Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/7 березня

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/27 листопада | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 січня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 лютого | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 березня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/8 березня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/17 березня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 квітня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 червня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Дніпропетровська область]] 
[[Файл:Катеринославська губернія.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[7 березня]] [[1923]]&nbsp;— губернія поділена на 6 округів: Бердянський, Запорізький, Катеринославський, Криворізький, Мелітопольський, Павлоградський
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Кіровоградська область]] 
[[Файл:VoznesenskyiSobor.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[7 березня]] [[1923]]&nbsp;— створено Єлисаветградський округ [[Миколаївська губернія|Миколаївської губернії]]
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Київський метрополітен]] 
[[Файл:Метро Дарниця.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 березня]] [[2006]] року на діючому перегоні зеленої лінії між станціями «Харківська» і «Бориспільська» відкрита нова станція [[Вирлиця (станція метро)|«Вирлиця»]]&nbsp;— перша підземна станція в Києві з береговими платформами, які мають дугоподібну форму. Причиною незвичної конструкції станції стало те, що спочатку «Вирлиця» проектувалася як протипожежна платформа. Але, з політичних мотивів, напередодні чергових виборів мера проект лінії переробили, й наприкінці [[2005|2005 року]] містобудівна рада затвердила проект спорудження повноцінної станції на місці протипожежного висадкового комплексу, поруч із новобудовами<ref>[http://archunion.com.ua/sovet-2005/gradsovet_05_11_16.shtml Розгляд проекту на засіданні містобудівної ради Київголавархітектури, 16&nbsp;листопада 2005 року]</ref>. Тогож року була проведена реконструкція станції «Дарниця», з західного боку був побудований надземний вестибюль до [[Вулиця Попудренка (Київ)|вулиці Попудренка]], який обладнаний двострічковим ескалаторам, який працює на підйом з вулиці, та сходами на платформу<ref>[http://www.metro.kiev.ua/?<br>

<br>Зобр:43шт.
----
Назва:[[Ісаєвич Ярослав Дмитрович]] 

-Знайдено: + '''Ісаєвич Ярослав Дмитрович''' (*[[7 березня]] [[1936]], [[Верба (Дубенський район)]]; † [[24 червня]] [[2010]] [[Львів]])&nbsp;— український [[історик]], [[громадський діяч]], академік [[Національна академія наук України|НАН України]], [[президент]] Міжнародної асоціації україністів, директор [[Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України|Інституту українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України]]. Автор праць з давньої української історії та культури.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився Ярослав Дмитрович Ісаєвич [[7 березня]] [[1936]]&nbsp;р. в селі Верба, що біля міста Дубна на Рівненщині, у вчительській родині. Його батько, [[Ісаєвич Дмитро Григорович]], учитель [[Українська мова|української]] та [[Англійська мова|англійської мов]], був у молоді роки активним учасником Визвольних змагань 1917–1921&nbsp;рр., членом [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]], одним із сподвижників [[Михайло Грушевський|Михайла Грушевського]], дипломатом [[УНР]]. Родина матері Наталі (з дому Чабан) теж належала до числа українських патріотів, а її брат Михайло був [[УСС|Січовим Стрільцем]].
<br>

----
Назва:[[Франтішек Челаковський]] 
[[Файл:Jan Vilímek - František Ladislav Čelakovský.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Франтішек Челаковський''' ({{lang-cs|František Ladislav Čelakovský}}), літературний псевдонім '''Маркіан Громотлюк''' ([[7 березня]] [[1799]], [[Страконіце]]&nbsp;— [[5 серпня]] [[1852]], [[Прага]])&nbsp;— чеський [[поет]], [[філолог]], діяч національного відродження.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Чигирин]] 
[[Файл:Doroshenko p.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У Чигирині нині діють такі об'єкти культури та місця відпочинку: районний Будинок культури, клубна установа (село [[Чернече (Чигиринський район)|Чернече]]), дві [[бібліотека|бібліотеки]], [[готель]], [[кінотеатр]], три пам'ятники, обеліск Слави, три парки культури. Діє [[Національний історико-культурний заповідник "Чигирин"|Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»]], створений [[7 березня]] [[1989]] року [http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Торчин (смт)]] 
[[Файл:007fgtpt.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + 7 березня 1596 рік - Під час перебування війська [[Северин Наливайко|Серерина Наливайка]] в районі [[Луцьк|Луцьк]]-[[Несвіч|Несвіч]]-[[Торчин (смт)|Торчин]] у козацькі загони втік зі школи 12-річник Федько Гулевич - син маршалкалуцького повітового дворянського кола Деміана Гулевича Воютинського. Він став козацьким джурою, тобто молодшим козаком [[Северин Наливайко|Серерина Наливайка]].
<br>
-Знайдено: + 7 березня 1919 рік - У [[Торчин (смт)|Торчині]] помер польський генерал - [[Леопольд Кула|Леопольд Ліс-Кула]] - герой [[Польща|Польщі]].
<br>
-Знайдено: + * [[Леопольд Кула]] (див. [[:pl:Leopold Lis-Kula]]; *[[11 листопада]] [[1896]], Косіна (див. [[:pl:Kosina]]) під [[Ланьцут]]ом&nbsp;— †[[7 березня]] [[1919]], Торчин)&nbsp;— польський полковник який помер в Торчині від втрати крові.
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Файнберг Яків Борисович]] 

-Знайдено: + '''Я́ків Бори́сович Фа́йнберґ ''' (* 7 вересня [[1918]], [[Золотоноша]]&nbsp;— † [[7 березня]] [[2005]])&nbsp;— український [[фізик]] родом із [[Золотоноша|Золотоноші]], [[член-кореспондент]] [[АН УРСР]] (із [[1964]]).
<br>

----
Назва:[[Скибицька Марина Михайлівна]] 

-Знайдено: + '''Мари́на Миха́йлівна Скиби́цька''' (*&nbsp;22 лютого ([[7 березня]]) [[1884]], [[Казань]], [[Росія]]&nbsp;— †&nbsp;[[29 січня]] [[1943]], [[Саратов]], Росія)&nbsp;— українська та російська оперна [[співачка]] ([[мецо-сопрано]]).
<br>

----
Назва:[[Рубчак Іван Дем'янович]] 
[[Файл:Рубчак.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іва́н Дем'я́нович Рубча́к''' (*[[7 березня]] [[1874]]&nbsp;— †[[11 травня]] [[1952]])&nbsp;— український співак-бас і актор галицьких театрів.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Семенко Юрій Сергійович]] 
[[Файл:Semenko mohyla.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Семенко Юрій''' (* [[30 квітня]] [[1920]] рік, [[Михайлівка (Апостолівський район)|Михайлівка]], [[Апостолівський район]], [[Дніпропетровська область]]&nbsp;— † [[7 березня]] [[2003]] <ref>Церква і Життя. ч. 15 , 2 −15.6.2003 стр. 12 і 13</ref> рік, [[Мюнхен]])&nbsp;— український [[журналіст]] і політичний діяч, перший історик вітчизняних шахів.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Скляренко Семен Дмитрович]] 
[[Файл:Семен-Скляренко.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Семе́н Володи́мирович Скляре́нко''' (* [[26 вересня]] [[1901]]&nbsp;— † [[7 березня]] [[1962]])&nbsp;— український [[письменник]], автор [[історичний роман|історичних романів]] та [[белетристика|белетрист]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Визначним досягненням історичної романістики 1950—60-х років стали твори С. Скляренка «[[Святослав (роман)|Святослав]]» (1959) і «[[Володимир (роман)|Володимир]]» (1962). Скляренку не судилось завершити трилогію з історії [[Київська Русь|Київської Русі]]&nbsp;— написати роман про [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]: 7 березня 1962 року талановитого романіста не стало.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[7 березня]] [[1962]] року. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому цвинтарі]] (надгробний пам'ятник&nbsp;— [[граніт]]; [[скульптор]] [[Шаталов Анатолій Степанович|А.&nbsp;С.&nbsp;Шаталов]]; встановлений у [[1963]] році)<ref>{{КЕД}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Опішня]] 
[[Файл:Olena Shcherban.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На основі постанови [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|ВУЦВК]] від [[7 березня]] [[1923]] року був створений [[Опішнянський район]], а 1925 року Опішні був присвоєний статус [[селище міського типу]]. Цього ж року почала діяти [[Опішнянська селищна рада]].
<br>

<br>Зобр:31шт.
----
Назва:[[Володимир]] 
[[Файл:Володимир Сосюра у 1950-ті.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Іменини ==<br>
Знайдено: + [[31 січня]], [[10 лютого]], [[7 березня]], [[6 квітня]], [[20 червня]], [[28 липня]], [[27 серпня]], [[15 вересня]], [[17 жовтня]], [[5 листопада]], [[26 грудня]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Буковина]] 
[[Файл:GUVERNAMANTUL BUCOVINEI.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 березня]] [[1892]]-го року у [[Чернівці|Чернівцях]] відбувся [[Мітинг|мітинг]] [[Румуни|румунів]], який прийняв постанову про об'єднання усіх румунських сил в єдину національну [[Політична партія|партію]] (в рамках політичної сили «Конкорд»). Ця дата в історіографії вважається моментом створення Румунської національної партії Буковини (PNR). [[1898]]-го року керівником партії обрали [[Янку Флондор]]а, одного з найбільш активних учасників румунського руху на Буковині. Через суперечки в партії він залишив її і заснував «Національну Популярну Партію» (PNP), де він обіймав посаду керівника Центрального Комітету, тільки щоб возз'єднатися 1902-го року з PNR. Потім [[Янку Флондор]] став головою цієї партії. В жовтні [[1903]]-го року через скандал, пов'язаний з обвинуваченням в антисемітських висловах [[Янку Флондор]] остаточно залишив PNR. Навколо [[Янку Флондор]]а гуртувались буковинські [[Румуни|румуни]], які виступали за якнайшвидше приєднання всієї Буковини до [[Королівство Румунія|Королівства Румунія]]. Більш помірковані буковинські [[Румуни|румуни]] гуртувались навколо депутатів парламенту [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] [[Аурел Ончул|Аурела Ончула]] (доктора права) та [[Ґеорґе Ґрігоровіч]]а (лідер політичного об'єднання «Вперед», був секретарем і видавцем румунської [[Соціал-демократія|соціал-демократичної]] газети «Іддріа»), які виступали за порозуміння з буковинськими [[Українці|українцями]] та поділ Буковини на румунську та українську частини.
<br>

<br>Зобр:38шт.
----
Назва:[[Русинська мова]] 
[[Файл:Zakarpatska2001rusyn.PNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * визнання національності «русин» на території Закарпатської області Закарпатською обласною радою (зокрема фракціями «[[Наша Україна (партія)|Нашої України]]» та «[[Партія регіонів|Партії Регіонів]]») [[7 березня]] [[2007]] р. та рішення [[Рахівський район|Рахівської районної ради]] з цього приводу [[22 березня]] [[2007]] р.,
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Антоніни (смт)]] 
[[Файл:Антоніни. Під час полювання.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + З [[7 березня]] [[1923]] по [[30 грудня]] [[1962]] року Антоніни були центром [[Антонинський район|Антонінського району]]. [[1956]] року селу надано статус [[смт|селища міського типу]].
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Лисичанськ]] 
[[Файл:Лисичанський_гірничий_технікум.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У повоєнні роки Лисичанськ не тільки був відновлений, але і значно виріс, змінився. З [[1952]] року він став містом обласного підпорядкування. Були відновлені і реконструйовані скляні заводи. Подальший розвиток отримала хімічна, нафтохімічна й інші галузі промисловості. У [[1967]] році був заснований [[Лисичанський нафтохімічний технікум]]. [[7 березня]] [[1972]] у Лисичанську з'явилася перша [[Лисичанський тролейбус|тролейбусна лінія]]: від заводу «Пролетарій» до Цегельного заводу. У травні того ж року було зроблену другий маршрут. У [[1988]] році було засновано третю тролейбусну лінію: від Центрального ринку до Школи №&nbsp;3.
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Історія Маріуполя]] 
[[Файл:mariupol okrug 1927.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[27 березня]] [[1919]] року війська 1-й Задніпровської радянської стрілецької дивізії (начдив П. Є. [[Дибенко Павло Юхимович|Дибенко]]) оволоділи Маріуполем. Важливу роль у штурмі міста належала 3-й бригаді цієї дивізії (командир бригади&nbsp;— Н. І. [[Махно]]). У місті відновлена радянська влада. Але [[23 травня]] частини, віддані Н.&nbsp;И.&nbsp;Махно, пішли з бойових позицій, оголивши фронт. Війська генерала Денікіна ввійшли в Маріуполь. Білогвардійці знову захопили Приазов'я й Маріуполь. 6 і [[14 жовтня]] на короткий час частини повстанської армії Махно захоплювали місто.
<br>
-Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року створена [[Маріупольська округа]] у складі УРСР. На момент перепису [[1926]] року:
<br>

<br>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Динамо (Київ)]] 
[[Файл:Gold medal icon.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[7 березня]] [[1992]]
<br>
-Знайдено: + | [[7 березня]] [[1992]]
<br>

<br>Зобр:34шт.
----
Назва:[[Дахно Володимир Авксентійович]] 

