Кра́пина (хорв. Krapina) — місто в північно-західній Хорватії, адміністративний центр Крапинсько-Загорської жупанії.

Крапина
Krapina

Герб Прапор
герб прапор
Центр міста Крапина
Центр міста Крапина
Основні дані
46°16′ пн. ш. 15°87′ сх. д. / 46.267° пн. ш. 16.450° сх. д. / 46.267; 16.450 Координати: мінути довготи >= 60
Координати: 46°16′ пн. ш. 15°87′ сх. д. / 46.267° пн. ш. 16.450° сх. д. / 46.267; 16.450 Координати: мінути довготи >= 60
{{#coordinates:}}: недопустима довгота
Країна Flag of Croatia.svg Flag of Croatia.svg Хорватія
Регіон Крапинсько-Загорська жупанія
Район муніципалітет
Столиця для Крапинсько-Загорська жупанія (округ Хорватії)
Засновано 1193
Площа 47,53 км²
Населення 12950 (2001)
· густота 272 осіб/км²
Висота НРМ 203  м
Телефонний код (385) 049
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
GeoNames 3197366
OSM 226223 ·R (Крапинсько-Загорська жупанія)
Поштові індекси 49000
Міська влада
Мер міста Йосип Хорват[1] (ХДС)
Веб-сторінка www.krapina.hr
Мапа
Крапина. Карта розташування: Хорватія
Крапина
Крапина
Крапина (Хорватія)


CMNS: Крапина на Вікісховищі

Історія і етимологія

Розташоване посеред хорватського Загор'я місто Крапина виводить свою назву від прилеглої річки Крапинчиця (хорв. Krapinčica). Назва ж річки походить від імені прісноводної риби коропа, яким колись кишіла Крапинчиця, адже на кайкавському наріччі короп зветься крап. Саме так ця риба називалася в праслов'янській мові.

Крапина є чи не найдавнішим населеним місцем Хорватії. Історія людського роду в межах міста сягає в далеку минувшину і налічує від 120000 до 50000 років, про що свідчать близько 900 закам'янілих останків максимум 80 прадавніх людей неандертальців, виявлених в 1899 р. хорватським археологом і палеонтологом Драгутіном Горяновичем-Крамбергером на пагорбі Хушняково в західній частині Крапини. Найімовірніше, йшлося про місце поховання, пов'язане з ритуальним канібалізмом. У 2010 році в Крапині відкрито Музей крапинських неандертальців. На місці, де велися розкопки, нині закладено парк, прикрашений багатьма статуями, серед яких є ведмідь, лось і бобер.[2]

Перші писемні згадки про Крапину датовано 1193 роком. У середні віки існувала твердиня Крапина, попід якою почало виростати поселення. Ці первісно королівські маєтки з ХІV сторіччя починають одержувати окремі дворянські сім'ї. У той час королівською грамотою Крапина стає вільним торговельним містом. Аристократична сім'я Кеглевич в першій половині ХVІ століття купує помістя Крапина і оселяється посеред найбільших на той час турецьких вторгнень у Хорватію. Аристократичні родини були захисниками церковних орденів, і в Крапині в ХVІІ столітті з'являються францисканці, які будують церкву Св. Катерини і францисканський монастир. У ХVІІІ ст. виникає в Крапині знаменита церква на Тростинному верху. У ХІХ ст. в добу пробудження національної свідомості і становлення хорватської літературної мови саме тут народився ідейний вождь хорватського національного відродження Людевіт Ґай.

Визначні постаті

Людевіт Ґай — хорватський мовознавець, політик, журналіст і письменник. Його домівка тепер стала меморіальним музеєм.

Посилання

Примітки