +
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* [http://ji.unfccc.int/JI_Projects/DB/55EDNA5ERK71U9WRJW463PAQ2WMNLI/PublicPDD/VXHKK6MN70ZZE2OLD83CJT68N0YO82/view.html Інформація по проекту у останній версії проектно-технічної документації у розділі СВна веб-сайті РКЗК ООН] {{ref-en}}
+
* [http://ji.unfccc.int/JI_Projects/DB/55EDNA5ERK71U9WRJW463PAQ2WMNLI/PublicPDD/VXHKK6MN70ZZE2OLD83CJT68N0YO82/view.html Інформація по проекту в останній версії проектно-технічної документації у розділі СВна веб-сайті РКЗК ООН] {{ref-en}}
* [http://www.seia.gov.ua/nature/doccatalog/document?id=130118 Утилізація соняшникового лушпиння для виробництва пари та електричної енергії на олійно-екстаркційному заводі ВАТ "Кіровоградолія"]
+
* [http://www.seia.gov.ua/nature/doccatalog/document?id=130118 Утилізація соняшникового лушпиння для виробництва пари та електричної енергії на олійно-екстаркційному заводі ВАТ «Кіровоградолія»]
   
 
{{Енергогенеруючі потужності України}}
 
{{Енергогенеруючі потужності України}}
   
[[Категорія:Енергетика України]]
+
[[Категорія:ТЕЦ України]]
 
[[Категорія:Підприємства Кіровоградської області]]
 
[[Категорія:Підприємства Кіровоградської області]]
[[Категорія:Засновані 2009]]
+
[[Категорія:Підприємства, засновані 2009]]
  +
[[Категорія:2009 в Україні]]

Поточна версія на 05:41, 10 липня 2019

ТЕЦ Кіровоградолія — промислова теплоелектроцентраль виробника соняшникової олії ПАТ «Кіровоградолія». ТЕЦ покриває власні потреби підприємства у тепловій та електричній енергії. Надлишок виробленої електроенергії постачається в енергомережу України.

Теплоелектроцентраль ПАТ Кіровоградолія
48°30′46″ пн. ш. 32°14′47″ сх. д. / 48.51301800002777753° пн. ш. 32.24639500002777481° сх. д. / 48.51301800002777753; 32.24639500002777481Координати: 48°30′46″ пн. ш. 32°14′47″ сх. д. / 48.51301800002777753° пн. ш. 32.24639500002777481° сх. д. / 48.51301800002777753; 32.24639500002777481
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна, Кропивницький, вул Урожайна, 30
Введення в експлуатацію 2009 рік
Вид палива Біомаса (лушпиння соняшника)
Котельні агрегати 3 х Е-16-3,9-360-Д + 1 х ДЕ-25-1,4-250ГМО
Турбіни Mv550G
Встановлена електрична
потужність
1,7 МВт
Встановлена теплова
потужність
26,7 МВт
Річне виробництво електроенергії,
млн кВт-год.
13
Річне виробництво тепла,
тис ГКал
234
Керівник Солнцев Микола Миколайович
Веб-сайт www.kirovogradoliya.pat.ua
Дані оновлено 29 липня 2013 року
Сайт kirovogradoliya.pat.ua
ідентифікатори і посилання
Кіровоградолія ТЕЦ. Карта розташування: Україна
Кіровоградолія ТЕЦ
Кіровоградолія ТЕЦ

Початок спорудження станції відповідно до проекту розпочався у вересні 2006 р. Період спорудження продовжувався з вересня 2006 до грудня 2007 рр. Датою запуску підприємства відповідно до проекту мав бути грудень 2007 р. Однак, через організаційно-технічні та фінансові проблеми на станції офіційний запуск проекту відклався до 27 квітня 2009 р. Ліцензію на виробництво електричної енергії й постачання її в загальнодержавну мережу підприємство отримало 15 вересня 2011 року.[1]

ТеплоелектроцентральРедагувати

Виробничі потреби підприємства ВАТ «Кіроворгадолія» включають потреби у насиченій парі для пресування насіння та виробництва олії, а також потреби у електроенергії для забезпечення роботи заводського обладнання (пресів, сушок, конвеєрів, тощо). Для виробництва пари встановлено три котли виробництва ПАТ «АК Сатер» (Україна) на лушпинні. Четвертий котел має можливість працювати як на лушпинні, так і на природному газі для забезпечення на деякий час стабільної роботи паросилового господарства при тимчасовій відсутності лушпиння як палива. Витрата газу контролюється лічильником газу. Витрата теплоносія (води) у котлах контролюється окремо для кожного котла встановленими на лініях витратомірами-діафрагмами. Пара, що виробляється котлами, потрапляє у колектор пари високого тиску, звідки розподіляється на парову турбіну типу Mv550G (виробник «PBS-Energo», Чехія) та технологічні потреби підприємства. Пара на технологічні потреби редукується після колектору високого тиску до тиску 10 бар та температури 198°C і використовується на потреби екстракційного та підготовчого цехів підприємства.

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Парова турбіна, генератор(чес.)
  • Потужність — 1,69 МВт
  • Потік пари — 33 т./год.
  • Вхідний тиск — 3,6 МПа
  • Вихідний тиск — 1,0 МПа

Для контролю теплового потенціалу пари на лінії встановлюються манометр, термоперетворювач та витратомір (діафрагма). Вся інша пара з максимальними параметрами Р=39 бар та Т=290 °C потрапляє на турбіну, що працює у конденсаційному режимі, забезпечуючи власні потреби підприємства у електричній енергії. Перед турбіною також встановлюються манометр, термоперетворювач та витратомір для визначення теплового потенціалу пари. Відпрацьована після турбіни пара, а також частина пари з колектору високого тиску (максимальний тиск 40 бар) потрапляє у колектор середнього тиску (10 бар). Частка вторинної пари у колекторі середнього тиску використовується на технологічні потреби, інша частка скидається у вигляді конденсату в довкілля. На обох лініях встановлені теплові лічильники, що визначають тепловий потенціал кожного потоку. Відпрацьована пара з випарника та виробництва повертається у цикл у вигляді конденсату, збираючись у конденсатозбірнику, виробника «Bronsverk Heat Transfer» (Чехія).

Підживлення циклу живильною водою відбувається завдяки конденсату з випарника, конденсатора, частини з виробництва та зі станції хімводоочищення, що подаються до системи насосами виробництва «Енергомаш» (Україна).

Електроенергія контролюється по двом потокам: загальновироблена та на власні потреби ТЕЦ. На обох лініях встановлено окремі електролічильники.

Інвестиції та екологіяРедагувати

Вартість проекту — 240 млн грн.[2] Спалювання однієї тони лушпиння соняшника заощаджує 500 м³ природного газу, всього за місяць ТЕЦ використовує як паливо в середньому 5 000 тонн біомаси. Скорочення викидів ПГ упродовж чотирьох років СО2-еквівалент. — 227 720 тонн.[3]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати