Перегляд вихідного коду сторінки Кралицький Анатолій

{{Особа 
|ім'я = о. Анатолій Кралицький, ЧСВВ
|місце_проживання = 
|інші_імена = 
|зображення = Kralyc.jpg
|розмір_зображення = 250 px
|підпис_зображення = 
|ім'я_при_народженні = Олександр
|дата народження = 12.2.1835
|місце_народження = с. Вишні Чабини (Словаччина)
|дата_смерті = 11.2.1894
|місце_смерті = [[Мукачеве]]
|причина_смерті = 
|відомий_(відома) = 
|рід_діяльності = український священик-[[василіяни]]н, літератор-прозаїк, етнограф, історик, фольклорист, журналіст, громадський діяч
|титул = 
|платня = 
|термін = 
|попередник = 
|наступник = 
|партія = 
|головував_(-ла) = 
|конфесія = греко-католик
|дружина = 
|діти = 
|родичі = 
|сторінка_в_інтернеті = 
|примітки = 
|employer = 
|зріст = |вага = 
}}
'''Кралицький Анатолій Федорович''' ({{lang-sk|Anatolij Kralický}}, хресне ім'я ''Олександр''; {{ДН|12|2|1835}}, [[Чабини|Вишні Чабини]], тепер Межилабірський округ, [[Словаччина]]&nbsp;— {{ДС|11|2|1894}}, [[Мукачеве]])&nbsp;— український священик-[[Василіяни|василіянин]], літератор-[[прозаїк]], етнограф, історик, фольклорист, журналіст, [[громадський діяч]]; один із [[Закарпаття|закарпатських]] [[Будителі|«будителів»]] другої половини [[19 століття|ХІХ ст]].

== Біографія ==
Народився Анатолій Кралицький в селі Вишні Чабини (нині&nbsp;— в [[Словаччина|Словаччині]]) в багатодітній сім'ї священика.

Навчався у монастирських школах та в [[Ужгородська духовна семінарія|Ужгородській духовній семінарії]]. З [[1858]] року працював учителем, а з [[1869]] року і до кінця життя&nbsp;— ігуменом [[Свято-Миколаївський монастир (Мукачево)|Мукачівського Свято-Миколаївського монастиря]].<ref>{{Cite web|url=http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Kralitskii_A|title=КРАЛИЦЬКИЙ АНАТОЛІЙ ФЕДОРОВИЧ|website=resource.history.org.ua|accessdate=2018-10-26}}</ref>

Анатолій Кралицький зібрав велику бібліотеку. Багато книг подарував йому [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайло Драгоманов]]. Драгоманов надсилав йому етнографічні та фольклорні матеріали і збірки. Серед них були «Малоруські народні пісні» та «Малоруські народні перекази». Кралицький вів листування з Яковом Головацьким та Іваном Франком, що опублікував деякі записи Кралицького у газеті «Життя і слово». Також Кралицький підтримував зв'язок з багатьма діячами науки та культури, серед яких Антон Будилович, Федір Єзбера, Олексій Петров, Корнило Сушкевич, Ізмаїл Срезневський, Михайло Раєвський.

Помер [[1894]] року у Мукачівському монастирі, на кладовищі при якому похований.

[[Файл:Kralickyj vlasy rozcuchane.jpg|міні|Анатолій Кралицький ‒ фото від ньго самого]]
[[Файл:Kralickyj perfekt.jpg|міні|Анатолій Кралицький]]

== Творчість ==
Анатолій Кралицький друкувався в різних виданнях [[Будапешт]]а, [[Відень|Відня]], [[Київ|Києва]], [[Львів|Львова]], [[Москва|Москви]] і [[Санкт-Петербург]]а, зокрема на сторінках перших у Закарпатській Україні періодичних видань [[Церковная Газета|«Церковная газета»]] (1856—1858) і [[Світ (видання)|«Світ»]], у галицьких часописах [[Слово (часопис, 1861)|«Слово»]], «[[Житє і слово]]». Співробітничав із тижневиком [[Сова (тижневик)|«Сова»]].

Бібліографія наукових, публіцистичних і літературних праць Анатолія Кралицького налічує понад 400 позицій. У [[1874]] році він опублікував уривок з Мукачівського літопису XV&nbsp;ст. (сам літопис не знайдений) та статтю «Північно-Східна Угорщина», в якій дав топографічно-географічний опис усіх закарпатських [[комітат]]ів з характеристикою міст і сіл, національного складу їхніх мешканців тощо.

