...ми проб'єм її та вирівняєм всюди... Каменярі

Вікіпедія:Вавілон
sk Tento redaktor má slovenčinu ako materinský jazyk.
uk-4 Користувач володіє українською мовою майже як рідною.
pl-2 Ten użytkownik posługuje się językiem polskim na poziomie średnio zaawansowanym.
en-2 This user is able to contribute in English at an intermediate level.
Coat of Arms of Slovakia.svg Цей користувач зі Словаччини.
Земля Цей користувач цікавиться географією
Conversation-saints 01.jpg Цей користувач цікавиться історією Середньовіччя
П: Цей користувач є учасником проєкту «Польща»
Герб Республіки Обох Націй (Речі Посполитої)
Герб Польщі Цей користувач цікавиться Польщею

Fakty abo lehendy?Редагувати

  • Perepys 1991: 5 274 335 osib, z nych rusyniv 17 197, ukrajinciv 13 281. Hrekokatolykiv 178 733, pravoslavnych 34 376, ukrajinsjkyj henofond razom 213 109.
  • Perepys 2001: 5 379 455 osib, z nych rusyniv 24 201, ukrajinciv 10 814 (ridna mova rusynsjka 54 907, ridna mova ukrajinsjka 7 879). Hrekokatolykiv 219 831, pravoslavnych 50 363, ukrajinsjkyj henofond razom 270 194.
  • Perepys 2011: 5 397 036 osib, z nych rusyniv 33 482, ukrajinciv 7 430 (ridna mova rusynsjka 55 469, ridna mova ukrajinsjka 5 689). Hrekokatolykiv 206 871, pravoslavnych 49 133, Ukrajinsjkyj henofond razom 256 004.

Ne podobajeťsja? Dratuje? Vražaje? Značyť ce ne fakty i ne objektyvnyj vs. subjektyvnyj faktor a voroži naratyvy. Jakščo chtosj prohrav informacijnu vijnu i vdaje, ščo tak ne vidbulosja ...

U perepys 2011 popaly zrazu 2 kremeľski informacijno-psycholohični specoperaciji u formi najčastiše vžyvanoji movy na publici (rusynsjka 24 524, ukrajinsjka až 1 100) ta najčastiše vykorystovanoji movy vdoma: rusynsjka 49 860, ukrajinsjka 2 775. Nabahato lehše, jak provesty Tylawsku schizmu, pravda? Specoperaciji možna bulo lehko provesty, oskiľky majže vsja krajina todi bula vďačna okupantam za strymaňňa ekonomičnoho rozvytku na 30 rokiv (ce ja pro vyzvoleňňa vid vlasnycjkych prav z 1968 roku) i na znak pošany vsja krajina toj rik povnisťu sydila v moskovskomu interneti i z cjoho momentu rusyny ne možuť pozbutysja bukvy ы u svojich mobiľnykach.

A potim odyn maleňkyj prezydent vyrišyv, ščo takyj narod ne isnuje, ščo joho mova ce tiľky dialekt inšoji movy ... ščosj nahaduje? To čomu todi do rusyniv Slovaččyny stavyšsja tak, jak rosijany do tebe? Jakyj sens z cjoho? Može stav krutišyj? Cool. Navčyvsja vže vyhravaty informacijni vijny? Jak, tak ščo rusyniv pryrachuješ do ukrajinciv, bez ohľadu na te, čy vony sami cjoho chočuť? Tak TUPO ce probuvav zrobyty svjatyj stalin, rezuľtaty joho sproby bačyš vyšče. Tvij šef SSO kaže, ščo robota na Donbasi ce boroťba za um i serce tych ľudej tam, i ščo ce v seredňomu tryvatyme 2 heneraciji. A ty ce zrobyv za 1 chvylynu, bozjka mahija (a to na slovacjkomu boci Lemkivščyny promoskovskych ta komuňak u vidsotkach biľše niž krym + donbas razom uzjati. Može vony tobi duchovni druzi, bo ne vyznajuť PCU: 50.000 PC Slovaččyny ne vyznaje svoju matir-cerkvu, vid jakoji pišla i jaka maje miľjony virujučych, ale do lavry orhanizuje podoroži z popamy, jaki pid čas postu jiďať kovbasu, pravda ne pered babamy :-)

