Перегляд вихідного коду сторінки Кримські татари

{{Етнічна група
 | назва      = '''Кримські татари'''<br/>{{lang-crh|Qırımtatarlar, Qırımlılar}}
 | зображення = 
{{image array|perrow=4|width=85|height=85
| image1  = Seferkazi-aga-ed8c0f-1024_(1).jpg| caption1 = [[Сефер Гази]]
| image2  = Adil_Geray_(cropped).jpg| caption2 = [[Аділь Ґерай]]
| image3  = Tuhaj Bej.jpg| caption3 = [[Тугай-бей]]
| image4  = Taras Triasylo.jpg| caption4 = [[Тарас Федорович]]
| image5  = Ismail_Gasprinskiy.jpg| caption5 = [[Ісмаїл Гаспринський]]
| image6  = Safika_Gaspirali_(crop).jpg| caption6 = [[Шефіка Гаспринська]]
| image7  = Noman Chelebicihan.jpg| caption7 = [[Челебіджіхан Номан|Номан Челебіджіхан]]
| image8  = Ayvazov-cropped.jpg| caption8 = [[Айвазов Асан Сабрі|Асан Сабрі Айвазов]]
| image9  = Cafer.seydahmet.jpg| caption9 = [[Джафер Сейдамет Киример|Джафер Сейдамет]]
| image10  = Photo_of_Bekir_Chobanzade_in_poetry_collection_"Boran".jpg | caption10 = [[Чобан-заде Бекір|Бекір Чобан-заде]]
| image11 = Agatangel Krymskyi.jpg| caption11 = [[Кримський Агатангел Юхимович|Агатангел Кримський]]
| image12 = Amet-khan Sultan.jpg| caption12 = [[Амет-Хан Султан]]
| image13 = Османов Юрій.jpg | caption13 = [[Османов Юрій Бекірович|Юрій Бекірович Османов]]
| image14 = Mustafa_Abdülcemil_Kırımoğlu.jpg| caption14 = [[Мустафа Джемілєв]]
| image15 = Monuments_of_Ukraine_Crimea_article_contest_15.jpg | caption15 = [[Сеітаблаєв Ахтем Шевкетович|Ахтем Сеітаблаєв]]
| image16 = ESC2016 - Ukraine Meet & Greet 16 (cropped).jpg| caption16 = [[Джамала]]
 }}
 | кількість  = від 500 тис. до 1 млн.&nbsp;<ref name=novayagazeta/><ref name="ReferenceA"/><ref name=podr/>
 | розселення = 
{{UKR}} ([[Автономна Республіка Крим]]):<br/> &nbsp;&nbsp; {{formatnum:300000}} <br/>
{{UZB}}:<br/> &nbsp;&nbsp; {{formatnum:150000}} <br/>
{{TUR}}:<br/><small>відсутні точні дані. За різними оцінками</small><br/> &nbsp;&nbsp; {{formatnum:100000}}<ref name=uex/><ref name=ic>{{iw2|Henryk Jankowski}}. [http://www.iccrimea.org/scholarly/jankowski.html Crimean Tatars and Noghais in Turkey] // a slightly edited version of the paper with the same title that appeared in Türk Dilleri Arastirmalari [Studies on the Turkic Languages] 10 (2000): 113—131, distributed by Sanat Kitabevi, Ankara, Turkey. A Polish version of this paper was published in Rocznik Tatarów Polskich (Journal of Polish Tatars), vol. 6, 2000, 118—126.</ref><ref name="ReferenceA">Около 500 тыс. в странах бывшего СССР, Румынии и Болгарии, и от 100 тыс. до нескольких сот тысяч в Турции. Статистика по национальному составу населения в Турции не публикуется, поэтому точные данные неизвестны.</ref>&nbsp;— 1&nbsp;000&nbsp;000<ref name=novayagazeta>''Ольга Мусафирова.'' {{Cite web |url=http://www.novayagazeta.ru/society/58101.html |title=«Мустафа, сынок, прошу тебя&nbsp;— прекрати…» |accessdate=2 червня 2019 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150215213022/http://www.novayagazeta.ru/society/58101.html |archivedate=15 лютого 2015 |deadurl= }} // ''Новая газета''</ref><ref name=podr>[http://podrobnosti.ua/41878-v-turtsii-prozhivajut-do-6-millionov-potomkov-krymskih-tatar.html В Турции проживают до 6 миллионов потомков крымских татар]</ref><br/>
{{ROM}}:<br/> &nbsp;&nbsp; {{formatnum:24000}} <br/>
{{BUL}}:<br/> &nbsp;&nbsp; {{formatnum:3000}}
 | мова       = [[Кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
 | релігія    = [[Іслам]] [[Суннізм|суннітського толку]] [[Ханафійський мазгаб|ханафійського мазгабу]]
 | родичі     = [[караїми]], [[балкарці]], [[Ногайці|ногаї]]
 | раса       = європеоїди
 | походження = [[половці]] та інші тюркські та нетюркські народи Криму; залежно від [[Кримські татари#Субетноси|субетносу]], вплив тюркських та нетюркських народів значно відрізняється<!--(кримськотатарська культура склалася на основі половецької, а мова належить до половецької групи тюркських мов), [[хозари]]. Залежно від субетносу також: [[греки]], [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|генуезці]] (здебільшого у складі [[Кримські татари#Побережани — ялибойлу|побережан — яли бойлу]]), [[Кримські готи|готи]] (здебільшого у складі [[Кримські татари#Горяни — тати|горян — татів]]), [[Стара Велика Болгарія|булгари]] та інші--> {{Перехід|#Етногенез|1}}.
 | входить    = [[тюрки]]
}}
[[File:Hıdırellez_in_Crimea_11.jpg|thumb|250px|right|Кримськотатарська молодь в традиційному одязі]]
{{кримці}}
'''Кри́мські тата́ри''' ({{lang-crh|qırımtatarlar}}, в однині&nbsp;— ''qırımtatar''; також інша самоназва — '''Киримли''', {{lang-crh|qırımlılar}}, в однині&nbsp;— ''qırımlı''<ref>див. праці Озенбашли Енвера Мемет-оглу; також газета «[[Къырым]]»</ref>)&nbsp;— [[Східна Європа|східноєвропейський]] [[тюрки|тюркомовний]] народ, що історично сформувався в [[Крим]]у; разом з малочисельними [[Караїми|караїмами]] та [[Кримчаки|кримчаками]] кримські татари є [[Автохтонність|корінним]] народом Криму<ref name=vozgrin>[[Возгрін Валерій Євгенович|Возгрин В. Е.]] [http://www.e-reading.by/bookreader.php/1013669/Vozgrin_Valeriy_-_Valeriy_Evgenevich_Vozgrin_ISTORIChESKIE_SUDBY_KRYMSKIH_TATAR.html Исторические судьбы крымских татар] {{ref-ru}}</ref><ref>Росія: корінні народи і зарубіжні діаспори (короткий етно-історичний довідник) Ю.&nbsp;А.&nbsp;Євстигнєєв паперову версію Санкт-Петербург, 2015 г.</ref>. Розмовляють [[кримськотатарська мова|кримськотатарською мовою]], яка входить до [[тюркські мови|тюркської мовної сім'ї]].

Живуть на півдні [[Україна|України]] (переважно в [[Автономна Республіка Крим|АР Крим]], а також в [[Херсонська область|Херсонській]] та [[Запорізька область|Запорізькій]] областях&nbsp;— понад 250 тис. за переписом 2001 року, близько 300 тис. за оцінюванням на 2012 рік), у [[Туреччина|Туреччині]] (від 150 тис. до 1 млн<ref>[http://www.iccrimea.org/scholarly/jankowski.html Henryk Jankowski&nbsp;— Crimean Tatars and Noghais in Turkey]</ref>), [[Узбекистан]]і (близько 150 тис.), [[Румунія|Румунії]] (20 тис., 2011), [[Болгарія|Болгарії]] (бл. 1 тис., 2011). За даними місцевих кримськотатарських організацій, кримськотатарська діаспора в Туреччині налічує сотні тисяч осіб, однак точні дані її чисельності відсутні, оскільки в Туреччині не публікуються дані про етнічний склад населення країни<ref name=uex>[http://www.ukrexport.gov.ua/ukr/z_info/tur/70.html Офіційно в Конституції Туреччини затверджено, що все населення країни – турки, які складають єдину турецьку націю]. </ref>. Загальна кількість жителів, чиї предки в різний час імігрували до країни з Криму, оцінюється в Туреччині 4-6&nbsp;мільйонами, але більшість цих людей вже асимілювалися і вважають себе не кримськими татарами, а турками з кримським корінням (або зовсім не пам'ятають свого коріння)<ref>[http://www.vatankirim.net/bahcesaray/?p=129 Türkiyedeki Qırımtatar milliy areketiniñ seyri, Bahçesaray dergisi, Mayıs 2009]</ref>.

Переважна більшість кримських татар&nbsp;— [[іслам|мусульмани]]-[[Сунізм|суніти]] [[Ханафійський мазгаб|ханафітського мазхабу]].

== Назва ==
{{Otheruses|Татари (значення)}}
* '''Кримські татари''' ({{lang-crh|qırımtatarlar}})&nbsp;— сучасна самоназва, яка використовується переважною більшістю кримських татар. 
* '''Кримці, киримли''' ({{lang-crh|qırımlı}}. Буква ''q'' (''къ'') в кримськотатарській мові вимовляється як гортане ''к'' в українській мові<ref>Сейран Усеинов. Крымскотатарский язык</ref>)&nbsp;— друга сучасна самоназва.
* '''Кримчаки'''<ref>{{СУМ-11|Кримчаки}}</ref>&nbsp;— історична українська назва.

=== Етнонім «кримські татари» ===
Словосполучення «кримські татари» викликає запитання про зв'язок із [[татари|татарами]]&nbsp;— чи не є кримські татари субетнічною групою [[волзькі татари|волзьких татар]], а [[кримськотатарська мова]]&nbsp;— діалектом [[татарська мова|татарської]]. Назва «кримські татари» використовувалася в [[Російська імперія|Російській імперії]], коли майже всі тюркомовні народи іменувалися «татарами»<ref>«Соколовський С. Ст.» [http://www.tataroved.ru/publication/npop/7/ «Татарська проблема» у всеросійській перепису населення]</ref>: [[карачаївці]] (гірські татари), [[азербайджанці]] (закавказькі, або азербайджанські татари), [[кумики]] (дагестанські татари), [[хакаси]] (абаканські татари) тощо. <!--[[Половці]] (кипчаки), нащадками яких є сучасні кримські татари, як самоназв використовували етнонім «татари» ([[Половецька мова|полов.]] ''tatarlar''), підтвердженням чому є відоме письмове джерело половецької мови&nbsp;— «[[Codex Cumanicus|Куманський кодекс]]», створене в Криму мовою дуже близькою до сучасної кримськотатарської мови{{sfn|Гаркавец|2007|с=69-70}}<ref>[https://cyberleninka.ru/article/n/k-voprosu-o-nazvanii-i-samonazvanii-krymskih-tatar Наукова стаття, Бекіров Н. В., 2015 рік, Сімферополь: «До питання про самоназву кримських татар»]</ref>. Кримські татари є нащадками тюркських (в основному [[половці]]в) та деяких інших тюркських та нетюркських народів та племен, що населяли [[Крим]] задовго до так званої [[Монгольська навала на Русь|монгольської навали]]<ref>А.&nbsp;И.&nbsp;Айбабин Этническая история ранневизантийского Крыма. Симферополь. Дар. 1999</ref><ref>''Мухамедьяров Ш. Ф.'' Введение в этническую историю Крыма. // Тюркские народы Крыма: Караимы. Крымские татары. Крымчаки.&nbsp;— {{М.}}: Наука. 2003.</ref><ref name="Возгрин">[http://kitap.net.ru/vozgrin1.php В.&nbsp;Е.&nbsp;Возгрин. Исторические судьбы крымских татар.]</ref>. При цьому етнонім «татари» використовувався не монгольськими племенами, як прийнято іноді помилково вважати, а [[Тюрки|тюркськими]]{{sfn|Валиахмет|2012|с=250}}. Вперше він був записаний саме [[Старотюркські мови|давньотюркською мовою]] [[Давньотюркське рунічне письмо|давньотюркської писемн]]ості як {{comment|𐰆𐱃𐰔⁚𐱃𐱃𐰺⁚𐰉𐰆𐰑𐰣|Залежно від пристрою може відображатися неправильно}} (латиницею&nbsp;— ''Otuz Tatar Bodun'', переклад&nbsp;— рід тридцяти татар)<ref>{{cite web|url=https://gokturkanitlari.appspot.com/kultigin.html|title=Kül Tiğin (Gültekin) Yazıtı Tam Metni (Full text of Kul Tigin monument with Turkish transcription)|accessdate=2014-04-05}}</ref> та {{comment|𐱃𐰸𐰔⁚𐱃𐱃𐰺|Залежно від пристрою може відображатися неправильно}} (латиницею&nbsp;— ''Tokuz Tatar'', переклад&nbsp;— Дев'ять татар)<ref>{{cite web|url=https://gokturkanitlari.appspot.com/bilgekagan.html|title=Bilge Kağan Yazıtı Tam Metni (Full text of Bilge Khagan monument with Turkish transcription)|accessdate=2014-04-05}}</ref><ref>{{cite web|url=http://irq.kaznpu.kz/?mod=1&tid=1&oid=15&lang=e|title=The Kultegin's Memorial Complex|accessdate=2014-04-05}}</ref><ref>{{статья|заглавие=The Orkhon Inscriptions: Being a Translation of Professor Vilhelm Thomsen's Final Danish Rendering |издание=Bulletin of the School of Oriental Studies, University of London |том=5 |номер=4, 1930 |страницы=861—876 |jstor=607024 |язык=en |тип=journal |автор=Ross, E. Denison; Vilhelm Thomsen}}</ref><ref>{{книга-ру|заглавие=Inscriptions de l'Orkhon déchiffrées |год=1896 |издательство=Helsingfors, Impr. de la Société de littérature finnoise |страницы=140 |ссылка=https://archive.org/details/inscriptionsdel00thomgoog |ref=Thomsen |язык=und |автор=Thomsen, Vilhelm Ludvig Peter}}</ref>.-->

