Відкрити головне меню

Відмінності між версіями «Кузмін Михайло Олексійович»

російський письменник
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Створена сторінка: {{однофамільці|Кузмін}} {{Письменник |Ім'я = Михайло Кузмін |Зображення = Kuzm...)
 
(Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
 
(Не показані 20 проміжних версій 14 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{однофамільці|Кузмін}}
 
{{однофамільці|Кузмін}}
{{Письменник
+
{{Письменник
|Ім'я = Михайло Кузмін
+
|Ім'я = Михайло Кузмін
  +
|Оригінал імені =
|Зображення = Kuzmin.jpg
 
|Ширина = 220px
+
|Фото = Kuzmin.jpg
  +
|Ширина =
|Опис зображення = Портрет роботи [[Сомов Костянтин Андрійович|К. А. Сомова]]
 
  +
|Підпис = Портрет роботи [[Сомов Костянтин Андрійович|К. А. Сомова]]
|Дата народження = 18.10.1872 (6)
 
  +
|Ім'я при народженні =
|Місце народження = {{Місце народження|Ярославль|в Ярославлі}}, [[Російська імперія]]
 
|Дата смерті = 01.03.1936
+
|Псевдоніми =
  +
|Дата народження = 18.10.1872 (6)
|Місце смерті = {{Місце смерті|Ленинград|в Санкт-Петербурзі}}, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СССР]]
 
|Громадянство = {{флагіфікація|Російська імперія}}, {{флагіфікація|СРСР}}
+
|Місце народження = Ярославль, [[Російська імперія]]
  +
|Дата смерті = 1.3.1936
|Рід діяльності = [[поет]]<br>[[перекладач]]<br>[[проза|прозаїк]]<br>[[композитор]]
 
  +
|Місце смерті = Ленинград, [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СССР]]
|Роки активності = [[1905]] — [[1935]]
 
  +
|Громадянство = {{RUSold}}, {{URS}}
|Напрям = поза напрямків
 
  +
|Рід діяльності = [[поет]]<br/>[[перекладач]]<br/>[[проза]]їк<br/>[[композитор]]
|Жанр = [[лірика]]<br>[[оповідання|розповідь]]<br>[[роман (жанр)|роман]]<br>вокальні композиції
 
  +
|Роки активності = [[1905]]–[[1935]]
|Мова творів =
 
  +
|Напрямок = поза напрямків
|Дебют = Підбірка в «Зеленому збірнику віршів та прози» (1905)
 
  +
|Жанр = [[лірика]]<br/>[[оповідання|розповідь]]<br/>[[роман (жанр)|роман]]<br/>вокальні композиції
|Lib = http://az.lib.ru/k/kuzmin_m_a/
 
|Вікісховища =
+
|Magnum opus =
  +
|Премії =
|Вікітека = Михайло Олексійович Кузмін
 
  +
|Lib = http://az.lib.ru/k/kuzmin_m_a/
}}
 
  +
|Сайт =
  +
}}
 
[[Файл: Кузмин Михаил автограф.JPG|thumb|245px|Автограф поета]]
 
[[Файл: Кузмин Михаил автограф.JPG|thumb|245px|Автограф поета]]
   
'''Михайло Олексійович Кузмін''' ({{Дата народження|18|10|1872|6}}, [[Ярославль]] — {{Дата смерті|1|3|1936}}, [[Санкт-Петербург|Ленінград]]) — російський [[поет]] [[Срібна доба російської поезії|Срібної доби]], [[перекладач]], [[проза|прозаїк]], [[композитор]].
+
'''Михайло Олексійович Кузмін''' ({{Дата народження|18|10|1872|6}}, [[Ярославль]]&nbsp;— {{Дата смерті|1|3|1936}}, [[Санкт-Петербург|Ленінград]])&nbsp;— російський [[поет]] [[Срібна доба російської поезії|Срібної доби]], [[перекладач]], [[проза]]їк, [[композитор]].
   
== Біографія ==
+
== Біографія ==
   
Народився {{Дата народження|18|10|1872|6}} в [[Ярославль|Ярославлі]] в родини дворянина Олексія Олексійовича Кузміна (1812 — 1886) та його дружини Надії Дмитрівни Кузміної (уродженої Федорової) (1834 — 1904).
+
Народився {{Дата народження|18|10|1872|6}} в [[Ярославль|Ярославлі]] в родини дворянина Олексія Олексійовича Кузміна (1812–1886) та його дружини Надії Дмитрівни Кузміної (уродженої Федорової) (1834–1904).
   
У короткій автобіографії<ref>«Histoire Edifiante de mes commencements» — вступительна глава из «Дневника» М. Кузмина за 1906 р.</ref> Михайло Кузмін писав, що одним з предків його матері був відомий за часів [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]] французький актор Жан Офрень, інші родичі походили з небагатих дворян Ярославської та Вологодської губерній. Дослідники творчості М. Кузміна відзначають<ref>А. Пурин «Превращения бабочки. О русской поэзии XX века». Раздел II, глава «М. Кузмин (опыт краткого жизнеописания) ».</ref>, що ці факти його сімейної історії — споконвічно російські та західноєвропейські коріння — наклали незгладимий відбиток на особистість майбутнього письменника та поета, створивши незвичайний сплав довірливості та прямоти з підкресленим артистизмом та схильністю до епатажу.
+
У короткій автобіографії<ref>«Histoire Edifiante de mes commencements»&nbsp;— вступительна глава из «Дневника» М. Кузмина за 1906&nbsp;р.</ref> Михайло Кузмін писав, що одним з предків його матері був відомий за часів [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]] французький актор Жан Офрень, інші родичі походили з небагатих дворян Ярославської та Вологодської губерній. Дослідники творчості М. Кузміна відзначають<ref>А. Пурин «Превращения бабочки. О русской поэзии XX века». Раздел II, глава "М. Кузмин (опыт краткого жизнеописания) ".</ref>, що ці факти його сімейної історії&nbsp;— споконвічно російські та західноєвропейські коріння&nbsp;— наклали незгладимий відбиток на особистість майбутнього письменника та поета, створивши незвичайний сплав довірливості та прямоти з підкресленим артистизмом та схильністю до епатажу.
   
