Король мавп: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
(доповнення)
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
 
(Не показані 37 проміжних версій 17 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл:Xiyou.PNG|thumb|Сунь Укун. Ілюстрація до «Подорожі на Захід», [[XV століття|XV]] ст.]]
[[Файл:Xiyou.PNG|thumb|Свень Вукон. Ілюстрація до «Подорожі на Захід», [[XV століття|XV]] ст.]]
'''Король мавп'''<ref name="Сафран">{{книга
'''Сунь Уку́н'''&nbsp;— китайський літературний персонаж: Король Мавп, відомий за [[Роман (жанр)|романом]] «[[Подорож на Захід]]» [[У Чен'ень|У Чен'еня]]. Як і Нечжа, є одним із найбільш популярних образів трикстера в культурі [[Східна Азія|Східної Азії]].
|заголовок = Король мавп
| відповідальний = Пер. з кит. М. Савченко
| місце = {{К.}}
| видавництво = Сафран
| рік = 2020
| серія = Легенди Китаю
|сторінок = 112
| isbn = 978-617-95002-0-6
}}</ref> ({{Китайська|孫悟空|孙悟空|sūn wù kōng|сунь у кун}})&nbsp;— китайський літературний персонаж відомий за [[Роман (жанр)|романом]] «[[Подорож на Захід]]» [[У Чен'ень|У Чен'еня]]. Як і [[Нечжа]], є одним із найпопулярніших образів [[трикстер]]а в культурі [[Східна Азія|Східної Азії]].
До знаменитого роману [[У Чен'ень|У Чен'еня]] вже існувало декілька варіантів історії походу в [[Індія|Індію]] ченця [[Сюаньцзан]]а і його учнів, але шедевром китайської літератури вважається саме роман «Подорож на Захід». Деякі науковці вважають, що образ Сунь Укуна постав на основі індійського бога-мавпи [[Хануман]]е. У деяких країнах, наприклад, в [[Індонезія|Індонезії]], їх справді годі розрізнити&nbsp;— Хануман і Сунь Укун вважаються тою самою істотою.
До відомого роману [[У Чен'ень|У Чен'еня]] вже існувало декілька варіантів історії походу в [[Індія|Індію]] ченця [[Сюаньцзан]]а і його учнів, але за шедевр китайської літератури вважають саме роман «Подорож на Захід». Деякі науковці вважають, що образ Свень Вукона постав на основі індійського бога-мавпи [[Хануман]]а. У деяких країнах, наприклад, в [[Індонезія|Індонезії]], їх справді годі розрізнити&nbsp;— Ханумана і Свень Вукона вважають за ту саму істоту.


== Імена ==
== Імена ==


Від свого першого вчителя, [[Безсмертя (даосизм)|безсмертного]] патріарха [[Сюйпуті]] (Суботі) Цар Мавп отримав ім'я Укун («той, що спізнав порожнечу») та прізвище Сунь (таке ж прізвище отримали й усі мавпи, що жили на Горі Плодів і Квітів).
Від свого першого вчителя, [[Безсмертя (даосизм)|безсмертного]] патріарха [[Сюйпуті]] (Суботі) Цар Мавп отримав ім'я Вукон («той, що спізнав порожнечу») та прізвище Сунь (таке саме прізвище дістали й усі мавпи, що жили на Горі Плодів і Квітів).


Другий учитель Укуна також дав йому чернече ім'я, Сінчже, «мандрівник» ({{lang-zh|行者|{{doc|Xing2|zhe3}}}}). Так часто звали мандрівних ченців.
Другий учитель Вукона також дав йому чернече ім'я, Сінчже, «Паломник»<ref name="Сафран"/> ({{китайська|行者|行者}}). Так часто звали мандрівних ченців.


Сунь Укун також відомий як:
Свень Вукон також відомий як:
* Кам'яна мавпа<ref name="Сафран"/> ({{Китайська|石猴|піньїнь=ShíHóu}}), оскільки народився з каменю.