=== Татари та кримські татари ===
[[Файл:Горные_и_южнобережные_крымские_татары.jpg|thumb|right|270px|Типи кримських татар]]
[[Волзькі татари|Татари]] і кримські татари&nbsp;— це два різні народи зі спільною історією та схожою культурою, процес формування яких відбувався по-різному, незалежно один від іншого, у складі різних держав. Так, формування казанських татар відбувалося в [[Казанське ханство|Казанському ханстві]], основну роль в їх формуванні відіграли [[булгари]], а також волзькі кипчаки з деяким впливом фінно-угорських народів. У той же час формування кримських татар відбувалося в складі [[Кримське ханство|Кримського ханства]]. Важливу роль в формуванні кримських татар зіграли [[половці]], які використовували як самоназву етнонім «татари», а свою мову називали «татар тілі» (тобто татарська){{sfn|Гаркавец|2007|с=69-70}}, та складали основне населення Криму як до ординського панування, так і на момент відокремлення Кримського ханcтва. Вплив на формування кримських татар мали [[хозари]], а також [[Греки Криму|греки]] та [[Генуезькі колонії у Північному Причорномор'ї|генуезці (італійці)]] (їх вплив найбільш помітний на побережанах&nbsp;— ''ялибойлу'', які належать до [[Понтійський підтип|понтійського расового типу]]), [[кримські готи]] (чий вплив найбільш помітно на гірничо-передгірних кримських татарах&nbsp;— ''татах'')<ref name="ReferenceB">''Теребинская-Шенгер Н. В.'' Крымские татары: антропологический очерк. // Русский антропологический журнал.&nbsp;— Т. 17.&nbsp;— 1928.&nbsp;— Вып. 1—2.</ref><ref>[[Возгрін Валерій Євгенійович]]: «Історія кримських татар»</ref>. Найменшою мірою нетюркські народи Криму вплинули на степових кримських татар, які зберегли половецькі риси. [[Кримськотатарська мова|Мова кримських татар]] також разюче відрізняється від [[Татарська мова|мови казанських татар]]: мова кримців належить до [[Кипчацькі мови|половецько-кипчацької підгрупи]], тоді як мова казанців належить до волзько-кипчацької<ref>[https://books.google.ru/books?hl=ru&id=cCkMAQAAMAAJ&dq= Сквозь века, Том 1, Академия, 1995]</ref><ref>[https://bigenc.ru/linguistics/text/4183418 Татарский язык], БРЭ</ref><ref>[https://bigenc.ru/linguistics/text/2638520 Крымскотатарский язык], БРЭ</ref>.

== Етногенез ==
Кримські татари сформувалися як народ у [[Крим]]у і є нащадками різноманітних народів, що жили в Криму у різні історичні епохи. Основу [[Антропологічний тип|антропологічного типу]] становлять представники [[Європеоїдна раса|європеоїдної раси]], у ногаїв присутні монголоїдні домішки<ref>''Куртієв Р. І., Туранли Ф. Ґ.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=192 Кримські татари] // {{ЕСУ}}</ref>{{Перехід|#Субетноси|1}}. 

Кримські татари склалися шляхом змішування різних тюркомовних кочових народів степового Криму та Причорномор'я — західні [[половці]], [[хозари]], [[Стара Велика Болгарія|булгари]], [[ногаї]] (звідси самоназва степового субетносу кримських татар) з жителями гірської і передгірної частини півострова — [[алани]], [[греки]], [[кримські готи]], [[скіфи]], [[таври]], [[італійці]] та інші<ref name="Возгрин" /><ref>Этнология, издательство МГУ, 2007. Под ред. профессора В. В. Пименова, сторінка 588</ref>. Консолідація цього різноманітного етнічного конгломерату в єдиний кримськотатарський народ проходила протягом століть. З’єднуючими началами в цьому процесі  були спільність території, тюркська мова та [[іслам|ісламська релігія]]<ref name="Очерки">Очерки истории и культуры крымских татар. / Под. ред. Э. Чубарова.&nbsp;— Симферополь, Крымучпедгиз, 2005.</ref><ref>А.&nbsp;И.&nbsp;Айбабин Этническая история ранневизантийского Крыма. Симферополь. Дар. 1999</ref><ref>''Мухамедьяров Ш. Ф.'' Введение в этническую историю Крыма. // Тюркские народы Крыма: Караимы. Крымские татары. Крымчаки.&nbsp;— {{М.}}: Наука. 2003.</ref><ref name="Возгрин" /><ref name="Хайр">Хайруддинов М. А. К вопросу об этногенезе крымских татар/М.&nbsp;А.&nbsp;Хайруддинов // Ученые записки Крымского государственного индустриально-педагогического института. Выпуск 2. -Симферополь, 2001.</ref><ref>[http://atr.ua/publications/158584-etnogenez-krymskih-tatar]</ref>.

Найважливіша роль у формуванні кримськотатарського народу належить західним кипчакам, відомим в українській історіографії під ім'ям [[половці]]в. Саме вони стали консолідуючим етносом, в який вливалися всі інші народи, що населяли Крим з давніх часів. Кипчаки з XI—XII століття стали заселяти приволзькі, приазовські і причорноморські степи (які відтоді аж до XVIII століття іменувалися [[Дешт-і Кипчак|Дешт і Кипчак]]&nbsp;— «кипчацький (половецький) степ»). З другої половини XI століття вони почали активно просуватись в Крим. Значна частина половців сховалася в горах Криму, рятуючись після поразки об'єднаних половецько-руських військ від монголів та наступного розгрому половецьких протодержавних утворень у північному Причорномор'ї.

До кінця XV століття були створені основні передумови, що призвели до формування самостійного кримськотатарського етносу: в Криму встановилося політичне панування Кримського ханства, тюркські мови (половецько-кипчацька на території ханства) стали домінуючими, а іслам набув статусу державної релігії на всій території півострова. У результаті переважання набутої назви «татари» половецького населення Криму, ісламської релігії та тюркської мови почалися процеси консолідації строкатого етнічного конгломерату півострова, які призвели до появи кримськотатарського народу<ref name="Возгрин">[http://kitap.net.ru/vozgrin1.php В.&nbsp;Е.&nbsp;Возгрин. Исторические судьбы крымских татар.]</ref>. Протягом декількох століть на основі [[половецька мова|половецької мови]] з помітним [[огузькі мови|огузьким]] впливом склалася кримськотатарська мова<ref name="Очерки"/><ref>''Севортян Э. В.'' Крымскотатарский язык. // Языки народов СССР.&nbsp;— Т. 2 (Тюркские языки).&nbsp;— {{М.}}, 1966.&nbsp;— С. 234—259.</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.philology.ru/linguistics4/baskakov-52.htm|title=Баскаков - К вопросу о классификации тюркских языков|publisher=www.philology.ru|accessdate=2017-02-16}}</ref>.
=== Питання про статус корінного народу Криму ===
Кримські татари офіційно визнані корінним народом у складі України<ref>[https://dt.ua/POLITICS/rada-viznala-krimskih-tatar-korinnim-narodom-u-skladi-ukrayini-140021_.html Рада визнала кримських татар корінним народом у складі України]. [[Mirror Weekly]]. 20 March 2014</ref>.

Масове поширення тези про «татар-прибульців» в пропаганді почалося тільки після депортації кримських татар, коли радянському керівництву було потрібно було виправдати [[Депортація кримських татар|геноцид кримськотатарського народу]] — його насильницьке виселення в [[Середня Азія|Середню Азію]] та на [[Уральські гори|Урал]]. До цього навіть в офіційних радянських енциклопедіях визнавалося, що кримські татари — корінний народ Криму<ref>[http://malayaencyklopediya.com/tom5/543.php Малая Советская энциклопедия // Крымская АССР]</ref><ref>Бикова, Т. [https://web.archive.org/web/20181222095858/http://history.org.ua/JournALL/pro/11/8.pdf  Створення Кримської АСРР (1921 р.)]</ref>.

Як вже було вказано, «кримські татари» та «татари» — це не одне й те саме. Український історик [[Громенко Сергій Вікторович|Сергій Громенко]] зазначає, що у свідомості обивателя [[Автохтонність|автохтоном]] є той, хто жив на конкретній землі першим, а всі інші не вважаються. Однак для того, щоб вважатися корінним, народу потрібно лише сформуватися на даній території і не мати іншої батьківщини за її межами, тоді як час початку етногенезу не відіграє ніякої ролі. Саме це стосується кримських татар, їх [[етногенез]] проходив саме на території Криму<ref name="корінний народ" />. Це додатково підтверджується генетичним дослідженням кримських татар, згідно з яким етногенез кримців відбувався саме на півострові і вони генетично склалися з декількох шарів. Результати геномних досліджень вказують на збереження в [[генофонд]]і кримських татар як початкового компонента протягом більше 2,5 тисяч років, так і більш пізнього в північних степових районах Криму<ref>''Агджоян А. Т., Схаляхо Р. А., Утевская О. М., Жабагин М. К., Тагирли Ш. Г., Дамба Л. Д., Атраментова Л. А., Балановский О. П.'' [http://xn--c1acc6aafa1c.xn--p1ai/library/papers/Agdjoyan2015.pdf Генофонд крымских татар в сравнении с тюркоязычными народами Европы], 2015</ref><ref name=":2">{{Cite web|url=http://xn--c1acc6aafa1c.xn--p1ai/?page_id=1269|title=Как мы изучали генофонд крымских татар {{!}} Генофонд РФ|publisher=xn--c1acc6aafa1c.xn--p1ai|lang=ru|accessdate=2017-02-15}}</ref><ref name=":1">{{Cite web|url=http://xn--c1acc6aafa1c.xn--p1ai/library/papers/Agdjoyan2015.pdf|title=Стендовый доклад Аджогян|author=|website=|date=|publisher=}}</ref>. Генофонд кримських татар відрізняється широким спектром і відсутністю домінуючої гаплогрупи. З частотою від 5% зустрічаються такі гаплогрупи: [[Гаплогрупа R1a|R1a1a-M198]] (32%<ref>{{Cite web|accessdate = 2016-01-19|title = Этническая история крымских татар|url = http://www.turlocman.ru/ukraine/1837|publisher = www.turlocman.ru}}</ref>), [[Гаплогрупа R1b|R1b-M343]], [[Гаплогрупа J2|J2-M172]], [[Гаплогрупа G2|G2a3b1-P303]], [[Гаплогрупа E1b1b|E1b1b1-M351]]; на їх частку сумарно припадає 67% генетичного різноманіття кримських татар. Близько третини генофонду представлено більш рідкісними гаплогрупами (від 1% до 5%): C-M130, Q-M242, L-M11, O3-M122, I1-M253, N1-LL22g, G2a3-M406 та інші<ref name="genezis">[http://utgis.org.ua/journals/index.php/Faktory/article/view/178/209 Следы древних миграций в генофонде крымских и казанских татар: анализ полиморфизма y-хромосомы] Агджоян А. Т., Утевкая О. М. и др. — Вестник УТГС 2013.</ref>.

Відома помилка, як вказує Сергій Громенко, — вважати [[Греки|греків]] корінним народом Криму. Насправді «греків» в Криму було три хвилі. Перша — це елліни давнини. Вони сформувалися в середземноморському регіоні і заснували свої [[Давньогрецька колонізація|колонії]] в Криму, починаючи приблизно з 600 року до нашої ери. Після [[Велике переселення народів|Великого переселення народів]] чистих стародавніх греків у Криму не залишилося. Друга хвиля — це середньовічні [[Візантійська імперія|ромеї]], візантійці, які так само сформувалися не в Криму та ані мовою, ані вірою не були схожі на еллінів. Після османського завоювання піденного побережжя Криму 1475 року вони або прийняли іслам, влившись з часом в кримськотатарський етнос, або продовжували жити ізольованими християнськими громадами, поки в 1778 році не були виселені [[Суворов Олександр Васильович|Суворовим]] до [[Азовське море|азовського регіону]], ставши маріупольськими греками. Третя хвиля грецьких переселенців — це біженці з [[Османська імперія|Османської імперії]] початку XIX століття, сучасні греки, що сформували Балаклавський батальйон. Втім, 1944 року під час проведення етніної чистки Криму вони, як і кримськи татари, були виселені з Криму. Нинішні греки Криму — це саме спадкоємці репатріантів третьої хвилі<ref name="корінний народ" />.

== Субетноси ==
[[Файл:Крымская_татарка.jpg|thumb|right|270px|Кримськотатарська дівчина з [[Морське (Судацька міська рада)|Капсихору]] (побережанка)]]
У складі кримськотатарського народу виділяють три етнографічні групи. Перша сформувалася на південному березі Криму, друга&nbsp;— в гірсько-передгірській частині півострова і третя&nbsp;— в кримському степу.

=== Горяни&nbsp;— тати ===
Тати (не плутати з [[Тати|однойменним кавказьким народом]]) жили до депортації в горах ({{lang-crh|dağlar}}) і передгір'ях або середній смузі ({{lang-crh|orta yolaq}}), тобто на північ від ялибойлу і на південь від степовиків. Етногенез татів&nbsp;— дуже складний і не до кінця вивчений процес. У формуванні цього субетносу взяли участь практично всі народи і племена, що коли-небудь жили в Криму, але основну роль зіграли половці. Їх діалект належить до {{не перекладено|Половецько-кипчацька група|половецько-кипчацької групи|ru|Половецко-кыпчакские языки}}.

