Перегляд вихідного коду сторінки Кримські татари

{{Етнічна група
 | назва      = '''Кримські татари'''
 | зображення = 
{{image array|perrow=3|width=100|height=100
| image1  = Menli I Giray.jpg| caption1 = [[Менґлі I Ґерай]]
| image2  = Adil_Geray_(cropped).jpg| caption2 = [[Аділь Ґерай]]
| image3  = Tuhaj Bej.jpg| caption3 = [[Тугай-бей]]
| image4  = Taras Triasylo.jpg| caption4 = [[Тарас Трясило]]
| image5  = IGasprinskiy.jpg| caption5 = [[Ісмаїл Гаспринський]]
| image6  = Noman Chelebicihan.jpg| caption6 = [[Челебіджіхан Номан|Номан Челебіджіхан]]
| image7  = Aivasov.jpg| caption7 = [[Айвазов Асан Сабрі|Асан Сабрі Айвазов]]
| image8  = Cafer.seydahmet.jpg| caption8 = [[Джафер Сейдамет Киример|Джафер Сейдамет]]   
| image9  = Agatangel Krymskyi.jpg| caption9 = [[Кримський Агатангел Юхимович|Агатангел Кримський]]
| image10  = Османов Юрій.jpg| caption10 = [[Османов Юрій Бекірович|Юрій Бекірович Османов]]
| image11  = Mustafa_Abdülcemil_Kırımoğlu.jpg| caption11 = [[Мустафа Джемілєв]]
| image12  = ESC2016 - Ukraine Meet & Greet 16 (cropped).jpg| caption12 = [[Джамала]]
 }}
 | самоназва  = Qırımtatarlar
 | кількість  = від 500 тис. до 6 млн.&nbsp;<ref name=novayagazeta/><ref name="ReferenceA/><ref name=podr/>
 | розселення = 
{{UKR}} ([[Автономна Республіка Крим]]):<br/> &nbsp;&nbsp; 260,000 <br/>
{{UZB}}:<br/> &nbsp;&nbsp; 150,000 <br/>
{{TUR}}:<br/> &nbsp;&nbsp; 100,000&nbsp;<ref name=ic>{{iw2|Henryk Jankowski}}. [http://www.iccrimea.org/scholarly/jankowski.html Crimean Tatars and Noghais in Turkey] // a slightly edited version of the paper with the same title that appeared in Türk Dilleri Arastirmalari [Studies on the Turkic Languages] 10 (2000): 113-131, distributed by Sanat Kitabevi, Ankara, Turkey. A Polish version of this paper was published in Rocznik Tatarów Polskich (Journal of Polish Tatars), vol. 6, 2000, 118-126.</ref><ref name="ReferenceA">Около 500 тыс. в странах бывшего СССР, Румынии и Болгарии, и от 100 тыс. до нескольких сот тысяч в Турции. Статистика по национальному составу населения в Турции не публикуется, поэтому точные данные неизвестны.</ref>&nbsp;— 6&nbsp;000&nbsp;000&nbsp;<ref name=novayagazeta>''Ольга Мусафирова.'' {{Cite web |url=http://www.novayagazeta.ru/society/58101.html |title=«Мустафа, сынок, прошу тебя&nbsp;— прекрати…» |accessdate=2 червня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150215213022/http://www.novayagazeta.ru/society/58101.html |archivedate=15 лютого 2015 |deadurl= }} // ''Новая газета''</ref><ref name=podr>[http://podrobnosti.ua/41878-v-turtsii-prozhivajut-do-6-millionov-potomkov-krymskih-tatar.html В Турции проживают до 6 миллионов потомков крымских татар]</ref><br/>
{{ROM}}:<br/> &nbsp;&nbsp; 24,000 <br/>
{{BUL}}:<br/> &nbsp;&nbsp; 3,000
 | мова       = [[Кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
 | релігія    = [[Іслам]] [[Суннізм|суннітського толку]] [[Ханафійський мазгаб|ханафійського мазгабу]]
 | родичі     = [[Ногайці|Ногаї]], [[Караїми|караїми]], [[Татари|татари]], [[Балкарці|балкарці]], [[Кумики|кумики]]
 | раса       = європеоїди
 | походження = [[половці]] та інші дополовецькі тюркські та нетюркські народи [[Крим]]у
 | входить    = [[тюрки]]
}}
{{кримці}}
'''Кри́мські тата́ри''' ({{lang-crh|qırımtatarlar}}, в однині&nbsp;— ''qırımtatar'') або '''кри́мці''' ({{lang-crh|qırımlılar}}, в однині&nbsp;— ''qırımlı'')&nbsp;— [[Східна Європа|східноєвропейський]] [[тюрки|тюркський]] народ, що історично сформувався в [[Крим]]у; разом з малочисельними [[Караїми|караїмами]] та [[Кримчаки|кримчаками]] кримські татари відносяться до корінного населення Кримського півострова<ref>[http://www.e-reading.by/bookreader.php/1013669/Vozgrin_Valeriy_-_Valeriy_Evgenevich_Vozgrin_ISTORIChESKIE_SUDBY_KRYMSKIH_TATAR.html Возгрин В.&nbsp;Е.&nbsp;Історична доля кримських татар]</ref><ref>Росія: корінні народи і зарубіжні діаспори (короткий етно-історичний довідник) Ю.&nbsp;А.&nbsp;Євстигнєєв паперову версію Санкт-Петербург, 2015 г.</ref>. Розмовляють [[кримськотатарська мова|кримськотатарською мовою]], яка належить до [[тюркські мови|тюркської групи]] [[алтайські мови|алтайської мовної сім'ї]].

Проживають на півдні України (переважно в АР [[Кримський півострів|Крим]], а також в [[Херсонська область|Херсонській]] та [[Запорізька область|Запорізьскій]] області&nbsp;— понад 250 тис. за переписом 2001 року, близько 300 тис. за оцінками на 2012 рік<ref name="FreedomReport2012">{{cite web |url=http://www.state.gov/j/drl/rls/irf/2012/eur/208378.htm |title=2012 Report on International Religious Freedom - Ukraine |publisher=United States Department of State |date=20 May 2013 |accessdate=16 December 2013}}</ref>), у [[Туреччина|Туреччині]] (від 150 тис. до 1 млн<ref>[http://www.iccrimea.org/scholarly/jankowski.html Henryk Jankowski&nbsp;— Crimean Tatars and Noghais in Turkey]</ref>), [[Кримські татари в Румунії|Румунії]] (20 тис., 2011), [[Узбекистан]]і, [[Росія|Росії]] (найбільше&nbsp;— у [[Краснодарський край|Краснодарському краї]]), 2,4 тис., 2010), [[Кримські татари в Болгарії|Болгарії]] (бл. 1 тис., 2011). За даними місцевих кримськотатарських організацій кримськотатарська діаспора в Туреччині налічує сотні тисяч осіб, однак точні дані її чисельності відсутні, оскільки в Туреччині не публікуються дані про етнічний склад населення країни. Загальна кількість жителів, чиї предки в різний час імігрували до країни з Криму, оцінюється в Туреччині в 4-6&nbsp;млн, але більшість цих людей вже асимілювалися і вважають себе не кримськими татарами, а турками з кримськими корнями (або зовсім не пам'ятають своїх корінь)<ref>[http://www.vatankirim.net/bahcesaray/?p=129 Türkiyedeki Qırımtatar milliy areketiniñ seyri, Bahçesaray dergisi, Mayıs 2009]</ref>.

Переважна більшість кримських татар&nbsp;— [[іслам|мусульмани]]-[[суніти]] [[ханафітський мазхаб|ханафітського]] [[мазхаб]]у.

== Назва ==
{{Otheruses|Татари (значення)}}
* '''кримські татари''' ({{lang-crh|qırımtatarlar}})&nbsp;— самоназва, яка використовується переважною більшістю кримських татар. Вживається в українських та польських хроніках, козацьких [[літопис]]ах 17-18 століть. Сьогодні вживається переважно в україномовних та іншомовних академічних виданнях, що присвячені вивченню цього етносу.
* '''киримли''' ({{lang-crh|qırımlı}})&nbsp;— друга сучасна самоназва.
* '''кримтатари'''&nbsp;— третя сучасна самоназва, яка використовується деякими кримськими татарами.
* '''кримчаки'''<ref>{{СУМ-11|Кримчаки}}</ref>&nbsp;— історична українська назва.
* '''кримці'''&nbsp;— вживалася переважно в хроніках та документах [[Московське царство|Московського царства]], зрідка в українських піснях та історичній літературі.

=== Етнонім «кримські татари» ===
Словосполучення «кримські татари» викликає питання про зв'язок із [[татари|татарами]]&nbsp;— чи не є кримські татари субетнічною групою [[волзькі татари|волзьких татар]], а [[кримськотатарська мова]]&nbsp;— діалектом [[татарська мова|татарської]]. Назва «кримські татари» використовувалася в [[Російська імперія|Російській імперії]], коли майже всі тюркомовні народи іменувалися «татарами»<ref>«Соколовський С. Ст.» [http://www.tataroved.ru/publication/npop/7/ «Татарська проблема» у всеросійській перепису населення]</ref>: [[карачаївці]] (гірські татари), [[азербайджанці]] (закавказькі, або азербайджанські татари), [[кумики]] (дагестанські татари), [[хакаси]] (абаканські татари) тощо. При цьому важливо також відзначити, що [[половці]] (кипчаки), нащадками яких є сучасні кримські татари, в якості самоназви використовували етнонім «татари» ([[Половецька мова|полов.]] ''tatarlar''), підтвердженням чому є відоме письмове джерело половецької мови&nbsp;— «[[Codex Cumanicus|Куманський кодекс]]», створене в Криму мовою дуже близькою до сучасної кримськотатарської мови{{sfn|Гаркавец|2007|с=69-70}}<ref>[https://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-o-nazvanii-i-samonazvanii-krymskih-tatar Наукова стаття, Бекіров Н. В., 2015 рік, Сімферополь: «До питання про самоназву кримських татар»]</ref>. [[Кримські хани]] у своїх титулах позначали себе в тому числі «великими падишахами всіх татар» ({{lang-crh|barça (böten) tatarnıñ uluğ padişahı}})<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XVII/1640-1660/Muchammed_Girej_IV/schreiben_tsar_alexej_19_10_1654.phtml?id=10640 «Великої Орди і Великого Юрта, і Дешт-Кипчака, та Престольного Криму, і всіх татар, і багатьох ногайців, і татів з тавгачами, і гірських тюрків-черкесів великий падишах…»]</ref>. Кримські татари є нащадками тюркських (в основному [[половці]]в) та деяких інших тюркських та нетюркських народів та племен, що населяли [[Крим]] задовго до [[Монгольська навала|монгольської навали]]<ref>А.&nbsp;И.&nbsp;Айбабин Этническая история ранневизантийского Крыма. Симферополь. Дар. 1999</ref><ref>''Мухамедьяров Ш. Ф.'' Введение в этническую историю Крыма. // Тюркские народы Крыма: Караимы. Крымские татары. Крымчаки.&nbsp;— {{М.}}: Наука. 2003.</ref><ref name="Возгрин">[http://kitap.net.ru/vozgrin1.php В.&nbsp;Е.&nbsp;Возгрин. Исторические судьбы крымских татар.]</ref>. При цьому етнонім «татари» використовувався не монгольськими племенами, як прийнято іноді помилково вважати, а [[Тюрки|тюркськими]]{{sfn|Валиахмет|2012|с=250}}. Вперше він був записаний саме [[Старотюркські мови|давньотюркською мовою]] [[Давньотюркське рунічне письмо|давньотюркською писемністю]] як {{comment|𐰆𐱃𐰔⁚𐱃𐱃𐰺⁚𐰉𐰆𐰑𐰣|Залежно від пристрою може відображатися неправильно}} (латиницею&nbsp;— ''Otuz Tatar Bodun'', переклад&nbsp;— рід тридцяти татар)<ref>{{cite web|url=https://gokturkanitlari.appspot.com/kultigin.html|title=Kül Tiğin (Gültekin) Yazıtı Tam Metni (Full text of Kul Tigin monument with Turkish transcription)|accessdate=2014-04-05}}</ref> та {{comment|𐱃𐰸𐰔⁚𐱃𐱃𐰺|Залежно від пристрою може відображатися неправильно}} (латиницею&nbsp;— ''Tokuz Tatar'', переклад&nbsp;— Дев'ять татар)<ref>{{cite web|url=https://gokturkanitlari.appspot.com/bilgekagan.html|title=Bilge Kağan Yazıtı Tam Metni (Full text of Bilge Khagan monument with Turkish transcription)|accessdate=2014-04-05}}</ref><ref>{{cite web|url=http://irq.kaznpu.kz/?mod=1&tid=1&oid=15&lang=e|title=The Kultegin's Memorial Complex|accessdate=2014-04-05}}</ref><ref>{{статья|заглавие=The Orkhon Inscriptions: Being a Translation of Professor Vilhelm Thomsen's Final Danish Rendering |издание=Bulletin of the School of Oriental Studies, University of London |том=5 |номер=4, 1930 |страницы=861—876 |jstor=607024 |язык=en |тип=journal |автор=Ross, E. Denison; Vilhelm Thomsen}}</ref><ref>{{книга-ру|заглавие=Inscriptions de l'Orkhon déchiffrées |год=1896 |издательство=Helsingfors, Impr. de la Société de littérature finnoise |страницы=140 |ссылка=https://archive.org/details/inscriptionsdel00thomgoog |ref=Thomsen |язык=und |автор=Thomsen, Vilhelm Ludvig Peter}}</ref>.

