Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Yasnodark/Чернетка


https://kennziffer.blogspot.com/2017/02/ludek-pesek.html
*https://studfiles.net/preview/5213614/
*http://noc-ukr.org/olympic/european-games/minsk-2019/licenzii/
*https://www.president.gov.ua/documents/10962005-rp-2799
*http://www.shooting-ukraine.com/trainers
*http://esu.com.ua/search_articles.php?id=32841
* http://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/2001/1/Tkachenko%20K..pdf
*https://books-audio.in/news/kim_stehnli_robinson_krasnyj_mars/2018-04-24-5038
*https://coollib.net/b/36215/read#t6

== 1==

* [[Ivanna Sakhno]] 
* [[Berta Vázquez]] http://ethnicelebs.com/berta-vazquez
* [[Katlin Mastandrea]] http://ethnicelebs.com/katlin-mastandrea
* [[Erin Karpluk]] http://ethnicelebs.com/erin-karpluk
* [[Greg Bryk]] http://ethnicelebs.com/greg-bryk
* [[Nate Torrence]] http://ethnicelebs.com/nate-torrence
* [[Katelyn Nacon]] http://ethnicelebs.com/katelyn-nacon
* [[Natalie Krill]] http://ethnicelebs.com/natalie-krill
* [[Elisha Cuthbert]] http://ethnicelebs.com/elisha-cuthbert
* [[Basil Iwanyk]] http://ethnicelebs.com/basil-iwanyk
* [[Elisha Cuthbert]] http://ethnicelebs.com/fred-ewanuick
* [[Fred Ewanuick]] http://ethnicelebs.com/fred-ewanuick
* [[Sasha Sloan]] http://ethnicelebs.com/sasha-sloan
* [[Kyle Riabko]] http://ethnicelebs.com/kyle-riabko
* [[Tyler Shaw]] http://ethnicelebs.com/tyler-shaw
* [[Andrea Feczko]] http://ethnicelebs.com/andrea-feczko
* [[Chuck Palahniuk]] http://ethnicelebs.com/chuck-palahniuk
* [[Kyle Kuzma]] http://ethnicelebs.com/kyle-kuzma
* [[Ruben Fleischer]] http://ethnicelebs.com/ruben-fleischer
* [[Michael Kors]] http://ethnicelebs.com/michael-kors
* [[Dimitri Diatchenko]] http://ethnicelebs.com/dimitri-diatchenko
* [[Joanne Nosuchinsky]] http://ethnicelebs.com/joanne-nosuchinsky
* [[Tasya Teles]] http://ethnicelebs.com/tasya-teles
* [[Ivanna Sakhno]] http://ethnicelebs.com/alex-meneses
* [[Demi-Leigh Nel-Peters]] http://ethnicelebs.com/demi-leigh-nel-peters
* [[Matt Czuchry]] http://ethnicelebs.com/matt-czuchry
* [[Hannah Stocking]] http://ethnicelebs.com/hannah-stocking
* [[Michael Stoyanov]] http://ethnicelebs.com/michael-stoyanov
* [[Alex Meneses]] http://ethnicelebs.com/alex-meneses
* [[Alexandra Chando]] http://ethnicelebs.com/alexandra-chando
* [[Jess Moskaluke]] http://ethnicelebs.com/jess-moskaluke
* [[Amy Seimetz]] http://ethnicelebs.com/amy-seimetz
* [[Evan Longoria]] http://ethnicelebs.com/evan-longoria
*https://coollib.com/b/385504/read#t1
*https://uakino.club/series/drama_series/5515-gra-prestolv.html
*https://www.youtube.com/watch?v=yVDrYaXc-EM
*https://www.youtube.com/watch?v=ElDxOT5j7zk
*https://www.youtube.com/watch?v=on64gRoWXjM
*https://www.youtube.com/watch?v=b3Guf-T3U1U

== 2==
*https://nv.ua/opinion/nas-zhdet-syurpriz-ob-izbiratelyah-poroshenko-timoshenko-i-zelenskogo-50012791.html
*https://nv.ua/opinion/sem-voprosov-kandidatam-2517108.ht
*https://www.depo.ua/ukr/politics/benefis-docenta-navischo-gricenku-yevrooptimisti-i-zbiti-lotchiki-20190111898373
*https://konkurent.in.ua/publication/36601/gritsenko-priznachit-savchenka-golovou-nbu-yakscho-stane-prezidentom/
*https://www.youtube.com/watch?v=WMem4bxSQXo
*https://www.youtube.com/watch?v=a8y4Plc9A8E
*https://www.youtube.com/watch?v=fJMLZyMc2kI
*https://www.youtube.com/watch?v=Oh_LB4tXog8
*https://www.youtube.com/watch?v=Lwe7Y-RxiaY
*https://www.youtube.com/watch?v=YDsei4wUy78
*https://www.youtube.com/watch?v=M5oazXjjoLg
*https://www.youtube.com/watch?v=bPvUvhOSIyo
*https://www.youtube.com/watch?v=Zl-F-t73JCU
*https://www.youtube.com/watch?v=H0lT9hBaDF8
*https://www.youtube.com/watch?v=NS_FcreS_50
*https://www.youtube.com/watch?v=gIkTTca8vR0
*https://www.youtube.com/watch?v=KpHXaRvdhMw
*https://www.youtube.com/watch?v=zn4__2NrNc0
*https://www.youtube.com/watch?v=scF_V7lcDiM
*https://www.youtube.com/watch?v=6maPikAF-78
*https://www.youtube.com/watch?v=wOCSzTNO6Jc

ml
*https://ru-ru.facebook.com/A.S.Grytsenko/videos/426713668095101/
*https://www.facebook.com/SaakashviliMikheil/?ref=py_c
*https://www.facebook.com/sviatoslav.vakarchuk/?ref=py_c
*
*https://ru-ru.facebook.com/radioNV.ua/
*https://www.facebook.com/ukrpravda/?fref=mentions&__xts__%5B0%5D=68.ARBIv5FNDuBHsP2Mw1n-o4fbSVgLzzIikUaucYMm3l82RGyZAdBl7xhA090aqRIVtb5Fxpw2czJmNhWoUou2hEAcn4S0LCfCU7ScB_l-9ybf1dtdckBWQmrl9cwo3qouWgLPAERkSeKGydrz6_oNzSv--wUrI0gNYWaRAIkX56GOwGI4b841z3LxPhdC6qADDJircthDOOgf685PxPBUh7RU0ad30Mi5vokDBZxRS_UHlIGgJrupNMpKMlLso_JPz_lx_Bd9hqG5JM3hpTLKtrgg9ptuEqpULbySHV_VcDuUVVfaABew4Mu0tOGZHxVKBAfliJ6kMN582l-rXg6I48HwuO3IjhiLxQ&__tn__=K-R
*
*https://www.facebook.com/novoyevremya/?ref=py_c
*https://www.facebook.com/hromadskeua/?ref=py_c
*https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/?ref=py_c
*https://www.facebook.com/serhiyprytula/?ref=py_c
*https://www.facebook.com/radiosvoboda/?ref=py_c
*https://www.facebook.com/TVToronto/?ref=py_c

{{нп|Лікар Майбуття||en|Dr. Futurity}} 

https://coollib.net/b/167685/read#t14 
*http://sm.strichka.com/article/79586360
*http://bukvoid.com.ua/events/sum/2016/09/02/224803.html
*http://ren.tv/novosti/2018-02-20/umer-rossiyskiy-pisatel-fantast-andrey-kruz
*http://magazines.russ.ru/neva/2003/8/kater.html
*https://newstracker.ru/news/society/03-05-2016/na-stavropole-umer-pisatel-fantast-vasilii-zviagintsev-23943
*https://newstracker.ru/news/society/03-05-2016/na-stavropole-umer-pisatel-fantast-vasilii-zviagintsev-23943
*https://snob.ru/selected/entry/85179
*https://zbruc.eu/node/61215
*http://info-japan.ru/news/2011/07/28/umer-pisatel-fantast-sakyo-komacu
*https://life.pravda.com.ua/culture/2017/01/27/222293/
*
https://coollib.net/b/167685/read#t14
*http://metodichka.com.ua/RF27.htm
*https://www.openstreetmap.org/search?query=%D0%9F%D1%83%D0%BB%D1%8E%D1%8F#map=17/49.80486/23.99520
*http://www.geonames.org/search.html?q=Vernadsky&country=
*http://www.geonames.org/statistics/
*http://www.geonames.org/search.html?q=Yuri+Kondratyuk&country=
*http://www.geonames.org/search.html?q=Sergei+Korolev&country=
*http://www.geonames.org/search.html?q=Serhiy+Korolev&country=
http://www.geonames.org/search.html?q=Korolev&country=UA


*http://bgf.zavinagi.org/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%BE%D1%82_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2
*http://bgf.zavinagi.org/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%BE%D1%82_%D0%9D%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9D%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B0



*Альона Савченко
*Зинаида Турчина
*Ксения Симонова
*http://bgf.zavinagi.org/index.php/%D0%9D%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D1%86%D0%B0
*http://bgf.zavinagi.org/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%86%D0%B8_%D0%BF%D0%BE_%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%80
*http://bgf.zavinagi.org/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%BF%D0%BE_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80
*http://bgf.zavinagi.org/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%BE%D1%82_%D0%9B%D1%8E%D0%B1%D0%B5%D0%BD_%D0%94%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2
*http://bgf.zavinagi.org/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F_%D0%BF%D0%BE_%D0%B8%D0%B7%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B5
*http://bgf.zavinagi.org/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0
*http://bgf.zavinagi.org/index.php/%D0%91%D0%93-%D0%A4%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0:%D0%90%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D0%BA%D0%BE_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE
*http://bgf.zavinagi.org/index.php/%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F:%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B8_%D0%BF%D0%BE_%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%80

*https://nv.ua/ukr/project/istoria-100-vydayushchikhsya-l-40004783.html
*https://www.discoverukraine.com.ua/vidatni-ukra%D1%97nski-zhinki/
*https://www.discoverukraine.com.ua/category/vidatni-ukra%D1%97nci/
*https://ukr.segodnya.ua/lifestyle/science/top-9-ukrainskih-uchenyh-chimi-izobreteniyami-polzuetsya-ves-mir-1022648.html
*https://espreso.tv/article/2016/11/12/7_vydatnykh_lyudey_yaki_proslavylys_za_kordonom_ta_zalyshylys_ukrayincyamy

https://web.archive.org/web/20180404171931/http://epizodsspace.airbase.ru/bibl/tm/2000/10/romantika.html

http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_top_ukrainian_052012.pdf

*https://www.youtube.com/results?search_query=%D1%81%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BE%D0%BA+%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%B2%D0%B0+
*https://24tv.ua/ru/spisok_sencova_o_kazhdom_ukrainskom_plennike_snimajut_korotkometrazhnyj_film_n989816
*https://www.youtube.com/watch?v=LCbZrO8hDtQ
*https://hromadskeradio.org/ru/programs/rankova-hvylya/nadeyus-chto-k-nam-prisoedinyatsya-rezhissery-iz-ukrainy-iniciator-semok-rolikov-o-politzaklyuchennyh-iz-spiska-sencova
*
http://radoslavie.od.ua/xristianizaciya-rusi-ukrainy.html
http://incognita.day.kyiv.ua/pochatki-xristiyanstva-v-rusi-ukrayini.html
http://www.vinec.org.ua/shlyah-ridnoi-viry/476-hryshchennja-rusy-blagodat-chy-nacionalna-tragedija/
http://nvip.com.ua/%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8-%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0/%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%8E-%D1%94%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%8E-%D1%81%D1%96%D0%BC%E2%80%99%D1%94%D1%8E-%D0%B4%D0%BE-%D1%81%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%97-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%B8


*https://nvspb.ru/2015/01/21/my-razdelilis-na-dva-vrajduyushchih-lagerya-56470
[https://www.google.com.ua/imgres?imgurl=http%3A%2F%2Fimg0.reactor.cc%2Fpics%2Fpost%2F%25D0%25A3%25D0%25BA%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B8%25D0%25BD%25D0%25B0-%25D0%25AF-%25D0%2592%25D0%25B0%25D1%2582%25D0%25BD%25D0%25B8%25D0%25BA-%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25B7%25D0%25BD%25D0%25BE%25D0%25B5-%25D0%25B2%25D1%258B%25D0%25B2%25D0%25B5%25D1%2580%25D1%2582%25D1%258B-%25D1%2581%25D1%2583%25D0%25B4%25D1%258C%25D0%25B1%25D1%258B-1398806.jpeg&imgrefurl=http%3A%2F%2Fvatnik.reactor.cc%2Fpost%2F1447977&docid=mhsMvEvXleBJkM&tbnid=I7duR0zF_wD_NM%3A&vet=10ahUKEwiczuq-srXcAhXjAJoKHXW0BBkQMwgtKAAwAA..i&w=600&h=389&itg=1&bih=920&biw=1218&q=%D1%84%D0%BE%D1%82%D0%BE%20%D0%90%D0%B2%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%20%D1%82%D0%B0%20%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%96%D0%BD%20%D0%97%D0%BE%D1%80%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82&ved=0ahUKEwiczuq-srXcAhXjAJoKHXW0BBkQMwgtKAAwAA&iact=mrc&uact=8 ] .
*https://rian.com.ua/interview/20160828/1015347080.html
*https://consul-consul.livejournal.com/243757.html
*https://www.fontanka.ru/2014/03/06/164/

:Я за скасування дій та рішень одного адміністратора іншим протягом тижня після прийняття рішення у разі прийняття першим адміном неправомірного, недостатньо аргументованого, непродуманого чи суб'єктивного рішення. Неможливість скасування адміндії іншого адміна гальмує вирішення конфліктних ситуацій,.

*https://www.youtube.com/watch?v=EIdeHGlUrVw
=== sf dies ===
https://locusmag.com/category/news/obituaries/
https://www.sfsite.com/news/
https://www.sfsite.com/news/page/4/
http://www.lfs.org/releases/2018Winners.shtml
https://www.sfsite.com/news/page/11/
http://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_top_ukrainian_052012.pdf
Помер найстарший серед помітних письменників-фантастів [[Клод Сеньйоль]], що ймовірно був автором найраніше написаного фантастичного роману серед живих письменників: перший свій роман "Коло чарівників" він видав 73 роки тому, у далекому 1945 році.<ref>[http://archive.wikiwix.com/cache/?url=https%3A%2F%2Fwww.actualitte.com%2Farticle%2Freportages%2Fclaude-seignolle-l-insaisissable-centenaire%2F65674 Claude Seignolle, l'insaisissable centenaire]</ref>
https://www.youtube.com/watch?v=MyIEgxhTvVI
*http://www.legacy.com/memorial-sites/science-fiction/profile-search.aspx?beginswith=All
*https://rossdawson.com/blog/savvy-sci-fi-futurists-21-science-fiction-writers-who-predicted-inventions-way-ahead-of-their-time/
*https://booksonthewall.com/blog/10-authors-became-famous-after-death/
*https://bibliophilweb.wordpress.com/2018/06/02/lannee-du-centenaire-pour-henri-vernes/
*http://smallbeerpress.com/category/authors/carol-emshwiller-authors/
*http://smallbeerpress.com/tag/carol-emshwiller/
*https://www.theguardian.com/books/2016/may/18/nicholas-fisk-obituary
*https://www.theglobeandmail.com/arts/books/article-german-born-author-eric-koch-was-held-in-canada-during-wartime/
*https://livre.fnac.com/a12344238/Philippe-Curval-Black-bottom
*https://dailynord.fr/2018/03/on-est-bien-seul-dans-lunivers-philippe-curval/
*https://www.theguardian.com/books/2018/jun/28/harlan-ellison-death-science-fiction-star-trek
*https://www.liveinternet.ru/tags/Leonora%20Carrington/
*http://comment-news.com/story/d3d3Lm55dGltZXMuY29tLzIwMTgvMDMvMTYvb2JpdHVhcmllcy9rYXRlLXdpbGhlbG0tcHJvbGlmaWMtc2NpZW5jZS1maWN0aW9uLXdyaXRlci1kaWVzLWF0LTg5Lmh0bWw
*
*https://www.independent.ie/world-news/ursula-k-le-guin-bestselling-science-fiction-author-dies-36524426.html
*https://www.livemint.com/Politics/5JMU8OB6ZMxj6JLx5xNgdJ/Brian-Aldiss-British-science-fiction-writer-dies-at-92.html
*http://www.businessinsider.com/ap-british-science-fiction-writer-brian-aldiss-dies-at-92-2017-8
*http://www.legacy.com/memorial-sites/science-fiction/

http://korolev.msk.ru/books/dc/gold5719.html
*http://www.plovdivguide.com/public/export/send/Current-News/The-science-fiction-writer-Agop-Melkonian-died-at-the-age-of-57-2101


*http://blog.kniga.biz.ua/zrobleno-v-ukrayini/
*https://inspired.com.ua/creative/books/20-best-books-in-ukrainian/
*https://blog.yakaboo.ua/fantastychni-novynky-yaki-knyzhky-prezentuvatymut-na-festyvali-literracon/

:http://www.sfadb.com/

Armand Grenier  Canadian science fiction  writer Erres boreales (1944) Hammad
Armand Grenier 1917 Canadian science fiction Hammad 1953


Для прочитання актуальні книги:
# {{флаг США}} [[Роберт Гайнлайн]] «[[Подвійна зірка (роман)|Подвійна зірка]]» ({{lang-en|Double Star, 1956}}) https://royallib.com/read/haynlayn_robert/dvoynaya_zvezda_Double_Star.html#0
# {{прапор Канади}} [[Артур Гейлі]] «{{не перекладено|На вищих щаблях||en|In High Places (Hailey novel)}}» ({{lang-en|«In High Places», 1962}}) http://coollib.net/b/275799/read
# {{прапор Великої Британії}} [[Джордж Орвелл]] «[[1984 (роман)|1984]]» ({{lang-en|«1984»}}, 1948) http://loveread.ec/read_book.php?id=9355&p=1
# {{флаг США}} [[Джек Фінні]] «[[Десятицентовик Вудроу Вілсона]]» ({{lang-en|«The Woodrow Wilson Dime», 1960; доп. 1968}})
# {{прапор Канади}} [[Маргарет Етвуд]] «[[Оповідь служниці (роман)|Оповідь служниці]]» ({{lang-en|«The Handmaid's Tale»}}, 1985) https://www.litres.ru/static/or4/view/or.html?user=0&cover=%2Fpub%2Fc%2Fcover%2F27609310.jpg&art=27609310&baseurl=%2Fpub%2Ft%2F27609310.&file=33308934&trials=1&uuid=0458ff70-d3f0-11e7-b9d3-0cc47a5453d6
# {{флаг США}} {{нп|Флетчер Нібел||ru|Нибел, Флетчер}} «[[Зниклий (роман)|Зниклий]]» ({{lang-en|«Vanished», 1968}}) https://coollib.com/b/318893/read
# {{прапор України}} [[Юрій Олеша|Юрія Олеші]] «[[Три товстуни]]» ({{lang-ru|«Три толстяка», 1924}}) https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3825
# {{флаг США}} Джеймс Д. Горан (James D. Horan) «[[Потрібний образ (роман)|Потрібний образ: роман про людей, що «роблять» кандидатів у президенти]]» ({{lang-en|The Right Image: A Novel of the Men Who «Make» Candidates for the Presidency, 1967}}) https://royallib.com/read/horan_dgeyms/nugniy_obraz.html#0
# {{прапор Франції}} [[Мішель Уельбек]] «[[Покора]]» ({{lang-fr|«Soumission», 2015}}) https://www.litres.ru/static/or4/view/or.html?art=22071955&cover=%2Fpub%2Fc%2Fcover%2F22071955.jpg&user=0&trials=1&uuid=f4fcfacb-aa5b-11e6-9c73-0cc47a1952f2&baseurl=%2Fpub%2Ft%2F22071955.&file=25458080
# {{флаг Уєльс}} {{не перекладено|Пітер Тейт||de|Peter Tate}} ({{lang-en|Peter Tate}})&nbsp; — «[[Любов до Батьківщини і отруйний дощ]]» ({{lang-en|«Country Love and Poison Rain»}})&nbsp;  ([[1973 у літературі|1973]]) ([[Велика Британія]]) 
# {{прапор Франції}} [[Рене Баржавель]] ({{lang-fr|René Barjavel}}) «[[Велика таємниця]]» ({{lang-fr|«Le Grand Secret»}})&nbsp; ([[1973 у літературі|1973]]) 
# {{флаг США}} [[Філіп Рот]] «{{Не перекладено|Змова проти Америки||en|The Plot Against America }}» ({{lang-en|«The Plot Against America», 2004}}), http://coollib.net/b/139969/read
# {{прапор Італії}} [[Джанні Родарі]] «[[Пригоди Цибуліно]]» ({{lang-it|«Il Romanzo di Cipollino, 1951; Le avventure di Cipollino, 1957}}) https://coollib.net/b/433299 https://coollib.net/b/83444/read
# {{флаг США}} [[Бен Бова]] «[[Колонія (роман)|Колонія]]» ({{lang-en|«Colony», 1978}}),&nbsp;
# {{Прапор Канади}} [[Арман Греньє]] «[[Той, що оре Хаммаду]]» ({{lang-fr|«Defricheur de Hammada»}}) ([[1953 у літературі|1953]]),&nbsp; 
# {{флаг США}} [[Стівен Кінг]] «[[11/22/63|22.11.63]]» ({{lang-en|«11/22/63», 2011}}),&nbsp; 
# {{прапор Франції}} [[Філіпп Кюрваль]] ({{lang-fr|Philippe Curval}}) «[[Ця мила людяність]]» ({{lang-fr|Cette Chre Humanit}}) ([[1958 у літературі|1958]]) 
# {{прапор Росії}} {{флаг США}} [[Аксьонов Василь Павлович|Василя Аксьонов]] «[[Острів Крим]]» ({{lang-ru|«Остров Крым», 1986}})
# {{флаг України}} [[Нік Лисицький]] ({{lang-uk|}})&nbsp;&nbsp;— «[[Цезарі (роман)|Цезарі]]» ({{lang-en|«Цезарі», 2018}}) 
# {{флаг США}} [[Конні Вілліс]] ({{lang-en|Connie Willis}})&nbsp;&nbsp;— «[[Книга Судного дня (роман)|Книга Страшного суду]]» ({{lang-en|«Doomsday Book», 1992}}) 
# {{флаг США}} [[Дональд Бартелмі]] «[[Король]]» «{{Не перекладено|Король (роман)|Король|en|The King}}» ({{lang-en|«The King», 1990}}) 
# {{прапор Англії}} [[Івлін Во]] «{{Не перекладено|Сучасна Європа Скотта-Кінга||en|Scott-King's Modern Europe}}» ({{lang-en|«Scott-King's Modern Europe», 1947}}) 
# {{прапор Польщі}} [[Станіслав Ігнацій Віткевич|Станіслав Віткевич]] «{{нп|Ненаситність (роман)|Ненаситність|pl|Nienasycenie}}» ({{lang-pl|«Nienasycenie», 1930}}) 
# {{флаг США}} [[Лусіус Шепард|Луціус Шепард]] ({{lang-en|Lucius Shepard}})&nbsp; — «{{не перекладено|Життя під час війни (роман)||en|Life During Wartime (novel)}}» ({{lang-en|«Life During Wartime»}}) [1987] 
# {{прапор Німеччини}} [[Карл Амері]] ({{lang-de|Carl Amery}}) «[[Проект "Король"]]» ({{lang-de|Das Königsprojekt}}) ([[1982 у літературі|1982]]) 
# {{флаг США}} [[Вілсон Такер]] ({{lang-en|Wilson Tucker}})&nbsp;&nbsp;— «[[Мисливці на Лінкольна]]» ({{lang-en|«The Lincoln Hunters», 1958}}) 
# {{прапор Польщі}} [[Станіслав Ігнацій Віткевич|Станіслав Віткевич]] «{{нп|Прощання з осінню||pl|Pożegnanie jesieni}}» ({{lang-pl|«Pozegnanie jesieni», 1925}})
# {{не перекладено|Пітер Тейт||de|Peter Tate}} ({{lang-en|Peter Tate}})&nbsp; «[[Зелений гребінець]]» ({{lang-en|«Greencombern»}})&nbsp;  ([[1979 у літературі|1979]]) 
# {{прапор Індії}} {{прапор Англії}} [[Редьярд Кіплінг|Редьярд Кіплін]] «[[Нічна пошта: оповідь 2000-го]]» ({{lang-en|«With the Night Mail: A Story of 2000 A.D», 1909}}),&nbsp; 
# {{прапор Англії}} {{не перекладено|Марганіта Ласкі||en|Marghanita Laski}} ({{lang-en|Marghanita Laski}}) «[[Небеса торі, або Грім правих]]» ({{lang-en|Tory Heaven; or, Thunder on the Right }}) ([[1948 у літературі|1948]]) 
# {{прапор Англії}} [[Кінгслі Еміс|Кінґслі Ейміс]]  «[[Російські хованки]]» «{{Не перекладено|Російські хованки||en|Russian Hide-and-Seek}}» ({{lang-en|«Russian Hide-and-Seek», 1980}})
# {{прапор Англії}} [[Крістофер Пріст]] ({{lang-en|Christopher Priest}})&nbsp; — «{{не перекладено|Відокремлення (роман)|Відокремлення|en|The Separation (Priest novel)}}» ({{lang-en|«The Separation»}})&nbsp;  ([[2002 у літературі|2002]]) 
# {{прапор Бельгії}} [[Вард Рейслінк|Вард Райслінк]] ({{lang-nl|Ward Ruyslinck}}) — «[[Резервація (роман)|Резервація]]» ({{lang-en|Mother of Storms»}})&nbsp; ({{lang-nl|Het reservaat}}) ([[1964 у літературі|1964]]) 
# {{флаг США}}  [[Рей Бредбері]] «[[451 градус за Фаренгейтом]]» ({{lang-en|«Fahrenheit 451»}}, скор. 1950 як «Пожежник», 1953, доп. 1979)&nbsp; 
# {{прапор Уельса}} [[Пітер Джордж]] ({{lang-en|Peter George}})&nbsp; «[[Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу (роман)|Доктор Стрейнджлав, або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу]]» ({{lang-en|«»}})&nbsp; 
# {{прапор Англії}} {{не перекладено|Джордж Ґріффітс||en|George Griffith}} ({{lang-en|George Griffith}})&nbsp; «{{не перекладено|Янгол революції: історія приходу страху||en|The Angel of the Revolution}}» ({{lang-en|«The Angel of the Revolution: A Tale of the Coming Terror», 1893}})&nbsp; 
# {{флаг США}} [[Нормен Спінред]] «{{не перекладено|Залізна мрія||en|The Iron Dream}}» ({{lang-en|«The Iron Dream», 1972}}) http://coollib.net/b/98505/read
# {{прапор Італії}} {{не перекладено|П'єрфранческо Проспері||it|Pierfrancesco Prosperi}} «[[Ґарібальді біля Ґетисберґу]]» ({{lang-it|Garibaldi a Gettysburg}}, 1993)&nbsp; 
# {{прапор Росії}}  [[Войнович Володимир Миколайович|Володимир Войнович]] «[[Москва 2042]]» ({{lang-ru|«Москва 2042», 1986}}) 
# {{флаг США}} [[Стівен Кінг]] «[[Мертва зона]]» ({{lang-en|«The Dead Zone»}}, 1979)&nbsp;
# {{флаг США}} [[Дональд Бартелмі]]  «[[Король]]» «{{Не перекладено|Король (роман)|Король|en|The King}}» ({{lang-en|«The King», 1990}}) 
# {{прапор Нідерландів}} [[Белькампо]] ({{lang-nl|Belcampo}})  «[[Верландія]]» ({{lang-nl|Voorland}}) ([[1926 у літературі|1926]])
# {{прапор Данії}} [[Нільс Нільсен]] ({{lang-da|Niels E. Nielsen}}) «[[Правителі]]» ({{lang-da|Herskerne}}) ([[1970 у літературі|1970]]) 
# {{прапор Англії}} [[Кінгслі Еміс]] ({{lang-en|Kingsley Amis}})&nbsp; — «{{не перекладено|Чергування (роман)|Чергування|en|The Alteration}}» ({{lang-en|«The Alteration»}})&nbsp; [1976]  
# {{прапор Англії}} {{флаг США}}  {{нп|Чарльз Плетт||en|Charles Platt (author)}} ({{lang-en|Charles Platt}}) «[[Звалище (роман)|Звалище]]» ({{lang-en|«The Gas», 1970}}) 
# {{прапор Англії}}  {{Не перекладено|Артур Селлінгс||en|Arthur Sellings}} «[[День сміття]]»  ({{lang-en|Junk Day}}) ([[1970 у літературі|1970]]) 
# {{прапор Англії}} [[Івлін Во]] «{{Не перекладено|Сучасна Європа Скотта-Кінга||en|Scott-King's Modern Europe}}» ({{lang-en|«Scott-King's Modern Europe», 1947}}) ([[Велика Британія]])
# {{прапор Канади}}  {{Не перекладено|Річард Ромер||en|Richard Rohmer}} ({{lang-en|Richard Rohmer}}) «[[Ультиматум]]» ({{lang-en|Ultimatum}}) ([[1973 у літературі|1973]]) ([[Канада]]) 
# {{прапор Франції}} {{не перекладено|П'єр Барбе (письменник)|П'єр Барбе|fr|Pierre Barbet (écrivain)}}  ({{lang-fr|Pierre Barbet}}) «[[Драгуни Ерідана]]» ({{lang-fr|«Les Grognards d'Éridan»}})&nbsp;  ([[1970 у літературі|1970]]) 
# {{прапор Норвегії}} {{Не перекладено|Кнут Фалдбаккен||en|Knut Faldbakken}} «[[Країна заходу]]» ({{lang-no|«Uår. Aftenlandet», 1974}}), http://answer.glass-go.com/yurisprudentsiya/num-2393.htm
# {{прапор Англії}} {{не перекладено|Лен Дейтон||ru|Дейтон, Лен}} «{{Не перекладено|СС-ВБ||en|SS-GB}}» ({{lang-en|«SS-GB», 1978}}) 
# {{прапор Угорщини}}  {{Не перекладено|Марія Сепеш||hu|Szepes Mária}} ({{lang-hu|Szepes Mária}}) «[[Червоний лев]]» ({{lang-hu|«A Vörös Oroszlán»}}) ([[1946 у літературі|1946]])  
# {{прапор Австрії}} [[Отто Базіль]] ({{lang-de|Otto Basil}}) «[[Якби фюрер знав]]» ({{lang-de|Wenn das der Führer wüßte!}}) ([[1966 у літературі|1966]]) 
# {{прапор Англії}} [[Роберт Гарріс]] «{{Не перекладено|Фатерлянд (роман)|Фатерлянд|en|Fatherland (novel)}}» ({{lang-en|«Fatherland», 1992}})
# {{прапор Ізраїлю}} {{флаг США}}  {{Не перекладено|Мордекай Рошвальд||en|Mordecai Roshwald}} «{{Не перекладено|Сьомий рівень||en|Level 7 (novel)}}» ({{lang-en|«Level 7», 1959}}) 
# {{флаг США}} {{нп|Ворд Мур||en|Ward Moore}} «[[Принесіть ювілей]]» «{{Не перекладено|Принесіть ювілей||en|Bring the Jubilee}}» , ({{lang-en|«Bring the Jubilee», 1953}})
# {{флаг США}} {{не перекладено|Вільям Сендерс (письменник)|Вільям Сендерс|en|William Sanders (writer)}} «[[Осередки опору]]» «{{Не перекладено|Осередки опору||en|Pockets of Resistance}}» ({{lang-en|«Pockets of Resistance», 1990}}) 
# {{прапор Франції}} [[Жан-П'єр Андревон]]  «{{не перекладено|Праця тхора в курнику||fr|Le Travail du furet à l'intérieur du poulailler}}» ([[1984 у літературі|1984]])
# {{флаг США}} [[Лестер дель Рей]] ({{lang-en|Lester del Rey}}) «[[Нерви (роман)|Нерви]]» ({{lang-en|«Nerves»}})&nbsp;  ([[1942]], доп.&nbsp;— [[1956 у літературі|1956]]) 
# {{флаг США}} [[Рафаель Алоїзіус Лафферті|Рафаель Лафферті]] ({{lang-en|R. A. Lafferty}}) «{{Не перекладено|Володар минулого||en|Past Master (novel)}}» ({{lang-en|«Past Master»}}) ([[1968 у літературі|1968]])
# {{прапор Чехії}}  {{не перекладено|Еміль Вахек||cs|Emil Vachek}} «[[Володар світу (роман Вахека) |Володар світу]]»  ({{lang-cs|«Pán světa», [[1925 у літературі|1925]]}}),&nbsp; 
# {{прапор Англії}} [[Енджела Картер]] ({{lang-en|Angela Carter}})&nbsp; — «{{не перекладено|Герої та лиходії||en|Heroes and Villains}}» ({{lang-en|«Heroes and Villains»}})&nbsp; [1969] 
# {{прапор Німеччини}} {{не перекладено|Томас Циґлер||de|Thomas Ziegler (Schriftsteller)}} ({{lang-de|Thomas Ziegler}}) «{{не перекладено|Голоси ночі||de|Die Stimmen der Nacht}}» ({{lang-de|«Die Stimmen der Nacht»}}) ([[1994 у літературі|1994]]) 
# {{флаг США}} {{не перекладено|Бернард Вулф||en|Bernard Wolfe}} ({{lang-en|Bernard Wolfe}}) — «{{не перекладено|Чистилище (роман)|Чистилище|fr|Limbo (roman)}}» ({{lang-en|«Limbo»}})&nbsp;  ([[1952 у літературі|1952]]) 
# {{флаг США}} [[Оскар Льюїс]] ({{lang-en|Oscar Lewis}}) [[Загублені роки]] ({{lang-en|The Lost Years: A Biographical Fantasy«»}}) ([[1951 у літературі|1951]])
# {{флаг США}} [[Ніл Баррет-молодший]] ({{lang-en|Neal Barrett Jr.}}) «[[Зразок стресу]]» ({{lang-en|«Stress Pattern»}}) ([[1974 у літературі|1974]]) 
# {{флаг США}}  {{не перекладено|Вокер Персі||en|Walker Percy}} «{{Не перекладено|Кохання серед руїн: пригоди поганого католика за часів, близькі до кінця світу||en|Love in the Ruins}}» ({{lang-en|«Love in the Ruins:The Adventures of a Bad Catholic at a Time Near the End of the World»}}, 1987) 
# {{прапор Швеції}} {{Не перекладено|Сем Люндвалл||en|Sam Lundwall}} ({{lang-sv|Sam Lundwall}}) «[[Місто-тюрма]]» ({{lang-sv|Fangelsestaden}}) ([[1978 у літературі|1978]])
# {{флаг США}} {{не перекладено|Джон Келвін Бечелор||en|John Batchelor}} ({{lang-en|John Calvin Batchelor}})&nbsp; «[[Народження Народної республіки Антарктика]]» ({{lang-en|«The Birth of People's Republic of Antartica»}})
# {{флаг США}}  [[Мак Рейнольдс]] ({{lang-en|Mack Reynolds}})&nbsp; — «{{не перекладено|Погляд назад з 2000 року||en|Looking Backward, From the Year 2000}}» ({{lang-en|«Looking Backward, From the Year 2000e»}})&nbsp; ([[1973 у літературі|1973]]) 
# {{прапор Ірландії}} {{Не перекладено|Шоу Дезмонд]] (Shaw Desmond) «[[Демократія (роман)|Демократія]]» ({{lang-en|«The King», 1919}}) 
# {{прапор Угорщини}} {{не перекладено|Шандор Сатмарі||en|Sándor Szathmári}} ({{lang-hu|Sándor Szathmári}}) {{Не перекладено|Подорож до Казохінії||en|Kazohinia}}  ({{lang-hu|}}) ([[1941 у літературі|1941]])
# {{флаг США}} {{не перекладено|Рассел Гобан||en|Russell Hoban}} {{lang-en|Russell Hoban}})&nbsp; — «{{не перекладено|Прогульник Ріддлі||en|Riddley Walker}}» ({{lang-en|Riddley Walker}})&nbsp; [1980] 
# {{прапор Англії}} {{нп|Колін Ґрінленд||en|Colin Greenland}} ({{lang-en|Colin Greenland}}) «{{не перекладено|Геть достаток||en|Take Back Plenty}}» ({{lang-en|«Take Back Plenty», 1990}})
# {{прапор Англії}} {{Не перекладено|Кіт Робертс||en|Keith Roberts}} «{{Не перекладено|Павана (роман)|Павана|en|Pavane (novel)}}» ({{lang-en|«Pavane», 1968}}) 
# {{флаг США}} [[Фредерик Пол]]  «{{Не перекладено|Джем (роман)|Джем: створення утопії|es|Jem (novela)}}» ({{lang-en|«Jem: The Making of A Utopia», 1979}})
# {{прапор Англії}} [[Джон Крістофер]] «{{Не перекладено|Світ взимку||en|The World in Winter}}» ({{lang-en|«The World in Winter», 1962}})
# {{флаг США}} {{не перекладено|Пет Френк||en|Pat Frank}} ({{lang-en|Pat Frank}})&nbsp; «{{не перекладено|Бувай, Вавилоне||en|«Alas, Babylon}}» ({{lang-en|«Alas, Babylon»}})&nbsp; [1959] 
# {{прапор Англії}} {{флаг США}} {{Не перекладено|Генрі Гезлітт||ru|Хэзлитт, Генри}} ({{lang-en|Henry Hazlitt}}) [[Велика ідея (роман)|Велика ідея]] ({{lang-en|«The Great Idea»}}) 1951
# {{прапор Чехії}} {{не перекладено|Йозеф Несвадва||cs|Josef Nesvadba}} «[[Пекло Бенеша]]»  ({{lang-cs|«Peklo Beneš», [[2002 у літературі|2002]]}}),&nbsp;
# {{прапор Швеції}}  [[Пер Йоршильд]] ({{lang-sv|Per Christian Jersild}}) «{{Не перекладено|Після потопу||sv|Efter floden}}» ([[1982 у літературі|1982]])
# {{прапор Англії}} [[Роберт Конквест]] ({{lang-en|Robert Conquest}}) [[Світ відмінностей: сучасний роман науки і уяви]] ({{lang-en|«A World of Difference: A Modern Novel of Science and Imagination»}}) ([[1955 у літературі|1955]]) 
# {{флаг США}} [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp;&nbsp;— «[[451 градус за Фаренгейтом]]» ({{lang-en|«Fahrenheit 451»}})&nbsp; (1950) як «Пожежник», [1953], доп. [1979]
# {{прапор Англії}} [[Вільям Голдінг]] ({{lang-en|William Golding}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Спадкоємці (роман)|Спадкоємці|en|The Inheritors (Golding novel)}}» ({{lang-en|«The Inheritors»}}) [1955]
# {{флаг США}}  [[Філіп Дік|Філіп К.Дік]] ({{lang-en|Philip K. Dick}})&nbsp;&nbsp;— „[[Людина у високому замку]]“ ({{lang-en|«The Man in the High Castle»}})&nbsp; [1962]
# {{прапор Англії}} {{флаг США}} [[Томас Діш]] ({{lang-en|Thomas M. Disch}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Концтабір (роман)|Концтабір|en|Camp Concentration}}» ({{lang-en|«Camp Concentration»}})&nbsp; (1967), [1968]
# {{прапор Англії}} [[Енджела Картер]] ({{lang-en|Angela Carter}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Герої та лиходії||en|Heroes and Villains}}» ({{lang-en|«Heroes and Villains»}})&nbsp; [1969]
# {{прапор Англії}} {{флаг США}} [[Томас Діш]] ({{lang-en|Thomas M. Disch}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|334 (роман)|334|en|334 (novel)}}» ({{lang-en|«334»}})&nbsp; [1972]
# {{флаг США}} [[Мак Рейнольдс]] ({{lang-en|Mack Reynolds}})&nbsp;&nbsp;— «[[Погляд назад з 2000 року]]» ({{lang-en|«Looking Backward, From the Year 2000e»}})&nbsp; [1973]
# [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Висотка (роман Балларда)|Хмарочос|en|High-Rise (novel)}}» ({{lang-en|«High-Rise»}})&nbsp; [1975]
# {{прапор Литви}} {{флаг США}} [[Альгіс Будріс]] ({{lang-en|Algis Budrys}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Майклмас||en|Michaelmas}}» ({{lang-en|«Michaelmas»}})&nbsp; [1977]
# {{флаг США}} {{не перекладено|Джон Келвін Бечелор||en|John Batchelor}} ({{lang-en|John Calvin Batchelor}})&nbsp; «[[Народження Народної республіки Антарктика]]» ({{lang-en|«The Birth of People's Republic of Antartica»}})&nbsp;
# {{флаг США}} [[Курт Воннеґут]] ({{lang-en|Kurt Vonnegut Jr}})&nbsp;&nbsp;— «[[Галапагос (роман)|Галапагос]]» ({{lang-en|«Galápagos»}})&nbsp; [1985]
# {{флаг США}} [[Джеймс Морроу]] ({{lang-en|James Morrow}})&nbsp;&nbsp;— «[[Цей шлях туди, де світ закінчується]]» ({{lang-en|«This Is the Way the World Ends»}})&nbsp; [1985]
# {{флаг США}} [[Ґвінет Джоунз]] ({{lang-en|Gwyneth Jones}})&nbsp;&nbsp;— «[[Біла королева (роман Джоунз) |Біла королева]]» ({{lang-en|«White Queen»}})&nbsp; [1991]
# {{флаг США}} [[Кім Стенлі Робінсон]] ({{lang-en|Kim Stanley Robinson}})&nbsp; «{{не перекладено|Червоний Марс||fr|Mars la rouge}}» ({{lang-en|«Red Mars»}}) [1992]
# {{флаг США}} [[Волтер Джон Вільямс]] ({{lang-en|Walter Jon Williams}})&nbsp; «{{не перекладено|Аристократи (роман)|Аристократи|en|Aristoi}}» ({{lang-en|«Aristoi»}})&nbsp; [1992]
# {{флаг США}} [[Джо Голдеман]] ({{lang-en|Joe Haldeman}})&nbsp;&nbsp;— «[[Вічний мир (роман)|Вічний мир]]» ({{lang-en|«Forever Peace»}})&nbsp; [1997]
# {{флаг США}} {{не перекладено|Стентон А. Кобленц||en|Stanton A. Coblentz}} ({{lang-en|Stanton A. Coblentz}})&nbsp; «[[Володар Транерики]]» ({{lang-en|«Lord of Tranerica », 1939}})&nbsp;
# {{прапор Уельсу}} [[Пітер Джордж]] ({{lang-en|Peter George}})&nbsp; «[[Коммандор-1]]» ({{lang-en|«Commander-1»}})&nbsp; 

Нефантастичні:
# {{флаг США}}  [[Роберт Пенн Воррен]] «[[Все королівське військо]]» ({{lang-en|«All the King’s Men», 1946}}) http://librebook.me/all_the_king_s_men/vol1/1
# {{флаг США}} {{нп|Едмунд Морріс (письменник)|Едмунд Морріс|en|Edmund Morris (writer)}} «{{нп|Голандець: Згадуючи Рональда Рейгана||en|Dutch: A Memoir of Ronald Reagan}}» ({{lang-en|«Dutch: A Memoir of Ronald Reagan», 1999}})
# {{флаг США}} [[Джон Перкінс]] «[[Сповідь економічного вбивці]]» ({{lang-en|«Confessions of an Economic Hit Man», 2004}}) https://www.rulit.me/books/ispoved-ekonomicheskogo-ubijcy-drugoj-perevod-read-147452-1.html
# {{флаг США}} [[Крістофер Баклі]] «{{не перекладено|Маленькі зелені чоловічки||en|Little Green Men (novel)}}» ({{lang-en|«Little Green Men», 1999}}) https://coollib.com/b/84361
# {{прапор Канади}} {{нп|Роберт Дж. Cерлін||en|Robert J. Serling}} «{{нп|Президентський літак загублено (роман)|Президентський літак загублено|en|The President's Plane Is Missing (novel)}}» ({{lang-en|«The President's Plane Is Missing», 1967}}),&nbsp;
# {{прапор Польщі}} [[Аркадій Фідлер]] ({{lang-pl|Arkady Fiedler}})&nbsp;—«{{нп|Білий Ягуар||pl|Biały Jaguar}}» ({{lang-pl|«Biały Jaguar», 1980}}) 
)&nbsp; «{{не перекладено|Аристократи (роман)|Аристократи|en|Aristoi}}» ({{lang-en|«Aristoi»}})&nbsp; [1992]
# [[Джо Голдеман]] ({{lang-en|Joe Haldeman}})&nbsp;&nbsp;— «[[Вічний мир (роман)|Вічний мир]]» ({{lang-en|«Forever Peace»}})&nbsp; [1997]
# [[Крістофер Пріст]] ({{lang-en|Christopher Priest}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Відокремлення (роман)|Відокремлення|en|The Separation (Priest novel)}}» ({{lang-en|«The Separation»}})&nbsp; [2002]

# {{флаг США}} Джеймс Д. Горан (James D. Horan) «[[Потрібний образ (роман)|Потрібний образ: роман про людей, що «роблять» кандидатів у президенти]]» ({{lang-en|The Right Image: A Novel of the Men Who «Make» Candidates for the Presidency, 1967}}) https://royallib.com/read/horan_dgeyms/nugniy_obraz.html#0
# {{флаг США}}  [[Роберт Пенн Воррен]] «[[Все королівське військо]]» ({{lang-en|«All the King’s Men», 1946}}) http://librebook.me/all_the_king_s_men/vol1/1
# {{флаг США}} {{нп|Едмунд Морріс (письменник)|Едмунд Морріс|en|Edmund Morris (writer)}} «{{нп|Голандець: Згадуючи Рональда Рейгана||en|Dutch: A Memoir of Ronald Reagan}}» ({{lang-en|«Dutch: A Memoir of Ronald Reagan», 1999}})
# {{флаг США}} [[Джон Перкінс]] «[[Сповідь економічного вбивці]]» ({{lang-en|«Confessions of an Economic Hit Man», 2004}}) https://www.rulit.me/books/ispoved-ekonomicheskogo-ubijcy-drugoj-perevod-read-147452-1.html
# {{флаг США}} [[Крістофер Баклі]] «{{не перекладено|Маленькі зелені чоловічки||en|Little Green Men (novel)}}» ({{lang-en|«Little Green Men», 1999}}) https://coollib.com/b/84361




Список найкращих фантастичних книг на думку Аннік  Бегін  (1981 рік)

# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp;&nbsp;— «[[451 градус за Фаренгейтом]]» ({{lang-en|«Fahrenheit 451»}}, скор. 1950 як «Пожежник», 1953, доп. 1979)&nbsp; ([[США]])
# [[Джордж Орвелл]] «[[1984 (роман)|1984]]» ({{lang-en|«1984»}}, 1948)
# [[Артур Кларк]], «[[2001: Космічна Одіссея|«2001: Космічна одісея]]» ({{lang-en|«2001: A Space Odyssey»}}, 1968) ([[Шрі-Ланка]])
# [[П'єр Буль]] «{{Нп|Абсурдні казки||fr|Contes de l'absurde}}» ({{lang-en|«Contes de l'absurde», 1953}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Багряні піски||en|Vermilion Sands}}» ({{lang-en|«Vermilion Sands», 1971}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Говард Лавкрафт]] «{{Нп|Барва з позамежжя світу (збірка)|Барва з позамежжя світу|fr|La Couleur tombée du ciel (recueil)}} з циклу [[Міфи Ктулху]] ({{lang-en|«The Color Out of Space», 1927-1936; 1954}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Браєн Олдіс]] «[[Без зупинки (роман)|Без зупинки]]» ({{lang-en|«Non-Stop», 1958}})&nbsp; ([[Велика Британія]])
# [[Фріц Лайбер]] «[[Безмежний час]]» ({{lang-en|«The Big Time»}}, [[1958]]),&nbsp; ([[США]])  
# [[Теодор Стерджон]] ({{lang-en|Theodore Sturgeon}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Більше ніж люди||en|More Than Human}}» ({{lang-en|«More Than Human», 1953}}),&nbsp; ([[США]])  
# [[Фріц Лайбер]] «{{не перекладено|Блукач||en|The Wanderer (Leiber novel)}}» ({{lang-en|«The Wanderer»}}, [[1964]]),&nbsp; ([[США]])  
# [[Жерар Клайн]] «{{Нп|Боги війни||fr|Les Seigneurs de la guerre (roman)}}» ({{lang-en|«Les Seigneurs de la guerre», 1970}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Роберт Шеклі]] «{{Нп|Варіанти вибору||ru|Варианты выбора}}» ({{lang-en|«Options»}}, 1975),&nbsp; ([[США]])  
# [[Пол Андерсон]]  «[[Патруль часу|Вартові часу]]» ({{lang-en|«Guardians of Time»}}, 1955-1960, 1960),&nbsp; ([[США]])  
# [[Рене Баржавель]] ({{lang-fr |René Barjavel}}) «[[Велика таємниця]]» ({{lang-fr|«Le Grand Secret»}}) ([[1973 у літературі|1973]]),&nbsp; ([[Франція]])
# {{не перекладено|Наталі Еннеберг||en|Nathalie Henneberg}} та {{Не перекладено|Шарль Еннебер||fr|Charles Henneberg}} «{{не перекладено|Виразка (роман)|Виразка|fr|La Plaie (roman)}}»  ({{lang-fr|«La Plaie», [[1964 у літературі|1964]]}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Пол Андерсон]] «{{Не перекладено|Високий хрестовий похід||en|The High Crusade}}» ({{lang-en|«The High Crusade»}}, 1960),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роджер Желязни|Роджер Зелазні]] ({{lang-en| Roger Zelazny}}) «[[Володар світла]]» ({{lang-en|«Lord of Light»}}, [[1967 у літературі|1967]]) 
# {{Не перекладено|П'єр Пело||en|Pierre Pelot}} «[[Гарячковий цирк]]» ({{lang-fr|«Delirium Circus», 1977}}) ([[Франція]]) 
# [[Урсула Ле Гуїн]] «[[Гробниці Атуану]]» ({{lang-en|«The Tombs of Atuan»}}, 1971),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роджер Желязни|Роджер Зелазні]] «{{не перекладено|Дев'ять принців Амбера||en|Nine prince of Amber}}» ({{lang-en|«Nine prince of Amber»}}, 1970)
# [[Філіп Хосе Фармер]] «{{Не перекладено|Дейр (роман)|Дейр|ru|Ose (roman)}}» ({{lang-en|«Dare», 1965}})&nbsp;, ([[США]]) 
# [[Філіп Хосе Фармер]] «{{не перекладено|Дивні стосунки (збірка)|Дивні стосунки|fr|Des rapports étranges}}» ({{lang-en|«Strange Relations»}}, 1953-1960, [[1960 у літературі|1960]]),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Френк Герберт]] «{{Не перекладено|Діти Дюни||en|Children of Dune}}» ({{lang-en|«Children of Dune», 1976}})&nbsp;, ([[США]])   
# [[Джек Венс]] «{{Не перекладено|Дурдейн (серія)|Дурдейн|en|Durdane series}}» ({{lang-en|«Durdane», 1971-73}})&nbsp;, ([[США]])  
# [[Френк Герберт]] «[[Дюна (роман)|Дюна]]» ({{lang-en|«Dune»}}, 1963/64),&nbsp; ([[США]])
# [[Нормен Спінред]] «{{нп|Жук Джек Беррон||en|Bug Jack Barron}}» ({{lang-en|«Bug Jack Barron», 1969}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Нормен Спінред]] «[[Гра розуму]]»  ({{lang-en|«The Mind Game», 1980}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Говард Лавкрафт]] «{{Нп|За стіною сну (збірка)|За стіною сну|en|Beyond the Wall of Sleep (short story collection)}} ({{lang-en|«Beyond the Wall of Sleep», 1917-1939; 1943}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Джон Браннер]] «[[Зазублена орбіта]]» ({{lang-en|«The Jagged Orbit», 1969}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Роберт Сілвеберґ]] «{{Не перекладено|Замок лорда Валентина||fr|Le Château de Lord Valentin}}» ({{lang-en|«Lord Valentine's Castle», 1979}}),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Едмонд Гемілтон]] «Зоряний вовк» ({{lang-en|«Starwolf»}}), трилогія про найманця Моргана Чейна:«Зброя з поза межі» ({{lang-en|«The Weapon from Beyond»}}, 1967)/ «Закриті світи» ({{lang-en|«The Closed Worlds»}}, 1968) / «Світ зоряних вовків» ({{lang-en|«World of the Starwolves»}}, 1968)
# [[Джон Браннер]] ({{lang-en|John Brunner}})&nbsp;&nbsp;— «[[Зупинка на Занзибарі]]» ({{lang-en|«Stand on Zanzibar»}}), 1968}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[П'єр Буль]] «{{Нп|Ігри розуму (роман)|Ігри розуму|fr|Les Jeux de l'esprit}}» ({{lang-en|«Les Jeux de l'esprit», 1971}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Майкл Муркок]] Тетралогія «{{нп|Історія рунного посоху||en|The History of the Runestaff}}»  ({{lang-en|«The History of the Runestaff»}}, 1967-1969; випр. 1977; в одному томі — 1979)
# [[Лі Брекетт|Лі Брекет]] «Книга Скейта» ({{lang-en|«The Book of Skaith»}}), 1974-1976; 1976)&nbsp; ([[США]])
# [[Курт Воннеґут]] ({{lang-en|Kurt Vonnegut Jr}})&nbsp;&nbsp;— „[[Колиска для кішки]]“ ({{lang-en|«Cat's Cradle»}}, 1963),&nbsp; ([[США]])  
# [[Бен Бова]] «[[Колонія (роман)|Колонія]]» ({{lang-en|«Colony», 1978}}),&nbsp; ([[США]])  
# [[Фредерік Браун|Фредрік Браун]] «{{Не перекладено|Космос у моїх руках||en|Space on My Hands}}» ({{lang-en|«Space on My Hands», 1942-1949; 1951}})&nbsp;, ([[США]])
# [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Кристалічний світ (роман)|Кристалічний світ|en|The Crystal World}}» ({{lang-en|«The Crystal World», 1966}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Айзек Азімов]] «{{не перекладено|Купуй Юпітер та інші оповідання||fr|Flûte, flûte et flûtes !}}» ({{lang-en|«Buy Jupiter and Other Stories»}}, 1950-1957; 1975)&nbsp; ([[США]])
# [[Урсула Ле Гуїн]] «[[Ліва рука темряви]]» ({{lang-en|The Left Hand of Darkness}}, 1969),&nbsp; ([[США]])  
# [[Філіп Дік]] «{{нп|Лікар Кривавогріш, або Як ми усі ми пережили бомбу||en|Dr. Bloodmoney, or How We Got Along After the Bomb}}» ({{lang-en|«Dr. Bloodmoney, or How We Got Along After the Bomb», рук. 1963, 1965}})&nbsp; ([[США]])  
# [[Роберт Сілвеберґ]] «[[Людина в лабіринті (роман Роберта Сілвеберґа)|Людина в лабіринті]]» ({{lang-en|«The Man in the Maze», 1969}}),&nbsp; ([[США]])  
# [[Філіпп Кюрваль]] ({{lang-fr|Philippe Curval}}) «{{Не перекладено|Зворотня людина|Людина навпаки|fr|L'Homme à rebours}}» ({{lang-fr|«L'Homme à rebours»}}) ([[1974 у літературі|1974]]),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Філіп Дік]] «[[Людина у високому замку]]» ({{lang-en|The Man in the High Castle}}, 1962),&nbsp; ([[США]])  
# [[Річард Метісон]] «{{Не перекладено|Людина, що зменшилася||en|The Shrinking Man}}» ({{lang-en|«The Shrinking Man», 1956}})&nbsp;, ([[США]])  
# [[Роберт Гайнлайн]] ({{lang-en|Robert A. Heinlein}})&nbsp;&nbsp;— «[[Лялькарі (роман)|Лялькарі]]» ({{lang-en|«The Puppet Masters»}}, 1951)&nbsp; ([[США]])   
# [[Мішель Жьорі]] ({{lang-fr|Michel Jeury}}) «[[Мавпи часу]]» ({{lang-fr|«Les Singes du temps», ([[1974 у літературі|1974]]}}) ([[Франція]])  
# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp;&nbsp;— «[[Марсіанські хроніки]]» ({{lang-en|«The Martian Chronicles»}}, 1946-1950; 1950)&nbsp; ([[США]])   
# [[Фредрік Браун]] «{{нп|Марсіяни, забирайтеся додому||en|Martians, Go Home}}» ({{lang-en|«Martians, Go Home», 1954}})&nbsp; ([[США]])   
# [[Френк Герберт]] «{{Не перекладено|Месія Дюни||en|Dune Messiah}}» ({{lang-en|«Dune Messiah», 1969}})&nbsp;, ([[США]])    
# [[Кліффорд Сімак]] [[Місто (роман Кліффорда Сімака)|«Місто»]] ({{lang-en|City}}, 1944—1951)&nbsp; ([[США]])  
# {{не перекладено|Наталі Еннеберг||en|Nathalie Henneberg}} та {{Не перекладено|Шарль Еннебер||fr|Charles Henneberg}} «{{не перекладено|Народження богів||fr|La Naissance des dieux}}»  ({{lang-fr|«La Naissance des dieux», [[1954 у літературі|1954]]}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Мішель Жьорі]] ({{lang-fr|Michel Jeury}}) «[[Невизначений час]]» ({{lang-fr|«Les Temps incertain», ([[1973 у літературі|1973]]}}) ([[Франція]]) 
# [[Рене Баржавель]], «[[Необережний мандрівник]]» ({{lang-fr|«Le Voyageur imprudent», ([[1943 у літературі|1943]]}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Рене Баржавель]] «{{Нп|Ніч часів||fr|La Nuit des temps}}» ({{lang-fr|«La Nuit des temps», 1968}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Стефан Вуль]] «[[Нюрк]]» ({{lang-fr|«Niourk», 1957}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Філіп Дік]] «{{не перекладено|Око у небі (роман)|Око у небі|en|Eye in the Sky (novel)}}» ({{lang-en|«Eye in the Sky »}}), рук. 1955; доп. 1957}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Урсула Ле Гуїн]] «[[Останній берег]]» ({{lang-en|«The Farthest Shore»}}, [[1971 у літературі|1971]]),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Майкл Муркок]] Тетралогія «{{нп|Остаточна програма||en|The Final Programme}}»  ({{lang-en|«The Final Programme»}}, 1967-1968),&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Роджер Желязни|Роджер Зелазні]] ({{lang-en|Roger Zelazny}}) «{{нп|Острів мертвих (роман)|Острів мертвих|en|Isle of the Dead (Zelazny novel)}}» ({{lang-en|«Isle of the Dead»}}, [[1969 у літературі|1969]]),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роберт Шеклі]] «{{Нп|Паломництво на Землю (збірка)|Паломництво на Землю|en|I Pilgrimage to Earth}} ({{lang-en|«Pilgrimage to Earth», 1954-1956; 1957}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Фредерік Браун|Фредрік Браун]] «{{Не перекладено|Парадокс загублено|Парадокс загублено та 12 великих науково-фантастичних оповідань|fr|Le Paradoxe perdu}}» ({{lang-en|«Paradox Lost, and Twelve Other Great Science Fiction Stories», 1942-1965; 1973}})&nbsp;, ([[США]])  
# [[Франсіс Карсак]] «[[Паразити в гриві лева]]» ({{lang-fr|«La vermine du lion»}}}, 1967}}),&nbsp; ([[Франція]])  
# [[Кетрін Люсіль Мур]] «{{Не перекладено|Північний захід Землі||en|Northwest of Earth}}» ({{lang-en|«Northwest of Earth», 1933-1940, 1954}})&nbsp;, ([[США]])    
# [[П'єр Буль]] «[[Планета мавп (роман)|Планета мавп]]» ({{lang-fr|«La Planète des Singes», 1963}}),&nbsp; ([[Франція]])  
# [[Джек Венс]] «{{Не перекладено|Планета пригод (серія)|Планета пригод|en|Planet of Adventure}}» ({{lang-en|«Planet of Adventure», 1968-70}})&nbsp;, ([[США]])  
# [[Енн Маккефрі]] «[[Політ дракона (роман)|Політ дракона]]» ({{lang-en|«Dragonflight»}}, 1968)&nbsp;, ([[Ірландія]])  
# [[Артур Кларк]] «[[Побачення з Рамою]]» ({{lang-en|«Rendezvous With Rama», [[1973 у літературі|1973]]}}) ([[Шрі-Ланка]])
# [[Альфред ван Вогт]] «{{нп|Подорож «Космічного Бігля»||en|The Voyage of the Space Beagle}}» ({{lang-en|«The Voyage of the Space Beagle», 1939-1950, 1950}})&nbsp; ([[Канада]]) 
# [[Джон Браннер]] ({{lang-en|John Brunner}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Полімат (роман)|Полімат|en|Polymath (novel)}}» ({{lang-en|«Polymath»}}), 1964; доп. 1974}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Посуха, або Спалений світ||en|The Burning World (novel)}}» ({{lang-en|«The Drought», or «The Burning World», 1964}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Олдос Гакслі]] «[[Прекрасний новий світ]]» ({{lang-en|«Brave New World»}}, 1932)&nbsp; ([[Велика Британія]])
# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp; «{{Нп|Розмальована людина||en|The Illustrated Man}} ({{lang-en|«The Illustrated Man», 1947-1951; 1951}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Лайон Спрег де Кемп]] ({{lang-en|Lyon Sprague de Camp}})&nbsp; Дилогія «{{не перекладено|Рука Зеї||en|The Hand of Zei}}» ({{lang-en|«The Hand of Zei», 1950; 1981 - під однієєю обкладинкою)&nbsp; ([[США]])
# [[Роберт Сілвеберґ]] «[[Світ зсередини]]» ({{lang-en|«The World Inside», 1970-71}})&nbsp; ([[США]])   
# [[Альфред ван Вогт]] дилогія «{{нп|Світ Нуль-А||en|The World of Null-A}}» ({{lang-en|«The World of Null-A», 1948, 1950}})&nbsp;/ «{{нп|Гравці світу Нуль-А||fr|Les Joueurs du Ā}}» ({{lang-en|«The Pawns of Null-A», 1948-49, 1956}})&nbsp; ([[Канада]])
# [[Альфред ван Вогт]] «{{не перекладено|Слен (роман)|Слен|en|Slan (novel)}}» ({{lang-en|«Slan», 1940}}))&nbsp; ([[Канада]])  
# [[Джеймс Бліш]] «[[Справа совісті]]» ({{lang-en|«A Case of Conscience», 1958}})&nbsp; ([[США]])    
# [[Айзек Азімов]]&nbsp;— «[[Сталеві печери]]» ({{lang-en|«The Caves of Steel»}}, 1953),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Річард Каупер]] ({{lang-en|Richard Cowper}}) «{{не перекладено|Сутінки Бріарею||en|The Twilight of Briareus}}» ({{lang-en|«The Twilight of Briareus», [[1974 у літературі|1974]]}}) ([[Велика Британія]])
# [[Лі Брекетт|Лі Брекет]] «{{не перекладено|Таємниця Сінгарату||en|The Secret of Sinharat}}» ({{lang-en|«The Secret of Sinharat»}}), 1949 - "Королева марсиянських катакомб";1964)&nbsp; / «{{не перекладено|Люди талісмана||en|People of the Talisman}}» ({{lang-en|«People of the Talisman»}}), 1951 - "Чорні амазонки Марса"; 1964)&nbsp; ([[США]]) 
# [[Філіп Хосе Фармер]] «{{Не перекладено|Темний задум||en|The Dark Design}}» ({{lang-en|«The Dark Design», 1977}})&nbsp;, ([[США]])   
# [[Джек Вільямсон]] «{{нп|Темніше, ти гадаєш||en|Darker than you think}}» ({{lang-en|«Martians, Go Home», скор. 1940, доп. 1948}})&nbsp; ([[США]])  
# [[Альфред ван Вогт]] «{{нп|Темрява на Діамантині||nl|Duisternis over Diamondia}}» ({{lang-en|«The Darkness on Diamondia», 1972}})&nbsp; ([[США]])  
# [[Кліффорд Сімак]] «[[Транзитна станція|Тут збираються зірки]]» ({{lang-en|«Here Gather the Stars», 1961}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Філіп Хосе Фармер]] [[У свої зруйновані тіла поверніться]] ({{Lang-en|To Your Scattered Bodies Go}}, 1971)&nbsp; ([[США]]) 
# [[Філіп Дік]] «[[Убік]]» ({{lang-en|«Ubik»}}, 1969)&nbsp; ([[США]]) 
# [[Артур Кларк]], «[[Фонтани раю]]» ({{lang-en|«The Fountains of Paradise»}},  1979) ([[Шрі-Ланка]])
# [[Браєн Олдіс]] «{{Не перекладено|Франкенштайн звільнений||fr|Frankenstein délivré}}» ({{lang-en|«Frankenstein Unbound», 1973}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Айзек Азімов]] Трилогія [[Фундація (цикл творів)|«Фундація»]] ({{lang-en|«Fundation»}}, 1941-50; 1951-1953)&nbsp;:  [[Фундація (роман Айзека Азімова)|«Фундація»]] ({{lang-en|«Fundation»}}, 1941-44; 1951)&nbsp;; «[[Фундація та Імперія]]» ({{lang-en|«Foundation and Empire»}}, 1945; 1952)&nbsp;; [[Друга Фундація |«Друга Фундація»]] ({{lang-en|«Друга Фундація »}}, 1948-50; 1953 )&nbsp; ([[США]])
# [[Філіп Хосе Фармер]]  «{{Не перекладено|Хадон з давнього Опару||en|Hadon of Ancient Opar}}» ({{lang-en|«Hadon of Ancient Opar», 1974}})&nbsp;, ([[США]]) / [[Філіп Хосе Фармер]] «{{Не перекладено|Політ до Опару||en|Flight to Opar}}» ({{lang-en|«Flight to Opar», 1976}})&nbsp;, ([[США]])   
# [[Річард Каупер]] ({{lang-en|Richard Cowper}}) «Хранителі та інші оповідання» ({{lang-en|«The Custodians and other stories», [[1976 у літературі|1976]]}}) ([[Велика Британія]])
# [[Філіпп Кюрваль]] ({{lang-fr|Philippe Curval}}) «[[Таємне обличчя бажання]]» ({{lang-fr|«La Face cachée du désir»}}, [[1980 у літературі|1980]]),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Роберт Гайнлайн|Роберт Е. Гайнлайн]] «[[Чужинець на чужині|Чужинець у чужій землі]]» ({{lang-en|«Stranger in a Strange Land», 1961}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Кліффорд Сімак]] «{{не перекладено|Шарміцель (збірка)|Шарміцель |fr|Escarmouche}}» ({{lang-en|«Skirmish»}}, [[1956 у літературі|1956]] - [[1975 у літературі|1975]], 1979),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Фредерік Браун|Фредрік Браун]] «{{Не перекладено|Що за божевільний Всесвіт||en|What Mad Universe}}» ({{lang-en|«What Mad Universe», 1949}})&nbsp;, ([[США]])   
# [[Урсула Ле Гуїн]] «[[Чарівник Земномор'я]]» ({{lang-en|«A Wizard of Earthsea»}}, 1968)&nbsp; ([[США]])   
# [[Річард Метісон]] «[[Я — легенда]]» ({{lang-en|«I Am Legend», 1954}}),&nbsp;, ([[США]])   
# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp; «{{Нп|Я співаю «Тіло електричне»||en|I Sing the Body Electric (short story collection)}} ({{lang-en|«I Sing the Body Electric», 1948-1969; 1969}})&nbsp; ([[США]])

https://www.noosfere.org/articles/listeoeuvres.asp?numliste=22
http://argentorate.over-blog.com/article-6461180.html

https://fr.wikipedia.org/wiki/Les_100_principaux_titres_de_la_science-fiction

# [[Джон Браннер]] «{{нп|Повноцінна людина||en|The Whole Man}}» ({{lang-en|«The Whole Man», 1964}})&nbsp; ([[Велика Британія]])

# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp;&nbsp;— «[[451 градус за Фаренгейтом]]» ({{lang-en|«Fahrenheit 451»}}, скор. 1950 як «Пожежник», 1953, доп. 1979)&nbsp; ([[США]])
# [[Джордж Орвелл]] «[[1984 (роман)|1984]]» ({{lang-en|«1984»}}, 1948)
# [[Артур Кларк]], «[[2001: Космічна Одіссея|«2001: Космічна одісея]]» ({{lang-en|«2001: A Space Odyssey»}}, 1968) ([[Шрі-Ланка]])
# [[Брюс Стерлінг]]  ({{lang-en|Bruce Sterling}})&nbsp;&nbsp;— «Zeitgeist: Дух часу» ({{lang-en|«Zeitgeist»}}, 2000),&nbsp; ([[США]])  
# [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp; «{{не перекладено|Аварія (роман Балларда)|Аварія|en|Crash (Ballard novel)}}» ({{lang-en|«Vermilion Sands», 1971}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Кім Стенлі Робінсон]]  ({{lang-en|Kim Stanley Robinson}})&nbsp; «{{не перекладено|Аврора (роман)||en|Aurora (novel)}}» ({{lang-en|«Aurora»}}, 2015),&nbsp; ([[США]])  
# [[Ґрегорі Бенфорд]]  ({{lang-en|Gregory Benford}})&nbsp; «{{не перекладено|В океані ночі||en|In the Ocean of Night}}» ({{lang-en|«The Water Knife»}}, 1977),&nbsp; ([[США]])  
# [[Герберт Веллс]] «[[Війна світів]]» ({{lang-en|The War of the Worlds}}, 1897)&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Джек Фінні]]  ({{lang-en|Jack Finney}})&nbsp; «{{не перекладено|Викрадачі тіл (роман)|Викрадачі тіл|en|The Body Snatchers}}» ({{lang-en|«The Body Snatchers»}}, 2015),&nbsp; ([[США]])  
# [[Джо Голдеман]] ({{lang-en|Joe Haldeman}})&nbsp;&nbsp;— «[[Вічна війна (роман)|Вічна війна]]» ({{lang-en|«Forever Peace»}}, 1972-74; 1974),&nbsp; ([[США]])  
# [[Паоло Бачігалупі]]  ({{lang-en|Paolo Bacigalupi}})&nbsp; «{{не перекладено|Водяний ніж||en|Water Knife}}» ({{lang-en|«The Water Knife»}}, 2015),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Мері Доріа Расселл]] ({{lang-en|Mary Doria Russell}})&nbsp; «{{не перекладено|Горобець (роман)|Горобець|en|The Sparrow (novel)}}» ({{lang-en|«The Sparrow»}}, 1996); ([[США]]) 
# [[Френк Герберт]] «[[Дюна (роман)|Дюна]]» ({{lang-en|«Dune»}}, 1963/64),&nbsp; ([[США]])
# [[Стівен Бекстер]]  ({{lang-en|Stephen Baxter}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Еволюція (роман Бекстера)|Еволюція|en|Evolution (Baxter novel)}}» ({{lang-en|«Evolution»}}, 2002),&nbsp;  ([[Велика Британія]])  
# [[Едвард Елмер Сміт]] ({{lang-en|Edward E. Smith}})&nbsp; «{{не перекладено|Жайворонок космосу||en|The Skylark of Space}}» ({{lang-en|«The Word for World Is Forest»}}, 1928),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Джоанна Расс]] ({{lang-en|Joanna Russ}})&nbsp; «[[Жіночий чоловік]]» ({{lang-en|«The Female Man»}}),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Ієн Бенкс]]  ({{lang-en|Iain M. Banks}})&nbsp; «[[Згадай про Флеба|Згадай Флеба]]» ({{lang-en|«Consider Phlebas»}}, 1987),&nbsp; ([[Велика Британія]])  
# {{не перекладено|Джордж Ріппі Стюарт||en|George R. Stewart}}&nbsp;— ({{lang-en|George R. Stewart}})&nbsp; «{{не перекладено|Земля потерпає||en|Earth Abides}}» ({{lang-en|«Earth Abides»}}, 1949),&nbsp; ([[США]])  
# [[Альфред Бестер]] ({{lang-en|Alfred Bester}})&nbsp; "[[Зірки — мета моя]] « ({{lang-en|«The Stars My Destination»}}, 1956),&nbsp; ([[США]])  
# [[Джеймс Тіптрі-молодший]] ({{lang-en|James Tiptree, Jr.}})&nbsp; «{{не перекладено|Її дим здіймався вічно: великі роки Джеймса Тіптрі-молодшого||en|Her Smoke Rose Up Forever}}» ({{lang-en|«Her Smoke Rose Up Forever: The Great Years of James Tiptree, Jr.»}}, 1990),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Волтер Міллер]]-молодший «[[Кантата за Лейбовіцем]]» ({{lang-en|«A Canticle for Leibowitz»}}, 1959),&nbsp; ([[США]])  
# [[Деніел Кіз]] «[[Квіти для Елджернона]]» ({{lang-en|Flowers for Algernon», 1966}}),&nbsp; ([[США]])   
# [[Артур Кларк]] ({{lang-en|Arthur C. Clarke}})&nbsp;&nbsp;— «[[Кінець дитинства]]» ({{lang-en|«Childhood's End»}} (1950) як «Янгол-охоронець» (Guardian Angel), доп. та переробл. [1953])&nbsp; ([[Велика Британія]]), ([[Шрі-Ланка]])  
# [[Стівен Бекстер]]  ({{lang-en|Stephen Baxter}})&nbsp; «{{не перекладено|Кільце (роман Бекстера)|Кільце|en|Ring (Baxter novel)}}» ({{lang-en|«Ring»}}, 1994),&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Конні Вілліс]] ({{lang-en|Connie Willis}})&nbsp; «[[Книга Судного дня]]» ({{lang-en|«Doomsday Book»}}, 1992),&nbsp; ([[США]])
# [[Нало Гопкінсон]] ({{lang-en|Nalo Hopkinson}})&nbsp; «{{не перекладено|Коричнева дівчина у кільці (роман)|Коричнева дівчина у кільці|en|Brown Girl in the Ring (novel)}}» ({{lang-en|«Brown Girl in the Ring (novel)»}}, 1998),&nbsp; ([[Ямайка]]), ([[Канада]]) 
# [[Аластер Рейнолдс|Елестер Рейнолдс]] ({{lang-en|Alastair Reynolds}})&nbsp; «{{не перекладено|Космос одкровень||en|Revelation Space}}» ({{lang-en|«Revelation Space»}}, 2000)&nbsp;
# [[Ніл Стівенсон]] «[[Лавина (роман)|Лавина]]»  ({{lang-en|«Snow Crash»}}, 1992),&nbsp; ([[США]])  
# [[Урсула Ле Гуїн]] «[[Ліва рука темряви]]» ({{lang-en|The Left Hand of Darkness}}, 1969),&nbsp; ([[США]])  
# [[Філіп Дік]] «[[Людина у високому замку]]» ({{lang-en|The Man in the High Castle}}, 1962),&nbsp; ([[США]])  
# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp; «[[Марсіанські хроніки]]» ({{lang-en|«The Martian Chronicles»}}, 1946-1950; 1950)&nbsp; ([[США]])   
# [[Герберт Веллс|Герберт Дж. Веллс]]  «[[Машина часу (роман)|Машина часу]]» ({{lang-en|«The Time Machine»», 1895}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Замятін Євген Іванович|Євген Замятін]] «[[Ми (роман)|Ми]]» ({{lang-ru|«Мы»}}, 1924)&nbsp; ([[Росія]]) 
# [[Джеймс Бліш]] тетралогія «{{нп|Міста у польоті||en|Cities in Flight}}»  ({{lang-en|«Cities in Flight»}}, 1950-1962; 1970),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Артур Кларк]] ({{lang-en|Arthur C. Clarke}})&nbsp; «[[Місто та зірки]]» ({{lang-en|«The City and the Stars»}}, [[1956 у літературі|1956]]}}),&nbsp; ([[Шрі-Ланка]])
# [[Альгіс Будріс]] ({{lang-en|Algis Buldrys}})&nbsp; „{{Не перекладено|Місяць-пустунець||en|Rogue Moon}}“ ({{lang-en|«Rogue Moon, [[1960 у літературі|1960]]}}),&nbsp; ([[США]])
# [[Вільям Ґібсон]] ({{lang-en|William Gibson}})&nbsp; «[[Нейромант]]» ({{lang-en|«Neuromancer»}}, 1984),&nbsp; ([[Канада]]) 
# [[Маргарет Етвуд]] «[[Оповідь служниці (роман)|Оповідь служниці]]» ({{lang-en|«The Handmaid's Tale»}}, 1985),&nbsp; ([[Канада]]) 
# [[Олаф Стейплдон]], «[[Останні і перші люди]]» ({{lang-en|«Last and First Men: A Story of the Near and Far Future»}},  1930)&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Роберт Гайнлайн]] [[Пасинки Всесвіту |«Пасинки Всесвіту»]] ({{lang-en|Orphans of the Sky}}, 1941, 1963 - в одному томі),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роберт Гайнлайн|Роберт Е. Гайнлайн]] «[[Зоряний десант|Піхотинці зорельоту]]» ({{lang-en|«Starship Troopers»}}, 1959),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Артур Кларк]] «[[Побачення з Рамою]]» ({{lang-en|«Rendezvous With Rama», [[1973 у літературі|1973]]}}),&nbsp;  ([[Шрі-Ланка]])
# [[Джон Браннер]] ({{lang-en|John Brunner}})&nbsp; «{{не перекладено|Поглянули ангці вгору||en|The Sheep Look Up}}» ({{lang-en|«The Sheep Look Up»}}, 1972),&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Едгар Райс Берроуз]]  ({{lang-en|Edgar Rice Burroughs}})&nbsp; «[[Принцеса Марса]]» ({{lang-en|«A Princess of Mars »}}, 1912),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Сюзі Маккі Чарнас]] ({{lang-en|Suzy Mckee Charnas}})&nbsp; «{{не перекладено|Прогулянка до межі світу||en|Walk to the End of the World}}» ({{lang-en|«Walk to the End of the World_ by Suzy Mckee Charnas»}}, 1974),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Карел Чапек]] «[[R.U.R.|Р.У.Р.]]» ({{lang-cs|R.U.R.}}, 1920),&nbsp; ([[Чехія]]) 
# [[Карен Джой Фаулер]] ({{lang-en|Karen Joy Fowler}})&nbsp;&nbsp;— «[[Сара Канарка]]» ({{lang-en|«Sarah Canary}}, 1991),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роберт Сілвеберґ]] «[[Світ зсередини]]» ({{lang-en|«The World Inside», 1970-71}})&nbsp; ([[США]])   
# {{не перекладено|М. Джон Гаррісон||en|M. John Harrison}} ({{lang-en|M. John Harrison}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Світло (роман Гаррісона)|Світло|en|Light (novel)}}» ({{lang-en|«Light»}}, 2002),&nbsp; ([[Велика Британія]])  
# [[Станіслав Лем]] «[[Соляріс]]» ({{lang-pl|«Solaris», 1961}}),&nbsp; ([[Польща]])  
# [[Кім Стенлі Робінсон]]  ({{lang-en|Kim Stanley Robinson}})&nbsp; «{{не перекладено|Сорок ознак дощу||en|Forty Signs of Rain}}» ({{lang-en|«Forty Signs of Rain»}}, 2015),&nbsp; ([[США]])  
# [[Джеймс Бліш]] «[[Справа совісті]]» ({{lang-en|«A Case of Conscience», 1958}})&nbsp; ([[США]])  
# [[Альфред ван Вогт]] «{{не перекладено|Слен (роман)|Слен|en|Slan (novel)}}» ({{lang-en|«Slan», 1940}}),&nbsp; ([[Канада]]) 
# [[Керолайн Черрі]]  ({{lang-en|Carolyn Janice Cherry}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Станція нижче нікуди||en|Downbelow Station}}» ({{lang-en|«Downbelow Station»}}, 1981),&nbsp; ([[США]])  
# [[Олаф Стейплдон]] «[[Творець зірок]]» ({{lang-en|«Star Maker», 1937}}),&nbsp; ([[Велика Британія]])  
# [[Фредерик Пол]] ({{lang-en|Frederik Pohl}})&nbsp; та [[Сиріл Корнблас]]&nbsp;— ({{lang-en|C. M. Kornbluth}})&nbsp; «{{не перекладено|Торговці космосом||en|The Space Merchants}}» ({{lang-en|The Space Merchants}} , 1952),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Томас Мор]]  ({{lang-en|Thomas More}}) «[[Утопія (книга)|Золота книжечка, така ж корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія]]» ({{lang-la|«Libellus vere aureus, nec minus salutaris quam festivus, de optimo rei publicae statu deque nova insula Utopia»}}, [[1516 у літературі|1516]]),&nbsp; ([[Велика Британія]])  
# [[Мері Шеллі]] «[[Франкенштейн, або Сучасний Прометей]]» ({{lang-en|Frankenstein: or, The Modern Prometheus}}, 1818),&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Айзек Азімов]] трилогія [[Фундація (цикл творів)|«Фундація»]] ({{lang-en|«Fundation»}}, 1941-50),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Кім Стенлі Робінсон]] ({{lang-en|Kim Stanley Robinson}})&nbsp; «{{не перекладено|Червоний Марс||fr|Mars la rouge}}» ({{lang-en|«Red Mars»}}, 1992),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роберт Гайнлайн|Роберт Е. Гайнлайн]] «[[Чужинець на чужині|Чужинець у чужій землі]]» ({{lang-en|«Stranger in a Strange Land», 1961}}),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Кормак Маккарті]] ({{lang-en|Liz Jensen}})&nbsp;&nbsp;— «[[Дорога (роман)|Шлях]]» ({{lang-en|«The Road»}}, 2006),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Айзек Азімов]] «[[Я, робот|Я — робот]]» ({{lang-en|«I, robot»}}, ;1950)),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Марк Твен]] [[Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура|«Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура»]] ({{lang-en|A Connecticut Yankee in King Arthur's Court}}, 1889),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Урсула Ле Ґуїн]] «[[Слово для світу — ліс]]» ({{lang-en|A Connecticut Yankee in King Arthur's Court}}, 1889),&nbsp; ([[США]]) 
  

# [[Джеймс Тіптрі-молодший]] ({{lang-en|Nnedi Okorafor}})&nbsp; «{{не перекладено|Її дим здіймався вічно: великі роки Джеймса Тіптрі-молодшого||en|The Book of Phoenix}}» ({{lang-en|«The Word for World Is Forest»}}, 1972),&nbsp; ([[США]]) 




Jack London, The Scarlet Plague and Other Stories (Alan Sutton, 1995)

# [[Джонатан Свіфт]], «[[Мандри Гуллівера]]» ({{lang-en|«Gulliver's Travels»}}, 1726)

Robert Silverberg, ed., Science Fiction Hall of Fame Volume One (Doubleday, 1970)
Neal Stephenson, Seveneves (Morrow, 2015)
Lavie Tidhar, Osama (PS Publishing, 2011)
Jules Verne, From the Earth to the Moon (J. Hetzel, 1865)

Gary K. Wolfe, ed., American Science Fiction: Nine Classic Novels of the 1950s (Library of America, 2012)
Gene Wolfe, The Book of the New Sun (1980-1983)

https://classicsofsciencefiction.com/lists-used/
https://books.google.com.ua/books?id=sOhiDAAAQBAJ&pg=PT256&lpg=PT256&dq=%D0%92%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8+%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%86%D1%8B+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5&source=bl&ots=i2bj1mnw4P&sig=T8MPUIW_nFRfgydV9ZHnYfvMrCs&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiwu7O_np3fAhUxp4sKHWyqB2UQ6AEwA3oECAYQAQ#v=onepage&q=%D0%92%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%86%D1%8B%20%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5&f=false
Zolang het duurt
https://ntn.ua/uk/products/programs/svidok/news/2016/03/09/18824
The Seedling Stars
Mondi invisibili (Jack of Eagles)
https://knigogid.ru/books/490821-the-fifth-head-of-cerberus/toread/page-2

Список найкращих фантастичних книг на думку Аннік  Бегін  (1981 рік)

# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp;&nbsp;— «[[451 градус за Фаренгейтом]]» ({{lang-en|«Fahrenheit 451»}}, скор. 1950 як «Пожежник», 1953, доп. 1979)&nbsp; ([[США]])
# [[Джордж Орвелл]] «[[1984 (роман)|1984]]» ({{lang-en|«1984»}}, 1948)
# [[Артур Кларк]], «[[2001: Космічна Одіссея|«2001: Космічна одісея]]» ({{lang-en|«2001: A Space Odyssey»}}, 1968) ([[Шрі-Ланка]])
# [[П'єр Буль]] «{{Нп|Абсурдні казки||fr|Contes de l'absurde}}» ({{lang-en|«Contes de l'absurde», 1953}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Багряні піски||en|Vermilion Sands}}» ({{lang-en|«Vermilion Sands», 1971}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Говард Лавкрафт]] «{{Нп|Барва з позамежжя світу (збірка)|Барва з позамежжя світу|fr|La Couleur tombée du ciel (recueil)}} з циклу [[Міфи Ктулху]] ({{lang-en|«The Color Out of Space», 1927-1936; 1954}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Браєн Олдіс]] «[[Без зупинки (роман)|Без зупинки]]» ({{lang-en|«Non-Stop», 1958}})&nbsp; ([[Велика Британія]])
# [[Фріц Лайбер]] «[[Безмежний час]]» ({{lang-en|«The Big Time»}}, [[1958]]),&nbsp; ([[США]])  
# [[Теодор Стерджон]] ({{lang-en|Theodore Sturgeon}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Більше ніж люди||en|More Than Human}}» ({{lang-en|«More Than Human», 1953}}),&nbsp; ([[США]])  
# [[Фріц Лайбер]] «{{не перекладено|Блукач||en|The Wanderer (Leiber novel)}}» ({{lang-en|«The Wanderer»}}, [[1964]]),&nbsp; ([[США]])  
# [[Жерар Клайн]] «{{Нп|Боги війни||fr|Les Seigneurs de la guerre (roman)}}» ({{lang-en|«Les Seigneurs de la guerre», 1970}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Роберт Шеклі]] «{{Нп|Варіанти вибору||ru|Варианты выбора}}» ({{lang-en|«Options»}}, 1975),&nbsp; ([[США]])  
# [[Пол Андерсон]]  «[[Патруль часу|Вартові часу]]» ({{lang-en|«Guardians of Time»}}, 1955-1960, 1960),&nbsp; ([[США]])  
# [[Рене Баржавель]] ({{lang-fr |René Barjavel}}) «[[Велика таємниця]]» ({{lang-fr|«Le Grand Secret»}}) ([[1973 у літературі|1973]]),&nbsp; ([[Франція]])
# {{не перекладено|Наталі Еннеберг||en|Nathalie Henneberg}} та {{Не перекладено|Шарль Еннебер||fr|Charles Henneberg}} «{{не перекладено|Виразка (роман)|Виразка|fr|La Plaie (roman)}}»  ({{lang-fr|«La Plaie», [[1964 у літературі|1964]]}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Пол Андерсон]] «{{Не перекладено|Високий хрестовий похід||en|The High Crusade}}» ({{lang-en|«The High Crusade»}}, 1960),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роджер Желязни|Роджер Зелазні]] ({{lang-en| Roger Zelazny}}) «[[Володар світла]]» ({{lang-en|«Lord of Light»}}, [[1967 у літературі|1967]]) 
# {{Не перекладено|П'єр Пело||en|Pierre Pelot}} «[[Гарячковий цирк]]» ({{lang-fr|«Delirium Circus», 1977}}) ([[Франція]]) 
# [[Урсула Ле Гуїн]] «[[Гробниці Атуану]]» ({{lang-en|«The Tombs of Atuan»}}, 1971),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роджер Желязни|Роджер Зелазні]] «{{не перекладено|Дев'ять принців Амбера||en|Nine prince of Amber}}» ({{lang-en|«Nine prince of Amber»}}, 1970)
# [[Філіп Хосе Фармер]] «{{Не перекладено|Дейр (роман)|Дейр|ru|Ose (roman)}}» ({{lang-en|«Dare», 1965}})&nbsp;, ([[США]]) 
# [[Філіп Хосе Фармер]] «{{не перекладено|Дивні стосунки (збірка)|Дивні стосунки|fr|Des rapports étranges}}» ({{lang-en|«Strange Relations»}}, 1953-1960, [[1960 у літературі|1960]]),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Френк Герберт]] «{{Не перекладено|Діти Дюни||en|Children of Dune}}» ({{lang-en|«Children of Dune», 1976}})&nbsp;, ([[США]])   
# [[Джек Венс]] «{{Не перекладено|Дурдейн (серія)|Дурдейн|en|Durdane series}}» ({{lang-en|«Durdane», 1971-73}})&nbsp;, ([[США]])  
# [[Френк Герберт]] «[[Дюна (роман)|Дюна]]» ({{lang-en|«Dune»}}, 1963/64),&nbsp; ([[США]])
# [[Нормен Спінред]] «{{нп|Жук Джек Беррон||en|Bug Jack Barron}}» ({{lang-en|«Bug Jack Barron», 1969}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Нормен Спінред]] «[[Гра розуму]]»  ({{lang-en|«The Mind Game», 1980}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Говард Лавкрафт]] «{{Нп|За стіною сну (збірка)|За стіною сну|en|Beyond the Wall of Sleep (short story collection)}} ({{lang-en|«Beyond the Wall of Sleep», 1917-1939; 1943}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Джон Браннер]] «[[Зазублена орбіта]]» ({{lang-en|«The Jagged Orbit», 1969}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Роберт Сілвеберґ]] «{{Не перекладено|Замок лорда Валентина||fr|Le Château de Lord Valentin}}» ({{lang-en|«Lord Valentine's Castle», 1979}}),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Едмонд Гемілтон]] «Зоряний вовк» ({{lang-en|«Starwolf»}}), трилогія про найманця Моргана Чейна:«Зброя з поза межі» ({{lang-en|«The Weapon from Beyond»}}, 1967)/ «Закриті світи» ({{lang-en|«The Closed Worlds»}}, 1968) / «Світ зоряних вовків» ({{lang-en|«World of the Starwolves»}}, 1968)
# [[Джон Браннер]] ({{lang-en|John Brunner}})&nbsp;&nbsp;— «[[Зупинка на Занзибарі]]» ({{lang-en|«Stand on Zanzibar»}}), 1968}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[П'єр Буль]] «{{Нп|Ігри розуму (роман)|Ігри розуму|fr|Les Jeux de l'esprit}}» ({{lang-en|«Les Jeux de l'esprit», 1971}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Майкл Муркок]] Тетралогія «{{нп|Історія рунного посоху||en|The History of the Runestaff}}»  ({{lang-en|«The History of the Runestaff»}}, 1967-1969; випр. 1977; в одному томі — 1979)
# [[Лі Брекетт|Лі Брекет]] «Книга Скейта» ({{lang-en|«The Book of Skaith»}}), 1974-1976; 1976)&nbsp; ([[США]])
# [[Курт Воннеґут]] ({{lang-en|Kurt Vonnegut Jr}})&nbsp;&nbsp;— „[[Колиска для кішки]]“ ({{lang-en|«Cat's Cradle»}}, 1963),&nbsp; ([[США]])  
# [[Бен Бова]] «[[Колонія (роман)|Колонія]]» ({{lang-en|«Colony», 1978}}),&nbsp; ([[США]])  
# [[Фредерік Браун|Фредрік Браун]] «{{Не перекладено|Космос у моїх руках||en|Space on My Hands}}» ({{lang-en|«Space on My Hands», 1942-1949; 1951}})&nbsp;, ([[США]])
# [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Кристалічний світ (роман)|Кристалічний світ|en|The Crystal World}}» ({{lang-en|«The Crystal World», 1966}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Айзек Азімов]] «{{не перекладено|Купуй Юпітер та інші оповідання||fr|Flûte, flûte et flûtes !}}» ({{lang-en|«Buy Jupiter and Other Stories»}}, 1950-1957; 1975)&nbsp; ([[США]])
# [[Урсула Ле Гуїн]] «[[Ліва рука темряви]]» ({{lang-en|The Left Hand of Darkness}}, 1969),&nbsp; ([[США]])  
# [[Філіп Дік]] «{{нп|Лікар Кривавогріш, або Як ми усі ми пережили бомбу||en|Dr. Bloodmoney, or How We Got Along After the Bomb}}» ({{lang-en|«Dr. Bloodmoney, or How We Got Along After the Bomb», рук. 1963, 1965}})&nbsp; ([[США]])  
# [[Роберт Сілвеберґ]] «[[Людина в лабіринті (роман Роберта Сілвеберґа)|Людина в лабіринті]]» ({{lang-en|«The Man in the Maze», 1969}}),&nbsp; ([[США]])  
# [[Філіпп Кюрваль]] ({{lang-fr|Philippe Curval}}) «{{Не перекладено|Зворотня людина|Людина навпаки|fr|L'Homme à rebours}}» ({{lang-fr|«L'Homme à rebours»}}) ([[1974 у літературі|1974]]),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Філіп Дік]] «[[Людина у високому замку]]» ({{lang-en|The Man in the High Castle}}, 1962),&nbsp; ([[США]])  
# [[Річард Метісон]] «{{Не перекладено|Людина, що зменшилася||en|The Shrinking Man}}» ({{lang-en|«The Shrinking Man», 1956}})&nbsp;, ([[США]])  
# [[Роберт Гайнлайн]] ({{lang-en|Robert A. Heinlein}})&nbsp;&nbsp;— «[[Лялькарі (роман)|Лялькарі]]» ({{lang-en|«The Puppet Masters»}}, 1951)&nbsp; ([[США]])   
# [[Мішель Жьорі]] ({{lang-fr|Michel Jeury}}) «[[Мавпи часу]]» ({{lang-fr|«Les Singes du temps», ([[1974 у літературі|1974]]}}) ([[Франція]])  
# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp;&nbsp;— «[[Марсіанські хроніки]]» ({{lang-en|«The Martian Chronicles»}}, 1946-1950; 1950)&nbsp; ([[США]])   
# [[Фредрік Браун]] «{{нп|Марсіяни, забирайтеся додому||en|Martians, Go Home}}» ({{lang-en|«Martians, Go Home», 1954}})&nbsp; ([[США]])   
# [[Френк Герберт]] «{{Не перекладено|Месія Дюни||en|Dune Messiah}}» ({{lang-en|«Dune Messiah», 1969}})&nbsp;, ([[США]])    
# [[Кліффорд Сімак]] [[Місто (роман Кліффорда Сімака)|«Місто»]] ({{lang-en|City}}, 1944—1951)&nbsp; ([[США]])  
# {{не перекладено|Наталі Еннеберг||en|Nathalie Henneberg}} та {{Не перекладено|Шарль Еннебер||fr|Charles Henneberg}} «{{не перекладено|Народження богів||fr|La Naissance des dieux}}»  ({{lang-fr|«La Naissance des dieux», [[1954 у літературі|1954]]}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Мішель Жьорі]] ({{lang-fr|Michel Jeury}}) «[[Невизначений час]]» ({{lang-fr|«Les Temps incertain», ([[1973 у літературі|1973]]}}) ([[Франція]]) 
# [[Рене Баржавель]], «[[Необережний мандрівник]]» ({{lang-fr|«Le Voyageur imprudent», ([[1943 у літературі|1943]]}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Рене Баржавель]] «{{Нп|Ніч часів||fr|La Nuit des temps}}» ({{lang-fr|«La Nuit des temps», 1968}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Стефан Вуль]] «[[Нюрк]]» ({{lang-fr|«Niourk», 1957}}),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Філіп Дік]] «{{не перекладено|Око у небі (роман)|Око у небі|en|Eye in the Sky (novel)}}» ({{lang-en|«Eye in the Sky »}}), рук. 1955; доп. 1957}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Урсула Ле Гуїн]] «[[Останній берег]]» ({{lang-en|«The Farthest Shore»}}, [[1971 у літературі|1971]]),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Майкл Муркок]] Тетралогія «{{нп|Остаточна програма||en|The Final Programme}}»  ({{lang-en|«The Final Programme»}}, 1967-1968),&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Роджер Желязни|Роджер Зелазні]] ({{lang-en|Roger Zelazny}}) «{{нп|Острів мертвих (роман)|Острів мертвих|en|Isle of the Dead (Zelazny novel)}}» ({{lang-en|«Isle of the Dead»}}, [[1969 у літературі|1969]]),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роберт Шеклі]] «{{Нп|Паломництво на Землю (збірка)|Паломництво на Землю|en|I Pilgrimage to Earth}} ({{lang-en|«Pilgrimage to Earth», 1954-1956; 1957}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Фредерік Браун|Фредрік Браун]] «{{Не перекладено|Парадокс загублено|Парадокс загублено та 12 великих науково-фантастичних оповідань|fr|Le Paradoxe perdu}}» ({{lang-en|«Paradox Lost, and Twelve Other Great Science Fiction Stories», 1942-1965; 1973}})&nbsp;, ([[США]])  
# [[Франсіс Карсак]] «[[Паразити в гриві лева]]» ({{lang-fr|«La vermine du lion»}}}, 1967}}),&nbsp; ([[Франція]])  
# [[Кетрін Люсіль Мур]] «{{Не перекладено|Північний захід Землі||en|Northwest of Earth}}» ({{lang-en|«Northwest of Earth», 1933-1940, 1954}})&nbsp;, ([[США]])    
# [[П'єр Буль]] «[[Планета мавп (роман)|Планета мавп]]» ({{lang-fr|«La Planète des Singes», 1963}}),&nbsp; ([[Франція]])  
# [[Джек Венс]] «{{Не перекладено|Планета пригод (серія)|Планета пригод|en|Planet of Adventure}}» ({{lang-en|«Planet of Adventure», 1968-70}})&nbsp;, ([[США]])  
# [[Енн Маккефрі]] «[[Політ дракона (роман)|Політ дракона]]» ({{lang-en|«Dragonflight»}}, 1968)&nbsp;, ([[Ірландія]])  
# [[Артур Кларк]] «[[Побачення з Рамою]]» ({{lang-en|«Rendezvous With Rama», [[1973 у літературі|1973]]}}) ([[Шрі-Ланка]])
# [[Альфред ван Вогт]] «{{нп|Подорож «Космічного Бігля»||en|The Voyage of the Space Beagle}}» ({{lang-en|«The Voyage of the Space Beagle», 1939-1950, 1950}})&nbsp; ([[Канада]]) 
# [[Джон Браннер]] ({{lang-en|John Brunner}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Полімат (роман)|Полімат|en|Polymath (novel)}}» ({{lang-en|«Polymath»}}), 1964; доп. 1974}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Посуха, або Спалений світ||en|The Burning World (novel)}}» ({{lang-en|«The Drought», or «The Burning World», 1964}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Олдос Гакслі]] «[[Прекрасний новий світ]]» ({{lang-en|«Brave New World»}}, 1932)&nbsp; ([[Велика Британія]])
# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp; «{{Нп|Розмальована людина||en|The Illustrated Man}} ({{lang-en|«The Illustrated Man», 1947-1951; 1951}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Лайон Спрег де Кемп]] ({{lang-en|Lyon Sprague de Camp}})&nbsp; Дилогія «{{не перекладено|Рука Зеї||en|The Hand of Zei}}» ({{lang-en|«The Hand of Zei», 1950; 1981 - під однієєю обкладинкою)&nbsp; ([[США]])
# [[Роберт Сілвеберґ]] «[[Світ зсередини]]» ({{lang-en|«The World Inside», 1970-71}})&nbsp; ([[США]])   
# [[Альфред ван Вогт]] дилогія «{{нп|Світ Нуль-А||en|The World of Null-A}}» ({{lang-en|«The World of Null-A», 1948, 1950}})&nbsp;/ «{{нп|Гравці світу Нуль-А||fr|Les Joueurs du Ā}}» ({{lang-en|«The Pawns of Null-A», 1948-49, 1956}})&nbsp; ([[Канада]])
# [[Альфред ван Вогт]] «{{не перекладено|Слен (роман)|Слен|en|Slan (novel)}}» ({{lang-en|«Slan», 1940}}))&nbsp; ([[Канада]])  
# [[Джеймс Бліш]] «[[Справа совісті]]» ({{lang-en|«A Case of Conscience», 1958}})&nbsp; ([[США]])    
# [[Айзек Азімов]]&nbsp;— «[[Сталеві печери]]» ({{lang-en|«The Caves of Steel»}}, 1953),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Річард Каупер]] ({{lang-en|Richard Cowper}}) «{{не перекладено|Сутінки Бріарею||en|The Twilight of Briareus}}» ({{lang-en|«The Twilight of Briareus», [[1974 у літературі|1974]]}}) ([[Велика Британія]])
# [[Лі Брекетт|Лі Брекет]] «{{не перекладено|Таємниця Сінгарату||en|The Secret of Sinharat}}» ({{lang-en|«The Secret of Sinharat»}}), 1949 - "Королева марсиянських катакомб";1964)&nbsp; / «{{не перекладено|Люди талісмана||en|People of the Talisman}}» ({{lang-en|«People of the Talisman»}}), 1951 - "Чорні амазонки Марса"; 1964)&nbsp; ([[США]]) 
# [[Філіп Хосе Фармер]] «{{Не перекладено|Темний задум||en|The Dark Design}}» ({{lang-en|«The Dark Design», 1977}})&nbsp;, ([[США]])   
# [[Джек Вільямсон]] «{{нп|Темніше, ти гадаєш||en|Darker than you think}}» ({{lang-en|«Martians, Go Home», скор. 1940, доп. 1948}})&nbsp; ([[США]])  
# [[Альфред ван Вогт]] «{{нп|Темрява на Діамантині||nl|Duisternis over Diamondia}}» ({{lang-en|«The Darkness on Diamondia», 1972}})&nbsp; ([[США]])  
# [[Кліффорд Сімак]] «[[Транзитна станція|Тут збираються зірки]]» ({{lang-en|«Here Gather the Stars», 1961}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Філіп Хосе Фармер]] [[У свої зруйновані тіла поверніться]] ({{Lang-en|To Your Scattered Bodies Go}}, 1971)&nbsp; ([[США]]) 
# [[Філіп Дік]] «[[Убік]]» ({{lang-en|«Ubik»}}, 1969)&nbsp; ([[США]]) 
# [[Артур Кларк]], «[[Фонтани раю]]» ({{lang-en|«The Fountains of Paradise»}},  1979) ([[Шрі-Ланка]])
# [[Браєн Олдіс]] «{{Не перекладено|Франкенштайн звільнений||fr|Frankenstein délivré}}» ({{lang-en|«Frankenstein Unbound», 1973}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Айзек Азімов]] Трилогія [[Фундація (цикл творів)|«Фундація»]] ({{lang-en|«Fundation»}}, 1941-50; 1951-1953)&nbsp;:  [[Фундація (роман Айзека Азімова)|«Фундація»]] ({{lang-en|«Fundation»}}, 1941-44; 1951)&nbsp;; «[[Фундація та Імперія]]» ({{lang-en|«Foundation and Empire»}}, 1945; 1952)&nbsp;; [[Друга Фундація |«Друга Фундація»]] ({{lang-en|«Друга Фундація »}}, 1948-50; 1953 )&nbsp; ([[США]])
# [[Філіп Хосе Фармер]]  «{{Не перекладено|Хадон з давнього Опару||en|Hadon of Ancient Opar}}» ({{lang-en|«Hadon of Ancient Opar», 1974}})&nbsp;, ([[США]]) / [[Філіп Хосе Фармер]] «{{Не перекладено|Політ до Опару||en|Flight to Opar}}» ({{lang-en|«Flight to Opar», 1976}})&nbsp;, ([[США]])   
# [[Річард Каупер]] ({{lang-en|Richard Cowper}}) «Хранителі та інші оповідання» ({{lang-en|«The Custodians and other stories», [[1976 у літературі|1976]]}}) ([[Велика Британія]])
# [[Філіпп Кюрваль]] ({{lang-fr|Philippe Curval}}) «[[Таємне обличчя бажання]]» ({{lang-fr|«La Face cachée du désir»}}, [[1980 у літературі|1980]]),&nbsp; ([[Франція]]) 
# [[Роберт Гайнлайн|Роберт Е. Гайнлайн]] «[[Чужинець на чужині|Чужинець у чужій землі]]» ({{lang-en|«Stranger in a Strange Land», 1961}})&nbsp; ([[США]]) 
# [[Кліффорд Сімак]] «{{не перекладено|Шарміцель (збірка)|Шарміцель |fr|Escarmouche}}» ({{lang-en|«Skirmish»}}, [[1956 у літературі|1956]] - [[1975 у літературі|1975]], 1979),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Фредерік Браун|Фредрік Браун]] «{{Не перекладено|Що за божевільний Всесвіт||en|What Mad Universe}}» ({{lang-en|«What Mad Universe», 1949}})&nbsp;, ([[США]])   
# [[Урсула Ле Гуїн]] «[[Чарівник Земномор'я]]» ({{lang-en|«A Wizard of Earthsea»}}, 1968)&nbsp; ([[США]])   
# [[Річард Метісон]] «[[Я — легенда]]» ({{lang-en|«I Am Legend», 1954}}),&nbsp;, ([[США]])   
# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp; «{{Нп|Я співаю «Тіло електричне»||en|I Sing the Body Electric (short story collection)}} ({{lang-en|«I Sing the Body Electric», 1948-1969; 1969}})&nbsp; ([[США]])

https://www.noosfere.org/articles/listeoeuvres.asp?numliste=22
http://argentorate.over-blog.com/article-6461180.html

https://fr.wikipedia.org/wiki/Les_100_principaux_titres_de_la_science-fiction

# [[Джон Браннер]] «{{нп|Повноцінна людина||en|The Whole Man}}» ({{lang-en|«The Whole Man», 1964}})&nbsp; ([[Велика Британія]])

# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp;&nbsp;— «[[451 градус за Фаренгейтом]]» ({{lang-en|«Fahrenheit 451»}}, скор. 1950 як «Пожежник», 1953, доп. 1979)&nbsp; ([[США]])
# [[Джордж Орвелл]] «[[1984 (роман)|1984]]» ({{lang-en|«1984»}}, 1948)
# [[Артур Кларк]], «[[2001: Космічна Одіссея|«2001: Космічна одісея]]» ({{lang-en|«2001: A Space Odyssey»}}, 1968) ([[Шрі-Ланка]])
# [[Брюс Стерлінг]]  ({{lang-en|Bruce Sterling}})&nbsp;&nbsp;— «Zeitgeist: Дух часу» ({{lang-en|«Zeitgeist»}}, 2000),&nbsp; ([[США]])  
# [[Джеймс Баллард]] ({{lang-en|J. G. Ballard}})&nbsp; «{{не перекладено|Аварія (роман Балларда)|Аварія|en|Crash (Ballard novel)}}» ({{lang-en|«Vermilion Sands», 1971}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Кім Стенлі Робінсон]]  ({{lang-en|Kim Stanley Robinson}})&nbsp; «{{не перекладено|Аврора (роман)||en|Aurora (novel)}}» ({{lang-en|«Aurora»}}, 2015),&nbsp; ([[США]])  
# [[Ґрегорі Бенфорд]]  ({{lang-en|Gregory Benford}})&nbsp; «{{не перекладено|В океані ночі||en|In the Ocean of Night}}» ({{lang-en|«The Water Knife»}}, 1977),&nbsp; ([[США]])  
# [[Герберт Веллс]] «[[Війна світів]]» ({{lang-en|The War of the Worlds}}, 1897)&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Джек Фінні]]  ({{lang-en|Jack Finney}})&nbsp; «{{не перекладено|Викрадачі тіл (роман)|Викрадачі тіл|en|The Body Snatchers}}» ({{lang-en|«The Body Snatchers»}}, 2015),&nbsp; ([[США]])  
# [[Джо Голдеман]] ({{lang-en|Joe Haldeman}})&nbsp;&nbsp;— «[[Вічна війна (роман)|Вічна війна]]» ({{lang-en|«Forever Peace»}}, 1972-74; 1974),&nbsp; ([[США]])  
# [[Паоло Бачігалупі]]  ({{lang-en|Paolo Bacigalupi}})&nbsp; «{{не перекладено|Водяний ніж||en|Water Knife}}» ({{lang-en|«The Water Knife»}}, 2015),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Мері Доріа Расселл]] ({{lang-en|Mary Doria Russell}})&nbsp; «{{не перекладено|Горобець (роман)|Горобець|en|The Sparrow (novel)}}» ({{lang-en|«The Sparrow»}}, 1996); ([[США]]) 
# [[Френк Герберт]] «[[Дюна (роман)|Дюна]]» ({{lang-en|«Dune»}}, 1963/64),&nbsp; ([[США]])
# [[Стівен Бекстер]]  ({{lang-en|Stephen Baxter}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Еволюція (роман Бекстера)|Еволюція|en|Evolution (Baxter novel)}}» ({{lang-en|«Evolution»}}, 2002),&nbsp;  ([[Велика Британія]])  
# [[Едвард Елмер Сміт]] ({{lang-en|Edward E. Smith}})&nbsp; «{{не перекладено|Жайворонок космосу||en|The Skylark of Space}}» ({{lang-en|«The Word for World Is Forest»}}, 1928),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Джоанна Расс]] ({{lang-en|Joanna Russ}})&nbsp; «[[Жіночий чоловік]]» ({{lang-en|«The Female Man»}}),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Ієн Бенкс]]  ({{lang-en|Iain M. Banks}})&nbsp; «[[Згадай про Флеба|Згадай Флеба]]» ({{lang-en|«Consider Phlebas»}}, 1987),&nbsp; ([[Велика Британія]])  
# {{не перекладено|Джордж Ріппі Стюарт||en|George R. Stewart}}&nbsp;— ({{lang-en|George R. Stewart}})&nbsp; «{{не перекладено|Земля потерпає||en|Earth Abides}}» ({{lang-en|«Earth Abides»}}, 1949),&nbsp; ([[США]])  
# [[Альфред Бестер]] ({{lang-en|Alfred Bester}})&nbsp; "[[Зірки — мета моя]] « ({{lang-en|«The Stars My Destination»}}, 1956),&nbsp; ([[США]])  
# [[Джеймс Тіптрі-молодший]] ({{lang-en|James Tiptree, Jr.}})&nbsp; «{{не перекладено|Її дим здіймався вічно: великі роки Джеймса Тіптрі-молодшого||en|Her Smoke Rose Up Forever}}» ({{lang-en|«Her Smoke Rose Up Forever: The Great Years of James Tiptree, Jr.»}}, 1990),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Волтер Міллер]]-молодший «[[Кантата за Лейбовіцем]]» ({{lang-en|«A Canticle for Leibowitz»}}, 1959),&nbsp; ([[США]])  
# [[Деніел Кіз]] «[[Квіти для Елджернона]]» ({{lang-en|Flowers for Algernon», 1966}}),&nbsp; ([[США]])   
# [[Артур Кларк]] ({{lang-en|Arthur C. Clarke}})&nbsp;&nbsp;— «[[Кінець дитинства]]» ({{lang-en|«Childhood's End»}} (1950) як «Янгол-охоронець» (Guardian Angel), доп. та переробл. [1953])&nbsp; ([[Велика Британія]]), ([[Шрі-Ланка]])  
# [[Стівен Бекстер]]  ({{lang-en|Stephen Baxter}})&nbsp; «{{не перекладено|Кільце (роман Бекстера)|Кільце|en|Ring (Baxter novel)}}» ({{lang-en|«Ring»}}, 1994),&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Конні Вілліс]] ({{lang-en|Connie Willis}})&nbsp; «[[Книга Судного дня]]» ({{lang-en|«Doomsday Book»}}, 1992),&nbsp; ([[США]])
# [[Нало Гопкінсон]] ({{lang-en|Nalo Hopkinson}})&nbsp; «{{не перекладено|Коричнева дівчина у кільці (роман)|Коричнева дівчина у кільці|en|Brown Girl in the Ring (novel)}}» ({{lang-en|«Brown Girl in the Ring (novel)»}}, 1998),&nbsp; ([[Ямайка]]), ([[Канада]]) 
# [[Аластер Рейнолдс|Елестер Рейнолдс]] ({{lang-en|Alastair Reynolds}})&nbsp; «{{не перекладено|Космос одкровень||en|Revelation Space}}» ({{lang-en|«Revelation Space»}}, 2000)&nbsp;
# [[Ніл Стівенсон]] «[[Лавина (роман)|Лавина]]»  ({{lang-en|«Snow Crash»}}, 1992),&nbsp; ([[США]])  
# [[Урсула Ле Гуїн]] «[[Ліва рука темряви]]» ({{lang-en|The Left Hand of Darkness}}, 1969),&nbsp; ([[США]])  
# [[Філіп Дік]] «[[Людина у високому замку]]» ({{lang-en|The Man in the High Castle}}, 1962),&nbsp; ([[США]])  
# [[Рей Бредбері]] ({{lang-en|Ray Bradbury}})&nbsp; «[[Марсіанські хроніки]]» ({{lang-en|«The Martian Chronicles»}}, 1946-1950; 1950)&nbsp; ([[США]])   
# [[Герберт Веллс|Герберт Дж. Веллс]]  «[[Машина часу (роман)|Машина часу]]» ({{lang-en|«The Time Machine»», 1895}})&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Замятін Євген Іванович|Євген Замятін]] «[[Ми (роман)|Ми]]» ({{lang-ru|«Мы»}}, 1924)&nbsp; ([[Росія]]) 
# [[Джеймс Бліш]] тетралогія «{{нп|Міста у польоті||en|Cities in Flight}}»  ({{lang-en|«Cities in Flight»}}, 1950-1962; 1970),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Артур Кларк]] ({{lang-en|Arthur C. Clarke}})&nbsp; «[[Місто та зірки]]» ({{lang-en|«The City and the Stars»}}, [[1956 у літературі|1956]]}}),&nbsp; ([[Шрі-Ланка]])
# [[Альгіс Будріс]] ({{lang-en|Algis Buldrys}})&nbsp; „{{Не перекладено|Місяць-пустунець||en|Rogue Moon}}“ ({{lang-en|«Rogue Moon, [[1960 у літературі|1960]]}}),&nbsp; ([[США]])
# [[Вільям Ґібсон]] ({{lang-en|William Gibson}})&nbsp; «[[Нейромант]]» ({{lang-en|«Neuromancer»}}, 1984),&nbsp; ([[Канада]]) 
# [[Маргарет Етвуд]] «[[Оповідь служниці (роман)|Оповідь служниці]]» ({{lang-en|«The Handmaid's Tale»}}, 1985),&nbsp; ([[Канада]]) 
# [[Олаф Стейплдон]], «[[Останні і перші люди]]» ({{lang-en|«Last and First Men: A Story of the Near and Far Future»}},  1930)&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Роберт Гайнлайн]] [[Пасинки Всесвіту |«Пасинки Всесвіту»]] ({{lang-en|Orphans of the Sky}}, 1941, 1963 - в одному томі),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роберт Гайнлайн|Роберт Е. Гайнлайн]] «[[Зоряний десант|Піхотинці зорельоту]]» ({{lang-en|«Starship Troopers»}}, 1959),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Артур Кларк]] «[[Побачення з Рамою]]» ({{lang-en|«Rendezvous With Rama», [[1973 у літературі|1973]]}}),&nbsp;  ([[Шрі-Ланка]])
# [[Джон Браннер]] ({{lang-en|John Brunner}})&nbsp; «{{не перекладено|Поглянули ангці вгору||en|The Sheep Look Up}}» ({{lang-en|«The Sheep Look Up»}}, 1972),&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Едгар Райс Берроуз]]  ({{lang-en|Edgar Rice Burroughs}})&nbsp; «[[Принцеса Марса]]» ({{lang-en|«A Princess of Mars »}}, 1912),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Сюзі Маккі Чарнас]] ({{lang-en|Suzy Mckee Charnas}})&nbsp; «{{не перекладено|Прогулянка до межі світу||en|Walk to the End of the World}}» ({{lang-en|«Walk to the End of the World_ by Suzy Mckee Charnas»}}, 1974),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Карел Чапек]] «[[R.U.R.|Р.У.Р.]]» ({{lang-cs|R.U.R.}}, 1920),&nbsp; ([[Чехія]]) 
# [[Карен Джой Фаулер]] ({{lang-en|Karen Joy Fowler}})&nbsp;&nbsp;— «[[Сара Канарка]]» ({{lang-en|«Sarah Canary}}, 1991),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роберт Сілвеберґ]] «[[Світ зсередини]]» ({{lang-en|«The World Inside», 1970-71}})&nbsp; ([[США]])   
# {{не перекладено|М. Джон Гаррісон||en|M. John Harrison}} ({{lang-en|M. John Harrison}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Світло (роман Гаррісона)|Світло|en|Light (novel)}}» ({{lang-en|«Light»}}, 2002),&nbsp; ([[Велика Британія]])  
# [[Станіслав Лем]] «[[Соляріс]]» ({{lang-pl|«Solaris», 1961}}),&nbsp; ([[Польща]])  
# [[Кім Стенлі Робінсон]]  ({{lang-en|Kim Stanley Robinson}})&nbsp; «{{не перекладено|Сорок ознак дощу||en|Forty Signs of Rain}}» ({{lang-en|«Forty Signs of Rain»}}, 2015),&nbsp; ([[США]])  
# [[Джеймс Бліш]] «[[Справа совісті]]» ({{lang-en|«A Case of Conscience», 1958}})&nbsp; ([[США]])  
# [[Альфред ван Вогт]] «{{не перекладено|Слен (роман)|Слен|en|Slan (novel)}}» ({{lang-en|«Slan», 1940}}),&nbsp; ([[Канада]]) 
# [[Керолайн Черрі]]  ({{lang-en|Carolyn Janice Cherry}})&nbsp;&nbsp;— «{{не перекладено|Станція нижче нікуди||en|Downbelow Station}}» ({{lang-en|«Downbelow Station»}}, 1981),&nbsp; ([[США]])  
# [[Олаф Стейплдон]] «[[Творець зірок]]» ({{lang-en|«Star Maker», 1937}}),&nbsp; ([[Велика Британія]])  
# [[Фредерик Пол]] ({{lang-en|Frederik Pohl}})&nbsp; та [[Сиріл Корнблас]]&nbsp;— ({{lang-en|C. M. Kornbluth}})&nbsp; «{{не перекладено|Торговці космосом||en|The Space Merchants}}» ({{lang-en|The Space Merchants}} , 1952),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Томас Мор]]  ({{lang-en|Thomas More}}) «[[Утопія (книга)|Золота книжечка, така ж корисна, як і забавна, про найкращий устрій держави і про новий острів Утопія]]» ({{lang-la|«Libellus vere aureus, nec minus salutaris quam festivus, de optimo rei publicae statu deque nova insula Utopia»}}, [[1516 у літературі|1516]]),&nbsp; ([[Велика Британія]])  
# [[Мері Шеллі]] «[[Франкенштейн, або Сучасний Прометей]]» ({{lang-en|Frankenstein: or, The Modern Prometheus}}, 1818),&nbsp; ([[Велика Британія]]) 
# [[Айзек Азімов]] трилогія [[Фундація (цикл творів)|«Фундація»]] ({{lang-en|«Fundation»}}, 1941-50),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Кім Стенлі Робінсон]] ({{lang-en|Kim Stanley Robinson}})&nbsp; «{{не перекладено|Червоний Марс||fr|Mars la rouge}}» ({{lang-en|«Red Mars»}}, 1992),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Роберт Гайнлайн|Роберт Е. Гайнлайн]] «[[Чужинець на чужині|Чужинець у чужій землі]]» ({{lang-en|«Stranger in a Strange Land», 1961}}),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Кормак Маккарті]] ({{lang-en|Liz Jensen}})&nbsp;&nbsp;— «[[Дорога (роман)|Шлях]]» ({{lang-en|«The Road»}}, 2006),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Айзек Азімов]] «[[Я, робот|Я — робот]]» ({{lang-en|«I, robot»}}, ;1950)),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Марк Твен]] [[Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура|«Янкі з Коннектикуту при дворі короля Артура»]] ({{lang-en|A Connecticut Yankee in King Arthur's Court}}, 1889),&nbsp; ([[США]]) 
# [[Урсула Ле Ґуїн]] «[[Слово для світу — ліс]]» ({{lang-en|A Connecticut Yankee in King Arthur's Court}}, 1889),&nbsp; ([[США]]) 
  

# [[Джеймс Тіптрі-молодший]] ({{lang-en|Nnedi Okorafor}})&nbsp; «{{не перекладено|Її дим здіймався вічно: великі роки Джеймса Тіптрі-молодшого||en|The Book of Phoenix}}» ({{lang-en|«The Word for World Is Forest»}}, 1972),&nbsp; ([[США]]) 




Jack London, The Scarlet Plague and Other Stories (Alan Sutton, 1995)

# [[Джонатан Свіфт]], «[[Мандри Гуллівера]]» ({{lang-en|«Gulliver's Travels»}}, 1726)

Robert Silverberg, ed., Science Fiction Hall of Fame Volume One (Doubleday, 1970)
Neal Stephenson, Seveneves (Morrow, 2015)
Lavie Tidhar, Osama (PS Publishing, 2011)
Jules Verne, From the Earth to the Moon (J. Hetzel, 1865)

Gary K. Wolfe, ed., American Science Fiction: Nine Classic Novels of the 1950s (Library of America, 2012)
Gene Wolfe, The Book of the New Sun (1980-1983)

https://classicsofsciencefiction.com/lists-used/
https://books.google.com.ua/books?id=sOhiDAAAQBAJ&pg=PT256&lpg=PT256&dq=%D0%92%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8+%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%86%D1%8B+%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5&source=bl&ots=i2bj1mnw4P&sig=T8MPUIW_nFRfgydV9ZHnYfvMrCs&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwiwu7O_np3fAhUxp4sKHWyqB2UQ6AEwA3oECAYQAQ#v=onepage&q=%D0%92%D0%B7%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%83%D0%BB%D0%B8%20%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D1%86%D1%8B%20%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%B5&f=false
Zolang het duurt
https://ntn.ua/uk/products/programs/svidok/news/2016/03/09/18824
The Seedling Stars
Mondi invisibili (Jack of Eagles)
https://knigogid.ru/books/490821-the-fifth-head-of-cerberus/toread/page-2


Певно не треба, бо правопис приймався комісією з експертів-філологів. Казати, що все вирішували Скрипник і Приходько - повне безглуздя, бо нащо їм приймати мову на галицькій основі, якою майже ніхто в УРСР не розмовляв, саме через прийняття саме галицького, а не полтавсько-черкаського діалекту за основу призвело до його неприйняття і на Кубані, і на Донбасі, і в деяких інших регіонах. Приймали саме філологи, які саме керувалися історичною автентичністю та доцільністю, не враховуючи вже тодішніх реалій, це породило масу протестів, яких би не були при прийнятті одразу більш поширеного варіанту. Натомість саме прийняття саме такого радикального правопису допомогло потім прийняти не геть зросійщений, а саме той найпоширеніший посмертний варіант, вже потім потім зросійщений в білодідівські часи.
:Водночас годі гнати маячню про Скрипника-чекіста та організатора Голодомору, Скрипник по-сучасному був віце-прем'єром з гуманітарних питань, коли він посів посаду українці переважно взагалі не вважали себе українцями та не знали, хто такі "українці" і чого вони від них хочуть, а хто знав - навпаки не знали мови, почитайте вдячні спогади дисидента Миколи Руденка: саме комісії Скрипника поширили знання про Україну та коріння народу по всіх усюдах, пояснили, що вони не хохли і не малороси, а саме українці. Саме він провів українізацію всіх українських земель та зробив все, щоб об'єднати їх в єдиному державному утворенні. Він бунтував при фальсифікаціях перепису 1926 року на українських землях Брянщини та Кубані, він писав листи з вимогою припинити політику Голодомору, а після того, як його не дослухались і майже водночас зупинили українізацію, покінчив життя самогубством. Казати, що Скрипник був типовим представником партеліти - маячня сивої кобили. Хоча ні — таки був типовим представником і одним з очільників типовою тогочасної пареліти УРСР, а всіх комуністів Радянської ще нерепресованої України в Москві інакше, як петлюрівцями. Треба знати матчасть: Виннниченко, Грушевський та інші не просто так повернулися, а тому, що побачили, що у скрипниківські часи формувалася омріяна ними "Україна у складі федеративної Росії" з розквітом національного життя. І не провина Скрипника, що у Кремлі після відсторонення Троцького, що добре розумів українські реалії, було прийнято рішення про згорнення екпериментів федералізації та українізації і Сталін приступив до репресій, колективізації, голодоморів та улюбленої автономізації.
'''Тимур Хусенович Тумгоєв''' (народився {{дн|19|2|1987}} в Інгушетії) — громадянин Російської Федерації, інгуш за походженням, переданий 12 вересня 2018 компетентними органами України російській стороні.
{{не плутати|Дніпро (футбольний клуб)|ФК «Дніпро»}}
{{не плутати|Дніпро-1 (спортивний клуб)|СК «Дніпро-1»}}
{{не плутати|Дніпро-75|ФК «Дніпро-75»}}
{{Otheruses|Дніпро (значення)}}
{{Футбольний клуб
| колір1        = 
| колір2        =
| назва клубу = «Дніпро 1918»
| емблема = 
| повна назва = Футбольний клуб<br/> «Дніпро 1918»
| прізвисько = 
| країна= [[Україна]]
| місто=[[Дніпро (місто)|Дніпро]]
| коротка назва = Д1918
| рік заснування = [[2018]]
| стадіон = «Олімпійські резерви»/«Молодіжний парк»
| вміщує = 300/400
| власник = 
| президент = 
| головний тренер = {{Прапорець|UKR}} [[Задорожний Сергій Михайлович|Сергій Задорожний]]
| капітан =
| рейтинг =
| спонсори =
| ліга = Чемпіонат міста Дніпра<br/> з футболу
| сезон = 2018-19
| місце =
| pattern_la1=
| pattern_b1=
| pattern_ra1=
| pattern_sh1=
| pattern_so1=
| leftarm1=
| body1=
| rightarm1=
| shorts1 = 
| socks1= 
|pattern_la2=
|pattern_b2=
|pattern_ra2=
|pattern_sh2=
|leftarm2=
|body2=
|rightarm2=
|shorts2=
|socks2=
|Капітан={{Прапорець|UKR}} [[Шелаєв Олег Миколайович|Олег Шелаєв]]}}
'''«Дніпро́ 1918»'''&nbsp;— [[Україна|український]] [[футбольний клуб]] із міста [[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Виступає в Чемпіонаті міста Дніпро. Заснований [[2018|2018-го]] року вболівальниками та фанатами [[Дніпро (футбольний клуб)|«Дніпра»]] заради продовження футбольних традицій клубу.


* [https://www.academia.edu/37933399/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%87%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C_%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B5%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8._2012_2016._%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA Анатолій Нелюба, Євген Редько. СЛОВОТВОРЧІСТЬ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ 2012 – 2016, словник]
* [https://www.pravda.com.ua/articles/2016/08/24/7118522/ Короткий політичний словник часів Незалежності]
* [https://wz.lviv.ua/blogs/196687-ne-merkely «Не меркели!». Українська мова поповнюється словами,що походять від прізвищ відомих людей.]
* [http://www.dnu.dp.ua/docs/ndc/dissertations/K08.051.19/dissertation_5bccc260069f3.pdf  БЕЛЛА МАРИНА ВІТАЛІЇВНА
УДК 316.774:004.55(043.5) ДИСЕРТАЦІЯ. СОЦІАЛЬНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ГІПЕРТЕКСТУ]
* [http://bdpu.org/wp-content/uploads/2018/02/%D0%97%D0%B1%D1%96%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA-%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%A1%D0%AC%D0%9A%D0%90-%D0%9C%D0%9E%D0%92%D0%90-%D0%9D%D0%90-%D0%9F%D0%9E%D0%A0%D0%A3%D0%91%D0%86%D0%96%D0%96%D0%86-%D0%A5%D0%A5%E2%80%93%D0%A5%D0%A5%D0%86-%D0%A1%D0%A2%D0%9E%D0%A0%D0%86%D0%A7%D0%A7%D0%AF-2017-1.pdf УКРАЇНСЬКА МОВА НА ПОРУБІЖЖІ ХХ–ХХІ СТОРІЧЧЯ: МОВОЗНАВЧИЙ ТА ЛІНГВОДИДАКТИЧНИЙ АСПЕКТИ]
* [https://ms.detector.media/articles/botolyubov_yak_rozpiznati_porokhobotiv_yulebotiv_i_zebotiv/ Ботолюбов. Як розпізнати порохоботів, юлеботів і ЗЕботів]
* [https://ukrainianweek.com/Politics/194118 Poroshenko vs the memes. How Ukrainian social media users react to the President]
* [http://fn.kpnu.edu.ua/wp-content/uploads/sites/76/2017/02/book_40.indd_.pdf Наукові праці КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО
НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА]
* [https://vgolos.com.ua/blogs/hto-taki-porohoboty_941449.html Юрій Грицик «Хто такі порохоботи?»]
* [https://apostrophe.ua/ua/article/politics/government/2017-09-19/porohobotyi-i-ne-tolko-skolko-ukrainskie-politiki-platyat-za-voynyi-v-seti/14489 "Порохоботи" і не тільки: скільки українські політики платять за війни в мережі]
* [https://uainfo.org/blognews/1506588066-vse-porohoboty-delyatsya-na-tri-gruppy.html Все порохоботы делятся на три группы]
* [https://vgolos.com.ua/articles/virtualna-armiya-prezydenta-3000-botiv-za-3000000-na-rik_309631.html Віртуальна армія Президента: 3000 ботів за $3000000 на рік]
* [https://teenslang.su/content/%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82 Словарь молодёжного слэнга]
* [https://gordonua.com/ukr/blogs/kozak/-jakshcho-tobi-podobajutsja-gritsenko-zelenskij-sadovij-to-za-slovami-porohobotov-ti-abo-duren-abo-rosijska-konserva-662186.html Якщо тобі подобаються Гриценко, Зеленський, Садовий, то, за словами порохоботів, ти або дурень, або російська консерва]
* [https://kp.ua/politics/585307-polytycheskyi-slovar-zradofyl-porokhobot-razdelylsia-nash-narod Политический словарь: "Зрадофил", "Порохобот"… Разделился наш народ]
* [https://oko.cn.ua/blackzone/polit-imho/petushinyj-otrjad-shokoladnogo-ceha/ Холуйство “на гребе волны” технического прогресса]
* [https://bykvu.com/mysli/30412-porokhoboty-ili-patrioty ПОРОХОБОТЫ ИЛИ ПАТРИОТЫ?]
* [https://www.radiosvoboda.org/a/29270513.html «Я – поміркований «порохобот» – інтерв’ю із новим членом громадської ради НАБУ]
* [http://cripo.com.ua/persons/?p=212341/ Существуют ли «порохоботы»?]
* [http://www.dsnews.ua/vybory_2019/-zrada-dlya-timoshenko-kak-porohoboty-budut-prodvigat-02102018220000 ЗРАДА ДЛЯ ТИМОШЕНКО. КАК ПОРОХОБОТЫ БУДУТ ПРОДВИГАТЬ ПОРОШЕНКО НА ВТОРОЙ СРОК]
* [https://oleg-leusenko.livejournal.com/8194955.html Олег Леусенко: Кто такой "порохобот" или кому булаву?]
* [http://www.dsnews.ua/vybory_2019/menshe-no-bolshe-pochemu-peremozhnaya-povestka-dnya-mozhet-02102018220000 СВЕРХЗАДАЧА ПОРОХОБОТОВ. ПОЧЕМУ ПЕРЕМОЖНАЯ ПОВЕСТКА ДНЯ МОЖЕТ ПОБЕДИТЬ ЗРАДНУЮ]
* [http://svoboda-news.com/svwp/wp-content/uploads/current-pdf/Svoboda-2017-30.pdf ]
* [https://ru.espreso.tv/article/2016/03/25/voyna_za_onlayn_yak_pracyuyut_politychni_boty Война за онлайн. Как работают политические боты]

== Історія ==
Клуб створено влітку 2018-го року на тлі втратою «Дніпром» професіонального статусу. Заявився на чемпіонат міста, де розпочав виступи нічиєю 3:3 з «Легіоном».
За «Дніпро 1918» виступають колишні та нинішні гравці «Дніпра», такі як: Володимир Кіричук, Сергій Палюх, Олександр Андрушко, Олег Шелаєв, Микита Нечистенко, Олександр Мігунов, Олексій Ларін, випускник клубної академії Артем Товкач. 
Клуб із самого початку фінансується за рахунок членських внесків зацікавлених людей для запобігання залежності від грошей однієї людини.

== Стадіон ==
Клуб орендує місцевий стадіон «Олімпійські резерви», а декілька товариських матчів проводив на «Молодіжному парку». 

== Уболівальники ==
Багато вболівальників ФК «Дніпро» підтримують «Дніпро 1918», а деякі представники ультрас знаходяться біля керма клубу чи виступають за нього.

== Склад ==
{{updated|9 вересня 2018 згідно з [https://ffgd.org.ua/team/fk-dnepr-1918/ сайтом Федерації футболу міста Дніпра]}}
{{Fs start}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Олександр Андрушко}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Владислав Баришніков}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Станіслав Бондаренко}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Богдан Долинський}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Іван Доценко}}
{{Fs player|no=|pos=ВР|nat=UKR|name=Денис Євтушенко}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Володимир Керімов}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Володимир Кіричук}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Владислав Клочан}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=[[Ларін Олексій Андрійович|Олексій Ларін]]}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Олександр Мазур}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Владислав Макаров}}
{{Fs player|no=|pos=ВР|nat=UKR|name=Гліб Макаровський}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Дмитро Матяш}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Олександр Мігунов}}
{{Fs mid}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Іван Москаленко}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Микита Нечистенко}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Павло Окіпний}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Сергій Палюх}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Антон Рикун}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Артем Товкач}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Максим Устименко}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Гліб Фадеїчев}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=[[Фхакадзе Джаба Гогайович|Джаба Фхакадзе]]}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Іван Цуркан}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Ілля Цуркан}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=[[Чеботарьов Сергій Юрійович|Сергій Чеботарьов]]}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=[[Шелаєв Олег Миколайович|Олег Шелаєв]]}}
{{Fs player|no=|pos=|nat=UKR|name=Володимир Шмигельський}}
{{Fs player|no=|pos=ВР|nat=UKR|name=Артем Якимащенко}}
{{Fs end}}

== Тренери «Дніпро 1918» ==
{{прапорець|UKR}} Сергій Задорожний (2018— )

== Історія екстрадиції ==

Від компетентних органів Російської Федерації надійшов запит про видачу Тумгоєва для притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 208, ст. 205.3 та ч. 2 ст. 205.5 КК Російської Федерації, а саме:
* проходження навчання з метою здійснення терористичної діяльності
* участь в терористичній організації (незаконному збройному формуванні, яке структурно належало до угрупування «Ісламська держава» та яке брало участь у бойових діях проти урядових військ Сирійської Арабської Республіки).

Тумгоєв був затриманий у міжнародному аеропорту «Харків» 17 червня 2016 року (прибув із Туреччини, де мешкав два роки) за запитом про екстрадицію від Генеральної прокуратури Російської Федерації<ref name ="kh">{{cite web | url = http://khpg.org/index.php?id=1536841419 | title = ГПУ закон не писаний - Права Людини в Україні | publisher = | author = Геннадій Токарев | date = 2018-09-13 | accessdate = | language = }}</ref> Його утримували в Харківському слідчому ізоляторі.<ref>{{cite web | url = https://www.radiosvoboda.org/a/news-vydacha-tumgoeva/29488223.html | title = В ГПУ видачу Тумгоєва Росії називають виправданою, правозахисники заявляють про порушення | publisher = Радіо Свобода | author = | date = 2018-09-13 | accessdate = | language = }}</ref>.

Рішення про видачу Тумгоєва Генеральна прокуратура України прийняла 13 жовтня 2016. Тумгоєв оскаржував це рішення в судах першої та апеляційної інстанцій, однак отримав відмову й постанова Генеральної прокуратури України про видачу набула чинності. 

Після затримання до Тумгоєва застосували тимчасовий арешт, а після цього – екстрадиційний арешт, який тривав до 20 липня 2017<ref name ="kh" />.

Тумгоєв також двічі, у 2016 та 2017 звертався до органів міграційної служби України із заявою про отримання статусу біженця, у чому йому також було відмовлено. Підстав для надання статусу біженця встановлено не було ні органами міграційної служби України, ні наступними адміністративними судами першої та апеляційної інстанцій.

Європейським суд з прав людини також розглядав звернення Тумгоєва щодо зупинення процедури екстрадиції до Російської Федерації. 17.11.2016 Європейський суд прийняв рішення про призупинення розгляду справи заявника у порядку Правила 39 Регламенту суду (зупинення екстрадиції) до моменту отримання інформації від Уряду України та заявника. Генеральною прокуратурою України було надано всі запитувані документи, після вивчення яких Європейський суд скасував дію всіх обмежувальних заходів. 

11 вересня 2018 року ввечері одразу після приїзду до Харкова з Києва Тумгоєва затримали співробітники правоохоронних органів, доставили його до приміщення поліції біля Центрального ринку, де о 23:50 слідча Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області Корнєєва Я. Ю. склала протокол про його затримання в порядку ст.ст.208, 582 КПК України<ref name ="kh" />.

== Участь в АТО ==

За непідтвердженими даними Тимур Тумгоєв воював в АТО, захищаючи територіальну цілісність України як доброволець "[[Правий сектор|Правого сектора]]"<ref>{{cite web|url=https://gazeta.ua/articles/life/_ukrayinski-pravoohoronci-zatrimali-i-peredali-fsb-bijcya-pravogo-sektora/858975|title=Військового "Правого сектора" Інгуша Тимура Тумгоєва передали російській ФСБ ||work=Gazeta.ua|date=Четвер, 13 вересня 2018 21:14|accessdate=2018-09-18}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/sprava-tumgoeva-chomu-gorilo-smittia-pid-gpu/29494922.html|title=Справа добровольця Тумгоєва: чому горіло сміття під ГПУ|work=Радіо Свобода|date=17 Вересень 2018, 22:40|author= Анастасія Москвичова, Віталій Панасюк|accessdate=2018-09-18}}</ref>. Участь Тумгоєва в АТО підтвердили: народні депутати [[Андрій Іллєнко|Андрій Іллєнко]]<ref>{{cite web|url=https://interfax.com.ua/news/general/531692.html|title=Националисты протестуют под Генпрокуратурой из-за экстрадиции в РФ добровольца Тумгоева, произошли беспорядки|work=Интерфакс-Украина|date=17.09.2018||accessdate=2018-09-18}}</ref><ref>[http://vgolos.com.ua/news/gpu-spivpratsyuye-z-fsb-i-tse-vzhe-fakt-illyenko_840196.html ГПУ співпрацює з ФСБ і це вже факт, – Іллєнко]</ref>, [[Корчинська Оксана Анатоліївна|Оксана Корчинська]] та з її слів інші медики АТО{{Джерело}}, правозахисник Борис Захаров<ref>{{cite web|url=https://hromadske.radio/news/2018/09/13/tumgoyev-nadav-sudu-dokumenty-yaki-posvidchuvaly-shcho-vin-voyuvav-v-ato-zaharov|title=Тумгоєв надав суду документи, які посвідчували, що він воював в АТО — Захаров | |work=Новини на Громадському радіо|date=13 вересня 2018, 18:31|accessdate=2018-09-18}}</ref>, командир батальйону імені Шейха Мансура Муслім Чеберлоєвський<ref>{{cite web|url=http://tyzhden.ua/News/219693|title=Командир одного з батальйонів заявив, що екстрадований до РФ Тумгоєв був учасником АТО|work=Тиждень.ua|date=13 вересня 22:33|accessdate=2018-09-18}}</ref><ref name="">{{cite web|url=https://zik.ua/news/2018/09/16/ekstradytsiya_tumgoieva_komandyr_batalyonu_sprostuvav_slova_lutsenka_1407151|title=Екстрадиція Тумгоєва: командир батальйону спростував слова Луценка|work=Західна інформаційна корпорація|date=неділя, 16 вересня, 2018, 1:55|accessdate=2018-09-18}}</ref> та Андрій Гергерт («Червень»), комбат Української добровольчої армії <ref>[https://hromadske.radio/podcasts/rankova-hvylya/komandyr-uda-poyasnyv-chomu-vymagaye-vidstavky-zastupnyka-genprokurora-yenina Командир УДА пояснив, чому вимагає відставки заступника генпрокурора Єніна]</ref>.

Речник ГПУ Андрій Лисенко повідомив, що прокуратура не мала відомостей про участь Тумгоєва в бойових діях на Донбасі, а речник Генштабу України Богдан Сеник зазначив, що у відомстві не знають про батальйон імені Шейха Мансура<ref name="hromadske">[https://hromadske.ua/posts/ukraina-vydala-fsb-rosii-eks-dobrovoltsia-tumhoieva-shcho-vidomo Україна видала ФСБ росіянина Тумгоєва: що відомо]</ref>. Речниця генпрокуратури Лариса Сарган заявила, що підтвердження участі в АТО є підставою для відмови у видачі особи РФ, проте «свідки» участі Тумгоєва в АТО з'явилися вже після його передачі Росії<ref>[https://news.liga.net/politics/news/lutsenko-poyasnil-pochemu-gpu-vydala-rossii-timura-tumgoeva Луценко пояснил, почему ГПУ выдала России Тимура Тумгоева] - Ліга.нет (рос.)</ref>.

== Акції протесту ==
Після видачі Тимура Тумгоєва спецслужбам РФ у Києві<ref>[https://news.t1.ua/ukraina/17665-protestuvalnyky-pid-stinamy-henprokuratury-travmuvaly-simokh-politseyskykh.html Протестувальники під стінами Генпрокуратури травмували сімох поліцейських ]</ref>, Вінниці<ref>[https://glavcom.ua/vinnytsia/archive.html ]{{deadlink}}</ref> та інших містах відбулися масові акції протесту з вимогою відставки генпрокурора [[Юрій Луценко|Юрія Луценка]].

Харківська правозахисна група<ref>[http://racurs.ua/n111208-precedent-tumgoeva-zachem-ukraina-poshla-na-kompromiss-so-stranoy-agressorom-i-pochemu-eto-ploho Прецедент Тумгоева: зачем Украина пошла на компромисс со страной-агрессором и почему это плохо]</ref> та [[Українська Гельсінська спілка]]<ref>[https://hromadske.ua/posts/ukraina-vydala-fsb-rosii-eks-dobrovoltsia-tumhoieva-shcho-vidomo Україна видала ФСБ росіянина Тумгоєва: що відомо]</ref> з прав людини заявляють, що Генпрокуратура своїм рішенням про передачу Тумгоєва до Росії порушила декілька міжнародних конвенцій. Про те, що видавати РФ не можна будь-кого заявили голова [[Меджліс]]у [[Рефат Чубаров]] <ref>https://glavcom.ua/publications/ukrajinska-drama-timura-tumgojeva-kogo-mi-podaruvali-fsb-528628.html</ref> та журналіст [[Аркадій Бабченко]] у своїй програмі «Справа двох» на [[радіо «НВ»]]<ref>[https://nv.ua/ukr/radio/businessoftwo/novye-mify-rossii-pro-sbu-i-eko-katastrofa-v-krymu-subektivnye-itohi-nedeli-ot-arkadija-babchenko-i-jurija-matsarskoho--2494339.html програма «Справа двох» на [[радіо «НВ»]]]</ref>. Військовий аналітик та головний редактор порталу «[[Цензор.НЕТ]]» [[Юрій Бутусов]] заявив, що видача Тумгоєва дискредитує Україну<ref>[https://gordonua.com/news/society/butusov-ob-ekstradirovannom-v-rf-tumgoeve-zakonnaya-vydacha-na-smert-situaciya-shokiruet-353795.html Бутусов об экстрадированном в РФ Тумгоеве: Законная выдача на смерть. Ситуация шокирует]</ref>. [[Дмитро Корчинський]], правий активіст з суперечливою репутацією та лідер партії "Братство" заявив в ефірі популярного інтернет-каналу [[UKRLIFE.TV]], що «видача Тумгоєва Росії - це підрив морального духу української армії та нації»<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=n-H3MFTMudk Корчинський: Видача Тумгоєва Росії - це підрив морального духу української армії та нації, [[UKRLIFE.TV]]]</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання==
* [http://leopolis.news/genprokuratura-vydala-fsb-urodzhentsya-ingushetiyi-yakyj-voyuvav-za-ukrayinu-zmi/ Генпрокуратура видала ФСБ уродженця Інгушетії, який воював за Україну – ЗМІ, 13 Вересня 2018]
* [https://thebabel.com.ua/articles/19531-policiya-namagayetsya-zatrimati-uchastnikiv-sutichok-pid-genprokuraturoyu-yaki-zabarikaduvalisya-v-budivli-obicyayut-ne-shturmuvati Поліція оточила офіс ветеранів ОУН і «Айдару» на Печерську. Кажуть, в будівлі забарикадувалися участники сутичок під Генпрокуратурою]
* [https://tsn.ua/ukrayina/ekstradovaniy-tumgoyev-voyuvav-proti-kadirova-i-hovavsya-vid-fsb-kogo-ukrayina-viddala-na-smert-do-rosiyi-1218537.html ЕКСТРАДОВАНИЙ ТУМГОЄВ ВОЮВАВ ПРОТИ КАДИРОВА І ХОВАВСЯ ВІД ФСБ. КОГО УКРАЇНА ВІДДАЛА РОСІЇ]
* [https://uain.press/politics/znajshlysya-svidky-shho-vydvorenyj-do-rf-rosiyanyn-voyuvav-na-donbasi-944577 Знайшлися свідки, що видворений росіянин воював на Донбасі]
* [https://glavcom.ua/columns/ilucenko/chomu-ukrajina-vidala-fsb-osobistogo-voroga-kadirova-527752.html Чому Україна видала ФСБ особистого ворога Кадирова]
* [http://islam.in.ua/ua/novyny-u-krayini/genprokuratura-popry-zaboronu-oon-vydala-rosiyi-ukrayinskogo-biycya-za-zapytom-fsb  ГЕНПРОКУРАТУРА ПОПРИ ЗАБОРОНУ ООН ВИДАЛА РОСІЇ УКРАЇНСЬКОГО БІЙЦЯ ЗА ЗАПИТОМ ФСБ]
* [https://uain.press/politics/ekstradytsiya-tumgoyeva-yak-gpu-poyasnyuye-vydachu-rosiyi-dobrovoltsya-ato-944626 Екстрадиція Тумгоєва: як ГПУ пояснює видачу Росії “добровольця АТО”]



https://deadline.com/2018/06/harlan-ellison-dies-sci-fi-writer-was-84-1202419133/

=== *** ===
http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/995_051
https://vydavnytstvo.com/about-us/
https://starylev.com.ua/community/faq

https://vivat-book.com.ua/about_us

https://vivat-book.com.ua/khudozhnya_l%D1%96teratura/fantastika/?page=4

https://hromadalib.wordpress.com/2015/12/15/london-iron/

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3567

http://knigoland.com.ua/divergent-neskorena
https://www.bookclub.ua/ukr/catalog/books/fantasy_books/?i=40&listmode=2
https://www.bookclub.ua/ukr/help/contacts/
https://www.bookclub.ua/ukr/catalog/books/fantasy_books/
https://www.bookclub.ua/ukr/catalog/books/fantasy_books/product.html?id=48519
https://hromadalib.wordpress.com/category/%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%8F-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/
https://folio.com.ua/pages/contacts
http://www.brightstar.com.ua/about_us.html

http://ababahalamaha.com.ua/uk/Category:%D0%9A%D0%BD%D0%B8%D0%B3%D0%B8_%D0%B7%D0%B0_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B8

https://legend-book.prom.ua/contacts

* [[Нільс Нільсен]] ({{lang-da|Niels E. Nielsen}}) «[[Правителі]]» ({{lang-da|Herskerne}}) ([[1970 у літературі|1970]]) ([[Данія]])
* {{Не перекладено|Сем Люндвалл||en|Sam Lundwall}} ({{lang-sv|Sam Lundwall}}) «[[Місто-тюрма]]» ({{lang-sv|Fangelsestaden}}) ([[1978 у літературі|1978]]) ([[Швеція]]) 
* [[Пер Йоршильд]] ({{lang-sv|Per Christian Jersild}}) «{{Не перекладено|Після потопу||sv|Efter floden}}» ([[1982 у літературі|1982]]) ([[Швеція]]) 
* {{Не перекладено|Свен Гольм||no|Sven Holm}} «[[Тьормуш, берег Атлантики]]» ({{lang-da|Termush, Atlanterhavskysten}}) ([[1967 у літературі|1967]])   ([[Данія]])
* {{Не перекладено|Бертіль Мартенсен||en|Bertil Mårtensson}} «[[Це — реальність]]» ({{lang-sv|Detta är verkligheten}}) ([[1968 у літературі|1968]]) ([[Швеція]]) 
* [[Андерс Боделсен]] ({{lang-da|Anders Bodelsen}}) «[[Нижче точки замерзання]]» ({{lang-da|Frysepunktet}}) ([[1969 у літературі|1969]]) ([[Данія]]) 
* [[Ларс Густафссон]]. ({{lang-sv|}}) «[[Дивна тварина з півночі]]» ({{lang-sv|Det sällsamma djuret från norr}}) ([[1989 у літературі|1989]]) ([[Швеція]]) 
* {{не перекладено|Пітер Нільсон||sv|Peter Nilson}} ({{lang-sv|Peter Nilson}}) «[[Вартовий космосу]]» {{lang-sv|Rymdväktaren}} ([[1995 у літературі|1995]]) ([[Швеція]])
* {{не перекладено|Стів Сем-Сандберґ||sv|Steve Sem-Sandberg}} ({{lang-sv|}}) «[[Cвіт золотооких]]» ({{lang-sv|Sländornas värld}}) ([[1976 у літературі|1976]]) ([[Швеція]])
# {{Не перекладено|Тур Оґ Брінґсвярд||no|Tor Åge Bringsværd}} «{{Не перекладено|Минотавр (роман)|Минотавр|no|Minotauros (roman)}}» ({{lang-en|«Minotauros», 1980}})
# [[Маргіт Сандему]] «{{Не перекладено|Зачарована (роман Сандему)|Зачарована|da|Troldbunden (roman)}}» ({{lang-da|«Troldbunden», 1982}})
* {{Не перекладено|Кнут Фалдбаккен||en|Knut Faldbakken}} «[[Країна заходу]]» ({{lang-no|«Uår. Aftenlandet», 1974}}) ([[Норвегія]]) 
* {{нп|Карл Йоган Гольцгаузен||en|Carl Johan Holzhausen}} «[[Колір надій — зелений]]» «{{Не перекладено|Колір надій — зелений||sv|Och hoppets farg ar gron}}» ({{lang-sv|«Och hoppets farg ar gron», 1977}})
* [[Людвіг Гольберг]] «{{Не перекладено|За (роман)|З|da|T (roman)}}» ({{lang-da|«Troldbunden», 1982}})
* [[Людвіг Гольберг]] «{{Не перекладено|За (роман)|З|da|T (roman)}}» ({{lang-da|«Troldbunden», 1982}})
* {{Не перекладено|Сем Люндвалл||en|Sam Lundwall}} «{{Не перекладено|За (роман)|З|da|T (roman)}}» ({{lang-da|«Troldbunden», 1982}})
* {{Не перекладено|Сем Люндвалл||en|Sam Lundwall}} «{{Не перекладено|За (роман)|З|da|T (roman)}}» ({{lang-da|«Troldbunden», 1982}})

# {{Не перекладено|Клас Лундін||sv|Claës Lundin}} ({{lang-sv|Claës Lundin}}) «{{не перекладено|Оксиген та Аромазія||sv|Oxygen och Aromasia}}» ({{lang-sv|«Oxygen och Aromasia»}}) ([[1878 у літературі|1878]]) ([[Швеція]]) http://runeberg.org/oxygen/
# {{Не перекладено|Тур Оґ Брінґсвярд||no|Tor Åge Bringsværd}} «Острів залізних птахів» «{{Не перекладено|Минотавр (роман)|Минотавр|no|Minotauros (roman)}}» ({{lang-en|«Minotauros», 1980}})
# {{Не перекладено|Сем Люндвалл||en|Sam Lundwall}} ({{lang-sv|Sam Lundwall}}) «{{не перекладено|Минув час героїв||cs|Nic pro hrdiny}}» ({{lang-sv|[Inga Hjaltar har}}) ([[1970 у літературі|1970]]) ([[Швеція]]) 

[[Свен Оге Мадсен]]  «{{Не перекладено|Дні з Діамом, або життя вночі||da|Dage med Diam eller Livet om natten}}» ({{lang-da|«Dage med Diam eller Livet om natten», 1971}})
[[Свен Оге Мадсен]]  «{{Не перекладено|Нехай час йде||en|Let Time Pass}}» ({{lang-da|«Lad tiden gå », 1986}})
{{Не перекладено|Свен Ог-Медсен||en|}}. Тут він у повному обсязі, розбитий на розділи. А потім у разі цікавості може вам захочеться перекласти його українською та познайомити з ним і нас рядових громадян-нескандомовних, тим більше прав купувати не треба, це аргумент для видавництв у разі якості твору. У разі вашого схвалення принаймні ідеї щодо читання твору, хочеться почути від вас про якість шведської класики, зокрема в порівнянні автора з відомими нам його сучасниками - Верном, Андре Лорі чи Одоєвським. 

* {{не перекладено|Г. К. Едмондсон||sv|Nic pro hrdiny}} ({{lang-sv|}}) «[[Cвіт золотооких]]» ({{lang-sv|Nyaga}}) ([[1968 у літературі|1968]]) 
* {{не перекладено|Баррі Н. Молзберґ||sv|Barry N. Malzberg}} ({{lang-sv|}}) «[[Cвіт золотооких]]» ({{lang-sv|}}) ([[1968 у літературі|1968]]) 
* {{не перекладено|Баррі Н. Молзберґ||sv|Ian Wallace (author)}} ({{lang-sv|}}) «[[Cвіт золотооких]]» ({{lang-sv|}}) ([[1968 у літературі|1968]]) 
* [[]] ({{lang-en|G. C. Edmondson}}) «[[]]» ({{lang-en|}}) ([[1958 у літературі|1958]]) 


*{{Не перекладено|Нільс Нільсен||da|Niels E. Nielsen}} - найвидатніший скандинавський фантаст, автор майже 50 книг, з них 10 входять до переліку найвидатніших фантастичних творів Європи
*«{{Не перекладено|Після потопу||sv|Efter floden}}»
*{{Не перекладено|Олоф Мьоллер||sv|Olof Möller}}
*{{Не перекладено|Бор'є Круна||sv|Börje Crona}}
*{{Не перекладено|Євген Семтьов||sv|Eugen Semitjov}}
*{{Не перекладено|Сем Люндвалл||sv|Sam J. Lundwall}}
*{{Не перекладено|Деніс Ліндбом||sv|Dénis Lindbohm}}
*{{Не перекладено|Бертіль Мартенсон||sv|Bertil Mårtensson}}

*{{Не перекладено|Арне Герлов Петерсен||da|Arne Herløv Petersen}}
*{{Не перекладено|Денніс Йоргенсен||da|Dennis Jürgensen}}
*{{Не перекладено|Ковчег (роман)||sv|Arken (roman)}}
*«{{Не перекладено|Безсмертні (роман)||sv|De odödliga (roman)}}» 
*«{{Не перекладено|Дивна тварина з півночі||sv|Det sällsamma djuret från norr}}» 
*{{Не перекладено|Няга||sv|Nyaga}}
*«{{Не перекладено|Вартовий космосу||sv|Rymdväktaren}}»
*{{Не перекладено|Світ златоглазок||sv|Sländornas värld}}
*«{{Не перекладено|Жива душа||sv|En levande sjal}}» 
* {{Не перекладено|Зачарована (роман Сандему)|Зачарована |da|Troldbunden (roman)}}.}} 



* [[]] ({{lang-de|}}) «[[]]» ({{lang-de|}}) ([[1963 у літературі|1963]]) 
* [[]] ({{lang-da|}}) «[[]]» ({{lang-da|}}) ([[1967 у літературі|1967]]) 
* [[]] ({{lang-pt|}}) «[[]]» ({{lang-pt|}}) ([[1997 у літературі|1997]]) 
* [[]] ({{lang-cs|}}) «[[]]» ({{lang-cs|}}) ([[1987 у літературі|1987]]) 
* [[]] ({{lang-nl|}}) «[[]]» ({{lang-nl|}}) ([[1926 у літературі|1926]]) 
* [[]] ({{lang-bg|}}) «[[]]» ({{lang-bg|}}) ([[1976 у літературі|1976]]) 
* [[]] ({{lang-ja|}}) «[[]]» ({{lang-ja|}}) ([[1976 у літературі|1976]]) 
* [[]] ({{lang-sv|}}) «[[]]» ({{lang-sv|}}) ([[1968 у літературі|1968]]) 
* [[]] ({{lang-en|}}) «[[]]» ({{lang-en|}}) ([[1958 у літературі|1958]]) 
* [[]] ({{lang-fr|}}) «[[]]» ({{lang-fr|}}) ([[1976 у літературі|1976]]) 
* [[]] ({{lang-pl|}}) «[[]]» ({{lang-pl|}}) ([[1982 у літературі|1982]]) 
* [[]] ({{lang-es|}}) «[[]]» ({{lang-es|}}) ([[1993 у літературі|1993]]) 
* [[]] ({{lang-de|}}) «[[]]» ({{lang-de|}}) ([[1963 у літературі|1963]]) 
* [[]] ({{lang-da|}}) «[[]]» ({{lang-da|}}) ([[1967 у літературі|1967]]) 
* [[]] ({{lang-pt|}}) «[[]]» ({{lang-pt|}}) ([[1997 у літературі|1997]]) 
* [[]] ({{lang-cs|}}) «[[]]» ({{lang-cs|}}) ([[1987 у літературі|1987]]) 
* [[]] ({{lang-nl|}}) «[[]]» ({{lang-nl|}}) ([[1926 у літературі|1926]]) 
* [[]] ({{lang-bg|}}) «[[]]» ({{lang-bg|}}) ([[1976 у літературі|1976]]) 
* [[]] ({{lang-ja|}}) «[[]]» ({{lang-ja|}}) ([[1976 у літературі|1976]]) 
* [[]] ({{lang-it|}}) «[[]]» ({{lang-it|}}) ([[1976 у літературі|1976]])
про необхідність його витерти з історії тієї сторінки, до якої не має стосунку. 
{{в роботі}}

__NOTOC__

=== dfg ===
*https://fantlab.ru/user14970/marks
*Barjavel prix
*
*http://journees.barjavel.free.fr/2017/index.php
*http://association.barjavel.free.fr/
*https://medium.com/@livre.et.lire/deux-livres-de-barjavel-%C3%A0-lire-%C3%A0-tous-prix-56baca4464c8
*mailto:prix.barjavel@intergalactiques.net
**
*
*http://www.aoa-prod.com/prix-rene-barjavel-decouvrez-la-nouvelle-gagnante-inculture-dhugo-ferrante/
*http://www.aoa-prod.com/prix-rene-barjavel-2012-concours-de-nouvelles-de-science-fiction/
*http://www.intergalactiques.net/prix-rene-barjavel-2013/
*http://www.aoa-prod.com/prix-rene-barjavel-2014-concours-de-nouvelles-de-science-fiction-jusquau-15-juillet/
*http://www.intergalactiques.net/prix-rene-barjavel-2015/
*http://www.intergalactiques.net/prix-rene-barjavel-2016/
*http://scifiportal.eu/prix-barjavel-prix-planete-sf-france/
*https://www.facebook.com/events/302852550225083
* {{Не перекладено|Іріс Бербен||en|Iris Berben}} (акторка)<ref>[https://www.medienboard.de/infothek/aktuelle-meldungen/aktuelles/News/detail/News/ukrainische-filmtage-in-solidaritaet-mit-oleg-sentsov/ Ukrainische Filmtage in Solidarität mit Oleg Sentsov ]</ref>
*http://fanat.tv/channels/inter-1
http://ronmb.org.ua/articles/yuriy-drogobich-kotermak-pershiy-ukrayinskiy-doktor-meditsini.html
* [[Даніель Брюль)]]  (Daniel Brühl) (актор)<ref>[http://www.dw.com/ru/%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D1%86%D0%BA%D0%B8%D0%B5-%D0%BA%D0%B8%D0%BD%D0%B5%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B3%D1%80%D0%B0%D1%84%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8B-%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%B0%D0%BB%D0%B8-%D0%BE%D1%81%D0%B2%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%82%D1%8C-%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0-%D1%81%D0%B5%D0%BD%D1%86%D0%BE%D0%B2%D0%B0/a-18669479 Немецкие кинематографисты призвали освободить Олега Сенцова]</ref>
*https://dokweb.net/storage/EDP2018-press-release-final.pdf

http://www.concatenation.org/europe/german_science_fiction_after_ww2.html
http://ok-tv.org/channels/33-inter.html
https://www.youtube.com/watch?v=0anoNcFuRHo
*https://books.google.com.ua/books?id=p_ZSDQAAQBAJ&pg=PA73&lpg=PA73&dq=%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%89%D0%BE+%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B0+%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8&source=bl&ots=5MMpP8P_d7&sig=fB1Us1rGWXARz6U2px9NzEbzWOY&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjR3s6L8tDbAhWqx6YKHc4hASAQ6AEIKTAA#v=onepage&q=%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8&f=false
*https://bukva.ua/ua/catalog/browse/290
*https://book-ye.com.ua/catalog/fantastyka/
*http://intvua.com/news/article/1450350932-sergiy-datsyuk-fantastichni-sviti-suchasnosti.html
*https://bukva.ua/ua/search/extended?&sort=default&keyword=%D0%9C%D0%B0%D0%B9%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B8%20%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%97%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B8&property_id=43
*http://philology.knu.ua/library/zagal/Literaturoznavchi_studii_2012_34/122_130.pdf
*https://www.radiosvoboda.org/a/921898.html
*https://projects.platfor.ma/bilshe-ne-fantastika/
*http://fantast.net.ua/proj
*http://www.ukrlib.com.ua/referats-zl/printit.php?tid=7941
*https://www.profantasy.com.ua/ru/
*http://oba.ua/news/novosti-associacii/proekt-fantastika-stal-chlenom-associacii.html
*
*https://itc.ua/articles/obzor_sajtov_o_fantastike_i_fjentezi_22704/
*https://books.google.com.ua/books?id=rjwFCwAAQBAJ&pg=PA1&lpg=PA1&dq=%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0+%D1%82%D0%B0+%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82+%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82&source=bl&ots=zfc_DP44dQ&sig=YVzemkb8mE2H33qtZnCfYMAOBB8&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjU_Nao39DbAhVGyKYKHYfjDKU4ChDoAQglMAA#v=onepage&q=%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B0%20%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82%20%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82&f=false
*https://cyberleninka.ru/article/n/reprezentatsiya-fantastiki-v-rossiyskih-internet-izdaniyah-po-materialam-informatsionno-razvlekatelnogo-portala-mir-fantastiki
*
*
*https://uroki-vsem.ru/%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B3%D0%B8-%D0%B8%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B5%D1%82-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B0-faberliconli_a4c669a48.html
*http://letmypeoplego.org.ua/
Хто йде?
http://bvi.rusf.ru/fanta/fwho043.htm
*http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?205905
*https://books.google.com.ua/books?id=p_ZSDQAAQBAJ&pg=PA73&lpg=PA73&dq=%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0+%D1%89%D0%BE+%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B0+%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8&source=bl&ots=5MMpP8P_d7&sig=fB1Us1rGWXARz6U2px9NzEbzWOY&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjR3s6L8tDbAhWqx6YKHc4hASAQ6AEIKTAA#v=onepage&q=%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B0%20%D1%89%D0%BE%20%D0%B7%D0%B1%D1%83%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D0%B2%D1%83%D0%BB%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8&f=false

Якщо це триватиме


Людина, що продала Місяць



::[[Користувач:Basio|Basio ви тут тему правил підняли, тож прошу відкинути останнє редагування у цій багатозначності [[Новое время (значення)]], що порушує низку з них. Радіостанція названа ім'ям, яке спростовують ледь не кожен її ведучий, бо вона не розшифровується. Мінімум 61 година з 68 прямоефірного розмовного мовлення (7-24 години) з понеділка по четвер складають україномовні програми,  у п'ятницю це не менше 13-14 годин з 17, у вихідні не менше 20 годин з 30, і цю радіостанцію користувач одешно називає переважно російськомовною. Радіо не є в жодному разі ребрендингом радіо "Ера", про неоноразово казали його ведучі та має інших власників, тож чергова дезінформація читача .Російськомовний жорстко проукраїнський журнал він без жодних джерел та дотримання нейтральності клеймує як русофільський, лише через відсутність друкованої версії та справа в тому, що навіть найвідоміші видання світу закривають свої друковані версії, тож розбиття на дві мови за логікою видавців - просто закриє друк будь-якою мовою. Згоден аргумент ще той та обирається та мову яку знають більше потенційних читачів, такі реалії та бізнес-стратегія. Та це стратегія виживання, та аж ніяк не спрямовано русофільство. Просто для ризику у людей грошей нема. Хоча я б один номер спробував двома мовами надрукувати, може навпаки тиражі виросли, проте гроші не мої і не мого опонента. додається неециклопедична фраза "у минулому" - про минулий час кажуть роки виходу часопису. Ось приклад http://esu.com.ua/search_articles.php?id=55809 

{{Не перекладено|Їїзем'я||en|Houston, Houston, Do You Read?}} 

Зоряний танок

{{Не перекладено|Ворог мій (книга)|Ворог мій|en|Enemy Mine (novella)}} 

вітроенергетика:



*http://www.wwindea.org/2017-statistics/
*https://www.statista.com/statistics/269503/total-installed-capacity-of-wind-energy-worldwide-since-2000/
*https://www.statista.com/statistics/268363/installed-wind-power-capacity-worldwide/
*https://en.wikipedia.org/wiki/Wind_power_by_country
*https://windeurope.org/wp-content/uploads/files/about-wind/statistics/WindEurope-Annual-Statistics-2017.pdf
*https://renewablesnow.com/news/wind-power-market-to-reach-60-gw-in-2018-asia-keeps-lead-471144/
*https://www.evwind.es/2017/11/03/top-wind-power-producing-countries/61663
*https://www.google.com.ua/search?biw=1920&bih=949&ei=brofW5nVEarb6QS4_Y-ACA&q=installed+wind+power+capacities+of+the+countries+of+the+world+2018&oq=installed+wind+power+capacities+of+the+countries+of+the+world+2018&gs_l=psy-ab.3...13611.16935.0.18482.2.2.0.0.0.0.0.0..0.0....0...1.1.64.psy-ab..2.0.0....0.tmBGNe4kkgw
*https://www.google.com.ua/search?biw=1920&bih=949&ei=BbofW-gX4unoBI--sZAH&q=%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96+%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD+%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83+2017&oq=%D0%B2%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%96+%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96+%D0%BF%D0%BE%D1%82%D1%83%D0%B6%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96+%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD+%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83+2017&gs_l=psy-ab.3...12379.14029.0.14363.5.5.0.0.0.0.292.919.0j3j2.5.0....0...1.1.64.psy-ab..0.4.715...33i160k1j33i21k1.0._3XE1nfGLNU

*http://www.wwindea.org/information-2/information/
*http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=5587
*http://saee.gov.ua/sites/default/files/Konechenkov26052017.pdf
*http://uwea.com.ua/ua/article/mirovoj-proryv-offshornoj-vetroenergetiki/
*https://ecology.unian.ua/alternativeenergy/2363360-ukrajina-obignala-inshi-krajini-snd-za-tempami-rozvitku-vitroenergetiki.html
*https://alternative-energy.com.ua/%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D1%83%D0%B6%D0%B5-%D0%BD%D0%B5-%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD/
*http://www.dw.com/uk/%D1%89%D0%BE-%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BC%D1%83%D1%94-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%BA-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8/a-16822743
*http://ecoaction.org.ua/vde-u-sviti-perevyschyla-1000hv.html
*https://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/10/blog-post_49.html
*http://ukrcenter.com/%D0%9B%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0/-/26042-1/%D0%A1%D0%95%D0%A0%D0%93%D0%86%D0%99-%D0%9B%D0%98%D0%A4%D0%90%D0%A0---%D0%A3%D0%9A%D0%A0%D0%90%D0%87%D0%9D%D0%95%D0%A6%D0%AC-%D0%94%D0%9E-%D0%9A%D0%86%D0%9D%D0%A6%D0%AF
*https://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/10/blog-post_49.html
*https://philharmonia.lviv.ua/concerts/media-20151115-1612/
*https://ukurier.gov.ua/uk/articles/zavzhdi-kazav-ya-ukrayinec/
*http://heroes.profi-forex.org/ua/prokofyev-sergij-sergijovich
*https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/stepovyy-hlopchyk-sergiy-prokofyev-i-ukrayina
*http://mus.art.co.ua/alfonso-soldano-italijskyj-doslidnyk-ukrajinskoho-kompozytora/
*http://www.history-ua.org/ukraina-slavetna/serhiy-prokofev.html
*http://tyzhden.ua/Publication/7465
*http://heroes.profi-forex.org/ru/prokofyev-sergij-sergijovich
*http://kmvline.ru/article/a_235.php
*http://kyiv.changeua.com/10-kompozitorov-proslavivshih-ukrainu-v-mire/
*http://alexander-baumbach.de/heinz-vieweg-ultrasymet-bleibt-geheim
*http://www.db.niss.gov.ua/docs/energy/VES%20Dnepr.pdf
*http://vde.kpi.ua/index.php/123-2018-01-23-20-07-59/206-2017-540
*http://ecotown.com.ua/news/Svitova-vitroenerhetyka-pryrosla-za-2015-rik-na-63-7-HVt-dosyahnuvshy-435-HVt/
*http://pidruchniki.com/83011/tehnika/rozvitok_vitroenergetiki_sviti
*https://biz.nv.ua/ukr/economics/ukrajina-viperedila-krajini-snd-v-rozvitku-vitroenerhetiki-2447280.html
*https://altenergy.in.ua/vstanovlena-potuzhnist-vitroenergetiki-brazilii-perevishhila-13-gvt/
*http://saee.gov.ua/uk/ae/windenergy
*http://uare.com.ua/vitroenerhetyka.html
*http://energetika.in.ua/ua/books/book-5/part-1/section-2/2-2/2-2-2
*https://www.ntseu.net.ua/ru/news/ogol/221-2011-03-25
*http://agro-business.com.ua/2017-09-29-05-56-43/item/2081-vitroenerhetyka-praktychni-aspekty-i-perspektyvy.html
*http://www.ukrrudprom.com/digest/Koli_vter_ne_pereshkoda.html?print
*
*https://msd.in.ua/rozvitok-vitroenergetiki-u-sviti/










*https://www.notele.be/list183-archives-media53549-henri-vernes--le-pere-de-bob-morane--fete-ses-99-ans.html
*https://books.google.com.ua/books?id=fOwVCgAAQBAJ&pg=PT111&lpg=PT111&dq=%D2%91+%D1%82%D0%B0+%D0%B3+%D0%B2++%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85&source=bl&ots=DBqK2MauEO&sig=ipH07KOaTm_9bSC0y_6HqJH_vVg&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjEytOj7InZAhWCDCwKHcN4Bbc4ChDoAQhPMAU#v=onepage&q=%D2%91%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B3%20%D0%B2%20%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85&f=false

*[https://www.pravda.com.ua/news/2018/01/23/7169337/ ПАРЄ визнала Росію винною у поновленні депортації мешканців Криму]
*[http://www.sobytiya.info/news/15/57066 Санкции США против России останутся в силе, пока Крым оккупирован, – посол
Источник: http://www.sobytiya.info/news/15/57066]
*[https://helsinki.org.ua/en/events/pace-side-event-crimea-in-conditions-of-information-occupation/ PACE side event “Crimea in conditions of information occupation”]
*[http://en.interfax.com.ua/news/general/470466.html Russia's occupation of Crimea, aggression in Donbas leads to actual expansion of geography of nuclear weapons proliferation – Klimkin]
*[https://glavcom.ua/publications/do-tretih-rokovin-okupaciji-desyat-faktiv-pro-krim-i-rosiysku-agresiyu-400299.html До третіх роковин окупації. Десять фактів про Крим і російську агресію]
*[https://tsn.ua/politika/genasambleya-oon-uhvalila-rezolyuciyu-schodo-krimu-ta-zasudila-diyi-rosiyi-1067515.html Резолюція спрямована на запобігання безкарності за злочини, учинені на окупованому півострові. Більше читайте тут: https://tsn.ua/politika/genasambleya-oon-uhvalila-rezolyuciyu-schodo-krimu-ta-zasudila-diyi-rosiyi-1067515.html]
*[https://dt.ua/POLITICS/rada-utochnila-datu-pochatku-rosiyskoyi-okupaciyi-krimu-20-lyutogo-2014-roku-184750_.html Рада уточнила дату початку російської окупації Криму – 20 лютого 2014 року]
*[https://www.reuters.com/article/us-ukraine-crimea-rights/russian-occupation-of-crimea-marked-by-grave-human-rights-violations-u-n-idUSKCN1C00XE Russian occupation of Crimea marked by grave human rights violations - U.N.]
*[https://www.amnesty.org/en/latest/news/2017/09/crimea-prominent-critic-of-russian-occupation-sentenced-to-two-years-in-penal-colony/  Crimea: Prominent critic of Russian occupation sentenced to two years in penal colony]
*https://www.obozrevatel.com/politics/raznitsyi-mezhdu-rossijskoj-okkupatsiej-kryima-i-donbassa-net-volker.htm Разницы между российской оккупацией Крыма и Донбасса нет - Волкер]
*[https://www.unian.ua/politics/1154026-pitannya-okupatsiji-krimu-nikoli-ne-znikne-z-poryadku-dennogo-oon-sergeev.html Питання окупації Криму ніколи не зникне з порядку денного ООН - Сергеєв]
*[http://qha.com.ua/ua/interv-yu/krimchani-mojut-viboroti-svoi-prava-navit-v-okupatsii-pravozahisnik/24404/ Кримчани можуть вибороти свої права навіть в окупації — правозахисник]
*[https://www.unian.ua/theme/28-okkupaciya-kryma Сюжет дня: Окупація Криму]
*[http://voicecrimea.com.ua/main/mainnews/vizit-do-okupovanogo-krimu-zavershivsya-dlya-vidomogo-italijcya-vidkrittyam-kriminalnogo-provadzhennya.html Візит до окупованого Криму завершився для відомого італійця відкриттям кримінального провадження]
*[https://www.mfaua.org/uk/publications/lektsiia-okupatsiia-krymu-istorychnyi-vymir-prychyn-realii-sohodennia-ta-stratehiia-deokupatsii Лекція "Окупація Криму: історичний вимір причин, реалії сьогодення та стратегія деокупації"]
*[https://www.theguardian.com/world/2014/mar/05/ukraine-russia-explainer Ukraine's revolution and Russia's occupation of Crimea: how we got here]
*[http://euromaidanpress.com/2016/08/03/the-kremlin-family-why-a-french-mp-defends-the-occupation-of-crimea/ Why a French MP defends the occupation of Crimea]
*[https://www.stopfake.org/fr/tag/occupation-de-la-crimee/ TAG "OCCUPATION DE LA CRIMÉE"]
*[http://www.lemonde.fr/europe/article/2014/03/15/manifestation-a-moscou-contre-l-occupation-de-la-crimee_4383764_3214.html 
Manifestation à Moscou contre « l'occupation » de la Crimée
En savoir plus sur http://www.lemonde.fr/europe/article/2014/03/15/manifestation-a-moscou-contre-l-occupation-de-la-crimee_4383764_3214.html#rMc9k7JMLu6J8jO8.99]
*[http://www.rtl.fr/actu/international/ukraine-50-000-personnes-manifestent-a-moscou-contre-l-occupation-de-la-crimee-7770474057 Ukraine : 50.000 personnes manifestent à Moscou contre l'occupation de la Crimée]
*[https://censor.net.ua/theme/368/okkupatsiya_kryma Крымский кризис]
*[http://ostannipodii.com/ru/st/situaciya_v_krymu_-_okkupaciya_rossiey/ Ситуация в Крыму - оккупация Россией]
*[http://argumentua.com/stati/okkupatsiya-kryma-okkupanty-vremya-ne-teryali-no-chto-sdelala-za-tri-goda-ukraina Оккупация Крыма: оккупанты время не теряли, но что сделала за три года Украина?]
*[https://www.rferl.org/a/crimea-un-human-rights-violations-ukraine/28755655.html UN Says Russia Committing 'Grave Human Rights Violations' In Occupied Crimea]
*[https://euobserver.com/opinion/137284 Three years of illegal occupation of Crimea]
*[https://www.kyivpost.com/lifestyle/people/journalism-of-tolerance/occupation-crimean-tatars-still-fighting-justice.html Share Under occupation, Crimean Tatars still fighting for justice]
*[https://www.unian.ua/politics/1258467-yuriy-sergeev-koli-ti-zaymaesh-pozitsiyu-v-yakiy-vse-bez-viklyuchennya-e-pravdoyu-tobi-pochinayut-doviryati-tse-prizvelo-do-togo-scho-u-kritichniy-moment-nam-povirili.html Юрій Сергеєв: "Коли ти займаєш позицію, в якій все, без виключення, є правдою – тобі починають довіряти… Це призвело до того, що у критичний момент нам повірили"]
*[]
*[http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2017doc.okupatsiya-ta-aneksiya.php Павло Гай-Нижник "Окупація та анексія КримуРосійською Федерацією у 2014 р. як акт агресії проти України: перебіг вторгнення і свідчення міжнародного злочину"]
*[http://voicecrimea.com.ua/main/krimski-podi%D1%97-z-26-zhovtnya-po-1-listopada-2015-roku.html Кримські події з 26 жовтня по 1 листопада 2015 року]
*[http://www.rulac.org/browse/conflicts/military-occupation-of-ukraine Military occupation of Ukraine by Russia ]

*[https://www.radiosvoboda.org/a/28188972.html «Колишні друзі» України: що означає голосування в ООН щодо Криму?]