=== Степовики&nbsp;— ногаї ===
Ногаї жили в степу ({{lang-crh|çöl}}) на північ від умовної лінії [[Миколаївка (Сімферопольський район)|Миколаївка]]&nbsp;— [[Гвардійське (Сімферопольський район)|Спат]]&nbsp;— [[Феодосія]]. Основну роль в етногенезі цієї групи відіграли західні кипчаки (половці) та східні кипчаки. У расовому відношенні ногаї&nbsp;— європеоїди з елементами монголоїдності (~10&nbsp;%)<ref name="ReferenceB"/>. Діалект степовиків входить до [[Ногайські мови|кипчацько-ногайської групи.]]

=== Побережани&nbsp;— ялибойлу ===
{{main|Південнобережці}}
[[Південнобережці]] або ялибойлу ({{lang-crh|yalı boylu}}&nbsp;— «побережани», від ''yalı''&nbsp;— берег, ''boy''&nbsp;— довжина, протяжність, ''-lı''&nbsp;— суфікс, що творить від назви місцевості назву людини, що живе на ній)&nbsp;— уродженці [[Південне узбережжя Криму|південного узбережжя Криму]]. В етногенезі цієї групи основну роль зіграли нетюркські народи Криму: [[греки]], [[кримські готи]] і [[черкеси]], а в жителів східної частини Південного узбережжя є також кров італійців (генуезців). У жителів багатьох сіл Південного узбережжя аж до депортації зберігалися елементи християнських обрядів, успадковані ними від грецьких предків. Більшість ялибойлу прийняли іслам як релігію досить пізно порівняно з двома іншими субетносами: османський перепис населення 1542 року свідчить, що більшу частину населення південного берегу на той момент становили християни<ref>Y. Öztürk, Osmanlı hakimiyetinde Kefe (1475—1600), Ankara, 2000</ref>. Діалект побережан найбільш далекий від двох інших діалектів кримськотатарської мови і єдиний не входить до [[Кипчацькі мови|кипчацької (половецької) групи мов]], а до [[Огузькі мови|огузьких]] мов.

== Історія ==

=== Кримське ханство ===
{{main|Кримське ханство}}
[[Файл:Мавзолей_Джанике-ханым.jpg|thumb|[[Дюрбе Джаніке Ханим|Мавзолей (дюрбе) Джаніке]] в Криму, [[Чуфут-Кале|Кирк Ор]].]]
Остаточно процес формування народу завершився в період Кримського ханства. На початку XIII століття Крим, більша частина населення якого вже складалася з [[Тюрки|тюрків]] —половців, увійшов до складу [[Золота Орда|Золотої Орди]], проте монголи ніколи не осідали в Криму, як не осідали в завойованих руських князівствах. Кримські татари в основному прийняли іслам в XIV столітті, і після цього Крим став одним з центрів ісламської цивілізації в Східній Європі. Панування Золотої Орди було в цілому обтяжливо для народів, що населяли Крим, тому вже с початку XV століття в [[Кримський улус|Криму]] з'явилися тенденції до сепаратизму. Фактичну незалежність Криму від Золотої Орди можна відраховувати з початку правління на півострові [[Джаніке]], дочки хана Золотої Орди [[Тохтамиш]]а і дружини засновника [[Ногайська орда|Ногайської Орди]] [[Едигей|Едігея]]. Під час свого правління вона всіляко підтримувала [[Хаджі I Ґерай|Хаджі I Ґерая]] у боротьбі за Кримський престол з наслідками Тохтамиша&nbsp;— [[Саїд-Ахмад I|Саїд Ахмадом]] та [[Кічі-Мухаммед]]ом&nbsp;— аж до своєї смерті в 1437 році. Після смерті Джаніке положення Хаджи Ґерая в Криму ослабло, і він був змушений виїхати з Криму до Литви<ref>Герцен, Могаричев [http://handvorec.ru/doc/PUBLIC/krepost%20drag.PDF Крепость драгоценностей. Кырк-Ор. Чуфут-кале.], 1993, pages 58—64.&nbsp;— {{ISBN|5-7780-0216-5}}.</ref>.

У 1441 році посольство від представників кількох найсильніших родів Криму, включаючи золотоординські клани Ширин і Барин і Куманський клан&nbsp;— Кипчак, вирушило в [[Велике князівство Литовське]], щоб запросити Хаджі Ґерая правити в Криму. Він став засновником династії [[Ґіреї|Ґіреїв]], що правила до анексії Кримського ханства Росією в 1783 році<ref name="Gayvoronsky">Гайворонський «Володарі двох материків», 2007</ref>. Під час правління [[Менґлі I Ґерай|Менґлі I Ґерая]], сина Хаджі, військо [[Велика Орда|Великої Орди]], яка тоді ще існувала, вторглося в Крим з півночі, кримський хан виграв генеральну битву, наздогнавши військо ординського хана біля Тахт-Лії, Орда припинила своє існування, і кримський хан став наступником цієї держави<ref name="Gayvoronsky" /><ref>Возгрін, 1992. ISBN 5-244-00641-X</ref>. Відтоді Кримське ханство стало однією з найсильніших держав Східної Європи аж до початку XVIII століття<ref>Halil İnalcik, 1942</ref>. Вважається, що ханство офіційно стало васалом від [[Османська імперія|Османської імперії]] з великою автономією після 1580<ref>[[Велика російська енциклопедія]]: [https://bigenc.ru/domestic_history/text/3892808 верховна влада належала хану-представнику династії Гіреїв, який був васалом тур. султана (офіційно закріплено в 1580-х рр., коли ім'я султана стало вимовлятися перед ім'ям хана під час п'ятничної молитви, що в мусульм. світі служило ознакою васалітету)]</ref>, звертаючи увагу на те, що оскільки Кримське ханство&nbsp;— мусульманська сунітська держава, кримські хани були змушені визнати халіфа&nbsp;— спадкоємця пророка Мухаммеда і голову всіх мусульман-сунітів, ким оголосили себе султани Османської імперії після завоювання [[Каїр]]а<ref>БРЭ: [https://bigenc.ru/world_history/text/3993791 ОСМА́НЫ]: После завоевания Каира Селим I объявил себя халифом&nbsp;— наследником пророка Мухаммеда и главой всех мусульман-суннитов. За время его царствования территория Османской империи удвоилась.</ref>, в якості верховного правителя. Водночас ногайські орди, не маючи власного хана, були васалами кримського. [[Московія]] в свою чергу виплачувала щорічну данину кримському хану до укладення [[Константинопольський мирний договір (1700)|Константинопольского договіру]] 1700 року<ref>[[ЕІУ]]: [http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Konstantinopolskii_Mirnii_Dogovir_1700 КОНСТАНТИНОПОЛЬСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1700]: Договір складався з преамбули та 14 статей. Передбачав перемир'я на 30 років (преамбула, ст. 1). Рос. д-ва звільнялася від виплати щорічної данини («дачі») Кримському ханату (ст. 8), отримала право тримати в Осман. імперії постійного посла (ст. 13).</ref><ref>Davies (2007), p. 187</ref><ref>Torke (1997), p. 110</ref>.

[[Файл:Carlo_Bossoli_Khanpalast_von_Bachcisaraj_1857.jpg|thumb|[[Ханський палац (Бахчисарай)|Ханський палац]] в Бахчисараї.|220x220пкс]]
1711 року, коли [[Петро I]] відправився в похід з усіма своїми військами (80 000 чоловік), щоб отримати вихід до Чорного моря, він був оточений військом кримського хана [[Девлет II Ґерай|Девлет II Ґерая]], опинившись в безвихідному становищі. І тільки зрада османського візира Балтаджи Мехмет-паши дозволила Петру вийти з оточення кримських татар<ref>Ahmad III, H. Bowen, The Encyclopaedia of Islam, Vol. I, ed. H.A.R. Gibb, J.H. Kramers, E. Levi-Provencal and J. Shacht, (E.J.Brill, 1986), 269.</ref>. Як повідомляє історик з роду Ґераїв [[Халім Ґерай (історик)|Халім Ґерай]], Девлет II Ґерай спробував оскаржити таке рішення візира<ref>Девлет II Ґерай стверджував: «''Такий сильний і нещадний ворог, як Москва, прийшовши на своїх ногах, потрапила в наші в руки. Це такий зручний випадок, коли, якщо ми того захочемо, зможемо захопити Росію від одного краю до іншого, так як я достовірно знаю, що всю силу російської армії становить це військо. Наше завдання зараз&nbsp;— потріпати російське військо так, щоб воно не змогло нікуди з цього місця зрушити, а нам дійти до Москви і довести справу до того, щоб російський цар став би призначатися нашим падишахом''» (Халім-Гірей, 1822)</ref>, відповідь останнього була така: «''Ви знайте свої татарські справи. Справи [[Блискуча Порта|Блискучої Порти]] довірені мені. Ви не маєте права втручатися в них''»<ref>[http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty/Krym/XV/Rozovyj_kust_chanov/24.phtml?id=12944 Халім Гірей], 1822 {{ref-ru}}</ref>. Наступного дня в турецький табір прибув Карл XII, накинувся на візира з гнівними докорами і звинуваченнями в продажності. Шведський король переконував Мехмед-пашу дати йому 30 тисяч солдатів і клявся, що до вечора призведе Петра з мотузкою на шиї<ref>[https://www.bbc.com/russian/russia/2011/07/110721_prut_campaign_history Прутский поход Петра I: за двумя зайцами]&nbsp;— BBC</ref><ref>[https://xn--1-itb3afj.xn--p1acf/%D0%B2%D0%BD%D0%B5%D1%88%D0%BD%D1%8F%D1%8F-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0/%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%8B-%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D1%8B/%D0%BF%D1%80%D1%83%D1%82%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4/#6 Прутский поход Петра I Великого 1711 год]</ref><ref>''[[:en:İslâm Ansiklopedisi]]'': [https://islamansiklopedisi.org.tr/prut-antlasmasi PRUT ANTLAŞMASI]//Osmanlılar ile Ruslar arasında Prut nehri kenarında 1123'te (1711) yapılan savaştan sonra imzalanan antlaşma.</ref>, але [[Прутський мир]] було укладено, і через 10 років Росія оголосила себе імперією. 1735 року кримський хан [[Каплан I Ґерай]] був викликаний турецьким султаном [[Ахмед III|Ахмедом III]] в [[Персія|Персію]]. Розуміючи, що Росія зможе скористатися відсутністю військ у Криму, Каплан Ґерай написав султану подумати двічі, але султан був наполегливим. Як і очікував Каплан-Гірей, [[Російсько-турецька війна (1735—1739)|1735 року російська армія, очолювана]] [[Бургард-Крістоф Мініх|Мініхом]], вторглася в Крим, спустошила півострів, вбила мирних жителів і зруйнувала всі міста, зайняв столицю, [[Бахчисарай]], і спалив [[Ханський палац (Бахчисарай)|Ханський палац]] разом з усіма архівами і документами, а потім покинула Крим через епідемії, що почалася в ньому. Через рік те ж саме зробив інший російський генерал&nbsp;— Петро Ласі<ref name ="Gayvoronsky" /><ref>Tucker, Spencer C. (2010). A Global Chronology of Conflict: From the Ancient World to the Modern Middle East, Vol. II. ABC-CLIO</ref>. З тих пір Кримське ханство так і не змогло відновитися, почався його повільний занепад. [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|Російсько-турецька війна]] 1768—1774 років призвела до поразки османів, і згідно з [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнарджійським мирним договіром]], підписаним після війни, Крим визвнавався повністю незалежним та ні Росія, ні Туреччина не мали права втручатися в справи ханства. Після періоду політичних хвилювань у Криму [[Російська імперія]] порушила договір і [[Анексія Кримського ханства|анексувала Кримське ханство]] в 1783 році.

Кримське ханство часто брало участь у конфліктах на боці тієї чи іншої держави або саме було стороною військового конфлікту. У таких випадках кримськотатарська армія брала участь у походах на чолі з ханом. Одним з відомих є [[Кримський похід на Москву (1571)|похід 1571 року]], який закінчився взяттям [[Москва|Москви]], при цьому сам [[Іван IV Грозний]] втік з міста і не з'явився після підпалу передмістя Москви, тому було вирішено спалити і всю Москву. Причиною цього походу було оголошення Іваном IV себе царем. При цьому були і так звані набіги, які здійснювалися з ініціативи окремих мурз і часто закінчувалися захопленням бранців. Російський історик [[Смірнов Василь Дмитрович|В. Д. Смірнов]] пише, що «справедливість вимагає не забувати взаємності образ»: набіги (''плюндрування'') козаків на Кримське ханство нічим не поступалися набігам (''чапулам'') кримських татар і [[Ногайці|ногаїв]]<ref>В. Д. Смірнов. [https://runivers.ru/upload/iblock/054/Krumskoe%20hanstvo.pdf Крымское ханство под верховенством Оттоманской порты], 13 сторінка в документі</ref>. Рабство в Криму, судячи по основній масі кримських джерел, практично повністю зникло вже в XVII столітті{{sfn|Возгрін|2013|с=437}}, тоді як в Росії кріпосне право існувало до 1861 року, і більшість населення були кріпаками. Необхідно також враховувати, що на історичну науку про кримських татар сильно вплинули російські історики, які переписали історію Кримського ханства для виправдання [[Анексія Кримського ханства|анексії Криму в 1783 році]], і особливо потім радянські історики, що спотворили історію Криму для виправдання [[Депортація кримських татар|геноциду кримських татар в 1944 році]]<ref>RFEL:[https://ru.krymr.com/a/kak-pobedit-lysenkovsjcjinu-v-istorii-kryma/30515922.html Сергей Громенко против «лысенковщины» в истории Крыма] (''in Russian'')</ref><ref>[https://www.colta.ru/articles/specials/3438-kak-perepisyvali-istoriyu-kryma Как переписывали историю Крыма (How the Crimean history was rewritten)]</ref><ref>Serhiy Hromenko [https://ru.krymr.com/a/28825939.html «Все было не так»: зачем Россия переписывает историю Крыма]</ref><ref>Gulnara Bekirova: [https://books.google.ru/books?id=D9cjAQAAIAAJ&q=%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5+%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8+%D0%BA%D1%80%D1%8B%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&dq=%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8B%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%B5+%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8+%D0%BA%D1%80%D1%8B%D0%BC%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE+%D1%85%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwj76Ja1kNTpAhWq1aYKHdaDBoMQ6AEIMDAB Крымскотатарская проблема в СССР: 1944-1991]</ref><ref>Gulnara Bekirova [https://books.google.ru/books?id=VfFoAAAAMAAJ Crimea and the Crimean Tatars in XIX—XXth centuries], 2005, page 95</ref>.

