Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 березня

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/24 листопада | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/13 січня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/22 лютого | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/3 березня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 березня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 березня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/23 квітня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/12 червня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Івасюк Володимир Михайлович]] 
[[Файл:Monument to Vladimir Ivasyuk Lviv.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Володи́мир Миха́йлович Івасю́к''' (*[[4 березня]] [[1949]], [[Кіцмань]], [[Чернівецька область]]&nbsp;— †[[24 квітня|24]]/[[27 квітня]]<ref>[http://ivasyuk.org.ua/photo.php?</ref><br>
-Знайдено: + * [[1949]], [[4 березня]]&nbsp;— народився у м. [[Кіцмань|Кіцмані]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]] в родині учителів [[Івасюк Михайло Григорович|Михайла]] і Софії Івасюків.
<br>
Підзаголовок:== Смерть ==<br>
Знайдено: + * [[4 березня]] [[1999]] року у Чернівцях відкрився Меморіальний [[музей]] Володимира Івасюка.
<br>
-Знайдено: + * [[4 березня]] [[1999]]&nbsp;р.&nbsp;— відкриття у Чернівцях [[Меморіальний музей Володимира Івасюка|Меморіального музею Володимира Івасюка]].
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Політичні партії України]] 

-Знайдено: + | [[4 березня]] [[1993]]
<br>
-Знайдено: + | [[14 березня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + | [[14 березня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + | [[24 березня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + | [[24 березня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + | [[24 березня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + | [[24 березня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + | [[14 березня]] [[2012]]
<br>

----
Назва:[[Вербицький Михайло Михайлович]] 
[[Файл:WerbyckiGrave.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Верби́цький Миха́йло Миха́йлович''' (* [[4 березня]] [[1815]], с. [[Явірник Руський]], [[Галичина]], тепер [[Підкарпатське воєводство]], [[Польща]]&nbsp;— † [[7 грудня]] [[1870]], с. [[Млини]], [[Галичина]], тепер [[Підкарпатське воєводство]], [[Польща]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[композитор]], [[хор]]овий [[диригент]], [[священик]], [[громадський діяч]], [[автор]] [[гімн України|гімну України]] «[[Ще не вмерла Україна]]».
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Грушевський Михайло Сергійович]] 
[[Файл:Hrushevsky R.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[4 березня]] [[1917]] в Києві засновується [[Центральна Рада|Українська Центральна Рада]]. 20(07) березня 1917 [[Центральна Рада|УЦР]] у Києві заочно обрала Грушевського головою (одностайно обраний 19(06) квітня 1917 на Всеукраїнському національному конгресі). Грушевський приєднався до Української партії соціалістів-революціонерів. Викликаний телеграмою, 26(13) березня він повертається із Москви до Києва. У Києві намагався надати стихійному українському рухові організованості, ставив питання про культурне відродження українського суспільства (заснування національних шкіл, політичних товариств). 27(14) березня виступив на Київському кооперативному з’їзді з вимогою національно-територіальної автономії України у федеративній Російській республіці, вважаючи це найближчим шляхом до самостійності України<ref name="Енциклопедія"></ref>.
<br>

<br>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Кедрин Іван]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Ке́дрин''' (справжнє прізвище&nbsp;— '''Рудницький'''; *[[22 квітня]] [[1896]], [[Ходорів]], [[Жидачівський район]], [[Львівська область]]&nbsp;— † [[4 березня]] [[1995]], [[Нью-Джерсі]], [[США]])&nbsp;— український політичний діяч і журналіст. Дійсний член [[НТШ]], член Президії НТШ в Америці, почесний доктор [[УВУ]].
<br>

----
Назва:[[Колесса Філарет Михайлович]] 
[[Файл:Меморіальна таблиця на вул. Винниченка, 24 у Львові (02).jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Помер [[4 березня]] [[1947]] року. Похований у Львові на [[Личаківське кладовище|Личаківському кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Слово про погибель Руської землі]] 

-Знайдено: + З питання виникнення Слова існує кілька точок зору. Найпереконливішою варто визнати датування тих дослідників, що зв'язують виникнення Слова з Батиєвою навалою на [[Русь]] та [[Залісся]] у 1237—1240&nbsp;рр. С. обривається на фразі «А в ты дни бол<small>Ђ</small>знь крестияномъ, отъ великаго Ярослава и до Володимера, и до ныняшняго Ярослава и до брата єго Юрья князя володимерьскаго». «Нинішній Ярослав»&nbsp;— [[Ярослав III Всеволодович|Ярослав Всеволодович]], помер у [[1246]]&nbsp;р., отже, С. було написано до 1246&nbsp;р. [[Юрій Всеволодович]] теж іменується як сучасний князь, що княжить, а він загинув у [[Битва на Сіті|битві на Сіті]] [[4 березня]] [[1238]]&nbsp;р. Можливо, С. було створено на самому початку навали Батия, до битви на ріці Сіть.
<br>

----
Назва:[[Шульгин Олександр Якович]] 
[[Файл:МД Шульгин.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Шульгин Олександр Якович''' (*[[30 липня]] [[1889]]&nbsp;— †[[4 березня]] [[1960]])&nbsp;— [[політичний діяч|політичний]], [[громадський діяч|громадський]], культурний і науковий діяч. Член [[ТУП]], а потім [[УПСФ]], дійсний член [[НТШ]]. У [[1917]]&nbsp;році&nbsp;— член [[Центральна Рада|Центральної Ради]], генеральний секретар міжнаціональних справ. У [[1918]]&nbsp;році&nbsp;— посол [[УНР]] в [[Болгарія|Болгарії]]. Член делегації України на [[Паризька мирна конференція 1919—1920|мирній конференції в Парижі]]. З [[1920-ті|1920-х]] років&nbsp;— в еміграції. Брав участь у [[Уряд УНР на вигнанні|емігрантських урядах УНР]]. [[Професор]] [[УВУ]] в [[Прага|Празі]]. Батько журналіста [[Шульгин Ростислав Олександрович|Ростислава Шульгина]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Шухевич Роман Йосипович]] 
[[Файл:Печатка УГВР.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Тоді емдебісти вдалися до провокаційної комбінації, так званої «внутрішньокамерної» розробки, коли Д.Гусяк посадили до камери, де перебувала під виглядом підпільниці агент «Роза» (А.фроляк). Остання зуміла швидко увійти у довір'я до «Нусі», особливо згадавши «Монету» (К.Зарицька), котра начебто сиділа в сусідній камері. Коли Д.Гусяк дізналася, що нібито «Розу» звільняють за відсутністю доказів, то фатально згодилася передати через неї записку на адресу Н.Хробак, котра мешкала в с. Білогорща Брюховицького району, де в цей час переховувався Р.Шухевич. В записці, зокрема, говорилося: «основне питання&nbsp;— це про ШУ і ДІ».62 Так, в 22.00 4 березня 1950 р фактично стало відомо про місце перебування «Тура».
<br>
-Знайдено: + В ніч з [[4 березня|4]] на [[5 березня]] [[1950]]&nbsp;р. терміново розробляється «План чекістсько-військової операції по захопленню чи ліквідації „Вовка“», котрий затвердили заступник міністра держбезпеки УРСР В. Дроздов і представник МДБ СРСР генерал-лейтенант [[Судоплатов Павло Анатолійович|П. Судоплатов]]. Водночас був створений оперативний штаб в складі В. Дроздова, П.Судоплатова, начальника УМДБ Львівської області полковника В. Майструка і начальника Внутрішніх військ МДБ Української округи генерал-майора Фадєєва. До операції залучалися оперативні резерви 62 СД ВВМДБ у Львові, штабу Української прикордонної округи і Управління міліції м. Львова, а також військової сили (600 бійців), котрі були задіяні для зачистки місцевості на стику [[Глинянський район|Глинянського]], [[Перемишлянський район|Перемишлянського]] та [[Бібрський район|Бібрського районів]] Львівської області.
<br>

<br>Зобр:42шт.
----
Назва:[[Щербаков Віктор Геннадійович]] 

-Знайдено: + '''Ві́ктор Генна́дійович Щербако́в''' ([[4 березня]] [[1935]]- †19 серпня 2009, місто [[Горлівка]], нині [[Донецька область|Донецької області]])&nbsp;— актор героїчного плану української та російської сцени. [[Народний артист України]] ([[1980]]).
<br>

----
Назва:[[Владислав II Ягайло]] 
[[Файл:Alex K Halych-Volhynia.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | коронація           = [[4 березня]] [[1386]]
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Після одруження з королевою [[Ядвіґа Анжуйська|Ядвіґою I]], [[4 березня]] [[1386]] року під ім'ям Владислава II коронувався у [[Краків|Кракові]] на польський престол.
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Українська соціал-демократична партія (1899)]] 

-Знайдено: + УСДП брала участь у спробах консолідації національно-державницького табору, засудила політику «нормалізації», виступила проти диктатури фашизму і комунізму (конгреси партії у Львові&nbsp;— [[4 березня]] [[1934]]&nbsp;р. і [[17 жовтня]] [[1937]]&nbsp;р. У [[1930]]-их роках УСДП організаційно була дуже слабкою і помітної ролі у політичному житті не відігравала.
<br>
-Знайдено: + * [[4 березня]] [[1934]]&nbsp;р. &nbsp;— VII (VIII) з'їзд
<br>

----
Назва:[[Українська Центральна Рада]] 
[[Файл:Tsentralna Rada building.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Украї́нська Центра́льна Ра́да''' ('''УЦР'''), також '''Центральна Рада'''&nbsp;— спочатку український представницький орган політичних, громадських, культурних та професійних організацій; згодом, після [[Всеукраїнський Національний Конгрес|Всеукраїнського Національного Конгресу]]&nbsp;— революційний парламент України, який керував українським національним рухом. Період дії: [[4 березня|4 (17) березня]] [[1917]]&nbsp;— [[28 квітня]] [[1918]].
<br>
Підзаголовок:== Заснування ==<br>
Знайдено: + '''4 березня 1917 у Києві''' на Володимирській 42, в приміщенні українського [[Клуб «Родина»|клубу «Родина»]]<ref>О. Кучерук. 1917–1919, Київ. Адреси. Події. Люди.&nbsp;— Київ, 2008.&nbsp;— с.12.</ref> з ініціативи [[Товариство українських поступовців|Товариства українських поступовців]] за участю українських політичних партій, українських військовиків, робітників, духовенства, кооператорів, студентства, громадських і культурних організацій ([[Українське Наукове Товариство]], [[Українське Педагогічне Товариство]], [[Товариство українських техніків і аґрономів]] тощо) '''було оголошено про утворення Української Центральної Ради'''. Головою УЦР заочно обрано [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайла Грушевського]], якого тимчасово заступав [[Науменко Володимир Павлович|Володимир Науменко]], а товаришами голови&nbsp;— [[Антонович Дмитро Володимирович|Дмитра Антоновича]] і [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитра Дорошенка]].
<br>
Підзаголовок:== Заснування ==<br>
Знайдено: + Цього ж дня, 4 березня, УЦР телеграмою повідомила керівників [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового Уряду]] [[Львов Георгій Євгенович|Г.Львова]] і [[Керенський Олександр Федорович|О.Керенського]] про своє утворення. Офіційне діловодство УЦР розпочалося 9 березня, коли обговорювалось питання про виготовлення печатки УЦР, передачу УЦР будинку Педагогічного музею, утворення агітаційної школи та ін. З часом Рада мала скликати український парламент і сформувати звітний перед ним уряд.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Фельдман Валентин Августович]] 
[[Файл:|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[4 березня|4 (16) березня]] [[1864]] поблизу [[Петербург]]а в родині російського німця, [[агроном]]а, [[колезький радник|колезького радника]]. [[Середня освіта|Середню освіту]] здобув в училищі Святої Анни в 1882 році. У [[1882]]—[[1889]] роках навчався у [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзькій академії мистецтв]], архітектурне відділення якої закінчив із званням класного художника 1-го ступеня. Отримав дві срібні і одну золоту медалі. Брав уроки акварельного живопису у [[Гоголинський Микола Олексійович|М. Гоголинського]] і [[Луїджі Премацці|Л. Премацці]]. Після Академії рік відбував військову повинність у Московському інженерному управлінні.
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Хасевич Ніл Антонович]] 

-Знайдено: + | дата_смерті          = [[4 березня]] [[1952]]
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Скакандій Василь Юлійович]] 

-Знайдено: + '''Васи́ль Ю́лійович Скаканді́й''' (*&nbsp;[[4 березня]] [[1941]]), графік родом з с. Середнього на Закарпатті.
<br>

----
Назва:[[Волинь]] 
[[Файл:Lange mitteleuropa 1930.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[Волинь (УНР)|Волинська земля в складі УНР]] утворена 2-[[4 березня]] [[1918]] законом про адміністративно-територіальний поділ України. Земський центр&nbsp;— Луцьк. До землі мали увійти [[Володимирський повіт]], [[Ковельський повіт (Російська імперія)|Ковельський повіт]], [[Луцький повіт (Російська імперія)|Луцький повіт]], північна частина [[Дубенський повіт|Дубенського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]]. Організація влади не була завершена. Проіснувала майже 2 місяці до 29 квітня 1918 року у зв'язку з утворенням Української Держави на чолі з гетьманом [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадським]]. 
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Дубно]] 
[[Файл:Площа міста Дубно.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[1577]] році Дубно двічі зазнало нападу [[татари]]. [[4 березня]] [[1577]] року [[татари|татарська]] [[орда]] переправилась через [[Іква (притока Стиру)|річку Ікву]]. На захист міста став [[Януш Острозький|син князя Януш]]. Він приготував місто до захисту, на [[Іква (притока Стиру)|річці]] прорубав [[ополонка|ополонки]]. [[Татари]] виступили з боку чернецької греблі, дружина [[Януш Острозький|Януша]] не витримала натиску і відступила до [[Дубенський замок|замку]]. [[5 березня]] [[1577]] року [[татари]] знову підступили до міста, але наразились на сильний опір. [[Татари]] почали штурм з боку [[Дубенський хрестовоздвиженський монастир|Хрестовоздвиженського монастиря]], але безуспішно. Відступаючи, [[татари]] знищили дві сотні сіл, [[Василь Костянтин Острозький|князь]] зазнав великих збитків. Місто було майже повністю зруйноване, вистояв лише сильно укріплений [[Дубенський замок|замок]].
<br>

<br>Зобр:19шт.
----
Назва:[[Стрий]] 

