Перегляд вихідного коду сторінки Кряшени

{{Етнічна група|
|group='''Кряшени''' <br />'''Керәшен'''
|caption=
|race = 
|image=
|poptime= 320 000 ([[2010]])<ref>«История и культура татар-кряшен (XVI—ХХ вв.) Казань. 2017. 960 с.</ref><ref>Института этнологии и антропологии РАН.</ref>
|popplace= [[Росія]]
|langs= [[татарська мова|татарська]], [[російська мова|російська]]
|rels= [[православ'я]]
|related= [[татари]]
}}

'''Кря́шени''' (''хрещені татари'', {{lang-tt|керәшен, керәшен татарлар}})&nbsp;— етноконфесійна група у складі татар волзького та уральського регіонів, сповідують православ'я, живуть в основному в [[Татарстан]]і, невеликі групи є в [[Башкортостан]]і та [[удмуртія|Удмуртії]].

На сьогодні немає єдиної думки про статус кряшен: у радянський час було офіційно поширено, що вони є частиною [[татари|татарського]] народу, цієї ж версії дотримуються татарські дослідники. Водночас помітна частина кряшенської інтелігенції відстоюють думку про кряшен, як окремий народ.

== Історія ==
Згідно з традиційною точкою зору на проблему виникнення кряшен, формування цієї етноконфесійної групи як самостійної спільноти проходило досить довгий час за участі [[фіно-угорські народи|фіно-угорських]] та [[тюркські народи|тюркських]] компонентів. У той же час, не зважаючи на те, що в період [[волзька Булгарія|Волзької Булгарії]] та [[золота Орда|Золотої Орди]] відомі тюркські феодали та їхнє оточення християнського походження, і те, що в пізніший період деякі [[татари|татарські]] аристократи переходили в [[православ'я]], окремого кряшенського етнічного утворення не було. Вирішальний вплив на формування кряшенів, як окремої спільноти здійснив процес християнізації частини татар [[Поволжя]] в другій половині [[XVI]]—[[XVII]] століть (дана група носить назву ''«старохрещені татари»'') та процес християнізації неросійських народів Поволжя в першій половині [[XVIII]] століття (дана група називається ''«новохрещені татари»''). В результаті сформувалось 5 етнографічних груп кряшенів, які мають свої специфічні відмінності: казансько-татарська, єлабузька, молькеєвська, чистопольська, [[нагайбаки|нагайбакська]] (останні виділились в окремий народ у [[2002]] році).

В [[1990-ті|1990-их]] роках з'явились альтернативні версії етногенезу кряшенів, пов'язані з тим, що активна кряшенська інтелігенція здійснила намагання наукового обґрунтування положення про добровільне прийняття частиною булгар християнства. Одну з таких версій у православних ЗМІ висовує історик та богослов О.&nbsp;В.&nbsp;Журавський. Згідно з нею хрещені татари не є хрещеними в [[XVI]] столітті татарами, а є нащадками тюркських племен, хрещених не пізніше [[XII]] століття, які проживали у Волго-Камському регіоні і до часу падіння [[казанське ханство|Казанського ханства]] перебували в напівхристиянському стані. Обґрунтування цієї гіпотези Журавський бачить у деяких фактах, пов'язаних з історією християнства у Волзькій Булгарії. Так, наприклад, він відмічає:

{{Цитата|«Известен, например, христианский мученик XIII века Авраамий Болгарский (купец из Волжской Булгарии), умученный единоплеменниками-мусульманами в 1229 г. за отказ отречься от православия. Известно, что в Булгарах имелась древняя армянская (монофизитская) церковь, руины которой были уничтожены уже в советское время»}}

Ще одну версію розвинув казанський історик Максим Глухов. Він вважає, що етнонім «кряшени» відноситься до історичного племені ''керчин''&nbsp;— татарського племені, відомому як ''кераїти'' та які сповідували християнство несторіанського напрямку з X століття. Наприкінці XII століття кераїти були завойовані [[Чингісхан]]ом, але не втратили своєї ідентичності. Участь у завойовницьких походах призвела до появи кераїтів у [[середня Азія|Середній Азії]] та [[східна Європа|Східної Європи]]. Пізніше, при утворенні самостійних [[кримське ханство|Кримського]] та Казанського ханств значна частина кераїтів опинилась у [[Крим]]у та на Середній [[волга|Волзі]]. Їхні нащадки і досить живуть у східних районах [[Татарстан]]у, зберігаючи етнонім у дещо деформованому вигляді.

== Чисельність і територія ==
За даними Всеросійського перепису населення [[2002]] року в [[Росія|Росії]] нараховувалося 24 668 кряшенів. Більшість із них (18 760 осіб) проживають у [[Татарстан]]і, значні групи кряшенів проживають у [[Башкортостан]]і (4 510 осіб) та [[удмуртія|Удмуртії]] (650 осіб). У Башкортостані кряшени компактно проживають у [[Бакалинський район|Бакалинському районі]] в селах [[Старі Мати]], [[Нові Мати]], [[Новий Ілік]], [[Умірово]], [[Нові Бакали]], [[Бюзюр]], [[Утар]], [[Кураз]], [[Старий Азмей]] (разом з [[башкири|башкирами]]) та інших. В Удмуртії кряшени проживають у [[Граховський район|Граховському районі]] (село [[Нижній Тиловай (Граховський район)|Нижній Тиловай]]).

== Див.також ==
* [[Босняки]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.missiakryashen.ru/ Кряшенська духовна місія]
* [http://kryashen-info.ru/ru/ Сайт кряшен Росії]
* [http://www.kryashen.ru Етнокультурний проект кряшенів]
* [http://religion.ng.ru/printed/pravoslav/2001-11-14/4_kryashen.html Самовизначення кряшен]
* [http://rusk.ru/st.php?idar=8540 Етнокультурна ідентичність кряшен]
* [http://luiza-m.narod.ru/smi/tarih/33-molkeev.htm Народний одяг малькеєвських кряшен]
* [http://www.newyork.ru/common/arc/story.php?id_cat=2814&id=278586 Православні кряшени Татарстану]

{{Татари}}

[[Категорія:Народи Росії]]
[[Категорія:Тюркські народи]]
[[Категорія:Татари]]