* Прекрасний король мавп<ref name="Сафран"/> ({{Китайська|美猴王|піньїнь=Měihóu Wáng}})&nbsp;— титул, який придумали його піддані.
* Кам'яна мавпа (石猴, ShíHóu), оскільки народився з каменю.
* Бімавень<ref name="Сафран"/> ({{Китайська|弼馬溫|піньїнь=Bìmǎwēn|переклад=конюх}})&nbsp;— був призначений на цю посаду в Небесних чертогах. В основному вживається як образа.
* Прекрасний Цар Мавп, Měihóu Wáng ({{lang-zh|美猴王}})&nbsp;— титул, який придумали його піддані.
* Великий Мудрець, гідний неба<ref name="Сафран"/> ({{Китайська|齊天大聖|піньїнь=Qítiān Dàshèng}})&nbsp;— другий титул, придуманий підданими Свень Вукона. Після нетривалих суперечок з ображеним Небесним Імператором, титул був закріплений за Вуконом офіційно. Скорочується до «Великий Мудрець».
* Бімавень (тобто конюх) ({{lang-zh|弼馬溫}}, Bìmǎwēn)&nbsp;— був призначений на цю посаду в Небесних чертога. В основному вживається як образи.
* Великий Мудрець, Рівний Неба, Qítiān Dàshèng ({{lang-zh|齊天大聖}})&nbsp;— другий титул, придуманий підданими Сунь Укуна. Після нетривалих суперечок з ображеним Небесним Імператором, титул був закріплений за Укуном офіційно. Скорочується до «Великий Мудрець».


Цар Мавп також відомий як Kâu-chê-thian ({{lang-zh|猴齊天|||хоу тянь ци|Мавпа, Рівна Неба}}) на Тайвані і як Maa<sup>5</sup> Лау<sup>1</sup> Зін<sup>1</sup> ({{lang-zh|馬騮精|||ма лю цзін|мавпа-дух}}) в Гонконзі.
Цар Мавп також відомий як Kâu-chê-thian ({{lang-zh|猴齊天|||хоу тянь ци|Мавпа, Рівна Неба}}) на Тайвані і як Maa<sup>5</sup> Лау<sup>1</sup> Зін<sup>1</sup> ({{lang-zh|馬騮精|||ма лю цзін|мавпа-дух}}) в Гонконзі.