=== Татари та кримські татари ===
[[Файл:Горные_и_южнобережные_крымские_татары.jpg|thumb|right|270px|Кримські татари]]
[[Волзькі татари|Казанські]] і кримські татари&nbsp;— зараз це два різні народи зі спільною історією та схожою культурою, процес формування яких відбувався по-різному, незалежно один від іншого, у складі різних держав. Так, формування казанських татар відбувалося у [[Казанське ханство|Казанському ханстві]], основну роль в їх формуванні відіграли [[булгари]], а також волзькі кипчаки з деяким впливом фінно-угорських народів. У той же час формування кримських татар відбувалося у складі [[Кримське ханство|Кримського ханства]], головну роль в формуванні кримських татар зіграли [[половці]], які використовували у якості своєї самоназви етнонім «татари», а свою мову називали «татар тіль» (тобто татарська){{sfn|Гаркавец|2007|с=69-70}}, та складали основне населення Криму як до ординського панування, так і на момент відокремлення Кримського ханcтва. Деякий вплив на формування кримських татар також мали [[Греки Криму|греки]] та [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|генуезьці (італійці)]] (їх вплив найбільш помітний на побережанах&nbsp;— ''ялибойлу'', які відносяться до [[Понтійський підтип|понтійського расового типу]]), [[кримські готи]] (чий вплив найбільш помітно на гірничо-передгірних кримських татарах&nbsp;— ''татах'')<ref>''Теребинская-Шенгер Н. В.'' Крымские татары: антропологический очерк. // Русский антропологический журнал. — Т. 17. — 1928. — Вып. 1—2.</ref><ref>[[Возгрін Валерій Євгенійович]]: «Історія кримських татар»</ref>. Найменшою мірою нетюркські народи Криму вплинули на степових кримських татар, які зберегли половецькі риси. [[Кримськотатарська мова|Мова кримських татар]] також разюче відрізняється від [[Татарська мова|мови казанських татар]]: мова кримців відноситься до {{не перекладено|Половецько-кипчацькі мови|половецько-кипчацької підгрупи|ru|Половецко-кыпчакские языки}}<!-- Проблема вікіфікації: Сторінки [[:ru:Половецко-кыпчакские языки]] та [[Половецько-кипчацькі мови]] пов'язані з різними елементами вікіданих (BunykBot)-->, тоді як мова казанців належить до волзько-кипчацької<ref>[https://books.google.ru/books?hl=ru&id=cCkMAQAAMAAJ&dq= Сквозь века, Том 1, Академия, 1995]</ref><ref>[https://bigenc.ru/linguistics/text/4183418 Татарский язык], БРЭ</ref><ref>[https://bigenc.ru/linguistics/text/2638520 Крымскотатарский язык], БРЭ</ref>.

== Етногенез ==
Кримські татари сформувалися як народ в [[Крим]] у в XIII—XVII століттях. Історичним ядром кримськотатарського етносу є [[тюрки|тюркські народи]] Криму. Особливе місце в етногенезі кримських татар належить [[половці|половцям]], які, змішавшись з місцевими нащадками [[гуни|гунів]], [[хозари|хозар]], [[печеніги|печенігів]], а також представниками нетюркского населення Криму, склали разом з ними етнічну основу кримських татар. Антропологічно 80&nbsp;% кримських татар відносяться до європеоїдної раси, крім степових кримських татар (ногаїв), які мають європеоїдно-тюркські риси<ref name="Хайр">Хайруддинов М. А. К вопросу об этногенезе крымских татар/М.&nbsp;А.&nbsp;Хайруддинов // Ученые записки Крымского государственного индустриально-педагогического института. Выпуск 2. -Симферополь, 2001.</ref><ref>[http://atr.ua/publications/158584-etnogenez-krymskih-tatar]</ref>.

=== Формування кримськотатарського етносу на основі половецької культури ===
Основні етноси, що населяли Крим в давнину і середньовіччя&nbsp;— [[таври]], [[скіфи]], [[сармати]], [[алани]], [[булгари]], [[греки]], [[кримські готи]], [[хозари]], [[печеніги]], [[половці]], [[італійці]]. Протягом століть народи, що знову приходили до Криму, асимілювали етноси, що жили тут до їх приходу або самі асимілювалися в їх середовищі<ref name="Очерки">Очерки истории и культуры крымских татар. / Под. ред. Э. Чубарова.&nbsp;— Симферополь, Крымучпедгиз, 2005.</ref><ref>А.&nbsp;И.&nbsp;Айбабин Этническая история ранневизантийского Крыма. Симферополь. Дар. 1999</ref><ref>''Мухамедьяров Ш. Ф.'' Введение в этническую историю Крыма. // Тюркские народы Крыма: Караимы. Крымские татары. Крымчаки.&nbsp;— {{М.}}: Наука. 2003.</ref>.

Найважливіша роль у формуванні кримськотатарського народу належить західним кипчакам, відомим в українській історіографії під ім'ям [[половці]]в. Кипчаки з XI—XII століття стали заселяти приволзькі, приазовські і причорноморські степи (які відтоді аж до XVIII століття іменувалися Дешт-і Кипчак&nbsp;— «кипчацький (половецький) степ»). З другої половини XI століття вони почали активно проникати в Крим. Значна частина половців сховалася в горах Криму, рятуючись після поразки об'єднаних половецько-руських військ від монголів та наступного розгрому половецьких протодержавних утворень у північному Причорномор'ї. До моменту відокремлення Кримського ханства основним населенням півострова були половці.

До кінця XV століття були створені основні передумови, що призвели до формування самостійного кримськотатарського етносу: в Криму встановилося політичне панування Кримського ханства, тюркські мови (половецько-кипчакска на території ханства) стали домінуючими, а іслам набув статусу державної релігії на всій території півострова. В результаті переважання отримавшого ім'я «татари» половецкого населення Криму і ісламської релігії почалися процеси асиміляції і консолідації строкатого етнічного конгломерату півострова, які призвели до появи кримськотатарського народу<ref name="Возгрин">[http://kitap.net.ru/vozgrin1.php В.&nbsp;Е.&nbsp;Возгрин. Исторические судьбы крымских татар.]</ref>. Протягом декількох століть на основі [[половецька мова|половецької мови]] з помітним [[огузькі мови|огузьким]] впливом склалася кримськотатарська мова<ref>''Севортян Э. В.'' Крымскотатарский язык. // Языки народов СССР.&nbsp;— Т. 2 (Тюркские языки).&nbsp;— {{М.}}, 1966.&nbsp;— С. 234—259.</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.philology.ru/linguistics4/baskakov-52.htm|title=Баскаков - К вопросу о классификации тюркских языков|publisher=www.philology.ru|accessdate=2017-02-16}}</ref><ref>Очерки истории и культуры крымских татар. / Под. ред. Э. Чубарова.&nbsp;— Симферополь, Крымучпедгиз, 2005.</ref>.

== Субетноси ==
[[Файл:Крымская_татарка.jpg|thumb|right|270px|Кримськотатарська дівчина з [[Капсихор]]у]]
У складі кримськотатарського народу виділяють три етнографічні групи. Перша сформувалася на південному березі Криму, друга&nbsp;— в гірсько-передгірській частині півострова і третя в кримському степу.

=== Горяни&nbsp;— тати ===
Тати (не плутати з [[Тати|однойменним кавказьким народом]]) жили до депортації в горах ({{lang-crh|dağlar}}) і передгір'ях або середній смузі ({{lang-crh|orta yolaq}}), тобто на північ від ялибойлу і на південь від степовиків. Етногенез татів&nbsp;— дуже складний і не до кінця вивчений процес. У формуванні цього субетносу взяли участь практично всі народи і племена, що коли-небудь жили в Криму, але основну роль зіграли половці. Їх діалект належить до {{не перекладено|Половецько-кипчацька група|половецько-кипчацької групи|ru|Половецко-кыпчакские языки}}.

=== Степовики&nbsp;— ногаї ===
Ногаї проживали в степу ({{lang-crh|çöl}}) на північ від умовної лінії [[Миколаївка (Сімферопольський район)|Миколаївка]]&nbsp;— [[Спат]]&nbsp;— [[Феодосія]]. Основну участь в етногенезі цієї групи взяли західні кипчаки (половці) та східні кипчаки. У расовому відношенні ногаї&nbsp;— європеоїди з елементами монголоїдності (~10&nbsp;%)<ref>''Теребинская-Шенгер Н. В.'' Крымские татары: антропологический очерк. // Русский антропологический журнал.&nbsp;— Т. 17.&nbsp;— 1928.&nbsp;— Вып. 1—2.</ref>. Діалект степовиків входить в [[Ногайські мови|кипчацько-ногайської групи]]

=== Побережани&nbsp;— яли бойлу ===
{{main|Південнобережці}}
[[Південнобережці]] або яли бойлу ({{lang-crh|yalı boylu}}&nbsp;— «побережани», від ''yalı''&nbsp;— берег, ''boy''&nbsp;— довжина, протяжність, ''-lı''&nbsp;— суфікс, що творить від назви місцевості назву людини, що проживає в ній)&nbsp;— уродженці [[Південне узбережжя Криму|південного узбережжя Криму]]. В етногенезі цієї групи основну роль зіграли нетюркські народи Криму: [[греки]], [[кримськи готи]], малоазійські [[турки]] і [[черкеси]], а в жителів східної частини Південного узбережжя є також кров італійців (генуезців). У жителів багатьох сіл Південного узбережжя аж до депортації зберігалися елементи християнських обрядів, успадковані ними від грецьких предків. Більшість ялибойлу прийняли іслам як релігію досить пізно в порівнянні з двома іншими субетносами: так, османський перепис населення 1542 року показує, що більшу частину населення південного берега на той момент становили християни<ref>Y. Öztürk, Osmanlı hakimiyetinde Kefe (1475—1600), Ankara, 2000</ref>. Діалект побережан найбільш далекий від двох інших діалектів кримськотатарської мови і єдиний не входить в [[Кипчацькі мови|кипчацьку (половецьку) групу мов]], а відноситься до [[Огузькі мови|огузьких]].

