Перегляд вихідного коду сторінки Королівські ботанічні сади в К'ю

{{coord|51|28.480|N|0|17.728|W|type:landmark|display=title}}
{{Об'єкт Світової спадщини
 | назва               = Королівські ботанічні сади в К'ю
 | назва(офіційна-WHS) = ''Royal Botanic Gardens, Kew''
 | зображення          = Kew Gardens Palm House, London - July 2009.jpg
 | підпис зображення   = 
 | країна              = {{GBR}}
 | тип                 = Культурний
 | критерії            = ii, iii, iv
 | ID                  = 1084
 | регіон ЮНЕСКО       = Європа і Північна Америка
 | рік                 = 2003
 | внесено зміни       = 
 | під загрозою        = 
 | карта розташування  = Велика Британія
 | підпис карти        = Королівські ботанічні сади К'ю на карті Великої Британії
 | CoordScale          = 
| lat_NS = N |lat_deg =51 |lat_min =28 |lat_sec =28.8
 | lon_EW = W |lon_deg =0  |lon_min =17 |lon_sec =43.68
 | region              = 
 | Imag =[[Файл:|300px]]
}}

'''Королі́вські ботані́чні сади́ К'ю''' ({{lang-en|Royal Botanic Gardens, Kew}}), або '''Сади К'ю''' ({{lang-en|Kew Gardens}})&nbsp;— комплекс [[ботанічний сад|ботанічних садів]] та [[Оранжерея|оранжерей]] площею 121 [[га]]<ref>{{Cite web |url=http://www.kew.org/ksheets/pdfs/k16kewhistory.pdf |title=Royal Botanic Gardens, Kew: History and Heritage: World Heritage Site<!-- Заголовок добавлен ботом --> |accessdate=24 березень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080829192523/http://www.kew.org/ksheets/pdfs/k16kewhistory.pdf |archivedate=29 серпень 2008 |deadurl=yes }}</ref> в південно-західній частині [[Лондон]]а між [[Ричмонд (Лондон)|Ричмондом]] та [[К'ю (Лондон)|К'ю]], історичний парковий [[ландшафт]] [[XVIII]]–[[XX]] століть. Сади створені у [[1759]] році та у [[2009]] році відсвяткували своє 250-річчя. [[Директор (посада)|Директором]] садів у [[2008]] році став професор [[Стівен Дональд Гоппер|Стівен Гоппер]] ([[Англійська мова|англ.]] ''Stephen Donald Hopper''), який змінив на цій посаді [[професор]]а сера [[Пітер Крейн|Пітера Крейна]] ([[Англійська мова|англ.]] ''Sir Peter Crane''). «Королівські ботанічні сади в К'ю»&nbsp;— це також офіційна назва організації, що управляє садами в К'ю та садами в [[Суссекс]]і, Вейкхарст Плейс.

Королівські ботанічні сади К'ю&nbsp;— всесвітньо визнаний ботанічний дослідний та навчальний центр з 700 співробітниками та доходом 56&nbsp;млн фунтів стерлінгів за фінансовий рік, що закінчився 31 березня 2008 року, та з 2 мільйонами відвідувачів за той же рік<ref>[http://www.kew.org/aboutus/annual-report-2008.pdf Annual Report, pages 11 and 33] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20090903114521/http://www.kew.org/aboutus/annual-report-2008.pdf |date=3 вересень 2009 }}{{ref-en}}</ref>. Сади фінансуються Департаментом у справах навколишнього середовища, продовольства і сільського господарства (''{{нп|Department for Environment, Food and Rural Affairs|Department for Environment, Food and Rural Affairs|en|Department for Environment, Food and Rural Affairs}}''; скор. ''Defra'').

У садах К'ю знаходиться найбільша у світі колекція живих рослин. Більш як 30 000 рослин ростуть в садах, а найбільший у світі [[гербарій]] включає 7 мільйонів рослин. Бібліотека містить більш як 750 000 томів та понад 175 000 малюнків рослин. Сади К'ю видають ''[[Index Kewensis]]''&nbsp;— ботанічний [[Номенклатура біологічна|номенклатурний]] довідник, у якому реєструються всі опубліковані ботанічні назви насіннєвих рослин рангом від [[Рід (біологія)|роду]] та нижче. У садах К'ю знаходяться чотири будівлі першого рівня значущості та 35 будівель другого рівня значущості всесвітньої спадщини<ref>[http://www.rbgkew.org.uk/press/director06.htm Director of Royal Botanic Gardens] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070315093847/http://www.rbgkew.org.uk/press/director06.htm |date=15 березень 2007 }}{{ref-en}}</ref>.