== Коротка біографія ==
== Коротка біографія ==
Сунь Укун&nbsp;— це кам'яна мавпа, яка народилася з чарівного каменю. Якось мавпи, що жили з ним, вирішили дізнатися, звідки бере свій початок гірський струмок, що протікає поруч з ними, і в результаті виявили водоспад. Того, хто ризикне пройти через водоспад й повернеться неушкодженим, вони пообіцяли зробити своїм царем. На це зголосився Сунь Укун і, виявивши за водоспадом Печеру водної завіси, очолив мавп. Не зважаючи на своє щасливе життя, Сунь Укуна турбувало те, що рано чи пізно він постаріє і помре. Тому, за порадою своїх підданих, він вирушив у подорож, у пошуках вчителя, який навчив би його безсмертя. Один даос, що взяв його в учні, навчив Сунь Укуна літати на хмарі, вдаватися до 72 перетворень та інших магічних дій. Повернувшись у своє царство, Сунь Укун за порадою підданих зайшов до Морського Дракона і попросив у нього яку-небудь зброю для себе. Оскільки буль-яка звичайна зброя видавалася Сунь Укуну надто легкою, Дракон віддав йому Цзіньгубан ({{lang-zh|金箍棒}}, jīngū bàng) вагою в 13 500 [[цзінь|цзіней]], яким [[Великий Юй|Юй]] у свій час приборкував води. Отримавши цей велетенський посох, Сунь Укун став погрожувати своєю новою зброєю й змусив братів Дракона віддати йому відповідний до зброї одяг.
Свень Вукон&nbsp;— це кам'яна мавпа, яка народилася з чарівного каменю. Якось мавпи, що жили з ним, вирішили дізнатися, звідки бере свій початок гірський струмок, що протікає поруч з ними, і в результаті виявили водоспад. Того, хто ризикне пройти через водоспад й повернеться неушкодженим, вони пообіцяли зробити своїм царем. На це зголосився Свень Вукон і, виявивши за водоспадом Печеру водної завіси, очолив мавп. Не зважаючи на своє щасливе життя, Свень Вукона турбувало те, що рано чи пізно він постаріє і помре. Тому, за порадою своїх підданих, він вирушив у подорож, у пошуках вчителя, який навчив би його безсмертя. Один даос, що взяв його в учні, навчив Свень Вукона літати на хмарі, вдаватися до 72 перетворень та інших магічних дій. Повернувшись у своє царство, Свень Вукон за порадою підданих зайшов до Морського Дракона і попросив у нього яку-небудь зброю для себе. Оскільки буль-яка звичайна зброя видавалася Свень Вукону надто легкою, Дракон віддав йому Цзіньґубан ({{lang-zh|金箍棒}}, jīngū bàng) вагою в 13 500 [[цзінь|цзіней]], яким [[Юй Великий|Юй]] у свій час приборкував води. Отримавши цей велетенський посох, Свень Вукон став погрожувати своєю новою зброєю й змусив братів Дракона віддати йому відповідний до зброї одяг.


Незважаючи на самовдосконалення Сунь Укуна, він все-таки помер від алкогольного отруєння, і за ним з'явилися слуги [[Янь-ло]] (китайський варіант імені повелителя підземного світу мертвих, бога [[Яма (буддизм)|Ями]]). Судді пекла визнавали, що тут сталася якась помилка, але Сунь Укун все одно влаштував скандал і викреслив з книги мертвих своє ім'я, а заодно й імена своїх підданих. Завдяки цьому, багато мавп на Горі Плодів і Квітів стали безсмертними. Як дії в палаці Морського Дракона, так і скандал, влаштований Сунь Укуном у пеклі, стали причиною для скарг Нефритовому Імператору. Замість покарання Сунь Укуна взяли на небо і призначили там конюхом. Проте Сунь Укуна обурила така нікчемна посада й він самовільно повернувся на землю, де піддані охрестили його «Великим Мудрецем, Рівним Небові». На цей раз, за те, що Сунь Укун самовільно покинув свою роботу, проти нього Нефритовий імператор послав ціле військо. Проте впоратися з Сунь Укуном воно не змогло. Тому, імператор був змушений визнати титул Сунь Укуна і призначити його на почесну, але цилком формальну посаду. Щоб він не надто байдикував, йому доручили охороняти чарівний персиковий сад.
Незважаючи на самовдосконалення Свень Вукона, він все-таки помер від алкогольного отруєння, і за ним з'явилися слуги [[Янь-ло]] (китайський варіант імені повелителя підземного світу мертвих, бога [[Яма (буддизм)|Ями]]). Судді пекла визнавали, що тут сталася якась помилка, але Свень Вукон все одно влаштував скандал і викреслив з книги мертвих своє ім'я, а заодно й імена своїх підданих. Завдяки цьому, багато мавп на Горі Плодів і Квітів стали безсмертними. Як дії в палаці Морського Дракона, так і скандал, влаштований Свень Вуконом у пеклі, стали причиною для скарг [[Нефритовий імператор|Нефритовому Імператору]]. Замість покарання Свень Вукона взяли на небо і призначили там конюхом. Проте Свень Вукона обурила така нікчемна посада й він самовільно повернувся на землю, де піддані охрестили його «Великим Мудрецем, Рівним Небові». Цього разу, за те, що Свень Вукон самовільно покинув свою роботу, проти нього Нефритовий імператор послав ціле військо. Проте впоратися з Свень Вуконом воно не змогло. Тому, імператор був змушений визнати титул Свень Вукона і призначити його на почесну, але цілком формальну посаду. Щоб він не надто байдикував, йому доручили охороняти чарівний персиковий сад.