Сім'я Кузміна переїхала в [[Санкт-Петербург|Петербург]] 1884 року, де Михайло закінчив 8-у Санкт-Петербурзьку гімназію, після чого кілька років провчився в консерваторії у [[Римський-Корсаков Микола Андрійович|М. А. Римського-Корсакова]] та [[Лядов Анатолій Костянтинович|А. К. Лядова]]. Згодом М. Кузмін виступав як автор та виконавець музичних творів на власні тексти. Певна популярність прийшла до М. Кузміна після його музичних виступів на «Вечорах сучасної музики» — музичного відділення [[Світ мистецтва (журнал)|журналу «Світ мистецтва»]]. Кузмін підтримував дружні стосунки з художниками [[Світ мистецтва (товариство)|групи «Світ мистецтва»]]. Естетика мирискусників справила вплив на його літературну творчість.
+
Сім'я Кузміна переїхала в [[Санкт-Петербург|Петербург]] 1884 року, де Михайло закінчив 8-му Санкт-Петербурзьку гімназію, після чого кілька років провчився в консерваторії у [[Римський-Корсаков Микола Андрійович|М.&nbsp;А.&nbsp;Римського-Корсакова]] та [[Лядов Анатолій Костянтинович|А.&nbsp;К.&nbsp;Лядова]]. Згодом М. Кузмін виступав як автор та виконавець музичних творів на власні тексти. Певна популярність прийшла до М. Кузміна після його музичних виступів на «Вечорах сучасної музики»&nbsp;— музичного відділення [[Світ мистецтва (журнал)|журналу «Світ мистецтва»]]. Кузмін підтримував дружні стосунки з художниками [[Світ мистецтва (товариство)|групи «Світ мистецтва»]]. Естетика мирискусників справила вплив на його літературну творчість.
   
Великий вплив на Кузміна мала юнацька дружба та листування з [[Чичерін Георгій Васильович|Г. В. Чичеріним]] та подорожі по Єгипту та Італії, а потім по російській Півночі (довгий час Кузмін захоплювався російським [[старообрядництво|старообрядництвом]]).
+
Великий вплив на Кузміна мала юнацька дружба та листування з [[Чичерін Георгій Васильович|Г.&nbsp;В.&nbsp;Чичеріним]] та подорожі по Єгипту та Італії, а потім по російській Півночі (довгий час Кузмін захоплювався російським [[старообрядництво]]м).
   
За деякими даними, 1905 року Кузмин вступив в [[Союз російського народу]], у всякому разі, його стійкий інтерес до націоналістичного руху добре засвідчений сучасниками.
+
За деякими даними, 1905 року Кузмин вступив в [[Союз російського народу]], у всякому разі, його стійкий інтерес до націоналістичного руху добре засвідчений сучасниками.
   
Після [[Жовтневий переворот 1917|революції]] Михайло Кузмін залишився в [[Радянська Росія (держава)|Росії]] та займався переважно перекладами. У 20-30-і рр. Михайло Олексійович вимушено перестав друкувати свої вірші та прозу, часом він брав участь у театральних постановках в якості музичного керівника, писав театральні рецензії. На запрошення [[Максим Горький|Максима Горького]] Кузмін брав участь у складанні планів французької секції видавництва [[Всесвітня література (видавництво)|«Всесвітня література»]], перекладав прозу [[Анатоль Франс|Анатоля Франса]] та редагував зібрання його творів.
+
Після [[Жовтневий переворот 1917|революції]] Михайло Кузмін залишився в [[РСФСР|Росії]] та займався переважно перекладами. У 20—30-ті рр. Михайло Олексійович вимушено перестав друкувати свої вірші та прозу, часом він брав участь у театральних постановках як музичний керівник, писав театральні рецензії. На запрошення [[Максим Горький|Максима Горького]] Кузмін брав участь у складанні планів французької секції видавництва [[Всесвітня література (видавництво)|«Всесвітня література»]], перекладав прозу [[Анатоль Франс|Анатоля Франса]] та редагував зібрання його творів.
   
Кузмін відносно спокійно, хоча і в тривозі за своїх близьких, пережив початок політичних репресій. Можливо, свою роль у цьому зіграла давня, ще з гімназійних часів, дружба з [[Чичерін Георгій Васильович|Г. В. Чичеріним]] — наркомом закордонних справ СРСР.
+
Кузмін відносно спокійно, хоча і в тривозі за своїх близьких, пережив початок політичних репресій. Можливо, свою роль у цьому зіграла давня, ще з гімназійних часів, дружба з [[Чичерін Георгій Васильович|Г.&nbsp;В.&nbsp;Чичеріним]]&nbsp;— наркомом закордонних справ СРСР.
   
Кузмін помер [[1 березня]] [[1936]] в [[Маріїнська лікарня|Куйбишевській (Маріїнській) лікарні]] в [[Санкт-Петербург|Ленінграді]]. Він був похований на Літературних містках [[Вовківське кладовище|Волковського цвинтаря]]. Після закінчення [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]] його могила була перенесена на іншу ділянку того ж цвинтаря у зв'язку зі спорудженням меморіалу [[Сім'я Ульянових|родини Ульянових]]. Останні кілька років у річницю смерті Михайла Кузміна на його могилі збираються шанувальники його творчості та читають його вірші, віддаючи данину пам'яті талановитому поетові.
+
Кузмін помер [[1 березня]] [[1936]] в [[Маріїнська лікарня|Куйбишевській (Маріїнській) лікарні]] в [[Санкт-Петербург|Ленінграді]]. Він був похований на Літературних містках [[Вовківське кладовище|Волковського цвинтаря]]. Після закінчення [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]] його могила була перенесена на іншу ділянку того ж цвинтаря у зв'язку зі спорудженням меморіалу [[Сім'я Ульянових|родини Ульянових]]. Останні кілька років у річницю смерті Михайла Кузміна на його могилі збираються шанувальники його творчості та читають його вірші, віддаючи данину пам'яті талановитому поетові.
   