== Історія ==
[[Файл:Augusta of Saxe-Gotha, Princess of Wales by Charles Philips cropped.jpg|thumb|190px|Августа Саксен-Готська]]
Сади К'ю виникли у [[1670]] році в парку К'ю, створеному лордом [[Генрі Кейпел]]ом з Т'юксбері ({{lang-en|Lord Capel of Tewkesbury}}) на місці аптекарського городу, закладеного ботаніком [[Вільям Тернер (ботанік)|Вільямом Тернером]] (англ. ''William Turner'', близько 1510—1568). Парк розташовувався на заході Лондона, навпроти Сайон-Гауза, та об'єднував два королівські володіння.

Згодом сади були розширені принцесою [[Августа Саксен-Готська|Августою Саксен-Готською]], вдовою Фредеріка, принца Уельського. У цей час кілька садових споруд були побудовані архітектором сером [[Вільям Чемберс|Вільямом Чемберсом]] ({{lang-en|Sir William Chambers}}). Одна з них, Велика пагода у китайському стилі, була зведена у [[1761]] році та збереглося до наших днів. [[Георг III]] розширив сади.

Колекція садів росла безсистемно до тих пір, поки у [[1771]] році не був призначений перший учений колекціонер&nbsp;—ботанік [[Френсіс Массон]] ({{lang-en|Francis Masson}})<ref>[http://www.biographi.ca/EN/ShowBio.asp?BioId=36655 Dictionary of Canadian Biography]{{ref-en}} <small>Перевірено 18 листопада 2008&nbsp;р.</small></ref>. Король Георг III, який вирішив розвивати сади, залучив ботаніків [[Вільям Айтон|Вільяма Айтона]] та сера [[Джозеф Бенкс|Джозефа Бенкса]]. У [[1781]] році Георгом III був придбаний цегляний «'''Голландський дім'''» ({{lang-en|Dutch House}}), що був розташований біля парку. Нині він відомий як палац К'ю ({{lang-en|Kew Palace}}). Старий парк К'ю був знесений у [[1802]] році.

[[Файл:Princess of Wales Conservatory, Kew Gardens - July 2009.jpg|300px|міні|ліворуч|Сховище принцеси Уельської]]
Після смерті [[Вільгельм IV (король Великої Британії)|Вільгельма IV]] в [[1837]] році та сходження на престол королеви [[Вікторія (королева Великої Британії)|Вікторії]] сади в К'ю прийшли в запустіння, і майбутнє їх висіло на волосині. У [[1838]] році урядова комісія на чолі з [[Джон Ліндлі|Джоном Ліндлі]] прийшла до висновку, що сади необхідно передати державі, надати їм статус національного ботанічного саду, який би слугував центром мережі колоніальних ботанічних садів. «Медицина, комерція, сільське господарство та садівництво отримають величезну користь від введення такої системи»,&nbsp;— заявив Ліндлі.

У [[1840]] році сади стали національним ботанічним садом. Першим офіційним директором Королівських ботанічних садів в К'ю у березні [[1841]] був призначений сер [[Вільям Джексон Гукер]]&nbsp;— професор ботаніки Університету в [[Глазго]]. Гукер повинен був керувати садами від імені Служби лісів. Під керівництвом нового директора сади стали відроджуватися&nbsp;— територія садів збільшилася до 30 гектарів (75 акрів), а [[Дендрарій|дендрарію]] (арборетума)&nbsp;— до 109 гектарів (270 акрів), а пізніше до її нинішнього розміру в 120 гектарів (300 акрів). [[Вільям Несфілд]], якому було доручено перебудову садів, зробив нещодавно збудований Палм-хаус ({{lang-en|Palm House}}) їх центральним пунктом. Палм-хаус був створений архітектором Децімусом Бертоном та [[Металургія|металургом]] [[Річард Тернер|Річардом Тернером]] між [[1844]] та [[1848]] роками та став першою великою спорудою, у якій використовувалася кована сталь. З'єднання технічної та архітектурної майстерності якісно змінило можливості ботанічного саду, дозволивши вирощувати в ньому тропічні рослини.

Крім внеску у створення ландшафтного та архітектурного вигляду садів Вільям Гукер залишив Садам К'ю й іншу спадщину&nbsp;— [[гербарій]] та бібліотеку.

[[Темперейт-гауз]] ({{lang-en|Temperate house}})&nbsp;— будівля у два рази більша, ніж Палм-хаус, був зведений пізніше, наприкінці [[XIX століття]]. Зараз він є найбільший із збережених вікторіанських теплиць.
[[Файл:Kew Gardens Temperate House - Sept 2008.jpg|300px|міні|ліворуч|Темперейт-гауз]]
Чайний будиночок ({{lang-en|Tea House}}) був спалений у лютому [[1913]] року суфражистками [[Олів Воррен]] та [[Ліліан Лентон]] під час серії підпалів у Лондоні<ref>[http://query.nytimes.com/gst/abstract.html?res=9F0DE5DA133BE633A25752C2A9649C946296D6CF] Sufragists Burn a Pavilion at Kew; Two Arrested and Held Without Bail. ''The New York Times'' February 21, 1913 {{ref-en}} <small>Проверено 18 ноября 2008 г.</small></ref>.

