Перегляд вихідного коду сторінки Костел Святого Антонія та монастир бернардинців (Гвіздець)

{{Пам'ятка
|тип               = [[Монастир]]
|назва             = Бернардинський монастир і костел ([[Гвіздець]]), [[Івано-Франківська область]], [[Коломийський район]]
|оригінальна назва =  
|зображення        = Гвіздець Костел Св.Антонія, фото початку 20 ст.jpg
|зображення_розмір = 
|зображення_підпис = Бернардинський монастир і костел ([[Гвіздець]]), фото початку 20 ст.
|статус            = Культурне надбання України
|країна            = [[Україна]], [[Івано-Франківська область]]
|місто             = [[Гвіздець]]
|назва розташування = 
|розташування       = 
|координати         = {{coord|48|34|52.10|N|25|16|56.75|E|scale:100000_region:UA|display=inline,title}}
|конфесія              = католицизм
|єпархія               = 
|орденська приналежність = оо. бернардини первісно
|тип монастиря           =
|тип будівлі             = оборонний монастир (кляштор)
|архітектурний стиль     = [[бароко]]
|автор проекту           =  
|будівельник             =   
|засновник               = Ян Прокопович у [[1475]] р, відновив князь Міхал Пузина, писар литовський, [[1715]] р.
|перша згадка            = [[1475]] р., [[1715]] р., [[1730]] р.
|заснування              = 
|основні дати            = 1710, 1715 —1730
|скасований              = 
|початок будівництва     = дерев'яні споруди після 1530 р.
|завершення будівництва  = перебудови в кінці XIX ст.
|будівлі                 = костел, дзвіниця, кам'яний паркан, трапезна, келії, скульптура Св. Яна з Дуклі
|прибудови               = 
|відомі мешканці         = 
|реліквії                = 
|настоятель              = 
|стан                    = задовільний
|сайт                    = 
|Commons                 = 
|розмір карти країни     = <!-- для відключення карти розмір карти країни = 0 -->
}}
'''Бернардинський монастир''' (в смт [[Гвіздець]])&nbsp;— маловідома видатна пам'ятка доби Розвиненого [[бароко]] на теренах сучасної України. Нині [[Івано-Франківська область]], [[Коломийський район]].

== Загальна характеристика ==
Комплекс костелу і монастиря бернардинів побудований у 1721–1735 рр. Складові частини:
* [[Костел]]
* Келії монастиря
* Надбрамна [[дзвіниця]] в стилі [[необароко]]
* Господарський двір
* Кам'яна огорожа

Костел побудований з [[Цегла|цегли]], потинькований, з невеликим [[трансепт]]ом. Західний [[фасад]] прикрашений двома вежами на три яруси з [[бароко]]вими [[дах]]ами. Головний [[портал]] прикрашений подвійними колонами [[коринфський ордер|коринфського ордеру]]. У інтер'єрі залишки ліплення і [[стінопис]]ів.

Келії з північного боку, прямокутні, на 2 поверхи, з внутрішнім двориком. [[Склепіння]] 1-го поверху хрещаті і напівциркульні. У [[1784]] році в приміщенні келій влаштували парафіяльну школу.

Дзвіниця прибудована в камені у [[1899]]-[[1902]] роках при збереженні барокового характеру. Мурована з каменя, у формі двоярусної з двома входами брами. Первісні дзвони викрадені і вивезені за часів фашистської окупації Гвіздця. Верхи дзвіниці прикрашають скульптури янголів та зображення Богородиці.

== Історія споруди ==

Парафія відома з кінця XV ст. У [[1475]] році, в часи Галицького князівства, Ян Прокопович, мешканець села Гвіздець, став найпершим фундатором [[костел]]у.

Парафія у Гвіздці заново була відновлена [[1710]] року. Фундатором костелу на новому етапі став [[князь]] Міхал Пузина, писар литовський, котрий [[1715]] року і з дозволу Львівського [[єпископ]]а Яна Скарбка заснував у Гвіздці дерев'яну резиденцію — [[кляштор]] отців бернардинів. В протоколі візиту [[архієпископ]]а Скарбка святиня була визначена існуючою. Той же Скарбек на підставі [[акт]]у фундації, виданого Пузиною 7 червня [[1719]] р., надав остаточну згоду на поселення бернардинів у Гвіздці. Фундатор зобов'язався побудувати власним коштом [[костел]] і [[кляштор]] для 12 ценців, захристію і монастирську [[Бібліотека|бібліотеку]], і виділити відповідну площу на [[город]] для нового [[монастир]]я <ref name="Гвіз">http://www.gvozdets.if.ua/kostel/ Сайт Гвіздця</ref>.

Звістку про новофундовану святиню було надруковано  [[1724]] року. З [[1725]] року костел відправляв службу божу.  [[1728]] року  дерев'яний [[костел]] з кляштором постраждали від [[Пожежа|пожежі]].  

