Перегляд вихідного коду сторінки Корольов Сергій Павлович

{{Особа
|жінка = 
|оригінал імені = 
|зображення = SKorolow.jpg
|дата народження = 
|розмір_зображення = 200px
|місце_народження = [[Житомир]], [[Волинська губернія]], [[Російська імперія]]
|дата_смерті = 14.1.1966
|місце_смерті = [[Москва]], [[РРФСР]]
|причина_смерті = 
|місце народження = 
|дата смерті = 
|місце смерті = 
|поховання = 
|громадянство = {{USSR}}
|підданство =
|національність = [[українець]]
|військове звання = [[Полковник]]
|партія =
|нагороди =
|місце_проживання =
|інші_імена =
|підпис_зображення = Сергій Корольов
|ім'я_при_народженні =
|відомий = вчений
|рід_діяльності = [[космонавтика]], ракетобудування
|титул = Академік [[АН СРСР]] (з [[1958]])
|платня =
|термін =
|попередник =
|наступник =
|головував_(-ла) =
|конфесія =
|дружина = Ксенія Вінцентіні (1931—1949);
           Корольова Ніна Іванівна (1949—1966)
|діти = Наталія
|родичі = [[Корольов Павло Якович|Павло Якович Корольов]]<br/>[[Корольова (Москаленко) Марія Миколаївна|Марія Миколаївна]]
|сторінка_в_інтернеті =
|примітки =
|employer =
}}
{{othernames|Корольов}}

'''Сергі́й Па́влович Корольо́в ''' (родове прізвище '''Королів'''<ref>[http://mvdfhkh.blogspot.com/2016/03/blog-post_41.html Видатні українські фізики]</ref>; {{ДН|12|1|1907|30|12|1906}}, [[Житомир]], [[Волинська губернія]], [[Російська імперія|колишня Російська імперія]]&nbsp;— [[14 січня]] [[1966]], [[Москва]], [[Російська РФСР]])&nbsp;— український радянський вчений у галузі ракетобудування та [[Космонавтика|космонавтики]], [[конструктор (професія)|конструктор]]. Вважається основоположником практичної космонавтики.

Академік [[АН СРСР]] (з [[1958]]), очолив [[Радянська космонавтика|ракетну програму]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. Під його керівництвом було запущено першу [[Міжконтинентальна балістична ракета|міжконтинентальну балістичну ракету]], [[перший штучний супутник Землі]], здійснено перший політ людини в космос та вихід людини в [[космос]].

== Життєпис ==

=== Родовід ===
Марі́я Микола́ївна Корольо́ва (Москале́нко) ([[1888]]<ref>[http://iomn.net/?p=42 Великие ученые ХХ века. Сергей Павлович Королев. 25.01.2008 {{ref-ru}}]</ref>—[[1980]]<ref>[http://www.bulvar.com.ua/arch/2006/15/443bcc9e1eab4/ Дочь знаменитого Генерального конструктора Сергея Королева Наталия: «Я не могла понять, как отец променял мою умную, красивую маму на другую женщину». Бульвар Гордона. №&nbsp;15 (51), 11 апреля 2006] {{ref-ru}}</ref>)&nbsp;— мати Сергія Корольова.

Її батьки: Микола Якович Москаленко&nbsp;— [[купець]] другої гільдії. Марія Матвіївна (Фурса) Москаленко&nbsp;— дочка колишнього стройового [[козак]]а Матвія Івановича Фурси, що був одружений з Євдокією Тимофіївною Петренко, яка зі свого боку походила із сім'ї [[Греки|грецьких]] колоністів, що за часів [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] переселились до [[Ніжин]]а, на [[Гетьманщина|Гетьманщину]].

Марія Миколаївна також мала сестру Ганну і двох братів Юрія і Василя.

У сімнадцять років Марію видають заміж, не питаючи згоди. А вона після закінчення [[гімназія|гімназії]] хотіла вчитися на вищих жіночих курсах у столиці. На сімейній раді було вирішено видати заміж, аби не відпускати одну до далекої столиці. Нареченим став випускник Інституту князя Безбородька (зараз [[Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя]]) молодий викладач російської словесності Павло Якович Корольов.

Молоде подружжя поїхало за призначенням Павла в [[Краснодар|Єкатеринодар]], потім&nbsp;— у [[Житомир]], де народився їхній первісток Сергій<ref>[http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrfamily2006/1/5.html Родовід С.&nbsp;П.&nbsp;Корольова]{{Deadlink}}</ref>.