-Знайдено: + Перша згадка про місто датується [[1385]] роком. Вже тоді місто згадується як центр [[волость|волості]]. У [[1431]] році місто отримує [[Магдебурзьке право]]. Значне зростання Стрия відбувалося у другій половині [[17 століття|XVII]] століття, сприяв розвиткові міста колишній стрийський [[староста]], а пізніше [[король Речі Посполитої]] [[Собєський Ян|Ян Собєський]]. У ті часи місто носило титул [[Королівське місто|«Вільного королівського міста»]]. Після [[Перший поділ Польщі|Першого поділу Польщі]] місто відійшло до [[Габсбурзька монархія|Імперії Габсбургів]], згодом [[Австро-Угорщина|Австро-Угорська імперія]]. З початком [[Перша світова війна|Першої світової війни]] Стрий стає місцем народження легіону [[Українські січові стрільці (УСС)|Українських січових стрільців]]. У [[1920]]—[[1930]]-их роках Стрий був одним із найактивніших осередків [[Українська Військова Організація|УВО]] й [[ОУН]]. В середині [[19 століття|XIX]] століття місто перетворилося на значний залізничний та газопромисловий центр, що сприяло швидкому розвитку міста. За [[Пакт Молотова — Ріббентропа|Пактом Молотова&nbsp;— Ріббентропа]] [[1939]] року Стрий [[Анексія|анексований]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянським Союзом]]. [[14 березня]] [[1990]] року у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ&nbsp;— [[прапор України]]<ref name="UM">''Гаврош Олександр'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1442/291/50722/ ''Вуйко Стрий''. Старовинне галицьке місто очима закарпатського подорожувальника.] // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;121 за [[8 липня]] [[2009]] року</ref><ref name="NS">[http://novyi-stryi.at.ua/blog/vse_pro_prapor_nad_striem/2012-03-17-27 Все про прапор над Стриєм ] Сайт СГО «Новий Стрий»</ref>. У [[2003]] році місто визнано найкращим районним центром Львівської області<ref name="Gazeta Lviv">[http://www.gazeta.lviv.ua/article/4381 Стрий і Стрийщина] Львівська газета</ref>.
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[Файл:Stryi town hall2.jpg|thumb|right|Флагшток Стрийської міської ради. Саме на ньому 14 березня 1990 року (за СРСР) у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України.]]
<br>
-Знайдено: + [[4 березня]] [[1990]] року відбулися перші демократичні вибори до [[Верховна Рада України|Верховної ради України]], обласних, міських та селищних Рад народних депутатів, на яких в Західній Україні перемогли національні демократичні сили. По Стрийському виборчому округу в голосуванні взяли участь 88 140 виборців.
<br>
-Знайдено: + [[14 березня]] [[1990]] року, ще за існування [[СРСР]], у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — [[прапор України]]<ref name="UM"/><ref name="NS"/>.
<br>

<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Яків (Суша)]] 

-Знайдено: + | періодкінець        = [[4 березня]] [[1687]]  
<br>
-Знайдено: + | дата смерті        = [[4 березня]] [[1687]]   
<br>
-Знайдено: + '''Я́ків Су́ша''' (''у світі'' '''Іва́н Су́ша'''; *[[1610]], [[Мінськ]] — †[[4 березня]] [[1687]], [[Холм]]) — єпископ [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]]; з [[1652|1652 року]] — єпископ Холмський.
<br>

----
Назва:[[Ґонґадзе Георгій Русланович]] 
[[Файл:DSC04502.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[4 березня]] [[2005]] з двома кульовими отворами в голові був знайдений генерал міліції і колишній міністр внутрішніх справ [[Кравченко Юрій Федорович|Юрій Кравченко]], який підозрювався в організації вбивства Георгія Ґонґадзе. Напередодні Генеральний прокурор [[Святослав Піскун]] публічно через ЗМІ оголосив про допит генерала. Допит було призначено саме на [[4 березня]]. Смерть генерала була названа самогубством.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Татомир Костянтин Іванович]] 

-Знайдено: + '''Костянти́н Іва́нович Тато́мир''' (*&nbsp;[[16 березня]] [[1900]], Єлисаветград, нині [[Кіровоград]]&nbsp;— †&nbsp;[[4 березня]] [[1979]], [[Київ]])&nbsp;— вчений у галузі гірничої справи родом з м. Кіровограду, член-кореспондент АН УРСР (з 1939).
<br>

----
Назва:[[Кравченко Юрій Федорович]] 
[[Файл:Юрій Кравченко.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ю́рій Фе́дорович Кра́вченко''' (*[[5 березня]] [[1951]], [[Олександрія (місто)]]&nbsp;— †[[4 березня]] [[2005]])&nbsp;— колишній [[міністр внутрішніх справ України]] (1995&nbsp;— 2001), [[генерал внутрішньої служби України]]. З 1 грудня 2001 року по 21 травня 2002 року&nbsp;— голова Херсонської обласної державної адміністрації.
<br>
-Знайдено: + Під час [[касетний скандал|касетного скандалу]] був звинувачений у зникненні [[опозиція|опозиційного]] [[журналіст]]а [[Георгій Гонгадзе|Георгія Гонгадзе]] і, відтак, усунутий з першого ешелону української політики. [[4 березня]] [[2005]] помер внаслідок двох пострілів в голову. Офіційне слідство зробило висновок, що це було [[самогубство]].
<br>
Підзаголовок:=== Смерть ===<br>
Знайдено: + Помер [[4 березня]] [[2005]] року від вогнепального поранення.
<br>
Підзаголовок:=== Смерть ===<br>
Знайдено: + Як стало відомо згодом, смерть Кравченка настала між 7-ю та 8-ю годинами ранку 4 березня. Його дружина повідомила, що близько 7-ї її чоловік пішов до технічного приміщення (гаражу) свого [[котедж]]у. Через декілька хвилин вона почула два постріли поспіль.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Радомишль]] 
[[Файл:Пам'ятник Тарасові Шевченку в Радомишлі на Житомирщині.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Звістка про повалення самодержавства, внаслідок лютневої революції [[1917]] року, швидко доходить до міста, влада переходить до органів Тимчасового уряду. Створення [[4 березня]] 1917 року в [[Київ|Києві]], [[Центральна Рада|Центральної Ради]] було визнано як представницький орган всього народу України. В Радомислі також створюється представництво нової влади. Початок національної революції сприяв створення в місті громадсько-політичних організацій. Насамперед, це «селянська спілка», яка відігравала досить відчутну роль, Рада робітничих і солдатських депутатів, яка зосереджувалась на культурно-освітній роботі, створюється осередок «Просвіти» яка виступила ініціатором українізації освіти; впливовою серед єврейських робітників була партія Бунду; створюється осередок більшовиків — РСДРП (б). Діяльність цих громадсько-політичних організацій загострюється з боротьбою за владу різних політичних течій, що особливо поглибилось з осені 1917 року з приходом більшовиків до влади в Росії.
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Рижевський Василь]] 

-Знайдено: + '''Рижевський Василь''' ([[1886]]&nbsp;— [[4 березня]] [[1965]], [[Маямі]])&nbsp;— інженер, будівельник, мірник і промисловець, родом з Стругова (Галичина), сотник і технічний референт Начальної Команди [[Українська Галицька армія|Української Галицької армії]]; власник будівельної фірми, співвласник шляхово-будівельного підприємства Кінель-Р., фабрики картонових виробів «Декоро» у [[Львів|Львові]] та ін., один з піонерів української промисловості в Галичині, кількакратний голова [[Українське Технічне Товариство|Українського Технічного Товариства]] у Львові.
<br>
-Знайдено: + На еміграції в Німеччині й (з [[1950]]) у США; гол. і почесний член Товариства Укр. Інж. Америки. Помер [[4 березня]] [[1965]] у [[Маямі]] (Флоріда). Похований на цвинтарі святого Йосифа.
<br>

----
Назва:[[Абрамович Дмитро Іванович]] 

-Знайдено: + '''Дмитро́ Іва́нович Абрамо́вич''' (*[[26 липня]] ([[7 серпня]]) [[1873]] — †[[4 березня]] [[1955]], [[Вільнюс]]) — український історик літератури й мови. [[Член-кореспондент]] АН СССР, науковий співробітник [[ВУАН]] наприкінці 1920-тих pp.
<br>
-Знайдено: + З 1934 р. аж до самої смерті дня 4 березня 1955 р. не надрукував, як це показано в реєтрі його друкованих прапь (в ТОДРЛ, ХІІ, 1956, складенім П. Н. Берковим), ні одної праці, статті чи й хоч би рецензії, що й доводить, що проф. Д. І. Абрамович був репресований, якщо не засланий, то примушений замовкнути як науковець. Автор некрологу Д. І. Абрамовича (в ТОДРЛ, ХІ, 1955) І. П. Єрьомін діяльність Д. І. Абрамовича в роки 1934-1938 промовчує і тільки подає, що з 1939-41 pp. він працював у Смоленському педагогічному інституті, а після війни у Віленському університеті.
<br>

----
Назва:[[Селянський прапор]] 

-Знайдено: + '''«Селянський прапор»'''&nbsp;— популярний політичний і економічний тижневик, орган [[Український Народний Союз|Українського Народного Союзу]], виходив у [[Станиславів|Станиславові]] з [[5 липня]] [[1925]] року до [[4 березня]] [[1928]] року.
<br>

----
Назва:[[Сердюк Павло Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Павло́ Олекса́ндрович Сердю́к''' (* [[4 березня]] [[1926]], село [[Велика Павлівка]], нині [[Зіньківський район|Зіньківського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]]) — український літературний критик, [[літературознавець]].
<br>

----
Назва:[[Маріямпіль]] 
[[Файл:Mariampilska Bohomatir.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + В роки Першої світової війни, завдяки своєму розташуванню Маріямпіль потрапив у жорнило боїв. 2 вересня [[1914]]&nbsp;р. містечко зайняли росіяни. Жорстокі бої в околцях Маріямполя точилися з [[27 лютого]] по [[4 березня]] [[1915]]&nbsp;р. Більшість жителів евакуювалися й врятували своє життя. Шквальний вогонь артилерії розрушив значну частину житлових будівель містечка, в тому числі й палац. Росіяни таки зуміли відбити шалені атаки австрійців і втримати місто до [[2 липня]]. Вдруге російські війська зайняли Маріямпіль у червні [[1916]]&nbsp;р. У липні [[1920]]&nbsp;р. вже фронт проти більшовиків в Маріямполі тримали петлюрівці. При цьому головний отаман [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]] відвідав Маріямпіль. З [[3 вересня]] по [[15 вересня]] того ж року лівий берег Дністра з містечком знаходився у руках [[Будьонний|Будьонного]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Путін Володимир Володимирович]] 
[[Файл:Vladimir Putin 16 August 2001-1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * 23-24 березня вперше в історії [[Європейський союз|Європейського союзу]] в його сесії на вищому рівні в [[Стокгольм]]і взяв участь президент Росії Володимир Путін&nbsp;— голова держави, що не є членом ЄС.
<br>
-Знайдено: + * 14 березня Володимир Путін обраний президентом Росії на другий чотирилітній термін, набравши 71,31 відсотка голосів.
<br>
-Знайдено: + [[24 вересня]] [[2011]] року на пропозицію третього президента Росії [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитра Медведєва]] став кандидатом від „Єдиної Росії“ на [[Президентські вибори в Росії 2012|президентських виборах 2012 року]], а [[4 березня]] [[2012]] року здобув перемогу в першому турі.
<br>

<br>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Молотов В'ячеслав Михайлович]] 

-Знайдено: + | кінець_терміну3 = [[4 березня]] [[1949]]
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Селянська реформа 1848]] 

-Знайдено: + У Галичині кріпацтво скасоване згідно з законом австрійського імператора [[Фердинанд I (імператор Австрії)|Фердинанда I]] від [[17 квітня]] [[1848]]. Окремим декретом від [[1 липня]] 1848 дію цього закону уряд поширив на Буковину, підтвердивши його законом від [[9 серпня]] 1848. Влітку 1848 питання про умови звільнення селян обговорювалося в австрійському парламенті. Депутати від селян Галичини і Буковини [[Капущак Іван|І. Капущак]], [[Кобилиця Лук'ян|Л. Кобилиця]] разом з іншими депутатами лівого крила рішуче виступили проти виплати викупу поміщикам. Але більшістю голосів парламент ухвалив скасувати повинності селян за викуп ([[індемнізація]]). На підставі цієї постанови [[7 вересня]] [[1848]] видано закон про звільнення селян на території всієї Австрії від кріпосної залежності, про надання їм прав громадян держави і права власності на ту землю, якою за панщини вони користувалися на правах спадковості. Закон передбачав повну компенсацію (індемнізацію) селянами на користь поміщиків 20-кратної вартості всіх річних кріпацьких повинностей. За «звільнення» селян поміщики одержували великий викуп: у Східній Галичині&nbsp;— 58,9&nbsp;млн гульденів (145,6&nbsp;млн тодішніх крб.), на Буковині&nbsp;— 5,5&nbsp;млн гульденів (13,9&nbsp;млн тодішніх крб.). Головний тягар викупу несло селянство. За законом 7 вересня 1848 у власність селянства Східної Галичини і Буковини перейшло менше половини земельних угідь краю. Більшість селян залишалася малоземельною і економічно неспроможною, значну частину їх (халупників і комірників) було «звільнено» зовсім без землі й вони відразу потрапили в економічну залежність до землевласників. У власність поміщиків перейшли майже всі ліси і пасовиська, за користування якими селяни змушені відробляти або платити ([[сервітути]]). З метою практичного здійснення реформи уряд видав додаткові законодавчі акти: [[4 березня]] [[1849]] для всіх країв австрійської монархії, [[15 серпня]] 1849 і [[4 жовтня]] [[1850]] тільки для Галичини. [[23 жовтня]] і [[12 листопада]] [[1853]]&nbsp;— для Буковини.
<br>

----
Назва:[[Жовтневий переворот 1917]] 
[[Файл:Hrushevskyi_Mykhailo_XX.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[4 березня|4 (17) березня]] [[1917]] російський Імператор [[Микола II (російський імператор)|Микола II]] зрікся престолу. Влада в Російській імперії перейшла до [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового уряду]].
<br>
-Знайдено: + [[4 березня]] була створена [[Українська Центральна Рада]]. Спочатку Рада була лише однією у ряді інших національних об'єднань&nbsp;— «Радою об'єднаних єврейських організацій» і «Польським виконавським комітетом»<ref>А.&nbsp;А.&nbsp;Гольденвейзер, стр. 176</ref>.
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Орден князя Ярослава Мудрого]] 
[[Файл:Flag of NATO.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align="center"|[[4 березня]] [[1999]]
<br>
-Знайдено: + |align="center"|[[24 березня]] [[2011]]
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Литвин Микола Степанович]] 

