Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 травня

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 січня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 березня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 квітня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 травня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 травня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 травня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/24 червня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/13 серпня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]] 
[[Файл:Vasnetsov Bapt Vladimir.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Україна ===<br>
Знайдено: + [[25 листопада]] [[1999]] року [[Кучма Леонід Данилович|Леонід Кучма]] збільшив автономію університету, підпорядкувавши його Президенту України, і прирівняв посаду ректора університету до статусу міністра України<ref>[http://www.univ.kiev.ua/ua/geninf/ukaz/#1 Указ Президента України «Про Київський національний університет імені Тараса Шевченка» від 25 листопада 1999 року ]</ref>. Через дев'ять років, [[5 травня]] [[2008]] року, [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]] віддав вказівку реформувати Київський університет, з метою перетворити його на головний навчально-науковий центр України<ref name="president.gov.ua">[http://www.president.gov.ua/documents/7829.html Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка» від 5 травня 2008 року №&nbsp;412]</ref>. Він також надав університету права на затвердження індивідуальних умов прийому абітурієнтів, визначення чисельності студентів, слухачів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукових ступенів кандидата та доктора наук<ref name="president.gov.ua"/>.
<br>

<br>Зобр:33шт.
----
Назва:[[Бандера Степан Андрійович]] 
[[Файл:OUN-B-01.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[5 травня]]— «Почесний громадянин м. [[Моршин]]а»<ref>http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?</ref><br>

<br>Зобр:23шт.
----
Назва:[[Рада Європи]] 
[[Файл:Council of Europe map.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Заснування ==<br>
Знайдено: + Рада Європи була заснована після промови [[Вінстон Черчілль|Вінстона Черчілля]] в [[університет]]і [[Цюріх]]у [[19 вересня]] [[1946]] року незабаром по завершенні [[Друга Світова Війна|Другої Світової Війни]], в котрій він закликав до створення «Злучених держав Європи» на зразок Злучених Держав Америки. Рада була офіційно заснована [[5 травня]] [[1949]] року [[Лондонська Угода|Лондонською Угодою]], підписаною десятьма країнами-засновниками. Цей договір зараз відомий як [[Статут Ради Європи]]. Основною статутною умовою для вступу країн до Ради Європи (РЄ) є визнання державою-кандидатом [[принцип]]у [[Верховенство права|верховенства права]], її зобов'язання забезпечити права та основні свободи людини всім особам, які знаходяться під її юрисдикцією, та ефективно співпрацювати з іншими державами з метою досягнення цілей РЄ.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Миклухо-Маклай Микола Миколайович]] 
[[Файл:Stamp of USSR 1632g.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=sortby=<br>
Знайдено: + У січні&nbsp;— червні 1883 року знаходився в плаванні, повертаючись до Австралії. На англійському пароплаві «Chyebassa» зробив перехід від [[Порт-Саїд]]а в напрямку до Брісбена. Але на шляху, в Батавії, зустрів корвет «Скобелев» (нова назва корвета «Витязь», на якому Миклуха-Маклай здійснив першу подорож до Нової Гвінеї). Дізнавшись, що судно планує відвідати деякі острови Меланезії і, можливо, зайти на Берег Маклая, перейшов на корвет, а речі відправив далі пароплавом до Брісбена. З [[24 лютого]] до [[13 березня]] здійснив третю поїздку на Берег Маклая за маршрутом Батавія&nbsp;— Макассар&nbsp;— о.&nbsp;Амбон&nbsp;— зат.&nbsp;Астролябія (поселення Бонгу&nbsp;— о.&nbsp;Білі-Білі&nbsp;— {{не перекладено|Порт Олексій||de|Alexishafen}})&nbsp;— о-ви&nbsp;Адміралтейства&nbsp;— о-ви&nbsp;Херміт&nbsp;— о-ви&nbsp;Палау&nbsp;— [[Філіппіни]] ([[Себу (місто)|Себу]], Маніла). З [[5 травня]] до [[10 червня]] мандрівник повертався в Сідней на пасажирському пароплаві «Venice» через Гонконг, Сінгапур, [[Дарвін (місто)|Дарвін]], о.&nbsp;[[Терсді]], Куктаун<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/9022287/801815?</ref><br>

<br>Зобр:37шт.
----
Назва:[[Євпаторія]] 

Підзаголовок:=== Театри ===<br>
Знайдено: + Першим було відкрито [[Євпаторійський театр імені О. Пушкіна|Євпаторійський міський театр]] [[20 квітня]] [[1910|1910 року]] постановкою опери [[Глінка Михайло Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Глінки]] «[[Іван Сусанін (опера)|Іван Сусанін]]». Партії виконували спеціально запрошені з [[Санкт-Петербург|Петербурга]] артисти [[Маріїнський театр|Маріїнського театру]]. Зал, розрахований на 900 глядачів, був переповнений. Гастролі артистів Маріїнського театру закінчилися тільки [[5 травня]] [[1910|1910 року]].
<br>

<br>Зобр:28шт.
----
Назва:[[Бачинський Омелян Васильович]] 
[[Файл:TEATR 01 html m3b989a27.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Омеля́н Васи́льович Бачи́нський''' (*[[1833]], [[Жукотин]]&nbsp;— †[[10 липня]] [[1907]])&nbsp;— український актор, режисер і [[антрепренер]]. Засновник і перший директор театру товариства «[[Руська бесіда]]» у [[Львів|Львові]] ([[1864]]). Перший у Галичині поставив у цьому театрі «Назара Стодолю» [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]] ([[5 травня]] [[1864]]) і грав роль Назара.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Політичні партії України]] 

-Знайдено: + | [[5 травня]] [[2000]]
<br>
-Знайдено: + | [[5 травня]] [[2008]]
<br>

----
Назва:[[Горбачевський Іван Якович]] 
[[Файл:Горбачевський Іван Якович (Тернопіль).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іва́н (Ян) Я́кович Горбаче́вський''' (*[[5 травня]] [[1854]], [[Зарубинці (Збаразький район)]]&nbsp;— †[[24 травня]] [[1942]], [[Прага]])&nbsp;— український [[хімік]], біохімік, гігієніст та епідеміолог, термінограф, громадсько-політичний, освітній діяч. Академік [[АН УРСР|ВУАН]] (1925 р.), дійсний член НТШ. Брат [[Горбачевський Антін|Горбачевського Антіна Яковича]].
<br>
-Знайдено: + Народився [[5 травня]] [[1854]] року у селі [[Зарубинці (Збаразький район)|Зарубинці]] нинішньої [[Тернопільська область|Тернопільської области]]. Закінчив Тернопільську Українську гімназію імени Івана Франка (входив до гуртка «Громада»).
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Івченко Олександр Георгійович]] 
[[Файл:Ивченко Александр Георгиевич.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[5 травня]] [[1945]] року наказом Наркому авіаційної промисловості при заводі №&nbsp;478 у Запоріжжі створюють дослідно-конструкторське бюро на чолі з О.&nbsp;Івченком. На початку [[1946]] року створено двигун М-26, у [[1947]] він пройшов державні випробування. Йому, а також усім наступним двигунам ОКБ постановою уряду стали присвоювати індекс «АІ». В червні 1948-го Івченка, [[Лотарьов Володимир Олексійович|Лотарьова]] та Анашкіна нагородили Державною премією СРСР за створення двигуна АІ-26В.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Конституція України]] 
[[Файл:Constitution of Ukrainian Soviet Socialist Republic.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Уже [[2 квітня]] [[1996]]&nbsp;р. Верховна Рада України винесла питання про проект Конституції України до порядку денного пленарних засідань, а [[17 квітня]] [[1996]]&nbsp;р. розпочався його розгляд. У парламенті над проектом спочатку працювала міжфракційна ініціативна група, а з [[5 травня]] [[1996]]&nbsp;р.&nbsp;— створена на її основі Тимчасова спеціальна комісія з доопрацювання проекту Конституції України на чолі з народним депутатом України [[Сирота Михайло Дмитрович|М.Д. Сиротою]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Міхновський Микола Іванович]] 
[[Файл:Mogyla Mihnovskogo.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Про діяльність Українського військового організаційного комітету Микола Міхновський доповідав на [[Всеукраїнський національний конгрес|Українському Національному конгресі]] ([[6 квітня|6]]&nbsp;— [[8 квітня]] [[1917]] року). На той час комітет вів перемовини з командуванням російської армії про формування двох українських бригад. Конгрес обрав його членом [[Українська Центральна Рада|Центральної Ради]] від [[Український військовий клуб імені гетьмана Павла Полуботка|Українського військового клубу імені гетьмана Павла Полуботка]]. На І-му Всеукраїнському військовому з'їзді ([[5 травня|5]]&nbsp;— [[8 травня]] [[1917]]) Микола Міхновський увійшов до складу [[Український генеральний військовий комітет|Українського генерального військового комітету (УГВК)]]&nbsp;— вищої військової установи в [[Українська Народна Республіка|Україні]].
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Тихий Олексій Іванович]] 
[[Файл:Олексій Тихий.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Оле́кса (Олексі́й) Іва́нович Ти́хий''' ({{н}} [[27 січня]] [[1927]], хутір [[Їжівка]], біля м. [[Дружківка|Дружківки]], [[Донецька область|Донецької області]]&nbsp;— {{†}} [[5 травня]] [[1984]], тюремна лікарня м. [[Перм]]і)&nbsp;— український [[Дисидентство|дисидент]], [[Патріотизм|патріот]] і [[правозахисник]], [[педагог]], мовознавець, член-засновник [[Українська гельсінська група|Української гельсінської групи]]. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Трильовський Кирило Йосифович]] 
[[Файл:Trylowski Kyrylo.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Кири́ло Йо́сифович Трильо́вський ''' (* [[5 травня]] [[1864]]&nbsp;— † [[16 жовтня]] [[1941]])&nbsp;— [[Громадсько-політичний діяч]], основоположник і один із засновників [[Українська радикальна партія|Української радикальної партії]], засновник [[Січ (товариство)|«Січей»]], голова [[Бойова управа УСС|Бойової управи УСС]], член Національної Ради [[ЗУНР]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Біла Церква]] 

-Знайдено: + | [[5 травня]] [[2001]] р.
<br>
-Знайдено: + |[[5 травня]] [[2001]] р.
<br>

<br>Зобр:38шт.
----
Назва:[[Великдень]] 

-Знайдено: + | [[31 березня]] || [[5 травня]]
<br>
-Знайдено: + | [[31 березня]] || [[5 травня]]
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Святослав]] 
[[Файл:Святослав Вакарчук.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Святослав (Шевчук)]] (*[[5 травня]] [[1970]], [[Стрий]])&nbsp;— [[єпископ]] [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]]; з [[27 березня]] [[2011|2011 року]]&nbsp;— [[Верховний архієпископ]] Києво-Галицький, митрополит Київський&nbsp;— предстоятель [[УГКЦ|Української греко-католицької церкви]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шаргород]] 
[[Файл:Jan Zamoyski.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[5 травня]] [[1383]] року литовський князь [[Вітовт]] видав грамоту на володіння землею з прилеглими лісами, де нині розташований Шаргород, Василеві Карачевському. У дарчій грамоті зазначалося, Карачевський повинен «вирубати ліс і на сирому корені заснувати Княжу Луку». Але ця місцевість довгий час залишалась малозаселеною. Пізніше, з [[1497]] року, Княжу Луку стали називати Карачевою Пустиню, за ім'ям першого її власника. [[1585]] року князь [[Ян Замойський]] (1545–1605), який на той час володів цими землями, одержав від короля грамоту на спорудження [[Шаргородський замок|замку]]. І все володіння і фортеця дістали назву Шаргород. 26 січня [[1588]] року Шаргород дістав [[магдебурзьке право]], а також герб із таким зображенням:
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Шлапак Дмитро Якович]] 

-Знайдено: + '''Дмитро́ Я́кович Шлапа́к''' (*[[5 травня]] [[1923]], с. [[Ясинувате (Борівський район)|Ясинувате]]&nbsp;— †[[24 листопада]] [[1995]]&nbsp;р. в Києві)&nbsp;— український критик і літературознавець родом з Харківщини. Заслужений працівник культури України ([[1992]]). Кандидат філологічних наук ([[1953]]). Професор ([[1985]]). Лауреат премії ім. О. Корнійчука ([[1987]]).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 5 травня 1923&nbsp;р. в с. Ясинуватому на Харківщині в родині селянина. Учасник [[Німецько-радянська війна|Великої Вітчизняної війни]]. Навчався в Українському комуністичному інституті журналістики, у Вищій партійній школі при ЦК КПРС та в аспірантурі Київського державного університету ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка.
<br>

----
Назва:[[Трегубова Валентина Михайлівна]] 

-Знайдено: + '''Валенти́на Миха́йлівна Трегу́бова''' (*&nbsp;[[5 травня]] [[1926]], [[Бровари]], нині [[Київська область|Київської області]])&nbsp;— український [[скульптор]] малих форм.
<br>

----
Назва:[[Тютюнник Юрій Йосипович]] 
[[Файл:Tjutiunnyk Jurij.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[6 грудня]] [[1919]]&nbsp;року&nbsp;— по [[5 травня]] [[1920]] року Тютюнник брав участь у [[Перший зимовий похід|Першому зимовому поході]] як помічник генерала [[Омельянович-Павленко Михайло|Михайла Омеляновича-Павленка]] на чолі Київської (Стрілецької) дивізії, з якою воював проти більшовиків до осені [[1920]] року.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Січ (товариство)]] 

-Знайдено: + Перша «Січ» заснована [[Трильовський Кирило|Кирилом Трильовським]] («січовим батьком») в с. [[Завалля (Снятинський район)|Завалля]] [[Снятин]]ського [[повіт]]у [[5 травня]] [[1900]] року. Далі «Січі» створилися в [[Коломия|Коломийському]] і [[Городенка|Городенківському]] повітах, поширилися в Галичині і Буковині.
<br>

----
Назва:[[Стась Анатолій Олексійович]] 

-Знайдено: + '''Анато́лій Олексі́йович Стась''' (*&nbsp;[[5 травня]] [[1927]]) — український письменник.
<br>

----
Назва:[[Нетішин]] 
[[Файл:Netishyn. Khmelnitsky oblast. Ukraine. 2010.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[5 травня]] [[1981]]&nbsp;— указом Президії [[Верховна Рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] село Нетішин віднесено до категорії [[Селище міського типу|селищ міського типу]]
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Римша Андрій]] 

Підзаголовок:== Творчість ==<br>
Знайдено: + Автор «Хронології»&nbsp;— віршованого пояснення назв місяців церковнослов'янською, гебрейською й старобілоруською мовами, виданої [[Іван Федорович|Іваном Федоровичем]] [[5 травня]] [[1581]] року в [[Острог|Острозі]] («которогося месеца што за старых веков д<SMALL>Ђ</SMALL>ело короткое описаніе»); перше друковане видання віршованого твору, [[епіграма|епіграм]] й [[Ода|од]] на герби Л.Сапіги (у «Статуті», 1588), Ф.Скумина (в «Апостолі», [[Вільнюс|Вільна]] [[1591]]) й інших; розповіді про воєнні дії князя К.Радзівіла (1585). 
<br>

----
Назва:[[Сабін-Гус Юрій Давидович]] 

-Знайдено: + '''Юрій Давидович Сабін-Гус (Сабінін)''' ([[5 травня]] [[1882]], [[Тбілісі]]&nbsp;— [[8 березня]] [[1958]], [[Донецьк]])&nbsp;— оперний співак-[[бас]]. [[Народний артист України]] з [[1949]] року.
<br>

----
Назва:[[Середина-Буда]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[5 травня]] [[1918]] року відповідно до «Телеграми про замирення на німецько-українському фронті» місто Середина-Буда опинилася в «[[Нейтральна смуга|нейтральній зоні]]». Тут формувалися повстанські загони [[Боженко Василь Назарович|Боженка]] та [[Щорс Микола Олександрович|Щорса]], тут бували [[Косіор Станіслав Вікентійович|Станіслав Косіор]], [[Артьом|Артьом (Сергєєв)]], [[Бубнов Андрій Сергійович|Андрій Бубнов]], [[Затонський Володимир Петрович|Володимир Затонський]], [[Коцюбинський Юрій Михайлович|Юрко Коцюбинський]], [[Примаков Віталій Маркович|Віталій Примаков]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Левін Борис Наумович]] 

-Знайдено: + '''Бори́с Нау́мович Ле́він''' ({{н}}[[5 травня]] [[1919]], м. [[Чернігів]], [[Російська імперія]] — {{†}}[[28 червня]] [[2002]], м. [[Полтава]], [[Україна]]) — [[Україна|український]] та [[Росія|російський]] [[письменник]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 травня]] [[1919]] року в місті [[Чернігів|Чернігові]].
<br>

----
Назва:[[Дімаров Анатолій Андрійович]] 

-Знайдено: + '''Анато́лій Андрі́йович Діма́ров''' (*[[5 травня]] [[1922]], [[Миргород]], тепер [[Полтавська область|Полтавської обл.]])&nbsp;— український [[прозаїк]]. Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державної премії України імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] (1982).
<br>
-Знайдено: + Письменник Анатолій Дімаров народився [[5 травня]]&nbsp;[[1922]]&nbsp; на хуторі Гараськи (офіційно Миргород) на [[Полтавщина|Полтавщині]] в сім'ї учителя Андроніка Гарасюти. Коли родину розкуркулили, батьки заради безпеки дітей розлучилися: мати вказала що чоловік помер, змінила документи і дала дітям своє дівоче прізвище. Анатолій виріс під прізвищем Дімаров.<ref>Дімаров А. Прожити й розповісти // Березіль.- '98. No 3/ 4.- С.71.</ref>
<br>