*[http://www.sobytiya.info/public/pochemu-ukraina-ne-stanet-zabirat-iz-kryma-svoi-korabli-kotorye-predlagaet-putin]
*[http://www.sobytiya.info/public/kak-zhivetsya-nelyubimomu-ukrainskomu-yazyku-v-krymu]
*[http://www.sobytiya.info/public/chto-ozhidaet-zhiteley-kryma-v-2018-godu]
*https://bdzhola.com/news/dmitro-korchinskij-prorokuje-aneksiju-krimu-ta-vijnu-na-donbasi-video]

https://de.wikipedia.org/wiki/Kategorie:Liste_(Nobelpreistr%C3%A4ger)
https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Lists_of_Nobel_laureates_by_nationality
https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%AA%D8%B5%D9%86%D9%8A%D9%81:%D9%82%D9%88%D8%A7%D8%A6%D9%85_%D8%A7%D9%84%D8%AD%D8%A7%D8%B5%D9%84%D9%8A%D9%86_%D8%B9%D9%84%D9%89_%D8%AC%D9%88%D8%A7%D8%A6%D8%B2_%D9%86%D9%88%D8%A8%D9%84_%D8%AD%D8%B3%D8%A8_%D8%A7%D9%84%D8%AC%D9%86%D8%B3%D9%8A%D8%A9

http://nadrossya.com/novyny/pysmennyk-maks-kidruk-rozpoviv-korsuntsyam-shho-take-tehnotryler-i-chym-ukrayina-krashha-za-shvetsiyu-6556.html
http://www.legacy.com/memorial-sites/science-fiction/profile-search.aspx?beginswith=All
http://flibusta.website/node/381262
http://www.mediaport.ua/za-i-protiv-deystviy-rossii-v-krymu-deyateli-kultury-rf
http://www.prixaurorawards.ca/hall-of-fame-inductees/
http://fakty.ua/103537-starejshaya-ukrainskaya-olimpijskaya-chempionka-nina-bocharova-quot-odin-moskovskij-prohindej-ugovoril-menya-prodat-za-bescenok-meshok-moih-sportivnyh-nagrad-a-zolotuyu-medal-igr-v-helsinki-ya-podarila-podruge-quot
https://photo.unian.net/ukr/themes/14594/
http://svitfantasy.com.ua/articles/2017/ukrajinske-fentezi-dlya-knyhoturystiv.html

[[:cs:Kategorie:Spisovatelé podle výrazového jazyka]],  [[:cs:Kategorie:Spisovatelé podle národnosti]],  [[:cs:Kategorie:Spisovatelé podle zemí]]
:::Вітаю [[Користувач:Yukh68|Yukh68]], не підкажете гарний засіб від потенційного бронхіту. До речі, як аспірин з бісептом контактують. Пробачте за невікіпедійність питання.-[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 16:20, 16 листопада 2017 (UTC)
Дякую, що приділили час в принципі, до аскорутина в цілому добре ставлюся, хоча свого часу зловжив. Аспірин раніше взагалі не вживав та потім іноді почав. Якщо вживаю - то саме у малих дозах.  Бісепт вживав для перестраховки, щоб запобігти пневмонії, бо зі спиною щось не те, давно такого не було, останні роки мене проносило від серйозних застуд, тож не згадає чи це нічого. . Народник Часник упереджував. Німесил - подивлюся в аптеці, бо інспірон - зараз не по кишені. А які застереження в німіда - чого його не полюбляють? Пробачте за надокучливість.

=== Ukraine ===
* (ukr. {{Lien|Ołeksandr Berdnyk|lang = pl|Oles Berdnyk}}) (1926-2003)
* [[Feodor Berezine]] (1960-)
* [[Volodymyr Vynnytchenko]] (1880-1951)
*  {{Lien|Maryna and Serhiy Dyachenko||lang = en|Maryna and Serhiy Dyachenko}} (1945-) et (1968-)
* {{Lien|Wołodymyr Jeszkilew||lang = pl|Wołodymyr Jeszkilew}} (1965-)
* [[Andreï Kourkov|Andriy Kourkov]] (1961-)
* [[Henry Lion Oldie]] (1963-) et (1963-)
*  {{Lien|Mykola Rudenko||lang = en|Mykola Rudenko}} (1920-2006)
* {{Lien|Hałyna Pahutiak||lang = pl|Hałyna Pahutiak}} (1958-)
* {{Lien|Volodymyr Ivanovych Savchenko||lang = en|Volodymyr Ivanovych Savchenko}} (1933-2005)
* {{Lien|Yuriy Shcherbak||lang = en|Yuriy Shcherbak}} (1934-)
* {{Lien|Andriy Valentinov||lang = en|Andriy Valentinov}} (1958-)
*{{Lien|Yuriy Vynnychuk||lang = en|Yuriy Vynnychuk}} (1952-)
*https://www.youtube.com/watch?v=czJP35qsCXM
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page71
*http://svitfantasy.com.ua/news/2017/scho-prydbala-redaktsiya-svitu-fentezi-na-forumi-vydavtsiv.html
*http://www.chytomo.com/news/svizha-verstka-plani-ukraiinskix-vidavnictv-na-2017-j-rik
*http://ilife-news.com/30275-svyato-nablizhayetsya-18-hudozhnh-novinok-ukrayinskih-vidavnictv.html
*https://www.facebook.com/zhupansky.publisher/posts/1142588232499692
http://argo-unf.at.ua/
* http://starfort.in.ua:80/page/project 
* https://www.facebook.com/groups/starfort/ 
* http://ukrfankniga.at.ua
* https://www.facebook.com/groups/308198126314892/about/ 
* http://www.ukrfantclub.com.ua/zurnal/das-ist-fantastisch 
* https://www.facebook.com/groups/935877003091578/ (Das ist fantastisch! Fairy)
* http://www.ukrfantclub.com.ua/zurnal/das-ist-fantastisch 
** http://www.ukrfantclub.com.ua/statti/katalog-ukraienomovnoie-fantastiki-2017 
** http://www.ukrfantclub.com.ua/statti/katalog-elektronnogo-samvidavu-fantastiki-2017 
** http://www.ukrfantclub.com.ua/statti/katalog-ukraienomovnoie-fantastiki-2016 
** http://www.ukrfantclub.com.ua/statti/katalog-ukraienomovnoie-fantastiki---2015 
* http://svitfantasy.com.ua/ / https://www.facebook.com/TheWorldOfFantasy.info Світ фентезі 
https://ua.wikimedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8:%D0%90%D1%82%D0%B0#.D0.9F.D0.B8.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F
*https://fantlab.ru/edition199748
*http://poradnyk.ucu.edu.ua/orthography/h-and-g/
*http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/mySIS.pl?showSISid=46609864-13253&action=showSIS
*http://maksymus.livejournal.com/106055.html
*https://books.google.com.ua/books?
id=fOwVCgAAQBAJ&pg=PT111&lpg=PT111&dq=%D2%91+%D1%82%D0%B0+%D0%B3+%D0%B2++%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85&source=bl&ots=DBqK2MauEO&sig=ipH07KOaTm_9bSC0y_6HqJH_vVg&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjEytOj7InZAhWCDCwKHcN4Bbc4ChDoAQhPMAU#v=onepage&q=%D2%91%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B3%20%D0%B2%20%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85&f=false
*https://ukr-lifehacks.ed-era.com/1lec/slova_z_literoyu_g.html
*http://slovopedia.org.ua/60/53403/388970.html
http://zno.if.ua/?p=2675


https://gazeta.ua/articles/np/_do-uvagi-kileriv-zhurnalist-zrobiv-zayavu/840687
*https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/1/7182079/
*https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2018/06/5/7182410/
*https://strana.ua/news/144846-spisok-47-zhurnalistov-i-bloherov-ekskljuziv-strany-dokument.html
*https://24tv.ua/yih_treba_znati_poimenno_sbu_oprilyudnila_dovzhelezniy_spisok_zradnikiv_z_krimu_n671037
*https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/5/7182397/
*https://strana.ua/news/144867-spisok-47-zhurnalistov-ot-sbu-reaktsija-seti-na-publikatsiju-dokumenta-v-kotorom-net-babchenko.html
*https://strana.ua/news/144334-siloviki-vstretili-s-ljudmi-kotorye-nakhodilis-spiske-novykh-zhertv-v-dele-babchenko-.html
*https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2018/06/5/7182410/


#Поняття має право на життя. Поняття "українська діаспора" та українці як титульна нація держави України не є протилежними, бо вони є складовими "українського світу", як і не є тотожніми чи тим більш протилежними поняття "українська діаспора" та "український світ". Останнє поняття є більш ширшим і включаю у себе українську діаспору лише як невід'ємну складову поряд з корінними українцями та неукраїнцями, що вважають себе приналежними до українського світу, приміром громадяни чи раніше мешканці України інших національностей, як от Дзига Вертов, Микола Хвильовий, Джамала чи Олег Сенцов, громадяни інших країн, що невідомо чи мають українське походження, проте є вихідцями чи нащадками вихідців з України та не втратили у тій чи іншій мірі зв'язок зі своєю історичною Батьківщиною, приміром Стівен Спілберг, Лія Ахеджакова, Мілла Йовович, Дейвід Духовни, чи  іноземні громадяни, мають родичів в Україні чи з чиcла українців та осіб українського походження або іноземні громадяни, одружені з іншими представниками українського світу та мають спільних дітей з ними, громадяни інших держав, що не мають прямого стосунку до України, проте вивчають історію, географію, культуру та (або) мову нашої країни та (або) популяризують знання про Україну чи вивчення української мови, як приміром Елізе Реклю чи Гійом де Боплан, Роберт Конквест чи Тімоті Снайдер, Джанлука Альберті https://www.youtube.com/watch?v=P6g3DxuyyBQ чи Учасники єдиного в Афганістані рок-гурту «Kabul Dreams» http://kray.ck.ua/highlife/item/5119-okean-elzi-%E2%80%94-kumir-muzikantiv-z-afganistanu , громадяни інших держав, що загинули збереження "українського світу", як Іса Мунаєв https://www.unian.ua/war/1039423-zagibliy-general-isa-munaev-zbiravsya-prositi-poroshenka-pro-ukrajinske-gromadyanstvo-boets.htmlhttps://www.unian.ua/war/1039423-zagibliy-general-isa-munaev-zbiravsya-prositi-poroshenka-pro-ukrajinske-gromadyanstvo-boets.html чи принаймні відстоюють право України вільний розвиток, захищаючи її самобутність та на право існування — Джон Маккейн, Борис Нємцов, {{нп|Борис Райтшустер||ru|Райтшустер, Борис}}. Тож поняття "Український світ" є набагато ширшим поняттям за усі інші, пов'язані з Україною: де руський дух там Русью пахне, у сучасному звучанні: де український дух - там Україною пахне, а де пахне і є "Український світ". Тож стаття є важливою та необхідною навіть у такому хиткому вигляді, проте звісно краще хтось би довів її до ладу чи зголосився на створення статті з такою назвою, проте якісно кращим змістом.--

*https://books.google.com.ua/books?id=fOwVCgAAQBAJ&pg=PT111&lpg=PT111&dq=%D2%91+%D1%82%D0%B0+%D0%B3+%D0%B2++%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85&source=bl&ots=DBqK2MauEO&sig=ipH07KOaTm_9bSC0y_6HqJH_vVg&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjEytOj7InZAhWCDCwKHcN4Bbc4ChDoAQhPMAU#v=onepage&q=%D2%91%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B3%20%D0%B2%20%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85&f=false

*[https://www.pravda.com.ua/news/2018/01/23/7169337/ ПАРЄ визнала Росію винною у поновленні депортації мешканців Криму]
*[http://www.sobytiya.info/news/15/57066 Санкции США против России останутся в силе, пока Крым оккупирован, – посол
Источник: http://www.sobytiya.info/news/15/57066]
*[https://helsinki.org.ua/en/events/pace-side-event-crimea-in-conditions-of-information-occupation/ PACE side event “Crimea in conditions of information occupation”]
*[http://en.interfax.com.ua/news/general/470466.html Russia's occupation of Crimea, aggression in Donbas leads to actual expansion of geography of nuclear weapons proliferation – Klimkin]
*[https://glavcom.ua/publications/do-tretih-rokovin-okupaciji-desyat-faktiv-pro-krim-i-rosiysku-agresiyu-400299.html До третіх роковин окупації. Десять фактів про Крим і російську агресію]
*[https://tsn.ua/politika/genasambleya-oon-uhvalila-rezolyuciyu-schodo-krimu-ta-zasudila-diyi-rosiyi-1067515.html Резолюція спрямована на запобігання безкарності за злочини, учинені на окупованому півострові. Більше читайте тут: https://tsn.ua/politika/genasambleya-oon-uhvalila-rezolyuciyu-schodo-krimu-ta-zasudila-diyi-rosiyi-1067515.html]
*[https://dt.ua/POLITICS/rada-utochnila-datu-pochatku-rosiyskoyi-okupaciyi-krimu-20-lyutogo-2014-roku-184750_.html Рада уточнила дату початку російської окупації Криму – 20 лютого 2014 року]
*[https://www.reuters.com/article/us-ukraine-crimea-rights/russian-occupation-of-crimea-marked-by-grave-human-rights-violations-u-n-idUSKCN1C00XE Russian occupation of Crimea marked by grave human rights violations - U.N.]
*[https://www.amnesty.org/en/latest/news/2017/09/crimea-prominent-critic-of-russian-occupation-sentenced-to-two-years-in-penal-colony/  Crimea: Prominent critic of Russian occupation sentenced to two years in penal colony]
*https://www.obozrevatel.com/politics/raznitsyi-mezhdu-rossijskoj-okkupatsiej-kryima-i-donbassa-net-volker.htm Разницы между российской оккупацией Крыма и Донбасса нет - Волкер]
*[https://www.unian.ua/politics/1154026-pitannya-okupatsiji-krimu-nikoli-ne-znikne-z-poryadku-dennogo-oon-sergeev.html Питання окупації Криму ніколи не зникне з порядку денного ООН - Сергеєв]
*[http://qha.com.ua/ua/interv-yu/krimchani-mojut-viboroti-svoi-prava-navit-v-okupatsii-pravozahisnik/24404/ Кримчани можуть вибороти свої права навіть в окупації — правозахисник]
*[https://www.unian.ua/theme/28-okkupaciya-kryma Сюжет дня: Окупація Криму]
*[http://voicecrimea.com.ua/main/mainnews/vizit-do-okupovanogo-krimu-zavershivsya-dlya-vidomogo-italijcya-vidkrittyam-kriminalnogo-provadzhennya.html Візит до окупованого Криму завершився для відомого італійця відкриттям кримінального провадження]
*[https://www.mfaua.org/uk/publications/lektsiia-okupatsiia-krymu-istorychnyi-vymir-prychyn-realii-sohodennia-ta-stratehiia-deokupatsii Лекція "Окупація Криму: історичний вимір причин, реалії сьогодення та стратегія деокупації"]
*[https://www.theguardian.com/world/2014/mar/05/ukraine-russia-explainer Ukraine's revolution and Russia's occupation of Crimea: how we got here]
*[http://euromaidanpress.com/2016/08/03/the-kremlin-family-why-a-french-mp-defends-the-occupation-of-crimea/ Why a French MP defends the occupation of Crimea]
*[https://www.stopfake.org/fr/tag/occupation-de-la-crimee/ TAG "OCCUPATION DE LA CRIMÉE"]
*[http://www.lemonde.fr/europe/article/2014/03/15/manifestation-a-moscou-contre-l-occupation-de-la-crimee_4383764_3214.html 
Manifestation à Moscou contre « l'occupation » de la Crimée
En savoir plus sur http://www.lemonde.fr/europe/article/2014/03/15/manifestation-a-moscou-contre-l-occupation-de-la-crimee_4383764_3214.html#rMc9k7JMLu6J8jO8.99]
*[http://www.rtl.fr/actu/international/ukraine-50-000-personnes-manifestent-a-moscou-contre-l-occupation-de-la-crimee-7770474057 Ukraine : 50.000 personnes manifestent à Moscou contre l'occupation de la Crimée]
*[https://censor.net.ua/theme/368/okkupatsiya_kryma Крымский кризис]
*[http://ostannipodii.com/ru/st/situaciya_v_krymu_-_okkupaciya_rossiey/ Ситуация в Крыму - оккупация Россией]
*[http://argumentua.com/stati/okkupatsiya-kryma-okkupanty-vremya-ne-teryali-no-chto-sdelala-za-tri-goda-ukraina Оккупация Крыма: оккупанты время не теряли, но что сделала за три года Украина?]
*[https://www.rferl.org/a/crimea-un-human-rights-violations-ukraine/28755655.html UN Says Russia Committing 'Grave Human Rights Violations' In Occupied Crimea]
*[https://euobserver.com/opinion/137284 Three years of illegal occupation of Crimea]
*[https://www.kyivpost.com/lifestyle/people/journalism-of-tolerance/occupation-crimean-tatars-still-fighting-justice.html Share Under occupation, Crimean Tatars still fighting for justice]
*[https://www.unian.ua/politics/1258467-yuriy-sergeev-koli-ti-zaymaesh-pozitsiyu-v-yakiy-vse-bez-viklyuchennya-e-pravdoyu-tobi-pochinayut-doviryati-tse-prizvelo-do-togo-scho-u-kritichniy-moment-nam-povirili.html Юрій Сергеєв: "Коли ти займаєш позицію, в якій все, без виключення, є правдою – тобі починають довіряти… Це призвело до того, що у критичний момент нам повірили"]
*[]
*[http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2017doc.okupatsiya-ta-aneksiya.php Павло Гай-Нижник "Окупація та анексія КримуРосійською Федерацією у 2014 р. як акт агресії проти України: перебіг вторгнення і свідчення міжнародного злочину"]
*[http://voicecrimea.com.ua/main/krimski-podi%D1%97-z-26-zhovtnya-po-1-listopada-2015-roku.html Кримські події з 26 жовтня по 1 листопада 2015 року]
*[http://www.rulac.org/browse/conflicts/military-occupation-of-ukraine Military occupation of Ukraine by Russia ]

*[https://www.radiosvoboda.org/a/28188972.html «Колишні друзі» України: що означає голосування в ООН щодо Криму?]


*[http://www.sobytiya.info/public/pochemu-ukraina-ne-stanet-zabirat-iz-kryma-svoi-korabli-kotorye-predlagaet-putin]
*[http://www.sobytiya.info/public/kak-zhivetsya-nelyubimomu-ukrainskomu-yazyku-v-krymu]
*[http://www.sobytiya.info/public/chto-ozhidaet-zhiteley-kryma-v-2018-godu]
*https://bdzhola.com/news/dmitro-korchinskij-prorokuje-aneksiju-krimu-ta-vijnu-na-donbasi-video]

https://de.wikipedia.org/wiki/Kategorie:Liste_(Nobelpreistr%C3%A4ger)
https://en.wikipedia.org/wiki/Category:Lists_of_Nobel_laureates_by_nationality
https://ar.wikipedia.org/wiki/%D8%AA%D8%B5%D9%86%D9%8A%D9%81:%D9%82%D9%88%D8%A7%D8%A6%D9%85_%D8%A7%D9%84%D8%AD%D8%A7%D8%B5%D9%84%D9%8A%D9%86_%D8%B9%D9%84%D9%89_%D8%AC%D9%88%D8%A7%D8%A6%D8%B2_%D9%86%D9%88%D8%A8%D9%84_%D8%AD%D8%B3%D8%A8_%D8%A7%D9%84%D8%AC%D9%86%D8%B3%D9%8A%D8%A9

http://nadrossya.com/novyny/pysmennyk-maks-kidruk-rozpoviv-korsuntsyam-shho-take-tehnotryler-i-chym-ukrayina-krashha-za-shvetsiyu-6556.html
http://www.legacy.com/memorial-sites/science-fiction/profile-search.aspx?beginswith=All
http://flibusta.website/node/381262
http://www.mediaport.ua/za-i-protiv-deystviy-rossii-v-krymu-deyateli-kultury-rf
http://www.prixaurorawards.ca/hall-of-fame-inductees/
http://fakty.ua/103537-starejshaya-ukrainskaya-olimpijskaya-chempionka-nina-bocharova-quot-odin-moskovskij-prohindej-ugovoril-menya-prodat-za-bescenok-meshok-moih-sportivnyh-nagrad-a-zolotuyu-medal-igr-v-helsinki-ya-podarila-podruge-quot
https://photo.unian.net/ukr/themes/14594/
http://svitfantasy.com.ua/articles/2017/ukrajinske-fentezi-dlya-knyhoturystiv.html

[[:cs:Kategorie:Spisovatelé podle výrazového jazyka]],  [[:cs:Kategorie:Spisovatelé podle národnosti]],  [[:cs:Kategorie:Spisovatelé podle zemí]]
:::Вітаю [[Користувач:Yukh68|Yukh68]], не підкажете гарний засіб від потенційного бронхіту. До речі, як аспірин з бісептом контактують. Пробачте за невікіпедійність питання.-[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 16:20, 16 листопада 2017 (UTC)
Дякую, що приділили час в принципі, до аскорутина в цілому добре ставлюся, хоча свого часу зловжив. Аспірин раніше взагалі не вживав та потім іноді почав. Якщо вживаю - то саме у малих дозах.  Бісепт вживав для перестраховки, щоб запобігти пневмонії, бо зі спиною щось не те, давно такого не було, останні роки мене проносило від серйозних застуд, тож не згадає чи це нічого. . Народник Часник упереджував. Німесил - подивлюся в аптеці, бо інспірон - зараз не по кишені. А які застереження в німіда - чого його не полюбляють? Пробачте за надокучливість.

=== Ukraine ===
* (ukr. {{Lien|Ołeksandr Berdnyk|lang = pl|Oles Berdnyk}}) (1926-2003)
* [[Feodor Berezine]] (1960-)
* [[Volodymyr Vynnytchenko]] (1880-1951)
*  {{Lien|Maryna and Serhiy Dyachenko||lang = en|Maryna and Serhiy Dyachenko}} (1945-) et (1968-)
* {{Lien|Wołodymyr Jeszkilew||lang = pl|Wołodymyr Jeszkilew}} (1965-)
* [[Andreï Kourkov|Andriy Kourkov]] (1961-)
* [[Henry Lion Oldie]] (1963-) et (1963-)
*  {{Lien|Mykola Rudenko||lang = en|Mykola Rudenko}} (1920-2006)
* {{Lien|Hałyna Pahutiak||lang = pl|Hałyna Pahutiak}} (1958-)
* {{Lien|Volodymyr Ivanovych Savchenko||lang = en|Volodymyr Ivanovych Savchenko}} (1933-2005)
* {{Lien|Yuriy Shcherbak||lang = en|Yuriy Shcherbak}} (1934-)
* {{Lien|Andriy Valentinov||lang = en|Andriy Valentinov}} (1958-)
*{{Lien|Yuriy Vynnychuk||lang = en|Yuriy Vynnychuk}} (1952-)
*https://www.youtube.com/watch?v=czJP35qsCXM
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page71
*http://svitfantasy.com.ua/news/2017/scho-prydbala-redaktsiya-svitu-fentezi-na-forumi-vydavtsiv.html
*http://www.chytomo.com/news/svizha-verstka-plani-ukraiinskix-vidavnictv-na-2017-j-rik
*http://ilife-news.com/30275-svyato-nablizhayetsya-18-hudozhnh-novinok-ukrayinskih-vidavnictv.html
*https://www.facebook.com/zhupansky.publisher/posts/1142588232499692
http://argo-unf.at.ua/
https://ua.wikimedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8:%D0%90%D1%82%D0%B0#.D0.9F.D0.B8.D1.82.D0.B0.D0.BD.D0.BD.D1.8F

*http://poradnyk.ucu.edu.ua/orthography/h-and-g/
*http://www.jnsm.com.ua/cgi-bin/u/book/mySIS.pl?showSISid=46609864-13253&action=showSIS
*http://maksymus.livejournal.com/106055.html
*https://books.google.com.ua/books?
id=fOwVCgAAQBAJ&pg=PT111&lpg=PT111&dq=%D2%91+%D1%82%D0%B0+%D0%B3+%D0%B2++%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85&source=bl&ots=DBqK2MauEO&sig=ipH07KOaTm_9bSC0y_6HqJH_vVg&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwjEytOj7InZAhWCDCwKHcN4Bbc4ChDoAQhPMAU#v=onepage&q=%D2%91%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B3%20%D0%B2%20%20%D1%96%D0%BD%D1%88%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D1%85&f=false
*https://ukr-lifehacks.ed-era.com/1lec/slova_z_literoyu_g.html
*http://slovopedia.org.ua/60/53403/388970.html
http://zno.if.ua/?p=2675


https://gazeta.ua/articles/np/_do-uvagi-kileriv-zhurnalist-zrobiv-zayavu/840687
*https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/1/7182079/
*https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2018/06/5/7182410/
*https://strana.ua/news/144846-spisok-47-zhurnalistov-i-bloherov-ekskljuziv-strany-dokument.html
*https://24tv.ua/yih_treba_znati_poimenno_sbu_oprilyudnila_dovzhelezniy_spisok_zradnikiv_z_krimu_n671037
*https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/5/7182397/
*https://strana.ua/news/144867-spisok-47-zhurnalistov-ot-sbu-reaktsija-seti-na-publikatsiju-dokumenta-v-kotorom-net-babchenko.html
*https://strana.ua/news/144334-siloviki-vstretili-s-ljudmi-kotorye-nakhodilis-spiske-novykh-zhertv-v-dele-babchenko-.html
*https://www.pravda.com.ua/rus/articles/2018/06/5/7182410/


{{Музичний альбом
| Назва = Сон
| Тип = [[Студійний альбом]]
| Виконавець = [[Катя Chilly]]
| Обкладинка = Son.jpg
| Колір =
| Випущено =
| Жанр = [[Фолк]]<br/>[[Електронна музика]]
| Тривалість =
| Лейбл = 
| Продюсери =
| Країна = [[Україна]]
| Попередній = [[Русалки in da House]]<br/>([[1998]])
| Рік =
| Наступний =[[Я - молодая]]<br/>([[2006]])
}}
'''Сон''' - другий альбом співачки [[Катя Chilly]]. Записала альбом “Сон”, у котрий увійшли пісні 1999-2002 років, але вирішила його не видавати. Альбом був успішно представлений у 40 містах Великої Британії, а також у Російської Федерації, проте так і невиданий в Україні через бажання завершити навчання співачкою<ref>[http://pre-party.com.ua/content/entry/vse-cto-vam-nuzno-znat-o-kate-cili-katya-chilly.html Все, що вам треба знати про Катю Чилі</ref>. Після концерту в Лондоні їй запропонували зняти кліп для каналу BBC.<ref>[[http://webblack.net/katya-chili-osobiste-zhittya-foto/ Катя Чілі: особисте життя]</ref>.
* 

Записала альбом “Сон”, у котрий увійшли пісні 1999-2002 років, але вирішила його не видавати. 

Після запису альбому співачка на декілька років перервала кар'єру. На питання про те, чим було наповнене її життя після «Сну», Катя відповіла так: — Я займалася найулюбленішою справою — збиранням українських народних пісень і чарівних казок…»<ref>[http://rock-oko.com/knizhki/legendi-ximernogo-krayu/portreti-v-nterr/katya-chilly.html Катя Chilly]</ref>.


[[Катя Chilly]] про альбом:<ref>[http://www.vox.com.ua/data/osnovy/2007/05/22/katya-chilly-nyni-brakuye-muzyky-serdechnogo-spilkuvannya.html Катя Chilly: “Нині бракує музики сердечного спілкування”]</ref>:
{{виписка|''«Цей альбом гарний, але інтравертний, тобто не достатньо відкритий: це музика періоду, коли я почала боятися людей. Я тоді виходила на сцену і співала ніби добре, але бракувало чогось дуже важливого. Цього майже ніхто не помічав, але я знала, що відбувається щось руйнівне, була форма, а замість змісту – порожнеча. Я тоді перелякалася, що втратила дар. А проблема полягала в тому, що я просто закрилася — від себе, від людей, від Бога. Втратила дитячу безпосередність, стала цинічною, скептичною, все сприймала розумом, логікою, аналізом. Я збагнула, що сама себе ув’язнила. »''}}

Не зважаючи на відсутність офіційного релізу альбому «Сон» співачка припустила у 2005 році, про його вирогідну наявність у приватних колекціях<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/number/464/117/16814/ КАТЯ CHILLY: ЗАНАДТО БАГАТО ПОСТАВЛЕНО НА КАРТУ — ВСЮ МЕНЕ]]</ref>

== Зміст ==
# Index
# Не вій вітре
# Ой, не жалко
# Ти — місяць
# Ластівочка
# Sabayle
# Петро-Іване
# Мала нічка
# Івашечку
# У лісі
# Русалочка ( Live )

== Посилання ==

* [https://24tv.ua/katya_chilly_hto_vona_i_chomu_povernulasya_n787559 Katya Chilly: хто вона і чому повернулася]
* [http://katiachilli.narod.ru/interview/interview3.html Катя Chilly]
*



Зараз 30:
{{Етнічна група|
|group='''Українці'''. Пропоновані зміни
|caption=
|race =[[європеоїдна раса|європеоїдна]]
|image={{image array|perrow=5|width=50|height=60<!-- Особи у таблиці, що нижче - відсортовані чітко за датою народження. Для зміни або додавання інших особистостей варто розпочати нове обговорення. -->
| image1  = 2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg| caption1 = [[Ярослав Мудрий]]
| image2  = Yurko Shkvarok.Istoriya Ukrajiny-Rusy virshamy-11.png| caption2 = [[Данило Галицький]] 
| image3  = Georgius Drohobich.jpg| caption3 = [[Юрій Дрогобич|Юрій Котермак]] 
| image4  = Halszka_z_Ostroga.PNG| caption4 = [[Гальшка Єлизавета Острозька]] 
| image5  = Gulevychivha r.jpg| caption5 = [[Галшка Гулевичівна]] 
| image6  = Portret Mazepa.jpg| caption6 = [[Іван Мазепа]]
| image7  = Skovoroda.jpg| caption7 = [[Григорій Сковорода]]
| image8  = Berezovsky, Maksim Sozontovich.jpg| caption8 = [[Максим Березовський]] 
| image9  = Lysyanskiy.jpg| caption9 = [[Юрій Лисянський]] 
| image10  = Ostrogradski.jpeg| caption10 = [[Остроградський Михайло Васильович|Михайло Остроградський]] 
| image11  = Максимович Михайло.2.jpg| caption11 = [[Михайло Максимович]] 
| image12  = Taras Shevchenko bw.jpg| caption12 = [[Тарас Шевченко]]
| image13  = Іван Пулюй.png| caption13 = [[Іван Пулюй]]
| image14  = Miklukho-Maklai.jpg| caption14 = [[Миклухо-Маклай Микола Миколайович|Микола Миклухо-Маклай]]
| image15 = Симиренко Л.jpg| caption15 = [[Симиренко Левко Платонович|Левко Симиренко]]
| image16 = Ivan Franko.jpg| caption16 = [[Іван Франко]]
| image17 = Вернадський Володимир Іванович.jpg| caption17 = [[Вернадський Володимир Іванович |Володимир Вернадський]]
| image18 = Hrushevskyi Mykhailo XX.jpg| caption18 = [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]
| image19 = Заболотний Данило.jpg| caption19 = [[Данило Заболотний]]
| image20 = Евгений Оскарович Патон 1910-е.jpg| caption20 = [[Патон Євген Оскарович|Євген Патон]]
| image21 = Lesya Ukrainka portrait.jpg| caption21 = [[Леся Українка]]
| image22 = Poddubny.jpg| caption22 = [[Іван Піддубний]]
| image23 = Solomiya Krushelnytska.jpg| caption23 = [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломія Крушельницька]]
| image24 = Рудницький С.gif| caption24 = [[Степан Рудницький]]
| image25 = Sikorsky I.I. 1914. Karl Bulla.jpg| caption25 =  [[Сікорський Ігор Іванович|Ігор Сікорський]]
| image26 = Мілена-рудницька.jpg| caption26 = [[Мілена Рудницька]]
| image27 = Шаргей Олександр.jpg| caption28 = [[Кондратюк Юрій Васильович|Юрій Кондратюк]]
| image28 = Ужвій Наталія Михайлівна.jpg| caption29 = [[Наталія Ужвій]]
| image29 = Serge Lifar 1961.jpg| caption30 = [[Серж Лифар]]
| image30 = Sergey Korolyov 140-190 for collage.jpg| caption31 = [[Корольов Сергій Павлович|Сергій Корольов]]
| image31 = Приймаченко М.jpg| caption32 = [[Примаченко Марія Оксентіївна|Марія Примаченко]]
| image32 = SBandera.jpg| caption33 = [[Степан Бандера]]
| image33 = Levko Lukyanenko.JPG| caption34 = [[Левко Лук'яненко]]
| image34 = Popovich-Soyuz-14 1974.jpg| caption35 = [[Попович Павло Романович|Павло Попович]]
| image35 = Latinina portret.jpeg| caption36 = [[Латиніна Лариса Семенівна|Лариса Латиніна]]
| image36 = Valeri Lobanovsky.jpg| caption37 = [[Лобановський Валерій Васильович|Валерій Лобановський]]
| image37 = Ruslana July 2014.jpg| caption38 = [[Лижичко Руслана Степанівна|Руслана]]
| image38 = Olga Kurylenko by Mikolaj Kirschke Wikipedia cropped.JPG| caption39 = [[Ольга Куриленко]]
| image39 = Award ceremony 2013 SFS-IN Fencing WCH t213935.jpg| caption40 = [[Ольга Харлан]]
}}
}}


Зараз 30:
*Політики, державні діячі та історичні постаті - (Володимир Святий, Ярослав Мудрий, Данило Галицький, Острозький, Мазепа, Чорновіл) 
*Полководці, мандрівники, мореплавці, космонавти - (Хмельницький, Петлюра, Шухевич, Махно, Бандера, Каденюк) 
*Вчені природничих наук - (немає) 
*Інженери, конструктори вчені технічних наук - (Кондратюк, Корольов) 
*Медики та аграрії та вчені відповідних наук - (немає) 
*громадські діячі та вчені суспільних наук - (Сковорода, Чубинський, Грушевський)
*Прозаїки, поети та драматурги, кінематографісти та театрали - (Гоголь, Вовчок, Франко, Леся Українка)
*Художники, графіки, скульптори, архітектори, дизайнери, майстри декоративно-прикладного мистецтва - (Т.Шевченко) 
*Естрадні та оперні співаки, музиканти, танцівники та хореографи, артисти цирку та балету - (Бортнянський, Крушельницька, Леонтович, Лифар, Руслана)
*Спортсмени та тренери (Піддубний, Лобановський, Бубка, А.Шевченко)

Пропозиція 40:

*Політики, державні діячі та історичні постаті - (Ярослав Мудрий, Мазепа, Бандера, Лук'яненко) 
*Полководці, мандрівники, мореплавці, космонавти - (Данило Галицький, Лисянський, Миклуха-Маклай, Попович) 
*Вчені природничих наук - (Максимович, Остроградський, Вернадський*, Пулюй) 
*Інженери, конструктори вчені технічних наук - (Патон*, Сікорський, Кондратюк, Корольов) 
*Медики та аграрії та вчені відповідних наук - (Дрогобич, Заболотний, Cимиренко, Вороний) 
*громадські діячі та вчені суспільних наук - (Гальшка Єлизавета Острозька*, Гальшка Гулевичівна, Грушевський, Мілена Рудницька, Рудницький)
*Прозаїки, поети та драматурги, кінематографісти та театрали - (Франко, Леся Українка, Наталія Ужвій, Куриленко)
*Художники, графіки, скульптори, архітектори, дизайнери, майстри декоративно-прикладного мистецтва - (Т.Шевченко, Приймаченко*) 
*Естрадні та оперні співаки, музиканти, танцівники та хореографи, артисти цирку та балету, моделі - (Сковорода, Березовський, Крушельницька, Лифар, Руслана)
*Спортсмени та тренери (Піддубний, Лобановський, Латиніна, Харлан)

*через зауваження користувачів та невідповідність фото були вимушено замінені попередньо присутні:
*Миколу Стражеско на Миколу Волковича, На прохання професора Білецького та [[Користувач:Crazydoktor|Crazydoktora]] у зв'язку необхідністю залученння Вернадського - замінений ним, бо геологів та хімікі не було.
*Іван Пінзель на Гальшку Єлизавету Острозьку
*Катерина Білокур на Марію Приймаченко, кажуть теж проблемне фото,
*Георгій Гамов на Євгена Патона.

Gulevychivha r.jpg

{{Етнічна група|
|group='''Українці'''
|caption=
|race =[[європеоїдна раса|європеоїдна]]
|image={{image array|perrow=5|width=60|height=70<!-- Особи у таблиці, що нижче - відсортовані чітко за датою народження. Для зміни або додавання інших особистостей варто розпочати нове обговорення. -->
| image1  = Vladimir I of Kiev - Project Gutenberg eText 20880.jpg| caption1 = [[Володимир Святославич]]
| image2  = 2 hryvnia coin of Ukraine, 2018 (reverse).jpg | caption2 = [[Ярослав Мудрий]]
| image3  = Konstanty Iwanowicz Ostrogski 11.PNG| caption3 = [[Острозький Костянтин Іванович|Костянтин Острозький]] 
| image4  = BChmielnicki.jpg| caption4 = [[Богдан Хмельницький]] 
| image5  = Portret Mazepa.jpg| caption5 = [[Іван Мазепа]]
| image6  = Skovoroda.jpg| caption6 = [[Григорій Сковорода]]
| image7  = Борнтнянский (1788).jpg| caption7 = [[Бортнянський Дмитро Степанович|Дмитро Бортнянський]]
| image8  = Gogol Portrait.jpg| caption8 = [[Микола Гоголь]]
| image9  = Taras Shevchenko bw.jpg| caption9 = [[Тарас Шевченко]]
| image10 = МаркоВовчок2.jpg| caption10 = [[Марко Вовчок]]
| image11 = Pavlo Chybynskyi.jpg| caption11 = [[Чубинський Павло Платонович|Павло Чубинський]]
| image12 = Ivan Franko.jpg| caption12 = [[Іван Франко]]
| image13 = Hrushevskyi Mykhailo XX.jpg| caption13 = [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]]
| image14 = Lesya Ukrainka portrait.jpg| caption14 = [[Леся Українка]]
| image15 = Poddubny.jpg| caption15 = [[Іван Піддубний]]
| image16 = Solomiya Krushelnytska.jpg| caption16 = [[Крушельницька Соломія Амвросіївна|Соломія Крушельницька]]
| image17 = Mykola_Leontovych.jpg | caption17 = [[Леонтович Микола Дмитрович|Микола Леонтович]]
| image18 = Symon Petlura, 1917 (cropped).jpg| caption18 = [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]]
| image19 = 1921. Нестор Махно в лагере для перемещенных лиц в Румынии.jpg| caption19 = [[Нестор Махно]]
| image20 = Шаргей Олександр.jpg| caption20 = [[Кондратюк Юрій Васильович|Юрій Кондратюк]]
| image21 = Serge Lifar 1961.jpg| caption21 = [[Серж Лифар]]
| image22 = Sergey Korolyov 140-190 for collage.jpg| caption22 = [[Корольов Сергій Павлович|Сергій Корольов]]
| image23 = Román Shujévych.jpg| caption23 = [[Шухевич Роман Йосипович|Роман Шухевич]]
| image24 = SBandera.jpg| caption24 = [[Степан Бандера]]
| image25 = Chornovil Vyacheslav.jpg| caption25 = [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В'ячеслав Чорновіл]]
| image26 = Valeri Lobanovsky.jpg| caption26 = [[Лобановський Валерій Васильович|Валерій Лобановський]]
| image27 = Leonid Kadenyuk.jpg| caption27 = [[Каденюк Леонід Костянтинович|Леонід Каденюк]]
| image28 = Bubka.jpg | caption28 = [[Сергій Бубка]]
| image29 = Shevchenko2.jpg| caption29 = [[Шевченко Андрій Миколайович|Андрій Шевченко]]
| image30 = Ruslana Euromaidan1 (cropped).jpg| caption30 = [[Лижичко Руслана Степанівна|Руслана]]
}}
Політики, державні діячі та історичні постаті - (Володимир, Ярослав, Острозький, Мазепа, Чорновіл) 
Полководці, мандрівники, мореплавці, космонавти - (Хмельницький, Петлюра, Шухевич, Махно, Бандера, Каденюк) 
Вчені природничих наук - (немає) 
Інженери, конструктори вчені технічних наук - (Хмельницький, Кондратюк, Корольов, Махно, Бандера) 
Медики та аграрії та вчені відповідних наук - (немає) 
громадські діячі та вчені суспільних наук - (Сковорода, Чубинський, Грушевський)
Прозаїки, поети та драматурги, кінематографісти та театрали - (Гоголь, Вовчок, Франко, Леся Українка)
Художники, графіки, скульптори, архітектори, дизайнери, майстри декоративно-прикладного мистецтва - (Т.Шевченко) 
Естрадні та оперні співаки, музиканти, танцівники та хореографи, артисти цирку та балету - 4 (Крушельницька, Леонтович, Лифар, Руслана)
Спортсмени та тренери (Піддубний, Лобановський, Бубка, А.Шевченко)


*Кістяківський Георгій Богданович Kistiakowsky.jpg


*http://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D3%CA%D0%C0%AF%CD%CE%CC%CE%C2%CD%C8%C9
*http://mincult.kmu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=245073251&cat_id=244913751
*https://zbruc.eu/node/70953
*http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1422-13
*https://www.krockyrock.com.ua/najkrashhi-ukrayinomovni-gurty-2016-roku/
*https://www.bfgradio.us/single-post/riya-presentovala-noviy-klip
*https://ukranews.com/ua/news/458909-zakon-pro-ukrainomovni-kvoty-na-radio-nabuv-chynnosti
*http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/22545/1/8-38-42.pdf
*https://vpered.wordpress.com/2014/09/15/sklyar-ukrainians-in-ukraine/
*http://forbes.net.ua/ua/lifestyle/1410321-yuliya-orlova-u-chitackih-upodobannyah-stavsya-perelom-popit-na-ukrayinomovni-knigi-vishchij-nizh-na-ros
*https://www.volynnews.com/news/policy/lutsk-naybilsh-ukrayinomovne-misto-krayiny-infohrafika/
*https://www.unian.ua/theme/560-ukrainskie-politzaklyuchennye-v-rossii
*http://portal.lviv.ua/news/2017/06/03/cherez-6-8-rokiv-kilkist-ukrayinomovnih-knig-mozhe-syagnuti-do-90-vitse-prem-yer
*http://city-adm.lviv.ua/announcement/239747-upravlinnia-kultury-lmr-oholoshuie-konkurs-na-krashchi-ukrainomovni-vydannia-lvivskykh-vydavnytstv
*http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/v-ukrajini-nabuv-chinnosti-zakon-pro-ukrajinomovni-kvoti-na-telebachenni-2019018.html
*http://rap.ua/news/ukrayinomovni-reperi-napisali-dis-na-suddiv-pit-bull-battle
*http://www.kozakorium.com/naypopulyarnishi-ukrayinomovni-klipy-na-youtube-top-10/
*http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ru/z1075-12
*https://www.unian.ua/world/2229476-u-berlini-zyavilisya-ukrajinomovni-avtobusni-ekskursiji-video.html
*https://ain.ua/2017/11/21/30-ukra%D1%97nomovnix-kanaliv-telegram-na-yaki-varto-pidpisatis
*https://dt.ua/POLITICS/kvota-na-ukrayinomovni-pisni-na-radio-zrosla-do-30-259502_.html
*http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/110899/
*https://kashalot.com/club/post-9302203/
*http://www.uamodna.com/articles/tiljky-ukrayinsjkoyu-youtube-kanaly-dlya-rozvytku-ditey/
*https://ain.ua/2017/11/21/30-ukra%D1%97nomovnix-kanaliv-telegram-na-yaki-varto-pidpisatis
*http://www.unn.com.ua/uk/news/1690265-radiostantsii-perevykonuiut-kvoty-na-ukrainomovni-pisni-v-efiri-prezydent
*https://glavcom.ua/columns/bgavrylyshyn/chomu-ukrajinomovni-gromadyani-rozmovlyayut-rosiyskoyu-367045.html
*http://golosno.com.ua/suspilstvo/1495193937-rivnenshchina-iedina-v-ukrayini-oblast-de-vsi-shkoli-ukrayinomovni.html
*https://espreso.tv/news/2017/06/02/kilkist_rosiyskomovnykh_shkil_v_ukrayini_zmenshylasya_z_12_do_9
*https://electric.org.ua/old/ukraine/najtsikavishi-ukrajinomovni-blohy.html
*https://www.5.ua/regiony/lahidna-ukrainizatsiia-pryazovia-volontery-vezut-u-pryfrontovu-zonu-ukrainomovni-knyzhky-144140.html
*https://site.ua/pavlo.shevelo/8783/
*http://ukrcardio.org/periodicals/ukrainian/
*http://ukr10.com/
*https://1kr.ua/news-33285.html
*https://www.obozrevatel.com/society/28654-chomu-ukrainomovni-ukraintsi-mayut-vipravdovuvatisya.htm
*https://zaxid.net/na_netflix_zyavilisya_ukrayinomovni_seriali_n1418602
*http://prozak.info/ZHittya/Nauka/SpeakEnglish-ukrayinomovni-resursi-dlya-tih-hto-pochinae-vchiti-anglijs-ku
*https://gazeta.ua/ru/articles/people-and-things-journal/_90-vidsotkiv-povij-ukrayinomovni-a-ot-kliyenti-ukrayinomovni-ridkist/455183
*https://infogram.com/ukrayinomovni-igri-na-steam-1gl94pky9y30m3v
*https://ua.112.ua/suspilstvo/poroshenko-pidpysav-zakon-pro-ukrainomovni-kvoty-na-tb-394325.html
*https://short.media/piznayemo-svit-ukrayinomovni-yutub-kanali-dlya-ditey-batkiv-i-pedagogiv.html?lang=uk
*https://day.kyiv.ua/uk/news/160317-vru-pidtrymala-zakonoproekt-pro-ukrayinomovni-kvoty-na-telebachenni
*https://day.kyiv.ua/uk/news/160317-vru-pidtrymala-zakonoproekt-pro-ukrayinomovni-kvoty-na-telebachenni
*https://tsn.ua/video/video-novini/u-pavlogradi-derzhsluzhbovci-zaprovadili-ukrayinomovni-dni.html
*https://simeinyi-budzhet.ua/%D1%86%D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D1%96-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D0%B8/
*http://detector.media/withoutsection/article/115853/2016-06-08-pro-ukrainomovni-kvoti-na-muziku-v-efiri/
*http://ru.telekritika.ua/internet/2016-01-15/112970
*http://www.hurtom.com/portal/32587/%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9-%D1%8E%D1%82%D1%83%D0%B1-%D0%BC%D1%96%D1%84-%D1%87%D0%B8-%D1%80%D0%B5%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C
*http://vgolos.com.ua/articles/ukrainomovni_i_rosiyskomovni_patrioty_buduyut_dvi_rizni_ukrainy_240341.html
*https://www.radiosvoboda.org/a/27949463.html
*http://vsviti.com.ua/ukraine/74253
*http://zik.ua/news/2016/07/19/u_lvovi_obraly_18_krashchyh_ukrainomovnyh_vydan_717826
*http://news.meta.ua/metka:%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96-%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B8/
*http://playua.net/vidkrylysya-ukrayinomovni-pabliky-steam-u-sotsmerezhah/
*http://erve.ua/focus/publicistics/-prozd-dorozhchiy-teatr-restavrovaniy-ukranomovni-lyudi-takim-vidavsya-rivnyantsi-kropivnitskiy-foto.html
*http://sd.net.ua/2012/03/20/pershi-ukrayinomovni-gazeti-knigodrukuvannya.html
*https://ukrainian.stackexchange.com/questions/2659/%D0%A7%D0%B8-%D1%96%D1%81%D0%BD%D1%83%D1%8E%D1%82%D1%8C-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D1%96-%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D0%B8-%D1%82%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D1%86%D1%8C-%D0%A1%D0%BD%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0-%D0%B0%D0%B1%D0%BE-%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%BD%D0%B0-%D0%A1%D1%96%D0%B2%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B0
*https://time-ua.com/novini/kultura/16114-chomu-ukranomovniy-segment-youtube-praktichno-ne-rozvivatsya
*http://slovopys.kubg.edu.ua/maryna-navalna-khotilosia-b-shchob-ukrain/
*http://prostir.co.ua/ukrayinska-mova-v-odesi-sogodennya-i-majbutnye-22547/
*http://lviv1256.com/lists/piznajemo-svit-ukrajinomovni-yutub-kanaly-dlya-ditej-batkiv-i-pedahohiv/
*http://free.ukrprog.com.ua/
*https://valvic.com.ua/viewforum.php?f=30
*https://narodna-pravda.te.ua/2017/11/25/u-ternopoli-zbyrayut-ukrayinomovni-knyzhky-dlya-ditej-donbasu/
*http://tvoemisto.tv/news/lvivyany_mozhut_korystuvatys_bazoyu_ukrainomovnyh_multfilmiv_68483.html
*http://rk.kr.ua/ukrainomovni-var-jati-zibrali-povnu-zalu-gljadachiv-u-kropivnitskomu
*http://www.cerkvacherkasy.info/index.php/entertainment/entertainment-news/pravoslavni-ukrainomovni-vydannia
*http://www.umoloda.kiev.ua/number/3049/188/103640/
*http://ogo.ua/articles/view/2012-11-26/36512.html
*http://u-news.com.ua/43851-chomu-ukrayinomovn-ukrayinc-mayut-vipravdovuvatisya.html
*http://begemot.media/news/ukrayinomovnih-u-vorozhih/
*https://www.nrada.gov.ua/na-radio-era-fm-nakladeno-shtraf-cherez-nedotrymannya-chastky-ukrayinomovnyh-pisen-v-efiri/
*http://www.umcs.pl/uk/aktual-nost-,1596,praktika-dly-ukra-nomovnik-ros-is-komovnik-student-v,20940.chtm
*http://123.bsmu.edu.ua/login/index.php
*http://ua.interfax.com.ua/news/general/465346.html
*http://zakarpattya.net.ua/News/147988-U-reitynhu-ukrainomovnykh-mist-Uzhhorod-opynyvsia-na-7-ii-skhodyntsi-iz-79
*http://patrioty.org.ua/politic/ukrainomovni-kvoty-na-telebachenni-poroshenko-zrobyv-vazhlyvu-zaiavu-194568.html
*http://blog.yakaboo.ua/%D0%B1%D1%83%D0%BA%D0%B2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BC%D0%B0-%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%B5-%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B8-%D1%96-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE-%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%BA%D1%80%D0%B0/
*http://www.eastbook.eu/ua/2016/12/01/%D0%B2%D0%B8%D1%97%D1%85%D0%B0%D1%82%D0%B8-%D0%BD%D0%B5-%D0%BC%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D0%B0-%D0%B7%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F-%D1%8F%D0%BA-%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%B5%D1%82%D1%8C/
*https://cheline.com.ua/news/society/vihid-ye-u-pidzemtsi-z-yavilisya-ukrayinomovni-vkazivniki-foto-103049
*http://u-news.com.ua/43851-chomu-ukrayinomovn-ukrayinc-mayut-vipravdovuvatisya.html
*http://www.uaua.info/mamforum_arch/theme/518168.html
*https://ukrainian.voanews.com/a/serhii-plohii--2/4140027.html
*http://www.miui.ua/mi-instruction/yak-dodati-ukrayinomovni-radiostantsiyi-do-mi-internet-radio/
*http://tverezo.info/post/34795
*http://fakeoff.org/culture/ukraina-rusifikuyetsya-dali
*https://soundcloud.com/hromadske-radio/cviowh0kc8hn
*https://tribuna.pl.ua/news/hliborob-persha-ukrayinomovna-gazeta-yaka-narodilasya-na-poltavshhini/
*http://watcher.com.ua/2015/12/10/z-top-10-muzychnyh-klipiv-2015-roku-v-ukrayini-na-youtube-lyshe-2-ukrayinomovni/
*https://1plus1.ua/golos-krainy/novyny/sergij-babkin-i-sunsay-predstavili-pisnu-ukrainskou-movou
*http://live.ck.ua/movne-pytannya-cherkasy-v-seredyni-rejtynhu-mist-ukrajiny-po-ukrajinomovnosti/
*https://porokhivnytsya.com.ua/2017/03/25/ukrainofobnyi-napad/
*http://news.liga.net/ua/news/society/14837040-v_d_sogodn_ukra_nsko_movi_na_tb_stane_b_lshe.htm
*http://obarykada.com/2017/02/ob-1/
*http://www.ukr-schule.at/uk
*http://www.bazaua.org.ua/
*http://persha.kr.ua/theme/129472-u-kropyvnytskomu-zapratsyuvalo-100-ukrayinomovne-muzychne-radio/
*http://svoboda-news.com/svwp/%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%83-%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D1%83-%D0%B7%D0%B0-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0/
*http://kozubenko.net/ukrayinski-harkiv-slovyansk/
*http://taras-savchuk.blogspot.com/2013/02/blog-post.html
*https://znaj.ua/society/fyurer-farion-zagovoryla-pro-perevagu-ukrayinomovnyh
*http://blogosphere.com.ua/2008/11/16/navischo-zavodyty-bloh-ukrajinskoju-movoju/
*http://195.78.68.75/mcu/control/uk/publish/article?art_id=245300901&cat_id=244913751
*http://www.galka.if.ua/krayina-fm-v-ukrayini-zapratsyuvalo-viklyuchno-ukrayinomovne-radio/
*http://apriorimagazine.com.ua/
*http://svitua.com.ua/news/201709/5008-yaponiyi-potrebuyut-ukrayinomovnyh-vchyteliv
*https://ua.korrespondent.net/world/worldabus/3533141-v-ukraini-staly-bilshe-rozmovliaty-ukrainskoui-Foreign-Policy
*https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/krayina-fm-eshche-odna-isklyuchitelno-ukrainoyazychnaya-1478696945.html
*https://styler.rbc.ua/ukr/zhizn/krayina-fm-eshche-odna-isklyuchitelno-ukrainoyazychnaya-1478696945.html
*http://platfor.ma/magazine/text-sq/news/moviegram/
*https://tet.tv/otel-galiciya/novyny/et-pokage-ukrainomovnyi-serial-pro-pryvydiv
*http://litakcent.com/2017/11/10/minkult-popovnyuye-publichni-biblioteki-suchasnimi-ukrayinomovnimi-vidannyami/
::::: У випадку цього суб`єкта законні підстави є завжди. Бо він є неодноразово навічно заблокованим користувачем за подібні дії, а також за погрози та неодноразове зловживання різними нік-неймами. І він це робить більше 2 років. Він завжди створював саме паралельні категорії-дублікати під анонімними заходами, навіть коли був зареєстрованим користувачем. А існуючі раніше створені категорії викидав на звалище, таким чином справжні автори та редактори зникають, історія паплюжиться і укрвікі, де категорії створюються часто в перших рядах опускаються за часом створення на рівень тумба-юмби. Щодо принципів назв, то хоча усталених проголосованих нема, то ми маємо категоризацію саме за країною і читачу це одразу повинно ясно, а категорії штибу "Українські письменники" у іншомовних письменників чи письменників, що належать до нацменшин чи є громадянами України з антиукраїнською позицією можуть викликати протиріччя у необізнаних читачів та й низки користувачів. Що будуть розповідати, що український письменник - це лише письменник, що пише українською мовою, лише етнічний українець, лише українець з патріотичною позицією, чи взагалі лише етнічний українець, з вираженою і зазначеною патріотичною позицією, що народився в Україні та пише виключно українською мовою, їсть борщ, кричить "ПТН-ПНХ" і завжди відповідає "героям слава". Так можна дійти до абсурда. А "письменники України" - тут все ясно і зрозуміло читачу і не викликає подиву: чи то українець та патріот Короленко, що народився і творив в Україні, проте писав російською і не мав громадянства України. Чи такий самий Сенцов, що його мав, проте творив російською. Натомість Емма Авдівська є письменницею україномовною, проте не належить до письменників України. А той же Бузина до них належить за будь-якими світовими стандартами, хоча є багато в чому українофобом і пише російською. Той же Шевченко був виключно російськомовним прозаїком. Критерій за країною має бути простим: жив і творив у країні - належиш до письменників України, мав українське громадянство - теж. А мова, націоональність чи патріотизм - це показники інших категорій, і це має бути чітко зрозуміло необізнаному читачу. Бо на відміну від наших патріотів, фінів і весь світ не дивує фінська письменниця Туве Янсон, ірландський письменник Джеймс Джойс чи шотландський поет Роберт Бернс, хоча вони ні твору не написали рідною мовою. Жодень німець чи австрієць не скаже, що Гітлер - не їх, а якийсь рептилоїд. Та у нас спробуйте назвити приналежним до України Постишева чи Петровського, ба навіть письменника чи співака, що творив чи розмовляв не тією мовою чи був не того походження. Наприклад Прокоф'єв вважав себе українським митцем та українцем взагалі, а ми його чогось слідом за росіянами часто називаємо російським. Деякі патріоти навіть Ані Лорак намагалися записати в російські співачки, лише через виступи у країгні-агресорі. Незважаючи на те, що вона має українське громадянство, народилася в Україні, представляла виключно Україну, ніколи не казала, що представляє іншу державу, має у репертуарі до 40 пісень українською мовою. Та навіть якби цього не було б, то за всіма світовими стандартами виключно завдяки громадянству вона вже належить співочого цеху України і навіть після прийняття іншого громадянства наприклад дійсною українофобкою Повалій, вона все одно б мала належити до категорій обидвох країн, бо десятки років працювала у нашій державі. Саме через такі незрозумілі причини без жодних АД Ольга Ломоносова і Євгенія Лоза "отримали" у нас у вікі російське громадянство, а про безперечно набуте ними українське громадянство на час проживання в Україні у віці 16 років - навіть не згадується. А факт достеменний на відмсіну від сумнівного та непідтвердженого здобуття російського громадянства, ось чому так важливо відкинути усі питання правильною назвою.
Anne Vinci]] Хотілося б вмістити у ваші плани якісь з перелічених нижче статей про найбільш помітних та недооцінених фантастів:
{{нп|Шлюб (фільм)|Шлюб |en|Nikah (film)}}, {{нп|Вілсон Такер||en|Wilson Tucker}}, {{нп|Річард Каупер||en|Richard Cowper}}, {{Не перекладено|Ніл Баррет-молодший||en|Neal Barrett Jr.}}, {{Не перекладено|Ніл Баррет-молодший||en|Neal Barrett Jr.}}, {{нп|Чарльз Ерік Мейн||en|Charles Eric Maine}}, {{Не перекладено|Волтер Тівіс||es|Walter Tevis}}, {{нп|Баррі Молзберґ||de|Barry N. Malzberg}},  {{нп|Рассел Гобан||en|Russell Hoban}} 
та не менш помітні твори {{нп|Парадоксальні люди||en|The Paradox Men}}, «{{не перекладено|Рік спокійного Сонця||en|The Year of the Quiet Sun}}», «{{Не перекладено|Глибокий вакуум||en|High Vacuum}}», «{{Не перекладено|Володар минулого||en|Past Master (novel)}}», «{{Не перекладено|Проект "Король"||en|Das Königsprojekt}}», «{{не перекладено|Гаряча лінія Змійоносця||en|The Ophiuchi Hotline}}», «{{не перекладено|Немає ворогу окрім часу||en|No Enemy But Time}}», «{{не перекладено|Море та літо||en|The Sea and Summer}}», «{{не перекладено|Майклмас||en|Michaelmas}}»,  «{{не перекладено|Вершник на хвилі шоку||en|The Shockwave Rider}}», {{Нп|День відродження||en|Virus (novel)}}, «{{не перекладено|Сутінки Бріарею||en|The Twilight of Briareus}}», {{Не перекладено|Волден два||en|Walden Two}}. «{{не перекладено|Людина, що впала на Землю||en|The Man Who Fell to Earth (novel)}}»,
Бо  Карен Андерсон, Хуаніта Коулсон, Еймі Бендер, Ларісса Лай, Емілі Сент-Джон Мандел, при всій повазі до них мають менше право на створення статей, ніж названі вище. Проте звісно завжди за вами, та ці потрібніші за обрані вами.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 15:51, 27 вересня 2017 (UTC)

У серії романів про орбітальному поселенні землян -
"Орбітсвілль" [Orbitsville] (1975; Брит. Премія НФ-76; рос. 1995),
"Відліт з Орбітсвілля" [Orbitsville Departure] (1983; рос. 1995),
"Суд на Орбітсвілле" [Orbitsville Judgement] (1990; рос. 1995)
- Ш. додає до циклопічним експонатам "музею астроінженеріі" НФ свою власну конструкцію.
https://www.youtube.com/user/TVUKRLIFE
* Ця навічно заблокована людина, раніше відома як Truxlo, Боримир, Notrollkarl, Lesyk Sas, Боримир, Hjvfy ця людина вже роками тероризує вікіпедію і мене особисто, створючи паралельні дерева категорій за країною чи переінакшені, там де їх ще нема — її в двері - вона у вікно, тому будь-ласка зробіть щось з тим діапазоном, бо за останні 2 роки в мене купа часу пішло намарно.
Ряд произв. письменника побудований на оригінальній науч. ідеї. В "Венко із зірок" [A Wreath of Stars] (1976; рос. 1989) зірка, що складається з антинейтрино (див. Астрономія і астрофізика, Фізика), проходить поблизу Землі, не викликавши серйозних потрясінь, тим більше глобальної катастрофи, але, як з'ясувалося трохи пізніше, обуривши орбіту раніше невідомої науці "внутрішньої" планети (також з антинейтрино), що знаходиться цілком усередині земної кулі (див. Порожня Земля). У трилогії - "Пошарпані астронавти" [The Ragged Astronauts] (1986), "Дерев'яні космічні кораблі" [The Wooden Spaceships] (1988), "Рослинні світи" [Fugitive Worlds] (1989) - описаний ще більш екзотичний світ подвійний планети з загальною атмосферою, в якій можливі міжпланетні подорожі на аеростаті (див. Зорельоти, Світи НФ, транспорту та зв'язку); в "Запамороченні" [Vertigo] (1978; доп.1991 - "Кінцева швидкість" [Terminal Velocity]; рос. 1995) - світ близького майбутнього, перетворений "побутової" антигравітацією (див. Гравітація).
  
Серед ін. Произв. Ш. - роман дитячої НФ, "Планета-вбивця" [Killer Planet] (1989), а також НФ роман, сюжет догрого заснований на феномені "спонтанного загоряння" (див. Псевдонаукові культи) - "Вогняний зразок" [Fire Pattern ] (1984); крім того, у співавт. з художником Девідом Харді Ш. створив "роман-альбом" - "Галактичні тури: вихідні за межами цього світу, пропоновані агентством Томаса Кука" [Galactic Tours: Thomas Cook Out of This World Vacations] (1981).
Вл.Г.

Др. соч .:
"Тінь небес" [Shadow of Heaven] (1969).
"Діти медузи" [The Medusa Children] (1977).
"Стій, хто йде?" [Who Goes Here?] (1977; рос. 1995 - "Хто тут?").
"Корабель незнайомців" [Ship of Strangers] (1978; рос. 1995 - "Корабель мандрівників").
"Кинджал думки" [Dagger of the Mind] (1979).
"Рішення на Церес" [The Ceres Solution] (1981).
http://rulibs.com/ru_zar/sf/esli/1a/j27.html
http://berezin.livejournal.com/960236.html
http://www.fandom.ru/fido/ru_fantasy_alt/text/16.htm

:http://prportal.com.ua/Peredovitsa/kak-rossiyskie-propagandisty-kontroliruyut-redakcionnuyu-politiku-stranyyua

https://www.facebook.com/folknery/

http://rock-oko.com/knizhki/legendi-ximernogo-krayu/portreti-v-nterr/katya-chilly.html
*http://muzmapa.in.ua/top-albums-2017/



{{Музичний альбом
| Назва = Сон
| Тип = [[Студійний альбом]]
| Виконавець = [[Катя Chilly]]
| Обкладинка = Son.jpg
| Колір =
| Випущено =
| Жанр = [[Фолк]]<br/>[[Електронна музика]]
| Тривалість =
| Лейбл = 
| Продюсери =
| Країна = [[Україна]]
| Попередній = [[Русалки in da House]]<br/>([[1998]])
| Рік =
| Наступний =[[Я - молодая]]<br/>([[2006]])
}}
'''Сон''' - другий альбом співачки [[Катя Chilly]]. Альбом був успішно представлений у 40 містах Великої Британії та Російської Федерації, проте так і невиданий в Україні через бажання завершити навчання співачкою<ref>[http://pre-party.com.ua/content/entry/vse-cto-vam-nuzno-znat-o-kate-cili-katya-chilly.html Все, що вам треба знати про Катя Чилі]</ref>.<ref>[]</ref>

== Пісні ==
# Index
# Не вій вітре
# Ой, не жалко
# Ти - місяць
# Ластівочка
# Sabayle
# Петро-Іване
# Мала нічка
# Івашечку
# У лісі
# Русалочка ( Live )
== Посилання ==

* https://24tv.ua/katya_chilly_hto_vona_i_chomu_povernulasya_n787559
[[Категорія:Альбоми Каті Chilly]
:Дякую що взялися за важливий та непосильний труд, сам над цим міркував, сподіваюся вам стане наснаги, щоб список був повним, а для необхідно додати додати тисячу з гаком осіб з цього списку помітних, відомих та видатних європейських кінематографістів https://www.europeanfilmacademy.org/Free-Oleg-Sentsov.465.0.html , а також звідси :
*https://trv-science.ru/2018/05/21/save_oleg_sentsov/
*http://gordonua.com/ukr/news/worldnews/130-vchenih-i-dijachiv-kulturi-zazhadali-zvilniti-sentsova-247333.html
*https://day.kyiv.ua/uk/news/210518-rosiyska-inteligenciya-vymagaye-zvilnennya-sencova
*http://vgolos.ua/news/peterburzkyy_penklub_zvernuvsya_do_putina_iz_zaklykom_vryatuvaty_sentsova_319269.html
*https://www.radiosvoboda.org/a/news/29243830.html
*https://hromadske.ua/posts/amerykanskyi-pen-klub-zaklykav-zvilnyty-sentsova --[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 13:50, 10 червня 2018 (UTC)






http://www.umoloda.kiev.ua/number/1981/117/70533/



Список відомих осіб, діячів культури, науки, політиків, та інших, які підтримали українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]], незаконно засудженого і ув'язненого в [[Росія|Росії]].

== Діячі культури й мистецтва ==

=== В Україні ===

* [[Жадан_Сергій_Вікторович|Сергій Жадан]] (письменник, поет)<ref>[https://nv.ua/ukr/opinion/jadan/najmenshe-shcho-mozhna-zrobiti-2472244.html С.Жадан: Найменше, що можна зробити] // ''[[Новое Время]]'', 26 травня 2018.</ref><ref name="supp_LetterMerkel">[http://www.colta.ru/news/18162 Европейские деятели культуры просят Ангелу Меркель спасти Олега Сенцова] // ''Colta'', 26 травня 2018.</ref>
* [[Вакарчук Святослав Іванович|Святослав Вакарчук]] (співак)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=FnCVjAk-8wM Святослав Вакарчук приєднався до акції ТСН на підтримку Олега Сенцова] // ''ТСН'', 30.05.2018</ref>
* [[Лозниця Сергій Володимирович|Сергій Лозниця]] (режисер)<ref name="supp_Lozn">[http://ua.telekritika.ua/culture/scho-govorili-na-zahist-oleg-sentsova-loznitsya-zanuss%D1%96-ta-venders-671590 Що говорили на захист Олега Сенцова Лозниця, Зануссі та Вендерс] // ''[[Телекритика]]'', 12.09.2017.</ref><ref name=supp_LetterMerkel/>
* [[Андрухович_Юрій_Ігорович|Юрій Андрухович]] (поет, прозаїк)<ref name=supp_LetterMerkel/>
* [[Тримбач Сергій Васильович|Сергій Тримбач]] (голова [[Національна спілка кінематографістів України|Спілки кінематографістів України]])<ref name="rain">[http://tvrain.ru/articles/nikita_mihalkov_dozhdju_kollektivnyh_pisem_ja_ne_podpisyvaju_kak_rezhisser_vstupilsja_za_ukrainskogo_kollegu_sentsova-371204/ Никита Михалков вступился за украинского режиссёра Олега Сенцова, которого подозревают в организации террористических актов в Крыму] // [[Дождь]], 18:15 29 июня 2014 </ref>
* [[Сидоренко Олександр Аркадійович|Олександр Сидоренко (Фоззі)]] (співак)<ref name="Kyj_read">[https://24tv.ua/znamenitosti_vrazili_chitkoyu_opovidan_sentsova_u_kiyevi_n981341 Знаменитості вразили читкою оповідань Сенцова у Києві] // Канал 24, 09.06.2018</ref>
* [[Соловій Христина Іванівна|Христина Соловій]] (співачка)<ref name=Kyj_read/>
* [[Роговцева Ада Миколаївна|Ада Роговцева]] (акторка театру та кіно)<ref name="supp_Rogovceva">https://www.youtube.com/watch?v=HfQXYBFdSEk</ref>
* Анна Качко (кінопродюсер)<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/29251163.html «На підтримку Сенцова скрізь мають виходити тисячі людей»&nbsp;— володарка «Срібного ведмедя» Анна Качко] // ''Радіо Свобода'', 26 травня 2018.</ref>
* [[Врода Марина Анатоліївна|Марина Врода]] (кінорежисер)<ref>[http://detector.media/infospace/article/111411/2015-09-21-marina-vroda-vidmovilasya-vid-diploma-festivalyu-kinoshok-na-znak-pidtrimki-olega-sentsova-ii-namagalisya-areshtuvati/ Марина Врода відмовилася від диплома фестивалю «Кіношок» на знак підтримки Олега Сенцова. Її намагалися арештувати] «Детектор медіа»</ref>
* [[Сахно Іванна Анатоліївна|Іванна Сахно]] (акторка)<ref>[http://web.archive.org/web/20180224214025/https://tsn.ua/glamur/ukrayinka-yaka-pidkorila-gollivud-ivanka-sahno-znyalasya-v-amerikanskomu-blokbasteri-1105695.html Українка, яка підкорила Голлівуд: Іванка Сахно знялася в американському блокбастері]&nbsp;— ТСН, 7 лютого 2018</ref>
* [[Рідний Микола Олександрович|Микола Рідний]] (художник)<ref name="supp_Lett_Sentsov">[https://www.facebook.com/UkrainaLife/videos/1552378074857597/ Лист від Олега Сенцова] // ''Ukraine. LIFE'', 23.12.2017.</ref>
* [[Вертинський Олексій Сергійович|Олексій Вертинський]] (актор)<ref name=supp_Lett_Sentsov/>
* [[Хливнюк Андрій Володимирович|Хливнюк Андрій]] (музикант)<ref name=supp_Lett_Sentsov/>
* [[Курков Андрій Юрійович|Курков Андрій]] (письменник, журналіст, кіносценарист)<ref name=supp_Lett_Sentsov/>
* [[Кольцова Олександра]] (співачка)<ref name=supp_Lett_Sentsov/>
* [[Зюбіна Римма Анатоліївна|Рима Зюбіна]] (акторка)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=LtyKAdg-zJ8 Відомі українці долучаються до акції на підтримку Сенцова] // ''ТСН'', 31.05.2018</ref>
* [[Сеїтаблаєв Ахтем Шевкетович|Ахтем Сеїтаблаєв]] (режисер)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=NmgFo8CkaRU Ахтем Сеїтаблаєв підтримав ув'язненого колегу Олега Сенцова] // ''ТСН'', 29.05.2018</ref>
* [[Горностай Катерина Павлівна|Катерина Горностай]] (режисерка)<ref>[https://www.svoboda.org/a/27259604.html На «Киношоке» украинские режиссеры призвали освободить Сенцова] // ''Радио Свобода'', 21.09.2015</ref>
* [[Карпа Ірена Ігорівна|Ірена Карпа]] (письменниця)<ref>[https://espreso.tv/news/2018/03/16/cpivachka_i_pysmennycya_karpa_vruchyla_makronu_knyzhku_sencova Cпівачка і письменниця Карпа вручила Макрону книжку Сенцова] // ''Еспресо ТВ'', 16.05.2018</ref>
* [[В'ячеслав Довженко]] (актор)<ref>[https://tsn.ua/video/video-novini/vikonavec-golovnoyi-roli-u-filmi-kiborgi-pidtrimav-olega-sencova.html Виконавець головної ролі у фільмі "Кіборги" підтримав Олега Сенцова] ''ТСН'', 01.06.2018</ref>
* [[ДахаБраха]] (гурт)<ref>[https://ukranews.com/ua/news/565033-dakhabrakha-pidtrymala-sencova-na-festyvali-chempioniv-v-kyyevi «ДахаБраха» підтримала Сенцова на «Фестивалі чемпіонів» в Києві] // ''Українські Новини'', 24.05.2018</ref>
* [[Любка Андрій Степанович|Андрій Любка]](письменник)<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news/29238267.html «Я голодую з Сенцовим» – український письменник закликав підтримати режисера, який тиждень голодує] // ''Радіо Свобода'', 20.05.2018</ref>
* [[Ясіновський Роман Володимирович|Роман Ясіновський]] (актор)<ref name=cyborg_act/>
* [[Ісаєнко Андрій Миколайович|Андрій Ісаєнко]] (актор)<ref name="cyborg_act">[http://www.mediabusiness.com.ua/content/view/50219/lang,ru/ Актори з «Кіборгів» підтримають Олега Сенцова під російським посольством] // ''Медіа Бізнес'', 18.05.2018</ref>
* [[Хостікоєв Анатолій Георгійович|Анатолій Хостікоєв]] (актор)<ref>[https://tsn.ua/ukrayina/strashna-pravda-v-tomu-scho-sencov-gotoviy-borotisya-do-fatalnogo-kincya-aktor-hostikoyev-1166934.html Страшна правда в тому, що Сенцов готовий боротися до фатального кінця&nbsp;— актор Хостікоєв] // ''ТСН'', 06.06.2018</ref>
* [[Андрієнко Віктор Миколайович|Віктор Андрієнко]] (актор, режисер)<ref>[https://tsn.ua/ukrayina/sencov-vchinyaye-pravilno-ale-vin-maye-buti-ne-odin-andriyenko-1168773.html Сенцов вчиняє правильно, але він має бути не один – Андрієнко] // ''ТСН'', 08.06.2018</ref>.
* [[Сінькевич Юлія Львівна|Юлія Сінькевич]] (продюсер)<ref name=Kyj_read/>

=== У Росії ===

* [[Гребенщиков Борис Борисович|Борис Гребенщиков]] (музикант, співак)<ref>[https://echo.msk.ru/blog/echonikit/1676752-echo/ Борис Гребенщиков&nbsp;— чемпион Марафона] // ''[[Ехо Москви]]'', 14.12.2015.</ref>
* [[Ахеджакова Лія Меджидівна|Лія Ахеджакова]] (акторка)<ref>[http://intvua.com/news/society/1527674997-chesniy-hayp-liyi-ahedzhakovoyi-za-sentsova.html «Відносини з Україною зайшли в таку ж*пу»: Лія Ахеджакова зробила емоційну заяву щодо Сенцова (відео)] // ''Об'єктив на реальність'', 30.05.2018</ref>
* [[Улицька Людмила Євгенівна|Людмила Улицька]] (письменниця)<ref name=pen_out/>
* [[Шендерович Віктор Анатолійович|Віктор Шендерович]] (письменник)<ref name=pen_out/>
* [[Борис Акунін]] (письменник)<ref name="pen_out">[https://www.bbc.com/ukrainian/news-38590873 Світлана Алексієвич вийшла з російського ПЕН-центру] // ''[[BBC]]'', 11.01.2017.</ref>
* [[Звягінцев Андрій Петрович|Андрій Звягінцев]] (режисер)<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news/27204366.html Звягінцев: у справі Сенцова немає прямих доказів його провини] // ''Радіо Свобода'', 23.08.2015</ref>
* [[Філіппенко Олександр Георгійович|Олександр Філіппенко]] (актор)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=e4AXRWPXsh0 Александр Филиппенко в поддержку Олега Сенцова] // ''Радіо Свобода'', 01.06.2018</ref>
* [[Сокуров Олександр Миколайович|Олександр Сокуров]] (режисер)<ref name=supp_Lozn/>
* [[Михалков Микита Сергійович|Нікіта Міхалков]] (режисер)<ref name=rain/>
* Аскольд Куров (режисер)<ref name="supp_Kurov">{{Citation|last=Sentsov|first=Oleg|title=The Trial: The State of Russia vs Oleg Sentsov|date=2017-02-11|url=http://www.imdb.com/title/tt6695340/|last2=Putin|last3=Yanukovich|first2=Vladimir|first3=Victor|accessdate=2018-05-24}}</ref>
* [[Хаматова Чулпан Наїлівна|Чулпан Хаматова]] (акторка)<ref>[https://www.svoboda.org/a/29253101.html Чулпан Хаматова поддержала Серебренникова и Сенцова] // ''[[Радіо Свобода]]'', 27.05.2018.</ref>
* [[Долина Вероніка Аркадіївна|Верніка Долина]] (поетеса, бард)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Іртеньєв Ігор Мойсейович|Ігор Іртеньєв]] (поет)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Боссарт Алла Борисівна|Алла Боссарт]] (письменниця)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Вітухновська Аліна Олександрівна|Аліна Вітухновська]] (поетеса)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Войнович Володимир Миколайович|Володимир Войнович]] (письменник)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Гандлєвський Сергій Маркович|Сергій Гандлєвський]] (поет, прозаїк)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Гельман Олександр Ісаакович|Олександр Гельман]] (драматург, сценарист)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Катерлі Ніна Семенівна|Ніна Катерлі]] (письменниця)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Симонов Олексій Кирилович|Олексій Симонов]] (письменник, кінорежисер)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Соколовська Наталія Євгенівна|Наталія Соколовська]] (прозаїк, поет, перекладач)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Стратановський Сергій Георгійович|Сергій Стратановський]] (поет)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Чижова Олена Семенівна|Олена Чижова]] (письменниця)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Шубинський Валерій Ігорович|Валерій Шубинський]] (письменник, журналіст)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Коренєва Олена Олексіївна|Олена Коренєва]] (акторка)<ref>[https://ua.krymr.com/a/news/28399511.html Російська актриса Олена Коренєва на премії «Ніка» виступила на підтримку Олега Сенцова] // ''Крим. Реалії'', 30.03.2017</ref>
* [[Биков Дмитро Львович|Дмитро Биков]] (поет)<ref>[http://www.uapost.us/news/vidomyy-rosiysjkyy-poet-pidtrymav-sencova/ Відомий російський поет підтримав Сенцова] // ''Uapost.us'', 05.12.2016</ref>
* [[Мірзоєв Володимир Володимирович|Володимир Мірзоєв]] (режисер)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=Sn7yzUls2d4 Владимир Мирзоев в поддержку Олега Сенцова] // ''Радіо Свобода'', 01.06.2018</ref>
* [[Бардін Гаррі Якович|Гаррі Бардін]] (аніматор)<ref>[https://www.svoboda.org/a/29261424.html Гарри Бардин в поддержку Олега Сенцова] // ''Радіо Свобода'', 01.06.2018</ref>
* [[Ясулович Ігор Миколайович|Ігор Ясулович]] (актор)<ref>[https://www.svoboda.org/a/29261775.html Игорь Ясулович в поддержку Олега Сенцова] // ''Радіо Свобода'', 01.06.2018</ref>
* [[Ауг Юлія Артурівна|Юлія Ауг]] (актриса, режисер)<ref>[https://www.svoboda.org/a/29261778.html Юлия Ауг в поддержку Олега Сенцова] // ''Радио Свобода'', 01.06.2018</ref>.