Третє велике сховище, яке вміщує рослини 10 кліматичних зон, було відкрито у [[1987]] році [[Діана, принцеса Уельська|Діаною, принцесою Уельською]], в пам'ять своєї попередниці [[Августа Саксен-Готська|Августи Саксен-Готської]]<ref>[http://www.kew.org/heritage/people/augusta.html Augusta, Princess of Wales] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140220031111/http://www.kew.org/heritage/people/augusta.html |date=20 лютий 2014 }} {{ref-en}} <small>Перевірено 18 листопада 2008&nbsp;р.</small></ref>.

У жовтні [[1987]] року сади К'ю пережили велику бурю (англ. ''Great Storm of 1987''), сотні дерев були вирвані вітром з корінням та загинули.

У липні [[2003]] року сади були включені до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]].

=== Директори Королівських ботанічних садів в К'ю ===
* 1759—1793 [[Вільям Айтон]]
* 1793—1841 [[Вільям Таунсенд Айтон]] ({{lang-en|William Townsend Aiton}})
* 1841—1865 Сер [[Вільям Джексон Гукер]]<ref name="Alexandra">{{cite web | url=http://www.english-heritage.org.uk/about/news/princess-alexandra-unveils-blue-plaque-for-former-directors-of-kew-gardens/ | title=Princess Alexandra unveils blue plaque for former directors of Kew Gardens | publisher=[[English Heritage]] | work=News | date=27 July 2010 | accessdate=24 January 2014}}</ref>
* 1865—1885 [[Джозеф Долтон Гукер]]<ref name="Alexandra"/>
* 1885—1905 [[Вільям Тернер Тізелтон-Дайер]] ({{lang-en|William Turner Thiselton-Dyer}})
* 1905—1922 Сер [[Девід Прейн]] ({{lang-en|David Prain}})<ref name="frs Prain">{{cite doi|10.1098/rsbm.1944.0020}}</ref>
* 1922—1941 [[Артур Вільям Гілл]]<ref name="frs Hill">{{cite doi|10.1098/rsbm.1942.0009}}</ref>
* 1941—1943 Сер [[Джеффрі Еванс]] ({{lang-en|Geoffrey Evans}})<ref name="Dictionary">{{cite book | url=http://books.google.co.uk/books?id=thmPzIltAV8C&pg=PA235&lpg=PA235&dq=sir+geoffrey+evans+kew+1963&source=bl&ots=9Fv_iOg9Q1&sig=c-38K_62VE3onUByjuDwN2xmoCw&hl=en&sa=X&ei=iiTkUs3XBavA7Aag54CQCg&ved=0CDwQ6AEwAg#v=onepage&q=sir%20geoffrey%20evans%20kew%201963&f=false | title=Dictionary of British and Irish Botantists and Horticulturalists | publisher=[[Taylor & Francis]] | author=Ray Desmond | year=1994 | pages=235 |isbn=0-85066-843-3}}</ref><ref name="Desmond">{{cite book|url=http://books.google.co.uk/books?id=yjv5CDkSjsQC&pg=PA323&lpg=PA323&dq=Sir+Geoffrey+Evans+kew+gardens&source=bl&ots=U4l-YMdqP0&sig=x6NptNIVt8PVUOFD1zH4GhEAuRI&hl=en&sa=X&ei=FB7kUsObG9Kihgfk6oHgBg&ved=0CE4Q6AEwBQ#v=onepage&q=Sir%20Geoffrey%20Evans%20kew%20gardens&f=false|title=Kew: The History of the Royal Botanic Gardens | publisher=[[The Harvill Press]] | year=1995 | accessdate=25 January 2014 |author= Desmond, Ray | pages=323|isbn=1 86046 529 3}}</ref><ref name="World Garden">{{cite web | url=http://film.britishcouncil.org/world-garden | title=World Garden | publisher=[[The British Council]] | work=British Council Film Collection | accessdate=24 January 2014}}</ref>([[Виконувач обов'язків|в.о.]])
* 1943—1956 [[Едвард Джеймс Солсбері]] ({{lang-en|Edward James Salisbury}})
* 1956—1971 [[Сер (титул)|Сер]] [[Джордж Тейлор]] ({{lang-en|George Taylor (botanist)}})<ref name="frs Taylor">{{cite doi|10.1098/rsbm.1995.0027}}</ref><ref name="Taylor obit">{{cite news | url=http://www.independent.co.uk/news/people/obituary-sir-george-taylor-1504670.html | title=Obituary: Sir George Taylor | work=[[The Independent]] | date=16 November 1993 | accessdate=24 January 2014}}</ref>