-Знайдено: + '''Микола Степанович Литвин''' (народився [[4 березня]] [[1943]] у селі [[Федорівка (Добровеличківський район)|Федорівка]] Добровеличківського району [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]])&nbsp;— український [[письменник]], [[кобзар]], [[журналіст]], [[композитор]].
<br>

----
Назва:[[Орден княгині Ольги]] 

-Знайдено: + |ПершеНагородження = III&nbsp;ст.&nbsp;— [[18 серпня]] [[1997]]{{-}}II&nbsp;ст.&nbsp;— [[4 березня]] [[1999]]{{-}}I&nbsp;ст.&nbsp;— [[6 жовтня]] [[2000]]
<br>

----
Назва:[[Київський національний торговельно-економічний університет]] 
[[Файл:Київський національний торговельно-економічний університет(2).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |дата           = [[4 березня]] 
<br>
-Знайдено: + '''Київський національний торговельно-економічний університет (КНТЕУ)'''&nbsp;— [[вищий навчальний заклад]] [[Міністерство освіти і науки України|Міністерства освіти і науки України]] в [[Київ|Києві]], [[Україна]]. Заснований [[4 березня]] [[1966]] року на базі Київського філіалу [[Донецький інститут радянської торгівлі|Донецького інституту радянської торгівлі]]. Знаходиться у [[Деснянський район (Київ)|Деснянському районі]] на території [[Лісовий масив (Київ)|Лісового масиву]] між вулицями [[Вулиця Кіото (Київ)|Кіото]] і [[Вулиця Мілютенка (Київ)|Мілютенка]].
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + У вересні [[1965]] року директором філіалу призначено кандидата економічних наук Василя Задорожного. Заступником директора став кандидат економічних наук Олексій Колчигін. Нагальна потреба в кадрах вищої кваліфікації для галузі торгівлі сприяла створенню на базі філіалу самостійного вищого навчального закладу. Постановою Ради Міністрів УРСР № 195 від [[4 березня]] [[1966]] року на базі Київського філіалу Донецького інституту радянської торгівлі створено Київський торгово-економічний інститут, до складу якого увійшли Одеський і [[Чернівецький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету|Чернівецький філіали]]. У складі інституту почали діяти 4 факультети: торговий, економічний, технологічний та підвищення кваліфікації. 
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Шуст Богдан Романович]] 
[[Файл:Bohdan Shust.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Богда́н Рома́нович Шуст''' ({{н}} [[4 березня]] [[1986]], [[Судова Вишня]], [[Львівська область]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[футболіст]], воротар [[Металіст (Харків)|«Металіста»]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шкляр Василь Миколайович]] 
[[Файл:Vasyl Shklyar.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[2011]] року В.Шкляр звернувся до [[Президент України|Президента України]] [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]] із заявою, у якій просив ''«врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба [[Табачник Дмитро Володимирович|Дмитра Табачника]]»''.<ref>[http://life.pravda.com.ua/culture/2011/03/4/74229 Письменник Василь Шкляр просить Президента перенести вручення йому Шевченківської премії на післятабачниківський час // Українська правда, 4.03.2011]</ref>
<br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + У невдовзі потому оприлюдненому указі [[Президент України|Президента України]] [[Янукович Віктор Федорович|В.&nbsp;Ф.&nbsp;Януковича]] [http://www.president.gov.ua/documents/13211.html №&nbsp;275/2011 від 4 березня 2011 року «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»], Василь Шкляр не згаданий.<ref>[http://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/374472 Янукович не дав Шкляру Шевченківську премію // Газета по-українськи, №&nbsp;1187, 10.03.2011]</ref><ref>[http://www.prosvita.poltava.ua/?<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Апостолове]] 
[[Файл:Pokrova.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Наступ радянських військ на Апостолівському напрямку, якій потім отримав назву [[Апостолово-Нікопольська операція 1944|Апостолово-Нікопольська операція]] почався [[31 січня]] [[1944]] й [[4 березня]] до 8-ої години ранку радянська армія звільнила місто від німецьких військ.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Гірняк Никифор]] 
[[Файл:Старшини УГА Н. Гірняк, В. Старосольський та ін.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ники́фор Гірня́к''' (псевдо: ''Ніцько'', ''Незламний Граб''; * [[23 липня]] [[1885]], с. [[Струсів]], нині [[Теребовлянський район|Теребовлянського району]] [[Тернопільська область|Тернопольської області]]&nbsp;— † [[4 березня]] [[1962]], [[Кліфтон (Нью-Джерсі)|Кліфтон]]<ref>''Литвин М.Р.'' // [[Енциклопедія Сучасної України]].-К.:ВАТ «Поліграфкнига»,2006.-Т.5.Вод.-Гн.-728с.,іл. ISBN 966-02-2074-X ISBN 966-02-3355-8 (Т.5) c/638</ref>,([[Пассейк]])<ref>''Б.Волинський, Л.Левенець'' // {{ТЕС|1}} с.358</ref> [[США]])&nbsp;— український [[військовий діяч|військовий]] і освітній діяч, [[майор]] [[УСС]]. [[Доктор філософії]]. Брат [[актор]]а й [[режисер]]а [[Гірняк Йосип Йосипович|Йосипа Гірняка]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер у Кліфтоні 4 березня 1962&nbsp;р., похований у [[Філадельфія|Філадельфії]].
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Єненко Юрій Олексійович]] 
[[Файл:Yeneko bust Luhansk.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ю́рій Олексі́йович Єне́нко''' (*[[4 березня]] [[1939]], [[Кам'янобрідський район (Луганськ)|Кам'яний Брід]]&nbsp;— †[[30 жовтня]] [[1996]], [[Луганськ]])&nbsp;— український [[лікар]], [[письменник]] і [[культурний діяч]].
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Список академіків НАН України]] 
[[Файл:Dobrokhotov Nikolai Nikolaevich 1932.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Б ===<br>
Знайдено: + |[[4 березня]] [[1988]]
<br>

<br>Зобр:39шт.
----
Назва:[[Національна академія педагогічних наук України]] 

-Знайдено: + |дата заснування     = [[4 березня]] [[1992]] року
<br>
-Знайдено: + До складу [[Академія педагогічних наук СРСР|Академії педагогічних наук СРСР]] входило 18 провідних учених педагогів і психологів [[Україна|України]]. Однак із розпадом [[СРСР]] уже 1991 року Академія педагогічних наук СРСР припинила існування. Підтримуючи пропозицію провідних українських учених, Президент України [[Кравчук Леонід Макарович|Леонід Кравчук]] [[4 березня]] [[1992]] року підписав Указ про створення '''Академії педагогічних наук України''' як вищої галузевої наукової установи.
<br>
-Знайдено: + * [[Синьов Віктор Миколайович]] (народився [[14 березня]] [[1940]] року), доктор педагогічних наук, професор, обраний [[30 березня]] [[1994]] року. Відділення психології, вікової фізіології та дефектології.
<br>

----
Назва:[[Айзеншток Ієремія Якович]] 

-Знайдено: + '''Ієремі́я Я́кович Айзеншто́к''' (*&nbsp;21 лютого ([[4 березня]]) [[1900]], Єлисаветград, нині [[Кіровоград]]&nbsp;— †&nbsp;[[7 червня]] [[1980]], [[Ленінград]])&nbsp;— [[Українці|український]] і [[Російська імперія|російський]] [[літературознавець]]. 
<br>

----
Назва:[[Акбаров Султан Умарович]] 

-Знайдено: + '''Султа́н Ума́рович Акба́ров''' (*&nbsp;[[4 березня]] [[1923]]&nbsp;— †&nbsp;[[1997]])&nbsp;— [[узбеки|узбецький]] [[поет]], [[перекладач]], [[журналіст]]. Заслужений діяч культури Узбекистана. [[Псевдонім]]&nbsp;— '''Султан Акбарі'''.
<br>
-Знайдено: + Султан Умарович Акбаров народився [[4 березня]]&nbsp;<ref>За іншими даними&nbsp;— [[3 грудня]].</ref> [[1923]] року.
<br>

----
Назва:[[Беліцер Володимир Олександрович]] 

-Знайдено: + | дата смерті =[[4 березня]] [[1988]]
<br>
-Знайдено: + '''Володи́мир Олекса́ндрович Бе́ліцер (у деяких джерелах&nbsp;— Бє́ліцер)''' (* [[30 вересня]] [[1906]], [[Рязань]]&nbsp;— [[4 березня]] [[1988]], [[Київ]])&nbsp;— український [[біохімік]], [[академік]] [[АН УРСР]] (з [[1957]]; член-кореспондент з [[1945]]).
<br>

----
Назва:[[Білиловський Кесар Олександрович]] 

-Знайдено: + '''Ке́сар Олекса́ндрович Білило́вський''' ({{н}} {{ДН|20|2|1859}} ([[4 березня]])&nbsp;— {{†}} {{ДС|28|5|1938}}, за іншими даними [[1934]] року)&nbsp;— [[українці|український]] [[поет]], [[перекладач]], [[видавець]].
<br>

----
Назва:[[Ківалов Сергій Васильович]] 

-Знайдено: + [[Народні Депутати Верховної Ради України 4-го скликання|Народний депутат України 4-го скликання]] з 04.[[2002]], виборчий округ №&nbsp;136, [[Одеська область|Одеської області]], висунутий Українською морською партією. За 39,10%, 5 суперників. На час виборів: народний депутат України, член Української морської партії. Член фракції «Єдина Україна» (05.-10.[[2002]]). Голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення політичної реформи та організації парламентського контролю (парламентської реформи та парламентського контролю) Комітету з питань правової політики (з 06.2002). Склав депутатські повноваження [[4 березня]] [[2004]].
<br>

----
Назва:[[Лукаш Олена Леонідівна]] 

-Знайдено: + З [[4 березня]] [[2010]]<ref> [http://president.gov.ua/documents/10581.html president.gov.ua] Указ Президента України від 4 березня 2011 року №&nbsp;289/2010 «Про призначення О. Лукаш Першим заступником Глави Адміністрації Президента України&nbsp;— Представником Президента України у Конституційному Суді України»</ref> по 5 квітня 2011<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?<br>

----
Назва:[[Воронцовський палац (Одеса)]] 
[[Файл:Collonade of the Vorontsov's Palace in Odessa.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[4 березня]] [[1917]] року «Робітничий комітет із створення Ради» звернувся із закликом до одеських робітників: «Покладемо нашій розпиленості, нашій роздрібленості&nbsp;— причинах нашої слабкості,&nbsp;— зоорганізуємось по фабриках, заводах і майстернях і загальними дружними зусиллями всієї робітничої сім'ї міста Одеси створимо свою [[Рада робітничих депутатів|Раду робітничих депутатів]]». Через два дні над Воронцовським палацом був піднятий червоний прапор Одеського [[Раддеп]]у. Тут майже щодня проходили засідання, на яких обговорювали питання «моменту», сюди приходили депутації, біля палацу влаштовували мітинги і демонстрації.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Гліб (Лончина)]] 
[[Файл:Coat of arms of Hlib Lonchyna.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З [[14 січня]] [[2003]] року по [[15 грудня]] [[2008]] року&nbsp;— Апостольський візитатор для українців греко-католиків в Італії. З [[25 березня]] 2003 по [[9 травня]] [[2006]] року був Апокризарієм-Прокуратором Української Греко-Католицької Церкви при [[Святий Престол|Римській апостольській столиці]]. З [[1 липня]] 2003 року по [[11 листопада]] 2008 року&nbsp;— Постулятор справи [[Беатифікація|беатифікації]] і [[Канонізація|канонізації]] Слуги Божого [[Андрей Шептицький|Андрея Шептицького]]. З [[4 березня]] [[2004]] року по [[15 грудня]] 2008 року був Апостольським візитатором для українців греко-католиків в [[Іспанія|Іспанії]]. З [[4 березня]] 2004 року&nbsp;— Апостольський візитатор для українців греко-католиків в [[Ірландія|Ірландії]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Бізнес-центр «Парус» (Київ)]] 
[[Файл:Нічний вид на БЦ Парус2.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Використання ==<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[2010]] в Парусі відкрила своє відділення компанія «[[Конверсбанк]]».<ref>http://www.conversbank.com/news/newsbank/36/733.html Конверсбанк відкриває третє відділення</ref>
<br>

<br>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Безпальче]] 

-Знайдено: + У [[березень|березні]] [[1919]] року І.&nbsp;Ю.&nbsp;Ільєнко був обраний делегатом Третього Всеукраїнського з'їзду рад від [[Золотоніський повіт|Золотоніського повіту]]. [[4 березня]] [[1919]] року відбулися перші вибори до сільської ради, першим головою став Шевченко Самсон Іванович. У [[1929]] році створюються колективні господарства&nbsp;— ТСОЗи, що пізніше об'єдналися в два [[колгосп]]и.
<br>

----
Назва:[[Бойко Богдан Федорович]] 

-Знайдено: + [[4 березня]] [[1990]] року обраний [[народний депутат України|народним депутатом України]] [[народні депутати України 1-го скликання|1-го скликання]], 1-й тур 82.06&nbsp;% голосів, 5 претендентів.
<br>

----
Назва:[[Смирнова Тамара Михайлівна]] 

-Знайдено: + | [[4185 Фізтех]] || [[4 березня]] [[1975]]
<br>

----
Назва:[[Одеський вісник]] 

-Знайдено: + '''«Оде́ський ві́сник»''' — [[газета]] [[Одеська міськрада|Одеської міської ради]]. Заснована  [[5 січня]] [[1827]] року. Виходить чотири рази на тиждень. Реєстраційне свідоцтво ОД №&nbsp;41 від [[4 березня]] [[1994]] року.
<br>

----
Назва:[[Єфрем (Кривий)]] 

-Знайдено: + [[1 січня]] [[1950]] року склав довічні обіти в Римі в церкві святих Сергія і Вакха. Піддияконські свячення отримав [[4 березня]] [[1951]] року в [[Українська папська велика семінарія|Колегії святого священномученика Йосафата]] в Римі (святитель Преосвященний Владика [[Бучко Іван|Іван Бучко]]). [[Диякон]]ські свячення отримав [[25 березня]] [[1951]] року в Римі, а [[священик|ієрейські]] свячення&nbsp;— [[12 листопада]] [[1951]] року в [[Церква святих мучеників Сергія і Вакха (Рим)|церкві святих Сергія і Вакха]] в Римі (святитель Преосвященний Владика Іван Бучко).
<br>