=== У світі ===

* [[Педро Альмодовар]] (режисер)<ref name=msk/>
* [[Вім Вендерс]] (режисер)<ref name=msk/>
* [[Кшиштоф Зануссі]] (режисер)<ref name=msk/>
* [[Анджей Вайда]] (режисер)<ref name=msk/>
* [[Акі Каурісмякі]] (режисер)<ref name=msk/>
* [[Даніель Ольбрихський]] (актор)<ref name=msk/>
* [[Фолькер Шльондорф]] (режисер)<ref name=msk/>
* {{Не перекладено|Бела Тарр|||Béla Tarr}} (режисер)<ref name=msk/>
* [[Бертран Таверньє]] (режисер)<ref name="msk">[http://echo.msk.ru/blog/echomsk/1338476-echo/ Анджей Вайда, Педро Альмодовар и еще 17 европейских кинематографистов выступили в защиту Олега Сенцова] // «[[Эхо Москвы]]», 17:18 , 11 июня 2014</ref><ref name="Eur_Fa">[https://www.europeanfilmacademy.org/Free-Oleg-Sentsov.465.0.html  The European Film Academy 
Free Oleg Sentsov!]</ref>
* [[Джонні Депп]] (актор)<ref name="supp_Depp">{{Cite web|url=http://ukranews.com/ua/news/460611-dzhoni-depp-dopomagaye-olegu-sencovu-v-ramkakh-pravozakhysnoi-kampanii|title=Фото дня: Джоні Депп допомагає Олегу Сенцову в рамках правозахисної кампанії|last=|first=|date=2016-11-16|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>
* [[Меріл Стріп]] (акторка)<ref>{{citeweb|url=https://tsn.ua/politika/freesentsov-legendarna-meril-strip-zaklikala-rosiyu-zvilniti-olega-sencova-922480.html|title=Легендарна Меріл Стріп закликала Росію звільнити Олега Сенцова|publisher=ТСН}}</ref>
* [[Алексієвич Світлана Олександрівна|Світлана Алексієвич]] (лауреат Нобелівської премії з літератури)<ref name=pen_out/>
* [[Агнешка Голланд]] (режисерка)<ref name=supp_Lozn/>
* [[Мохсен Махмальбаф]] (кінорежисер)<ref>[https://www.screendaily.com/festivals/venice/venice-makhmalbaf-dedicates-award-to-oleg-sentsov/5092617.article Venice: Makhmalbaf dedicates award to Oleg Sentsov] // ''ScreenDailiy''.</ref>, Асоціація режисерів Франції<ref>[http://fakty.ua/268709-v-zacshitu-sencova-vystupili-ssha-i-kinematografisty-francii В защиту Сенцова выступили США и кинематографисты Франции] // ''[[Факты и комментарии|Факты]]'', 18.05.2018.</ref>
* [[Камінер Володимир Вікторович|Володимир Камінер]] (письменник)<ref name=supp_LetterMerkel/>
* [[Петровська Катерина Миронівна|Катерина Петровська]] (письменниця)<ref name=supp_LetterMerkel/>
* [[Герта Мюллер]] (письменниця).<ref >{{Cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/2468662-free-sentsov-list-do-merkel-pidpisali-nobelivski-laureati.html|title=Free Sentsov: лист до Меркель підписали нобелівські лауреати|language=uk|accessdate=2018-05-27}}</ref>
* [[Кшиштоф Варліковський]] (режисер)<ref name=amb_Paris/>
* [[Мішель Азанавічус]] (режисер)<ref name=amb_Paris/>
* [[Бертран Таверньє]] (режисер)<ref name="amb_Paris">[https://ua.censor.net.ua/news/3048632/ponad_3500_svitovyh_diyachiv_kultury_peredaly_v_posolstvo_rf_u_paryji_lyst_na_pidtrymku_sentsova Понад 3500 світових діячів культури передали в посольство РФ у Парижі лист на підтримку Сенцова] // ''Цензор. Нет'', 05.02.2018.</ref>
* [[Чімаманда Нґозі Адічі]] (письменниця)<ref name=PEN_USA/>
* [[Маргарет Етвуд]] (письменниця, поетеса)<ref name=PEN_USA/>
* [[Пол Остер]] (письменник)<ref name=PEN_USA/>
* [[Майкл Шабон]] (письменник, кіносценарист)<ref name=PEN_USA/>
* [[Джон Максвелл Кутзее]] (письменник)<ref name=PEN_USA/>
* [[Лідія Девіс]] (письменниця)<ref name=PEN_USA/>
* [[Луїз Ердріч]] (письменниця, поетеса)<ref name=PEN_USA/>
* [[Джон Грін]] (письменник, відеоблогер)<ref name=PEN_USA/>
* [[Лев Ґроссман]] (письменник, журналіст)<ref name=PEN_USA/>
* [[Деніел Хендлер]] (письменник, журналіст)<ref name=PEN_USA/>
* [[Джонатан Летем]] (письменник)<ref name=PEN_USA/>
* [[Ієн Мак'юен]] (письменник, сценарист)<ref name=PEN_USA/>
* [[Салман Рушді]] (письменник, критик)<ref name=PEN_USA/>
* [[Еліс Сіболд]] (письменниця)<ref name=PEN_USA/>
* [[Патті Сміт]] (співачка)<ref name=PEN_USA/>
* [[Алек_Сот]] (фотограф)<ref name=PEN_USA/>
* [[Патрік Стюарт]] (актор)<ref name="PEN_USA">[https://www.bbc.com/ukrainian/news-44397011 Письменники Рушді, Франзен і Етвуд просять Путіна відпустити Сенцова] // BBC, 07.06.2018</ref>.
* [[Майк Лі]] (письменник, режисер)<ref name=Eur_Fa/>

== Науковці ==
{{У планах}}
=== В Україні ===

=== У Росії ===

* [[Дробот Ольга Дмитрівна|Ольга Дробот]] (перекладач)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Соколов Борис Вадимович|Борис Соколов]] (історик, публіцист)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Чудакова Маріетта Омаровна|Маріетта Чудакова]] (літературознавець, історик)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Азадовський Костянтин Маркович|Костянтин Азадовський]] (літературознавець)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Мільчина Віра Аркадіївна|Віра Мільчина]] (історик, перекладач)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Молдован Олександр Михайлович|Олександр Молдован]] (мовознавець)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Абашин Сергій Миколайович|Сергій Абашин]] (історик)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Белавін Олександр Абрамович|Олександр Белавін]] (фізик)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Кац Борис Аронович|Борис Кац]] (культуролог)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Кондрашов Олексій Симонович|Олексій Кондрашов]] (біолог)<ref name="lit_and_sci">[https://trv-science.ru/2018/05/21/save_oleg_sentsov/ Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова»] // ''Троицкий вариант'', 21.05.2018</ref>

=== У світі ===

* [[Славой Жижек]] (філософ, культуролог)<ref name=amb_Paris/>

== Політики, чиновники, громадські діячі ==
{{У планах}}
=== В Україні ===

* [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] ([[Президент України]])<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/poroshenko-prosit-podderzhat-initsiativu-1526462070.html Порошенко просить посилити тиск на РФ для звільнення політв'язнів] // ''РБК-Україна'', 16.05.2018</ref>
* [[Клімкін Павло Анатолійович|Павло Клімкін]] ([[Міністр закордонних справ України]])<ref>[http://expres.ua/news/2018/05/18/295129-gromadyanyn-ukrayiny-radi-yevropy-zachytaly-lyst-sencova Я громадянин України: у Раді Європи зачитали лист Сенцова] // ''Express.ua'', 18.05.2018</ref>
* [[Петренко Павло Дмитрович|Павло Петренко]] ([[Список міністрів юстиції України#Міністри юстиції України|Міністр юстиції України]])<ref>[https://zik.ua/news/2016/03/10/minyust_vymagaie_vid_rosii_povernuty_zasudzhenyh_sentsova_ta_shche_troh_679696 Мін'юст вимагає від Росії повернути засуджених Сенцова та ще трьох українців] // ''Zik'', 10.05.2016</ref>
* [[Денісова Людмила Леонтіївна|Людмила Денісова]] ([[Уповноважений Верховної Ради України з прав людини]])<ref>[http://www.ombudsman.gov.ua/ua/all-news/pr/24518-nn-upovnovazhenij-lyudmila-denisova-vidkrila-provadzhennya-za-faktami-por/ Уповноважений Людмила Денісова відкрила провадження за фактами порушення прав і свобод громадян України Олександра Кольченка і Олега Сенцова] // ''Офіційний сайт уповноваженого ВРУ з прав людини'', 24.05.2018</ref><ref>[https://glavnoe.ua/news/n343669 Денисова инициирует обращение к Генсеку Совета Европы по «делу Сенцова и Кольченко»] // ''Главное'', 30.05.2018</ref><ref>[http://www.ombudsman.gov.ua/ua/all-news/pr/25518-gu-lyudmila-denisova-zvernulas-do-mkchx-z-proxannyam-pereviriti-stan-dotr/ Людмила Денісова звернулась до МКЧХ з проханням перевірити стан дотримання прав засуджених у РФ Олега Сенцова та Олександра Кольченка] // ''Офіційний сайт уповноваженого ВРУ з прав людини'', 25.05.2018</ref>.
* [[Супрун Уляна Надія|Уляна Супрун]] (Виконувач обов'язків [[Міністерство охорони здоров'я України#Керівництво|міністра охорони здоров'я України]])<ref>[http://gordonua.com/ukr/news/politics/suprun-zajavila-shcho-rf-ne-dopuskaje-ukrajinskih-likariv-do-politv-jaznjam-248115.html Супрун заявила, що РФ не допускає українських лікарів до політв'язнів] // Гордон, 26.05.2018</ref><ref>[https://prm.ua/moz-vimagaye-vid-rf-pustiti-politvyazniv-mizhnarodnih-likariv/ МОЗ України вимагає від РФ пустити до політв'язнів міжнародних лікарів] // ''Перший'', 03.06.2018</ref>
* [[Гройсман Володимир Борисович|Володимир Гройсман]] ([[Прем'єр-міністр України|прем'єр-міністр]])<ref>[https://newsone.ua/news/derzhis-domoj-vernem-chto-pozhelali-sencovu-poroshenko-grojsman-i-savchenko.html Держись, домой вернем: что пожелали Сенцову Порошенко, Гройсман и Савченко] // ''NewsOne'', 13.07.2016</ref>
* [[Геращенко Ірина Володимирівна|Ірина Геращенко]] (перший заступник голови [[Верховна Рада України|ВРУ]])<ref>[http://rada.gov.ua/fsview/158518.html Ірина Геращенко закликала підтримати акції під Посольством РФ в Україні щодо звільнення українських заручників та політв'язнів Кремля та звернулась до представників української діаспори провести подібні заходи поблизу дипломатичних представництв РФ у країнах ЄС та США (відео)] // Офіційний веб-портал ВРУ, 23.05.2018</ref>
* [[Щерба Олександр Васильович|Олександр Щерба]] ([[Надзвичайні і Повноважні Посли України в країнах Європи#Австрія|Посол України в Австрії]])<ref>[https://espreso.tv/news/2018/06/03/ukrayina_vymagaye_pidnyaty_pytannya_zvilnennya_goloduyuchogo_sencova_pid_chas_vizytu_putina_do_avstriyi Україна вимагає підняти питання звільнення голодуючого Сенцова під час візиту Путіна до Австрії] // Еспресо, 03.06.2018</ref>

=== У Росії ===

=== У світі ===
* [[Дональд Туск]] ([[Голова Європейської Ради]], колишній [[Список прем'єр-міністрів Польщі|прем'єр-міністр Польщі]])<ref>https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/8/7182842/ Туск закликав G7 підтримати Сенцова</ref>

== Журналісти, публіцисти ==

=== В Україні ===

* [[Десятерик Дмитро Валентинович|Дмитро Десятерик]] (кінокритик, член FIPRESCI)<ref>{{Cite web|url = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/monreal-nerivno-nervovo-aktualno|title = «Монреаль: нерівно, нервово, актуально». Кореспондент «Дня» — про Монреальський кінофестиваль і свій досвід роботи на ньому як члена журі|author = |date = |publisher = «День»}}</ref>
* [[Панюта Олег Вікторович|Олег Панюта]] (журналіст, телеведучий)<ref name=Kyj_read/>
* [[Євтушина_Віта_Михайлівна|Євтушина Віта]] (телеведуча, журналістка)<ref name=Kyj_read/>

=== У Росії ===

* [[Пархоменко Сергій Борисович|Сергій Пархоменко]] (журналіст, видавець)<ref name=lit_and_sci/><ref>[https://narodna-pravda.ua/2018/05/22/rosijski-diyachi-kulturi-vzhe-masovo-vimagayut-zvilniti-ukrayintsya-sentsova/ Російські діячі культури вже масово вимагають звільнити українця Сенцова] // ''Народна правда'', 22.05.2018</ref>
* [[Плахов Андрій Степанович|Андрій Плахов]] (кінокритик)<ref name=lit_and_sci/>

=== У світі ===

* [[Крістіан Аманпур]] (журналістка)<ref name=PEN_USA/>

== Інші відомі особи ==
{{У планах}}
* [[Шовковський Олександр Володимирович|Олександр Шовковський]] (футболіст)<ref>[https://www.unian.ua/politics/10147154-sencov-boretsya-za-prava-i-svobodu-svoyeji-krajini-shovkovskiy-video.html Сенцов бореться за права і свободу своєї країни - Шовковський (відео)] // ''Уніан'', 10.06.2018</ref>
* [[Кузін Сергій Васильович|Сергій Кузін]] (радіоведучий)<ref name=Kyj_read/>

== Див. також ==


http://www.umoloda.kiev.ua/number/1981/117/70533/



Список відомих осіб, діячів культури, науки, політиків, та інших, які підтримали українського режисера [[Сенцов Олег Геннадійович|Олега Сенцова]], незаконно засудженого і ув'язненого в [[Росія|Росії]].

== Діячі культури й мистецтва ==

=== В Україні ===

* [[Жадан_Сергій_Вікторович|Сергій Жадан]] (письменник, поет)<ref>[https://nv.ua/ukr/opinion/jadan/najmenshe-shcho-mozhna-zrobiti-2472244.html С.Жадан: Найменше, що можна зробити] // ''[[Новое Время]]'', 26 травня 2018.</ref><ref name="supp_LetterMerkel">[http://www.colta.ru/news/18162 Европейские деятели культуры просят Ангелу Меркель спасти Олега Сенцова] // ''Colta'', 26 травня 2018.</ref>
* [[Вакарчук Святослав Іванович|Святослав Вакарчук]] (співак)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=FnCVjAk-8wM Святослав Вакарчук приєднався до акції ТСН на підтримку Олега Сенцова] // ''ТСН'', 30.05.2018</ref>
* [[Лозниця Сергій Володимирович|Сергій Лозниця]] (режисер)<ref name="supp_Lozn">[http://ua.telekritika.ua/culture/scho-govorili-na-zahist-oleg-sentsova-loznitsya-zanuss%D1%96-ta-venders-671590 Що говорили на захист Олега Сенцова Лозниця, Зануссі та Вендерс] // ''[[Телекритика]]'', 12.09.2017.</ref><ref name=supp_LetterMerkel/>
* [[Андрухович_Юрій_Ігорович|Юрій Андрухович]] (поет, прозаїк)<ref name=supp_LetterMerkel/>
* [[Тримбач Сергій Васильович|Сергій Тримбач]] (голова [[Національна спілка кінематографістів України|Спілки кінематографістів України]])<ref name="rain">[http://tvrain.ru/articles/nikita_mihalkov_dozhdju_kollektivnyh_pisem_ja_ne_podpisyvaju_kak_rezhisser_vstupilsja_za_ukrainskogo_kollegu_sentsova-371204/ Никита Михалков вступился за украинского режиссёра Олега Сенцова, которого подозревают в организации террористических актов в Крыму] // [[Дождь]], 18:15 29 июня 2014 </ref>
* [[Сидоренко Олександр Аркадійович|Олександр Сидоренко (Фоззі)]] (співак)<ref name="Kyj_read">[https://24tv.ua/znamenitosti_vrazili_chitkoyu_opovidan_sentsova_u_kiyevi_n981341 Знаменитості вразили читкою оповідань Сенцова у Києві] // Канал 24, 09.06.2018</ref>
* [[Соловій Христина Іванівна|Христина Соловій]] (співачка)<ref name=Kyj_read/>
* [[Роговцева Ада Миколаївна|Ада Роговцева]] (акторка театру та кіно)<ref name="supp_Rogovceva">https://www.youtube.com/watch?v=HfQXYBFdSEk</ref>
* Анна Качко (кінопродюсер)<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/29251163.html «На підтримку Сенцова скрізь мають виходити тисячі людей»&nbsp;— володарка «Срібного ведмедя» Анна Качко] // ''Радіо Свобода'', 26 травня 2018.</ref>
* [[Врода Марина Анатоліївна|Марина Врода]] (кінорежисер)<ref>[http://detector.media/infospace/article/111411/2015-09-21-marina-vroda-vidmovilasya-vid-diploma-festivalyu-kinoshok-na-znak-pidtrimki-olega-sentsova-ii-namagalisya-areshtuvati/ Марина Врода відмовилася від диплома фестивалю «Кіношок» на знак підтримки Олега Сенцова. Її намагалися арештувати] «Детектор медіа»</ref>
* [[Сахно Іванна Анатоліївна|Іванна Сахно]] (акторка)<ref>[http://web.archive.org/web/20180224214025/https://tsn.ua/glamur/ukrayinka-yaka-pidkorila-gollivud-ivanka-sahno-znyalasya-v-amerikanskomu-blokbasteri-1105695.html Українка, яка підкорила Голлівуд: Іванка Сахно знялася в американському блокбастері]&nbsp;— ТСН, 7 лютого 2018</ref>
* [[Рідний Микола Олександрович|Микола Рідний]] (художник)<ref name="supp_Lett_Sentsov">[https://www.facebook.com/UkrainaLife/videos/1552378074857597/ Лист від Олега Сенцова] // ''Ukraine. LIFE'', 23.12.2017.</ref>
* [[Вертинський Олексій Сергійович|Олексій Вертинський]] (актор)<ref name=supp_Lett_Sentsov/>
* [[Хливнюк Андрій Володимирович|Хливнюк Андрій]] (музикант)<ref name=supp_Lett_Sentsov/>
* [[Курков Андрій Юрійович|Курков Андрій]] (письменник, журналіст, кіносценарист)<ref name=supp_Lett_Sentsov/>
* [[Кольцова Олександра]] (співачка)<ref name=supp_Lett_Sentsov/>
* [[Зюбіна Римма Анатоліївна|Рима Зюбіна]] (акторка)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=LtyKAdg-zJ8 Відомі українці долучаються до акції на підтримку Сенцова] // ''ТСН'', 31.05.2018</ref>
* [[Сеїтаблаєв Ахтем Шевкетович|Ахтем Сеїтаблаєв]] (режисер)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=NmgFo8CkaRU Ахтем Сеїтаблаєв підтримав ув'язненого колегу Олега Сенцова] // ''ТСН'', 29.05.2018</ref>
* [[Горностай Катерина Павлівна|Катерина Горностай]] (режисерка)<ref>[https://www.svoboda.org/a/27259604.html На «Киношоке» украинские режиссеры призвали освободить Сенцова] // ''Радио Свобода'', 21.09.2015</ref>
* [[Карпа Ірена Ігорівна|Ірена Карпа]] (письменниця)<ref>[https://espreso.tv/news/2018/03/16/cpivachka_i_pysmennycya_karpa_vruchyla_makronu_knyzhku_sencova Cпівачка і письменниця Карпа вручила Макрону книжку Сенцова] // ''Еспресо ТВ'', 16.05.2018</ref>
* [[В'ячеслав Довженко]] (актор)<ref>[https://tsn.ua/video/video-novini/vikonavec-golovnoyi-roli-u-filmi-kiborgi-pidtrimav-olega-sencova.html Виконавець головної ролі у фільмі "Кіборги" підтримав Олега Сенцова] ''ТСН'', 01.06.2018</ref>
* [[ДахаБраха]] (гурт)<ref>[https://ukranews.com/ua/news/565033-dakhabrakha-pidtrymala-sencova-na-festyvali-chempioniv-v-kyyevi «ДахаБраха» підтримала Сенцова на «Фестивалі чемпіонів» в Києві] // ''Українські Новини'', 24.05.2018</ref>
* [[Любка Андрій Степанович|Андрій Любка]](письменник)<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news/29238267.html «Я голодую з Сенцовим» – український письменник закликав підтримати режисера, який тиждень голодує] // ''Радіо Свобода'', 20.05.2018</ref>
* [[Ясіновський Роман Володимирович|Роман Ясіновський]] (актор)<ref name=cyborg_act/>
* [[Ісаєнко Андрій Миколайович|Андрій Ісаєнко]] (актор)<ref name="cyborg_act">[http://www.mediabusiness.com.ua/content/view/50219/lang,ru/ Актори з «Кіборгів» підтримають Олега Сенцова під російським посольством] // ''Медіа Бізнес'', 18.05.2018</ref>
* [[Хостікоєв Анатолій Георгійович|Анатолій Хостікоєв]] (актор)<ref>[https://tsn.ua/ukrayina/strashna-pravda-v-tomu-scho-sencov-gotoviy-borotisya-do-fatalnogo-kincya-aktor-hostikoyev-1166934.html Страшна правда в тому, що Сенцов готовий боротися до фатального кінця&nbsp;— актор Хостікоєв] // ''ТСН'', 06.06.2018</ref>
* [[Андрієнко Віктор Миколайович|Віктор Андрієнко]] (актор, режисер)<ref>[https://tsn.ua/ukrayina/sencov-vchinyaye-pravilno-ale-vin-maye-buti-ne-odin-andriyenko-1168773.html Сенцов вчиняє правильно, але він має бути не один – Андрієнко] // ''ТСН'', 08.06.2018</ref>.
* [[Сінькевич Юлія Львівна|Юлія Сінькевич]] (продюсер)<ref name=Kyj_read/>

=== У Росії ===

* [[Гребенщиков Борис Борисович|Борис Гребенщиков]] (музикант, співак)<ref>[https://echo.msk.ru/blog/echonikit/1676752-echo/ Борис Гребенщиков&nbsp;— чемпион Марафона] // ''[[Ехо Москви]]'', 14.12.2015.</ref>
* [[Ахеджакова Лія Меджидівна|Лія Ахеджакова]] (акторка)<ref>[http://intvua.com/news/society/1527674997-chesniy-hayp-liyi-ahedzhakovoyi-za-sentsova.html «Відносини з Україною зайшли в таку ж*пу»: Лія Ахеджакова зробила емоційну заяву щодо Сенцова (відео)] // ''Об'єктив на реальність'', 30.05.2018</ref>
* [[Улицька Людмила Євгенівна|Людмила Улицька]] (письменниця)<ref name=pen_out/>
* [[Шендерович Віктор Анатолійович|Віктор Шендерович]] (письменник)<ref name=pen_out/>
* [[Борис Акунін]] (письменник)<ref name="pen_out">[https://www.bbc.com/ukrainian/news-38590873 Світлана Алексієвич вийшла з російського ПЕН-центру] // ''[[BBC]]'', 11.01.2017.</ref>
* [[Звягінцев Андрій Петрович|Андрій Звягінцев]] (режисер)<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/news/27204366.html Звягінцев: у справі Сенцова немає прямих доказів його провини] // ''Радіо Свобода'', 23.08.2015</ref>
* [[Філіппенко Олександр Георгійович|Олександр Філіппенко]] (актор)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=e4AXRWPXsh0 Александр Филиппенко в поддержку Олега Сенцова] // ''Радіо Свобода'', 01.06.2018</ref>
* [[Сокуров Олександр Миколайович|Олександр Сокуров]] (режисер)<ref name=supp_Lozn/>
* [[Михалков Микита Сергійович|Нікіта Міхалков]] (режисер)<ref name=rain/>
* Аскольд Куров (режисер)<ref name="supp_Kurov">{{Citation|last=Sentsov|first=Oleg|title=The Trial: The State of Russia vs Oleg Sentsov|date=2017-02-11|url=http://www.imdb.com/title/tt6695340/|last2=Putin|last3=Yanukovich|first2=Vladimir|first3=Victor|accessdate=2018-05-24}}</ref>
* [[Хаматова Чулпан Наїлівна|Чулпан Хаматова]] (акторка)<ref>[https://www.svoboda.org/a/29253101.html Чулпан Хаматова поддержала Серебренникова и Сенцова] // ''[[Радіо Свобода]]'', 27.05.2018.</ref>
* [[Долина Вероніка Аркадіївна|Верніка Долина]] (поетеса, бард)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Іртеньєв Ігор Мойсейович|Ігор Іртеньєв]] (поет)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Боссарт Алла Борисівна|Алла Боссарт]] (письменниця)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Вітухновська Аліна Олександрівна|Аліна Вітухновська]] (поетеса)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Войнович Володимир Миколайович|Володимир Войнович]] (письменник)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Гандлєвський Сергій Маркович|Сергій Гандлєвський]] (поет, прозаїк)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Гельман Олександр Ісаакович|Олександр Гельман]] (драматург, сценарист)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Катерлі Ніна Семенівна|Ніна Катерлі]] (письменниця)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Симонов Олексій Кирилович|Олексій Симонов]] (письменник, кінорежисер)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Соколовська Наталія Євгенівна|Наталія Соколовська]] (прозаїк, поет, перекладач)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Стратановський Сергій Георгійович|Сергій Стратановський]] (поет)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Чижова Олена Семенівна|Олена Чижова]] (письменниця)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Шубинський Валерій Ігорович|Валерій Шубинський]] (письменник, журналіст)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Коренєва Олена Олексіївна|Олена Коренєва]] (акторка)<ref>[https://ua.krymr.com/a/news/28399511.html Російська актриса Олена Коренєва на премії «Ніка» виступила на підтримку Олега Сенцова] // ''Крим. Реалії'', 30.03.2017</ref>
* [[Биков Дмитро Львович|Дмитро Биков]] (поет)<ref>[http://www.uapost.us/news/vidomyy-rosiysjkyy-poet-pidtrymav-sencova/ Відомий російський поет підтримав Сенцова] // ''Uapost.us'', 05.12.2016</ref>
* [[Мірзоєв Володимир Володимирович|Володимир Мірзоєв]] (режисер)<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=Sn7yzUls2d4 Владимир Мирзоев в поддержку Олега Сенцова] // ''Радіо Свобода'', 01.06.2018</ref>
* [[Бардін Гаррі Якович|Гаррі Бардін]] (аніматор)<ref>[https://www.svoboda.org/a/29261424.html Гарри Бардин в поддержку Олега Сенцова] // ''Радіо Свобода'', 01.06.2018</ref>
* [[Ясулович Ігор Миколайович|Ігор Ясулович]] (актор)<ref>[https://www.svoboda.org/a/29261775.html Игорь Ясулович в поддержку Олега Сенцова] // ''Радіо Свобода'', 01.06.2018</ref>
* [[Ауг Юлія Артурівна|Юлія Ауг]] (актриса, режисер)<ref>[https://www.svoboda.org/a/29261778.html Юлия Ауг в поддержку Олега Сенцова] // ''Радио Свобода'', 01.06.2018</ref>.

=== У світі ===

* [[Педро Альмодовар]] (режисер)<ref name=msk/>
* [[Вім Вендерс]] (режисер)<ref name=msk/>
* [[Кшиштоф Зануссі]] (режисер)<ref name=msk/>
* [[Анджей Вайда]] (режисер)<ref name=msk/>
* [[Акі Каурісмякі]] (режисер)<ref name=msk/>
* [[Даніель Ольбрихський]] (актор)<ref name=msk/>
* [[Фолькер Шльондорф]] (режисер)<ref name=msk/>
* {{Не перекладено|Бела Тарр|||Béla Tarr}} (режисер)<ref name=msk/>
* [[Бертран Таверньє]] (режисер)<ref name="msk">[http://echo.msk.ru/blog/echomsk/1338476-echo/ Анджей Вайда, Педро Альмодовар и еще 17 европейских кинематографистов выступили в защиту Олега Сенцова] // «[[Эхо Москвы]]», 17:18 , 11 июня 2014</ref><ref name="Eur_Fa">[https://www.europeanfilmacademy.org/Free-Oleg-Sentsov.465.0.html  The European Film Academy 
Free Oleg Sentsov!]</ref>
* [[Джонні Депп]] (актор)<ref name="supp_Depp">{{Cite web|url=http://ukranews.com/ua/news/460611-dzhoni-depp-dopomagaye-olegu-sencovu-v-ramkakh-pravozakhysnoi-kampanii|title=Фото дня: Джоні Депп допомагає Олегу Сенцову в рамках правозахисної кампанії|last=|first=|date=2016-11-16|website=ukranews.com|publisher=[[Українські новини]]|language=|accessdate=}}</ref>
* [[Меріл Стріп]] (акторка)<ref>{{citeweb|url=https://tsn.ua/politika/freesentsov-legendarna-meril-strip-zaklikala-rosiyu-zvilniti-olega-sencova-922480.html|title=Легендарна Меріл Стріп закликала Росію звільнити Олега Сенцова|publisher=ТСН}}</ref>
* [[Алексієвич Світлана Олександрівна|Світлана Алексієвич]] (лауреат Нобелівської премії з літератури)<ref name=pen_out/>
* [[Агнешка Голланд]] (режисерка)<ref name=supp_Lozn/>
* [[Мохсен Махмальбаф]] (кінорежисер)<ref>[https://www.screendaily.com/festivals/venice/venice-makhmalbaf-dedicates-award-to-oleg-sentsov/5092617.article Venice: Makhmalbaf dedicates award to Oleg Sentsov] // ''ScreenDailiy''.</ref>, Асоціація режисерів Франції<ref>[http://fakty.ua/268709-v-zacshitu-sencova-vystupili-ssha-i-kinematografisty-francii В защиту Сенцова выступили США и кинематографисты Франции] // ''[[Факты и комментарии|Факты]]'', 18.05.2018.</ref>
* [[Камінер Володимир Вікторович|Володимир Камінер]] (письменник)<ref name=supp_LetterMerkel/>
* [[Петровська Катерина Миронівна|Катерина Петровська]] (письменниця)<ref name=supp_LetterMerkel/>
* [[Герта Мюллер]] (письменниця).<ref >{{Cite news|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/2468662-free-sentsov-list-do-merkel-pidpisali-nobelivski-laureati.html|title=Free Sentsov: лист до Меркель підписали нобелівські лауреати|language=uk|accessdate=2018-05-27}}</ref>
* [[Кшиштоф Варліковський]] (режисер)<ref name=amb_Paris/>
* [[Мішель Азанавічус]] (режисер)<ref name=amb_Paris/>
* [[Бертран Таверньє]] (режисер)<ref name="amb_Paris">[https://ua.censor.net.ua/news/3048632/ponad_3500_svitovyh_diyachiv_kultury_peredaly_v_posolstvo_rf_u_paryji_lyst_na_pidtrymku_sentsova Понад 3500 світових діячів культури передали в посольство РФ у Парижі лист на підтримку Сенцова] // ''Цензор. Нет'', 05.02.2018.</ref>
* [[Чімаманда Нґозі Адічі]] (письменниця)<ref name=PEN_USA/>
* [[Маргарет Етвуд]] (письменниця, поетеса)<ref name=PEN_USA/>
* [[Пол Остер]] (письменник)<ref name=PEN_USA/>
* [[Майкл Шабон]] (письменник, кіносценарист)<ref name=PEN_USA/>
* [[Джон Максвелл Кутзее]] (письменник)<ref name=PEN_USA/>
* [[Лідія Девіс]] (письменниця)<ref name=PEN_USA/>
* [[Луїз Ердріч]] (письменниця, поетеса)<ref name=PEN_USA/>
* [[Джон Грін]] (письменник, відеоблогер)<ref name=PEN_USA/>
* [[Лев Ґроссман]] (письменник, журналіст)<ref name=PEN_USA/>
* [[Деніел Хендлер]] (письменник, журналіст)<ref name=PEN_USA/>
* [[Джонатан Летем]] (письменник)<ref name=PEN_USA/>
* [[Ієн Мак'юен]] (письменник, сценарист)<ref name=PEN_USA/>
* [[Салман Рушді]] (письменник, критик)<ref name=PEN_USA/>
* [[Еліс Сіболд]] (письменниця)<ref name=PEN_USA/>
* [[Патті Сміт]] (співачка)<ref name=PEN_USA/>
* [[Алек_Сот]] (фотограф)<ref name=PEN_USA/>
* [[Патрік Стюарт]] (актор)<ref name="PEN_USA">[https://www.bbc.com/ukrainian/news-44397011 Письменники Рушді, Франзен і Етвуд просять Путіна відпустити Сенцова] // BBC, 07.06.2018</ref>.
* [[Майк Лі]] (письменник, режисер)<ref name=Eur_Fa/>

== Науковці ==
{{У планах}}
=== В Україні ===

=== У Росії ===

* [[Дробот Ольга Дмитрівна|Ольга Дробот]] (перекладач)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Соколов Борис Вадимович|Борис Соколов]] (історик, публіцист)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Чудакова Маріетта Омаровна|Маріетта Чудакова]] (літературознавець, історик)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Азадовський Костянтин Маркович|Костянтин Азадовський]] (літературознавець)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Мільчина Віра Аркадіївна|Віра Мільчина]] (історик, перекладач)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Молдован Олександр Михайлович|Олександр Молдован]] (мовознавець)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Абашин Сергій Миколайович|Сергій Абашин]] (історик)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Белавін Олександр Абрамович|Олександр Белавін]] (фізик)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Кац Борис Аронович|Борис Кац]] (культуролог)<ref name=lit_and_sci/>
* [[Кондрашов Олексій Симонович|Олексій Кондрашов]] (біолог)<ref name="lit_and_sci">[https://trv-science.ru/2018/05/21/save_oleg_sentsov/ Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова»] // ''Троицкий вариант'', 21.05.2018</ref>

=== У світі ===

* [[Славой Жижек]] (філософ, культуролог)<ref name=amb_Paris/>

== Політики, чиновники, громадські діячі ==
{{У планах}}
=== В Україні ===

* [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] ([[Президент України]])<ref>[https://www.rbc.ua/ukr/news/poroshenko-prosit-podderzhat-initsiativu-1526462070.html Порошенко просить посилити тиск на РФ для звільнення політв'язнів] // ''РБК-Україна'', 16.05.2018</ref>
* [[Клімкін Павло Анатолійович|Павло Клімкін]] ([[Міністр закордонних справ України]])<ref>[http://expres.ua/news/2018/05/18/295129-gromadyanyn-ukrayiny-radi-yevropy-zachytaly-lyst-sencova Я громадянин України: у Раді Європи зачитали лист Сенцова] // ''Express.ua'', 18.05.2018</ref>
* [[Петренко Павло Дмитрович|Павло Петренко]] ([[Список міністрів юстиції України#Міністри юстиції України|Міністр юстиції України]])<ref>[https://zik.ua/news/2016/03/10/minyust_vymagaie_vid_rosii_povernuty_zasudzhenyh_sentsova_ta_shche_troh_679696 Мін'юст вимагає від Росії повернути засуджених Сенцова та ще трьох українців] // ''Zik'', 10.05.2016</ref>
* [[Денісова Людмила Леонтіївна|Людмила Денісова]] ([[Уповноважений Верховної Ради України з прав людини]])<ref>[http://www.ombudsman.gov.ua/ua/all-news/pr/24518-nn-upovnovazhenij-lyudmila-denisova-vidkrila-provadzhennya-za-faktami-por/ Уповноважений Людмила Денісова відкрила провадження за фактами порушення прав і свобод громадян України Олександра Кольченка і Олега Сенцова] // ''Офіційний сайт уповноваженого ВРУ з прав людини'', 24.05.2018</ref><ref>[https://glavnoe.ua/news/n343669 Денисова инициирует обращение к Генсеку Совета Европы по «делу Сенцова и Кольченко»] // ''Главное'', 30.05.2018</ref><ref>[http://www.ombudsman.gov.ua/ua/all-news/pr/25518-gu-lyudmila-denisova-zvernulas-do-mkchx-z-proxannyam-pereviriti-stan-dotr/ Людмила Денісова звернулась до МКЧХ з проханням перевірити стан дотримання прав засуджених у РФ Олега Сенцова та Олександра Кольченка] // ''Офіційний сайт уповноваженого ВРУ з прав людини'', 25.05.2018</ref>.
* [[Супрун Уляна Надія|Уляна Супрун]] (Виконувач обов'язків [[Міністерство охорони здоров'я України#Керівництво|міністра охорони здоров'я України]])<ref>[http://gordonua.com/ukr/news/politics/suprun-zajavila-shcho-rf-ne-dopuskaje-ukrajinskih-likariv-do-politv-jaznjam-248115.html Супрун заявила, що РФ не допускає українських лікарів до політв'язнів] // Гордон, 26.05.2018</ref><ref>[https://prm.ua/moz-vimagaye-vid-rf-pustiti-politvyazniv-mizhnarodnih-likariv/ МОЗ України вимагає від РФ пустити до політв'язнів міжнародних лікарів] // ''Перший'', 03.06.2018</ref>
* [[Гройсман Володимир Борисович|Володимир Гройсман]] ([[Прем'єр-міністр України|прем'єр-міністр]])<ref>[https://newsone.ua/news/derzhis-domoj-vernem-chto-pozhelali-sencovu-poroshenko-grojsman-i-savchenko.html Держись, домой вернем: что пожелали Сенцову Порошенко, Гройсман и Савченко] // ''NewsOne'', 13.07.2016</ref>
* [[Геращенко Ірина Володимирівна|Ірина Геращенко]] (перший заступник голови [[Верховна Рада України|ВРУ]])<ref>[http://rada.gov.ua/fsview/158518.html Ірина Геращенко закликала підтримати акції під Посольством РФ в Україні щодо звільнення українських заручників та політв'язнів Кремля та звернулась до представників української діаспори провести подібні заходи поблизу дипломатичних представництв РФ у країнах ЄС та США (відео)] // Офіційний веб-портал ВРУ, 23.05.2018</ref>
* [[Щерба Олександр Васильович|Олександр Щерба]] ([[Надзвичайні і Повноважні Посли України в країнах Європи#Австрія|Посол України в Австрії]])<ref>[https://espreso.tv/news/2018/06/03/ukrayina_vymagaye_pidnyaty_pytannya_zvilnennya_goloduyuchogo_sencova_pid_chas_vizytu_putina_do_avstriyi Україна вимагає підняти питання звільнення голодуючого Сенцова під час візиту Путіна до Австрії] // Еспресо, 03.06.2018</ref>

=== У Росії ===

=== У світі ===
* [[Дональд Туск]] ([[Голова Європейської Ради]], колишній [[Список прем'єр-міністрів Польщі|прем'єр-міністр Польщі]])<ref>https://www.pravda.com.ua/news/2018/06/8/7182842/ Туск закликав G7 підтримати Сенцова</ref>

== Журналісти, публіцисти ==

=== В Україні ===

* [[Десятерик Дмитро Валентинович|Дмитро Десятерик]] (кінокритик, член FIPRESCI)<ref>{{Cite web|url = https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/monreal-nerivno-nervovo-aktualno|title = «Монреаль: нерівно, нервово, актуально». Кореспондент «Дня» — про Монреальський кінофестиваль і свій досвід роботи на ньому як члена журі|author = |date = |publisher = «День»}}</ref>
* [[Панюта Олег Вікторович|Олег Панюта]] (журналіст, телеведучий)<ref name=Kyj_read/>
* [[Євтушина_Віта_Михайлівна|Євтушина Віта]] (телеведуча, журналістка)<ref name=Kyj_read/>

=== У Росії ===

* [[Пархоменко Сергій Борисович|Сергій Пархоменко]] (журналіст, видавець)<ref name=lit_and_sci/><ref>[https://narodna-pravda.ua/2018/05/22/rosijski-diyachi-kulturi-vzhe-masovo-vimagayut-zvilniti-ukrayintsya-sentsova/ Російські діячі культури вже масово вимагають звільнити українця Сенцова] // ''Народна правда'', 22.05.2018</ref>
* [[Плахов Андрій Степанович|Андрій Плахов]] (кінокритик)<ref name=lit_and_sci/>

=== У світі ===

* [[Крістіан Аманпур]] (журналістка)<ref name=PEN_USA/>

== Інші відомі особи ==
{{У планах}}
* [[Шовковський Олександр Володимирович|Олександр Шовковський]] (футболіст)<ref>[https://www.unian.ua/politics/10147154-sencov-boretsya-za-prava-i-svobodu-svoyeji-krajini-shovkovskiy-video.html Сенцов бореться за права і свободу своєї країни - Шовковський (відео)] // ''Уніан'', 10.06.2018</ref>
* [[Кузін Сергій Васильович|Сергій Кузін]] (радіоведучий)<ref name=Kyj_read/>

== Див. також ==







:Масіму у мене 3-є українських жанрових критиків та купа російських жанрових авторитетів, що вважають термін жіночорідним, а у вас лише один Авраменко. І скільки критичних статей на його рахунку? То може для об'єктивності ви напишите також більш широкому колу осіб, — іншим відомим українським критикам та письменникам, а не лише Авраменку
*https://www.facebook.com/people/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80-%D0%9B%D0%B5%D0%B2%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE/100001597500821
*https://ru-ru.facebook.com/archivsf
*https://www.facebook.com/volodymyr.arenev
*https://uk-ua.facebook.com/people/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%9F%D0%B0%D0%B3%D1%83%D1%82%D1%8F%D0%BA/100005660562416
*https://uk-ua.facebook.com/TheDayNewspaper/posts/770846249656669
*https://www.facebook.com/oleg.ladyzhensky.1
*https://uk-ua.facebook.com/people/%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD-%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%8E%D0%BA/100001848270161
*https://uk-ua.facebook.com/andrei.kurkov
https://sobesednik.ru/dmitriy-bykov/20170818-marina-i-sergey-dyachenko-mira-gde-my-zhili-bolshe-net , нейтральне запитання у незаангажованій формі "Приналежним до якого роду вони вважають слово фентезі - до жіночого чи середнього" і зкопіпастити туди вище наведені джерела та дискусію чи дайте посилання сюди, а за одне прорекламуйте місячник.



Користувач:Kirotsi|Kirotsi]] Там купу всього написали та нічого з такого, щоб довело необхідність використання малозрозумілого терміну, що не використовується в жодному з відомих мені офіційних документах чи заявах вітчизняних чи тим більш зарубіжних політиків. Чим Царьов чи Безлер — не сепаратист? Адже вони публічно заявляли про необхідність утворення окремих державних утворення на просторах так званого українського "Південного сходу". 
:Тож я вважаю впровадження цього терміну одешним та непотрібним, адже широкого поширення він не має. [[Користувач:Парус|Парус]] чи було якесь офіційне консенсусне рішення за результатами попереднього обговорення, бо я не бачу інших причин бачити цей потворний іншонізм в нашій вікі.
:От наприклад, щодо вживання термінології по Криму є офіційна позиція України, ПАРЕ та ООН щодо необхідності вживання терміну окупація та спроба анексія та недоцільності вживання терміну "анексія", що часто в багатьох мовах вважається синонімом слова "приєднання". А у нас досі "анексія"
:яскравий приклад неоковирного захисту [[В'ячеслав Мальцев]] , що неодноразово заявляв, що підтримує повне вільне поширення інформації, фото та відео про нього. Натомість кожне нове фото вилучається захисниками псевдочиїхось прав, так само часто телеканали чи агенти відомих особистей додають фото про них, вони теж вилучаються за нав'язаними правилами. Навіть фото та зображення українських діячів, що померли до революції і аж до Данила Галицького та Анни Ярославни, бо західним видалянцям не поясниш, що ніхто їх давно спочилих авторів знати не знає, не те що знати, де їх шукати. Також часто люди не мають нічого проти оприлюднення їх фото у вікіпедії чи інших джерелах, проти передавати у вільний доступ передавати та позбавляти себе прав на них остаточно не хочуть і залишають за собою право попросити у певний момент прибрати їх. І на це за законодвством України у шанувальників вилучення є аж дві доби, тому моя позиція поки така.



Питання про банер для [[Вікіпедія:Проект:Тематичний тиждень/Місяць фантастичних творів 2017]]
Фантастика посідає перше місце серед уподань українських книголюбів, тож наявність банера дасть шанс залучити більш нове коло учасників до вікіпедії
http://komubook.com.ua/blog/rezultaty-opytuvannya--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 16:40, 19 вересня 2017 (UTC)
Саакашвілі провів мітинги у  [[Вінниця|Вінниці]] <ref>[https://ua.censor.net.ua/news/455706/u_mene_nemaye_namiru_vlashtovuvaty_novu_revolyutsiyu_saakashvili У мене немає наміру влаштовувати нову революцію, - Саакашвілі]</ref> та [[Дніпропетровськ|Дніпрі]], який завершився тим, що політик сів у переповнену маршрутку 88 маршруту з наявними випадковими пасажирами<ref>[https://politeka.net/ua/news/504464-u-dnipri-saakashvili-zyavivsya-v-nespodivanomu-mistsi-video/ У Дніпрі Саакашвілі з’явився в несподіваному місці]</ref>, і поїхав. Пізніше під час знайомства з пасижеркою-прихильницею у маршрутці з її згоди відвідав її домівку та поспілкувався з родиною<ref>[https://znaj.ua/politics/ne-tilky-potyag-dniprovci-atakuvaly-saakashvili-prosto-u-marshrutci  Не тільки потяг: дніпровці атакували Саакашвілі просто у маршрутці]</ref><ref>[http://www.litsa.com.ua/show/a/38085  Как Днепр встретил Михаила Саакашвили: политик не только выступил в центре, но и успел погостить у случайных знакомых днепровцев]</ref>.

Новина про повернення Саакашвілі до України отримала широкий розголос у зарубіжних ЗМІ: американських,<ref>[https://www.washingtonpost.com/world/europe/saakashvili-seeks-return-to-ukraine-despite-stateless-status/2017/09/08/1525b4aa-94a2-11e7-8482-8dc9a7af29f9_story.html?utm_term=.a2357010ea8e Europe Saakashvili seeks return to Ukraine despite stateless status&nbsp;— [[Вашингтон пост (газета)| Вашингтон пост]]]</ref><ref>[http://www.chicagotribune.com/sns-bc-eu--poland-ukraine-saakashvili-20170908-story.html Saakashvili seeks return to Ukraine despite stateless status&nbsp;— [[Чикаго Триб'юн]]]]</ref><ref>[http://www.foxnews.com/world/2017/09/10/latest-rain-to-ukraine-held-with-saakashvili-aboard.html The Latest: Train to Ukraine held with Saakashvili aboard&nbsp;— [[Fox News Channel]]]</ref><ref>[https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-10/ukraine-seeks-to-prevent-saakashvili-s-entry-by-blocking-train Saakashvili Enters Ukraine as Supporters Break Through Border&nbsp;— [[Bloomberg]]]</ref><ref>[http://www.latimes.com/world/europe/la-fg-ukraine-saakashvili-20170911-story.html Once a president, then a governor, now an illegal border crosser&nbsp;— what happened to Mikheil Saakashvili?&nbsp;— [[Лос-Анджелес Таймс]]]</ref><ref>[https://www.nytimes.com/2017/09/10/world/europe/georgia-mikheil-saakashvili-ukraine.html?mcubz=0 Ex-Leader, Now a Man Without a Country, Surfaces in Ukraine&nbsp;— [[Нью-Йорк Таймс]]]</ref><ref>[http://www.seattletimes.com/nation-world/ukraine-president-criticizes-saakashvili-for-crossing-border/ Ukraine president criticizes Saakashvili for crossing border]</ref> французьких<ref>[http://www.liberation.fr/planete/2017/09/10/l-ex-president-georgien-saakachvili-empeche-de-rentrer-en-ukraine_1595343 L'ex-président géorgien Saakachvili empêché de rentrer en Ukraine&nbsp;— [[Ліберасьйон]]]</ref><ref>[http://www.lemonde.fr/europe/article/2017/09/10/saakachvili-ex-president-georgien-tente-de-rentrer-en-ukraine_5183500_3214.html L'ex-président géorgien Saakachvili a pénétré de force en Ukraine&nbsp;— [[Ле-Монд]]]</ref><ref>[https://actu.orange.fr/monde/l-ukraine-refuse-l-entree-a-l-ex-president-georgien-saakachvili-CNT000000Nn1Op.html L'Ukraine refuse l'entrée à l'ex-président géorgien Saakachvili]</ref><ref>[http://www.france24.com/fr/20170910-ex-president-georgien-saakachvili-partisans-forcent-frontiere-ukrainienne L'ex-président géorgien Saakachvili et ses partisans forcent la frontière ukrainienne]</ref><ref>[https://francais.rt.com/videos/43012-police-ukrainienne-arrete-femen-qui-manifestait-contre-retour-saakashvili-ukraine La police ukrainienne arrête une Femen qui manifestait contre le retour de Saakashvili en Ukraine]</ref>, британських<ref>[http://www.bbc.com/news/world-europe-41219773 Former governor Mikheil Saakashvili 'forces entry' to Ukraine]</ref><ref>[https://www.reuters.com/article/us-ukraine-saakashvili/ex-georgian-leader-saakashvili-barges-across-ukraine-border-idUSKCN1BL0NN?il=0 Ex-Georgian leader Saakashvili barges across Ukraine border —[[Рейтер]]]</ref>, італійських<ref>[http://www.repubblica.it/esteri/2017/09/10/news/ritorno_di_mikhail_saakashvili_l_ex_presidente_georgiano_a_capo_della_pacifica_rivoluzione_delle_rose_del_2003_senza_patria-175143026/ Ucraina, il ritorno di Saakashvili, leader della Rivolta delle Rose rimasto senza patria&nbsp;— [[La Repubblica]]],</ref><ref>[http://www.manfredonianews.it/2017/09/11/ucraina-il-ritorno-di-saakashvili-leader-della-rivolta-delle-rose-rimasto-senza-patria/  Ucraina, il ritorno di Saakashvili, leader della Rivolta delle Rose rimasto senza patria], manfredonianews.it</ref><ref>[http://www.askanews.it/esteri/2017/09/10/ucraina-impedito-ingresso-ad-ex-presidente-georgiano-saakashvili-pn_20170910_00134/ Ucraina, impedito ingresso ad ex presidente georgiano Saakashvili]</ref>, російських<ref>[http://echo.msk.ru/news/2053160-echo.html Михаил Саакашвили сегодня отправится в Киев&nbsp;— [[Ехо Москви]]]</ref><ref>[http://www.mk.ru/politics/2017/09/11/eksperty-vozvrashhenie-saakashvili-dokazalo-chto-poroshenko-golyy.html Эксперты: "Возвращение Саакашвили доказало, что Порошенко «голый». Президент Украины пляшет на граблях вслед за своими предшественникам&nbsp;— [[Московський комсомолець]]]</ref>, іспанських<ref>[https://www.efe.com/efe/espana/mundo/ucrania-impide-la-entrada-de-saakashvili-en-tren-desde-polonia/10001-3374918 Policía bloquea la entrada a Ucrania del autobús en el que viaja Saakashvili]</ref><ref>[http://www.elpais.cr/2017/09/10/expresidente-de-georgia-cruza-frontera-de-ucrania-a-pie-con-ayuda-de-seguidores/ Expresidente de Georgia cruza frontera de Ucrania a pie con ayuda de seguidores&nbsp;— [[Ель Паїс]]]</ref><ref>[https://www.elconfidencial.com/ultima-hora-en-vivo/2017-09-10/ucrania-impide-la-entrada-de-saakashvili-en-tren-desde-polonia_1311200/ Ucrania impide la entrada de Saakashvili en tren desde Polonia&nbsp;— {{Не перекладено|Ель конфіденціаль||en|El Confidencial}}]</ref>, канадських<ref>[http://nationalpost.com/pmn/news-pmn/stateless-ex-leader-saakashvili-to-try-to-enter-ukraine — {{Не перекладено|Нешнл пост||en|National Post}}]</ref><ref>[http://www.timescolonist.com/news/national/saakashvili-to-face-court-hearing-over-border-crossing-1.22634416 Saakashvili to face court hearing over border crossing&nbsp;— {{Не перекладено|Таймз колоніст||en|Times Colonist}}]</ref>, іранських<ref>[https://mejalehhafteh.com/2017/09/11/%D8%B3%D8%A7%DA%A9%D8%A7%D8%B4%D9%88%DB%8C%D9%84%DB%8C-%D8%A8%D9%87-%D8%B2%D9%88%D8%B1-%D9%88%D8%A7%D8%B1%D8%AF-%D8%A7%D9%88%DA%A9%D8%B1%D8%A7%DB%8C%D9%86-%D8%B4%D8%AF/ Саакашвілі прибув до україни у силовий спосіб&nbsp;— https://mejalehhafteh.com]</ref><ref>[http://www.presstv.ir/Detail/2017/09/11/534737/Ukraine-politics-Mikheil-Saakashvili-Georgia Ex-Georgian leader forces way into Ukraine to reclaim citizenship&nbsp;— {{Не перекладено|Пресс ТВ||en|Press TV}}]</ref>,
румунських<ref>[http://www.cotidianul.ro/saakasvili-cu-forta-in-ucraina-306802/ Saakașvili, cu forța în Ucraina&nbsp;— {{Не перекладено|Котідіанул||ro|Cotidianul}}]</ref><ref>[http://www.timpul.md/articol/saakasvili-vrea-sa-revina-in-ucraina-pe-data-de-10-septembrie-115146.html — {{Не перекладено|Тімпул (газета)||ro|Timpul (ziar)}}]</ref>,
грузинських<ref>[http://www.ipress.ge/new/82072-saakashvili-10-seqtembers-ukrainis-gamshveb-punqtze-shevkhvdebit სააკაშვილი: 10 სექტემბერს უკრაინის გამშვებ პუნქტზე შევხვდებით&nbsp;— [[Ipress.ge]]]</ref>,
турецьких<ref>[https://www.sondakika.com/haber/haber-mihail-saakasvili-ukrayna-ya-girmeyi-basardi-10014401/ Mihail Saakaşvili Ukrayna'ya Girmeyi Başardı&nbsp;— [[www.sondakika.com]]]</ref>, португальських<ref>[http://www.dn.pt/lusa/interior/ex-presidente-georgiano-saakashvili-impedido-de-entrar-na-ucrania-8760652.html Ex-presidente georgiano Saakashvili impedido de entrar na Ucrânia&nbsp;— [[Diário de Notícias]]]</ref>, бразильських<ref>[http://www.em.com.br/app/noticia/internacional/2017/09/10/interna_internacional,899260/ucrania-rejeita-entrada-de-ex-presidente-georgiano-saakashvili.shtml Ucrânia rejeita entrada de ex-presidente georgiano Saakashvili&nbsp;— {{Не перекладено|Естадо де Мінас||en|Estado de Minas}}]</ref>, німецьких<ref>[http://www.faz.net/aktuell/politik/micheil-saakaschwili-revolutionaer-auf-reisen-15192419.html Und dann gelingt es doch: Saakaschwili, der Ausgebürgerte, der nicht einreisen durfte, läuft über die Grenze in die Ukraine, im Schlepptau seiner Unterstützer&nbsp;— [[Frankfurter Allgemeine Zeitung]]]</ref>, польських<ref>[http://wyborcza.pl/7,75399,22352691,manewry-kijowa-i-saakaszwilego-na-polsko-ukrainskiej-granicy.html?disableRedirects=true Manewry Kijowa i Saakaszwilego na polsko-ukraińskiej granicy]</ref>, білоруських<ref>[http://belsat.eu/news/saakashvili-uzho-uva-ukraine/ Прыхільнікі былога кіраўніка Адэскай вобласці пранеслі яго на тэрыторыю Украіны на руках]</ref><ref>[https://www.svaboda.org/a/28727320.html Саакашвілі трапіў ва Ўкраіну, прыхільнікі прарвалі мяжу]</ref>, вірменських<ref>[https://www.panorama.am/am/news/2017/08/17/%D5%8D%D5%A1%D5%B0%D5%A1%D5%AF%D5%A1%D5%B7%D5%BE%D5%AB%D5%AC%D5%AB-%D5%88%D6%82%D5%AF%D6%80%D5%A1%D5%AB%D5%B6%D5%A1/1821645 Սաակաշվիլին մտադիր է Ուկրաինա վերադառնալ սեպտեմբերի 10-ին]</ref><ref>[https://shabat.am/am/article/150030/VOukrainan-ev-Vrastany-paymanavorvel-en Ուկրաինան և Վրաստանը պայմանավորվել են իմ հարցով. Սաակաշվիլի]</ref>, ірландських,<ref>[https://www.irishtimes.com/news/world/europe/stateless-ex-georgia-president-saakashvili-barges-across-ukraine-border-1.3216716 'Stateless' ex-Georgia president Saakashvili barges across Ukraine border]</ref> катарських<ref>[http://www.aljazeera.com/news/2017/09/stateless-saakashvili-forces-ukraine-170910230239498.html Stateless Saakashvili forces his way into Ukraine. The ex-Georgian president, who was stripped of his Ukrainian citizenship in July, now risks extradition to Georgia]</ref><ref>[http://www.gulf-times.com/story/563433/Saakashvili-vows-to-unite-Ukraine-opposition-again Saakashvili vows to unite Ukraine opposition against&nbsp;— {{Не перекладено|Часи Затоки||en|Gulf Times}}]</ref>, грецьких<ref>[http://www.liberal.gr/arthro/163488/epikairotita/2017/i-georgia-epedose-stis-oukranikes-arches-aitima-ekdosis-tou-proin-proedrou-Mikheil-Saakashvili.html Η Γεωργία επέδωσε στις ουκρανικές αρχές αίτημα έκδοσης του πρώην προέδρου Mikheil Saakashvili]</ref><ref>[http://gr.euronews.com/2017/09/10/o-mikael-saakasvili-katafere-kai-mpike-stin-oukrania Ο Σαακασβίλι έσπασε το «μπλόκο» και μπήκε στην Ουκρανία]</ref>, індійських<ref>[https://www.newdelhitimes.com/saakashvili-supporters-force-entry-into-ukraine/ Saakashvili Supporters Force Entry Into Ukraine]</ref>, болгарських<ref>[http://www.novinite.com/archives/2017-09-11 Ukraine is Investigating Mikheil Saakashvili for Illegal Entry Into the Country]</ref>, корейських<ref>[https://ko.businessmonkeynews.com/ko/%EC%A0%84-%EC%A1%B0%EC%A7%80%EC%95%84-%EB%8C%80%ED%86%B5%EB%A0%B9-%EC%A7%80%EC%A7%80%EC%9E%90%EB%93%A4%EA%B3%BC-%ED%95%A8%EA%BB%98-%EC%9A%B0%ED%81%AC%EB%9D%BC%EC%9D%B4%EB%82%98-%EA%B5%AD%EA%B2%BD/ 전 조지아 대통령, 지지자들과 함께 우크라이나 국경을 넘어]</ref>, казахських<ref>[https://www.azattyq.org/a/28730354.html Саакашвили: Украина полициясы паспортымды ұрлады]</ref>, кіпрських<ref>[http://cyprus-mail.com/2017/09/10/ex-georgian-leader-saakashvilis-train-halted-near-ukraine-border/ Ex-Georgian leader Saakashvili barges across Ukraine border&nbsp;— {{Не перекладено|Cyprus Mail||en|Cyprus Mail}}]</ref>, чеських<ref>[http://www.blesk.cz/clanek/zpravy-live-zpravy/488379/saakasvili-usiluje-o-vraceni-obcanstvi-a-navrat-na-ukrajinu.html Saakašvili usiluje o vrácení občanství a návrat na Ukrajinu — {{Не перекладено|Блискавка (газета)||en|Blesk}}]</ref>, латиських<ref>[http://bnn.lv/bezvalstsnieku-saakasvili-ukraina-ieved-atbalstitaju-pulis-244871 Bezvalstsnieku Saakašvili Ukrainā ieved atbalstītāju pūlis]</ref>, литовських<ref>[https://www.delfi.lt/news/daily/world/m-saakasvilis-i-ukraina-grizo-su-trenksmu-islauzta-pasienio-tvora-ir-suzeisti-pareigunai.d?id=75721373 M. Saakašvilis į Ukrainą grįžo su trenksmu: išlaužta pasienio tvora ir sužeisti pareigūnai]</ref>.

|Sorechuck]] Такі моменти, розраховані на публіку слід додавати, якщо в Україні.
Користувач:Yakudza|yakudza]] ви можете також оцінити останні зміни у [[Клімкін Павло Анатолійович|Павло Клімкін]] — мої у розділі "критика" та наступні, та виявити в якому вигляді стаття виглядає більш повною та доречною.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 13:14, 19 вересня 2017 (UTC) 
Дякую за відповідь, є конкретний приклад непрозорого та закритого розгляду АК [[Вікіпедія:Запити на арбітраж/Блокування користувача TimeWaitsForNobody aka Боґан aka MelVic|закритого розгляду АК]]. Перші два випадки навів просто як приклади, тоді був не в темі, проте останнє блокування (після поновлення діяльності користувача за патронажу) було здійснено за моїх свідомих часів за тролінг після подачі запиту на відновлення статті про доволі значимого науковця, що сам себе таким не вважає та є адміністратором укрвікі, вилученої через безсумнівну незначимість без будь-яких обговорень. Наявність у статті непублічних даних, відсутніх в Інтернеті, не підтверджено через закритість процесу, жодних пояснень на запитання користувачів щодо цього та легітимності, аргументованості й доцільності закритості процесу - не було. Тож виявити на чийому боці правда — абсолютно неможливо за подібної безапеляційної та тіньової діяльності Арбкому. Чи є це аргументоване чи заангажоване рішення, за відсутності відкритості, виявити неможливо нейтральному користувачу, зацікавленому у розвитку вікіпедії та прозорості процесу блокувань активних користувачів... Щоб знати, чого не треба робити, треба мати наявний негативний приклад, а не невідомо-який, закритий для розгляду вікіспільноти.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 14:29, 25 серпня 2017 (UTC)
https://xsport.ua/football_s/news/vtoraya-liga-metallist-1925-dnepr-1-onlayn-translyatsiya_346856/
http://kolosovska.com/
http://www.sobytiya.dp.ua/tags/%D0%B2%D1%8B%D1%80%D1%83%D0%B1%D0%BA%D0%B0%20%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%8C%D0%B5%D0%B2%20%D0%B2%20%D0%B4%D0%BD%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5/
http://www.memory.gov.ua/news/ukrainskii-pidpis-pid-aktom-kapitulyatsii-yaponii
https://www.youtube.com/results?
search_query=world+athletics+championships+2017+the+race+is+on
https://www.iaaf.org/competitions/iaaf-world-championships/iaaf-world-championships-london-2017-5151/timetable/byday
http://2streamking.co/euro
http://tvtopc.online/
https://chas.tv/channel/match-tv
http://xsport.ua/athletics_s/news/chm-2017-polnoe-raspisanie-turnira-i-grafik-vystupleniya-ukraintsev_325219/
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка21]]
http://ukrnationalism.com/history/2406-vsesvit-olesia-berdnyka.html
https://vk.com/topic-54117731_28679806?post=3065
https://www.facebook.com/lerrra
https://www.youtube.com/watch?v=Ogc9Lo2S_rU
https://www.youtube.com/watch?v=YPmVGa6x4BE
http://detector.media/infospace/article/114431/ekspertna_komisiia_derzhkino_progolosuvala_proti_skasuvannia_prokatnogo_posvidchennia_ne_zarikaijsia/
http://russia-insider.com/en/predictions-2016/ri12056
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfkPmIfj2FhBBgaI2Of3HAmD35X2y-CGqRwHfCiS60PA-VlTA/viewformhttps://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfkPmIfj2FhBBgaI2Of3HAmD35X2y-CGqRwHfCiS60PA-VlTA/viewform
*https://informator.dp.ua/2017/07/21/stalo-izvestno-kogo-naznachili-novym-glavoj-privatbanka/
*http://echo.msk.ru/blog/aillar/1811526-echo/
*http://sat-prof.com.ua/archive/index.php/t-4583.html
*http://canoe2015.microplustiming.com/pdf/book.pdf?x=
*https://ua.wikimedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BA%D1%96%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%8F_2016/%D0%A3%D1%87%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8
*https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSfkPmIfj2FhBBgaI2Of3HAmD35X2y-CGqRwHfCiS60PA-VlTA/viewform?edit2=2_ABaOnucD86IF8HUvWxAhqdfvW-MAWxfeO6PDUJMtwkZqcoXwmsWZNhOYp5KHhg
*https://gd.tickets.ua/uk/search/results?session_id=964037757f948bcd255de8079bff7641
:Щодо другого - по-перше я з цією людиною абсолютно незнайомий, по-друге, у ці неспокійні часи поки що не вважаю за прийнятне користуватися електронною поштою. І вам бажаю бути обережним, принаймні якщо ви живете на лівому березі Дніпра. 
Бо коли ПТН-ПНХ піде - він до Дніпра дійде, інша справа як довго буде тривати окупація - вв.
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка1]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка2]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка3]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка4]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка5]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка6]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка7]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка8]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка9]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка10]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка11]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка12]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка13]]
https://vk.com/topic-6214084_27303100
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка14]]
https://www.youtube.com/watch?v=GZrAxYeo6Do
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка15]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка16]]
Сам з певних причин не ризикую цього зробити.
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка17]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка18]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка19]]
[[Користувач:Yasnodark/Чернетка20]]
Як би то й же Скоропадський зміг створити реальну армію, ніхто в його не скинув, фактчино вся його влада трималася на німецьких багнетах. А він продовжував грати ту ж саму гру, що і Центральна Рада. Не вашим не нашим. Одним розказував, що він за Самостійну Україну, іншим клявся про підтримку Единой и Неделимой России. Теж саме, що й відбувається зараз. З одного боку кричать про агресію Росії, з іншої навіть візовий режим з країною агресором встановити не можуть.
:реальну армію він створив та воювати за владу не хотів, проблема в тому, що більшість офіцерів були росіянами, що ладні були воювати лише за гетьмана та не за директорців. Він помилково згодився на унію, бо розумів складність ситуації. І повіте є сумна виродність, що він був правий: я впевнений, що навіть за диктатора Колчака не було б 3-х Голодоморів, винищення інтелігенції чи 14 мільйонів жителів України та кількох мільйонів українців інших регіонів загиблих у ДСВ. Не кажучи вже про те, якщо б колаборранти з комуняками {{нп|Марія Альохіна|Марії Альохіної|ru|Романов, Гавриил Константинович}}  {{нп|Марія Альохіна|Марії Альохіної|ru|Романов, Андрей Александрович}}(1897—1981)--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 14:44, 8 серпня 2017 (UTC)
* Дякую за запрошення, але у тематичних тижнях участь брати не можу, так, як незабаром буду заблокований. [[Користувач:WestEst111|Find your path]] ([[Обговорення користувача:WestEst111|обговорення]]) 14:32, 8 серпня 2017 (UTC)
:Хіба вас це зупиняло мій австралійський друже-хамелеоне{{Усмішка}}. Це ж заради проекту..--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 14:44, 8 серпня 2017 (UTC)
https://translate.googleusercontent.com/translate_c?depth=1&hl=uk&prev=search&rurl=translate.google.com.ua&sl=ru&u=http://www.fantastika3000.ru/node/64&usg=ALkJrhjllHdWwWRCsHserzFzBSUcV4oOeg
https://hromadskeradio.org/ru/team

Тим  хто, хоче перевірити наскільки рівнозначними замінами раджу ознайомитись з редагуваннями цих статей  у першій взимку-навесні 2017 року:
[[Пенелопа Фіцджеральд]], [[Корабельна катастрофа]], [[Вільям Фолкнер]], [[Франкенштейн, або Сучасний Прометей]], [[Боконон]], [[Боконізм]], [[Джеймс Келман]], [[Ісаак Башевіс Зінгер]], [[Олег Гаврилишин]], [[Часодії]], [[Добрі знамення]],  [[Алан Голлінггерст]],  [[Українська радянська енциклопедія]], [[Марлон Джеймс]], [[Убити пересмішника]],  [[Джеральд Даррелл]], [[Максим Оса (фільм)]], [[Джон Максвелл Кутзее]], [[Євгеній Онєгін]], [[Мандельштам Надія Яківна]], [[Галас і шаленство]], [[Славинський Максим Антонович]], [[Нікколо Мак'явеллі]], [[Ернст Юнгер]], [[Бійцівський клуб (роман)]], [[Ілюзія спокою]], [[Пуститися берега]], [[Толстая Тетяна Микитівна]], [[Жан-Жак Руссо]], [[Ніч у Лісабоні]], [[Disney Channel Ukraine]], [[Вулиця Сезам]], [[Гамлет]], [[Томас Гоббс]], [[Дівчина у потягу (книга)]], [[Родченко Олександр Михайлович]], [[Вольтер]],  [[Маяковський Володимир Володимирович]], [[Пушкін Олександр Сергійович]], [[Так Треба Продакшн]], [[Джон Фаулз]], [[Сліпа]], [[Людвіг фон Мізес]], [[Білоцерківський Василь Якович]],  [[Рокові яйця]]  тощо.


Sir Thomas More (1478-1535)
Henry Fuseli (1741-1825)
Charles Fenno Hoffman (1806-1884)
Charles Dickens (1812-1870)
Ricardo Palma (1833-1919)
William Westall (1834-1903)
J. S. Fletcher (1863-1935)
Gouverneur Morris (1876-1953)
John Taine (1883-1960)
Sinclair Lewis (1885-1951)
Douglas M. Dold (1888-1931)
Fritz Lattke (1895-1980)
A. den Doolaard (1901-1994)
Barthold Fles (1902-1989)
Paul Nizan (1905-1940)
Henry Hasse (1913-1977)
Charles King (1914-1977)
David Ignatow (1914-1997)
Norton Hughes Jonathan (1914-1990)
Joseph Shallit (1915-1995)
Alejandro Jodorowsky (1929)
Günter M. Schelwokat (1929-1992)
Alfred Worden (1932)
Peter Jay (1937)
Andrea Newman (1938)
Fernando Fernandez (1940-2010)
Jürgen vom Scheidt (1940)
Michael R. Linaker (1940)
Anton Christian (1940)
Crawford Kilian (1941)
Kevin Crossley-Holland (1941)
Barbara R. Hume (1943-2007)
Jean-Michel Nicollet (1944)
Witi Ihimaera (1944)
Brian Patten (1946)
Alan Grant (1949)
Karen Joy Fowler (1950)
Margaret Wander Bonanno (1950)
Patrick McGrath (1950)
Steven Gould (1955)
Gene Stewart (1958)
Bart Kosko (1960)
Maeve Greyson (1961)
Ashok K. Banker (1964)
Leonard Crane (1964)
Ben Mezrich (1969)
John Reed (1969)
Eowyn Ivey (1973)
N. D. Wilson (1978)
Kristopher Reisz (1979)
Kristin Battestella (1981)
Jessica Khoury (1990)
Giuseppe Velasco (1750-1827)
Ann Radcliffe (1764-1823)
Henry Neele (1798-1828)
Abel Hugo (1798-1855)
Joseph Sheridan Le Fanu (1814-1873)
P. Fishe Reed (1817-1887)
A. Nelson Seaforth (1848-1933)
Mary Angela Dickens (1862-1948)
E. T. C. Werner (1864-1954)
Norman Douglas (1868-1952)
Ivan Bilibin (1876-1942)
D. K. Broster (1877-1950)
Elisabeth Sanxay Holding (1889-1955)
Hans Rademacher (1892-1969)
March Cost (1897-1973)
J. Leslie Mitchell (1901-1935)
Betty MacDonald (1908-1958)
H. J. Ward (1909-1945)
Stewart Farrar (1916-2000)
Cristabel (1916-1995)
Lawrence Sanders (1920-1998)
William Tenn (1920-2010)
Augusto Monterroso (1921-2003)
Lloyd Rognan (1923-2005)
Carl Sherrell (1929-1990)
Lin Carter (1930-1988)
Fred Mustard Stewart (1932-2007)
Daniel Mallinus (1939-1990)
Ugurcan Yüce (1947-2015)
Stuart Gordon (1947-2009)
Paul Ash (I) (1966-2013)


https://www.youtube.com/watch?v=qoAFRRXO-zU
https://ua.wikimedia.org/wiki/%D0%9E%D0%B1%D0%B3%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B2%D0%B0%D1%87%D0%BA%D0%B8:%D0%90%D1%82%D0%B0#.D0.9F.D1.80.D0.BE_.C2.AB.D0.BC.D1.96.D0.BB.D0.BA.D0.BE.D1.82.D1.83.C2.BB

View All Forthcoming Books View Top Forthcoming
До речі, ви хоча б навели у статті АД про позбавлення громадянства, бо наприклад Джигурда заявляв свого часу, що він і досі громадянин України, і ми тут не про політичні погляди цих осіб говорим?
http://kobza.com.ua/doslidzhennja/3530-yz-ystoryy-ukrayncev-zelenogo-klyna.html
*https://kmbooks.com.ua/
*https://ru-ru.facebook.com/kmbooks.publishing/
*https://vk.com/kmbooks
*http://www.yakaboo.ua/book_publisher/view/334108/#.WMvq8IHygdU
*http://life.pravda.com.ua/culture/2017/01/25/222263/
*https://www.bookclub.ua/catalog/books/pop/?msg=404&goodid=38222
*http://nv.ua/ukr/bbc/knizhkovij-blog-najochikuvanishi-ukrajinski-perekladi-2017-roku-501097.html?utm_source=site.ua&utm_medium=right
*http://svitfantasy.com.ua/news/2016/anonsy-i-novynky-fantastychnoho-knyhovydannya-lystopad-pochatok-hrudnya-2016.html
*http://svitfantasy.com.ua/news/2017/fantastychni-anonsy-na-2017-rik.html
*https://www.facebook.com/zhupansky.publisher/posts/1142588232499692
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page60
*http://starylev.com.ua/news/terri-pratchett-ukrayinskoyu-u-vydavnyctvi-starogo-leva
*https://www.bookclub.ua/ukr/catalog/books/fantasy_books/
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page23
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page19
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page32
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page38
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page40
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page42
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page43
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page44
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page46
*https://fantlab.ru/forum/forum5page1/topic8007page53******
*https://tools.wmflabs.org/langviews/?project=uk.wikipedia.org&platform=all-access&agent=user&range=last-month&sort=views&direction=1&view=list&page=%D0%92%D1%81%D0%B5%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%96_%D1%96%D0%B3%D1%80%D0%B8_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B6%D0%B1%D0%BE%D0%B2%D1%86%D1%96%D0%B2
Екранізація твору за однойменним романом американського письменника {{Не перекладено|Вільям Кеннеді|Вільяма Кеннеді|en|Холлендер, Феликс}}
http://www.islamsng.com/ukr/faces/6953
Муслих ад-дин Нуреддин-Заде  ибн Нур ад-дин ар-Руми
{{в роботі}}
http://lady.tsn.ua/zvezdy/zvezdy/nashi-lyudi-v-gollivude-317667.html
http://news.join.ua/1072812-nacsovet-sovershil-ugolovnoe-prestuplenie-lishiv-radio-vesti-licenzii-na-veshhanie-v-harkove-/
https://delo.ua/ukraine/radio-vesti-otkazali-v-prodlenii-licenzii-kollektiv-uvolnjaet-328460/

[[Альбер Фалько]]<sup>[[:fr:Albert Falco|fr]]</sup> • [[Битва за Пелеліу‏‎]]<sup>[[:ru:Битва за Пелелиу|ru]]</sup> • [[Бібі Рекса]]<sup>[[:en:Bebe Rexha|en]]</sup> • [[Біси (роман)]]<sup>[[:ru:Бесы (роман)|ru]]</sup> • [[Боркум]]<sup>[[:de:Borkum|de]]</sup> • [[Військові технології]]<sup>[[:en:Military technology|en]]</sup> • [[Волтер Манк]]<sup>[[:en:Walter Munk|en]]</sup> • [[Гідроаеродинаміка]]<sup>[[:en:Fluid dynamics|en]]</sup> • [[Джек Макдевітт]]<sup>[[:en:Jack McDevitt|en]]</sup> • [[Фрізбі-гольф|Диск-гольф]]<sup>[[:en:Disc golf|en]]</sup> • [[Зелена революція (Іран)|Зелена революція]]<sup>[[:ru:Зелёное движение (Иран)|ru]]</sup> • [[Ігри Доброї волі]]<sup>[[:en:Goodwill Games|en]]</sup> • [[Іспаномовці США]]<sup>[[:en:Hispanic and Latino Americans|en]]</sup> • [[Каліпсо (корабель)]]<sup>[[:ru:Калипсо (корабль)|ru]]</sup> • [[Катака]]<sup>[[:en:Cuttack|en]]</sup> • [[Контакт (роман)]]<sup>[[:en:Contact (novel)|en]]</sup> • [[Майкл О'Лірі]]<sup>[[:en:Michael O'Leary (businessman)|en]]</sup> • [[Мальмеді]]<sup>[[:fr:Malmedy|fr]]</sup> • [[Муха (фільм, 1958)|Муха (фільм)]]<sup>[[:ru:Муха (фильм, 1958)|ru]]</sup> • [[Овід (роман)]]<sup>[[:ru:Овод (роман)|ru]]</sup> • [[Пауль Ельвстрем]]<sup>[[:en:Paul Elvstrøm|en]]</sup> • [[Джеррі Пурнелл]]<sup>[[:en:Jerry Pournelle|en]]</sup> • [[Рей Гаррігаузен]]<sup>[[:ru:Харрихаузен, Рэй|ru]]</sup> • [[Ріддаргольм]]<sup>[[:sv:Riddarholmen|sv]]</sup> • [[Розумовська Софія Степанівна]]<sup>[[:ru:Разумовская, Софья Степановна|ru]]</sup> • [[Розстріл сім'ї Романових]]<sup>[[:ru:Расстрел царской семьи|ru]]</sup> • [[Сліпота (роман)]]<sup>[[:en:Blindness (novel)|en]]</sup> • [[Церква Ріддаргольмена]]<sup>[[:ru:Церковь Риддархольмена|ru]]</sup> • [[Шандор Тарич]]<sup>[[:hu:Tarics Sándor|hu]]</sup>

'''Української тематики''':  [[Антон Філіпчук (нейрофізіолог)|Антон Філіпчук]] • [[Вогнесміх (роман Бердника)‏‎|Вогнесміх]] • [[Голокост у Кам'янці-Подільському]]<sup>[[:de:Massaker von Kamenez-Podolsk|de]]</sup> • [[Заради кохання я зможу все! (телесеріал)|Заради кохання я зможу все!]] • [[Камертон Дажбога]] • [[Максакова-Ігенбергс Марія Петрівна|Марія Максакова]]<sup>[[:ru:Максакова-Игенбергс, Мария Петровна|ru]]</sup> • [[Марія Деві Христос]]<sup>[[:ru:Мария Дэви Христос|ru]]</sup> • [[Матус Марлен Якович|Марлен Матус]] • [[Остапчук Володимир Валерійович]]<sup>[[:en:Volodymyr Ostapchuk|en]]</sup> • [[Ігор Семиволос]] • [[Тисячолітній Миколай]]
http://nbuviap.gov.ua/bpnu/
https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=56725879500
http://uapatents.com/patents/burya-oleksandr-ivanovich

= Бібл =

'''Михайло Петрович Морміль''' ({{ДН|||1981}}<ref>{{cite web |url=https://tsn.ua/kyiv/unaslidok-nichnogo-vibuhu-u-kiyevi-zaginuv-vipadkoviy-perehozhiy-1022500.html |title=Унаслідок теракту проти Мосійчука загинув випадковий перехожий |author= |date=2017-10-26 |website=https://tsn.ua/ |publisher=[[ТСН]] |accessdate=28 жовтня 2017}}</ref>&nbsp;—{{ДС|26|10|2017}}, Київ)&nbsp;— український правоохоронець, підполковник міліції, колишній співробітник юридичного відділу [[МВС України]].

== Життєпис ==
Закінчив Національну академію внутрішніх справ у 2003 році. Працював слідчим відділу Шевченківського районного відділу. З 2006 року працював у МВС. Неодноразово заохочувався відзнаками міністерства. До 2015 року був співробітником Юридичного департаменту МВС<ref>[https://espreso.tv/news/2017/10/26/mvs_rozpovilo_pro_pravookhoronciv_yaki_zagynuly_v_rezultati_zamakhu_na_mosiychuka МВС розповіло про правоохоронців, які загинули в результаті замаху на Мосійчука]</ref>.

В 2015 році звільнився з поліції за станом здоров'я.<ref>{{cite web |url=https://apostrophe.ua/ua/news/society/accidents/2017-10-26/pri-pokushenii-na-mosijchuka-pogib-podpolkovnik-policii-poyavilis-novye-svedeniya/111273 |title=Під час замаху на Мосійчука загинув колишній підполковник поліції: з'явилися нові відомості |author= |date=2017-10-26 |website=https://apostrophe.ua/ |publisher=[[Апостроф (видання)|Апостроф]] |accessdate=28 жовтня 2017}}</ref>

Після звільнення займався приватною юридичною практикою<ref>[https://m.znaj.ua/society/vybuh-v-kyyevi-cillyu-buv-zovsim-ne-mosijchuk ВИБУХ В КИЄВІ: ЦІЛЛЮ БУВ ЗОВСІМ НЕ МОСІЙЧУК]</ref>.

Займався питанням грамотності звільнення працівників органів внутрішніх справ за люстрацією.


=== Загибель ===


=== Загибель ===
{{main|Теракт у Києві (2017)}}
Ввечері 25 жовтня у Солом'янському районі Києва пролунав вибух, внаслідок якого Михайло Морміль отримав тяжкі поранення. Також було поранено нардепа від «Радикальної партії» Ігоря Мосійчука. Загалом внаслідок вибуху постраждало 5 осіб, серед яких ще жінка і працівник поліції. Поранень зазнав також політолог Віталій Бала, обоє саме виходили з ефіру на телеканалі «Еспресо».

Від отриманих внаслідок вибуху поранень Морміль помер у 17-й лікарні.<ref>{{cite web |url=https://24tv.ua/zamah_na_mosiychuka_u_likarni_pomer_shhe_odin_postrazhdaliy_n881485 |title=Замах на Мосійчука: у лікарні помер ще один постраждалий – Михайло Мормель |author= |date=2017-10-26 |website=https://24tv.ua/ |publisher=[[24 канал]] |accessdate=28 жовтня 2017}}</ref>

На думку блогера-журналіста Ростисла Демчука, терористи полювали не на Мосійчука, а на відставного підполковника МВС, Морміль не став випадковою жертвою і такої ж думки за його словами дотримуються мінери-підривники та інші фахівці<ref>[https://startco.net.ua/2017/10/27/oce-tak-povorot-spravi-na-vsi-180-gradusi/ Оце так поворот справи! На всі 180 градусів! Журналіст розніс версію про замах на радикала Мосійчука]</ref> <ref>[http://www.dsnews.ua/society/mosiychuk-mog-okazatsya-sluchaynoy-zhertvoy-terakta-27102017091500 ОБЩЕСТВО
МОСИЙЧУК МОГ ОКАЗАТЬСЯ СЛУЧАЙНОЙ ЖЕРТВОЙ ТЕРАКТА]</ref> <ref>[https://www.depo.ua/ukr/politics/teroristi-polyuvali-ne-na-mosiychuka-a-na-yogo-ohoroncya-bloger-20171027665188 Терористи полювали не на Мосійчука, а на відставного підполковника МВС, - блогер]</ref>. Юрист-кримінолог [[Ганна Маляр]] вважає, ґрунтуючись на аналізі відеозапису з камери спостереження, що вибух міг бути саме замахом на життя колишнього підполковника міліції Михайла Морміля, який загинув унаслідок вибуху, і якого правоохоронці називають “випадковим перехожим” <ref>[https://hromadskeradio.org/ru/news/2017/10/26/zamah-mig-buty-na-mormilya-a-ne-na-mosiychuka-yurystka-kryminologynya Замах міг бути на Морміля, а не на Мосійчука — юристка-кримінологиня]</ref><ref>[http://ukrreporter.com.ua/politic/deputati-spravi/mosijchuk-jde-na-popravku-pryjmaye-spikera-i-daye-pres-konferentsiyi-video.html Версії вибуху. На кого ж був замах?]</ref>.Такої самої версії дотримується і відомий журналіст-розслідувач та колишній речник МВС полковник [[Стогній Костянтин Петрович|Костянтин Стогній]], ґрунтуючись на відеоматеріалах щодо спрямованості вибуху та інформації з джерел у МВС щодо прецендетного судового процесу проти МВС з приводу втрати здоров'я під час служби у правоохоронних органах, в якому приймав активну участь правозахисник Морміль<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=z1RgZWPmx1w  Странности теракта под "Эспрессо ТВ" - "Неслучайный прохожий" и ошибка телохранителя]</ref>. Друг загиблого Руслан Болгов такої ж думки<ref>[http://fakty.ictv.ua/ua/proisshestvija/20171027-zamah-ne-na-mosijchuka-hto-takyj-myhajlo-mormel/ Замах не на Мосійчука. Хто такий Михайло Мормель]</ref>. Він повідомив, що Мормілю погрожували у зв'язку з судовим процесом<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2017/10/28/7159901/ Вибух на Солом’янці: Друг загиблого каже, що Морміль судився з МВС]</ref><ref>[https://www.vectornews.net/news/society/38834-vibuh-na-solomyanc-morml-dva-roki-sudivsya-z-mvs.html Вибух на Солом’янці: Морміль два роки судився з МВС]</ref>:{{виписка|''«Була судова тяганина з компенсації МВС за два роки. Він боявся за своє життя, оскільки його "наздоганяли" події 2009 року. Було велике, серйозне ДТП, в якому він був учасником і пошкодив спину, після чого похитнулося здоров'я. Його хотіли зробити винним у цьому ДТП»''}}. Натомість МВС заперечує існування будь-яких позовів морміля до відомства<ref>[https://glavcom.ua/news/zamah-na-mosiychuka-mvs-kazhe-shcho-zagibliy-mormil-ne-pozivavsya-do-nih-447453.html Замах на Мосійчука: МВС каже, що загиблий Морміль не позивався до них]</ref>

== Див. також ==
* [[Люстрація в Україні]]

== Посилання ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* {{cite web |url=https://www.obozrevatel.com/ukr/kiyany/crime/mvs-opublikuvalo-foto-ta-osobisti-dani-zhertv-teraktu-v-kievi.htm |title=МВС опублікувало фото та особисті дані жертв теракту в Києві |author= |date=2017-10-26 |website=https://www.obozrevatel.com/ |publisher=[[Обозреватель]] |accessdate=28 жовтня 2017}}
* {{cite web |url=https://vesti-ukr.com/kiev/262745-stohnij-sluchajnyj-prokhozhij-mormel-zhalovalsja-na-slezhku-i-hovoril-o-verojatnom-pokushenii |title=Стогний: "Случайный прохожий" Мормель жаловался на слежку и говорил о вероятном покушении |author=Тарас Козуб |date=2017-10-27 |website=https://vesti-ukr.com/ |publisher=[[Вести (газета)|Вести]] |accessdate=28 жовтня 2017}}
І так було з часів Данила, і це навіть дивлячись на той україно-московитський конгломерат, що являють собою нинішні росіяни. А не на справжніх корінних росіян-московитів - спадкоємців мерян та монголів та прямих пращурів тих людей, хто має предками московитів-великоросів за переписом 1858 року, останнього, коли мовний показник об'єктивно відображав націоанальність, а не пізніше зросійщених українців, що забули чи приховали своє коріння. Адже навіть зараз з людей, що не знають навіть результатів останнього більш-менш малоспаплюженого перепису 1926 року про своїх дідів-прадідів, 39 відсотків росіян пам'ятає про своє українське коріння http://echo.msk.ru/blog/aav/2007478-echo/. А скількох пам'ять стерли - невідомо. Та українець, що не знає про своїх українських предків росіянином не стає, він залишається генетичним українцем, навіть якщо не знає, що він таким є. А ми кажемо про росіян та українців як народи, а не про тих українців, що пам'ятають своє коріння та тих, що забули чи цураються його - це дійсно частини одного роз'єднаного народу.--Yasnodark (обговорення) 13:55, 21 серпня 2017 (UTC)
А звідки взято ті „39 відсотків“ ? Думаю, що набагато менше (навіть узявши до уваги Кубань тощо). І чому підтримують Путіна не біля 60 відсотків (100 - 39), а понад 80 ? --Микола Івкі (обговорення) 13:15, 22 серпня 2017 (UTC)
З сайту "Ехо Москви". Реальних даних немає, вони приховуються. Я раніше рахував десь 22-24 мільйони українців, орієнтуючись на переписи 1858-1926, якщо вважати українцями тих хто має 50 плюс відсотків української крові. Та осіб українського походження так і є - відсотків 40, бо переважна більшість українців Росії вступали у змішані шлюби з росіянами, і 89 відсотків нащадків росіян та українців називає себе росіянами. Таким чином часто українець на 96 відсотків вважає себе росіянином. Яскравий приклад Курков,що
вважає себе росіянином, бо батько його з Росії. А те, що у нього прізвище походить від українського Курко. А у Ростовській обл, звідки його батько за підрахунками громадянина РФ Кабузана у 1920-х роках було 54 відсотки українців - його не хвилює. Адже логічно, що його дід з укрпрізвищем і жив на той час на Ростовщині, де було більшість українців, був українцем, а не з 40 відсотків росіян регіону. Та логіку чомусь відшибає навіть у розумних патріотичних людей. Так само вважав гімнаст Куксенков, лише тому, бо батько його з Росії. Так само вважав мій некровний родич Василенко, що народився в Росії. Бути росіянами у Росії завжди було зручно та безпечно, а нащадки часто і не пам`яють, що їх діди були росіянами за зручністю, а не походженням. Кілька років тому розмовляв з росіянами українськими походження з Казахстану та Стародубщини. Фраза аля: мій дід був хохлом, а я - росіянин має широке поширення серед тамтешніх жителів навіть українських масивів. Ті соцопитування ні про що не кажуть, я сам цим займався. Жодна не героїчна людина у тоталітарній країні не буде відповідати правду на пряме запитання, а скаже те, що хоче чути або найвирогідніше відмовиться. Наприклад навіть нас у мене на екзитполі, відсоток за КПУ на останніх парламентських був тричі менше за реальний результат на відміну від усіх інших 8 перших партій, що практично співпали з реальними результатами, бо люди у 2014 році боялися визнавити, що вони за комуняк. А в РФ все навпаки. За непрямими даними опитувань можу сказати, що підтримка Пу-на становить 42-52 відсотки. І серед цих процентів багато наших перевертнів, бо бути українцем чи мати українське коріння у Росії, не кажучи який ти прихильник Путіна, складніше ніж бути росіянином-антипутінцем. І багато хто обирає шлях найменшого супротиву. А щодо соцопитувань - згодом самі побачити, як його скидати будуть. У Чаушеску за тиждень до повалення намальований рейтинг був ще більший, та йому не допомогло. Бо нормальні люди телефонні номери опитувачам-ФСБ не надають, а без номеру - нема проведеного соцопитування. Навіть у нас - спробуй його видобути. Вчора на території США, вперше з 1776 року, спостерігається повне Сонячне затемнення типу Сарос 145, що відбувається на Землі раз на 18 років, останнього разу це сталося у дні приходу Пу до влади в РФ, що одразу після затемнення 1999 року був призначений прем'єр-міністром, а 31 грудня отримав повну владу. Те, що почнеться у найближчі дні-тижні я гадаю приведе до кінця року до повалення володаря кремлівських пагорбів чи суттєвих зсувів. Та й штатам несодко буде у найближчі роки.