----
Назва:[[Путін Володимир Володимирович]] 
[[Файл:Vladimir Putin 16 August 2001-1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * 25 травня 1998 року призначений першим заступником керівника Адміністрації президента Російської Федерації, відповідальним за роботу з регіонами. До моменту призначення вважався однією з найвпливовіших фігур в Кремлі<ref>[http://www.kommersant.ru/doc.aspx?</ref><br>
-Знайдено: + * 25 травня в Москві відбулася значна техногенна катастрофа. В результаті аварії на підстанції Чагино відбувся збій в енергосистемах, без електрики залишилися близько 2&nbsp;млн чоловік. Аварія також торкнулася Московської, Тульської і Калузької областей.
<br>
-Знайдено: + [[5 травня]] Голова ЦВК Росії оголосив про те, що вибори президента Росії відбулися, переможцем на них втретє став В.&nbsp;В.&nbsp;Путін. За даними ЦВК після обробки 99,3% бюлетенів Путін отримав 63,75% голосів. Там чином, вибори відбулись в один тур. Найбільшу підтримку Путін отримав в республіках Північного Кавказу: в Дагестані та Інгушетії він отримав трохи більше 90%, а в Чеченській Республіці&nbsp;— майже 100. Великий відсоток голосів було віддано за Путіна на Поволжі: в Татарстані він отримав 83%, в Башкирії&nbsp;— 81%, а в Мордовії&nbsp;— 89%.
<br>

<br>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Конотоп]] 
[[Файл:RizdvaBogoroditzi.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Костель Григорій Григорович]] народився [[5 травня]] 1947 року в селі Заболотово, Кролевецького району, Сумської обл. Вся його трудові і творча діяльність пов'язана з містом Конотоп. Початок трудової діяльності з 1967 року, директором Конотопського районного будинку культури. На думку фахівців, найуспішніший режисер народного театру. Заслужений працівник культури України. Живе в місті Конотоп, в селищі «Загребелля».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Воробкевич Сидір Іванович]] 

-Знайдено: + '''Си́дір Воробке́вич''' (* [[5 травня]] [[1836]], [[Чернівці]]&nbsp;— †[[19 вересня]] [[1903]], ''там же'')&nbsp;— [[Україна|український]] [[Буковина|буковинський]] [[письменник]], [[композитор]], музично-культурний діяч, православний священик, [[педагог]], редактор часописів [[Буковина|Буковини]], [[художник]]. Мав псевдоніми: ''Данило Млака, Демко Маковійчук, Морозенко, Семен Хрін, Ісидор Воробкевич, С.Волох'' та інші.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився Сидір Іванович Воробкевич 5 травня 1836&nbsp;р. в Чернівцях у родині вчителя філософії і богослов'я. Залишившись у дитинстві круглим сиротою, він разом із сестрою і молодшим братом Григорієм, що теж став відомим на Буковині громадсько&nbsp;— культурним діячем і письменником, виховувався дідом і бабою в містечку Кіцмань. Тут здобув початкову освіту (навчався у 4&nbsp;— класовій німецькій школі).
<br>

----
Назва:[[Ткаченко Георгій Кирилович]] 

-Знайдено: + '''Георгій Кирилович Ткаченко''' (23.IV с.с.[[5 травня]] [[1898]], с. Глушково, [[Курська область]]&nbsp;— 11.XII.[[1993]], [[Київ]])&nbsp;— український [[бандурист]].
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Королюк Параска Василівна]] 
[[Файл:Paraska Korolyuk.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Пара́ска Васи́лівна Королю́к''', (також відома як '''баба Параска'''; [[5 травня]] [[1939]] — [[26 листопада]] [[2010]], с. [[Кошилівці]])&nbsp;— активна учасниця [[Помаранчева революція|Помаранчевої революції]] та подальших політичних подій в [[Україна|Україні]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Орден Богдана Хмельницького (Україна)]] 

-Знайдено: + |ПершеНагородження = III&nbsp;ст.&nbsp;— [[7 травня]] [[1995]]{{-}}II&nbsp;ст.&nbsp;— [[27 березня]] [[1997]]{{-}}I&nbsp;ст.&nbsp;— [[5 травня]] [[1999]]
<br>

----
Назва:[[ГУАМ]] 
[[Файл:GUAM Summit 2006.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Організація за демократію та економічний розвиток ГУАМ'''&nbsp;— регіональне об'єднання чотирьох держав: [[Грузія|Грузії]], [[Україна|України]], [[Азербайджан|Азербайджанської Республіки]] та [[Молдова|Республіки Молдова]]. В основі утворення цієї форми співробітництва лежить єдність позицій країн із подібними політичними й економічними зовнішніми орієнтаціями. Організація була створена [[1997]] року для протистояння впливу Росії в регіоні й отримала підтримку Сполучених Штатів. У [[1999]] організація була перейменована у '''ГУУАМ''' завдяки вступу Республіки [[Узбекистан]] до неї, яка, однак, вийшла з організації [[5 травня]] [[2005]], викликавши повернення початкової назви. Штаб-квартира розташована у [[Київ|Києві]] на [[Майдан Незалежності|Майдані Незалежності]].
<br>
-Знайдено: + [[5 травня]] [[2005]] року президент Республіки Узбекистан оголосив про вихід з ГУУАМ, що спричинило повернення старої назви.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Балога Віктор Іванович]] 
[[Файл:BVI-signature1.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | початок_терміну6  = [[5 травня]] [[1999]]
<br>
-Знайдено: + | кінець_терміну7   = [[5 травня]] [[1999]]
<br>
-Знайдено: + [[5 травня]] [[1999]] призначений головою Закарпатської обласної державної адміністрації<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/477/99 Указ Президента України від 05.05.1999 №&nbsp;477/99 «Про призначення В. Балоги головою Закарпатської обласної державної адміністрації»]</ref>.
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Петропавлівська Борщагівка]] 
[[Файл:Pietropawłowska Borszczagiwka - szkoła.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 травня]] [[2002]] року відбулося перше богослужіння в новозбудованому [[Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Петропавлівська Борщагівка)|храмі на честь Різдва Пресвятої Богородиці]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ніжинські огірки]] 

-Знайдено: + Вважається, що першими селекціонерами, засолювачами і розповсюджувачами ніжинських огірків були місцеві [[греки]], що оселилися тут у середині [[17 століття|XVII століття]] після перемоги українців у [[Національно-Визвольна війна 1648-1657 рр.|Національно-Визвольній війні]] [[1648]]—[[1657|57]] років&nbsp;— тоді спеціальним універсалом від [[5 травня]] [[1657]] року гетьман [[Богдан Хмельницький|Хмельницький]] надав грекам право на самоврядування, звільнив від сплати будь-яких податків і дозволив не виконувати державні повинності. Греки-прибульці швидко освоїлися і розгорнули широкомасштабну торгівлю в Україні, встановили ділові зв'язки з Австрією, Німеччиною, Італією, Польщею, Росією, Туреччиною, вони розбудовували Ніжин (звели церкву, школу, [[магістрат]]) і займались [[Сільське господарство|сільським господарством]] у околицях. Саме з Греції, за переказами, переселенці привезли з собою насіння мініатюрних огірків, незнаних досі в Україні. У [[Заплава|заплаві]] річки [[Остер (річка)|Остер]] вони почали вирощувати ці огірки, відтак [[Соління|солити]] їх за своїм особливим рецептом. Приготовлені в такий спосіб хрусткі огірочки виявилися чудовою закускою і користувалися популярністю в окрузі, і незабаром вирощування і приготування ніжинських огірків поширилося на ближні села, зокрема [[Бобрик (Ніжинський район)|Бобрик]] та [[Липів Ріг|Липовий Ріг]]. 
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Дністрянський Станіслав Северинович]] 

-Знайдено: + '''Станісла́в Севери́нович Дністря́нський''' (*[[13 листопада]] [[1870]], [[Тернопіль]]&nbsp;— †[[5 травня]] [[1935]], [[Ужгород]])&nbsp;— академік, вчений-правник, політичний діяч.
<br>
-Знайдено: + Помер С. Дністрянський 5 травня 1935 року в Ужгороді.
<br>

----
Назва:[[Конституційний процес в Україні]] 

-Знайдено: + У Харкові, [[15 травня]] [[1929]]&nbsp;р., відбувся XI Всеукраїнський з'їзд рад робітничих, селянських і червоноармійських депутатів під головуванням [[Петровський Григорій Іванович|Г. Петровського]], який ухвалив затвердити нову Конституцію (основний закон) Української Соціалістичної Радянської Республіки<ref>[http://static.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1929.html Конституція (основний закон) Української соціялістичної радянської республіки від 1929&nbsp;р.]</ref>. Конституція 1929&nbsp;р. склалася на основі тих змін у державному будівництві, в політичному та економічному житті УСРР, які відбулися в період з 1919 по 1929 рік, на базі першої Конституції СРСР.
<br>
-Знайдено: + Уже [[2 квітня]] [[1996]]&nbsp;р. Верховна Рада України винесла питання про проект Конституції України до порядку денного пленарних засідань, а [[17 квітня]] [[1996]]&nbsp;р. розпочався його розгляд. У парламенті над проектом спочатку працювала міжфракційна ініціативна група, а з [[5 травня]] [[1996]]&nbsp;р.&nbsp;— створена на її основі Тимчасова спеціальна комісія з доопрацювання проекту Конституції України на чолі з народним депутатом України [[Сирота Михайло Дмитрович|М.&nbsp;Д.&nbsp;Сиротою]].
<br>
-Знайдено: + Більшість положень Закону про внесення змін до Конституції України набули чинності з [[1 січня]] [[2006]]&nbsp;р., а вже з [[25 травня]] [[2006]] p., коли після складення присяги народними депутатами України набула своєї каденції [[Верховна Рада України V скликання]], обрана за оновленою пропорційною системою, всі без винятку положення Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004&nbsp;р. стали чинними.
<br>

----
Назва:[[Ірина Вільде]] 
[[Файл:Pamjatnyk Wilde.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іри́на Ві́льде''' (справжнє ім'я ''Дарина Дмитрівна Макогон''; [[5 травня]] [[1907]], [[Чернівці]]&nbsp;— [[30 жовтня]] [[1982]], [[Львів]])&nbsp;— українська письменниця. Донька письменника й педагога [[Макогон Дмитро Якович|Дмитра Макогона]], мати [[Ярема Полотнюк|Яреми Полотнюка]].
<br>
Підзаголовок:== Література ==<br>
Знайдено: + * ''Гусар Ю.'' Цвітуть яблуні між троянд і терня: [5 травня - 105 років від дня народження письменниці Ірини Вільде] / Юхим Гусар // Буковинське віче. 2012.- 4 травня (№ 18).- С. 4.
<br>
Підзаголовок:== Література ==<br>
Знайдено: + * [[Урода Борис Іванович|''Урода Борис'']], ''Спігер Віктор''. Місто зустрічає митців: Тиждень літератури і мистецтва на Поділлі // Прапор Жовтня (Кам'янець-Подільський).&nbsp;— 1971.&nbsp;— 25 травня.&nbsp;— С. 1.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Іщенко Юрій Якович]] 
[[Файл:Іщенко.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іщенко Юрій Якович''' (* [[5 травня]] [[1938]], [[Херсон]])&nbsp;— український [[композитор]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Список академіків НАН України]] 
[[Файл:Dobrokhotov Nikolai Nikolaevich 1932.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Г ===<br>
Знайдено: + |[[5 травня]] [[1932]]
<br>
Підзаголовок:=== Г ===<br>
Знайдено: + | [[15 травня]] [[1854]]
<br>

<br>Зобр:39шт.
----
Назва:[[Ганна Барвінок]] 
[[Файл:ГаннаБарвінок2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Га́нна Барві́нок''' (насправді&nbsp;— '''Олекса́ндра Михай́лівна Білозе́рська-Кулі́ш'''; *[[23 квітня]] ([[5 травня]]) [[1828]], хутір Мотронівка, нині у складі с. [[Оленівка (Борзнянський район)|Оленівка]] [[Борзнянський район|Борзнянського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]&nbsp;— †23 червня ([[6 липня]]) [[1911]], там же)&nbsp;— українська письменниця. Ще один псевдонім&nbsp;— '''А.&nbsp;Нечуй-Вітер'''.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Василь (Липківський)]] 
[[Файл:Vasyl Lypkivskiy memorial plaque Kyiv.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 травня]] [[1920]] року ВПЦР звернулася з листом до української православної громадськості, в якому проголосила автокефальною православну церкву в Україні. Ситуація, щоправда, ускладнювалася відсутністю власного єпископату. Гарячкові пошуки ВПЦР єпископів&nbsp;— прихильників автокефалії&nbsp;— за відсутності матеріальних засобів, без державної підтримки, при невизначеності самої ради, були нелегкими. Усе разом взяте вкрай загострило стосунки у церковному житті України.
<br>
-Знайдено: + Зусиллями Липківського і його однодумців [[14 жовтня]] [[1921]] року на [[Покрова Пресвятої Богородиці|Свято Покрови]] у Софії Київській нарешті було скликано перший Всеукраїнський Церковний Собор, який підтвердив постанову ВПЦР від 5 травня 1920 року про автокефалію Української православної церкви.
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Кравців Богдан Миколайович]] 
[[Файл:Organization_of_Ukrainian_Nationalists-M.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Народ. 5 травня 1904&nbsp;р. у с. [[Лоп'янка]] Долинського повіту ([[Галичина]]) в
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Донбас Арена]] 

Підзаголовок:== Місткість ==<br>
Знайдено: + Рекорд відвідуваності Донбас Арени встановлено 5 травня 2010 року, під час матчу «Шахтар» Донецьк&nbsp;— «Динамо» Київ, який відвідали 52 518 уболівальників<ref>{{cite news |url=http://donbass-arena.com/ru/news/?</ref><br>
Підзаголовок:== Місткість ==<br>
Знайдено: + id=13089|title=Новый рекорд «Донбасс Арены»|publisher=[http://donbass-arena.com]|date=[[5 травня|05.05]].[[2010]] |accessdate=}} {{ref-ru}} </ref>. Через два роки, 7 квітня 2012, у матчі тих же суперників було встановлено новий рекорд&nbsp;— 53 207 чоловік.<ref> [http://shakhtar.com/ua/matches/events/ Шахтар 2:0 Динамо] </ref>
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[День Європи]] 
[[Файл:Big european flag at Strasbourg (France) - Europe Day 2009.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Рада Європи святкувала однойменне свято у день свого заснування [[5 травня]] [[1949]]&nbsp;р. до [[1964]]&nbsp;р.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ляпіна Ксенія Михайлівна]] 

-Знайдено: + | кінець1 = [[25 травня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + | початок2 = [[25 травня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + '''Ля́піна Ксе́нія Миха́йлівна''' ({{н}}[[5 травня]] [[1964]], [[Київ]])&nbsp;— український [[політик]], [[народний депутат України]]. Заступник голови партії «[[За Україну!<br>

----
Назва:[[Білецький Леонід Тимофійович]] 

-Знайдено: + '''Леоні́д Тимофі́йович Біле́цький''' ([[5 травня]] [[1882]], с. [[Листвинівка]] [[Київська губернія|Київської губернії]], нині [[Народицький район|Народицького району]] [[Житомирська область|Житомирської області]]&nbsp;— [[5 лютого]] [[1955]], [[Вінніпеґ]])&nbsp;— український [[літературознавець]]. Доктор філології (1936). Президент [[Українська вільна академія наук|Української вільної академії наук]] (1948—1952). Дійсний член [[НТШ]].
<br>

----
Назва:[[Виступ полуботківців]] 
[[Файл:Vynnychenko.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Дедалі виразніше ці супереченості дали себе знати в дебатах на І Всеукраїнському військовому з'їзді ([[Київ]], [[5 травня|5]]—[[8 травня]] 1917 року), коли представникам Центральної Ради, українських національних партій довелось буквально гасити [[радикалізм]] значної частини делегатів та боротись за пом'якшення формулювань рішень, що ухвалювались.
<br>

<br>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Кондратюк Микола Кіндратович]] 
[[Файл:Могила Миколи Кондратюка.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 травня]] [[1931]]&nbsp;року в місті [[Старокостянтинів|Старокостянтинові]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]] в родині [[Військовослужбовець|військового]]. [[Дитинство]] провів у [[Полтава|Полтаві]]; по закінченні семирічної школи навчався у фабрично-заводському училищі при Полтавському вагоноремонтному заводі, працював монтажником на будівництві Кременчуцького машинобудівного заводу; водночас, [[1950]] році, отримав музичну освіту в [[Полтавське державне музичне училище імені Миколи Лисенка|Полтавському музичному училищі]]. Під час служби в [[Радянська армія|Радянській армії]] був стройовим заспівувачем, солістом Ансамблю пісні й танцю Київського військового округу ([[1953]]).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес»]] 

-Знайдено: + [[5 травня]] [[1945]] наказом №&nbsp;193 Народного комісара авіаційної промисловості [[СРСР]] А.&nbsp;І.&nbsp;Шахуріна на заводі №&nbsp;478 було створено дослідно-конструкторське бюро з розробки нових та модернізації раніше створених авіаційних двигунів середньої і малої потужності для цивільної авіації.
<br>

----
Назва:[[Реальність фантастики]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + У [[2008]] році журнал змінив власника та [[видавець|видавця]]. Наприкінці квітня було офіційно оголошено про злиття [[Видавничий дім «Мій комп'ютер»|Видавничого дому «Мій комп'ютер»]] (і його видань) з [[холдинг]]ом «[[Софт-Прес]]». [[5 травня]] 2008 [[редакція]] переїхала в нове приміщення («Софт-Преса») і були змінені номери редакційного телефону і поштової адреси. Це спричинило за собою вихід чергового (і здвоєного) номера «Реальності фантастики» тільки через кілька місяців&nbsp;— у серпні 2008.
<br>