-Знайдено: + '''Володимир Авксентійович Дахно''' ({{н}} [[7 березня]] [[1932]], [[Запоріжжя]]&nbsp;— {{†}} [[28 липня]]<ref>{{cite web|url=http://gazeta.ua/ru/articles/culture-newspaper/_avtor-multseriala-o-kazakah-umer-vo-sne/123240|title=Автор мультсериала о казаках умер во сне|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IEBsRwti|archivedate=2013-07-19}}</ref> [[2006]])&nbsp;— український художник-[[мультиплікація|мультиплікатор]], режисер, сценарист, лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державної премії УРСР ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] (1988), [[Народний артист України]] (1996). Відомий як автор всенародно улюблених мультфільмів, зокрема серіалу «[[Як козаки …]]».
<br>
-Знайдено: + [[7 березня]] [[2013]]&nbsp;р. [[Google]] відзначив 81 рік від дня народження Володимира Дахна святковим логотипом. На головній сторінці пошукового сервісу було розміщено [[дудл]] у вигляді козаків&nbsp;— героїв мультфільмів із циклу «[[Козаки (серія мультфільмів)|Все про козаків]]».<ref>[http://life.pravda.com.ua/society/2013/03/7/122807/ «Google створив дудл на честь Дахно» // [[Українська правда]], 7 березня 2013]</ref>
<br>

----
Назва:[[Орден князя Ярослава Мудрого]] 
[[Файл:Flag of NATO.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align="center"|[[7 березня]] [[2004]]
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Марчук Іван Степанович]] 
[[Файл:Марчук І.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 березня]] [[1997]] — став лауреатом [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії України ім. Т.Г.Шевченка]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Каганович Лазар Мойсейович]] 
[[Файл:Виступ Лазаря Кагановича. Харків, 1927.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | кінець_терміну2   = [[7 березня]] [[1935]]
<br>

<br>Зобр:19шт.
----
Назва:[[Коссак Григорій]] 
[[Файл:USS kokarda.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ко́ссак Григо́рій''' (Гриць) (*[[7 березня]] [[1882]], м. [[Дрогобич]], [[Львівська область]]&nbsp;— † [[3 березня]] [[1939]], [[Москва]])&nbsp;— командант [[УСС]], [[полковник]] [[Українська Галицька Армія|УГА]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Список Героїв України]] 

-Знайдено: + | [[7 березня]] 2008
<br>

----
Назва:[[Велика Слобідка]] 
[[Файл:Andreycev Volodymyr.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Вели́ка Слобі́дка'''&nbsp;— село [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського району]]. Входить до Устянської сільської ради. Раніше Велика Мукша. Перейменовано [[7 березня]] [[1946]] року Указом Президії Верховної Ради УРСР. Внаслідок ухвали облвиконкому від [[12 січня]] [[1967]] року про об’єднання населених пунктів, які злилися, до Великої Слобідки приєднано село Слобідка.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Залізці]] 
[[Файл:Kostel sv. Antonija .JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Від [[9 липня]] [[1941]] до [[23 березня]] [[1944]] 3алізці перебували під німецько-нацистською окупацією. [[7 березня]] [[1944]] 3алізці ненадовго зайняв партизанський загін М.&nbsp;Шукаєва. 
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Підпилип'янська сільська рада]] 

Підзаголовок:=== Історія ===<br>
Знайдено: + Територія за часів [[Російська імперія|Російської імперії]] була у складі [[Орининська волость|Орининської волості]] [[Кам'янецький повіт (Подільська губернія)|Кам'янецького повіту]]. З [[7 березня]] [[1923]] року входила до складу [[Орининський район|Орининського району]] [[Кам'янець-Подільська область|Кам'янець-Подільської області]]. Сільраді підпорядковувалось село [[Підпилип'я (Кам'янець-Подільський район)|Підпилип'я]]. [[11 серпня]] [[1954]] року об'єднано Підпилип'янську та [[Залуцька сільська рада|Залуцьку сільради]] в одну Підпилип'янську з центром в Підпилип'ї. [[22 вересня]] [[1959]] року Орининський район було ліквідовано, а Підпилип'янську сільраду включено до складу [[Чемеровецький район|Чемеровецького]]. [[1 березня]] [[1963]] року перейменовано с. [[Залуччя]] в с. [[Подоляни (Кам'янець-Подільський район)|Подоляни]]. З [[7 січня]] [[1963]] року у складі [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського району]]. З тих часів склад та підпорядкування сільради більше не змінювалися.
<br>

----
Назва:[[Пам'ятники Маріуполя]] 

Підзаголовок:== Сучасні ==<br>
Знайдено: + | '''Патріотам-іллічівцям'''||[[Файл:Патріотам-іллічівцям.JPG|120пкс]] || проспект Ілліча|| ||[[7 березня]] [[1942]] року тут були розстріляні 43 працівника заводу імені Ілліча, [[1 квітня]] повішені комсомольці Олександр Кравченко, Віктор Мамич і Василь Долгополов. (Архітектор А.&nbsp;Д.&nbsp;Клюєв)
<br>

<br>Зобр:38шт.
----
Назва:[[Глещава]] 
[[Файл:Gleshchawa 0003.jpeg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[14 лютого]] [[1945]] в Глещаві відбувся бій між загонами [[УПА]] (20 чоловік) та Радянської Армії (близько 300 чоловік), загинуло 14 повстанців. [[7 березня]] [[1945]] польська боївка під проводом Кошовського Казіка (Матевуша) вчинила розправу над українським населенням Глещави, було вбито жінку похилого віку та живим спалено 11-річного хлопця.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Залав'є]] 
[[Файл:Zalavie 0002.jpeg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[1941]] у Залав'ї заарештовано 13 членів [[ОУН]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Любар]] 
[[Файл:Синагога Любар.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Від [[7 березня]] [[1923]] р. — райцентр у складі [[Житомирська округа|Житомирської округи]] (у [[1925]]—[[1930]] рр. належав до [[Бердичівська округа|Бердичівської округи]]). Від [[1924]] р. — селище міського типу. Від [[1932]] р. — у складі [[Вінницька область|Вінницької області]], з [[22 вересня]] [[1937]] р. — [[Житомирська область|Житомирської області]] ([[1962]] [[Любарський район]] ліквідовано, [[1965]] р. відновлено).<ref name="ReferenceJ"/>
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Янка Купала]] 
[[Файл:Kupala1919.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Восени [[1913]] року Купала повертається у Вільно, де спочатку працює секретарем Білоруського видавничого товариства, а згодом знову співпрацює з «[[Наша Ніва|Нашою Нивою]]». З [[7 березня]] [[1914]] року газета виходить за підписом Купали як редактора. Водночас він допомагає М. Богдановичу та К. Буйло у виданні збірок їхніх поезій.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Луценко]] 

-Знайдено: + * [[Луценко Іван Митрофанович]] (*[[7 березня]] [[1863]]&nbsp;— †[[1919]])&nbsp;— [[лікар]], громадський, політичний і [[військовий діяч]] України
<br>

----
Назва:[[Пам'ятники Тарасові Шевченку]] 
[[Файл:Toulouse - Immeubles Bellefontaine Tarass Chevtchenko 1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * ''Лазебник Станіслав'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1364/369/48083/ ''Монументальний посол України''. Більш як у 30 зарубіжних державах установлено пам'ятники Тарасові Шевченку] // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;043 за [[7 березня]] [[2009]] року
<br>

<br>Зобр:134шт.
----
Назва:[[Ульянов Микола Іванович]] 

-Знайдено: + '''Микола Іванович Ульянов''' ([[23 грудня]] [[1904]], [[Санкт-Петербург]] — [[7 березня]] [[1985]]) — [[Росія|російський]] [[історик]] і [[письменник]], здебільшого відомий завдяки своїй праці «Походження українського сепаратизму».
<br>

----
Назва:[[Оводов Микола Васильович]] 

Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Народився 17 листопада 1864 р. у Воронезькій губернії у збіднілій дворянській сім’ї. Здобув медичну освіту в [[Київський університет|університеті святого Володимира]] у [[Київ|Києві]] та був направлений у [[Подільська губернія|Подільську губернію]], де [[7 березня]] [[1889]] року його призначили [[Ямпіль (місто)|ямпіль]]ським міським лікарем. Через рік Оводов був переведений на таку саму посаду у Вінницю. Крім того, в 1890 році він став лікарем місцевого реального училища, а в 1892 був призначений консультантом по хірургічним хворобам при Вінницькій окружній психіатричній лікарні. За боротьбу з холерою був нагороджений орденом св. Анни ІІІ ст., (1894 р.), крім того, мав ордени св. Станіслава ІІ ІІ ступеня (1897) і св. Анни ІІ ст.. (1902 р.). 
<br>

----
Назва:[[Знам'янка]] 
[[Файл:Mykhaylo staryckyy.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] розгорнулася відбудова вузла і селища. Становлення ж Знам'янки як міста відбулось у [[1920]]&nbsp;— [[1930]] роках. [[7 березня]] [[1923]] року Знам'янка стала районним центром, якому підпорядковувалися 9 [[Сільська рада|сільських рад]]. До [[1925]] року район входив до складу [[Олександрійський район|Олександрійського]], а потім [[Зинов'євська округа|Єлисаветградського округу]]. З утворенням району село Хвощувате (Патрина) злилося з селищем.
<br>

<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Хорольський повіт]] 
[[Файл:Хорольський повіт 1821.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Повіт розформовано [[7 березня]] [[1923]] року з утворенням округів.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Чубачівна Оксана Володимирівна]] 

-Знайдено: + '''Окса́на Володи́мирівна Чубачі́вна ''' (''Румелі́ді''; *[[7 березня]] [[1964]], [[Київ]])&nbsp;— [[Україна|українська]] [[поетеса]], [[художниця]].
<br>

----
Назва:[[Шонін Георгій Степанович]] 
[[Файл:The Soviet Union 1969 CPA 3809 stamp (Georgi Shonin and Valeri Kubasov (Soyuz 6)).jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[1957]]–[[1960]] служив льотчиком, старшим льотчиком у ВВС Балтійського і Північного флотів. [[7 березня]] [[1960]] був зарахований до загону космонавтів (був у складі [[перші космонавти|першого набору]] в цей загін).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Національний історико-культурний заповідник «Чигирин»]] 

-Знайдено: +   | заснований = [[7 березня]] [[1989]]
<br>
-Знайдено: + Національний історико-культурний заповідник «Чигирин» створений 7 березня 1989 р. згідно з Постановою [[Рада Міністрів УРСР|Ради Міністрів УРСР]] № 77 «Про оголошення комплексу пам'яток історії, культури та природи міста Чигирина, с. Суботова і урочища Холодний Яр у Черкаській області Державним історико-культурним заповідником»<ref>http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>

----
Назва:[[Радянська Соціалістична Республіка Тавриди]] 

-Знайдено: + [[19 березня|19]] і [[21 березня]] [[1918]] року Таврійський Центральний Виконавчий Комітет, що його [[7 березня|7]]-[[10 березня]] 1918 року було обрано у [[Сімферополь|Сімферополі]] на І-ому Установчому з'їзді Рад, ревкомів та земельних комітетів [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]], ухвалив декрети про створення Таврійської РСР. Також була створена Рада Народних Комісарів Таврійської РСР (8 [[Більшовики|більшовиків]] та 4 лівих [[Соціалісти-революціонери|есера]], на чолі&nbsp;— [[Антон Слуцький]]). 19 березня ЦВК рад Таврійської губернії декретом про оголосило території Таврійської губернії у складі: Сімферопольського, Феодосійського, Ялтинського, Євпаторійського, Мелітопольського, Бердянського, Перекопського та Дніпровського повітів Таврійською республікою рад робітничих, солдатських та селянських депутатів. Цим самим включили до складу проголошеної республіки території, що вже були визнані складовими Української радянської республіки. РНК РСФРР «виправляє» кримських більшовиків. До Москви для отримання інструкцій від В.Леніна були надіслані делегати.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[День Свободи]] 
[[Файл:Про українську владу станом на 22.11.2011.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[15 лютого]] 2012 року відбулося перше відкрите судове засідання у справі. Через відсутність відповідача, його преддставників і внесення коректив до підставової частини позову, суд прийняв рішення перенести розгляд справи на [[7 березня]] 2012 року<ref>[http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?</ref><br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Чернихівці]] 
[[Файл:Chernyhivtsi1.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[6 липня]] [[1941]] — [[7 березня]] [[1944]] — під німецькою окупацією.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Моргун Володимир Васильович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[2008]] року [[Президент України]] [[Віктор Ющенко]] підписав [http://www.president.gov.ua/documents/7565.html указ] про присвоєння Володимиру Васильовичу Моргуну звання «[[Герой України]]» з удостоєнням ордена Держави.
<br>