P.S.Хочу привітати вас з прийдешніми Днем Прапора та Днем Незалежності і хай буде з нами сила! Бо на нас чекають важкі випробування.--Yasnodark (обговорення) 16:19, 22 серпня 2017 (UTC)
==Famouse Ukrainian Persons == 
{{#invoke:WikimediaCEETable|table|Q1372399|Q2639333|Q4112073|Q371322|Q1959350|Q786521|Q2382842|Q699547|Q639183|Q336803|Q2388302|Q2704774|Q467914|Q1364361|Q921167|Q4151783|Q8885805|Q2641485|Q4499341|Q551204|Q1985211|Q1713896|Q2454822|Q2422261|Q11787584|Q4123362|Q4457782|Q4170562|Q1963094|Q1374145|Q267058|Q4466509|Q348899|Q1389588|Q342397|Q4213587|Q1142386|Q4082561|Q4443293|Q12145481|Q12140171|}}

* ||1||([[:en:Yuriy Drohobych]])||[[Yuriy Drohobych]]||
* ||2||([[:en:Mykhaylo Maksymovych]])||[[Mykhaylo Maksymovych]]||
* ||3||([[:en:Pavlo Virsky]])||[[Pavlo Virskiy]]||
* ||4||([[:en:Mykhailo Hrushevsky]])||[[Mykhailo Hrushevskiy]]||
* ||5||([[:uk:Заболотний Данило Кирилович]])||[[Danylo Zabolotniy]]||
* ||6||([[:en:Volodymyr Ivasyuk]])||[[Volodymyr Ivasyuk]]||
* ||7||([[:de:Pantelejmon Kulisch]])||[[Panteleimon Kulish]]||
* ||8||([[:en:Ivan Puluj]])||[[Ivan Puluj]]||
* ||9||([[:uk:Іван Георгій Пінзель]])||[[Ivan Georgiy Pinzel]]||
* ||10||([[:en:Gregory Skovoroda]])||[[Hryhorii Skovoroda]]||
* ||11||([[:de:Oles Hontschar]])||[[Oles Hontschar]]||
* ||12||([[:de:Borys Paton]])||[[Borys Paton]]||
* ||13||([[:en:Mykola Leontovych]])||[[Mykola Leontovych]]||
* ||14||([[:fr:Vladyslav Horodetskiy]])||[[Vladyslav Horodetskiy]]||
* ||15||([[:en:Yuri Kondratyuk]])||[[Yuriy Kondratyuk]]||
* ||16||([[:uk:Гулак Микола Іванович]])||[[Mykola Hulak]]||||
* ||17||([[:uk:Вороний Юрій Юрійович]])||[[Yuriy Voroniy]]||||
* ||18||([[:en:Petro Prokopovych]])||[[Petro Prokopovych]]||
* ||19||([[:uk:Холодний Микола Григорович]])||[[Mykola Kholodniy]]||||
* ||20||([[:es:Stephen Timoshenko]])||[[Stepan Tymosjenko]]||
* ||21||([[:uk:Писаржевський Лев Володимирович]])||[[Lev Pisarzhevskiy]]||
* ||22||([[:it:Jurij Fëdorovič Lisjanskij]])||[[Jurij Lisjanskij]]||
* ||23||([[:en:Ivan Mykolaichuk]])||[[Ivan Mykolaichuk]]||
* ||24||([[:en:Mykola Skrypnyk]])||[[Mykola Skrypnyk]]||
* ||25||([[:pl:Mykoła Tereszczenko]])||[[Mykola Tereszczenko]]||
* ||26||([[:en:Fedir Vovk]])||[[Fedir Vovk]]||
* ||27||([[:uk:Думанський Антон Володимирович]])||[[Anton Dumanskiy]]||||
* ||28||([[:uk:Тимченко Йосип Андрійович]])||[[Yosyp Tymchenko]]||||
* ||29||([[:en:Dmytro Yavornytsky]])||[[Dmytro Yavornytsky]]||
* ||30||([[:en:Maksim Kovalevsky]])||[[Maksym Kovalevsky]]||
* ||31||([[:en:Solomiya Krushelnytska]])||[[Solomiya Krushelnytska]]||
* ||32||([[:en:Igor Turchin (handball)]])||[[Igor Turchin]] ||
* ||33||([[:es:Teófanes Prokopóvich]])||[[Pheophan Prokopovych]]||
* ||34||([[:en:Evgeny Paton]])||[[Evhen Paton]]||
* ||35||([[:en:Valentyn Glushko]] )||[[Valentyn Glushko]] ||
* ||36||([[:uk:Караваєв Володимир Опанасович (хірург)]])||[[Volodymyr Karavayev]]||
* ||37||([[:en:Les Kurbas]])||[[Les Kurbas]]||
* ||38||([[:de:Kateryna Bilokur]])||[[Kateryna Bilokur]]||
* ||39||([[:uk:Стражеско Микола Дмитрович]])||[[Mykola Strazshesko]]
* ||40||([[:uk:Птуха Михайло Васильович]])||[[Mykhailo Ptukha]]||
.--[[User:Yasnodark|Yasnodark]] ([[User talk:Yasnodark|talk]]) 17:20, 21 March 2017 (UTC)
'''Найстарші романісти США в області фантастичної літератури''' — найстарші за віком громадяни США — автори фантастичних романів, тобто письменники США, що постійно проживали на території США на час написання даного твору та мали найбільший вік на час завершення останнього роману чи авторської частини в ньому, написанного у будь-якому з напрямків [[література|літератури]], що мають те чи інше відношення до жанру химерної, або [[Жанри фантастичної літератури|фантастичної літератури]].

{| class="wikitable"
! Позиція !! Ім’я та прізвище письменника!! Ім’я та прізвище письменника на мові оригіналу!!Ім’я та прізвище при народженні!!Роки життя!!Місце народження письменника!!Вік автора на час завершення роману чи авторської частини в нім, у роках!!Назва роману!!Назва твору на мові оригіналу!!Наявність співавторства !!Приналежність роману до циклу творів!!Напрям фантастики!!Рік першовидання твору!! Назва твору в українському перекладі!! Рік видання твору в українському перекладі!!Фото
|-
||1||[[Джек Вільямсон]]||Jack Williamson||||(1908—2006)||[[Бісбі]], [[Арізона]], [[США]]||[[97]]||[[Брама Стоунхеджа]]||The Stonehenge Gate||Сольний роман||Позасерійний роман||Тверда наукова фантастика||[[2005]] ||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||2||[[Вільям Керролл]]||William Carroll||||(1915—2014)||[[Сан Франциско]], [[Каліфорнія]], [[США]]||[[94]]||[[Долари Дулі]]||Dooley's Dollars||Сольний роман||Позасерійний роман||||[[2010]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||3||[[Дороті Теннін]]||Dorothea Tanning||||(1910—2012)||[[Ґалесбург]], [[Ілінойс]], [[США]]||[[94]]||[[Безодня]]||Chasm||Сольний роман||Позасерійний роман||||[[2004]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||4||[[Х`ю Б. Кейв]]||Hugh B. Cave||||(1910—2004)||[[Честер]], [[Чешир]], [[Велика Британія]]||[[94]]||[[Гори божевілля]]||The Mountains of Madness||Сольний роман||Позасерійний роман||окультна проза||[[2004]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||5||[[Андре Нортон]]||Andre Norton||||(1912—2005)||[[Клівленд]], [[Огайо]], [[США]]||[[92]]||[[Три руки для скорпіона]]||Three Hands for Scorpio||Сольний роман||Позасерійний роман||||[[2005]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||6||[[Стенлі Лі]]||Stan Lee||||(1922—20..)||[[Нью-Йорк]], [[Нью-Йорк]], [[США]]||[[92]]||[[Зближення]]||Convergence||[[Стюарт Мур]]||Сузір'я Зодіак|||Юнацька фантастика||[[2015]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||7||[[Фредерик Пол]]||Frederik Pohl||||(1919—2013)||[[Нью-Йорк]], [[Нью-Йорк]], [[США]]||[[91]]||[[Під горою]]||All the Lives He Led||Сольний роман||Позасерійний роман||Роман-катастрофа||[[2011]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||8||[[Рей Бредбері]]||Ray Bradbury||||(1920—2012)||[[Вокіґен]], [[Іллінойс]], [[США]]||[[91]]||[[Немо!]]||Nemo!||Сольний роман||||Пригодницька фантастика||[[2013]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||9||[[Ерон Бенк]]||Aaron Bank||||(1902—2004)||[[Нью-Йорк]], [[Нью-Йорк]], [[США]]||[[90]]||[[Лицарський хрест]]||Knight's Cross||[[Е. М. Нейтесон]]||Позасерійний роман||||[[1993]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||10||[[Філіп Хосе Фармер]]||Philip José Farmer||Philip José Farmer||(1918—2009)||[[Нос-терре-хаут]], [[Індіана]]||[[90]]||[[Зло у будинку Пемберлі]]||The Evil in Pemberley House||[[Він Скотт Еккерт]]||[[Пустка Н`ютона]]||Темна [[еротична фантастика]]||[[2009]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||11||[[Курт Сіодмак]]||Curt Siodmak||||(1902—2000)||[[Дрезден]], [[Саксонія]], [[Німеччина]]||[[89]]||[[Тіло Гебріела]]||Gabriel's Body||Сольний роман||Позасерійний роман||||[[1992]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||12||[[Джеймс Ґанн]]||James Gunn||||(1923—20..)||[[Канзас-ситі]], [[Міссурі]], [[США]]||[[89]]||[[Трансцендентне]]||Transcendental||Сольний роман||Позасерійний роман||Тверда наукова фантастика||[[2013]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||13||[[Едгар Гоффман Прайс]]||E. Hoffmann Price||||(1898-1988)||[[Фаулер]], [[Каліфорнія]], [[США]]||[[88]]||[[Операція Ізіс]]||Operation Isis||Сольний роман||Операція||||[[1987]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||14|| [[Філліс Вітні]] ||Phyllis A. Whitney||||(1903—2009)||[[Йокогама]], [[Канаґава]], [[Японія]]||[[86]]||[[Співаючі камені]]||The Singing Stones||Сольний роман||Позасерійний роман||||[[1990]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||15||[[Чарльз Харнесс]]||[[Charles L. Harness]]||||(1915—2005)||[[Колорадо-ситі]], [[Техас]], [[США]]||[[86]]||[[Цибіла, з синьопов'язачних]]||Cybele, With Bluebonnets||Сольний роман||Позасерійний роман||||[[2002]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||16||[[Керол Емшвіллер]]||Carol Emshwiller||||(1921—20..)||[[Енн-Арбор]], [[Мічіган]], [[США]]||[[86]]||[[Таємне місто]]||The Secret City||Сольний роман||Позасерійний роман||[[Фантастика контакту]]||[[2007]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||17||[[Річард Метісон]]||Richard Matheson||||(1926—2013)||[[Еллендейл]], [[Нью-Джерсі]], [[США]]||[[86]]||[[Інші королівства]]||Other Kingdoms||Сольний роман||Позасерійний роман||||[[2013]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||18||[[Лінда Шулер]]||Linda Lay Shuler||||(1910—2011)||[[Лос-Анджелес]], [[Каліфорнія]], [[США]]||[[85]]||[[Нехай мовить барабан]]||Let the Drum Speak||Сольний роман||Часовий цикл||[[Історична фентезі]]||[[1996]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||19||[[Джин Вулф]]||Gene Wolfe||||(1931—20..)||[[Бруклін]], [[Нью-Йорк]], [[Нью-Йорк]], [[США]]||[[84]]||[[Позичена людина]]||A Borrowed Man||Сольний роман||Позасерійний роман||[[Наукова фантастика]]||[[2015]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||21||[[Джек Фінней|Джек Фінні]]||Jack Finney||||(1911—1995)||[[Мілвокі]], [[Вісконсин]], [[США]]||[[83]]||[[З часу до часу]]||From Time to Time||Сольний роман||Час та знову час||Темпоральна фантастика||[[1995]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||22||[[Джон Норман]]||John Norman||||(1931-20..)||[[]], [[]], [[США]]||[[83]]||[[Повстанці Ґора]]||Rebels of Gor||Сольний роман||[[Ґор]]||еротичне [[наукове фантезі]]||[[2013]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||23||[[Бен Бова]]||Ben Bova||||(1932—20..)||[[Філадельфія]], [[Пенсильванія]], [[США]]||[[82]]||[[Смертельна хвиля]]||Death Wave||Сольний роман||Гранд-тур||Тверда наукова фантастика||[[2015]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||24||[[Кліффорд Саймак]]||Clifford D. Simak||||(1904—1988)||[[Мілвілл]], [[Вісконсин]], [[США]]||[[81]]||[[Шосе вічності]]||Highway of Eternity||Сольний роман||Позасерійний роман||[[просторово-часова наукова фантастика]]||[[1986]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||25||[[Ллойд Артур Ешбах]]||Lloyd Arthur Eshbach||||(1910-2003)||[[Палм]], [[Пенсильванія]], [[США]]||[[78]]||[[Чарівниця з Егіди]]||The Sorceress of Scath ||Сольний роман||Брама Люціфера  (Lucifer's Gates)||||[[1988]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||26||[[Єн Воллес]]||Ian Wallace ||Джон Воллес Прічард (John Wallace Pritchard)||(1912-1998)||[[Чикаго]], [[Іллінойс]], [[США]]||[[76]]||[[Мегаломанія]]||Megalomania ||Сольний роман||Кройд (Croyd)||[[м'яка фантастика]]||[[1989]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|}

== Джерела ==


* http://www.isfdb.org/

* http://www.sf-encyclopedia.com/category/themes/theme#articlesF

* http://www.sf-encyclopedia.com/category/authors/author

* http://www.bdfi.net/auteurs/

* https://fantlab.ru/autors

== Жанри твердої наукової фантастики ==

== Жанри «м'якої», або гуманітарної фантастики ==

== Жанри фантастики гумору та абсурду==

Прикладами сатиричної фантастики  є романи «[[Механічний апельсин]]» [[Ентоні Берджес|Ентоні Бьорджеса]], «[[Повсталий з мертвих]]» [[Майю Лассіла]] , «[[Ваш покірний слуга кіт]]» [[Сосекі Нацуме]] , «[[Нотатки кошачого міста]]» [[Лао Ше]] , «[[Доктор Стренджлав]]» [[Пітер Джордж|Пітера Джорджа]], «[[Колір надій - зелений]]» [[Карл Йоган Гольцгаузен|Карла Йогана Гольцгаузена]], «[[Путівник Галактикою для космотуристів|Путівник для тих, хто подорожуэ автостопом по Галактиці]]» [[Дуглас Адамс|Даґласа Едамса]]. До класичних книг пародійної фантастики належать цикли «[[Бернгардт-завойовник]]» [[Сем Люндвалл|Сем Люндвалла]] та  «[[Білл-герой Галактики]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]]. Зразками гумористичної фантастики є збірки оповідань «[[У роботів нема хвостів]]» [[Генрі Каттнер|Генрі Каттнера]] та [[Кетрін Мур]] чи цикл творів «[[Щур з нержавіючої сталі]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]]. 

До абсурдистської фантастики належать такі романи як «[[Еліс у дивосвіті| Аліса у країні чудес]]» [[Льюїс Керролл|Льюїса Керролла]], «[[Світ-підробка]]» [[Деніел Ґелуйє|Деніел Ф. Ґелуйє]], «[[Обмін розумів]]» [[Роберт Шеклі|Роберта Шеклі]] та «[[Білосніжка]]» [[Дональд Бартельмі|Дональда Бартельмі]], цикли творів «[[Павучий світ]]» [[Колін Вілсон|Коліна Вілсона]] чи  «[[Плаский світ]]» [[Террі Претчетт|Террі Претчетта]].  Яскравим прикладом алегоричної фантастики може слугувати «[[Майстер і Маргарита]]» [[Михайло Булгаков|Михайла Булгакова]]. Прикладом плутовського роману є книга «[[Гендерсон - заклинач дощу]]» [[Сол Беллоу|Сола Беллоу]].
:Україномовній людині буде складно шукати англійською, хіба що перейменувати туди і назад для створення перенаправлення. А взагалі проти латинизації вікіпедії.

== Жанри фентезі та надприродної фантастики ==

https://www.obozrevatel.com/society/04698-kloun-nas-shantazhiruet-rossijskogo-oppozitsionera-vyismeyali-v-seti-za-ugrozyi-poroshenko.htm
https://apostrophe.ua/news/world/ex-ussr/2017-07-04/zhurnalisty-uznali-o-begstve-iz-rossii-izvestnogo-oppozicionera/100562
https://forum.pravda.com.ua/index.php?topic=972188.0


https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_most_subscribed_users_on_YouTube


Ані Лорак - Мальви https://www.youtube.com/watch?v=Pw0YzVpk3dw

*https://www.youtube.com/watch?v=5Q-qzjM3PWc
*https://www.youtube.com/watch?v=BfFK1oQaO80
*https://www.youtube.com/watch?v=wspHzprHsrs
*https://www.youtube.com/watch?v=WfuyKMaQQbk
**
*https://www.youtube.com/watch?v=HtPHKrvlCVw
*https://www.youtube.com/watch?v=JC7sE-lhVLg
*https://www.youtube.com/watch?v=ZJAYHQty9Gk
*https://www.youtube.com/watch?v=quZSuSg-ZuE
*https://www.youtube.com/watch?v=tJ7JcweIOZ4
********
*******https://www.youtube.com/watch?v=DUf__0Mf_88*
Verka Serduchka - Dancing Lasha Tumbai (Ukraine) 2007 Eurovision Song Contest https://www.youtube.com/watch?v=hfjHJneVonE
Ruslana - Wild Dances (Ukraine) - LIVE - 2004 Eurovision Song Contest https://www.youtube.com/watch?v=10XR67NQcAc
https://www.youtube.com/watch?v=5sIAIUzAc-g
https://www.youtube.com/watch?v=_4Cswp7smQ0
https://www.youtube.com/watch?v=YLa2fNwgN5M
https://www.youtube.com/watch?v=quZSuSg-ZuE



Вітаю, триває реєстрація щодо участі у місячнику фантастики, що офіційно стартує незабаром, для участі в тематичнику запрошую зареєструватися на його сторінці. Під час можливої відповіді прошу пінгувати.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 13:10, 18 вересня 2017 (UTC)
Цікава ваша думка
??? Яке відношення країна проживання має до патрулювання вікіпедії? — запитує мене один кандидат у патрульні. Як ви вважаєте, чи є ця інфомація важливою під час обрання у патрульні, в контексті інформаційної війни?. http://nv.ua/ukr/ukraine/events/sbu-nazvala-patriotichni-grupi-u-facebook-shcho-administrujutsja-z-rf-z-metoju-destabilizatsiji-653275.html
https://www.youtube.com/watch?v=10XR67NQcAc
https://www.youtube.com/watch?v=DUf__0Mf_88
https://www.youtube.com/watch?v=84JexSOsSWU
https://www.youtube.com/watch?v=pVIvO83_Rtc
https://www.youtube.com/watch?v=6gCbAkqMKYg
https://www.youtube.com/watch?v=V_8yP2lPhXI
https://www.youtube.com/watch?v=HdH3F4kICLw
https://www.youtube.com/watch?v=7OMKRStoLjc
https://www.youtube.com/watch?v=6HGOT2jLWz8
https://www.youtube.com/watch?v=syv-84jabbQ
https://www.youtube.com/watch?v=GsuUcQVohWA
https://www.youtube.com/watch?v=rubukFCESQI
https://www.youtube.com/watch?v=7PNE21Ac9lc
https://www.youtube.com/watch?v=XT8gJUkG1wY
https://www.youtube.com/watch?v=mRqhkwTIuU8
https://www.youtube.com/watch?v=L6M300uBc7U
https://www.youtube.com/watch?v=LAU8HxFtoLE
https://www.youtube.com/watch?v=UAGNwAh45Xg
https://www.youtube.com/watch?v=nB2pXgK6r2o
https://www.youtube.com/watch?v=UFYMQPhIius Мілла Йовович - Ой у гаю при Дунаю, соловей співає
https://www.youtube.com/watch?v=DyNTyrU7ubg
https://www.youtube.com/watch?v=_eJ0L0vBm3k


https://www.youtube.com/watch?v=QseGcWeAhJU Українські пісні, які стали хітами у світі

https://www.youtube.com/watch?v=DMJoUIRgc-I

https://www.youtube.com/watch?v=9AverhY6qAo
https://www.youtube.com/watch?v=uw2j8WXAzXE


https://www.youtube.com/watch?v=5sIAIUzAc-g
https://www.youtube.com/watch?v=QYqB1eyN8B4
https://www.youtube.com/watch?v=I38cgbnU0ng
https://www.youtube.com/watch?v=hc7ye6DYYB0
https://www.youtube.com/watch?v=nB2pXgK6r2o
https://www.youtube.com/watch?v=-MtwBRyDRr8
https://www.youtube.com/watch?v=Pw77NS1lSRY
https://www.youtube.com/watch?v=rLtaSg2L1ws
https://www.youtube.com/watch?v=zxSNsKKVLwk
https://www.youtube.com/watch?v=eOtEC4wCA40
https://www.youtube.com/watch?v=zxSNsKKVLwk
https://www.youtube.com/watch?v=O3cDi-qi0Ew
https://www.youtube.com/watch?v=OuUf0gULIa4
https://www.youtube.com/watch?v=OuUf0gULIa4
https://www.youtube.com/watch?v=VSZyOq4KFN8
https://www.youtube.com/watch?v=Nif4J8eMvHQ
https://www.youtube.com/watch?v=PM5oTkbQwII&list=PL0Rq3wkSR-JAb69tf3TXnJgB8yTOxVbap
https://www.youtube.com/watch?v=xrm86T6G4eo
https://www.youtube.com/watch?v=zCtZ2dlb-eg
https://www.youtube.com/watch?v=OPbRyTpyqco
https://www.youtube.com/watch?v=PM5oTkbQwII&list=PL0Rq3wkSR-JAb69tf3TXnJgB8yTOxVbap
https://www.youtube.com/watch?v=OPbRyTpyqco
Ірина Федишин - Калина (Live)
https://www.youtube.com/watch?v=fBWcb1tTprs
https://www.youtube.com/watch?v=UD8NPm5iWNw
https://www.youtube.com/watch?v=cXvTQisTsB8
https://www.youtube.com/watch?v=ByO3XBCQwmY
https://www.youtube.com/watch?v=sDHGGB1NReU
https://www.youtube.com/watch?v=zhD6hDCiiEw
https://www.youtube.com/watch?v=AFShDQEDpwA
https://www.youtube.com/watch?v=B5fdgC5Tmd4
https://www.youtube.com/watch?v=AKNFqHKwq-c
https://www.youtube.com/watch?v=bhteOLyioXU
https://www.youtube.com/watch?v=UAGNwAh45Xg
https://www.youtube.com/watch?v=hWBttHJdqWs
https://www.youtube.com/watch?v=9lBetYkmyd4
https://www.youtube.com/watch?v=HpR220Rr7y0

https://www.youtube.com/watch?v=DKNWS2eKD4U&list=RDuHEaBk-Cljc&index=15
https://www.youtube.com/watch?v=cVGSjxoolCA
https://www.youtube.com/watch?v=pV3wRM3hJiM
https://www.youtube.com/watch?v=JGQLSObiTEQ
https://www.youtube.com/watch?v=6ZIYUTfuA7g

http://svoeradio.com/listen/Radio-S-R-A-K-A

https://www.youtube.com/watch?v=26X3BlGgjvk

== Ви ще не читали цих чудових книг, тоді ми йдемо до вас (Рекомендація від координатора проекту "Фантастика"): ==

 вітаю, можливо вас щось зацікавить:

[[Користувач:Yukh68|Yukh68 вітаю, можливо вас щось зацікавить:

# [[Джон Браннер]] «[[Драматурги з Єну]]» (The Dramaturges of Yan, 1971) http://coollib.net/b/101032/read
# [[Грег Бір]] «{{Не перекладено|Божа кузня||en|The Forge of God}}» (The Forge of God, 1987) http://coollib.net/b/306224/read#t1
# [[Джон Бойд]] «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) http://coollib.net/b/349195/read
# [[Ллойд Біггл-молодший]] «[[Тихий, негучний голос труб]]» {{Не перекладено|Тихий, негучний голос труб||en|The Still, Small Voice of Trumpets}} (The Still, Small Voice of Trumpets, 1969) http://www.e-reading.club/bookreader.php/6200/Biggl_-_Negromkiii_golos_trub.html
# {{Не перекладено|Емі Томсон||de|Amy Thomson}} «{{Не перекладено|Колір відстані||en|The Color of Distance}}» (The Color of Distance, 1995) http://coollib.net/b/20957/read
# [[Джон Крістофер]] «{{Не перекладено|Світ взимку||en|The World in Winter}}» (The World in Winter, 1962)  http://coollib.net/b/50500/read
# {{Не перекладено|Пітер С. Біґл||en|Peter S. Beagle}} «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Color of Distance}}» (The Pollinators of Eden, 1969) http://coollib.net/b/308077/read
# [[Едмунд Купер]] «[[Культура Овермена]]» «{{Не перекладено|Культура Овермена||en|The Overman Culture}}» (The Overman Culture, 1971)  https://www.saybook.ru/b.php?id=153006-esli-2001--04&page=58
# [[Бен Бова]] «[[Смертельна мрія]]» «{{Не перекладено|Смертельна мрія||en|Death Dream}}» (Death Dream, 1994) http://coollib.net/b/48812/read
# [[Томас Діш]]  «{{Не перекладено|Геноциди||en|The Genocides}}» (The Genocides, 1965) http://coollib.net/b/52369/read
# {{Не перекладено|Джеррі Олшен||en|Jerry Oltion}} «[[Покинуте місце]]» «{{Не перекладено|Покинуте місце||en|Abandon in Place}}» (Abandon in Place, 2000) http://coollib.net/b/125875/read
# [[Фріц Лайбер]] «[[Усі ви — самотні]]» ({{lang-en|You're All Alone}}) або «[[Грішники]]» «{{Не перекладено|Усі ви — самотні||en|You're All Alone}}» (You're All Alone, 1950;доп. 1953;доп., випр. 1980) http://coollib.net/b/220299/read
# {{Не перекладено|Джуліен Мей||en|Julian May}} «{{Не перекладено|Вторгнення (роман)|Вторгнення|it|L'intervento}}» (Intervention, 1987) http://coollib.net/b/25247/read
# [[Сакьо Комацу]] «{{Не перекладено|Викрадачі завтра||ja|明日泥棒}}» (明日泥棒, 1965) http://coollib.net/b/160926/read
# {{Не перекладено|Пірс Ентоні||en|Piers Anthony}} «{{Не перекладено|Макроскоп (роман)|Макроскоп|en|Macroscope (novel)}}» (Macroscope, 1969) http://coollib.net/b/12974/read
# {{нп|Естер М. Фріснер||en|Esther Friesner}} «[[Псалми Ірода]]» «{{Не перекладено|Псалми Ірода||en|The Psalms Of Herod}}» (The Psalms Of Herod, 1996) http://coollib.net/b/14890/read
# [[Роберт Сілвеберг]] «[[Ми — мародери]]»  «{{Не перекладено|Ми — мародери||en|Invaders From Earth}}» (We, the Marauders, 1958) http://royallib.com/read/silverberg_robert/prisheltsi_s_zemli.html#0
# {{не перекладено|Рене Баржавель||fr|René Barjavel}} «{{Не перекладено|Ніч часів||fr|La Nuit des temps}}» (La Nuit des temps, 1968) https://www.litmir.me/br/?b=552589
# {{нп|Аврам Дейвідсон||en|Avram Davidson}} «{{Не перекладено|Фенікс та дзеркало||en|The Phoenix and the Mirror}}» (The Phoenix and the Mirror, 1969)  http://coollib.net/b/144320/read
# {{нп|Ерік Рюкер Еддісон||en|Eric Rücker Eddison}}  «{{Не перекладено|Черв Уроборос||en|The Worm Ouroboros}}» (The Worm Ouroboros, 1922) http://coollib.net/b/177839/read
# {{Не перекладено|Кнут Фалдбаккен||en|Knut Faldbakken}} «[[Країна закату]]» «{{Не перекладено|Країна закату||no|Uår. Aftenlandet}}» (Uår. Aftenlandet, 1974) http://answer.glass-go.com/yurisprudentsiya/num-2393.htm
# {{Не перекладено|Майкл Ґ. Коуні||en|Michael G. Coney}} «[[Бронтомех!]]»  «{{Не перекладено|Бронтомех!||en|Brontomek!}}» (Brontomek!, 1976) http://coollib.net/b/84986/read
# {{нп|Ворд Мур||en|Ward Moore}} «[[Принесіть ювілей]]» «{{Не перекладено|Принесіть ювілей||en|Bring the Jubilee}}» (Bring the Jubilee, 1953) http://coollib.net/b/26133/read
# {{нп|Остін Теппан Райт||en|Austin Tappan Wright}} «{{Не перекладено|Островитанія (роман)||en|Islandia (novel)}}» (Islandia, 1942) https://territaland.ru/load/32-1-0-3027
# {{Не перекладено|Петер Жолдош||en|Péter Zsoldos}} «{{Не перекладено|Надзавдання||hu|A feladat (regény)}}» (A Feladat, 1971) http://coollib.net/b/175527/read
# [[Адам Вишневськи-Снерг]] [[Робот (роман)|Робот]] «{{Не перекладено|Робот (роман)||pl|Robot (powieść)}}» (Robot, 1973) https://www.e-reading.club/bookreader.php/11603/Vishnevskiii-Snerg_-_Robot.html
# [[Фрідьєш Карінті]] «{{Не перекладено|Подорож до Фа-ре-мі-до||en|Voyage to Faremido}}» (Utazás Faremidóba, 1916) http://coollib.net/b/80181/read
# {{Не перекладено|Андре Рюеллан||en|André Ruellan}} «[[Мемо]]» «{{Не перекладено|Мемо||fr|Memo}}» (Memo, 1984) http://coollib.net/b/104678/read
# [[Абашелі Олександр Віссаріонович|Олександр Абашелі]] «[[Жінка у дзеркалі]]» «{{Не перекладено|Жінка у дзеркалі||ka|ქალი სარკეში}}» (The ქალი სარკეში, 1930) http://coollib.net/b/87750/read
# [[Філіп Рот]] «{{Не перекладено|Змова проти Америки||en|The Plot Against America }}» (The Plot Against America, 2004) http://coollib.net/b/139969/read
# [[Енджела Картер]] «{{Не перекладено|Пекельні машини бажання доктора Гоффмана||en|The Infernal Desire Machines of Doctor Hoffman}}» (The Infernal Desire Machines of Doctor Hoffman, 1972) http://coollib.net/b/32053
# [[Доріс Лессінг]] «[[Ми — мародери]]»  «{{Не перекладено|До відома: освоєна планета 5, Шикаста||en|Re: Colonised Planet 5, Shikasta}}» (Re: Colonised Planet 5, Shikasta, 1979) http://coollib.net/b/162845/read
# {{Не перекладено|Анатоль Імерманіс||ru|Имерманис, Анатол Адольфович}} «[[Пірамида Мортона]]» «{{Не перекладено|Пірамида Мортона ||lv|(Mortona piramīda}}» (Mortona piramīda, 1971)  http://coollib.net/b/64826/read
# {{Не перекладено|Кіт Робертс||en|Keith Roberts}} «{{Не перекладено|Павана (роман)||en|Pavane (novel)}}» (Pavane, 1968)  http://coollib.net/b/8218/read
# [[Жуль Верн]]» «{{Не перекладено|Париж у XX столітті||en|Paris in the Twentieth Century}}» (Paris au XXe siècle, 1863 - 1994) 1863 http://coollib.net/b/105787/read

# {{Не перекладено|Подорож до Фа-ре-мі-до||en|Имерманис, Анатол Адольфович}} «[[Змова проти Америки]]»  «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) 
# {{Не перекладено|Подорож до Фа-ре-мі-до||en|Имерманис, Анатол Адольфович}} «[[Ми — мародери]]» «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) 
# [[Емі Томсон]] «[[Змова проти Америки]]»  «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969)

# {{Не перекладено|Подорож до Фа-ре-мі-до||en|Имерманис, Анатол Адольфович}} «[[Змова проти Америки]]»  «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) 
# [[Фрідьєш Карінті]] «{{Не перекладено|Подорож до Фа-ре-мі-до||en|Имерманис, Анатол Адольфович}}» (Utazás Faremidóba, 1916) 
# {{нп|Ворд Мур||en|Ward Moore}} «[[Принесіть ювілей]]» «{{Не перекладено|Принесіть ювілей||en|Bring the Jubilee}}» (Bring the Jubilee, 1953) http://coollib.net/b/26133/read
# {{нп|Остін Теппан Райт||en|Austin Tappan Wright}} «{{Не перекладено|Островитанія (роман)||en|Islandia (novel)}}» (Islandia, 1942) 
# {{Не перекладено|Анатоль Імерманіс||ru|Имерманис, Анатол Адольфович}} «[[Змова проти Америки]]»  «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) 
# [[Фрідьєш Карінті]] «{{Не перекладено|Подорож до Фа-ре-мі-до||en|Voyage to Faremido}}» (Utazás Faremidóba, 1916) 
# {{нп|Ворд Мур||en|Ward Moore}} «[[Принесіть ювілей]]» «{{Не перекладено|Принесіть ювілей||en|Bring the Jubilee}}» (Bring the Jubilee, 1953) http://coollib.net/b/26133/read
# {{нп|Остін Теппан Райт||en|Austin Tappan Wright}} «{{Не перекладено|Островитанія (роман)||en|Islandia (novel)}}» (Islandia, 1942) 
# [[Фрідьєш Карінті]] «{{Не перекладено|Подорож до Фа-ре-мі-до||en|Voyage to Faremido}}» (Utazás Faremidóba, 1916) 
# {{нп|Ворд Мур||en|Ward Moore}} «[[Принесіть ювілей]]» «{{Не перекладено|Принесіть ювілей||en|Bring the Jubilee}}» (Bring the Jubilee, 1953) http://coollib.net/b/26133/read
# {{нп|Остін Теппан Райт||en|Austin Tappan Wright}} «{{Не перекладено|Островитанія (роман)||en|Islandia (novel)}}» (Islandia, 1942) 
# [[Фрідьєш Карінті]] «{{Не перекладено|Подорож до Фа-ре-мі-до||en|Voyage to Faremido}}» (Utazás Faremidóba, 1916) 
# {{нп|Ворд Мур||en|Ward Moore}} «[[Принесіть ювілей]]» «{{Не перекладено|Принесіть ювілей||en|Bring the Jubilee}}» (Bring the Jubilee, 1953) http://coollib.net/b/26133/read
# {{нп|Остін Теппан Райт||en|Austin Tappan Wright}} «{{Не перекладено|Островитанія (роман)||en|Islandia (novel)}}» (Islandia, 1942) 
http://coollib.net/b/181488 жуль верн

http://ruslib.us/Forum/book.unl?Otstup=2225&Reverse=yes шукаю книгу
http://dap.filoso.info/slovari/strana-zakata-knut-faldbakken.php
http://loveread.me/biography-author.php?author=Ostin-Teppen-Rayt
http://royallib.com/read/tiptrimladshiy_dgeyms/mimoletniy_privkus_bitiya.html#0
https://www.e-reading.club/bookreader.php/56369/Tiptri_-_Mimoletnyii_privkus_bytiya.html
http://knijky.ru/authors/dzheyms-tiptri
{{Не перекладено|Белфілд (Північна Дакота)||en|Belfield, North Dakota}}
http://rubuki.com/books/strana-zakata
http://answer.glass-go.com/yurisprudentsiya/num-2393.htm
http://royallib.com/read/tiptrimladshiy_dgeyms/mimoletniy_privkus_bitiya.html#0
http://asil.belukrresurs.org/meditsina/knut-faldbakken-strana-zakata.html
https://www.e-reading.club/book.php?book=101727
http://fillue-4.johndne.pp.ua/?r=36197&q=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0+%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0+%D0%9A%D0%BD%D1%83%D1%82+%D0%A4%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D0%BD.rar&type=book&size=4&date=3&hm=1&hs=1&cl=1&qr=1&pu=1&hfi=1&comt=vk
http://eworkshop.ru/3u/index.php?q=%D0%A1%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%9A%D0%BD%D1%83%D1%82%20%D0%A4%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D0%BD
https://booksbunker.com/search/%D1%81%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%20%D1%84%D0%B0%D0%BB%D0%B4%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BA%D0%B5%D0%BD%20%D1%87%D0%B8%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%8C/

#Вакарчук   https://www.youtube.com/watch?v=iBzlRyz9VNk
#Мія - Розпач https://www.youtube.com/watch?v=8366TuzIVdg
#Мія - Вона https://www.youtube.com/watch?v=Eikf108ed1Q
Влад Дарвин и DARA - Вітрила https://www.youtube.com/watch?v=7NzNUlzfAkQ 103 198 10 вересня 2013 
Плач Єремії - Ти втретє цього літа зацвітеш  https://www.youtube.com/watch?v=ergjjMQywHU

{| class="wikitable sortable"
|-
! №
! Назва
! Виконавець
! К-ть переглядів, млн.
! Дата завантаження
! class="unsortable «|Посилання
|-
|-
||1.||«[[Веселі брате часи настали]]»||[[Вакарчук Святослав Іванович|Святослав Вакарчук]]||align=right|1138700||align=right|14 квітня 2012||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=iBzlRyz9VNk]</center>
|-
||2.||«Люди як кораблі»||[[Скрябін (гурт)|Скрябін]]||align=right|1 078 622||align=right|4 березня 2015 ||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=O3cDi-qi0Ew]</center>
|-
||3.||«Вона»||[[Плач Єремії]]||align=right|3 011 000||align=right|28 березня 2010||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=OPbRyTpyqco]</center>
|-
||4.||«Вона»||[[Мія|Мія]]||align=right|8256||align=right|11 квітня 2011||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=8366TuzIVdg]</center>
|-
||3.||«В полонi»||[[Гордієнко Наталія Володимирівна|Superdivka]]||align=right|29 083||align=right|12 липня 2010 ||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=hquyOZpGnYE]</center>    
|-
||5.||«Пристрасть»||[[Огнєвіч Злата Леонідівна| Злата Огневич]]||align=right|61 987||align=right|17 травня 2013||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=pDnEyaPCqqI]</center>
|-
||6.||«Тебе це може вбити»||[[С.К.А.Й. (гурт)|С.К.А.Й]]||align=right|608 209||align=right|20 листопада 2009 ||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=9H4Rp1N7xeI]</center>
|-
||7.||«8-й колір»||[[Мотор'ролла]]||align=right|593 059||align=right|28 січня 2011||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=-_dcvMuK9uU]</center>
|-
||8.||«Тримай»||[[Соловій Христина Іванівна|Христина Соловій]]||align=right|9988000||align=right|8 квітня 2015||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=JGQLSObiTEQ]</center>
|-
||9.||«Меч Арея»||[[Тінь сонця (гурт)|Тінь сонця]]||align=right|1 091 308||align=right|15 червня 2014||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=KtKaXc_AEF8]</center>
|-
||10.||«Пташечка»||[[Vivienne mort]]||align=right|959 414||align=right|20 липня 2016||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=AFShDQEDpwA]</center>
|-
||11.||«Тримай»||[[Соловій Христина Іванівна|Христина Соловій]]||align=right|9988000||align=right|8 квітня 2015||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=JGQLSObiTEQ]</center>
|-
||12.||«Така Зима»||[[Табаков Павло Анатолійович|Павло Табаков]]||align=right|86 638||align=right|10 грудня 2012 ||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=CqZkGwQXlJU]</center>
|-
||13.||«Ти найкраща»||[[Влад Дарвін]] та [[Альоша (співачка)|Alyosha]]||align=right|2 884 047||align=right|11 серпня 2011 ||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=O3cDi-qi0Ew]</center>
|-
||14.||«Рiчка»||[[Юлiя Рай|Юлiя Бодай]]||align=right|125 468||align=right|10 липня 2008||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=c9gHH4jiPCE]</center>
|-
||15.||«Наодинцi»||[[Бумбокс]]||align=right|2 831 618||align=right|3 січня 2010 ||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=8PhF1D3bGS8]</center>
|-
||16.||«Там, де ти є...»||[[Ані Лорак]]||align=right|89 230||align=right|2 серпня 2013||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=3Dh4uRzkQJ4]</center>
|-
||17.||«Люди як кораблі»||[[Скрябін (гурт)|Скрябін]]||align=right|1 078 622||align=right|4 березня 2015 ||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=O3cDi-qi0Ew]</center>
|-
||2.||«Люди як кораблі»||[[Скрябін (гурт)|Скрябін]]||align=right|1 078 622||align=right|4 березня 2015 ||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=O3cDi-qi0Ew]</center>
|-
||11.||«Тримай»||[[Соловій Христина Іванівна|Христина Соловій]]||align=right|9988000||align=right|8 квітня 2015||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=JGQLSObiTEQ]</center>
|-
||49.||«А я пливу»||[[Alekseev]]||align=right|3,292||align=right|6 квітня 2015||<center>[[Файл:Logo of YouTube (2015-2017).svg|40px|link=https://youtu.be/zOB5XtpjvNk]]</center>
|-
||49.||«А я пливу»||[[Ірина Білик]]||align=right|197 042||align=right|20 жовтня 2010||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=su_7cKgQJeg]</center>
|-
||50.||«Ніжно»||[[Кароль Тіна Григорівна|Тіна Кароль]]||align=right|3270||align=right|23 березня 2012||<center>[[Файл:Logo of YouTube (2015-2017).svg|40px|link=https://youtu.be/wElAGhPc77E]]</center>
|-
||12.||«Ти моя»||[[Табаков Павло Анатолійович|Павло Табаков]]||align=right|129 598||align=right|14 грудня 2011 ||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=TQq9LIID4oM]</center>
|-
||9.||«Меч Арея»||[[Тінь сонця (гурт)|Тінь сонця]]||align=right|29 716||align=right|5 листопада 2016||<center>[https://www.youtube.com/watch?v=KtKaXc_AEF8]</center>
|}

Жінка у дзеркалі
Матеріал з Вікіпедії - вільної енциклопедії
Жінка в дзеркалі
Жінка в дзеркалі Абашелі.jpg
Росії видання плакат (1961)
автор	Олександр Abashians
ілюстратор	Спиридон Цинцадзе, а. Бандзеладзе
країна	грузинська РСР
мова	грузинський
тема	зовнішня цивілізація
жанр	наукова фантастика
Дата публікації	1930
сторінка	200
Жінка в дзеркалі - Абашелі фантастичний роман, який в 1930 році був опублікований. Робота вдруге в 1961 році опублікував «Література і мистецтво», потік в 1968 році, чверть невеликого видання в 1981 році, г - н Абашидзе ,редакцією невідомого видавця. В кінці роману опубліковано в серії «грузинського радянського роман» [1] , який також опублікованій іншу грузинську фантастику , Іван Кіпіані « Амон, тисячі років по тому .» «Жінка в дзеркалі» цей жанр є один з першого малюнкарозглянутого в Грузії. Ця робота була переведена на російську, і набагато більш популярнініж в Грузії,що свідчить безліч публікацій. [2] Роман розділений на кілька частинпередбачених. Перша велика частина дії відбувається на землі, в космосі, а третій, принаймні - на Марсі.



# {{нп|Аврам Дейвідсон||en|Avram Davidson}}  «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Phoenix and the Mirror}}» (The Phoenix and the Mirror, 1969) 
# [[Емі Томсон]] «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) 
# [[Емі Томсон]] «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) 
# [[Емі Томсон]] «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) 
# [[Емі Томсон]] «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) 
# [[Емі Томсон]] «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) 
# [[Емі Томсон]] «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) 
# [[Емі Томсон]] «{{Не перекладено|Опилювачі Едему||en|The Pollinators of Eden}}» (The Pollinators of Eden, 1969) 

Фентезі - жанр фантастики, який зазвичай використовує чари та інші надприродні явища як первинний елемент сюжету, тему чи місце подій книги. Багато творів в межах жанру відбувається в уявних світах, де магія і магічні істоти є загально прийнятними. Фентезі, як правило, відрізняється від жанрах наукової фантастики і фантастики жахів тим, що автори її творів, як правило, уникають наукових і моторошних тем відповідно, хоча є багато спільного між трьома, бо всі вони є піджанрами фантастичної літератури. Різновидами фентезі [[героїчна фентезі]], [[висока фентезі]], [[наукова фентезі]] (або сайнс фентезі), [[міська фентезі]], [[історична фентезі]], [[дитяча фентезі]] та [[казки|казкова фантастика]], [[міфологічна фантастика]] та [[епічна фантастика]], [[романи про видумані країни]] та [[темне фентезі|темна фентезі]].

[[Дитяча фентезі]] - жанр фентезі, орієнтований на дитячу та підліткову аудиторію, проте не виключає наявності у тексті твору жорстких елементів сюжету, непритаманних казковій фантастиці, на базі яких він виник . Яскравою демонстрацією подібного твердження є присутність подібних деталей у книгах циклу «[[Гаррі Поттер]]» [[Джоан Роулінґ|Джоан К. Роулінґ]]. [[казки|Казкова фантастика]] являє собою ту частину дитячої літератури, твори якої містять фантастичні елементи. Прикладами казкової фантастики є  «[[Снігова королева]]» [[Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]], «[[Пітер Пен|Пітер Пен та Венді]]» [[Джеймс Баррі|Джеймса Беррі]], «[[Чарівник країни Оз]]» [[Лаймен Френк Баум|Л. Френка Баума]], «[[Синій птах]]» [[Моріс Метерлінк|Моріса Метерлінка]], «[[Маленький принц]]» [[Антуан де Сент-Екзюпері|Антуана де Сент-Екзюпері]] та «[[Міо, мій Міо]]» [[Астрід Ліндґрен]]. Помітними зразками  міфологічної фантастики, що розкриває та розвиває теми та сюжети міфів, є «[[Бог світла|Володар світла]]» [[Роджер Желязни|Роджера Желязни]], «[[Аргонавти]]» [[Хаїм Олівер|Хаїма Олівера]], «[[Загадка Прометея]]» [[Лайош Мештерхазі|Лайоша Мештерхазі]], «[[Критський робот Талос]]» [[Стеліос Мойсідес|Стеліоса Мойсідеса]], «[[Мінотавр]]» [[Тур-Оґ Брінґсвярд|Тур-Оґа Брінґсвярда]], «[[Мідас]]» [[Вольфганг Жешке|Вольфганга Жешке]] та  «[[Персі Джексон, приборкувач блискавок]]» [[Рік Ріордан|Ріка Ріордана]]. Cвоєрідним різновидом міфологічної фантастики є [[химерна проза]]. Також до міфологічної фантастики є  близькою епічна фантастика, до якої належать [[Рамаяна]] та [[Махабхарата]], «[[Беовульф]]» та роман [[Джон Чепмен Ґарднер|Джона Чепмена Ґерднера]] «[[Ґрендел]]», «[[Калевала]]» під редакцією [[Еліас Ленрот|Еліаса Ленрота]] та одноіменний  цикл романів [[Еміль Петайя|Еміля Петайя]]. До героїчної [[фентезі]] належать цикл «[[Конан-варвар]]» [[Роберт Говард|Роберта Говарда]] та «[[Ельрік з Мелнібоне]]» [[Майкл Муркок|Майкла Муркока]]. Близькою до героїчної [[фентезі]] є так звана [[висока фентезі]], найбільш яскравим зразком якої є всесвітньо відомий роман [[Джон Рональд Руел Толкін|Джона Р. Р.  Толкіна]] «[[Володар перснів]]» . Стандартним обов'язком автора високої фентезі стало виписування дрібних деталей фантастичного світу, в якому відбуваються події книги. Жанр ,як правило, характеризується наявністю у творі певних фантастичних рас (ельфи, гноми, гобліни), концепції чар, докладними мапами місць подій, пророцтвами, що віщують лихо, винайденими мовами та великими чи навіть багатотомними розмірами тексту. Прикладами романів про видумані країни є «[[Безкінечна історія|Історія без кінця]]» [[Міхаель Енде|Міхаеля Енде]] та «[[Малафрена]]» [[Урсула Ле Гуїн|Урсули К. Ле Ґуїн]]. Найбільш популярним різновидом історичної фентезі є [[артуріанська фентезі]], серед найпомітніших зразків якої  «[[Смерть Артура]]» [[Томас Мелорі|Томаса Мелорі]], «[[Меч у камені]]» [[Теренс Вайт|Теренса Г. Вайта]] та «[[Кришталевий грот]]» [[Мері Стюарт]] та «[[Діва короля]]» [[Вера Чепмен|Віри Чепмен]]. На межі [[фентезі]] та [[наукової фантастики]]  знаходиться такий напрям жанру фантастичної літератури як [[наукова фентезі]], класичними прикладами якої є  повісті [[Джек Венс|Джека Венса]]«[[Повелителі драконів]]» та «[[Остання фортеця]]» . Міську фентезі репрезентують «[[Петербузькі повісті]]» [[Микола Гоголь|Миколи Гоголя]] чи «[[Нічна варта]]» [[Сергій Лук`яненко|Сергія Лук`яненка]]. До [[темне фентезі|темної фентезі]], що лежить посередині між героїчною фентезі та фантастикою жахів, належать цикли «[[Темна вежа]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґа]], «[[Князь пустки]]» [[Ричард Скотт Беккер|Ричарда Скотта Беккера]], «[[Чорний загін]]» [[Глен Кук|Глен Кука]] чи [[Вампірські Хроніки]] [[Енн Райс|Енн Райса]].

Містика (від грец. Μυστικός - «прихований», «таємний») - жанр надприродної фантастики, що обґрунтовує віру в існування надприродних сил, з якими таємничим чином пов'язана і здатна спілкуватися людина, а також художньо описує сакральну релігійну практику, яка ставить на меті переживання безпосереднього єднання з Богом (чи богами, духами, іншими нематеріальними сутностями) та займається розкриттям сукупністі теологічних і філософських доктрин, присвячених виправданню та осмислення цієї практики [11]. Достойними зразками містики та містичної фантастики є «[[Ґолем]]» [[Густав Майрінк|Густава Майрінка]],  «[[Доктор Мірабіліс]]» [[Джеймс Бліш|Джеймса Бліша]], «[[Диявол - мертвий]]» [[Рафаель Лафферті| Р. А. Лафферті]] та «[[Подорож до зірки короля пекла]]» [[Є Юнле]]. Готичну прозу у фантастиці представляютьтакі книги як «[[Замок Отранто]]» [[Гораціо Волпол|Гораса Волпола]], «[[Мельмот-блукач]]» [[Чарльз Метьюрін|Чарльза Метьюріна]], «[[Химерна історія доктора Джекіла та містера Гайда]]» [[Роберт Льюїс Стівенсон|Роберта Льюїса Стівенсона]], «[[Нічні оповідання]]» [[Ернст Теодор Амадей Гофман|Е. Т. А. Гофманна]], «[[Тиха та зручна місцина]]» [[Пітер Біґл|Пітера С. Біґла]] та «[[Розполовинений віконт]]» [[Італо Кальвіно]].

Фантастика жахів (англ. Horror literature, horror fiction; часто просто «жахи» або навіть «ужастики», іноді й запозичене з англійської «хорор») - жанр художньої літератури, що розкриває сюжети та теми, які призначені чи мають потенціал, щоб налякати або досягти переляку своїх читачів, викликаючи почуття жаху і терору . Літературний історик Дж. Е. Каддон [10] визначив твір жахів, як "шматок фантастики в прозі змінної довжини, який шокує ... або навіть лякає читача, чи, можливо, викликає почуття відрази чи ненависті".  Це створює моторошну і страшну атмосферу. Цей жанр близький до жанрів «фентезі» та «містики», хоча кожен з них являє собою окремі течії фантастичної літератури . Містика і фантастика жахів, тим не менш, часто відносять до однієї підгрупи фантастики через численні подібності, проте відмінності в них є також. Слід зазначити, що термін «фантастика жахів» не завжди сприймається тотожним терміну «література жахів», бо останній має більш широке значення, адже «жахи» далеко не завжди належать до фантастики . Книги жанру мають як абсолютно незбагненні сюжетні моменти, так і прозу, засновану на реальних подіях (наприклад, «психологічні трилери», як правило, часто взагалі не мають жодного фантастичного елементу). Проте, все ж таки, жах у книгах жанру, як правило, є надприродним, хоча він може і не мати суто надприродного характеру. В таких випадках центральна загроза твору у жанрі «хоррор» може бути витлумачено як метафора для великих страхів суспільства.

Найчастіше у фантастиці жахів є обмежений набір тематизованих персонажів, запозичених, як правило, з окультної прози чи низової міфології різних народів: вампіри, зомбі, перевертні, примари, демони та ін. Часто, але не завжди в фантастиці жахів розповідається про надприродне в прямому сенсі слова. До фантастики жахів належать «[[Сказане мертвою головою]]» [[Мор Йокаї|Мора Йокаї]], «[[Міфи Ктулху]]» [[Говард Лавкрафт|Говарда Лавкрафта]], «[[Привид опери]]» [[Ґастон Леру|Ґастона Леру]], «[[Цирк доктора Лао]]» [[Чарльз Фінней|Чарльза Фінні]],«[[Геноциди]]» [[Томас Діш|Томаса М. Діша]], «[[Дзвоник]]» [[Кодзі Судзукі]] , «[[Мішок з кістками]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґ]] чи «[[Вогнища Едему]]» [[Ден Сіммонс|Дена Сіммонса]]. Окультна проза - це саме той жанр на основі якого і виникла фантастика жахів. Він присвячений контакту з потойбічними силами та художньо описує сюжети і теми окультизму (від лат. Occultus - прихований) - сукупності навчань і традицій, які стверджують, що існують приховані і невідомі науці сили і явища в людині і космосі (природі), досвід яких доступний лише людям з «особливими здібностями» або «обраним».  До таких вчень відносяться алхімія, астрологія, каббала, спіритуалізм, теософія, теургія. З цим пов'язані ворожіння, спіритизм, чаклунство, магія, шаманізм, парапсихологія, паранормальні явища, екстрасенсорика, вірування в зв'язок з потойбічним світом. Окультизм часто розуміється синонімом езотеризм - або позначає лише традиції ритуальних практик. Найвідомішими зразками окультної прози є романи «[[Денверський двійник]]» [[Джордж Ґріффіт|Джорджа Ґріффіса]], «[[Життєвий еліксир]]» [[Віра Крижановська|Віри Крижановської]],  «[[Майя]]» [[Віра Желяхівська|Віри Желяхівської]], «[[Омен]]» [[Девід Зельцер|Дейвіда Зельцера]], «[[Екзорцист]]» [[Вільям Пітер Блетті|Вільяма Пітера Блетті]] та «[[Дитя Розмарі]]» [[Айра Левін|Айри Левіна]]. Ще одним жанром фантастичної літератури, що має свої витоки  в окультній прозі [[паранормальна фантастика]] - жанр фантастичної літератури, в якому перебіг сюжетів творів зосереджується навколо людей чи іншопланетян з надприродними здібностями, та зокрема її різновид - екстрасенсорна фантастика. Помітні книги цього жанру  «[[Фокусник с Мейфера]]» [[Джордж Ґріффіт|Джорджа Ґріффіса]], «[[Паломництво: книга Людей]]» [[Зенна Гендерсон|Зенни Гендерсон]], «[[Бар'єр]]» [[Павел Вежинов|Павела Вежинова]], «[[Мертва зона]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґа]], «[[Таємне коло]]» [[Ліза Джейн Сміт|Лізи Джейн Сміт]] та «[[Зірки - мета моя]]» [[Альфред Бестер|Альфреда Бестера]].

== Жанри історичної та реалістичної фантастики ==

На стику наукової фантастики та фентезі з історичною прозою з'явилися такі жанри фантастичної літератури як [[альтернативна історія]], [[криптоісторія]], квазісторична проза та історична фентезі. Виразними зразками [[альтернативна історія|альтернативної історії]], що описує так званий кружний шлях історичний подій, показуююючи альтернативний шлях історії на відміну від реального минулого, є романи «[[Подаруй мені ювілей]]» [[Ворд Мур|Ворда Мура]], «[[Людина у високому замку]]» [[Філіп Дік|Філіпа К. Діка]], «[[Якби фюрер знав]]» [[Отто Базіль|Отто Базіля]], «[[Павана]]» [[Кіт Робертс|Кіта Робертса]], «[[Якби Південь переміг у Громадянській війні]]» [[Маккінлі Кантор|Маккінлі Кантора]], «[[Ґарібальді біля Ґетисбергу]]» [[П'єро Проспері|П'єро Ф. Проспері]], «[[Пекло Бенеша]]» [[Йозеф Несвадба|Йозефа Несвадба]]. Прикладом криптоісторії є романи «[[Бізнес]]» [[Єн Бенкс|Ієна Бенкса]] чи «[[Овернський клірик]]» [[Андрій Валентинов|Андрія Валентинова]]. Прикладом квазіісторичної прози є книга «[[Невидимі міста]]» [[Італо Кальвіно]]. У жанрі [[магічний реалізм]] написані романи «[[100 років самотності]]» [[Габріель Гарсія Маркес|Габріеля Гарсія Маркеса]], «[[Зникнення святої]]» [[Жоржи Амаду]] та «[[Алхімік]]» [[Пауло Коельйо|Па́улу Коелью]]. «[[Cюрреалізм|Cюрреалістична проза]]» представлена книгами  «[[Жінка у пісках]]» [[Кобо Абе]], «[[Пустеля]]» [[Жан Марі Гюстав Ле Клезіо|Жана М. Ґ. Ле Клезльо]] чи «[[Будинок спить]]» [[Анна Каван|Анни Каван]]. Особливе місце з-поміж творів фантастичної літератури займають романи про доісторичне минуле - такі як [[По вогонь]]» [[Жозеф Роні-старший|Жозефа Роні-старшого]], «[[Ловці мамутів]]» [[Едуард Шторх|Едуарда Шторха]], «[[Танок тигра]]» [[Бйорн Куртен|Бйорна Куртена]], «[[Діти Землі]]» [[Джин Марі Еуел]]  та цикл  «[[Вигнанці у Пліоцені]]» [[Джуліен Мей]]. Останній також має відношення до  паранормальної фантастики, та зокрема її напрямку - екстрасенсорної фантастики.

На межі політичного триллеру та наукової фантастики зародився піджанр політична фантастика. Серед книг політичної фантастики можна відзначити «[[Сім днів у травні]]» [[Флетчер Нібел|Флечера Нібела]] та [[Чарльз Бейлі|Чарльза Бейлі]], «[[Порада та згода]]» [[Аллен Друрі|Аллена Друрі]] та «[[Файл «Вектор»]]» [[Генрі Саттон|Генрі Саттона]]. Соціальним проблемам та темам політики найчастіше присвячені романи про близьке майбутнє. серед них виокремлюються «[[На вищих щаблях]]» [[Артур Гейлі|Артура Гейлі]], «[[Озброєні табори]]» [[Кіт Рід]], «[[Ветеринар]]» [[Пер Йоршильд|Пера Йоршильда]] та [[Країна закату]]» [[Кнут Фальдбаккен|Кнута Фальдбаккена]]. До романів про віддалене майбутнє можна віднести  «[[За мільйон років]]» [[Драгутин Іліч|Драгутина Іліча]], «[[Сюрреаль 3000]]» [[Сюзанна Маршаль|Сюзанни Маршаль]], а також повість «[[За тисячу років]]» [[Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]].

== Інші жанри фантастики ==

Зразками  фантастичної поезії є віршовані романи та поеми «[[Божественна комедія]]» [[Данте Аліґ'єрі|Данте Аліґ'єрі]], «[[Гамлет]]» [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]], «[[Аніара]]» [[Гаррі Мартінсон|Харрі Мартінсона]] та збірки «[[Де робомиш і роболюді бігли в робомістах]]»  [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]] і «[[Драконяча оповідь]]» [[Фльор Едкок]].ґ

Окрему нішу займають фантастичні графічні романи, і зокрема манга-романи, та фантастична літературна критика.

У зв`язку з багаторічним домінування чоловіків у фантастиці та власне чоловічої фантастики у жанрі виникла [[феміністична фантастика]], що розкриває фантастичні теми з погляду жінки. Прикладами феміністичної фантастики «[[Жіночий чоловік]]» [[Джоанна Расс|Джоанни Расс]], «[[Прогулянка до межі світу]]» [[С'юзі Чарнас|С'юзі Макі Чарнас]], «[[Подорож до країни жінок]]» [[Шері Теппер|Шері С. Теппер]], «[[Псалми Ірода]]» [[Естер Фріснер|Естер М. Фріснер]]. Проте не всі жінки працюють саме у феміністичній фантастиці,наприклад, колишній агент ЦРУ Еліс Шелдон (1915-1987), що писала під псевдонімом [[Джеймс Тіптрі-молодший|Джеймс Тіптрі-молодший]] віддавала перевагу жорсткій фантастиці, зокрема описувала жінок скоріше з боку чоловіка, ніж жінки, причому настільки автентично, що майбутній гросмейстер фантастики [[Роберт Сілверберґ|Роберт Сілверберґ]] висловив тезу, що «припускати думку, що [[Джеймс Тіптрі-молодший|Джеймс Тіптрі-молодший]] може виявитися жінкою - повна несенітниця».

Слід зазначити, що значна частина фантастичних книг має відношення не до одного певного жанру чи напрямку, а одразу до кількох, наприклад, книга [[Елджернон Блеквуд|Елджернона Блеквуда]] «[[Джон Сайленс, лікар невідкладної допомоги]]» являє  собою помісь окультної прози, медичної фантастики, паранормальної фантастики та  фантастичного детектива.

Практично уся палітра жанрів, сюжетів та ідей фантастичної літератури представлена у багаторічній праці праці Генріха Альтова «[[Регістр науково-фантастичних ідей и ситуацій]]» .

== Джерела ==

1. http://www.sf-encyclopedia.com/category/themes/theme#articlesF

2. http://www.isfdb.org/cgi-bin/directory.cgi?author

3. http://www.bdfi.net/auteurs/

4. Генрих Альтов. Регистр научно-фантастических идей и ситуаций, 1996

5.Оккультизм // Большой энциклопедический словарь

6.Ляликов Д. Н. Оккультизм // Большая советская энциклопедия: В 30 т. - М.: "Советская энциклопедия", 1969-1978.

7.Ушаков Д. Н. Оккультизм // Толковый словарь русского языка.


8. https://en.wikipedia.org/wiki/Fantasy


9. https://en.wikipedia.org/wiki/Horror_fiction


10.Cuddon, J.A. (1984). "Introduction". The Penguin Book of Horror Stories. 
Harmondsworth: Penguin. p. 11. ISBN 0-14-006799-X.

11.Мистика и мистицизм // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.

==Визначення==
Хочу звернути вашу увагу, що фентезі - слово жіночого роду, бо воно є похідним від слово "фантазія" та має той самий зміст на жаль не всім це відомо. Прикро, що ви не звернулися до мене, бо це середньоріддя множится не зважаючи на зусилля критиків.

Найавторитетніше галузеве видання СНД «Энциклопедия фантастики. Кто есть кто». Под ред. Вл. Гакова, 1995 на відміну від непрофільних видань, завжди вживає фентезі у жіночому роді. Ось приклади:
* Триумфальное возвращение Мэй в НФ пришлось на нач. 1980-х гг. и было ознаменовано публикацией колоритной «Саги об исходе в плиоцен»; ее ге-рои — соц. аутсайдеры, испытывая дискомфорт в технол. 22 в., с помощью открытого к той поре «временного вихря» совершают исход в доисторич. прошлое Земли, где сталкиваются с двумя враждующими расами (см. Первые люди, Путешествия во времени). Серия, представляющая собой яркий и интеллигентный образец приключенческой НФ (на стыке с «героической фэнтези»), состоит из романов: «Многокрасочная земля» [The Many-Coloured Land] (1980; «Локус» −82),….
* Необычайно плодовитым оказался творческий выход Муркока в жанре «героической фэнтези» (Брит. премия фэнтези-67 «за общий вклад в развитие жанра»). Им создано неск. серий, в отд. случаях они пересекаются, образуя как бы «суперсерию», в основе к-рой всегда находится герой-сверхчеловек — образ может быть положительным (Вечный Чемпион) или отрицательным (монарх-альбинос Эльрик с его заколдованным мечом), — защищающий порядок в столкновении с силами хаоса (см. Энтропия). Перу М. принадлежит критическая работа, посвященная жанру фэнтези, — «Волшебство и дикий роман: исследование эпоса фэнтези» [Wizardry and Wild Romance: A Study of Epic Fantasy] (1987). Ниже приводятся составы его серий….
* Первым романом Курц начала серию «героической фэнтези», местом действия к-рой выбран параллельный мир, имеющий нек-рое сходство со ср.-век. Уэльсом; населяют его люди и «дерини», обладающие колдовскими чарами (объяснение им лежит на пересечении традиционной магии и экстрасенсорного восприятия), что вызывает неизбежные преследования со стороны официальной церкви (см. Мифология в НФ, Религия);
продолжения:…
* Известность и успех Мак-Эвой (а также Премию им. Джона Кэмпбелла за 1984 г., присуждаемую «самому многообещающему молодому автору») принес роман-дебют «Чай с Черным Драконом» [Tea With the Black Dragon] (1983; «Локус»-84), оригинальная комбинация «твердой» (естественнонаучной) НФ (действие происходит в мекке высоких технологий США — Кремниевой долине), ориенталистской фэнтези (эксцентричной героине, потерявшей дочь, помогает китаец-маг…"
: А ось класифікація фантастики від відомого українського критика-фантастикознавця Михайла Назаренка http://nevmenandr.net/nazarenko/sf.php 
*http://epizodsspace.(зайве)no-ip.org/bibl/tm/2000/10/romantika.html - ця стаття відомого російського критика та письменника-фантаста Анта Скаландіса. посилання розірвав через спамфільтр, (зайве) - треба вилучити під час гугл-пошуку.

* Яна Дубинянська http://old.dyvensvit.org/articles/3457.html
*https://fantlab.ru/series204
*http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=EC&P21DBN=EC&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=fullwebr&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=U=&S21COLORTERMS=0&S21STR=%D0%A85(7%D0%A1%D0%9F%D0%9E)6-4%20%D0%90%D1%81%D0%BF%D1%80%D1%96%D0%BD%20%D0%A0.%20534 УГОЛЬНІКОВА Наталія. Гумористична фентезі у творчості Р. Аспріна. — канд. філол. наук. — спеціальність 10.01.04 — література зарубіжних країн. — Сімферополь, 2014. 
*https://coollib.com/b/296736
*https://fantlab.ru/work16446
*http://www.dissercat.com/content/slavyanskaya-fentezi

Фэнтези (от англ. fantasy) — сущ., несклоняемое, женского рода. Жанр, сочетающий черты фантастики и сказаний, эпосов, мифологии (Толковый словарь современного русского языка. Языковые изменения конца ХХ столетия. Под ред. Г.Н. Скляревской — М.: "Астрель", 2001).

Павло Амнуель: 	
[info]amnuel@lj 
2006-05-23 07:44 (ссылка)
И я за женский. Но не только потому, что привык, а и потому, что фэнтези - часть фантастики (ж.р.), а фантастика - часть литературы (ж.р.), а в фантастике есть научная (ж.р.), прогностическая (ж.р.), сказочная (ж.р.) и так далее. И вдруг среди всех этих милых женщин появляется некое создание среднего рода. Ощущение лично у меня возникает странное - будто среди живых появляется нечто неодушевленное... Впрочем, может, так оно и есть?

*https://amnuel.livejournal.com/
*https://lartis.livejournal.com/
*http://www.rusnauka.com/NIEK_2006/Philologia/3_17601.doc.htm
*http://archive.li/MWnko

http://www.npr.org/2011/08/11/139085843/your-picks-top-100-science-fiction-fantasy-books
http://www.vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v23/part_2/3.pdf
[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]])

== Госты програми та спікери ефіру == 

Список осіб, що були гостями студії на радіо "Вісті" чи давали йому ексклюзивні інтерв'ю

Вітаю!Прихильнник Воннегута,  а ще раніше Якудза, видаляють мої категорії, чи не допоможете?

Cуть проблеми - у моїй відповіді Розвотеру

-- [[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]). 14:10, 18 червня 2015 (UTC)

Добрий день, пане {{пінг|Yasnodark}}! Я не великий спец у категоріях і письменниках. Фантастику раніше любив читати, але не так вже щоб і багато. Тобто, хотілося б і більше, але, більшість книжок читав ще в школі. Це не зовсім довге обговорення, на мій погляд, тому всіх деталей не зрозумів. В той же момент суть наче вловив. Дійсно, з того, що Ви зараз додали, то я схиляюся до Вашої позиції. Але ж я не бачу позиції інших сторін, чи не так? Крім того, на жаль, буває таке, що хтось інший, що займається подібними речами в нашому СПІЛЬНОМУ проекті, має КАРДИНАЛЬНО іншу позицію! І це, як не дивно(!) - нормально! Всі ж бо АБСОЛЮТНО різні люди, тому і природньо, що і ставлення РІЗНЕ навіть до ОДНАКОВИХ речей. Ну, якщо хочете моєї поради - то тут треба ДОМОВЛЯТИСЯ. ТЕРПЛЯЧЕ пояснювати ЧОМУ саме ТАК, а не інакше. Вікіпедисти, за рідких виключенням - логіки, тому тут проблем не має бути. Ну якби, це те що в голову прийшло. :-) З повагою, --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 18:08, 18 червня 2015 (UTC)

ПС. Тільки сьогодні спілкувався із вікіпедистами Чернігова і запитували чому в шаблоні письменник автограф не показується. Не думав, що і на СО сьогодні буде ще одне повідомлення майже на цю тему. :-) --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 18:09, 18 червня 2015 (UTC)
:Дякую за увагу, хоча не зрозумів, що то за пінг перед моїм псевдо.Хотілося б щоб ви прийняли участь у дискуcії на сторінці обговорення категорій [[ВП:ОК]]. .
--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]). 11:37, 19 червня 2015 (UTC)
:: Та я там вже приймав участь. Не моя парафія, то не знаю, чи там я ще щось буду писати. а пінг - то, щоб у Вас вгорі біля Обговорення вилізла червона циферка - що значить, ВАМ ПОВІДОМЛЕННЯ. Чи бачили Ви такі червоні цифри вгорі? Досить зручно когось пінганути, щоб людина знала, що там просять її уваги. :-) --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 13:41, 19 червня 2015 (UTC)--[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 13:41, 19 червня 2015 (UTC)

:::Чи не могли б ви відпатрулювати статті [[Жанри фантастичної літератури]], а також

[[Фріц Лайбер]], [[Урсула Ле Гуїн]], [[Фредерик Пол]], [[Деніел Кіз]], [[Бабич Міхай]]

--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]). 13:37, 22 червня 2015 (UTC)
::::Добрий день! Чи не могли б ви все ж глянути на кінець обговорення категоризації письменників, схоже дехто зовсім не розуміє різниці між поняттями [[мова]] та [[національність]]. Мало того він та його любі друзі закликають на сторінці адмінів перетворити вільну енциклопедію на підневільну диктатуру з обмеженим доступом для редагувань категорій!Коли врешті-решт для подібних рішень, а також будь-які блокування чи видалення статей буде потрібно хоча б 15 голосів, нехай назбирають, а потім приймають рішення, а то як зазвичай - порадяться двоє обраних і заблокують третього, саме так було зі мною два місяці тому.Також я за відкриті вибори усіх адмінів та патрульних, де враховуються лише голоси [[За]], як на будь-яких виборах, бо якщо б враховувалися голоси [[Проти]], то Верховній Раді ніколи б не було Свободи чи ОБ.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]). 14:39, 4 липня 2015
::::Прочитав вашу відповідь щодо розбірок - мабуть справа в тому, що ви - виважений та об`єктивний патрульний.Бо інші сильно зловживають своїм становищем.На жаль, нормальні адміни та патрульні нікуди не хочуть встрявати, інші ж прихватизували вікіпедію, хоча вони навіть не є її піонерами - і видаляють, нищать, правлять та роблять, що їм заманеться.
--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]). 14:49, 4 липня 2015
:::: Зараз я не скільки про себе, як про загальні принципи вікіпедії. зокрема в області категоризації.Бо як можна вважати, [[:Категорія:єврейські письменники]], [[:Категорія:англійські письменники]]  та - [[:Категорія:французькі письменники]] - категорії за мовами?Ну це ж маячня. --[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]). 13:59, 5 липня 2015

О! Бачу, що Ви змінили трохи тон! Це дуже добре! ;-) Ну а щодо колег - ну а що тут зробиш? Вже всі є такі, як є. І тут більше вже власного вміння переконувати залежить, що буде далі. Ну, і з категоріями, в тому числі. Ще таке - чому ж ТАК вперто пишете в одну тему? ;-0 Я ж наче вже разів 5 прохав писати в НОВІЙ темі, щоб не шукати, де саме відповідь... Ну, я то тепер звик дивитися зміни, раз Додати тему Ви чомусь не натискаєте.... --[[Користувач:Nickispeaki|Nickispeaki]] ([[Обговорення користувача:Nickispeaki|обговорення]]) 16:04, 5 липня 2015 (UTC)


Вітаю! До[[Nickispeaki]]. Допоможіть , будь-ласка, у мене виник конфлікт редагувань з Trydence щодо статті [[Ганапольський Матвій Юрійович]]. Він огульно називає людину українофобом та та безупинно видаляє усі мої редагування спрямовані на відновлення нейтральності статті. Причому я навіть не видаляв його неаргументовану єресь з "Телекритики" без жодних посилань,я просто додав коментарі, та вилучив ярлик "українофоб" і він ще каже про авторитетность джерел, при цьому жодних сам не надав. 
:::::Я ж посилаюся на сайт радіо 
* http://radio.vesti-ukr.com/persons/1175-matvej-hanapolskij.html
* http://radio.vesti-ukr.com/online/view=video.html, 

*https://www.youtube.com/watch?v=8DccsnFSrNE, особливо подивіться з часу 2:54:28 вранішнього ефіру за 3 липня - ... а тепер про хороше...,

:::::його канал youtube https://www.youtube.com/watch?v=8DccsnFSrNE щодо поглядів героя статті, 

:::::на * http://argo-unf.at.ua/load/kozlov_ivan/191 щодо того, що він є украинським письменником-фантастом, 

:::::я сам дивився 20 років тому як він вів чудове шоу "Ігри гладіаторів", яке вів саме Ганапольський - це доказ, що він є телеведучим,

:::::Він звинувачує людину, усі 4 бабусі та дідусі якої загинули від Холокосту, в тому, що він на емоціях заявив, що він проти навішання ярликів, проте Триденсе сам навішує ярлик "українофоба" на радіоведучого, що протестує власне проти цього чи не дивно? Адже Ганапольський порівнював не організаторів Львіського форуму, а їх кокретну дію.Хіба б до українофоба кожен тиждень ходив Антон Геращенко,  хіба б Садовий двічі зустрічася з ним , хіба спікер Ради цитував би українофоба, хіба Кузьма - вважав його [[Радіо "Вісті"]] єдиною номальною радіостанцією, а гуру укр. журналістики -Андрій Куликов та Микола Вересень - називали цю станцію - проукраїнською. Подібні думки про роботу станції висловлювали Мустафа Наєм та Олексій Мочанов.
:::::Спершу він працював театральним режисером, а пізніше почав писати статті та  фантастику саме в Україні, зараз теж працює в Україні на радіо, тому по-пеше він український режисер, письменник та журналіст, а  вже потім -російський, крім того, в Росії вже 25 років працює на найбільш ліберальній радіостанції - "Ехо Москви", його дружина  - грузинка, а він також працював на грузинському телебаченні за часів Саакашвілі.

Trydence грубо порушує головне правило вікіпедії - нейтральність

'''Політика нейтральної точки зору''' стверджує, що статті повинні писатися неупереджено для того, щоб читач одержував уявлення про реальний стан справ.

Можна легко помилитися в розумінні '''політики нейтральної точки зору'''. Ця політика не означає можливості написання статті з якоїсь однієї єдиної неупередженої, «об'єктивної» точки зору. Навпаки, ця політика встановлює, що ми повинні ''чесно представити всі існуючі точки зору'' і стаття не повинна декларувати, мати на увазі або натякати на те, що яка-небудь із представлених точок зору є єдино правильною.

Щодо пред'яв Trydence 
ВП:ВР, ВП:АД, ВП:ОД, то всі вони мають меншу вагу за нейтральність
Якщо [[Вікіпедія:Правила і настанови|правила]] заважають вам покращувати чи підтримувати якість Вікіпедії, сміливо '''ігноруйте їх'''.<ref><small>Це правило було впроваджено засновником Вікіпедії Джимбо Вейлзом, що видно з таких сторінок [http://nostalgia.wikipedia.org/wiki/Rules_to_consider], [http://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Wikipedia:Ignore_all_rules&diff=prev&oldid=70516723]</small></ref>

--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 14:47, 3 липня 2015 (UTC)
{{в роботі}}
[Категорія:Жанри фантастики]] [Категорія:Фантастика]]

 P. S. Хочу зазначити, що за всіма ознаками користувач не мешкає у Європі, наймовірніше місце проживання - Східний Сибір. Мабуть саме тому на сторінці цього не зазначено. Проте зможуть перевірити технічні фахівці.
{{Литературное произведение
 |Название            = Псы Господни 
 |Название-оригинал   = The Hounds of God
 |Изображение         = The Hounds of God.jpg
 |Ширина              = 
 |Подпись изображения = 
 |Жанр                = исторический роман
 |Автор               = Рафаэль Сабатини
 |Язык оригинала      = английский 
 |Написан             = 
 |Публикация          = 1928 год
 |Отдельное издание   = 
 |Издательство        = 
 |isbn                = 
 |Перевод             = А. Биндерман
 |Предыдущая          = 
 |Следующая           = 
 |Lib                 = 
 |Викитека-текст      = 
}}

'''«Псы Господни»''' ([[англ.]] ''The Hounds of God'') — [[исторический роман]] английского писателя [[Рафаэль Сабатини|Рафаэля Сабатини]], написанный в 1928 году. Действие романа происходит в 1587—1589 годах, исторические события англо-испанской войны и крушение «[[Непобедимая армада|Непобедимой армады]]» служат фоном для развертывания главной любовной линии.

== Сюжет ==
Джервас Кросби, молодой человек из знатной семьи, влюблен в леди Маргарет Тревеньон — свободолюбивую и независимую красавицу. Маргарет вполне устраивает статус девицы, и она не хочет выходить замуж за кого бы то ни было, однако Джервас не оставляет попыток добиться её руки и сердца.

Джервас пускается в плаванье под командованием [[Фрэнсис Дрейк|Фрэнсиса Дрейка]] и участвует в нескольких дерзких рейдах на [[Сан-Доминго]] и [[Картагена|Картагену]]. Эти операции ещё больше обостряют и без того натянутые отношения Англии и Испании. Осенью 1588 года [[Филипп II Испанский]] посылает к берегам Англии «[[Непобедимая армада|Непобедимую армаду]]». Однако благодаря внезапно разразившемуся шторму, который заставил испанские корабли разделиться, и грамотному командованию Дрейка, «Непобедимая армада» была почти полностью уничтожена.

Дон Педро де Мендоса, единственный выживший с разбившегося о скалы [[галеон]]а, оказался выброшенным на берег [[Корнуолл]]а. На вражеской земле ему грозит почти неминуемая гибель, однако оставаться на побережье нет смысла. Дон Педро углубляется в лес и встречается с прогуливающейся леди Маргарет. Испанец вручает Маргарет свой меч, формально становясь её пленником и гарантируя таким образом свою безопасность. Отец леди Маргарет, граф Роджер Тревеньон, был знаком с отцом дона Педро, а потому соглашается укрыть испанца в своем поместье, хотя это и взывает неодобрение общественности.

Дон Педро живёт в поместье Тревеньонов скорее на правах гостя, нежели пленника, ему удается завоевать расположение леди Маргарет и её друзей из числа молодых английских дворян. Джервас не скрывает своей ненависти к испанцу, который оказывает знаки внимания его возлюбленной, однако в их конфликте Маргарет неизменно принимает сторону дона Педро.

Дон Педро искренне влюбляется в леди Маргарет, она же принимает его ухаживания, хотя не испытывает к нему особых чувств и не понимает, что своим поведением больше разжигает в нём страсть. Из Испании присылают выкуп за свободу дона Педро (хотя ни граф, ни Маргарет не требовали этого), и пленник должен вернуться на родину. Он просит Маргарет проводить его до берега, чтобы попрощаться перед тем, как он сядет в шлюпку. Маргарет соглашается. На берегу дон Педро признается Маргарет в любви, и когда девушка, поняв ситуацию, в которой оказалась, пытается вырваться, приказывает испанским матросам её схватить и силой увозит на свой корабль. Джервас становится свидетелем похищения, но не может помочь Маргарет.

Дон Педро игнорирует требования Маргарет немедленно позволить ей вернуться в [[Корнуолл]] и приставляет к ней фрея Луиса, чтобы священник подготовил её к принятию [[католичество|католичества]]. Дон Педро тешит себя надеждами, что ему удастся завоевать любовь Маргарет и она станет его женой. Однако Маргарет, воспитанная в [[протестантизм]]е, сопротивляется обращению и однажды во время спора со священником произносит фразу «''Я готова состязаться с вами, сэр, пока один из нас не падет в битве''». Фрей Луис понимает её буквально и утверждается в мысли, что Маргарет — ведьма, одержимая дьяволом.

Когда корабль прибывает к берегам Испании, фрей Луис доносит [[Святая Инквизиция|Святой Инквизиции]] о том, что на борту находится [[еретик|еретичка]]. Доминиканцы арестовывают Маргарет и дона Педро, который пытался защитить её. Дону Педро грозят серьёзные обвинения: связь с еретичкой, богохульство, нападение и убийство священнослужителей, однако он — представитель аристократической семьи и племянник [[кардинал]]а, поэтому все скорее склонны поверить, что его околдовали. Таким образом, признание невиновности одного означает смертный приговор для другого. Инквизиторы ищут доказательства виновности Маргарет и лазейки в праве для оправдания дона Педро (несмотря на то, что он сам признает себя виновным, чтобы облегчить участь Маргарет). Хотя явных доказательств колдовства не было, оставалось обвинение в ереси, по которому Маргарет приговорили к [[сожжение на костре|сожжению на костре]]. Благодаря заступничеству своего дяди-кардинала дон Педро понес сравнительно легкое наказание за содеянное.

Тем временем Джервас добивается [[аудиенция|аудиенции]] у королевы [[Елизавета I|Елизаветы]], чтобы просить её помощи в деле освобождения Маргарет. Королева возмущена фактом похищения английской дворянки и пишет королю Филиппу II письмо, в котором угрожает казнить пленных испанских аристократов, если Маргарет не вернется в Англию. С этим письмом Джервас отправляется в Испанию и передает послание Филиппу. Испанский король в конце концов вынужден согласиться с требованием Елизаветы и подписывает бумагу об освобождении Маргарет. Джервас едва успевает доставить королевский приказ кардиналу-архиепископу в [[Толедо]] до приведения приговора в исполнение. Маргарет спасена, и возвращается в Англию вместе с Джервасом. По всей видимости, она наконец поняла, что любит его.

== См. также ==
* [[Прекрасная Маргарет]] — роман [[Генри Райдер Хаггард|Генри Райдера Хаггарда]] со схожим сюжетом


[[:Категория:Романы 1928 года]]
[[:Категория:Романы Рафаэля Сабатини]]
[[:Категория:Книги об Инквизиции]]
[[:Категория:Художественные книги об Испании]]
[[:Категория:Исторические романы о XVII веке]]
[[:Категория:Приключенческие романы на английском языке]]
{{Литературное произведение
 |Название            = Удачи капитана Блада
 |Название-оригинал   = The Fortunes of Captain Blood
 |Изображение         =Stories of Captain Blood.jpg 
 |Подпись изображения = 
 |Жанр                = историко-приключенческая повесть
 |Автор               = [[Рафаэль Сабатини]]
 |Язык оригинала      = английский
 |Написан             = [[1936]]
 |Публикация          = 
 |Отдельное издание   = 
 |Издательство        = 
 |Перевод             = В.Тирдатова
 |Викитека-текст      =
}}
{{К удалению|2017-06-21}}
'''«Удачи капитана Блада»''' — третья книга [[Сабатини, Рафаэль|Рафаэля Сабатини]] о [[капитан Блад|капитане Бладе]], изданная в [[1936 год в литературе|1936]] [[год]]у.

Структурно произведение представляет из себя шесть отдельных повестей о приключениях капитана Блада, сюжетно не связанных между собой (или со слабой связью). Хотя в книге присутствуют ближайшие соратники Питера Блада, известные читателю по первому роману «[[Одиссея капитана Блада]]», в ней нет упоминания о любви главного героя к Арабелле Бишоп. Описываемые в книге события происходят примерно между [[1686]] и [[1690 год]]ами.

== Названия и переводы ==
{{Нет источников в разделе|дата=2012-06-25}}
Оригинальное английское название «The Fortunes of Captain Blood» в редких случаях переводят на русский как «Фортуна капитана Блада». Такой перевод является транскрипцией, которая недостаточно точно передает смысловое значение, поэтому общепринятое название сборника на русском — «Удачи капитана Блада». Так же в ранних изданиях можно встретить альтернативные названия отедельных повестей-глав.
{| class="wikitable" style="margin:auto;"
|-
!Оригинальное название
!Общепринятый перевод
!Альтернативный перевод
|-
|&nbsp;1. The Dragon’s Jaw
|&nbsp;1. Пасть Дракона
|&nbsp;1. Под флагом «Марии Глориосы»
|-
|&nbsp;2. The Pretender
|&nbsp;2. Самозванец
|&nbsp;2. Появление лжекапитана
|-
|&nbsp;3. The Demostration
|&nbsp;3. Демонстрация
|&nbsp;3. Тайное становится явным
|-
|&nbsp;4. The Delivirance
|&nbsp;4. Избавление
|&nbsp;4. Укрощение строптивой
|-
|&nbsp;5. Sacrilege
|&nbsp;5. Святотатство
|&nbsp;5. Отпущение грехов
|-
|&nbsp;6. The Eloping Hidalga
|&nbsp;6. Сбежавшая идальга
|&nbsp;6. Странные незнакомцы
|-
|}

== Сюжет ==
=== Пасть Дракона ===
Питер Блад принимает на борт своего корабля четверых испанцев, потерпевших [[кораблекрушение]]. Одним из них оказывается дон Иларио де Сааведра, новый губернатор [[Эспаньола|Эспаньолы]], который прибыл в [[Новый Свет]], чтобы оказать содействие [[маркиз]]у Риконете в поимке капитана Блада. Несмотря на это обстоятельство, Блад оказывает испанцу медицинскую помощь и доставляет в испанский порт [[Санто-Доминго]]. Сойдя на берег, дон Иларио распоряжается позволить [[корсар]]скому кораблю заняться ремонтом и запастись пресной водой на небольшом безлюдном островке, расположенном у входа в бухту. Пираты не успевают закончить ремонт, так как к Эспаньоле приближается эскадра маркиза Риконете. [[Капитан Блад]], воспользовавшись выгодным стратегическим положением островка, блокирует Пасть Дракона (вход в гавань Санто-Доминго). Маркиз Риконете вынужденно дает Бладу гарантии безопасности, и его корабли бросают якорь в порте [[Санто-Доминго]]. Несмотря на данные обещания, бывший губернатор Санто-Доминго и маркиз Риконете без ведома дона Иларио решают атаковать пиратов. Узнав об их замысле, капитан Блад придумывает план оставить свой корабль «Сан-Фелипе» и быстро захватить [[флагман]] адмирала «Марию Глориосу», команда которого сошла на берег, чтобы атаковать корсаров с суши. Захватив пустой корабль, Блад и его команда благополучно покинули Пасть Дракона.

=== Самозванец ===
Питер Блад узнает, что испанское поселение [[Картахена]] было разграблено неким пиратом, выдававшим себя за Блада. Однако двум испанским кораблям с сокровищами удалось уйти от морских разбойников и добраться до [[Пуэрто-Рико]]. Блад решает прибегнуть к хитрости и захватить эти корабли с ценностями. Он прибывает в город [[Сан-Хуан-де-Пуэрто-Рико]], представившись губернатору как дон Педро Энкарнадо, посланник [[адмирал]]а Риконете. Блад передает губернатору — дону Себастьяну — фальшивое письмо, в котором тому предписывается передать командование всеми вооруженными силами Сан-Хуана дону Педро де Энкарнадо. Под предлогом защиты острова от мнимой атаки, Блад разоружает галеоны с ценностями и приказывает перевезти большее количество гарнизона Сан-Хуана в поселок Сан-Патрико. Однако планы капитана нарушает внезапное нападение пиратов, под командованием самозванца, который выдает себя за Питера Блада. Разозленный наглостью самозванца, Блад предпринимает ряд военных маневров для защиты города. Хотя Сан-Хуан ненадолго попадает в руки [[пират]]ов, благодаря действиям Блада испанцам удается с ними справиться. Самозванца арестовывают и казнят. Питер Блад предлагает отконвоировать корабли с сокровищами в безопасное место, и испанцы с благодарностью принимают предложение. Естественно, разоруженные галеоны не оказывают сопротивления, когда им становится ясно их истинное положение.
=== Демонстрация ===
Шевалье де Сентож прибывает на [[Тортуга|Тортугу]] с приказом от министра Франции, в котором губернатору Тортуги д’Ожерону предписывается прекратить торговлю с пиратами и [[флибустьер]]ами. Губернатор пытается объяснить посланнику, что такой приказ не только разорит его колонию, но и помешает флибустьерам сдерживать агрессию Испании. Шевалье де Сентож не верит, что Испания, которая не ведет войны с Францией, может представлять какую-то угрозу для французских кораблей и колоний. После отплытия посланника, д’Ожерон рассказывает Бладу о приказе, направленном ограничить деятельность пиратов. Блад серьёзно обеспокоен как возможной потерей выгоды, так и перспективами, которые получат испанцы, если флибустьеры исчезнут. Капитан обещает губернатору предпринять ещё одну попытку переубедить шевалье. Блад устраивает демонстрацию: «Мария Глориоса» под видом испанского корабля атакует судно, на котором плывет де Сентож с супругой, а «[[Арабелла (судно)|Арабелла]]» оказывает своевременную помощь французам. Убедившись на собственном примере в том, что испанцы действительно проявляют агрессию по отношению к нейтральным кораблям, а флибустьеры препятствуют испанской гегемонии в Карибском море, шевалье де Сентож отменяет свои распоряжения.