----
Назва:[[Київське футбольне дербі («Динамо» — «Арсенал»)]] 
[[Файл:Oleh Husyev3.jpeg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[2012]] року команди вперше зіграли на реконструйованому [[Національний спортивний комплекс «Олімпійський»|НСК «Олімпійському»]], цей матч зібрав 51 284 глядачів, що стало новим рекордом відвідуваності у зустрічі «Динамо» і «Арсенала».
<br>
-Знайдено: + |[[4 березня]] [[2012]]
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Аркас Микола Миколайович (молодший)]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[17 липня]] [[1914]] року у званні [[поручик]]а був [[мобілізація|мобілізований]] до армії. [[28 липня]] [[1914]] року був зарахований до 8-го гусарського [[Лубни|Лубенського]] полку. [[27 квітня]] [[1915]] року&nbsp;— переведений до [[Чечня|Чеченського]] кінного [[полк]]у Окремої Кавказької Туземної [[дивізія|дивізії]]. З [[23 жовтня]] 1915 року&nbsp;— начальник дивізійної військово-поліційної команди. З [[12 липня]] [[1916]] року&nbsp;— обер-офіцер для доручень при начальникові дивізії генералові Багратіоні. З [[4 березня]] [[1917]] року&nbsp;— штабс-ротмістр.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Анісімов В'ячеслав Олександрович]] 

-Знайдено: + '''В'ячеслав Олександрович Анісімов''' (*[[4 березня]] [[1955]]) &nbsp;— український політик.
<br>

----
Назва:[[Онуфрій (Хаврук)]] 

-Знайдено: + | періодпочаток_3           = [[4 березня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + | періодкінець_4            = [[4 березня]] [[2006]]
<br>
-Знайдено: + 4 березня 2006&nbsp;р. призначений єпископом Вінницьким і Брацлавським, керуючим Вінницькою єпархією.
<br>

----
Назва:[[Жуковський Іван Євгенович]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Євге́нович Жуко́вський''' (*&nbsp;[[4 березня]] [[1901]], місто [[Кіцмань]], нині [[Чернівецька область|Чернівецької області]]&nbsp;— †&nbsp;[[4 грудня]] [[1980]], [[Нью-Йорк]], [[США]])&nbsp;— український [[архітектор]], [[диригент]]. Член-кореспондент Української вільної академії наук (від 1972 року).
<br>

----
Назва:[[Оксанина]] 

Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Поліщук Петро Миколайович]] (* [[4 березня]] [[1952]]) — український [[поет]].
<br>

----
Назва:[[Багров Микола Васильович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[Народний депутат України]] [[народні депутати України 1-го скликання|1-го скликання]] з [[15 травня]] [[1990]] до [[10 травня]] [[1994]], обраний [[4 березня]] у першому турі (60,36&nbsp;% голосів «за») від Нижньогірського виборчого округу (№&nbsp;255), [[АР Крим|Кримська область]]. Був членом Комісії з питань державного суверенітету, міжреспубліканських і міжнаціональних відносин.
<br>

----
Назва:[[Мощена]] 
[[Файл:Будинок сільради.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Вперше село згадується в грамоті польського короля [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунда І]] від [[4 березня]] [[1543]]&nbsp;р., в якій було зазначено добровільний обмін землями між князем Василем Санґушком і королевою [[Бона Сфорца|Боною]]<ref>Archiwum ks Sanguszkow, т.4, стор.341</ref>. Сангушки отримали землі в Мстиславському воєводстві (суч.[[Могильовська область]]), а Бона&nbsp;— Ковельське помістя, в яке входили:
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Аносов Михайло Дмитрович]] 

-Знайдено: + У січні 1990 року Аносов, Володимир Лобашов, деякі інші викладачі педінституту установили контакти з Кам'янець-Подільською міськрайонною організацією [[Народний Рух України|Народного Руху України]], увійшли до блоку незалежних демократичних кандидатів. Аносов&nbsp;— один з авторів проекту платформи блоку (опубліковано [[10 лютого]] [[1990]] року&nbsp;<ref>Блок незалежних демократичних кандидатів м.&nbsp;Кам'янця-Подільського: Проект // Прапор Жовтня.&nbsp;— 1990.&nbsp;— 10 лютого.&nbsp;— С.&nbsp;1.</ref>). [[4 березня]] [[1990]] року Аносова обрано депутатом Кам'янець-Подільської міської Ради 1-го (21-го) скликання (був єдиним кандидатом на окрузі).
<br>

----
Назва:[[Горинь Михайло Миколайович]] 
[[Файл:500 років Українському козацтву. 1990. 13.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Відразу після звільнення повернувся до політики й узяв участь у створенні [[Українська Гельсінська спілка|УГС]] та [[НРУ]]. Напередодні виборів до [[ВРУ|Верховної Ради УРСР]] в березні [[1990]] року один із трудових колективів Залізничного району Львова висунув Михайла Гориня кандидатом на посаду [[Народний депутат України|Народного депутата України]] від [[Залізничний район (Львів)|Залізничного]] виборчого округу №&nbsp;260 м. Львова. У 1-му турі, який відбувся [[4 березня]], Михайло Горинь набрав 70.72% голосів виборців і отримав депутатський мандат, який обіймав до травня [[1994]] року.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Фалиш]] 

Підзаголовок:== Населення ==<br>
Знайдено: + Згідно з [[Йосифинська метрика|Йосифинською метрикою]] у Фалиші проживали власники будинків та земельних [[угіддя|угідь]] (станом на [[4 березня]] [[1788]]&nbsp;р.):
<br>

----
Назва:[[Плужне]] 
[[Файл:Pluzhne. Zamchysko.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + З [[1937]] року в Плужному видавалася газета «Прикордонний більшовик»&nbsp;— орган політичного відділу Плужнянської [[Машинно-тракторна станція|МТС]]{{efn|Почала виходити в 1935 році. До 14 березня того ж року називалася «За соціалістичну перебудову». До 1937 друкувалася за межами села. Наклад становив 1,800 примірників. 1938 припинила виходити. Див.: Періодичні видання УРСР 1917–1960. Газети.&nbsp;— Харків, 1965.&nbsp;— С. 261.}}.
<br>
-Знайдено: + * [[Казимир Піонтковський]] (*[[4 березня]] [[1924]] — †[[1 листопада]] [[2007]]) — польський військовик, кавалер Срібного хреста [[Virtuti Militari]]<ref>[http://gwir.pl/media/62008s24.pdf Głos Weterana i Rezerwisty] {{ref-pl}}</ref>
<br>

<br>Зобр:14шт.
----
Назва:[[Старий Остропіль]] 
[[Файл:Пам'ятник ВВв Ст Остропіль.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У липні [[1941]] року Остропіль зайняли німецько-фашистські війська. [[4 березня]] [[1944]] року Остропіль було зайнято радянськими військами. 
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Список міністрів закордонних справ України]] 
[[Файл:Flag of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |[[1 березня]] - [[4 березня]] [[1918]]
<br>

<br>Зобр:84шт.
----
Назва:[[«Меморіал» імені Василя Стуса]] 

-Знайдено: + |рік заснування = [[4 березня]] [[1989]]
<br>

----
Назва:[[Бандера Марта-Марія Андріївна]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Із заслання в Красноярському краї звільнена [[4 березня]] [[1960]], але дозволу на повернення в [[Україна|Україну]] не отримала.
<br>

----
Назва:[[Бабій Дмитро Васильович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[1990]] року обраний [[народний депутат України|народним депутатом України]], 2-й тур 64,25&nbsp;% голосів, 5 претендентів.
<br>

----
Назва:[[Баталов Валерій Гаязович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[1990]] року обраний [[народний депутат України|народним депутатом України]], 1-й тур 69.67&nbsp;% голосів, 9 претендентів.
<br>

----
Назва:[[Борейко Михайло Степанович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[1990]] року обраний [[народний депутат України|народним депутатом України]] [[народні депутати України 1-го скликання|1-го скликання]], 1-й тур, 56.56&nbsp;% голосів, 2 претенденти.
<br>

----
Назва:[[Борщенко Ігор Олександрович]] 

Підзаголовок:== Біоргафія ==<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[1990]] року обраний [[народний депутат України|народним депутатом України]] [[народні депутати України 1-го скликання|1-го скликання]], 1-й тур 53.60&nbsp;% голосів, 4 претенденти.
<br>

----
Назва:[[Булянда Олександр Олексійович]] 
[[Файл:Могила Олександра Буляндіна.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Член [[КПРС]], член МК та ОК [[КПУ]]; депутат міської, обласної та [[Верховна Рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] XI скликання. [[4 березня]] [[1990]] року обраний [[народний депутат України|народним депутатом України]] [[народні депутати України 1-го скликання|1-го скликання]], 1-й тур, 52.05&nbsp;% голосів, 5 претендентів. До груп, фракцій не входив.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Волковецький Степан Васильович]] 

-Знайдено: + [[4 березня]] [[1990]]&nbsp;р. обраний Народним депутатом України, 1-й тур 58,21% голосів, 6 претендентів ([[Івано-Франківська область|Івано-Франківська обл.]], Долинський виборчий округ N 200)
<br>

----
Назва:[[Волощук Михайло Юрійович]] 

-Знайдено: + Член [[КПРС]], член ЦК КПУ. [[4 березня]] [[1990]]&nbsp;р.оку обраний Народним депутатом України, набравши у 1-му турі 73,70% голосів і перемігши 4 претендентів (Закарпатська область, Свалявський виборчий округ №&nbsp;175). Входив до групи «За соціальну справедливість». Член Комісії [[ВР України]] у закордонних справах.
<br>

----
Назва:[[Воробйов Олександр Костянтинович]] 

Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[1990]]-[[?<br>

----
Назва:[[Габор Іван Михайлович]] 

-Знайдено: + [[4 березня]] [[1990]] р. обраний Народним депутатом України, набравши у 1-му турі 51,39% голосів, 3 претенденти (Закарпатська обл., Рахівський виборчий округ N 174)
<br>

----
Назва:[[Глуховський Анатолій Якович]] 

-Знайдено: + [[4 березня]] [[1990]] р. обраний Народним депутатом України, набравши у 1-му турі 50,24% голосів, 3 претенденти ([[Хмельницька область|Хмельницька обл.]], Дунаєвецький виборчий округ N 410).
<br>

----
Назва:[[Халпахчі Андрій Якович]] 

-Знайдено: + '''Андрі́й Я́кович Халпахчі́''' (*[[4 березня]] [[1950]])&nbsp;— знавець [[кіно]], голова Української кінофундації. Основний керівник (генеральний директор) Міжнародного Київського міжнародного кінофестивалю «[[Молодість (кінофестиваль)|Молодість]]» (з [[1992]]&nbsp;р.).
<br>

----
Назва:[[Список радників Президента України]] 

-Знайдено: + |[[11 грудня]] [[2007]] — [[4 березня]] [[2008]]
<br>

----
Назва:[[Юліан (Вороновський)]] 

Підзаголовок:=== Єпископ ===<br>
Знайдено: + [[4 березня]] о 10 годині у Кафедральному соборі розпочалася соборова архиєрейська [[Божественна Літургія]], у якій взяли участь приблизно 300 священиків і єпископів та тисячі мирян. Літургію очолив і виголосив проповідь архиєпископ і митрополит [[Івано-Франківська архієпархія УГКЦ|Івано-Франківський]] [[Володимир (Війтишин)]]. Після літургії траурна процесія простягнулася від собору Пресвятої Трійці до храму Переображення Господнього, звідки після панахиди тіло новопереставленого Архиєрея відвезли згідно заповіту до [[Унів|Унева]].
<br>

----
Назва:[[Даниленко Анатолій Степанович]] 

-Знайдено: + '''Анато́лій Степа́нович Даниле́нко''' (*[[4 березня]] [[1953]], [[Карапиші]]) — [[доктор економічних наук]] ([[1997]]). Українець,Державний комітет України з земельних ресурсів, Голова (08.09.1999-18.08.2005); професор, завідувач кафедри управління земельними ресурсами Національного аграрного університету; чл. Політради НП. 
<br>
-Знайдено: + Народився [[4 березня]] [[1953]] (село [[Карапиші]], [[Миронівський район]], [[Київська область|Київської області]]); 
<br>

----
Назва:[[Олійник Борис Степанович]] 

-Знайдено: + [[4 березня]] [[1990]] обраний Народним депутатом України (XII скликання), 1-й тур 70.68 % голосів, 2 претенденти.
<br>

----
Назва:[[Васін Денис Геннадійович]] 

-Знайдено: + '''Дени́с Генна́дійович Ва́сін''' (* [[4 березня]] [[1989]], [[Одеса]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[футболіст]], [[нападник]] білоруської [[Білшина (футбольний клуб)|«Білшини»]].
<br>

----
Назва:[[Бабійчук Георгій Опанасович]] 

-Знайдено: + '''Гео́ргій Опана́сович Бабійчу́к''' (*&nbsp;[[4 березня]] [[1938]], село [[Ялтушків]] [[Барський район|Барського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]])&nbsp;— український [[кріобіолог]]. Доктор біологічних наук (1987). [[Професор]] (1990). Лауреат [[Премія НАН України імені О. О. Богомольця|премії імені Олександра Богомольця АН України]] (1993).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Георгій Опанасович Бабійчук народився [[4 березня]] [[1938]] року в селі [[Ялтушків]] [[Барський район|Барського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]].
<br>

----
Назва:[[Історія Канева]] 

-Знайдено: + На початку [[січень|січня]] [[1919]] року місто було під контролем [[Армія УНР|Армії УНР]]. [[9 лютого]] [[1919]] року владу в місті захопили більшовики. У кінці місяця створено повітовий комітет КП(б)У, секретарем якого став С.&nbsp;В.&nbsp;Гавриленко. [[3 березня|3]]&nbsp;—[[4 березня]] 1919 року відбувся перший повітовий з'їзд, який обрав виконком повітової Ради селянських і робітничих депутатів у складі 25 чоловік. [[Добровольча армія|Денікінці]] ввійшли в Канів у середині [[серпень|серпня]] 1919 року, проте вже [[1 січня]] [[1920]] року війська [[Червона армія|Червоної армії]] знову захопили місто.
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Нестеренко Олексій Олексійович]] 
[[Файл:Могила Олексія Нестеренка.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 20 лютого ([[4 березня]]) [[1904]] року в селі [[Пристань (Охтирська міськрада)|Пристані]] (тепер [[Охтирська міська рада|Охтирської міської ради]] [[Сумська область|Сумської області]]) в [[селяни|селянській]] родині. Протягом [[1926]]–[[1930]] років навчався в Харківському інституті комуністичної освіти. Після закінчення інституту працював у Сталінградському регіоні: у середніх і вищих учбових закладах міста і області викладав політекономію. Одночасно працював на адміністративній роботі в органах народної освіти. В [[1938]]–[[1941]] роках навчався в [[аспірантура|аспірантурі]] по кафедрі політекономії при [[Московський університет|Московському університеті імені М.&nbsp;В.&nbsp;Ломоносова]], де захистив кандидатську [[дисертація|дисертацію]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Національний інститут стратегічних досліджень]] 