----
Назва:[[Ткаченко Олександр Миколайович (політик)]] 
[[Файл:Tkachenko_-_Vidrodzhennyia.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Микола́йович Ткаче́нко''' ({{н}} [[7 березня]] [[1939]], місто [[Шпола]], [[Черкаська область]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]] та [[державний діяч]]. Член [[КПУ]] (з листопада 2001), член Президії ЦК КПУ (з червня 2005). Почесний президент Тендерної палати України (з липня 2007).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ліпляве]] 
[[Файл:С.Ліпляве-церква.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На початку [[1920]] року, після проголошення радянської влади, першим головою сільської ради став ''Трохим Ількович Чаруха''. Для поділу землі між біднотою було створено [[комітет незаможних селян]] на чолі з ''Дмитром Карациком''. У середині [[1920-ті|1920-их]] років у селі була збудована залізниця. У 1920-[[1922]] роках село було у складі [[Кременчуцька губернія|Кременчуцької губернії]], яка була створена Декретами [[ВУЦВК]]. З 1922 Ліпляве знову у складі [[полтавська губернія|Полтавської губернії]]. [[7 березня]] [[1923]] року президія ВУЦВКу прийняла постанову про новий адміністративно-територіальний поділ Полтавської губернії. Згідно з цією постановою ліквідовувався поділ губернії на повіти та волості і вводився новий&nbsp;— створювалися округи та райони. Таким чином Ліпляве увійшло до [[Гельмязівський район|Гельмязівського району]] [[золотоніський округ|Золотоніського округу]]. [[1925]] року Золотоніський округ розформовано, а Гельмязівський район разом увійшов до складу [[Шевченківський округ|Черкаського округу]], який був ліквідований в [[1930]] році. З [[1932]] року село перебувало у складі [[Київська область|Київської області]]. Встановлена кількість жертв під час [[Голодомор в Україні 1932—1933|голодомору в Україні 1932—1933]] в селі разом з хутором '''Діброва'''&nbsp;— 338 осіб. З [[1937]] році село перебувало у складі [[Полтавська область|Полтавської області]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Паланочка]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[27 липня]] [[1941]] року село [[окупація|окупували]] німецькі війська, багато жителів пішли в [[радянські партизани|партизани]]; вчитель місцевої школи О.&nbsp;Г.&nbsp;Гулько загинув у бою як народний месник. [[7 березня]] [[1944]] року 869-й і 861-й стрілецькі поліси 294-ї стрілецької Черкаської дивізії відвоювали Паланочку.
<br>

----
Назва:[[Проект львівського метрополітену]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + В Концепції Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів в Україні на 2005–2010 роки, схваленій [[19 серпня]] [[2005]] року [[Перший уряд Тимошенко|першим урядом Тимошенко]], серед інших міст, констатувалася «гостра потреба у будівництві» метрополітену у Львові і ставилося за мету проведення досліджень та здійснення техніко-економічних обґрунтувань розширення мережі метрополітенів, в тому числі міні-метро і легкого метро<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/350-2005-%D1%80 Концепція Державної програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів в Україні на 2005–2010 роки.] Офіційний сайт Верховної Ради України</ref>. З тексту затвердженої [[7 березня]] [[2006]] року [[Уряд Єханурова|урядом Єханурова]] Програми констатація гострої необхідності зникла, натомість в переліку виконавців значилася [[Львівська ОДА]]<ref>[http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/257-2006-%D0%BF/page Державна програми будівництва та розвитку мережі метрополітенів в Україні на 2005–2010 роки.] Офіційний сайт Верховної Ради України</ref>.
<br>

----
Назва:[[Вовчухівська операція]] 
[[Файл:Генеральний Штаб УГА, Ходорів, лютий 1919 47.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 березня]] 1919 року українські війська продовжили розпочатий в середині лютого наступ. В ході кровопролитних боїв українські підрозділи розгромили групу генерала [[Бекер]]а в районі Вовчухів, що відкрило шлях на окупований поляками Перемишль. Отаман [[Шухевич Степан Євгенович|Шухевич]] у спогадах писав, що розвідники принесли вісті про страшну паніку у Львові. Перший поривом було використати сприятливий час для атаки. Звернувся до командира корпусу, але Тарнавський заборонив йому та іншим командирам ризикувати. Згодом польські військові історики зауважували, що у березні галичани двічі могли повернути свою столицю: у ніч на шосте і в часі апогею Вовчухівської операції.
<br>
-Знайдено: + З головним наступом поляки знову випередили українців. Вчергове дізнавшись плани командування УГА, поляки 7 березня після артилерійської підготовки перейшли у наступ. Група В.Фари завдала удару з району [[Черляни|Черлян]] у напрямі Угерець на фронті групи «Городок». Група Ю.Бекера наступала на Долиняни та Бар, але випад поляків вийшов українцям до добра. Зупинивши передові частини, вони почали їх громити. Після бою оволоділи втраченими позиціями і заняли Вовчухи, [[Родатичі]], Бар і [[Довгомостиська]]. 8 березня бригада УСС здобула [[Братковичі]]. Виснажливі бої вела група «Городок» між Городком і Черлянами, група Ліськевича між Родатичами і Судовою Вишнею. Яворівська бригада 1-го корпусу зайняла Бортатин і Годиню, група «Крукеничі» діяла в районі [[Медика|Медики]]; повністю було зруйновано залізничну колію від Городка до [[Княжий Міст|Княжого Мосту]].
<br>
-Знайдено: + Група Александровича почала наступ з Судової Вишні, 16 березня здобула Кути, Діброву і Довгомостиська. Це послабило натиск УГА на Городок; хоч зосередження великих сил у Судовій Вишні розвідники сотника Ліськевича виявили вчасно і негайно повідомили командування корпусу. Полковник Кравс, зрозумівши небезпеку, що загрожувала його 8-й Самбірській бригаді всьому фронту, звернувся до командира корпусу, щоб припинити бої за Городок і перекинути всі можливі сили йому на допомогу, пропозицію зігнорували. Це спричинило до відставки Кравса зі своїх постів. В результаті відтинок фронту був значно послаблений фізично та морально; частини ІІІ корпусу почали самовільний відступ, відкриваючи тили інших корпусів, що спричинило до загального відступу УГА; поляки перейшли в наступ по всьому фронту. 17 березня полковник Коссак з дозволу Начальної Команди припинив атаки Городка і почав перекидати курені під Судову Вишню, але було надто пізно. [[18 березня]] польські з'єднання завершили операцію з деблокування Львова. Поляки, отримавши підсилення&nbsp;— групу Д.Котаржевського з [[Познань|Познані]]&nbsp;— 5 куренів піхоти та 4 гарматні батареї&nbsp;— тиснуть сили УГА , в якої не було резерву. На третій день наступу польська перемишльська група злучилася з залогою в Судовій Вишні під командуванням генерала Івашкевича&nbsp;— призначено командуючим польським фронтом у Східній Галичині&nbsp;— просунулася майже на 10 кілометрів на схід від Судової Вишні. 19 березня сили Івашкевича атакували ліве крило Вовчухівської групи і завдали їй поразки та розблокували Городок. Залізничний шлях між Львовом і Перемишлем знов опинився в руках польських військ. Поляки захопили [[Яворів]], пізніше [[Янів]] та [[Магерів]]. Після боїв у дуже несприятливих обставинах частини Долуда відійшли на нову лінію фронту по річці [[Верещиця (річка)|Верешиця]]&nbsp;— Магерів. Новим комендантом ІІІ-го корпусу призначено генерала Кравса, це вже не вплинуло на ситуацію, на всьому відтинку від Городка&nbsp;— Любіня до словацького кордону поляки перейшли у масовий наступ, зупинити їх не було чим. Призначення нового начальника Генеральної булави ІІ корпусу [[Шаманек Альфред|Альфреда Шаманека]], блискучого знавця теорії. І дійсно, стратегування операцій проводилося по кільканадцять годин, з усіма обрахунками і рекогносцировкою на місцевості, однак не направили справи&nbsp;— час був згаяний. 26-27 березня українські частини залишили Краківець, 28 березня поляки зайняли Брюховичі і Бірки.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Маньківка (смт)]] 
[[Файл:Flag of Mankivka Raion.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 березня]] [[1944]] року сталінські війська знову захопили село і за два роки організували новий голодомор - 1946-1947. 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Авіаційний науково-технічний комплекс імені Олега Антонова]] 
[[Файл:Lenin Prize Medal.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Розробки [[літак]]ів [[Ан-10|Ан-10 «Україна»]] і [[Ан-12]] ДКБ почало [[1955]]-го року. [[7 березня]] [[1957]]-го року почались льотні випробування пасажирського [[Ан-10]], а [[16 грудня]] того ж року на Іркутському авіаційному заводі перший політ здійснив транспортний [[Ан-12]]. [[1962]]-го року творцям [[Ан-12]] присудили [[Ленінська премія|Ленінську премію]], а [[Антонов Олег Костянтинович|Олегу Костянтиновичу]] присвоїли звання Генерального конструктора. Одночасно зі створенням [[літак]]ів [[Ан-8]], [[Ан-10]] і [[Ан-12]] ДКБ створювало серію суцільнометалевих [[планер]]ів А-11, А-13, А-15 і мотопланер А-13М. [[1956]]-го року за завданням [[Уряд Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Уряду СРСР]] колектив почав створення [[літак]]а [[Ан-14]], згодом любовно названого «Пчьолка» ({{lang-ru|Пчёлка}}, Бджілка). Перший політ [[Ан-14]] відбувся [[14 березня]] [[1958]]-го року. Серійно [[літак]] будувався на Арсеніївському авіаційному заводі.
<br>
-Знайдено: + | [[7 березня]] [[1957]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Глобине]] 
[[Файл:Глобинська_церква_-_1929.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[7 березня]] [[1923]] року Глобине стає центром Глобинського району [[Кременчуцький округ|Кременчуцького округу]] і центром міської ради, якій підпорядковані села [[Кордубанове]], [[Новодорожнє]], [[Новомосковське (Глобинський район)|Новомосковське]], [[Старий Хутір (Глобинський район)|Старий Хутір]], [[Черевані]], [[Шепелівка (Глобинський район)|Шепелівка]], [[Семимогили]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Великі Кринки]] 

-Знайдено: + [[1910]] у Великих Кринках&nbsp;— 304 господарства, 1887 жителів, маслобійня та млин з гасовими двигунами. У Малих Кринках&nbsp;— 217 господарств, 1489 жителів, паровий млин. Радянську владу проголошено в січні [[1918]] році. З [[7 березня]] [[1923]] територія [[Кринківська волость|Кринківської волості]] увійшла до складу [[Глобинський район|Глобинського району]] [[Кременчуцький округ|Кременчуцького округу]]. На [[7 вересня]] [[1923]] на території теперішньої Кринківської сільради було 3: Кринківська сільрада&nbsp;— с. Великі Кринки з хуторами Кринки та Ястребівщина, 2733 жителі; Бетягівська (Битягівська) сільрада&nbsp;— с. Битягівщина, села і хутори -Лукашівка, Новоселівка, Починки, Самійленки, 1428 жителів, Малокринківська сільрада&nbsp;— с. Малі Кринки з хуторами і селами&nbsp;— Луки, Малами, Часниківщина, Яновщина; 2435 жителів<ref name="кул" />.
<br>

----
Назва:[[Зубані]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Радянську владу встановлено в січні [[1918]] року. [[7 березня]] [[1923]] року Зубані стають як центр сільської ради, увійшовши до складу [[Семенівський район (Полтавська область)|Семенівського району]] [[Кременчуцький округ|Кременчуцького округу]]. 1725 жителів (1923&nbsp;р.) У 1926 році&nbsp;— 346 дворів, 1746 жителів.
<br>

----
Назва:[[Манжелія]] 

-Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року було створено [[Манжеліївський район]]. До його складу увійшли колишні [[Манжеліївська]], [[Пісківська]] та [[Федорівська]] (Фидрівська) волості.
<br>

----
Назва:[[Залісся Перше]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + На території села виявлено залишки [[Трипільська культура|трипільської]] та [[Черняхівська культура|черняхівської]] [[Культура|культур]]. Село згадуеться в історичних документах з [[1410|1410 року]]. А [[4 червня]] [[1945|1945 року]], село по невідомим причинам було перейменовано з Фридрівців в Залісся. А з [[1946|1946 року]] в Залісся Перше. [[11 серпня]] [[1954|1954 році]] об'єднано Заліську і Параївську сільради в одну Заліську з центром в селі Залісся Перше. Під час адміністративно-територіальних реформ відносилась до Орининського району (з [[7 березня]] [[1923|1923 року]] до [[22 вересня]] [[1959|1959 року]]), а з [[23 вересня]] [[1959|1959 року]] до [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського  району]]. 
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + За станом на [[7 березня]] [[1998|1998 року]] до складу сільради входять два села Залісся Перше і [[Параївка]]. 
<br>

----
Назва:[[Слобідка-Малиновецька]] 
[[Файл:Graf arkadij ivanovich morkov.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року постановою [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|Всеукраїнського центрального виконавчого комітету]] в Україні було ліквідовано [[повіт]]и та [[волость|волості]], а натомість створено округи та райони. Слобідка-Малиновецька увійшла до складу Жванецького району Кам'янецького округу. Невдовзі, [[20 травня]] [[1923]] року, розпорядженням Кам'янецького окружного виконавчого комітету в Жванецькому районі було утворено 14 сільських рад, серед них і Малиновецьку, але до її складу Слобідка-Малиновецька не увійшла. Її разом із селами [[Сокіл (Кам'янець-Подільський район)|Сокіл]], [[Каветчина]], [[Межигір]] включили до складу Сокільської (у тодішньому написанні&nbsp;— Соколецької&nbsp;<ref>Населені місця Поділля.&nbsp;— Вінниця, 1925.&nbsp;— С.&nbsp;148.</ref>) сільської ради&nbsp;<ref>Кам'янець-Подільський район (1923—1998&nbsp;рр.): Інформаційний довідник.&nbsp;— Кам'янець-Подільський, 1998.&nbsp;— С.&nbsp;17, 42.</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Русини (етнографічна група)]] 
[[Файл:Zakarpatska2001rusyn.PNG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Україна ===<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;— Закарпатська обласна рада визнала русинів національною меншиною, а саме прийняла рішення про внесення в перелік національностей області національності «русини» та вирішила звернутися до Верховної Ради України з проханням визнати національність русинів на загальноукраїнському рівні.<ref>http://www.radiosvoboda.org/article/2007/3/51FE3B90-86FD-4099-AF91-D7DD3400B9C2.html Про засідання Закарпатської обласної ради</ref> Активісти ряду громадських організацій відзначають, що це рішення є поза компетенцією обласної ради.<ref>http://zakarpattya.net.ua/zol/loadnews.asp?<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Заслужений працівник фармації України]] 