Доба Кримського Ханства&nbsp;— це період розквіту кримськотатарської культури, мистецтва та літератури. Класик кримськотатарської поезії тієї доби&nbsp;— [[Ашик Умер]]. Серед інших поетів особливо відомі Махмуд Киримли та хан [[Гази II Ґерай]]. Головна з архітектурних пам'яток того часу, що збереглися&nbsp;— ханський палац у столиці середньовічного Криму&nbsp;— [[Бахчисарай|Бахчисараї]].

=== Російська імперія ===
{{main|Русифікація Криму}}
[[Файл:Tragedy of Qarasuvbazar.jpg|thumb|Покинуті будинки в [[Білогірськ|Карасубазарі]]]]
Гноблення з боку російської адміністрації та експропріації землі у кримськотатарських селян спричинили масову еміграцію кримських татар до [[Османська імперія|Османської Імперії]]. Саме їхні нащадки зараз складають кримськотатарську діаспору у [[Туреччина|Туреччині]], [[Болгарія|Болгарії]] та [[Румунія|Румунії]].

Дві головні хвилі еміграції припали на 1790-ті та 1850-ті роки. Це стало причиною занепаду сільського господарства і практично повного знелюднення степової частини [[Крим]]у. Саме в цей час Крим залишила більша частина кримськотатарської еліти. Поруч із цим ішла колонізація Криму за рахунок залучення російським урядом переселенців з теренів метрополії. Все це призвело до того, що з мільйона кримських татар, що жили в Криму на момент анексії його [[Росія|Росією]], наприкінці [[XIX століття]] залишилося менше 200 тис., що становило близько чверті всього кримського населення.

Загалом з 1783 року до початку XX століття Крим залишило щонайменше 800 тисяч кримських татар.

==== Кримськотатарське відродження ====
Кримськотатарське відродження пов'язане з ім'ям видатного діяча культури [[Ісмаїл Гаспринський|Ісмаїла Гаспринського]] (1851—1914). Він доклав великих зусиль, спрямованих на відродження та виживання кримського народу. Він фактично створив нову літературну кримськотатарську мову. І. Гаспринський почав видавати першу кримськотатарську газету «Терджиман» («Перекладач»), яка незабаром стала відомою далеко за межами Криму, розробив нову методику шкільної освіти, завдяки чому сформувалася нова генерація кримськотатарської інтелігенції.

=== Громадянська війна ===
[[Файл:Flag of the Crimean Tatar people.svg|right|200px|thumb|[[Прапор кримських татар]], прийнятий 1917 року]]
Дуже важкі наслідки для кримських татар мала [[Громадянська війна в Росії]]. 1917 року, після Лютневої революції, був скликаний перший Курултай (з'їзд) кримськотатарського народу, що проголосив курс на створення незалежної багатонаціональної Кримської демократичної республіки. Гаслом голови першого Курултаю, національного лідера, якого найбільше шанують кримські татари, [[Номан Челебіджіхан|Номана Челебіджіхана]] були слова: «Крим&nbsp;— для всіх кримчан». Номана Челебіджіхана більшовики розстріляли [[23 лютого]] [[1918]] року, а інтереси кримських татар протягом війни не турбували ані «білих», ані «червоних». Згодом в Криму була встановлена радянська влада.

=== Радянська влада ===
[[1921]] року було створено Кримську АРСР у складі [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]]. Державними мовами цієї республіки визнавалася російська та кримськотатарська, корінними народами&nbsp;— кримські татари та караїми, а її керівництво складалося переважно з кримським татар. З вини радянської влади, яка вивозила хліб з Криму в інші регіони країни, під час [[Голод на Поволжі (1921—1922)|голоду на Поволжі 1921—1922 років]] щонайменше 76 000 кримських татар померли від голоду<ref>Zarubin: [https://books.google.ru/books?redir_esc=y&hl=ru&id=U28jAQAAIAAJ&dq=isbn%3A9789662930474&focus=searchwithinvolume&q=76+000 Без победителей: из истории Гражданской войны в Крыму], 2008, p. 704</ref>, що стало катастрофою для невеликого народу. 1928 року відбулася перша хвиля репресій проти кримськотатарської інтелигенції, зокрема, голова [[Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Кримської АРСР]] [[Ібраїмов Велі|Велі Ібраїмов]] був страчений по сфабрикованій справі. У 1938 році розпочалася друга хвиля репресій проти кримськотатарської інтелігенції, під час якої було вбито багато кримськотатарських письменників, учених, поетів, політиків, викладачів ([[Айвазов Асан Сабрі|Асан Сабрі Айвазов]], [[Боданінський Усеїн Абдурефійович|Усеїн Боданінський]], Сеїтджеліл Хаттатов, Ілляс Тархан, [[Бекір Чобан-заде|Бекір Чобанзаде]] та багато інших)<ref>[https://ru.krymr.com/a/26967214.html Расстрел 17 апреля 1938 года]. RFEL</ref><ref>Zmerzly: [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/74204/04-Zmerzly.pdf?sequence=1 Политические репрессии среди крымскотатарских преподавателей Крымского государственного университета им. Фрунзе]</ref><ref>Abibullayeva [https://elibrary.ru/item.asp?id=41482932 Крымскотатарская интеллигенция&nbsp;— жертва политических репрессий 1920-ых&nbsp;— 1930-ых]</ref><ref>Hayali: [http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/107820/19-Khayali.pdf?sequence=1 Крымские татары в репрессивно-карательной политике в Крымской АССР]</ref>.

==== Депортація ====
{{main|Депортація кримських татар|Кримськотатарський правозахисний рух}}
[[Файл:Tamga Deportation 2.png|міні|Один із символів депортації: тамга з залізничних рейок]]
[[Файл:Tatar hata.jpg|thumb|Кримськотатарська хата в [[Алушта|Алушті]], [[Василь Кричевський]], 1923]][[1941]] року [[Крим]] опинився під владою [[Третій Рейх|нацистів]], які розв'язали терор проти мирного населення, а [[1944]] став роком головної трагедії у кримській історії. [[18 травня]] [[1944]] року за наказом [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] весь кримськотатарський народ був звинувачений у [[колабораціонізм]]і та [[Депортація кримських татар|депортований]] з [[Крим]]у. Трагедія отримала назву [[Депортація кримських татар|Сюрґюн]] (від {{lang-crh|Sürgün}}&nbsp;— вигнанець). У злочині було задіяно 32 000 [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|енкаведистів]]. Загалом депортували 193 865 кримських татар, зокрема 151 136&nbsp;— до [[Узбецька Радянська Соціалістична Республіка|Узбецької РСР]], 8 597&nbsp;— до [[Марійська Автономна Радянська Соціалістична Республіка|Марійської АРСР]], 4 286&nbsp;— до [[Казахська Радянська Соціалістична Республіка|Казахської РСР]], решта&nbsp;— до різних областей [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|Російської РФСР]].

З травня до листопаду, за даними НКВС, 10 105 кримських татар померли від голоду в [[Узбецька Радянська Соціалістична Республіка|Узбецькій РСР]] (7&nbsp;% депортованих до УзРСР). Ще близько 30 000 (20&nbsp;% вигнанців), за даними НКВС, померли протягом наступних півтора років; за інформацією кримськотатарських активістів&nbsp;— 46&nbsp;% депортованих за перші роки вигнання.

[[Верховна Рада України]] своєю постановою від 12 листопада 2015 року визнала депортацію кримських татар 1944 року геноцидом і проголосила 18 травня [[День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу|Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу]]<ref>{{Cite web|url=http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/792-19|title=Про визнання геноциду кримськотатарського народу {{!}} від 12.11.2015 №&nbsp;792-VIII|website=zakon4.rada.gov.ua|accessdate=2016-03-12}}</ref>.

==== Повернення ====
На відміну від інших народів, депортованих [[1944]] року і повернених на батьківщину після XX з'їзду [[Комуністична партія Радянського Союзу|КПРС]] [[1956]] року кримським татарам було заборонено переїздити до Криму до [[1989]]&nbsp;року. З 1960-х років у місцях, де жили депортовані кримські татари в Узбецькій РСР, зародився та почав набирати силу національний рух за право повернення народу до Криму. Активну боротьбу за право повернення кримських татар вели [[Мустафа Джемілєв]], [[Османов Юрій Бекірович|Юрій Османов]], [[Григоренко Петро Григорович|Петро Григоренко]] та багато інших.

Масове повернення почалося [[1989]] року, і станом на 2013 рік у Криму жило близько 270 тис. кримських татар, що становило 13&nbsp;% від загального населення. Найголовнішими проблемами кримських татар були масове [[безробіття]] (рівень якого серед кримських татар набагато вищий, ніж середній рівень по Криму), проблеми з землею та розвитком [[інфраструктура|інфраструктури]], відбудованої з часу репатріації, кримськотатарських селищ.

{| class="standard" border="1" cellspacing="0"
!Населення [[Кримський півострів|Криму]]
!Поч. [[18 століття|18 ст.]]
![[1760]]—[[1770]]
![[1795]]
![[1816]]
![[1835]]
![[1850]]
![[1858]]
![[1864]]
![[1897]]
![[1917]]
![[1920]]
![[1926]]
![[1934]]
![[1937]]
![[1939]]
![[1959]]
![[1979]]
![[1989]]
![[2001]]
|-
|Загалом, тис.
|467
|454,7
|156,4
|212,6
|279,4
|343,5
|331,3
|198,7
|546,7
|749,8
|718,9
|713,8
|832
|996,8
|1&nbsp;123,8
|1&nbsp;201,5
|2&nbsp;135,9
|2&nbsp;430,5
|2&nbsp;024,056
|-
|Кримські татари, %
|95,1
|92,6
|87,6
|85,9
|83,5
|77,8
|73
|50,3
|35,6
|28,7
|26
|25,1
|23,8
|20,7
|19,4
| -
|0,7
|1,6
|12,1
|-
|[[Росіяни]], %
| -
| -
|4,3
|4,8
|4,4
|6,6
|12,6
|28,5
|33,1
|41,2
|44,1
|42,2
|44
|47,7
|49,6
|71,4
|68,4
|67,1
|58,3
|-
|[[Українці]], %
| -
| -
|1,3
|3,7
|3,1
|7
|4
| -
|11,8
|8,6
|7,4
|10,9
|10,9
|12,9
|13,7
|22,3
|25,6
|25,8
|24,3
|-
|}
{{-}}

=== Кримські татари в Україні після розпаду СРСР (1991—2013) ===
[[1991]] року було скликано другий [[Курултай кримськотатарського народу|Курултай]] і створено систему національного самоврядування кримських татар. Кожні п'ять років проходять вибори нового Курултаю (національного парламенту), в яких бере участь усе доросле кримськотатарське населення. [[Курултай]] формує виконавчий орган&nbsp;— [[Меджліс кримськотатарського народу]] (щось на кшталт національного уряду). Протягом усього часу існування головою Меджлісу був [[Мустафа Джемілєв]]. З листопада 2013 року головою Меджлісу є [[Чубаров Рефат Абдурахманович|Рефат Чубаров]]. Тоді ж було затверджено нову структуру Меджлісу, згідно з якою введено 5 посад заступників голови Меджлісу кримськотатарського народу. Їх посіли: Айдер Аджимамбетов, [[Джелялов Наріман Енверович|Наріман Джелялов]], Аслан Омєр Киримли, Заур Смірнов, [[Чийгоз Ахтем Зейтуллайович|Ахтем Чийгоз]].

Кримські татари послідовно виступали за територіальну цілісність України на противагу проросійському сепаратистському рухові в Криму. Незважаючи на це, у березні 2014 року [[Анексія Криму (2014)|Росія анексувала Крим]], а кримськотатарським лідерам М. Джемільову та Р. Чубарову заборонила в'їзд до Криму. Кримські татари заявляють про невизнання російської окупації Криму<ref>{{Cite web |url=http://ua.comments.ua/politics/233191-krimskotatarska-diaspora-turechchini.html |title=Кримськотатарська діаспора Туреччини заявляє, що ніколи не визнає анексію Криму Росією |accessdate=30 липня 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180131141123/http://ua.comments.ua/politics/233191-krimskotatarska-diaspora-turechchini.html |archivedate=31 січня 2018 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://ukrainian.voanews.com/content/dzhemilev-on-occupation/1917089.html Мустафа Джемілєв: кримські татари не визнають окупацію]</ref>.