----
Назва:[[Державний музей-заповідник «Битва за Київ у 1943 році»]] 
[[Файл:Museum-preserve3.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:==Експозиція==<br>
Знайдено: + * [[Діорама]] «Битва за Київ. Лютізький плацдарм 1943 рік.». Відкрита [[5 травня]] [[1980]] року. Розміри полотна 29 Х 7. Автор [[Присєкін. Микола Сергійович|М. С. Присєкін]]<ref>{{КЕД}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Всеукраїнська партія миру та єдності]] 

-Знайдено: + '''Всеукраї́нська па́ртія Ми́ру і Є́дності (ВПМЄ)'''&nbsp;— сучасна українська політична партія. Зареєстрована [[5 травня]] [[2000]] року. 
<br>

----
Назва:[[Новомиргород]] 
[[Файл:Веселка над Новомиргородом.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Перебуваючи з [[1795]] року у складі [[Вознесенськ]]ої губернії, Новомиргород славився як значний торговий центр [[степ]]ової України. Станом на [[1914]] рік, щороку тут відбувалося чотири [[Ярмарка|ярмарки]]: Похвальний ([[11 березня]]&nbsp;— [[13 березня]]), Вознесенський ([[3 травня]]&nbsp;— [[5 травня]]), Різдва [[Діва Марія|Богородиці]] ([[8 вересня]]&nbsp;— [[12 вересня]]) та Дмитрівський ([[20 жовтня]]&nbsp;— [[26 жовтня]]). [[Базар (торгівля)|Базари]] збирались один раз на два тижні, по [[неділя]]м.<ref>Приложение к отчету Елисаветградской Уездной Земской Управы за 1913 год. / Статистико-экономический обзор по Елисаветградскому уезду Херсонской губернии за 1913 год. Составлен статистическим отделением.&nbsp;— Елисаветград, Типография Елисаветградского уездного земства.&nbsp;— 1914.&nbsp;— С. 41.</ref> Крім того, щоранку тут збирались торги. В [[1863]] році в Новомиргороді існувало два магазини, 30 лавок, 8 харчових закладів, готель та 8 постоялих дворів.<ref>Экономическое состояние городских поселений Европейской России в 1861–1862 гг. Часть 2.&nbsp;— СПб., 1863.&nbsp;— С. 36.</ref>
<br>

<br>Зобр:39шт.
----
Назва:[[Содомора Андрій Олександрович]] 
[[Файл:Andriy Sodomora yellow.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[31 грудня]] [[2008]] Андрію Содоморі присуджено звання [[професор]]а, а [[5 травня]] [[2012]] року&nbsp;— звання почесного громадянина міста Львова.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Аккерманська фортеця]] 
[[Файл:Belgorod vlasenko.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Біля лиману, навпроти башти Овідія, височіє «башта Пушкіна». Вона по праву носить ім'я поета: [[Пушкін Олександр Сергійович|Пушкін]] був у місті, фортеці. Оду «Вольность», як і інші волелюбні вірші, що пробуджували революційний протест, царський уряд не пробачив молодому поету. Покарання прослідувало негайно. Згідно з указом його величності государя Олександра Павловича, [[5 травня]] [[1820]] року Пушкін відправлений «за потребами» служби до головного опікуна колоністів Південного краю Росії, до генерал-лейтенанта Інзова. Майже 3 роки прожив поет у вигнанні в [[Кишинів|Кишиневі]]. Південне заслання закінчилося [[Одеса|Одесою]] (там Пушкін перебував 13 місяців). Саме в Кишинівський період Пушкін відвідав Аккерман. Подробиці перебування Пушкіна в Аккермані зберегло для нас свідчення супутника поета&nbsp;— підполковника [[Ліпранді Іван Петрович|Івана Петровича Ліпранді]]. [[14 грудня]] [[1821]] року Ліпранді прямує до Аккерману для розслідування подій у Камчатському піхотному полку. З ним відправляється з Кишинева і Пушкін. Всього три дні: 14-16 грудня 1821 року провів поет у Аккермані 15 грудня комендант фортеці підполковник Кюрто, колишній вчитель фехтування юного ліцеїста Пушкіна, запросив поета до себе у фортецю на обід. Пушкін з фортеці повернувся за північ. Він був дуже схвильований. Адже ці місця нагадали йому про такого ж вигнанця, великого [[Овідій|Овідія]]. Саме тут у фортеці у поета визрів задум створення знаменитих послань «К Овидию» і народилися рядки послань:
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Філіндаш Євген Васильович]] 

-Знайдено: + | кінець1 = [[25 травня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + | початок2 = [[25 травня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + '''Євге́н Васи́льович Філінда́ш''' ({{н}} [[5 травня]] [[1977]], місто [[Київ]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. [[Народний депутат України]] [[Народні Депутати Верховної Ради України 4-го скликання|4-го]] та [[Народні Депутати Верховної Ради України 5-го скликання|5-го]] скликань.
<br>

----
Назва:[[Євдокимов Валерій Олександрович]] 

-Знайдено: + З [[15 травня]] [[2002]] по [[17 травня]] [[2005]] у фракції Соціал-демократичної, з [[15 червня]] [[2005]] по [[5 травня]] [[2006]]&nbsp;— у фракції Народної партії. Секретар [[Комітет Верховної Ради України з питань правової політики|Комітету Верховної Ради України з питань правової політики]] (червень 2002 — травень 2006)
<br>

----
Назва:[[Гайдош Іштван Ференцович]] 

-Знайдено: + '''Іштван Ференцович Гайдош''' (*[[5 травня]] [[1971]], [[Берегове]])&nbsp;— угорський політик в Україні, народний депутат України 7 скликання від Партії регіонів. 
<br>

----
Назва:[[25-а повітряно-десантна бригада (Україна)]] 
[[Файл:25abrange.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Відповідно до наказу МО України від [[5 травня]] [[1993]] року в місті [[Болград]] [[Одеської області]] на базі [[98-а повітряно-десантна дивізія (СРСР)|98-ої гвардійської повітряно-десантної дивізії]] почато формування [[1 аеромобільна дивізія|1-ої аеромобільної дивізії]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]]. На базі 217-го гвардійського парашутно-десантного полку зі складу 98-ої пдд&nbsp;— формується '''25-а повітряно-десантна бригада'''.
<br>

<br>Зобр:23шт.
----
Назва:[[Браунер Олександр Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Олекса́ндр Олекса́ндрович Бра́унер''' (*[[25 січня]] [[1857]], [[Сімферополь]]&nbsp;— †[[5 травня]] [[1941]], Одеса)&nbsp;— український [[зоологія|зоолог]].
<br>

----
Назва:[[Коротюк Вадим Іванович]] 

-Знайдено: + '''Коротю́к Вади́м Іва́нович''' ({{н}} [[5 травня]] [[1963]], смт [[Карнаухівка]], [[Дніпродзержинськ]], [[Дніпропетровська область]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. [[Народний депутат України]]. Член партії [[ВО «Батьківщина»]].
<br>

----
Назва:[[Держпром]] 
[[Файл:Kharkov350 R.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Дійсний проект Будинку Державної промисловості було обрано за результатами [[конкурс]]у, оголошеного [[5 травня]] [[1925]] року. Авторами конкурсної програми були інженер-будівельник Я.&nbsp;І.&nbsp;Кенський і [[професор]] [[Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»|Харківського технологічного інституту]] [[Молокін Олександр Георгійович|Олександр&nbsp;Молокін]]. На конкурс було представлено 19 [[проект]]ів. Першу [[премія|премію]] отримала робота ''«Непроханий гість»'' [[Санкт-Петербург|ленінградських]] [[архітектор|архітекторів]] [[Серафімов Сергій Савич|Сергія Серафимова]], [[Кравець Самуїл Миронович|Самуїла Кравця]] і [[Фельгер Марк Давидович|Марка Фельгера]].
<br>

<br>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Гавриленков Микола Протасович]] 

-Знайдено: + '''Гавриленков Микола Протасович''' ([[5 травня]] [[1933]]) — голова правління «Хорольського молококонсервного комбінату дитячих продуктів».  Понад 35 років працює в галузі виробництва сухих молочних продуктів для дітей першого року життя. 
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 травня]] 1933 року в селі Чурилово [[Руднянський район|Руднянського району]] [[Смоленська область|Смоленської області]] ([[Росія]]). Протягом [[1952]]—[[1953]] років навчався в Сичовській школі механізації Смоленської області. З [[1958]] по [[1964]] рік навчався в Гур'євському технікумі молочної промисловості (Росія). 
<br>

----
Назва:[[Скопенко Віктор Васильович]] 
[[Файл:Могила Віктора Скопенка.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[1985]]—[[2008]]&nbsp;рр.&nbsp;— [[ректор]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]. [[11 квітня]] [[2008]] року Указом Президента України [[Віктор Ющенко|Віктора Ющенка]] скасовано наказ про призначення Скопенка ректором КНУ. [[5 травня]] [[Президент]] змінив формулювання&nbsp;— [[ректор]]а було звільнено з посади у зв'язку з виходом на пенсію.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[1-а аеромобільна дивізія (Україна)]]
[[Файл:45 АеМБр.png|міні|194x194пкс]]
-Знайдено: + Відповідно до наказу [[Міністр оборони України|МО України]] від [[5 травня]] [[1993]] року в місті [[Болград]] [[Одеської області]] на базі 98-ої гвардійської [[повітряно-десантна дивізія|повітряно-десантної дивізії]] почато формування '''''1-ої аеромобільної дивізії''''' [[Збройні сили України|Збройних Сил України]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Халимоненко Григорій Іванович]] 

-Знайдено: + '''Григо́рій Іва́нович Халимо́ненко''' (*[[5 травня]] [[1941]] р. в с. Товкачівка Прилуцького району Чернігівської області)&nbsp;— український [[Сходознавство|сходознавець]]—[[Тюркологія|тюрколог]] і [[Картвелологія|картвелолог]], [[перекладач]], [[критик]],  [[професор]], доктор [[філологія|філологічних]] наук. 
<br>
-Знайдено: + Григорій Іванович Халимоненко народився [[5 травня]] [[1941]] року в селі [[Товкачівка]] [[Прилуцький район|Прилуцького району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. Рано&nbsp;— у 5 років лишився повним сиротою.
<br>

----
Назва:[[Львівська архідієцезія]] 
[[Файл:Lviv diocese location.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Колишня [[Палац римо-католицьких архієпископів|резиденція львівських митрополитів]], передана остаточно церкві владою [[5 травня]] [[2004]] р., частково відремонтована, зараз готується до завершального ремонту.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Харківський тролейбус]] 
[[Файл:2-й троллейбус.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Перші тролейбуси (10 [[ЯТБ-4]]) прийшли в [[Харків]] у березні [[1939]]&nbsp;р. [[1 травня]] [[1939]]&nbsp;р. в урочистій обстановці була відкрита перша лінія харківського тролейбуса. Довжина першої лінії склала 6,6 км. Вона пройшла за таким маршрутом:''Будинок Червоної Армії (Університетська гірка)&nbsp;— [[Університетська вулиця (Харків)|вул. Університетська]]&nbsp;— Спартаківський провулок&nbsp;— [[Площа Конституції (Харків)|площа Тевельова (площа Конституції)]]&nbsp;— [[Сумська вулиця (Харків)|вул. Карла Лібкнехта (вул. Сумська)]]&nbsp;— [[Парк імені Максима Горького (Харків)|ЦПКіВ ім. Горького]] (назад так само)''. [[5 травня]] [[1939]]&nbsp;р. харківський тролейбус почав працювати в звичайному режимі. До жовтня 1939 були побудовані односторонні тролейбусні лінії по спуску Халтуріна і за площами [[Площа Конституції (Харків)|Тевельова (Конституції)]], [[Площа Рози Люксембург (Харків)|Рози Люксембург]] і [[Пролетарська площа (Харків)|Пролетарської]] від Спартаківської провулка до спуску Халтуріна, а також двостороння лінія по [[Купецький міст (Харків)|Купецькому мосту]], площі Карла Маркса, вулиці Карла Маркса та вулиці Червоноармійської до [[Привокзальна площа (Харків)|Привокзальній площі]], у зв'язку з чим [[7 листопада]] [[1939]]&nbsp;р. був відкритий тролейбусний маршрут №&nbsp;2 [[Центральний парк культури і відпочинку ім. Горького (Харків)|Горпарк]]&nbsp;— [[Харків-Пасажирський|Південний вокзал]]. У жовтні 1941&nbsp;р. тролейбусний рух у Харкові припинено у зв'язку з [[Німецька окупація Харкова|окупацією міста німецькими військами]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Львівський трамвай]] 
[[Файл:Львівському трамваю 100 років.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Перший в [[Україна|Україні]] кінний трамвай було відкрито у [[Львів|Львові]] [[3 травня]] [[1880]] року. З [[5 травня]] введена оплата проїзду. [[Діло (газета)|Газета «Діло»]] з цього приводу писала:
<br>
-Знайдено: + {{Цитата|Львівський трамвай розпочав 5 травня правильний рух по квитках з площі Митної до казарм Фердинанда. Кожні 9 хвилин від'їжджає вагон від переду казарм. П'ять вагонів будуть їздити 19 разів щодня, отже 95 разів можуть сідати пасажири на станціях, де зупиняється вагон. Спочатку всі вагони трамвая були у всякій порі дня битком набиті. Зрештою, більшість сідала з цікавості}}
<br>
-Знайдено: + У [[1893]] році львівський магістрат оголосив тендер на будівництво ліній електричного трамвая та електростанції потужністю 400 кінських сил (300 кВт), бо кінний трамвай вже не справлявся зі зростаючими потребами у перевезенні. Його виграла [[Відень|віденська]] фірма «Сіменс&Гальське», яка зобов'язувалася після двох років експлуатації на вимогу міської ради, якщо така буде, продати місту трамвай. [[23 березня]] [[1893]] року був затверджений бюджет проекту.<ref>[http://www.liveinternet.ru/users/venividi/post82613571 З історії електроенергії у Львові] {{ref-ru}}</ref> Він склав 880 тис. крон. Будівництво лінії електричного трамвая почалося у вересні [[1893]] року. Вже [[15 травня]] [[1894]] року львівська газета «Діло» писала:
<br>

<br>Зобр:20шт.
----
Назва:[[Оринин]] 

-Знайдено: + * Молдован Ельвіра Степанівна ([[5 травня]] [[1984]])&nbsp;— аспірант Хмельницького університету управління і права, автор поетичних збірок «Полювання на муку»(2002), «Тінь в шухляді» (2003).
<br>

----
Назва:[[Патринці]] 

-Знайдено: + * [[Безручко Іван Григорович]] ([[5 травня]] [[1922]])&nbsp;— український [[фольклорист]].
<br>

----
Назва:[[Боделан Руслан Борисович]] 

-Знайдено: + Після зміни влади в Україні, [[26 квітня]] [[2005]] року&nbsp;— проти Боделана порушена кримінальна справа за фактом зловживання службовим становищем на користь третіх осіб, [[5 травня]] [[2005]] року&nbsp;— оголошений в міжнародний розшук. У [[2010]]&nbsp;р. кримінальні справи проти Боделана було закрито.
<br>

----
Назва:[[Гончаренко Агапій Онуфрійович]] 
[[Файл:Ukrania in California.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Гончаренко Агапій Онуфрійович''' ({{lang-en|Agapius Honcharenko}}, справжнє ім'я: Андрій Гумницький; *[[31 серпня]] [[1832]] с. [[Криве (Попільнянський район)|Кривин]] [[Радомисльський повіт|Радомишльського повіту]] [[Київська губернія|Київської губернії]]&nbsp;— †[[5 травня]] [[1916]] [[Каліфорнія]] [[США]])&nbsp;— відомий український священик, правозахисник та громадський діяч, один із перших українських політичних емігрантів.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер він 5 (за іншими даними&nbsp;— 3 або 6) травня 1916&nbsp;р. Похований разом із дружиною на фермі, яку занесено до офіційного списку історичних місць Каліфорнії під номером 1025. 15 травня 1999 року колишній хутір Агапія Гончаренка було оголошено державним заповідником «Україна».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пеунов Вадим Костянтинович]] 

-Знайдено: + ** Орден «За мужність» II&nbsp;ст. ([[5 травня]] [[2008]])&nbsp;— ''за особисту мужність і самопожертву, виявлені в боротьбі з фашистськими загарбниками за свободу і незалежність Вітчизни, вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/418/2008 Указ Президента України №&nbsp;418/2008 від 5 травня 2008 року «Про відзначення державними нагородами України ветеранів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років з нагоди Дня Перемоги 9 травня»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Любович Юрій Васильович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[5 травня]] [[1993]] року «за значний особистий вклад у розвиток і популяризацію українського мистецтва, високу професійну майстерність» надано звання «[[Заслужений діяч мистецтв України]]».
<br>

