Відкрити головне меню

Кролевецький районний краєзна́вчий музе́й — краєзнавчий музей у місті Кролевець на Сумщині, зібрання матеріалів і предметів з історичного та культурного розвитку та персоналій Кролевеччини; значний культурний осередок міста.

Кролевецький районний краєзнавчий музей
Портал:Музеї
Кролевеьцкий музей.png
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна:
Кролевець (Сумська область)
Адреса вул. Соборна, 33
Засновано 2000 року
Директор директор Карась Анатолій Володимирович
Сайт krolevets.com

Зміст

Загальні даніРедагувати

Кролевецький районний краєзнавчий музей є науково-дослідним і культурно-освітнім закладом, діяльність якого спрямована на збереження історії краю, трудових колективів, відродження та сприяння розвитку української традиційної культури. З цією метою музеєм проводяться польові експедиції, організовуються наукові конференції та культурно-мистецькі заходи. Музей поповнює свою колекцію, організовує та проводить виставки, має постійну експозицію.

Музей знаходиться в дерев'яній будівлі по вул. Соборна, 33.

Заклад працює в будні дні з 8-30 до 17-00 (вихідний день — понеділок).

Директор музею — Карась Анатолій Володимирович.

З історії музеюРедагувати

У 2000 р. на базі музею історії м. Кролевець (1971 р.) був створений Кролевецький районний краєзнавчий музей.

Фонди та експозиціяРедагувати

 
Експозиція першого залу музею

Сучасна музейна експозиція, розташована в 4 залах, має розділи:

Перший зал – „Від давнини до 1917 року” охоплює історію регіону за кілька тисячоліть. Експонати залу знайомлять відвідувачів з періодом заснування міста від давнини до 1917 року. Тут представлені археологічні знахідки від часу неоліту до ХVІІІ ст.

Зокрема є стенд, який представляє рештки особистих предметів і рештки предметів домашнього побуту, які були знайдені під час розкопок у 2000 році. Експонуються кістки вимерлих тварин.

Зал має куточок, присвячений перебуванню у місті Тараса Григоровича Шевченка в садибі Огієвських у 1859 році.

Другий зал – У цьому залі представлені матеріали, що розповідають про Українську революцію 1917-1921 рр.

Раніше тут були розміщені матеріали про видатних людей Кролевеччини. Зокрема стенд, присвячений заслуженій вчительці України, виховательці трьох поколінь Іваницькій Марфі Кирилівні, яка жила і працювала у селі Обтово Кролевецького району.

Представлені славні літератори Кролевеччини: славнозвісний перекладач зі світовим ім'ям Микола Лукаш, місцеві поети Василь Сухомлин, Олександр Риндя, Юрій Козя, Іван Яновський, Віктор Дзюба. Експонуються твори місцевого письменника Панаса Кочури, Олекси Грищенка.

Експозицію залу доповнюють картини, написані Євдокимом Мінюрою, Володимиром Руденком, Юрієм Журкою.

Увагу відвідувачів зосереджують гончарні і бондарні вироби. Розміщено вишивані сорочки – жіночий і чоловічий національний одяг регіону.

Третій зал

Представлені матеріали розповідають про героїчну боротьбу мешканців Кролевеччини з нацистською Німеччиною.

Розміщені різні документальні матеріали, речі радянських і німецьких солдатів. На картині художника Володимира Руденка зображено портрет Григорія Архиповича Храпая ( із села Обтово Кролевецького району), який перший -24 червня 1941 року, направив свій палаючий літак на міст через річку поблизу м. Броди, по якому проходила колона фашистських танків. На окремому стенді виставлені портрети кролевчан Героїв Радянського Союзу, подаються їх біографічні дані.

Великий інтерес становлять матеріали про партизан – ковпаківців. Зокрема представлені фото партизан, документи.

До уваги відвідувачів представлені речі та документи Героя Радянського Союзу Григорія Івановича Меншуна, особисті речі загиблих воїнів Червоної армії, які були знайдені поблизу села Пиротчино на місці, де у вересні 1941 року проходили бої 1036 стрілецького полку 293 стрілецької дивізії 40 армії. Солдати обороняли підступи ворога до міста.

Четвертий зал Після реконструкції (раніше зал представляв ткацький промисел) зал представляє вітрини, де розповідається про події Революції Гідності та російсько-української війни. Тут проходять постійні виставки.

ПосиланняРедагувати

Джерела та літератураРедагувати