Відкрити головне меню

Крайслер Білдінг (англ. Chrysler Building) — Нью-Йоркський хмарочос, побудований у стилі Арт Деко, що знаходиться на схід від Мангеттену (перехрестя 42 Стріт та Лексінгтон Авеню, район Туртл Бей). Висота будівлі — 319 метрів (77 поверхів). Протягом 11 місяців, до завершення будівництва Емпайр-Стейт-Білдінг 1931, Крайслер Білдінг посідав найвищу сходинку у рейтингу найвищих будівель світу. З часом Крайслер Білдінг опустився нижче. Але 2001 піднявся на другу позицію після знищення веж Всесвітнього Торговельного Центру. 2007 він перейшов на третю сходинку, поступившись місцем Вежі Банку Америки (365,8 метрів). До того ж, відкритий у 2007 році Нью-Йорк Таймс Білдінг повністю зрівнявся з ним висотою.

Крайслер Білдінг (Chrysler Building)
Chrysler Building by David Shankbone Retouched.jpg
Вигляд удень
Інформація
40°45′05″ пн. ш. 73°58′32″ зх. д. / 40.751430555583773696° пн. ш. 73.97571944447177827° зх. д. / 40.751430555583773696; -73.97571944447177827Координати: 40°45′05″ пн. ш. 73°58′32″ зх. д. / 40.751430555583773696° пн. ш. 73.97571944447177827° зх. д. / 40.751430555583773696; -73.97571944447177827
Розташування 405 Лексінгтон Авеню, Мангеттен, НЙ, США
Країна Flag of the United States.svg США[1]
Статус будівництво завершено
Стиль Арт Деко
Початок будівництва 19 вересня, 1928
Завершено 20 травня, 1930
Відкрито 27 травня 1930
Використання офісна будівля
Висота
Антена/Шпиль 319,9 м
Дах 282,0 м
Технічні деталі
Кількість поверхів 77
Кількість ліфтів 32
Загальна площа 111,000 кв.м
Інше
Архітектор Уільям Ван Ален
Власник

Abu Dhabi Investment Council (90%)

Tishman Speyer (10%)
Сайт chryslerbuilding.com
Сторінка на SkyscraperPage 83

Крайслер Білдінг у Вікісховищі?

Крайслер Білдінг — класичний представник архітектурного стилю арт-деко і нині вважається більшістю архітекторів[джерело?] однією з найвишуканіших будівель Нью-Йорку. Фасад будівлі розробили спільно Вільям ван Ален, Воррен Стратон і Чеслі Боунстел. 2007 року він посів почесну 9-ту сходинку у списку «Улюблених архітектурних споруд Америки», створеному Американським Інститутом Архітектури.

У період з 1930 до середини 1950-х років будівля була офіційною штаб-квартирою Корпорації Крайслер, хоча будівля була збудована на замовлення автокомпанії, хмарочос належав Волтеру Крайслеру, який спонсорував будівництво.

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Крайслер Білдінг у 1932
 
Вид на будівлю зі сторони Лексінгтон Авеню
 
Вид з підніжжя будівлі

Проект Крайслер Білдінгу був створений архітектором Вільямом Ван Аленом на замовлення Волтера Крайслера. У зв'язку з проривом у технологіях будівництва хмарочосів у Нью-Йорку розпочалась гонка на будівництво найвищої будівлі, Крайслер Білдінг будувався надзвичайно швидкими темпами (у середньому — 4 поверхи на тиждень). Попри це, під час будівництва не загинуло жодного будівельника.

Початок плануванняРедагувати

У перших ескізах Ван Алена планувалося зробити хмарочос з верхівкою, схожою на коштовний камінь — за цим планом у виставковому залі вікна мали бути утричі вищими, а над ними мало знаходитися ще 12 поверхів, кути яких планувалося оздобити склом — увесь вид вершини будівлі мав створювати відчуття невагомості, польоту. Також запланована висота будівлі у них була меншою — 246 метрів. Але цей проект був відкинутий першим замовником — колишнім сенатором Вільямом Рейнолдсом — як надто дорогий та технологічно складний. Пізніше проект та земельна ділянка, на якій він мав бути втілений, передали Волтеру Крайслеру, який разом з Ван Аленом переробив проект на той, що ми бачимо сьогодні. Було додано кілька нових поверхів, а завдяки тому, що будівлю планувалось зробити штаб-квартирою компанії, ґаргульї, яких ми бачимо у зовнішньому оздобленні Білдінгу, було змодельовано з автівок Крайслер (наприклад, з оздоблень капоту Плімута).