== Мова ==
{{main|Кримськотатарська мова|Кримськотатарська мова в Україні}}
[[Файл:Crimtatarlang2001ua.PNG|міні|праворуч|300пкс|Частка населення, що назвало рідною мовою кримськотатарську за переписом 2001&nbsp;р.]]
[[Файл:Crimeantatarlang2001.PNG|міні|праворуч|300пкс| Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001&nbsp;р.]]
Татарська та кримськотатарська мови хоч і є спорідненими через належність до [[тюркські мови|тюркської мовної групи]], не є найближчими родичами. Найбільш близькими до кримськотатарської мови є [[Карачаєво-балкарська мова|карачаєво-балкарська]], [[Кумицька мова|кумицька]] та [[Ногайська мова|ногайська]] з [[Кипчацькі мови|кипчацьких]] мов та [[Турецька мова|турецька]] й [[Азербайджанська мова|азербайджанська]] з огузьких.
{|class="standard"
|+
! colspan=4 | ''Рідна мова кримських татар за переписом 2001 року<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul1/select_5/?botton=cens_db&box=5.1W&k_t=00&p=50&rz=1_1&rz_b=2_1%20&n_page=3 Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою ]</ref>''
|-
!
!все населення
!міське населення
!сільське населення
|-
| [[Кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| align=center|92,0&nbsp;%
| align=center|89,1&nbsp;%
| align=center|93,5&nbsp;%
|-
| [[Російська мова|російська]]
| align=center|6,1&nbsp;%
| align=center|8,5&nbsp;%
| align=center|4,9&nbsp;%
|-
| [[Українська мова|українська]]
| align=center|0,1&nbsp;%
| align=center|0,1&nbsp;%
| align=center|0,1&nbsp;%
|-
| інша
| align=center|1,7&nbsp;%
| align=center|2,3&nbsp;%
| align=center|1,4&nbsp;%
|-
|}

Рідна мова кримських татар у районах та містах обласного підпорядкування АРК:
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''кримськотатарська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''російська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''інша'''
|-
| Сімферополь||91,0&nbsp;%||8,6&nbsp;%||0,4&nbsp;%
|-
| Алушта||93,0&nbsp;%||6,4&nbsp;%||0,6&nbsp;%
|-
| Армянськ||81,3&nbsp;%||14,2&nbsp;%||4,5&nbsp;%
|-
| Джанкой||86,4&nbsp;%||13,1&nbsp;%||0,5&nbsp;%
|-
| Євпаторія||91,9&nbsp;%||7,8&nbsp;%||0,3&nbsp;%
|-
| Керч||76,8&nbsp;%||22,8&nbsp;%||0,4&nbsp;%
|-
| Красноперекопськ||85,3&nbsp;%||12,8&nbsp;%||1,9&nbsp;%
|-
| Саки||90,4&nbsp;%||8,8&nbsp;%||0,8&nbsp;%
|-
| Судак||97,9&nbsp;%||1,8&nbsp;%||0,3&nbsp;%
|-
| Феодосія||89,8&nbsp;%||9,9&nbsp;%||0,3&nbsp;%
|-
| Ялта||82,2&nbsp;%||16,5&nbsp;%||1,3&nbsp;%
|-
| Бахчисарайський район||93,3&nbsp;%||5,1&nbsp;%||1,6&nbsp;%
|-
| Білогірський район||97,6&nbsp;%||1,9&nbsp;%||0,5&nbsp;%
|-
| Джанкойський район||92,9&nbsp;%||6,6&nbsp;%||0,5&nbsp;%
|-
| Кіровський район||92,8&nbsp;%||4,7&nbsp;%||2,5&nbsp;%
|-
| Красногвардійський район||91,6&nbsp;%||6,8&nbsp;%||1,6&nbsp;%
|-
| Красноперекопський район||89,1&nbsp;%||6,2&nbsp;%||4,7&nbsp;%
|-
| Ленінський район||94,9&nbsp;%||4,9&nbsp;%||0,2&nbsp;%
|-
| Нижньогірський район||93,6&nbsp;%||5,8&nbsp;%||0,6&nbsp;%
|-
| Первомайський район||91,4&nbsp;%||6,4&nbsp;%||2,2&nbsp;%
|-
| Роздольненський район||93,1&nbsp;%||6,4&nbsp;%||0,5&nbsp;%
|-
| Сакський район||92,8&nbsp;%||6,6&nbsp;%||0,6&nbsp;%
|-
| Сімферопольський район||95,4&nbsp;%||3,8&nbsp;%||0,8&nbsp;%
|-
| Совєтський район||94,4&nbsp;%||3,5&nbsp;%||2,1&nbsp;%
|-
| Чорноморський район||92,8&nbsp;%||6,3&nbsp;%||0,9&nbsp;%
|-
| '''АР Крим'''||'''93,0&nbsp;%'''||'''5,9&nbsp;%'''||'''1,1&nbsp;%'''
|}

За [[Перепис населення України 2001|переписом 2001 року]], серед кримських татар України зазначили вільне володіння мовами:<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul5/ Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють]</ref><ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul1/ Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.]</ref>
* [[Кримськотатарська мова|кримськотатарською]]&nbsp;— 94,9&nbsp;%
* [[Російська мова|російською]]&nbsp;— 85,9&nbsp;%
* [[Українська мова|українською]]&nbsp;— 19,6&nbsp;%

Населені пункти Криму, у яких кримськотатарську мову назвали рідною понад 50&nbsp;% населення.<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp?#m5  Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць]</ref>
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Населений пункт'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Район'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''% татарськомовних'''
|-
| с. Трипрудне || Сімферопольський район || 91,7
|-
| с. Дивне || Бахчисарайський район || 86,2
|-
| с. Тимофіївка || Джанкойський район || 85,1
|-
| с. Ключове || Кіровський район || 81,7
|-
| с. Фонтани || Сімферопольський район || 81,7
|-
| с. Вікторівка || Бахчисарайський район || 81,4
|-
| с. Маківське || Кіровський район || 78,2
|-
| с. Сари-баш || Первомайський район || 77,9
|-
| с. Севастянівка || Бахчисарайський район || 76,6
|-
| с. Розливи || Нижньогірський район || 75,2
|-
| с. Живописне || Сімферопольський район || 75,0
|-
| с-ще Громовка || Сакський район || 71,4
|-
| с. Родники ||Білогірський район || 70,7
|-
| с. Річне || Совєтський район || 66,7
|-
| с. Вишневе || Білогірський район || 65,8
|-
| с. Ганнівка || Білогірський район || 65,0
|-
| с. Новеньке || Бахчисарайський район || 64,6
|-
| с. Андрусове || Сімферопольський район || 64,4
|-
| с. Ходжа Сала || Бахчисарайський район || 64,4
|-
| с. Ленське || Чорноморський район || 64,3
|-
| с. Долинне || Кіровський район || 63,5
|-
| с. Білокам'яне || Бахчисарайський район || 63,0
|-
| с. Пробудження || Джанкойський район || 61,8
|-
| с. Дачне || Бахчисарайський район || 61,5
|-
| с. Дружне || Сімферопольський район || 61,0
|-
| с. Дмитрівка || Первомайський район || 60,5
|-
| с. Костянтинівка || Джанкойський район || 60,1
|-
| с. Червоне || Роздольненський район || 60,0
|-
| с. Новофедорівка || Джанкойський район || 59,1
|-
| с. Шаумян || Сакський район || 58,9
|-
| с. Дворіччя || Нижньогірський район || 58,6
|-
| с. Опитне || Білогірський район || 58,6
|-
| с. Ульянівка || Білогірський район || 58,5
|-
| с. Вершинне || Сакський район || 58,3
|-
| с. Красна Долина || Красногвардійський район || 58,3
|-
| с. Ярке || Сакський район || 58,1
|-
| с. Заливне || Нижньогірський район || 57,8
|-
| с. Синьокам'янка || Білогірський район || 57,3
|-
| с-ще Видне || Красногвардійський район || 56,1
|-
| с. Верхня Кутузовка || Алушта (міськрада) || 55,8
|-
| с. Трактове || Красногвардійський район || 55,1
|-
| с. Нижня Голубинка || Бахчисарайський район || 55,0
|-
| с. Тополі || Бахчисарайський район || 54,0
|-
| с. Яковлівка || Білогірський район ||53,7
|-
| с. Маркове || Совєтський район || 53,4
|-
| с. Теплівка || Сімферопольський район || 53,2
|-
| с. Надеждине || Красноперекопський район || 52,7
|-
| с. Лібкнехтівка || Ленінський район || 52,5
|-
| с. Руське || Білогірський район || 52,0
|-
| с. Армійське || Джанкойський район || 51,9
|-
| с. Українка || Сімферопольський район || 51,9
|-
| с. Новомикільське || Красногвардійський район || 51,6
|-
| с. Молочне || Красногвардійський район || 51,3
|-
| с. Ніжинське || Нижньогірський район || 50,8
|-
| с. Богатир || Бахчисарайський район || 50,5
|-
| с. Корольове || Ленінський район || 50,4
|-
| с. Дозорне || Білогірський район || 50,3
|-
| с. Багата Ущелина || Бахчисарайський район || 50,0
|-
|
|}

== Історія ==

=== Кримське ханство ===
{{main|Кримське ханство}}
Остаточно процес формування народу завершився в період Кримського ханства. Держава кримських татар&nbsp;— [[Кримське ханство]] існувала з [[1441]] до [[1783]]&nbsp;рр. Протягом більшої частини своєї історії воно перебувало в залежності від [[Османська Імперія|Османської Імперії]] та було її союзником. Панівною династією в Криму був рід [[Ґераї]]в, який заснував перший хан Криму [[Хаджі I Ґерай]]. Доба Кримського Ханства&nbsp;— це період розквіту кримськотатарської культури, мистецтва та літератури. Класик кримськотатарської поезії тієї доби&nbsp;— [[Ашик Умер]]. Серед інших поетів особливо відомі Махмуд Киримли та хан [[Гази II Ґерай|Гази II Ґерай Бора]]. Головна з архітектурних пам'яток того часу, що збереглися&nbsp;— ханський палац у столиці середньовічного Криму&nbsp;— [[Бахчисарай|Бахчисараї]].

=== [[Російська імперія]] ===
[[Файл:Крымскотатарский эскадрон.jpg|255px|thumb|right|Кримськотатарський ескадрон Російскої імперії]]
[[Файл:Qırımlar2.jpg|left|255px|thumb|Продавці овочів. [[ХХ]] ст.]]
[[Файл:Qırımlar1.jpg|left|255px|thumb|Інтер'єр кімнати для молодят. [[ХХ]] ст.]]
У [[1783]] році внаслідок перемоги Російської Імперії над [[Османська Імперія|Османською Імперією]] [[Кримський півострів|Крим]] був спочатку окупований, а потім анексований [[Росія|Росією]]. Це було початком доби в історії кримських татар, яку вони називають «Чорне століття». Гноблення з боку російської адміністрації та експропріації землі у кримськотатарських селян спричинили масову еміграцію кримських татар до [[Османська Імперія|Османської Імперії]]. Саме їхні нащадки зараз складають кримськотатарську діаспору у [[Туреччина|Туреччині]], [[Болгарія|Болгарії]] та [[Румунія|Румунії]].