=== Утиски кримських татар з боку російської влади після анексії Криму 2014 року ===
{{Актуальність|2014 рік|у розділі}}
{{Докладніше|Переслідування кримських татар російською окупаційною владою у Криму}}

'''3 березня'''&nbsp;— викрадено кримського татарина [[Аметов Решат Мідатович|Решата Аметова]], а '''15 березня''' знайдено його закатоване тіло.

'''8 березня'''&nbsp;— підпал готелю, який належить кримським татарам.

'''17 березня'''&nbsp;— викрали громадського активіста Валіда Абу Юсуфа (етнічного росіянина Сергія Селенцова, що прийняв [[іслам]]), якого '''31 березня''' було «видворено» з окупованого Криму.

'''20 березня'''&nbsp;— викрадено кримського татарина Нурі Сулейманова.

'''31 березня'''&nbsp;— побито 16-річного підлітка, котрий говорив по телефону кримськотатарською мовою.

'''9 квітня'''&nbsp;— сплюндровано пам'ятний камінь кримському балетмейстеру Акиму Джемілєву.

'''21 квітня'''&nbsp;— напад мілітаризованих російських організацій на будівлю Меджлісу, щоб зняти український прапор.

'''26 квітня'''&nbsp;— «в. о. прокурора Криму» Наталія Поклонська винесла офіційне попередження члену Меджлісу кримськотатарського народу Різе Шевкієву через вивішування прапора України на будівлі Меджлісу.

'''22 квітня'''&nbsp;— кримськотатарській редакції ДТРК «Крим» в усній формі наказали «не показувати» лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва і низку членів Меджлісу.

'''2 травня'''&nbsp;— представники російських служб не допустили Мустафу Джемілєва до Криму.

'''3 травня'''&nbsp;— Мустафі Джемілєву заборонено повернутись до Криму.

'''4 травня'''&nbsp;— в. о. прокурора Криму Поклонська зачитала Рефату Чубарову попередження про недопущення «екстремістської діяльності».

'''6 травня'''&nbsp;— російські мілітаристські бойовики побили члена Меджлісу Абдурамана Егіза.

'''13 травня'''&nbsp;— кримські суди прийняли на розгляд 55 справ стосовно 49 кримських татар, котрі брали участь у подіях 3 травня, коли Мустафі Джемілєву було відмовлено у в'їзді до Криму. 14 травня. У Стокгольмі 2015 на конкусі Євробачення перемогла Джамала україка з кримськотатарським походженням з піснею яка присвячена депртації у 1944.

'''16 травня'''&nbsp;— ФСБ провело обшук у керівника відділу зовнішніх зв'язків Меджлісу Алі Хамзіна.

'''16 травня'''&nbsp;— владою РФ заборонено проводити мирні зібрання до 6 червня, за 2 дні до 18 травня&nbsp;— пам'ятної дати для кримських татар.

'''13 червня'''&nbsp;— у м. Сімферополі у споруджувану мечеть «Чукурча-джамі» кинуто три пляшки із запалювальною сумішшю.

'''11 червня'''&nbsp;— заборона проведення мирних зібрань, у відповідь на подання Меджлісом повідомлення про наміри провести захід в парку Треньова.

'''24 червня'''&nbsp;— ФСБ провела обшук в будівлі [[медресе]].

'''4 липня'''&nbsp;— окупаційна влада Криму винесла рішення про заборону Рефату Чубарову в'їжджати на територію Криму.

'''5 липня'''&nbsp;— окупанти не пропустили Рефата Чубарова, котрий повертався із засідання Меджлісу в Херсонській області, через адміністративний кордон Автономної Республіки Крим.

'''22 липня'''&nbsp;— у кримськотатарському кафе «Мусафір» люди в масках влаштували обшук.

'''24 липня'''&nbsp;— головний редактор газети «Авдет» Шевкет Кайбуллаєв був викликаний на бесіду у ФСБ.

'''5 серпня'''&nbsp;— повідомлення про заборону літератури кримськотатарською мовою.

'''19 серпня'''&nbsp;— кримським татарам заборонено проводити жалобний мітинг на честь Загальноєвропейського дня пам'яті жертв сталінізму та нацизму<ref>[https://www.istpravda.com.ua/ukr/short/2014/08/19/144094/view_print/ У Криму заборонили вшановувати жертв Гітлера і Сталіна]</ref>.

'''21 серпня'''&nbsp;— встановлено поклонний хрест біля старого мусульманського кладовища.

'''Вересень'''&nbsp;— виселення Меджлісу з будівлі Меджлісу.

==== Навчання кримськотатарською мовою ====
2012—2013 навчального року в середніх загальноосвітніх школах Криму (без учнів шкіл-інтернатів та спеціальних класів, організованих при загальноосвітніх школах) освіту кримськотатарською мовою отримували 3,11&nbsp;% учнів<ref name="Держстат">Державна служба статистики України. Головне управління статистики в Автономній Республіці Крим. Регіони Автономної Республіки Крим за 2012 рік. Сімферополь 2013</ref>.

За даними окупаційної російської влади, 2014—2015 року кримськотатарською навчались 4 740 школярів. З них 2 814 учнів навчалися в 15 школах з кримськотатарською мовою навчання, 1 926&nbsp;— у класах з кримськотатарською мовою навчання, що функціонують в 62 школах Криму<ref>[http://c-inform.info/news/id/20500 В Крыму 4 740 школьников обучаются на крымскотатарском языке и почти 2 тыс.&nbsp;— на украинском]</ref>.

Станом на початок 2015—2016 навчального року, за даними Міністерства освіти, науки і молоді Автономної Республіки Крим, в загальноосвітніх установах кримськотатарською мовою навчалося 5 083 особи (2,76&nbsp;% учнів). У республіці продовжує діяти 15 загальноосвітніх установ з кримськотатарською мовою навчання; всього ж по республіці навчання кримськотатарською мовою організовано в 53 загальноосвітніх закладах 17 муніципальних районів і міських округів<ref name=autogenerated44>[http://monm.rk.gov.ru/rus/index.htm/news/314261.htm На крымскотатарском и украинском языках в Крыму обучаются чуть более 3&nbsp;% детей.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170407203026/http://monm.rk.gov.ru/rus/index.htm/news/314261.htm |date=7 квітень 2017 }} Министерство образования, науки и молодежи Республики Крым.</ref>.

Після окупації Росією в Криму є практика відкриття в школах з кримськотатарською мовою навчання перших класів з навчанням російською, а також адміністративного тиску на батьків з метою переконати їх переводити дітей після здобуття початкової освіти в класи з російською мовою навчання. Вказується на недостатню кількість місць в дошкільних освітніх установах з вихованням кримськотатарською мовою.<ref>[http://ru.krymr.com/a/27219133.html Эмир Достим. Тревога вместо надежды. Почему в школах крымскотатарского языка становится меньше] // Крым. Реалии, 01.09.2015</ref>.

== Мова ==
{{main|Кримськотатарська мова|Кримськотатарська мова в Україні}}
[[Файл:Crimtatarlang2001ua.PNG|міні|праворуч|300пкс|Частка населення, що назвало рідною мовою кримськотатарську за переписом 2001&nbsp;р.]]
[[Файл:Crimeantatarlang2001.PNG|міні|праворуч|300пкс| Частка населення у сільрадах і містах Криму, що вказало кримськотатарську мову рідною за переписом 2001&nbsp;р.]]
Татарська та кримськотатарська мови хоч і є спорідненими через належність до [[тюркські мови|тюркської мовної групи]], але не є найближчими родичами. Найбільш близькими до кримськотатарської мови є [[Карачаєво-балкарська мова|карачаєво-балкарська]], [[Кумицька мова|кумицька]] та [[Ногайська мова|ногайська]] з [[Кипчацькі мови|кипчацьких]] мов та [[Турецька мова|турецька]] й [[Азербайджанська мова|азербайджанська]] з огузьких.
{|class="standard"
|+
! colspan=4 | ''Рідна мова кримських татар за переписом 2001 року<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul1/select_5/?botton=cens_db&box=5.1W&k_t=00&p=50&rz=1_1&rz_b=2_1%20&n_page=3 Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою ]</ref>''
|-
!
!все населення
!міське населення
!сільське населення
|-
| [[Кримськотатарська мова|кримськотатарська]]
| align=center|92,0&nbsp;%
| align=center|89,1&nbsp;%
| align=center|93,5&nbsp;%
|-
| [[Російська мова|російська]]
| align=center|6,1&nbsp;%
| align=center|8,5&nbsp;%
| align=center|4,9&nbsp;%
|-
| [[Українська мова|українська]]
| align=center|0,1&nbsp;%
| align=center|0,1&nbsp;%
| align=center|0,1&nbsp;%
|-
| інша
| align=center|1,7&nbsp;%
| align=center|2,3&nbsp;%
| align=center|1,4&nbsp;%
|-
|}

Рідна мова кримських татар у районах та містах обласного підпорядкування АРК:
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''кримськотатарська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''російська'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''інша'''
|-
| Сімферополь||91,0&nbsp;%||8,6&nbsp;%||0,4&nbsp;%
|-
| Алушта||93,0&nbsp;%||6,4&nbsp;%||0,6&nbsp;%
|-
| Армянськ||81,3&nbsp;%||14,2&nbsp;%||4,5&nbsp;%
|-
| Джанкой||86,4&nbsp;%||13,1&nbsp;%||0,5&nbsp;%
|-
| Євпаторія||91,9&nbsp;%||7,8&nbsp;%||0,3&nbsp;%
|-
| Керч||76,8&nbsp;%||22,8&nbsp;%||0,4&nbsp;%
|-
| Красноперекопськ||85,3&nbsp;%||12,8&nbsp;%||1,9&nbsp;%
|-
| Саки||90,4&nbsp;%||8,8&nbsp;%||0,8&nbsp;%
|-
| Судак||97,9&nbsp;%||1,8&nbsp;%||0,3&nbsp;%
|-
| Феодосія||89,8&nbsp;%||9,9&nbsp;%||0,3&nbsp;%
|-
| Ялта||82,2&nbsp;%||16,5&nbsp;%||1,3&nbsp;%
|-
| Бахчисарайський район||93,3&nbsp;%||5,1&nbsp;%||1,6&nbsp;%
|-
| Білогірський район||97,6&nbsp;%||1,9&nbsp;%||0,5&nbsp;%
|-
| Джанкойський район||92,9&nbsp;%||6,6&nbsp;%||0,5&nbsp;%
|-
| Кіровський район||92,8&nbsp;%||4,7&nbsp;%||2,5&nbsp;%
|-
| Красногвардійський район||91,6&nbsp;%||6,8&nbsp;%||1,6&nbsp;%
|-
| Красноперекопський район||89,1&nbsp;%||6,2&nbsp;%||4,7&nbsp;%
|-
| Ленінський район||94,9&nbsp;%||4,9&nbsp;%||0,2&nbsp;%
|-
| Нижньогірський район||93,6&nbsp;%||5,8&nbsp;%||0,6&nbsp;%
|-
| Первомайський район||91,4&nbsp;%||6,4&nbsp;%||2,2&nbsp;%
|-
| Роздольненський район||93,1&nbsp;%||6,4&nbsp;%||0,5&nbsp;%
|-
| Сакський район||92,8&nbsp;%||6,6&nbsp;%||0,6&nbsp;%
|-
| Сімферопольський район||95,4&nbsp;%||3,8&nbsp;%||0,8&nbsp;%
|-
| Совєтський район||94,4&nbsp;%||3,5&nbsp;%||2,1&nbsp;%
|-
| Чорноморський район||92,8&nbsp;%||6,3&nbsp;%||0,9&nbsp;%
|-
| '''АР Крим'''||'''93,0&nbsp;%'''||'''5,9&nbsp;%'''||'''1,1&nbsp;%'''
|}

За [[Перепис населення України (2001)|переписом 2001 року]], серед кримських татар України зазначили вільне володіння мовами:<ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul5/ Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють]</ref><ref>[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/nationality_population/nationality_popul1/ Перепис населення 2001 року. Розподіл населення за національністю та рідною мовою.]</ref>
* [[Кримськотатарська мова|кримськотатарською]]&nbsp;— 94,9&nbsp;%
* [[Російська мова|російською]]&nbsp;— 85,9&nbsp;%
* [[Українська мова|українською]]&nbsp;— 19,6&nbsp;%