Підтримував творчі контакти з багатьма діячами культури та науки, зокрема з А. Будиловичем, [[Дідицький Богдан Андрійович|Б. Дідицьким]], [[Дешко Андрій Петрович|А. Дешком]], Ф. Єзберовим, О. Петровим, [[Сушкевич Корнило|К. Сушкевичем]], [[Срезневський Ізмаїл Іванович|І. Срезневським]], М.&nbsp;Ф.&nbsp;Раєвським, [[Франко Іван Якович|І. Франком]], листувався з [[Головацький Яків Федорович|Яковом Головацьким]] та особисто зустрічався і листувався з [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайлом Драгомановим]]. Ці дослідники надрукували зібрані о. А. Кралицьким фольклорні матеріали: Головацький&nbsp;— у чотиритомній праці «Народные песни Галицкой й Угорской Руси» (1878), Драгоманов&nbsp;— у збірках «Малоруські народні пісні» та «Малоруські народні перекази». Іван Франко&nbsp;— в журналі «Життя і слово».<ref>{{Cite web|url=http://ethnic.history.univ.kiev.ua/upload/gallery/2018/147/07_мороз.pdf|title=Чернець та його доба: національна та релігійна ідентичність у спадщині о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ (1835-1894)|last=Мороз|first=Володимир|date=2018|website=Журнал "Етнічна історія народів Європи"|publisher=Київський національний університет імені Тараса Шевченка|language=Українська|accessdate=26 жовтня 2018}}</ref>

Заслуговує на увагу серія статей о. А. Кралицького у «Науковому сборнику Галицко-руской матиці» ([[1866]], вип. І—IV). Він же залишив нариси про [[Духнович Олександр Васильович|Олександра Духновича]], [[Коцак Арсеній|Арсенія Коцака]], [[Попович Василь Юрійович|Василя Поповича]] та ін. Автор багатьох оповідань з життя рідного краю, закарпатських [[лемки|лемків]].

Автор низки [[Романтизм|романтичних]] творів&nbsp;— «Князь Лаборець», «Пугачов», «Наполеон в Москві», «Жизнь на Руси», «Пастир у полонинах», «Не ходи, Грицю, на вечорниці!», біографічного нарису «Михаил Александрович Балудянский» та ін. Особливе місце серед них займає повість «Князь Лаборець» ([[1863]]). Літературний образ самого князя Лаборця, його доньки Віри та Українця, використаний о. А. Кралицьким, є яскравим свідченням його позиції щодо єдності закарпатських русинів-українців із русинами-українцями інших українських етнічних земель.<ref>''Мороз В.'' Чернець та його доба: національна та релігійна ідентичність у спадщині о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ (1835—1894) // ''Етнічна історія народів Європи. -'' Випуск 56.&nbsp;— 2018, С. 41.</ref> З цього ж приводу о. А. Кралицький писав:<blockquote>''«Ми з роду, крові, назви&nbsp;— русини, потомки тих батьків, котрим полюбилося покинути Наддністрянські степи і переселитись з мадярами на сю сторону Карпатів; наші батьки зброєю в союзі з мадярами добилися теперішнього гнізда… Ми потомки тих 40.000 нов- городських русинів, котрими безсмертної пам'яті князь наш Феодор Коріятович біля року 1360 заселив Мукачево… Ми сім'я преславної України і незабутнього Запоріжжя».''<ref>А. К. [Кралицький А.]. Изъ Угорской Руси // Слово.&nbsp;— 10 януарія 1862, С. 10.</ref></blockquote>На основі аналізу історичних джерел А. Кралицький відстоював думку, що закарпатські українці є спадкоємцями Володимирового хрещення Русі-України, а підстав про якесь хрещення їх святими братами Кирилом і Методієм (Мефодієм) підстав говорити немає:<blockquote>''«Предки угро-русів переселилися в Угорщину то з сусідньої Червоної Русі (Галичини), то з Поділля; а оскільки і Червону Русь, і Поділля просвітив св. рівноапостольний князь Володимир, то й просвітителем угро-русів повинен вважатися св. Володимир»<ref>{{Cite book|title=По поводу 900-летнего ювилея крещения русского народа // Листокъ. – 1888 –  №12.|last=|first=|year=1888|publisher=|location=Ужгород|pages=178|language=|isbn=}}</ref>.''</blockquote>

== Видання ==
Сучасні видання творів Кралицького:
* Хрестоматія закарпатської української літератури XIX&nbsp;ст.&nbsp;— Ч . 2.&nbsp;— Кошице, 1985.
* Вибрані твори. —&nbsp;Пряшів, 1984.
* Кому мила єсть отчина…&nbsp;— Ужгород, 1998.

== Пам'ять ==
На честь Анатолія Кралицького в містах [[Ужгород]] та [[Мукачеве|Мукачево]] названо вулиці, а в селі Чабини, де він народився, йому споруджено пам'ятник.