Osj pryklad: Voronivsjkyj okruh: При переписі населення у 2011 році з 79 702 чоловік 18 077 віднесло себе до греко-католицької церкви а 279 до православної церкви. Але лише 244 особи визнало себе русинами, 82 українцями, 404 вказало рідну мову русинську, 74 українську. A nadpys ne nejtraľne poňaťťa Lemkivščyna (istoryčnyj rehion isnuje, chočby vsi zalyšylysja smuhľavymy cyhanamy i spivaly tiľky typični ukrajinski pisni /do cjoho jde a desj uže i dijšlo/, pro ňoho bude možna hovoryty zavždy jak pro ukrajinskyj istoryčnyj rehion, ale pro ukrajinsjko-rusynsjku hromadu na čoli z vajdoju ja šče ne čuv. I todi dovedeťsja perepysuvaty nazad tak, jak kažu vže teper :-). Nadpys prjamo Україно-русинська громада. Raxujemo: ukrajinsjkoho henofondu 18.356, ale ukrajinciv zlyšylosj usjoho 82 (na žaľ, ale vono tak je). Častka 0,004467 vidsotka, wow. Rusyniv trochy biľše. Proukrajinsjka orhanizacija Sojuz Rusyniv-Ukrajinciv Slovaččyny vykorystovuje termin rusyny-ukrajinci, ale pidrozdil treba nazvaty Ukrajinsjko-rusynsjkoju hromadoju, bo tak pravyľniše (z ohľadu na toj mizernyj vidsotok) i vsi navkolo susidy v zachvati vid vašoji adminreformy, z jakoji tut u cij slavnij wiki ja i tak ne zrozumiv, čy isnuje šče Velykoberezňanskyj i Perečynskyj rajon abo ce novyj žart 95 kvartalu.

Šče trochy pro objektyvnyj ta subjektyvnyj faktor fachivcjam z pytaň nacmenšyn ta mov nacmenšyn. Panonsjki rusyny majuť kodyfikovanu movu na osnovi schidnoslovacjkych dialektiv, jaki je častynoju slovacjkoji movy (pered tym, jak pro ce pysaty bludy, ščo ce "mixy", radžu jichňu movu i posluchaty a jakščo pytaňňa ne zrozumile, to potribno projty etničnyj/movnyj ta relihijnyj kordon u pivdennij Lemkivščyni i bude vse jasno). Jichňa mova ce objektyvna rič, jaku ne zmože zminyty žodna pysanyna pro neji u žodnij krajini ani u žodnij wiki, bo tak vono je, značyť reaľnisť. A subjektyvnyj faktor je te, ščo vony vvažajuťsja rusynamy (ce jichnij vybir). Dľa povnoho rozumiňňa: nazva toponima napr. Ruski Kerestur, nazva movy ruska bešeda a endoetnonimum- rusnaci. Tobto tut kľučovym dľa ukrajinsjkoji wiki ne je objektyvnyj faktor (jakyj šče treba perepysaty) a subjektyvnyj faktor, jichnij vybir. Bo tak nam vychodyť. Na pivdennij Lemkivščyni mova avtochtonnoho naseleňňa, tobto pivdenno-lemkivsjki dialekty, v žyvomu movlenni pišly tak daleko vid ukrajinsjkoji movy, ščo na ukrajinsjkyj substrat dedali biľše naverstvujeťsja slovacjkyj superstrat u perevažnij biľšosti z typičnym poľskym naholosom (krim dvoch najschidnišych hrup hovoriv, de naholos je jak na Velykoberezňanščyni). Prizvyšča (85 vidsotkiv), relihija (ne charakterna dľa slovakiv), zvyčaji typični jak dľa rešty ukrajinciv, ce objektyvnyj faktor. Reaľna žyva rozmovna mova perestaje buty objektyvnym faktorom, bo nichto ne choče vyznaty toj perechidnyj charakter (miž ukrajinsjkoju i bilorusjkoju movoju take javyšče može buty, pravda?) i misceve naseleňňa bez vyvčeňňa ukrajinsjkoji movy jiji perestaje rozumity. Tut my je miž objektyvnym ta subjektyvnym faktorom, bo kodyfikovanu versiju "mixu" z 90-ych rokiv i tak malo chto vyvčaje, znaje, aktyvno vžyvaje. Subjektyvnyj faktor: chto kym sebe vvažaje, (dani na počatku) i toj vybir ihnorujemo a na perednij plan stavymo objektyvni reči. Tobto vychodyť cikaveňko i duchovneňko: u panonsjkych rusyniv vyznajemo subjektyvnyj faktor (ce tiľky čerez endoetnonimum, bo po suti vony sebe ukrajincjamy ne vvažajuť i vidmežovujuťsja vid nych i majuť duže dobru ujavu pro te, ščo je ukrajinskym, bo ukrajinci u Vojvodyni žyvuť nedaleko vid nych, u Vrbasi) a u rusyniv-ukrajinciv Slovaččyny objektyvnyj faktor.