Населені пункти Криму, у яких кримськотатарську мову назвали рідною понад 50&nbsp;% населення.<ref>[http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Database/Census/databasetree_no_uk.asp?#m5  Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць]</ref>
{|
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Населений пункт'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''Район'''
| align="center" style="background:#f0f0f0;"|'''% Кримськотатарськомовних'''
|-
| с. Трипрудне || Сімферопольський район || 91,7
|-
| с. Дивне || Бахчисарайський район || 86,2
|-
| с. Тимофіївка || Джанкойський район || 85,1
|-
| с. Ключове || Кіровський район || 81,7
|-
| с. Фонтани || Сімферопольський район || 81,7
|-
| с. Вікторівка || Бахчисарайський район || 81,4
|-
| с. Маківське || Кіровський район || 78,2
|-
| с. Сари-баш || Первомайський район || 77,9
|-
| с. Севастянівка || Бахчисарайський район || 76,6
|-
| с. Розливи || Нижньогірський район || 75,2
|-
| с. Живописне || Сімферопольський район || 75,0
|-
| с-ще Громовка || Сакський район || 71,4
|-
| с. Родники ||Білогірський район || 70,7
|-
| с. Річне || Совєтський район || 66,7
|-
| с. Вишневе || Білогірський район || 65,8
|-
| с. Ганнівка || Білогірський район || 65,0
|-
| с. Новеньке || Бахчисарайський район || 64,6
|-
| с. Андрусове || Сімферопольський район || 64,4
|-
| с. Ходжа Сала || Бахчисарайський район || 64,4
|-
| с. Ленське || Чорноморський район || 64,3
|-
| с. Долинне || Кіровський район || 63,5
|-
| с. Білокам'яне || Бахчисарайський район || 63,0
|-
| с. Пробудження || Джанкойський район || 61,8
|-
| с. Дачне || Бахчисарайський район || 61,5
|-
| с. Дружне || Сімферопольський район || 61,0
|-
| с. Дмитрівка || Первомайський район || 60,5
|-
| с. Костянтинівка || Джанкойський район || 60,1
|-
| с. Червоне || Роздольненський район || 60,0
|-
| с. Новофедорівка || Джанкойський район || 59,1
|-
| с. Шаумян || Сакський район || 58,9
|-
| с. Дворіччя || Нижньогірський район || 58,6
|-
| с. Опитне || Білогірський район || 58,6
|-
| с. Ульянівка || Білогірський район || 58,5
|-
| с. Вершинне || Сакський район || 58,3
|-
| с. Красна Долина || Красногвардійський район || 58,3
|-
| с. Ярке || Сакський район || 58,1
|-
| с. Заливне || Нижньогірський район || 57,8
|-
| с. Синьокам'янка || Білогірський район || 57,3
|-
| с-ще Видне || Красногвардійський район || 56,1
|-
| с. Верхня Кутузовка || Алушта (міськрада) || 55,8
|-
| с. Трактове || Красногвардійський район || 55,1
|-
| с. Нижня Голубинка || Бахчисарайський район || 55,0
|-
| с. Тополі || Бахчисарайський район || 54,0
|-
| с. Яковлівка || Білогірський район ||53,7
|-
| с. Маркове || Совєтський район || 53,4
|-
| с. Теплівка || Сімферопольський район || 53,2
|-
| с. Надеждине || Красноперекопський район || 52,7
|-
| с. Лібкнехтівка || Ленінський район || 52,5
|-
| с. Руське || Білогірський район || 52,0
|-
| с. Армійське || Джанкойський район || 51,9
|-
| с. Українка || Сімферопольський район || 51,9
|-
| с. Новомикільське || Красногвардійський район || 51,6
|-
| с. Молочне || Красногвардійський район || 51,3
|-
| с. Ніжинське || Нижньогірський район || 50,8
|-
| с. Богатир || Бахчисарайський район || 50,5
|-
| с. Корольове || Ленінський район || 50,4
|-
| с. Дозорне || Білогірський район || 50,3
|-
| с. Багата Ущелина || Бахчисарайський район || 50,0
|}

== Розселення ==
Кримські татари живуть в основному в [[Крим]]у (близько 235—280 тис.), прилеглих регіонах Росії (2,4 тис., в основному в Краснодарському краї) і в прилеглих регіонах України (2,9 тис., в основному в [[Херсонська область|Херсонській області]]), а також в Туреччині, [[Румунія|Румунії]] (24 тис., в основному в [[Констанца (повіт)|повіті Констанца]]), [[Узбекистан]]і (90 тис.<ref>[http://sn-philol.cfuv.ru/wp-content/uploads/2016/12/petrov_101.pdf К вопросу о миграционном потенциале крымских татар и перспективах репатриации]</ref>, оцінки від 10 тис. до 150 тис.), [[Болгарія|Болгарії]] (3 тис.). У [[Туреччина|Туреччині]] проживає 5-6&nbsp;млн людей, чиї предки в різний час (з кінця XVIII до початку XX століття) переселилися в цю країну з Криму. Це дає привід кримськотатарським громадським організаціям Туреччини стверджувати, що в країні живе кілька мільйонів кримських татар.<ref name=":5">{{Cite web|url=https://web.archive.org/web/20090717045609/http://www.vatankirim.net/bahcesaray/?p=129|title=BAHÇESARAY Dergisi » Blog Archive » TÜRKİYE’DEKİ QIRIM TATAR MİLLİY AREKETİNİÑ SEYRİ|date=2009-07-17|accessdate=2017-02-27}}</ref> Більша частина нащадків кримськотатарських іммігрантів в Туреччині асимілювалася і вважає себе турками. Фактична кількість кримських татар у Туреччині невідома, оскільки дані про етнічний склад населення країни в Туреччині не публікуються.

{|class="standard"
|+
Динаміка чисельності кримських татар в Україні за даними переписів (для 1897, 1926, 1939&nbsp;рр. дані по Криму)
! ||1897||1926||1939||1959||1970||1979||1989||2001
|-
| міські поселення||||38 738||59 696||||1 331||1 150||15 632||84 116
|-
| сільські поселення||||140 356||159 183||||2 223||5 486||31 175||164 077
|-
! всього||189 821||179 094||218 879||193||3 554||6 636||46 807||248 193
|}

=== Перепис 2014 ===
[[Файл:Crimean Tatar share 2014.png|thumb|300px|Частка кримських татар у населенні Криму за даними перепису 2014 року; в дужках наведена сумарна частка тих, хто дав відповідь на питання про національність «кримський татарин» і просто «татарин»]]

'''Перепис населення''' в окупованій Автономній Республіці Крим проводився&nbsp;з&nbsp;14&nbsp;до&nbsp;25 жовтня&nbsp;2014&nbsp;року. Оголошення попередніх підсумків перепису здійснено в грудні 2014 року. Перепис є першою подібною подією на території&nbsp;Автономної Республіки Крим&nbsp;і Севастопольської міськради після їх анексії РФ. Оскільки перепис населення є одним з етапів перехідного періоду, метою його є уточнення соціально-демографічних змін на півострові, що відбулися з моменту проведення останнього перепису населення. Бюджет перепису склав 387&nbsp;млн руб. Гроші були виділені з федерального бюджету Російської Федерації. За міжпереписний період 2001—2014 років населення Автономної Республіки Крим скоротилося на 135 тисяч осіб або на 6,7&nbsp;%. Населення Севастопольської міськради, навпаки, збільшилося на 18 тисяч осіб або на 4,8&nbsp;%.

'''Міжпереписна динаміка національного складу:'''
{| class="standard"
!
!осіб, <br/> 1989
!<small>Частка від тих, <br/> що вказали свою <br/> національність <br/> % 1989</small>
!осіб, <br/> 2001
!<small>Частка від тих, <br/> що вказали свою <br/> національність <br/> % 2001</small>
!осіб, <br/> 2014
!<small>Частка від тих, <br/> що вказали свою <br/> національність <br/> % 2014</small>
|-
|росіяни
|1 629 542
|<center> 67,05
|1 450 394
|<center> 60,67
|1 492 078
|<center> 67,90
|-
|українці
| align=right | 625 919
|<center> 25,75
| align=right | 576 647
|<center> 24,12
| align=right | 344 515
|<center> 15,68
|-
|кримські татари
| align=right | 38 365
|<center> &nbsp; 1,58
| align=right | 245 291
|<center> 10,26
| align=right | 232 340
|<center> 10,57
|-
|татари
| align=right | 10 762
|<center> &nbsp; 0,44
| align=right | 13 602
|<center> &nbsp; 0,57
| align=right | 44 996
|<center> &nbsp; 2,05
|-
|білоруси
| align=right | 50 054
|<center> &nbsp; 2,06
| align=right | 35 157
|<center> &nbsp; 1,47
| align=right | 21 694
|<center> &nbsp; 0,99
|-
|вірмени
| align=right | 2 794
|<center> &nbsp; 0,11
| align=right | 10 088
|<center> &nbsp; 0,42
| align=right | 11 030
|<center> &nbsp; 0,50
|-
|інші
| align=right | 73 059
|<center> &nbsp; 3,01
| align=right | 70 030
|<center> &nbsp; 2,93
| align=right | 50 911
|<center> &nbsp; 2,32
|-
|вказали
|2 430 495
|<center> 100,00
|2 390 319
|<center> 100,00
|2 197 564
|<center> 100,00
|-
|не вказали
| align=right | 0
|
| align=right | 10 890
|
| align=right | 203 645
|
|-
|'''Всього:'''
|'''2 430 495'''
|
|'''2 401 209'''
|
|'''2 284 769'''
|
|}

=== Перепис 2001 ===
{|class="standard"
|+ Розселення кримських татар по Україні, ''2001'' рік''
|-
! Регіон
! Чисельність
! Частка
! Розселення
|-
| [[Автономна Республіка Крим]]
| align=center|243 433 ‒ 251 000<ref name="tatar">з врахуванням кримських татар, що записалися просто татарами</ref>
| &nbsp;12,0&nbsp;% ‒ 12,4&nbsp;%
| переважно передгірні та степові райони АРК
|-
| [[Херсонська область]]
| align=center|2&nbsp;072 ‒ 6&nbsp;000<ref name="tatar"/>
| &nbsp;0,2&nbsp;% ‒ 0,5&nbsp;%
| [[Генічеський район|Генічеський]], [[Новотроїцький район]]и
|-
| [[Севастополь]] (міськрада)
| align=center|1&nbsp;858 ‒ 3&nbsp;500<ref name="tatar"/>
| &nbsp;0,5&nbsp;% ‒ 0,9&nbsp;%
| села на півночі та сході Севастопольської міськради
|-
| [[Запорізька область]]
| align=center|570 ‒ 3&nbsp;000<ref name="tatar"/>
| &nbsp;0,1&nbsp;% ‒ 0,2&nbsp;%
| [[Токмацький район|Токмацький]], [[Мелітопольський район]]и
|-
| інші регіони
| align=center|260 ‒ 1&nbsp;000<ref name="tatar"/>
|
|
|-
! '''Всього'''
! align=center|'''248 193 ‒ 264 000'''<ref name="tatar"/>
! align=center|0,5&nbsp;%&nbsp;— 0,55&nbsp;%
|}
{{-}}

'''Урбанізація кримських татар за переписом 2001&nbsp;р.'''
{| align="left" class="standard"
|+
! |Населення
! |Кількість
! |
|-----
| align=center|міського
| align=center|84 116
| align=center|33,9&nbsp;%
|-----
| align=center|сільського
| align=center|164 077
| align=center|66,1&nbsp;%
|-----
! align=center|Всього
! align=center|248 193
! align=center|100,0&nbsp;%
|+
|}
{{-}}
[[Файл:CrimeanTatar2001.png|thumb|right|320px|Частка кримських татар у населенні Криму за даними перепису 2001 року]]

'''Розселення кримських татар у Автономній Республіці Крим за результатами Всеукраїнського перепису населення 2001 року.'''<ref>Кримстат. [http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz Перепись населения 2001 года. Языковой состав населения] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120828162929/http://sf.ukrstat.gov.ua/perepis1.htm#_jaz |date=28 серпень 2012 }}</ref>
* міськради обласного підпорядкування ‒ 54,5 тис. ‒ 22,4&nbsp;%
* райони ‒ 188,5 тис. ‒ 77,6&nbsp;%

{|class="standard sortable"
|-
!
!населення, 2001
!кримських татар
!%
|-
|[[Білогірський район (Крим)|Білогірський район]]
| align=center| 66&nbsp;458
| align=center| 19&nbsp;425
| align=center| 29,2&nbsp;%
|-
|[[Кіровський район (Крим)|Кіровський район]]
| align=center| 58&nbsp;016
| align=center| 14&nbsp;816
| align=center| 25,5&nbsp;%
|-
|[[Сімферопольський район]]
| align=center| 149&nbsp;253
| align=center| 33&nbsp;161
| align=center| 22,2&nbsp;%
|-
|[[Совєтський район (Крим)|Совєтський район]]
| align=center| 37&nbsp;576
| align=center| 8&nbsp;344
| align=center| 22,2&nbsp;%
|-
|[[Джанкойський район]]
| align=center| 82&nbsp;328
| align=center| 17&nbsp;744
| align=center| 21,6&nbsp;%
|-
|[[Первомайський район (Крим)|Первомайський район]]
| align=center| 40&nbsp;376
| align=center| 8&nbsp;693
| align=center| 21,5&nbsp;%
|-
|[[Бахчисарайський район]]
| align=center| 92&nbsp;542
| align=center| 19&nbsp;695
| align=center| 21,3&nbsp;%
|-
|[[Сакський район]]
| align=center| 80&nbsp;964
| align=center| 14&nbsp;137
| align=center| 17,5&nbsp;%
|-
|[[Красноперекопський район]]
| align=center| 31&nbsp;843
| align=center| 5&nbsp;477
| align=center| 17,2&nbsp;%
|-
|[[Нижньогірський район]]
| align=center| 56&nbsp;976
| align=center| 9&nbsp;136
| align=center| 16,0&nbsp;%
|-
|[[Красногвардійський район (Крим)|Красногвардійський район]]
| align=center| 93&nbsp;782
| align=center| 15&nbsp;619
| align=center| 16,7&nbsp;%
|-
|[[Ленінський район (Крим)|Ленінський район]]
| align=center| 69&nbsp;629
| align=center| 10&nbsp;784
| align=center| 15,5&nbsp;%
|-
|[[Роздольненський район]]
| align=center| 37&nbsp;185
| align=center| 4&nbsp;961
| align=center| 13,3&nbsp;%
|-
|[[Чорноморський район]]
| align=center| 34&nbsp;112
| align=center| 4&nbsp;321
| align=center| 12,7&nbsp;%
|-
|[[Судацька міська рада]]
| align=center| 29&nbsp;448
| align=center| 5&nbsp;131
| align=center| 17,4&nbsp;%
|-
|[[Джанкойська міська рада]]
| align=center| 42&nbsp;861
| align=center| 3&nbsp;469
| align=center| 8,1&nbsp;%
|-
|[[Сімферопольська міська рада]]
| align=center| 358&nbsp;108
| align=center| 25&nbsp;209
| align=center| 7,0&nbsp;%
|-
|[[Євпаторійська міська рада]]
| align=center| 117&nbsp;565
| align=center| 8&nbsp;140
| align=center| 6,9&nbsp;%
|-
|[[Алуштинська міська рада]]
| align=center| 52&nbsp;215
| align=center| 3&nbsp;081
| align=center| 5,9&nbsp;%
|-
|[[Сакська міська рада]]
| align=center| 28522
| align=center| 1&nbsp;646
| align=center| 5,8&nbsp;%
|-
|[[Феодосійська міська рада]]
| align=center| 108&nbsp;788
| align=center| 5&nbsp;055
| align=center| 4,6&nbsp;%
|-
|[[Армянська міська рада]]
| align=center| 26&nbsp;876
| align=center| 949
| align=center| 3,5&nbsp;%
|-
|[[Красноперекопська міська рада]]
| align=center| 30&nbsp;902
| align=center| &nbsp;928
| align=center| 3,0&nbsp;%
|-
|[[Керченська міська рада]]
| align=center| 158&nbsp;165
| align=center| 1&nbsp;635
| align=center| 1,0&nbsp;%
|-
|[[Ялтинська міська рада]]
| align=center| 139&nbsp;584
| align=center| 1&nbsp;877
| align=center| 1,3&nbsp;%
|-
| ''[[Автономна Республіка Крим|АР Крим]]''
| align=center| 2&nbsp;033&nbsp;736
| align=center| 243&nbsp;433
| align=center| 12,0&nbsp;%
|-
|''[[Севастопольська міська рада]]''
| align=center| 379&nbsp;492
| align=center| 1&nbsp;858
| align=center| 0,5&nbsp;%
|-
!'''[[Крим|Весь Крим]]'''
! align=center| 2&nbsp;413&nbsp;228
! align=center| 245&nbsp;291
! align=center| 10,2&nbsp;%
|}
{{-}}