=== Ранні роки ===
Народився в [[Житомир]]і ([[Україна]], тоді&nbsp;— адміністративний центр [[Волинська губернія|Волинської губернії]], [[Російська імперія|Російської імперії]]) в сім'ї викладача російської словесності у [[Перша житомирська гімназія|Житомирській першій гімназії]] [[Корольов Павло Якович|Павла Яковича Корольова]], який походив із [[Білорусь|Білорусі]], й доньки українського купця з Ніжина [[Корольова (Москаленко) Марія Миколаївна|Марії Миколаївни]]<ref>{{Cite web |url=http://epizodsspace.testpilot.ru/bibl/golovanov/korolev/nach.html |title=Архівована копія |accessdate=3 листопад 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100124110358/http://epizodsspace.testpilot.ru/bibl/golovanov/korolev/nach.html |archivedate=24 січень 2010 |deadurl=yes }}</ref>. Хрещений у Свято-Софіївській церкві Житомирського сирітського будинку<ref>{{Cite web |url=http://www.archive.zt.gov.ua/left%20menu/vistavki%20online/Do_105__richnitsi_z_dnya_narodzhennya_S_P_Koroliova.pdf |title=Архівні матеріали до 105-ї річниці народження С. П. Корольова |website=www.archive.zt.gov.ua |accessdate=2019-01-13}}</ref>.

Шлюб батьків розпався, і з трьох років хлопчик жив у бабусі й діда, Марії Матвіївни й Миколи Яковича Москаленків, у [[Ніжин]]і [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]].
[[Файл:Житловий будинок, зовнішний вигляд.JPG|ліворуч|міні|Житловий будинок в Житомирі, де народився С.&nbsp;П.&nbsp;Корольов, зараз музей]]
Мати вчилась на Київських вищих жіночих курсах і працювала там у [[Канцелярія|канцелярії]], у вільний час навідуючись до Сергійка. Згодом курси перевели до [[Саратов]]а. Від батька хлопчину геть відгородили. Намагання Павла Яковича відстояти свої права через суд закінчилися «дозволом» надавати синові матеріальну допомогу. {{Джерело?|Друзів-однолітків Сергій не мав.}} Рано навчившись читати й писати, він відкрив для себе [[Арифметика|арифметику]]. Давалась вона йому дуже легко. «''Він мав виняткову пам'ять'',&nbsp;— згадувала потім мати,&nbsp;— ''добре вчився: завзято, наполегливо, без примусу. Він легко запам'ятовував. Навколо в сусідів не було малюків, він не знав галасу й метушні дитячого гурту. Граючись сам, мимоволі мусив виявляти ініціативу, винахідливість, учився мислити самостійно. Силу волі загартовували невдачі. Плакати не годилось''».

[[Файл:Ніжин, Пам’ятний знак на місці будинку, в якому провів дитячі роки С.П.Корольов, 1908-1914.JPG|ліворуч|міні|Ніжин, Пам'ятний знак на місці будинку, в якому провів дитячі роки Корольов, 1908—1914]]
[[1914]] Москаленки з онуком переїздять до [[Київ|Києва]].

У жовтні [[1916]] року батьки Сергія офіційно розірвали шлюб, а через місяць мати вийшла заміж за Григорія Баланіна, інженера-електрика, який невдовзі одержав призначення до [[Одеса|Одеси]]. Там Сергій пішов до першого класу Третьої гімназії. Навчання для дітей учителів було безкоштовним, і Марія Миколаївна зажадала від колишнього чоловіка відповідної довідки, яку той негайно надіслав. Однак навчатись у гімназії Сергієві не довелося. Почалася [[Українська революція 1917-1921|революція]] й гімназію закрили. Вітчим, що мав два дипломи інженера з електричних машин (одержані один у [[Німеччина|Німеччині]], другий&nbsp;— у [[Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»|Київському політехнічному інституті]]), був пасинкові за наставника. Григорій Михайлович записав Сергія до модельного гуртка портового клубу, згодом хлопчина запалився мрією побудувати планер.

=== Освіта ===
[[Файл:Молодой Королёв.jpg|міні|200пкс|Сергій Корольов, 1920-ті роки]]
Кожен, хто закінчував середній навчальний заклад, повинен був мати робітничий фах. [[1922]] року, склавши екстерном усі іспити, Сергій вступив до передвипускного класу Першої одеської будпрофшколи. Одночасно Сергій стає членом щойно організованого [[Товариство авіації та повітроплавання України і Криму|Товариства авіації і повітроплавання України та Криму (ТАПУК)]], закінчуючи спочатку курси пропагандистів, а згодом&nbsp;— теорії й практики проєктування літальних апаратів. Знання з планеризму він черпав переважно з книг. Він вільно володів німецькою і {{Джерело?|прочитав десятків зо три книг в оригіналі}}.