* 1971—1976 [[Джек Геслоп-Гаррісон]] ({{lang-en|Jack Heslop-Harrison}})<ref name="Heslop-Harrison bio">{{cite web|url=http://homepage.ntlworld.com/genomes/jhhpdfs/19kew.pdf|title=Jack Heslop-Harrison biography, part 4|author=Gunning, Brian (ed.)|accessdate=10 March 2014|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121021235404/http://homepage.ntlworld.com/genomes/jhhpdfs/19kew.pdf|archivedate=21 жовтень 2012|deadurl=yes}}</ref>
* 1976—1981 Професор [[Джон Патрік Міклтвейт Бренен]] ({{lang-en|John Patrick Micklethwait Brenan}})<ref name="Verdcourt">{{cite journal | url=http://www.jstor.org/discover/10.2307/4109685?uid=3738032&uid=2129&uid=2&uid=70&uid=4&sid=21103499141097 | title=John Patrick Micklethwait Brenan (1917–1985) | author=Verdcourt, Bernard | journal=[[Kew Bulletin]] | year=1987 | volume=42 | issue=2 | pages=286–296}}</ref>
* 1981—1988 Професор [[Ернест Артур Белл]] ({{lang-en|Ernest Arthur Bell}})<ref name="Bell obit">{{cite news | url=http://www.telegraph.co.uk/news/obituaries/1522389/Arthur-Bell.html | title=Arthur Bell | work=[[The Daily Telegraph]] | date=27 June 2006 | accessdate=24 January 2014}}</ref>
* 1988—1999 Сер [[Ґілліан Пранс]] ({{lang-en|Ghillean Prance}})<ref name="Kew history: Prance">{{cite web | url=http://www.kew.org/heritage/people/prance.html | title=Ghillean Prance (1937–) | publisher=Royal Botanic Gardens, Kew | work=Kew, History & Heritage | accessdate=25 February 2014 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20070701193650/http://www.kew.org/heritage/people/prance.html | archivedate=1 липень 2007 | deadurl=yes }}</ref>
* 1999—2006 [[Пітер Крейн]] ({{lang-en|Peter Crane}})<ref name="Crane">{{cite web | url=http://www.kew.org/about-kew/petercrane.html | title=Director - Professor Sir Peter Crane FRS | publisher=Royal Botanic Gardens, Kew | work=Kew, History and Heritage | accessdate=8 March 2014 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20120907205827/http://www.kew.org/about-kew/petercrane.html | archivedate=7 вересень 2012 | deadurl=yes }}</ref>
* 2006—2012 Професор [[Стівен Дональд Гоппер]] ({{lang-en|Stephen Donald Hopper}})<ref name="Hopper">{{cite web | url=http://www.kew.org/about-kew/history-heritage/director-stephen-hopper/ | title=Director (CEO & Chief Scientist) - Professor Stephen D Hopper AC FLS FTSE | publisher=Royal Botanic Gardens, Kew | work=History & Heritage | accessdate=8 March 2014 | archiveurl=https://web.archive.org/web/20140309010719/http://www.kew.org/about-kew/history-heritage/director-stephen-hopper/ | archivedate=9 березень 2014 | deadurl=yes }}</ref>
* 2012–по даний час [[Річард Деверелл]] ({{lang-en|Richard Deverell}})<ref name="Ben Dowell">{{cite news | url=http://www.theguardian.com/media/2012/jun/13/richard-deverell-director-kew-gardens | title=Richard Deverell to become director of Kew Gardens | work=[[The Guardian]] | date=13 June 2012 | accessdate=24 January 2014 | author=Dowell, Ben}}</ref>

{{Wide image|Kew Gardens 6262-79.jpg|1000px|<center>Палм-хаус та ворота перед озером Вікторії</center>|100%}}
{{Wide image|Kew gardens sml.jpg|1000px|<center>Озеро за Палм-хаусом</center>|100%}}

== Сади К'ю сьогодні ==
Сади К'ю є провідним центром ботанічних досліджень та підготовки професійних [[садівник]]ів. У [[2005]] році в К'ю побували 1,48 мільйона відвідувачів, що є найбільшим числом з [[1949]] року<ref>[http://www.rbgkew.org.uk/aboutus/AnnualReport06.pdf Kew Annual Report and Accounts for the Year Ended 31 March 2006] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20060923131728/http://www.rbgkew.org.uk/aboutus/AnnualReport06.pdf |date=23 вересень 2006 }}, page 9. {{ref-en}}<small>Проверено 19 ноября 2008 г.</small></ref>. У саду діють наукові відділи: [[архів]], [[гербарій]], [[бібліотека]]. У зимові місяці працює [[ковзанка]].