Namaľuvaly u wiki povno svojich, možete buty radi, ale reaľnisť na misci zovsim inša (oj, to ja zabuv, mene tut korystuvač z mobiľnyka, v jakomu jomu pereskakujuť rosijski čy rusynski bukvy ce nazvav slovacjkym naratyvom a u vašij krajini poradnyky Mikloš i Dzurynda ahituvaly pered perepysom čerez TB za rusyniv :-). Pravda spyrajeťsja na fakty a kazky i lehendy ce trochy inša katehorija, lyše ja zahubyvsja, ščo tut je peršočerhovym...

DžerelaРедагувати

Робота і планиРедагувати

Вікітур «Гуменський округ»Редагувати

  1. Ясенов
  2. Гуменне, у тому числі неофіційна частина «Валашківці»
  3. Лацковце
  4. Удавське
  5. Ровне
  6. Вишній Грушов
  7. Адідовце
  8. Зубне
  9. Папин
  10. Вельополє

Пріоритет:Редагувати

  • Північний фронт (2.фаза вдосконалення як мінімум 12-20 речень):

Дрічна, Прикра, Нижній Комарник, Вишній Комарник, Крайня Бистра, Крайня Порубка, Шарбов, Вишня Писана, Длгоня, Гавранець, Кечківці, Розтоки, Вишній Мирошів, Гутка, Нижня Полянка. Чертижне, Габура, Калинів, Меджилабірці, Вирава, Вишинків, Светлиці, Вишня Яблінка, Осадне, Гостовиці, Паризівці, Чукалівці, Ялова, Стащин, Прислоп, Тополя, Рунина, Збій, Новоселиця.

Перекладаю:Редагувати

Зроблена необхідна інфраструктура, але треба вдосконалити:Редагувати

Снинський округМеджилабірський округСтропківський округСвидницький округБардіївський округСтаролюбовнянський округКежмарський округПопрадський округСабинівський округЛевоцький округГуменський округВрановський округПряшівський округ

Переклав, доопрацюю перекладене:Редагувати

Іноді вдосконалюю:Редагувати

Готовий в силу своїх можливостей допомогти:Редагувати

Населені пункти ґмін південної Польщі

A.Бещадський повіт:

  1. Гміна Літовищі
  2. Гміна Устрики-Долішні
  3. Гміна Чорна

B.Ліський повіт:

  1. Гміна Тісна

C.Сяноцький повіт:

  1. Гміна Команча
  2. Гміна Загір'я
  3. Гміна Буківсько
  4. Гміна Сянік
  5. Гміна Тирява-Волоська
  6. Гміна Заршин
  7. Гміна Босько

D.Кросненський повіт

  1. Гміна Яслиська
  2. Гміна Дукля

E.Ясельський повіт

  1. Гміна Кремпна

F.Горлицький повіт

  1. Гміна Сенкова
  2. Гміна Устя-Горлицьке

G.Новосондецький повіт

  1. Гміна Криниця-Здруй
  2. Гміна Мушина