Дві головні хвилі еміграції припали на 1790-ті та 1850-ті роки. Це стало причиною занепаду сільського господарства і практично повного знелюднення степової частини [[Кримський півострів|Криму]]. Саме в цей час Крим залишила більша частина кримськотатарської еліти. Поруч із цим ішла колонізація Криму за рахунок залучення російським урядом переселенців з теренів метрополії. Все це призвело до того, що з мільйона кримських татар, що мешкали в Криму на момент анексії його [[Росія|Росією]], наприкінці [[XIX століття]] залишилося менше 200 тис., що становило близько чверті всього кримського населення.

==== Кримськотатарське відродження ====
[[Файл:Flag of the Crimean Tatar people.svg|right|200px|thumb|[[Прапор кримських татар]]]]
Кримськотатарське відродження пов'язане з ім'ям видатного діяча культури [[Гаспринський Ісмаїл-бей|Ісмаїла Гаспринського]] (1851—1914). Він доклав великих зусиль, спрямованих на відродження та виживання кримського народу. Він фактично створив нову літературну кримськотатарську мову. Гаспринський почав видавати першу кримськотатарську газету «Терджиман» («Перекладач»), яка незабаром стала відомою далеко за межами Криму. Він також розробив нову методику шкільної освіти, завдяки чому сформувалася нова генерація кримськотатарської інтеліґенції.

=== Громадянська війна ===
Дуже важкі наслідки для кримських татар мала [[Громадянська війна в Росії]]. В 1917 році після Лютневої революції був скликаний перший Курултай (з'їзд) кримськотатарського народу, що проголосив курс на створення незалежної багатонаціональної Кримської народної республіки. Гаслом голови першого Курултаю, національного лідера, якого найбільше шанують кримські татари, [[Челебіджіхан Номан|Номана Челебіджіхана]] були слова: «Крим&nbsp;— для всіх кримлян». Але Челебіджіхана розстріляли більшовики [[23 лютого]] [[1918]] року, а інтереси кримських татар протягом війни не турбували ані «білих», ані «червоних».

=== Радянська влада ===
[[Файл:Tatar hata.jpg|left|thumb|Кримськотатарська хата в [[Алушта|Алушті]], [[Василь Кричевський]], 1923]]
Внаслідок голодомору 1921—1923 років загинуло приблизно 15&nbsp;% кримських татар.
У [[1921]] році було створено Кримську АРСР у складі [[РРФСР]]. Державними мовами цієї республіки були російська та кримськотатарська, а її керівництво складалося переважно з кримським татар. Та після нетривалого підйому національного життя, який розпочався внаслідок створення республіки (відкриття національних шкіл, театру, випуск газет), відбулися сталінські репресії [[1937]] року. Було репресовано більшу частину кримськотатарської інтелігенції, зокрема відомі урядовець [[Ібраімов Велі|Велі Ібраімов]] та науковець [[Чобанзаде Бекір|Бекір Чобанзаде]].

==== Депортація ====
{{main|Депортація кримських татар|Кримськотатарський правозахисний рух}}
У [[1941]] році [[Кримський півострів|Крим]] опинився під владою [[Третій Рейх|нацистів]], які розв'язали терор проти мирного населення, а [[1944]] став роком головної трагедії у кримській історії. [[18 травня]] [[1944]] року за наказом [[Сталін]]а весь кримськотатарський народ був звинувачений у [[колабораціонізм]]і та [[Депортація кримських татар|депортований]] з [[Кримський півострів|Криму]]. Трагедія отримала назву [[Сюрґюн]] (від {{lang-crh|Sürgün}}&nbsp;— вигнанець). У злочині було задіяно 32000 [[Народний комісаріат внутрішніх справ|енкаведистів]]. Загалом було депортовано 193865 кримських татар, зокрема 151136&nbsp;— до [[Узбецька РСР|Узбецької РСР]], 8597&nbsp;— до [[Марійська АРСР|Марійської АРСР]], 4286&nbsp;— до [[Казахська РСР|Казахської РСР]], решта&nbsp;— до різних областей [[Російська РФСР|Російської РФСР]].

Із травня по листопад 10105 кримських татар померли від голоду в [[Узбецька РСР|Узбецькій РСРі]] (7&nbsp;% депортованих до УзРСР). Близько 30000 (20&nbsp;% вигнанців) померли протягом півтора року за даними НКВС, за інформацією кримськотатарських активістів&nbsp;— 46&nbsp;% депортованих.

Верховна Рада України своєю постановою від 12 листопада 2015 року визнала депортацію кримських татар у 1944 році геноцидом і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.<ref>{{Cite web|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/792-19|title=Про визнання геноциду кримськотатарського народу {{!}} від 12.11.2015 №&nbsp;792-VIII|website=zakon4.rada.gov.ua|accessdate=2016-03-12}}</ref>

==== Повернення ====
На відміну від інших народів, депортованих [[1944]] року і повернених на батьківщину після XX з'їзду [[КПРС]] у [[1956]] році, кримським татарам було заборонено переїздити до Криму до [[1989]]&nbsp;року. З 1960-х років у місцях, де мешкали депортовані кримські татари в Узбецькій РСР, зародився та почав набирати силу національний рух за право повернення народу до Криму. Активну боротьбу за право повернення кримських татар вели [[Джемілєв Мустафа|Мустафа Джемілєв]], [[Османов Юрій Бекірович|Юрій Османов]], [[Григоренко Петро Григорович|Петро Григоренко]] та багато інших.

Масове повернення почалося у [[1989]] році, і станом на 2013 рік у Криму мешкало близько 270 тис. кримських татар, що становить 13&nbsp;% від загального населення. Найголовнішими проблемами кримських татар були масове [[безробіття]] (рівень якого серед кримських татар набагато вищий, ніж середній рівень по Криму), проблеми з землею та розвитком [[інфраструктура|інфраструктури]], відбудованої з часу репатріації, кримськотатарських [[селище|селищ]].

{| class="standard" border="1" cellspacing="0"
!Населення [[Кримський півострів|Криму]]
!Поч. [[18 століття|18 ст.]]
![[1760]]—[[1770]]
![[1795]]
![[1816]]
![[1835]]
![[1850]]
![[1858]]
![[1864]]
![[1897]]
![[1917]]
![[1920]]
![[1926]]
![[1934]]
![[1937]]
![[1939]]
![[1959]]
![[1979]]
![[1989]]
![[2001]]
|-
|Загалом, тис.
|467
|454,7
|156,4
|212,6
|279,4
|343,5
|331,3
|198,7
|546,7
|749,8
|718,9
|713,8
|832
|996,8
|1&nbsp;123,8
|1&nbsp;201,5
|2&nbsp;135,9
|2&nbsp;430,5
|2&nbsp;024,056
|-
|Кримські татари, %
|95,1
|92,6
|87,6
|85,9
|83,5
|77,8
|73
|50,3
|35,6
|28,7
|26
|25,1
|23,8
|20,7
|19,4
| -
|0,7
|1,6
|12,1
|-
|[[Росіяни]], %
| -
| -
|4,3
|4,8
|4,4
|6,6
|12,6
|28,5
|33,1
|41,2
|44,1
|42,2
|44
|47,7
|49,6
|71,4
|68,4
|67,1
|58,3
|-
|[[Українці]], %
| -
| -
|1,3
|3,7
|3,1
|7
|4
| -
|11,8
|8,6
|7,4
|10,9
|10,9
|12,9
|13,7
|22,3
|25,6
|25,8
|24,3
|-
|}
{{-}}

=== Кримські татари в Україні після розпаду СРСР (1991—2013) ===
[[1991]] року було скликано другий [[Курултай кримськотатарського народу|Курултай]] і створено систему національного самоврядування кримських татар. Кожні п'ять років проходять вибори нового Курултаю (національного парламенту), в яких бере участь усе доросле кримськотатарське населення. [[Курултай]] формує виконавчий орган&nbsp;— [[Меджліс кримськотатарського народу]] (щось на кшталт національного уряду). Протягом усього часу існування головою Меджлісу був [[Джемілєв Мустафа|Мустафа Джемілєв]]. З листопада 2013 головою Меджлісу є [[Чубаров Рефат Абдурахманович|Рефат Чубаров]]. Тоді ж було затверджено нову структуру Меджлісу, згідно з якою введено 5 посад заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу. Їх зайняли: Айдер Аджимамбетов, [[Джелялов Наріман Енверович|Наріман Джелялов]], Аслан Омєр Киримли, Заур Смірнов, [[Чийгоз Ахтем Зейтуллайович|Ахтем Чийгоз]].

Кримські татари послідовно виступали за територіальну цілісність України на противагу проросійському сепаратистському рухові в Криму. Незважаючи на це, у березні 2014 року [[Анексія Криму Росією 2014 року|Росія анексувала Крим]], а кримськотатарським лідерам М. Джемільову та Р. Чубарову заборонила в'їзд до Криму. Кримські татари заявляють про невизнання російської окупації Криму<ref>{{Cite web |url=http://ua.comments.ua/politics/233191-krimskotatarska-diaspora-turechchini.html |title=Кримськотатарська діаспора Туреччини заявляє, що ніколи не визнає анексію Криму Росією |accessdate=30 липня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180131141123/http://ua.comments.ua/politics/233191-krimskotatarska-diaspora-turechchini.html |archivedate=31 січня 2018 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://ukrainian.voanews.com/content/dzhemilev-on-occupation/1917089.html Мустафа Джемілєв: кримські татари не визнають окупацію]</ref>.

=== Утиски кримських татар з боку російської влади після анексії Криму в 2014 році ===
{{Актуальність|2014 рік|у розділі}}

'''3 березня'''&nbsp;— викрадено кримського татарина Решата Аметова, а '''15 березня''' знайдено його закатоване тіло.

'''8 березня'''&nbsp;— підпал готелю, який належить кримським татарам.

'''17 березня'''&nbsp;— викрали громадського активіста Валіда Абу Юсуфа (етнічного росіянина Сергія Селенцова, що прийняв [[іслам]]), якого '''31 березня''' було «видворено» з окупованого Криму.

'''20 березня'''&nbsp;— викрадено кримського татарина Нурі Сулейманова.

'''31 березня'''&nbsp;— побито 16-річного підлітка, котрий говорив по телефону кримськотатарською мовою.

'''9 квітня'''&nbsp;— сплюндровано пам'ятний камінь кримському балетмейстеру Акиму Джемілєву.

'''21 квітня'''&nbsp;— напад мілітаризованих російських організацій на будівлю Меджлісу, щоб зняти український прапор.

'''26 квітня'''&nbsp;— в. о. прокурора Криму [[Наталія Поклонська]] винесла офіційне попередження члену Меджлісу кримськотатарського народу Різе Шевкієву через вивішування прапора України на будівлі Меджлісу.

'''22 квітня'''&nbsp;— кримськотатарській редакції ДТРК «Крим» в усній формі звеліли «не показувати» лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва і низку членів Меджлісу.