1923 року Сергій Корольов займався [[Вітрильний спорт|вітрильним спортом]], ходив на яхті [[Лейтенант Шмідт (яхта)|«Лейтенант Шмідт»]].

У липні [[1924]] року президія Одеського відділення ТАПУК затвердила проєкт планера, розробленого Корольовим. Розроблений сімнадцятирічним юнаком проєкт містив технічні розрахунки, дванадцять аркушів креслень і [[Пояснювальна записка|пояснювальну записку]]. У серпні проєкт безмоторного літака К-5 визнано вартим утілення й надіслано до Центральної спортивної секції в [[Харків|Харкові]], тодішньої столиці [[Україна|України]]. Водночас Сергій закінчив будпрофшколу й одержав свідоцтво про середню освіту, де зазначено, що він «склав заліки з політграмоти, російської, української й німецької мов, математики, опору матеріалів, фізики, гігієни праці, історії культури, креслення, практичних робіт у майстернях» і, крім того, здобув спеціальність муляра та черепичника.

З осені [[1924]]-го Сергій Корольов став студентом механічного факультету [[КПІ|Київського політехнічного інституту]], що привабив його насамперед славетним професорсько-викладацьким складом, наявністю планерного гуртка й тим, що в його стінах навчався [[Ігор Сікорський]]. В анкеті, що збереглася, у графі «національність» написав&nbsp;— українець<ref>[http://ukrlife.org/main/valiko/koroliv.htm «ЧУДО РОССИИ». СЕРГІЙ КОРОЛЬОВ]</ref>. На факультеті планувалося розпочати підготовку авіаційних інженерів. Для тих, хто не засвідчив своє пролетарське походження, навчання було платним. Студенти працювали, де лише траплялася нагода, оскільки лекції починались о 16-й годині. «Прокидаюсь рано,&nbsp;— писав Сергій матері,&nbsp;— годині о п'ятій. Біжу до редакції, забираю газети, а потім мчу на Солом'янку, розношу. Так от і заробляю вісім карбованців».

Наприкінці літа [[1926]] року ректор [[Бобров Вікторін Флавіанович|Бобров]] визнав, що його спроби відкрити при механічному факультеті авіаційне відділення виявились марними. І порадив охочим отримати цю спеціальність перевестися до Москви&nbsp;— у Вище технічне училище або Військово-повітряну академію.
С.Корольов вибрав аеромеханічний факультет [[МВТУ ім. М. Баумана]] (згодом цей факультет виокремився в самостійний авіаінститут). Спеціальність&nbsp;— літакобудування.

Для дипломної роботи він затвердив двомісний літак власної конструкції. Науковим керівником погодився бути [[Туполєв Андрій Миколайович|Андрій Туполєв]]. Після захисту проєкт літака Корольова «СК-4» перейшов у виробничу стадію. У першому польоті за штурвалом [[СК-4]] був льотчик-випробувач Кошиць, а Корольов був пасажиром. Випробування пройшло успішно, хоча під час посадки було пошкоджено шасі.

=== Кар'єра ===
[[Файл:Korolyov in cockpit.jpg|thumb|Корольов у кабіні планера «Коктебель»]]
Роки навчання у МВТУ Сергій Корольов поєднував із роботою на заводах авіаційної промисловості. Із техніка він виріс до інженера-конструктора.

Без відриву від виконання основних обов'язків, упродовж [[1928]]–[[1930]] років, він закінчує школи планеристів та пілотів-майстрів тривалого польоту, одержавши свідоцтво за №&nbsp;12, а також диплом льотчика.

Восени [[1929]] року, на VI Всесоюзних планерних змаганнях у Криму було вперше продемонстровано планер конструкції двох Сергіїв, Корольова й Іллюшина, названий ними на честь місця проведення польотів «Коктебель». Випробував планер [[Арцеулов Костянтин Костянтинович|Арцеулов]]. 15 жовтня підняв «Коктебель» у небо й сам Корольов.