=== Гербарій і колекція насіння ===
Гербарій К'ю є одним з найбільших у світі, включаючи близько 7&nbsp;млн зразків рослин (які мають 98&nbsp;% всіх наявних у світі видів [[вищі рослини|вищих рослин]]), які використовуються в основному для [[Таксономія|таксономічних]] досліджень. У гербарії представлені типи рослин усіх [[регіон]]ів світу, особливо велику кількість тропічних рослин<ref>[http://www.kew.org/collections/herbcol.html Официальный сайт Садов К'ю, Гербарий] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20141006080340/http://www.kew.org/collections/herbcol.html |date=6 жовтень 2014 }}{{ref-en}} <small>Перевірено 18 листорада 2008&nbsp;р.</small></ref>.

[[Хантер-хаус]], місце зберігання нинішнього гербарію, був придбаний К'ю у [[1852]] році. Початок зібранню засушених рослин поклала особиста колекція Гукера, а також зразки рослин, подаровані [[Джордж Бентам|Джорджем Бентамом]]. Коли рослини не поміщалися у будівлі гербарію, до Хантер-хаусу додали цокольний поверх та чотири [[Флігель|флігелі]], побудовані через рівні проміжки часу.

Гербарій [[Гарвард]]ського університету ({{lang-en|Harvard University Herbaria}}) та Австралійський національний гербарій співпрацюють з К'ю у створенні бази даних [[IPNI]], авторитетного джерела інформації по ботанічній номенклатурі.

К'ю має важливе значення як колекція (банк) насіння, є спонсором проекту «Насіннєвий банк тисячоліття» (англ. ''''Millennium Seed Bank Project'''').

Незважаючи на несприятливі умови вирощування (забруднення атмосфери Лондона, сухість ґрунтів та мала кількість опадів) К'ю як і раніше є одним з найповніших колекцій рослин у [[Велика Британія|Великій Британії]]. У спробі захистити колекції від несприятливих умов К'ю створив дві дослідні станції, одну з них в саду Вейкхерст у [[Сассекс]]і (власність Національного фонду історичних та природних пам'яток, англ. ''National Trust for Places of Historic Interest or Natural Beauty''), іншу, що спеціалізуються на вирощуванні [[Хвойні|хвойних дерев]],&nbsp;— в Беджбері Пінетум ({{lang-en|Bedgebury Pinetum}}) у [[Кент]]і, спільно з Комісією по лісу ({{lang-en|Forestry Commission}}).

=== Бібліотека та архіви ===
Бібліотека й архіви К'ю є одними з найбільших у світі ботанічних колекцій, включають вони понад півмільйона одиниць зберігання, у тому числі книги, ботанічні ілюстрації, фотографії, листи та рукописи вчених, спеціалізовані періодичні видання та [[Географічна карта|географічні карти]]. Бібліотека Джодрелл ({{lang-en|Jodrell Library}}) нещодавно була об'єднана з бібліотеками етноботаніки і [[Мікологія|мікології]], і всі вони тепер розміщені в лабораторії Джодрелл ({{lang-en|Jodrell Laboratory}}).

== Визначні пам'ятки ==
* '''Альпійський будиночок'''
[[Файл:Alpine House, Kew Gardens.jpg|thumb|right|Альпійський будиночок]]
У березні [[2006]] року було відкрито альпійський будиночок Девіса ({{lang-en|Davies Alpine House}}); це вже третій варіант альпійського будинку; перший був побудований в [[1887]] році. У новій будівлі&nbsp;— притулку рослин [[Альпійський пояс|альпійського пояса]]&nbsp;— створена система автоматичного управління [[жалюзі]], які перешкоджають перегріву приміщень.

* '''Chokushi-Mon'''
[[Файл:Kew Gardens Japanese Gateway.jpg|thumb|left|Японські ворота (''Chokushi-Mon'')]]
Chokushi-Mon&nbsp;— [[ворота]] у японському стилі, збудовані біля [[Пагода|Пагоди]] в [[1910]] році, відтворюють частина традиційного японського храму. Вони є копією карамон (китайських воріт) храму Нісі Хонгандзі в [[Кіото]]. Ця споруда входить до складу стилізованого традиційного японського саду.

* '''Компостна купа'''

У К'ю знаходиться найбільша у світі купа [[компост]]у. Протягом довгого часу в ній збиралися виполоті бур'яни, обрізані [[пагін|пагони]] та бадилля рослин і гній з придворних стаєнь. Цей компост використовується як живильний ґрунт в саду, але іноді він продається на [[аукціон]]і в рамках заходів з пошуку додаткових фінансових коштів для садів.