----
Назва:[[Металіст (стадіон)]] 
[[Файл:Spidercam на стадіоні Металіст 3 квітня 2010 Артем В Коновалов (00).JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[14 жовтня]] [[2008]]&nbsp;р. на засіданні комісії з питань спільної власності територіальних громад [[Харківська обласна рада|Харківської обласної ради]] начальник управління комунальної власності облради Анатолій Поливаний повідомив, що волейбольне та баскетбольне поля спорткомплексу «Металіст» планується списати з балансу підприємства. Вони були введені в експлуатацію в [[1970]]&nbsp;р. Знос полів передбачений робочим проектом реконструкції стадіону.<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/77894/index.html Волейбольное и баскетбольное поля харьковского КП «Металлист» планируется ликвидировать]</ref>.  З листопада [[2008]]&nbsp;р. східна труба закрита для вболівальників у зв'язку з будівництвом над нею покрівлі. Розпочато установку ферм, які будуть підтримувати дах&nbsp;— [[13 листопада]] було встановлено перша кроквяна ферма<ref>[http://www.metallist.kharkov.ua/content/view/993/97/ Нові фотографії стадіону] {{ref-ru}}</ref>. Маса однієї ферми&nbsp;— 14,8 т, загальна вага покрівлі складе 3,4 тис. т<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/79729/index.html Східна трибуна харківського стадіону «Металіст» на матчі з «Олімпіакосом» буде закрита] {{ref-ru}}</ref>.  До кінця [[2009]]&nbsp;р. на стадіоні  встановлено 42 тис. сидінь австрійського виробництва, два електронних табло й електронну рекламну конструкцію довжиною 268 м виробництва компанії «Philips», бігові доріжки італійської фірми «Mondo»<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/85592.html Через півтора-два місяці будівництво даху над трибунами харківського стадіону "Металіст" планується завершити - президент ФК "Металіст"] {{ref-ru}}</ref>. Установка конструкцій даху над Північною трибуною завершена [[5 травня]] [[2009]] року<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/86466.html У Харкові завершили установку конструкцій даху над Північною трибуною стадіону "Металіст"] {{ref-ru}}</ref>. Станом на початок травня на даху Східної та Західної трибун змонтована система освітлення, біля Західної трибуни зведені три поверхи комплексу VIP-зони, покладено тротуарну плитку біля Північної та Східної трибун, на Північній трибуні ведуться оздоблювальні роботи. [[24 червня]] [[2009]] року під час своєї робочої поїздки до [[Харків|Харкова]] стадіон відвідав [[Президент України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Ющенко]]<ref name="president"/>. У серпні 2009 року на стадіоні встановлено літаючу над футбольним полем камеру-„павука“ «Spidercam» ([[Австрія]])<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/89825.html На харківському стадіоні «Металіст» установлена камера «Spidercam», що літає над футбольним полем] {{ref-ru}}</ref><ref>[http://v3.metallist.kharkov.ua/news/106.html Spidercam на «Металісті»]</ref>. Заплановане завершення робіт із реконструкції&nbsp;— [[5 грудня]] [[2009]] року<ref>[http://city.kharkov.ua/?<br>
-Знайдено: + | [[25 травня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Віктор (Бедь)]] 

-Знайдено: + | початок1 = [[15 травня]] [[1990]]
<br>
-Знайдено: + '''Ві́ктор Васи́льович Бедь''' ('''архімандрит Віктор'''; [[5 травня]] [[1964]], село [[Тячів]], [[Закарпатська область]], [[УРСР]]) — український державний і релігійний діяч, [[народний депутат України]] [[народні депутати України 1-го скликання|1-го скликання]]. Доктор богословських наук, доктор юридичних наук, професор, академік. Державний службовець першого рангу (у відставці). Член Національної Спілки журналістів. Член Асоціації адвокатів України. Член Асоціації правників України.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 5 травня 1964 р. у м. Тячів Закарпатської області в сім'ї інженерів Василя Івановича і Катерини Кирилівни. 
<br>

----
Назва:[[Віктюк Роман Григорович]] 

Підзаголовок:==== Режисер  ====<br>
Знайдено: + * [[2010 рік у театрі|2010]], [[5 травня]]  — «До побачення, хлопчики!<br>
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + * ''Дмитренко Наталя'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1406/164/49538/ ''Я — бандерівець у дуплі комунізму''. Роман Віктюк розповідає, з якою метою його заслали в Москву] // «[[Україна Молода]]», №&nbsp;085 за [[15 травня]] [[2009]] року
<br>

----
Назва:[[Договір у Коренево]] 

-Знайдено: + Розголошення договір здобув у телеграмі ''«про замирення на німецько-українському фронті»'' від [[5 травня]] [[1918]] року за власноручним підписом голови [[Раднарком]]у [[РРФСР]] [[Ленін]]а та голови мирної делегації [[Сталін]]а.
<br>
-Знайдено: + # Зважаючи на труднощі повідомити російські бойові частини про цей договір, в повну силу він входить лише з четвертої години пополудні 5 травня нового стилю [[1918]] року
<br>

----
Назва:[[Губаренко Віталій Сергійович]] 
[[Файл:Могила Віталія Губаренка.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[5 травня]] [[2000]]&nbsp;року в [[Київ|Києві]]. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;49а).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Чужиков Микола Федорович]] 

-Знайдено: + '''Мико́ла Фе́дорович Чу́жиков''' (*[[5 травня]] [[1938]], [[Макешкіно]], [[Бєлгородська область]], [[Росія]])&nbsp;— радянський веслувальник, байдарочник, [[олімпійський чемпіон]]. [[Почесний громадянин Луганська]].
<br>

----
Назва:[[Дальський Володимир Михайлович]] 
[[Файл:Могила Володимира Дальського.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 22 квітня ([[5 травня]]) [[1912]]&nbsp;року в місті [[Нікополь|Нікополі]] (нині [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]). [[1930]]–[[1932]] роках навчався у [[Київський музично-драматичний інститут|Київському музизно-драматичному інституті імені М. Лисенка]]. Працював:
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Жив в [[Київ|Києві]], де і помер [[15 травня]] [[1998]]&nbsp;року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 52а).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Панцерник «Князь Потьомкін-Таврійський»]] 
[[Файл:Battleship Potemkin Walkable Shipyard named after 61 Communards.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 травня]] броненосець прийняв на борт приймальну комісію і вийшов у море для виконання торпедних стрільб.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Військово-морські сили Української Народної Республіки та Української Держави]] 
[[Файл:Капітан-ляйтенант Шрамченко, 1930-і.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Вже по тому, влітку [[1917]] року за згодою російського Тимчасового Уряду, на всіх російських флотах, а найбільше в Чорноморському, на вимогу Центральної Ради та за підсумками рішень Першого Всеукраїнського Військового З'їзду, що відбувся [[5 травня]] [[1917]]&nbsp;р.<ref>Резолюція з'їзду звучала: «що ж до фльоту Черноморського, то зважаючи на те, що він і зараз складається в переважній більшости з Українців,&nbsp;— з'їзд визнає необхідним надалі поповнювати його виключно Українцями» Цит. за: Постанови першого Українського Військового З'їзду.&nbsp;— МГООС, А-1148&nbsp;— Л.6. Див.:[http://www.gosarhiv.sev.net.ua/fulldoc/pdf/hronika_grahdanskoj_voini.pdf Севастополь: хроника революций и гражданской войны 1917–1920 годов / Валерий Васильевич Крестьянников (сост.,науч.ред.и коммент.).&nbsp;— Севастополь : Крымский Архив, 2007.&nbsp;— 639с.&nbsp;— ISBN 966-572-928-4]</ref> (там були присутні і великі українські делегації з моряків і Української Чорноморської Громади) почалася поступова українізація екіпажів кораблів. Тоді ж вперше було висунуто вимогу українців, щоб чорноморський флот став частиною збройних сил автономної України<ref name = "Tremb" />. На тому ж з'їзді було вирішено українізувати кілька кораблів Балтійського флоту<ref>Постанови першого Українського Військового З'їзду.&nbsp;— МГООС, А-1148&nbsp;— Л.6. Цит. за: [http://www.gosarhiv.sev.net.ua/fulldoc/pdf/hronika_grahdanskoj_voini.pdf Севастополь: хроника революций и гражданской войны 1917–1920 годов / Валерий Васильевич Крестьянников (сост.,науч.ред.и коммент.).&nbsp;— Севастополь : Крымский Архив, 2007.&nbsp;— 639с.&nbsp;— ISBN 966-572-928-4]</ref>.
<br>
-Знайдено: + Після чого полк прибув до Рівного, отримав зброю та технічні засоби й вирушив на фронт під [[Київ]]. [[25 травня]] [[1919]] року полк прибув на ст. Богданівка, звідки перейшов маршем на Чернилівку. Відтак [[2 червня]] було організовано переправу через [[Збруч]] за 200&nbsp;м південніше Оріхівця. [[3 червня]] полкова розвідка вела бої в районі Волочиська. Того ж дня полк оволодів містечком Волочиськ та ст. Волочиськ. Було захоплено кулемет, набої для гармат і рушниці. Полк втрат не зазнав, було убито 7 большевиків<ref>Військо України, №&nbsp;2&nbsp;— 3, 1993&nbsp;р. з ст. 72</ref>. Командиром полку спочатку був полковник морської піхоти [[Гаврило Никогда]], а згодом лейтенант Кость Мандрика<ref>Трембіцький В. Чорноморська проблема України.//Альманах Українського Національного Союзу на 1998 рік. Річник 88-й.&nbsp;— Парсіппані&nbsp;— Ню Йорк, с. 157.</ref>.
<br>

<br>Зобр:51шт.
----
Назва:[[Іщенко Федір Васильович]] 

-Знайдено: + Народився [[5 травня]] [[1912]]&nbsp;р. у с. [[Вязивок]] Чернігівської обл. Помер [[6 вересня]] [[2001]]&nbsp;р. в Києві. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1940). Учасник [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]. Працював у Київському обласному театрі, Київському театрі оперети.
<br>

----
Назва:[[Удовиченко Володимир Петрович]] 

-Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] II ст. ([[5 травня]] [[2000]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у соціально економічний розвиток міста Славутича''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/649/2000 Указ Президента України № 649/2000 від 5 травня 2000 року «Про нагородження орденом "За заслуги"»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Юліан (Вороновський)]] 

-Знайдено: + '''Юліа́н Вороно́вський''' (''у світі'' '''Ю́рій Вороно́вський'''; *[[5 травня]] [[1936]], [[Гумниська (Буський район)|Гумниська]]&nbsp;— [[28 лютого]] [[2013]], [[Львів]])&nbsp;— [[єпископ]] [[Українська греко-католицька церква|Української греко-католицької церкви]]; з [[17 квітня]] [[1994|1994 року]]&nbsp;— [[єпископ]] Самбірсько-Дрогобицький.
<br>
-Знайдено: + Юліан Вороновський народився [[5 травня]] [[1936]] року у селі [[Гумниська (Буський район)|Гумниська]] Буського району Львівської області. Після закінчення середньої школи поступив в [[Український поліграфічний інститут імені Івана Федорова|Український Поліграфічний Інститут у Львові]], котрий закінчив у [[1961]] зі спеціальністю інженер-технолог поліграфічного виробництва. Впродовж п'ятнадцяти років працював на різних посадах від інженера до начальника відділу у Проектно-Конструкторському Інституті у м. Львові. У [[1976]], коли праця на займаних посадах стала для нього недоступною через його віровизнання, змушений був звільнитися і перейти на просту роботу в котельню, де працював до часу виходу УГКЦ із підпілля.
<br>

----
Назва:[[Максимов Микола Лаврентійович]] 

-Знайдено: + [[5 травня]] [[1918]] року&nbsp;— призначений товаришем (заступником) міністра Морських справ Української держави. Як згодом характеризував Миколу Максимова у своїх мемуарах Павло Скоропадський: "Гетьман характеризував так: «.. я не жалкую, що його призначив. Ця людина була щиро відданою своїй справі і вибивалася з сил, щоб як-небудь зібрати залишки того колосального майна, яке ще так недавно представляв наш Чорноморський флот». Свою роботу [[капітан I рангу|капітану 1 рангу]] Максимову та його соратникам прийшлося починати майже «з нуля». Адже, за час існування Центральної Ради, вона не зробила майже нічого для створення регулярної боєздатної української армії та флоту.
<br>

----
Назва:[[Роберт Домс]] 

-Знайдено: + '''Ро́берт Домс''' ({{lang-de|Robert Doms}}; * [[1816]], [[Прусія]] — † [[5 травня]] [[1893]], [[Львів]]) — [[львів]]ський [[підприємець]], громадський діяч і [[філантроп]], засновник і власник нафтових і [[озокерит]]них копалень у [[Борислав]]і.
<br>

----
Назва:[[Чорноморська козача флотилія]] 
[[Файл:3 pervikh atamana chernomorskogo kazachego voyska.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Князь Потьомкін спочатку намагався силою стримати еміграцію козацтва за Дунай та на Забужжя, але з того нічого не вийшло. Тоді Катерина II [[5 травня]] [[1779]] року і [[27 квітня]] [[1780]] року маніфестами звернулася до козаків вже з проханням повернутися у рідний край, обіцяючи дати кожному з них землю і службу за російськими чинами. Ефект був той самий. 
<br>
-Знайдено: + [[25 травня]] частина кораблів турецької ескадри заблокували вихід з лиману до моря. Таким чином основною військовою силою, що протистояла турецькому флоту була козацька флотилія. 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Смирнов Володимир Вікторович]] 
[[Файл:Смирнов.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Смирнов Володимир Вікторович''' (* [[5 травня]] [[1954]], [[Рубіжне]]&nbsp;— [[28 липня]] [[1982]], [[Рим]])&nbsp;— відомий [[СРСР|радянський]] [[рапіра|рапірист]], чемпіон і призер [[Олімпійські ігри|Олімпийських ігор]] і чемпіонатів, [[заслужений майстер спорту СРСР]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 травня]] [[1954]] року в місті [[Рубіжне]] [[Луганська область|Луганській області]]. Був одним з кращих фехтувальників світу кінця [[1970-ті|1970-х]]&nbsp;— початку [[1980-ті|1980-х]] років. Його спеціальністю була [[рапіра]], але він брав участь і в змаганнях шпажистів. [[Заслужений майстер спорту СРСР]]. 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Волосожар Тетяна Андріївна]] 
[[Файл:WC2008 SPPairs VolosozharMorozov UKR.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Тетя́на Андрі́ївна Волосожа́р ''' (*[[5 травня]] [[1986]], [[Дніпропетровськ]], [[Україна]])&nbsp;— [[Україна|українська]] [[Фігурне катання|фігуристка]], що виступає у парному спортивному фігурному катанні. З [[2004]] року виступає в парі з [[Морозов Станіслав Олександрович|Станіславом Морозовим]], разом з яким є чотиризовою чемпіонкою з фігурного катання України ([[2005]], [[2007]], [[2008]] і [[2010]] роки), неодноразова учасниця Чемпіонатів світу і Європи з фігурного катання, інших міжнародних змагань найвищого рівня (найкращі досягнення&nbsp;— срібло Зимових Універсіад [[2005]] і [[2007]] рр., призові місця етапів серії Гран-Прі сезону 2008/2009, на ЧС з фігурного катання&nbsp;— 4-е місце [[2007]] року, на ЧЄ з фігурного катання&nbsp;— 4-і місця три роки поспіль від [[2008]] року).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Юрженко Тимофій Іванович]] 

-Знайдено: + '''Тимофій Іванович Юрженко''' (*[[22 січня]] [[1905]], с. [[Братівка]], [[Херсонщина]] (зараз [[Снігурівський район]] [[Миколаївська область|Миколаївської області]]) — †[[5 травня]] [[1973]]) — радянський [[хімія|хімік]], [[доктор технічних наук]] (1953), [[професор]] (1954). Творець нового типу перекисних монометрів на і на їх основі — перексидатних [[Синтетичний каучук|синтетичних каучуків]].
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Помер [[5 травня]] [[1973]] року, похований на [[Личаківський цвинтар|Личаківському цвинтарі]].
<br>

----
Назва:[[Мосійчук Ігор Володимирович]] 

-Знайдено: + '''І́гор Володи́мирович Мосійчу́к''' (* [[5 травня]] [[1972]], [[Лубни]], [[Полтавська область]])&nbsp;— український [[журналіст]], громадський діяч [[Соціал-націоналізм|організованого соціал-націоналістичного руху]], головний редактор газети «[[Вечірній Васильків]]», політв'язень у [[Справа «васильківських терористів»|справі «васильківських терористів»]].
<br>

----
Назва:[[Пам'ятники Вінниці]] 

-Знайдено: + |'''Загиблим льотчикам''', ''меморіал'' / '''«Не повернулися з польоту»''' || на території Музею ВПС ЗС України ||[[Файл:Not returned from flight 2009 G1.jpg|120px]]|| Відкрито [[5 травня]] [[2009]] року
<br>

<br>Зобр:41шт.
----
Назва:[[Бухало Гурій Васильович]] 

-Знайдено: + '''Гурій Васильович Бу́хало''' ([[31 березня]] [[1932]], с. [[Дермань]], [[Здолбунівський район|Здолбунівського району]] [[Рівненська область|Рівненської області]] — [[5 травня]] [[2008]], [[Рівне]]) — [[історик]], [[краєзнавець]]. Батько письменниці [[Рибенко Лідія Гуріївна|Лідії Рибенко]]. [[Почесний громадянин Рівного]].
<br>

----
Назва:[[Всеукраїнська мережа людей, що живуть з ВІЛ/СНІД]] 

-Знайдено: + Заснована в листопаді [[2000]] року представниками 15 регіонів, зареєстрована як Всеукраїнська благодійна організація [[5 травня]] [[2001]] року.
<br>

----
Назва:[[Калитвинцев Юрій Миколайович]] 
[[Файл:Yuriy Kalitvintsev.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Юрій Миколайович Калитвинцев''' (нар. [[5 травня]] [[1968]], [[Волгоград]])&nbsp;— російський і український [[футболіст]] (півзахисник) і тренер. [[Майстер спорту міжнародного класу]] ([[1988]]).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Загальна Українська Рада]] 

-Знайдено: + '''Загальна Українська Рада'''&nbsp;— загально-українська [[політична організація]], що постала [[5 травня]] [[1915]] у [[Відень|Відні]] як розширення галицької [[Головна Українська Рада|Головної Української Ради]] на всі українські землі. Загальна Українська Рада мала бути репрезентацією всього українського народу під час [[Перша світова війна|війни]], а тим самим також найвищим і єдиним українським представництвом в межах [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]].
<br>

