Відкрити головне меню

вікі — зона російського світу. це часом страшенно набридає. боротися з тим — як боротися з вітряними млинами. це жахливо нестерпний тетріс — виправляєш в одному місці — паскудять в іншому. аби ж просто вандалили, так ні, роблять свідомі правки. і їх більшість. схоже, серед патрульних також таких вистачає, і з роками таких падлюк все більше. і коли мало редагуєш, той тетріс засипає твою стрічку з головою. і нудить від того більше, ніж від гнилої цибулі чи ненормального тиску. і ради тому немає... і не буде. паскудство завжди було успішнішим. і тепер його поступ не менш помітний, ніж 10 років тому. сволота домінує. її сумління не мучить. вони завжди мали нахабність і їм все сходило. і зійде

найперший зоологічний критерій вікідебіла -- не маючи зоологічної чи мовознавчої практики, лізти в дискусії про назви тварин. генерали серед таких -- ті, що першим ділом лізуть виправляти назви звірів, а надто родову назву "вивірка" на підвидовий номен "бєлка", вона ж "вєкша". витончені україножери обговорюють назви типу "дікаабраз" тощо. і обговорення назв в нормі заміщає роботу над змістом (як це схоже не практику редакцій наукових видань!). а в статтях біда. то миші харчуються меблями, то слони вирощують собі хоботи для дихання під водою. а в посиланнях, якщо такі раптом є, -- биті ссилки або сіра література. і це нікого не хвилює. бо йде бороться за якоря, зокрема російські номени. дуже успішна. з відкатами. з криками "нізабудім-ніпрастім". і тупі переклади з чужих вікі, а надто з росіянської. аби було. імітатори українського. а насправді борці з українським. зокрема й назвами. суки.