Коритники

Версія від 17:45, 21 березня 2018, створена Oleh z Kalusha (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{НП |країна = Польща |статус = село |українська назва = Коритник...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Коритники (пол. Korytniki) — село на Закерзонні, у гміні Красічин Перемишльського повіту в Підкарпатському воєводстві на південному сході Польщі.

Село
Коритники
пол. Korytniki
Korytniki, kostel, rekonstrukce.jpg
Колишня церква

Координати 49°47′04″ пн. ш. 22°38′00″ сх. д.H G O

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське
Повіт Перемишльський
Гміна [[Гміна Красічин|]]
Перша згадка 1397
Висота центру 250  м
Населення 800 осіб (2010)
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+1
Телефонний код (+48) 16
Поштовий індекс 37-741
Автомобільний код RPR
SIMC 0604749
GeoNames 768096
Коритники. Карта розташування: Польща
Коритники
Коритники
Коритники (Польща)

Географічне положення

Село розташоване на відстані 3 кілометри на північний захід від центру гміни села Красічина, 9 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 54 кілометрів на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.

Історія

Село згадується в документі 1397 р.

За королівською люстрацією 1589 р. село входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства, село було у власності шляхтичів Красіцьких.

У 1785 р. закінчено будівництво цісарського тракту з Дуклі до Перемишля, в Коритниках був заїзд для подорожніх із шинком, покоями для відпочинку і постоєм для возів.

У 1880 р. Коритники належали до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 661 житель і 86 на землях фільварку (більшість — греко-католики, за винятком 100 римо-католиків).[1]

У 1939 році в селі проживало 1130 мешканців, з них 790 українців-грекокатоликів, 270 українців-римокатоликів, 40 поляків, 30 євреїв[2]. Село входило до ґміни Кіньківці Перемишльського повіту Львівського воєводства. Греко-католики належали до парафії Вапівці Перемиського деканату Перемишльської єпархії.

Після Другої світової війни українців добровільно-примусово виселяли в СРСР. Решту українців у ході етнічної чистки під час проведення Операції «Вісла» було депортовано на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави[3]. В село заселено поляків.

Церква

Вперше церква в селі документується в 1504 р.

У 1886 р. на місці попередньої дерев’яної українці збудували муровану греко-католицьку церкву св. Вмч. Димитрія. До їх депортації була парафіяльною церквою, яка належала до Перемиського деканату Перемишльської єпархії, надалі перетворена на костел.

Примітки