Перегляд вихідного коду сторінки Ківа Олег Пилипович

{{Othernames|Ківа}}
{{Музикант
| Ім'я                 = Олег Пилипович Ківа
| Підпис               = 
| Ключ = 
| Лого                 = 
| Фото                 = Ківа.jpg
| Опис_фото            = 
| Розмір_фото = 
| Справжнє_ім'я        = 
<!--| Дата народження      = 5.1.1947
| Місце народження     = [[Львів]]
| Дата смерті          = 26.12.2007
| Місце смерті         =-->
| Роки                 =
| Країна               = {{UKR}}
| Національність       =
| Освіта =
| Інструмент           =
| Професія             =
| Працював у операх =
| Співацький голос =
| Інструмент =
| Жанр                 =
| Псевдонім            =
| Колектив             =
| Гурт  =
| Співпраця      =
| Нагороди = {{премія ЛКСМУ|1982}}
{{Народний артист України|2001}}{{Заслужений діяч мистецтв України|1986}}
| Лейбл                =
}}
'''Ківа Оле́г Пили́пович'''&nbsp; ([[5 січня]] [[1947]], [[Львів]]&nbsp;— [[26 грудня]] [[2007]])&nbsp;— український [[композитор]]. [[Заслужений діяч мистецтв України]] ([[1986]]). Лауреат [[Республіканська премія ЛКСМУ імені Миколи Островського|Республіканської комсомольської премії ім. М. Островського]] (1979). Народний артист України (2001). Член Національної спілки композиторів України та її Правління. Заступник голови правління Київської міської організації НСКУ (Національна спілка кінематографістів України).

== Біографія ==
Народився [[5 січня]] [[1947]] року у [[Львів|Львові]]. Навчався в музичній школі по класу [[фортепіано]]. Закінчив [[Полтавська_загальноосвітня_школа_І-ІІІ_ступенів_№10_імені_В.Г.Короленка|Полтавську школу №&nbsp;10]]. В [[Полтавське державне музичне училище імені Миколи Лисенка|Полтавському музичному училищі]] займався на теоретичному факультеті. На другому курсі училища (приблизно в шістнадцятирічному віці) почав писати невеликі п'єси для фортепіано та [[романс]]и. Перші опуси не збереглися. В [[Київська консерваторія|Київській державній консерваторії імені П.&nbsp;І.&nbsp;Чайковського]] навчався по класу композиції професора Мирослава Скорика. «Олег Ківа був моїм першим учнем. Він як дуже талановита людина виявив свою індивідуальність з самого початку творчого шляху. Саме лірична нота завжди була притаманна його музиці. І цей ліризм проникає глибоко в душу людей, зачіпає їхні емоційні струни і не залишає їх байдужими.» (Мирослав Скорик). Закінчивши навчання у консерваторії (1971), за розподілом потрапив в Уманське музичне училище, де викладав теоретичні дисципліни (1971—1972), диригував місцевим симфонічним оркестром. Потім повернувся до Києва, вступив до Спілки композиторів України, де був редактором відділу пропаганди (1972—1974). Відслужив в армії. Після демобілізації викладав у ДМШ Києва (1974—1976), працював референтом Спілки композиторів України, а також у Музично-хоровому товаристві, був музичним редактором у видавництві «Музична Україна» (1977—1980). З 1980&nbsp;— на творчій роботі. Писав музику до фільмів.
[[Файл:Могила Олега Ківи.JPG|міні|200пкс|Могила Олега Ківи]]
Помер [[26 грудня]] [[2007]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;33).

== Творчість ==
Творчості Ківи особливо притаманна лірична образна сфера. Її можна схарактеризувати як органічний сплав об'єктивної, емоційно-відкритої, і суб'єктивної, психологічно-поглибленої лірики.