У жовтні [[1930]] року, на VII Всесоюзному зльоті планеристів, який відбувся на схилах гори [[Узун-Сирт|Клементьєва (Узун-Сирт)]] в Криму, Корольов готувався представити свій новий планер «СК-3 „Червона зірка“»<ref>[http://www.airwar.ru/enc/glider/sk3.html «СК-3 „Червона зірка“»]</ref>, який був так названий на честь газети «Червона зірка». Перед ним, вперше, як перед планеристом, що самостійно набирає висоту, ставилося завдання з виконання [[Мертва петля|петлі Нестерова]]. Корольов готувався до рекордного польоту особисто, але захворів на [[тиф]]. Його замінив начальник льотної частини змагань, пілот Степанчонок В. А., який під час польоту на планері «СК-3», на відстані ста метрів від землі, виконав петлю Нестерова, потім набравши висоту, повторив її ще двічі<ref>[https://biography.wikireading.ru/253251 Петля Нестерова на планері]</ref>.

[[Файл:Корольов.JPG|thumb|200px|Випробування у «Нахабіно», 1933. Реактивний науково-дослідний інститут (РНДІ). Ліворуч&nbsp;— Корольов, праворуч&nbsp;— [[Побєдоносцев Юрій Олександрович|Побєдоносцев]]]]

Тиф спричинив ускладнення здоров'я Корольова, тому [[консиліум]] лікарів наполіг на трепанації черепа та в [[Січень|січні]] [[1931]] року його було визнано інвалідом. Його переслідував важкий головний біль, однак Сергій Павлович взявся студіювати працю «Реактивний аероплан» [[Ціолковський Костянтин Едуардович|Ціолковського]], ідеями якого перейнявся ще у студентські роки. Він робить креслення, розрахунки, й поступово одужує. Ставши на ноги, Корольов повертається в авіапромисловість, а вільний час проводить серед ентузіастів гуртка [[Тсоавіахім]]у (Товариство сприяння обороні, авіаційному та ХІМІЧНОМУ будівництву).

[[5 жовтня]] [[1931]] року на аеродромі Тсоавіахіму відбулася зустріч Корольова з [[Цандер Фрідріх Артурович|Фрідріхом Цандером]]. Фрідріх Артурович, один з перших винахідників реактивних двигунів, запалився пропозицією Сергія Павловича переобладнати безхвостий планер «БІЧ-8» на ракетоплан.

Планери [[Черановський Борис Іванович|Черановського]] мали незвичні форми та експлуатаційні характеристики, пілоти називали «безхвостиками». «Ми, молоді конструктори (ніде правди діти), як до дивацтва ставилися до роботи Сергія Павловича з ракетними двигунами,&nbsp;— зізнався згодом авіаконструктор, академік Антонов.&nbsp;— Нам, планеристам, які мріяли про дуже маленькі, дуже економічні двигуни для наших планерів, здавалось жахливим ставити на планер ненажерливий реактивний двигун, здатний працювати лічені секунди. Хіба могли ми тоді передбачити, у що виллються ці роботи через десятиліття?!».

Тим часом Корольов практично переконався, що гвинтова авіація вичерпала себе. [[1931]] року в Москві й Ленінграді при Тсоавіахімі було створено Групи вивчення ракетного руху (ГВРР). До них увійшли піонери ракетобудування й космонавтики&nbsp;— Цандер, Тихонравов, Побєдоносцев та інші. Вони працювали на громадських засадах. Захоплений перспективами літальних апаратів нового типу, Корольов підключається до роботи «безплатників». У липні 1932 року (у віці 25 років) його призначають начальником [[ГВРР]] на громадських засадах.

Основним місцем роботи лишився ЦАГІ, Центральний аерогідродинамічний інститут ім. [[Жуковський Микола Єгорович|М.&nbsp;Є.&nbsp;Жуковського]].
Його групі надали приміщення&nbsp;— підвал на Садово-Спаській вулиці, 19 <!--(будинок сьогодні прикрашає меморіальна дошка)-->. На площі 650 квадратних метрів було розташовано 26 підрозділів&nbsp;— проєктні, виробничі, дослідні, випробувальні, зокрема механічний, слюсарно-складальний, зварювальний цехи, стендовий і монтажний зали тощо. Корольов «пробив» фінансування, а від серпня [[1932]]&nbsp;— додаткову підтримку Управління РСЧА для позапланових матеріальних витрат. Було створено й випробувано перші радянські ракети на гібридному (в серпні) й рідинному (в жовтні [[1933]]) пальному.

Для розширення досліджень зусиль однієї лабораторії було замало. [[2 вересня]] [[1933]], у Москві, на базі МосГВРР і газодинамічної лабораторії (ГДЛ) було сформовано Реактивний науково-дослідний інститут (РНДІ), в якому, Корольова було призначено заступником начальника. Згодом Сергій Павлович очолив провідний відділ крилатих ракет, а в [[1937]] став начальником групи ракетних апаратів.