=== Перепис 1989 ===
Розселення кримських татар в Українській РСР станом на 1989&nbsp;р.
{|class="standard"
! регіон||всього||міста||села
|-
| [[Кримська область]]||38 365||8 980||29 385
|-
| [[Херсонська область]]||5 716||4 681||1 035
|-
| [[Запорізька область]]||1 566||1 132||434
|-
| інші регіони||1160||839||321
|-
! УРСР||46 807||15 632||31 175
|}

=== Перепис 1939 ===
[[Файл:Crimean Tatar 1939-num.png|thumb|right|320px|Частка кримських татар у населенні Криму за даниими перепису населення 1939 року]]
Кількість татар у Кримській АРСР за переписом 1939 року ‒ 218 879 осіб, зокрема у містах ‒ 59 696 (27,3&nbsp;% загальної чисельності), у селах ‒ 159 183 (72,7&nbsp;%). На кримських татар припадало 19,4&nbsp;% населення півострова, зокрема 10,2&nbsp;% міського населення та 29,4&nbsp;% сільського.<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_39_gs.php?reg=71&gor=3&Submit=OK Всесоюзная перепись населения 1939 г. Распределение городского и сельского населения регионов РСФСР по национальности и полу. Крымская АССР]</ref>

Розселення кримських татар за даними перепису 1939&nbsp;р.<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_39_ra.php?reg=2257 Всесоюзная перепись населения 1939 года. Крымская АССР]</ref>

{|class="standard sortable"
|-
!||населення, 1939||кримських татар||%
|-
| Сімферополь||142&nbsp;634||17&nbsp;392||12,2&nbsp;%
|-
| Євпаторія||47&nbsp;030||6&nbsp;170||13,1&nbsp;%
|-
| Керч||104&nbsp;443||5&nbsp;310||5,1&nbsp;%
|-
| Севастопольська міськрада||111&nbsp;938||4&nbsp;753||4,2&nbsp;%
|-
| Феодосія||45&nbsp;032||3&nbsp;364||7,5&nbsp;%
|-
| Ялтинська міськрада||36&nbsp;653||2&nbsp;625||7,2&nbsp;%
|-
| Ак-Мечетський район||15&nbsp;941||5&nbsp;027||31,5&nbsp;%
|-
| Ак-Шейхський район||14&nbsp;725||4&nbsp;646||31,6&nbsp;%
|-
| Алуштинський район||25&nbsp;996||16&nbsp;414||63,1&nbsp;%
|-
| Балаклавський район||23&nbsp;400||12&nbsp;880||55,0&nbsp;%
|-
| Бахчисарайський район||46&nbsp;888||26&nbsp;119||55,7&nbsp;%
|-
| Біюк-Онлайрський район||18&nbsp;542||3&nbsp;061||16,5&nbsp;%
|-
| Джанкойський район||46&nbsp;626||4&nbsp;299||9,2&nbsp;%
|-
| Зуйський район||16&nbsp;324||3&nbsp;032||18,6&nbsp;%
|-
| Ічкинський район||20&nbsp;748||3&nbsp;213||15,5&nbsp;%
|-
| Карасубазарський район||33&nbsp;034||13&nbsp;911||42,1&nbsp;%
|-
| Кіровський район||21&nbsp;321||2&nbsp;952||13,8&nbsp;%
|-
| Колайський район||16&nbsp;767||1&nbsp;799||10,7&nbsp;%
|-
| Красноперекопський район||23&nbsp;529||1&nbsp;585||6,7&nbsp;%
|-
| Куйбишевський район||17&nbsp;759||15&nbsp;900||89,5&nbsp;%
|-
| Ларіндорфський район||14&nbsp;341||1&nbsp;673||11,7&nbsp;%
|-
| Ленінський район||23&nbsp;656||7&nbsp;624||32,2&nbsp;%
|-
| Сакський район||27&nbsp;800||3&nbsp;108||11,2&nbsp;%
|-
| Сейтлерський район||24&nbsp;984||3&nbsp;878||15,5&nbsp;%
|-
| Старо-Кримський район||20&nbsp;643||3&nbsp;262||15,8&nbsp;%
|-
| Судацький район||20&nbsp;081||14&nbsp;124||70,3&nbsp;%
|-
| Тельманський район||23&nbsp;535||1&nbsp;897||8,1&nbsp;%
|-
| Фрайдорфський район||14&nbsp;366||3&nbsp;333||23,2&nbsp;%
|-
| Ялтинський район||46&nbsp;693||13&nbsp;777||29,5&nbsp;%
|-
! Кримська АРСР||align="left"|1&nbsp;126&nbsp;429||align="left"|218&nbsp;879||align="left"|19,4&nbsp;%
|}
{{-}}

=== Перепис 1926 ===
Кількість татар у Кримській АРСР за переписом 1926 року ‒ 179 094 осіб, зокрема у містах ‒ 38 738 (21,6&nbsp;% загальної чисельності), у селах ‒ 140 356 (78,4&nbsp;%). На кримських татар припадало 25,3&nbsp;% населення півострова, зокрема 11,9&nbsp;% міського населення та 36,8&nbsp;% сільського.<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_nac_26.php?reg=788 Всесоюзная перепись населения 1926 года. Национальный состав населения по регионам РСФСР. Крымская АССР]</ref>
[[Файл:CrimeanTatar1926.PNG|thumb|right|320px|Частка кримських татар у населенні Криму за даними перепису населення 1926 року]]
Розселення кримських татар у Криму в 1926&nbsp;р.<ref name="ethnic1926">Всесоюзная перепись населения 1926 года.&nbsp;— М.: Изд-е ЦСУ Союза ССР. 1929</ref>
{|class="standard sortable"
|-
! ||населення, 1926||кримських татар||%
|-
| [[Сімферополь]]||align=center|88&nbsp;310||align=center|11&nbsp;126||align=center|12,6&nbsp;%
|-
| [[Алупка]]||align=center|2&nbsp;968||align=center|884||align=center|29,8&nbsp;%
|-
| [[Алушта]]||align=center|4&nbsp;759||align=center|1&nbsp;819||align=center|38,2&nbsp;%
|-
| [[Армянськ]]||align=center|2&nbsp;670||align=center|565||align=center|21,2&nbsp;%
|-
| [[Балаклава]]||align=center|2&nbsp;324||align=center|16||align=center|0,7&nbsp;%
|-
| [[Бахчисарай]]||align=center|9&nbsp;544||align=center|6&nbsp;884||align=center|72,1&nbsp;%
|-
| [[Керч|Брянський завод]]||align=center|1&nbsp;127||align=center|5||align=center|0,4&nbsp;%
|-
| [[Гурзуф]]||align=center|2&nbsp;791||align=center|1&nbsp;393||align=center|49,9&nbsp;%
|-
| [[Джанкой]]||align=center|8&nbsp;310||align=center|322||align=center|3,9&nbsp;%
|-
| [[Євпаторія]]||align=center|23&nbsp;574||align=center|4&nbsp;757||align=center|20,2&nbsp;%
|-
| [[Карасубазар]]||align=center|7&nbsp;635||align=center|2&nbsp;570||align=center|33,7&nbsp;%
|-
| [[Керч]]||align=center|34&nbsp;563||align=center|1&nbsp;297||align=center|3,8&nbsp;%
|-
| [[Саки (місто)|Саки]]||align=center|2&nbsp;452||align=center|112||align=center|4,6&nbsp;%
|-
| [[Севастополь]]||align=center|74&nbsp;551||align=center|1&nbsp;205||align=center|1,6&nbsp;%
|-
| [[Сімеїз]]||align=center|592||align=center|25||align=center|4,2&nbsp;%
|-
| [[Старий Крим (Крим)|Старий Крим]]||align=center|4&nbsp;738||align=center|266||align=center|5,6&nbsp;%
|-
| [[Судак (місто)|Судак]]||align=center|1&nbsp;893||align=center|417||align=center|22,0&nbsp;%
|-
| [[Феодосія]]||align=center|28&nbsp;652||align=center|1&nbsp;933||align=center|6,7&nbsp;%
|-
| [[Ялта]]||align=center|28&nbsp;811||align=center|3&nbsp;141||align=center|10,9&nbsp;%
|-
| [[Бахчисарайський район]]||align=center|37&nbsp;419||align=center|29&nbsp;143||align=center|77,9&nbsp;%
|-
| [[Джанкойський район]]||align=center|56&nbsp;647||align=center|8&nbsp;055||align=center|14,2&nbsp;%
|-
| [[Євпаторійська міськрада|Євпаторійський район]]||align=center|46&nbsp;844||align=center|15&nbsp;317||align=center|32,7&nbsp;%
|-
| [[Білогірський район (АРК)|Карасубазарський район]]||align=center|25&nbsp;932||align=center|12&nbsp;151||align=center|46,9&nbsp;%
|-
| [[Ленінський район (Крим)|Керченський район]]||align=center|39&nbsp;456||align=center|10&nbsp;269||align=center|26,0&nbsp;%
|-
| [[Севастопольська міськрада|Севастопольський район]]||align=center|19&nbsp;711||align=center|11&nbsp;804||align=center|59,9&nbsp;%
|-
| [[Сімферопольський район]]||align=center|66&nbsp;968||align=center|12&nbsp;586||align=center|18,8&nbsp;%
|-
| [[Судацька міськрада|Судацький район]]||align=center|13&nbsp;898||align=center|12&nbsp;479||align=center|89,8&nbsp;%
|-
| [[Феодосійська міськрада|Феодосійський район]]||align=center|51&nbsp;767||align=center|8&nbsp;504||align=center|16,4&nbsp;%
|-
| [[Ялтинська міськрада|Ялтинський район]]||align=center|24&nbsp;817||align=center|20&nbsp;048||align=center|80,8&nbsp;%
|-
! '''[[Кримська АРСР]]'''||'''713&nbsp;823'''||'''179&nbsp;094'''||'''25,1&nbsp;%'''
|}

=== Перепис 1897 ===
Розселення татарськомовного населення за переписом населення 1897 року
{|class="standard sortable"
|-
!
!населення, 1897<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=1456 Населення Таврійської губернії за переписом 1897&nbsp;р.]</ref>
!кримських татар
!%
|-
|'''''[[Крим|Кримські повіти Таврійської губернії]]'''''
| align=center| ''445&nbsp;439''
| align=center| ''189&nbsp;821''
| align=center| ''42,6&nbsp;%''
|-
|[[Ялтинський повіт]]
| align=center| 73&nbsp;260
| align=center| 43&nbsp;256
| align=center| 59,0&nbsp;%
|-
|[[Сімферопольський повіт]]
| align=center| 141&nbsp;717
| align=center| 62&nbsp;876
| align=center| 44,4&nbsp;%
|-
|[[Євпаторійський повіт]]
| align=center| 63&nbsp;211
| align=center| 26&nbsp;992
| align=center| 42,7&nbsp;%
|-
|[[Феодосійський повіт]]
| align=center| 115&nbsp;858
| align=center| 44&nbsp;431
| align=center| 38,3&nbsp;%
|-
|[[Перекопський повіт]]
| align=center| 51&nbsp;393
| align=center| 12&nbsp;266
| align=center| 23,9&nbsp;%
|-
|[[Керч-Єнікальське градоначальництво]]
| align=center| ''43&nbsp;698''
| align=center| ''2&nbsp;563''
| align=center| ''5,9&nbsp;%''
|-
|[[Севастопольське градоначальництво]]
| align=center| ''57&nbsp;455''
| align=center| ''1&nbsp;910''
| align=center| ''3,3&nbsp;%''
|-
!''[[Крим|Весь Крим]]''
! align=center| 546&nbsp;592
! align=center| 194&nbsp;294
! align=center| 35,5&nbsp;%
|}

== Етикет ==
{{main|Етикет кримських татар}}

== Житло ==
[[Файл:Карло Боссоли. Татарский дом в деревне Алупка.jpg|250px|міні|Кримськотатарський будинок (Алупка, 1856).]]
Згідно з «Подорожніми записками» російського академіка [[Зуєв Василь Федорович|Василя Зуєва]], у 2-й половині XVIII століття кримські татари жили у [[хата]]х-мазанках, які виготовляли з дерева, [[цегла|цегли]], [[дерн]]у і глини. Дах покривали черепицею або дерном. З каменю будували переважно лише палацові та храмові будівлі. Житло мало поділ на чоловічу й жіночу ([[гарем]]) частини<ref name="Зуєв" />.

