Перегляд вихідного коду сторінки Кремль

{{Otheruses}}
[[Файл:Nizhny Novgorod Kremlin at night-1.jpg|right|thumb|300px|[[Нижньогородський кремль]], [[Росія]]]]
'''Кре́мль''' &nbsp;— укріплений оборонними [[стіна]]ми центр на північно-східних околицях Русі. На території кремля розташовувалась церква, княжий палац, арсенал та ін. З XVIII ст. втратив оборонне значення<ref>[http://slovopedia.org.ua/29/53402/14011.html Універсальний словник-енциклопедія]</ref>. 

== Загальний опис ==
Спочатку вирішувався у вигляді [[коло|кола]], оточувався [[рів  (оборонна споруда)|ровами]] і [[вали|валами]], посиленими [[палісад|частоколом]] із загострених вертикальних [[колода (дерево)|колод]], які комлем ставилися донизу. Згодом дерев'яні стіни замінялись [[мур]]ованими з [[башта]]ми. Усередині кремля розташовувалася соборна площа з [[храм]]ами, [[палац]]и [[князь|князів]] і палати [[бояри|бояр]] та інші [[споруди]]. Слово поширене в російській мові, а в інших [[слов'янські мови|слов'янських мовах]]&nbsp;— відсутнє.

== Походження слова ==
Уперше слово «кремль» згадано у літопису [[1317]] року&nbsp;— у формі ''кремник''; літописець повідомляв про невдалу спробу побудування укріплень у [[Твер]]і<ref>Галлигани Мауро, Бигацци Франческо. Кремли: твердыни русской земли.&nbsp;— М.: ОЛМА Медиа Групп, 2004.&nbsp;— ISBN 5-224-04702-1, 9785224047024</ref>.

Походження слова «кремль» остаточно не з'ясоване, висунуто кілька версій:
* Гіпотеза питомо слов'янського походження&nbsp;— ''кремль'' виводять від {{lang-x-slav|*kremiti}} («крушити», «дробити») і порівнюють з такими словами, як {{lang-ru|кремь}} («найкраща частина [[заповідник]]у», «міцний будівельний ліс»), ''кремлёвый'' («міцний будівельний ліс»)<ref>[[Даль Володимир Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Даль]] ''[[Тлумачний словник Даля|Толковый словарь живого великорусского языка]]''</ref>, ''кроме'', {{lang-uk|окремий, відокремлювати, окрім}}, {{lang-cs|krema}}, {{lang-sk|krem}}, [[Давньоруська мова|дав.-рус.]] ''крома'' («окраєць»)<ref>{{ЕСУМ3}}</ref>. Укріплення з частоколу і інші укріплення на російських територіях зводились з [[Деревина|деревини]]: [[Тверський Кремль]], [[Коломненський Кремль]], [[Новгородський Кремль]], [[Московський Кремль]]. Окрім того, відомо, що в Центральній Росії (на територіях колишніх [[Московська губернія|Московської]], [[Владимирська губернія|Владимирської]], [[Ярославська губернія|Ярославської]], [[Костромська губернія|Костромської]], [[Нижньогородська губернія|Нижньогородської]] і ін. губерній) мало [[Камінь|каменю]]<ref>проф. Д.Крынин. Типы дорог в СРСР в ближайшем будущем // «За рулем»&nbsp;— 1928.&nbsp;— №&nbsp;3 (сторінки: 28-29)</ref>. Таким чином, слово ''кремль'' поширилось з частини заповіднику на «найкращі дерева», «найкращу деревину», «найкращий будівельний ліс», а надалі&nbsp;— на дерев'яні укріплення. Крім того, [[Макс Фасмер]] пов'язував ''кремль'' зі словом «[[кремінь]]».
* Гіпотеза [[грецизм|грецького походження]]: від {{lang-el|κρεµνός}}, ''кремнос''&nbsp;— «крутизна, крутояр»<ref>{{ВТ-ЕСБЕ|Кремль, городская цитадель}}</ref>.
* Гіпотеза [[тюркізм|тюркського]] або [[монгольські мови|монгольського]] походження: слово ''кремль'' пов'язують з [[тюркські мови|тюрк.]] ''kärmän'', «кермен» («фортеця»), {{lang-mn|kerem}}, [[калмицька мова|калм.]] ''kerɨ̥''&nbsp;— пор. «[[Керман]]», «[[Аккерман]]»<ref>Шипова Е.&nbsp;Н.&nbsp;Словарь тюркизмов в русском языке.&nbsp;— Алма-Ата: «Наука», 1976</ref>.

== Див. також ==
* [[Московський Кремль]]
* [[Нижньогородський кремль]]
* [[Чеський Крумлов]] ({{lang-cs|Český Krumlov}})
* {{Не перекладено|Крумловський град||ru|Крумловский замок}} ({{lang-cs|Hrad a zámek Český Krumlov}})
* [[Цитадель]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==

* {{тимо}}
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/19780106/legal/kreml Кремль] // {{Юридична енциклопедія|3}}
*[http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/second_book/part1.pdf Кремль] // {{УМЕ6|сторінки=757-758}}
{{Commonscat|Kreml}}

{{Фортифікація}}

[[Категорія:Середньовіччя]]
[[Категорія:Оборонні споруди]]
[[Категорія:Історія містобудування]]
[[Категорія:Кремлі|*]]