=== Избавление ===
[[Натаниэль Хагторп]] просит капитана Блада посодействовать освобождению своего брата Тома Хагторпа, который уже более двух лет находится в рабстве. Том был куплен [[полковником Бишопом]], но немного позже его выкупил сэр Джеймс Корт, губернатор острова [[Невис]], из-за прихоти своей вздорной жены, которая заинтересовалась Томом. Однако, когда молодой человек отверг любовные притязания хозяйки, он вновь оказался на плантациях. Блад берет в заложники Джеффри Корта, двоюродного брата сэра Джеймса Корта, намереваясь обменять его на Тома. Блад прибывает на Невис, сначала [[инкогнито]], но затем сообщает своё имя и открыто заявляет, что отпустит Джеффри, если губернатор согласится освободить Тома Хагторпа, в противном же случае Джеффри повесят на рее. Однако сэр Джеймс неожиданно отказывается от подобной сделки и настаивает на том, чтобы повесить Тома, не заботясь при этом о судьбе двоюродного брата. Выясняется, что между леди Корт и Джеффри был роман, о котором узнал сэр Джеймс. Блад предлагает другое решение — он соглашается увезти Джеффри подальше от Невиса и внушить ему мысль не искать больше встреч с леди Корт, а взамен сэр Джеймс отпустит Тома. Губернатор соглашается с таким предложением, Блад вместе с Томом возвращаются на корабль, а Джеффри Корт, по-видимому, покидает [[Вест-Индия|Вест-Индию]].

=== Святотатство ===
 
Блад узнает, что губернатор и [[алькальд]] испанского порта [[Гавана]] фактически ограбили капитана английского торгового судна, воспользовавшись лазейкой в законах, а позже пытались потопить его судно. Английскому капитану Тому Уокеру удалось спастись на захваченной испанской [[карака|караке]]. Решив, что такое деяние не должно остаться безнаказанным, Блад организовывает мистификацию. Он прибывает в Гавану и сообщает губернатору, что у него в плену находится [[кардинал]]-[[архиепископ]] дон Игнасио де ла Фуэнте, прибытия которого испанцы ждали со дня на день. Кардинала изображает переодетый Ибервиль, а свиту — матросы, однако обман остается незамеченным. Блад требует губернатора вернуть капитану Уокеру деньги, которые были у него отняты и сверх этого выплатить выкуп за свободу архиепископа в сто тысяч [[дукат]]ов. Мнимый кардинал проявляет заинтересованность в происшествии с капитаном Уокером, а, узнав подробности, резко осуждает губернатора и алькальда за мошенничество. Под тем предлогом, что его высадка в Гаване грозит губернатору судом и, возможно, смертной казнью, Ибервиль заявляет, что не станет сходить на берег в этом порте. Обман обнаружился лишь две недели спустя, когда в Гавану прибыл настоящий кардинал.
=== Бежавшая идальга ===
Находясь в испанском поселении Рио-де-ла-Ача, Блад становится свидетелем нападения троих испанцев на англичанина. Причиной столкновения послужила девушка. Блад вступает в драку, заставляя испанцев отступить. Оказывается, что англичанин Джордж Ферфакс и испанка Исабела представляют собой влюбленную пару, а атаковавшие Ферфакса были брат девушки и его друзья. Блад вместе с раненым Ферфаксом и Исабелой поднялись на борт «Цапли» — корабля Ферфакса, что вполне соответствовало планам Блада, который стремился покинуть испанские владения. Блад попросил англичанина в благодарность за оказанную помощь подвести его до [[Тортуга|Тортуги]]. Это неосторожно высказанное желание позволило Фэрфаксу догадаться, что на его корабле находится разыскиваемый [[флибустьер]] Питер Блад. Ферфакс решает выдать Блада маркизу Риконете за вознаграждение, Исабела возражает против такого поступка по отношению к человеку, который их спас. Они ссорятся, и Ферфакс приказывает запереть девушку в каюте, а Блада в трюме. Однако пират предупреждает действия Ферфакса и, угрожая [[шкипер]]у, заставляет сменить курс и плыть обратно к Рио-де-ла-Ача. Блад и Исабела высадились на берег, девушка вернулась к своей семье, а Блад — на нейтральный остров [[Кюрасао]].

== Персонажи ==
Как и в романе «[[Хроника капитана Блада]]», часть персонажей (а именно капитан Блад и его соратники) упоминаются и являются главными действующими лицами романа, а другая часть появляется в одной или нескольких главах.

=== Главные герои: ===
* [[Питер Блад]]
* Эдвард Волверстон 
* канонир Нед Огл
* штурман Джереми Питт
* дон Иларио де Сааведра, назначенный королём Испании новым губернатором Эспаньолы
* штурман Чеффинч
* экс-губернатор Сан-Доминго дон Клементе Педросо
* маркиз-адмирал Риконете
* Натаниэль Хагторп
* самозванец выдававший себя за Блада
* губернатор Пуэрто-Рико дон Себастьян Мендес
* донья Леокадия, жена дона Себастьяна Мендеса
* полковник Варгас, командующий фортом Санто-Антонио на Пуэрто-Рико
* капитан Аранья
* месье де Сентонж, инспектор французской Вест-Индской кампании
* господин Д'Ожерон, губернатор Тортуги
* мадемуазель де Сентонж
* капитан Люзан
* сэр Джеймс Корт, представляющий на Невисе губернатора Подветренных островов
* леди Корт, его жена
* Том Хагторп, брат Натаниэля Хагторпа
* Джеффри Корт, брат Джеймса Корта, любовник его жены
* капитан Ибервиль
* донья Исабелита
* капитан Хорхито
* мейнхеер Клаус

== См. также ==
{{Капитан Блад}}
{{Произведения Рафаэля Сабатини}}

== Ссылки ==
* [http://lib.ru/PRIKL/SABATINI/udachi.txt Удачи капитана Блада в Библиотеке Максима Мошкова]
{{Литературное произведение
 |Название            = Хроника капитана Блада
 |Название-оригинал   = 
 |Изображение         = 
 |Подпись изображения = 
 |Жанр                = роман
 |Автор               = Рафаэль Сабатини
 |Язык оригинала      = 
 |Написан             = 
 |Публикация          = 1931
 |Отдельное издание   = 
 |Издательство        = 
 |Перевод             = 
 |Lib                 = http://lib.ru/PRIKL/SABATINI/hronika.txt
 |Викитека-текст      =
}}

'''«Хроника капитана Блада»''' — второй роман [[Рафаэль Сабатини|Рафаэля Сабатини]] о [[Питер Блад|капитане Бладе]], изданный в [[1931]] [[год]]у

== Сюжет ==
Роман «Хроника капитана Блада» является второй частью трилогии о [[Капитан Блад|капитане Бладе]]. Действие романа начинается на Тортуге, куда [[капитан Блад]] вместе с двадцатью беглыми каторжниками прибыл на захваченном ими фрегате испанского флота «Синко Льягас». Основные события в первой и второй главе связаны с капитаном Истерлингом. Тот пытается сначала обманом, а затем и силой захватить корабль Блада и его малочисленной команды. Далее капитан Блад посещает остров [[Пуэрто-Рико]], где он обманывает местного губернатора с целью освобождения своих матросов, остров [[Антигуа]], где помогает английским поселенцам отбить атаку испанцев. По возвращении на Тортугу его предает Каузак - один из его бывших соратников, который схватил капитана вместе с охотником Сэмом. Но похитители становятся жертвой своей алчности - Сэм застреливает Каузака и выпивает вино, в которое Каузак налил [[яд]]а. Вскоре после этих событий флотилия капитана Блада направляется в поход за [[золото]]м в испанское поселение Санта-Мария. Предложивший поход [[Индейцы|индеец]] Бразо Ларго пытался вернуть свою дочь, влюбленную в командира форта. По возвращении на Тортугу шкипер Джереми Питт влюбляется в дочь губернатора острова [[Ожерон]]а Люсьен и идет на дуэль с Тондером, еще одним женихом Люсьен, известным дуэлянтом и блестящим фехтовальщиком. При помощи капитана Блада, который ослепляет Тондера, направляя ему в глаза луч солнца, отражённого отполированным подсвечником, Питт тяжело ранит своего опасного противника. В последующих двух главах события разворачиваются на французском острове [[Мари-Галант]]. Последние главы книги заканчиваются очередным поражением капитана Истерлинга у рифа Галлоуэя.

== Ссылки ==
* [http://www.gutenberg.org/ebooks/1965 Captain Blood by Rafael Sabatini — Project Gutenberg]
{{Литературное произведение
 |Название            = Хроника капитана Блада
 |Название-оригинал   = 
 |Изображение         = 
 |Подпись изображения = 
 |Жанр                = роман
 |Автор               = Рафаэль Сабатини
 |Язык оригинала      = 
 |Написан             = 
 |Публикация          = 1931
 |Отдельное издание   = 
 |Издательство        = 
 |Перевод             = 
 |Lib                 = http://lib.ru/PRIKL/SABATINI/hronika.txt
 |Викитека-текст      =
}}

'''«Хроника капитана Блада»''' — второй роман [[Рафаэль Сабатини|Рафаэля Сабатини]] о [[Питер Блад|капитане Бладе]], изданный в [[1931]] [[год]]у

== Сюжет ==
Роман «Хроника капитана Блада» является второй частью трилогии о [[Капитан Блад|капитане Бладе]]. Действие романа начинается на Тортуге, куда [[капитан Блад]] вместе с двадцатью беглыми каторжниками прибыл на захваченном ими фрегате испанского флота «Синко Льягас». Основные события в первой и второй главе связаны с капитаном Истерлингом. Тот пытается сначала обманом, а затем и силой захватить корабль Блада и его малочисленной команды. Далее капитан Блад посещает остров [[Пуэрто-Рико]], где он обманывает местного губернатора с целью освобождения своих матросов, остров [[Антигуа]], где помогает английским поселенцам отбить атаку испанцев. По возвращении на Тортугу его предает Каузак - один из его бывших соратников, который схватил капитана вместе с охотником Сэмом. Но похитители становятся жертвой своей алчности - Сэм застреливает Каузака и выпивает вино, в которое Каузак налил [[яд]]а. Вскоре после этих событий флотилия капитана Блада направляется в поход за [[золото]]м в испанское поселение Санта-Мария. Предложивший поход [[Индейцы|индеец]] Бразо Ларго пытался вернуть свою дочь, влюбленную в командира форта. По возвращении на Тортугу шкипер Джереми Питт влюбляется в дочь губернатора острова [[Ожерон]]а Люсьен и идет на дуэль с Тондером, еще одним женихом Люсьен, известным дуэлянтом и блестящим фехтовальщиком. При помощи капитана Блада, который ослепляет Тондера, направляя ему в глаза луч солнца, отражённого отполированным подсвечником, Питт тяжело ранит своего опасного противника. В последующих двух главах события разворачиваются на французском острове [[Мари-Галант]]. Последние главы книги заканчиваются очередным поражением капитана Истерлинга у рифа Галлоуэя.

== Ссылки ==
* [http://www.gutenberg.org/ebooks/1965 Captain Blood by Rafael Sabatini — Project Gutenberg]
{{викицитатник}}

{{Литературное произведение
 |Название            = Заблудщий святой 
 |Название-оригинал   = The Strolling Saint
 |Изображение         = The Strolling Saint.jpg
 |Ширина              = 
 |Подпись изображения = 
 |Жанр                = исторический роман
 |Автор               = Рафаэль Сабатини
 |Язык оригинала      = английский 
 |Написан             = 
 |Публикация          = 1913
 |Отдельное издание   = 
 |Издательство        = 
 |isbn                = 
 |Перевод             = 
 |Предыдущая          = 
 |Следующая           = 
 |Lib                 = 
 |Викитека-текст      = 
}}

'''«Заблудший святой»''' (англ. ''The Strolling Saint'') — [[исторический роман]] английского писателя [[Рафаэль Сабатини|Рафаэля Сабатини]], написанный в 1913 году.

== Персонажи ==
Агостино де Ангвиссола <br />
Моника де Ангвиссола <br />
фра Джервазио <br />
Джино Фальконе <br />
Ринольфо <br />
Фифанти<br />
Козимо де Ангвиссола<br />
мессер Гамбара <br />
Джулиана <br />
Бьянка <br />

== Сюжет ==
Роман относится к итальянской серии романов Р.Сабатини. Главный герой воспитывается своей овдовевшей матерью с целью служения Богу. Она хочет, чтобы будущее того отличалось от жизни его отца, бывшего воином и погибшего на поле брани. Однако юноша, встав взрослым, отнюдь не проявляет склонность к жизни монаха и отречению от мирского.
{{нет источников|дата=2014-05-22}}

== См. также ==
{{Произведения Рафаэля Сабатини}}

[[Категория:Романы 1913 года]]
[[Категория:Исторические романы на английском языке]]
[[Категория:Романы Рафаэля Сабатини]]
[[Категория:Исторические романы о XVI веке]]
[[Категория:Книги об Италии]]
[[Категория:Приключенческие романы на английском языке]]
{{Литературное произведение
| Название = Морской ястреб
| Название-оригинал = The Sea Hawk
| Изображение = The Sea Hawk cover 1915.jpg
| Подпись изображения = Обложка американского издания книги Рафаэля Сабатини "Морской ястреб" (1915), художник {{не переведено 5|Бретт, Гарольд Мэтьюс|Гарольд Мэтьюс Бретт|en|Harold Mathews Brett}}
| Жанр  = исторический роман
| Автор  = [[Сабатини, Рафаэль|Рафаэль Сабатини]]
| Язык оригинала = английский
| Написан = 1915
| Публикация = 1915
| Отдельное издание = 
| Викитека-текст = en:The Sea-Hawk
}}
'''Морской ястреб''' ({{lang-en|The Sea Hawk}}) — роман [[Великобритания|английского]] писателя итальянского происхождения [[Сабатини, Рафаэль|Рафаэля Сабатини]], впервые опубликованный в 1915 году. Действие романа происходит в 1588—1593.В произведении описывается судьба аристократа Оливера Тресиллиана (''Oliver Tressilian'') волею судеб ставшего [[Берберские пираты|берберским пиратом]] под именем Сакр-аль-Бар.

В 1924 году роман был экранизирован в Голливуде режиссёром [[Ллойд, Фрэнк (режиссёр)|Фрэнком Ллойдом]], в 1940 году также вышел фильм «[[Морской ястреб (фильм, 1940)|Морской ястреб]]», сюжет которого, впрочем, имеет весьма отдалённое отношение к роману.
== Сюжет ==
{{незаконченный раздел|nocat=В произведении описывается судьба аристократа Оливера Тресиллиана (Oliver Tressilian) волею судеб ставшего берберским пиратом под именем Сакр-аль-Бар (}}

== Примечания ==
{{примечания}}
{{Произведения Рафаэля Сабатини}}
{{book-stub}}
{{нет ссылок|дата=26 февраля 2017}}


 [[Українські спортсмени - призери Європейських ігор]]

 [[Українські спортсмени - переможці Європейських ігор]]


Список українських спортсменів - учасників Європейських ігор

http://www.twirpx.com/file/1572442/
http://leksika.com.ua/12250615/ure/ukrayina

Микитчак (Микітчак) Галина Степанівна (*8 грудня 1984, місто Львів), Микитчак (Микітчак) Тарас Ігорович (*16 вересня 1979, село Слобідка Стрийського району, Львівщина) — українські дитячі письменники.

=== Біографія ===

Галина народилася у місті Львові. Навчалася у середній школі №100 м.Львова. Закінчила [[географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка]] у 2006 р. Кандидат географічних наук. Працює у Львівській міській раді.

Тарас народився в селі Слобідка на Стрийщині. Навчався у середній школі №2 м. Стрия. Закінчив [[біологічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка]] в 2001 р. Кандидат біологічних наук. Працює в Інституті екології Карпат НАН України.

Подружжя виховують двох доньок - Діану і Євгенію.

=== Творчість ===

Співавтори циклу дитячих книжок про пригоди двох друзів, Дзвінки-Джмеленя й Дмитрика-Хитрика. Жанр - дитяче фентезі, що тісно переплітається з українською міфологією. Герої книжок - сучасні діти, їхні батьки й родичі, сусіди, які потрапляють у різноманітні міфологічні ситуації. Дзвінка й Дмитрик живуть у Львові й багато мандрують. У першій книзі вони вступають у боротьбу зі справжнісінькими злиднями та їхньою володаркою Мареною, у другій - намагаються врятувати Канікульне озеро від мера Триндикала й забудовників Захланських разом з водяником-сантехніком і русалкою з Полтви. Пригоди в третій книзі перенесуть читачів у загадковий куточок Карпат, де у верхів'ї Чорного Черемошу потрібно знайти загадкового Рожка і вберегти його від Марени, Вогняного Дідька та їх поплічників. У четверій книзі Дзвінка й Дмитрик відпочиватимуть в Алупці, політають на дивовижному дереві Ву й навіть познайомляться зі Святим Петром.
Автори багатьох сценаріїв для мультфільмів львівської анімаційної компанії "АРТ-Відео", з якою співпрацють уже десять років, романів й оповідань. У авторському доробку Тараса також роман-фентезі "Долина Єдиної Дороги" (диплом Всеукраїнського конкурсу романів, кіносценаріїв і п'єс [[Коронація слова 2007]]).

=== Бібліографія ===

У співавторстві видали дві книги, публікація ще двох запланована на початок 2018 року:

"Джмеленя та володарка злиднів" (Вінниця: Теза, 2017).
"Джмеленя та Канікульне озеро" (Вінниця: Теза, 2017).
"Джмеленя та Рожко з Чивчинського лісу" (Вінниця: Теза, 2018).
"Джмеленя та дерево Ву" (Вінниця: Теза, 2018).

Тарас Микітчак:

"Долина Єдиної Дороги" (Львів: Скриптум Бук-Хауз, 2008).
Оповідання "Не апостол, але яка різниця", "Спіріотека" ("УФО", 2012. 2015).

Сценаристи мультсеріалів:

"[[Казковий Патруль]]" (Львів, АРТ-Відео, 2008-2009).
"[[Легенди України]]" (Львів, АРТ-Відео, 2009-2010).
"Різдвяна Казка" (Львів, АРТ-Відео, 2014-2017).
"Духовне Намисто" (Львів, АРТ-Відео, 2014-2016).
"Святкове Намисто" (Львів, АРТ-Відео, 2017).

=== Посилання: ===
[http://www.teza.in.ua/index.php/shop/mykytchaky-halyna-i-taras Сайт видавництва «Теза»]

=== Галерея: ===

<gallery>
Файл:Галина і Тарас.jpg|Галина і Тарас Микитчаки
|Джмеленя та володарка злиднів
|Джмеленя та Канікульне озеро
Файл:Вулиця Кленова номер сім.tif|Вулиця Кленова номер сім
</gallery>

[[:Категорія:Автори фентезі України]]
[[:Категорія:Україномовні письменники-фантасти]]
[[:Категорія:Українські дитячі письменники]]

== украс == 
Таблиця 1. Українські спортсмени - переможці Європейських ігор у складі збірних команд іноземних держав

{| class="wikitable"
|
||1||[[]]||()||[[]], [[Україна]]||[[]]||[[]], [[]]||[[]]||||||
|-
|}

Таблиця 1. Українські спортсмени - призери Європейських ігор у складі збірних команд іноземних держав


{| class="wikitable"
!Позиція!!Прізвище та ім’я особи!!Дата народження!!Дата смерті!!Місце народження!!Роки участі в іграх!!Країна, яку представляв!! Вид спорту!! Дисципліни !!Найвищі досягнення!!Період виступів!!Фото
|-
||1||[[]]||()||[[]], [[Україна]]||[[]]||[[]], [[]]||[[]]||||||
|-
|}

Таблиця 1. Українські спортсмени - учасники Європейських ігор у складі збірних команд іноземних держав

{| class="wikitable"
|-
||1||[[]]||()||[[]], [[Україна]]||[[]]||[[]], [[]]||[[]]||||||
|-
|}
Таблиця 1. Українські спортсмени - переможці Європейських ігор у складі національної збірної України

{| class="wikitable"
!Позиція!!Прізвище та ім’я особи!!Дата народження!!Дата смерті!!Місце народження!!Роки участі в іграх!! Вид спорту!! Дисципліни!!Найвищі досягнення!!Період виступів!!Фото
|-
||1||[[]]||()||[[]], [[Україна]]||[[]]||[[]], [[]]||[[]]||||||
|-
|}
Таблиця 1. Українські спортсмени - призери  Європейських ігор у складі національної збірної України

{| class="wikitable"
|-
!Позиція!!Прізвище та ім’я особи!!Дата народження!!Дата смерті!!Місце народження!!Роки участі в іграх!! Вид спорту!! Дисципліни !!Найвищі досягнення!!Період виступів!!Фото
|-
||1||[[]]||()||[[]], [[Україна]]||[[]]||[[]], [[]]||[[]]||||||
|-
||1||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||[[політик]]||[[]],[[]],[[]]||||||
|-
|-
||200||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||201||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||202||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||203||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||204||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||205||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||206||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||207||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||208||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||209||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||200||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||211||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||212||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||213||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||214||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||215||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||216||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||217||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||218||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||219||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||220||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||221||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||222||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||223||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||224||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||225||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||226||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||227||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||228||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
||229||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||||||||
|-
|}


Таблиця 1. Українські спортсмени - учасники Європейських ігор у складі національної збірної України

{| class="wikitable"
!Позиція!!Прізвище та ім’я особи!!Дата народження!!Дата смерті!!Місце народження!!Роки участі в іграх!! Вид спорту!! Дисципліни !!Найвищі досягнення!!Період виступів!!Фото
|-
||1||[[]]||()||[[]], [[Україна]]||[[]]||[[]], [[]]||[[]]||||||
|-
|-
||1||[[]]||()||[[]], [[Україна]]||[[]]||[[]], [[]]||[[]]||||||
|-
||1||[[]]||||||[[]], [[]]||[[]]||[[політик]]||[[]],[[]],[[]]||||||
|-
|
|-
|}
 [[Українські спортсмени - призери Європейських ігор]]

 [[Українські спортсмени - переможці Європейських ігор]]


Список українських спортсменів - учасників Європейських ігор

 [[Українські спортсмени - учасники Європейських ігор]]== "Пересадкова станція" чи "Станція для пересадки" ==
Восени 2014 холдинг Мультимедіа-інвест груп купив у "Першої української радіогрупи" чотири компанії: Онікс, Стильне радіо, Нота і КОМР, які володіють частотами в 17 областях країни, де віщали [[Перець FM]], [[DJ FM]] і [[Best FM (Україна) | Best FM]]. Новим власником стала входить до групи Гужви компанія Медіа Інвест Плюс, що належить Тетяні Александрової (1%) і кіпрському [[офшор]] у Nederman Limited (99%).

== Примітки ==



'''Жанри фантастичної літератури''' - усі напрямки [[література|літератури]], що мають те чи інше відношення до жанру химерної, або [[фантастика|фантастичної літератури]], зокрема таких як [[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]] та [[таймпанк]](і в тому числі [[кіберпанк]]), [[еволюційна фантастика]] та [[біологічна фантастика]] (в тому числі зоологічна фантастика), [[філософська фантастика]] та [[соціальна фантастика]], [[утопія]] та [[антиутопія]],[[мистецька фантастика]] та [[релігійна фантастика]], [[детективна фантастика]] та [[фантастичний детектив]], [[феміністична фантастика]] та [[психологічна фантастика]], [[гостросюжетна фантастика]] та [[фантастичний триллер]], [[сатирична фантастика]] , [[пародійна фантастика]] та [[гумористична фантастика]], [[абсурдистська фантастика]] та [[алегорична фантастика]], [[географічна фантастика]] та [[екологічна фантастика]], [[романи-катастрофи]] та [[постапокаліптична проза|постапокаліптика]],[[пригодницька фантастика]] та [[воєнна фантастика]], [[романи про близьке майбутнє]] та [[романи про віддалене майбутнє]], [[мелодраматична фантастика]] та [[фантастична мелодрама]], [[любовна фантастика]] та [[еротична фантастика]] (в тому числі традиційна любовна та еротична фантастика, [[ЛГБТ-фантастика]] та  міжвидова нетрадиційна любовна та еротична фантастика), [[наукова фентезі]] (або сайнс фентезі), [[урбаністична фантастика]] та [[міська фентезі]],[[історична фентезі]] та [[фантастичний вестерн]], [[героїчна фентезі]] та [[казкова фантастика|казки]], [[міфологічна фантастика]] та [[епічна фантастика]], [[фантастика жахів|жахи]] та [[темна фентезі]], [[містика]] та [[окультна проза]],[[фантастика надприродних здібностей]] та [[паранормальна фантастика]] (зокрема [[екстрасенсорна фантастика]]), [[готична проза]] та [[плутовський роман]], [[магічний реалізм]] та [[сюрреалізм]], [[романи про видумані країни]] та [[романи про загублені світи]],  [[спортивна фантастика]] та [[політична фантастика]], [[альтернативна історія]] та [[криптоісторія]],[[романи про доісторичне минуле]] та [[квазіісторична проза]],[[дитяча фантастика]] та [[дитяча  фентезі]],[[фантастична мариністика]], а також віршовані романи у жанрі [[фантастичної поезії|фантастична поезія]] тощо.

Прикладами твердої наукової фантастики , в основі сюжету якої як правило лежить якась наукова експедиція, гіпотеза, ідея чи відкриття, є романи [[Хол Клемент|Гола Клемента]] «[[Експедиція «Тяжіння»]]»,[[Роберт Форвард|Роберта Л. Форварда]] «[[Яйце дракона]]», [[Чарльза Еріка Мейна|Чарльз Ерік Мейн]] «[[Глибокий вакуум]]», [[Ґреґорі Бенфорд| Ґреґорі Бенфорда]] «[[Проект «Юпітер»]]». Різновидами твердої наукової фантастики є [[фантастика винаходу]],[[темпоральна фантастика]],[[просторово-часова фантастика]], [[аерокосмічна фантастика]], [[медична фантастика]], [[фантастика контакту]] тощо.
Серед найпомітніших романів фантастики винаходу - «[[Франкенштейн, або Сучасний Прометей|Франкінштайн, або сучасний Прометей]]» [[Мері Шеллі]], «[[Зелений промінь]]» [[Жуль Верн|Жуль Верна]], «[[Гіперболоїд інженера Гаріна]]» [[Олексій Толстой|Олексія Толстого]], «[[Собаче серде]]» [[Михайло Булгаков|Михайла Булгакова]] чи «[[Фонтани Раю]]» [[Артур Кларк|Артура Ч. Кларка]] . Важливою частиною твердої наукової фантастики є аерокосмічна фантастика, до якої відносяться [[повітроплавна фантастика]],[[міжпланетна фантастика]] та [[міжзоряна фантастика]]. Повітроплавна фантастика представлена такими книгами як  «[[Робур-завойовник]]» [[Жуль Верн|Жуля Верна]], «[[40 ООО кілометров на борту аероплану «Привид]]» [[Хесус де Арагон|Хесуса де Арагона]] чи «[[Повітряною кулею до полюса]]» [[Владислав Уміньськи |Владислава Уміньського]]. До міжпланетної фантастики належать «[[Між двох планет]]» [[Курд Лассвіц|Курда Лассвіца]], «[[На срібній планеті]]» [[Єжи Жулавськи]] та «[[Між планетами]]» [[Роберт Гайнлайн|Роберта Хайнлайна]]. Зразками міжзоряної фантастики є «[[Втеча Землі]]» [[Франсіс Карсак|Франсіса Карсака]], «[[Без зупинки]]» [[Браєн Олдіс|Браєна Олдіса]], «[[Туманність Андромеди]]» [[Іван Єфремов|Івана Єфремова]], «[[Пасинки всесвіту]]», «[[Боги зорельоту]]» [[Марк Джестон|Марк Джестона]] та  «[[Полонений всесвіт]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]].
До темпоральної фантастики, сюжети якої присвячені питанням подорожей у часі, належать книги «[[Машина часу]]» [[Герберт Уеллс|Герберт Веллса]], «[[Подорож до завтра]]» , «[[Безмежний час]]» [[Фріц Лайбер|Фріца Лайбера]], «[[В Інституті часу йде розслідування]]» [[Аріадна Громова|Аріадни Громової]] та [[Рафаїла Нудельман|Рафаїла Нудельмана]], «[[Ніч часів]]» [[Рене Баржавель|Рене Баржавеля]] та «[[Час та знову час]]» [[Джек Фінней|Джека Фінні]]. [[Просторово-часова фантастика]] описує паралельні світи, інші виміри та подорожі у часі та просторі. Такими є романи [[Айзек Азімов|Айзека Азімова]]  «[[Самі боги]]» та «[[Брама]]» [[Фредерик Пол|Фредеріка Пол]].
Важливe місце у науковій фантастиці займають біологічні теми. До фантастики контакту належать романи «[[Кільце навколо Сонця]]» [[Кліффорд Саймак|Кліффорда Саймака]], «[[День пришестя богів]]» [[Кларк Дарльтон|Кларк Дарльтона]], «[[Господарі-творці]]» [[Іендо Біндер|Іендо Біндера]] та «[[День, коли з'явилися триподи]]» [[Джон Крістофер|Джона Крістофера]].[[Еволюційна фантастика]] представлена зокрема романами «[[Від мавпи до людини]]» [[Остін Бірбауер|Остін Бірбауера]], «[[Зоряне народження]]» [[Герберт Уеллс|Герберт Дж. Веллса]], «[[Народження світу]]» [[Шоу Дезмонд|Шоу Дезмонда]], «[[Природні тварини]]» [[Веркор|Веркора]], «[[Планета мавп]]» [[П'єр Буль|П'єра Буль]] та «[[Точка Омега]]» [[Джордж Зебровськи|Джорджа Зебровськи]]. Значними творами зоологічної фантастики є романи «[[Завр]]» [[Іден Філлпотс|Ідена Філлпотса]], «[[Сильва]]» [[Веркор|Веркора]], «[[Шардік]]» [[Пітер Біґл|Пітера С. Біґла]], «[[Рій]]» [[Артур Герцог|Артура Герцога]], «[[Забуті звірі Ельду]]» [[Пет Маккіліп]] та  «[[Звірі]]» [[Джон Краулі|Джона Краулі]]. Прикладами флористичної фантастики є книги «[[Квіти Венери]]» [[Філіпп Кюрваль|Філіппа Кюрваля]], «[[День тріффідів]]» [[Джон Віндем|Джона Віндема]], «[[Все живе|Уся плоть - трава]]» [[Кліффорд Саймак|Кліффорда Саймака]], «[[Цвітіння Ерди]]» [[Л. Е. Тейлор]] та «[[Чи щасливі квіти польові]]» [[Баку Юмемакуре]].
Серед романів медичної фантастики виділяються «[[Безсмертні]]» [[Джеймс Ґанн|Джеймс Ґанна]],«[[Станція-шпиталь]]» [[Джеймс Вайт|Джеймса Вайта]], «[[Зоряний хірург]]» [[Алан Нурс|Елана Нурса]], «[[Ліки вибору]]» [[Майкл Крайтон|Майкла Крайтона]], «[[Ліки від раку]]» [[Майкл Муркок|Майкла Муркока]], «[[Нащадки людини]]» [[Френсіс Басбі|Френсіса М. Басбі]] чи «[[Генетичний солдат]]» [[Джордж Тьорнер|Джорджа Тьорнера]].
[[Таймпанк]] —  сукупність особливих піджанрів наукової фантастики, що моделюють світ на суттєво інакшому технологічному рівні, що передбачає інші закони соціуму. Серед напрямків таймпанку - стоунпанк, сандалпанк, клокпанк, стимпанк, дизельпанк, нанопанк, біопанк, космопанк. Та все ж найвідомішим напрямом таймпанку є кіберпанк. Помітними зразками фантастики у жанрі «[[кіберпанк]]», сюжети якого пов'язані з віртуальним світом, є романи «[[Програмне забезпечення]]» [[Руді Рюкер|Руді Рюкера]], «[[Невромант]]» [[Вільям Ґібсон|Вільяма Ґібсона]], «[[Шизматриця]]» [[Брюс Стерлінґ|Брюса Стерлінґа]], «[[Вакуумні квіти]]» [[Майкл Свонвік|Майкла Свонвіка]], «[[Вірт]]» [[Джеф Нун|Джефа Нуна]] та «[[Смертельна мрія]]» [[Бен Бова|Бена Бова]].
Воєнна фантастика виникла на межі воєнної літератури та твердої наукової фантастики. Серед її різновидів - [[мілітаристська фантастика]], [[космічна опера]], [[фантастичний бойовик]], [[романи про війни майбутнього]] та [[антивоєнна фантастика]]). Філософськими зразками мілітаристської фантастики є романи «[[Зоряний десант]]» [[Роберт Гайнлайн|Роберта Е. Хайнлайна]], «[[Захід слави]]» [[Джеррі Пурнелл|Джеррі Пурнелла]], «[[Гра Ендера]]» [[Орсон Скотт Кард|Орсона Скотта Карда]] чи «[[Війна старого]]» [[Джон Скальці|Джона Скальці]]. Часним прикладом мілітаристської фантастики в області масової літератури
є [[фантастичний бойовик]], такий як роман «[[Кобра]]» [[Тімоті Зан|Тімоті Зана]]. Cвоєрідним прикладом космічної воєнної фантастики, часто з мелодраматичним сюжетом є [[космічна опера]] «[[Принцеса Марсу]]» [[Едгар Райс Барроуз|Едгар Р. Барроуза]] чи «[[Космічний Жайворонок]] «[[Едвард «Док» Сміт|Е. Е. «Дока» Сміта]]. Інший зразок воєнної фантастики - романи про війни майбутнього, такі як «[[Янгол революції]]» [[Джордж Ґріффіт|Джорджа Ґріффіса]], «[[Велика війна в Англіїї у 1887 році]]» [[Вільям Ле К'є|Вільяма Ле К'є]], «[[Армагедон]]» [[Стенлі Ватерлоо]], «[[Рагнарок]]» [[Шоу Дезмонд|Шоу Дезмонда]] та «[[Прелюдія у Празі: війна 1938 року]]». На противагу мілітаристській воєнній фантастиці народилася [[антивоєнна фантастика]] , що слідуючи канонам антивоєнної прози на фантастичному тлі, зображуючи сувору дійсність та негативні боки війни. Найвідомішими романами цього напрямку є «[[Вічна війна]]» [[Джо Голдмен|Джо Голдмена]] та «[[Світ смерті]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]]..
Прикладами географічної та екологічної фантастики є романи [[Жуль Верн|Жуля Верна]] «[[Надзвичайні пригоди та подорожі капітана Ґаттераса]]», [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]] «[[Вітер нізвідкіля]]», [[Джордж Ґріффіт|Джорджа Ґріффіса]] «[[Кліматичний синдикат погоди]]», [[Джон Боланд|Джона Боланда]] «[[Білий серпень]]», [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]] «[[Посуньтесь, посуньтесь]]». Різновидами  географічної фантастики  є [[романи-катастрофи]] та [[романи про загублені світи]] . Яскравими прикладами книг про загублені світи є  «[[Загублений світ]]» [[Артур Конан Дойл|Артура Конана Дойла]], «[[Загублений континент]]» [[Чарльз Хайн|Чарльза К. Хайна]], «[[Втрачений горизонт]]» [[Джеймс Хілтон|Джеймса Хілтона]], «[[Металеве чудовисько]]» [[Абрахам Мерріт|Ебрахама Мерріта]], «[[Копальні царя Соломона]]» [[Генрі Райдер Гаґґард|Генрі Райдера Хаґґарда]]. Серед романів-катастроф можна виокремити «[[Поверхня планети]]» [[Даніель Дрод|Даніеля Дрода]], «[[Загибель дракона]]» [[Сакьо Комацу]], «[[Божа кузня]]» [[Ґреґ Бір|Ґреґа Біра]],«[[Темрява]]» [[Одржей Нефф|Одржея Неффа]]. Логічним продовженням жанру апокаліптичної фантастики є постапокаліптичні романи, серед яких виокремлюються  «[[Нюрк]]» [[Стефан Вуль|Стефан Вуля]], «[[Герої та лиходії]]» [[Анжела Картер|Енджели Картер]], «[[Піраміда Мортона]]» [[Анатоль Імерманіс|Анатоля Імерманіса]], «[[Листоноша]]» [[Девід Брін|Дейвіда Бріна]] та «[[Селище]]» [[Кір Буличов|Кір Буличова]]. Напрямком постапокаліптичної фантастики є постатомна фантастика, наприклад, книга [[Невіл Шют|Невіла Шюта]] «[[На березі]]» .
Пригодницька фантастика сформувалася на межі пригодницької літератури та наукової фантастики. Яскравий її приклад - «[[Навколо світу за 80 днів]]» [[Жуль Верн|Жуля Верна]]. Часним випадком пригодницької та географічної фантастики є фантастичні робінзонади. Прикладами фантастичних робінзонад  «[[Життя та пригоди Пітера Вілкинса, корнвельца: в основному стосуються його корабельної аварії в районі Південного полюса, його дивовижної подорожі до підземного світу і зустрічі там з Гаурі-літаючої жінкою]]» [[Роберт Пелток|Роберта Пелтока]], «[[Робінзони космосу]]» [[Франсіс Карсак|Франсіса Карсака]] та «[[Транзит]]» [[Едмунд Купер|Едмунда Купера]]. Близьким жанром до пригодницької фантастики є [[фантастична мариністика]]. Яскравими зразками останньої є романи «[[Мобі Дік, або Білий кит]]» [[Герман Мелвілл|Германа Мелвілла]], «[[Залізний пірат]]» [[Макс Пембертон|Макса Пембертона]], «[[Морська таємниця]]» [[Михайло Розенфельд|Михайла Розенфельда]], «[[Таємниця двох океанів]]» [[Григорій Адамов|Григорія Адамова]],  «[[Шостий океан]]» [[Микола Гамолко|Миколи Гомолка]], «[[Левіафан]]» [[П'єр Буль|П'єра Буля]], «[[Хвилі]]» [[Майкл Фостер|Майкла Е. Фостера]].
На межі географічної, соціальної та екологічної фантастики лежить [[урбаністична фантастика]], до якої належать такі романи як «[[Місто]]» [[Кліфорда Саймака|Кліффорд Дональд Саймак]], «[[Світвотер]]» [[Кнут Фальдбаккен|Кнута Фальдбаккена]], «[[Бетонний острів]]» [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]]. 
На межі фантастики з детективною літературою виникли такі напрямки фантастичного жанру як  детективна фантастика та [[фантастичний детектив]], тобто детективний твір, що має фантастичні елементи сюжету. Детективна фантастика охоплює фантастичні твори, що мають  у сюжеті суттєву детективну складову, такі як романи «[[Вбивство на 31-ому поверсі]]» [[Пер Валее|Пера Вальо]], «[[Сталеві печери]]» [[Айзек Азімов|Айзека Азімова]] та «[[Зруйнована людина]]» [[Альфред Бестер|Альфреда Бестера]]. Роман «[[Міс Шамвей та чорна магія]]» [[Джеймс Гедлі Чейз|Джеймса Гедлі Чейза]] є прикладом жанру [[фантастичний детектив]]. Цікавим романом гостросюжетної фантастики є «[[Орбіта втечі]]» [[Джеймс Вайт|Джеймса Вайта]]. Cеред фантастичних трилерів можна назвати книги «[[Дивовижна історія Мері Стенз]]» [[Роберт Вейд|Роберт Вейда]], «[[Холодна шкіра]]» [[Адольфо Санчес Піньйоль|Адольфо Санчеса Піньйоля]] і «[[Карантин]]» [[Ґреґ Іґен|Ґреґ Іґена]].
На противагу твердій природничонауковій фантастиці з'явилися напрямки жанру,що зосереджувалися преважно на гуманітарних питаннях - соціальних, психологічних, філософських, політичних, релігійних проблемах , а також мистецьких,спортивних, любовних чи інших аспектах майбутнього чи фантастичного життя . Ці течії фантастики об'єднані умовною назвою [[М'яка наукова фантастика]].
До визначних творів соціальної фантастики належать цикл [[Айзек Азімов|Айзека Азімова]]  «[[Фундація]]» та роман [[Олександр Бєляєв|Олександра Біляєва]] «[[Людина-амфібія]]». Cамобутніми піджанрами соціальної фантастики є [[утопія]] та [[антиутопія]]. Cеред утопічних творів можна виокремити романи «[[Утопія]]» [[Томас Мор|Томаса Мора]], «[[Місто Сонця]]» [[Томмазо Кампанелла|Томмазо Кампанелли]], «[[Острів пінгвінів]]» [[Анатоль Франс|Анатоля Франса]], «[[Волден-два]]» [[Б. Ф. Скіннер|Б. Ф. Скіннера]] та «[[Гра у бісер]]» [[Герман Гессе|Германа Гессе]]. Cеред антиутопій слід назвати  «[[Залізна п'ята]]» [[Джек Лондон|Джека Лондона]], «[[Ми]]» [[Євген Замятін|Євгена Зам'ятина]], «[[Війна з саламандрами]]» [[Карел Чапек|Карела Чапека]], «[[Прекрасний новий світ]]» [[Олдос Гакслі|Олдоса Гакслі]],  «[[Калокаїн]]» [[Карін Боє]], «[[1984]]» [[Джордж Орвелл|Джорджа Орвелла]], «[[План втечі]]» [[Адольфо Біой Касарес|Адольфо Бйой Касареса]],  «[[451° за Фаренгейтом]]» [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]] чи  «[[Шарманка]]» [[Еме Беекман]].
До мелодраматичної фантастики належать цикли романів «[[Дарковер]]» [[Меріон Бредлі]] та «[[Сутінки. Сага]]» [[Стефані Маєр]], а також роман «[[Дружина мандрівника у часі]]» [[Одрі Ніффінджер]].Прикладами любовної фантастики є книги  «[[Немає повісті сумнішої на світі]]» [[Георгій Шах|Георгія Шаха]], «[[Лід]]» [[Анна Каван|Анни Каван]] чи нова версія роману [[Анн та Серж Ґолон|Анн Ґолон]] «[[Анжеліка — маркіза янголів]]» . Зразками нетадиційної міжвидової любовної фантастики є  романи «[[Ліва рука темряви]]» [[Урсула Ле Ґуїн|Урсули К. Ле Ґуїн]] чи «[[Повіси небес]]» [[Джон Бойд|Джон Бойд]] Серед романів еротичної фантастики можна назвати «[[Плоть]]» [[Філіп Хосе Фармер|Філіпа Хосе Фармера]], «[[Срібний металевий коханець]]» [[Теніт Лі]], «[[Далґрін]]» [[Семюел Р. Ділейні|Семюела Р. Ділені]] та «[[Аварія]]» [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]]. зразком ЛГБТ-фантастики «[[Повільна ріка]]» [[Нікола Ґріффіт|Ніколи Ґріффіс]].
До абсурдистської фантастики належать такі романи як «[[Еліс у дивосвіті| Аліса у країні чудес]]» [[Льюїс Керролл|Льюїса Керролла]], «[[Білосніжка]]» [[Дональд Бартельмі|Дональда Бартельмі]], «[[Обмін розумів]]» [[Роберт Шеклі|Роберта Шеклі]] чи «[[Світ-підробка]]» [[Деніел Ґелуйє|Деніел Ф. Ґелуйє]].  Яскравим прикладом алегоричної фантастики може слугувати «[[Майстер та Маргарита]]» [[Михайло Булгаков|Михайла Булгакова]]. 
Прикладами психологічної фантастики  є романи «[[Квіти для Елджернона]]» [[Деніел Кіз|Деніела Кіза]], «[[Пошук витоків]]» [[Ліно Альдані]], «[[Маргарет та я]]» [[Кейт Вільхельм|Кейт Вільгельм]] та «[[Мемо]]» [[Андре Рюеллан|Андре Рюеллана]].Зразки філософської фантастики являють собою «[[Володар мух]]» [[Вільям Голдінг|Вільяма Ґолдінґа]], «[[Чи сняться андроїдам електровівці?]]» [[Філіп Дік|Філіп К. Діка]], «[[Не побоюся я зла]]» [[Роберт Гайнлайн|Роберта Е. Хайнлайна]], «[[Загибель Аякса]]» [[Павел Вежинов|Павела Вежинова]] та «[[Ксеноцид]]» [[Орсон Скотт Кард|Орсона Скотта Карда]]. До релігійної фантастики мають відношення книги «[[Поза мовчазною планетою]]» [[Клайв Стейплз Льюїс|Клайва Стейплза Льюїса]], «[[Гімн Лейбовіцу|Кантата за Ляйбовицем]]» [[Волтер Міллер|Волтера Міллера-молодшого]], «[[Одинадцята заповідь]]» [[Лестер дель Рей|Лестера дель Рея]], «[[Падіння міста Пассау]]» [[Карл Амері|Карл Амері]], «[[Агасфер]]» [[Штефан Гайм|Штефана Гайма]], «[[Замах на міражі]]» [[Володимир Тендряков|Володимира Тендрякова]].
Цікавими романами спортивної фантастики є книги «[[Гравець у крокет]]» [[Герберт Уеллс|Герберта Дж. Веллса]], «[[Олімпійська надія]]» [[Кнуд Люндберґ|Кнуд Люндберґа]], «[[Зоряний гамбіт]]» [[Жерар Клейн|Жерара Клайна]], «[[Велике колесо]]» [[Беррінґтон Бейлі|Беррінґтона Бейлі]], «[[Гравець]]» [[Баррі Молзберґ|Баррі Н. Молзберґа]] та [[Роллербол]]  [[Вільям Гаррісон|Вільяма Гаррісона]]. Мистецька фантастика представлена зокрема повістю «[[Художник сцени]]» [[Волтер Міллер|Волтера Міллера-молодшого]] та романами «[[Сім днів на Новому Криті]]» [[Роберт Ґрейвз|Роберта Ґрейвза]], «[[Дженні Вільєрс]]» [[Джон Бойнтон Прістлі|Джона Б. Прістлі]], «[[Музикороб]]» [[Ллойд Біґґл|Ллойд Біґґла-молодшого]], «[[Альтист Данилов]]» [[Володимир Орлов|Володимира Орлова]].
Прикладами сатиричної фантастики  є романи «[[Механічний апельсин]]» [[Ентоні Берджес|Ентоні Бьорджеса]], «[[Повсталий з мертвих]]» [[Майю Лассіла]] , «[[Ваш покірний слуга кіт]]» [[Сосекі Нацуме]] , «[[Нотатки кошачого міста]]» [[Лао Ше]] , «[[Доктор Стренджлав]]» [[Пітер Джордж|Пітера Джорджа]], «[[Колір надій - зелений]]» [[Карл Йоган Гольцгаузен|Карла Йогана Гольцгаузена]], «[[Путівник для тих, хто подорожуэ автостопом по Галактиці]]» [[Дуглас Адамс|Даґласа Едамса]]. До класичних книг пародійної фантастики належать цикли «[[Бернгардт-завойовник]]» [[Сем Люндвалл|Сем Люндвалла]] та  «[[Білл-герой Галактики]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]]. Зразками гумористичної фантастики є збірки оповідань «[[У роботів нема хвостів]]» [[Генрі Каттнер|Генрі Каттнера]] та [[Кетрін Мур]] чи цикл творів «[[Щур з нержавіючої сталі]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]]. 
Прикладами казкової фантастики є  «[[Снігова королева]]» [[Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]], «[[Пітер Пен|Пітер Пен та Венді]]» [[Джеймс Баррі|Джеймса Беррі]], «[[Чарівник країни Оз]]» [[Лаймен Френк Баум|Л. Френка Баума]], «[[Синій птах]]» [[Моріс Метерлінк|Моріса Метерлінка]], «[[Маленький принц]]» [[Антуан де Сент-Екзюпері|Антуана де Сент-Екзюпері]] та «[[Міо, мій Міо]]» [[Астрід Ліндґрен]]. Помітними зразками  міфологічної фантастики, що розкриває та розвиває теми та сюжети міфів, є «[[Бог світла|Володар світла]]» [[Роджер Желязни|Роджера Желязни]], «[[Аргонавти]]» [[Хаїм Олівер|Хаїма Олівера]], «[[Загадка Прометея]]» [[Лайош Мештерхазі|Лайоша Мештерхазі]], «[[Критський робот Талос]]» [[Стеліос Мойсідес|Стеліос Мойсідес]], «[[Мінотавр]]» [[Тур-Оґ Брінґсвярд|Тур-Оґа Брінґсвярда]], «[[Мідас]]» [[Вольфганг Жешке|Вольфганга Жешке]] та  «[[Персі Джексон, приборкувач блискавок]]» [[Рік Ріордан|Ріка Ріордана]]. До міфологічної фантастики є близькою епічна фантастика, до якої належать [[Рамаяна]] та [[Махабхарата]], «[[Беовульф]]» та роман [[Джон Чепмен Ґарднер|Джона Чепмена Ґерднера]] «[[Ґрендел]]», «[[Калевала]]» під редакцією [[Еліас Ленрот|Еліаса Ленрота]] та одноіменний  цикл романів [[Еміль Петайя|Еміля Петайя]]. До героїчної [[фентезі]] належать цикл «[[Конан-варвар]]» [[Роберт Говард|Роберта Говарда]] та «[[Ельрік з Мелнібоне]]» [[Майкл Муркок|Майкла Муркока]]. Близькою до героїчної [[фентезі]] є так звана [[висока фентезі]], найбільш яскравим зразком якої є всесвітньо відомий роман [[Джон Рональд Руел Толкін|Джона Р. Р.  Толкіна]] «[[Володар перснів]]» . На межі [[фентезі]] та [[наукової фантастики]]  знаходиться такий напрям жанру фантастичної літератури як [[наукова фентезі]], класичними прикладами якої є  повісті [[Джек Венс|Джека Венса]]«[[Повелителі драконів]]» та «[[Остання фортеця]]» . Міську фентезі репрезентують «[[Петербузькі повісті]]» [[Микола Гоголь|Миколи Гоголя]] чи «[[Нічна варта]]» [[Сергій Лук`яненко|Сергія Лук`яненка]]. До темної фентезі, що лежить посередині між героїчною фентезі та фантастикою жахів, належать цикли «[[Темна вежа]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґа]], «[[Князь пустки]]» [[Ричард Скотт Беккер|Ричарда Скотта Беккера]], «[[Чорний загін]]» [[Глен Кук|Глен Кука]] чи [[Вампірські Хроніки]] [[Енн Райс|Енн Райса]].
Достойними зразками містики та містичної фантастики є «[[Ґолем]]» [[Густав Майрінк|Густава Майрінка]],  «[[Доктор Мірабіліс]]» [[Джеймс Бліш|Джеймса Бліша]],«[[Диявол - мертвий]]» [[Рафаель Лафферті| Р. А. Лафферті]] та «[[Подорож до зірки короля пекла]]» [[Є Юнле]]. Готичну прозу у фантастиці представляютьтакі книги як «[[Замок Отранто]]» [[Гораціо Волпол|Гораса Волпола]], «[[Мельмот-блукач]]» [[Чарльз Метьюрін|Чарльза Метьюріна]], «[[Химерна історія доктора Джекіла та містера Гайда]]» [[Роберт Льюїс Стівенсон|Роберта Льюїса Стівенсона]], «[[Нічні оповідання]]» [[Ернст Теодор Амадей Гофман|Е. Т. А. Гофманна]], «[[Тиха та зручна місцина]]» [[Пітер Біґл|Пітера С. Біґла]] та «[[Розполовинений віконт]]» [[Італо Кальвино]]. До фантастики жахів належать «[[Сказане мертвою головою]]» [[Мор Йокаї|Мора Йокаї]], «[[Міфи Ктулху]]» [[Говард Лавкрафт|Говарда Лавкрафта]], «[[Привид опери]]» [[Ґастон Леру|Ґастона Леру]], «[[Цирк доктора Лао]]» [[Чарльз Фінней|Чарльза Фінні]],«[[Геноциди]]» [[Томас Діш|Томаса М. Діша]], «[[Мішок з кістками]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґ]] чи «[[Вогнища Едему]]» [[Ден Сіммонс|Дена Сіммонса]]. Найвідомішими зразками окультної прози є романи «[[Денверський двійник]]» [[Джордж Ґріффіт|Джорджа Ґріффіса]], «[[Життєвий еліксир]]» [[Віра Крижановська|Віри Крижановської]],  «[[Майя]]» [[Віра Желяхівська|Віри Желяхівської]], «[[Омен]]» [[Девід Зельцер|Дейвіда Зельцера]] та «[[Дитя Розмарі]]» [[Айра Левін|Айри Левіна]]. Прикладом плутовського роману є книга «[[Гендерсон - заклинач дощу]]» [[Сол Беллоу|Сола Беллоу]].
На стику наукової фантастики та фентезі з історичною прозою з'явилися такі жанри фантастичної літератури як[[альтернативна історія]],[[криптоісторія]], квазісторична проза та історична фентезі.Виразними зразками [[альтернативна історія|альтернативної історії]], що описує так званий кружний шлях історичний подій, показуююючи альтернативний шлях історії на відміну від реального минулого, є романи «[[Подаруй мені ювілей]]» [[Ворд Мур|Ворда Мура]], «[[Людина у високому замку]]» [[Філіп Дік|Філіпа К. Діка]], «[[Якби фюрер знав]]» [[Отто Базіль|Отто Базіля]], «[[Павана]]» [[Кіт Робертс|Кіта Робертса]], «[[Якби Південь переміг у Громадянській війні]]» [[Маккінлі Кантор|Маккінлі Кантора]], «[[Ґарібальді біля Ґетисбергу]]» [[П'єро Проспері|П'єро Ф. Проспері]], «[[Пекло Бенеша]]» [[Йозеф Несвадба|Йозефа Несвадба]]. Прикладом криптоісторії є романи «[[Бізнес]]» [[Єн Бенкс|Ієна Бенкса]] чи «[[Овернський клірик]]» [[Андрій Валентинов|Андрія Валентинова]]. Прикладом квазіісторичної прози є книга «[[Невидимі міста]]» [[Італо Кальвино]]. У жанрі [[магічний реалізм]] написані романи «[[100 років самотності]]» [[Габріель Гарсія Маркес|Габріеля Гарсія Маркеса]], «[[Зникнення святої]]» [[Жоржи Амаду]] та «[[Алхімік]]» [[Пауло Коельйо|Па́улу Коелью]]. «[[Cюрреалізм|Cюрреалістична проза]]» представлена книгами  «[[Жінка у пісках]]» [[Кобо Абе]], «[[Пустеля]]» [[Жан Марі Гюстав Ле Клезіо|Жана М. Ґ. Ле Клезльо]] чи «[[Будинок спить]]» [[Анна Каван|Анни Каван]]. Особливе місце з-поміж творів фантастичної літератури займають романи про доісторичне минуле - такі як [[По вогонь]]» [[Жозеф Роні-старший|Жозефа Роні-старшого]], «[[Ловці мамутів]]» [[Едуард Шторх|Едуарда Шторха]], «[[Танок тигра]]» [[Бйорн Куртен|Бйорна Куртена]], «[[Діти Землі]]» [[Джин Марі Еуел]]  та цикл  «[[Вигнанці у Пліоцені]]» [[Джуліен Мей]]. Останній також має відношення до  паранормальної фантастики, та зокрема її різновида - екстрасенсорної фантастики. Інші помітні книги цього жанру - «[[Фокусник с Мейфера]]» [[Джордж Ґріффіт|Джорджа Ґріффіса]], «[[Паломництво: книга Людей]]» [[Зенна Гендерсон|Зенни Гендерсон]], «[[Бар'єр]]» [[Павел Вежинов|Павела Вежинова]], «[[Мертва зона]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґа]], «[[Зірки - мета моя]]» [[Альфред Бестер|Альфреда Бестера]]. 
На межі політичного триллеру та наукової фантастики зародився піджанр політична фантастика. Серед книг політичної фантастики можна відзначити «[[Сім днів у травні]]» [[Флетчер Нібел|Флечера Нібела]] та [[Чарльз Бейлі|Чарльза Бейлі]], «[[Порада та згода]]» [[Аллен Друрі|Аллена Друрі]] та «[[Файл «Вектор»]]» [[Генрі Саттон|Генрі Саттона]]. Соціальним проблемам та темам політики найчастіше присвячені романи про близьке майбутнє. серед них виокремлюються «[[На вищих щаблях]]» [[Артур Гейлі|Артура Гейлі]], «[[Озброєні табори]]» [[Кіт Рід]], «[[Ветеринар]]» [[Пер Йоршильд|Пера Йоршильда]] та [[Країна закату]]» [[Кнут Фальдбаккен|Кнута Фальдбаккена]]. До романів про віддалене майбутнє можна віднести  «[[За мільйон років]]» [[Драгутин Іліч|Драгутина Іліча]], «[[Сюрреаль 3000]]» [[Сюзанна Маршаль|Сюзанни Маршаль]], а також повість «[[За тисячу років]]» [[Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]].
Прикладами феміністичної фантастики «[[Жіночий чоловік]]» [[Джоанна Расс|Джоанни Расс]], «[[Прогулянка до межі світу]]» [[С'юзі Чарнас|С'юзі Макі Чарнас]], «[[Подорож до країни жінок]]» [[Шері Теппер|Шері С. Теппер]], «[[Псалми Ірода]]» [[Естер Фріснер|Естер М. Фріснер]].

Зразками  фантастичної поезії є віршовані романи та поеми «[[Божественна комедія]]» [[Данте Аліґ'єрі|Данте Аліґ'єрі]], «[[Гамлет]]» [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]], «[[Аніара]]» [[Гаррі Мартінсон|Харрі Мартінсона]] та збірки «[[Де робомиш і роболюді бігли в робомістах]]»  [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]] і «[[Драконяча оповідь]]» [[Фльор Едкок]].
Слід зазначити, що значна частина фантастичних книг має відношення не до одного певного жанру чи напрямку, а одразу до кількох, наприклад, книга [[Елджернон Блеквуд|Елджернона Блеквуда]] «[[Джон Сайленс, лкар невідкладної допомоги]]» являє  собою помісь окультної прози, паранормальної фантастики та  фантастичного детектива.
Практично уся палітра жанрів, сюжетів та ідей фантастичної літератури представлена у багаторічній праці праці Генріха Альтова «[[Регістр науково-фантастичних ідей и ситуацій]]» .

Жанри фантастичної літератури - усі напрямки [[література|літератури]], що мають те чи інше відношення до жанру химерної, або [[фантастика|фантастичної літератури|]], зокрема таких як [[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]] та [[Таймпанк]], [[еволюційна фантастика]] та [[біологічна фантастика]] (в тому числі зоологічна фантастика), [[філософська фантастика]] та [[соціальна фантастика]], [[утопія]] та [[антиутопія]],[[мистецька фантастика]] та [[релігійна фантастика]], [[детективна фантастика]] та [[фантастичний детектив]], [[феміністична фантастика]] та [[психологічна фантастика]], [[гостросюжетна фантастика]] та [[фантастичний триллер]], [[сатирична фантастика]] , [[пародійна фантастика]] та [[гумористична фантастика]],[[абсурдистська фантастика]] та [[алегорична фантастика]], [[географічна фантастика]] та [[екологічна фантастика]], [[романи-катастрофи]] та [[постапокаліптична проза|постапокаліптика]],[[пригодницька фантастика]] та [[воєнна фантастика]],[[романи про близьке майбутнє]] та [[романи про віддалене майбутнє]][[мелодраматична фантастика]] та [[фантастична мелодрама]],[[любовна фантастика]] та [[еротична фантастика]] (в тому числі традиційна любовна та еротична фантастика, [[ЛГБТ-фантастика]] та  міжвидова нетрадиційна любовна та еротична фантастика), [[наукова фентезі]] (або сайнс фентезі), [[урбаністична фантастика]] та [[міська фентезі]],[[історична фентезі]] та [[фантастичний вестерн]], [[героїчна фентезі]] та [[казкова фантастика|казки]], [[міфологічна фантастика]] та [[епічна фантастика]], [[фантастика жахів|жахи]] та [[темна фентезі]], [[містика]] та [[окультна проза]],[[фантастика надприродних здібностей]] та [[паранормальна фантастика]] (зокрема [[екстрасенсорна фантастика]]), [[готична проза]] та [[плутовський роман]], [[магічний реалізм]] та [[сюрреалізм]], [[романи про видумані країни]] та [[романи про загублені світи]],  [[спортивна фантастика]] та [[політична фантастика]], [[альтернативна історія]] та [[криптоісторія]],[[романи про доісторичне минуле]] та [[квазіісторична проза]],[[дитяча фантастика]] та [[дитяча  фентезі]],[[фантастична мариністика]], а також віршовані романи у жанрі [[фантастичної поезії|фантастична поезія]] тощо.

Прикладами твердої наукової фантастики , в основі сюжету якої як правило лежить якась наукова експедиція, гіпотеза, ідея чи відкриття, є романи [[Хол Клемент|Гола Клемента]] «[[Експедиція «Тяжіння»]]»,[[Роберт Форвард|Роберта Л. Форварда]] «[[Яйце дракона]]», [[Чарльза Еріка Мейна|Чарльз Ерік Мейн]] «[[Глибокий вакуум]]», [[Ґреґорі Бенфорд| Ґреґорі Бенфорда]] «[[Проект «Юпітер»]]». Різновидами твердої наукової фантастики є [[фантастика винаходу]],[[темпоральна фантастика]], [[аерокосмічна фантастика]], [[медична фантастика]], [[фантастика контакту]] тощо.
Серед найпомітніших романів фантастики винаходу - «[[Франкенштейн, або Сучасний Прометей|Франкінштайн, або сучасний Прометей]]» [[Мері Шеллі]], «[[Зелений промінь]]» [[Жуль Верн|Жуль Верна]], «[[Гіперболоїд інженера Гаріна]]» [[Олексій Толстой|Олексія Толстого]], «[[Собаче серде]]» [[Михайло Булгаков|Михайла Булгакова]] чи «[[Фонтани Раю]]» [[Артур Кларк|Артура Ч. Кларка]] . Важливою частиною твердої наукової фантастики є аерокосмічна фантастика, до якої відносяться [[повітроплавна фантастика]],[[міжпланетна фантастика]] та [[міжзоряна фантастика]]. Повітроплавна фантастика представлена такими книгами як  «[[Робур-завойовник]]» [[Жуль Верн|Жуля Верна]], «[[40 ООО кілометров на борту аероплану «Привид]]» [[Хесус де Арагон|Хесуса де Арагона]] чи «[[Повітряною кулею до полюса]]» [[Владислав Уміньськи |Владислава Уміньського]]. До міжпланетної фантастики належать «[[Між двох планет]]» [[Курд Лассвіц|Курда Лассвіца]], «[[На срібній планеті]]» [[Єжи Жулавськи]] та «[[Між планетами]]» [[Роберт Гайнлайн|Роберта Хайнлайна]]. Зразками міжзоряної фантастики є «[[Втеча Землі]]» [[Франсіс Карсак|Франсіса Карсака]], «[[Без зупинки]]» [[Браєн Олдіс|Браєна Олдіса]], «[[Туманність Андромеди]]» [[Іван Єфремов|Івана Єфремова]], «[[Пасинки всесвіту]]», «[[Боги зорельоту]]» [[Марк Джестон|Марк Джестона]] та  «[[Полонений всесвіт]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]].
До темпоральної фантастики, сюжети якої присвячені питанням подорожей у часі, належать книги «[[Машина часу]]» [[Герберт Уеллс|Герберт Веллса]], «[[Подорож до завтра]]» , «[[Безмежний час]]» [[Фріц Лайбер|Фріца Лайбера]], «[[В Інституті часу йде розслідування]]» [[Аріадна Громова|Аріадни Громової]] та [[Рафаїла Нудельман|Рафаїла Нудельмана]], «[[Ніч часів]]» [[Рене Баржавель|Рене Баржавеля]] та «[[Час та знову час]]» [[Джек Фінней|Джека Фінні]]. [[Просторово-часова фантастика]] описує паралельні світи, інші виміри та подорожі у часі та просторі. Такими є романи [[Айзек Азімов|Айзека Азімова]]  «[[Самі боги]]» та «[[Брама]]» [[Фредерик Пол|Фредеріка Пол]].
Важливe місце у науковій фантастиці займають біологічні теми. До фантастики контакту належать романи «[[Кільце навколо Сонця]]» [[Кліффорд Саймак|Кліффорда Саймака]], «[[День пришестя богів]]» [[Кларк Дарльтон|Кларк Дарльтона]], «[[Господарі-творці]]» [[Іендо Біндер|Іендо Біндера]] та «[[День, коли з'явилися триподи]]» [[Джон Крістофер|Джона Крістофера]].[[Еволюційна фантастика]] представлена зокрема романами «[[Від мавпи до людини]]» [[Остін Бірбауер|Остін Бірбауера]], «[[Зоряне народження]]» [[Герберт Уеллс|Герберт Дж. Веллса]], «[[Народження світу]]» [[Шоу Дезмонд|Шоу Дезмонда]], «[[Природні тварини]]» [[Веркор|Веркора]], «[[Планета мавп]]» [[П'єр Буль|П'єра Буль]] та «[[Точка Омега]]» [[Джордж Зебровськи|Джорджа Зебровськи]]. Значними творами зоологічної фантастики є романи «[[Завр]]» [[Іден Філлпотс|Ідена Філлпотса]], «[[Сильва]]» [[Веркор|Веркора]], «[[Шардік]]» [[Пітер Біґл|Пітера С. Біґла]], «[[Рій]]» [[Артур Герцог|Артура Герцога]], «[[Забуті звірі Ельду]]» [[Пет Маккіліп]] та  «[[Звірі]]» [[Джон Краулі|Джона Краулі]]. Прикладами флористичної фантастики є книги «[[Квіти Венери]]» [[Філіпп Кюрваль|Філіппа Кюрваля]], «[[День тріффідів]]» [[Джон Віндем|Джона Віндема]], «[[Все живе|Уся плоть - трава]]» [[Кліффорд Саймак|Кліффорда Саймака]], «[[Цвітіння Ерди]]» [[Л. Е. Тейлор]] та «[[Чи щасливі квіти польові]]» [[Баку Юмемакуре]].
Серед романів медичної фантастики виділяються «[[Безсмертні]]» [[Джеймс Ґанн|Джеймс Ґанна]],
«[[Космічний хірург]]» [[Джеймс Вайт|Джеймса Вайта]], «[[Зоряний хірург]]» [[Алан Нурс|Елана Нурса]], «[[Ліки вибору]]» [[Майкл Крайтон|Майкла Крайтона]], «[[Ліки від раку]]» [[Майкл Муркок|Майкла Муркока]], «[[Нащадки людини]]» [[Френсіс Басбі|Френсіса М. Басбі]] чи «[[Генетичний солдат]]» [[Джордж Тьорнер|Джорджа Тьорнера]].
[[Таймпанк]] —  сукупність особливих піджанрів наукової фантастики, що моделюють світ на суттєво інакшому технологічному рівні, що передбачає інші закони соціуму. Серед напрямків таймпанку - стоунпанк, сандалпанк, клокпанк, стимпанк, дизельпанк, нанопанк, біопанк, космопанк. Та все ж найвідомішим напрямом таймпанку є кіберпанк. Помітними зразками фантастики у жанрі «[[кіберпанк]]», сюжети якого пов'язані з віртуальним світом, є романи «[[Програмне забезпечення]]» [[Руді Рюкер|Руді Рюкера]], «[[Невромант]]» [[Вільям Ґібсон|Вільяма Ґібсона]], «[[Шизматриця]]» [[Брюс Стерлінґ|Брюса Стерлінґа]], «[[Вакуумні квіти]]» [[Майкл Свонвік|Майкла Свонвіка]], «[[Вірт]]» [[Джеф Нун|Джефа Нуна]] та «[[Смертельна мрія]]» [[Бен Бова|Бена Бова]].
Воєнна фантастика виникла на межі воєнної літератури та твердої наукової фантастики. Серед її різновидів - [[мілітаристська фантастика]], [[космічна опера]], [[фантастичний бойовик]], [[романи про війни майбутнього]] та [[антивоєнна фантастика]]). Філософськими зразками мілітаристської фантастики є романи «[[Зоряний десант]]» [[Роберт Гайнлайн|Роберта Е. Хайнлайна]], «[[Захід слави]]» [[Джеррі Пурнелл|Джеррі Пурнелла]], «[[Гра Ендера]]» [[Орсон Скотт Кард|Орсона Скотта Карда]] чи «[[Війна старого]]» [[Джон Скальці|Джона Скальці]]. Часним прикладом мілітаристської фантастики в області масової літератури
є [[фантастичний бойовик]], такий як роман «[[Кобра]]» [[Тімоті Зан|Тімоті Зана]]. Cвоєрідним прикладом космічної воєнної фантастики, часто з мелодраматичним сюжетом є [[космічна опера]] «[[Принцеса Марсу]]» [[Едгар Райс Барроуз|Едгар Р. Барроуза]] чи «[[Космічний Жайворонок]] «[[Едвард «Док» Сміт|Е. Е. «Дока» Сміта]]. Інший зразок воєнної фантастики - романи про війни майбутнього, такі як «[[Янгол революції]]» [[Джордж Ґріффіт|Джорджа Ґріффіса]], «[[Велика війна в Англіїї у 1887 році]]» [[Вільям Ле К'є|Вільяма Ле К'є]], «[[Армагедон]]» [[Стенлі Ватерлоо]], «[[Рагнарок]]» [[Шоу Дезмонд|Шоу Дезмонда]] та «[[Прелюдія у Празі: війна 1938 року]]». На противагу мілітаристській воєнній фантастиці народилася [[антивоєнна фантастика]] , найвідомішими романами цього напрямку є «[[Вічна війна]]» [[Джо Голдмен|Джо Голдмена]] та «[[Світ смерті]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]]..
Прикладами географічної та екологічної фантастики є романи [[Жуль Верн|Жуля Верна]] «[[Надзвичайні пригоди та подорожі капітана Ґаттераса]]», [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]] «[[Вітер нізвідкіля]]», [[Джордж Ґріффіт|Джорджа Ґріффіса]] «[[Кліматичний синдикат погоди]]», [[Джон Боланд|Джона Боланда]] «[[Білий серпень]]», [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]] «[[Посуньтесь, посуньтесь]]». Різновидами  географічної фантастики  є [[романи-катастрофи]] та [[романи про загублені світи]] . Яскравими прикладами книг про загублені світи є  «[[Загублений світ]]» [[Артур Конан Дойл|Артура Конана Дойла]], «[[Загублений континент]]» [[Чарльз Хайн|Чарльза К. Хайна]], «[[Втрачений горизонт]]» [[Джеймс Хілтон|Джеймса Хілтона]], «[[Металеве чудовисько]]» [[Абрахам Мерріт|Ебрахама Мерріта]], «[[Копальні царя Соломона]]» [[Генрі Райдер Гаґґард|Генрі Райдера Хаґґарда]]. Серед романів-катастроф можна виокремити «[[Поверхня планети]]» [[Даніель Дрод|Даніеля Дрода]], «[[Загибель дракона]]» [[Сакьо Комацу]], «[[Божа кузня]]» [[Ґреґ Бір|Ґреґа Біра]],«[[Темрява]]» [[Одржей Нефф|Одржея Неффа]]. Логічним продовженням жанру апокаліптичної фантастики є постапокаліптичні романи, серед яких виокремлюються  «[[Нюрк]]» [[Стефан Вуль|Стефан Вуля]], «[[Герої та лиходії]]» [[Анжела Картер|Енджели Картер]], «[[Піраміда Мортона]]» [[Анатоль Імерманіс|Анатоля Імерманіса]], «[[Листоноша]]» [[Девід Брін|Дейвіда Бріна]] та «[[Селище]]» [[Кір Буличов|Кір Буличова]]. Напрямком постапокаліптичної фантастики є постатомна фантастика, наприклад, книга [[Невіл Шют|Невіла Шюта]] «[[На березі]]» .
Пригодницька фантастика сформувалася на межі пригодницької літератури та наукової фантастики. Яскравий її приклад - «[[Навколо світу за 80 днів]]» [[Жуль Верн|Жуля Верна]]. Часним випадком пригодницької та географічної фантастики є фантастичні робінзонади. Прикладами фантастичних робінзонад  «[[Життя та пригоди Пітера Вілкинса, корнвельца: в основному стосуються його корабельної аварії в районі Південного полюса, його дивовижної подорожі до підземного світу і зустрічі там з Гаурі-літаючої жінкою]]» [[Роберт Пелток|Роберта Пелтока]], «[[Робінзони космосу]]» [[Франсіс Карсак|Франсіса Карсака]] та «[[Транзит]]» [[Едмунд Купер|Едмунда Купера]]. Близьким жанром до пригодницької фантастики є [[фантастична мариністика]]. Яскравими зразками останньої є
романи «[[Мобі Дік, або Білий кит]]» [[Герман Мелвілл|Германа Мелвілла]], «[[Залізний пірат]]» [[Макс Пембертон|Макса Пембертона]], «[[Морська таємниця]]» [[Михайло Розенфельд|Михайла Розенфельда]], «[[Таємниця двох океанів]]» [[Григорій Адамов|Григорія Адамова]],  «[[Шостий океан]]» [[Микола Гамолко|Миколи Гомолка]], «[[Левіафан]]» [[П'єр Буль|П'єра Буля]], «[[Хвилі]]» [[Майкл Фостер|Майкла Е. Фостера]].
На межі географічної, соціальної та екологічної фантастики лежить [[урбаністична фантастика]], до якої належать такі романи як «[[Місто]]» [[Кліфорда Саймака|Кліффорд Дональд Саймак]], «[[Світвотер]]» [[Кнут Фальдбаккен|Кнута Фальдбаккена]], «[[Бетонний острів]]» [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]]. 
На межі фантастики з детективною літературою виникли такі напрямки фантастичного жанру як  детективна фантастика та [[фантастичний детектив]], тобто детективний твір, що має фантастичні елементи сюжету. Детективна фантастика охоплює фантастичні твори, що мають  у сюжеті суттєву детективну складову, такі як романи «[[Вбивство на 31-ому поверсі]]» [[Пер Валее|Пера Вальо]], «[[Сталеві печери]]» [[Айзек Азімов|Айзека Азімова]] та «[[Зруйнована людина]]» [[Альфред Бестер|Альфреда Бестера]]. Роман «[[Міс Шамвей та чорна магія]]» [[Джеймс Гедлі Чейз|Джеймса Гедлі Чейза]] є прикладом жанру [[фантастичний детектив]]. Цікавим романом гостросюжетної фантастики є «[[Орбіта втечі]]» [[Джеймс Вайт|Джеймса Вайта]]. Cеред фантастичних трилерів можна назвати книги «[[Дивовижна історія Мері Стенз]]» [[Роберт Вейд|Роберт Вейда]], «[[Холодна шкіра]]» [[Адольфо Санчес Піньйоль|Адольфо Санчеса Піньйоля]] і «[[Карантин]]» [[Ґреґ Іґен|Ґреґ Іґена]].
На противагу твердій природничонауковій фантастиці з'явилися напрямки жанру,що зосереджувалися преважно на гуманітарних питаннях - соціальних, психологічних, філософських, політичних, релігійних проблемах , а також мистецьких,спортивних, любовних чи інших аспектах майбутнього чи фантастичного життя . Ці течії фантастики об'єднані умовною назвою [[М'яка наукова фантастика]].
До визначних творів соціальної фантастики належать цикл [[Айзек Азімов|Айзека Азімова]]  «[[Фундація]]» та роман [[Олександр Бєляєв|[Олександра Біляєва]] «[[Людина-амфібія]]». Cамобутніми піджанрами соціальної фантастики є [[утопія]] та [[антиутопія]]. Cеред утопічних творів можна виокремити романи «[[Утопія]]» [[Томас Мор|Томаса Мора]], «[[Місто Сонця]]» [[Томмазо Кампанелла|Томмазо Кампанелли]], «[[Острів пінгвінів]]» [[Анатоль Франс|Анатоля Франса]], «[[Волден-два]]» [[Б. Ф. Скіннер|Б. Ф. Скіннера]] та «[[Гра у бісер]]» [[Герман Гессе|Германа Гессе]]. Cеред антиутопій слід назвати  «[[Залізна п'ята]]» [[Джек Лондон|Джека Лондона]], «[[Ми]]» [[Євген Замятін|Євгена Зам'ятина]], «[[Війна з саламандрами]]» [[Карел Чапек|Карела Чапека]], «[[Прекрасний новий світ]]» [[Олдос Гакслі|Олдоса Гакслі]],  «[[Калокаїн]]» [[Карін Боє]], «[[1984]]» [[Джордж Орвелл|Джорджа Орвелла]], «[[План втечі]]» [[Адольфо Біой Касарес|Адольфо Бйой Касареса]],  «[[451° за Фаренгейтом]]» [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]] чи  «[[Шарманка]]» [[Еме Беекман]].
До мелодраматичної фантастики належать цикли романів «[[Дарковер]]» [[Меріон Бредлі]] та «[[Сутінки. Сага]]» [[Стефані Маєр]], а також роман «[[Дружина мандрівника у часі]]» [[Одрі Ніффінджер]].Прикладами любовної фантастики є книги  «[[Немає повісті сумнішої на світі]]» [[Георгій Шах|Георгія Шаха]], «[[Лід]]» [[Анна Каван|Анни Каван]] чи нова версія роману [[Анн та Серж Ґолон|Анн Ґолон]] «[[Анжеліка — маркіза янголів]]» . Зразками нетадиційної міжвидової любовної фантастики є  романи «[[Ліва рука темряви]]» [[Урсула Ле Ґуїн|Урсули К. Ле Ґуїн]] чи «[[Повіси небес]]» [[Джон Бойд|Джон Бойд]] Серед романів еротичної фантастики можна назвати «[[Плоть]]» [[Філіп Хосе Фармер|Філіпа Хосе Фармера]], «[[Срібний металевий коханець]]» [[Теніт Лі]], «[[Далґрін]]» [[Семюел Р. Ділейні|Семюела Р. Ділені]] та «[[Аварія]]» [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]].
До абсурдистської фантастики належать такі романи як «[[Еліс у дивосвіті| Аліса у країні чудес]]» [[Льюїс Керролл|Льюїса Керролла]], «[[Білосніжка]]» [[Дональд Бартельмі|Дональда Бартельмі]], «[[Обмін розумів]]» [[Роберт Шеклі|Роберта Шеклі]] чи «[[Світ-підробка]]» [[Деніел Ґелуйє|Деніел Ф. Ґелуйє]].  Яскравим прикладом алегоричної фантастики може слугувати «[[Майстер та Маргарита]]» [[Михайло Булгаков|Михайла Булгакова]]. 
Прикладами психологічної фантастики  є романи «[[Квіти для Елджернона]]» [[Деніел Кіз|Деніела Кіза]], «[[Пошук витоків]]» [[Ліно Альдані]], «[[Маргарет та я]]» [[Кейт Вільхельм|Кейт Вільгельм]] та «[[Мемо]]» [[Андре Рюеллан|Андре Рюеллана]].Зразки філософської фантастики являють собою «[[Володар мух]]» [[Вільям Голдінг|Вільяма Ґолдінґа]], «[[Чи сняться андроїдам електровівці?]]» [[Філіп Дік|Філіп К. Діка]], «[[Не побоюся я зла]]» [[Роберт Гайнлайн|Роберта Е. Хайнлайна]], «[[Загибель Аякса]]» [[Павел Вежинов|Павела Вежинова]] та «[[Ксеноцид]]» [[Орсон Скотт Кард|Орсона Скотта Карда]]. До релігійної фантастики мають відношення книги «[[Поза мовчазною планетою]]» [[Клайв Стейплз Льюїс|Клайва Стейплза Льюїса]], «[[Кантата за Ляйбовицем]]» [[Волтер Міллер|Волтера Міллера-молодшого]], «[[Одинадцята заповідь]]» [[Лестер дель Рей|Лестера дель Рея]], «[[Падіння міста Пассау]]» [[Карл Амері|Карл Амері]], «[[Агасфер]]» [[Штефан Гайм|Штефана Гайма]], «[[Замах на міражі]]» [[Володимир Тендряков|Володимира Тендрякова]].
Цікавими романами спортивної фантастики є книги «[[Гравець у крокет]]» [[Герберт Уеллс|Герберта Дж. Веллса]], «[[Олімпійська надія]]» [[Кнуд Люндберґ|Кнуд Люндберґа]], «[[Зоряний гамбіт]]» [[Жерар Клейн|Жерара Клайна]], «[[Велике колесо]]» [[Беррінґтон Бейлі|Беррінґтона Бейлі]], «[[Гравець]]» [[Баррі Молзберґ|Баррі Н. Молзберґа]]. Мистецька фантастика представлена зокрема повістю «[[Художник сцени]]» [[Волтер Міллер|Волтера Міллера-молодшого]] та романами «[[Сім днів на Новому Криті]]» [[Роберт Ґрейвз|Роберта Ґрейвза]], «[[Дженні Вільєрс]]» [[Джон Бойнтон Прістлі|Джона Б. Прістлі]], «[[Музикороб]]» [[Ллойд Біґґл|Ллойд Біґґла-молодшого]], «[[Альтист Данилов]]» [[Володимир Орлов|Володимира Орлова]].
Прикладами сатиричної фантастики  є романи «[[Механічний апельсин]]» [[Ентоні Бьорджес|Ентоні Бьорджеса]], «[[Повсталий з мертвих]]» [[Майю Лассіла]] , «[[Ваш покірний слуга кіт]]» [[Сосекі Нацуме]] , «[[Нотатки кошачого міста]]» [[Лао Ше]] , «[[Доктор Стренджлав]]» [[Пітер Джордж|Пітера Джорджа]], «[[Колір надій - зелений]]» [[Карл Йоган Гольцгаузен|Карла Йогана Гольцгаузена]]. До класичних книг пародійної фантастики належать цикли «[[Бернгардт-завойовник]]» [[Сем Люндвалл|Сем Люндвалла]] та  «[[Білл-герой Галактики]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]]. Зразками гумористичної фантастики є збірки оповідань «[[У роботів нема хвостів]]» [[Генрі Каттнер|Генрі Каттнера]] та [[Кетрін Мур]] чи цикл творів «[[Щур з нержавіючої сталі]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]]. 
Прикладами казкової фантастики є  «[[Снігова королева]]» [[Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]], «[[Пітер Пен та Венді]]» [[Джеймс Баррі|Джеймса Беррі]], «[[Чарівник країни Оз]]» [[Лаймен Френк Баум|Л. Френка Баума]], «[[Синій птах]]» [[Моріс Метерлінк|Моріса Метерлінка]], «[[Маленький принц]]» [[Антуан де Сент-Екзюпері|Антуана де Сент-Екзюпері]] та «[[Міо, мій Міо]]» [[Астрід Ліндґрен]]. Помітними зразками  міфологічної фантастики, що розкриває та розвиває теми та сюжети міфів, є «[[Володар світла]]» [[Роджер Желязни|Роджера Желязни]], «[[Аргонавти]]» [[Хаїм Олівер|Хаїма Олівера]], «[[Загадка Прометея]]» [[Лайош Мештерхазі|Лайоша Мештерхазі]], «[[Критський робот Талос]]» [[Стеліос Мойсідес|Стеліос Мойсідес]], «[[Мінотавр]]» [[Тур-Ог Брінгсвярд|Тур-Ога Брінгсвярда]], «[[Мідас]]» [[Вольфганг Жешке|Вольфганга Жешке]] та  «[[Персі Джексон, приборкувач блискавок]]» [[Рік Ріордан|Ріка Ріордана]]. До міфологічної фантастики є близькою епічна фантастика, до якої належать [[Рамаяна]] та [[Махабхарата]], «[[Беовульф]]» та роман [[Джон Ґерднер|Джона Ґерднера]] «[[Ґрендел]]», «[[Калевала]]» під редакцією [[Еліас Ленрот|Еліаса Ленрота]] та одноіменний  цикл романів [[Еміль Петайя|Еміля Петайя]]. До героїчної [[фентезі]] належать цикл «[[Конан-варвар]]» [[Роберт Говард|Роберта Говарда]] та «[[Ельрік з Мелнібоне]]» [[Майкл Муркок|Майкла Муркока]]. Близькою до героїчної [[фентезі]] є так звана [[висока фентезі]], найбільш яскравим зразком якої є всесвітньо відомий роман [[Джон Рональд Руел Толкін|Джона Р. Р.  Толкіна]] «[[Володар перснів]]» . На межі [[фентезі]] та [[наукової фантастики]]  знаходиться такий напрям жанру фантастичної літератури як [[наукова фентезі]], класичними прикладами якої є  повісті [[Джек Венс|Джека Венса]]«[[Повелителі драконів]]» та «[[Остання фортеця]]» . Міську фентезі репрезентують «[[Петербузькі повісті]]» [[Микола Гоголь|Миколи Гоголя]] чи «[[Нічна варта]]» [[Сергій Лук`яненко|Сергія Лук`яненка]]. До темної фентезі, що лежить посередині між героїчною фентезі та фантастикою жахів, належать цикли «[[Темна вежа]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґа]], «[[Князь пустки]]» [[Ричард Скотт Беккер|Ричарда Скотта Беккера]], «[[Чорний загін]]» [[Глен Кук|Глен Кука]] чи [[Вампірські Хроніки]] [[Енн Райс|Енн Райса]].
Достойними зразками містики та містичної фантастики є «[[Ґолем]]» [[Густав Майрінк|Густава Майрінка]],  «[[Доктор Мірабіліс]]» [[Джеймс Бліш|Джеймса Бліша]],«[[Диявол - мертвий]]» [[Рафаель Лафферті| Р. А. Лафферті]] та «[[Подорож до зірки короля пекла]]» [[Є Юнле]]. Готичну прозу у фантастиці представляютьтакі книги як «[[Замок Отранто]]» [[Гораціо Волпол|Гораса Волпола]], «[[Мельмот-блукач]]» [[Чарльз Метьюрін|Чарльза Метьюріна]], «[[Химерна історія доктора Джекіла та містера Гайда]]» [[Роберт Льюїс Стівенсон|Роберта Льюїса Стівенсона]], «[[Нічні оповідання]]» [[Ернст Теодор Амадей Гофманн|Е. Т. А. Гофманна]], «[[Тиха та зручна місцина]]» [[Пітер Біґл|Пітера С. Біґла]] та «[[Розполовинений віконт]]» [[Італо Кальвино]]. До фантастики жахів належать «[[Сказане мертвою головою]]» [[Мор Йокаї|Мора Йокаї]], «[[Міфи Ктулху]]» [[Говард Лавкрафт|Говарда Лавкрафта]], «[[Привид опери]]» [[Ґастон Леру|Ґастона Леру]], «[[Цирк доктора Лао]]» [[Чарльз Фінней|Чарльза Фінні]],«[[Геноциди]]» [[Томас Діш|Томаса М. Діша]], «[[Мішок з кістками]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґ]] чи «[[Вогнища Едему]]» [[Ден Сіммонс|Дена Сіммонса]]. Найвідомішими зразками окультної прози є романи «[[Денверський двійник]]» [[Джордж Ґріффіт|Джорджа Ґріффіса]], «[[Життєвий еліксир]]» [[Віра Крижановська|Віри Крижановської]],  «[[Майя]]» [[Віра Желяхівська|Віри Желяхівської]], «[[Омен]]» [[Девід Зельцер|Дейвіда Зельцера]] та «[[Дитя Розмарі]]» [[Айра Левін|Айри Левіна]]. Прикладом плутовського роману є книга «[[Гендерсон - заклинач дощу]]» [[Сол Беллоу|Сола Беллоу]].
На стику наукової фантастики та фентезі з історичною прозою з'явилися такі жанри фантастичної літератури як[[альтернативна історія]],[[криптоісторія]], квазісторична проза та історична фентезі.Виразними зразками [[альтернативна історія|альтернативної історії]] є романи «[[Подаруй мені ювілей]]» [[Ворд Мур|Ворда Мура]], «[[Людина у високому замку]]» [[Філіп Дік|Філіпа К. Діка]], «[[Якби фюрер знав]]» [[Отто Базіль|Отто Базіля]], «[[Павана]]» [[Кіт Робертс|Кіта Робертса]], «[[Якби Південь переміг у Громадянській війні]]» [[Маккінлі Кантор|а]], «[[]]» [[а|а]], «[[Ґарібальді біля Ґетисбергу]]» [[П'єро Проспері|П'єро Ф. Проспері]], «[[Пекло Бенеша]]» [[Йозеф Несвадба|Йозефа Несвадба]]. Прикладом криптоісторії є романи «[[Бізнес]]» [[Єн Бенкс|Ієна Бенкса]] чи «[[Овернський клірик]]» [[Андрій Валентинов|Андрія Валентинова]]. Прикладом квазіісторичної прози є книга «[[Невидимі міста]]» [[Італо Кальвино]]. У жанрі [[магічний реалізм]] написані романи «[[100 років самотності]]» [[Габріель Гарсія Маркес|Габріеля Гарсія Маркеса]], «[[Зникнення святої]]» [[Жоржи Амаду]] та «[[Алхімік]]» [[Пауло Коельйо|Па́улу Коелью]]. «[[Cюрреалізм|Cюрреалістична проза]]» представлена книгами  «[[Жінка у пісках]]» [[Кобо Абе]], «[[Пустеля]]» [[Жан Марі Гюстав Ле Клезіо|Жана М. Ґ. Ле Клезльо]] чи «[[Будинок спить]]» [[Анна Каван|Анни Каван]]. Особливе місце з-поміж творів фантастичної літератури займають романи про доісторичне минуле - такі як [[По вогонь]]» [[Жозеф Роні-старший|Жозефа Роні-старшого]], «[[Ловці мамутів]]» [[Едуард Шторх|Едуарда Шторха]], «[[Танок тигра]]» [[Бйорн Куртен|Бйорна Куртена]], «[[Діти Землі]]» [[Джин Марі Еуел]]  та цикл  «[[Вигнанці у Пліоцені]]» [[Джуліен Мей]]. Останній також має відношення до  паранормальної фантастики, та зокрема її різновида - екстрасенсорної фантастики. Інші помітні книги цього жанру - «[[Фокусник с Мейфера]]» [[Джордж Ґріффіт|Джорджа Ґріффіса]], «[[Паломництво: книга Людей]]» [[Зенна Гендерсон|Зенни Гендерсон]], «[[Бар'єр]]» [[Павел Вежинов|Павела Вежинова]], «[[Мертва зона]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґа]], «[[Зірки - мета моя]]» [[Альфред Бестер|Альфреда Бестера]]. 
На межі політичного триллеру та наукової фантастики зародився піджанр політична фантастика. Серед книг політичної фантастики можна відзначити «[[Сім днів у травні]]» [[Флетчер Нібел|Флечера Нібела]] та [[Чарльз Бейлі|Чарльза Бейлі]], «[[Порада та згода]]» [[Аллен Друрі|Аллена Друрі]] та «[[Файл «Вектор»]]» [[Генрі Саттон|Генрі Саттона]]. Соціальним проблемам та темам політики найчастіше присвячені романи про близьке майбутнє. серед них виокремлюються «[[На вищих щаблях]]» [[Артур Гейлі|Артура Гейлі]], «[[Озброєні табори]]» [[Кіт Рід]], «[[Ветеринар]]» [[Пер Йоршильд|Пера Йоршильда]] та [[Країна закату]]» [[Кнут Фальдбаккен|Кнута Фальдбаккена]]. До романів про віддалене майбутнє можна віднести  «[[За мільйон років]]» [[Драгутин Іліч|Драгутина Іліча]], «[[Сюрреаль 3000]]» [[Сюзанна Маршаль|Сюзанни Маршаль]], а також повість «[[За тисячу років]]» [[Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]].
Прикладами феміністичної фантастики «[[Жіночий чоловік]]» [[Джоанна Расс|Джоанни Расс]], «[[Прогулянка до межі світу]]» [[С'юзі Чарнас|С'юзі Макі Чарнас]], «[[Подорож до країни жінок]]» [[Шері Теппер|Шері С. Теппер]], «[[Псалми Ірода]]» [[Естер Фріснер|Естер М. Фріснер]].