* '''Міжнародна виставка «Садовий фотограф року»'''

Недалеко від [[павільйон]]у ''Ресторан просто неба'' влаштована виставка фотографій, відібраних для участі у щорічних конкурсах «Садовий фотограф року».

* '''Палац К'ю'''
[[Файл:Kew Palace.jpg|thumb|right|Палац в К'ю]]
Палац К'ю&nbsp;— найменший з британських королівських палаців. Його побудував голландський купець [[Семуел Фортрей]] ({{lang-en|Samuel Fortrey}}) приблизно у [[1631]] році. Пізніше він був придбаний Георгом III. Метод будівництва, який був тут застосований, полягає в кладці цегли поперемінно довгими та короткими сторонами і відомий як «фламандський ряд». Ця кладка та загострений дах надали будівлі характерних голландських рис. Будівля зазнала значних змін, перш ніж була відкрита для відвідувань публіки у [[2006]] році. Палац не входить до складу Садів, має самостійне, окреме від садів управління та є єдиною постійно відкритою пам'яткою Садів, де для огляду потрібна додаткова плата.

З боку заднього фасаду Палацу розбитий «Сад Королеви», який включає в себе колекцію рослин, які, як вважається, мають лікувальні властивості.

* '''Мінка'''
[[Файл:Kew Gardens Minka House.jpg|thumb|left|Мінка]]
Після Японського фестивалю [[2001]] Сади К'ю придбали японський дерев'яний будинок будівлі [[1900]] року, прозваний Мінка ({{lang-en|Minka}}), який спочатку знаходився у передмісті міста [[Окадзакі (Айті)|Окадзакі]]. Японські майстри розібрали та заново зібрали [[каркас]] будівлі, а британські будівельники, які працювали на реконструкції театру «[[Глобус]]», звели стінові панелі.

Роботи розпочалися [[7 травня]] [[2001]] року, каркас був зібраний [[21 травня]]. Будівництво було повністю завершено у листопаді 2001 року, однак предмети внутрішнього оздоблення знайшли своє місце лише у [[2006]] році.

Мінка розташований в заростях [[Бамбук|бамбука]] на заході центральної частини саду.

* '''Галерея Маріанни Норт'''
[[Файл:Kew Gardens Marian North Gallery.jpg|thumb|right|Галерея ботанічного мистецтва Маріанни Норт]]
[[Файл:Marianne North Gallery 821.JPG|right|thumb|Галерея Маріанни Норт всередині]]
Галерея [[Маріанна Норт|Маріанни Норт]] ({{lang-en|Marianne North}}) була побудована у 1880-х роках для розміщення живописних робіт Маріанни Норт, дочки члена англійського парламенту, яка подорожувала поодинці по [[Північна Америка|Північній]] та [[Південна Америка|Південній Америці]] та по багатьох регіонах [[Азія|Азії]], щоб замалювати рослини. У галереї знаходяться 832 її картини та малюнки. Картини були заповідані художницею Садам К'ю. За заповітом розташування картин у галереї не може бути змінено.

* '''Музей'''
[[Файл:Museum No 1 Kew Gardens 7914.JPG|thumb|left|Музей №&nbsp;1]]
Поруч з Палм-хаусом знаходиться будинок, відомий як «Музей №&nbsp;1», який був спроектовано Децімусом Бертоном та відкритий після спорудження у [[1857]] році. Музей покликаний показати залежність людини від рослин та містить етноботанічні колекції К'ю, у тому числі інструменти, прикраси, одяг, продукти харчування та лікарські засоби. Будівля була відремонтована у [[1998]] році. Верхні два поверхи зайняті навчальним центром, а на першому поверсі будинку розташована виставка «Рослини + Люди», яка підкреслює різноманітність рослин та способів їх застосування людиною.

* '''Пагода'''
{{main|Велика пагода (Лондон)}}
[[Файл:Kew Gardens Pagoda.jpg|left|thumb|Пагода]]
Велика пагода, зведена у [[1762]] році за проектом Вільяма Чемберса, за формою повторює китайський архітектурний стиль Та. Нижній з десяти восьмикутних поверхів у поперечнику має 49 футів (15 м). Висота будівлі від заснування до найвищої точки&nbsp;— 163 фути (50 м).

Кожен поверх закінчується дахом, створеним на китайський зразок, покритий [[Кераміка|керамічною]] плиткою та увінчаний великими постатями [[дракон]]ів; як і раніше ходять чутки, що дракони були зроблені з золота та були продані [[Георг IV|Георгом IV]], щоб сплатити борги, а на їх місце були поставлені інші&nbsp;— дерев'яні<ref>[http://www.kew.org/heritage/places/pagoda.html Kew, History & Heritage] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120615203159/http://www.kew.org/heritage/places/pagoda.html |date=15 червень 2012 }} {{ref-en}} <small>Перевірено 19 листопада 2008&nbsp;р.</small></ref>. Насправді дракони були зроблені з дерева й пофарбовані золотою фарбою, яка з часом відлущилася. Стіни будівлі зроблені з цегли. У центрі пагоди влаштовано сходи у 253 сходинки.