-Знайдено: + Національний інститут стратегічних досліджень створено Указом Президента України від [[4 березня]] [[1992]] року №&nbsp;128. Організатор та перший директор НІСД&nbsp;— академік НАН України [[Пирожков Сергій Іванович|Сергій Іванович Пирожков]].
<br>

----
Назва:[[Бенедишин Любов Євгенівна]] 

-Знайдено: + «Поетеса вправно володіє словом, вміє творити художній образ, настрій, правду життя, що не залишає читача байдужим… Поезія Любові Бенедишин серйозна, багатовимірна, щира, зболена. У ній наш час, який хоче зрозуміти і облагородити авторка»<ref>(Марія Людкевич, із рекомендації в НСПУ, [[4 березня]] 2003)</ref>.
<br>

----
Назва:[[Національна академія правових наук України]] 
[[Файл:Київський центр АПрНУ.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |дата заснування     = [[4 березня]] [[1992]]&nbsp;р.
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Наприкінці [[1991]]&nbsp;р. група науковців і практичних працівників виступила з ініціативою створення Всеукраїнського громадського об'єднання «Академія правових наук України». [[4 березня]] 1992&nbsp;р. в [[Харків|Харкові]] у приміщенні [[Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого|Української юридичної академії]] відбулася установча конференція Академії, першим її президентом став ректор Української юридичної академії [[Тацій Василь Якович|Василь Якович Тацій]]. Процес створення Академії правових наук України як громадської організації завершився офіційною реєстрацією її Статуту Міністерством юстиції України [[31 березня]] [[1992]]&nbsp;р.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Офіційні й інші ювілеї та пам'ятні дати в Україні 2009 року]] 

-Знайдено: + * [[4 березня]]&nbsp;— 60 років від дня народження [[Івасюк Володимир Михайлович|Івасюка Володимира Михайловича]], українського поета і композитора, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (1949—1979).
<br>

----
Назва:[[Любоненко Юрій Вікторович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + * [[4 березня]] [[1992]] року на XI сесії Криворізької міської ради народних депутатів обраний головою міськради та головою міськвиконкому.
<br>

----
Назва:[[День преподобного Льва]] 

-Знайдено: + '''День Преподобного Льва'''&nbsp;— українське свято на честь [[Преподобний Лев|Преподобного Льва]], яке припадає на [[4 березня]].
<br>

----
Назва:[[Прядка Володимир Михайлович]] 

-Знайдено: + ''' Пря́дка Володи́мир Миха́йлович''' (*[[4 березня]] [[1942]])&nbsp;— [[художник]] [[монументально-декоративне мистецтво|монументально-декоративного мистецтва]], педагог. Автор значних творів монументально-декоративного розпису, мозаїчного та скульптурного [[рельєф]]ів, [[вітраж]]ів з литого скла, тематичних [[гобелен]]ів. Творчу роботу Володимира Прядка органічно поєднує з громадською: виступає на радіо, телебаченні, у пресі.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + * Народився 4 березня 1942 року в с. [[Ходорів (Миронівський район)|Ходорів]] [[Миронівський район|Миронівського району]] [[Київська область|Київської області]].
<br>

----
Назва:[[Федецький Артем Андрійович]] 
[[Файл:Artem Fedetskyi.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Грав за команди [[Арсенал (Київ)|«Арсенал» (Київ)]], [[Харків (футбольний клуб)|ФК «Харків»]]. У вищій лізі дебютував [[4 березня]] [[2007]] року в матчі [[Чорноморець (Одеса)|«Чорноморець»]]&nbsp;— [[Арсенал (Київ)|«Арсенал»]]. Станом на [[14 листопада]] [[2010]] року в чемпіонатах України провів 169 ігор, забив 23 м'ячі; у Кубку України зіграв 8 ігор. У єврокубках зіграв 9 ігор та забив 2 голи.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Україна має талант]] 
[[Файл:Utmarkt Guld.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[5 березня]] [[2010]] на [[СТБ]] відбулася прем'єра другого сезону шоу (кастинг в Одесі). Прем'єра третього сезону відбулася [[4 березня]] [[2011]] (кастинг у Харкові), четвертого - [[10 березня]] [[2012]] (кастинг у Донецьку).
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Верховна Рада України IV скликання]] 
[[Файл:Rada2006.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | по [[4 березня]] [[2004]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Потебня Андрій Опанасович]] 
[[Файл:Mohyla A.Potebni.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Андрій Опанасович Потебня''' ([[31 серпня|19 (31) серпня]] [[1838]]&nbsp;— [[4 березня|20 лютого (4 березня)]] [[1863]])&nbsp;— український військовик шляхетського роду, політичний діяч, учасник [[Польське повстання 1863—1864|Польського визвольного повстання 1863—64]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Історія Звенигородки]] 
[[Файл:Zvenig p.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + В другій половині березня [[1918]] року місто захопили австро-німецькі війська. Незважаючи на жорстокий [[терор]], жителі повіту піднялися на боротьбу проти окупантів, яку очолив Звенигородський кіш Вільного козацтва. В першій половині червня 1918 року розпочалося [[Звенигородсько-Таращанське повстання]], яке в силу різних причин в кінцевому результаті закінчилося поразкою, хоч повстанці заволоділи Звенигородкою. Після вигнання німецьких окупантів владу деякий час утримували війська [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]]. [[4 березня]] [[1919]] року повітом оволоділи частини більшовицьких військ. Органом відновлення радянської влади став військово-революційний комітет.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Мазур Богдан Миколайович]] 

-Знайдено: + * [[4 березня]] [[1999]] року присуджено [[Мала Шевченківська премія|Малу Державну премію України імені Тараса Шевченка]] за пам'ятники Сергієві Параджанову в Києві та «Ангел» у Хмельницькому&nbsp;<ref>[http://www.kobzar.info/today/government/president/president-530/index.html Про присудження Державних премій України імені Тараса Шевченка 1999 року]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Воїни-інтернаціоналісти на Тернопільщині]] 

-Знайдено: + * Головецький Володимир ([[2 квітня]] [[1966]], с. [[Свершківці]] [[Заліщицький район|Заліщицького району]]&nbsp;— [[24 березня]] [[1985]]);
<br>
-Знайдено: + * Знак Теодозій ([[19 січня]] [[1961]], с. [[Білявинці]] Бучацького району&nbsp;— [[4 березня]] [[1980]]);
<br>
-Знайдено: + * Колодка Богдан ([[24 березня]] [[1968]], с. [[Конюхи]] Козівського району&nbsp;— [[11 вересня]] [[1987]]);
<br>
-Знайдено: + * Маньковський Олексій ([[14 березня]] [[1965]], с. [[Великі Вікнини]] Збаразького району&nbsp;— [[12 січня]] [[1984]]);
<br>
-Знайдено: + * Ступ'як Дмитро ([[24 жовтня]] [[1964]], смт [[Коропець]] Монастириського району&nbsp;— [[24 березня]] [[1985]]);
<br>

----
Назва:[[Ільницький Тарас Іванович]] 

-Знайдено: + '''Тара́с Іва́нович Ільни́цький''' (* [[4 березня]] [[1983]], [[Бурштин (місто)|Бурштин]], [[Івано-Франківська область]]) — український футболіст. [[Захисник (футбол)|Захисник]].
<br>

----
Назва:[[Степаненко Віктор Миколайович]] 

-Знайдено: + Народ. [[2 вересня]] [[1940]]&nbsp;р. у м. Горловка Донецької обл. в родині робітника. Помер [[4 березня]] [[1999]]&nbsp;р. в Києві. Закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого ([[1965]]). З [[1965]]&nbsp;р. був актором [[Київська кіностудія імені Олександра Довженка|Київської кіностудії ім. О.&nbsp;П.&nbsp;Довженка]].
<br>

----
Назва:[[Сектименко Микола Григорович]] 

-Знайдено: + Помер [[4 березня]] [[2007]] р. у Дніпродзержинську
<br>

----
Назва:[[Проскурівсько-Чернівецька операція]] 

-Знайдено: + |date=[[4 березня]] [[1944]] — [[17 квітня]] [[1944]]
<br>
-Знайдено: + '''Проскурівсько-Чернівецька операція''' ([[4 березня]] [[1944]]&nbsp;— [[17 квітня]] [[1944]])&nbsp;— [[наступальна операція]] радянських військ [[Перший Український фронт|1-го Українського фронту]] у взаємодії з військами [[2-й Український фронт|2-го Українського фронту]], проведена з метою розгрому основних сил німецької [[група армій «Південь»|групи армій «Південь»]] на Правобережній Україні 1944 року. Складова частина [[Дніпровсько-Карпатська операція|Дніпровсько-Карпатської стратегічної наступальної операції]] на [[Східноєвропейський театр військових дій Другої світової війни|Східному фронті]] [[Друга світова війна|Другої світової війни]].
<br>
-Знайдено: + [[4 березня]] 1944 перейшли в наступ війська головного угруповання фронту, [[5 березня|5]] і [[11 березня]]&nbsp;— 18-та і 38-а армія. 7-10 березня передові частини танкових з'єднань вийшли на рубіж [[Тернопіль]], [[Проскурів]] і перерізали залізну дорогу [[Львів]]&nbsp;— [[Одеса]]&nbsp;— головну комунікацію всього південного крила німецьких військ. Командування німецьких армій групи армій «Південь» ввело в бій великі сили (9 [[Танкова дивізія|танкових]] і 6 [[піхотна дивізія|піхотних дивізій]]) і зробили ряд [[контрудар]]ів. У сформованій обстановці радянське командування вирішило тимчасово припинити наступ військ на головному напрямку, щоб відбити контрудари противника, підтягти сили і підготувати потужніший удар.
<br>
-Знайдено: + [[21 березня]] війська фронту, відбивши контрудари противника, відновили наступ на головному напрямку, де були (вперше у війні) зосереджені три [[танкова армія|танкові армії]]. [[23 березня]] передові частини [[1-а танкова армія (СРСР)|1-ої танкової армії]] звільнили [[Чортків]], [[24 березня]] з ходу форсували річку [[Дністер]], [[29 березня]]&nbsp;— річку [[Прут]] і звільнили [[Чернівці]]. 4-а танкова армія, зробивши обхідний маневр із заходу, [[26 березня]] оволоділа Кам'янець-Подільським. [[3-я гвардійська танкова армія (СРСР)|3-я гвардійська танкова армія]] виходила в район Кам'янець-Подільського із сходу. (28 березня виведена в [[резерв]] для укомплектування). 1-а танкова армія противника була відсічена від [[4-а танкова армія (Третій Рейх)|4-ої танкової армії]], а з виходом правофлангових з'єднань [[2-й Український фронт|2-го Українського фронту]] до [[Хотин]]а виявилася [[Кам'янець-Подільський котел|оточеною на північ від Кам'янця-Подільського]].
<br>

----
Назва:[[Доріан Бюлюкбаші]] 

-Знайдено: + На початку [[2007]] року перейшов до [[Кривбас (футбольний клуб)|криворізького «Кривбаса»]]. У [[Чемпіонат України з футболу|чемпіонатах України]] дебютував [[4 березня]] [[2007]] року у грі проти [[Карпати (Львів)|львівських «Карпат»]], нічия 1:1.
<br>

----
Назва:[[Бурцева Таїсія Миколаївна]] 

-Знайдено: + '''Таї́сія Микола́ївна Бу́рцева (Ісіче́нко)''' (*[[4 березня]] [[1924]], [[Щигри]], Курської губ.&nbsp;— †[[16 травня]] [[1997]], [[Харків]])&nbsp;— українська співачка (драматичне сопрано), педагог, громадський діяч. [[Заслужена артистка УРСР]] (1956). Професор.
<br>

----
Назва:[[Історія Сєвєродонецька]] 

-Знайдено: + [[4 березня|Четвертого березня]] [[1963]] року в зв'язку з новим статусом Сєвєродонецька відбулися позачергові вибори до міської Ради. До складу Ради обрано 193 депутати. Головою виконкому міської Ради обрано [[Водолазський Іларіон Устинович|Іларіона Устиновича Водолазського]]. У [[ЗАТ «Сєвєродонецьке науково-виробниче об'єднання «Імпульс»|науково-дослідному інституті керуючих обчислювальних машин]] розпочато виробництво перших серійних керуючих обчислювальних машин&nbsp;— [[УМ-1]] і [[МППІ-1]]. Держкомісією прийнятий в експлуатацію перший комплекс першої черги заводу склопластиків. Введена в експлуатацію перша міська АТС на 4900 номерів. З відмінними оцінками прийняті в експлуатацію кафе «Юність» і «Ровесник», «Будинок взуття», розпочато будівництво нового ринку (зараз&nbsp;— «Центральний»).
<br>

----
Назва:[[Ківа Андрій Ігорович]] 

-Знайдено: + | пк-поновлення = [[4 березня]] [[2010]]
<br>

----
Назва:[[Жабокрицький Олександр Сергійович]] 
[[Файл:Zhabokrytskyy.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | пк-поновлення = [[4 березня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Єрмолаєв Андрій Васильович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[2010]] року згідно з Указом [[Президент України|Президента України]] №&nbsp;290/2010 «Питання Національного інституту стратегічних досліджень» призначений директором [[Національний інститут стратегічних досліджень|Національного інституту стратегічних досліджень]]<ref name="pres">[http://www.president.gov.ua/documents/10584.html Указ Президента України №290/2010 від 4 березня 2010 року «Питання Національного інституту стратегічних досліджень»] на офіційному Інтернет-представництві [[Президент України|Президента України]]</ref>. Також, згідно з цим Указом, йому необхідно:
<br>

----
Назва:[[Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 2010 року]] 

-Знайдено: + На підставі подання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка Президент України [[Віктор Янукович]] [[4 березня]] [[2010]] року видав указ №285/2010, яким присудив Національну премію України імені Тараса Шевченка 2010 року. Розмір премії у 2010 році склав 130 тисяч гривень кожна.<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/10588.html Указ Президента України №285/2010 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»] від 4 березня 2010 року</ref>
<br>