=== Період ув'язнення ===
[[Файл:Korolev posle aresta 1938.jpg|міні|300пкс|Арештантські фото Корольова, зроблені після арешту [[1938]] року]]
[[27 червня]] [[1938]] року Корольова було заарештовано. 27 вересня&nbsp;— закрите судове засідання. І вирок: десять років виправно-трудових таборів із позбавленням прав на п'ять років та конфіскацією майна. Місце покарання&nbsp;— [[Колима (регіон)|Колима]].

За полегшення його долі боролась сім'я, клопотали відомі всій державі льотчики [[Гризодубова Валентина Степанівна|Гризодубова]], Громов, авіаконструктор [[Туполєв Андрій Миколайович|Туполєв]]. Останній перебував за тюремними ґратами у стінах ЦКБ-29, створеного [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|Народним комісаріатом внутрішніх справ]]. Разом із Туполєвим у Москві на вулиці Радіо, в переобладнаному під в'язницю будинку ЦАГІ, працювали конструктори та інженери [[Петляков Володимир Михайлович|Петляков]], [[М'ясищев Володимир Михайлович|М'ясищев]], [[Роберт Людвигович Бартіні|Бартіні]].

Корольов звертається до верховної прокуратури, особисто до [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] з проханням переглянути його справу. [[2 березня]] [[1940]] Сергія Павловича етапують до Москви й запроторюють до [[Бутирська в'язниця|Бутирської в'язниці]]. 10 липня 1940-го особлива нарада при [[Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР|НКВС]] під головуванням [[Берія Лаврентій Павлович|Берії]] визначає йому термін вісім років виправно-трудових таборів.

[[13 липня]] Корольов удруге звертається до [[Сталін]]а. Він пише: «Метою і мрією мого життя було створення вперше в СРСР такої потужної зброї, як реактивні літаки. Я можу довести мою невинність і хочу працювати далі над ракетними літаками для оборони СРСР».

Його рішучість і наполегливість перемогли. У вересні 1940 року так звані запобіжні заходи покарання замінили відбуванням терміну в ЦКБ-29, яким керував «зек» [[Туполєв Андрій Миколайович|Туполєв]]. Корольов був на межі повного фізичного виснаження.

У роки війни в тому самому ранзі в'язнів вони разом із Туполєвим працюють над створенням літака «[[Ту-2]]». Довідавшись, що в [[Казань|Казані]] є схожа «[[шарашка]]» (так називали секретні науково-дослідні або проєктні інститути, де під контролем органів держбезпеки працювали вчені та інженери, зазвичай «вороги народу»), де розробляють реактивні двигуни, Корольов клопочеться про переведення. В цьому йому допомагає [[Глушко Валентин Петрович|Глушко]], один із фундаторів рідинного ракетного двигунобудування, який відбував термін в Особливому технічному бюро (ОКБ) відомства Берії. Сергія Павловича під конвоєм привозять до [[Казань|Казані]]. Почалась робота над реактивним двигуном для пікіруючого [[бомбардувальник]]а Петлякова&nbsp;— «[[Пе-2]]». Працює він, як завжди, енергійно, самовіддано, талановито.

[[27 липня]] [[1944]] року Президія Верховної Ради СРСР ухвалює рішення про дострокове звільнення Корольова з-під арешту і знімає з нього судимість. 15 серпня він одержує паспорт. Але Друга світова війна триває, і вчорашнім «зекам» не можна просто роз'їхатись додому. Сергій Павлович продовжує працювати в КБ, одночасно атакуючи Наркомат авіаційної промисловості листами про необхідність розроблення й будівництва твердопаливних балістичних і крилатих ракет далекого радіуса дії.

У вересні 1945-го Корольова відряджають до Німеччини у складі комісії з вивчення німецької трофейної техніки, насамперед ракетної. Комісія встановлює, що ракетні полігони розбомблено, всю документацію (десятки вагонів), обладнання, конструкторів та інженерів на чолі з [[Вернер фон Браун|Вернером фон Брауном]] вивезено до [[Сполучені Штати Америки|США]]. Це дало серйозний поштовх для розвитку американської ракетної техніки. Саме під керівництвом В.&nbsp;фон Брауна у Сполучених Штатах було створено ракети «[[Редстоун]]», «[[Юпітер-С|Юпітер]]», ракети-носії типу «[[Сатурн V|Сатурн]]» та ін.