[[1729]] року отримані гроші і коштовності по заповіту від княгині Софії Пузина ( на той час дружини Людвіка Каліновського, старости вінницького) на побудову костелу вже кам'яного. Облаштування костелу тривало декілька років з перервами. [[1736]] року створено вівтар Св. Антонія. Станіслав Костка Пузина, староста упіцький придбав для цього вівтаря позолочену одежу. В [[1739]] році Міхал Врублевський, наставник кляштору у Гвіздці, разом з Теклею Бєльською заснував фонд для головного вівтаря костелу, котрий визолотив і правив малярською роботою  Жураховський. [[1759]] року - поставлено [[Скульптура|статую]] святого [[Ян з Дуклі|Яна з Дуклі]] (завдяки коштам князя  Станіслава Пузини).

== У 19 столітті ==
Ремонтно-реставраційні роботи  проводили у [[1838]] і [[1880]]<ref name="Гвіз"></ref>. На початку вересня [[1888]] року костел знову постраждав від [[Пожежа|пожежі]],постраждали дахи. Парафіяни встигли врятувати вироби з [[Срібло|срібла]], образа (не всі) і навіть різьблені з дерева оздоби. Дахи костелу терміново відремонтували напередодні [[Зима|зими]]<ref name="Гвіз"></ref>. В теплу пору [[1889]] року костел потинькували в [[інтер'єр]]і. Того ж будівельного сезону створили дахи-шатро на західних вежах костелу. [[1890]] року ремонтували західний (головний) [[фасад]], додавши новий [[портал]] із коринфськими [[колона]]ми, котрі виконав Фелікс Дорганович з Острівця. Всі [[ремонт]]ні роботи йшли під керівництвом [[інженер]]а-будівельника  Альбіна Згурського. До [[1892]] року встановили нововиготовлені [[вівтар]]і, хоча службу правили ще з листопада [[1889]] року<ref name="Гвіз"></ref>. Головний [[вівтар]] костелу прикрашали різьблені фігури святих - Франциск Ассізький, архангел Михаїл, Св. Клара, Антоній Падуанський. Новий амвон у костелі прикрасили фігурами чотирьох євангелістів, врятованих з погорілої споруди. Нові [[вівтар]]і костелу наприкінці XIX ст. виготовлені коштом підприємця Фердинанда Маєрського з Перемишля<ref name="Гвіз"></ref> . 

== У 20 столітті ==
В період [[1899]]-[[1902]] років [[ґрунт]]овно (від самого фундаменту) перебудували [[Дзвіниця|дзвіницю]] перед костелом у [[необароко]]вому стилі. 

[[Монастир]] і [[костел]] збереглися в часи 1-ї світової війни пошкодженими. Дахи споруди та дахи-шатро  на вежах 1916 р. знову були пошкоджені. За часів Польши у 1918&nbsp;р. проведено чергову реставрацію.

Нові відновлювальні роботи на даху і на вежах проведені у 1918—1922 рр. за проектом  Єжи Косінського. Роботи вели інженер Райшем з Коломиї та Петро Вадовський<ref name="Гвіз"></ref>.

З [[1945]] року землі відійшли до складу [[СРСР]] згідно перерозподілу земель за повоєнними угодами. [[1945]] року монастир ліквідовано за наказом комуністичного уряду. В костелі доби [[бароко]] створено склад [[цемент]]у, потім склад збіжжя. Келії колишнього [[монастир]]я віддали під місцеву [[Лікарня|лікарню]]. Коли лікарню пересели в інше приміщення, в келіях розмістили [[Музична школа|музичну школу]] і місцеву [[Бібліотека|бібліотеку]]<ref name="Гвіз"></ref>.

== У Незалежній Україні ==

У приміщеннях, де була бібліотека, працювало духовне училище. [[1991]] [[Івано-Франківська обласна рада]] повернула споруду законному власнику: римо-католицькій громаді. [[1992]] року костел Св. Антонія наново висвятили і перевели до складу деканату Івано-Франківського (Станіславського)<ref name="Гвіз"></ref>.

На даний час деякі елементи оздоблення пошкоджені часом. Проте ведеться активна робота зі збереження пам'ятки. Зокрема, дерев'яні скульптури з головного вівтаря та деякі інші елементи передані для кращого збереження до сховищ музею у Івано-Франківськ (Михайло Архангел, дві фігури нерозпізнаних святих). Цегляний паркан для безперешкодного доступу розібрано.

== Органи костелу ==
Є відомості про створення органу наприкінці XVIII ст., коли костел обладнали ще і циборіумом та антипендіумом головного вівтаря. Біля костелу створили  Хресну дорогу.

Новий орган костел отримав  [[1896]] року, котрий створив Олександр Жебровський, майстер зі Львова<ref name="Гвіз"></ref>.

== Див. також ==
* [[Архітектура України]]
* [[Архітектура бароко]]
* [[Необароко]]
* [[Скульптура]]

== Примітки ==
{{Портал|Мистецтво}}
{{reflist}}

== Джерела ==
* Шубарт, Павло. Бароко та його розвиток в архітектурі міст Східної Галичини. - Одеса, 2012. - ISBN 978-966-413-321-7.
* [http://www.castles.com.ua/hor.html Замки і храми України]
* Памятники градостроительства и архитектуры УССР, Т 2, Киев, «Будівельник», 1985
* [http://www.gvozdets.if.ua/kostel/ Сайт Гвіздця]

[[Категорія:Коломийський район]]
[[Категорія:Бернардини]]
[[Категорія:Монастирі України]]
[[Категорія:Гвіздець]]