В ролі охоронця Сунь Укун взявся красти доручені йому персики. Пізніше він дізнався про підготовку небесного бенкету й виявив, що його туди не запросили. Тому, він пробрався у палац, де мав відбуватися бенкет і ще до приходу гостей поїв усе, що було приготовлено, зокрема й еліксир безсмертя. Це знову призвело до зіткнення з небесними військами і цього разу його вдалося тимчасово захопити в полон. Однак, зважаючи на обсяги випитого еліксиру, він став невразливим і стратити його не вдалося. Так само провалилися спроби виплавити еліксир з Сунь Укуна, а сам він зміг втекти з печі й знову влаштував дебош. Тож втихомирювати його довелося самому Будді, який ув'язнив його під горою П'яти Стихій.
В ролі охоронця Свень Вукон взявся красти доручені йому персики. Пізніше він дізнався про підготовку небесного бенкету й виявив, що його туди не запросили. Тому, він пробрався у палац, де мав відбуватися бенкет і ще до приходу гостей поїв усе, що було приготовлено, зокрема й еліксир безсмертя. Це знову призвело до зіткнення з небесними військами і цього разу його вдалося тимчасово захопити в полон. Однак, зважаючи на обсяги випитого еліксиру, він став невразливим і стратити його не вдалося. Так само провалилися спроби виплавити еліксир з Свень Вукона, а сам він зміг втекти з печі й знову влаштував дебош. Тож втихомирювати його довелося самому Будді, який ув'язнив його під горою П'яти Стихій.


Через п'ятсот років, за велінням Гуаньінь, Сунь Укуна звільнив Сюаньцзан, чернець, що вирушав у Західний Рай Будди Амітабхи за священними буддійськими писаннями. В подяку за своє визволення, Сунь Укун попросився в учні до Сюаньцзана і зобов'язався захищати його в дорозі. Однак той факт, що Сунь Укун вбив розбійників, які на них напали, викликав обурення ченця. Водночас і сам Сунь Укун був обурений тим, що його насварили за те, що він виконував свій обов'язок з захисту вчителя. Внаслідок сварки Сунь Укун покинув свого вчителя, але потім розкаявся й повернувся. А Сюаньцзан обманом змусив його одягти обруч, отриманий від Гуаньінь. Тепер щораз коли чернець починав читати особливу мантру, обруч стискався, викликаючи у Сунь Укуна нестерпний головний біль. Оскільки Сунь Укун легко піддавався обману і ніколи не слухав, що йому каже Сюаньцзан, обруч переважно застосовувався, щоб не дати Сунь Укуну вбивати злих духів. Та Сунь Укун вірою і правдою служив Сюаньцзану і захищав протягом усієї подорожі.
Через п'ятсот років, за велінням богині милосердя [[Ґуаньїнь]], Свень Вукона звільнив Сюаньцзан, чернець, що вирушав у Західний Рай Будди Амітабхи за священними буддійськими писаннями. В подяку за своє визволення, Свень Вукон попросився в учні до Сюаньцзана і зобов'язався захищати його в дорозі. Однак той факт, що Свень Вукон вбив розбійників, які на них напали, викликав обурення ченця. Водночас і сам Свень Вукон був обурений тим, що його насварили за те, що він виконував свій обов'язок з захисту вчителя. Внаслідок сварки Свень Вукон покинув свого вчителя, але потім розкаявся й повернувся. А Сюаньцзан обманом змусив його одягти обруч, отриманий від Ґуаньїнь. Тепер щораз коли чернець починав читати особливу мантру, обруч стискався, викликаючи у Свень Вукона нестерпний головний біль. Оскільки Свень Вукон легко піддавався обману і ніколи не слухав, що йому каже Сюаньцзан, обруч переважно застосовувався, щоб не дати Свень Вукону вбивати злих духів. Та Свень Вукон вірою і правдою служив Сюаньцзану і захищав протягом усієї подорожі.