=== Головний конструктор ===
[[Файл:Sputnik asm.jpg|thumb|Перший штучний супутник Землі]]
[[Файл:Sputnik beep.ogg|thumb|Сигнал супутника]]

У [[1946]] Корольова призначають головним конструктором [[Балістична ракета|балістичних ракет]] і начальником відділу [[Ракетно-космічна корпорація «Енергія» імені С. П. Корольова|НДІ-88]]. Під його керівництвом послідовно створюються перші у Радянському Союзі балістичні ракети: [[Р-1]]&nbsp;— копія німецької [[Фау-2|А-4/Фау-2]], створена на її основі значно вдосконалена [[Р-2]], оперативно-тактична [[8К11|Р-11]] та її перша в СРСР модифікація для підводних човнів Р-11ФМ, ракета середньої дальності [[Р-5]], модифікація якої Р-5М стала першою в світі ракетою-носієм ядерного боєзаряду. Майже усі перелічені ракети мали також свої геофізичні модифікації і активно використовувались для наукових досліджень верхніх шарів атмосфери.

Від серпня 1956 року&nbsp;— керівник і головний конструктор найбільшого в державі ракетного центру&nbsp;— ОКБ-1, йому підпорядковується діяльність багатьох НДІ та КБ. Його наукові й технічні ідеї вимагали розмаху, потужної матеріально-технічної бази.

Корольов був ініціатором створення і фактичним лідером ради головних конструкторів, що об'єднувала чільних спеціалістів тогочасної ракетної галузі&nbsp;— головних конструкторів підприємств, що брали участь у тогочасній ракетній програмі. Рада головних конструкторів, попри її неофіційний характер, тривалий час мала визначальний вплив на усе радянське ракетобудування.

Найважливішим конструкторським досягненням Корольова була перша у світі міжконтинентальна балістична ракета [[Р-7]], перший вдалий запуск якої відбувся 27 серпня 1957 року. Р-7 стала основою для створення цілої родини [[Ракета-носій|ракет-носіїв]], що забезпечили низку фундаментальних досягнень у галузі безпілотної та пілотованої [[Космонавтика|космонавтики]].

4 жовтня 1957 запущено [[Супутник-1|першого в історії]] [[Штучний супутник|штучного супутника Землі]].

12 квітня 1961 здійснено перший космічний політ на кораблі «[[Восток (космічний апарат)|Восток]]» [[Юрій Гагарін|Юрія Гагаріна]].

[[12 жовтня]] [[1964]] виведено на орбіту перший багатомісний корабель серії «[[Восход (космічна програма)|Восход]]» з екіпажем на борту.

[[Файл:The_Soviet_Union_1969_CPA_3731_stamp_(Sergei_Korolev).jpg|thumb|Поштова марка, 1966.]]
[[Файл:Coin of Ukraine Koroliev r.jpg|міні|ліворуч|173x173px|[[Сергій Корольов (монета)|Пам'ятна монета на честь Корольова]] [[номінал]]ом 2 гривні, викарбувана та введена в обіг [[НБУ]] 2007.]]

18 березня 1965 космонавт [[Леонов Олексій Архипович|Леонов]] уперше в історії виходить із корабля «Восход-2» у відкритий космічний простір.

Під керівництвом головного конструктора Корольова створено перші космічні апарати серій «[[Луна (космічна програма)|Луна]]», «[[Венера (програма)|Венера]]», «[[Марс (космічна програма)|Марс]]», «[[Зонд (космічна програма)|Зонд]]», деякі супутники серії {{не перекладено|Космос (космічний апарат)|Космос|ru|Космос (космический аппарат)}}, а також проєкт космічного корабля «[[Союз (космічний апарат)|Союз]]». Він не обмежував своєї діяльності ракетоносіями й космічними апаратами. Після старту другого супутника Сергій Павлович сказав: «Надійний міст із Землі в Космос уже перекинуто запуском штучних супутників, і дорога до зірок відкрита». Для практичного підтвердження цієї тези та перетворення її на робочу формулу вчений продовжував розробляти принципово нові конструкції космічних кораблів.

Академік [[Котельников Володимир Олександрович|Володимир Котельников]] так схарактеризував роль головного конструктора: «Якщо Костянтин Ціолковський був фундатором теорії космічного польоту, то Сергій Корольов заклав підґрунтя практичної космонавтики».