== Творчість Кузміна ==
+
== Творчість Кузміна ==
   
=== 1900-е і 1910-і роки ===
+
=== 1900-ті й 1910-ті роки ===
[[Файл:46331a0bb8e5 1 .jpg|200px|thumb|left]]
+
[[Файл:46331a0bb8e5_1.jpg|200px|thumb|left]]
Дебютував у [[1905]] в напіваматорському «Зеленому збірнику віршів та прози», після чого творчість Кузміна викликала інтерес [[Брюсов Валерій Якович|В. Я. Брюсова]], який залучив його до співпраці в символістському [[Терези (журнал)|журналі «Весы» ("Терези")]] та переконав його займатися, перш за все, літературною, а не музичною творчістю. У [[1906]], в незвично для Срібного століття пізньому віці 34-х років, Кузмін виступив у «Терезах» із першими помітними поетичними (цикл «Олександрійські пісні») та прозовими (філософськи-публіцистичний роман «Крила») публікаціями. У [[1907]] з'явилися його нові прозові речі («Пригоди Еме Лебеф», «Картонний будиночок»), а [[1908|1908 року]] вийшла його перша книга віршів «Мережі», куди увійшли також «Олександрійські пісні». Дебют Кузміна супроводжував гучний успіх та співчуття з боку критиків-[[модернізм|модерністів]], в той же час роман «Крила» викликав скандал через перший в російській літературі нейтральний опис [[гомосексуалізм|гомосексуальних]] почуттів та відносин (втім, цілком цнотливий). Кузмін продовжував писати прозу до кінця [[1910-ті|1910-х]] років, але його інші романи, повісті та оповідання, переважно майстерно стилізовані під пізнеантичну прозу або XVIII століття, привернули меншу увагу критики, ніж «Крила».
+
Дебютував у [[1905]] в напіваматорському «Зеленому збірнику віршів та прози», після чого творчість Кузміна викликала інтерес [[Брюсов Валерій Якович|В.&nbsp;Я.&nbsp;Брюсова]], який залучив його до співпраці в символістському [[Терези (журнал)|журналі «Весы» («Терези»)]] та переконав його займатися, перш за все, літературною, а не музичною творчістю. У [[1906]], в незвично для Срібного століття пізньому віці 34-х років, Кузмін виступив у «Терезах» із першими помітними поетичними (цикл «Олександрійські пісні») та прозовими (філософськи-публіцистичний роман «Крила») публікаціями. У [[1907]] з'явилися його нові прозові речі («Пригоди Еме Лебеф», «Картонний будиночок»), а [[1908|1908 року]] вийшла його перша книга віршів «Мережі», куди увійшли також «Олександрійські пісні». Дебют Кузміна супроводжував гучний успіх та співчуття з боку критиків-[[модернізм|модерністів]], в той же час роман «Крила» викликав скандал через перший в російській літературі нейтральний опис [[гомосексуалізм|гомосексуальних]] почуттів та відносин (втім, цілком цнотливий). Кузмін продовжував писати прозу до кінця [[1910-ті|1910-х]] років, але його інші романи, повісті та оповідання, переважно майстерно стилізовані під пізнеантичну прозу або XVIII століття, привернули меншу увагу критики, ніж «Крила».
   
Для віршів Кузміна характерний ряд постійних образів ([[елліністична Греція|елліністична]] [[Александрія]], французький XVIII повік, російська релігійність), віртуозне володіння формою (одним з перших розробляв [[верлібр|вільний вірш]]), особлива увага до деталей. Ряд рис його творчості зближував Кузміна з [[акмеїзм|акмеїстами]], які багато в чому надихалися його програмною статтею «Про прекрасну ясність» ([[1910]]). Зокрема Кузмін писав в цій статті:
+
Для віршів Кузміна характерний ряд постійних образів ([[елліністична Греція|елліністична]] [[Александрія]], французький XVIII повік, російська релігійність), віртуозне володіння формою (одним з перших розробляв [[верлібр|вільний вірш]]), особлива увага до деталей. Ряд рис його творчості зближував Кузміна з [[акмеїзм|акмеїстами]], які багато в чому надихалися його програмною статтею «Про прекрасну ясність» ([[1910]]). Зокрема Кузмін писав в цій статті:
 
 
<blockquote>«Хай ваша душа буде цільна або розколота, нехай світоосягнення буде містичним, реалістичним, скептичним, або навіть ідеалістичним (якщо ви до такої міри нещасні), нехай прийоми творчості будуть імпресіоністичними, реалістичними, натуралістичними, зміст — ліричним або фабулістіческім, нехай буде настрій, враження — що хочете, але, благаю, будьте логічні — да проститься мені цей крик серця! — логічні в задумі, в будові твору, в синтаксисі».<ref>Кузмин М.: Проза и эссеистика: В 3-х т. Т.3. — С. 6.</ref></blockquote >
+
<blockquote>«Хай ваша душа буде цільна або розколота, нехай світоосягнення буде містичним, реалістичним, скептичним, або навіть ідеалістичним (якщо ви до такої міри нещасні), нехай прийоми творчості будуть імпресіоністичними, реалістичними, натуралістичними, зміст&nbsp;— ліричним або фабулістичним, нехай буде настрій, враження&nbsp;— що хочете, але, благаю, будьте логічні&nbsp;— да проститься мені цей крик серця!&nbsp;— логічні в задумі, в будові твору, в синтаксисі».<ref>Кузмин М.: Проза и эссеистика: В 3-х т. Т.3.&nbsp;— С. 6.</ref></blockquote >
   
Сам Кузмін, втім, до [[акмеїзм|акмеистів]] не примикав та ставився до багатьох з них іронічно. У статті «Стружки» Кузмін так викладав свою позицію відносно літературних напрямів:
+
Сам Кузмін, втім, до [[акмеїзм|акмеистів]] не примикав та ставився до багатьох з них іронічно. У статті «Стружки» Кузмін так викладав свою позицію відносно літературних напрямів:
   
<blockquote>«Потрібно бути або фанатиком (тобто людиною одностороннім та засліпленим), або шарлатаном, щоб діяти, як член школи. [...] Без однобічності та явної безглуздості школи нічого не досягнуть і не принесуть тієї безсумнівної користі, яку можуть та повинні принести. Але що ж робити людині не однобічній та правдивій? Відповідь лише цинічна: користуватися завоюванням шкіл і не втручатися в бійку».<ref>Кузмин М.: Проза и эссеистика: В 3-х т. Т.3. — С. 380.</ref></blockquote >
+
<blockquote>«Потрібно бути або фанатиком (тобто людиною одностороннім та засліпленим), або шарлатаном, щоб діяти, як член школи. [] Без однобічності та явної безглуздості школи нічого не досягнуть і не принесуть тієї безсумнівної користі, яку можуть та повинні принести. Але що ж робити людині не однобічній та правдивій? Відповідь лише цинічна: користуватися завоюванням шкіл і не втручатися в бійку».<ref>Кузмин М.: Проза и эссеистика: В 3-х т. Т.3.&nbsp;— С. 380.</ref></blockquote >
   
Кузмін — автор збірки критичних статей «Умовності» та обширного «Щоденника», відомого вже сучасникам, але систематично виданого лише нещодавно. Будучи добре освіченою, а крім цього, діяльною та небайдужою людиною, Кузмін писав критичні статті на різні теми, пов'язані з мистецтвом Срібної доби, як то: про прозу, поезію, образотворче мистецтво, музику, театр, кіно і навіть про цирк. Крім цього він періодично публікував замітки щодо суспільно значущих подій, хоча, треба відзначити, що політика цікавила його значно менше за мистецтво.
+
Кузмін&nbsp;— автор збірки критичних статей «Умовності» та обширного «Щоденника», відомого вже сучасникам, але систематично виданого лише нещодавно. Будучи добре освіченою, а крім цього, діяльною та небайдужою людиною, Кузмін писав критичні статті на різні теми, пов'язані з мистецтвом Срібної доби, як то: про прозу, поезію, образотворче мистецтво, музику, театр, кіно і навіть про цирк. Крім цього він періодично публікував замітки щодо суспільно значущих подій, хоча, треба відзначити, що політика цікавила його значно менше за мистецтво.
   