Творче становлення Олега Ківи припадає на кінець 60-х&nbsp;— початок 70-х років минулого сторіччя, коли в музичний світ України цілим сузір'ям «увірвалися» своєрідні і самобутні молоді композитори: [[Іван Карабиць]], Ярослав Верещагін, [[Володимир Зубицький]], [[Кириліна Ірина Яківна|Ірина Кириліна]]. І серед них&nbsp;— Олег Ківа. У його перших фортепіанних і камерно-інструментальних творах вже відчувався індивідуальний почерк. Написана у 1977 році Соната для фортепіано №&nbsp;2, відома під назвою «Романтична музика» одразу ж стала візитною карткою молодого композитора. Поява у тому ж році Першої камерної кантати на вірші Анни Новочадівської знаменувала певну творчу віху. Спробувавши себе в різних жанрах, у тому числі й музично-театральному (балет «Олеся» за повістю О. Купріна), Олег Ківа зосередився на роботі в камерно-вокальному жанрі. Широку популярність здобула його музика до кіно.

== Твори ==

{{Div col}}
'''Три прелюдії''' для фортепіано (1966)<br/>
'''Сюїта''' для 2-х флейт та фагота (1967)<br/>
'''Сюїта''' для оркестру (1967)<br/>
'''Кантата''' пам'яті жертв Аушвіца для солістів. хору та оркестру (1967)<br/>
'''Варіації''' для фортепіано (1968)<br/>
'''Рондо''' для альта та фортепіано (1968)<br/>
'''Соната №&nbsp;1''' для фортепіано (1969)<br/>
'''Октет''' для дерев'яних духових (1970)<br/>
'''Кантата''' пам'яті В. Леніна (1970)<br/>
'''Симфонія''' для оркестру (1971)<br/>
'''«Народна мелодія»''' для оркестру (1971)<br/>
'''Два романси''' на вірші Федеріко Гарсіа Лорки для голосу і фортепіано (1972)<br/>
'''Фантазія''' для фортепіано (1972)<br/>
'''Два інтермецо''' для скрипки та фортепіано (1975)<br/>
'''Струнний квартет''' пам'яті Д. Шостаковича (1975)<br/>
'''«Український триптих»''' для фортепіано (1975)<br/>
'''Соната''' для віолончелі та фортепіано (1975)<br/>
'''«Музика для дітей»''' на вірші А. Новочадовської для голосу і фортепіано (1975—1976)<br/>
'''Камерна кантата №&nbsp;1''' на вірші А. Новочадовської для голосу та камерного оркестру (1977)<br/>
'''Три балади''' на вірші А. Канакіса для голосу і фортепіано (1977)<br/>
'''Соната №&nbsp;2''' для фортепіано (1977)<br/>
'''«Лірична поема»''' для симфонічного оркестру (1977)<br/>
'''Дві концертні фуги''' для фортепіано (1979)<br/>
'''«Октябрь»''' («Жовтень») на поезію О. Пушкіна (російською мовою) для голосу і фортепіано (1979)<br/>
'''«Олеся»''' балет за однойменною повістю А. Купріна (1981)<br/>
'''Камерна кантата №&nbsp;2''' на вірші Федеріко Гарсіа Лорки для голосу та камерного оркестру (1981)<br/>
'''«Три поеми»''' на вірші П. Тичини (українською мовою) для баритона та камерного оркестру (1982)<br/>
'''Камерна кантата №&nbsp;3''' на вірші П. Тичини (українською мовою) для сопрано (народний голос) та камерного оркестру (1982)<br/>
'''«Елегія»''' для фортепіано (1979—1982)<br/>
'''«Дума про Полтаву»''' для голосу оркестром (1982)<br/>
'''Увертюра''' для симфонічного оркестру (1982)<br/>
'''«Ода землі»''' на вірші М. Рильського (українською мовою) для голосу з оркестром (1976—1983)<br/>
'''Три хори''' на вірші О. Пушкіна (російською мовою) (1983)<br/>
'''Два романси''' на вірші [[Мандельштам Осип Емільович|О.&nbsp;Мандельштама]] та [[Заболоцький Микола Олексійович|М. Заболоцького]] (російською мовою) для голосу та фортепіано (1983)<br/>
'''Концерт''' для фортепіано з оркестром (1983)<br/>
'''Камерна кантата №&nbsp;4''' на вірші О. Мандельштама та М. Заболоцького (російською мовою) для голосу та камерного оркестру (1983)<br/>
'''Чотири хори''' на вірші М. Рильського (українською мовою) (1984)<br/>
'''Концерт''' на вірші Т. Шевченка (українською мовою) (1985)<br/>
'''П'ять хорів''' на вірші Б. Олійника (українською мовою) (1985)<br/>
'''Камерна симфонія''' на вірші Т. Шевченка (українською мовою) для голосу та камерного оркестру (1990)<br/>
'''Камерна кантата №&nbsp;5''' (1993)<br/>
'''Камерна кантата №&nbsp;6''' (1997)
{{Div col end}}