-Знайдено: + |ОстаннєНагородження = [[7 березня]] [[2013]]
<br>

----
Назва:[[Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ)]] 
[[Файл:1,000,000 Karbovantsiv (1995 obverse).jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Сучасність ==<br>
Знайдено: + Вже [[5 березня]] 2001 року, на заклик лідерів «України без Кучми», студенти низки вищих навчальних закладів розбили наметове містечко у парку Шевченка навколо пам'ятника. <ref>[http://pravda.com.ua/news/2001/3/5/16274.htm У Києві знову з'явилися намети]</ref> Але намети простояли лише дві доби і [[7 березня]] о 7 годині ранку їх було знесено комунальною службою Києва без попереднього судового рішення. <ref>[http://pravda.com.ua/news/2001/3/7/16293.htm Демократія «в квадраті». Другий розгін наметового містечка]</ref> Ця подія спричинила до ще більшого непорозуміння між владою й опозицією і конфлікт почав стрімко загострюватись, вилившись через два дні у [[Україна без Кучми|події 9 березня 2001 року]]. <ref>[http://pravda.com.ua/news/2001/3/9/16308.htm 9 березня. Хроніка історичного дня]</ref>
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Верхньодніпровський повіт]] 
[[Файл:Катеринославська губернія.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Підпорядкування ==<br>
Знайдено: + * Постановою Президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету від [[7 березня]] [[1923]] року «Про адміністративно-територіальний поділ Катеринославщини» на базі повіту створено [[Верхньодніпровський район]] з центром в м. Верхньодніпровську та та у складі волостей: Бородаївської, Пушкарівської, Миколаївської, Вільно-Хутірської, Ново-Григорівської і Богодарівської.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Поліське (смт)]] 
[[Файл:Rayispolkom.jpg |thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Поліське''' (кол. назви ''Хабне'', ''Кагановичі Перші'')&nbsp;— колишнє [[селище міського типу]], було центром [[Поліський район|Поліського району]] з [[7 березня]] [[1923]] року по [[17 листопада]] [[1993]] року. Розташоване на півночі Київщини над річкою [[Уж (притока Прип'яті)]]. Розселене і виключене з облікових даних [[19 серпня]] [[1999]] року через високу радіаційну забрудненість внаслідок аварії на [[ЧАЕС]]. Координати {{Coord |51|14|36|N|29|23|19|E|scale:30000| display=title,inline}}
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Златопіль (місто)]] 
[[Файл:АЗС Златопіль.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року Златопіль став районним центром пізніше розформованого [[Златопільський район|Златопільського району]] у складі [[Корсунь-Шевченківський|Корсунської округи]], незабаром перейменованої в [[Шевченківська округа|Шевченківську]], а з [[1925]] року&nbsp;— [[Шевченківська округа|Черкаської округи]]. На базі колишнього кінного заводу у приміщенні училища Нарвойша почав діяти зоотехнікум.
<br>

<br>Зобр:26шт.
----
Назва:[[Державний музей авіації України]] 
[[Файл:Mi-24A Kyiv 03.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  |established = [[7 березня]] [[2001]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Мельник Віктор Володимирович]] 

-Знайдено: +  | пк-поновлення = [[7 березня]] [[2012]]
<br>

----
Назва:[[Керченський трамвай]] 
[[Файл:Керченський трамвай.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + В [[березень|березні]] [[1940]] року було електрифіковано лінію від тютюнової фабрики до консервного заводу а також сигналізовано трамвайно-залізничний перїзд поблизу станції «Керч-1». [[7 березня]] був відкритий другий маршрут керченського трамвая «Консервний завод — Банк», на якому працював 1 вагон. З введенням в експлутатацію цього маршруту протяжність ліній склала 7,2 км.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Германова Ольга Григорівна]] 

-Знайдено: + '''О́льга Григо́рівна Германова''' (*[[7 березня]] [[1981]], [[Київ]])&nbsp;— [[поетеса]].
<br>
-Знайдено: + Народилася [[7 березня]] [[1981]]&nbsp;р. у м. [[Київ|Києві]].
<br>

----
Назва:[[Клещ Іван Никифорович]] 
[[Файл:Клещ І.Н..jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[7 березня]] [[1962]] року за [[мужність]] і [[героїзм]], проявлені при проведенні повітряних ядерних випробувань провідному штурманові літака-носія Ту-95 майору Івану Никифоровичу Клещу присвоєне звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;11132).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гриценко Віктор Васильович]] 

-Знайдено: + '''Ві́ктор Васи́льович Грице́нко'' (7 березня 1946 Оленівка)— український поет
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[7 березня]] [[1946]]&nbsp;р. в с. Оленівка [[Софіївський район|Софіївського району]] на [[Дніпропетровщина|Дніпропетровщині]]. [[Середня школа|Середню школу]] закінчив у с. [[Терни (Юр'ївський район)|Терни]]. Потім 3 роки служив в армії, де й почав писати свої перші [[вірш]]і.
<br>

----
Назва:[[Шох Антон Рохусович]] 

-Знайдено: + '''Антон Рохусович Шох''' ([[7 січня]] [[1960]], [[Джамбул]]&nbsp;— [[7 березня]] [[2009]], [[Усть-Каменогорськ]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[футболіст]] німецького походження. Чемпіон СРСР [[1988]] року у складі [[Дніпро (Дніпропетровськ)|дніпропетровського «Дніпра»]].
<br>

----
Назва:[[Приходько Анастасія Костянтинівна]] 

-Знайдено: + У результаті на проведеному саме в переддень українського фіналу [[7 березня]] фіналі російського відбіркового туру Анастасія Приходько виконала пісню «Мамо» з 2 російськомовними (перекладеними з оригіналу) куплетами і україномовним приспівом<ref>[http://www.1tv.ru/eurovision/si=5759&fi=620 Виступ А.Приходько на російському фіналі відбіркового туру до «Євробачення-2009»] // відео у розділі «Євробачення-2009» на сайті Першого Російського каналу</ref>. У ході голосування співачка отримала більшість голосів&nbsp;— 25 % на народному телефонному та [[SMS]]-голосуванні, а також отримала 6 проти 5 голосів професіонального журі в підтримку, відтак виборола право представляти Росію на «Євробаченні-2009»<ref>[http://vz.ru/news/2009/3/7/263085.html Названо представника Росії на «Євробаченні-2009 {{ref-ru}}]</ref>. 
<br>

----
Назва:[[Аршинов Петро Андрійович]] 
[[Файл:Portrait de Piotr Archinov.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[1906]] повернувся до Катеринослава. Приєднався до [[анархіст]]ів, вів пропагандистську роботу серед місцевих робітників, включився в [[тероризм|терористичну]] боротьбу проти адміністрації та поліції. [[23 грудня]] [[1906]] підірвав поліцейську дільницю. [[7 березня]] [[1907]] здійснив замах на начальника залізничних майстерень м. Олександрівськ (нині [[Запоріжжя]]) — Василенка. Був заарештований і засуджений до смертної кари. Втік з-під варти і виїхав до [[Франція|Франції]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кочура Олександр Григорович]] 
[[Файл:Oleksandr Kochura.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Кочура Олександр Григорович''' ([[7 березня]] [[1986]], [[Кіровоград]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[футболіст]], [[півзахисник]] кіровоградської [[Зірка (Кіровоград)|«Зірки»]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Олександр Кочура народився [[7 березня]] [[1986]] року. У чемпіонаті ДЮФЛ України виступав за кіровоградські команди [[Зірка (Кіровоград)|«Зірка»]] (31 матч, 6 голів) та [[Олімпік (Кіровоград)|«Олімпік»]] (41 матч, 7 голів).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Швець Владислав Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Владислав Олександрович Швець''' (*[[2 жовтня]] [[1926]]&nbsp;— †[[7 березня]] [[2007]]) — [[Україна|український]] [[диригент]], музикант, музичний [[педагог]].
<br>

----
Назва:[[Тлумак Андрій Богданович]] 
[[Файл:Андрій Тлумак.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Андрі́й Богда́нович Тлу́мак''' ({{н}} [[7 березня]] [[1979]], [[Стрий]], [[Львівська область]])&nbsp;— колишній український футболіст. Найбільш відомий виступами за [[Карпати (Львів)|«Карпати»]], у складі яких він провів з перервами понад десять років, зігравши за цей час біля двохсот матчів.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Валківський повіт]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року за новим територіальним розмежуванням, територія повіту увійшла до складу [[Богодуховська округа|Богодуховської округи]].
<br>

----
Назва:[[Маркевич Ігор Борисович]] 

-Знайдено: + '''Ігор Борисович Маркевич''' ({{lang-fr|Igor Markevitch}}; [[27 липня]] [[1912]], [[Київ]]&nbsp;— [[7 березня]] [[1983]], [[Антіб]])&nbsp;— [[Франція|французький]] [[диригент]] і [[композитор]] [[Україна|українського]] походження, брат віолончеліста {{не перекладено|Маркевич Димітрій Борисович|Димітрія Маркевича|en|Dimitry Markevitch}}, батько диригента {{не перекладено|Олег Каетані|Олега Каетані||Oleg Caetani}}
<br>

----
Назва:[[Храм Покрови Пресвятої Богородиці (Херсон)]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Восени 1998 року Свято-Покровська Церква перенесла своє служіння в приміщення колишнього кінотеатру "Мир" на Острові. [[7 березня]] [[2000]] року Указом №36 Владика Даміан благословляє настоятеля Свято-Покровської Церкви опікуватися Херсонською обласною лікарнею «Хоспіс» у каплиці якої щосуботи розпочинаються регулярні богослужіння.
<br>

----
Назва:[[Ан-10]] 
[[Файл:Antonov An-10 Cat two-view silhouette.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | перший політ = [[7 березня]] [[1957]]
<br>
-Знайдено: + Перший політ '''Ан-10''' здійснив [[7 березня]] [[1957]], за штурвалом якого знаходився [[екіпаж]] у складі командира Я.&nbsp;І.&nbsp;Берникова, другого пілота В.&nbsp;А.&nbsp;Шевченка, штурмана П.&nbsp;В.&nbsp;Кошкіна, бортмеханіка А.&nbsp;В.&nbsp;Калінічіна, бортелектріка І.&nbsp;Д.&nbsp;Євтушенко і провідного інженера з випробувань А.&nbsp;П.&nbsp;Ескін, з аеродрому [[Київський авіаційний завод «Авіант»|Київського авіазаводу]] в [[Святошин]]і. Посадку [[літак]] провів на військовому [[аеродром]]і в [[Бориспіль|Борисполі]]. Перша публічна демонстрація [[літак]]а відбулася в липні [[1957]] року в [[аеропорт]]у [[Внуково]]. За підсумками державних випробувань, що завершилися в червні [[1959]] року, машину рекомендували до серійного виробництва.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кобрин Ігор Дмитрович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Автор п'ятисерійного документального фільму «[[1941. Заборонена правда|1941]]», який транслювався на телеканалі «[[Україна (телеканал)|Україна]]» з [[7 лютого]] до [[7 березня]] [[2013]]&nbsp;р.
<br>

----
Назва:[[Ляров Матвій Львович]] 

-Знайдено: + Народився [[7 березня]] [[1884]]&nbsp;р. в [[Москва|Москві]]. Помер [[18 березня]] [[1964]]&nbsp;р. в [[Одеса|Одесі]]. Закінчив приватні драматичні курси в Одесі ([[1902]]). Був актором [[Одеський академічний російський драматичний театр імені А. Іванова|Одеського російського драматичного театру]] ([[1928]]–[[1958]]).
<br>

----
Назва:[[Недужко Ігор Маркович]] 

-Знайдено: + Народ. [[7 березня]] [[1934]]&nbsp;р. у м. Дніпропетровську в родині службовців. Закінчив Київський політехнічний інститут ([[1956]]). Працював майстром, інженером Київського Інституту автоматики, керівником кінофотолабораторії й оператором підводних зйомок клубу «Океанія» АН УРСР, асистентом оператора. З [[1973]]&nbsp;р.&nbsp;— оператор «[[Київнаукфільм]]у».
<br>

----
Назва:[[Ярещенко Артур Петрович]] 
[[Файл:Yareschenko doklad.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ярещенко Артур Петрович''' ({{lang-ru|Ярещенко Артур Петрович}});&nbsp;— ([[7 березня]] [[1930]] року в місті [[Харків|Харкові]]), завідувач сектором [[ідеологія|ідеології]] козацтва [[Науково — дослідний Центр козацтва імені гетьмана Мазепи|Науково-дослідного Центру козацтва імені гетьмана Мазепи]], член-кореспондент Української екологічної академії наук, доктор філософії, професор філології, [[Генерал-лейтенант|генерал-хорунжий]], інвалід [[Німецько-радянська війна|Другої Світової війни]] і учасник бойових дій. Нагороджений відзнакою президента України&nbsp;— [[Медаль «Захиснику Вітчизни»|медаллю «Захиснику Вітчизни»]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Бойчишин Олег Іванович]] 
[[Файл:*.*|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | дата-оновлення    = [[7 березня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Православ'я на Дніпропетровщині]] 
[[Файл:Sviato-Preobrazhenskyi_Cathedral.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:==== Вікаріатства ====<br>
Знайдено: + # [[Феодосійське вікаріатство|Феодосійське й Маріупольське вікаріатство]] ([[7 березня]] [[1787]] — [[16 жовтня]] [[1799]])
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Наліч Петро Андрійович]] 