Виступаючи з поетичними концертами, Кузмін часто вдавався до музичного супроводу, мелодекламував (втім, неголосно), що було тоді у великій моді, а іноді акомпанував собі на гітарі. У 1906 р. він написав музику до постановки «Балаганчика» [[Блок Олександр Олександрович|Олександра Блока]] на сцені [[Академічний драматичний театр імені В. Ф. Коміссаржевської|театру Коміссаржевської]].
+
Виступаючи з поетичними концертами, Кузмін часто вдавався до музичного супроводу, мелодекламував (втім, неголосно), що було тоді у великій моді, а іноді акомпанував собі на гітарі. У 1906&nbsp;р. він написав музику до постановки «Балаганчика» [[Блок Олександр Олександрович|Олександра Блока]] на сцені [[Академічний драматичний театр імені В. Ф. Коміссаржевської|театру Коміссаржевської]].
   
Деякі свої вірші він клав на музику та виконував їх напівголосно як романси. Найбільш широко був відомий його романс «Дитя та троянда», кілька разів перевидавався нотним видавництвом «Евтерпа». Цей романс міцно увійшов в репертуар військового [[Санкт-Петербург|Петрограда]] та виконувався багатьма артистами до кінця 30-х років, а знаменитий в ті роки артист-ексцентрик [[Савояров, Михайло Миколайович|Савояров]] відгукнувся на нього в модному тоді жанрі ''відповіді'' романсом-пародією «Дитя, не поспішай» (1915), повним вельми єхидних натяків та передражнювання зніженого авторського стилю Кузміна-артиста.
+
Деякі свої вірші він клав на музику та виконував їх впівголоса як романси. Найбільш широко був відомий його романс «Дитя та троянда», кілька разів перевидавався нотним видавництвом «Евтерпа». Цей романс міцно увійшов в репертуар військового [[Санкт-Петербург|Петрограда]] та виконувався багатьма артистами до кінця 30-х років, а знаменитий в ті роки артист-ексцентрик [[Савояров, Михайло Миколайович|Савояров]] відгукнувся на нього в модному тоді жанрі ''відповіді'' романсом-пародією «Дитя, не поспішай» (1915), повним вельми єхидних натяків та передражнювання зніженого авторського стилю Кузміна-артиста.
   
 
=== Післяреволюційний період ===
 
=== Післяреволюційний період ===
У перші роки після [[Жовтневий переворот 1917|революції]] Михайло Кузмін співпрацював як композитор із створеним 1919 року [[Великий драматичний театр імені Г. О. Товстоногова|Великим драматичним театром]] — написав музику до вистав «Рваний плащ» С. Бенеллі (1919), «Дванадцята ніч» В. Шекспіра (1921), «Земля» [[Брюсов Валерій Якович|В. Брюсова]] (1922) та «Близнюки» Т. Плавта (1923) <ref name="reper">[http://www.bdt.spb.ru/museum/perfomans1919_1955.html Спектакли театра 1919 — 1935 гг.] // Официальный сайт Большого драматического театра</ref>.
+
У перші роки після [[Жовтневий переворот 1917|революції]] Михайло Кузмін співпрацював як композитор із створеним 1919 року [[Великий драматичний театр імені Г. О. Товстоногова|Великим драматичним театром]]&nbsp;— написав музику до вистав «Рваний плащ» С. Бенеллі (1919), «Дванадцята ніч» В. Шекспіра (1921), «Земля» [[Брюсов Валерій Якович|В. Брюсова]] (1922) та «Близнюки» Т. Плавта (1923)<ref name="reper">[http://www.bdt.spb.ru/museum/perfomans1919_1955.html Спектакли театра 1919–1935 гг.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090101103525/http://www.bdt.spb.ru/museum/perfomans1919_1955.html |date=1 січень 2009 }} // Официальный сайт Большого драматического театра</ref>.
   
Післяреволюційна поетична творчість Кузміна (остання збірка — «Форель розбиває лід», [[1929]]) відрізняється заплутаністю образів, зникненням колишньої «легкості» та «манірності», відсиланнями до [[гностицизм|гностицизму]], західноєвропейському [[експресіонізм|експресіонізму]] (в тому числі і в кіно).
+
Післяреволюційна поетична творчість Кузміна (остання збірка&nbsp;— «Форель розбиває лід», [[1929]]) відрізняється заплутаністю образів, зникненням колишньої «легкості» та «манірності», відсиланнями до [[гностицизм]]у, західноєвропейському [[експресіонізм]]у (в тому числі і в кіно).
   
В 1920 — 1930-і роки Кузмин, як і багато письменників у радянський період, був змушений заробляти на життя численними перекладами: серед найбільш помітних робіт — [[Золотий віслюк|«Метаморфози»]] [[Апулей|Апулея]] (переклад став класичним), сонети [[Франческо Петрарка|Петрарки]], вісім п'єс [[Вільям Шекспір|Шекспіра]], новели [[Проспер Меріме|Меріме]], вірші [[Йоганн Вольфганг фон Ґете|Гете]] та [[Анрі де Реньє]]; не все опубліковано, в тому числі повний переклад [[Дон Жуан (Байрон)|«Дон Жуана»]] [[Джордж Гордон Байрон|Байрона]]. Переклад (можливо, повний) [[сонети Шекспіра|сонетів Шекспіра]] втрачений в роки війни.
+
В 1920—1930-ті роки Кузмин, як і багато письменників у радянський період, був змушений заробляти на життя численними перекладами: серед найбільш помітних робіт&nbsp;— [[Золотий віслюк|«Метаморфози»]] [[Апулей|Апулея]] (переклад став класичним), сонети [[Франческо Петрарка|Петрарки]], вісім п'єс [[Вільям Шекспір|Шекспіра]], новели [[Проспер Меріме|Меріме]], вірші [[Йоганн Вольфганг фон Ґете|Гете]] та [[Анрі де Реньє]]; не все опубліковано, в тому числі повний переклад [[Дон Жуан (Байрон)|«Дон Жуана»]] [[Джордж Гордон Байрон|Байрона]]. Переклад (можливо, повний) [[сонети Шекспіра|сонетів Шекспіра]] втрачений в роки війни.
   