'''2 травня'''&nbsp;— представники російських служб не допустили Мустафу Джемілєва в Крим.

'''3 травня'''&nbsp;— Мустафі Джемілєву заборонено повернутись до Криму.

'''4 травня'''&nbsp;— в. о. прокурора Криму Поклонська зачитала Рефату Чубарову попередження про недопущення «екстремістської діяльності».

'''6 травня'''&nbsp;— російські мілітаристські бойовики побили члена Меджлісу Абдурамана Егіза.

'''13 травня'''&nbsp;— кримські суди прийняли на розгляд 55 справ стосовно 49 кримських татар, котрі брали участь у подіях 3 травня, коли Мустафі Джемілєву було відмовлено у в'їзді до Криму.

'''16 травня'''&nbsp;— ФСБ провело обшук у керівника відділу зовнішніх зв'язків Меджлісу Алі Хамзіна.

'''16 травня'''&nbsp;— владою РФ заборонено проводити мирні зібрання до 6 червня, за 2 дні до 18 травня&nbsp;— пам'ятної дати для кримських татар.

'''13 червня'''&nbsp;— у Сімферополі у споруджувану мечеть «Чукурча-джамі» кинуто три пляшки із запалювальною сумішшю.

'''11 червня'''&nbsp;— заборона проведення мирних зібрань, у відповідь на подання Меджлісом повідомлення про наміри провести захід в парку Треньова.

'''24 червня'''&nbsp;— ФСБ провела обшук в будівлі [[медресе]].

'''4 липня'''&nbsp;— окупаційна влада Криму винесла рішення про заборону Рефату Чубарову в'їздити на територію Криму.

'''5 липня'''&nbsp;— окупанти не пропустили Рефата Чубарова, котрий повертався із засідання Меджлісу в Херсонській області, через адміністративний кордон Автономної Республіки Крим.

'''22 липня'''&nbsp;— у кримськотатарському кафе «Мусафір» люди в масках влаштували обшук.

'''24 липня'''&nbsp;— головний редактор газети «Авдет» Шевкет Кайбуллаєв був викликаний на бесіду у ФСБ.

'''5 серпня'''&nbsp;— повідомлення про заборону літератури кримськотатарською мовою.

'''19 серпня'''&nbsp;— кримським татарам заборонено проводити жалобний мітинг на честь Загальноєвропейського дня пам'яті жертв сталінізму та нацизму<ref>[https://www.istpravda.com.ua/ukr/short/2014/08/19/144094/view_print/ У Криму заборонили вшановувати жертв Гітлера і Сталіна]</ref>.

'''21 серпня'''&nbsp;— встановлено поклонний хрест біля старого мусульманського кладовища.

'''Вересень'''&nbsp;— виселення Меджлісу з будівлі Меджлісу.

==== Навчання кримськотатарською мовою ====
У 2012—2013 навчальному році у середніх загальноосвітніх школах Криму (без учнів шкіл-інтернатів та спеціальних класів, організованих при загальноосвітніх школах) освіту кримськотатарською мовою отримували 3,11&nbsp;% учнів<ref name="Держстат">Державна служба статистики України. Головне управління статистики в Автономній Республіці Крим. Регіони Автономної Республіки Крим за 2012 рік. Сімферополь 2013</ref>.

За даними окупаційної російської влади, у 2014—2015 році кримськотатарською навчались 4 740 школярів. З них 2 814 учнів навчалися в 15 школах з кримськотатарською мовою навчання, 1 926&nbsp;— у класах з кримськотатарською мовою навчання, що функціонують в 62 школах Криму<ref>[http://c-inform.info/news/id/20500 В Крыму 4 740 школьников обучаются на крымскотатарском языке и почти 2 тыс.&nbsp;— на украинском]</ref>.

Станом на початок 2015/2016 навчального року, за даними міністерства освіти, науки і молоді Республіки Крим, в загальноосвітніх установах кримськотатарською мовою навчалося 5 083 людини (2,76&nbsp;% учнів). У республіці продовжує діяти 15 загальноосвітніх установ з кримськотатарською мовою навчання; всього ж по республіці навчання кримськотатарською мовою організовано в 53 загальноосвітніх закладах 17 муніципальних районів і міських округів<ref name=autogenerated44>[http://monm.rk.gov.ru/rus/index.htm/news/314261.htm На крымскотатарском и украинском языках в Крыму обучаются чуть более 3&nbsp;% детей.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170407203026/http://monm.rk.gov.ru/rus/index.htm/news/314261.htm |date=7 квітень 2017 }} Министерство образования, науки и молодежи Республики Крым.</ref>.

Після окупації Росією в Криму є практика відкриття в школах з кримськотатарською мовою навчання перших класів з навчанням російською, а також адміністративного тиску на батьків з метою переконати їх переводити дітей після здобуття початкової освіти в класи з російською мовою навчання. Вказується також на недостатню кількість місць в дошкільних освітніх установах з вихованням кримськотатарською<ref>[http://ru.krymr.com/a/27219133.html Эмир Достим. Тревога вместо надежды. Почему в школах крымскотатарского языка становится меньше] // Крым. Реалии, 01.09.2015</ref>.

== Розселення ==
Кримські татари проживають в основному в [[Крим]]у (близько 235—280 тис.), прилеглих регіонах Росії (2,4 тис., в основному в Краснодарському краї) і в прилеглих регіонах України (2,9 тис., в основному в [[Херсонська область|Херсонській області]]), а також в Туреччині, [[Румунія|Румунії]] (24 тис., в основному в [[Констанца (повіт)|повіті Констанца]]), [[Узбекистан]]і (90 тис.<ref>[http://sn-philol.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/12/petrov_101.pdf К вопросу о миграционном потенциале крымских татар и перспективах репатриации]</ref>, оцінки від 10 тис. до 150 тис.), [[Болгарія|Болгарії]] (3 тис.). У [[Туреччина|Туреччині]] проживає 5-6&nbsp;млн людей, чиї предки в різний час (з кінця XVIII до початку XX століття) переселилися в цю країну з Криму. Це дає привід кримськотатарським громадським організаціям Туреччини стверджувати, що в країні живе кілька мільйонів кримських татар.<ref name=":5">{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20090717045609/http://www.vatankirim.net/bahcesaray/?p=129|title=BAHÇESARAY Dergisi » Blog Archive » TÜRKİYE’DEKİ QIRIM TATAR MİLLİY AREKETİNİÑ SEYRİ|date=2009-07-17|accessdate=2017-02-27}}</ref> Однак більша частина нащадків кримськотатарських іммігрантів в Туреччині асимілювалася і вважає себе турками. Фактична кількість кримських татар у Туреччині невідома, оскільки дані про етнічний склад населення країни в Туреччині не публікуються.

{|class="standard"
|+
Динаміка чисельності кримських татар в Україні за даними переписів (для 1897, 1926, 1939&nbsp;рр. дані по Криму)
! ||1897||1926||1939||1959||1970||1979||1989||2001
|-
| міські поселення||||38 738||59 696||||1 331||1 150||15 632||84 116
|-
| сільські поселення||||140 356||159 183||||2 223||5 486||31 175||164 077
|-
! всього||189 821||179 094||218 879||193||3 554||6 636||46 807||248 193
|}

=== Перепис 2014 ===
[[Файл:Crimean Tatar share 2014.png|thumb|300px|Частка кримських татар у населенні Криму за даними перепису 2014 року; в дужках наведена сумарна частка тих, хто дав відповідь на питання про національність «кримський татарин» і просто « татарин»)]]

'''Перепис населення''' в окупованій Автономній Республіці Крим проводився&nbsp;з&nbsp;14&nbsp;по&nbsp;25 жовтня&nbsp;2014&nbsp;року. Оголошення попередніх підсумків перепису здійснено в грудні 2014 року. Остаточні підсумки повинні бути опубліковані до&nbsp;1 Травня&nbsp;2015&nbsp;року. Перепис є першою подібною подією на території&nbsp;Республіки Крим і Севастопольської міськради після їх анексії РФ. Оскільки перепис населення є одним з етапів перехідного періоду, одна з головних його цілей&nbsp;— уточнення соціально-демографічних змін на півострові, що відбулися з моменту проведення останнього перепису населення. Бюджет перепису склав 387&nbsp;млн руб. Гроші були виділені з федерального бюджету РФ. За міжпереписний період 2001—2014 років населення Автономної Республіки Крим скоротилося на 135 тис. осіб або на 6,7&nbsp;%. Населення Севастопольської міськради, навпаки, збільшилося на 18 тисяч або на 4,8&nbsp;%.

'''Міжпереписна динаміка національного складу:'''
{| class="standard"
!
!<small>осіб,
1989</small>
!<small>Частка від
тих, що вказали свою<br/>
національність<br/>
% 1989</small>
!<small>осіб,
2001</small>
!<small>Частка від
тих, що вказали свою<br/>
національність<br/></small><br/>
% 2001</small>
!<small>осіб,<br/>
2014</small>
!<small>Частка від
вказавших свою<br/>
національність<br/>
% 2014</small>
|-
|росіяни
|1629542
|67,05
|1450394
|60,67
|1492078
|67,90
|-
|українці
|625919
|25,75
|576647
|24,12
|344515
|15,68
|-
|кримські татари
|38365
|1,58
|245291
|10,26
|232340
|10,57
|-
|татари
|10762
|0,44
|13602
|0,57
|44996
|2,05
|-
|білоруси
|50054
|2,06
|35157
|1,47
|21694
|0,99
|-
|вірмени
|2794
|0,11
|10088
|0,42
|11030
|0,50
|-
|інші
|73059
|3,01
|70030
|2,93
|50911
|2,32
|-
|вказали
|2430495
|100,00
|2390319
|100
|2197564
|100,00
|-
|'''Всього:'''
|'''2430495'''
|
|'''2401209'''
|
|'''2284769'''
|}

=== Перепис 2001 ===
{|class="standard"
|+ Розселення кримських татар по Україні, ''2001'' рік''
|-
! Регіон
! Чисельність
! Частка
! Розселення
|-
| [[Автономна Республіка Крим]]
| align=center|243 433 ‒ 251 000<ref name="tatar">з врахуванням кримських татар, що записалися просто татарами</ref>
| &nbsp;12,0&nbsp;% ‒ 12,4&nbsp;%
| переважно передгірні та степові райони АРК
|-
| [[Херсонська область]]
| align=center|2&nbsp;072 ‒ 6&nbsp;000<ref name="tatar"/>
| &nbsp;0,2&nbsp;% ‒ 0,5&nbsp;%
| [[Генічеський район|Генічеський]], [[Новотроїцький район]]и
|-
| [[Севастополь]] (міськрада)
| align=center|1&nbsp;858 ‒ 3&nbsp;500<ref name="tatar"/>
| &nbsp;0,5&nbsp;% ‒ 0,9&nbsp;%
| села на півночі та сході Севастопольської міськради
|-
| [[Запорізька область]]
| align=center|570 ‒ 3&nbsp;000<ref name="tatar"/>
| &nbsp;0,1&nbsp;% ‒ 0,2&nbsp;%
| [[Токмацький район|Токмацький]], [[Мелітопольський район]]и
|-
| інші регіони
| align=center|260 ‒ 1&nbsp;000<ref name="tatar"/>
|
|
|-
! '''Всього'''
! align=center|'''248 193 ‒ 264 000'''<ref name="tatar"/>
! align=center|0,5&nbsp;%&nbsp;— 0,55&nbsp;%
|}
{{-}}