== Смерть ==
За офіційною версією Сергій Корольов помер [[14 січня]] [[1966]] від гострої серцевої недостатності під час операції на кишківнику. Офіційний медичний висновок було опубліковано 16 січня у газеті [[Правда (газета)|Правда]]. 1966. №&nbsp;16 (17333).<blockquote>«Тов. С.&nbsp;П.&nbsp;Корольов був хворий на саркому прямої кишки. Крім того, у нього були: атеросклеротичний кардіосклероз, склероз мозкових артерій, емфізема легень та порушення обміну речовин. С.&nbsp;П.&nbsp;Корольову була проведена операція з видалення пухлини з екстірпацією прямої та частини сигмовидної кишки. Смерть тов. С.&nbsp;П.&nbsp;Корольова настала від гострої серцевої недостатності (гостра ішемія міокарду)</blockquote><blockquote>- Міністр охорони здоров'я СРСР, дійсний член АМН СРСР, професор Б.&nbsp;В.&nbsp;Петровський; дійсний член АМН СРСР, професор А.&nbsp;А.&nbsp;Вишневський; завідувач хірургічного відділення лікарні, доцент, кандидат медичних наук Д.&nbsp;Ф.&nbsp;Благовидов; член-кореспондент АМН СРСР, профеор А.&nbsp;І.&nbsp;Струков; начальник Четвертого головного управління при Мінохорони здоров'я СРСР, заслужений діяч науки, професор А.&nbsp;М.&nbsp;Марков.»</blockquote>В певний момент у Сергія Корольова вчергове відкрилася внутрішня [[кровотеча]]. Його госпіталізували у Кремлівську лікарню, де обстеження показало, що кишківник Корольова уражено [[Поліп (медицина)|поліпами]]. Лікарі вирішили негайно оперувати, оперував конструктора Міністр охорони здоров'я СРСР Борис Петровський, асистував при операції завідувач хірургічного відділення лікарні, доцент, кандидат медичних наук Благовидов. Оперативне видалення поліпів кровотечу не припинило. Лікарі вирішили відкрити черевну порожнину, де під час візуального огляду, виявили пухлину прямої кишки&nbsp;— [[Саркома|саркому]] розміром із кулак. Під час масштабного оперативного втручання швидко наростала [[серцева недостатність]], що завершилося [[Смерть|смертю]] Сергія Павловича Корольова.

Офіційна версія замовчує певні деталі, що, власне, і стали причинами смерті. Під час одного із допитів слідчий [[НКВС]] вдарив Сергія Корольова графином у обличчя, що призвело до масштабного [[Переломи кісток|перелому]] щелепи. У таборах кістки зрослися неправильно, через що щелепи Корольова більше не могли відкриватися у повному обсязі. Через ці наслідки, під час операції Корольова не змогли екстрено [[Інтубація трахеї|інтубувати]]&nbsp;— тобто ввести у його трахею трубку для штучного дихання і підтримання рівня кисню в крові. Найімовірніше, саме це і призвело до наростання серцевої недостатності і подальшої смерті.

Прах видатного конструктора поховано у Москві, у [[Кремлівська стіна|Кремлівській стіні]].[[Файл:Korolev-museum-zhytomyr.jpg|thumb|250px|Музей космонавтики ім. С. Корольова]]

== Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова ==
[[Файл:Житомр майдан Рад.jpg|міні|праворуч|250пкс|Пам'ятник С.Корольову в Житомирі]]
[[1970]] в [[Житомир]]і було відкрито меморіальний будинок-музей академіка Сергія Павловича Корольова, з [[1987]] &nbsp;— [[Музей космонавтики імені Сергія Павловича Корольова]].

[[Академія наук СРСР|Академією наук СРСР]] 1967 засновано [[Золота медаль імені С. П. Корольова|Золоту медаль імені С.&nbsp;П.&nbsp;Корольова]].

== Меморіальний музей Корольова в Москві ==
1 серпня 1975 в Москві в будинку №&nbsp;2/28 по Шостому Останкінському провулку, де жив Сергій Павлович Корольов, був відкритий меморіальний Музей Корольова<ref>Музей Королева. Газ. «Известия», 2 августа 1975 г., с. 4.</ref>.

== Вшанування ==
{{Також|Вулиця Академіка Корольова}}

[[Файл:Дуб Корольова, вул. Академіка Янгеля, 14.jpg|міні|Дуб Корольова, вул. Академіка Янгеля, 14, м. Київ]]
Ім'я Корольова присвоєно одному з районів Житомира&nbsp;— [[Корольовський район]].

В Житомирі на майдані Рад встановлено пам'ятник Корольову, [[Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова|Житомирському військовому інституту]] присвоєно ім'я Корольова.

На честь Корольова названо багато вулиць, проспектів, площ та інших топонімів в Україні, Росії, Казахстані.
[[Файл:Пам'ятник С.П.Корольову в Києві, на території політехнічного інституту.jpg|міні|Пам'ятник Корольову в Києві, на території політехнічного інституту]]
[[12 січня]] [[2017]] на державному рівні в Україні відзначався ювілей&nbsp;— 110 років з дня народження Сергія Корольова (1907—1966), вченого, конструктора космічних кораблів<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1807-19 Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року №&nbsp;1807-VIII «Про відзначення пам'ятних дат і ювілеїв у 2017 році»]</ref>.