Зразками  фантастичної поезії є віршовані романи та поеми «[[Божественна комедія]]» [[Данте Аліґ'єрі|Данте Аліґ'єрі]], «[[Гамлет]]» [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]], «[[Аніара]]» [[Гаррі Мартінсон|Харрі Мартінсона]] та збірки]]» «[[Де робомиш і роболюді бігли в робомістах]]»  [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]] і «[[Драконяча оповідь]]» [[Фльор Едкок]].
Слід зазначити, що значна частина фантастичних книг має відношення не до одного певного жанру чи напрямку, а одразу до кількох, наприклад, книга [[Елджернон Блеквуд|Елджернона Блеквуда]] «[[Джон Сайленс, лкар невідкладної допомоги]]» являє  собою помісь окультної прози, паранормальної фантастики та  фантастичного детектива.
Практично уся палітра жанрів, сюжетів та ідей фантастичної літератури представлена у багаторічній праці праці Генріха Альтова «[[Регістр науково-фантастичних ідей и ситуацій]]» .



1. http://www.sf-encyclopedia.com/category/themes/theme#articlesF
2. http://www.isfdb.org/cgi-bin/directory.cgi?author
3. http://www.bdfi.net/auteurs/
4. Генрих Альтов - Регистр научно-фантастических идей и ситуаций, 1996



Жанри фантастичної літератури - усі напрямки [[література|літератури]], що мають те чи інше відношення до жанру химерної, або [[фантастика|фантастичної літератури|]], зокрема таких як [[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]] та [[кіберпанк]], [[еволюційна фантастика]] та [[біологічна фантастика]] (в тому числі зоологічна фантастика), [[філософська фантастика]] та [[соціальна фантастика]], [[утопія]] та [[антиутопія]],[[мистецька фантастика]] та [[релігійна фантастика]], [[детективна фантастика]] та [[фантастичний детектив]], [[феміністична фантастика]] та [[психологічна фантастика]], [[гостросюжетна фантастика]] та [[фантастичний триллер]], [[сатирична фантастика]] , [[пародійна фантастика]] та [[гумористична фантастика]],[[абсурдистська фантастика]] та [[алегорична фантастика]], [[географічна фантастика]] та [[екологічна фантастика]], [[романи-катастрофи]] та [[постапокаліптична проза|постапокаліптика]],[[пригодницька фантастика]] та [[воєнна фантастика]],[[романи про близьке майбутнє]] та [[романи про віддалене майбутнє]][[мелодраматична фантастика]] та [[фантастична мелодрама]],[[любовна фантастика]] та [[еротична фантастика]] (в тому числі традиційна любовна та еротична фантастика, [[ЛГБТ-фантастика]] та  міжвидова нетрадиційна любовна та еротична фантастика), [[наукова фентезі]] (або сайнс фентезі), [[урбаністична фантастика]] та [[міська фентезі]],[[історична фентезі]] та [[фантастичний вестерн]], [[героїчна фентезі]] та [[казкова фантастика|казки]], [[міфологічна фантастика]] та [[епічна фантастика]], [[фантастика жахів|жахи]] та [[темна фентезі]], [[містика]] та [[окультна проза]],[[фантастика надприродних здібностей]] та [[паранормальна фантастика]] (зокрема [[екстрасенсорна фантастика]]), [[готична проза]] та [[плутовський роман]], [[магічний реалізм]] та [[сюрреалізм]], [[романи про видумані країни]] та [[романи про загублені світи]],  [[спортивна фантастика]] та [[політична фантастика]], [[альтернативна історія]] та [[криптоісторія]],[[романи про доісторичне минуле]] та [[квазіісторична проза]],[[дитяча фантастика]] та [[дитяча  фентезі]],[[фантастична мариністика]], а також віршовані романи у жанрі [[фантастичної поезії|фантастична поезія]] тощо.

Прикладами твердої наукової фантастики , в основі сюжету якої як правило лежить якась наукова експедиція, гіпотеза, ідея чи відкриття, є романи [[Хол Клемент|Гола Клемента]] «[[Експедиція «Тяжіння»]]»,[[Роберт Форвард|Роберта Л. Форварда]] «[[Яйце дракона]]», [[Чарльза Еріка Мейна|Чарльз Ерік Мейн]] «[[Глибокий вакуум]]», [[Ґреґорі Бенфорд| Ґреґорі Бенфорда]] «[[Проект «Юпітер»]]». Різновидами вердої наукової фантастики є [[фантастика винаходу]],[[темпоральна фантастика]], [[космічна фантастика]] - [[міжпланетна фантастика]] та [[міжзоряна фантастика]], [[медична фантастика]],[[фантастика контакту]] тощо.
Серед найпомітніших романів фантастики винаходу - «[[Франкінштайн, або Прометей вивільнений]]» [[Мері Шеллі]], «[[Зелений промінь]]» [[Жуль Верн|Жуль Верна]], «[[Гіперболоїд інженера Гаріна]]» [[Олексій Толстой|Олексія Толстого]], «[[Собаче серде]]» [[Михайло Булгаков|Михайла Булгакова]] чи «[[Фонтани Раю]]» [[Артур Кларк|Артура Ч. Кларка]] . До міжпланетної фантастики належать «[[Між двох планет]]» [[Курд Лассвіц|Курда Лассвіца]], «[[На срібній планеті]]» [[Єжи Жулавськи]] та «[[Між планетами]]» [[Роберт Гайнлайн|Роберта Хайнлайна]]. Зразками міжзоряної фантастики є «[[Втеча Землі]]» [[Франсіс Карсак|Франсіса Карсака]], «[[Без зупинки]]» [[Браєн Олдіс|Браєна Олдіса]], «[[Туманність Андромеди]]» [[Іван Єфремов|Івана Єфремова]], «[[Пасинки всесвіту]]», «[[Боги зорельоту]]» [[Марк Джестон|Марк Джестона]] та  «[[Полонений всесвіт]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]].
До темпоральної фантастики, сюжети якої присвячені питанням подорожей у часі, належать книги «[[Машина часу]]» [[Герберт Уеллс|Герберт Веллса]], «[[Подорож до завтра]]» , «[[Безмежний час]]» [[Фріц Лайбер|Фріца Лайбера]], «[[В Інституті часу йде розслідування]]» [[Аріадна Громова|Аріадни Громової]] та [[Рафаїла Нудельман|Рафаїла Нудельмана]], «[[Ніч часів]]» [[Рене Баржавель|Рене Баржавеля]] та «[[Час та знову час]]» [[Джек Фінней|Джека Фінні]].
Важливe місце у науковій фантастиці займають біологічні теми. До фантастики контакту належать романи «[[Кільце навколо Сонця]]» [[Кліффорд Саймак|Кліффорда Саймака]], «[[День пришестя богів]]» [[Кларк Дарльтон|Кларк Дарльтона]], «[[Господарі-творці]]» [[Іендо Біндер|Іендо Біндера]] та «[[День, коли з'явилися триподи]]» [[Джон Крістофер|Джона Крістофера]].[[Еволюційна фантастика]] представлена зокрема романами «[[Від мавпи до людини]]» [[Остін Бірбауер|Остін Бірбауера]], «[[Зоряне народження]]» [[Герберт Уеллс|Герберт Дж. Веллса]], «[[Народження світу]]» [[Шоу Дезмонд|Шоу Дезмонда]], «[[Природні тварини]]» [[Веркор|Веркора]], «[[Планета мавп]]» [[П'єр Буль|П'єра Буль]] та «[[Точка Омега]]» [[Джордж Зебровськи|Джорджа Зебровськи]]. Значними творами зоологічної фантастики є романи «[[Завр]]» [[Іден Філлпотс|Ідена Філлпотса]], «[[Сильва]]» [[Веркор|Веркора]], «[[Шардік]]» [[Пітер Біґл|Пітера С. Біґла]], «[[Рій]]» [[Артур Герцог|Артура Герцога]], «[[Забуті звірі Ельду]]» [[Пет Маккіліп]] та  «[[Звірі]]» [[Джон Краулі|Джона Краулі]]. Прикладами флористичної фантастики є книги «[[Квіти Венери]]» [[Філіпп Кюрваль|Філіппа Кюрваля]], «[[День тріффідів]]» [[Джон Віндем|Джона Віндема]], «[[Все живе|Уся плоть - трава]]» [[Кліффорд Саймак|Кліффорда Саймака]], «[[Цвітіння Ерди]]» [[Л. Е. Тейлор]] та «[[Чи щасливі квіти польові]]» [[Баку Юмемакуре]].
Серед романів медичної фантастики виділяються «[[Безсмертні]]» [[Джеймс Ґанн|Джеймс Ґанна]],
«[[Космічний хірург]]» [[Джеймс Вайт|Джеймса Вайта]], «[[Зоряний хірург]]» [[Алан Нурс|Елана Нурса]], «[[Ліки вибору]]» [[Майкл Крайтон|Майкла Крайтона]], «[[Ліки від раку]]» [[Майкл Муркок|Майкла Муркока]], «[[Нащадки людини]]» [[Френсіс Басбі|Френсіса М. Басбі]] чи «[[Генетичний солдат]]» [[Джордж Тьорнер|Джорджа Тьорнера]].
Помітними зразками фантастики у жанрі «[[кіберпанк]]», сюжети якого пов'язані з віртуальним світом, є романи «[[Програмне забезпечення]]» [[Руді Рюкер|Руді Рюкера]], «[[Невромант]]» [[Вільям Ґібсон|Вільяма Ґібсона]], «[[Шизматриця]]» [[Брюс Стерлінґ|Брюса Стерлінґа]], «[[Вакуумні квіти]]» [[Майкл Свонвік|Майкла Свонвіка]], «[[Вірт]]» [[Джеф Нун|Джефа Нуна]] та «[[Смертельна мрія]]» [[Бен Бова|Бена Бова]].
Воєнна фантастика виникла на межі воєнної літератури та твердої наукової фантастики. Серед її різновидів - [[мілітаристська фантастика]], [[космічна опера]], [[фантастичний бойовик]], [[романи про війни майбутнього]] та [[антивоєнна фантастика]]). Філософськими зразками мілітаристської фантастики є романи «[[Зоряний десант]]» [[Роберт Гайнлайн|Роберта Е. Хайнлайна]], «[[Захід слави]]» [[Джеррі Пурнелл|Джеррі Пурнелла]], «[[Гра Ендера]]» [[Орсон Скотт Кард|Орсона Скотта Карда]] чи «[[Війна старого]]» [[Джон Скальці|Джона Скальці]]. Часним прикладом мілітаристської фантастики в області масової літератури
є [[фантастичний бойовик]], такий як роман «[[Кобра]]» [[Тімоті Зан|Тімоті Зана]]. Cвоєрідним прикладом космічної воєнної фантастики, часто з мелодраматичним сюжетом є [[космічна опера]] «[[Принцеса Марсу]]» [[Едгар Райс Барроуз|Едгар Р. Барроуза]] чи «[[Космічний Жайворонок]] «[[Едвард «Док» Сміт|Е. Е. «Дока» Сміта]]. Інший зразок воєнної фантастики - романи про війни майбутнього, такі як «[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» 
Прикладами географічної та екологічної фантастики є романи [[Жуль Верн|Жуля Верна]] «[[Надзвичайні пригоди та подорожі капітана Ґаттераса]]», [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]] «[[Вітер нізвідкіля]]», [[Джорджа Ґріффіса|Джордж Ґріффіт]] «[[Кліматичний синдикат погоди]]», [[Джон Боланд|Джона Боланда]] «[[Білий серпень]]», [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]] «[[Посуньтесь, посуньтесь]]». Різновидами  географічної фантастики  є [[романи-катастрофи]] та [[романи про загублені світи]] . Яскравими прикладами книг про загублені світи є  «[[Загублений світ]]» [[Артур Конан Дойл|Артура Конана Дойла]], «[[Загублений континент]]» [[Чарльз Хайн|Чарльза К. Хайна]], «[[Втрачений горизонт]]» [[Джеймс Хілтон|Джеймса Хілтона]], «[[Металеве чудовисько]]» [[Абрахам Мерріт|Ебрахама Мерріта]], «[[Копальні царя Соломона]]» [[Генрі Райдер Гаґґард|Генрі Райдера Хаґґарда]]. Серед романів-катастроф можна виокремити «[[Поверхня планети]]» [[Даніель Дрод|Даніеля Дрода]], «[[Загибель дракона]]» [[Сакьо Комацу]], «[[Божа кузня]]» [[Ґреґ Бір|Ґреґа Біра]],«[[Темрява]]» [[Одржей Нефф|Одржея Неффа]]. Логічним продовженням жанру апокаліптичної фантастики є постапокаліптичні романи, серед яких виокремлюються  «[[Нюрк]]» [[Стефан Вуль|Стефан Вуля]], «[[Герої та лиходії]]» [[Анжела Картер|Енджели Картер]], «[[Піраміда Мортона]]» [[Анатоль Імерманіс|Анатоля Імерманіса]], «[[Листоноша]]» [[Девід Брін|Дейвіда Бріна]] та «[[Селище]]» [[Кір Буличов|Кір Буличова]]. Напрямком постапокаліптичної фантастики є постатомна фантастика, наприклад, книга [[Невіл Шют|Невіла Шюта]] «[[На березі]]» .
Пригодницька фантастика сформувалася на межі пригодницької літератури та твердої наукової фантастики. Яскравий її приклад - «[[Навколо світу за 80 днів]]» [[Жуль Верн|Жуля Верна]]. Часним випадком пригодницької та географічної фантастики є фантастичні робінзонади. Прикладами фантастичних робінзонад  «[[Життя та пригоди Пітера Вілкинса, корнвельца: в основному стосуються його корабельної аварії в районі Південного полюса, його дивовижної подорожі до підземного світу і зустрічі там з Гаурі-літаючої жінкою]]» [[Роберт Пелток|Роберта Пелтока]], «[[Робінзони космосу]]» [[Франсіс Карсак|Франсіса Карсака]] та «[[Транзит]]» [[Едмунд Купер|Едмунда Купера]]. 
На межі географічної, соціальної та екологічної фантастики лежить [[урбаністична фантастика]], до якої належать такі романи як «[[Місто]]» [[Кліфорда Саймака|Кліффорд Дональд Саймак]], «[[Світвотер]]» [[Кнут Фальдбаккен|Кнута Фальдбаккена]], «[[Бетонний острів]]» [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]]. 
На межі фантастики з детективною літературою виникли такі напрямки фантастичного жанру як  детективна фантастика та [[фантастичний детектив]], тобто детективний твір, що має фантастичні елементи сюжету. Детективна фантастика охоплює фантастичні твори, що мають  у сюжеті суттєву детективну складову, такі як романи «[[Вбивство на 31-ому поверсі]]» [[Пер Валее|Пера Вальо]], «[[Сталеві печери]]» [[Айзек Азімов|Айзека Азімова]] та «[[Зруйнована людина]]» [[Альфред Бестер|Альфреда Бестера]]. Роман «[[Міс Шамвей та чорна магія]]» [[Джеймс Гедлі Чейз|Джеймса Гедлі Чейза]] є прикладом жанру [[фантастичний детектив]]. Цікавим романом гостросюжетної фантастики є «[[Орбіта втечі]]» [[Джеймс Вайт|Джеймса Вайта]]. Cеред фантастичних трилерів можна назвати книги «[[Дивовижна історія Мері Стенз]]» [[Роберт Вейд|Роберт Вейда]], «[[Холодна шкіра]]» [[Адольфо Санчес Піньйоль|Адольфо Санчеса Піньйоля]] і «[[Карантин]]» [[Ґреґ Іґен|Ґреґ Іґена]].
На противагу твердій природничонауковій фантастиці з'явилися напрямки жанру,що зосереджувалися преважно на гуманітарних питаннях - соціальних, психологічних, філософських, політичних, релігійних проблемах , а також мистецьких,спортивних, любовних чи інших аспектах майбутнього чи фантастичного життя . Ці течії фантастики об'єднані умовною назвою [[М'яка наукова фантастика]].
До визначних творів соціальної фантастики належать цикл [[Айзек Азімов|Айзека Азімова]]  «[[Фундація]]» та роман [[Олександр Бєляєв|[Олександра Біляєва]] «[[Людина-амфібія]]». Cамобутніми піджанрами соціальної фантастики є [[утопія]] та [[антиутопія]]. Cеред утопічних творів можна виокремити романи «[[Утопія]]» [[Томас Мор|Томаса Мора]], «[[Місто Сонця]]» [[Томмазо Кампанелла|Томмазо Кампанелли]], «[[Острів пінгвінів]]» [[Анатоль Франс|Анатоля Франса]], «[[Волден-два]]» [[Б. Ф. Скіннер|Б. Ф. Скіннера]] та «[[Гра у бісер]]» [[Герман Гессе|Германа Гессе]]. Cеред антиутопій слід назвати  «[[Залізна п'ята]]» [[Джек Лондон|Джека Лондона]], «[[Ми]]» [[Євген Замятін|Євгена Зам'ятина]], «[[Війна з саламандрами]]» [[Карел Чапек|Карела Чапека]], «[[Прекрасний новий світ]]» [[Олдос Гакслі|Олдоса Гакслі]],  «[[Калокаїн]]» [[Карін Боє]], «[[1984]]» [[Джордж Орвелл|Джорджа Орвелла]], «[[План втечі]]» [[Адольфо Біой Касарес|Адольфо Бйой Касареса]],  «[[451° за Фаренгейтом]]» [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]] чи  «[[Шарманка]]» [[Еме Беекман]].
До мелодраматичної фантастики належать цикли романів «[[Дарковер]]» [[Меріон Бредлі]] та «[[Сутінки. Сага]]» [[Стефані Маєр]], а також роман «[[Дружина мандрівника у часі]]» [[Одрі Ніффінджер]].Прикладами любовної фантастики є книги  «[[Немає повісті сумнішої на світі]]» [[Георгій Шах|Георгія Шаха]], «[[Лід]]» [[Анна Каван|Анни Каван]] чи нова версія роману [[Анн та Серж Ґолон|Анн Ґолон]] «[[Анжеліка — маркіза янголів]]» . Зразками нетадиційної міжвидової любовної фантастики є  романи «[[Ліва рука темряви]]» [[Урсула Ле Ґуїн|Урсули К. Ле Ґуїн]] чи «[[Повіси небес]]» [[Джон Бойд|Джон Бойд]] Серед романів еротичної фантастики можна назвати «[[Плоть]]» [[Філіп Хосе Фармер|Філіпа Хосе Фармера]], «[[Срібний металевий коханець]]» [[Теніт Лі]], «[[Далґрін]]» [[Семюел Р. Ділейні|Семюела Р. Ділені]] та «[[Аварія]]» [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]].
До абсурдистської фантастики належать такі романи як «[[Еліс у дивосвіті| Аліса у країні чудес]]» [[Льюїс Керролл|Льюїса Керролла]], «[[Білосніжка]]» [[Дональд Бартельмі|Дональда Бартельмі]], «[[Обмін розумів]]» [[Роберт Шеклі|Роберта Шеклі]] чи «[[Світ-підробка]]» [[Деніел Ґелуйє|Деніел Ф. Ґелуйє]].  Яскравим прикладом алегоричної фантастики може слугувати «[[Майстер та Маргарита]]» [[Михайло Булгаков|Михайла Булгакова]]. 
Прикладами психологічної фантастики  є романи «[[Квіти для Елджернона]]» [[Деніел Кіз|Деніела Кіза]], «[[Пошук витоків]]» [[Ліно Альдані]], «[[Маргарет та я]]» [[Кейт Вільхельм|Кейт Вільгельм]] та «[[Мемо]]» [[Андре Рюеллан|Андре Рюеллана]].Зразки філософської фантастики являють собою «[[Володар мух]]» [[Вільям Голдінг|Вільяма Ґолдінґа]], «[[Чи сняться андроїдам електровівці?]]» [[Філіп Дік|Філіп К. Діка]], «[[Не побоюся я зла]]» [[Роберт Гайнлайн|Роберта Е. Хайнлайна]], «[[Загибель Аякса]]» [[Павел Вежинов|Павела Вежинова]] та «[[Ксеноцид]]» [[Орсон Скотт Кард|Орсона Скотта Карда]]. До релігійної фантастики мають відношення книги «[[Поза мовчазною планетою]]» [[Клайв Стейплз Льюїс|Клайва Стейплза Льюїса]], «[[Кантата за Ляйбовицем]]» [[Волтер Міллер|Волтера Міллера-молодшого]], «[[Одинадцята заповідь]]» [[Лестер дель Рей|Лестера дель Рея]], «[[Падіння міста Пассау]]» [[Карл Амері|Карл Амері]], «[[Агасфер]]» [[Штефан Гайм|Штефана Гайма]], «[[Замах на міражі]]» [[Володимир Тендряков|Володимира Тендрякова]].
Цікавими романами спортивної фантастики є книги «[[Гравець у крокет]]» [[Герберт Уеллс|Герберта Дж. Веллса]], «[[Олімпійська надія]]» [[Кнуд Люндберґ|Кнуд Люндберґа]], «[[Зоряний гамбіт]]» [[Жерар Клейн|Жерара Клайна]], «[[Велике колесо]]» [[Беррінґтон Бейлі|Беррінґтона Бейлі]], «[[Гравець]]» [[Баррі Молзберґ|Баррі Н. Молзберґа]]. Мистецька фантастика представлена зокрема повістю «[[Художник сцени]]» [[Волтер Міллер|Волтера Міллера-молодшого]] та романами «[[Сім днів на Новому Криті]]» [[Роберт Ґрейвз|Роберта Ґрейвза]], «[[Дженні Вільєрс]]» [[Джон Бойнтон Прістлі|Джона Б. Прістлі]], «[[Музикороб]]» [[Ллойд Біґґл|Ллойд Біґґла-молодшого]], «[[Альтист Данилов]]» [[Володимир Орлов|Володимира Орлова]].
Прикладами сатиричної фантастики  є романи «[[Механічний апельсин]]» [[Ентоні Бьорджес|Ентоні Бьорджеса]], «[[Повсталий з мертвих]]» [[Майю Лассіла]] , «[[Ваш покірний слуга кіт]]» [[Сосекі Нацуме]] , «[[Нотатки кошачого міста]]» [[Лао Ше]] , «[[Доктор Стренджлав]]» [[Пітер Джордж|Пітера Джорджа]], «[[Колір надій - зелений]]» [[Карл Йоган Гольцгаузен|Карла Йогана Гольцгаузена]]. До класичних книг пародійної фантастики належать цикли «[[Бернгардт-завойовник]]» [[Сем Люндвалл|Сем Люндвалла]] та  «[[Білл-герой Галактики]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]]. Зразками гумористичної фантастики є збірки оповідань «[[У роботів нема хвостів]]» [[Генрі Каттнер|Генрі Каттнера]] та [[Кетрін Мур]] чи цикл творів «[[Щур з нержавіючої сталі]]» [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]]. «[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],
Прикладами казкової фантастики є  «[[Снігова королева]]» [[Ганс Крістіан Андерсен|Ганса Крістіана Андерсена]], «[[Пітер Пен та Венді]]» [[Джеймс Баррі|Джеймса Беррі]], «[[Чарівник країни Оз]]» [[Лаймен Френк Баум|Л. Френка Баума]], «[[Синій птах]]» [[Моріс Метерлінк|Моріса Метерлінка]], «[[Маленький принц]]» [[Антуан де Сент-Екзюпері|Антуана де Сент-Екзюпері]] та «[[Міо, мій Міо]]» [[Астрід Ліндґрен]]. До героїчної [[фентезі]] належать цикл «[[Конан-варвар]]» [[Роберт Говард|Роберта Говарда]] та  роман «[[Володар перснів]]» [[Джон Рональд Руел Толкін|Джона Р. Р.  Толкіна]]. На межі [[фентезі]] та [[наукової фантастики]]  знаходиться такий напрям жанру фантастичної літератури як [[наукова фентезі]], класичними прикладами якої є  повісті [[Джек Венс|Джека Венса]]«[[Повелителі драконів]]» та «[[Остання фортеця]]» . Міську фентезі репрезентують «[[Петербузькі повісті]]» [[Микола Гоголь|Миколи Гоголя]] чи «[[Нічна варта]]» [[Сергій Лук`яненко|Сергія Лук`яненка]]. До темної фентезі, що лежить посередині між героїчною фентезі та фантастикою жахів, належать цикли «[[Темна вежа]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґа]], «[[Князь пустки]]» [[Ричард Скотт Беккер|Ричарда Скотта Беккера]], «[[Чорний загін]]» [[Глен Кук|Глен Кука]] чи [[Вампірські Хроніки]] [[Енн Райс|Енн Райса]].
Достойними зразками містики та містичної фантастики є «[[Ґолем]]» [[Густав Майрінк|Густава Майрінка]],  «[[Доктор Мірабіліс]]» [[Джеймс Бліш|Джеймса Бліша]],«[[Диявол - мертвий]]» [[Рафаель Лафферті| Р. А. Лафферті]] та «[[Подорож до зірки короля пекла]]» [[Є Юнле]]. Готичну прозу у фантастиці представляютьтакі книги як «[[Замок Отранто]]» [[Гораціо Волпол|Гораса Волпола]], «[[Мельмот-блукач]]» [[Чарльз Метьюрін|Чарльза Метьюріна]], «[[Химерна історія доктора Джекіла та містера Гайда]]» [[Роберт Льюїс Стівенсон|Роберта Льюїса Стівенсона]], «[[Нічні оповідання]]» [[Ернст Теодор Амадей Гофманн|Е. Т. А. Гофманна]], «[[Тиха та зручна місцина]]» [[Пітер Біґл|Пітера С. Біґла]] та «[[Розполовинений віконт]]» [[Італо Кальвино]]. До фантастики жахів належать «[[Сказане мертвою головою]]» [[Мор Йокаї|Мора Йокаї]], «[[Міфи Ктулху]]» [[Говард Лавкрафт|Говарда Лавкрафта]], «[[Привид опери]]» [[Ґастон Леру|Ґастона Леру]], «[[Цирк доктора Лао]]» [[Чарльз Фінней|Чарльза Фінні]],«[[Геноциди]]» [[Томас Діш|Томаса М. Діша]], «[[Мішок з кістками]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґа]] чи «[[Вогнища Едему]]» [[Ден Сіммонс|Дена Сіммонса]].

На межі політичного триллеру та наукової фантастики зародився піджанр політична фантастика. Серед книг політичної фантастики можна відзначити «[[Сім днів у травні]]» [[Флетчер Нібел|Флечера Нібела]] та [[Чарльз Бейлі|Чарльза Бейлі]], «[[Порада та згода]]» [[Аллен Друрі|Аллена Друрі]] та «[[Файл «Вектор»]]» [[Генрі Саттон|Генрі Саттона]]. Соціальним проблемам та темам політики найчастіше присвячені романи про близьке майбутнє. серед них виокремлюються «[[На вищих щаблях]]» [[Артур Гейлі|Артура Гейлі]], «[[Озброєні табори]]» [[Кіт Рід]], «[[Ветеринар]]» [[Пер Йоршильд|Пера Йоршильда]] та [[Країна закату]]» [[Кнут Фальдбаккен|Кнута Фальдбаккена]].
На стику наукової фантастики та фентезі з історичною прозою з'явилися такі жанри фантастичної літератури як[[альтернативна історія]],[[криптоісторія]], квазісторична проза та історична фентезі.Виразними зразками [[альтернативна історія|альтернативної історії]] є романи «[[Подаруй мені ювілей]]» [[Ворд Мур|Ворда Мура]], «[[Людина у високому замку]]» [[Філіп Дік|Філіпа К. Діка]], «[[Якби фюрер знав]]» [[Отто Базіль|Отто Базіля]], «[[Павана]]» [[Кіт Робертс|Кіта Робертса]], «[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]], «[[Ґарібальді біля Ґетисбергу]]» [[П'єро Проспері|П'єро Ф. Проспері]], «[[Пекло Бенеша]]» [[Йозеф Несвадба|Йозефа Несвадба]]. Прикладом криптоісторії є романи «[[Бізнес]]» [[Єн Бенкс|Ієна Бенкса]] чи «[[Овернський клірик]]» [[Андрій Валентинов|Андрія Валентинова]]. Прикладомом квазіісторичної прози є книга «[[Невидимі міста]]» [[Італо Кальвино]]. У жанрі [[магічний реалізм]] написані романи «[[100 років самотності]]» [[Габріель Гарсія Маркес|Габріеля Гарсія Маркеса]], «[[Зникнення святої]]» [[Жоржи Амаду]] та «[[Алхімік]]» [[Пауло Коельйо|Па́улу Коелью]]. «[[Cюрреалізм|Cюрреалістична проза]]» представлена книгами  «[[Жінка у пісках]]» [[Кобо Абе]], «[[Пустеля]]» [[Жан Марі Гюстав Ле Клезіо|Жана М. Ґ. Ле Клезльо]] чи «[[Будинок спить]]» [[Анна Каван|Анни Каван]].
Зразками  фантастичної поезії є віршовані романи та поеми «[[Божественна комедія]]» [[Данте Аліґ'єрі|Данте Аліґ'єрі]], «[[Гамлет]]» [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]], «[[Аніара]]» [[Гаррі Мартінсон|Харрі Мартінсона]] та збірки "Де робомиш і роболюді бігли в робомістах" [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]] і «[[Драконяча оповідь]]» [[Фльор Едкок]].
,  «[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],
,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» 

.,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» 
..
,«[[]]» 
,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» 


«[[Втеча Землі]]» [[Франсіс Карсак|Франсіса Карсака]]


«[[Маятник Фуко]]» [[Умберто Еко]]

«»
 «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
{| class="wikitable"
! Позиція !! Ім’я та прізвище письменника!! Ім’я та прізвище письменника на мові оригіналу!! Роки життя!!Країна/Країни!! Національна приналежність письменника!! Назва твору!! Назва твору на мові оригіналу!!Наявність співавторства !!Приналежність роману до циклу творів!!Мова твору!!Напрям фантастики!!Рік першовидання твору!! Вік автора на час завершення твору чи авторської частини в нім!!  Назва твору в українському перекладі!! Рік видання твору в українському перекладі
|-
||1|| [[Віра Чепмен]] ||Vera Chapman||(1898—1996)||[[Vera Chapman]]||[[англійка]]||[[Чарівниці]]||The Enchantresses ||Майк Ешлі||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]]||[[1998]]||[[97]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||2|| [[Джек Вільямсон]] ||Jack Williamson||(1908-2006)|| [[США]]||[[американець]]||[[Брама Стоунхеджа]] ||The Stonehenge Gate||Сольний роман||Позасерійний роман||[[англійська]] ||Тверда наукова фантастика|||[[2005]] ||[[97]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено|| 
|-
||3||[[Вільям Керролл]]||William Carroll||(1915-20..)||[[США]]||[[американець]]||[[Долари Дулі]]||Dooley's Dollars||Сольний роман||Позасерійний роман||[[англійська]]||-||[[2010]]||[[94]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||4||[[Анрі Вернс]] ||Henri Vernes ||(1918-20..)||[[Бельгія]]||[[фламандець]]|| [[Боб Моран контратакує]]||{{-}} ||Сольний роман||[[Боб Моран]]||[[нідерландська]]||Пригодницька фантастика||[[2012]]|||[[94]]|||Твір не перекладено||Твір не перекладено|| 
||5||[[Дороті Теннін]] ||Dorothea Tanning||(1910—2012) || [[США]]|| [[американка]] ||[[Безодня]] ||Chasm||||Сольний роман||Позасерійний роман||[[англійська]]||-||[[2004]]||[[94]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||6||[[Х`ю Б. Кейв]]||Hugh B. Cave||(1910—2004)||[[США]]||[[американець]]||[[Гори божевілля]]||The Mountains of Madness||Сольний роман||Позасерійний роман||[[англійська]]||окультна проза||[[2004]]||[[94]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||7|| [[Андре Нортон]]||Andre Norton||(1912-2005)||[[США]]||[[американка]]||[[Три руки для скорпіона]]||Three Hands for Scorpio||Сольний роман||Позасерійний роман||[[англійська]]||-||[[2005]]||[[92]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено|| 
|-
||8|| [[Фредерик Пол]]||Frederik Pohl||(1919-2013)||[[США]]||[[американець]]||[[Під горою]]||All the Lives He Led||Сольний роман||Позасерійний роман||[[англійська]] ||Роман-катастрофа||[[2011]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||9|| [[Рей Бредбері]]||[[Ray Bradbury ]]||(1920—2012)||[[США]]||[[американець]]||[[Немо!]]||[[Nemo!]]||[[Сольний роман]]||||[[англійська]] ||Пригодницька фантастика||[[2013]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||10|| [[Едвард Апворд]]||Edward Upward ||(1903—2009)||[[]]||[[англієць]]||[[Оповіді Мортмера]]||The Mortmere Stories||[[Крістофер Айшервуд]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[1994]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||11|| [[Ерон Бенк]] ||Aaron Bank||(1902—2004)||[[США]]||[[американець]]||[[Лицарський хрест]]||Knight's Cross||||[[Е. М. Нейтесон]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[1993]]||[[90]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||12|| [[Едвін Табб]] || Edwin Tubb||(1919-2010) || [[Велика Британія]]||[[англієць]]||[[Вогні Сатани]]||Fires of Satan ||Сольний роман||Позасерійний роман||[[англійська]]||-||[[2008]]||[[90]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||13|| [[Артур Кларк]] || Arthur C. Clarke ||(1917—2008) || [[Велика Британія/Шрі-Ланка]]||[[англієць]]||[[Остання теорема]] ||The Last Theorem||Фредерик Пол||[[Позасерійний роман]]||[[англійська]] ||тверда наукова фантастика||[[2013]]||[[90]]||[[Твір не перекладено]]||Твір не перекладено||
|-
||14|| [[Курт Сіодмак]] ||[[Curt Siodmak]] ||(1902—2000)||[[Німеччина/США]]||[[німець]]||[[Тіло Гебріеля]]||Gabriel's Body||Сольний роман||Позасерійний роман||[[англійська]] ||-||[[1992]]||[[89]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||15|| [[Філіп Хосе Фармер]] ||[[Philip José Farmer]]||(1918—2009)||[[США]]||[[-]]||[[Зло у будинку Пемберлі]]||The Evil in Pemberley House||[[Він Скотт Еккерт]]||[[Пустка Н`ютона]]||[[англійська]]||Темна еротична фантастика||[[2009]]||[[90]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||16|| [[Джеймс Ґанн]] ||[[James Gunn]] ||(1923—20..)||[[США]]||[[американець]]||[[Трансцендентне]]||[[Transcendental]]||Сольний роман||Позасерійний роман||[[англійська]]||Тверда наукова фантастика||[[89]]||[[2013]]||Твір не перекладено||[[Твір не перекладено]]||
|-
||17|| [[Філіп Еблі]] ||Philippe Ebly||(1920-2014)||[[Бельгія]]||[[француз]]||[[Собака, що нявкнув]]||Le chien qui miaulait||Сольний роман||Підкорювачі неможливого||[[французька]]||Дитяча пригодницька фантастика винаходу||[[2009]]||[[89]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
||18|| [[Наомі Мітчісон]] ||Naomi Mitchison ||(1920—2012)||[[Велика Британія]]||[[шотландка]]||[[Раніше в Оркадії]] ||Early in Orcadia||Сольний роман||Позасерійний роман||[[англійська]]||[[Історична фентезі]]||[[1987]]||[[89]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||



== Бібліографія ==
Найстарші романісти фантастики - найстарші за віком автори фантастичних романів, тобто письменники, що мали найбільший вік на час завершення роману, написанного у будь-якому з напрямків [[література|літератури]], що мають те чи інше відношення до жанру химерної, або [[фантастика|фантастичної літератури|]], зокрема таких як [[жорстка наукова фантастика|тверда наукова фантастика]]  (в тому числі у таких її різновидах як [[фантастика винаходу]],[[темпоральна фантастика]], [[космічна фантастика]] - [[міжпланетна фантастика]] та [[міжзоряна фантастика]], [[медична фантастика]] та [[фантастика контакту]]) та [[кіберпанк]], [[еволюційна фантастика]] та [[біологічна фантастика]] (в тому числі зоологічна фантастика), [[філософська фантастика]] та [[соціальна фантастика]], [[утопія]] та [[антиутопія]],[[мистецька фантастика]] та [[релігійна фантастика]], [[детективна фантастика]] та [[фантастичний детектив]], [[феміністична фантастика]] та [[психологічна фантастика]], [[гостросюжетна фантастика]] та [[фантастичний триллер]], [[сатирична фантастика]] , [[пародійна фантастика]] та [[гумористична фантастика]],[[абсурдистська фантастика]] та [[алегорична фантастика]], [[географічна фантастика]] та [[екологічна фантастика]], [[романи-катастрофи]] та [[постапокаліптична проза|постапокаліптика]],[[пригодницька фантастика]] та [[воєнна фантастика]] (в тому числі у таких її різновидах як [[мілітаристська фантастика]],[[космічна опера]], [[фантастичний бойовик]], [[романи про війни майбутнього]] та [[антивоєнна фантастика]]), [[романи про близьке майбутнє]] та [[романи про віддалене майбутнє]],[[мелодраматична фантастика]] та [[фантастична мелодрама]],[[любовна фантастика]] та [[еротична фантастика]] (в тому числі традиційна любовна та еротична фантастика, [[ЛГБТ-фантастика]] та  міжвидова нетрадиційна любовна та еротична фантастика), [[наукова фентезі]] (або сайнс фентезі), [[урбаністична фантастика]] та [[міська фентезі]],[[історична фентезі]] та [[фантастичний вестерн]], [[героїчна фентезі]] та [[казкова фантастика|казки]], [[міфологічна фантастика]] та [[епічна фантастика]], [[фантастика жахів|жахи]] та [[темна фентезі]], [[містика]] та [[окультна проза]],[[фантастика надприродних здібностей]] та [[паранормальна фантастика]] (зокрема [[екстрасенсорна фантастика]]), [[готична проза]] та [[плутовський роман]], [[магічний реалізм]] та [[сюрреалізм]], [[романи про видумані країни]] та [[романи про загублені світи]],  [[спортивна фантастика]] та [[політична фантастика]], [[альтернативна історія]] та [[криптоісторія]],[[романи про доісторичне минуле]] та [[квазіісторична проза]],[[дитяча фантастика]] та [[дитяча  фентезі]], а також віршовані романи у жанрі [[фантастичної поезії|фантастична поезія]] тощо.

,,«»

Прикладами твердої наукової фантастики , в основі сюжету якої як правило лежить якась наукова гіпотеза, ідея чи відкриття, є романи [[Артур Кларк|Артура Ч. Кларка]] «[[Фонтани Раю]]», [[Хол Клемент|Гола Клемента]] «[[Експедиція «Тяжіння»]]»,[[Роберт Форвард|Роберта Л. Форварда]] «[[Яйце дракона]]», [[Чарльза Еріка Мейна|Чарльз Ерік Мейн]] «[[Глибокий вакуум]]», [[Ґреґорі Бенфорд| Ґреґорі Бенфорда]] «[[Проект «Юпітер»]]».
,

[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,.
На противагу твердій природничонауковій фантастиці з'явилися напрямки жанру,що зосереджувалися преважно на гуманітарних питаннях - соціальних, психологічних, філософських, політичних, релігійних проблемах , а також мистецьких,спортивних, любовних чи інших аспектах майбутнього чи фантастичного життя . Ці течії фантастики об'єднані умовною назвою [[М'яка наукова фантастика]].
До визначних творів соціальної фантастики належать цикл [[Айзек Азімов|Айзека Азімова]]  «[[Фундація]]» та роман [[Олександр Бєляєв|[Олександра Біляєва]] «[[Людина-амфібія]]». Cамобутніми піджанрами соціальної фантастики є [[утопія]] та [[антиутопія]]. Cеред утопічних творів можна виокремити романи «[[Утопія]]» [[Томас Мор|Томаса Мора]], «[[Місто Сонця]]» [[Томмазо Кампанелла|Томмазо Кампанелли]], «[[Острів пінгвінів]]» [[Анатоль Франс|Анатоля Франса]], «[[Волден-два]]» [[Б. Ф. Скіннер|Б. Ф. Скіннера]] та «[[Гра у бісер]]» [[Герман Гессе|Германа Гессе]]. Cеред антиутопій слід назвати  «[[Залізна п'ята]]» [[Джек Лондон|Джека Лондона]], «[[Ми]]» [[Євген Замятін|Євгена Зам'ятина]], «[[Війна з саламандрами]]» [[Карел Чапек|Карела Чапека]], «[[Прекрасний новий світ]]» [[Олдас Хакслі|Олдаса Гакслі]],  «[[Калокаїн]]» [[Карін Боє]], «[[1984]]» [[Джордж Орвелл|Джорджа Орвелла]], «[[План втечі]]» [[Адольфо Біой Касарес|Адольфо Бйой Касареса]],  «[[451° за Фаренгейтом]]» [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]] чи  «[[Шарманка]]» [[Еме Беекман]].
Прикладами сатиричної фантастики  є романи «[[Механічний апельсин]]» [[Ентоні Бьорджес|Ентоні Бьорджеса]], «[[Повсталий з мертвих]]» [[Майю Лассіла]] , «[[Ваш покірний слуга кіт]]» [[Сосекі Нацуме]] , «[[Нотатки кошачого міста]]» [[Лао Ше]] , «[[Доктор Стренджлав]]» [[Пітер Джордж|Пітера Джорджа]], «[[Колір надій - зелений]]» [[Карл Йоган Гольцгаузен|Карла Йогана Гольцгаузена]]. Прикладами географічної та екологічної фантастики є романи [[Жуль Верн|Жуля Верна]] «[[Надзвичайні пригоди та подорожі капітана Ґаттераса]]», [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]] «[[Вітер нізвідкіля]]», [[Джорджа Ґріффіса|Джордж Ґріффіт]] «[[Кліматичний синдикат погоди]]», [[Джон Боланд|Джона Боланда]] «[[Білий серпень]]», [[Гаррі Гаррісон|Гаррі Гаррісона]] «[[Посуньтесь, посуньтесь]]». 
Різновидами  географічної фантастики  є [[романи-катастрофи]] та [[романи про загублені світи]] . Серед романів-катастроф можна виокремити «[[Поверхня планети]]» [[Даніель Дрод|Даніеля Дрода]], «[[Загибель дракона]]» [[Сакьо Комацу]], «[[Божа кузня]]» [[Ґреґ Бір|Ґреґа Біра]],«[[Темрява]]» [[Одржей Нефф|Одржея Неффа]]. Яскравими прикладами книг про загублені світи є  «[[Загублений світ]]» [[Артур Конан Дойл|Артура Конана Дойла]], «[[Загублений континент]]» [[Чарльз Хайн|Чарльза К. Хайна]], «[[Втрачений горизонт]]» [[Джеймс Хілтон|Джеймса Хілтона]], «[[Металеве чудовисько]]» [[Абрахам Мерріт|Ебрахама Мерріта]], «[[Копальні царя Соломона]]» [[Генрі Райдер Хаґґард|Генрі Райдера Гаґґарда]].
Прикладами фантастичних робінзонад  «[[Життя та пригоди Пітера Вілкинса, корнвельца: в основному стосуються його корабельної аварії в районі Південного полюса, його дивовижної подорожі до підземного світу і зустрічі там з Гаурі-літаючої жінкою]]» [[Роберт Пелток|Роберта Пелтока]], «[[Робінзони космосу]]» [[Франсіс Карсак|Франсіса Карсака]] та «[[Транзит]]» [[Едмунд Купер|Едмунда Купера]].
На межі географічної, соціальної та екологічної фантастики лежить [[урбаністична фантастика]], до якої належать такі романи як «[[Місто]]» [[Кліфорда Саймака|Кліффорд Дональд Саймак]], «[[Світвотер]]» [[Кнут Фальдбаккен|Кнута Фальдбаккена]], «[[Бетонний острів]]» [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]]. 
Зразками детективної фантастики є романи «[[Вбивство на 31-ому поверсі]]» [[Пер Валее|Пера Вальо]], «[[Сталеві печери]]» [[Айзек Азімов|Айзека Азімова]] та «[[Зруйнована людина]]» [[Альфред Бестер|Альфреда Бестера]]. Роман «[[Міс Шамвей та чорна магія]]» [[Джеймс Гедлі Чейз|Джеймса Гедлі Чейза]] є прикладом жанру [[фантастичний детектив]]. Цікавим романом гостросюжетної фантастики є «[[Орбіта втечі]]» [[Джеймс Вайт|Джеймса Вайта]]. Cеред фантастичних трилерів можна назвати книги «[[Дивовижна історія Мері Стенз]]» [[Роберт Вейд|Роберт Вейда]], «[[Холодна шкіра]]» [[Адольфо Санчес Піньйоль|Адольфо Санчеса Піньйоля]] і «[[Карантин]]» [[Ґреґ Іґен|Ґреґ Іґена]].
До мелодраматичної фантастики належать цикли романів «[[Дарковер]]» [[Меріон Бредлі]] та «[[Сутінки. Сага]]» [[Стефані Маєр]], а також роман «[[Дружина мандрівника у часі]]» [[Одрі Ніффінджер]].Прикладами любовної фантастики є книги  «[[Немає повісті сумнішої на світі]]» [[Георгій Шах|Георгія Шаха]], «[[Лід]]» [[Анна Каван|Анни Каван]] чи нова версія роману [[Анн та Серж Ґолон|Анн Ґолон]] «[[Анжеліка — маркіза янголів]]» . Зразками нетадиційної міжвидової любовної фантастики є  романи «[[Ліва рука темряви]]» [[Урсула Ле Ґуїн|Урсули К. Ле Ґуїн]] чи «[[Повіси небес]]» [[Джон Бойд|Джон Бойд]] Серед романів еротичної фантастики можна назвати «[[Плоть]]» [[Філіп Хосе Фармер|Філіпа Хосе Фармера]], «[[Срібний металевий коханець]]» [[Теніт Лі]], «[[Далґрін]]» [[Семюел Р. Ділейні|Семюела Р. Ділені]] та «[[Аварія]]» [[Джеймс Баллард|Джеймса Балларда]].
До абсурдистської фантастики належать такі романи як «[[Еліс у дивосвіті| Аліса у країні чудес]]» [[Льюїс Керролл|Льюїса Керролла]], «[[Білосніжка]]» [[Дональд Бартельмі|Дональда Бартельмі]], «[[Обмін розумів]]» [[Роберт Шеклі|Роберта Шеклі]] чи «[[Світ-підробка]]» [[Деніел Ґелуйє|Деніел Ф. Ґелуйє]].  Яскравим прикладом алегоричної фантастики може слугувати «[[Майстер та Маргарита]]» [[Михайло Булгаков|Михайла Булгакова]]. 
Прикладами психологічної фантастики  є романи «[[Квіти для Елджернона]]» [[Деніел Кіз|Деніела Кіза]], «[[Пошук витоків]]» [[Ліно Альдані]], «[[Маргарет та я]]» [[Кейт Вільхельм|Кейт Вільгельм]] та «[[Мемо]]» [[Андре Рюеллан|Андре Рюеллана]].Зразки філософської фантастики являють собою «[[Володар мух]]» [[Вільям Голдінг|Вільяма Ґолдінґа]], «[[Чи сняться андроїдам електровівці?]]» [[Філіп Дік|Філіп К. Діка]], «[[Не побоюся я зла]]» [[Роберт Гайнлайн|Роберта Е. Хайнлайна]], «[[Загибель Аякса]]» [[Павел Вежинов|Павела Вежинова]] та «[[Ксеноцид]]» [[Орсон Скотт Кард|Орсона Скотта Карда]]. До релігійної фантастики мають відношення книги «[[Поза мовчазною планетою]]» [[Клайв Стейплз Льюїс|Клайва Стейплза Льюїса]], «[[Кантата за Ляйбовицем]]» [[Волтер Міллер|Волтера Міллера-молодшого]], «[[Одинадцята заповідь]]» [[Лестер дель Рей|Лестера дель Рея]], «[[Падіння міста Пассау]]» [[Карл Амері|Карл Амері]], «[[Агасфер]]» [[Штефан Гайм|Штефана Гайма]], «[[Замах на міражі]]» [[Володимир Тендряков|Володимира Тендрякова]].
Цікавими романами спортивної фантастики є книги «[[Гравець у крокет]]» [[Герберт Уеллс|Герберта Дж. Веллса]], «[[Олімпійська надія]]» [[Кнуд Люндберґ|Кнуд Люндберґа]], «[[Зоряний гамбіт]]» [[Жерар Клейн|Жерара Клайна]], «[[Велике колесо]]» [[Беррінґтон Бейлі|Беррінґтона Бейлі]], «[[Гравець]]» [[Баррі Молзберґ|Баррі Н. Молзберґа]]. Мистецька фантастика представлена зокрема повістю «[[Художник сцени]]» [[Волтер Міллер|Волтера Міллера-молодшого]] та романами «[[Сім днів на Новому Криті]]» [[Роберт Ґрейвз|Роберта Ґрейвза]], «[[Дженні Вільєрс]]» [[Джон Бойнтон Прістлі|Джона Б. Прістлі]], «[[Музикороб]]» [[Ллойд Біґґл|Ллойд Біґґла-молодшого]], «[[Альтист Данилов]]» [[Володимир Орлов|Володимира Орлова]].
До героїчної [[фентезі]] належать цикл «[[Конан-варвар]]» [[Роберт Говард|Роберта Говарда]] та  роман «[[Володар перснів]]» [[Джон Рональд Руел Толкін|Джона Р. Р.  Толкіна]].
, «[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],, «[[]]» [[а|а]], 
Достойними зразками містики та містичної фантастики є «[[Ґолем]]» [[Густав Майрінк|Густава Майрінка]],  «[[Доктор Мірабіліс]]» [[Джеймс Бліш|Джеймса Бліша]],«[[Диявол - мертвий]]» [[Рафаель Лафферті| Р. А. Лафферті]] та «[[Подорож до зірки короля пекла]]» [[Є Юнле]].  Готичну прозу у фантастиці представляютьтакі книги як «[[Замок Отранто]]» [[Гораціо Волпол|Гораса Волпола]], «[[Мельмот-блукач]]» [[Чарльз Метьюрін|Чарльза Метьюріна]], «[[Химерна історія доктора Джекіла та містера Гайда]]» [[Роберт Льюїс Стівенсон|Роберта Льюїса Стівенсона]], «[[Нічні оповідання]]» [[Ернст Теодор Амадей Гофманн|Е. Т. А. Гофманна]], «[[Тиха та зручна місцина]]» [[Пітер Біґл|Пітера С. Біґла]] та «[[Розполовинений віконт]]» [[Італо Кальвино]]. До фантастики жахів належать «[[Сказане мертвою головою]]» [[Мор Йокаї|Мора Йокаї]], «[[Міфи Ктулху]]» [[Говард Лавкрафт|Говарда Лавкрафта]], «[[Привид опери]]» [[Ґастон Леру|Ґастона Леру]], «[[Цирк доктора Лао]]» [[Чарльз Фінней|Чарльза Фінні]],«[[Геноциди]]» [[Томас Діш|Томаса М. Діша]], «[[Мішок з кістками]]» [[Стівен Кінґ|Стівена Кінґа]] чи «[[Вогнища Едему]]» [[Ден Сіммонс|Дена Сіммонса]].
Прикладами [[альтернативна історія|альтернативної історії]] є «[[Подаруй мені ювілей]]» [[Ворд Мур|Ворда Мура]], «[[Людина у високому замку]]» [[Філіп Дік|Філіпа К. Діка]], «[[Якби фюрер знав]]» [[Отто Базіль|Отто Базіля]], «[[Павана]]» [[Кіт Робертс|Кіта Робертса]], «[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]], «[[Ґарібальді біля Ґетисбергу]]» [[П'єро Проспері|П'єро Ф. Проспері]], «[[Пекло Бенеша]]» [[Йозеф Несвадба|Йозефа Несвадба]].
Зразками  фантастичної поезії є віршовані романи та поеми «[[Божественна комедія]]» [[Данте Аліґ'єрі|Данте Аліґ'єрі]], «[[Гамлет]]» [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]], «[[Аніара]]» [[Гаррі Мартінсон|Харрі Мартінсона]] та збірки "Де робомиш і роболюді бігли в робомістах" [[Рей Бредбері|Рея Бредбері]] і «[[Драконяча оповідь]]» [[Фльор Едкок]].
,  «[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],
,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]],«[[]]» 

.


«[[Втеча Землі]]» [[Франсіс Карсак|Франсіса Карсака]]


«[[Маятник Фуко]]» [[Умберто Еко]]

«»
== г ==
У Гендальф Нагороди, досягнення в честь фентезі літератури, були вручені по Fiction суспільства світової науки щорічно з 1974 по 1981 вони були названі по імені Гендальф майстра, з Середзем'я оповідань Толкієна. Нагорода була створена і спонсорується Лін Картер [1] і мечників і магів Гільдії Америки (SAGA), асоціації письменників-фантастів. [2] Одержувачі були відібрані шляхом голосування учасників у фантастичних конвенцій світової науки відповідно до процедур, зі старих Хьюго. [2] [3]

Нагороди були вручені в двох категоріях, для досягнення життя і за книги, виданої протягом попереднього року. [2] [4] Їх основна мета як і раніше повинні бути виконані дві колись конкуруючих фентезійний світ Awards, вперше представлений в 1975- спеціально Всесвітня премія фентезі для життя досягнення і Всесвітня премія фентезі за кращий роман.

Зміст

    1 Гендальф Великий Магістр премії
    2 Гендальф премія за книгу-Length Фентезі
    3 Дивіться також
    4 Примітки

Гендальф Великий Магістр премії

Гендальф Великий Магістр премії за досягнення всього життя у фентезі письмовій формі був нагороджений щороку з 1974 по 1981 Перше переможець Толкієна, недавно померлого (1973). [4]

Наступні чотири гросмейстери були всі члени Сага: Фріц Лейбер, Л. Спрег де Камп, Андре Нортон, Пол Андерсон і. Останні три були Урсула К. Ле Гуїн, Рей Бредбері, і CL Мур. [2] [4]

    1974 - Дж Р. Р. Толкін
    1975 - Фріц Лейбер
    1976 - Л. Спрег де Камп
    1977 - Андре Нортон
    1978 - Пол Андерсон
    1979 - Урсула Ле Гуїн
    1980 - Рей Бредбері
    1981 - С. Л. Мур

Там не було ні голосування в 1981 році [5] Всі інші переможці починаючи з Толкієна були серед фіналістів п'яти або шести одним роком раніше. Інші, які з'явилися на голосування були Клайв Льюїс, Джек Венс, Роджер Желязни, Маріон Циммер Бредлі, Енн Маккефрі, і Патрісія McKillip. [2]
Гендальф премія за книгу-Length Фентезі

Гендальф премія за книгу-Length Фентезі був нагороджений тільки в 1978 році і 1979 року знову перша переможцем став Толкієн: Сильмарілліон, приніс для друку Крістофер Толкієн в якості редактора. Другим був Білий Дракон Енн Маккефрі. [4] фентезі часто виграє старше Премія Х'юго за кращий роман, так організатори Worldcon вважається Гендальф, почасти дублікат і не був нагороджений ще раз. [2]

    1978 - Сильмарілліон, Джон Р. Р. Толкін, під редакцією Крістофера Толкіна
    1979 - Білий дракон Енн Маккефрі

Дивіться також

    Фехтувальників і чаклунів Гільдія Америки
    Всесвітня премія фентезі

Примітки

"Лін Картер вмирає" (некролог) в Locus березня 1988, стор. 69.
Гендальф премія і допоміжні сторінки. Інтернет Спекулятивна База даних Фантастика. Джерело 2011-07-29.
Список Локус для SF Нагороди: Про Гендальф
Список Локус для SF Нагороди: Гендальф Переможці по категоріях

    1981 Гендальф премія. Інтернет Спекулятивна База даних Фантастика. Джерело 2011-07-29.
Paul van Herck (born 19 May 1938 in Berchem – died 19 June 1989) was a Belgian writer of science fiction novels and radio plays.

Van Herck was a Dutch and French language teacher. He debuted with radio plays for the BRT but became most well known for making plays for the Dutch TROS of which his series about space reporter and NASA astronaut Matt Meldon was the most famous.

Apart from his radio plays he wrote many science fiction novels of which Sam, of de Pluterdag (translated in English as Where were you last Pluterday?) was the most notable. The novel won the first prize at the European Science Fiction Convention in the Italian city Trieste.

Contents

    1 Bibliography
        1.1 Novels
        1.2 Stories
        1.3 Radio plays
        1.4 Comic books (scenario)
    2 External links

Bibliography
Novels

    1965 - De circels en andere fantastische verhalen

    De circels
    Depannage
    Dorpsgek
    Feestmaal
    Hallo
    De kinderrevolutie
    M. Lawson
    Mijn vriend DX 5
    Paranoia
    Polsuurwerk
    Regen
    Theorie

    1968 - Sam, of de Pluterdag (M=SF 14)
    1973 - Apollo XXI
    1976 - Caroline O Caroline

Stories

    1965 - Het project Bonaparte
    1967 - Hula's koteletten
    1967 - Vuilnis
    1968 - De spiegel
    1968 - Sam en de uitgever
    1968 - Schaapjes
    1968 - Twee voor twaalf
    1969 - De wind
    1969 - Finish
    1970 - Iets over vuiligheid
    1970 - Kwota rood vier
    1971 - Het Leland experiment
    1971 - Instantvisie
    1971 - Primeur
    1972 - Cijfer, cijfer, cijfer, cijfer
    1973 - Carol
    1973 - De laatste
    1973 - Mont Noir
    1974 - Katalysator
    1974 - Twark
    1975 - 20 miljard dollar... naar de maan
    1975 - Dreyfus
    1975 - Het mannetje
    1975 - Notker van Luik
    1975 - Parallel
    1977 - Tequila
    1978 - Een wilde rukwind
    1978 - Ouwe
    1978 - Tweede leven
    1979 - Amerika
    1979 - Sol 3
    1984 - Phil, of het VIde continent
    1986 - De spin met de tien poten
    1987 - De tijdmachine
    1988 - Lampen

Radio plays

    Matt Meldon-cycle

    1970 - Apollo XXI - Het maanmysterie
    1970 - De gesluierde planeet
    1971 - Tunnel der duisternis
    1973 - Prometheus XIII
    1976 - De blauwe zaden

    1980 - Het zesde continent
    1970 - Het fatale uur van Mister Lawson
    1974 - De tijdmachine
    19?? - De gemeenschappelijke factor
    1969 - Een kwestie van vingerafdrukken

Comic books (scenario)

    Historical stories

    1974 - Het vaandel met het rode kruis
    1976 - Spartacus
    1984 - De slag bij Verdun
    1985 - Het pistool van Syd
    1985 - Het laatste oorlogspad
    1986 - De doden van Borgerhout
    1986 - Pasteur : kwakzalver of geleerde ?

External links

    Paul van Herck at the Internet Speculative Fiction Database
    (Dutch) Paul van Herck's radio plays, Geronimo Hoorspelen
    (Dutch) Paul van Herck in the Encyclopedia Fantastica (archived on archive.org)

== Біфія ==

[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,.



,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],
«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,.,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]],,., з себе 
Цікавими зразками «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]].,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,.,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]]
 «[[]]» [[а|а]],,. ,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,.«[[]]» [[а|а]],,,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,.,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,.,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,. ,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,.«[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,.,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,.,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,. ,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,.«[[]]» [[а|а]],,,
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.Прикладами
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи

,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[|]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,.
 «[[]]»,  [[містика]] та [[окультна проза]],[[екстрасенсорна фантастика]], [[фантастика надприродних здібностей]] та [[паранормальна фантастика]], [[готична проза]] та [[плутовський роман]], 






Найстарші романісти фантастики - найстарші за віком автори фантастичних романів, тобто письменники, що мали найбільший вік на час завершення роману, написанного у будь-якому з напрямків [[літератури|література]], що мають те чи інше відношення до жанру химерної, або [[фантастичної літератури|фантастика]] (в тому числі у таких її різновидах як [[фантастика винаходу]],[[темпоральна фантастика]], [[космічна фантастика]] - [[міжпланетна фантастика]] та [[міжзоряна фантастика]], [[медична фантастика]] та [[фантастика контакту]]) та [[кіберпанк]], [[еволюційна фантастика]] та [[біологічна фантастика]] (в тому числі зоологічна фантастика), [[філософська фантастика]] та [[соціальна фантастика]], [[утопія]] та [[антиутопія]],[[мистецька фантастика]] та [[релігійна фантастика]], [[детективна фантастика]] та [[фантастичний детектив]], [[феміністична фантастика]] та [[психологічна фантастика]], [[гостросюжетна фантастика]] та [[фантастичний триллер]], [[сатирична фантастика]] , [[пародійна фантастика]] та [[гумористична фантастика]],[[абсурдистська фантастика]] та [[алегорична фантастика]], [[географічна фантастика]] та [[екологічна фантастика]], [[романи-катастрофи]] та [[постапокаліптична проза|постапокаліптика]],[[пригодницька фантастика]] та [[воєнна фантастика]] (в тому числі у таких її різновидах як [[мілітаристська фантастика]],[[космічна опера]], [[фантастичний бойовик]], [[романи про війни майбутнього]] та [[антивоєнна фантастика]]), [[романи про близьке майбутнє]] та [[романи про віддалене майбутнє]],[[мелодраматична фантастика]] та [[фантастична мелодрама]],[[любовна фантастика]] та [[еротична фантастика]] (в тому числі традиційна любовна та еротична фантастика, [[ЛГБТ-фантастика]] та  міжвидова нетрадиційна любовна та еротична фантастика), [[наукова фентезі]] (або сайнс фентезі), [[урбаністична фантастика]] та [[міська фентезі]],[[історична фентезі]] та [[фантастичний вестерн]], [[героїчна фентезі]] та [[казкова фантастика|казки]], [[міфологічна фантастика]] та [[епічна фантастика]], [[фантастика жахів|жахи]] та [[темна фентезі]], [[містика]] та [[окультна проза]],[[фантастика надприродних здібностей]] та [[паранормальна фантастика]] (зокрема [[екстрасенсорна фантастика]]), [[готична проза]] та [[плутовський роман]], [[магічний реалізм]] та [[сюрреалізм]], [[романи про видумані країни]] та [[романи про загублені світи]],  [[спортивна фантастика]] та [[політична фантастика]], [[альтернативна історія]] та [[криптоісторія]],[[романи про доісторичне минуле]] та [[квазіісторична проза]],[[дитяча фантастика]] та [[дитяча  фентезі]], а також віршовані романи у жанрі [[фантастичної поезії|фантастична поезія]] тощо.

,,«»

Прикладами твердої наукової фантастики , в основі сюжету якої як правило лежить якась наукова гіпотеза чи відкриття є романи [[Артура Кларка|Артур Кларк]] «[[Фонтани Раю]]», [[Гола Клемента|Хол Клемент]] «[[Експедиція «Тяжіння»]]»,[[Роберта Форварда|Роберт Форвард]] «[[Яйце дракона]]», [[Чарльза Еріка Мейна|[Чарльз Ерік Мейн]] «[[Глибокий вакуум]]», [[Ґреґорі Бенфорда| Ґреґорі Бенфорд]] «[[Проект «Юпітер»]]».
,

[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,.
[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,.
[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,.

Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи «[[Механічний апельсин]]» [[Ентоні Бьорджеса|Ентоні Бьорджес]] , «[[Повсталий з мертвих]]»[[Майю Лассіла]] ,«[[Ваш покірний слуга кіт]]»[[Сосекі Нацуме]] , «[[Нотатки кошачого міста]]»[[Лао Ше]] , «[[Доктор Стренджлав]]», «[[Колір надій - зелений]]»[[Карла Йогана Гольцгаузена|Карл Йоган Гольцгаузен]] .

,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[|]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,[[а|а]] «[[«»]]»,.
 «[[]]»,  [[містика]] та [[окультна проза]],[[екстрасенсорна фантастика]], [[фантастика надприродних здібностей]] та [[паранормальна фантастика]], [[готична проза]] та [[плутовський роман]], 









Найстарші романісти фантастики - Найстарші за віком автори романів у жанрі [[фантастики|фантастика]], зокрема у таких її напрямамах як [[наукова фантастика]] та [[соціальна фантастика]],[[утопія]] та [[антиутопія]],[[фентезі]] та [[казкова фантастика]], [[фантастика жахів|література жахів]] та [[містика]], [[альтернативна історія]] та [[криптоісторія]], [[магічний реалізм]] та [[фантастична поезія]] тощо.
{| class="wikitable"

!
Прикладами географічної та екологічної фантастики є романи
[[Жуля Верна|Жуль Верн]] «[[Надзвичайні пригоди та подорожі капітана Ґаттераса]]»,[[Джеймса Балларда|Джеймс Баллард]] «[[Вітер нізвідкіля]]»,[[Джорджа Ґріффіса|Джордж Ґріффіс]] «[[Кліматичний синдикат погоди]]»,[[Джона Боланда|Джона Боланда]] «[[Білий серпень]]», [[Гаррі Гаррісона|Гаррі Гаррісон]] «[[Посуньтесь, посуньтесь]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Різновидами  географічної фантастики  є [[романи-катастрофи]], [[романи про загублені світи]] та [[урбаністична фантастика]]. Серед романів-катастроф можна виокремити  «[[Поверхня планети]]» [[Даніеля Дрода|Даніель Дрод]], «[[Загибель дракона]]» [[Сакьо Комацу]], , «[[Божа кузня]]» [[Ґреґа Біра|Ґреґ Бір]],«[[Темрява]]» [[Одржея Неффа|Одржей Нефф]],«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,.
"Життя і пригоди Пітера Уїлкинса, корнуелльца: в основному стосуються його корабельної аварії в районі Південного полюса, його чудесного подорожі в підземний світ і зустрічі там з Гаури-літаючої жінкою"
«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,«[[]]» [[а|а]], «[[]]» [[а|а]],,
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.Прикладами
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,[[а|а]] «[[]]»,.
Прикладами сатиричної фантастики ,  є романи
== Біптоьт ==
{| class="wikitable"
! Позиція !! Ім’я та прізвище письменника!! Ім’я та прізвище письменника на мові оригіналу!! Роки життя!!Країна/Країни!! Національна приналежність письменника!! Назва твору!! Назва твору на мові оригіналу!!Наявність співавторства !!Приналежність роману до циклу творів!!Мова твору!!Напрям фантастики!!Рік першовидання твору!! Вік автора на час завершення твору чи авторської частини в нім!!  Назва твору в українському перекладі!! Рік видання твору в українському перекладі
|-
||1|| [[Віра Чепмен]] ||Vera Chapman||(1898—1996)||[[Vera Chapman]]||[[англійка]]||[[Чарівниці]]||The Enchantresses ||Майк Ешлі||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]]||[[1998]]||[[97]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|||| [[]] || ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||||||[[-]]||Позасерійний роман||[[англійська]] ||||[[2013]]||[[91]]||Твір не перекладено||Твір не перекладено||
|-
|}


















== фія ==



Найстарші романісти фантастики - Найстарші за віком автори романів у жанрі [[фантастики|фантастика]], зокрема у таких її напрямамах як [[наукова фантастика]] та [[соціальна фантастика]],[[утопія]] та [[антиутопія]],[[фентезі]] та [[казкова фантастика]], [[фантастика жахів|література жахів]] та [[містика]], [[альтернативна історія]] та [[криптоісторія]], [[магічний реалізм]] та [[фантастична поезія]] тощо.
















Найстарші романісти фантастики - Найстарші за віком автори романів у жанрі [[фантастики|фантастика]], зокрема у таких її напрямамах як [[наукова фантастика]] та [[соціальна фантастика]],[[утопія]] та [[антиутопія]],[[фентезі]] та [[казкова фантастика]], [[фантастика жахів|література жахів]] та [[містика]], [[альтернативна історія]] та [[криптоісторія]], [[магічний реалізм]] та [[фантастична поезія]] тощо.
{| class="wikitable"

! Позиція !! Ім’я та прізвище письменника!! Ім’я та прізвище письменника на мові оригіналу!! Роки життя!!Країна/Країни!! Національна приналежність письменника!!  Назва твору!! Назва твору на мові оригіналу!!Наявність співавторства !!Мова твору!!Рік першовидання твору!! Вік автора на час написання твору!!  Назва твору в українському перекладі!! Рік видання твору в українському перекладі 
|-

||1|| [[Джек Вільямсон]] ||Jack Williamson|| (1908-2006) || [[США]] ||[[американець]] || [[Брама Стоунхеджа]] ||The Stonehenge Gate||[[-]] ||[[англійська]] || |[[2005]] ||[[97]]||[[Твір не перекладено]]||[[ Твір не перекладено]]|| 
|-
||2|| [[Вільям Керролл]] || William Carroll || (1915-20..) || [[США]] ||[[американець]] || [[Долари Дулі]]|| {{Dooley's Dollars}}||[[-]] ||[[англійська]] ||[[2010]]||[[94]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
||3|| [[Анрі Вернс]] ||Henri Vernes ||(1918-20..) || [[Бельгія]] ||[[фламандець]] || [[Боб Моран контратакує]]|| {{-}} ||[[-]]||[[фламандська]] ||[[2012]]|||[[94]]|||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]|| 
|-
||4|| [[Андре Нортон]] || Andre Norton||(1912-2005) || [[США]] ||[[американка]] || [[Три руки для скорпіона]]|| Three Hands for Scorpio||[[-]] ||[[англійська]] ||[[92]]||[[2005]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]|| 
|-
||5|| [[Фредерик Пол]] || Frederik Pohl||(1919-2013)|| [[США]] ||[[американець]] || [[Під горою]]||All the Lives He Led||[[-]]||[[англійська]] ||[[91]]||[[2011]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
||6|| [[Рей Бредбері]] ||[[Ray Bradbury ]] ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[Немо!]] ||[[Nemo!]]||[[-]]||[[англійська]] ||[[91]]||[[2013]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
||8|| [[Едвін Табб]] || {{нп5|en|Edwin Tubb}} ||(1919-2010) || [[Велика Британія]] ||[[англієць]] || [[Вогні Сатани]]|| {{нп5|en|Fires of Satan}} ||[[]] ||[[2013]]||[[90]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
||11|| [[Курт Сіодмак]] ||[[Curt Siodmak]] ||(1902—2000) || [[Німеччина/США]]|| [[німець]] ||[[Тіло Гебріеля]] ||[[Gabriel's Body]]|[[-]]||[[-]]||[[англійська]] ||[[89]]||[[1992]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
||10|| [[Філіп Еблі]] || {{Philippe Ebly}} ||(1920-2014) || [[Бельгія]] ||[[француз]] || [[Собака, що нявкнув]]|| {{Le chien qui miaulait}} ||[[французька]] ||[[89]]||[[2009]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
|||| [[Доріс Лесссінг]] ||[[Doris Lessing]] ||(1919—2013) || [[]]|| [[]] ||[[Ущелина]] ||[[ The Cleft]]|[[-]]|||[[англійська]] ||[[87]]||[[2007]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
|||| [[]] ||[[]] ||(1920—2012) || [[США]]|| [[американець]] ||[[]] ||[[]]|[[-]]|||[[англійська]] ||[[91]]||[[2013]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
|||| [[]] || {{}} ||() || [[]] ||[[]] || [[]]|| {{}} ||[[]] ||[[]]||[[]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
|||| [[]] || {{}} ||() || [[]] ||[[]] || [[]]|| {{}} ||[[]] ||[[]]||[[]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
|||| [[]] || {{}} ||() || [[]] ||[[]] || [[]]|| {{}} ||[[]] ||[[]]||[[]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
|||| [[]] || {{}} ||() || [[]] ||[[]] || [[]]|| {{}} ||[[]] ||[[]]||[[]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
|||| [[]] || {{}} ||() || [[]] ||[[]] || [[]]|| {{}} ||[[]] ||[[]]||[[]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
|||| [[]] || {{}} ||() || [[]] ||[[]] || [[]]|| {{}} ||[[]] ||[[]]||[[]]||[[Твір не перекладено]]||[[Твір не перекладено]]||
|-
|}

[[]] та [[]],[[]] та [[]],[[]]та
Франція
- [[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]).17:28, 3 травня 2015 (UTC)



Найстарші романісти фантастики - найстарші за віком автори фантастичних романів, тобто письменники, що мали найбільший вік на час завершення роману, написанного у будь-якому з напрямків [[літератури|література]], що мають те чи інше відношення до жанру химерної, або [[фантастичної літератури|фантастика]] (в тому числі у таких її різновидах як [[фантастика винаходу]],[[темпоральна фантастика]], [[космічна фантастика]] - [[міжпланетна фантастика]] та [[міжзоряна фантастика]], [[медична фантастика]] та [[фантастика контакту]]) та [[кіберпанк]], [[еволюційна фантастика]] та [[біологічна фантастика]] (в тому числі зоологічна фантастика), [[філософська фантастика]] та [[соціальна фантастика]], [[утопія]] та [[антиутопія]],[[мистецька фантастика]] та [[релігійна фантастика]], [[детективна фантастика]] та [[фантастичний детектив]], [[феміністична фантастика]] та [[психологічна фантастика]], [[гостросюжетна фантастика]] та [[фантастичний триллер]], [[сатирична фантастика]] та [[гумористична фантастика]],[[абсурдистська фантастика]] та [[алегорична фантастика]], [[географічна фантастика]] та [[екологічна фантастика]], [[романи-катастрофи]] та [[постапокаліптична проза|постапокаліптика]],[[пригодницька фантастика]] та [[воєнна фантастика]] (в тому числі у таких її різновидах як [[мілітаристська фантастика]],[[космічна опера]], [[фантастичний бойовик]], [[романи про війни майбутнього]] та [[антивоєнна фантастика]]), [[романи про близьке майбутнє]] та [[романи про віддалене майбутнє]],[[мелодраматична фантастика]] та [[фантастична мелодрама]],[[любовна фантастика]] та [[еротична фантастика]] (в тому числі традиційна любовна та еротична фантастика, [[ЛГБТ-фантастика]] та  міжвидова нетрадиційна любовна та еротична фантастика), [[наукова фентезі]] (або сайнс фентезі), [[урбаністична фантастика]] та [[міська фентезі]],[[історична фентезі]] та [[фантастичний вестерн]], [[героїчна фентезі]] та [[казкова фантастика|казки]], [[міфологічна фантастика]] та [[епічна фантастика]], [[фантастика жахів|жахи]] та [[темна фентезі]], [[містика]] та [[окультна проза]],[[екстрасенсорна фантастика]], [[фантастика надприродних здібностей]] та [[паранормальна фантастика]], [[готична проза]] та [[плутовський роман]], [[магічний реалізм]] та [[сюрреалізм]], [[романи про видумані країни]] та [[романи про загублені світи]], [[альтернативна історія]] та [[криптоісторія]],[[романи про доісторичне минуле]] та [[квазіісторична проза]],[[дитяча фантастика]] та [[дитяча  фентезі]], а також віршовані романи у жанрі [[фантастичної поезії|фантастична поезія]] тощо.
,,

== Проблеми категоризації письменників та персоналій взагалі ==
      Вітаю!Запрошую вас прийняти участь в обговоренні з питання недосконалості системи категоризації письменників на сторінці [[Вікіпедія:Обговорення категорій]]. Стоcовно державної,мовної та національної їх приналежністі, а також за жанром. Не можу знайти спільної мови з адміністраторами, бо вони вважають серед іншого, що чеський та чеськомовний - це те саме, а категорія [[:Категорія:Каталонські письменники-фантасти]]  немає права на життя, як і [[:Категорія:Письменники Іспанії]]. Ще дивніше сперечатися з людьми, які не мають жодного відношення до географії чи етнографії, судячи зі всього жодного разу не заглядали в етнографічний словник, проте доводять, що народу германошвейцарці чи англоканадці не існує,  а бретонські письменники не мають права на свою ідентичність чи свою категорії в нашій вікіпедії. Цікаво взагалі навіщо укр. вікіпедії користувачі-видалячі чи адміністратори, в яких навіть немає шаблону про вищу освіту. Мої батьки мають аспірантуру за спиною . Мій батько-академік, має більше  700 наукових робіт та публікацій з хімії та металознавства, переведені більше ніж на 20 мов. В таких ,як він , немає часу на редагування вікіпедії. І розумію чому - не всі можуть якимось псевдофахівцям  доводити терпляче необхідність чи енциклопедичність своєї статті, як професор Білецький. Що ж казати про мене , то я - лише скромний магістр географії з середнім балом 4,8. Мабуть таким тут не місце. Прохання дати оцінку адміністраторам, що не мають меж для своїх повноважень. Я вважаю, треба щось міняти в нашій вікіпедії.
--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]).17:10, 4 травня 2015 (UTC)


А

    Анрі Труайя

Б

    Оноре де Бальзак
    Анрі Барбюс
    Сірано де Бержерак
    Шарль Бодлер
    Луї Буссенар

В

    Бернар Вербер
    Веркор
    Жуль Верн
    Борис Віан
    Вольтер

Г

    Ромен Гарі
    Теофіль Готьє
    Жульєн Грак
    Густав Емар
    Віктор Гюго

Д

    Олександр Дюма (батько)

Е

    Ерик Льом

Ж

    Луї Жаколіо
    Альфред Жаррі
    Жуль Сюперв'єль

Й

    Ежен Йонеско

К

    Етьєн Кабе
    П'єр Клоссовскі

Л

    Жан-Марі Гюстав Ле Клезіо
    Моріс Леблан
    Марк Леві
    Ґастон Леру

М

    Гі де Мопассан

С

    Жорж Санд
    П'єр Сувестр
    Ежен Сю

Ф

    Клод Фаррер
    Каміль Фламмаріон
    Гюстав Флобер
    Анатоль Франс
    Франсіс Карсак

Категорії:

    Письменники-фантасти за країною
    Письменники Франції
    Франкомовні письменники-фант












== Категоризація та інше ==
Звернув увагу, що  у 2007 році ви цікавилися питаннями недосконалості категоризації письменників. Мені теж не сподобалася існуюча система вітчизняної вікіпедії  та коли хотів вдосконалити її наштовхнувся на опір старожилів, якщо бажаєте, то можете приєднатися до нашої дискусії з [[Користувач:Mr.Rosewater]] та іншими. 
З повагою,[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] 
([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]])



























== Проблеми взагалі ==

{{приховано}}
'' 'Старейшие романисты фантастики' '- старшие по возрасту авторы фантастических романов, то есть писатели, которые имели наибольшее возраста на момент завершения последнего романа или авторской части в нем, написанного в любом из направлений [[литература | литературы]], имеющих то или иное отношение к жанру причудливой, или [[Жанры фантастической литературы | фантастической литературы]], в частности таких как [[жесткая научная фантастика | твердая научная фантастика]] (в том числе в таких ее разновидностях как [[фантастика изобретения] ], [[темпоральная фантастика]] и [[пространственно-временная фантастика]], [[космическая фантастика]] - [[межпланетная фантастика]] и [[межзвездная фантастика]], [[медицинская фантастика]] и [[фантастика контакта ]]) и [[таймпанк]] (и в том числе [[киберпанк]]), [[эволюционная фантастика]] и [[биологическая фантастика]] (в том числе зоологическая фантастика), [[философская фантастика]] и [ [социальная фантастика]], [[утопия]] и [[антиутопия]], [[художественная фантастика]] и [[религиозная фантастика]], [[детективная фантастика]] и [[фантастический детектив]], [[феминистская фантастика ]] и [[психологическая фантастика]], [[остросюжетная фантастика]] и [[фантастический триллер]], [[сатирическая фантастика]], [[пародийная фантастика]] и [[юмористическая фантастика]], [[абсурдистская фантастика] ] и [[аллегорическая фантастика]], [[географическая фантастика]] и [[экологическая фантастика]], [[романы-катастрофы]] и [[постапокалиптическая проза | постапокалиптика]], [[приключенческая фантастика]] и [[военная фантастика]] (в том числе в таких ее разновидностях как [[милитаристская фантастика]], [[космическая опера]], [[фантастический боевик]], [[романы о войнах будущего]] и [[антивоенная фантастика]]), [[романы о скором будущее]] и [[романы об отдаленном будущем]], [[мелодраматическая фантастика]] и [[фантастическая мелодрама]], [[любовная фантастика]] и [[эротическая фантастика]] (в том числе традиционная любовная и эротическая фантастика, [[ЛГБТ-фантастика]] и межвидовая нетрадиционная любовная и эротическая фантастика), [[научная фэнтези]] (или сайнс фэнтези), [[урбанистическая фантастика]] и [[городская фэнтези]], [[историческая фэнтези]] и [[фантастический вестерн]], [[героическая фэнтези]] и [[сказочная фантастика | сказки]], [[мифологическая фантастика]] и [[эпическая фантастика]], [[фантастика ужасов | ужасы]] и [[темная фэнтези]], [[мистика]] и [[оккультная проза]], [[фантастика сверхъестественных способностей]] и [[паранормальная фантастика]] (в частности [[экстрасенсорная фантастика]]), [[готическая проза]] и [[плутовський роман]], [[магический реализм]] и [[сюрреализм]], [[романы о выдуманные страны]] и [[романы о затерянные миры]], [[спортивная фантастика]] и [[политическая фантастика ]], [[альтернативная история]] и [[криптоистория]], [[романы о доисторическое прошлое]] и [[квазиисторические проза]], [[детская фантастика]] и [[детская фэнтези]], [[фантастическая маринистика ]], а также стихотворные романы в жанре [[фантастической поэзии | фантастическая поэзия]] и т.






Восени 2014 холдинг Мультимедіа-інвест груп купив у "Першої української радіогрупи" чотири компанії: Онікс, Стильне радіо, Нота і КОМР, які володіють частотами в 17 областях країни, де віщали [[Перець FM]], [[DJ FM]] і [[Best FM (Україна) | Best FM]]. Новим власником стала входить до групи Гужви компанія Медіа Інвест Плюс, що належить Тетяні Александрової (1%) і кіпрському [[офшор]] у Nederman Limited (99%).
11111111111111111111






















== Бібліографія ==




|Шаблон:Цей користувач за перейменування Дніпропетровська на Дніпрославль |----- |
|

|

|


| Шаблон:Користувач, якому байдужа думка окупантів України

|


|-----


|- |-

|-

|
Культура 	


No smoking symbol.svg 

|-

|
Borsch-ukr.jpg 	Цей користувач любить борщ.


|-

|

|-

== "Пересадкова станція" чи "Станція для пересадки" ==






Доброго дня! Я перейменував статтю "Пересадкова станція", бо слово "Пересадкова" є русизмом від "Пересадочная" і хоча і є допустимим та все ж не є характерним для української мови. Тому відповідно до українського правопису назву роману "Way Station" слід перекладати як "Станція для пересадки", що цілком відповідає нормам мови та змісту тексту твору. Причому ви - [[Користувач:Igor Yalovecky|Igor Yalovecky] - повернули стару назву (що звісно можливо для автора статті) поверх перенаправлення (що не логічно). Ще більш не зрозуміло чому ви прибрали переклад першої назви твору українською мовою(адже у нас саме україномовна вікіпедія)  - "за принципом геть усе, що - не моє", так вікіпедія - спільний проект.
--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]).13:10, 2 червня 2015 (UTC)

'''Прованс-Альпи-Лазурове узбережжя''' ({{lang-fr|Provence-Alpes-Côte d’Azur}}



{{в роботі}}


'''Найбільші довгожителі серед романістів фантастики''' - автори фантастичних романів, що мали найбільший вік на час своєї смерті чи на теперішній момент у разі, якщо вони ще живі.