----
Назва:[[Кудієвський Костянтин Гнатович]] 
[[Файл:Байкове 032.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Костянтин Гнатович Кудієвський''' ([[23 березня]] [[1923]], [[Цюрупинськ]]&nbsp;— [[5 травня]] [[1992]], [[Київ]])&nbsp;— український [[письменник]]-марініст, [[журналіст]], [[кінодраматург]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[5 травня]] [[1992]]&nbsp;року в Києві. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Красотов Олександр Олександрович]] 

-Знайдено: + Народився [[5 травня]] [[1936]]&nbsp;р. в Одесі. Закінчив Одеську консерваторію по класу композиції (1959) і по спеціальності «музикознавець». Викладає у консерваторії. Професор (1991).
<br>

----
Назва:[[Воїни-інтернаціоналісти на Тернопільщині]] 

-Знайдено: + * Білецький Петро ([[15 серпня]] [[1961]], с. [[Завалів (Бережанський район)|Завалів]] Бережанського району&nbsp;— [[5 травня]] [[1980]]);
<br>

----
Назва:[[Климов Анатолій Іванович]] 

-Знайдено: + Народ. [[20 листопада]] [[1924]]&nbsp;р. в с. [[Буди (смт)|Буди]] Харківської обл. в родині службовця. Помер [[5 травня]] [[1994]]&nbsp;р. в Києві. З 1946&nbsp;р.&nbsp;— оператор Київської студії науково-популярних фільмів.
<br>

----
Назва:[[Ніколаєва Ганна Тимофіївна]] 

-Знайдено: + '''Ніколаєва Ганна Тимофіївна'''&nbsp; ([[5 травня]] [[1922]], [[Острогозьк]] ([[Росія]])&nbsp;— [[12 квітня]] [[2003]], [[Київ]])&nbsp;— радянська і українська [[актриса]] театру та кіно. [[Народна артистка УРСР]] ([[1972]]).
<br>

----
Назва:[[Гій Юрій Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Юрій Володимирович Гій''' (* [[5 травня]] [[1962]], [[Львів]])&nbsp;— радянський [[футболіст]], український футбольний тренер. [[Захисник (футбол)|Захисник]], більшість кар'єри провів у [[Буковина (футбольний клуб)|«Буковині» (Чернівці)]], також виступав за [[Карпати (Львів)|«Карпати» (Львів)]] і [[Ністру (Атаки)|«Ністру» (Атаки)]]. Брат футболіста [[Олександр Гій|Олександра Гія]].
<br>

----
Назва:[[Стависский Ізяслав Михайлович]] 

-Знайдено: + Народ. [[23 травня]] [[1927]]&nbsp;р. у Кіровограді. Помер [[5 травня]] [[1994]]&nbsp;р. в Києві. Закінчив Київський педагогічний інститут ([[1953]]) та Вищі режисерські курси у Москві ([[1961]]). З [[1959]]&nbsp;р.&nbsp;— режисер студії «Київнаукфільм».
<br>

----
Назва:[[Інститут релігійних наук святого Томи Аквінського в місті Києві]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[5 травня]] 2000 згідно з декретом Конгрегації «Про католицьку освіту» ({{lang-la|«De Educatione Catholica»}}) отримав назву «Інститут релігійних наук» з правом надавати університетський ступінь [[магістр]]а релігійних наук. (Однак, диплому державного зразка поки що не надає.)
<br>

----
Назва:[[Орден преподобного Нестора Літописця]] 

-Знайдено: + * [[Бондарук Іван Григорович]] ([[5 травня]] [[2004]])
<br>

----
Назва:[[Гонца Ася]] 

-Знайдено: + '''Го́нца (Чуприна) Ася Юріївна''' ([[5 травня]] [[1984]] року)&nbsp;— [[Україна|українська]] [[художник|художниця]], [[скульптор]], [[дизайнер]], [[педагог]]. Працює в унікальні авторській техніці [[паперова скульптура|паперової скульптури]] та [[паперовий рельєф|паперового рельєфу]]. <ref>[http://www.nashekolo.org.ua/nk/art_kolo/vizitka/vizytka_7980.html Третій вимір білого аркуша / спеціальний випуск журналу "Ритм України" - "Культура, мистецтво, туризм Черкащини", 2009]</ref>
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Тягло Володимир Миколайович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У березні [[1990]]&nbsp;р. стає депутатом [[Харківська обласна рада|Харківської обласної ради]], балотуючись по виборчому округу №&nbsp;174. [[5 травня]] [[1990]]&nbsp;р. обирається заступником голови облради. [[21 квітня]] [[1992]] року шляхом таємного голосування безальтернативно обирається головою ради.
<br>

----
Назва:[[Горбенко Анатолій Григорович]] 

-Знайдено: + '''Анато́лій Григо́рович Горбе́нко''' (*&nbsp;[[5 травня]] [[1921]], [[Красноград]], [[Харківська область|Харківської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[7 травня]] [[1995]], [[Харків]]) — український [[театрознавець]], [[театральний критик]], [[педагог]]. [[Заслужений діяч мистецтв України]] (1990). [[Професор]]. Кандидат мистецтвознавства.
<br>

----
Назва:[[Заклинський Олексій Онуфрійович]] 

Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + У [[1870]] і [[1873]] роках Олексій Заклинський обирається послом до державного сейму від Станіславівського виборчого округу, [[повіт]]ів [[Станіславів]], [[Надвірна]], [[Товмач]], [[Богородчани]]. Своїм виступом [[5 травня]] [[1879]]р. в парламенті добився встановлення українського єпископства в Станіславові.
<br>

----
Назва:[[Осиповичева Антоніна]] 

-Знайдено: + '''Осиповичева Антоніна''' (з дому&nbsp;— '''Скршіван''', псевд.&nbsp;— '''Танська'''; *[[5 травня]] [[1855]], м. [[Прага]], [[Чехія]]&nbsp;—  †[[22 листопада]] [[1926]], м. [[Львів]])&nbsp;— українська драматична артистка, [[співачка]] ([[сопрано]]).
<br>

----
Назва:[[Фроляк Богдана Олексіївна]] 

-Знайдено: + '''Фроляк Богдана Олексіївна''' (*[[5 травня]] [[1968]], [[Видинів|с.&nbsp;Видинів]], [[Івано-Франківська область]])&nbsp;— українська [[композитор]]ка.
<br>

----
Назва:[[Баран Микола Андрійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Від [[5 травня]] [[1944]] до 9 липня [[1955]] року&nbsp;— перший заступник міністра охорони здоров'я України, головний державний санітарний лікар, Голова ЦК Червоного Хреста України.
<br>

----
Назва:[[Дедечко Денис Михайлович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[Файл:Denys Dedechko.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Денис Дедечко у складі «[[Амкар]]а». [[5 травня]] [[2010]] року]]
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[2004]] року був запрошений до [[Динамо-2 (Київ)|київського «Динамо-2»]]. За три роки Денис провів у першій лізі понад 50 матчів, а [[25 травня]] [[2005]] року дебютував за основну команду в матчі проти [[луцьк]]ої [[Волинь (футбольний клуб)|«Волині»]]. Однак, закріпитися в основному складі [[Динамо (Київ)|«Динамо» Київ]] не вдалося і наступні півроку на правах оренди футболіст провів у охтирській команді [[Нафтовик-Укрнафта|«Нафтовик-Укрнафта»]], а згодом ще рік у російському клубі «[[Промінь-Енергія]]».
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Есмінці «ушаковської» серії]] 
[[Файл:Zheleznyakov1939-1947a.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 травня]] 1917 року перші кораблі данного типу «[[Фідонісі (есмінець)|Фідонісі]]» та «[[Керч (есмінець)|Керч]]» стали до ладу ВМФ [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового уряду Росії]] (пізніше ВМФ [[Російська республіка|Російської республіки]]). До кінця [[1917]] року було збудовано 4 есмінці, така ж кількість готувалася до введення до складу флоту.
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Церква святого Олександра (Київ)]] 
[[Файл:Kost ol3.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Це́рква свято́го Олекса́ндра''' ({{lang-la|Ecclesia Catholica St. Alexandri}}) &nbsp;— католицький [[собор]] в [[Київ|Києві]], [[Україна]]. Належить [[Києво-Житомирська дієцезія|Києво-Житомирської дієцезії]] [[Римо-Католицька Церква в Україні|Римо-Католицької Церкви]]. Розташований на вулиці [[Костьольна вулиця|Костьольній]] [[Шевченківський район (Київ)|Шевченкіського району]] столиці. Збудований [[1842]] року. Один із двох київських римо-католицьких [[храм]]ів [[XIX століття]]. Виконаний в стилі [[класицизм]]у, хрестовидний (квадратна) в плані, з високою головною банею та двома баштами, портиком при вході. Найстаріша з католицьких святинь Києва, що зберіглися. [[2001]] року відвіданий папою [[Іван Павло ІІ|Іваном Павлом ІІ]]. [[Храмове свято]]&nbsp;— [[5 травня]]. Офіційна назва&nbsp;— '''Прокафедральний собор святого Олександра'''. Також називається на [[польська мова|польський]] манер '''Олександрівським костелом'''.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Сергій (Ларін)]] 

-Знайдено: + З [[5 травня]] [[1943]] року - єпископ Ташкентський і Самаркандський. На Ташкентської кафедрі єпископ Сергій не залишив своєї думки про возз'єднання з [[РПЦ|Російською православною церквою]]. Наприкінці [[1943]] року [[Олександр Введенський]] отримав шокуюче повідомлення, що [[Середньоазіатська єпархія]] визнала патріарха [[Сергій (Страгородський)|Сергія (Страгородського)]], «у зв'язку з чим поминання Вашого імені за богослужінням нами припинено»<ref>Там само.</ref>.
<br>
-Знайдено: + З [[20 травня]] [[1964]] архієпископ [[Ярославська єпархія|Ярославський і Ростовський]]. З [[25 травня]] до [[15 червня]] [[1965]] йому доручено тимчасове управління [[Вологодська єпархія|Вологодською єпархією]]. 
<br>

----
Назва:[[Єпископат Українського екзархату]] 

-Знайдено: + '''[[Антоній (Мельников)]]'''&nbsp;— [[31 травня]] [[1964]]&nbsp;— [[25 травня]] [[1965]] єпископ Білгород-Дністровський, вікарій Одеської єпархії; † [[29 травня]] [[1986]].
<br>
Підзаголовок:=== Б ===<br>
Знайдено: + '''[[Боголеп (Анцух)]]'''&nbsp;— [[9 листопада]] [[1963]] хіротонісаний у єпископа Мукачівського і Ужгородського; з [[5 лютого]] [[1965]] єпископ Переяслав-Хмельницький, вікарій Київської єпархії; [[25 травня]] [[1965]] єпископ Кіровоградський і Миколаївський; з [[9 вересня]] [[1974]] у сані архієпископа; з [[6 жовтня]] [[1977]] на спочинку; † [[13 травня]] [[1978]].
<br>
Підзаголовок:=== В ===<br>
Знайдено: + '''[[Валеріан (Рудич)]]'''&nbsp;— [[25 травня]] [[1921]]&nbsp;— [[16 вересня]] [[1923]] єпископ Проскурівський, вікарій Подільської єпархії; з січня [[1934]] на засланні; подальших достовірних відомостей немає.
<br>
Підзаголовок:=== М ===<br>
Знайдено: + '''[[Макарій (Оксіюк)]]'''&nbsp;— [[22 квітня]] [[1945]] хіротонісаний у єпископа Львівського і Тернопільського; з [[3 червня]] [[1948]] у сані архієпископа; з [[15 травня]] [[1951]] в юрисдикції [[Польська православна церква|Польської православної церкви]]; † [[2 березня]] [[1961]].
<br>
Підзаголовок:=== С ===<br>
Знайдено: + '''[[Сергій (Гришин)]]'''&nbsp;— з [[5 травня]] [[1928]] єпископ Полтавський; з [[9 квітня]] [[1930]] у сані архієпископа; з [[21 березня]] [[1932]] архієпископ Київський; з [[26 червня]] [[1934]] архієпископ Харківський; [[23 жовтня]] [[1934]]&nbsp;— [[5 лютого]] [[1935]] архієпископ Вишгородський; † [[4 жовтня]] [[1943]].
<br>
Підзаголовок:=== С ===<br>
Знайдено: + '''[[Сергій (Петров)]]'''&nbsp;— [[13 березня]] [[1960]]&nbsp;— [[16 березня]] [[1961]] єпископ Білгород-Дністровський, вікарій Одеської єпархії; з [[25 травня]] [[1965]] архієпископ Херсонський і Одеський; з [[17 червня]] [[1971]] у сані митрополита; † [[4 лютого]] [[1990]].
<br>

----
Назва:[[Єлисаветградська чоловіча гімназія]] 
[[Файл:Протитанкова гармата перед приміщенням кол гімназії в Кіровограді.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після повторного клопотання у [[1878]] році про започаткування чоловічої прогімназії [[20 лютого]] [[1879]] року його було задоволене, і [[5 травня]] того ж року було прийнято розпорядження міністра народної освіти за № 5019 про відкриття прогімназії в Єлисаветграді.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Список міністрів Кабінету Міністрів України]] 

-Знайдено: + |[[1 вересня]] [[1937]]&nbsp;— [[5 травня]] [[1938]]
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Харківська угода Януковича — Медведєва]] 
[[Файл:Wikinews-logo.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Наслідки ==<br>
Знайдено: + 27 квітня, висловлюючи невдоволення діями правлячої коаліції, члени делегації України у [[ПАРЄ|Парламентській Асамблеї Ради Європи]] від опозиції під час промови [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]] у ПАРЄ, залишили сесійну залу на знак протесту<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-374485.html Члени делегації України у ПАРЄ влаштували Януковичу демарш]</ref>. [[5 травня]] під час візиту [[Міністр закордонних справ України|міністра закордонних справ України]] [[Костянтин Грищенко|Костянтина Грищенка]] до [[Нью-Йорк]]у українська діаспора бойкотувала заплановану зустріч з міністром, натомість, провела акцію протесту перед будинком Постійного представництва України при [[ООН]]<ref>[http://unian.net/ukr/news/news-375483.html Українська діаспора у США показала Грищенку, яка вона зла (фото)]</ref>.
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Дунаєвецький вісник]] 
[[Файл:Дунаєвецький_районний_відділ_освіти.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 травня]] [[1978]] року Президія правління [[Національна спілка журналістів України|Спілки журналістів України]] нагородила газету Почесним дипломом і найвищою відзнакою Спілки&nbsp;— «Золотим пером»&nbsp;— за творчі успіхи. Тоді ж за високу професійну і організаторську діяльність такої ж честі удостоєний Т.&nbsp;А.&nbsp;Михайловський.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кримська операція (1944)]] 

-Знайдено: + Розвивалася шляхом прориву оборони противника одночасно на Перекопському і Сиваському напрямках, з головним ударом в напрямку [[Сімферополь|Сімферополя]]. Окрема Приморська армія вела наступ з району [[Керч]]і на [[Севастополь]]. [[14 квітня]] війська 4-го Українського фронту оволоділи [[Бахчисарай|Бахчисараєм]] та [[Алушта|Алуштою]], а [[18 квітня]] війська Окремої Приморської армії визволили [[Балаклава|Балаклаву]]. [[5 травня]] радянські війська почали наступ на Севастополь з півночі, а [[7 травня]]&nbsp;— з району Балаклави. [[9 травня]] за підтримки кораблів Чорноморського флоту і авіації вони штурмом оволоділи Севастополем і [[12 травня]] завершили визволення [[Крим]]у.
<br>

----
Назва:[[Артеменко Степан Єлизарович]] 

-Знайдено: + '''Арте́менко Степа́н Єлиза́рович''' ( {{н}} 22 (9) січня 1913&nbsp;— {{†}} 5 травня 1977)&nbsp;— командир 3-го стрілецького [[батальйон]]у 447-го стрілецького [[полк]]у [[387-ї стрілецької дивізії]], [[майор]]. Двічі [[Герой Радянського Союзу]] (27 лютого 1945 року, 31 травня 1945 року).
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Помер [[5 травня]] [[1977]] року. Похований в [[Одеса|Одесі]].
<br>

----
Назва:[[Музей «Подвиг»]] 

-Знайдено: + '''Музей «Подвиг»'''&nbsp;— філія [[Бердянський краєзнавчий музей|Бердянського краєзнавчого музею]]. Відкритий [[5 травня]] [[1985]] року до 40-річчя Перемоги у [[Німецько-радянська війна|Німецько-рядянській війні]]. Розташований за адресою&nbsp;— місто [[Бердянськ]], вул. Свердлова, 10.
<br>

----
Назва:[[Музеї Алушти]] 

-Знайдено: + | '''[[Алуштинський літературно-меморіальний музей С. М. Сергєєва-Ценського]]'''||Алушта, вул. Сергєєва-Ценського, 5 ||Музей відкритий [[5 травня]] [[1962]] роки згідно з Постановою Кримського облвиконкому, в будинку російського [[письменник]]а, [[академік]]а, Лауреата [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]] [[Сергєєв-Ценський Сергій Миколайович|Сергєєва-Ценського Сергія Миколайовича]] [[автор]]а епопей «Севастопольські жнива» та «Преображення Росії», багатьох історичних [[роман (жанр)|романів]], [[повість|повістей]], [[оповідання|оповідань]], [[п'єса|п'єс]], літературно-критичних статей, [[вірш]]ів. Будинок побудований письменником у [[1906]]&nbsp;році на відрозі урочища Хурд-Тарле поблизу Професорського куточка<ref>[http://www.mincult.crimea-portal.gov.ua/rus/index.php?</ref><br>

----
Назва:[[Абдурахманов Іса]] 