== Одяг ==
[[Файл:Крымские татары. Мулла.jpg|250px|міні|Кримські татари і мулла (1862).]]
[[Файл:Qırımlar2.jpg|thumb|Продавці овочів. [[XX]] ст.]]
У 2-й половині XVIII століття чоловіки й жінки носили однакове вбрання. Поверх сорочки вони одягали [[кафтан]] з вузькими рукавами, який застібали до шиї. Нижній одяг&nbsp;— широкі шаровари; на ногах сап'яні жовті [[шкарпетки]] і туфлі. Улітку надворі носили [[ватник]]и зеленого кольору, а взимку&nbsp;— хутрові шуби. Молоді татари, особливо в містах, часто одягали черкеський стрій, який вважався модним<ref name="Зуєв" />.

Чоловіки голили голови, на які одягали червоні суконні [[тюбетейка|тюбетейки]], а поверх них&nbsp;— високу круглу або чотирикутну шапку з нешироким овечим окіллям. Жінки заплітали волосся у дві коси, які завивали біля голови; дівчата заплітали багато дрібних кіс, які звисали на спині. Коли жінки чи дівчата виходили з двору, вони ховали своє обличчя за [[кісея]]ми<ref name="Зуєв">[http://www.krimoved.crimea.ua/zuev.html Василий Зуев. ''Выписка из путешественных записок Василья Зуева, касающихся до полуострова Крыма. 1782 г.'']</ref>.

== Культура кримських татар ==

=== Література ===
{{main|Кримськотатарська література}}
[[Кримськотатарська література]] починає свою історії з часів [[Золота орда|Золотої орди]], набуває розквіту у період [[Кримське ханство|Кримського ханства]] і відроджується наприкінці XIX&nbsp;ст.

=== Музика ===
Основу традиційної музичної спадщини кримських татар становили давні фольклорні традиції сімейно-обрядових, календарно-обрядових, трудових та ігрових пісень; традиції музично-поетичних переказів та легенд; ісламські музично-культурні традиції&nbsp;— езан, дуа, книжкове читання; музично-інструментальне виконання; сольний спів, започаткований на монодії, яка передавала специфіку кримськотатарської музики<ref>Асанова Д. Свадебный обряд / Д. Асанова, З. Эмирусеинова // Очерки истории и культуры крымских татар.&nbsp;— Симферополь: Крымучпедгиз, 2005.&nbsp;— С. 139—142</ref> Кримськотатарські народні пісні відрізняються від пісень інших культур та народів своєю ліричністю, теплотою та м'якістю<ref name="Очерки истории и культуры ">Очерки истории и культуры крымских татар /Под ред. Э. Чубарова.&nbsp;— Симферополь: Крымское учебно-педагогическое государственное издательство, 2005.&nbsp;— 208 с.: ил., карты.</ref>.
[[Файл:Monuments of Ukraine Crimea article contest 15.jpg|міні|234x234пкс|[[Ахтем Сеітаблаєв]]]]
Серед народних пісень в кримськотатарській культурі розрізняють «Джир-йир» і «тюркю». «Джир-йир» називають пісні кримських татар степових районів, переважно вони нескладні за змістом. «[[Тюркю]]»&nbsp;— пісні жителів південного узбережжя та передгірних районів. Вони складні за формою, орнаментацією та розспівами. Хорові пісні у кримських татар трапляються вкрай рідко&nbsp;— зазвичай вони пов'язані з весільними обрядами і виконуються одноголосно. Як приклад можна навести такі пісні, як «Аи, дагълар» («Аі, гори»), «Яр-яр». Такі хорові пісні, як «Къарасувнынъ дёрт кошеси»" («Чотири кута Карасубазара»), «Сен ойнасанъ яраша» («Ти красиво танцюєш») виконуються під танці.

{{section-stub|дата=серпень 2014}}

== Відомі кримські татари ==
{{seealso|Список кримськотатарських митців}}
'''Вчені''' 

# [[Аппазов Рефат Фазилович|Рефат Аппазов]]
# [[Османов Юрій Бекірович|Юрій Османов]]
# [[Кримський Агатангел Юхимович|Агатангел Кримський]]

'''Актори, режисери'''

# [[Сеітаблаєв Ахтем Шевкетович|Ахтем Сеітаблаєв]]
# [[Алієв Наріман Рідьванович|Наріман Алієв]]

'''Співаки'''

# [[Айсель Балич]]<ref>{{Cite news|url=https://crimea.vgorode.ua/event/kontserty/255978-tvorcheskyi-vecher-aisel-balych|title=Творческий вечер Айсель Балич|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref>{{Citation|last=КРЫМ ВЕБ ТВ|title=[QWT] Айсель Балич - Къамышым|date=2013-05-28|url=https://www.youtube.com/watch?v=oHr0FFeJbiM|accessdate=2018-02-20}}</ref><ref name=":0">{{Citation|last=Crimean Tatars|title=Güzel Qırım (Гузель Къырым) by Qaradeniz production|date=2016-12-01|url=https://www.youtube.com/watch?v=TPXoGsvsE6w|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Баталова Ельзара Халітівна]]
# [[Білялов Февзі]]
# [[Джамала]], переможиця 61-го конурсу [[Пісенний конкурс Євробачення 2016|Євробачення]] 2016
# [[Сейтабла Меметов|Ділявер Сеттаров]]<ref name="Сейтабла Меметов">{{Cite news|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сейтабла_Меметов&oldid=22075437|title=Сейтабла Меметов|date=2018-02-20|language=uk|work=Вікіпедія|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Евеліна]]<ref>{{Citation|last=MeydanFM|title=[M-FM] Эвелина - Севги ёлу|date=2012-12-10|url=https://www.youtube.com/watch?v=JuKH9SlYfRc|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Енвер Ізмайлов]]
# [[Мустафаєв Фемій Мансурович]]
# [[Османова Ленара]]
# [[Рефатов Мамут]]
# [[Рустем Меметов]]<ref name=":0" /><ref>{{Cite web|url=http://qtmm.org/новости/445-70-летие-рустема-меметова|title=70-летие Рустема Меметова|website=qtmm.org|accessdate=2018-02-20}}</ref>
# [[Сабріє Ереджепова]]
# [[Сейтабла Меметов]]
* [[Гімн кримських татар]]
* [[Аю-Дагъ]]

=== Кінематограф ===
[[Хайтарма (фільм)|«Хайтарма» («Повернення»)]]&nbsp;— перший кримськотатарський повноформатний [[художній фільм]] (знятий у 2012 році) і перша художня картина про [[Депортація|депортацію]] кримських татар. [[Режисер]] фільму і виконавець головної ролі&nbsp;— [[Сеітаблаєв Ахтем Шевкетович|Ахтем Сеїтаблаєв]]<ref>[http://ua.korrespondent.net/showbiz/cinema/1361255-zmi-v-ukrayini-znimut-film-pro-stalinski-represiyi-proti-krimskih-tatar В Україні знімуть фільм про сталінські репресії проти кримських татар]</ref>.

== Див. також ==
* [[Кримськотатарська діаспора]]
* [[Українсько-кримськотатарські відносини]]
* [[Тарас Федорович]]&nbsp;— козацький [[отаман]] татарського походження.
* [[День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу]]

== Примітки ==
{{reflist|2|refs=
<ref name="корінний народ">{{Cite web|url=http://likbez.org.ua/crimean-tatars-did-not-call-themselves-indigenous-people.html|title=Крымские татары не могут называть себя коренным народом?|last=Громенко|first=Сергій|date=|website=|publisher=LІКБЕЗ|language=російською|accessdate=26-05-2020|archiveurl=|archivedate=|deadurl=no}}</ref>
}}

== Література ==
* ''Я.&nbsp;Р.&nbsp;Дашкевич''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Krimskі_Tatari Кримські татари] // {{ЕІУ|5|379}}
* ''Р.&nbsp;І.&nbsp;Куртієв, Ф.&nbsp;Ґ.&nbsp;Туранли''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=192 Кримські татари] // {{ЕСУ}}
* Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944 гг.): Библиблиогр. словарь / Гл. ред. и сост. Д.&nbsp;П.&nbsp;Урсу; Республ. Крымскотатарская б-ка им. И. Гаспринского.&nbsp;— Симф.: Доля, 1999.&nbsp;— 240 с.&nbsp;— (Источник знаний; №&nbsp;2).
* {{книга-ру|автор=Гаркавец А. Н.|часть=Codex Cumanicus: Половецкие молитвы, гимны и загадки XIII—XIV веков|ссылка часть=http://www.qypchaq.unesco.kz/Memorials-Rus.htm|заглавие=Кыпчакское письменное наследие|том=II|место=Алматы|издательство=КАСЕАН; Баур|год=2007|страницы=63—120|ref=Гаркавец}}
* {{SM}} ''[[Носов Анатолій Зіновійович|А. Носов]]''. [[:s:Східний світ/1930/1-2/Кримські татари (Антропологічні нариси)|Кримські татари (Антропологічні нариси)]] // Східний світ.&nbsp;— 1930.&nbsp;— №&nbsp;1-2.;&nbsp;— 301—313
* Пів століття опору. Кримські татари від вигнання до повернення (1941—1991 роки) : нарис політ. історії : [пер. з рос.] / Ґульнара Бекірова ; передм. М. Джемілєва ; післямова Р. Чубарова. — Київ : Критика, 2017. — 480, [1] с., ХL с. іл. : портр. ; 23 см. — На авантитулі: Укр. наук. ін-т Гарвард. ун-ту, Ін-т критики. — Парал. тит. арк. англ. — Текст укр., рос. — Бібліогр. в підрядк. прим. та в тексті. — Покажч. імен: с. 469—481. — ISBN 978-966-2789-01-0
* {{книга-ру
 | автор         = Садур Валиахмет
 | заглавие      = Тюрки, татары, мусульмане
 | язык          = ru
 | ссылка        = https://books.google.ru/books?id=_NmsCwAAQBAJ&pg=PA250&dq=%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%8F+%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80+%D1%82%D1%8E%D1%80%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjag6Cc0cTmAhWswsQBHWDBARoQ6AEINzAC#v=onepage&q=%D0%BF%D0%BB%D0%B5%D0%BC%D1%8F%20%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80%20%D1%82%D1%8E%D1%80%D0%BA%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B5&f=false
 | ответственный = И. З. Мухамеджанов
 | место         = М.
 | издательство  = Марджани
 | год           = 2012
 | том           = 
 | страниц       = 400
 | страницы      = 250
 | isbn          = 978-5-903715-31-2
 | doi           = 
 | ref           = Валиахмет
}}
* {{книга
 |автор             = [[Возгрін Валерій Євгенович|В. Є. Возгрін]]
 |частина           = История крымских татар: очерки этнической истории коренного народа Крыма в четырёх томах
 |заголовок = Крымский народ при османах
 |видання           = 3
 |місце             = Сімферополь
 |видавництво       = «Нестор—Історія» 
 |рік               = 2013
 |том               = 1
 |сторінки          = 
 |сторінок          = 872
 |тираж             = 1000
 |isbn              = 978-5-90598-658-1
 |ref               =Возгрін
}}

== Посилання ==
{{Вікіцитати1}}
{{commonscat|Crimean Tatars}}
* [https://www.youtube.com/watch?reload=9&v=_wyYYVREWRY Кримські татари. Друзі чи вороги? (Киримли / Кримці)]&nbsp;— ''Канал імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка''
* [https://www.youtube.com/watch?v=YZ1gLXnjSCA Кримські татари. Хто вони?] — '''[[Ukraїner]]'''
* [http://www.mejlis.org/ Світ культури]{{ref-crh}}{{ref-en}}{{ref-ru}}
* [http://www.cidct.org.ua Центр інформації та документації кримських татар]{{ref-uk}}
* [http://bizimqirim.org Міжнародна громадська організація кримських татар «Bizim Qırım»]{{ref-crh}}{{ref-en}}{{ref-uk}}
* [http://abetka.ukrlife.org/kazki.html Кримськотатарські народні казки та легенди в перекладі Данила Кононенка]
* [http://www.mejlis.org/en/node/527 Добірка посилань] {{ref-crh}}
* [http://www.iccrimea.org/surgun60.html 60-ті роковини Сюрґюну]{{ref-en}}
* [https://youtu.be/L-NunxPdZKo КРИМСЬКІ ТАТАРИ: Крим наш / Документальний фільм // 2015 / Відео]
* [https://www.youtube.com/watch?v=yV5G6l-XJJM День пам'яти жертв депортації Кримських Татар&nbsp;— 18 травня / Відео]

{{Народи Криму}}
{{Тюркські народи}}
{{Організація непредставлених націй та народів}}
{{Населення України}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Кримські татари| ]]
[[Категорія:Кипчаки]]
[[Категорія:Крим]]
[[Категорія:Народи Криму]]
[[Категорія:Народи України]]
[[Категорія:Депортовані народи]]
[[Категорія:Тюркські народи]]