-Знайдено: + '''Петро Андрійович Наліч'''&nbsp;— російський [[співак]] і [[композитор]]. Народився в 1981&nbsp;р. у [[Москва|Москві]]. Складає й співає пісні в стилі, якого сам характеризує як «Веселі Бабури». Випускник МАРХИ. Навчався в музичній школі, музичнім училищі при консерваторії, а також у студії «Орфей» під керівництвом Ірини Мухіної. Представник [[Росія|Росії]] на конкурсі [[Євробачення 2010]] як переможець відбору, що пройшов [[7 березня]] [[2010]] року.
<br>
Підзаголовок:== Євробачення ==<br>
Знайдено: + 7 березня 2010 року відбувся фінал національного відбіркового конкурсу. Набравши 20,9% голосів телеглядачів і журі, переможцем став музичний колектив Петра Налича з піснею «Lost and forgotten», яка виконується англійською мовою
<br>

----
Назва:[[Єпископат Українського екзархату]] 

Підзаголовок:=== Г ===<br>
Знайдено: + '''[[Григорій (Лісовський)]]'''&nbsp;— у [[1922]]&nbsp; хіротонісаний у єпископа Лубенського; з [[1923]]&nbsp; архієпископ Полтавський; з [[1926]]&nbsp; у сані митрополита; † [[17 березня]] [[1927]].
<br>
Підзаголовок:=== Є ===<br>
Знайдено: + '''[[Євстратій (Подільський)]]'''&nbsp;— [[20 листопада]] [[1949]] хіротонісаний у єпископа Кіровоградського, вікарія Херсонської єпархії; з [[17 березня]] [[1950]] єпископ Кіровоградський і Миколаївський; з [[27 грудня]] [[1951]] єпископ Сумський; з [[13 липня]] [[1958]] на спочинку; † [[30 липня]] [[1972]].
<br>
Підзаголовок:=== І ===<br>
Знайдено: + '''[[Іосиф (Петрових)]]'''&nbsp;— з [[17 вересня]] [[1927]] митрополит Одеський і Херсонський, але призначення не прийняв; з [[27 березня]] [[1928]] заборонений у священнослужінні; арештований і висланий в Казахстан; розстріляний [[20 листопада]] [[1937]].
<br>
Підзаголовок:=== М ===<br>
Знайдено: + '''[[Миколай (Чуфаровський)]]'''&nbsp;— [[21 травня]] [[1944]] хіротонісаний у єпископа Полтавського і Кременчуцького; з [[23 травня]] [[1944]]&nbsp;— [[3 січня]] [[1946]] єпископ Волинський і Луцький (з [[1945]]&nbsp; Волинський і Рівненський); † [[7 березня]] [[1967]].
<br>
Підзаголовок:=== Н ===<br>
Знайдено: + '''[[Нифонт (Сапожков)]]'''&nbsp;— січень [[1947]]&nbsp;— [[18 листопада]] [[1948]] єпископ Уманський, вікарій Київської єпархії; з [[17 березня]] [[1950]] єпископ Житомирський і Овруцький; † [[7 жовтня]] [[1951]].
<br>
Підзаголовок:=== С ===<br>
Знайдено: + '''[[Сергій (Ларін)]]'''&nbsp;— [[15 серпня]] [[1944]] хіротонісаний у єпископа Кіровоградського, вікарія Одеської єпархії; [[1946]]&nbsp;— [[30 жовтня]] [[1947]] єпископ Одеський і Кіровоградський (потім Одеський і Херсонський); грудень [[1949]]&nbsp;— [[17 березня]] [[1950]] єпископ Житомирський і Овруцький; † [[12 вересня]] [[1967]].
<br>
Підзаголовок:=== Ф ===<br>
Знайдено: + '''[[Філарет (Лінчевський)]]'''&nbsp;— [[2 грудня]] [[1923]] хіротонісаний у єпископа Черкаського і Чигиринського; з [[13 травня]] [[1932]] єпископ Вінницький; з [[27 березня]] [[1934]] архієпископ Уманський; з [[23 жовтня]] [[1934]] архієпископ Волинський і Житомирський; з [[19 червня]] [[1937]] відомостей немає; † [[21 листопада]] [[1941]].
<br>

----
Назва:[[Історія Сатанова]] 
[[Файл:Штандарт Сатанова 2007.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Двічі, [[1528]] та [[1530]] року, Сатанів плюндрували [[кримські татари]]. 1530 року, згідно з податковими джерелами, в поселенні числився тільки один [[Поплужне|плуг]]&nbsp;<ref>Zrόdla dziejowe.&nbsp;— T.&nbsp;XIX.&nbsp;— S.&nbsp;164.</ref>. У зв'язку з цим [[17 березня]] [[1532]] року польський король [[Сигізмунд I Старий]] надав міщанам Сатанова значні пільги. Він звільнив їх і мешканців навколишніх сіл, що підпорядковувалися Сатанову, на вісім років від «[[шос]]у», [[Чопове|«чопового»]] та інших податків&nbsp;<ref>Льоготная грамота кор. Сигизмунда жителям г.&nbsp;Рова и Сатанова и принадлежащим к ним селам Станислава Одровонжа на 8 лет от шоса, чопового и прочих повинностей. 17 марта 1532 г. // Архив Юго-Западной России.&nbsp;— Часть 8.&nbsp;— Том 1.&nbsp;— К., 1893.&nbsp;— С.&nbsp;63—64.</ref>. Цей захід сприяв тому, що в Сатанові побільшало населення. Крім того, він став привабливим місцем для втечі селян. Так, 1539 року сюди втекло двоє кріпаків із [[Городниця (Гусятинський район)|Городниці]] (нині село [[Гусятинський район|Гусятинського району]]), один із [[Біла (Чемеровецький район)|Білої]] (нині село [[Чемеровецький район|Чемеровецького району]]), кілька родин із Сковродинців (село в [[Галичина|Галичині]]), 1559 року&nbsp;— один селянин із [[Перегінка|Перегінки]] (нині село [[Ярмолинецький район|Ярмолинецького району]]) та один із [[Левківці (Волочиський район)|Левківців]] (нині село [[Волочиський район|Волочиського району]])&nbsp;<ref>''Bialkowski Leon''. Podole w XVI wieku.&nbsp;— Warszawa, 1920.&nbsp;— S.&nbsp;70.</ref>.
<br>
-Знайдено: + 27 березня 1922 року газета [[Свобода (газета)|«Свобода»]], що виходила (і донині виходить) у [[США]], надрукувала лист мешканця села [[Калагарівка]] (нині [[Гусятинський район|Гусятинського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]). Це село, сусід Сатанова на правому березі [[Збруч]]а, відійшло до [[Польща|Польщі]]. У листі від [[17 лютого]] [[1922]] року мешканець Калагарівки писав&nbsp;<ref>Свобода.&nbsp;— 1922.&nbsp;— 27 березня.&nbsp;— С.&nbsp;3.</ref>:
<br>
-Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року постановою [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|Всеукраїнського центрального виконавчого комітету]] в республіці було ліквідовано [[повіт]]и та [[волость|волості]], натомість створено [[округ]]и та [[район]]и. Зокрема, сформувався Проскурівський округ у складі 16 районів, серед яких був Юринецький, утворений з частин Сарнівської та Юринецької волостей&nbsp;<ref>[http://www.csi.org.ua/www/wp-content/uploads/2009/06/hmelnichk_prn.pdf ''Врублевський Олександр'', ''Артеменко Володимир''. Територіальна реформа: від моделювання до реалізації: Інформаційні матеріали для Хмельницької області.&nbsp;— К.: ІКЦ «Леста», 2006.&nbsp;— С.&nbsp;6—7.]</ref>. Його центром стало село [[Юринці]], згодом центр перенесено до Сатанова. 1933 року Юринецький район перейменували на Сатанівський.
<br>

<br>Зобр:51шт.
----
Назва:[[Лисичанський тролейбус]] 
[[Файл:Квиток тролейбус Лисичанськ.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата відкриття            = [[7 березня]] [[1972]] року
<br>
-Знайдено: + '''Лисичанський тролейбус''' — вид міського транспорту у місті [[Лисичанськ]], [[Луганська область|Луганської області]]. Датою відкриття руху є [[7 березня]] [[1972]] року.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Луценко Іван Митрофанович]] 

Підзаголовок:== Народження ==<br>
Знайдено: + Народився Луценко, на [[Полтавщина|Полтавщині]], в селі [[Кейбалівка]] [[Пирятинський повіт|Пирятинського повіту]] (тепер&nbsp;— [[Пирятинський район|району]]) 23 лютого ([[7 березня]]) [[1863]] року.
<br>

----
Назва:[[Полтавський художній музей]] 

-Знайдено: + Через півтора року музей було перетворено на художній відділ нинішнього [[Полтавський краєзнавчий музей|Краєзнавчого музею]], а від [[1934]] року, після здійсненої спроби ліквідації закладу, розмістився в його будівлі, зайнявши дев'ять залів першого поверху. Згідно з постановою РНК України від [[7 березня]] [[1939]] йому було повернуто статус самостійного, тепер уже обласного, художнього музею. 
<br>

----
Назва:[[Руськополянська волость]] 

-Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року Президія Всеукраїнського Виконавчого Комітету постановила створити [[Черкаський район]], куди увійшли землі [[дахнівська волость|Дахнівської]], [[мошенська волость|Мошенської]] та Руськополянської волостей.<ref>[http://cherkassy-rda.ck.ua/?</ref><br>

----
Назва:[[Кирлик Андрій Яношевич]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Після завершення сезону 2007/08 [[Чорноморець (Одеса)|«Чорноморець»]] не продовжив контракт з футболістом, після чого він закінчив спортивну кар'єру і [[7 березня]] [[2009]] року митрополит Одеський і Ізмаїльський [[Агафангел (Саввін)|Агафангел]] звершив Божественну літургію святителя Іоанна Златоустого у Свято-Іннокентієвську храмі [[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Одеса)|Одеського Спасо-Преображенського собору]], під час якої висвятив у диякона випускника [[Одеська духовна семінарія|Одеської духовної семінарії]] Андрія Кирлика<ref>[http://www.otechestvo.org.ua/main/20093/2334.htm Бывший капитан футбольной команды «Черноморец» диакон Андрей Кирлик рукоположен во священника]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Історія Тального]] 
[[Файл:Naryshkin Lev Alexandrovich.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У 1917 місто визнало владу УНР. В березні [[1918]] року місто зайняте союзницькими Україні австро-німецькими військами. З грудня 1918 місто знову у складі УНР - під владою [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]]. [[7 березня]] [[1919]] року місто захопили загони 2-ї Української дивізії [[Червона армія|Червоної армії]], але у вересні того ж року вони були вибиті армією [[генерал]]а [[Денікін Антон Іванович|Денікіна]]. У середині січня [[1920]] року містом знову заволоділи більшовицькі війська 44-тої дивізії 12-ї армії. <ref>М.&nbsp;К.&nbsp;Колісник. Відновлення і зміцнення Радянської влади на Україні. 1919&nbsp;— 1920. Харків, 1958, стор.44.</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Решетников Євген Миколайович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + В українській армії з [[5 квітня]] [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— командир батареї 11-ї легкої гарматної бригади [[Армія УНР|Армії УНР]], згодом&nbsp;— Армії Української Держави. З [[20 листопада]] [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— помічник командира 31-го гарматного полку військ [[Директорія УНР|Директорії]]. З [[7 березня]] [[1919]] р&nbsp;— командир 1-ї батареї 1-ї Волинської гарматної бригади [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]]. [[16 травня]] [[1919]]&nbsp;р. потрапив у [[Луцьк]]у до польського полону.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Грубер Йона Ісаакович]] 

-Знайдено: + '''Йо́на''' (Іона) '''Ісаа́кович''' (Ісакович) '''Гру́бер''' ('''Ґрубер'''; ''Jona Gruber''; народився [[7 березня]] [[1908]] року в селі [[Бояни]], нині [[Новоселицький район (Чернівецька область)|Новоселицького району]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]]&nbsp;— помер [[14 січня]] [[1980]] року в [[Київ|Києві]])&nbsp;— єврейський [[поет]] і [[перекладач]]. Писав [[німецька мова|німецькою мовою]].
<br>

----
Назва:[[Жмундуляк Дмитро Дмитрович]] 

-Знайдено: + '''Дмитро Дмитрович Жмундуляк''' (народився [[7 березня]] [[1971]] року в селі [[Великий Ключів]] [[Коломийський район|Коломийського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]])&nbsp;— український [[фольклорист]], [[педагог]], [[архівіст]]. Збирач, упорядник і виконавець [[коломийка|коломийок]]. Кандидат філологічних наук (2003). [[Заслужений працівник культури України]] (2002). Директор [[Державний архів Чернівецької області|Державного архіву Чернівецької області]].
<br>

----
Назва:[[Дорошенко Сергій Іванович]] 