-Знайдено: + '''Абдурахманов Іса (Іса Абдураман)''' (* [[5 травня]] [[1937]], [[Євпаторія]])&nbsp;— [[Кримські татари|кримськотатарський]] [[поет]], [[прозаїк]]. Заслужений [[журналіст]] Республіки [[Узбекистан]]. Пише [[кримськотатарська мова|кримськотатарською]], [[узбецька мова|узбецькою мовами]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Іса Абдураман народився 5 травня 1937&nbsp;р. у Кєзльові (м. Євпаторія). 7-річною дитиною він був [[Депортація кримських татар|висланий з сім'єю]] в [[Узбекистан]]. Дитинство Іси пройшло на [[бавовна|бавовняних]] полях. Писав зі шкільної лави, а з [[1961]]&nbsp;р. його [[вірш]]і з'являються на сторінках [[газета|газети]] «Ленін байрагъы».
<br>
Підзаголовок:== Література ==<br>
Знайдено: + ] // Голос Криму.-- 2000.—5 травня.
<br>

----
Назва:[[Автобусні експрес-маршрути Києва]] 
[[Файл:Автобус Богдан-А1445.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * '''Розпочав роботу:''' [[5 травня]] [[2008|2008 року]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кубок Ліги (Україна)]] 
[[Файл:Soccerball.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Півфінал ==<br>
Знайдено: + |дата=[[5 травня]] [[2010]]
<br>
Підзаголовок:== Півфінал ==<br>
Знайдено: + |дата=[[5 травня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:25шт.
----
Назва:[[Федерація мотоспорту України]] 

-Знайдено: + '''Федерація мотоциклетного спорту України (ФМСУ)''' - [[громадська організація]] в Україні. Зареєстрована [[Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту|Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту України]] [[5 травня]] [[1992]] р. (Св.№ 61) з наступною перереєстрацією в [[Міністерство юстиції України|Міністерстві юстиції України]] 16 лютого 2000 р. (Св. № 1334).  
<br>

----
Назва:[[Поступаленко Антон Андрійович]] 
[[Файл:Postupalenko.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + В складі [[Юнацька збірна України (U-19) з футболу|збірної України U-19]] дебютував [[3 травня|3]] і [[5 травня]] в [[Словенія|Словенії]] де команда провела дві товариських гри з однолітками збірної цієї країни<ref>[http://www.kharkov-sport.com/news.phtml?</ref><br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Комплекс монастиря та костелу бернардинів (Луцьк)]] 
[[Файл:Монастир2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Священик костелу Якуба Мацей Поплавський, зібравши людей з Німецького фільварку, [[5 травня]] скоїв наїзд на свої колишні землі біля костелу, які вже належали бернардинам, але не були ще оплачені євреями. В результаті наїзду сталася сутичка, в якій постраждали двоє ченців, а бернардина Капанара було вбито.
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Кудрявцев Павло Омелянович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З березня [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— губернський комісар на [[Полтавська губернія|Полтавщині]]. Відмовився визнати владу гетьмана [[Павло Скоропадський|П. Скоропадського]] і [[5 травня]] [[1918]]&nbsp;р. був усунутий з посади та заарештований. Звільнили його за особистим клопотанням колишнього командира&nbsp;— генерала Врангеля. Ось як останній згадував про це:{{text|Довелося мені допомогти й іншому моєму офіцеру, осавулу Кудрявцеву, колишньому доблесному командиру 3-їй сотні Нерчинського полку. Один з кращих офіцерів полку, благородний, чесний і хоробрий, він після перевороту був членом офіцерського союзу в ставці. З приходом більшовиків він повинен був втікати і переховуватися в Україні, де у нього був невеликий маєток. З українськими військами він бився проти більшовиків і на чолі офіцерських дружин вступив до Києва. Призначений губернським старостою Полтавської губернії, він робив усе можливе для підтримки в ній порядку. Там застав його гетьманський переворот. Чужий до всякої політики, Кудрявцев, який бився в лавах петлюрівських військ, визнав зрадою своєму обов'язку визнання нової влади, був усунений з посади і відданий суду. Мені вдалося добитися припинення справи}}.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Поділ (хокейний клуб)]] 
[[Файл:Silver medal.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[5 травня]] [[1989]]
<br>
-Знайдено: + | archivedate = 5 травня 2007
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Пам'ятники Запоріжжя]] 

-Знайдено: + У травні [[2010]] року Запоріжжя стало відомим на всю країну і світ завдяки відкриттю першого, починаючи від [[1953]] року на території України і одного з небагатьох у світі пам'ятників одіозному керівникові СРСР [[Йосип Сталін|Йосипу Сталіну]], що збурило українську громадськість не лише Запоріжжя й викликало значний резонанс у [[ЗМІ]]<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/news/2033029.html Запорізькі комуністи відкрили пам’ятник Сталіну і закидали незгодних яйцями] // повідомл. за [[5 травня]] [[2010]] року на [[Радіо «Свобода»]]</ref>.
<br>
-Знайдено: + |[[Пам'ятник Сталіну (Запоріжжя)|'''Сталіна Йосипа''']], ''погруддя'' || [[5 травня]] [[2010]] || Біля обласного осередку [[КПУ]] на вулиці Комунарівській  || [[Файл:Пам'ятник Сталіну (Запоріжжя).jpg|120px]] ||Погруддя [[Йосип Сталін|Йосипу Сталіну]] було відкрито [[5 травня]] [[2010]] року. Ініціатором відкриття бюсту став місцевий осередок Компартії, а його вартість самими ініціаторами була оцінена у 90 тисяч гривень. З нагоди відкриття пам’ятника комуністи провели мітинг як «зустріч із народними депутатами», яку очолив нардеп-комуніст [[Бабурін Олексій Васильович|Олексій Бабурін]], позаяк офіційного дозволу на проведення мітингів на цей день міськрада не дала. Погруддя було підірване невідомими [[31 грудня]] [[2010]] року.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Косар Микола Григорович]] 

-Знайдено: + '''Косар Микола Григорович''' (псевд.&nbsp;— '''Я. Чорнобривий''', крипт.&nbsp;— '''Я. Ч.'''; [[20 грудня]] [[1897]], с. [[Купчинці (Козівський район)|Купчинці]], нині [[Козівський район|Козівського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]&nbsp;— [[5 травня]] [[1945]], там само)&nbsp;— український самодіяльний [[поет]]. Брат [[Косар Михайло Григорович|Михайла Косара]].
<br>

----
Назва:[[Кішкурно Олена Петрівна]] 

-Знайдено: + '''Оле́на Петрі́вна Кішкурно́''' ([[5 травня]] [[1976]], [[Харків]], [[УРСР]], [[СРСР]])&nbsp;— [[Україна|українська]] [[художниця]].
<br>

----
Назва:[[Оборона Севастополя (1941—1942)]] 
[[Файл:Krim Shield.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + {{main|Керченсько-Феодосійська десантна операція}} ([[26 грудня]] [[1941]]&nbsp;— [[15 травня]] [[1942]] року).
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Карабут Володимир Федосійович]] 

-Знайдено: + '''Володимир Федосійович Карабут''' (*[[5 травня]] [[1939]], с. [[Бистрик (Кролевецький район)|Бистрик]] [[Сумська область|Сумської області]]&nbsp;— †[[10 травня]] [[1999]], [[Київ]])&nbsp;— український радянський [[філософ]] і [[поет]] україноруського козацького селянського походження.
<br>

----
Назва:[[Герасимчук Лідія Павлівна]] 
[[Файл:Могила Лідії Герасимчук.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Лідія (Лілія) Павлівна Герасимчук''' ([[5 травня]] [[1922]], [[Київ]]&nbsp;— [[5 грудня]] [[1958]], Київ)&nbsp;— українська прима-балерина. [[Заслужений артист УРСР|Заслужена артистка УРСР]] (з 1952 року).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народилася [[5 травня]] [[1922]] року в [[Київ|Києві]]. [[1937]] року закінчила Київський хореографічний технікум, навчаючись у класі Ксенії Юріївни Давидової з шестирічного віку, а з 11 років вже з'являлась на київській сцені. У [[1937]]—[[1958]] роках працювала в [[Київський театр опери та балету|Київському театрі опери та балету]]. В евакуації під час [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] працювала в Кіровському театрі опери та балету.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Онищук Олег Петрович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом Президії Верховної Ради СРСР від [[5 травня]] [[1988]] року [[старший лейтенант|старшому лейтенанту]] посмертно присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу| Героя Радянського Союзу]]. Нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]], [[орден Червоного Прапора|орденом Червоного Прапора]], медаллю «За бойові заслуги».
<br>

----
Назва:[[Ангельський Олег В'ячеславович]] 
[[Файл:Ангельський Олег В'ячеславович.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Оле́г В'ячесла́вович Анге́льський''' (народився [[5 травня]] [[1957]] року в селі [[Селятин]] [[Путильський район|Путильського району]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]])&nbsp;— український [[інженер]]-[[оптик]]. [[Доктор фізико-математичних наук]] (1991). [[Професор]] (1991). [[Академік]] [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]]. [[Заслужений діяч науки і техніки України]]. Перший українець, що був нагороджений [[премія імені Галілео Галілея|премією імені Галілео Галілея]].<ref>[http://dnepr.info/news/ukraine_and_world/galileo-international343 Українець отримав міжнародну премію Галілео Галілея]</ref>
<br>
Підзаголовок:== Література ==<br>
Знайдено: + * Гусар Ю. Стежина з гуцульського Селятина пролягла у світи: [5 травня - 55 років від дня народження академіка Олега В'ячеславовича Ангельського] / Юхим Гусар //Буковинське віче.- 2012. - 4 травня.- С. 4.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Виноградський Юрій Степанович]] 

-Знайдено: + '''Виноградський Юрій Степанович''' ([[23 квітня]] ([[5 травня]]) [[1873]], м. [[Сосниця]], тепер [[смт]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]&nbsp;— [[4 березня]] [[1965]], там же)&nbsp;— український [[краєзнавець]] і [[діалектолог]].
<br>

----
Назва:[[Керкінітіда (волейбольний клуб)]] 

Підзаголовок:=== Гравці ===<br>
Знайдено: + |align=center| 8 || {{UKR}}||Хачатурян Альона || [[5 травня]] [[1988]]||align=center| 180 || зв'язуюча
<br>

----
Назва:[[Протипанцерна бригада «Вільна Україна»]] 
[[Файл:Flag of Nazi Germany (1933-1945).svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 травня]] [[1945]] командир бригади був викликаний до штабу корпусу, в якому [[Отто Скорцені]] поінформував, що на його особисте прохання, командувач фронту дав дозвіл бригаді відійти на лінію ріки [[Ельба (річка)|Ельби]] й далі йти на злучення з [[СС-Галичина|Дивізією «Галичина»]]. Бригада в той час була частково моторизована. Майже одночасно на північ від бригади почалась потужна гарматна підготовка. На північ від [[Дрезден]]а [[Червона армія]] проривала фронт в напрямку на [[Прага|Прагу]]. Після цілонічного [[Марш (пересування військ)|маршу]] й після декількох годин відпочинку бригада рушила далі, аби вийти на захід від лінії [[Ельба (річка)|ріки Ельби]]. В полудневих годинах налетіли радянські штурмовики, які бортовою зброєю унеможливили дальший марш. Серед вояків «Вільної України» були вбиті й поранені. Було багато побитих коней.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Кузьмінський]] 

-Знайдено: + * [[Кузьминська Олена Костянтинівна]] ([[9 вересня]] [[1954]]&nbsp;— [[5 травня]] [[1997]])&nbsp;— український [[економічна географія|економіко-географ]], кандидат [[Географія|географічних наук]], [[доцент]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
<br>

----
Назва:[[Велика синагога (Луцьк)]] 
[[Файл:ЛуцькСинагогаЕл.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 травня]] [[1626]] року король Сигізмунд ІІІ надав привілей луцьким євреям на побудову кам'яної синагоги та нової школи на тому місці, де стояла стара. Однак будівництву чинилися перешкоди. Монахи луцького [[Домініканці (орден)|домініканського ордену]], [[Домініканський монастир (Луцьк)|монастир із костелом]] яких знаходився поруч у сусідньому латинському кварталі Луцька, скаржилися, що синагога може стати вищою за їхній костел, порушивши композиційну структуру південної частини міста. Згідно з [[костел]]ьним правом, синагоги не могли бути вищими за костели. Точно не відомо, чи зупинилося будівництво внаслідок цієї перешкоди. Проте у [[1628]] році король видав новий привілей, який підтвердив попередній<ref>Adam Wojnicz. Łuck na Wołyniu,&nbsp;— Łuck, 1922&nbsp;— s.39-42</ref>:
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Інформаційна блокада Голодомору]] 

-Знайдено: + Проте ці скромні успіхи були далеко не достатніми для того, аби протиставитися чи, принаймні, призупинити розгорнуту [[українці|українцями]] кампанію. У повідомленні від [[5 травня]] [[1987]] року КГБ інформувало Щербицького: у квітні відбулося підсумкове засідання конгресу США, яке затвердило доповідь про результати розслідування, що підтверджували штучний характер голоду. "Конгресмени США, що виступили на цьому засіданні&nbsp;— Д. Майк, В. Брумфільд, Б. Гільман та інші&nbsp;— підкреслили «виключну важливість проробленої роботи і цінність доповіді». Зважаючи на це, КГБ рекомендував «враховувати викладену інформацію при підготовці до виїздів за кордон, насамперед представників наукової і творчої інтелігенції, для вчинення аргументованої протидії підривним діям супротивника».
<br>

----
Назва:[[Валентин Стрикало]] 

-Знайдено: +   |[[5 травня]] [[2010]]
<br>

----
Назва:[[Грищенко Тимофій Іванович]] 
[[Файл:Могила Тимофія Грищенка.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[5 травня]] [[1944]] року гвардії старшина Грищенко в районі населеного пункту [[Камишли]] (8 [[кілометр]]ів на північний схід від міста [[Севастополь|Севастополя]]) після поранення командира очолив взвод, виконав бойове завдання. Наказом командира 33-ї гвардійської стрілецької дивізії від [[20 травня]] [[1944]] року за [[мужність]], виявлену в боях з ворогом, гвардії старшина Грищенко нагороджений [[орден Слави|орденом Слави]] 3-го ступеня (№ 108094).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Вірченко Ніна Опанасівна]] 
[[Файл:Вірченко Ніна Опанасівна.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ні́на Опана́сівна Ві́рченко''' (*[[5 травня]] [[1930]], с. [[Завадівка (Корсунь-Шевченківський район)|Завадівка]] Корсунь-Шевченківського району на Черкащині)&nbsp;— український науковець, математик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік [[АН ВШ України]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бойко Микола Павлович]] 
[[Файл:МД Бойко.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Микола Павлович Бойко''' ([[5 травня]] [[1911]], [[Івангород (Ічнянський район)|Івангород]]&nbsp;— [[29 березня]] [[1995]], [[Донецьк]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[офіцер]], [[Герой Радянського Союзу]]. В роки [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] [[командир]] 8-ї батареї 34-го гвардійського артилерійського полку 6-ї гвардійської Червонопрапорної стрілецької дивізії [[13-а армія (СРСР)|13-ї армії]] [[Центральний фронт (Друга світова війна)|Центрального фронту]], гвардії [[старший лейтенант]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 травня]] [[1911]] року в селі [[Івангород (Ічнянський район)|Івангороді]] (нині [[Ічнянський район|Ічнянського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]] [[Україна|України]]) в сім'ї [[селяни]]на, нащадка козацького роду Прилуцького полку Гетьманщини. [[Українець]]. [[Освіта]] неповна середня. Закінчивши курси механізаторів, працював у [[колгосп]]і трактористом. [[1933]] уникнув терору голодом з боку окупаційної радянської влади, завербувавшись у Ніжинську міжрайонну ''партійну школу''. Працював штатним пропагандистом людиноненависницьких сталінських ідей в політвідділі Батуринської МТС.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Житльонок Дмитро Михайлович]] 
[[Файл:Житленок2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + show=&dep_commission=7 Постоянная комиссия По вопросам промышленности, топливно-энергетического комплекса, транспорта и телекоммуникаций — Житлёнок Дмитрий Моисеевич, Генеральный директор государственного предприятия «Дзержинскуголь»]</ref>, * [[5 травня]] [[1957]], [[Ленінград]])&nbsp;— український [[гірничий інженер]], кандидат технічних наук, генеральний директор ДП «[[Дзержинськвугілля]]».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шимон Шимонович]] 

-Знайдено: + '''Шимон Шимонович''' гербу [[Костеша]] ([[24 жовтня]] [[1558]]-[[5 травня]] [[1629]])&nbsp;— українсько-польський латиномовний поет, філолог, культурний діяч, за походженням вірмен. Один із засновників Замойської академії.
<br>

----
Назва:[[Волкович Анатолій Васильович]] 