Пагода була закрита для публіки протягом багатьох років, але у 2006 році знову відкрита у літні місяці. Тривалий ремонт спрямований на те, щоб відкрити будинок для постійного відвідування публіки та тим відзначити 250-річчя Садів К'ю в [[2009]] році.

* '''Котедж королеви Шарлотти'''
[[Файл:Kew Gardens Queen Charlottes Cottage.jpg|thumb|right|Котедж королеви [[Шарлотта Мекленбург-Стрелицька|Шарлотти]]]]
Котедж королеви Шарлотти був піднесений їй Георгом III як весільний подарунок. Зараз він знаходиться у музейній зоні, присвяченій охороні рослин. Котедж був відновлений службою історичних королівських палаців і нині керується цією службою.

* '''Різотрон'''
[[Файл:Kew Rhizotron 7487.JPG|thumb|left|Різотрон]]
Різотрон відкритий для відвідувачів у той же час, що і алея високих дерев. Різотрон&nbsp;— це [[мультимедіа]]-[[галерея]], в якій бронзова скульптура поєднується з рідкокристалічними екранами, розповідаючи про життя деревних коренів (див. Різома).

* '''Оранжерея'''
[[Файл:Kew Orangery 5138.JPG|thumb|Оранжерея в К'ю]]
Оранжерею<ref>{{cite web |url=http://www.kew.org/visit-kew-gardens/garden-attractions-A-Z/orangery.htm |title=Visit Kew Gardens – The Orangery |publisher=[[Royal Botanic Gardens, Kew]] |date= |accessdate=24 April 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20120503010847/http://www.kew.org/visit-kew-gardens/garden-attractions-A-Z/orangery.htm |archivedate=3 травень 2012 |deadurl=yes }}</ref> спроектував сер [[Вільям Чамберс]], будівництво було завершене у 1761 році. Використовувалася для різних цілей, на даний час в оранжереї розташований [[ресторан]].

* '''Місток Секлерів'''
[[Файл:Kew Gradens Sackler Crossing.jpg|thumb|right|Місток Секлерів]]
Місток Секлерів, що повис над садовим озером, зроблений з [[граніт]]у та [[Бронза|бронзи]] та відкритий у травні [[2006]] року. Він названий на честь подружжя меценатів Секлерів&nbsp;— Мортімера та його дружини Терези ({{lang-en|Dr Mortimer and Theresa Sackler}}). Спорудження удостоєно спеціальної премії [[Королівський інститут британських архітекторів|Королівського інституту британських архітекторів]] у [[2008]] році.

* '''Галерея Ширлі Шервуд'''
[[Файл:Kew Gardens Sherwood Gallery.jpg|thumb|left|Галерея Ширлі Шервуд]]
Галерея ботанічного мистецтва Ширлі Шервуд ({{lang-en|Shirley Sherwood}}) відкрилася у квітні [[2008]] року. Вона включає живопис з колекцій К'ю та доктора [[Ширлі Шервуд]]. Більшість картин ніколи раніше не були показані глядачам. У галереї представлені зразки творчості таких майстрів ботанічної ілюстрації, як [[Георг Діонісіус Ерет]] ({{lang-de|Georg Dionysius Ehret}}), брати [[Фердинанд Бауер|Фердинанд]], Йозеф Антон та Франц Андреас Бауер, [[П'єр-Жозеф Редуте]] та [[Волтер Гуд Фітч]] ({{lang-en|Walter Hood Fitch}}). За задумом організаторів експозиція повинна змінюватися раз на півроку. Ця галерея пов'язана з Галереєю Маріанни Норт (див. вище).

* '''«Алея над верхівками дерев»'''
[[Файл:Kew Gardens tree walk 657s.jpg|thumb|right|«Алея над верхівками дерев» в К'ю]]
«[[Алея]] над верхівками дерев»<ref>[http://www.kew.org/trees/ Treetop Walkway] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080509130015/http://www.kew.org/trees/ |date=9 травень 2008 }} {{ref-en}} <small>Перевірено 19 листопала 2008&nbsp;р.</small></ref> відкрита [[24 травня]] [[2008]] року. Цей засклений з усіх сторін пішохідний міст довжиною 200 метрів, винесений на 15 метрів, обсаджений 18-метровими деревами. Короткометражний фільм про будівництво цієї алеї доступний у мережі Інтернет<ref>[http://apps.kew.org/trees/?page_id=245 The making of the Treetop Walkway] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080607144114/http://apps.kew.org/trees/?page_id=245 |date=7 червень 2008 }} {{ref-en}}<small>Перевірено 19 листопада 2008&nbsp;р.</small></ref>.