'''Урбанізація кримських татар за переписом 2001&nbsp;р.'''
{| align="left" class="standard"
|+
! |Населення
! |Кількість
! |
|-----
| align=center|міського
| align=center|84 116
| align=center|33,9&nbsp;%
|-----
| align=center|сільського
| align=center|164 077
| align=center|66,1&nbsp;%
|-----
! align=center|Всього
! align=center|248 193
! align=center|100,0&nbsp;%
|+
|}
{{-}}
[[Файл:CrimeanTatar2001.png|thumb|right|320px|Частка кримських татар у населенні Криму за даними перепису 2001 року]]

'''Розселення кримських татар у Автономній Республіці Крим за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року.'''<ref>Кримстат. [http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz Перепись населения 2001 года. Языковой состав населения] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |date=28 серпень 2012 }}</ref>
* міськради обласного підпорядкування ‒ 54,5 тис. ‒ 22,4&nbsp;%
* райони ‒ 188,5 тис. ‒ 77,6&nbsp;%

{|class="standard sortable"
|-
!
!населення, 2001
!кримських татар
!%
|-
|[[Білогірський район (Крим)|Білогірський район]]
| align=center| 66&nbsp;458
| align=center| 19&nbsp;425
| align=center| 29,2&nbsp;%
|-
|[[Кіровський район (Крим)|Кіровський район]]
| align=center| 58&nbsp;016
| align=center| 14&nbsp;816
| align=center| 25,5&nbsp;%
|-
|[[Сімферопольський район]]
| align=center| 149&nbsp;253
| align=center| 33&nbsp;161
| align=center| 22,2&nbsp;%
|-
|[[Совєтський район (Крим)|Совєтський район]]
| align=center| 37&nbsp;576
| align=center| 8&nbsp;344
| align=center| 22,2&nbsp;%
|-
|[[Джанкойський район]]
| align=center| 82&nbsp;328
| align=center| 17&nbsp;744
| align=center| 21,6&nbsp;%
|-
|[[Первомайський район (Крим)|Первомайський район]]
| align=center| 40&nbsp;376
| align=center| 8&nbsp;693
| align=center| 21,5&nbsp;%
|-
|[[Бахчисарайський район]]
| align=center| 92&nbsp;542
| align=center| 19&nbsp;695
| align=center| 21,3&nbsp;%
|-
|[[Сакський район]]
| align=center| 80&nbsp;964
| align=center| 14&nbsp;137
| align=center| 17,5&nbsp;%
|-
|[[Красноперекопський район]]
| align=center| 31&nbsp;843
| align=center| 5&nbsp;477
| align=center| 17,2&nbsp;%
|-
|[[Нижньогірський район]]
| align=center| 56&nbsp;976
| align=center| 9&nbsp;136
| align=center| 16,0&nbsp;%
|-
|[[Красногвардійський район (Крим)|Красногвардійський район]]
| align=center| 93&nbsp;782
| align=center| 15&nbsp;619
| align=center| 16,7&nbsp;%
|-
|[[Ленінський район (Крим)|Ленінський район]]
| align=center| 69&nbsp;629
| align=center| 10&nbsp;784
| align=center| 15,5&nbsp;%
|-
|[[Роздольненський район]]
| align=center| 37&nbsp;185
| align=center| 4&nbsp;961
| align=center| 13,3&nbsp;%
|-
|[[Чорноморський район]]
| align=center| 34&nbsp;112
| align=center| 4&nbsp;321
| align=center| 12,7&nbsp;%
|-
|[[Судацька міська рада]]
| align=center| 29&nbsp;448
| align=center| 5&nbsp;131
| align=center| 17,4&nbsp;%
|-
|[[Джанкойська міська рада]]
| align=center| 42&nbsp;861
| align=center| 3&nbsp;469
| align=center| 8,1&nbsp;%
|-
|[[Сімферопольська міська рада]]
| align=center| 358&nbsp;108
| align=center| 25&nbsp;209
| align=center| 7,0&nbsp;%
|-
|[[Євпаторійська міська рада]]
| align=center| 117&nbsp;565
| align=center| 8&nbsp;140
| align=center| 6,9&nbsp;%
|-
|[[Алуштинська міська рада]]
| align=center| 52&nbsp;215
| align=center| 3&nbsp;081
| align=center| 5,9&nbsp;%
|-
|[[Сакська міська рада]]
| align=center| 28522
| align=center| 1&nbsp;646
| align=center| 5,8&nbsp;%
|-
|[[Феодосійська міська рада]]
| align=center| 108&nbsp;788
| align=center| 5&nbsp;055
| align=center| 4,6&nbsp;%
|-
|[[Армянська міська рада]]
| align=center| 26&nbsp;876
| align=center| 949
| align=center| 3,5&nbsp;%
|-
|[[Красноперекопська міська рада]]
| align=center| 30&nbsp;902
| align=center| &nbsp;928
| align=center| 3,0&nbsp;%
|-
|[[Керченська міська рада]]
| align=center| 158&nbsp;165
| align=center| 1&nbsp;635
| align=center| 1,0&nbsp;%
|-
|[[Ялтинська міська рада]]
| align=center| 139&nbsp;584
| align=center| 1&nbsp;877
| align=center| 1,3&nbsp;%
|-
| ''[[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]''
| align=center| 2&nbsp;033&nbsp;736
| align=center| 243&nbsp;433
| align=center| 12,0&nbsp;%
|-
|''[[Севастопольська міська рада]]''
| align=center| 379&nbsp;492
| align=center| 1&nbsp;858
| align=center| 0,5&nbsp;%
|-
!'''[[Крим|Весь Крим]]'''
! align=center| 2&nbsp;413&nbsp;228
! align=center| 245&nbsp;291
! align=center| 10,2&nbsp;%
|}
{{-}}

=== Перепис 1989 ===
Розселення кримських татар в Українській РСР станом на 1989&nbsp;р.
{|class="standard"
! регіон||всього||міста||села
|-
| [[Кримська область]]||38 365||8 980||29 385
|-
| [[Херсонська область]]||5 716||4 681||1 035
|-
| [[Запорізька область]]||1 566||1 132||434
|-
| інші регіони||1160||839||321
|-
! УРСР||46 807||15 632||31 175
|}

=== Перепис 1939 ===
[[Файл:Crimean Tatar 1939-num.png|thumb|right|320px|Частка кримських татар у населенні Криму за даниими перепису населення 1939 року]]
Кількість татар у Кримській АРСР за переписом 1939 року ‒ 218 879 осіб, зокрема у містах ‒ 59 696 (27,3&nbsp;% загальної чисельності), у селах ‒ 159 183 (72,7&nbsp;%). На кримських татар припадало 19,4&nbsp;% населення півострова, зокрема 10,2&nbsp;% міського населення та 29,4&nbsp;% сільського.<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_39_gs.php?reg=71&gor=3&Submit=OK Всесоюзная перепись населения 1939 г. Распределение городского и сельского населения регионов РСФСР по национальности и полу. Крымская АССР]</ref>

Розселення кримських татар за даними перепису 1939&nbsp;р.<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_39_ra.php?reg=2257 Всесоюзная перепись населения 1939 года. Крымская АССР]</ref>

{|class="standard sortable"
|-
!||населення, 1939||кримських татар||%
|-
| Сімферополь||142&nbsp;634||17&nbsp;392||12,2&nbsp;%
|-
| Євпаторія||47&nbsp;030||6&nbsp;170||13,1&nbsp;%
|-
| Керч||104&nbsp;443||5&nbsp;310||5,1&nbsp;%
|-
| Севастопольська міськрада||111&nbsp;938||4&nbsp;753||4,2&nbsp;%
|-
| Феодосія||45&nbsp;032||3&nbsp;364||7,5&nbsp;%
|-
| Ялтинська міськрада||36&nbsp;653||2&nbsp;625||7,2&nbsp;%
|-
| Ак-Мечетський район||15&nbsp;941||5&nbsp;027||31,5&nbsp;%
|-
| Ак-Шейхський район||14&nbsp;725||4&nbsp;646||31,6&nbsp;%
|-
| Алуштинський район||25&nbsp;996||16&nbsp;414||63,1&nbsp;%
|-
| Балаклавський район||23&nbsp;400||12&nbsp;880||55,0&nbsp;%
|-
| Бахчисарайський район||46&nbsp;888||26&nbsp;119||55,7&nbsp;%
|-
| Біюк-Онлайрський район||18&nbsp;542||3&nbsp;061||16,5&nbsp;%
|-
| Джанкойський район||46&nbsp;626||4&nbsp;299||9,2&nbsp;%
|-
| Зуйський район||16&nbsp;324||3&nbsp;032||18,6&nbsp;%
|-
| Ічкинський район||20&nbsp;748||3&nbsp;213||15,5&nbsp;%
|-
| Карасубазарський район||33&nbsp;034||13&nbsp;911||42,1&nbsp;%
|-
| Кіровський район||21&nbsp;321||2&nbsp;952||13,8&nbsp;%
|-
| Колайський район||16&nbsp;767||1&nbsp;799||10,7&nbsp;%
|-
| Красноперекопський район||23&nbsp;529||1&nbsp;585||6,7&nbsp;%
|-
| Куйбишевський район||17&nbsp;759||15&nbsp;900||89,5&nbsp;%
|-
| Ларіндорфський район||14&nbsp;341||1&nbsp;673||11,7&nbsp;%
|-
| Ленінський район||23&nbsp;656||7&nbsp;624||32,2&nbsp;%
|-
| Сакський район||27&nbsp;800||3&nbsp;108||11,2&nbsp;%
|-
| Сейтлерський район||24&nbsp;984||3&nbsp;878||15,5&nbsp;%
|-
| Старо-Кримський район||20&nbsp;643||3&nbsp;262||15,8&nbsp;%
|-
| Судацький район||20&nbsp;081||14&nbsp;124||70,3&nbsp;%
|-
| Тельманський район||23&nbsp;535||1&nbsp;897||8,1&nbsp;%
|-
| Фрайдорфський район||14&nbsp;366||3&nbsp;333||23,2&nbsp;%
|-
| Ялтинський район||46&nbsp;693||13&nbsp;777||29,5&nbsp;%
|-
! Кримська АРСР||align="left"|1&nbsp;126&nbsp;429||align="left"|218&nbsp;879||align="left"|19,4&nbsp;%
|}
{{-}}