На його честь названо астероїд [[1855 Корольов]] та [[Корольов (марсіанський кратер)|кратер на Марсі]].

За словами [[Ілон Маск|Ілона Маска]], Корольов&nbsp;— «один із найкращих»<ref>{{Cite web|title=https://twitter.com/elonmusk/status/1281724440636612608|url=https://twitter.com/elonmusk/status/1281724440636612608|website=Twitter|accessdate=2020-07-12|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Ілон Маск назвав українського ракетно-космічного конструктора Корольова одним з найкращих|url=https://lb.ua/tech/2020/07/11/461664_ilon_mask_nazvav_ukrainskogo.html|website=LB.ua|accessdate=2020-07-12}}</ref>.

== Цікавинки ==
* Донька С.&nbsp;П.&nbsp;Корольова Наталія Сергіївна згадує: «Саме слово ''Україна'' вимовляли в нашій родині трепетно, з великою любов'ю. Дитинство мій батько провів у Ніжині, народився він у Житомирі, мешкав у Києві, в Одесі. Перші 24 роки, майже половину свого життєвого шляху, батько провів в Україні. Він дуже її любив. Полюбляв українські пісні, українську мову. Це точно. „Дивлюсь я на небо“, „[[Реве та стогне Дніпр широкий]]“&nbsp;— улюблені пісні бабусі й батька»<ref>http://www.bulvar.com.ua/arch/2006/15/443bcc9e1eab4/</ref>.
* Пісня «[[Дивлюсь я на небо, та й думку гадаю…]]» стала однією зі спонук, які привели майбутнього основоположника практичної світової космонавтики до зацікавлення космосом. Коли Корольов запустив ракету з першим українським космонавтом [[Попович Павло Романович|Павлом Поповичем]], той заспівав з космосу для головного конструктора його улюблену пісню «Дивлюсь я на небо…»

== ЗМІ про Корольова ==
* Інтерв'ю дочки Наталії Корольової // [[Факты (газета)|Факти]].&nbsp;— 2011.&nbsp;— 14 січ.&nbsp;— С. 6.
* [http://tyzhden.ua/History/20554 Як Сергій Корольов партію надурив та інші історії]

== Примітки ==
 {{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''[[Гаврилюк Лариса Олексіївна|Л.&nbsp;О.&nbsp;Гаврилюк]], Д.&nbsp;В.&nbsp;Грузін''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Korolov_S Корольов Сергій Павлович] // {{ЕІУ|5|175}}
* ''В.&nbsp;В.&nbsp;Пилипенко''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=5104 Корольов Сергій Павлович] // {{ЕСУ}}

== Посилання ==
{{Портал|Космонавтика|Наука|Біографії}}
* [http://www.youtube.com/watch?v=UuRxplR7B80 Сергій Павлович Корольов]&nbsp;— відео
* {{Audio|Sputnik.ogg|Звук сигналу з першого штучного супутника}}
* [http://korolev-s-p.ru Сторінка про Головного конструктора Сергія Корольова]
* [http://cosmosmuseum.info/ Сторінка музею в м. Житомирі ім. Сергія Павловича Корольова]
* [http://www.wikimapia.org/#lat=50.253688&lon=28.677685&z=18&l=37&m=a&v=2 www.wikimapia.org]&nbsp;— місцерозташування дому і музею в Житомирі, де народився С.&nbsp;П.&nbsp;Корольов.
* [http://www.russianspaceweb.com/korolev.html Biografy] (eng.)
* [http://www.youtube.com/watch?v=HwVtH3VSmWk Фільм про Сергія Корольова знятий НТУ у 2009&nbsp;р.]

{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Інженери]]
[[Категорія:Конструктори]]
[[Категорія:Ракетобудівники]]
[[Категорія:Українські науковці]]
[[Категорія:Науковці МФТІ]]
[[Категорія:В'язні ГУЛАГу]]
[[Категорія:Репресовані в СРСР]]
[[Категорія:Академіки АН СРСР]]
[[Категорія:Науковці, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Місяці]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо кратер на Марсі]]
[[Категорія:Основоположники космонавтики]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі населені пункти]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Українські авіаконструктори]]
[[Категорія:Люди на монетах України]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі географічні об'єкти]]
[[Категорія:Українці Росії]]