----
Назва:[[Бенюк Петро Михайлович]] 

-Знайдено: + '''Бенюк Петро Михайлович''' (* [[4 березня]] [[1946]], [[Битків]] [[Надвірнянський район]], [[Івано-Франківська область]])&nbsp;— український актор, [[народний артист України]] (1996).
<br>

----
Назва:[[Сіллах Ісмаїл Махмед]] 

-Знайдено: + [[4 березня]] [[2011]]&nbsp;р. Ісмаїл зустрівся у ринзі з кубинським [[Літні Олімпійські ігри 2004|Олімпійським чемпіоном 2004 року]] [[Йорданіс Деспейн|Йорданісом Деспейном]], який до цього бою, як і Сіллах не мав поразок у професійній карьєрі. Українець впевнено переміг за очками одноголосним рішенням суддів, відправивши кубинця один раз у нокдаун.
<br>

----
Назва:[[Ювілейна медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»]] 
[[Файл:Blank-65-2.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * {{Прапорець|RUS}} [[:ru:Юбилейная медаль «65 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.»|Ювілейна медаль «65 лет Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг.» {{ref-ru}}]] заснована Указом Президента [[Росія|Російської Федерації]] [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Д.&nbsp;А.&nbsp;Медведєва]] від [[4 березня]] [[2009]]&nbsp;р.№&nbsp;238<ref>[http://document.kremlin.ru/doc.asp?</ref><br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[ДіО.фільми]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[2010]] року відбувся реліз дебютного альбому — «Мне уже 20».
<br>

----
Назва:[[Гудков Володимир Ігорович]] 

-Знайдено: + У листопаді 2008 разом з [[Олійник Вадим Анатолійович (музикант)|Вадимом Олійником]] переміг у проекті «[[Фабрика зірок]]-2», створивши дует «[[Дантес & Олійник]]». Продюсерами музикантів є [[Борис Бронштейн]] і [[Наталія Могилевська]] з продюсерським центром «[[Talant Group]]». [[4 березня]] [[2010]] року відбувся реліз дебютного альбому — «Мне уже 20».
<br>

----
Назва:[[Олійник Вадим Анатолійович]] 

Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + У листопаді 2008 переміг у проекті «[[Фабрика зірок]]-2», створивши дует «[[Дантес & Олійник]]». Продюсерами гурту є [[Борис Бронштейн]] і [[Наталія Могилевська]] з продюсерським центром «Talant Group». [[4 березня]] [[2010]] року відбувся реліз дебютного альбому — ''«Мне уже 20»''.
<br>

----
Назва:[[Кулиняк Михайло Андрійович]] 

-Знайдено: + '''Михайло Андрійович Кулиня́к''' (народився [[4 березня]] [[1969]] в місті [[Дрогобич]], [[Львівська область]])&nbsp;— український політик, [[Міністр культури України]] (2010–2012), генеральний директор Національного палацу мистецтв «Україна».
<br>

----
Назва:[[Плющ Павло Павлович]] 
[[Файл:Могила Павла Плюща.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Павло Павлович Плющ''' ({{ДН|31|12|1896|19}}, [[Володькова Дівиця]]&nbsp;— [[4 березня]] [[1975]], [[Київ]])&nbsp;— український [[мовознавець]] і [[педагог]], [[доктор філологічних наук]] (з [[1959]] року), [[професор]] (з [[1960]] року).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[4 березня]] [[1975]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Копач Іван]] 

-Знайдено: + '''Копач Іван''' (*[[4 березня]] [[1870]], с. [[Грозьово]], нині [[Старосамбірський район|Старосамбірського району]] [[Львівська область|Львівської області]]&nbsp;— †[[1953]], м. [[Львів]])&nbsp;— український релігійний і громадський діяч, [[педагог]], [[мовознавець]], [[літературознавець]]. Доктор філософії ([[1901]]), професор.
<br>

----
Назва:[[Скирда Тамара Іванівна]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[1957]]–[[1966]] роках працювала на посаді заступника голови Київського міськвиконкому, а також депутатом [[Київська міська рада|міської ради]]. У [[1966]] році призначено ректором [[Київський торгово-економічний інститут|Київського торгово-економічного інституту]], який було створено на базі Київського філіалу Донецького інституту радянської торгівлі відповідно до постанови Уряду від [[4 березня]] [[1966]] року. З період період розвитку і функціонування закладу головні зусилля Скирди були спрямовані на будівництво і технічне оснащення навчальної бази, побутових, спортивних споруджень, набір професорсько-викладацького складу, розвиток наукових досліджень, налагодження активної культурно-виховної роботи зі студентами, створення сприятливих умов для проживання в гуртожитках. За її ініціативи у [[1967]]–[[1968]] роках розпочалось проектування будівництва корпусів інституту на новій земельній ділянці на лівому березі Дніпра, на околиці Києва серед пісків у лісосмузі. У [[1972]] році навчальний процес починався у новому навчально-лабораторному корпусі. До послуг студентів був збудований гуртожиток на 400 місць. Повністю на новому місці інститут було введено в дію у [[1976]] році. До десятиріччя інститут відкрив актову залу на 800 місць, у спорудженні якої, як майже і всіх споруд, взяли участь викладачі, студенти і співробітники.
<br>

----
Назва:[[Єфимович Олег]] 

-Знайдено: + '''Олег Єфимович''' (* [[4 березня]] [[1981]])&nbsp;— український [[бокс]]ер, чемпіон Європи за версією [[EBU]] у напівлегкій вазі.
<br>

----
Назва:[[Кованько Василь Костянтинович]] 
[[Файл:Saint vladimir (bande).png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Після приходу до влади [[Директорія УНР|Директорії]] — начальник 14-ї пішої кадрової дивізії (до [[24 лютого]] [[1919]] р.). З [[4 березня]] [[1919]] р. — комендант [[Рівне|Рівного]].
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Поділ (хокейний клуб)]] 
[[Файл:Silver medal.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[4 березня]] [[1991]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Петлюра Олександр Васильович]] 

-Знайдено: + '''Петлюра Олександр Васильович''' (*[[29 серпня]] [[1888]], [[Полтава]]&nbsp;— †[[4 березня]] [[1951]], [[Торонто]])&nbsp;— [[полковник]] [[Армія УНР|Армії УНР]].
<br>

----
Назва:[[Шевченко Сергій Васильович]] 
[[Файл:Serhiy Vasylyovych Shevchenko.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Сергій Васильович Шевченко''' (* [[4 березня]] [[1958]], [[Херсон]], [[УРСР]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[футболіст]], який грав на позиції [[Півзахисник (футбол)|півзахисника]], український футбольний тренер.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Антонов Олексій Геннадійович]] 
[[Файл:Алексей Антонов1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[4 березня]] [[2012]] року Олексія було віддано в оренду [[Кривий Ріг|криворізькому]] [[Кривбас (футбольний клуб)|«Кривбасу»]], де у 31-х матчах забив 12 голів. Таким чином Антонов став чи не результативнішим бомбардиром команди. Але наприкінці сезону [[Чемпіонат України з футболу 2012—2013: Прем'єр-ліга|2012–2013]] років у клубі почалися проблеми з фінансуванням, через що команда не змогла прийняти участі у матчі 30-го туру з [[луцьк]]ою [[Волинь (футбольний клуб)|«Волинню»]], тому криворіжцям було зараховано технічну поразку 0:3 на користь «хрестоносців».<ref>{{cite web|url=http://www./football/2013/05/23/533918/|назва=ФК «Кривбас» офіційно повідомив, що команда не поїде на гру з «Волинню»|веб-сайт=champion.com.ua|дата=23-05-2013|deadurl=unknown-host}}</ref> Згодом ФК «Кривбас» було об'явлено банкрутом.<ref>{{cite web|url=http://www.fckryvbas.dp.ua/index.php?<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Френкель Олександр]] 

-Знайдено: + '''Олександр Френкель''' ([[4 березня]] [[1985]], [[Кіровоград]])&nbsp;— німецький [[боксер]]-професіонал українського походження, чемпіон юніорів за версією [[IBF]] у першій важкій вазі. В Німеччині живе з [[1991]] року.
<br>

----
Назва:[[Русіян Михайло Тимофійович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Народився у с. [[Байдарські ворота|Байдарські Ворота]] [[Таврійська губернія|Таврійської губернії]]. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус ([[1894]]), 2-ге Костянтинівське військове училище ([[1896]]), вийшов підпоручиком до 1-ї гарматної бригади. [[17 березня]] [[1905]] р. з дивізіоном своєї бригади влився на поповнення до 10-ї Східно-Сибірської стрілецької артилерійської бригади, що брала участь у [[Російсько-японська війна|Російсько-японській війні]]. З [[25 грудня]] [[1906]] р. — молодший офіцер 31-ї артилерійської бригади ([[Білгород]]). З [[24 серпня]] [[1910]] р. — начальник 4-го Сибірського гірського артилерійського парку. З [[4 березня]] [[1911]] р. — командир батареї у 4-й Сибірській стрілецькій артилерійській бригаді. З [[30 червня]] [[1913]] р. — начальник відділу ручної зброї Іркутського артилерійського складу. З [[1 грудня]] [[1914]] р. — начальник 2-го бойового відділу Ковненської фортеці. З [[23 грудня]] [[1914]] р. — начальник 3-го артилерійського дивізіону Брест-Литовської важкої артилерії. З [[18 лютого]] [[1915]] р. — начальник господарчої частини 2-го Брест-Литовського окремого важкого артилерійського дивізіону. З [[19 травня]] [[1915]] р. — командир 2-ї батареї 127-ї артилерійської бригади. З [[22 серпня]] [[1916]] р. — [[підполковник]]. З [[20 травня]] [[1917]] р. - командир 1-го дивізіону 127-ї артилерійської бригади, закінчив Офіцерську артилерійську школу ([[1917]]). Останнє звання у російській армії — [[полковник]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Виноградський Юрій Степанович]] 

-Знайдено: + '''Виноградський Юрій Степанович''' ([[23 квітня]] ([[5 травня]]) [[1873]], м. [[Сосниця]], тепер [[смт]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]&nbsp;— [[4 березня]] [[1965]], там же)&nbsp;— український [[краєзнавець]] і [[діалектолог]].
<br>
Підзаголовок:==Доробок==<br>
Знайдено: + Помер Ю. Виноградський [[4 березня]] [[1965]] р. у Сосниці. Його довге життя, сповнене незгод і випробувань, залишається зразком безкорисливого служіння науці, справжньої, синівської любові до рідного краю. 
<br>

----
Назва:[[Кальник Віктор Мартинович]] 

-Знайдено: + | термін               = [[7 лютого]] [[2007]]-[[4 березня]] [[2011]]
<br>

----
Назва:[[Білодід Ростислав Митрофанович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[4 березня]] [[1932]] року в [[Київ|Києві]].
<br>

----
Назва:[[Пономаренко Анатолій Георгійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 04 березня [[1947]] року в [[Євпаторія|Євпаторії]] [[Крим]]. Закінчив Кримський державний педагогічний інститут (1971), факультет іноземних мов; Дипломатичну академію МЗС СРСР (1987). Кандидат історичних наук. Володів іноземними мовами: [[російська мова|російською]], [[англійська мова|англійською]] та [[німецька мова|німецькою]].
<br>

----
Назва:[[Кукуруза Павло]] 

-Знайдено: + '''Павло́ Кукуру́за''' ([[4 березня]] [[1896]], [[Нова Ушиця]], нині [[Хмельницька область|Хмельницької області]]&nbsp;— [[14 лютого]] [[1978]], [[Міннеаполіс]], [[США]])&nbsp;— український [[видавець]], [[редактор]], [[педагог]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Павло Кукуруза народився [[4 березня]] [[1896]] року в [[Нова Ушиця|Новій Ушиці]] в родині відомого подільського пасічника. 1917 року закінчив Переяславську гімназію. 1918 року вступив до новоствореного [[Кам'янець-Подільський державний український університет|Кам'янець-Подільського державного українського університету]].
<br>

----
Назва:[[Поваренних Олександр Сергійович]] 
[[Файл:Могила Олександра Поваренних.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олександр Сергійович Поваренних''' ({{lang-ru|Александр Сергеевич Поваренных}}; [[3 лютого]] [[1915]], [[Петроград]]&nbsp;— [[4 березня]] [[1986]])&nbsp;— [[вчений]] в галузі [[мінералогія|мінералогії]] і [[кристалохімія|кристалохімії]], філософських проблем
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[4 березня]] [[1986]] року. Похований у [[Київ|Києві]] на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Залишенець. Чорний ворон]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[2011]] року [[Василь Шкляр]] звернувся до [[Президент України|Президента України]] [[Віктор Янукович|Віктора Януковича]] з заявою, у якій просив ''«врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба [[Табачник Дмитро Володимирович|Дмитра Табачника]]»''.<ref>[http://life.pravda.com.ua/culture/2011/03/4/74229 Письменник Василь Шкляр просить Президента перенести вручення йому Шевченківської премії на післятабачниківський час // Українська правда, 4.03.2011]</ref>
<br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + У невдовзі потому оприлюдненому указі [[Президент України|Президента України]] [[Янукович Віктор Федорович|В.&nbsp;Ф.&nbsp;Януковича]] [http://www.president.gov.ua/documents/13211.html №275/2011 від 4 березня 2011 року «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»] Василя Шкляра не згадано.<ref>[http://gazeta.ua/articles/culture-newspaper/374472 Янукович не дав Шкляру Шевченківську премію // Газета по-українськи, №1187, 10.03.2011]</ref><ref>[http://www.prosvita.poltava.ua/?<br>

----
Назва:[[Хронологія історії України - 5 (з 1990 року)]] 

-Знайдено: + [[4 березня]]: у [[СРСР]] відбулися перші альтернативні вибори народних депутатів.
<br>
-Знайдено: + 4 березня — Загадкова загибель [[Кравченко Юрій Федорович|Ю.Кравченка]] - колишнього міністра внутрішніх справ України. Офіційна версія - самогубство (за наявності 2-х вогнепальних поранень у голову).
<br>
-Знайдено: + 4 березня: на президентських виборах у Росії переміг В.В.Путін
<br>

----
Назва:[[Невінчана Валентина Дмитрівна]] 

-Знайдено: + '''Валентина Дмитрівна Невінчана'''&nbsp;— ([[1 травня]] [[1924]]&nbsp;— [[4 березня]] [[1981]])&nbsp;— [[Україна|українська]] [[поет]]еса, [[прозаїк]].
<br>