-Знайдено: + '''Дорошенко Сергій Іванович''' ([[7 березня]] [[1924]], с. [[Обухівка (Кореневський район)|Обухівка]], тепер [[Кореневський район|Кореневського району]] [[Курська область|Курської області]], [[Росія]])&nbsp;— український [[мовознавець]], [[доктор філологічних наук]] з [[1982]], професор з [[1984]], з. д. н. і т. України з [[1992]].
<br>

----
Назва:[[Карпенко Ольга Петрівна]] 

-Знайдено: + '''О́льга Петрі́вна Карпе́нко''' ([[7 березня]] [[1950]], м. [[Ачинськ]] [[Красноярський край|Красноярського краю]], [[Росія]])&nbsp;— український [[мовознавець]], [[славіст]], [[доктор філологічних наук]] з [[1996]].
<br>

----
Назва:[[Повалій Таїсія Миколаївна]] 
[[Файл:Зірка Таїсії Повалій.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[Заслужений артист України]] ([[7 березня]] [[1996]])&nbsp;— ''з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 Березня, за вагомі здобутки у праці, високу професійну майстерність''<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=166/96 Указ Президента України №&nbsp;166/96 від 7 березня 1996 року «Про присвоєння почесних звань України»]</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пасько Ігор Сергійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[4 липня]] [[1956]] року в [[Київ|Києві]]. Працював начальником П'ятого територіального управління [[МЗС України|Міністерства закордонних справ України]]. З [[7 березня]] [[2007]] — Надзвичайний та Повноважний Посол [[Україна|України]] в [[Пакистан|Ісламській Республіці Пакистан]].
<br>

----
Назва:[[Стулін Андрій Миколайович]] 
[[Файл:ВО «Батьківщина».png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | кінець_терміну    = [[7 березня]] [[2012]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Підкарпаторусинська мова (Закарпаття)]] 
[[Файл:MaramuresCoA.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[2007]] р. Закарпатська обласна рада (зокрема фракції «[[Наша Україна (партія)|Нашої України]]» та «[[Партія регіонів|Партії Регіонів]]» - 71 депутат з 79 присутніх, усього 90 мандатів) проголосувала за визнання національності «русин» (за внесення позиції «русин» до переліку національностей області).
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Рішення Закарпатської обласної ради «Про визнання національності русин» від [[7 березня]] [[2007]] р.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Власенко Сергій Володимирович]] 
[[Файл:ВО «Батьківщина».png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Сергі́й Володи́мирович Вла́сенко''' ({{н}} [[7 березня]] [[1967]], місто [[Львів]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]] та [[юрист]]. [[Народний депутат України]]. Заступник голови партії [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2013/06/15/6992283/ З'їзд опозиції одноголосно підтримав злиття партій Тимошенко і Яценюка]</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Потебня Андрій Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Потебня Андрій Олександрович''' (*[[23 травня|11 (23) травня]] [[1870]], [[Харків]] — ↑[[7 березня]] [[1919]]) — український [[ботанік]]. Син [[філолог]]а [[Потебня Олександр Опанасович|Олександра Потебні]]. Брат [[електротехніка]] [[Потебня Олександр Олександрович|Олександра Потебні]]. 
<br>

----
Назва:[[Відділ Онипка]] 

-Знайдено: + Повстанський відділ знищив 16 партійців, які працювали у сільських організаціях та розгромив більше половини партійних установ, які функціонували у [[повіт]]і. Сам Онипко застрелився в останньому бою з більшовиками [[7 березня]] [[1925]]&nbsp;р. біля села Сомгородки [[Єлисаветградський повіт|Єлисавтеградського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]. Бій тривав шість годин і скінчився повною перемогою [[більшовики|більшовиків]].
<br>

----
Назва:[[Товстуха Леонід Самійлович]] 

-Знайдено: + '''Товстуха Леонід Самійлович''' ({{н}} [[17 жовтня]] [[1930]] року, с. [[Орлівка (Ямпільський район)|Орлівка]], [[Ямпільський район (Сумська область)|Ямпільский район]], [[Сумська область]]&nbsp;— {{†}} [[7 березня]] [[2010]], у тому ж місці)&nbsp;— [[народний художник України]], лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Національної премії імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]].
<br>

----
Назва:[[Анісімов Володимир Владиславович]] 
[[Файл:Анісімов Володимир Владиславович.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Володимир Владиславович Анісімов''' (нар. [[7 березня]] [[1947]]) — український учений у галузі прикладної математики. Доктор фізико-математичних наук, професор. Член-кореспондент НАН України. Академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] з 1993 р.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Березанцев Пилип Іванович]] 

-Знайдено: + В [[1937]]&nbsp;році Пилип Іванович захистив кандидатську дисертацію на тему «К вопросу о действии группы дигиталиса на сосуды изолированных легких» (120 сторінок). Рішенням Кваліфікаційної комісії Народного комісаріату охорони здоров'я УРСР від [[7 березня]] [[1938]]&nbsp;року (протокол №&nbsp;5) П.&nbsp;І.&nbsp;Березанцеву було присуджено науковий ступінь кандидата медичних наук.
<br>

----
Назва:[[Лубенська округа]] 

-Знайдено: + Лубенська округа була утворена [[7 березня]] [[1923]] року у складі [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. Налічувала 16 районів. 
<br>

----
Назва:[[Березоворудський технікум Полтавської державної аграрної академії]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[1973]] року Постановою Ради Міністрів УРСР з технікуму та Березоворудського колгоспу ім. Куйбишева було створено ''Березоворудський радгосп–технікум''.
<br>

----
Назва:[[Костянтиноградський повіт]] 
[[Файл:Костянтиноградський повіт 1821.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Костянтиноградський повіт був розформований відповідно до постанови [[ВУЦВК]] від [[7 березня]] [[1923]] року.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Історія Пирятина]] 
[[Файл:Pyryatyn icon-Svichka.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року утворено [[Пирятинський район|Пирятинський]], а також Березоворудський та Харківецький райони, що входили до складу Прилуцького округу.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Полтавська округа]] 

-Знайдено: + Полтавську округу було утворено [[7 березня]] [[1923]] року у складі [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] із 20 волостей [[Полтавський повіт|Полтавського повіту]], 13 волостей [[Зіньківський повіт (Полтавська губернія)|Зіньківського повіту]], 13 волостей [[Кобеляцький повіт|Кобеляцького повіту]], 3 волостей [[Миргородський повіт|Миргородського повіту]], 2 волостей [[Красноградський повіт|Красноградського повіту]] та 1 волості [[Хорольський повіт|Хорольського повіту]]. Замість 52 волостей і 344 сільрад було створено 17 районів: Баляснівський (Піщанський), Білицький, Білоцерківський, [[Диканський район|Диканський]], [[Зіньківський район|Зіньківський]], [[Кобеляцький район|Кобеляцький]], Ковалівський, Малоперещепинський, Мачуський, [[Новосанжарський район|Новосанжарський]], [[Опішнянський район|Опішнянський]], [[Решетилівський район|Решетилівський]], [[Руновщанський район (Полтавська округа)|Рунівщинський]], [[Супрунівський район|Супрунівський]], [[Царичанський район|Царичанський (Китайгородський)]], [[Чутівський район|Чутівський]], [[Шишацький район|Шишацький]] та 156 сільрад. Площа округи склала 7 243 квадратних версти, населення — 630 241 осіб.
<br>

----
Назва:[[Луцький Іван Михайлович]] 
[[Файл:Луцький Іван Михайлович.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іван Михайлович Луцький''' ([[7 березня]] [[1949]])&nbsp;— український фахівець у галузі права. Доктор юридичних наук, доктор філософії, доктор канонічного права, митрофорний протопресвітер. Почесний Академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] з 2010. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук "Християнське вчення як світоглядне джерело української держави і права" за спеціальністю 12.00.12 - Філософія права.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Боротьба УПА проти німецьких окупантів]] 
[[Файл:Upa 1947.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + == Акція проти німецьких карателів біля с. [[Майків]] (7 березня 1943) ==
<br>
-Знайдено: + Здійснена загоном [[УПА]] [[7 березня]] 1943&nbsp;р. на [[Рівенщина|Рівенщині]].<ref name="Боротьба УПА">Олександр Денищук «Боротьба УПА проти німецьких окупантів», Т.1 «Волинь», 2008</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Великоцвілянська сільська рада]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Утворена [[7 березня]] [[1923]] року в складі населених пунктів [[Велика Цвіля]], [[Дзержинськ (Ємільчинський район)|Чорне (зараз Дзержинськ)]], [[Замлиння]] Сербівської волості [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського повіту]]. Станом на [[1 жовтня]] [[1941]] року в підпорядкуванні значився хутір Майдан. [[11 серпня]] [[1954]] року об'єднана з Ілляшівською і Осовською сільрадами з підпорядкуванням сіл [[Ілляшівка (Ємільчинський район)|Ілляшівка]], [[Осова (Ємільчинський район)|Осова]], хутора Білошиці. [[29 квітня]] [[1958]] року село Ілляшівку передано [[Тайківська сільська рада|Тайківській сільраді]]. [[14 квітня]] [[1986]] року підпорядковано села [[Болярка (Ємільчинський район)|Болярка]] і [[Рогівка (Ємільчинський район)|Рогівка]] ліквідованої Болярської сільради. В [[1923]]—[[1957]] роках сільрада входила до складу Городницького району, з [[28 листопада]] [[1957]] року — Ємільчинського<ref>[http://archive.zt.ua/files/docs/admin-podil.pdf Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1796 — 2006 роки. Довідник]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Сучасна українська мова]] 
[[Файл:Coat of Arms of Slovakia.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[7 березня]] [[1917]]&nbsp;р.&nbsp;— на засіданні [[Українська Центральна Рада|Української Центральної Ради]] ухвалено, що «мовою, якою Рада має звертатись, є мова українська»<ref>[http://movahistory.org.ua/wiki/1917-1919_рр Хронологічна таблиця 1917-1919 р.р.] {{ref-uk}}</ref>.
<br>
Підзаголовок:== Приклади ==<br>
Знайдено: + ''27 березня 2007&nbsp;р. в ірландському музеї «Dublin Castle» у Дубліні президент Словацької Республіки Іван Гашпарович відкрив виставку-презентацію творчих робіт Енді Воргола, куратором якої є професор, кандидат наук Міхал Бицка та магістр Мартін Цуб'як. Роботи надано «Музеєм сучасного мистецтва Енді Воргола» та «Товариством Енді Воргола» в Меджілабірцях у співпраці з посольством Словацької Республіки в Ірландії. Президент Іван Гашпарович, за доступною нам інформацією, є першим президентом незалежної країни, окрім США, який особисто відвідав виставку творів цієї видатної особистості другої половини XX ст. Це тим більш важливо, оскільки коріння некоронованого короля поп-арту [знаходиться] у Словаччині, в русинському селі Микова, звідки його родичі-русини вирушили на роботу до США. Виставка називається «Енді Воргол&nbsp;— його словацьке коріння». Виставка триватиме до 27 квітня 2007 року, а від 1 травня 2007 року буде перевезена до «Cork Public Museum» у місті Корк.''
<br>

<br>Зобр:33шт.
----
Назва:[[Українська мова в СРСР]] 

-Знайдено: + * [[7 березня]] [[1930]]&nbsp;р.&nbsp;— Президія ВУАН прийняла ухвалу про реформу мовних установ. Ліквідовано [[Інститут української наукової мови]] та комісії для складання словника живої української мови, історичного словника української мови, етимологічного словника, нормативної граматики української мови, діалектологічну, історії української мови. На їхніх залишках створено [[Науково-дослідчий інститут мовознавства]]. Постановою Раднаркому від [[1 серпня]] [[1930]]&nbsp;р. до нього зараховано київську та харківську науково-дослідчі катедри мовознавства і дніпропетровську мовознавчу секцію. До нового інституту після чисток потрапила лише половина старого складу. Директором новоствореного інституту призначено Г. Ткаченка (перебував на посаді протягом короткого часу), потім Наума Кагановича (до [[1937]] року).
<br>

----
Назва:[[Литвин Микола Михайлович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + ** I ступеня ([[7 березня]] [[2011]])&nbsp;— ''за визначні особисті заслуги у захисті державного суверенітету, територіальної цілісності, зміцненні обороноздатності та безпеки України''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + nreg=276/2011 Указ Президента України №&nbsp;276/2011 від 7 березня 2011 року «Про нагородження орденом Богдана Хмельницького»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Стівен Буртт]] 
[[Файл:Steven Burtt Jr.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Сті́вен Дуейн Буртт''', також '''Бертт''' ({{lang-en|Steven Burtt}}, * [[7 березня]] [[1984]], [[Нью-Йорк]], [[Сполучені Штати Америки|США]])&nbsp;— [[Україна|український]] та [[США|американський]] [[баскетбол]]іст, [[захисник]] [[Автодор (баскетбольний клуб)|БК Автодор]] та [[Збірна України з баскетболу|збірної України з баскетболу]]. Перший натуралізований легіонер та перший темношкірий гравець у [[Збірна України з баскетболу|збірній України]]. Один з гравців основного складу на [[Чемпіонат Європи з баскетболу 2011|Євробаскеті 2011]], де [[Збірна України з баскетболу|Україна]] посіла 4 місце в групі і підсумкове 17-те серед 24 збірних країн-учасниць чемпіонату.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Маврикій (ім'я)]] 