Список українських спортсменів - учасників Європейських ігор

 [[Українські спортсмени - учасники Європейських ігор]]== "Пересадкова станція" чи "Станція для пересадки" ==
Восени 2014 холдинг Мультимедіа-інвест груп купив у "Першої української радіогрупи" чотири компанії: Онікс, Стильне радіо, Нота і КОМР, які володіють частотами в 17 областях країни, де віщали [[Перець FM]], [[DJ FM]] і [[Best FM (Україна) | Best FM]]. Новим власником стала входить до групи Гужви компанія Медіа Інвест Плюс, що належить Тетяні Александрової (1%) і кіпрському [[офшор]] у Nederman Limited (99%).

 Концепція 

Кожні 15 хвилин в ефірі радіостанції виходять новини, що тривають 2-4 хвилини, в яких повідомляються головні новини, спортивні події, погода, курс валют, ситуація на міських магістралях. Всі програми виходять у прямому ефірі

Доброго дня! Я перейменував статтю "Пересадкова станція", бо слово "Пересадкова" є русизмом від "Пересадочная" і хоча і є допустимим та все ж не є характерним для української мови. Тому відповідно до українського правопису назву роману "Way Station" слід перекладати як "Станція для пересадки", що цілком відповідає нормам мови та змісту тексту твору. Причому ви - [[Користувач:Igor Yalovecky|Igor Yalovecky] - повернули стару назву (що звісно можливо для автора статті) поверх перенаправлення (що не логічно). Ще більш не зрозуміло чому ви прибрали переклад першої назви твору українською мовою(адже у нас саме україномовна вікіпедія)  - "за принципом геть усе, що - не моє", так вікіпедія - спільний проект.
--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]).13:10, 2 червня 2015 (UTC)

'''Прованс-Альпи-Лазурове узбережжя''' ({{lang-fr|Provence-Alpes-Côte d’Azur}}



















https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BF%D0%B5%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0:%D0%94%D0%B6%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BB%D0%B0_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B3/9662909079









== Примітки ==


== Посилання ==

* [Http://radio.vesti.ua/ Офіційний сайт]
* [Http://radio.vesti.ua/view=video.html Онлайн-трансляція ефіру зі студії Радіо Вести]
* [Https://twitter.com/VestiRadio Твіттер-аккаунт Радіо Вести]
* [Http://www.sostav.ru/publication/solopov-na-ukraine-nizkaya-konkurentsiya-v-smi-9904.html «На Україні низька конкуренція у ЗМІ» // Sostav.ru 15.07.2014]

[[:Категорія: Радіостанції України]]
[:Категорія: Російськомовні радіостанції ]]
[:Категорія: Україномовні радіостанції]]
[:Категорія: Інформаційні радіостанції]]
== Доведення статті до ладу ==

Давайте доведемо статтю до ладу. Я прибрав сумнівні посилання, цитати самих себе і пропоную додати інформацію щодо власників радіо. --[[Користувач:Goo3|Goo3]] ([[Обговорення користувача:Goo3|обговорення]]) 20:07, 3 квітня 2016 (UTC)

{{ping|Yasnodark}}, вітаю вас! ''У прямий ефір дозвонювалися слухачі 12 областей України'' — вважаю цю інформацію неважливою і пропоную не засмічувати статтю цими даними. Така ж думка про мовлення через інтернет: не варто перелічувати країни, де можна слухати радіо, бо інтернет-радіо можна слухати будь-де. 
До того ж ви повернули код із явними помилками, хоча б прочитайте його: ''Новим власником стала входить до групи Гужви компанія Медіа Інвест Плюс, що належить Тетяні Александрової''. Далі: урл твітеру не є лінком, до того ж навіть немає пояснення, чий це твітер. Прошу вас звернути увагу на ці правки і поділитись своєю думкою. Дякую вам!  --[[Користувач:Goo3|Goo3]] ([[Обговорення користувача:Goo3|обговорення]]) 06:52, 6 квітня 2016 (UTC)
:[[Користувач:Goo3|Goo3]], доброго дня! Географія мовлення. Ці дані показують, не те, де можна теоретично слухати станцію - і повірте - це не зовсім будь-яка точка світу, а де реально її слухають. Для слухачів радіостанції - реальних та потенційних - це вельми важлива та цікава інформація. Стаття створена мною, тож саме мені вважати, що є засміченням. Тож по цьому розділу в мене жорстка позиція - прохання її не чіпати. Водночас, як бачите, я майже не чіпав ваші редагування таблиці, хоча з частиною і не згоден. Проте щодо ваших редагувань верхньої частини статті - складніше, я зовсім не проти вікіфікації та виправлення орфографічних помилок, попрошу робити їх без видалення інформації та переформатування абзаців, бо у такому випадку - мені дуже складно виявити сутність редагувань. Роздроблення абзаців прошу вас робити окремим редагуванням, без вилучення інформації, якщо вам здається, що так краще. Додавати інформацію теж попрошу вас окремим редагуванням, для того, щоб було нескладно зрозуміти, що саме ви додали. Тож я прошу вас не змішувати вас в одне редагуванння додатні, від'ємні та нейтральні (орфографічні, вікіфікаційні та інші важливі та несутнісні редагування). Ще краще - взагалі не робити в один день редагування різного характеру. Щоб не пропадала зроблена вами чорнова частина редагувань, до якої я не маю жодних претензій, проте на виокремлення якої мені варто витратити більше часу, ні ж на те, щоб написати щось нове. У фразі - Новим власником стала входить до групи Гужви компанія Медіа Інвест Плюс, що належить Тетяні Александрової - мабуть стерлася частина тексту, - можете виправити. Щодо посилань - не зрозумів. З приводу іншого буду вдячний за конкретні пропозиції на моїй сторінці. Сподіваюся, що пысля всього прочитаного у вас не зникло бажання редагувати статті. З повагою.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 13:28, 6 квітня 2016 (UTC)
:: {{ping|Yasnodark}}, дякую за докладну відповідь, я зрозумів вашу точку зору. Робитиму редагування саме таким чином, щоб легше було їх монторити. Підкажіть, що незрозуміло з таблицею? Також в таблиці я пропонував би останній стовпець розділити на два: початок роботи і кінець роботи. Останній заповнювати лише у випадку, якщо людину звільнено з радіо. Щодо посилань: посилання (дослівно) "twitter.com/username" не інтерпретується вікі у посилання, тому я пропонував би додавати саме посилання з цього тексту. Давайте разом доведемо цю статтю до ідеального стану, бо наразі вона видається сирою. Дякую за ваш вклад! --[[Користувач:Goo3|Goo3]] ([[Обговорення користувача:Goo3|обговорення]]) 15:42, 6 квітня 2016 (UTC)
::: Вітаю [Користувач:Goo3|Goo3]] та дякую за розуміння. У таблиці я не зовсім зрозумів сенс ваших редагувань стовпця "Місце народження". Якщо ви це зробили з метою зменшення ширини таблиці - то це має певне обміркування. Проте тоді нелогічною виглядає ваша пропозиція щодо розділення останньої колонки на дві. Пропоную виходячи з цієї логіки залишити ваші скороченння у  графі "Місце народження" та не розділяти останню на дві. Тим більше ціла низка журналістів, то залишала радіостанцію, то знов поверталася. Пропоную у якомусь стовпці - певно першому - зверху поставити зірочку поряд із прізвищем співробітників, що залишили радіостанцію. Та знизу від таблиці це пояснити.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 13:28, 7 квітня 2016 (UTC)
:::: Прибирав, як мені видається, зайве. Наприклад, "Запорізька область, Запоріжжя" замінив на "Запоріжжя", бо ця інформація повна і достатня. Щодо останнього стовпчика: на разі видається, що всі 100% журналістів вже звільнились, бо вказано дату кінця роботи :) --[[Користувач:Goo3|Goo3]] ([[Обговорення користувача:Goo3|обговорення]]) 15:36, 7 квітня 2016 (UTC) 
::::Остання колонка носить назву "Період роботи", тож її зміст цілком відповідає назві. Щодо виокремлення тих, хто звільнився я запронував свою концепцію..--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 14:00, 8 квітня 2016 (UTC)
P.S. З іншого приводу: пропоную вам долучитися до боротьби з одним ватним адміном біловікі-наркомівки щодо змісту статті [[be:Ілья Яфімавіч Рэпін]]. Адже він видаляє будь-які згадки про українське життя вітчизняного маляра.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 13:28, 6 квітня 2016 (UTC)
:: А що саме я можу зробити, аби завадити ватному адміну редагувати білоруську вікі? Здається, у мене немає жодних важелів для впливу на нього. --[[Користувач:Goo3|Goo3]] ([[Обговорення користувача:Goo3|обговорення]]) 15:42, 6 квітня 2016 (UTC)
:::[[Користувач:Goo3|Goo3]] Я вже отримав попередження, тож не можу повертати правки. Зараз останній їх варіант знаходиться на сторінці обговорення статті [[be:Ілья Яфімавіч Рэпін]]. Якщо ви згодні допомогти, то прошу вас зкопіювати (саме зкопіювати, а не перенести, щоб у випадку відкату - копія залишилися на сторінці обговорення) цей фрагмент тексту, додавши його знизу до відповідного розділу "Рэпін і Украіна". У випадку чергового відкату, можна буде знову звернутися до іншого адміна. Як то кажуть: крапля камінь точить.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 13:28, 7 квітня 2016 (UTC)
:::: Скопіював, щоправда, ця правка видається мені тимчасовою, якщо у опонента є права адміна і інша точка зору :) --[[Користувач:Goo3|Goo3]] ([[Обговорення користувача:Goo3|обговорення]]) 15:36, 7 квітня 2016 (UTC)
:::::[[Користувач:Goo3|Goo3]] Дякую. Ви були праві. Треба подумати.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 13:28, 7 квітня 2016 (UTC)

{{ping|Yasnodark}}, чому «Вісти»? І чому ви незгодні вказувати, що газета «Вісті» є безкоштовною? --[[Користувач:Goo3|Goo3]] ([[Обговорення користувача:Goo3|обговорення]]) 13:29, 8 квітня 2016 (UTC)
:[[Користувач:Goo3|Goo3]] «Вісти» - бо так називали станцію українською мовою 9 провідних ведучих - Ганапольський, Туркова, Білецький, Гончарова, Кулініч, Литвиненко тощо. Газета «Вісті» вже давно не є безкоштовною. У Дніпропетровську як мінімум 13 місяців вона виключно продається. Принаймні я не знаю наразі жодного місця безкоштовної її роздачі, на відміну від купи кіосків та розкладок, де вона продається. Та може ви більше обізнані і таке місце підкажете - буду вдячний (там гарні новини спорту, хоча низка політичних оглядачів газети і мали стосунок до тенденційного висвітлення подій.  Та не стосується радіо. Пам'ятаю, спочатку була спроба використовувати коресподентів газети як спецкорів - їх швидко вилучили з ефіру через обурення редакції та журналістів, адже переважна більшість їх була активними учасниками Євромайдану  на боці протестантів, проте і в газеті не всі такі, треба пам'ятати, що саме коресондент газети «Вісті» Веремій став першою жертвою тітушок і одним з перших у Небесній сотні). Це була початкова стратегія з метою розкрутки. Хоча про Київ та інші міста - я не знаю.  --[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 15:00, 8 квітня 2016 (UTC)
:: {{ping|Yasnodark}}, думаю, що "вісти" — помилка російськомовних журналістів, як-от Ганапольского. Я й сам з Дніпра, але не слідкую за розвитком газети, дякую за інформацію, я не знав, що вона вже платна. Дивним видається, що різні ЗМІ одного власника по-різному висвітлюють події. Це дуже схоже на ЗМІ, які подають 60% правди, а останні 40 завуальовано подають ту точку зору, за яку платять. Можливо, газета і є цими 40%, але то лише думки. ДЯкую за інформацію, давайте доводити статтю до ладу. --[[Користувач:Goo3|Goo3]] ([[Обговорення користувача:Goo3|обговорення]]) 14:09, 9 квітня 2016 (UTC)
:::Скоріше ці журналісти не страждають від дивного української поведінки, роблячи кальку "вєсті". Так прізвище "Палій" росіяни перекладали як "Палей", а ми з комплексом меншовартості та відторгення з російської перекладали як "Палєй". Оці всі "Опитне" та "Пєски" - вбити ладен за подібне. 
:::Щодо різної концепції - гадаю, що це сталося випадково,  по-перше це було у 2013 році, коли лягытымний вів нас до ЄС, по-друге усі ахметівські СМІ висвітлювали Євромайдан доволі лояльно та помірковано - і ТРК Україна і 34-й канал , по-третє - був розрахунок, що буде достатньо підібрати російськомовних українців та громадян РФ, та у випадку радіо через погляди редакції це не спрацювало, 95%  з них підтримали Майдан. Та Ахметов - то Ахметов, що буде за Клименка - невідомо. З одного боку після звільнення Гужви та Хісамова та обрання нового керівництва, з'явилася низка нових, відверто проукраїнських журналістів. З іншого боку, - згодом з різних причин пішли декілька провідних журналістів. Та й ця незрозуміла ситуація з Кушинашвілі щодо якого думки в редакції розділилися. Та в цілому поки негативні зміни не дуже суттєві: Литвиненко на керівній посаді - вже українською майже не розмовляє, з`явилися перші ознаки джинси та до "Ери" - ще далеко за цим показником. Наразі станція - не виявляє жодних ознак необ'єктивності. На відміни від більшості телеканалів. Стежитиму уважно - подивимось, як буде - піде Калниш та Білецький - це буде певний показник можливих негативних змін.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 14:40, 9 квітня 2016 (UTC)
:::: Дякую за інформацію, знатиму. Треба, щоб стаття була якомога більш інформативною та нейтральною. --[[Користувач:Goo3|Goo3]] ([[Обговорення користувача:Goo3|обговорення]]) 14:46, 9 квітня 2016 (UTC)
:::: Ще додам - журналістський склад газети антимайданний Гужва сформував переважно з колишніх журів одіозного "Сегодня" та вихідців Донбасу. Склад співробітників радіо - формувався з чистого листа з професіоналів галузі та серйозним кастингом. Тож поки так: газета та канал - як "Ехо Москви" - представлені різні думки із загальною тенденційною лінією партії та невипадковим вживанням окремих путінських штампів. На радіо проросійських журналістів - практично немає, хіба що Терешков -  він явно не є патріотом у традиційних вимірах, і той не пропутінець та й дитиною розмовляє українською. В той же час, його програма - провакативний "Ефір без правил", що і передбачає вихід за межі традиційних уявлень. Та й наявність різних думок - ознака демократії, а максимум новин та думок - девіз радіостанції.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 16:30, 9 квітня 2016 (UTC)
:::: На жаль, найгірші очікування почали справджуватися: Калниш та Білецький ідуть, мабуть занизьку ватерлінію я визначив, не очікував, що це відбудеться так швидко, "Радио Вести"  будь-якої миті може перейти на "темний бік сили"..--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 16:39, 18 квітня 2016 (UTC)
::::: Не хотілось би поширювати чутки або бути необ'єктивним, шановний пане {{ping|Yasnodark}}, але після [http://vesti-ukr.com/strana/144628-intervju-nikolaja-azarova-radio-vesti-polnyj-tekst інтерв'ю азарова] я б вже ніколи не вмикав цю станцію. Тожж нам лишається бути об'єктивними у висвітленні того, що відбувається з радіо. --[[Користувач:Goo3|Goo3]] ([[Обговорення користувача:Goo3|обговорення]]) 16:44, 18 квітня 2016 (UTC)
:::::Ви перебільшуєте, як і дещо згустив фарби. Сам факт інтерв`ю ні про що не каже, тим більше той формат у якому він був проведений. Калниш розклав Азарова на кварки. Адже девіз станції - максимум думок. У ты ж дны гостями були Касько та Сакварелідзе. На "Ехо Москви" - купа пропутінських, та шанують його за те, що там можна послухати Нємцова чи Гриценка. Це і є плюралізм. Проте усі факти у сукупності складаються у дуже дивну та потенційно небезпечну картину. Хоча знову ж таки кажу зараз немає жодних підстав казати про необ'єктивне висвітлення подій, та зміни можуть відбутися будь-якої миті. Кардинальні як з Lenta.ru чи НТВ. (можливий й менш радикальний варіант зі зменшенням політичного контенту і заміщенням його на розважальний із окремими негативними вкрапленнями). А ще гірше - якщо вони будуть плавними, як з "плюсами" часів пізнього Кучми, чесно кажучи я ледь не завис на "україномовних!!!" темниках - допомогли подорожі у Київ та до Західної України. То ж у мене є стійкий імунітет, а робити висновники про діяльність радіостанції, не слухачи її - це маячня та характерна риса наших оглядачів-патріотів, прослухали за рік 30-хвилинну нарізку вирваних з контексту змонтованих фрагментів ефіру на основі цього пишуть рогромну статтю на 3 шпальти. Набагато більше мене вражає ТРК "Ера" з їх ляшківською джинсою та постійними роликами про несправеливість та непотрібність люстрації. В цей же час на "вістях" поки що досі постійними роликами є фраза про наднебезпечність залучення Медведчука до Мінського процесу та те, що ДНР - терористична організація.--[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 12:46, 19 квітня 2016 (UTC)
:::::Подивимось, що буде реально за тиждень, коли Калниш та Білецький підуть. І що вони при цьому скажуть. Чому я їх поставив маркером, бо більших провідних журналістів мають запасні аеродроми - Туркова та Мацарський - працють на "Громадському", Вересень - на першому Національному, Кулініч - на станції "Наше радіо", Тетяна Гончарова на "3STV" Шустера, Євгенія Гончарук - на Радіо "Промінь", Василіса Фролова - на "Інтері", Андрій Блинов робить на замовлення еконміко-счтатистичні аналітичні звіти. Лише Юрій Kалашников та диктори з об'єктивних ведучих політичних програм не мають платформи для швидкого відльоту зы станції у разі кардинальної зміни редакційної політики. --[[Користувач:Yasnodark|Yasnodark]] ([[Обговорення користувача:Yasnodark|обговорення]]) 13:07, 19 квітня 2016 (UTC)
http://www.timacad.ru/catalog/pps/detail.php?ID=18706
https://www.youtube.com/watch?v=L0nVmKgozk8
{{особа
| ім'я = Амелін Анатолій Ігорович
| жінка = <!-- будь-яке значення, якщо це жінка -->
| оригінал імені = Українська
| зображення = [[File:Амелін.jpg|thumb|Анатолій Амелін]]
| розмір = 
| дата народження = 18.08.1977
| місце народження = м. Донецьк, Україна
| дата смерті = 
| місце смерті = 
| поховання = 
| громадянство = України
| підданство = 
| національність = Українець
| військове звання = 
| партія = 
| нагороди = 
| alma mater = Міжнародний Інститут Менеджменту (MIM-KYIV), Міжнародний Інститут Розвитку Ринку Цінних Паперів Комісії з цінних паперів та фондових бірж США (США, штат Вашингтон), Льовен Школа Бізнесу та Економіки (Льовен, Брюссель), Міжнародний Інститут Менеджменту (MIM-KYIV), Міжнародний Університет Фінансів, Донецький Національний Технічний Університет
| відомий_(відома) = Співзасновник та Директор економічних програм Ukrainian institute for The Future
| рід діяльності = Бізнесмен, фінансист
}}
{{значимість|дата=вересень 2017}}
'''Амелін Анатолій Ігорович -''' бізнесмен-економіст, співзасновник та Директор економічних програм '''[http://uifuture.org/ Ukrainian institute for The Future]''' 

== Освіта ==
{|
|'''2012 р.''' 
|'''[http://www.mim.kiev.ua/ru/ Міжнародний Інститут Менеджменту (MIM-KYIV)]'''
Доктор ділового адміністрування (міжнародна ступень DBA).
|-
|'''2011 р.''' 
|'''[https://www.sec.gov/ Міжнародний Інститут Розвитку Ринку Цінних Паперів Комісії з цінних паперів та фондових бірж США (США, штат Вашингтон)]'''
Програма комплексних фахових панелей та семінарів розвитку і регулювання ринку цінних паперів.
|-
|'''2006 р.'''
|'''[http://feb.kuleuven.be/ Льовен Школа Бізнесу та Економіки (Льовен, Брюссель)]''' 
(Європейська інтеграція, міжнародний маркетинг, корпоративна стратегія, управління проектами, клієнтоорієнтовність та управління людськими ресурсами).
|-
|'''2004 - 2006 рр.'''
|'''[http://www.mim.kiev.ua/ru/ Міжнародний Інститут Менеджменту (MIM-KYIV)]''' 
МВА, Міжнародна економіка.

'''[http://iuf.edu.ua/ Міжнародний Університет Фінансів]'''

Економіст [null "]фінанси та страхова справа"
|-
|'''1999- 2001 рр.'''
|'''[http://donntu.org/ Донецький Національний Технічний Університет]'''
Інженер-механік
|}

== Володіння мовами ==
Українська, російська, англійська.

== Кар'єра ==
{|
!'''Рік'''                       
!'''Посада та місце роботи'''
|-
|'''2001 - 2003'''
|Начальник торговельного відділу, Закрите акціонерне товариство «Інвестиційна компанія «Керамет Інвест»
|-
|'''2003 - 2010'''
|Генеральний директор [http://www.altana-capital.com/ '''групи компаній «Альтана Капітал»'''] (раніше «Юпрас Капітал», «Керамет Інвест»). 
Одна з найстаріших інвестиційних компаній України, заснована в 1993 році, центральний офіс знаходиться в м Київ
|-
|'''2001 - 2015'''
|У різні періоди обіймав посади члена Наглядової ради:
• АТ "Белокаменские вогнетриви",

• ВАТ "Микитівський вогнетривкий завод"

• АТ "Міжрегіональний фондовий Союз" ("МФС"),

[http://www.innex-group.com/ '''• АТ "Фондова Біржа Іннекс"'''] 

[http://www.pfts.ua/ '''• АТ "Фондова біржа ПФТС"'''] 

[http://fbp.com.ua/ '''• АТ "Фондова біржа Перспектива"''']

[http://www.ukrfunds.com.ua '''• ТОВ Компанія з управління активами та адміністратор пенсійних фондів "Українські фонди"''']

[http://csd.ua '''• ПАТ "Національний депозитарій України"'''] 

• ЗАТ "Юпрас Капітал"

Член ради Асоціацій:

[http://www.aust.com.ua '''• Українські фондові торговці'''] 

• ПФТС
|-
|'''2010 - 2015'''
|'''[https://smida.gov.ua/ Національна Комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР):]'''
До 2011 року Діректор департаменту корпоративних відносин

З 2011 року Член Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку, 

З 2011 року '''[https://www.nssmc.gov.ua/ Член колегії Агенції з розвитку інфраструктури фондового ринку України]'''
|-
|'''2012 - по п.ч.'''
|Член та голова Координаційної ради '''[http://aspen.org.ua Асоціації випускників “Аспен Україна”]'''
|-
|'''2015 - 2016'''
|Засновник аналітичного центру '''“Amelin Strategy”''' (макроекономічне моделювання та прогнозування)
|-
|'''2016 - по т.ч.'''
|Співзасновник та директор економічних програм '''[http://uifuture.org/ Ukrainian Institute for the Future]'''
|}

== Сімейний стан ==
'''Анатолій Амелін''' є чоловіком народного депутата України [[Сотник Олена Сергіївна|Олени Сергіївни Сотник.]] У 2012 році вони разом закінчили "Українську школу політичних студій", та входили до складу Коордінаційної Ради Асоціації випускників "Аспен Україна".

== Статті ==
* [http://hvylya.net/analytics/economics/ukrainskaya-ekonomika-iz-tretego-mira-v-pervyiy.html Українська економіка - з третього світу в перший]
* [http://hvylya.net/analytics/economics/ukrainskaya-ekonomika-iz-tretego-mira-v-pervyiy-2.html Українська економіка - з третього світу в перший-2]
* [http://hvylya.net/analytics/economics/ukraina-iz-tretego-mira-v-pervyiy-3-uroki-innovatsionnogo-izrailya-dlya-ukrainyi.html Україна - з третього світу в перший - 3. Уроки інноваційного Ізраїлю для України]
* [http://hvylya.net/analytics/economics/anatoliy-amelin-ekonomicheskie-itogi-25-let-nezavisimosti-ukrainyi.html Анатолій Амелін: Економічні підсумки 25 років незалежності України]
* [http://hvylya.net/analytics/economics/kak-za-pyat-let-sdelat-ukrainu-energeticheski-nezavisimoy-raschetyi.html Як за п'ять років зробити Україну енергетично незалежною: розрахунки]
* [https://uifuture.org/ru/post/sest-sagov-k-energeticeskoj-nezavisimosti-ukrainy_388 Шість кроків до енергетичної незалежності України]
* [https://www.slideshare.net/mobile/anatoliyamelin/20150919-the-reform-of-the-rent-tax-in-ukraine Вплив ренти на енергетичну незалежність України]
* [https://www.slideshare.net/mobile/anatoliyamelin/2015-05-08-49289502 Шлях України з імпортера у експортера енергоресурсів]
* [http://uifuture.org/en/post/2017-challenges-and-opportunites_89 2017: Challenges and opportunites] 
* [http://uifuture.org/en/post/25-years-of-independence-economic-summary_106 25 Years of Independence: Economic summary] 

== Відеоматеріали та інтерв'ю ==
[https://www.youtube.com/watch?v=bnTDYhyOt5k Українська економіка в 2030 році]

[https://www.youtube.com/watch?v=XLKF2QGVrko Анатолій Амелін: 25 років Незалежності: економічні підсумки]

[https://www.youtube.com/watch?v=krXBAiD8WJI Ефір на каналі UATV - 03.04.2017]

[https://www.youtube.com/watch?v=t1njRxpyQvs Ефір на каналі "5 канал" - 07.09.2017]
'''Повернення Міхеіла Саакашвілі до України (10 вересня [[2017]]-го)'''&nbsp;— в'їзд [[Міхеіл Саакашвілі|Міхеіла Саакашвілі]] до України, що відбувся 10 вересня 2017-го, незважаючи на позбавлення його українського громадянства, підписаного Президентом України [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенком]]. Подія привернула велику увагу українського суспільства та світової преси.

На пункті контролю «<nowiki/>[[Шегині (пункт контролю)|Шегині]]<nowiki/>» між Польщею та Україною стався масовий перетин державного кордону [[Міхеіл Саакашвілі|Міхеілом Саакашвілі]] та низкою осіб України, органами правопорядку це трактується як порушення закону. Інцидент стався [[10 вересня]] [[2017]] о 22:00<ref>[http://dpsu.gov.ua/ua/news/MVS-traktu-vchorashni-dii-na-punkti-propusku-SHegini-yak-derzhavniy-zlochin-Arsen-Avakov/ МВС трактує вчорашні дії на пункті пропуску «Шегині» як державний злочин]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=aT7mNb14DZE ДПСУ заявляє про прорив у пункті пропуску «Шегині» та масове незаконне порушення кордону]</ref>.

== Попередні події ==
{{ОД|Розділ}}
26 липня 2017 року Саакашвілі був позбавлений громадянства України указом президента країни [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенка]] через «недостовірні дані, наведені при отриманні громадянства».<ref>[https://dmsu.gov.ua/news/dms/prezidentom-ukrajni-vidano-ukaz-pro-vtratu-gromadyanstva-ukrajni.html Президентом України видано указ про втрату громадянства України]</ref> Конвенція ООН щодо зниження кількості осіб без громадянства (''UN Convention on the Reduction of Statelessness'')<ref>[https://treaties.un.org/pages/viewdetails.aspx?src=treaty&mtdsg_no=v-4&chapter=5&lang=en Список країн, що ратифікували конвенцію ООН щодо зниження кількості осіб без громадянства]</ref> забороняє позбавлення громадянства в тому випадку, якщо у особи немає іншого. Винятки можуть бути зроблені в разі шахрайства або зради з боку даної особи<ref>[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2235-14 Закон України про громадянство]</ref>.

Пункт 26 ст. 106 Конституції надає повноваження Президенту України приймати рішення про прийняття та ''припинення'' громадянства України. Таким чином, Президент України [[Порошенко Петро Олексійович|Порошенко]] аргументує своє рішення тим, що він не позбавив громадянства, а припинив громадянство згідно Закону. Проте, ст. 25 Конституції забороняє позбавляти громадян громадянства, що можна трактувати як припинення громадянства проти волі громадянина, адже позбавлення громадянства передбачено виключно за поданням громадянина.

При цьому слід враховувати, що Конституція є нормою прямої дії<ref>[http://advokat-ua.com.ua/53 Конституція України]</ref>. Саакашвілі заявив, що вважає це рішення незаконним, та оголосив, що 10 вересня повернеться до України через [[Краківець|пункт пропуску «Краківець»]]<ref>{{Cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/28680415.html|title=Саакашвілі заявляє, що він повернеться в Україну восени|website=Радіо Свобода|accessdate=2017-09-10}}</ref>. Українська влада раніше попереджала Саакашвілі, що при спробі перетину кордону йому відмовлять у в'їзді, а його український паспорт вилучать<ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/news-41223456 «Гройсман: прорив кордону&nbsp;— це злочин, за який мають відповісти»], BBC, 11.09.2017</ref>.

== Перетин кордону ==
10 вересня 2017 року Саакашвілі відправився з польського міста [[Ряшів|Ряшева]] у анонсовану подорож на українську територію в супроводі великої групи журналістів (в тому числі [[Скрипін Роман Андрійович|Романа Скрипіна]]) і українських опозиційних політиків, включаючи таких відомих, як [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]], [[Власенко Сергій Володимирович|Сергій Власенко]], [[Мустафа Найєм]], [[Заліщук Світлана Петрівна|Світлана Заліщук]]. Спочатку їхав на автобусі, потім у [[Перемишль|Перемишлі]] пересів на український потяг до Львова, але потяг не рушив, а українська залізнична компанія вимагала від Саакашвілі вийти з вагона, оскільки йому заборонений в'їзд до України<ref name="bbc_10.09.2017" />.

Після цього Саакашвілі на іншому автобусі вирушив на пропускний пункт [[Медика]]&nbsp;— [[Шегині (пункт контролю)|Шегині]], швидко пройшов польський прикордонний контроль на виїзді й надовго затримався на нейтральній смузі. Потім натовп людей, які скандували «Міша» і співали [[гімн України]], прорвав оточення прикордонників з української сторони, оточив політика і провів на українську територію, попри дії [[Державна прикордонна служба України|Прикордонної служби України]]. Саакашвілі зі своїми прибічниками сів у автобус і поїхав до Львова<ref name="bbc_10.09.2017">[http://www.bbc.com/russian/news-41221162 «Сторонники Саакашвили перевели его через границу Украины»], BBC, 10.09.2017</ref>.

== Реакція ==

=== Реакція прихильників Саакашвілі ===
{{План}}

=== Реакція влади ===
Першим на факт перетину державного кордону України відреагував [[Генеральний прокурор (Україна)|Генпрокурор України]] [[Луценко Юрій Віталійович|Юрій Луценко]], який заявив, що всі учасники прориву державного кордону в пункті пропуску Шегині, під час якого колишній губернатор Одеської області Міхеіл Саакашвілі повернувся в Україну, будуть притягнуті до відповідальності. <blockquote>«Закон вимагає притягнути до кримінальної відповідальності тих, хто організував незаконний перетин кордону, керував такими діями, або сприяв їм порадами чи діями.»</blockquote>

[[11 вересня]] ситуацію також прокоментували [[прем'єр-міністр України]] [[Гройсман Володимир Борисович|Володимир Гройсман]] та [[Міністр внутрішніх справ]] [[Аваков Арсен Борисович|Арсен Аваков]]. Гройсман розкритикував українських політиків, уникаючи прямої критики Саакашвілі<ref>{{Cite web|url=http://www.segodnya.ua/politics/pnews/groysman-proryv-saakashvili-v-ukrainu-eto-ne-prosto-prestuplenie-1054551.html|title=Гройсман: Прорыв Саакашвили в Украину - это не просто преступление|website=www.segodnya.ua|language=ru|accessdate=2017-09-11}}</ref>:<blockquote>«На мій погляд, це початок чергової атаки деяких наших політиків проти української державності. Я не буду говорити нічого про Міхо Саакашвілі, у нього свої цілі і свої мотиви. Я говорю про тих наших політиків-популістів, які діють за принципом „чим гірше, тим краще“.»</blockquote>

Аваков відзвітував про дії правоохоронних органів 10 вересня, зазначивши при цьому, що його зусилля були спрямовані на те, щоб запобігти силовому протистоянню між прихильниками та противниками Саакашвілі та уникнути втягнення поліції та прикордонників у політичній процес. Також він запропонував учасникам інциденту з'явитися на пункт пропуску [[Шегині]] або до підрозділу Міграційної служби України для належного оформлення факту перетину державного кордону.<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2017/09/11/7154734/|title=Аваков запропонував Саакашвілі два варіанти|website=Українська правда|accessdate=2017-09-11}}</ref>

Президент України Петро Порошенко, коментуючи ситуацію, зазначив, що питання необхідно розглядати виключно в правовому полі. Також, він заявив, що виконає будь-яке рішення суду про позбавлення Саакашвілі громадянства України.<ref>{{Cite news|url=http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/poroshenko-prokommentuvav-peretin-saakashvili-kordonu-ukrajini-1831616.html|title=Порошенко прокоментував перетин Саакашвілі кордону України|accessdate=2017-09-11}}</ref>

[[16 вересня]] 2017 року генеральний прокурор України [[Юрій Луценко]] висловив переконання, що Міхеіл Саакашвілі не буде ані арештований, ані екстрадований з України після перетину ним кордону з Польщею<ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/news-41295395 «Луценко: Саакашвілі не можна ні арештувати, ні екстрадувати»], BBC, 16.09.2017</ref>:
<blockquote>Я як генеральний прокурор чітко вам кажу: Саакашвілі не буде заарештований у цій справі. Саакашвілі не може бути екстрадований з цієї країни, поки він має посвідку на постійне проживання або інший документ.</blockquote>

=== Реакція суспільства ===
{{План}}

=== Міжнародний розголос ===
Новина про повернення Саакашвілі до України отримала широкий розголос у зарубіжних ЗМІ: американських,<ref>[https://www.washingtonpost.com/world/europe/saakashvili-seeks-return-to-ukraine-despite-stateless-status/2017/09/08/1525b4aa-94a2-11e7-8482-8dc9a7af29f9_story.html?utm_term=.a2357010ea8e Europe Saakashvili seeks return to Ukraine despite stateless status&nbsp;— [[Вашингтон пост (газета)| Вашингтон пост]]]</ref><ref>[http://www.chicagotribune.com/sns-bc-eu--poland-ukraine-saakashvili-20170908-story.html Saakashvili seeks return to Ukraine despite stateless status&nbsp;— [[Чикаго Триб'юн]]]]</ref><ref>[http://www.foxnews.com/world/2017/09/10/latest-rain-to-ukraine-held-with-saakashvili-aboard.html The Latest: Train to Ukraine held with Saakashvili aboard&nbsp;— [[Fox News Channel]]]</ref><ref>[https://www.bloomberg.com/news/articles/2017-09-10/ukraine-seeks-to-prevent-saakashvili-s-entry-by-blocking-train Saakashvili Enters Ukraine as Supporters Break Through Border&nbsp;— [[Bloomberg]]]</ref><ref>[http://www.latimes.com/world/europe/la-fg-ukraine-saakashvili-20170911-story.html Once a president, then a governor, now an illegal border crosser&nbsp;— what happened to Mikheil Saakashvili?&nbsp;— [[Лос-Анджелес Таймс]]]</ref><ref>[https://www.nytimes.com/2017/09/10/world/europe/georgia-mikheil-saakashvili-ukraine.html?mcubz=0 Ex-Leader, Now a Man Without a Country, Surfaces in Ukraine&nbsp;— [[Нью-Йорк Таймс]]]</ref><ref>[http://www.seattletimes.com/nation-world/ukraine-president-criticizes-saakashvili-for-crossing-border/ Ukraine president criticizes Saakashvili for crossing border]</ref> французьких<ref>[http://www.liberation.fr/planete/2017/09/10/l-ex-president-georgien-saakachvili-empeche-de-rentrer-en-ukraine_1595343 L'ex-président géorgien Saakachvili empêché de rentrer en Ukraine&nbsp;— [[Ліберасьйон]]]</ref><ref>[http://www.lemonde.fr/europe/article/2017/09/10/saakachvili-ex-president-georgien-tente-de-rentrer-en-ukraine_5183500_3214.html L'ex-président géorgien Saakachvili a pénétré de force en Ukraine&nbsp;— [[Ле-Монд]]]</ref><ref>[https://actu.orange.fr/monde/l-ukraine-refuse-l-entree-a-l-ex-president-georgien-saakachvili-CNT000000Nn1Op.html L'Ukraine refuse l'entrée à l'ex-président géorgien Saakachvili]</ref><ref>[http://www.france24.com/fr/20170910-ex-president-georgien-saakachvili-partisans-forcent-frontiere-ukrainienne L'ex-président géorgien Saakachvili et ses partisans forcent la frontière ukrainienne]</ref><ref>[https://francais.rt.com/videos/43012-police-ukrainienne-arrete-femen-qui-manifestait-contre-retour-saakashvili-ukraine La police ukrainienne arrête une Femen qui manifestait contre le retour de Saakashvili en Ukraine]</ref>, британських<ref>[http://www.bbc.com/news/world-europe-41219773 Former governor Mikheil Saakashvili 'forces entry' to Ukraine]</ref><ref>[https://www.reuters.com/article/us-ukraine-saakashvili/ex-georgian-leader-saakashvili-barges-across-ukraine-border-idUSKCN1BL0NN?il=0 Ex-Georgian leader Saakashvili barges across Ukraine border —[[Рейтер]]]</ref>, італійських<ref>[http://www.repubblica.it/esteri/2017/09/10/news/ritorno_di_mikhail_saakashvili_l_ex_presidente_georgiano_a_capo_della_pacifica_rivoluzione_delle_rose_del_2003_senza_patria-175143026/ Ucraina, il ritorno di Saakashvili, leader della Rivolta delle Rose rimasto senza patria&nbsp;— [[La Repubblica]]],</ref><ref>[http://www.manfredonianews.it/2017/09/11/ucraina-il-ritorno-di-saakashvili-leader-della-rivolta-delle-rose-rimasto-senza-patria/  Ucraina, il ritorno di Saakashvili, leader della Rivolta delle Rose rimasto senza patria], manfredonianews.it</ref><ref>[http://www.askanews.it/esteri/2017/09/10/ucraina-impedito-ingresso-ad-ex-presidente-georgiano-saakashvili-pn_20170910_00134/ Ucraina, impedito ingresso ad ex presidente georgiano Saakashvili]</ref>, російських<ref>[http://echo.msk.ru/news/2053160-echo.html Михаил Саакашвили сегодня отправится в Киев&nbsp;— [[Ехо Москви]]]</ref><ref>[http://www.mk.ru/politics/2017/09/11/eksperty-vozvrashhenie-saakashvili-dokazalo-chto-poroshenko-golyy.html Эксперты: "Возвращение Саакашвили доказало, что Порошенко «голый». Президент Украины пляшет на граблях вслед за своими предшественникам&nbsp;— [[Московський комсомолець]]]</ref>, іспанських<ref>[https://www.efe.com/efe/espana/mundo/ucrania-impide-la-entrada-de-saakashvili-en-tren-desde-polonia/10001-3374918 Policía bloquea la entrada a Ucrania del autobús en el que viaja Saakashvili]</ref><ref>[http://www.elpais.cr/2017/09/10/expresidente-de-georgia-cruza-frontera-de-ucrania-a-pie-con-ayuda-de-seguidores/ Expresidente de Georgia cruza frontera de Ucrania a pie con ayuda de seguidores&nbsp;— [[Ель Паїс]]]</ref><ref>[https://www.elconfidencial.com/ultima-hora-en-vivo/2017-09-10/ucrania-impide-la-entrada-de-saakashvili-en-tren-desde-polonia_1311200/ Ucrania impide la entrada de Saakashvili en tren desde Polonia&nbsp;— {{Не перекладено|Ель конфіденціаль||en|El Confidencial}}]</ref>, канадських<ref>[http://nationalpost.com/pmn/news-pmn/stateless-ex-leader-saakashvili-to-try-to-enter-ukraine — {{Не перекладено|Нешнл пост||en|National Post}}]</ref><ref>[http://www.timescolonist.com/news/national/saakashvili-to-face-court-hearing-over-border-crossing-1.22634416 Saakashvili to face court hearing over border crossing&nbsp;— {{Не перекладено|Таймз колоніст||en|Times Colonist}}]</ref>, іранських<ref>[https://mejalehhafteh.com/2017/09/11/%D8%B3%D8%A7%DA%A9%D8%A7%D8%B4%D9%88%DB%8C%D9%84%DB%8C-%D8%A8%D9%87-%D8%B2%D9%88%D8%B1-%D9%88%D8%A7%D8%B1%D8%AF-%D8%A7%D9%88%DA%A9%D8%B1%D8%A7%DB%8C%D9%86-%D8%B4%D8%AF/ Саакашвілі прибув до україни у силовий спосіб&nbsp;— https://mejalehhafteh.com]</ref><ref>[http://www.presstv.ir/Detail/2017/09/11/534737/Ukraine-politics-Mikheil-Saakashvili-Georgia Ex-Georgian leader forces way into Ukraine to reclaim citizenship&nbsp;— {{Не перекладено|Пресс ТВ||en|Press TV}}]</ref>,
румунських<ref>[http://www.cotidianul.ro/saakasvili-cu-forta-in-ucraina-306802/ Saakașvili, cu forța în Ucraina&nbsp;— {{Не перекладено|Котідіанул||ro|Cotidianul}}]</ref><ref>[http://www.timpul.md/articol/saakasvili-vrea-sa-revina-in-ucraina-pe-data-de-10-septembrie-115146.html — {{Не перекладено|Тімпул (газета)||ro|Timpul (ziar)}}]</ref>,
грузинських<ref>[http://www.ipress.ge/new/82072-saakashvili-10-seqtembers-ukrainis-gamshveb-punqtze-shevkhvdebit სააკაშვილი: 10 სექტემბერს უკრაინის გამშვებ პუნქტზე შევხვდებით&nbsp;— [[Ipress.ge]]]</ref>,
турецьких<ref>[https://www.sondakika.com/haber/haber-mihail-saakasvili-ukrayna-ya-girmeyi-basardi-10014401/ Mihail Saakaşvili Ukrayna'ya Girmeyi Başardı&nbsp;— [[www.sondakika.com]]]</ref>, португальських<ref>[http://www.dn.pt/lusa/interior/ex-presidente-georgiano-saakashvili-impedido-de-entrar-na-ucrania-8760652.html Ex-presidente georgiano Saakashvili impedido de entrar na Ucrânia&nbsp;— [[Diário de Notícias]]]</ref>, бразильських<ref>[http://www.em.com.br/app/noticia/internacional/2017/09/10/interna_internacional,899260/ucrania-rejeita-entrada-de-ex-presidente-georgiano-saakashvili.shtml Ucrânia rejeita entrada de ex-presidente georgiano Saakashvili&nbsp;— {{Не перекладено|Естадо де Мінас||en|Estado de Minas}}]</ref>, німецьких<ref>[http://www.faz.net/aktuell/politik/micheil-saakaschwili-revolutionaer-auf-reisen-15192419.html Und dann gelingt es doch: Saakaschwili, der Ausgebürgerte, der nicht einreisen durfte, läuft über die Grenze in die Ukraine, im Schlepptau seiner Unterstützer&nbsp;— [[Frankfurter Allgemeine Zeitung]]]</ref>, польських<ref>[http://wyborcza.pl/7,75399,22352691,manewry-kijowa-i-saakaszwilego-na-polsko-ukrainskiej-granicy.html?disableRedirects=true Manewry Kijowa i Saakaszwilego na polsko-ukraińskiej granicy]</ref>, білоруських<ref>[http://belsat.eu/news/saakashvili-uzho-uva-ukraine/ Прыхільнікі былога кіраўніка Адэскай вобласці пранеслі яго на тэрыторыю Украіны на руках]</ref><ref>[https://www.svaboda.org/a/28727320.html Саакашвілі трапіў ва Ўкраіну, прыхільнікі прарвалі мяжу]</ref>, вірменських<ref>[https://www.panorama.am/am/news/2017/08/17/%D5%8D%D5%A1%D5%B0%D5%A1%D5%AF%D5%A1%D5%B7%D5%BE%D5%AB%D5%AC%D5%AB-%D5%88%D6%82%D5%AF%D6%80%D5%A1%D5%AB%D5%B6%D5%A1/1821645 Սաակաշվիլին մտադիր է Ուկրաինա վերադառնալ սեպտեմբերի 10-ին]</ref><ref>[https://shabat.am/am/article/150030/VOukrainan-ev-Vrastany-paymanavorvel-en Ուկրաինան և Վրաստանը պայմանավորվել են իմ հարցով. Սաակաշվիլի]</ref>, ірландських,<ref>[https://www.irishtimes.com/news/world/europe/stateless-ex-georgia-president-saakashvili-barges-across-ukraine-border-1.3216716 'Stateless' ex-Georgia president Saakashvili barges across Ukraine border]</ref> катарських<ref>[http://www.aljazeera.com/news/2017/09/stateless-saakashvili-forces-ukraine-170910230239498.html Stateless Saakashvili forces his way into Ukraine. The ex-Georgian president, who was stripped of his Ukrainian citizenship in July, now risks extradition to Georgia]</ref><ref>[http://www.gulf-times.com/story/563433/Saakashvili-vows-to-unite-Ukraine-opposition-again Saakashvili vows to unite Ukraine opposition against&nbsp;— {{Не перекладено|Часи Затоки||en|Gulf Times}}]</ref>, грецьких<ref>[http://www.liberal.gr/arthro/163488/epikairotita/2017/i-georgia-epedose-stis-oukranikes-arches-aitima-ekdosis-tou-proin-proedrou-Mikheil-Saakashvili.html Η Γεωργία επέδωσε στις ουκρανικές αρχές αίτημα έκδοσης του πρώην προέδρου Mikheil Saakashvili]</ref><ref>[http://gr.euronews.com/2017/09/10/o-mikael-saakasvili-katafere-kai-mpike-stin-oukrania Ο Σαακασβίλι έσπασε το «μπλόκο» και μπήκε στην Ουκρανία]</ref>, індійських<ref>[https://www.newdelhitimes.com/saakashvili-supporters-force-entry-into-ukraine/ Saakashvili Supporters Force Entry Into Ukraine]</ref>, болгарських<ref>[http://www.novinite.com/archives/2017-09-11 Ukraine is Investigating Mikheil Saakashvili for Illegal Entry Into the Country]</ref>, корейських<ref>[https://ko.businessmonkeynews.com/ko/%EC%A0%84-%EC%A1%B0%EC%A7%80%EC%95%84-%EB%8C%80%ED%86%B5%EB%A0%B9-%EC%A7%80%EC%A7%80%EC%9E%90%EB%93%A4%EA%B3%BC-%ED%95%A8%EA%BB%98-%EC%9A%B0%ED%81%AC%EB%9D%BC%EC%9D%B4%EB%82%98-%EA%B5%AD%EA%B2%BD/ 전 조지아 대통령, 지지자들과 함께 우크라이나 국경을 넘어]</ref>, казахських<ref>[https://www.azattyq.org/a/28730354.html Саакашвили: Украина полициясы паспортымды ұрлады]</ref>, кіпрських<ref>[http://cyprus-mail.com/2017/09/10/ex-georgian-leader-saakashvilis-train-halted-near-ukraine-border/ Ex-Georgian leader Saakashvili barges across Ukraine border&nbsp;— {{Не перекладено|Cyprus Mail||en|Cyprus Mail}}]</ref>, чеських<ref>[http://www.blesk.cz/clanek/zpravy-live-zpravy/488379/saakasvili-usiluje-o-vraceni-obcanstvi-a-navrat-na-ukrajinu.html Saakašvili usiluje o vrácení občanství a návrat na Ukrajinu&nbsp;— {{Не перекладено|Блискавка (газета)||en|Blesk}}]</ref>, латиських<ref>[http://bnn.lv/bezvalstsnieku-saakasvili-ukraina-ieved-atbalstitaju-pulis-244871 Bezvalstsnieku Saakašvili Ukrainā ieved atbalstītāju pūlis]</ref>, литовських<ref>[https://www.delfi.lt/news/daily/world/m-saakasvilis-i-ukraina-grizo-su-trenksmu-islauzta-pasienio-tvora-ir-suzeisti-pareigunai.d?id=75721373 M. Saakašvilis į Ukrainą grįžo su trenksmu: išlaužta pasienio tvora ir sužeisti pareigūnai]</ref>.

=== Реакція за межами України ===
Екс-посол США в Україні [[Стівен Пайфер]] у коментарі [[DW]] заявив, що ситуація навколо екс-президента Грузії в Україні виглядає, як політичний цирк на встановленій Президентом Порошенком театральній сцені.<ref name=dw>[http://www.dw.com/uk/реакція-заходу-на-прорив-саакашвілі-не-втягуйте-нас-у-цей-цирк/a-40451976 Реакція Заходу на «прорив» Саакашвілі: Не втягуйте нас у цей «цирк»] // Політичні новини з Європи аналітика, прогнози, коментарі / [[Deutsche Welle]], 11.09.2017</ref>

Спецпредставник Держдепартаменту США з питань України [[Курт Волкер]] також закликав розглядати ситуацію виключно у правовому полі<ref>{{Cite news|url=https://tsn.ua/politika/saakashvili-pereviv-na-vlasniy-lad-slova-specpredstavnika-ssha-volkera-pro-nogo-990883.html|title=Саакашвілі перевів на власний лад слова спецпредставника США Волкера про нього|language=uk|work=ТСН.ua|accessdate=2017-09-15}}</ref>: <blockquote>«Україна&nbsp;— це країна, де діє верховенство права. Будь-хто, наприклад, колишній президент Саакашвілі, має право на слухання свої справи в українському суді. Я сподіваюся, що припиниться ескалація політичної драми і всі зосередяться на правових аспектах. Україна дійсно посилює свої демократичні інститути, а також бореться з корупцією і проводить економічні реформи. Україні дійсно потрібно стати сильною країною&nbsp;— в демократичному і економічному плані&nbsp;— щоб вона могла протистояти вторгненню, якого зазнає з боку Росії, і стати успішною країною в майбутньому»</blockquote>

== Наслідки ==
За фактом незаконного перетину державного кордону України ГУ НП у Львівській області зареєстровано кримінальне провадження за ст.332 «Незаконне переправлення осіб через державний кордон України»<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2017/09/11/7154719/|title=Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом прориву кордону Саакашвілі|website=Українська правда|accessdate=2017-09-11}}</ref>. За даними [[Міністерство внутрішніх справ України|МВС України]] в ході сутичок між прихильниками Саакашвілі та правоохоронцями на пункті пропуску Шегині постраждали 11 поліцейських та 5 прикордонників<ref>{{Cite web|url=https://www.unian.ua/politics/2126164-u-mvs-rozpovili-pro-naslidki-prorivu-saakashvili-video.html|title=У МВС розповіли про наслідки прориву Саакашвілі через кордон (відео)|website=[[УНІАН]]|accessdate=2017-09-11}}</ref>.

12 вересня до готелю «Леополіс» у м. Львів прибули представники [[Державна прикордонна служба України|ДПС України]], де ознайомили Міхеїла Саакашвілі із протоколом про адміністративне правопорушення, складеним за ст. 204-1 [[Кодекс України про адміністративні правопорушення|КУпАП]] «Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України».<ref>{{Cite news|url=http://www.bbc.com/ukrainian/news-41238042|title=Саакашвілі та прикордонники оформлюють перетин кордону|date=2017-09-12|language=en-GB|work=BBC Україна|accessdate=2017-09-12}}</ref> Такі ж протоколи було оформлено щодо 15 осіб, а поліцією Львівської області в порядку ст. 208 КПК України затримано п'ятьох активних учасників тих подій.<ref>[https://www.npu.gov.ua/uk/publish/article/2188157 Сайт національної поліції ЗА ФАКТАМИ ПОДІЙ НА ПУНКТІ ПРОПУСКУ «ШЕГИНІ» ЗАТРИМАНО П'ЯТЬ ОСІБ]</ref>

Заарештований один з учасників прориву. Cуд прийняв рішення на взяття під варту на 60 діб.<ref>[http://korrespondent.net/ukraine/3886055-arestovan-odyn-yz-uchastnykov-proryva-saakashvyly]</ref>

Затриманий поліцейськими прихильник Саакашвілі, який за даними поліції допомагав [[Міхеіл Саакашвілі|Саакашвілі]] перетнути кордон та бив і душив прикордонників<ref>[http://korrespondent.net/ukraine/3886055-arestovan-odyn-yz-uchastnykov-proryva-saakashvyly Справа Саакашвілі затриманий бойовик-тітушка]</ref>

По справі допитані більше 100 людей.<ref>[http://korrespondent.net/ukraine/3885582-polytsyia-po-delu-saakashvyly-zaderzhany-piatero]</ref>

[[22 вересня]] Мостиському районний Львівської області суд визнав Михаїла Саакашвілі винним у незаконному перетині кордону й оштрафував його на 3,4&nbsp;тис. грн<ref>{{Cite news|url=https://www.unian.ua/politics/2150599-sud-viznav-saakashvili-vinnim-u-nezakonnomu-peretini-kordonu-i-oshtrafuvav-yogo-na-34-tisyachi-griven.html|title=Саакашвілі та прикордонники оформлюють перетин кордону|date=22 вересня 2017|language=en-GB|work=[[УНІАН]]|accessdate=23 вересня 2017}}</ref>.

== Подальші події ==
Після повернення Саакашвілі провів мітинги у  низці міст, зокрема [[Вінниця|Вінниці]] <ref>[https://ua.censor.net.ua/news/455706/u_mene_nemaye_namiru_vlashtovuvaty_novu_revolyutsiyu_saakashvili У мене немає наміру влаштовувати нову революцію, - Саакашвілі]</ref>, де заявив, що не збирається влаштовувати революцій, та [[Дніпропетровськ|Дніпрі]], де його виступ завершився тим, що політик сів у переповнену маршрутку 88 маршруту з наявними випадковими пасажирами<ref>[https://politeka.net/ua/news/504464-u-dnipri-saakashvili-zyavivsya-v-nespodivanomu-mistsi-video/ У Дніпрі Саакашвілі з’явився в несподіваному місці]</ref>, і поїхав. Пізніше під час знайомства з пасижеркою-прихильницею у маршрутці з її згоди відвідав її домівку та поспілкувався з родиною<ref>[https://znaj.ua/politics/ne-tilky-potyag-dniprovci-atakuvaly-saakashvili-prosto-u-marshrutci  Не тільки потяг: дніпровці атакували Саакашвілі просто у маршрутці]</ref><ref>[http://www.litsa.com.ua/show/a/38085  Как Днепр встретил Михаила Саакашвили: политик не только выступил в центре, но и успел погостить у случайных знакомых днепровцев]</ref>.

== ‎Критика, гумор, тролінг ==
* Критику висловили більшість західних політиків та експертів, опитаних 11 вересня газетою [[Deutsche Welle]]. Резюме цієї критики: «[[#Реакція за межами України|політичний цирк]], який шкодить репутації держави».<ref name="dw" /> Цей вираз з гумором і сарказмом було обіграно в Україні.
* Очікуючи візиту Саакашвілі до [[Дніпро (місто)|Дніпра]], мер міста [[Борис Філатов|Філатов]] 11 вересня видав офіційне розпорядження, яким тимчасово скасував заборону на гастролі мандрівних цирків<ref>[https://dniprorada.gov.ua/uk/articles/item/21675/u-zvyazku-z-vizitom-saakashvili-do-dnipra-boris-filatov-skasuvav-zaboronu-na-gastroli-mandrivnih-cirkiv-ta-zaklikav-unikati-provokacij У зв'язку з візитом Саакашвілі до Дніпра Борис Філатов скасував заборону на гастролі мандрівних цирків та закликав уникати провокацій] // Дніпровська міська рада, 14.09.2017 16:14</ref>. У фейсбуці того ж дня він оприлюднив деякі критичні спогади про «Михаила Николозовича»<ref>[https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1484380848310474&id=100002157183088 Я не должен был это писать] // Borys Filatov, 11 вересня 2017 о 22:06</ref>, а 13 вересня прокоментував розпорядження: «''Прошу всех местных зрителей не оскорблять артистов… Будьте снисходительны. Пусть цирк остаётся цирком''»<ref>[https://www.facebook.com/profile.php?id=100002157183088 Официально] // Borys Filatov, 13 вересня 2017 о 15 годині</ref>.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
* [http://www.bbc.com/news/world-europe-41219773 «Former governor Mikheil Saakashvili stopped at Ukraine border»], BBC, 10.09.2017&nbsp;— Стаття на сайті BBC News
* [http://www.dw.com/uk/реакція-заходу-на-прорив-саакашвілі-не-втягуйте-нас-у-цей-цирк/a-40451976 Реакція Заходу на «прорив» Саакашвілі: Не втягуйте нас у цей «цирк»]
* [http://www.liga.net/opinion/349980_pogranichnye-sostoyaniya-yuridicheskaya-otsenka-voskresnogo-shou.htm Юридична оцінка від партнера юридичної фірми «Juscutum»] {{ref-ru}}


'''Іскандер Аміновіч Хісамов''' (народ. [[23 липня]] [[1957]] [[Ташкент]], [[Узбекистан]]) - [[телеведучий]], [[публіцист]], [[політолог]][http://rian.com.ua/dossier/20140520/349677031.html].
== Біографія ==
У 1978 році закінчив факультет журналістики Ташкентського державного університету (ТашГУ).

З 1978 по 1981 рік працював кореспондентом обласної газети «Ленінський шлях» [[Самарканд]].

З 1981 по 1984 рік - заступник відповідального секретаря газети «Правда Сходу» [[Ташкент]].

З 1984 по 1990 рік - головний редактор в республіканському філії [[ТАСС]] Узбецької РСР.

У 1989 році працював парламентським кореспондентом ТАРС на перших з'їздах народних депутатів [[СРСР]].

У 1990-1991 роках - завідувач відділом газеті «Правда Сходу».

У 1991 році, після низки критичних публікацій в московських виданнях - [[«Ізвестія»]], [[«Літературна газета»]], «Праця», присвячених, зокрема, геноциду і депортації з [[Узбекистану]] турків-месхетинців, підтримки серпневого путчу керівництвом республіки, проблеми самоспалення жінок, був звільнений з «Правди Сходу» за особистим розпорядженням першого секретаря ЦК Компартії Узбекистану [[Іслама Карімова]]. Після цього Іскандер Хісамов був змушений покинути Узбекистан.

У 1992-1993 роках Іскандер Хісамов працював журналістом в російських виданнях «Мегаполіс» і «Місто N».
З 1993 по 1998 рік - директор Інформаційно-культурного центру «Бронницький новини-телебачення» (Московська область).
З 1998 року - завідувач відділом політики, з 2000 по 2004 рік - заступник головного редактора російського журналу «Експерт»[https://ru.wikipedia.org/wiki/Эксперт_(журнал)] [http://expert.ru/dossier/author/1049/]. Паралельно в 1999-2000 роках працював шеф-редактором аналітичних телепрограм [[Володимира Познера]] на [[Першому каналі]].

У 2004 році організував випуск журналу «Експерт-Україна»[http://www.expert.ua/] [http://expert.ru/dossier/author/1049/] і очолював його до 2009 року[http://expert.ru/dossier/author/1049/].

У 2009-2010 роках очолював експертну групу в штабі [[Сергія Тігіпка]] на президентських виборах.

У 2010 році Іскандер Хісамов заснував і очолив Аналітичний центр «Експертна рада», а також Всеукраїнську громадську організацію «Реформаторський клуб»[http://www.reformclub.org.ua/] і був обраний його президентом. Клуб об'єднував представників середнього бізнесу України, зацікавлених у реформах і модернізації країни.

Брав участь у створенні українського журналу [[«Вісті. Репортер»]] [http://reporter.vesti-ukr.com/], що видавався за ліцензією російського журналу«Русский репортер », і був його першим головним редактором (квітень-жовтень 2013 року)[http://ru.telekritika.ua/daidzhest/2013-08-29/84536]. З жовтня 2013 року - автор і ведучий аналітичних програм «Підсумки тижня» [http://detector.media/withoutsection/article/123069/2017-02-12-media-iskandery-ne-smeyutsya-vesti-ubr-stranaua-i-ukrainaru-kak-lobbi-moskvy/] і «Тема дня» на телеканалі [[UBR]]. З 22 червня по 6 серпня 2015 року з був головним редактором [[«Радіо Вісті»]] [http://ru.telekritika.ua/dusia-archive/iskander_hisamov_naznachen_novym_glavnym_redaktorom__radio_vesti_] [http://www.pravda.com.ua/rus/news/2015/08/6/7077005/]. Всі три ЗМІ входили в «Мультимедіа-інвест груп», власником якого був глава міністерства по доходах і зборів України при президенті [[Віктору Януковичу]] з податків і зборів [[Олександру Клименку]] [http://ru.telekritika.ua/dusia-archive/zhurnalistka_svetlana_krjukova___investorom__vesteij__byl_i_ostaetsia_aleksandr_klimenko_].

З лютого 2016 року є заступником головного редактора інтернет-видання [[Страна.ua]] [[Ігоря Гужви]], який до цього позиціонував себе як єдиного власника і інвестора «Мультимедіа-інвест груп» [http://detector.media/rinok/article/112849/2016-02-16-igor-guzhva-rasskazal-na-chi-dengi-zapustil-novyi-proekt/]. З травня 2016 року стало головним редактором сайту «Україна.ру», власником якого є російський державне інформагентство [[«РИА Новости»]] [https://www.gazeta.ru/business/news/2014/05/14/n_6151501.shtml] [http://ukraina.ru/authors/iskander/] (в подальшому переформатовано в Міжнародне інформаційне агентство «Росія сьогодні»).

У лютому 2017 року українські хакери опублікували вміст електронної пошти Хісамова з 2009 року, що містить 400 листів. В листування обговорюються функціонування проектів Мультимедіа-інвест-груп, Страни.юа, Україна.ру і редагування біографії журналіста на Вікіпедії [http://detector.media/withoutsection/article/123069/2017-02-12-media-iskandery-ne-smeyutsya-vesti-ubr-stranaua-i-ukrainaru-kak-lobbi-moskvy/].
== Сім'я ==
Дружина - Хісамова Світлана Валеріївна (1983 р н.), Журналіст.
Діти: Заріна (1980 р.н..), Діляра (1985 р.н..), Аміна (2011 р н.), Ніна (2014 р.н..).
== Хобі ==
Теніс, плавання, гірські лижі.
== Примітки ==
# http://rian.com.ua/dossier/20140520/349677031.html
# https://ru.wikipedia.org/wiki/Эксперт_(журнал)
# http://expert.ru/dossier/author/1049/
# http://www.expert.ua/
# http://expert.ru/dossier/author/1049/
# http://reporter.vesti-ukr.com/
# http://ru.telekritika.ua/daidzhest/2013-08-29/84536
# http://detector.media/withoutsection/article/123069/2017-02-12-media-iskandery-ne-smeyutsya-vesti-ubr-stranaua-i-ukrainaru-kak-lobbi-moskvy/
# http://ru.telekritika.ua/dusia-archive/iskander_hisamov_naznachen_novym_glavnym_redaktorom__radio_vesti_
# http://www.pravda.com.ua/rus/news/2015/08/6/7077005/
# http://ru.telekritika.ua/dusia-archive/zhurnalistka_svetlana_krjukova___investorom__vesteij__byl_i_ostaetsia_aleksandr_klimenko_
# http://detector.media/rinok/article/112849/2016-02-16-igor-guzhva-rasskazal-na-chi-dengi-zapustil-novyi-proekt/
# https://www.gazeta.ru/business/news/2014/05/14/n_6151501.shtml
# http://ukraina.ru/authors/iskander/
# http://detector.media/withoutsection/article/123069/2017-02-12-media-iskandery-ne-smeyutsya-vesti-ubr-stranaua-i-ukrainaru-kak-lobbi-moskvy/

* https://books.google.com.ua/books?id=u_NyDwAAQBAJ&pg=PT57&lpg=PT57&dq=%D0%93%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80+%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&source=bl&ots=nSG-bbZU7C&sig=ACfU3U2UoE7US_MRoghSYWZ8ahMQPdsXFg&hl=en&sa=X&ved=2ahUKEwiGw8rI9Z7mAhVylYsKHbksCmA4ChDoATAIegQICRAB#v=onepage&q=%D0%93%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%81%D0%BC%D0%B5%D0%B9%D1%81%D1%82%D0%B5%D1%80%20%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8&f=false



** Анонсоване повернення [[Міхеіл Саакашвілі|Михайла Саакашвілі]] до [[Україна|України]] через пункт пропуску [[Краковець]] викликало приїзд на кордон декількох тисяч людей, десятків депутатів та 200 журналістів з різних держав та 500 правоохоронців з різних підрозділів<ref>{{cite news|url=http://www.pravda.com.ua/articles/2017/09/10/7154544/|title=Як Саакашвілі повертається в Україну. Хроніка|date=10 вересня 2017|publisher=Українська правда|accessdate=10 вересня 2017}}</ref>

:Проте організації, енциклопедії, статті, переліки, описи под і добірки цих письменників масово називають "письменники України":
*Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6.
*Письменники України. Біобібліографічний довідник Спілки письменників України / Автор: упорядники: В. Павловська, Л. Бубнова, Л. Сіренко, Видавництво: Український письменник, 2006, — 514 сторінок. ISBN 966-579-190-7
*http://www.goldenwriters.com.ua/ua/
*https://learningapps.org/view1267874
*http://vsiknygy.com.ua/books/zaokeanski_pysmennyky_ukrayiny/
*http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=Pl_2006_72_16
*http://zaprosydosercya2filiya.blogspot.com/p/100-000.html
*http://izbornyk.org.ua/zahpysm/zah.ht
*http://sfnuvs.sumy.ua/news/kalejdoskop-podij/18-2010-11-11-08-07-02.html
*https://spektrnews.in.ua/news/krasch-pis-menniki-ukra-ni-za-prem-yu-konrada-2015/16976
*http://www.samprodav.com/books/sell/19411-pis-mienniki-radians-koyi-ukrayini-dovidnik
*https://books.google.com.ua/books?id=1GJgAAAAMAAJ&q=%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&dq=%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjmoMbhxtLXAhUhBcAKHQ7hC_IQ6AEIJTAA
*https://books.google.com.ua/books?id=qLhJAQAACAAJ&dq=%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwjmoMbhxtLXAhUhBcAKHQ7hC_IQ6AEIOzAE
*http://desnabib.kiev.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=3586:16-05-2017-10-24&catid=77:2011-12-27-13-21-50&Itemid=109
*http://www.veskyiv.ua/Enterprise_25530/Map/
*https://xn----7sbnbacaxoeehuadkjsh3b6fzj4f.xn--j1amh/tag/%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8
*http://www.pu.if.ua/uk/anonsy/1486-pysmennyky-ukrainy-dyskutuvatymut-v-prykarpatskomu-universyteti-imeni-vasylia-stefanyka
*http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/HistSources/Chornobyl/1986/06/15/PysmennykyUkrajiny.html
*http://g4.mk.ua/pysmennyky-ukrajiny/
*https://books.google.com.ua/books?id=tkPzCQAAQBAJ&pg=PA455&lpg=PA455&dq=%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8+%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&source=bl&ots=K7gBZNS16E&sig=NfwIAmD6LtTqtxBfpd5bMrpApDc&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiVy-Psx9LXAhXCCOwKHe5wAE44eBDoAQhSMAg#v=onepage&q=%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8&f=false
*http://chas-z.com.ua/news/58047
*http://poets123.blogspot.com/2015/04/blog-post_29.html
*http://tsdkffa.archives.gov.ua/elau/view/single/3/7413?cookie=1
*http://www.city.kharkov.ua/uk/news/pismenniki-marinisti-z-rosiyi-ta-ukrayini-zustrilisya-u-harkovi-21104.html
*https://gorod.dp.ua/afisha/event/43583
*https://alltop10.org/uk/top-20-samyie-uspeshnyie-pisateli-ukrainyi-2012-god/
*https://studfiles.net/preview/5534988/page:3/
*http://libtomcat.knteu.kiev.ua/library/DocDescription?doc_id=165129
*https://photo.unian.net/ukr/themes/49149/
******
*http://ounuis.info/archive/library/books/pysmennyky-radianskoi-ukrainy-biobliohrafichnyi-dovidnyk.html
*https://chernozem.info/journal/u-novostvorenomu-art-cum-prohodit-vistavka-media-mistectva-2/
*http://forbes.net.ua/ua/lifestyle/1373435-rejting-forbes-desyat-najviznachnishih-pismennikiv-ukrayini
*https://www.youtube.com/watch?v=e7kAAABnihQ
*https://day.kyiv.ua/uk/photo/zoloti-pismenniki-ukrayini
*http://maidan.org.ua/arch/mova/1023920399.html
*http://dniprolib.com.ua/component/content/article/1031.html
*https://uk-ua.facebook.com/pictoric.ua/photos/a.816278848424008.1073741868.702031753182052/816281835090376/
m
*http://lovelylife.in.ua/tvorchist/literatura/top-12-najvidomishyh-suchasnyh-pysmennykiv-ukrayiny.html
*http://www.lvivcenter.org/uk/lia/organizations/organizing-committee-for-the-writers-union-of-ukraine/
*http://www.barabooka.com.ua/vidatni-pis-menniki-ukrayini-svizhij-poglyad/
*http://www.shpu.com.ua/
*http://www.ukrcenter.com/%D0%A4%D0%BE%D1%80%D1%83%D0%BC/29842/%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8--%D0%B6%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B2%D0%B8-%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85-%D1%80%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B9
*http://tvoemisto.tv/news/u_lvovi_pokazhut_vydatnyh_pysmennykiv_ukrainy_u_plakatah_64388.html
*http://knigosvit.narod.ru/indexfiles/izdano/suchasni.pdf
*https://newspravda.com/kultura/1070-zapratsiuvav-novyi-sait-spilky-pysmennykiv-ukrainy.html
*https://weburok.com/2356003/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82-%D1%83%D1%80%D0%BE%D0%BA%D1%83-%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D1%87/
*http://zakarpattya.net.ua/Special/108492-Holovoiu-Spilky-ukrainskykh-pysmennykiv-Slovachchyny-pereobrano-Ivana-IAtskanyna-FOTO
*https://anelok.in.ua/product/dydaktychna-hra-pysmennyky-ukrajiny
*http://www.patent.net.ua/intellectus/facts/272/ua.html
*http://ukrlife.org/main/evshan/martyrolog_v.htm
*http://sevlush.info/UA/vynohradiv/11001-u-vynohradiv-pryidut-vidomi-pysmennyky-ukrainy-ta-zakarpattia
*http://www.gurt.org.ua/blogs/35518/1800/
*******************.
== Примітки ==
{{reflist|2}}

Новое время (значення)
{{Картка компанії
|назва = ТОВ «ЕсДіАй Медіа Укр»
|оригінальна_назва =
|логотип = 
|тип = [[Приватне підприємство]]
|спеціалізація =
|гасло =
|доля =
|попередник =
|наступник =
|заснування = [[2018]]
|дата       = 
|коментар =
|засновник =
|закриття =
|розташування = [[Київ]], [[Україна]]
|філії =
|територія діяльності =
|ключові особи =
|галузь = кінематограф
|продукція = українськомовні версії іноземних фільмів і серіалів
|послуги =
|валовий дохід =
|операційний прибуток =
|чистий прибуток =
|aum =
|активи =
|власний капітал       = 
|власник               = 
|число співробітників  = 
|число клієнтів        = 
|холдинг               = [[SDI Media|SDI Media Group]]
|дочірні компанії      =
|сайт                  = http://www.sdimedia.com/location/ukraine/#
|примітки              = 
}}

'''SDI Media Ukraine''' — українська компанія, що спеціалізується на дубляжі повнометражних фільмів та іншого телевізійного контенту. Дочірнє підприємство «[[SDI Media Group]]».

== Клієнти ==
* [[Cartoon Network]]
* [[Disney Channel Ukraine|Disney Channel]]
* [[Disney XD]]
* [[Discovery Channel|Discovery Communications]]
* Hasbro
* [[LEGO]]
* [[Mattel]]
* [[Nintendo]]
* Scripps Networks Interactive
* [[Sony Pictures]]
* [[Universal Pictures]]
* [[Воля (компанія)|Воля]]
* [[Boomerang (телеканал)|Boomerang]]
* [[ВДТРК]]
* [[Ukrainian Film Distribution]]

== Дубляж українською ==
=== Мультсеріали ===
* [[Покемон (аніме)|Покемон (Оригінальний серіал; Нове Покоління; Алмаз і Перли; Найкращі Побажання!; XY; Сонце та Місяць)]] для телеканалу ?

=== Фільми та мультфільми ===
* Покемон: М'юту завдае удару у вiдповiдь
* [[Покемон: Сила обраного]]
* Покемон: Заклаття Аноуна
* Покемон Назавжди: Селебi - Голос лiсу
* Покемон Герої: Латiос i Латiас
* Покемон: Джiрачi - виконавець бажань
* [[Покемон: Доля Деоксіса]]
* Покемон: Лучарiо i таемниця Мью
* Покемон: Рейнджер i Храм моря
* Покемон: Схiд Даркрая
* Покемон: Гiратiна i Небесний воїн
* Покемон: Аркеус i Камiнь життя
* Покемон: Повелитель iлюзiй Зороарк
* Покемон: Бiле - Вiктiнi i Зекром
* Покемон: Чорне - Вiктiнi i Решiрам
* Покемон: Курем проти Меча Справедливостi
* Покемон: Дженесект i вiдроджена легенда
* Покемон: Дiансi i Кокон Руйнування
* Покемон: Хуппа i вiкове протистояння
* Покемон: Волканiон i механiчне чудо
* Покемон: Я вибираю тебе!

== Примітки ==
{{примітки}}

== Див. також ==
* [[Дубляж]

== Посилання ==
* [http://www.sdimedia.com/location/ukraine/# Офіційний сайт]

{{Українські студії дублювання та озвучення}
[[Категорія:Підприємства за алфавітом]
[[Категорія:Підприємства, засновані 2018]
[[Категорія:Підприємства Києва]
[[Категорія:SDI Media]
'''Книголав''' — українське видавництво, яке працює з сучасною літературою і створює нові можливості для читачів та авторів. Як книжковий проект розпочав роботу<ref>{{Cite web|title=#книголав|url=https://theukrainians.org/knyholav/|website=The Ukrainians|date=2019-05-30|accessdate=2019-07-29}}</ref> за ініціативи групи «<nowiki/>[[1+1 Media|1+1 медіа]]<nowiki/>» у співпраці з кількома українськими видавництвами, а із серпня [[2016|2016 року]] став окремим видавництвом.

Перша книжка «100 експрес-уроків української»<ref>{{Cite web|title=Книга «100 експрес-уроків української» Александр Авраменко купить на YAKABOO.ua {{!}} 978-966-97610-0-2|url=https://www.yakaboo.ua/100-ekspres-urokiv-ukrains-koi.html|website=www.yakaboo.ua|accessdate=2019-07-26|language=ru}}</ref> [[Авраменко Олександр Миколайович|Олександра Авраменка]] лише за місяць була продана тиражем понад 10 тисяч примірників<ref>{{Cite web|title=Интервью со Светланой Павелецкой: #книголав, Бакман и вкусы украинцев|url=https://marieclaire.ua/obshhestvo/intervyu-so-svetlanoj-paveletskoj-knigolav-bakman-i-vkusy-ukraintsev/|website=marieclaire.ua|accessdate=2019-07-26|language=ru-RU}}</ref>.

Книголав здійснює переклади світових [[Бестселер|бестселерів]] та співпрацює із топовими українськими авторами. Від початку роботи видавництва<ref>{{Cite web|title=Як видавництво «Книголав» планує змусити нас читати більше|url=https://bit.ua/2017/04/knigolove-2/|website=bit.ua|date=2017-04-03|accessdate=2019-07-29}}</ref> його книжки<ref>{{Cite web|title=Світлана Павелецька, «1+1 медіа»: «Книжковий ринок набагато закритіший, ніж телевізійний»|url=https://detector.media/rinok/article/119390/2016-10-05-svitlana-paveletska-11-media-knizhkovii-rinok-nabagato-zakritishii-nizh-televiziinii/|website=detector.media|date=2016-10-05|accessdate=2019-07-29|language=uk|first=Галина|last=Петренко}}</ref> очолюють рейтинги продажів та стають хітами українського ринку.

Видавництво публікує літературу в таких напрямках: [[Дитяча література|дитяча]], художня та нон-фікшн.

'''Кількість виданих назв''': 100 (на 22.04.2019 рік)

== Топові автори (-ки): ==
[[Авраменко Олександр Миколайович|Олександр Авраменко]]

Наталія Самойленко

[[Кулеба Дмитро Іванович|Дмитро Кулеба]] 

[[Клопотенко Євген Вікторович|Євген Клопотенко]]<ref>{{Cite web|title=Зваблення їжею: 70 рецептів, які захочеться готувати|url=http://www.chytomo.com/book/zvablennia-izheiu-70-retseptiv-iaki-zakhochetsia-hotuvaty/|website=www.chytomo.com|accessdate=2019-07-29|language=uk}}</ref>

[[Карпа Ірена Ігорівна|Ірена Карпа]]<ref>{{Cite web|title=Добрі новини з Аральського моря|url=http://www.chytomo.com/book/dobri-novyny-z-aralskoho-moria/|website=www.chytomo.com|accessdate=2019-07-29|language=uk}}</ref>

[[Мар'ям Петросян|Маріам Петросян]]<ref>{{Cite web|title=Дім, в якому|url=http://www.chytomo.com/book/dim-v-iakomu/|website=www.chytomo.com|accessdate=2019-07-29|language=uk}}</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}
{{Ізольована стаття}}
== Посилання ==
* [http://knigolove.com.ua/ Офіційний сайт]
* [https://bit.ua/2017/04/knigolove-2/ Як видавництво «Книголав» планує змусити нас читати більше]
* [https://theukrainians.org/knyholav/ Книготворці: Розмова зі Світланою Павелецькою, співзасновницею видавництва #книголав]
* [https://theworldnews.net/ua-news/vidavnitstvo-knigolav-gotuie-vikhid-bliz-ko-100-novinok-u-2019-rotsi Видавництво #книголав готує вихід близько 100 новинок у 2019 році]
* [https://bookforum.ua/novynkydobookforum-vydavnytstvo-knygolav/ Новинки до форуму видавців від «Книголав»]
* [https://window.unian.ua/10452351-vidavnictvo-knigolav-gotuye-vihid-blizko-100-novinok-u-2019-roci.html Видавництво #книголав готує вихід близько 100 новинок у 2019 році]
* [https://www.barabooka.com.ua/shho-gotuye-nam-forum-vidavtsiv-tsikavinki-dlya-knigolaveriv/ ]
* [http://bukvoid.com.ua/events/ukraine/2019/04/26/152048.html ТОП-15 новинок видавництва "Книголав" для "Книжкового Арсеналу"]
* [https://espreso.tv/news/2017/09/05/10_dytyachykh_novynok_forumu_vydavciv_2017 10 дитячих новинок Форуму видавців-2017]
* [https://24tv.ua/lifestyle/forum_vidavtsiv_2018_u_lvovi_obrali_naykrashhu_knigu_n1034940 Форум видавців-2018: У Львові обрали найкращу книгу]
{{Особа
| ім'я                 = Андрій Ігорович Сарвіра
| розмір_зображення    = 
| дата_народження      = 18.07.1989
| рід_діяльності       = волонтер, військовий, підприємець
| alma mater           = [[Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова]]
| місце_народження     = [[Вінниця]],[[Україна]]
| громадянство         = {{UKR}}
| національність       = українець
| партія               = [[Демократична Сокира]]
| дружина              = Анна Олегівна Сарвіра
| діти                 = Ігор Сарвіра
| нагороди             =
}}

'''Андрій Ігорович Сарвіра''' також відомий як '''Санчес''' ({{н.}} {{ДН|18|07|1989}}, [[Вінниця]], [[УРСР]])&nbsp;— український волонтер, військовий, підприємець, власник «[[Veterano Pizza]]» (Дніпро), голова громадської організації «Асоціація ветеранів підприємців».

== Біографія ==
Народився 18 липня 1989 року у Вінниці. З 2010 по 2014 рік вчився в [[Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова| Національному педагогічному університети імені М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманова]] за спеціальністю вчитель англійської мови і літератури.
З 2006 року по 2007 рік працював на заводі «Масложиркомбінат» у Вінницькій області.
З 2007 року по 2010 рік працював художником оформлювачем в агенстві з виготовлення реклами.

З початком [[війна на сході України|війни на сході України]] військовий волонтер, безліч виїздів і доставки матеріального забезпечення українським військовим.
З 2015 року&nbsp;— молодший сержант у [[81-ша окрема аеромобільна бригада (Україна)|81 окремій аеромобільний бригаді]], приймав участь у бойових діях [[війна на сході України|війни на сході України]].

23 вересня 2015 року за бійку семирічної давності [[Вінницький міський суд]] змінив запобіжний захід на утримання під вартою, через  те, що він нібито порушив запобіжний захід і поїхав добровольцем у зону АТО, йому інкримінують нанесення умисних тяжких тілесних ушкоджень, судова справа триває вже більше семи років.<ref>{{cite web|url=https://tsn.ua/ukrayina/biycevi-ato-zagrozhuye-5-rokiv-v-yaznici-cherez-biyku-v-shkilnomu-vici-567595.html
|title=Бійцеві АТО загрожує 5 років в'язниці через бійку в шкільному віці| publisher=[[ТСН]]|date=|accessdate=24 липня 2019|archiveurl=|archivedate=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://life.pravda.com.ua/society/2016/01/20/206689/ |title="Санчес". 5 лет за шрам на носу "мажора" | publisher=pravda.com.ua|date=|accessdate=24 липня 2019|archiveurl=|archivedate=}}</ref> Справа Сарвіри викликала резонанс у ЗМІ і вже 10 лютого 2016 року вирок було скасовано, Андрія звільнено з під варти в залі суду.<ref>{{cite web|url=https://www.pravda.com.ua/news/2016/02/10/7098553/|title=Військового та волонтера Санчеса відпустили після 5 місяців в’язниці|publisher=pravda.com.ua|date=|accessdate=24 липня 2019|archiveurl=|archivedate=}}</ref>

Після демобілізації у 2016 році почав підприємницьку діяльність, зокрема відкрив піцерію «[[Veterano Pizza]]» (Дніпро) і пивоварню «First Wave». 9 липня 2017 року вночі відбувся підпал літнього майданчику піцерії.<ref>{{cite web|url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/28606438.html|title=Пожежа в піцерії «Ветерано» в Дніпрі сталася через підпал – попередні дані поліції |publisher=[[Радіо Свобода]]|date=|accessdate=20 липня 2019|archiveurl=|archivedate=}}</ref><ref>{{cite web|url=  https://tsn.ua/ukrayina/u-policiya-ne-viklyuchayut-versiyi-pro-pidpal-u-pizza-veterano-u-dnipri-959120.html|title=У поліції не виключають версії про підпал у Pizza Veterano у Дніпрі |publisher=[[ТСН]]|date=|accessdate=20 липня 2019|archiveurl=|archivedate=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://hromadske.ua/posts/u-dnipri-zhorila-litnia-terasa-zakladu-pizza-veterano|title=У Дніпрі згоріла літня тераса закладу Pizza Veterano |publisher=[[Громадське телебачення]]|date=|accessdate=24 липня 2019|archiveurl=|archivedate=}}</ref> Згодом заклад продовжив роботу та пропрацював до 3 лютого 2018, після чого був закритий для зміни локації.<ref>{{cite web|url=https://novynarnia.com/2018/01/12/u-dnipri-zakryvayetsya-pitsa-veterano/|title=У Дніпрі закривається “Піца ветерано”|publisher=novynarnia.com|date=|accessdate=20 липня 2019|archiveurl=|archivedate=}}</ref> 12 серпня 2018 року відкрилась «Veterano Pizza» в оновленому форматі.<ref>{{cite web|url=https://nachasi.com/2018/08/23/u-dnipri-veterano-pizza/|title=У Дніпрі відкрилася оновлена Veterano Pizza |publisher=nachasi.com|date=|accessdate=20 липня 2019|archiveurl=|archivedate=}}</ref> 28 лютого 2017 Президент України [[Петро Порошенко]] разом з міністром оборони [[Степан Полторак|Степаном Полтораком]] та мером міста [[Філатов Борис Альбертович|Борисом Філатовим]] відвідали піцерію, під час розмови Андрій розповів про проблеми адаптації військовослужбовців після демобілізації.<ref>{{cite web|url=https://www.vinnitsa.info/news/pro-shcho-z-poroshenkom-govoriv-vinnitskiy-atovets-sanches-u-dnipri-za-vegetarianskoyu-pitsoyu.html|title=Про що з Порошенком говорив вінницький атовець «Санчес» у Дніпрі за вегетаріанською піцою |publisher=novynarnia.com|date=28 лютого 2017|accessdate=24 липня 2019|archiveurl=|archivedate=}}</ref>

== Громадянська діяльність ==
З 2017 року і до теперішнього часу обраний головою Громадської організації «Асоціація ветеранів-підприємців» у місті Дніпро.
Член Політичної партії «Демократична сокира».
У 2019 році брав участь в [[Парламентські вибори в Україні 2019|парламентських виборах]] від партії «[[Демократична Сокира]]»<ref name="cvk">[https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=15302.html Відомості про кандидата в народні депутати України]</ref> у 26 окрузі міста Дніпро, посів восьме місце з результатом в 1,19%.<ref>https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp040pt001f01=919pf7331=26.html Відомості про підрахунок голосів виборців на одномандатному
виборчому окрузі №26</ref>

== Родина ==
Одружений, дружина&nbsp;— Сарвіра Анна Олегівна. Син Ігор Сарвіра, 2017 року народження.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
*https://dnipro.depo.ua/ukr/dnipro/novu-pizza-veterano-u-dnipri-rozvivatime-zakordonniy-specialist-20180615791146
*http://javoriv-rda.gov.ua/informatsiya-dlya-uchasnykiv-ato/uspishna-istoriya-uchasnyka-ato-andriya-sarvira/
*http://9-channel.com/2019/02/21/patriotichnij-fleshmob-geroyi-ne-vmirayut-proveli-u-dnipri-na-zgadku-pro-poleglih-za-ukrayinu-pid-chas-revolyutsiyi-gidnosti-video/
*http://9-channel.com/2017/04/03/na-odin-den-pominyati-profesiyu-24-bereznya-u-dnipri-startuvav-fleshmob-pratsyuy-z-veterano-video/
*
[[Категорія:Волонтери АТО]