----
Назва:[[Копштейн Арон Йосипович]] 

-Знайдено: + '''Аро́н Йо́сипович Копште́йн''' (*&nbsp;{{ДН|18|3|1915|5}}, м. [[Очаків]], тепер [[Миколаївська область|Миколаївської області]]&nbsp;—†&nbsp;[[4 березня]] [[1940]], [[Суоярві]])&nbsp;— український радянський україномовний [[поет]] та [[журналіст]] [[єврей]]ського походження.
<br>
Підзаголовок:== Твори ==<br>
Знайдено: + Загинув 4 березня 1940 року в районі Суоярві [[Петрозаводськ]]ого напрямку рятуючи пораненого друга, поета Миколу Отраду. На жаль, обидва були вбиті.
<br>

----
Назва:[[Гашенко Макар Артемович]] 

-Знайдено: + Закінчив три класи початкової школи. У період після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] мешкав у м. [[Нікополь|Нікополі]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]], що недалеко від рідного села. Заарештований радянськими органами держбезпеки [[17 вересня]] [[1948]] року. Звинувачений в членстві в [[ОУНР|ОУН]]. [[4 березня]] [[1949]] року засуджений Військовим Трибуналом військ МВС [[Херсонська область|Херсонської області]] до 25 років ВТТ з поразкою прав на 5 років. Звільнений [[29 червня]] [[1956]] року. Реабілітований у [[1993]] році.
<br>

----
Назва:[[Господарець Іван Юліанович]] 

-Знайдено: + Бере постійну участь у різноманітних джазових фестивалях, наприклад «Горизонти джазу» (м. [[Кривий Ріг]], [[1996]]), Українсько-Польський джазовий фестиваль "Jazz bez… " ([[2002]]), у концерті 7-го Фестивалю джазової музики «Зимові джазові зустрічі» пам'яті Євгенія Дергунова (м. [[Київ]], [[4 березня]] [[2008]]) тощо.
<br>

----
Назва:[[Національна премія України імені Тараса Шевченка — лауреати 2011 року]] 

-Знайдено: + [[4 березня]] [[2011]] року Василь Шкляр звернувся до президента Віктора Януковича із заявою, у якій просив ''«врахувати в Указі з нагоди нагородження лауреатів Шевченківської премії моє прохання про перенесення нагородження мене Шевченківською премією на той час, коли при владі в Україні не буде українофоба [[Табачник Дмитро Володимирович|Дмитра Табачника]]»''<ref>[http://life.pravda.com.ua/culture/2011/03/4/74229/ Письменник Василь Шкляр просить президента перенести вручення йому Шевченківської премії на післятабачниківський час // Українська Правда. 04.03.2011]</ref>
<br>
-Знайдено: + В указі [[Президент України|Президента України]] [[Янукович Віктор Федорович|В.&nbsp;Ф.&nbsp;Януковича]] №&nbsp;275/2011 від 4 березня 2011 року «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/13211.html Указ Президента України № 275/2011 від 4 березня 2011 року «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»]</ref> Василь Шкляр не згадується.
<br>

----
Назва:[[Свободний (космодром)]] 

-Знайдено: + [[4 березня]] [[1997]] стартом [[Старт-1 (РН)|ракети-носія "Старт 1.2"]] з [[Зея (КА)|космічним апаратом "Зея"]] на борту почалася історія російського космодрому "Свободний". Запуск був здійснений з мобільної пускової установки типу "Тополя". 
<br>
-Знайдено: +  |[[4 березня]] [[1997]]||[[Старт-1 (РН)|Старт-1]]||[[Зея (КА)|Зея]]||военный
<br>

----
Назва:[[Вінницька єпархія УПЦ КП]] 

-Знайдено: + З [[4 березня]] [[2006]] р. по [[8 березня]] [[2013]] Вінницькою єпархією керував Преосвященний [[Онуфрій (Хаврук)]].
<br>

----
Назва:[[Добрянський Анатолій Миколайович]] 
[[Файл:Добрянський7.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Анато́лій Микола́йович Добря́нський''' (*[[26 серпня]] [[1935]], с. Волосо-Крикливець, нині [[Крикливець]] [[Крижопільський район|Крижопільського району]] [[Вінницька область|Вінницької обл]]—†[[4 березня]] [[2003]], м. [[Чернівці]])&nbsp;— український [[поет]] , [[літературознавець]], [[мистецтвознавець]], [[педагог]], [[перекладач]], [[громадський діяч]].
<br>
-Знайдено: + * Лицар української пісні (про Володимира Івасюка) // Рад. Буковина.&nbsp;— 1989.&nbsp;— 4 березня.
<br>

<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Іваненко Дмитро Дмитрович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[28 лютого]] [[1935]] року вчений був заарештований. [[4 березня]] [[1935]] засуджений [[Трійка НКВС|«особливою трійкою» НКВС]] на три роки. Як «соціально небезпечний елемент» направлений у Карагандинський виправно-трудовий табір, але майже через рік, [[30 грудня]] [[1935]] року, табір йому був замінений до кінця строку засланням до [[Томськ]]а. Сам Дмитро Дмитрович вважав, що його врятував [[Вавилов Микола Іванович|Микола Іванович Вавилов]]<ref name="A">[http://www.gazety.biz/rubric164/rubric212/site_470.html  Г.&nbsp;А.&nbsp;Сарданашвили. Дмитрий Дмитриевич Иваненко. 100 лет со дня рождения.] {{ru icon}}</ref>.
<br>

----
Назва:[[Українська мова в СРСР]] 

-Знайдено: + * [[4 березня]] [[1940]]&nbsp;р.&nbsp;— постанова РНК УРСР «Про реорганізацію початкових і середніх шкіл на території західних областей України». Зокрема наказано: «В школах з неукраїнською мовою навчання запровадити обов'язкове вивчення української і російської мов, а в школах з українською мовою&nbsp;— вивчення російської мови».
<br>

----
Назва:[[Шкода В'ячеслав Євгенович]] 
[[Файл:Пам'ятник Тарасові Шевченку в місті Знам'янці Кіровоградської області.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''В'ячесла́в Євге́нович Шко́да́''' ({{н}} [[1 травня]] [[1929]]&nbsp;— {{†}} [[4 березня]] [[2011]])&nbsp;— нащадок [[Шевченко Тарас Григорович|шевченківського]] [[Рід|роду]], член [[Холодний Яр (історичний клуб)|Історичного клубу «Холодний Яр»]], організатор [[Знам'янка (місто)|знам'янських]] делегацій до [[Холодний Яр|Холодного Яру]] впродовж 15 років.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сезон ФК «Карпати» (Львів) 1972]] 

-Знайдено: + | [[4 березня]] [[1972]]
<br>

----
Назва:[[Олександр (Лодзята)]] 

-Знайдено: + | періодпочаток       = [[4 березня]] [[1687]]
<br>

----
Назва:[[Професіональна хокейна ліга 2011—2012]] 

Підзаголовок:==== Результати ====<br>
Знайдено: + |дата = [[4 березня]] [[2012]]
<br>
Підзаголовок:==== Результати ====<br>
Знайдено: + |дата = [[14 березня]] [[2012]]
<br>
-Знайдено: + |дата = [[4 березня]] [[2012]]
<br>

----
Назва:[[Гайдамаки (хокейний клуб)]] 
[[Файл:Injury icon 2.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[4 березня]] [[1991]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Лойк Володимир Іванович]] 
[[Файл:Презент. ун-ст, каф. укр.літерат.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Володимир Іванович Лойк''' (* нар. [[4 березня]] [[1942]], [[Дніпропетровськ]]) &nbsp;— український [[письменник]], [[краєзнавець]], [[фізик]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Delirium (фільм)]] 
[[Файл:Delirium Movie Set 2009 4.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Світова [[прем'єра]] стрічки відбулася [[4 березня]] [[2013]] року в конкурсній програмі<ref>[http://uk.imdb.com/list/7MM0eMKIv7Q?</ref><br>
-Знайдено: + * '''Світова прем'єра - 4 березня 2013 року'''. Конкурсна програма<ref>[http://uk.imdb.com/list/7MM0eMKIv7Q?</ref><br>
-Знайдено: + * '''Латиноамериканська прем'єра - 23 березня 2013 року'''. «Міжнародна панорама» на Уругвайському міжнародному кінофестивалі<ref>[http://www.cinemateca.org.uy/pil.htm International Film Festival of Uruguay]. Переглянуто 24 березня, 2013 {{ref-es}}</ref> в [[Монтевідео]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Neminem captivabimus nisi iure victum]] 

-Знайдено: + Цей принцип спочатку був сформульований в [[Привілей|привілеях]] [[Владислав II Ягайло|Ягайло]], виданим в [[Бжесць-Куявський|Бжесцю-Куявським]] [[25 квітня]] [[1425]] року, однак він не увійшов у життя. Уведено в дію [[Єдлінський привілей 1430|єдлінським привілеєм]] від [[4 березня]] [[1430]] року та краковським з [[9 січня]] [[1433]] року.
<br>

----
Назва:[[Табурянський Леопольд Іванович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + На [[Парламентські вибори в Україні (1990)|виборах]] в [[Верховна рада України|Верховну раду України]] [[4 березня]] [[1990]] року Леопольд Табурянський балотувався як безпартійний (виключений з [[КПРС]] в [[1985]]) від Петровського (№&nbsp;82) виборчого округу, в результаті чого був обраний 64,05&nbsp;% голосів (при 6 претендентів). У парламенті він увійшов в опозиційну фракцію [[Народна Рада]].
<br>

----
Назва:[[Гнатевич Богдан Петрович]] 
[[Файл:Organization_of_Ukrainian_Nationalists-M.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Богдан Петрович Гнатевич''' ([[4 березня]] [[1894]], м. [[Кольбушова]], тепер [[Польща]]&nbsp;— † [[28 березня]] [[1968]])&nbsp;— діяч [[УВО]], [[ОУН]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[13-й армійський корпус (Україна)]] 

-Знайдено: + [[4 березня]] [[1944]]-го року розпочався наступ військ [[Перший Український фронт|Першого Українського фронту]] під командуванням [[Маршал Радянського Союзу|Маршала Радянського Союзу]] [[Жуков Георгій Костянтинович|Жукова]], 24-ий стрілецький корпус зі складу армії впритул підійшов до міста Кременець. Готувались до наступу решта військ армії. Вони отримали завдання ударом правого флангу військ із району Луцьк-Торговиці вийти в район Бродів і оточити війська противника перед фронтом армії, зокрема вісім танкових дивізій німців у Дубно.
<br>

----
Назва:[[Парламентські вибори в Україні 2012]] 
[[Файл:Ukr elections 2012 falsific okruhs.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[4 березня]] 2012&nbsp;— у газеті [[Нью-Йорк Таймс|The New York Times]] міністри закордонних справ [[Чехія|Чехії]], [[Польща|Польщі]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Швеція|Швеції]], [[Великобританія|Великобританії]] у статті «Сповзання України» висловили «занепокоєння з приводу стану демократії в Україні» та щодо питання парламентських виборів в Україні.<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2012/03/4/6960005/ Глави МЗС п'яти країн: Янукович заблокував Угоду про асоціацію]</ref>
<br>

<br>Зобр:26шт.
----
Назва:[[Коцеба Григорій Андрійович]] 

-Знайдено: + '''Коце́ба Григо́рій Андрі́йович''' ({{н}} [[29 листопада]] [[1917]]&nbsp;— {{†}} [[4 березня]] [[1943]])&nbsp;— радянський військовий льотчик, учасник [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], [[Герой Радянського Союзу]].
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Григорій Андрійович Коцеба воював на [[Південно-Західний фронт (Друга світова війна)|Південно-Західному]], [[Північно-Західний фронт (Друга світова війна)|Північно-Західному]] і [[Сталінградський фронт|Сталінградському]] фронтах. В січні [[1943]] року [[Капітан (військове звання)|капітан]] Коцеба був призначений штурманом 8-го запасного винищувального авіаполку, а потім командиром 402-го винищувального авіаполку. Загинув під час катастрофи літака на аеродромі близ села Стєпигіно Додмодєдовського району [[Московська область|Московської області]] [[4 березня]] [[1943]] року.
<br>

----
Назва:[[Адмір Мехмеді]] 
[[Файл:Admir Mehmedi Switzerland.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[6 січня]] [[2012]] Мехмеді уклав контракт на 4,5 роки з [[Динамо (Київ)|київським «Динамо»]]<ref>[http://football.ua/ukraine/news/152622.html Официально: Мехмеди перешел в Динамо]</ref>. Порадившись з сім'єю, вибрав в київському «Динамо» 13-й номер, оскільки не вірить, як і його близькі, в забобони. Дебютував у складі «Динамо» [[4 березня]] в матчі [[Чемпіонат України з футболу: Прем'єр-ліга|української Прем'єр-Ліги]] з київським «[[Арсенал (Київ)|Арсеналом]]». Футболіст вийшов на поле в стартовому складі, але на 76 хвилині гри був замінений бразильцем [[Едуарду Перейра Родрігес|Дуду]]<ref>[http://www.sports.ru/stat/football/53/match/454913.html#online Динамо Киев&nbsp;— Арсенал Киев&nbsp;— 1:0]</ref>. [[11 березня]], в матчі з «[[Кривбас (футбольний клуб)|Кривбасом]]», Адмір забив свій перший м'яч за «Динамо» в офіційних іграх. Сталося це на четвертій доданій хвилині зустрічі, після передачі [[Ярмоленко Андрій Миколайович|Андрія Ярмоленка]]<ref>[http://www.sports.ru/stat/football/53/match/454916.html#online Кривбасс&nbsp;— Динамо Киев&nbsp;— 0:3]</ref>.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Українські фільми 2010-х]] 

Підзаголовок:==2012==<br>
Знайдено: + | ''[[Delirium (фільм)|Delirium]]''||[[Ігор Подольчак]]||[[MF Films]] (Україна)<br/>[[Podolchak Films]] (Україна)<br/>[[Paulus von Lemberg]] (Чехія)||[[Володимир Хим'як]]<br/>[[Леся Войневич]]<br/>[[Петро Рибка]]<br/>[[Ольга Горбач]]<br/>[[Ольга Бакус]]||Психоделічна драма||українська|| {{UKR}}, {{CZE}}<br/>Ігровий (96 / 100 хв)<br/>"Топ-10 українських фільмів 2012 року"<ref name=Афіша@Mail.Ru>[http://afisha.mail.ru/kiev/cinema/articles/37088/ Топ-10 украинских фильмов 2012 года] Переглянуто 27 грудня, 2012 {{ref-ru}}</ref>.  Світова прем'єра [[4 березня]] [[2013]] року в конкурсній програмі<ref>[http://uk.imdb.com/list/7MM0eMKIv7Q?<br>