АрхітектураРедагувати

Крайслер Білдінг вважається одним з провідних прикладів стилю арт-деко в архітектурі[2][3]. Будівля споруджена зі сталевого каркаса, заповненого кладкою, з ділянками облицювального декоративного металу. Будівля містить 3 862 зовнішніх вікон. Приблизно п'ятдесят металевих орнаментів виступають на кутах споруди на п'яти поверхах, що нагадують горгулів з готичного катедрального собору. На 31-ому поверсі розташовані горгулі та репродукції радіаторних ковпачків Крайслера 1929 року. На 61-ому поверсі розміщені орли[4], натяк на американського національного птаха[5].

Крайслер Білдінг широко використовує у своєму дизайні яскраву нержавіючу сталю фірми "Nirosta"[6], аустенітовий сплав, розроблений у Німеччині Круппом (німецька абревіатура, що розшифровується як nichtrostender Stahl, що означає "нержавіюча сталь"). Хмарочос Крайслер Білдінг був першим будинком, де використовувалася ця "18-8 нержавіюча сталь" у американському будівництві. Сплав містить 18% хрому та 8% нікелю. Nirosta використовувалася оздобленнях екстер'єру, віконним рамах, вершку хмарочоса, а також шпилі. Сталь була інтегральною частиною архітектури Ван Алена, про що говорить Е. Е. Там: "Використання постійно яскравого металу було однією з найбільших помочей у виконанні зростаючих ліній та округлих форм для оформлення даху споруди, що дозволяє закцентувати поступове піднесення вгору, яке створює враження буквального розчинення у небі..." Виробники нержавіючої сталі викорстовували Крайслер Білдінг, щоби оцінити довговічність продукту в архітектурі. У 1929 році Американське об'єднання тестування матеріалів створили інспекційний комітет, щоби дослідити властивості матеріалів, визначивши Крайслер Білдінг як найкраще місце для подібних досліджень. Субкомітет оглядав панелі будівлі щоп'ять років аж до 1960 року, коли зрештою інспекцію було припинено через те, що протягом попереднього періоду панелі показали мінімальне псування.

ПриміткиРедагувати

  1. archINFORM — 1994.
  2. Art Deco Design Style: Origins, History, Characteristics. Visual Arts Encyclopedia. Процитовано November 4, 2017. 
  3. Binder, 2006, с. 62
  4. Curcio, 2001, с. 424
  5. Cobb, 2010, с. 119
  6. Cobb, 2010, с. 105–106

ЛітератураРедагувати

  • Bascomb, Neal (2004). Higher: A Historic Race to the Sky and the Making of a City. Broadway Books. ISBN 978-0-7679-1268-6
  • Binder, Georges (2006). 101 of the World's Tallest Buildings. Council of Tall Buildings in Urban Habitats. ISBN 978-1-86470-173-9.
  • Cobb, Harold M. (2010). The History of Stainless Steel. Asm Handbook. ASM International. ISBN 978-1-61503-011-8.
  • Curcio, Vincent (2001). Chrysler: The Life and Times of an Automotive Genius. Automotive History and Personalities. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-514705-6.
  • Douglas, G.H. (2004). Skyscrapers: A Social History of the Very Tall Building in America. McFarland. ISBN 978-0-7864-2030-8. Retrieved November 4, 2017.
  • Kayden, Jerold S.; The Municipal Art Society of New York (2000). Privately Owned Public Space: The New York City Experience. Wiley. ISBN 978-0-471-36257-9.
  • Kingston, G.C. (2017). William Van Alen, Fred T. Ley and the Chrysler Building. McFarland, Incorporated, Publishers. ISBN 978-1-4766-6847-5. Retrieved November 5, 2017.
  • Miller, Donald L. (2015). Supreme City: How Jazz Age Manhattan Gave Birth to Modern America. Simon & Schuster. ISBN 978-1-4165-5020-4. Retrieved November 5, 2017.
  • Murchison, Kenneth M (September 1930). "The Chrysler Building, as I See It". The American Architect. 138: 24–33, 78.
  • Nash, E.; McGrath, N. (1999). Manhattan Skyscrapers. Princeton Architectural Press. ISBN 978-1-56898-181-9.
  • New York City Landmarks Preservation Commission (September 12, 1978). "CHRYSLER BUILDING, 405 Lexington Avenue, Borough of Manhattan. Built 1928-1930; architect William Van Alen" (PDF). nyc.gov.
  • Rasenberger, Jim (2009). High Steel: The Daring Men Who Built the World's Greatest Skyline, 1881 to the Present. HarperCollins. ISBN 978-0-06-174675-8.
  • Stravitz, David (2002). The Chrysler Building: Creating a New York Icon Day by Day. New York: Princeton Architectural Press. ISBN 1-56898-354-9.
  • Tauranac, John (2014). The Empire State Building: The Making of a Landmark. New York: Scribner. ISBN 978-0-684-19678-7.
  • Willis, Carol; Friedman, Donald (1998). Building the Empire State. New York: W.W. Norton. ISBN 978-0-393-73030-2.

ПосиланняРедагувати