Ряд його пізніх творів, мабуть, не зберігся: романи «Римські чудеса» (збереглися дві опубліковані глави), «Вероніка, що зникла», відомо дуже мало віршів останніх 7 років життя.
+
Ряд його пізніх творів, мабуть, не зберігся: романи «Римські чудеса» (збереглися дві опубліковані глави), «Вероніка, що зникла», відомо дуже мало віршів останніх 7 років життя.
   
<blockquote>Його лірика відзначена предметним та фізичним відчуттям світу, також і в еротичному сенсі. При цьому і в своїх гомосексуальних віршах він настільки точно передає сутність любовного почуття, що тлумачення їх, прив'язане до конкретної біографії поета, виглядає безглуздо обмеженим. Кузміну властиво виняткове почуття форми, він передає радість високого мистецтва поетичної гри. <ref>{{Книга:Казак В.: Лексикон русской литературы XX века}}. — С. 213.</ref></blockquote >
+
<blockquote>Його лірика відзначена предметним та фізичним відчуттям світу, також і в еротичному сенсі. При цьому і в своїх гомосексуальних віршах він настільки точно передає сутність любовного почуття, що тлумачення їх, прив'язане до конкретної біографії поета, виглядає безглуздо обмеженим. Кузміну властиво виняткове почуття форми, він передає радість високого мистецтва поетичної гри.<ref>Вольфганг Казак. Лексикон русской литературы XX века.&nbsp;— С. 213.</blockquote >
   
== Твори ==
+
== Твори ==
 
* «[[Сети (книга)|Сети]]» (1908)
 
* «[[Сети (книга)|Сети]]» (1908)
 
* «[[Осенние озёра]]», вторая книга стихов, обложка С. Судейкина, книгоиздательство «Скорпион», Москва, 1912.
 
* «[[Осенние озёра]]», вторая книга стихов, обложка С. Судейкина, книгоиздательство «Скорпион», Москва, 1912.
Рядок 86: Рядок 88:
 
* [http://teatr-lib.ru/Library/Kuzmin/Uslovnisti/ «Условности: Статьи об искусстве»] П., 1923
 
* [http://teatr-lib.ru/Library/Kuzmin/Uslovnisti/ «Условности: Статьи об искусстве»] П., 1923
 
* «[[Новый Гуль]]» Л., Academia, 1924
 
* «[[Новый Гуль]]» Л., Academia, 1924
* «[[Форель разбивает лёд]]», стихи 1925—1928; Обложка В. М. Ходасевич. Издательство Писателей в Ленинграде, 1929.
+
* «[[Форель разбивает лёд]]», стихи 1925–1928; Обложка В.&nbsp;М.&nbsp;Ходасевич. Издательство Писателей в Ленинграде, 1929.
* «Новый Плутарх. Чудесная жизнь Иосифа Бальзамо, графа Калиостра», П.: «Странствующий Энтузиаст», 1919; Обкладинка М. В. Добужинського.
+
* «Новый Плутарх. Чудесная жизнь Иосифа Бальзамо, графа Калиостра», П.: «Странствующий Энтузиаст», 1919; Обкладинка М.&nbsp;В.&nbsp;Добужинського.
   
== Адреси в Санкт-Петербурзі — Петрограді — Ленінграді ==
+
== Адреси в Санкт-Петербурзі&nbsp;— Петрограді&nbsp;— Ленінграді ==
* 1902 — 1904 — прибутковий будинок — 9-я лінія, 28;
+
* 1902–1904&nbsp;— прибутковий будинок&nbsp;— 9-я лінія, 28;
* 1910 — 1912 — квартира [[Іванов, В'ячеслав Іванович|В. І. Іванова]] («Вежа») в прибутковому будинку І. І. Дернова — [[Таврійська вулиця]], 35;
+
* 1910–1912&nbsp;— квартира [[Іванов, В'ячеслав Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Іванова]] («Вежа») в прибутковому будинку І.&nbsp;І.&nbsp;Дернова&nbsp;— [[Таврійська вулиця]], 35;
* 1912 — 1913 — прибутковий будинок акціонерного товариства «Будівельник» — Ринкова вулиця, 16 (нині — Гангутская вулиця);
+
* 1912–1913&nbsp;— прибутковий будинок акціонерного товариства «Будівельник»&nbsp;— Ринкова вулиця, 16 (нині&nbsp;— Гангутская вулиця);
* 1914 рік — квартира [[Нагродская, Євдокія Аполлонівна|Є. А. Нагродской]] в прибутковому будинку — Морська вулиця (нині [[Велика Морська вулиця (Санкт-Петербург)|Велика морська вулиця]]), 46;
+
* 1914 рік&nbsp;— квартира [[Нагродская, Євдокія Аполлонівна|Є.&nbsp;А.&nbsp;Нагродской]] в прибутковому будинку&nbsp;— Морська вулиця (нині [[Велика Морська вулиця (Санкт-Петербург)|Велика морська вулиця]]), 46;
* 1914 — 1915 — дохідний будинок — [[вулиця Рилєєва (Санкт-Петербург)|Спаська вулиця]], 11;
+
* 1914–1915&nbsp;— дохідний будинок&nbsp;— [[вулиця Рилєєва (Санкт-Петербург)|Спаська вулиця]], 11;
* 1915 — 01.03.1936 року — прибутковий будинок — Спаська вулиця, 17, кв. 9 (згодом, після революції, вулиця Рилєєва).
+
* 1915&nbsp;— 01.03.1936 року&nbsp;— прибутковий будинок&nbsp;— Спаська вулиця, 17, кв. 9 (згодом, після революції, вулиця Рилєєва).
   
М. А. Кузмін помер в [[Маріїнська лікарня|Маріїнської лікарні]] на [[Ливарний проспект|Ливарному проспекті]] (в той час — лікарня ім. Куйбишева на просп. Володарського), 56.
+
М.&nbsp;А.&nbsp;Кузмін помер в [[Маріїнська лікарня|Маріїнської лікарні]] на [[Ливарний проспект|Ливарному проспекті]] (в той час&nbsp;— лікарня ім. Куйбишева на просп. Володарського), 56.
   