Підзаголовок:== Святі==<br>
Знайдено: + *Мч. Маврикій  Апамейський [[305]] день пам'яті 22 лютого ст.ст. ([[7 березня]])
<br>

----
Назва:[[Філатов Борис Альбертович]] 
[[Файл:filatov_borys.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Бори́с Альбе́ртович Філа́тов''' (народ. 7 березня [http://ru.wikipedia.org/wiki/1972_год 1972 року] у [[Дніпропетровськ|Дніпропетровську]]) — журналіст, адвокат, бізнесмен.
<br>
-Знайдено: + "Губернські хроніки" отримали широку популярність завдяки гучним журналістським розслідуванням професійної і громадської діяльності українських чиновників і політиків. Під час передвиборної кампанії 2006 року 9 канал став єдиним ЗМІ, позбавленим ліцензії на мовлення за позовом [[Віче (партія)|партії "Віче"]]. <ref>[http://korrespondent.net/ukraine/politics/148320-dnepropetrovskij-9-kanal-lishili-licenzii-do-konca-izbiratelnoj-kampanii Дніпропетровський "9 канал" позбавили ліцензії до кінця виборчої кампанії, Корреспондент.net, 17 березня 2006 року]</ref> Судове рішення було пов'язане з тим, що в своїй програмі Філатов назвав "Віче" "продуктом одноразового використання". <ref>[http://www.obozrevatel.com.ua/news/2006/3/15/97846.htm Борис Філатов: "Я таке почув від Богословської, що дитину довелося виводити в сусідню кімнату", Сайт "Обозреватель", 15 березня 2006 року]</ref> На виборах 2006 року партія "Віче" набрала лише 1,2% голосів і незабаром зникла з політичної арени. В процесі журналістської діяльності Борис Філатов приділяв велику увагу розслідуванням діяльності екс-прем‘эра Павла Лазаренка. За результатами розслідувань були зняті два телевізійні фільми, в яких розкривалася суть звинувачень, пред'явлених пану Лазаренку в США, а також видано книгу "Феномен Лазаренка" (2008 рік). <ref>[http://dp.ric.ua/index.php?<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Професіональна хокейна ліга 2011—2012]] 

-Знайдено: + | duration         = 16 вересня 2011 — 27 березня 2012
<br>
-Знайдено: + |дата = [[7 березня]] [[2012]]
<br>
-Знайдено: + |дата = [[17 березня]] [[2012]]
<br>

----
Назва:[[Базалія]] 
[[Файл:Григорій Гладинюк.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + З [[7 березня]] [[1923]] року по [[3 лютого]] [[1931]] року Базалія була центром [[Базалійський район|Базалійського району]], що входив до [[Шепетівська округа|Шепетівської округи]] (до 1930), згодом&nbsp;— [[Бердичівська округа|Бердичівської округи]] (1930), а після ліквідації округ був районом республіканського підпорядкування (1930–1931).
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Грицина Юрій Васильович]] 

-Знайдено: + Проте своє ім'я в історію київського клуба Юрій назавжди записав дещо пізніше. З його голу розпочалася новітня ера всього українського футболу&nbsp;— [[7 березня]] [[1992]] року у матчі з [[Металіст (Харків)|харківським «Металістом»]] Грицина забив перший м'яч в історії [[Чемпіонат України з футболу|чемпіонатів незалежної України]].<br />
<br>

----
Назва:[[50 років Організації Об'єднаних Націй (монета)]] 

-Знайдено: + Монету було введено в обіг [[7 березня]] [[1996]] року.  
<br>

----
Назва:[[50 років Організації Об'єднаних Націй (срібна монета)]] 

-Знайдено: + Монету було введено в обіг [[7 березня]] [[1996]] року.
<br>

----
Назва:[[Проскурівська округа]] 

-Знайдено: + Проскурівська округа була утворена в результаті адміністративно-територіальної реформи [[7 березня]] [[1923]] року<ref>Збірник узаконень УРСР.&nbsp;— 1923.&nbsp;— №&nbsp;18-19.&nbsp;— С. 588–589.</ref> у складі [[Подільська губернія|Подільської губернії]] з частин Проскурівського, Летичівського, Літинського, Жмеринського, Кам'янецького повітів Подільської губернії і частини Старо-Костянтинівського повіту Волинської губернії. Окружний центр&nbsp;— [[місто]] [[Хмельницький|Проскурів]].
<br>

----
Назва:[[Іваново-Селищенська сільська рада]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Івановоселищенська сільська рада створена [[7 березня]] [[1923]] року.<ref name="ІвС сільрада">[http://globrrada.pl.ua/index.php/ivanovo/2011-07-15-05-27-59 Іваново-Селищенська сільська рада]&nbsp;— офіційний сайт [[Глобинська районна рада|Глобинської районної ради]]</ref>
<br>

----
Назва:[[Манжеліївська сільська рада]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Утворена за адмінінстративною реформою [[7 березня]] [[1923]] року у складі новостворенного [[Манжаліївський район|Манжаліївського району]] на базі ліквідованої [[Манжеліївська волость|Манжеліївської волості]].
<br>

----
Назва:[[Вакаров Дмитро Онуфрійович]] 
[[Файл:Vakarov Dmitry.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Дмитро Онуфрійович Вакаров''' (літературні [[псевдонім]]и: Діма, Явір; [[3 листопада]] [[1920]], [[Іза]]&nbsp;— [[7 березня]] [[1945]], Нацвайлер)&nbsp;— український російськомовний [[поет]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Перший вірш «Маріанна» опубліковано в ужгородській газеті «Русская правда» [[23 лютого]] [[1940]] року. Писав [[російська мова|російською мовою]]. У [[1941]]—[[1944]] роках вивчав російську словесність у [[Будапештський університет|Будапештському університеті]]. Брав участь у роботі антифашистського підпілля: у березні [[1944]] року його заарештовано за зв'язок з підпіллям і кинуто до в'язниці. Значну частину його рукописів конфісковано. У квітні 1944 року був засуджений на довічну [[каторга|каторгу]], а в листопаді 1944 року перевезений до [[Німеччина|Німеччини]]. Був в'язнем концтабору [[Дахау (концтабір)|Дахау]], потім Нацвайлера, де [[7 березня]] [[1945]] року і загинув. Похований на кладовищі Честі у [[Шемберг|Шемберзі]] (Німеччина).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Паньків Юрій Михайлович]] 
[[Файл:Yuriy Pankiv.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 березня]] [[2001]] року зіграв за [[Юнацька збірна України (U-17) з футболу|юнацьку збірну Україну до 16 років]] в матчі кваліфікації юнацького чемпіонату Європи 2001 року проти Туреччини, який закінчився поразкою українців з рахунком 1:2<ref>{{cite web| publication-date=|url=http://ru.uefa.com/teamsandplayers/players/player=59170/profile/index.html|title=Профіль гравця|publisher=Сайт [[УЄФА]]|accessdate=2012-02-10| language=російською|archiveurl=http://www.webcitation.org/6AbVqc6M7|archivedate=2012-09-11}}</ref><ref>{{cite web|publication-date=09.01.2006|url=http://ua-football.com/ukrainian/first/43c2b0d4.html|title=Шуст став гравцем «Шахтаря». За 6 млн. 60 тис. гривень!<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Воронянський Юхим Іванович]] 

-Знайдено: + '''Вороня́нський Юхи́м Іва́нович''' (*[[7 березня]] [[1903]] с. [[Диканька]], [[Полтавський повіт]], [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії.]]&nbsp;— †[[5 січня]] [[1938]] [[Харків]], [[УРСР]])&nbsp;— [[педагог]] і [[організатор]] педагогічної справи.
<br>

----
Назва:[[Чемпіонат Європи з баскетболу 2015]] 
[[Файл:Kharkiv arena.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На засіданні Президії ФБУ [[7 березня]] [[2012]] року було прийнято рішення про створення робочого органу ''«Комітет Євробаскет 2015»'' при Президентові Федерації баскетболу України. Виконавчим директором комітету призначено Олега Леонідовича Бичкова (президента БК Одеса).<ref>{{cite web/uk |url=http://isport.ua/basketball/euro2015/news/192671.html |назва=ФБУ создала «Комитет Евробаскет-2015» |дата=7 березня 2012 |праця=iSport.ua |мова=[[російська мова|рос.]]}}</ref>
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Ніко Краньчар]] 
[[Файл:FA Cup.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Батько&nbsp;— [[Златко Краньчар]], відомий хорватський футбольний тренер, в минулому&nbsp;— футболіст, який увійшов в історію хорватського футболу, як перший капітан національної збірної в її першому матчі проти США в 1990-му році. Мати&nbsp;— Ельвіра, сестра Лана. Одружений на Симоні Фистрич, яка народила йому [[7 березня]] [[2011]] року дочку Лорі<ref>{{cite web|url=http://www.jutarnji.hr/niko-kranjcar-i-simona-u-londonu-dobili-djevojcicu/930082/|title=Niko Kranjcar and Simona in London received a girl|work=jutarnji.hr|date=8 March 2011|accessdate=11 March 2011|language=Croatian}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Верховна Рада України III скликання]] 
[[Файл:Stepan Havrysh.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Склад ==<br>
Знайдено: + | по [[17 березня]] [[1999]]
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Ірина]] 

Підзаголовок:== Іменини ==<br>
Знайдено: + |style="background:#DDFFAA"|[[7 березня]]
<br>

----
Назва:[[На межі тисячоліть (монета 2001 року)]] 
[[Файл:National Bank of Ukraine.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Монету введено в обіг [[7 березня]] [[2001]] року. Вона належить до серії «[[На межі тисячоліть (серія монет)|На межі тисячоліть]]». 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бердянська округа]] 
[[Файл:Карта Бердянської округи 1925.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Створена [[7 березня]] [[1923]] року з [[Бердянський повіт|Бердянського]] і частин [[Велико-Токмацький повіт|Велико-Токмацького]] і [[Гуляйпільський повіт|Гуляйпільського]] повітів Катеринославської губернії. До складу округи ввійшли 9 районів:<ref name="sivash">{{cite web|url=http://www.sivash.su/stat_10.htm|title=Коротка історична довідка про зміни адміністративно-територіального поділу на Запоріжжі (1770-1994 рр.) на 10 сторінках.|accessdate=14 квітня 2012|archiveurl=http://www.webcitation.org/66vEeEqfy|archivedate=14 квітня 2012}}</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Проти деградації освіти]] 
[[Файл:Акція Проти деградації освіти.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:==== Березень ====<br>
Знайдено: + * [[17 березня]] [[2011]] року у Києві у стінах [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»|Києво-Могилянської академії]] відбувається прес-конференція "Міносвіти дурить студентів?<br>
Підзаголовок:==== Березень ====<br>
Знайдено: + * [[7 березня]] [[2012]] року проект закону у редакції робочої групи подали до [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів]] для подальшого розгляду та внесення до [[Верховна Рада України|Верховної Ради]].<ref>[http://profspilka.kiev.ua/publikacii/novyny/2034-na-obgovorenn-proekt-zakonu-ukayini.html Підготовка проекту Закону України «Про вищу освіту»]</ref>
<br>
Підзаголовок:==== Березень ====<br>
Знайдено: + * 27 березня 2012 року в інформаційному агентстві «Укрінформ» відбувся Круглий стіл «Законодавче забезпечення реформування вищої освіти в Україні». На заході активно обговорювалось реформування освіти, перш за все за допомогою прийняття законопроекту «Про вищу освіту».<ref>[http://www.useti.org.ua/uk/news/1083/analitichna-zapiska-pro-pidsumki-kruglogo-stolu-zakonodavche-zabezpechennya-reformuvannya-vicshoyi-osviti-v-ukrayini.html Аналітична записка про підсумки круглого столу «Законодавче забезпечення реформування вищої освіти в Україні»]&nbsp;— useti.org.ua</ref>
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Яремчук Василь Максимович]] 
[[Файл:Могила Василя Яремчука.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[7 березня]] [[1943]] року за бойові заслуги перед Батьківщиною в справі організації партизанського руху в Україні Яремчуку Василю Максимовичу присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;824).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Діденко Данило Григорович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[1937]] році призваний до лав [[Червона армія|Червоної Армії]]. Навчався в Ульяновському танковому училищі. Учасник [[радянсько-фінська війна|радянсько-фінської війни 1939 — 1940 років]]. Воював на посаді [[командир]]а [[танк]]а 108-го танкового батальйону (35-а танкова бригада, [[7-а армія (СРСР)|7-а армія]], [[Північно-Західний фронт (Радянсько-фінська війна)|Північно-Західний фронт]]). Відзначився в боях на [[Карельський перешийок|Карельському перешийку]]. [[12 лютого]] [[1940]] року танк [[старшина|старшини]] Діденка, отримавши 18 прямих влучень, зупинився, командир продовжував вести вогонь з [[кулемет]]а до прибуття підкріплення. [[7 березня]] [[1940]] року, перебуваючи у розвідці на північний схід від міста [[Віїпурі]], потрапив у важке становище. [[Солдат]]и противника намагалися захопити танк. Відкривши люк, старшина Діденко закидав їх [[граната]]ми. Потім разом з піхотинцями відбив ворожі [[контратака|контратаки]] вогнем з [[гармата|гармати]] і кулемета.
<br>