-Знайдено: + В [[Армія УНР|Армії УНР]] з [[17 березня]] [[1918]] року. Цього дня генералом Натіївим був зарахований до штату при штабі Окремої Запорізької дивізії.<ref>Наказ командира Окремої Запорізької дивізії З. Натіїва від 17 березня 1918 ч. 35</ref> 3 6 липня 1918 р. був відряджений для душпастирської праці на фронт в Кінний кошового отамана Костя Гордієнка полк, де служив до його повного розформування.<ref>Посвідка отамана Окремої Запорізької дивізії від 23 вересня 1918 р. ч.3396</ref> [[30 вересня]] [[1918]] р. наказом отамана [[Окрема Запорізька дивізія|Окремої Запорізької дивізії]] був призначений на посаду панотця в 4-й Запорізький гетьмана Петра Дорошенка полк і служив в ньому до [[12 січня]] [[1919]] року. [[31 грудня]] [[1918]] р. згідно з персональним наказом отамана Лівобережної армії за сімейними обставинами був переведений в 2-гу легку Гарматну бригаду в м. [[Полтава|Полтаву]].<ref>Наказ по 2-й Пішій дивізії від 9 січня 1919 р. ч.7</ref> Наказом по 2-й Пішій дивізії від [[14 лютого]] [[1919]] р. за ч.37 призначений в.о. благочинного дивізії. По розформуванні гарматної бригади, наказом отамана 1-ї пішої Запасової бригади від [[22 березня]] [[1919]] р. ч.64 призначений на посаду панотця в 2-й піший Запасовий полк, в якому служив до його розформування. [[5 травня]] [[1919]] року Головною управою військового духовенства, згідно з клопотанням, призначений на вільну посаду панотця до полку ім. Костя Гордієнка.<ref>Повідомленням корпусного благочинного від 5 травня 1919 р. ч.16</ref> Служив у полку до його інтернування польською владою ([[7 грудня]] [[1919]] р.). [[6 червня]] [[1920]] року повернувся з польського полону. За два тижні після цієї події, [[22 червня]] [[1920]] року, був призначений до 4-ої Запасової бригади. Згодом служив панотцем у 5-й Херсонській дивізії, з якою вийшов на еміграцію.<ref>З. Стефанів. Душпастирство у війську. Енциклопедія Українознавства, т. 2</ref> Похований у православному секторі цвинтаря «Воля», м. [[Варшава]].
<br>

----
Назва:[[Симеон (Зінкевич)]] 

-Знайдено: + '''Єпископ Дніпропетровський і Криворізький Симеон''' (в миру '''Зінкевич Олег Анатолійович''') народився [[5 травня]] [[1979]] року в м. [[Санкт-Петербург|Ленінграді]].
<br>

----
Назва:[[Стрільців Василь Степанович]] 

-Знайдено: + Звільнений [[5 травня]] [[1987]]&nbsp;р. у зв'язку з [[Перебудова|«перебудовою»]]. Негайно підтвердив своє членство в УГГ. 11 березня 1988 у числі 19 членів УГГ підписав «Звернення УГГ до української та світової громадськості» про відновлення її діяльності.
<br>

----
Назва:[[Таїрова-Яковлева Тетяна Генадіївна]] 
[[Файл:Тетяна Таїрова-Яковлєва.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Тетяна Генадіївна Таїрова-Яковлева''' (* 5 травня [[1967]], [[Ленінград]]) — російський історик (дослідниця України XVI-XVIII ст.), викладач. Директорка центру з вивчення [[Історія України|історії України]] історичного факультету [[Санкт-Петербурзький державний університет|Санкт-Петербурзького державного університету]], доктор історичних наук, на катедрі історії народів країн СНД історичного факультету займає посаду [[професор|професорки]]. Знана також як спортсменка (майстер спорту з кінного спорту та зі стрільби) та організатор спорту (директорка Кінно-спортивного клубу «Комарово» (Санкт-Петербург)).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Церква Різдва Пресвятої Богородиці (Петропавлівська Борщагівка)]] 

-Знайдено: + |дата_закінчення_спорудження = [[5 травня]] [[2002]]
<br>
-Знайдено: + [[5 травня]] [[2002]] року в стінах храму вперше прозвучало «Христос Воскресе» і храм почав своє повноцінне життя з кліром і прихожанами.
<br>

----
Назва:[[Ломака Володимир Васильович]] 
[[Файл:ЕкслібрисБєляєвим.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Володимир Васильович Ломака''' (*[[28 липня]] [[1946]] с. [[Верхосулка]], [[Білопільський район]], [[Сумська область]]&nbsp;— † [[5 травня]] [[2005]] м. [[Суми]])&nbsp;— український [[художник]], [[громадський діяч]]. 
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Кідалов Валерій Віталійович]] 
[[Файл:Кідалов Валерій Віталійович.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Валерій Віталійович Кідалов''' (*[[5 травня]] [[1960]])&nbsp;— український учений-фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Член АН ВШ України з 2008&nbsp;р.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Обоянь]] 
[[Файл:Oboyan Train Station Railways 1.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У грудні [[1917]] року була організована тимчасова революційна Рада. Було сформовано 1-й Обоянський добровольчий червоногвардійський полк. [[17 квітня]] [[1918]] року до міста вступив загін [[німці]]в. Створювалась загроза [[Курськ|Курську]]. Але вже [[19 квітня]] червоногвардійці вибили німців з Обояні. Після вигнання ворога у місті була обрана Рада робітничих, солдатських й селянських депутатів. [[5 травня]] [[більшовики]] Обояні обрали свій перший партійний комітет на чолі з Г.П.Косухіним. [[22 червня]] створено повітову партійну організацію.
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Крупницький Борис Дмитрович]] 

-Знайдено: + '''Бори́с Дми́трович Крупни́цький''' (* [[24 липня]] [[1894]], [[Медведівка (Чигиринський район)|Медведівка]] тепер [[Чигиринський район|Чигиринського району]] [[Черкаська область|Черкаської области]]&nbsp;— † [[5 травня]] [[1956]], Гіммельпфортен, [[Німеччина]])&nbsp;— український науковець, історик, освітній діяч. Професор Українського вільного університету та Богословсько-педагогічної академії в Мюнхені, дійсний член міжнародної Вільної академії наук у Парижі, голова історичної секції Української вільної академії наук.
<br>

----
Назва:[[Трофимук Мирослав Степанович]] 
[[Файл:Поетика епохи Мазепи монографія Трофимук.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Мирослав Степанович Трофимук''' (* [[5 травня]] [[1960]], [[Львів]]) — український [[Історія літератури|історик літератури]], [[Неолатиністика|неолатиніст]], перекладач, лексикограф. Кандидат філологічних наук. Член [[Асоціація українських письменників|Асоціації українських письменників]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Сучасна українська мова]] 
[[Файл:Coat of Arms of Slovakia.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[5 травня]] [[1918]]&nbsp;р.&nbsp;— Міністерство освіти затвердило «Найголовніші правила українського правопису», що їх запропонував [[Іларіон (Огієнко)|І. Огієнко]] та схвалила правописна комісія. Правопис надруковано в журналі «[[Вільна українська школа]]» ([[1919]]&nbsp;— ч.10) та видано окремим відбитком у Києві [[1919]]&nbsp;р.
<br>
-Знайдено: + * [[15 лютого]] [[2010]]&nbsp;р.&nbsp;— [[президент України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|В. Ющенко]] підписав указ №&nbsp;161/2010, яким затвердив концепцію державної мовної політики. Своїм указом В. Ющенко доручив Кабінету Міністрів до [[15 травня]] [[2010]]&nbsp;р. розробити і затвердити державну програму розвитку і функціонування української мови та мов національних меншин на [[2011]]—[[2015]] роки<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/1049860 Ющенко зобов'язав усіх громадян володіти українською мовою]. {{ref-uk}}</ref>. Крім розробки програми розвитку української мови, доручено також удосконалити законодавство про мови, забезпечити розширення застосування української мови в засобах масової інформації, сфері культури, освіти і науки. Метою Концепції є визначення стратегічних пріоритетів та орієнтирів у подоланні деформацій національного мовно-культурного та мовно-інформаційного простору, забезпеченні мовних прав громадян та єдності України. Згідно з концепцією, пріоритетом державної мовної політики має бути утвердження і розвиток української мови, а також забезпечення її функціонування в усіх сферах суспільного життя. Пріоритетним у реалізації державної мовної політики, зокрема, має бути забезпечення прав громадян на отримання інформації українською мовою, у тому числі через друковані ЗМІ, рекламу, а також на перегляд іноземних фільмів, дубльованих чи озвучених українською мовою. Серед пріоритетів також розвиток [[Інтернет в Україні|українського сегменту інтернету]] та комп'ютерного забезпечення українською, поліпшення якості українського мовлення на вітчизняному теле-і радіоканалах, створення системи чинного контролю за дотриманням законодавства про мови та механізми його здійснення, розробка механізмів захисту української мови і мов нацменшин від будь-яких проявів публічного приниження чи зневажання<ref>[http://ua.korrespondent.net/ukraine/1029735 У Дніпропетровській області 18 людей звільнили через українську мову]. {{ref-uk}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:33шт.
----
Назва:[[Українська мова в СРСР]] 

-Знайдено: + * [[5 травня]] [[1945]]&nbsp;р.&nbsp;— Народний комісар освіти [[Тичина Павло Григорович|акад. П. Тичина]] підписав і, отже, надав чинности схваленій [[1943]]&nbsp;р. новій (третій) редакціі правопису, що її почали розробляти [[1938]]&nbsp;р. У правописі [[1945]]&nbsp;р. не відновлено жодного з вилучених правил [[1928]]&nbsp;р. Деякі елементи далі наближено до російського правопису, зокрема введено [[флексія|флексію]] '''-і''' в родовому відмінку однини іменників з '''-ен''': ''імені'' замість ''імени''. Перше видання цього правопису вийшло друком [[1946]]&nbsp;р.
<br>

----
Назва:[[Щербина Василь Іларіонович]] 
[[Файл:Могила Василя Щербини.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Василь Іларіонович Щербина''' ([[25 лютого]] [[1913]], [[Коломійці]]&nbsp;— [[5 травня]] [[1994]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[офіцер]], [[Герой Радянського Союзу]], в роки [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] [[командир]] [[батальйон]]у 235-го гвардійського стрілецького полку 81-ї гвардійської стрілецької дивізії [[7-а гвардійська армія|7-ї гвардійської армії]] [[Степовий фронт|Степового фронту]], гвардії [[капітан (військове звання)|капітан]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Після закінчення війни продовжив службу в Армії. У [[1948]] році закінчив [[Військова академія імені М. В. Фрунзе|Військову академію імені М.&nbsp;В.&nbsp;Фрунзе]], у [[1957]] році&nbsp;— вищі академічні курси при цій академії. Був там [[викладач]]ем, з [[1972]] року [[генерал-майор]] В.&nbsp;І.&nbsp;Щербина&nbsp;— в запасі. Жив у [[Київ|Києві]]. Помер [[5 травня]] [[1994]] року. Похований у Києві на [[Лісове кладовище|Лісовому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ваврик Василь Романович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[5 травня]] [[1970]] року у Львові. Похований у спільній гробниці галицьких журналістів та письменників москвофільської орієнтації, що на полі № 72 [[Личаківський цвинтар|Личаківського цвинтаря]].<ref>{{книга |автор = Криса&nbsp;Л., Фіголь&nbsp;Р. |частина = |заголовок = Личаківський некрополь|оригінал = |посилання = |відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = |рік = 2006|том = |сторінки = 393, 401|сторінок = |серія = |isbn = 966-8955-00-5|тираж = }}</ref>
<br>

----
Назва:[[Завалій Євдокія Миколаївна]] 
[[Файл:65-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Євдокія Миколаївна Завалій''' ([[28 травня]] [[1924]]<ref>[http://www.new.klua.info/content/14616#14626 Кращі люди України]</ref> — [[5 травня]] [[2010]]) — єдина жінка — [[командир]] взводу [[морська піхота|морської піхоти]] в роки [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], гвардії [[полковник]].
<br>
-Знайдено: + Померла [[5 травня]] [[2010]] року в Києві.
<br>
Підзаголовок:== Цитати ==<br>
Знайдено: + {{кінець цитати|джерело=Олена Вавілова<ref>Олена Вавілова. [http://kz 44.narod.ru/zavalii_en.htm Фрау "Чорна смерть"] Тижневик 2000 - №18-19 (413) 9 - 15 травня 2008.</ref>}}
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Іван (Терашкевич)]] 

-Знайдено: + | дата народження    = [[5 травня]] [[1793]]
<br>
-Знайдено: + '''Іва́н Терашке́вич''' (*[[5 травня]] [[1793]] † [[1 березня]] [[1863]]) — єпископ [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]]; з [[1851|1851 року]] адміністратор Холмської єпархії.
<br>

----
Назва:[[Кузьминська Олена Костянтинівна]] 

-Знайдено: + '''Кузьминська Олена Костянтинівна''' ([[9 вересня]] [[1954]] року&nbsp;— [[5 травня]] [[1997]] року)&nbsp;— український [[економічна географія|економіко-географ]], кандидат [[Географія|географічних наук]], [[доцент]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
<br>

----
Назва:[[Вишиванкова хода]] 
[[Файл:pysanka_blank.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Чернівці ===<br>
Знайдено: + [[5 травня]] [[2011]]&nbsp;р. на Центральній площі [[Чернівці]]в зібралися понад 4000 людей у вишитих сорочках.
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Однораленко Олександр Анатолійович]] 

-Знайдено: + '''Однораленко Олександр Анатолійович''' (* [[5 травня]] [[1970]], [[Холодна Балка (Макіївка)]])&nbsp;— машиніст гірничих виїмкових машин відокремленого підрозділу „[[Шахта «Холодна балка»|Шахта «Холодна Балка»]]“ державного підприємства «[[Макіїввугілля]]» (Донецька область), [[Герой України]].
<br>

----
Назва:[[Літературна премія імені Ірини Вільде]] 

Підзаголовок:== Нагородження ==<br>
Знайдено: + Нагородження відбувається щорічно [[5 травня]] в день народження Ірини Вільде. Премією відзначаються українські [[письменник]]и за визначні літературні здобутки, [[новаторство]] в українській [[проза|прозі]] різних [[жанр]]ів, сприяння сучасному [[Літературний процес|літературному процесу]] в Україні.
<br>

----
Назва:[[Безручко Іван Григорович]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Григо́рович Безру́чко''' ([[5 травня]] [[1922]], село [[Патринці]], нині [[Кам'янець-Подільський район|Кам'янець-Подільського району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]])&nbsp;— український [[фольклорист]].
<br>

----
Назва:[[Меморіал Борцям Революції (Луганськ)]] 
[[Файл:Mark V 9186.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Нова масштабна реставрація монументу відбулася у [[2009]] році. [[22 вересня]] того ж року було повернуто відреставровані англійські танки Mk&nbsp;V на їхнє історичне місце навпроти меморіалу. Урочисте відкриття пам'ятника після чергової реставрації відбулося [[5 травня]] [[2010]] року.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[13-й армійський корпус (Україна)]] 

Підзаголовок:=== Формування ===<br>
Знайдено: + Створення армії передбачалось директивою Генерального штабу від [[24 квітня]] [[1941]]-го року. Формування органів управління армії почалось [[5 травня]] [[1941]]-го року в [[Могильов]]і у [[Західний військовий округ|Західному Особливому військовому окрузі]] під керівництвом заступника командувача військами Західного Особливого військового округу генерал-лейтенанта Болдіна.
<br>
Підзаголовок:=== Керівники ===<br>
Знайдено: + * з 5 травня по 8 липня 1941-го року&nbsp;— генерал-лейтенант Філатов Петро Михайлович;
<br>

----
Назва:[[Бірюков Юрій Іванович]] 

-Знайдено: + '''Бірюков Юрій Іванович''' ([[5 травня]] [[1940]], [[Воронеж]] - [[30 листопада]] [[2011]], [[Житомир]]) - український художник.
<br>

----
Назва:[[Лебідь Микола Якович]] 

-Знайдено: + '''Микола Якович Лебідь''' ([[5 травня]] [[1936]], хут. Кустин Зноб-Новгородського р-ну (тепер с. [[Кустине]] [[Середино-Будський район]]) [[Сумська область|Сумської області]]) – [[заслужений художник України]] (з 1992 р.). [[Професор]].
<br>

----
Назва:[[Вігак Василь Михайлович]] 

-Знайдено: + '''Вігак Василь Михайлович''' ([[5 травня]] [[1936]], с. [[Угільня]],&nbsp;— [[25 лютого]] [[2003]]&nbsp;— український [[фізик]] з проблем механіки деформівного твердого тіла, [[доктор фізико-математичних наук]], [[професор]], співробітник [[Інститут прикладних проблем механіки і математики імені Я. С. Підстригача НАН України|Інституту прикладних проблем механіки і математики імені Я.&nbsp;С.&nbsp;Підстригача НАН України]].
<br>

----
Назва:[[Сєдов Георгій Якович]] 
[[Файл:G SedovMarka.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Георгій Якович Сєдов''' ([[23 квітня]] ([[5 травня]])<ref>[Сам Г.Я.Сєдов у своїй Автобіографії вказує дату 21 квітня (3 травня). Оригінал зберігається в архіві Географічного товариства Росії, фонд № 93, опис 4, од. зб. 1. Постаті. Нариси про видатних людей Донбасу.&nbsp;— Донецьк: [[Східний видавничий дім]], 2011.]</ref> [[1877]] - [[20 лютого]] ([[5 березня]]) [[1914]]) - російський гідрограф, полярний дослідник, старший лейтенант. Організатор невдалої експедиції до [[Північний полюс|Північного полюса]]. <ref>Каневский З. М. Не сотвори себе кумира // Природа. — 1988. — № 8. — С. 71—79.</ref>, під час якої помер, не досягнувши заявленої мети, пройшовши приблизно 200 кілометрів з необхідних 2000 км.
<br>
-Знайдено: + [[5 травня]] [[2002]] року Новоазовський вузол зв'язку провів у Сєдово ще одне спеціальне гасіння, яке було присвячене 125-річчю з дня народження Сєдова <ref>Рейніш В. П., Педченко О. В. Поштова атрибутика Донецької області в XIX—XXI ст. (каталог-довідник). — Донецьк: Чайка, 2005. — 108 с.</ref>.
<br>

<br>Зобр:27шт.
----
Назва:[[Александров Денис Олегович]] 

-Знайдено: + '''Денис Олегович Александров''' ({{н}} [[5 травня]] [[1992]], [[Одеса]])&nbsp;— український футболіст, [[Нападник (футбол)|нападник]] молодіжного складу [[Чорноморець (Одеса)|одеського «Чорноморця»]].
<br>