Похований на [[Вовківське кладовищі|Вовківському кладовищі]].
+
Похований на [[Вовківське кладовищі|Вовківському кладовищі]].
   
== Література ==
+
== Література ==
   
 
=== Книги ===
 
=== Книги ===
   
* М. А. Кузмин. Дневник 1934 года. СПб: Издательство Ивана Лимбаха, 1998.
+
* М.&nbsp;А.&nbsp;Кузмин. Дневник 1934 года. СПб: Издательство Ивана Лимбаха, 1998.
* Михаил Кузмин и русская культура XX века. Тезисы и материалы конференции 15-17 мая 1990 г. Сост. и ред. Г. А. Морева. Л., 1990.
+
* Михаил Кузмин и русская культура XX века. Тезисы и материалы конференции 15-17 мая 1990&nbsp;г. Сост. и ред. Г.&nbsp;А.&nbsp;Морева. Л., 1990.
 
* ''Богомолов Н. А.'' Михаил Кузмин: Статьи и материалы. М., 1995.
 
* ''Богомолов Н. А.'' Михаил Кузмин: Статьи и материалы. М., 1995.
 
* ''Богомолов Н. А., Малмстад Джон Э.'' Михаил Кузмин: искусство, жизнь, эпоха. М., 1996, 1998; СПб., 2007.
 
* ''Богомолов Н. А., Малмстад Джон Э.'' Михаил Кузмин: искусство, жизнь, эпоха. М., 1996, 1998; СПб., 2007.
Рядок 116: Рядок 118:
 
=== Статті ===
 
=== Статті ===
   
* ''Богомолов Н. А.'' [[Иванов, Вячеслав Иванович|Вячеслав Иванов]] и Кузмин: к истории отношений // Русская литература начала XX века и оккультизм / Н. А. Богомолов. — М.: [[Новое литературное обозрение (издательство)|Новое литературное обозрение]], 1999. С. 211—224.
+
* ''Богомолов Н. А.'' [[Иванов, Вячеслав Иванович|Вячеслав Иванов]] и Кузмин: к истории отношений // Русская литература начала XX века и оккультизм / Н.&nbsp;А.&nbsp;Богомолов.&nbsp;— М.: [[Новое литературное обозрение (издательство)|Новое литературное обозрение]], 1999. С. 211–224.
* [[Синявский, Андрей Донатович|''Синявский А.'']] [http://ec-dejavu.net/k/Mikhail_Kuzmin.html «Панорама с выносками» Михаила Кузмина] // Синявский А. Д. Литературный процесс в России. — М.: [[РГГУ]], 2003. С. 287—298.
+
* [[Синявский, Андрей Донатович|''Синявский А.'']] [http://ec-dejavu.net/k/Mikhail_Kuzmin.html «Панорама с выносками» Михаила Кузмина] // Синявский А.&nbsp;Д.&nbsp;Литературный процесс в России.&nbsp;— М.: [[РГГУ]], 2003. С. 287–298.
   
== Примітки ==
+
== Примітки ==
 
{{примітки}}
 
{{примітки}}
   
== Посилання ==
+
== Посилання ==
  +
{{Портал|Біографії}}
 
{{commonscat|Mikhail Kuzmin}}
 
{{commonscat|Mikhail Kuzmin}}
* [http://kuzmin.vpeterburge.ru'''Сайт про Михайла Кузміна]
+
* [http://kuzmin.vpeterburge.ru'''Сайт про Михайла Кузміна]
* [http://stroki.net/content/blogcategory/63/49/'''Кузмін М. А.'''Вірші]
+
* [http://stroki.net/content/blogcategory/63/49/'''Кузмін М. А. '''Вірші]
* [http://www.litera.ru/stixiya/authors/kuzmin.html Вірші Михайла Кузміна] на Стихії
+
* [https://web.archive.org/web/20120127094855/http://www.litera.ru/stixiya/authors/kuzmin.html Вірші Михайла Кузміна] на Стихії
* [http://www.stihi-rus.ru/1/Kuzmin/ Вірші Михайла Кузміна] в [http://www.stihi-rus.ru/page3.htm Антології російської поезії]
+
* [http://www.stihi-rus.ru/1/Kuzmin/ Вірші Михайла Кузміна] в [http://www.stihi-rus.ru/page3.htm Антології російської поезії]
 
* {{lib.ru|http://az.lib.ru/k/kuzmin_m_a/}}
 
* {{lib.ru|http://az.lib.ru/k/kuzmin_m_a/}}
* vk.com/clubkuzmin'''Група любителів творчості Кузміна ВКонтакте (аудіокниги, радіоспектаклі, романси на його вірші)
 
   
[[Категорія: Народились у Ярославській губернії]]
+
[[Категорія:Народились у Ярославській губернії]]
[[Категорія: Випускники Восьмої Санкт-Петербурзької гімназії]]
 
 
[[Категорія:Російські поети]]
 
[[Категорія:Російські поети]]
[[Категорія: російські письменники за алфавітом]]
 
[[Категорія: письменники Росії за алфавітом]]
 
 
[[Категорія:Російськомовні письменники XX сторіччя]]
 
[[Категорія:Російськомовні письменники XX сторіччя]]
 
[[Категорія:Письменники Росії XX сторіччя]]
 
[[Категорія:Письменники Росії XX сторіччя]]
 
[[Категорія:Російські перекладачі]]
 
[[Категорія:Російські перекладачі]]
[[Категорія: Перекладачі поезії на російську мову]]
+
[[Категорія:Перекладачі поезії на російську мову]]
 
[[Категорія:Перекладачі лібрето]]
 
[[Категорія:Перекладачі лібрето]]
 
[[Категорія:Російські композитори]]
 
[[Категорія:Російські композитори]]
 
[[Категорія:Автори відомих щоденників]]
 
[[Категорія:Автори відомих щоденників]]
 
[[Категорія:Срібна доба]]
 
[[Категорія:Срібна доба]]
[[Категорія: Поховані на Літераторських містках]]
+
[[Категорія:Поховані на Літераторських містках]]
[[Категорія: Поети Санкт-Петербурга]]
+
[[Категорія:Поети Санкт-Петербурга]]
[[Категорія:Автори літератури ЛГБТ]]
+
[[Категорія:ЛГБТ-письменники]]
  +
[[Категорія:Уродженці Ярославля]]

Поточна версія на 18:50, 9 липня 2019

Михайло Кузмін
Kuzmin.jpg
Портрет роботи К. А. Сомова
Народився 6 (18) жовтня 1872(1872-10-18)
Ярославль, Російська імперія
Помер 1 березня 1936(1936-03-01) (63 роки)
Ленинград, СССР
·пневмонія
Поховання Літераторські мостки
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія, СРСР СРСР
Діяльність поет
перекладач
прозаїк
композитор
Alma mater Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Мова творів російська[1]
Роки активності 19051935
Напрямок поза напрямків
Жанр лірика
розповідь
роман
вокальні композиції
Партія Союз російського народу
Автограф Кузмин Михаил автограф.JPG

CMNS: Михайло Кузмін на Вікісховищі
Автограф поета

Михайло Олексійович Кузмін (6 (18) жовтня 1872(18721018), Ярославль — 1 березня 1936, Ленінград) — російський поет Срібної доби, перекладач, прозаїк, композитор.