----
Назва:[[Дітель Вукола Юстимович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Вукола Юстимович Дітель''' ([[7 березня]] [[1881]]&nbsp;— † [[21 березня]] [[1976]])&nbsp;— підполковник Армії [[УНР]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Андрухов Петро Зотович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[1944]] був мобілізований у [[Червона Армія|Червону Армію]]. [[24 березня]] [[1944]] року був приведений до присяги в місті [[Харків|Харкові]], у 533 запасному стрілецькому полку. Брав участь у військових операціях до травня [[1945]] року. Війну закінчив під [[Калінінград|Кенігсбергом]] в чині командира взводу.
<br>

----
Назва:[[Ячнік Сергій Федорович]] 
[[Файл:Могила Сергія Ячніка.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[1936]] році призваний до лав [[Червона армія|Червоної Армії]]. Достроково закінчив танкове училище і з грудня [[1939]] року брав участь у [[радянсько-фінська війна|радянсько-фінській війні]]. Був [[командир взводу|командиром танкового взводу]] 90-го танкового батальйону 20-ї танкової бригади [[7-а армія (СРСР)|7-ї армії]] [[Північно-Західний фронт (Радянсько-фінська війна)|Північно-Західного фронту]]. Відзначився [[7 березня]] [[1940]] року в бою за [[залізнична станція|залізничну станцію]] Талі. Перед [[атака|атакою]] під вогнем противника виконав проходи в протитанкових надовбахи, придушив вогонь ворожого [[дот]]у і проклав шлях [[піхота|піхоті]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Істомін Володимир Іванович]] 
[[Файл:Istominvi.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[7 березня]] [[1855]] року В. І. Істоміну ядром відірвало голову, коли він виходив зі своєї землянки. Похований в [[Володимирський собор (Севастополь)|севастопольському соборі Святого Володимира]], в одному склепі з адміралами [[Лазарєв Михайло Петрович|М. П. Лазарєвим]], В. А. Корніловим, [[Нахімов Павло Степанович|П. С. Нахімовим]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Зарічний Михайло Михайлович]] 

-Знайдено: + '''Зарічний Михайло Михайлович''' [[7 березня]] [[1958]])&nbsp;— український учений-математик. [[Доктор фізико-математичних наук]], [[професор]]. З 2004 року декан [[Механіко-математичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка|механіко-математичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка]].
<br>

----
Назва:[[Плужанська волость]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року замість повітів і волостей був запроваджений поділ губерній на округи та райони. Волость увійшла до складу [[Плужнянський район|Плужнянського району]], [[Шепетівська округа|Шепетівської округи]].<ref>Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)</ref>
<br>

----
Назва:[[Кунівська волость]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року замість повітів і волостей був запроваджений поділ губерній на округи та райони. Волость увійшла до складу [[Плужнянський район|Плужнянського району]], [[Шепетівська округа|Шепетівської округи]].<ref>Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)</ref>
<br>

----
Назва:[[Перерославська волость]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року замість повітів і волостей був запроваджений поділ губерній на округи та райони. Волость увійшла до складу [[Плужнянський район|Плужнянського району]], [[Шепетівська округа|Шепетівської округи]].<ref>Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)</ref>
<br>

----
Назва:[[Аннопільська волость]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року замість повітів і волостей був запроваджений поділ губерній на округи та райони. Волость увійшла до складу [[Ганнопільський район|Ганнопільського району]], [[Шепетівська округа|Шепетівської округи]].<ref>Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923 р., № 18-19, ст. 306)</ref>
<br>

----
Назва:[[Логвин Григорій Никонович]] 

-Знайдено: + '''Логвин Григорій Никонович''' (* [[22 травня|9 (22) травня]] [[1910]], с. [[Косівка]], [[Кіровоградська область]]&nbsp;— [[7 березня]] [[2001]], Київ)&nbsp;— український мистецтвознавець і архітектор.
<br>

----
Назва:[[Кривинська волость]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[7 березня]] [[1923]] року замість повітів і волостей був запроваджений поділ губерній на округи та райони. Волость увійшла до складу [[Славутський район|Славутського району]], [[Шепетівська округа|Шепетівської округи]].<ref>Постанова ВУЦВК від 7.03.1923 року «Про адміністраційно-територіяльний поділ Волині» (Збірник узаконень України за 1923&nbsp;р., №&nbsp;18-19, ст. 306)</ref>
<br>

----
Назва:[[Балицький Григорій Васильович]] 

Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[7 березня]] [[1943]] року за зразкове виконання завдань командування в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників, виявлені при цьому мужність і героїзм та за особливі заслуги в розвитку партизанського руху Григорію Васильовичу Балицькому присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка» (№&nbsp;974).
<br>

----
Назва:[[Істоміна Катерина Олегівна]] 

-Знайдено: + '''Катерина Істоміна''' ({{н}} [[7 березня]] [[1994]])&nbsp;— [[українці|українська]] [[плавання|плавчиня]], [[майстер спорту міжнародного класу|майстер спорту України міжнародного класу]]. Срібна призерка [[Літні Паралімпійські ігри 2012|Літніх Паралімпійських ігор 2012 року]].<ref name="para шлях">[http://www.paralympic.org.ua/images/paralympic2012.pdf Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012] на сайті [[Національний комітет спорту інвалідів України|Національного комітету спорту інвалідів України]]</ref>
<br>

----
Назва:[[Роменська округа]] 

-Знайдено: + Роменська округа була утворена [[7 березня]] [[1923]] року у складі [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. Налічувала ?<br>

----
Назва:[[Антонюк Порфир Фролович]] 
[[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + «Сосенко» був арештований [[СБ ОУН]] і розстріляний [[7 березня]] [[1944]] за переговори з німцями.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Доктор політичних наук]] 

-Знайдено: + Порядок присудження наукового ступеня «''доктор наук''» визначено Постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;423.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=423-2007-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007&nbsp;р. N 423 Київ, Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Зінчук Микола Антонович]] 

-Знайдено: + '''Микола Антонович Зінчук''' ([[Кошелівка (Червоноармійський район)]] [[Житомирська область]] [[7 березня]] [[1925]] - [[Довгопілля]] [[Путильський район]] [[Чернівецька область]] [[2 лютого]] [[2012]] — [[фольклор]]ист, збирач [[Українські народні казки|українських народних казок]], [[казкар]]; педагог.
<br>
Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Микола Антонович Зінчук народився [[7 березня]] [[1925]] року у селі Кошелівка Червоноармійського району Житомирської області в селянській сім'ї середнього статку. Під час
<br>

----
Назва:[[Лукашевич Віталій Григорович]] 
[[Файл:Лукашевич_Віталій_Григорович.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився в м. Києві 7 березня 1948 року в сім'ї службовців.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Історія Миколаївської області]] 
[[Файл:Zolota Orda-3.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[17 березня]] [[1918]]
<br>
-Знайдено: + | 21 жовтня 1922 — [[7 березня]] 1923
<br>
-Знайдено: + | 7 березня 1923 — 2 вересня [[1930]]
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Розумний Петро Павлович]] 

-Знайдено: + Народився Петро Павлович Розумний 7 березня 1926 року в с. Чаплинка Магдалинівського району Дніпропетровської області. Того ж року його батьки переїхали на вільні землі Правобережжя, у с. [[Пшеничне (Солонянський район)|Пшеничне]] [[Солонянський район|Солонянського району]].
<br>

----
Назва:[[Доктор сільськогосподарських наук]] 

-Знайдено: + Порядок присудження наукового ступеня «''доктор наук''» визначено Постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;423.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=423-2007-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007&nbsp;р. N 423 Київ, Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Доктор психологічних наук]] 

-Знайдено: + Порядок присудження наукового ступеня «''доктор наук''» визначено Постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;423.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=423-2007-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007&nbsp;р. N 423 Київ, Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Доктор соціологічних наук]] 

-Знайдено: + Порядок присудження наукового ступеня «''доктор наук''» визначено Постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;423.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=423-2007-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007&nbsp;р. N 423 Київ, Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Доктор наук із соціальних комунікацій]] 

-Знайдено: + Порядок присудження наукового ступеня «''доктор наук''» визначено Постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;423.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=423-2007-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007&nbsp;р. N 423 Київ, Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Доктор наук з державного управління]] 

-Знайдено: + Порядок присудження наукового ступеня «''доктор наук''» визначено Постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;423.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=423-2007-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007&nbsp;р. N 423 Київ, Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Доктор географічних наук]] 

-Знайдено: + Порядок присудження наукового ступеня «''доктор наук''» визначено Постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;423.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=423-2007-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007&nbsp;р. N 423 Київ, Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Доктор культурології]] 

-Знайдено: + Порядок присудження наукового ступеня «''доктор наук''» визначено Постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;423.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=423-2007-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007&nbsp;р. N 423 Київ, Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Доктор геологічних наук]] 

-Знайдено: + Порядок присудження наукового ступеня «''доктор наук''» визначено Постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;423.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=423-2007-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007&nbsp;р. N 423 Київ, Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Доктор наук з фізичного виховання і спорту]] 

-Знайдено: + Порядок присудження наукового ступеня «''доктор наук''» визначено Постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;423.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=423-2007-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007&nbsp;р. N 423 Київ, Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Доктор архітектури]] 

-Знайдено: + Порядок присудження наукового ступеня «''доктор наук''» визначено Постановою [[Кабінет Міністрів України|Кабінету Міністрів України]] від [[7 березня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;423.<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=423-2007-%EF Постанова Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007&nbsp;р. N 423 Київ, Про затвердження Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вченого звання старшого наукового співробітника] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Історія Одеси (1914-1920)]] 
[[Файл:1919 22 апр.Бронедивизион Рено.Никол.пл.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На відміну від Петрограда, в Одесі переворот пройшов безкровно&nbsp;— не було вуличних боїв і перестрілок, масових арештів «контрреволюціонерів». Тільки кілька найбільш одіозних фігур старого режиму [[7 березня|7]]-[[8 березня]] [[1917]] були посаджені під арешт (міський голова [[Пелікан Борис Олександрович|Борис Пелікан]] і його заступник Л. Мечников, начальник розшукової поліції Гіршфельд і його заступники. Всього було заарештовано 14 осіб). Більшість старих одеських поліцейських було надіслано на фронт, жандарське управління було розформовано, а на одеських вулицях їх замінили загони народної міліції, що складаються, в основному, зі студентів на чолі з начальником міліції професором університету Зав'яловим. Незабаром в Одесі розпочала роботу слідча комісія сенатора С. Трегубова, що розслідувала корупційну і антидемократичну і реакційну діяльність колишніх градоначальників [[Толмачов Іван Миколайович|Толмачова]] та [[Сосновський Іван Васильович|Сосновського]], колишнього міського голови [[Пелікан Борис Олександрович|Пелікана]].
<br>
-Знайдено: + На наступний день, над [[Воронцовський палац (Одеса)|Воронцовським палацом]], став розвиватися червоний революційний прапор. Воронцовський палац до [[18 березня]] став «штабом революції» в Одесі. Незабаром стали виходити нові газети «Известия Одеської Ради» і «Південний робітник» (орган Одеського комітету РСДРП) в редакції якої були меншовики. [[17 березня]] робочі Одеси стали встановлювати на підприємствах 8-ми годинний робочий день, що був офіційно затверджений владою [[20 березня]] [[1917]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Крилов Микита Андрійович]] 

-Знайдено: + '''Мики́та Андрі́йович Крило́в''' (*[[7 березня]] [[1992]], [[Запоріжжя (смт)|Запоріжжя]], [[Луганська область]], [[Україна]])&nbsp;— український спортсмен, [[Карате|каратист]] та [[Змішані бойові мистецтва|боєць змішаного стилю]]. Чемпіон Європи з карате стилю [[кьокусін]] серед юніорів (2008 рік).<ref name="Krylov-1">[http://www.mixfight.ru/mma/interviews/2013/4/16/Krylov/ Никита Крылов: Я впервые выступал на таком крупном турнире] Матеріал сайту '''www.mixfight.ru''' {{ref-ru}} 16.04.2013</ref>
<br>

----
Назва:[[Наріжна Ірина]] 

-Знайдено: + Народ. [[7 березня]] [[1903]]&nbsp;р. у [[Кобиляки|Кобиляках]] на Полтавщині. Друкувалася у газеті «Напередодні», журналах «Дажбог», «Вогні». У 1939&nbsp;р. емігрувала спочатку до Польщі,
<br>

----
Назва:[[Павличенко Тиміш Карпович]] 

-Знайдено: + НародИВСЯ [[7 березня]] [[1892]]&nbsp;р. на [[Вінниччина|Вінниччині]] ([[Україна]]). Навчався у Вінниці, Кам'янці-Подільському, Кракові і Празі. Працював викладачем в Учительській семінарії та Бактеріологічному інституті у Празі. У 1927&nbsp;р. емігрував до Канади. Продовжив навчання в університетах [[Саскачеван]]а і [[Небраска|Небраски]], працював у Канадській державній дослідній раді (1930–1937).
<br>

----
Назва:[[Яків (Олександровський)]] 
[[Файл:LitkyAleksandrovsky.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[Протоієрей]] '''Яків (Олександровський)''' ({{н}} [[1840]]&nbsp;— [[7 березня]] [[1910]])&nbsp;— [[Православна російська церква|православний]] [[священик]], настоятель [[Покровська церква (Літки)|Покровської церкви]] [[містечко|містечка]] [[Літки (Броварський район)|Літковичі]] [[Остерський повіт|Остерського повіту]] [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/27 листопада | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 січня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 лютого | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 березня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/8 березня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/17 березня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 квітня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 червня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]