* '''Будинок латаття'''
[[Файл:Kew Gardens Waterlily House - Sept 2008.jpg|thumb|left|Будинок латаття]]
Будинок [[латаття]]&nbsp;— найжаркіше і найвологіше приміщення в К'ю. Посеред залу&nbsp;— великий ставок з різними видами латаття. Навколо ставка встановлені екрани, де розповідається про економічно важливі теплолюбні рослини.

== Колекції рослин в К'ю ==
* Дендрарій (Арборетум)&nbsp;— Сади К'ю включають дендрарій різних видів дерев.
* Колекція хижих рослин&nbsp;— розміщена у сховищі принцеси Уельської.
* Колекція [[кактус]]ів&nbsp;— розміщена всередині та навколо сховища принцеси Уельської.
* Кам'янистий садок
* Колекція альпійських рослин
* Колекція [[бонсай]]
* Колекція трав
* Колекція [[рододендрон]]ів
* Садок [[Азалія|азалій]]
* Сад [[бамбук]]а
* Трояндовий сад (розарій)
* Колекція [[Ялівець|ялівців]]
* Колекція [[барбарис]]ів
* Бузковий сад (сірінгарій)
* Садок водних рослин
* Кам'янистий садок
* Сад [[Лікарські рослини|лікарських рослин]]
* Колекція [[Папороть|папороті]]
* Колекція [[Орхідеї|орхідей]]&nbsp;— розбита на дві частини відповідно до двох кліматичних зон зростання орхідних. Вона знаходиться у сховищі принцеси Уельської. Щоб зберегти інтерес відвідувачів, виставку постійно міняють, представляючи кожен раз обов'язково квітучі екземпляри різних видів.

{| align="right"
|[[Файл:Kew palmahaz1.jpg|150px]]
|[[Файл:Kew palmahaz3.jpg|150px]]
|-
|[[Файл:Kew palmahaz2.jpg|150px]]
|[[Файл:Banana.plant.kewgardens.arp.jpg|150px]]
|-
|[[Файл:Kew palmahaz4.jpg|150px]]
|[[Файл:Kew.gardens.date.palm.london.arp.jpg|150px]]
|}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* {{книга|автор = |частина = Ботанічний сад К'ю |заголовок = 100 великих заповідників і парків|оригінал = |посилання = |відповідальний = Авт.-сост. Н. А. Юдіна|видання = |місце = М.|видавництво = Віче|рік = 2003|том = |сторінки = 332—336|сторінок = |серія = |isbn = }}
* ''The History of the Royal Botanic Gardens Kew'' by Ray Desmond. 2nd Edition. Richmond: Kew Publishing, 2007. 480 pp. Hardback. ISBN 978 1842461686.

== Посилання ==
{{Світова спадщина|2003}}
{{commons|Kew Gardens}}
* [http://www.gardener.ru/?id=1650 Королівські ботанічні сади К'ю, історія і сучасність, фотоальбом] {{Перевірено|30|3|2009}}
* [http://www.rbgkew.org.uk Королівські ботанічні сади К'ю, офіційний сайт] {{ref-en}} {{Перевірено|19|11|2008}}
* [https://web.archive.org/web/20100307185744/http://www.kew.org/about-kew/annual-review-2008.pdf Kew: щорічний огляд 2007/2008]{{ref-en}} {{Перевірено|1|2|2009}}
* [https://web.archive.org/web/20070528090503/http://www.kew.org/msbp/ «Насінний банк тисячоліття»] {{ref-en}} {{Перевірено|19|11|2008}}
* [http://www.IPNI.org The International Plant Names Index (IPNI)&nbsp;— Міжнародний індекс назв рослин] {{ref-en}} {{Перевірено|19|11|2008}}
* [http://www.bbc.co.uk/gardening/tv_and_radio/yearatkew_index.shtml Документальний фільм виробництва компанії BBC ''A Year at Kew''] {{ref-en}} {{Перевірено|19|11|2008}}
* [https://web.archive.org/web/20060220142027/http://www.explore-kew-gardens.net/ Віртуальна подорож Садами] {{ref-en}} {{Перевірено|19|11|2008}}
* [https://web.archive.org/web/20090820140820/http://www.msz.eu/KEW1/ Мікрозображення рослин К'ю] {{ref-en}} {{Перевірено|19|11|2008}}

{{Світова спадщина у Великій Британії}}

[[Категорія:Ботанічні сади Англії]]
[[Категорія:Королівські ботанічні сади в К'ю]]
[[Категорія:Лондон]]
[[Категорія:1759 у Європі]]