БіографіяРедагувати

Народився 6 (18) жовтня 1872(18721018) в Ярославлі в родини дворянина Олексія Олексійовича Кузміна (1812–1886) та його дружини Надії Дмитрівни Кузміної (уродженої Федорової) (1834–1904).

У короткій автобіографії[2] Михайло Кузмін писав, що одним з предків його матері був відомий за часів Катерини II французький актор Жан Офрень, інші родичі походили з небагатих дворян Ярославської та Вологодської губерній. Дослідники творчості М. Кузміна відзначають[3], що ці факти його сімейної історії — споконвічно російські та західноєвропейські коріння — наклали незгладимий відбиток на особистість майбутнього письменника та поета, створивши незвичайний сплав довірливості та прямоти з підкресленим артистизмом та схильністю до епатажу.

Сім'я Кузміна переїхала в Петербург 1884 року, де Михайло закінчив 8-му Санкт-Петербурзьку гімназію, після чого кілька років провчився в консерваторії у М. А. Римського-Корсакова та А. К. Лядова. Згодом М. Кузмін виступав як автор та виконавець музичних творів на власні тексти. Певна популярність прийшла до М. Кузміна після його музичних виступів на «Вечорах сучасної музики» — музичного відділення журналу «Світ мистецтва». Кузмін підтримував дружні стосунки з художниками групи «Світ мистецтва». Естетика мирискусників справила вплив на його літературну творчість.

Великий вплив на Кузміна мала юнацька дружба та листування з Г. В. Чичеріним та подорожі по Єгипту та Італії, а потім по російській Півночі (довгий час Кузмін захоплювався російським старообрядництвом).

За деякими даними, 1905 року Кузмин вступив в Союз російського народу, у всякому разі, його стійкий інтерес до націоналістичного руху добре засвідчений сучасниками.

Після революції Михайло Кузмін залишився в Росії та займався переважно перекладами. У 20—30-ті рр. Михайло Олексійович вимушено перестав друкувати свої вірші та прозу, часом він брав участь у театральних постановках як музичний керівник, писав театральні рецензії. На запрошення Максима Горького Кузмін брав участь у складанні планів французької секції видавництва «Всесвітня література», перекладав прозу Анатоля Франса та редагував зібрання його творів.

Кузмін відносно спокійно, хоча і в тривозі за своїх близьких, пережив початок політичних репресій. Можливо, свою роль у цьому зіграла давня, ще з гімназійних часів, дружба з Г. В. Чичеріним — наркомом закордонних справ СРСР.

Кузмін помер 1 березня 1936 в Куйбишевській (Маріїнській) лікарні в Ленінграді. Він був похований на Літературних містках Волковського цвинтаря. Після закінчення Великої Вітчизняної війни його могила була перенесена на іншу ділянку того ж цвинтаря у зв'язку зі спорудженням меморіалу родини Ульянових. Останні кілька років у річницю смерті Михайла Кузміна на його могилі збираються шанувальники його творчості та читають його вірші, віддаючи данину пам'яті талановитому поетові.

Творчість КузмінаРедагувати

1900-ті й 1910-ті рокиРедагувати

Дебютував у 1905 в напіваматорському «Зеленому збірнику віршів та прози», після чого творчість Кузміна викликала інтерес В. Я. Брюсова, який залучив його до співпраці в символістському журналі «Весы» («Терези») та переконав його займатися, перш за все, літературною, а не музичною творчістю. У 1906, в незвично для Срібного століття пізньому віці 34-х років, Кузмін виступив у «Терезах» із першими помітними поетичними (цикл «Олександрійські пісні») та прозовими (філософськи-публіцистичний роман «Крила») публікаціями. У 1907 з'явилися його нові прозові речі («Пригоди Еме Лебеф», «Картонний будиночок»), а 1908 року вийшла його перша книга віршів «Мережі», куди увійшли також «Олександрійські пісні». Дебют Кузміна супроводжував гучний успіх та співчуття з боку критиків-модерністів, в той же час роман «Крила» викликав скандал через перший в російській літературі нейтральний опис гомосексуальних почуттів та відносин (втім, цілком цнотливий). Кузмін продовжував писати прозу до кінця 1910-х років, але його інші романи, повісті та оповідання, переважно майстерно стилізовані під пізнеантичну прозу або XVIII століття, привернули меншу увагу критики, ніж «Крила».

Для віршів Кузміна характерний ряд постійних образів (елліністична Александрія, французький XVIII повік, російська релігійність), віртуозне володіння формою (одним з перших розробляв вільний вірш), особлива увага до деталей. Ряд рис його творчості зближував Кузміна з акмеїстами, які багато в чому надихалися його програмною статтею «Про прекрасну ясність» (1910). Зокрема Кузмін писав в цій статті:

«Хай ваша душа буде цільна або розколота, нехай світоосягнення буде містичним, реалістичним, скептичним, або навіть ідеалістичним (якщо ви до такої міри нещасні), нехай прийоми творчості будуть імпресіоністичними, реалістичними, натуралістичними, зміст — ліричним або фабулістичним, нехай буде настрій, враження — що хочете, але, благаю, будьте логічні — да проститься мені цей крик серця! — логічні в задумі, в будові твору, в синтаксисі».[4]

Сам Кузмін, втім, до акмеистів не примикав та ставився до багатьох з них іронічно. У статті «Стружки» Кузмін так викладав свою позицію відносно літературних напрямів:

«Потрібно бути або фанатиком (тобто людиною одностороннім та засліпленим), або шарлатаном, щоб діяти, як член школи. […] Без однобічності та явної безглуздості школи нічого не досягнуть і не принесуть тієї безсумнівної користі, яку можуть та повинні принести. Але що ж робити людині не однобічній та правдивій? Відповідь лише цинічна: користуватися завоюванням шкіл і не втручатися в бійку».[5]

Кузмін — автор збірки критичних статей «Умовності» та обширного «Щоденника», відомого вже сучасникам, але систематично виданого лише нещодавно. Будучи добре освіченою, а крім цього, діяльною та небайдужою людиною, Кузмін писав критичні статті на різні теми, пов'язані з мистецтвом Срібної доби, як то: про прозу, поезію, образотворче мистецтво, музику, театр, кіно і навіть про цирк. Крім цього він періодично публікував замітки щодо суспільно значущих подій, хоча, треба відзначити, що політика цікавила його значно менше за мистецтво.

