Відкрити головне меню
Вітаю! 

3dflags ukr0001-0002a.gif Слава Україні! Героям слава!


Зараз у Вікіпедії 968 690 статей,
483 816 користувачів та
46 адміністраторів


9,9
років
Цей користувач в українській Вікіпедії вже 3621 день (9 років, 10 місяців, 29 днів)
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Soy-whey-protein-diet.jpg Цей користувачвегетаріанець
Atom of Atheism-Zanaq.svg Цей користувач є атеїстом.
Organization of Ukrainian Nationalists-M.svg Цей користувачукраїнський націоналіст
Герб Нікополя
Цей користувач із Нікополя
C2H5OH Цей користувач не вживає алкогольних напоїв і радить іншим робити те саме.
Emoji u1f6ad.svg Цей користувач не палить і радить іншим робити те саме.
uk Українська мова для цього користувача є рідною.
ru-4 Этот участник владеет русским языком почти как родным.
en-3 This user is able to contribute in English at an advanced level.


UPA-Zaslugy1.png
Цей користувач пам'ятає
подвиг УПА.
Anticommunist Logo.png
Ukraine NATO.svg
Цей користувач за вступ
України до НАТО
Ukraine EU.svg
Цей користувач за вступ України до ЄС


Drapeau Russie NON.svg


Flag of Chechen Republic of Ichkeria.svg Вікіпедист за свободу Ічкерії
Holodomor icon.svg
Комп'ютер Цей користувач цікавиться комп'ютерами


ІВАН ПІДКОВА
Тарас Шевченко

Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати.
Пановали, добували
І славу, і волю;
Минулося — осталися
Могили на полі.
Високії ті могили,
Де лягло спочити
Козацькеє біле тіло,
В китайку повите.
Високії ті могили
Чорніють, як гори,
Та про волю нишком в полі
З вітрами говорять.
Свідок слави дідівщини
З вітром розмовляє,
А внук косу несе в росу,
За ними співає.

Було колись — в Україні
Лихо танцьовало,
Журба в шинку мед-горілку
Поставцем кружала.
Було колись добре жити
На тій Україні...
А згадаймо! Може, серце
Хоч трохи спочине.

Чорна хмара з-за Лиману
Небо, сонце криє.
Синє море звірюкою
То стогне, то виє.
Дніпра гирло затопило.
«Ануте, хлоп’ята,
На байдаки! Море грає —
Ходім погуляти!»
Висипали запорожці —
Лиман човни вкрили.
«Грай же, море!» — заспівали,
Запінились хвилі.
Кругом хвилі, як ті гори:
Ні землі, ні неба.
Серце мліє, а козакам
Того тілько й треба.
Пливуть собі та співають;
Рибалка літає...
А попереду отаман
Веде, куди знає.
Похожає вздовж байдака,
Гасне люлька в роті;
Поглядає сюди-туди —
Де-то буть роботі?
Закрутивши чорні уси,
За ухо чуприну,
Підняв шапку — човни стали.
«Нехай ворог гине!
Не в Синопу, отамани,
Панове молодці,
А у Царград, до султана,
Поїдемо в гості!»
«Добре, батьку отамане!» —
Кругом заревіло.
«Спасибі вам!»
Надів шапку.
Знову закипіло
Синє море; вздовж байдака
Знову похожає
Пан отаман та на хвилю
Мовчки поглядає.