З нагоди 125-ліття відходу до вічності о. Кралицького в Ужгороді стараннями Провінції св. Миколая Василіянського Чину в Україні, Інституту Історії Церкви Українського католицького університету, Інституту Історії Церкви Мукачівської греко-католицької єпархії та Ужгородського національного університету відбувся науковий симпозіум «На службі Богу і рідному народу».<ref>{{Cite web|title=«На службі Богу і українському народу»: в Ужгороді відбувся Науковий симпозіум присвячений о. Анатолію Кралицькому, ЧСВВ – відомому досліднику Закарпаття|url=http://www.osbm.org.ua/index.php/2014-11-26-09-44-45/novyny-provintsii/4561-na-sluzhbi-bohu-i-ukrainskomu-narodu-v-uzhhorodi-vidbuvsia-naukovyi-sympozium-prysviachenyi-o-anatoliiu-kralytskomu-chsvv-vidomomu-doslidnyku-zakarpattia|website=www.osbm.org.ua|accessdate=2019-04-06}}</ref><ref>{{Cite web|title=В Ужгороді провели симпозіум пам’яті визначного священика-історика Закарпаття|url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/history/74760/|website=risu.org.ua|accessdate=2019-04-06}}</ref> Матеріали цього симпозіуму, тобто тексти виголошених доповідей, опубліковано в ужгородському науково-мистецькому часописі «Екзиль».<ref>о. Франціск Онисько, ЧСВВ. На службі Богу і українському народу // ''Екзиль'' 2-3 (2019) 25-26.</ref><ref>Володимир Мороз. Будитель українського духу // ''Екзиль'' 2-3 (2019) 27-29.</ref><ref>о. Єронім Грім, ЧСВВ. Життєвий шлях та служіння о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ // ''Екзиль'' 2-3 (2019) 30-32.</ref><ref>о. Михайло Михайлець. Духовно-виховні моменти у художній творчості о. Анатолія Кралицького // ''Екзиль'' 2-3 (2019) 33-34.</ref>

== Література ==
* ''Віднянський С.&nbsp;В.&nbsp;'' [http://history.org.ua/?termin=Kralitskii_A Кралицький Анатолій Федорович] // {{ЕІУ/5}}
* [[Микитась Василь Лазарович|''Микитась В.'']] Галузка могутнього дерева.&nbsp;— Ужгород, 1971.
* ''о. Анатолій Кралицький''. Бібліографічний покажчик.&nbsp;— Ужгород, 1994.
* ''[[Любиця Бабота|Бабота Л.]]'' Закарпатоукраїнська проза другої половини XIX&nbsp;ст.&nbsp;— Братислава; Пряшів, 1994.
* ''Данилюк Д.'' Історична наука на Закарпатті (кінець XVIII&nbsp;— перша половина XX&nbsp;ст.).&nbsp;— Ужгород, 1999.
* Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В.&nbsp;А.&nbsp;Просалової.&nbsp;— Донецьк: Східний видавничий дім, 2012.&nbsp;— 516 с.
* ''Мороз В.'' Чернець та його доба: національна та релігійна ідентичність у спадщині о. Анатолія Кралицького, ЧСВВ (1835—1894) // ''Етнічна історія народів Європи'', випуск 56 (2018) 37-53.[https://www.academia.edu/37588220/Чернець_та_його_доба_національна_та_релігійна_ідентичність_у_спадщині_о._Анатолія_Кралицького_ЧСВВ_1835-1894_][http://ethnic.history.univ.kiev.ua/upload/gallery/2018/147/07_мороз.pdf]
* [http://www.osbm.org.ua/index.php/2014-11-26-09-44-45/novyny-provintsii/371-2012-02-12-18-45-17 Закарпатська Україна&nbsp;— згадка про одного просвітителя]
* [http://www.molody.rusyny.org/о-анатолій-федоровіч-кралицькый-чсвв/ о. Анатолій Федоровіч Кралицькый, ЧСВВ]
* [http://carpathians.eu/karpatskii-narod/vidomi-osobistosti/kralickii-anatolii.html В Угорщині відкрито меморіальну дошку русинському письменнику Анатолію Кралицькому]
* [http://dazo.gov.ua/index.php?id=newsline&nid=196 12 лютого 2015 року відкриття виставки в ДАЗО (до 180-річчя з дня народження А.&nbsp;Ф.&nbsp;Кралицького)]

== Примітки ==
{{reflist}}

{{PD-письменник}}
{{Бібліоінформація|TYP=p|колір={{колір|Україна}}}}
[[Категорія:Василіяни]]
[[Категорія:Українські письменники]]
[[Категорія:Лемки]]
[[Категорія:Персоналії:Мукачево]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]