Виступаючи з поетичними концертами, Кузмін часто вдавався до музичного супроводу, мелодекламував (втім, неголосно), що було тоді у великій моді, а іноді акомпанував собі на гітарі. У 1906 р. він написав музику до постановки «Балаганчика» Олександра Блока на сцені театру Коміссаржевської.

Деякі свої вірші він клав на музику та виконував їх впівголоса як романси. Найбільш широко був відомий його романс «Дитя та троянда», кілька разів перевидавався нотним видавництвом «Евтерпа». Цей романс міцно увійшов в репертуар військового Петрограда та виконувався багатьма артистами до кінця 30-х років, а знаменитий в ті роки артист-ексцентрик Савояров відгукнувся на нього в модному тоді жанрі відповіді романсом-пародією «Дитя, не поспішай» (1915), повним вельми єхидних натяків та передражнювання зніженого авторського стилю Кузміна-артиста.

Післяреволюційний періодРедагувати

У перші роки після революції Михайло Кузмін співпрацював як композитор із створеним 1919 року Великим драматичним театром — написав музику до вистав «Рваний плащ» С. Бенеллі (1919), «Дванадцята ніч» В. Шекспіра (1921), «Земля» В. Брюсова (1922) та «Близнюки» Т. Плавта (1923)[6].

Післяреволюційна поетична творчість Кузміна (остання збірка — «Форель розбиває лід», 1929) відрізняється заплутаністю образів, зникненням колишньої «легкості» та «манірності», відсиланнями до гностицизму, західноєвропейському експресіонізму (в тому числі і в кіно).

В 1920—1930-ті роки Кузмин, як і багато письменників у радянський період, був змушений заробляти на життя численними перекладами: серед найбільш помітних робіт — «Метаморфози» Апулея (переклад став класичним), сонети Петрарки, вісім п'єс Шекспіра, новели Меріме, вірші Гете та Анрі де Реньє; не все опубліковано, в тому числі повний переклад «Дон Жуана» Байрона. Переклад (можливо, повний) сонетів Шекспіра втрачений в роки війни.

Ряд його пізніх творів, мабуть, не зберігся: романи «Римські чудеса» (збереглися дві опубліковані глави), «Вероніка, що зникла», відомо дуже мало віршів останніх 7 років життя.

Його лірика відзначена предметним та фізичним відчуттям світу, також і в еротичному сенсі. При цьому і в своїх гомосексуальних віршах він настільки точно передає сутність любовного почуття, що тлумачення їх, прив'язане до конкретної біографії поета, виглядає безглуздо обмеженим. Кузміну властиво виняткове почуття форми, він передає радість високого мистецтва поетичної гри.<ref>Вольфганг Казак. Лексикон русской литературы XX века. — С. 213.

ТвориРедагувати

Адреси в Санкт-Петербурзі — Петрограді — ЛенінградіРедагувати

  • 1902–1904 — прибутковий будинок — 9-я лінія, 28;
  • 1910–1912 — квартира В. І. Іванова («Вежа») в прибутковому будинку І. І. Дернова — Таврійська вулиця, 35;
  • 1912–1913 — прибутковий будинок акціонерного товариства «Будівельник» — Ринкова вулиця, 16 (нині — Гангутская вулиця);
  • 1914 рік — квартира Є. А. Нагродской в прибутковому будинку — Морська вулиця (нині Велика морська вулиця), 46;
  • 1914–1915 — дохідний будинок — Спаська вулиця, 11;
  • 1915 — 01.03.1936 року — прибутковий будинок — Спаська вулиця, 17, кв. 9 (згодом, після революції, вулиця Рилєєва).

М. А. Кузмін помер в Маріїнської лікарні на Ливарному проспекті (в той час — лікарня ім. Куйбишева на просп. Володарського), 56.

Похований на Вовківському кладовищі.

ЛітератураРедагувати

КнигиРедагувати

  • М. А. Кузмин. Дневник 1934 года. СПб: Издательство Ивана Лимбаха, 1998.
  • Михаил Кузмин и русская культура XX века. Тезисы и материалы конференции 15-17 мая 1990 г. Сост. и ред. Г. А. Морева. Л., 1990.
  • Богомолов Н. А. Михаил Кузмин: Статьи и материалы. М., 1995.
  • Богомолов Н. А., Малмстад Джон Э. Михаил Кузмин: искусство, жизнь, эпоха. М., 1996, 1998; СПб., 2007.
  • Панова Л. Г. Русский Египет. Александрийская поэтика Михаила Кузмина. М., 2006, [1].
  • Волховский Олег ФилФак. M.: Гелеос, 2009 (Роман, большая часть которого посвящена М. Кузмину)
  • Malmstad John E., Bogomolov Nikolay. Mikhail Kuzmin. A Life in Art. Cambridge, Massachusetts, London, England: Harvard University Press, 1999.
  • The Many Facets of Mikhail Kuzmin/ Кузмин многогранный. Ed. by Lada Panova with Sarah Pratt. Compiled and Introduced by Lada Panova. Bloomington, IN: Slavica, 2011. www.ruthenia.ru/Kuzmin_mnogogrannyj.doc.

СтаттіРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. «Histoire Edifiante de mes commencements» — вступительна глава из «Дневника» М. Кузмина за 1906 р.
  3. А. Пурин «Превращения бабочки. О русской поэзии XX века». Раздел II, глава "М. Кузмин (опыт краткого жизнеописания) ".
  4. Кузмин М.: Проза и эссеистика: В 3-х т. Т.3. — С. 6.
  5. Кузмин М.: Проза и эссеистика: В 3-х т. Т.3. — С. 380.
  6. Спектакли театра 1919–1935 гг. Архівовано 1 січень 2009 у Wayback Machine. // Официальный сайт Большого драматического театра

ПосиланняРедагувати