По закінченні подорожі, в нагороду за старанність, Будда Західного Раю призначив Сунь Укуна Всепереможним Буддою. Подальша біографія Сунь Укуна простим смертним невідома. Відомо тільки, що, за твором «Лотосовий світильник», Сунь Укун якось став учителем хлопчика, який боровся з богом [[Ерлан]]ом для того, щоб звільнити з ув'язнення свою матір. Завдяки своєму вчителеві хлопчик здобув перемогу.
По закінченні подорожі, в нагороду за старанність, Будда Західного Раю призначив Свень Вукона Всепереможним Буддою. Подальша біографія Свень Вукона простим смертним невідома. Відомо тільки, що, за твором «Лотосовий світильник», Свень Вукон якось став учителем хлопчика, який боровся з богом [[Ерлан]]ом для того, щоб звільнити з ув'язнення свою матір. Завдяки своєму вчителеві хлопчик здобув перемогу.

== День народження Короля Мавп (猴王诞) ==
Свято набуло популярності у Гонконзі, але традиційно відоме також у інших місцях Китаю. Відзначають у 16-й день 9-го місяця за традиційним календарем, наступного дня після [[Свято середини осені|Свята середини осені]]. У 2015 та 2016 роках це складає відповідно 28 та 16 вересня.<ref>[http://www.discoverhongkong.com/eng/see-do/events-festivals/chinese-festivals/monkey-god-festival.jsp] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150917010426/http://www.discoverhongkong.com/eng/see-do/events-festivals/chinese-festivals/monkey-god-festival.jsp |date=17 вересня 2015 }}, [http://www.discoverhongkong.com/eng/see-do/events-festivals/chinese-festivals/index.jsp] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200430124606/http://www.discoverhongkong.com/eng/see-do/events-festivals/chinese-festivals/index.jsp |date=30 квітня 2020 }}</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{Commons category|Sun Wukong}}
{{Commons category|Sun Wukong}}
* [http://www.nationmaster.com/encyclopedia/Sun-Wukong Сунь Укун на сайті nationmaster.com (англ.)]
* [https://web.archive.org/web/20120512204925/http://www.nationmaster.com/encyclopedia/Sun-Wukong Свень Вукон на сайті nationmaster.com (англ.)]
* [http://www.vbtutor.net/Xiyouji/psunwukong.htm Сунь Укун (англ.)]
* [http://www.vbtutor.net/Xiyouji/psunwukong.htm Свень Вукон (англ.)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070217074649/http://www.vbtutor.net/Xiyouji/psunwukong.htm |date=17 лютого 2007 }}
{{ВП-портали|Книги|Література|Фантастика||Китай|}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Персонажі фантастичних творів]]
[[Категорія:Персонажі за алфавітом]]
[[Категорія:Китайська література]]
[[Категорія:Китайська література]]
[[Категорія:Подорож на Захід]]
[[Категорія:Подорож на Захід]]
[[Категорія:Вигадані тварини]]
[[Категорія:Вигадані мавпи]]
[[Категорія:Літературні персонажі]]

Поточна версія на 12:08, 21 червня 2022

Король мавп[1] (кит. трад. 孫悟空, спр. 孙悟空, піньїнь: sūn wù kōng, акад. сунь у кун) — китайський літературний персонаж відомий за романом «Подорож на Захід» У Чен'еня. Як і Нечжа, є одним із найпопулярніших образів трикстера в культурі Східної Азії.

Свень Вукон. Ілюстрація до «Подорожі на Захід», XV ст.