=== Перепис 1926 ===
Кількість татар у Кримській АРСР за переписом 1926 року ‒ 179 094 осіб, зокрема у містах ‒ 38 738 (21,6&nbsp;% загальної чисельності), у селах ‒ 140 356 (78,4&nbsp;%). На кримських татар припадало 25,3&nbsp;% населення півострова, зокрема 11,9&nbsp;% міського населення та 36,8&nbsp;% сільського.<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_26.php?reg=788 Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам РСФСР. Крымская АССР]</ref>
[[Файл:CrimeanTatar1926.PNG|thumb|right|320px|Частка кримських татар у населенні Криму за даними перепису населення 1926 року]]
Розселення кримських татар у Криму в 1926&nbsp;р.<ref name="ethnic1926">Всесоюзная перепись населения 1926 года.&nbsp;— М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР. 1929</ref>
{|class="standard sortable"
|-
! ||населення, 1926||кримських татар||%
|-
| [[Сімферополь]]||align=center|88&nbsp;310||align=center|11&nbsp;126||align=center|12,6&nbsp;%
|-
| [[Алупка]]||align=center|2&nbsp;968||align=center|884||align=center|29,8&nbsp;%
|-
| [[Алушта]]||align=center|4&nbsp;759||align=center|1&nbsp;819||align=center|38,2&nbsp;%
|-
| [[Армянськ]]||align=center|2&nbsp;670||align=center|565||align=center|21,2&nbsp;%
|-
| [[Балаклава]]||align=center|2&nbsp;324||align=center|16||align=center|0,7&nbsp;%
|-
| [[Бахчисарай]]||align=center|9&nbsp;544||align=center|6&nbsp;884||align=center|72,1&nbsp;%
|-
| [[Керч|Брянський завод]]||align=center|1&nbsp;127||align=center|5||align=center|0,4&nbsp;%
|-
| [[Гурзуф]]||align=center|2&nbsp;791||align=center|1&nbsp;393||align=center|49,9&nbsp;%
|-
| [[Джанкой]]||align=center|8&nbsp;310||align=center|322||align=center|3,9&nbsp;%
|-
| [[Євпаторія]]||align=center|23&nbsp;574||align=center|4&nbsp;757||align=center|20,2&nbsp;%
|-
| [[Карасубазар]]||align=center|7&nbsp;635||align=center|2&nbsp;570||align=center|33,7&nbsp;%
|-
| [[Керч]]||align=center|34&nbsp;563||align=center|1&nbsp;297||align=center|3,8&nbsp;%
|-
| [[Саки (місто)|Саки]]||align=center|2&nbsp;452||align=center|112||align=center|4,6&nbsp;%
|-
| [[Севастополь]]||align=center|74&nbsp;551||align=center|1&nbsp;205||align=center|1,6&nbsp;%
|-
| [[Сімеїз]]||align=center|592||align=center|25||align=center|4,2&nbsp;%
|-
| [[Старий Крим (Крим)|Старий Крим]]||align=center|4&nbsp;738||align=center|266||align=center|5,6&nbsp;%
|-
| [[Судак (місто)|Судак]]||align=center|1&nbsp;893||align=center|417||align=center|22,0&nbsp;%
|-
| [[Феодосія]]||align=center|28&nbsp;652||align=center|1&nbsp;933||align=center|6,7&nbsp;%
|-
| [[Ялта]]||align=center|28&nbsp;811||align=center|3&nbsp;141||align=center|10,9&nbsp;%
|-
| [[Бахчисарайський район]]||align=center|37&nbsp;419||align=center|29&nbsp;143||align=center|77,9&nbsp;%
|-
| [[Джанкойський район]]||align=center|56&nbsp;647||align=center|8&nbsp;055||align=center|14,2&nbsp;%
|-
| [[Євпаторійська міськрада|Євпаторійський район]]||align=center|46&nbsp;844||align=center|15&nbsp;317||align=center|32,7&nbsp;%
|-
| [[Білогірський район (АРК)|Карасубазарський район]]||align=center|25&nbsp;932||align=center|12&nbsp;151||align=center|46,9&nbsp;%
|-
| [[Ленінський район (Крим)|Керченський район]]||align=center|39&nbsp;456||align=center|10&nbsp;269||align=center|26,0&nbsp;%
|-
| [[Севастопольська міськрада|Севастопольський район]]||align=center|19&nbsp;711||align=center|11&nbsp;804||align=center|59,9&nbsp;%
|-
| [[Сімферопольський район]]||align=center|66&nbsp;968||align=center|12&nbsp;586||align=center|18,8&nbsp;%
|-
| [[Судацька міськрада|Судацький район]]||align=center|13&nbsp;898||align=center|12&nbsp;479||align=center|89,8&nbsp;%
|-
| [[Феодосійська міськрада|Феодосійський район]]||align=center|51&nbsp;767||align=center|8&nbsp;504||align=center|16,4&nbsp;%
|-
| [[Ялтинська міськрада|Ялтинський район]]||align=center|24&nbsp;817||align=center|20&nbsp;048||align=center|80,8&nbsp;%
|-
! '''[[Кримська АРСР]]'''||'''713&nbsp;823'''||'''179&nbsp;094'''||'''25,1&nbsp;%'''
|}

=== Перепис 1897 ===
Розселення татарськомовного населення за переписом населення 1897 року
{|class="standard sortable"
|-
!
!населення, 1897<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1456 Населення Таврійської губернії за переписом 1897&nbsp;р.]</ref>
!кримських татар
!%
|-
|'''''[[Крим|Кримські повіти Таврійської губернії]]'''''
| align=center| ''445&nbsp;439''
| align=center| ''189&nbsp;821''
| align=center| ''42,6&nbsp;%''
|-
|[[Ялтинський повіт]]
| align=center| 73&nbsp;260
| align=center| 43&nbsp;256
| align=center| 59,0&nbsp;%
|-
|[[Сімферопольський повіт]]
| align=center| 141&nbsp;717
| align=center| 62&nbsp;876
| align=center| 44,4&nbsp;%
|-
|[[Євпаторійський повіт]]
| align=center| 63&nbsp;211
| align=center| 26&nbsp;992
| align=center| 42,7&nbsp;%
|-
|[[Феодосійський повіт]]
| align=center| 115&nbsp;858
| align=center| 44&nbsp;431
| align=center| 38,3&nbsp;%
|-
|[[Перекопський повіт]]
| align=center| 51&nbsp;393
| align=center| 12&nbsp;266
| align=center| 23,9&nbsp;%
|-
|[[Керч-Єнікальське градоначальство]]
| align=center| ''43&nbsp;698''
| align=center| ''2&nbsp;563''
| align=center| ''5,9&nbsp;%''
|-
|[[Севастопольське градоначальство]]
| align=center| ''57&nbsp;455''
| align=center| ''1&nbsp;910''
| align=center| ''3,3&nbsp;%''
|-
!''[[Крим|Весь Крим]]''
! align=center| 546&nbsp;592
! align=center| 194&nbsp;294
! align=center| 35,5&nbsp;%
|}

== Житло ==
[[Файл:Карло Боссоли. Татарский дом в деревне Алупка.jpg|250px|міні|Кримськотатарський будинок (Алупка, 1856).]]
Згідно з «Подорожними записками» російського академіка [[Зуєв Василь Федорович|Василя Зуєва]], у 2-й половині XVIII століття кримські татари жили у [[хата]]х-мазанках, які виготовляли з дерева, [[цегла|цегли]], [[дерн]]у і глини. Дах покривали черепицею або дерном. З каменю будували переважно лише палацові та храмові будівлі. Житло мало поділ на чоловічу й жіночу ([[гарем]]) частини<ref name="Зуєв" />.

== Одяг ==
[[Файл:Крымские татары. Мулла.jpg|250px|міні|Кримські татари і мулла (1862).]]
у 2-й половині XVIII століття чоловіки й жінки носили однакове вбрання. Поверх сорочки вони одягали [[кафтан]] з вузькими рукавами, який застібали до шиї. Нижній одяг&nbsp;— широкі шаровари; на ногах сап'яні жовті [[шкарпетки]] і туфлі. Влітку надворі носили [[ватник]]и зеленого кольору, а взимку&nbsp;— хутрові шуби. Молоді татари, особливо в містах, часто одягали черкеський стрій, який вважався модним<ref name="Зуєв" />.

Чоловіки голили голови, на які одягали червоні суконні [[тюбетейка|тюбетейки]], а поверх них&nbsp;— високу круглу або чотирикутну шапку, з нешироким овечим окіллям. Жінки заплітали волосся у дві коси, які завивали біля голови; дівчата заплітали багато дрібних кіс, які звисали на спині. Коли жінки чи дівчата виходили з двору, вони ховали своє обличчя за [[кісея]]ми<ref name="Зуєв">[http://www.krimoved.crimea.ua/zuev.html Василий Зуев. ''Выписка из путешественных записок Василья Зуева, касающихся до полуострова Крыма. 1782 г.'']</ref>.

== Культура кримських татар ==

=== Література ===
{{main|Кримськотатарська література}}
[[Кримськотатарська література]] починає свою історії з часів [[Золота орда|Золотої орди]], набуває розквіту у період [[Кримське ханство|Кримського ханства]] і відрожується наприкінці XIX&nbsp;ст.

=== Музика ===
Основу традиційної музичної спадщини кримських татар становили давні фольклорні традиції сімейно-обрядових, календарно-обрядових, трудових та ігрових пісень; традиції музично-поетичних переказів та легенд; ісламські музично-культурні традиції&nbsp;— езан, дуа, книжкове читання; музично-інструментальне виконання; сольний спів, започаткований на монодії, яка передавала специфіку кримськотатарської музики<ref>Асанова Д. Свадебный обряд / Д. Асанова, З. Эмирусеинова // Очерки истории и культуры крымских татар.&nbsp;— Симферополь: Крымучпедгиз, 2005.&nbsp;— С. 139—142</ref> Кримськотатарські народні пісні відрізняються від пісень інших культур та народів своєю ліричністю, теплотою та м'якістю<ref name="Очерки истории и культуры ">Очерки истории и культуры крымских татар /Под ред. Э. Чубарова.&nbsp;— Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2005.&nbsp;— 208 с.: ил., карты.</ref>.
[[Файл:Monuments of Ukraine Crimea article contest 15.jpg|міні|234x234пкс|[[Ахтем Сеітаблаєв]]]]
Серед народних пісень в кримськотатарській культурі розрізняють «Джир-йир» і «тюркю». «Джир-йир» називають пісні кримських татар степових районів, переважно вони нескладні за змістом. «[[Тюркю]]»&nbsp;— пісні мешканців південного узбережжя та передгірних районів. Вони складні за формою, орнаментацією та розспівами. Хорові пісні у кримських татар трапляються вкрай рідко&nbsp;— зазвичай вони пов'язані з весільними обрядами і виконуються одноголосно. Як приклад можна привести такі пісні, як «Аи, дагълар» («Аі, гори»), «Яр-яр». Такі хорові пісні, як «Къарасувнынъ дёрт кошеси»" («Чотири кута Карасубазара»), «Сен ойнасанъ яраша» («Ти красиво танцюєш») виконуються під танці.