----
Назва:[[Синицький Віктор Павлович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[Радянська армія|Радянській Армії]] з осені [[1985]] року. Службу проходив в складі обмеженого контингенту радянських військ в [[Афганістан]]і механіком-водієм бойової машини розмінування ([[40-а армія (СРСР)|40-а армія]] [[Туркестанський військовий округ|Червонопрапорного Туркестанського військового округу]]). За час бойових дій [[молодший сержант|молодшому сержанту]] Віктору Синицькому, з метою розмінування місцевості, доводилося неодноразово здійснювати на своїй бойовій машині самопідриви, забезпечуючи безпеку проходження колон авто- і бронетехніки. У казом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[5 травня]] [[1988]] року за [[мужність]] і [[героїзм]], проявлені при наданні інтернаціональної допомоги Демократичній Республіці Афганістан молодшому сержанту Синицькому Віктору Павловичу присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;11&nbsp;576). 
<br>

----
Назва:[[Ліквідація Запорозької Січі (1775)]] 
[[Файл:Nova sich.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Спроба утримати козаків від еміграції за Дунай та на Забужжя не дала результатів. Тоді Катерина II [[5 травня]] [[1779]] року і [[27 квітня]] [[1780]] року видала маніфести з проханням до козаків повернутися у рідний край, обіцяючи дати кожному з них землю і службу за російськими чинами. Ці заклики також не дали результатів.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Коваленко Лідія Борисівна]] 
[[Файл:Могила Коваленко-Маняк.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Лідія Борисівна Коваленко''' ([[5 травня]] [[1936]], [[Бочечки]] — [[25 січня]] [[1993]], [[Київ]]) — [[журналіст]]ка-[[публіцист]], [[громадський діяч]], дослідниця [[голодомор]]у.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народилась [[5 травня]] [[1936]] року в селі [[Бочечки|Бочечках]] (нині село [[Конотопський район|Конотопського району]] [[Сумська область|Сумської області]]) в [[сім'я|сім’ї]] [[вчитель|вчителів]]. З [[1943]] року навчалась в [[школа|школі]] у [[Хорезмська область|Хорезмській області]] [[Узбецька РСР|Узбецької РСР]] (туди під час [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] була [[евакуація|евакуйована]] з [[мати|матір’ю]], [[батько]] служив у [[Червона армія|армії]]). Від [[1944]] року проживала в [[Чернігів|Чернігові]]. В [[1953]]—[[1958]] роках — [[студент]]ка [[Київський університет|Київського університету]]. У [[1958]]—[[1961]] роках — редактор, від грудня 1961 року — кореспондент у Комітеті з радіомовлення і телебачення при РМ УРСР. З [[1970]] по [[23 січня]] [[1993]] року працювала в [[журнал]]і «Ранок», тижневику «Україна», заступником редактора журналу «Людина і світ».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1976 (весна)]] 

-Знайдено: + | [[5 травня]] [[1976]]
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1977]] 

-Знайдено: + | [[5 травня]] [[1976]]
<br>

----
Назва:[[Марусик Тарас Павлович]] 

-Знайдено: + '''Тара́с Па́влович Мару́сик''' (5 травня 1955, село [[Яблуниця (Яремчанська міськрада)|Яблуниця]], [[Надвірнянський район]], Івано-Франківська область) — український журналіст, державний службовець, фахівець з мовної політики, громадський діяч, перекладач.
<br>

----
Назва:[[Нечипоренко Юрій Аркадійович]] 

-Знайдено: + '''Нечипоренко Юрій Аркадійович''' ([[5 травня]] [[1948]], [[Степанівка (Лугинський район)|Степанівка]] [[Лугинський район|Лугинського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]])&nbsp;— український правник, голова Апеляційного суду Київської області, почесний професор Академії праці і соціальних відносин, [[заслужений юрист України]].
<br>
Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Юрій Нечипоренко народився [[5 травня]] [[1948]] року у селі [[Степанівка (Лугинський район)|Степанівка]] на [[Житомирська область|Житомирщині]] у родині вчителів<ref>[http://www.logos-ukraine.com.ua/dpu/dpu83.html http://www.logos-ukraine.com.ua/dpu/dpu83.html Державно-правова еліта України/ Нечипоренко Юрій Аркадійович]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Посольство України в Азербайджані]] 
[[Файл:Semietagka Baku.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |Відкрите    = [[5 травня]] [[1996]]
<br>
-Знайдено: + Посольство України в Азербайджанській Республіці функціонує з 5 травня 1996 року, Посольство Азербайджанської Республіки в Україні відкрито 12 березня 1997 року.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ячнік Сергій Федорович]] 
[[Файл:Могила Сергія Ячніка.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[1951]] році закінчив Військову академію бронетанкових і механічних військ. З [[1961]] року [[полковник]] С. Ф. Ячник — в запасі. Жив у [[Київ|Києві]]. Працював директором республіканського навчально-методичного кабінету. Указом [[Президент України|Президента України]] [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]] № 417/2008 від [[5 травня]] [[2008]] року йому присвоєно звання [[генерал-майор]]а<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/7846.html Офіційний сайт Президента України]</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бандрівська Одарка Карлівна]] 

Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + * [http://www.salomeamuseum.lviv.ua/news/95.htm 1 квітня&nbsp;— 15 травня 2012 р.&nbsp;— Виставка до 110-річчя від Дня народження Дарії Бандрівської]
<br>

----
Назва:[[Берінчик Денис Юрійович]] 

-Знайдено: + '''Денис Юрійович Берінчик'''<ref>В деяких джерелах&nbsp;— Беринчик</ref> (*[[5 травня]] [[1988]], м. [[Краснодон]], [[Луганська область]])&nbsp;— український [[боксер]]-любитель, [[Заслужений майстер спорту]], срібний олімпійський призер, срібний призер чемпіонату світу&nbsp;— 2011, володар Кубку України&nbsp;— 2009. [[Тренер]]&nbsp;— Ткаченко Юрій Іванович.
<br>

----
Назва:[[Слухаєвський Сергій Григорович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Походив з родини священика [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. Закінчив [[Полтавське духовне училище]]. [[26 липня]] [[1915]] року Сергій Слухаєвський вступив однорічником до 24-го піхотного запасного батальйону. [[5 травня]] [[1916]] року він закінчив Душетську школу прапорщиків, був направлений у розпорядження штабу Війська Донського. Останнє звання у російській армії — [[підпоручик]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дудар Антін]] 

-Знайдено: + '''Ду́дар Антін Петрович''' (*[[5 травня]] [[1886]], [[Великі Бірки]], на [[Тернопільська область|Тернопільщині]] —†[[жовтень]]
<br>

----
Назва:[[Щербина Іван Васильович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Працюючи над нарисом про Щербину, журналіст львівської газети «Слава Родины» Віталій Березовський знайшов у райвійськкоматі в його справі копію про представлення до звання Героя Радянського Союзу. Указом [[Президент СРСР|Президента СРСР]] від [[5 травня]] [[1991]] року за [[мужність]] і [[героїзм]], проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії полковнику у відставці Щербині Івану Васильовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;1&nbsp;1652).
<br>

----
Назва:[[Список голів виконавчої влади Закарпатської області]] 

-Знайдено: + |[[5 травня]] [[1999]]
<br>

----
Назва:[[Шепарович Юрій]] 

-Знайдено: + '''Юрій Шепарович''' ([[5 травня]] [[1897]] - †[[26 квітня]] [[1973]]) - четар [[УГА]], брат [[Шепарович Роман|Романа]], [[Шепарович Лев|Лева]] і [[Шепарович Юліян|Юліяна Шепаровича]].
<br>
-Знайдено: + Народився в [[5 травня]] [[1897]] році у селі [[Колодіївка (Тисменицький район)|Колодіївка]] близько Станиславова. Закінчив гімназію в [[Коломия|Коломиї]] та економічний факультет у [[Прага|Празі]]. У 16 років добровольцем вступив на службу до легіону [[УСС]]. Старшинську школу він закінчив в [[Моравія|Моравії]]. 
<br>

----
Назва:[[Собор святого Івана Хрестителя — III (Перемишль)]] 
[[Файл:Церква у Адамівці.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Капітула ===<br>
Знайдено: + З давніх-давен при катедральній церкві існував собор крилосу або катедральна [[Капітула|капітула]]. Найдавніша згадка про ''«capitulum ruthenicum»'' походить з грамоти наданої королевою [[Ядвіґа Анжуйська|Ядвіґою]] [[1387]] року. Юридичний статус капітули був визначений грамотою владики Інокентія Винницького, затвердженій королем [[Ян III Собеський|Яном ІІІ Собеським]] [[5 травня]] [[1688]] року. До складу капітули входили шестеро [[прелат]]ів і шестеро соборних. З причини внутрішнього розладу між єпископами й світським клиром та василіанами капітула почала занепадати. Єпископ Онуфрій Шумлянський грамотою від [[6 листопада]] [[1756]] року оновив капутулу, що, втім, не вплинуло на її стан<ref>Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936.&nbsp;— Перемишль, 1936.&nbsp;— С. 13.</ref>.
<br>

<br>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Київський медичний університет УАНМ]] 

-Знайдено: + |день університету  = [[5 травня]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дріянський Єгор Едуардович]] 

-Знайдено: + '''Єгор Едуардович Дріянський''' (*[[5 травня]] [[1812]], с. [[Кошари (Конотопський район)|Кошари]]. - †[[10 січня]] [[1873]], [[Москва]]) - український російськомовний письменник. 
<br>

----
Назва:[[Список бійців куреня Української повстанської армії «Месники»]] 

Підзаголовок:=== Список ===<br>
Знайдено: + | 77 || «Лісковий» Головатий Семко || с. Нове Село Любачівського повіту || {{дтс|1928|8|8}}&nbsp;— {{дтс|1947|5|22}} || Стрілець || Месники-2 || Син Олекси і Марії. В лавах УПА з осені 1945&nbsp;р. 15 травня 1947&nbsp;р. в [[Сянок]]у засуджений до смертної кари і там же страчений.
<br>

----
Назва:[[1941. Заборонена правда]] 
[[Файл:JStalin Secretary general CCCP 1942.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На одному зі своїх «закритих» виступів [[5 травня]] 1941 року в залі засідань [[Великий Кремлівський палац|Великого Кремлівського палацу]] Сталін заявляє перед 2-ма тисячами випускниками Академії Червоної Армії про перехід до нової стратегії&nbsp;— «від оборони до наступу».
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Іван Перич]] 

-Знайдено: + '''Іван Перич''' ({{lang-sr|Ivan Perić}}; [[5 травня]] [[1982]], [[Приштина]], [[СФРЮ]])&nbsp;— сербський футболіст, нападник [[Жетису (футбольний клуб)|«Жетису»]].
<br>

----
Назва:[[Вейг Берталон Берталонович]] 

-Знайдено: + Свою ігрову кар'єру розпочав у словацькій групі Чемпіонату Чехословаччини з футболу (1930) в юнацькій команді «Ужгородське робітниче спортивне товариство» (УМТЕ), а у 1932 році вже грав у основному складі клубу. В 1933 році "УМТЕ" при його участі стало срібним призером чемпіонату тодішньої Словаччини. Починаючи з 1939 року команда вже приймала участь у північній групі Чемпионату Угорщини з футболу, але [[5 травня]][[1942]] року була розформована і гравці "УМТЕ" вимушені були перейти до інших ужгородських клубів. Таким чином він потрапив до команди [[Говерла (футбольний клуб)|«УАК» (Ужгород)]], де завершив свою ігрову кар'єру. «УАК» у 1942 році завоював право грати у другій, а у 1944 році&nbsp;— у першій группі угорського чемпіонату.<ref>[http://zakarpatie.narod.ru/history.html Сторінками футбольної історії Закарпаття]</ref>
<br>

----
Назва:[[Історія Одеси (1914-1920)]] 

-Знайдено: + У березні сімнадцятого в кафе «Саратов» 40 кримінальних «авторитетів» Одеси і округу провели свою конференцію. Котовський тоді віщав: ''«Ми з тюремного замку послані закликати всіх об'єднатися для підтримки нового ладу. Нам треба піднятися, отримати довіру і звільнитися. Нікому від цього небезпеки немає, ми хочемо кинути своє ремесло і повернутися до мирної праці»''. Від імені злодіїв він звертався до одеської влади з проханням відправити всіх кримінальників на фронт «захищати революційну батьківщину». [[30 квітня]] Котовський відіслав прокурору нове прохання&nbsp;— амністувати його як політв'язня та відправити на фронт. [[5 травня]] [[1917]] Котовський нарешті був умовно звільнений, з умовою негайного відправлення на фронт.
<br>
-Знайдено: + [[Файл:Керенський та Колчак в Одесі.jpg|міні|270пкс|приїзд до Одеси [[Колчак Олександр Васильович|Олександра Колчака]] та [[Керенський Олександр Федорович|Олександра Керенського]], 15 травня 1917 року]]
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Мигаль Борис Кирилович]] 

-Знайдено: + '''Борис Кирилович Мигаль''' ([[5 травня]] [[1927]], [[Полтава]]&nbsp;— [[2010]])&nbsp;— український [[історик]], [[доктор історичних наук]], [[професор]]. Відмінник вищої освіти СРСР, заслужений професор Харківського національного університету імені В.&nbsp;Н.&nbsp;Каразіна (з [[2000]] року).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[5 травня]] [[1927]] року в [[Полтава|Полтаві]] у родині [[вчитель|учителя]] історії. У [[1929]] році сім'я переїхала до [[Красноград]]у, згодом&nbsp;— до [[Ніжин]]а, у [[1935]] році&nbsp;— до [[Харків|Харкова]]. У під час [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] і повоєнні роки служив на флоті. [[1951]] року поступив на історичний факультет [[Харківський університет|Харківського університету]], який з відзнакою закінчив у [[1956]] році і залишився там же працювати. У [[1962]] році закінчив [[аспірантура|аспірантуру]] цього ж вишу і наступного року захистив кандидатську [[дисертація|дисертацію]] на тему: «Партійна організація Полтавщини в боротьбі за відбудову сільського господарства» (1921–1925 роки), у [[1975]] році&nbsp;— докторську дисертацію на тему: «Здійснення аграрної політики на Україні у відбудовчий період» (1921–1925 роки). З [[1968]] року&nbsp;— [[доцент]], з [[1979]] року&nbsp;— [[професор]].
<br>

----
Назва:[[Вишневський Іван-Фрідріх Станіславович]] 

-Знайдено: + '''Вишневський Іван-Фрідріх Станіславович''' (* [[5 травня]] [[1829]] — † [[1875]])&nbsp;—  український [[архітектор]], [[київ]]ський архітектор.
<br>

----
Назва:[[Волковиський Лев Ізраїлевич]] 

-Знайдено: + '''Волковиський Лев Ізраїлевич''' (* 18 березня 1913, Білосток&nbsp;— † 5 травня 1992)&nbsp;— український та російський математик.
<br>

----
Назва:[[Список православних храмів Луганська]] 
[[Файл:Yubileyny church (Luhansk).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |bgcolor="#EE9572"|27||''Церква в ім'я Серафима Саровського'' ([[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]])||[[1999]], район [[Луганський обласний академічний український музично-драматичний театр|Українського музично-драматичного театру]]<br><small>{{Coord| 48.555471| 39.318470|type:landmark|name= Церква в ім'я Серафима Саровського }}</small>|| Храм розташований за Українським драматичним театром (колишнім палацом будівельників). Релігійна громада зареєстрована [[5 травня]] [[1999]]&nbsp;р. Перша відправа відбулася на [[7 квітня]] [[2000]]&nbsp;р. у ''малому храмі на честь священномученика Кипріана та мучениці Юстини''.
<br>

<br>Зобр:39шт.
----
Назва:[[Українці на Кубані]] 
[[Файл:Bych L.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Спроба утримати козаків від еміграції за Дунай та на Забужжя не дала результатів. Тоді Катерина II [[5 травня]] [[1779]] року і [[27 квітня]] [[1780]] року видала маніфести з проханням до козаків повернутися у рідний край, обіцяючи дати кожному з них землю і службу за російськими чинами. Ці заклики також не дали результатів.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Українсько-азербайджанські відносини]] 

-Знайдено: + Азербайджан визнав незалежність України [[6 лютого]] [[1992]] року<ref>[[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с.</ref>, того ж дня було встановлено дипломатичні відносини між двома країнами. [[5 травня]] [[1996]] року у [[Баку]] Україна відкрила [[Посольство України в Азербайджані]]. [[Посольство Азербайджану в Україні]] Азербайджан відкрив [[12 березня]] 1997 року у [[Київ|Києві]]<ref name="az.mfa_diplomacy">[http://azerbaijan.mfa.gov.ua/ua/ukraine-az/diplomacy Україна та Азербайджан. Політичні відносини] на сайті Посольства України в Азербайджанській Республіці.&nbsp;— Процитовано 4 серпня 2013</ref>.
<br>

----
Назва:[[Вороніна Олена Олександрівна]] 

-Знайдено: + '''Олена Вороніна''' ([[5 травня]] [[1990]])&nbsp;— українська шаблістка, чемпіонка світу. 
<br>

----
Назва:[[Гудима Володимир Ярославович]] 

-Знайдено: + В основному складі «Карпат» дебютував [[5 травня]] [[2010|2010 року]] в домашньому матчі проти [[Кривий Ріг|криворізького]] «[[Кривбас (футбольний клуб)|Кривбасу]]» (0:2)<ref>
</ref><br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пєсков Василь Михайлович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Орден «За заслуги перед Вітчизною»]] IV ступеня ([[5 травня]] [[2003]])&nbsp;— ''за великий внесок у розвиток вітчизняної журналістики''<ref>[http://document.kremlin.ru/doc.asp?</ref><br>

----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 січня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 березня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 квітня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 травня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 травня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 травня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/24 червня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/13 серпня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]