До відомого роману У Чен'еня вже існувало декілька варіантів історії походу в Індію ченця Сюаньцзана і його учнів, але за шедевр китайської літератури вважають саме роман «Подорож на Захід». Деякі науковці вважають, що образ Свень Вукона постав на основі індійського бога-мавпи Ханумана. У деяких країнах, наприклад, в Індонезії, їх справді годі розрізнити — Ханумана і Свень Вукона вважають за ту саму істоту.

ІменаРедагувати

Від свого першого вчителя, безсмертного патріарха Сюйпуті (Суботі) Цар Мавп отримав ім'я Вукон («той, що спізнав порожнечу») та прізвище Сунь (таке саме прізвище дістали й усі мавпи, що жили на Горі Плодів і Квітів).

Другий учитель Вукона також дав йому чернече ім'я, Сінчже, «Паломник»[1] (кит. 行者). Так часто звали мандрівних ченців.

Свень Вукон також відомий як:

  • Кам'яна мавпа[1] (кит. трад. 石猴, піньїнь: ShíHóu), оскільки народився з каменю.
  • Прекрасний король мавп[1] (кит. трад. 美猴王, піньїнь: Měihóu Wáng) — титул, який придумали його піддані.
  • Бімавень[1] (кит. трад. 弼馬溫, піньїнь: Bìmǎwēn, буквально «конюх») — був призначений на цю посаду в Небесних чертогах. В основному вживається як образа.
  • Великий Мудрець, гідний неба[1] (кит. трад. 齊天大聖, піньїнь: Qítiān Dàshèng) — другий титул, придуманий підданими Свень Вукона. Після нетривалих суперечок з ображеним Небесним Імператором, титул був закріплений за Вуконом офіційно. Скорочується до «Великий Мудрець».

Цар Мавп також відомий як Kâu-chê-thian (кит. 猴齊天, дос. «хоу тянь ци») на Тайвані і як Maa5 Лау1 Зін1 (кит. 馬騮精, дос. «ма лю цзін») в Гонконзі.

Коротка біографіяРедагувати

Свень Вукон — це кам'яна мавпа, яка народилася з чарівного каменю. Якось мавпи, що жили з ним, вирішили дізнатися, звідки бере свій початок гірський струмок, що протікає поруч з ними, і в результаті виявили водоспад. Того, хто ризикне пройти через водоспад й повернеться неушкодженим, вони пообіцяли зробити своїм царем. На це зголосився Свень Вукон і, виявивши за водоспадом Печеру водної завіси, очолив мавп. Не зважаючи на своє щасливе життя, Свень Вукона турбувало те, що рано чи пізно він постаріє і помре. Тому, за порадою своїх підданих, він вирушив у подорож, у пошуках вчителя, який навчив би його безсмертя. Один даос, що взяв його в учні, навчив Свень Вукона літати на хмарі, вдаватися до 72 перетворень та інших магічних дій. Повернувшись у своє царство, Свень Вукон за порадою підданих зайшов до Морського Дракона і попросив у нього яку-небудь зброю для себе. Оскільки буль-яка звичайна зброя видавалася Свень Вукону надто легкою, Дракон віддав йому Цзіньґубан (кит. 金箍棒, jīngū bàng) вагою в 13 500 цзіней, яким Юй у свій час приборкував води. Отримавши цей велетенський посох, Свень Вукон став погрожувати своєю новою зброєю й змусив братів Дракона віддати йому відповідний до зброї одяг.