----
Назва:[[Полтавський турбомеханічний завод]] 

-Знайдено: + Наказом Міністерства енергетики та електрифікації України за №&nbsp;55 від [[4 березня]] [[1994]] року підприємство було перетворено у [[ВАТ|Відкрите акціонерне товариство]] «Полтавський турбомеханічний завод». [[2010]] року ВАТ реорганізовано у Публічне акціонерне товариство «Полтавський турбомеханічний завод».
<br>

----
Назва:[[Справа «Віксена»]] 

Підзаголовок:== Передумови ==<br>
Знайдено: + За умовами [[Адріанопольська мирна угода (1829)|Адріанопольської мирної угоди]] Російська імперія надбала Чорноморське узбережжя Кавказу. Однак контроль над цими землями не був повним. [[Кавказька війна|Горці, які протистояли російській владі]], мали підтримку англійців, французів, польської еміграції. З-за кордону до них надходила зброя і боєприпаси. Щоб припинити ці поставки, [[4 березня]] [[1832]] року було видано інструкцію для чорноморських крейсерів, у якій йшлося:
<br>

----
Назва:[[1121-й навчальний зенітний ракетний полк]] 
[[Файл:1121 nzrp vodinnia.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Історія ===<br>
Знайдено: + [[4 березня]] [[1955]]-го року полк було перейменовано у 1068-й зенітний артилерійський полк.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Історія Дрогобича]] 
[[Файл:Drogobych P5200062.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[24 березня]] 1940 року на виборах по місту Дрогобичу (дільниця №&nbsp;23) депутатом до [[Верховна рада Союзу Радянських Соціалістичних Республік|Верховної ради СРСР]] став перший секретар Дрогобицького обкому КП(б)У (1939–1941&nbsp;рр.) Яків Микитович Ткач, до цієї посади&nbsp;— перший секретар [[Суми|Сумського]] обкому КП(б)У, а депутатом до [[Верховна рада УРСР|Верховної ради УРСР]]&nbsp;— [[Середа Ярослав Іванович|Ярослав Середа]]. Про «чесність» цих виборів можна судити хоча б по тому факту, що, за офіційними повідомленнями, за представників влади віддали свої голоси 99,39&nbsp;% виборців.
<br>
-Знайдено: + [[13 березня|13]]&nbsp;— [[14 березня]] [[1943]] року в Дрогобичі гастролював [[Львівський оперний театр]].
<br>
Підзаголовок:=900pf7331=<br>
Знайдено: + [[28 лютого]] [[2013]] року у [[Львів|Львові]] на 77 році життя помер владика [[Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ|Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ]] [[єпископ]] [[Юліан (Вороновський)]], який 45 років виконував обов'язки священника [[УГКЦ]], з них 27  — єпископом<ref>[http://www.pomisna.in.ua/2013/02/julian-voronovskyj.html Помісна Церква]</ref>. [[1 березня]] тіло владики прибуло в Дрогобич і було поміщено до [[Катедральний собор Пресвятої Трійці (Дрогобич)|Катедрального храму Пресвятої Трійці]]. Три дні в соборі проходило прощання вірних УГКЦ з владикою, відправлялись [[Служба Божа|Служби Божі]] за упокій душі архиєрея, читалося [[Євангеліє]]. [[4 березня]] о 10 годині у Кафедральному соборі розпочалася соборова архиєрейська [[Божественна Літургія]], у якій взяли участь приблизно 300 священиків і єпископів та тисячі мирян. Літургію очолив і виголосив проповідь архиєпископ і митрополит [[Івано-Франківська архієпархія УГКЦ|Івано-Франківський]] [[Володимир (Війтишин)]]. Після літургії траурна процесія простягнулася від собору Пресвятої Трійці до храму Переображення Господнього, звідки після панахиди тіло новопереставленого Архиєрея відвезли згідно заповіту до [[Унів|Унева]].
<br>

<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Торніке Окріашвілі]] 
[[Файл:Tornike_Okriashvili.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + direct=2|title=Трансферы клуба|publisher=Официальный сайт ФК «Шахтёр» (Донецк|accessdate=2011-03-13| language=російською|archiveurl=http://www.webcitation.org/675gaD5cU|archivedate=2012-04-21}}</ref>. У Прем'єр-лізі України дебютував [[4 березня]] [[2011]] року у виїзному матчі проти [[Металург (Запоріжжя)|запорізького «Металурга»]] (0:4)<ref>{{cite web|publication-date=04.03.2011|url=http://football.ua/ukraine/news/122906.html|title=«Ильичёвец» феерит в Запорожье|publisher=[[Football.ua]]|accessdate=2011-03-13|language=російською|archiveurl=http://www.webcitation.org/68xs3KVHr|archivedate=2012-07-07}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Буцень Олег Васильович]] 
[[Файл:Могила Олега Буценя.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олег Васильович Буцень''' ([[4 березня]] [[1923]], [[Київ]] — [[11 жовтня]] [[1966]]) — український дитячий [[письменник]], [[поет]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[4 березня]] [[1923]] року в [[Київ|Києві]] в сім'ї службовця. У [[1941]] році після закінчення десятирічки поступив у Тбіліське авіаційне училище. Учасник [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]]. Воював на різних фронтах до її кінця, нагороджений [[медаль|медалями]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Експрес (завод)]] 
[[Файл:Пам'ятник загиблим 50-ти воїнам-заводчанам у роки Другої світової війни (Жмеринка).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[4 березня|4]]-[[6 березня]] [[1917]] року на підприємствах Жмеринки відбувалися вибори до [[Рада робітничих депутатів|рад робітничих депутатів]]. Від вагонних майстерень обрали токаря Маниловського Григорія Калинковича. [[19 березня]] [[1918]] року у вагонних майстернях запровадили колегіальне управління, яке здійснювало керівництво підприємством. Але колегія проіснувала недовго. [[28 березня]] [[1918]] року місто захопили [[Четверний Союз|німецько-австрійські війська]].
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Лещенко Олексій Якович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Олексій Якович Лещенко народився [[4 березня]] (17 березня [[Григоріанський календар|за новим стилем]]) [[1906]] року в селищі Василівка [[Олександрівський повіт (Катеринославська губернія)|Олександрівського повіту]] (нині [[Василівка (місто)|місто Василівка]] райцентр [[Запорізька область|Запорізької області]]) в сім'ї робітників [[Локомотивне депо|паровозного депо]] Якова Федотовича і Мотрони Архипівни Лещенків.
<br>

----
Назва:[[Поліщук Петро Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Поліщук Петро Миколайович''' (*[[4 березня]] [[1952]] року)&nbsp;— український поет, член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]] (від 2002 року).
<br>
-Знайдено: + Народився [[4 березня]] [[1952]] року в селі [[Оксанина]], [[Уманський район|Уманського району]], [[Черкаська область|Черкаської області]]. По закінченні середньої школи працював у [[Черкаський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Т. Г. Шевченка|Черкаському обласному музично-драматичному театрі ім. Шевченка]], потім працював завідувачем клубом у селі [[Затишок]] Уманського району. А з лютого 1971-го&nbsp;— директором Оксанинського сільського Будинку культури Уманського району. З травня 1971 по травень 1973 служив у радянській армії на Тернопіллі в містечку [[Чортків]].
<br>

----
Назва:[[Мовша Тамара Григорівна]] 

-Знайдено: + '''Тамара Григорівна Мовша''' ([[20 квітня]] [[1922]], містечко [[Любеч]], нині селище міського типу [[Ріпкинський район|Ріпкинського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]&nbsp;— [[4 березня]] [[2003]], [[Київ]])&nbsp;— український [[археолог]]. Кандидат історичних наук (1975). Лауреат премії імені Вікентія Хвойки.
<br>

----
Назва:[[Завальнюк Михайло Ярославович]] 

-Знайдено: + '''Михайло Ярославович Завальнюк''' (*&nbsp;[[1 січня]] [[1950]],&nbsp;— †&nbsp;[[4 березня]] [[2009]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[футболіст]] та [[СРСР|радянський]] та [[Україна|український]] тренер. [[Кандидат у майстри спорту СРСР]].
<br>

----
Назва:[[Миц Віктор Леонідович]] 

-Знайдено: + '''Віктор Леонідович Миц''' ({{н}}&nbsp;[[4 березня]] [[1954]], село Козьміно [[Находкінський район|Находкінського району]] [[Приморський край|Приморського краю]], [[Російська Федерація]])&nbsp;— український [[археолог]]. Кандидат історичних наук (1988). Директор Кримської філії [[Інститут археології НАН України|Інституту археології НАН України]] в 1992—2009 роках.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Віктор Леонідович Миц народився 4 березня 1954 року в селі Козьміно Находкінського району Приморського краю в сім'ї військовослужбовця. Того ж року родина переїхала в село [[Соколине (Бахчисарайський район)|Соколине]] [[Бахчисарайський район|Бахчисарайського району]] [[Кримська область|Кримської області]] (нині [[Автономна Республіка Крим]]). Після служби в Збройних силах Віктор вступив на історичний факультет Сімферопольського університету (нині [[Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського]]), який закінчив 1979 року.
<br>

----
Назва:[[Мартиняк Сергій Васильович]] 

-Знайдено: + '''Сергій Васильович Мартиняк''' (* [[4 березня]] [[1971]] р., місто [[Луцьк|Луцьк]], [[Волинська область]], [[Україна]];)&nbsp;— народний депутат України.
<br>

----
Назва:[[Борозєнцев Леонід Леонідович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 4 березня [[1971]] р. і  проживає у [[Вінниця|Вінниці]]. Випускник [[Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського|Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]] за фахом «[[філологія]]». <ref>Русская поэзия. ХХ век. Поэтическая антология (сост. Ю. Каплан).&nbsp;— К.: ТОВ «ЮГ», 2008.&nbsp;— С. 330.</ref>
<br>

----
Назва:[[Привілеї шляхетські]] 

-Знайдено: + |[[4 березня]] [[1430]] i [[9 січня]] [[1433]]<br/>([[25 квітня]] [[1425]])
<br>

----
Назва:[[Апеляційний суд Автономної Республіки Крим]] 

-Знайдено: + Відповідно до [[Указ Президента України|Указу Президента України]] від [[4 березня]] [[2004]] року №&nbsp;268/2004 «Про розміщення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим» частина цього суду розміщена в місті Феодосії по вулиці Грецька, 3-а.
<br>

----
Назва:[[Гелевей Олег Іванович]] 

-Знайдено: + '''Оле́г Іва́нович Гелеве́й''' (* [[4 березня]] [[1965]])&nbsp;— український політик. Народний депутат України 7 скликання.
<br>

----
Назва:[[Ковальчук Петро Ярославович]] 

-Знайдено: + Взимку [[2007]] року перейшов в [[Кривий Ріг|криворізький]] «[[Кривбас (футбольний клуб)|Кривбас]]»<ref>[http://football.ua/ukraine/news/11970.html Таран вже бачить кістяк]</ref><ref>[http://football.ua/ukraine/news/12593.html Зимове міжсезоння українських клубів]</ref>. В [[Чемпіонат України з футболу|Вищій лізі]] дебютував [[4 березня]] [[2007]] в матчі проти [[Львів|львівських]] «[[Карпати (Львів)|Карпат]]» (1:1)<ref>[http://www.championat.ru/football/_ukraine/12/match/2098.html Україна&nbsp;— «Карпати» (Львів)&nbsp;— «Кривбас» (Кривий Ріг)&nbsp;— Чемпіонат.ру]</ref>, в цьому матчі Петро забив гол на 66 хвилині з пасу[[Опря Анатолій Олександрович|Анатолія Опрі]]. Всього за «Кривбас» у чемпіонаті України провів 45 матчів і забив 1 гол і 2 матчі в [[Кубок України з футболу|Кубку України]].
<br>

----
Назва:[[Історія Одеси (1914-1920)]] 
[[Файл:1919 22 апр.Бронедивизион Рено.Никол.пл.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Партія кадетів (лідери&nbsp;— журналіст Б. Веліхов, С. Штерн) навесні [[1917]] року була найбільш активною в Одесі: в Одесі знаходився Обласний комітет партії об'єднує кадетів [[Херсонська губернія|Херсонської]], [[Таврійська губернія|Таврійської]] та [[Бесарабська губернія|Бесарабської губерній]], в Одесі виходило кілька газет кадетів, під їх впливом виявилося кілька впливових громадських організацій, міська Дума, цивільний комітет. Для організації виборів до Одеської Рада вже [[4 березня]] [[1917]] було створено Організаційне бюро куди увійшли меншовики І. Гніденко та І. Боркун, бундовка Е. Бернштейн, есер Ш. Гольдін, більшовики І. Волков і В. Ексла, безпартійний О. Борисов. Кожна фабрика чи завод на якому працювало від 50 до 100 осіб обирала до ради одного депутата, якщо виробництво було велике то один депутат обирався від кожних 100 робітників. Найбільшим підприємством Одеси залишалися заводи [[РОПіТ]]&nbsp;— більше 2 тис. робітників.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Історія Буковини]] 
[[Файл:Георгій Бобринський.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Революція [[1848]]-го року в '''Австрійській імперії''' призвела до зміни правового статусу '''Буковини''' (австрійської частини) і форми управління нею. Конституція [[4 березня]] [[1848]] р. вилучила '''Буковину''' з управління '''Галицької адміністрації''' і надала їй деяку автономію у вирішенні внутрішніх питань.<br />
<br>

<br>Зобр:25шт.
----
Назва:[[Тиміш Юрій]] 

-Знайдено: + Австрійський райхстаґ було розпущено [[4 березня]] [[1849]]&nbsp;р.
<br>

----
Назва:[[Кирстюк Василь]] 

-Знайдено: + Австрійський райхстаґ було розпущено [[4 березня]] [[1849]] р.
<br>

----
Назва:[[Моргоч Василь]] 

-Знайдено: + Австрійський райхстаґ було розпущено [[4 березня]] [[1849]] р.
<br>

----
Назва:[[Доленчук Іван]] 

-Знайдено: + Австрійський райхстаґ було розпущено [[4 березня]] [[1849]] р.
<br>

----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/24 листопада | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/13 січня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/22 лютого | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/3 березня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 березня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 березня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/23 квітня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/12 червня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]