{{section-stub|дата=серпень 2014}}

== Відомі кримські татари ==
'''Видатні актори, режисери'''

# [[Ахтем Сеітаблаєв]]

'''Видатні співаки'''

# [[Айсель Балич]]<ref>{{Cite news|url=https://crimea.vgorode.ua/event/kontserty/255978-tvorcheskyi-vecher-aisel-balych|title=Творческий вечер Айсель Балич|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=КРЫМ ВЕБ ТВ|title=[QWT] Айсель Балич - Къамышым|date=2013-05-28|url=https://www.youtube.com/watch?v=oHr0FFeJbiM|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref name=":0">{{Citation|last=Crimean Tatars|title=Güzel Qırım (Гузель Къырым) by Qaradeniz production|date=2016-12-01|url=https://www.youtube.com/watch?v=TPXoGsvsE6w|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Аліє Якубова]]<ref>{{Citation|last=MeydanFM|title=[M-FM] Алие - Ягъма ягъмур|date=2012-12-02|url=https://www.youtube.com/watch?v=pqWHcrFmzXk|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=Yunus Akyol|title=Алие Якубова (Aliya Yakubova) - Yosmam|date=2011-10-23|url=https://www.youtube.com/watch?v=JhlizotsekQ|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Асан Білялов]]<ref>{{Citation|last=Crimean Tatars|title=Асан Билялов  Къарылгъач|date=2018-02-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=vEWnLKPNY58|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=Эбазер Усманов|title=Асан Билялов ве Алие Якубова Асан агъа|date=2016-10-13|url=https://www.youtube.com/watch?v=WORPVq-cuKA|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Асан Хайретдінов]]<ref name=":0" /><ref>{{Citation|last=КРЫМ ВЕБ ТВ|title=[QWT] Асан Хайретдинов - Ватаным! (ATR)|date=2014-03-18|url=https://www.youtube.com/watch?v=SgTbW3K4VQE|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Баталова Ельзара Халітівна]]
# [[Білялов Февзі]]
# [[Ґузель]]<ref>{{Citation|last=Crimean Music l Qırım Muzıkası|title=Güzel - Qırım|date=2014-12-01|url=https://www.youtube.com/watch?v=L9JNYYp_y5Q|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Ґулізар Бекірова]]<ref>{{Cite web|url=https://anaurt.com/qrt/gulizar-bekirova?language=ru|title=Гулизар Бекирова|last=Османов|first=Сервин|date=2013-02-12|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=MeydanFM|title=[MFM 2] Gulizar Bekirova - Bağçalarda kestane|date=2013-12-22|url=https://www.youtube.com/watch?v=0pqKTS3tfAw|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Джамала]], переможиця 61-го конурсу [[Пісенний конкурс Євробачення 2016|Євробачення]] 2016
# [[Сейтабла Меметов|Ділявер Сеттаров]]<ref name="Сейтабла Меметов">{{Cite news|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сейтабла_Меметов&oldid=22075437|title=Сейтабла Меметов|date=2018-02-20|language=uk|work=Вікіпедія|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Ділявер Османов]]<ref>{{Citation|last=Ambi Dekstrus|title=Дилявер Османов - Ногъай беитлери|date=2012-12-11|url=https://www.youtube.com/watch?v=mIDaqz6Le7U|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=Зарема Хадырова|title=Дилявер Османов|date=2015-07-14|url=https://www.youtube.com/watch?v=Izl96gb_iaY|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[DJ Bebek]]<ref name=":0" /><ref>{{Citation|last=Weekender35|title=Dj.BEBEK- Halkim (qirim tatar music)|date=2012-12-29|url=https://www.youtube.com/watch?v=ldrjWdiedWY|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=Crimean Music l Qırım Muzıkası|title=DJ Bebek - Kelin (My Pleasure mix)|date=2014-09-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=5UEz87PXrj0|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=GoKHaNSeKeeR|title=Dj BeBeK|date=2008-01-14|url=https://www.youtube.com/watch?v=I-NKqhxs2dE|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Евеліна]]<ref>{{Citation|last=MeydanFM|title=[M-FM] Эвелина - Севги ёлу|date=2012-12-10|url=https://www.youtube.com/watch?v=JuKH9SlYfRc|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Енвер Ізмайлов]]
# [[Зарема Ханум]]<ref>{{Cite news|url=http://qha.com.ua/ru/kultura-iskusstvo/v-akmesdjite-proshla-tvorcheskaya-vstrecha-s-zaremoihanum/122707/|title=В Акмесджите прошла творческая встреча с Заремой-ханум|language=ru-RU|work=QHA|accessdate=2018-02-20|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180220212735/http://qha.com.ua/ru/kultura-iskusstvo/v-akmesdjite-proshla-tvorcheskaya-vstrecha-s-zaremoihanum/122707/|archivedate=2018-02-20|deadurl=yes}}</ref><ref>{{Citation|last=E.S.M.A.|title=Концертная программа Заремы Ханум "Восточный базар" ч.4|date=2009-12-22|url=https://www.youtube.com/watch?v=2AQv4E4j_7k|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Зоре Кадиєва]]<ref name=":0" /><ref>{{Citation|last=Kemal memetov|title=Зоре Кадыева  -  севги тек севги|date=2013-03-24|url=https://www.youtube.com/watch?v=jajenkFS--U|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=QARADENIZ PRODUCTION|title=ЗОРЕ КАДЫЕВА  "MEN BAHTLI İNSANIM" I qısım|date=2017-10-13|url=https://www.youtube.com/watch?v=jmbhRY5Wia4|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref name="YIRLA SAZIM">{{Citation|last=YIRLA SAZIM|title=РАДИО МЕЙДАН /  MEYDAN RADİOSI|date=2016-07-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=CrjeZWbD2xo|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Мустафаєв Фемій Мансурович]]
# [[Османова Ленара]]
# [[Реана Таркова]]<ref name=":0" /><ref>{{Citation|last=Maye Safet|title=Реана Таркова "Къызчыгъым"|date=2013-11-10|url=http://www.youtube.com/watch?v=xT0ykZ3jZy0|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Рефатов Мамут]]
# [[Рустем Меметов]]<ref name=":0" /><ref>{{Cite web|url=http://qtmm.org/новости/445-70-летие-рустема-меметова|title=70-летие Рустема Меметова|website=qtmm.org|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Сабріє Ереджепова]]
# [[Сейтабла Меметов]]
# [[Сервер Какура]]<ref name=":0" /><ref name="Сейтабла Меметов"/><ref name="YIRLA SAZIM"/><ref>{{Citation|last=КРЫМ ВЕБ ТВ|title=[QWT] Сервер Какура - Sevdigim Yalta|date=2014-10-08|url=https://www.youtube.com/watch?v=KoQ7ea_O5CY|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=YIRLA SAZIM|title=СЕРВЕР КАКУРА / КЪЫРЫМЫМ /Crimean Tatar TV Show|date=2016-07-27|url=https://www.youtube.com/watch?v=cv2uuu9aEjs|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=Crimean Tatars|title=Сервер Какура: с музыкой по жизни|date=2017-01-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=-NhL-baKh10|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Февзі Алієв]]<ref name="YIRLA SAZIM"/><ref>{{Citation|last=Ripys Ripys|title=• Февзи Алиев •|date=2016-12-25|url=https://www.youtube.com/watch?v=zeSu5KDSa6Y|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=YIRLA SAZIM|title=АНСАМБЛЬ ДЕСТАН / ХАСТА ГОНЪЛЮМ / Crimean Tatar TV Show|date=2016-12-20|url=https://www.youtube.com/watch?v=W4_HCEC73cY|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=Crimean Tatars|title=Февзи Алиев – композитор, создавший «Дестан»|date=2016-10-11|url=https://www.youtube.com/watch?v=_KuhbTli9rQ|accessdate=2018-02-20}}</ref>
* [[Гімн кримських татар]]
* [[Аю-Дагъ]]

=== Кінематограф ===
[[Хайтарма (фільм)|«Хайтарма» («Повернення»)]]&nbsp;— перший кримськотатарський повноформатний [[художній фільм]] (знятий у 2012 році) і перша художня картина про [[Депортація|депортацію]] кримських татар. [[Режисер]] фільму і виконавець головної ролі&nbsp;— [[Сеїтаблаєв Ахтем Шевкетович|Ахтем Сеїтаблаєв]]<ref>[http://ua.korrespondent.net/showbiz/cinema/1361255-zmi-v-ukrayini-znimut-film-pro-stalinski-represiyi-proti-krimskih-tatar В Україні знімуть фільм про сталінські репресії проти кримських татар]</ref>.

== Див. також ==
* [[Кримськотатарська діаспора]]
* [[Кримські татари — Крим — Україна|«Кримські татари&nbsp;— Крим&nbsp;— Україна»]]
* [[Українсько-кримськотатарські відносини]]
* [[Тарас Федорович]]&nbsp;— козацький [[отаман]] татарського походження.
* [[Кардашлик (громадська організація)|Кардашлик]]&nbsp;— молодіжна кримськотатарська громадська організація
* [[Каліфорнія у Криму]]
* Іменем [[Амет-Хан Султан]]а названо міжнародний аеропорт Сімферополя, а також названо аеропорт Уйташ міста [[Махачкала]], столиці [[Дагестан]]у.
* [[День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* ''Я.&nbsp;Р.&nbsp;Дашкевич''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krimskі_Tatari Кримські татари] // {{ЕІУ|5|379}}
* ''Р.&nbsp;І.&nbsp;Куртієв, Ф.&nbsp;Ґ.&nbsp;Туранли''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=192 Кримські татари] // {{ЕСУ}}
* Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944 гг.): Библиблиогр. словарь / Гл. ред. и сост. Д.&nbsp;П.&nbsp;Урсу; Республ. Крымскотатарская б-ка им. И. Гаспринского.&nbsp;— Симф.: Доля, 1999.&nbsp;— 240 с.&nbsp;— (Источник знаний; №&nbsp;2).
* {{книга-ру|автор=Гаркавец А. Н.|часть=Codex Cumanicus: Половецкие молитвы, гимны и загадки XIII—XIV веков|ссылка часть=http://www.qypchaq.unesco.kz/Memorials-Rus.htm|заглавие=Кыпчакское письменное наследие|том=II|место=Алматы|издательство=КАСЕАН; Баур|год=2007|страницы=63—120|ref=Гаркавец}}
* {{SM}} ''[[Носов Анатолій Зіновійович|А. Носов]]''. [[:s:Східний світ/1930/1-2/Кримські татари (Антропологічні нариси)|Кримські татари (Антропологічні нариси)]] // Східний світ.&nbsp;— 1930.&nbsp;— №&nbsp;1-2.;&nbsp;— 301—313
* {{книга-ру
 | автор         = Садур Валиахмет
 | заглавие      = Тюрки, татары, мусульмане
 | язык          = ru
 | ссылка        = https://books.google.ru/books?id=_NmsCwAAQBAJ&pg=PA250&dq=%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%8F+%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80+%D1%82%D1%8E%D1%80%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjag6Cc0cTmAhWswsQBHWDBARoQ6AEINzAC#v=onepage&q=%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%20%D1%82%D1%8E%D1%80%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5&f=false
 | ответственный = И. З. Мухамеджанов
 | место         = М.
 | издательство  = Марджани
 | год           = 2012
 | том           = 
 | страниц       = 400
 | страницы      = 250
 | isbn          = 978-5-903715-31-2
 | doi           = 
 | ref           = Валиахмет
}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Crimean Tatars}}
* [https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=_wyYYVREWRY Кримські татари. Друзі чи вороги? (Киримли / Кримці)]&nbsp;— ''Канал імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка''
* [http://www.mejlis.org/ Світ культури]{{ref-crh}}{{ref-en}}{{ref-ru}}
* [http://www.cidct.org.ua Центр інформації та документації кримських татар]{{ref-uk}}
* [http://bizimqirim.org Міжнародна громадська організація кримських татар «Bizim Qırım»]{{ref-crh}}{{ref-en}}{{ref-uk}}
* [http://abetka.ukrlife.org/kazki.html Кримськотатарські народні казки та легенди в перекладі Данила Кононенка]
* [http://www.mejlis.org/en/node/527 Добірка посилань] {{ref-crh}}
* [http://www.iccrimea.org/surgun60.html 60-ті роковини Сюрґюну]{{ref-en}}
* [https://youtu.be/L-NunxPdZKo КРИМСЬКІ ТАТАРИ: Крим наш / Документальний фільм // 2015 / Відео]
* [https://www.youtube.com/watch?v=yV5G6l-XJJM День пам'яти жертв депортації Кримських Татар&nbsp;— 18 травня / Відео]

{{Народи Криму}}
{{Тюркські народи}}
{{Організація непредставлених націй та народів}}
{{Населення України}}

[[Категорія:Кримські татари| ]]
[[Категорія:Кипчаки]]
[[Категорія:Крим]]
[[Категорія:Депортовані народи]]
[[Категорія:Тюркські народи]]