Незважаючи на самовдосконалення Свень Вукона, він все-таки помер від алкогольного отруєння, і за ним з'явилися слуги Янь-ло (китайський варіант імені повелителя підземного світу мертвих, бога Ями). Судді пекла визнавали, що тут сталася якась помилка, але Свень Вукон все одно влаштував скандал і викреслив з книги мертвих своє ім'я, а заодно й імена своїх підданих. Завдяки цьому, багато мавп на Горі Плодів і Квітів стали безсмертними. Як дії в палаці Морського Дракона, так і скандал, влаштований Свень Вуконом у пеклі, стали причиною для скарг Нефритовому Імператору. Замість покарання Свень Вукона взяли на небо і призначили там конюхом. Проте Свень Вукона обурила така нікчемна посада й він самовільно повернувся на землю, де піддані охрестили його «Великим Мудрецем, Рівним Небові». Цього разу, за те, що Свень Вукон самовільно покинув свою роботу, проти нього Нефритовий імператор послав ціле військо. Проте впоратися з Свень Вуконом воно не змогло. Тому, імператор був змушений визнати титул Свень Вукона і призначити його на почесну, але цілком формальну посаду. Щоб він не надто байдикував, йому доручили охороняти чарівний персиковий сад.

В ролі охоронця Свень Вукон взявся красти доручені йому персики. Пізніше він дізнався про підготовку небесного бенкету й виявив, що його туди не запросили. Тому, він пробрався у палац, де мав відбуватися бенкет і ще до приходу гостей поїв усе, що було приготовлено, зокрема й еліксир безсмертя. Це знову призвело до зіткнення з небесними військами і цього разу його вдалося тимчасово захопити в полон. Однак, зважаючи на обсяги випитого еліксиру, він став невразливим і стратити його не вдалося. Так само провалилися спроби виплавити еліксир з Свень Вукона, а сам він зміг втекти з печі й знову влаштував дебош. Тож втихомирювати його довелося самому Будді, який ув'язнив його під горою П'яти Стихій.

Через п'ятсот років, за велінням богині милосердя Ґуаньїнь, Свень Вукона звільнив Сюаньцзан, чернець, що вирушав у Західний Рай Будди Амітабхи за священними буддійськими писаннями. В подяку за своє визволення, Свень Вукон попросився в учні до Сюаньцзана і зобов'язався захищати його в дорозі. Однак той факт, що Свень Вукон вбив розбійників, які на них напали, викликав обурення ченця. Водночас і сам Свень Вукон був обурений тим, що його насварили за те, що він виконував свій обов'язок з захисту вчителя. Внаслідок сварки Свень Вукон покинув свого вчителя, але потім розкаявся й повернувся. А Сюаньцзан обманом змусив його одягти обруч, отриманий від Ґуаньїнь. Тепер щораз коли чернець починав читати особливу мантру, обруч стискався, викликаючи у Свень Вукона нестерпний головний біль. Оскільки Свень Вукон легко піддавався обману і ніколи не слухав, що йому каже Сюаньцзан, обруч переважно застосовувався, щоб не дати Свень Вукону вбивати злих духів. Та Свень Вукон вірою і правдою служив Сюаньцзану і захищав протягом усієї подорожі.

По закінченні подорожі, в нагороду за старанність, Будда Західного Раю призначив Свень Вукона Всепереможним Буддою. Подальша біографія Свень Вукона простим смертним невідома. Відомо тільки, що, за твором «Лотосовий світильник», Свень Вукон якось став учителем хлопчика, який боровся з богом Ерланом для того, щоб звільнити з ув'язнення свою матір. Завдяки своєму вчителеві хлопчик здобув перемогу.

День народження Короля Мавп (猴王诞)Редагувати

Свято набуло популярності у Гонконзі, але традиційно відоме також у інших місцях Китаю. Відзначають у 16-й день 9-го місяця за традиційним календарем, наступного дня після Свята середини осені. У 2015 та 2016 роках це складає відповідно 28 та 16 вересня.[2]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е Король мавп / Пер. з кит. М. Савченко. — К. : Сафран, 2020. — 112 с. — (Легенди Китаю) — ISBN 978-617-95002-0-6.
  2. [1] [Архівовано 17 вересня 2015 у Wayback Machine.], [2] [Архівовано 30 квітня 2020 у Wayback Machine.]

ПосиланняРедагувати