=== Музика до кінофільмів ===

{{Div col}}
«[[Вантаж без маркування]]» (1984)<br/>
«[[Трійка (фільм, 1985)|Трійка]]» (1985)<br/>
«Рік теляти»<br/>
«На дворі XX століття» (1986)<br/>
«Грішник» (1988)<br/>
«Допінг для ангелів» (1990)<br/>
«Афганець» (1991)<br/>
[[Серця трьох (фільм, 1992)|«Серця трьох»]] (1992)<br/>
«Козаки йдуть!» (1992)<br/>
«Серця трьох&nbsp;— 2» (1993)<br/>
«Афганець&nbsp;— 2»<br/>
«[[Дорога на Січ]]» (1994)<br/>
«[[Страчені світанки (фільм)|Страчені світанки]]» (1995)<br/>
'''телекартин:''' <br/>
«Мости дружби» (1979)<br/>
«Довгі дні, короткі тижні»<br/>
«Осіння дорога до мами» (1981)<br/>
«Кларнети ніжності»<br/>
«Ніжність до ревучого звіра» (1982)<br/>
«Карусель» (1983)<br/>
«Захисту не потребую» (1985, 2 с)<br/>
«Гори димлять» (1989)<br/>
«[[Далі польоту стріли]]»<br/>
«Штормове попередження» (1990)<br/>
«Тупик» (1998)

'''кіносеріалів:''' <br/>
«[[Графиня де Монсоро (телесеріал)|Графиня де Монсоро]]» (1997)<br/>
«Лялька» (2002)<br/>
«Попіл Фенікса» (2004)<br/>
«Мій особистий ворог» (2005)<br/>
«Пороки і їхні шанувальники» (2006)<br/>
'''мультиплікаційних стрічок:''' <br/>
«Із життя олівців»<br/>
«Старовинна балада»<br/>
«[[Тополя (мультфільм)|Тополя]]» (1996)<br/>
«Цап та баран»<br/>
«Ходить гарбуз по городу»<br/>
«Мотузочка» (1990) та ін.
{{Div col end}}

== Література ==
* Союз композиторов Украины. К., 1984.&nbsp;— С.104—105;
* Митці України. К., 1992.&nbsp;— С.294;
* Хто є хто в Україні. К., 2000.&nbsp;— С. 160—198.
* http://www.kievkamerata.org/star5/press-83.html &nbsp;
* http://kievkamerata.org/ukr/press-84 &nbsp;
* Сучасні композитори України. вип.1. Довідник,&nbsp;— Одеса, 2002.- с. 47-48;
== Посилання ==
* {{УМузЕ-2|частина=Кива Олег Пилипович|сторінки =359-360}}
{{бібліоінформація}}
[[Категорія:Уродженці Львова]]
[[Категорія:Випускники Київської консерваторії]]
[[Категорія:Українські композитори]]
[[Категорія:Українські композитори кіно]]
[[Категорія:Заслужені діячі мистецтв УРСР]]
[[Категорія:Народні артисти України]]
[[Категорія:Члени Національної спілки кінематографістів України]]
[[Категорія:Члени Національної спілки композиторів України]]
[[Категорія:Поховані на Байковому кладовищі]]