Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/27 червня

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/19 березня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/8 травня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/17 червня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 червня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/28 червня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/7 липня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 серпня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 жовтня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Лепкий Богдан Сильвестрович]] 
[[Файл:Лепкий-таблиця.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[27 червня]] [[1999]]&nbsp;р. на приміщенні Тернопільської обласної філармонії відкрито меморіальну дошку (скульптор&nbsp;— [[Петро Кукурудза]]) з барельєфом Б. Лепкого і написом „''Тут, у домі Міщанського братства, в 1929&nbsp;р. зі своїм твором «Мазепа» ознайомив тернополян Богдан Лепкий''“.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Аскольд]] 
[[Файл:Alex K Kievan Rus..svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Канонізація ==<br>
Знайдено: + [[27 червня]] [[2013]] року з нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату канонізував і причислив до лику святих Князя Аскольда-Миколая. Князь Аскольд-Миколай був одночасно канонізований в [[Лики святості|двох ликах святості]]: як [[Благовірний|Благовірний Князь]], і як [[Мученик]]. Окрім того, князя Аскольда проголошено Першомучеником. Повний текст Помісного Собору визначає:
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Миклухо-Маклай Микола Миколайович]] 

Підзаголовок:== Дослідження ==<br>
Знайдено: + [[Файл:Vityaz'-Skobelev1861-1900V.jpg|thumb|250px|Корвет «Витязь» (з 27 червня 1882 року&nbsp;— «Скобелев»), на якому Миклуха-Маклай здійснив свою першу подорож до Нової Гвінеї у 1870—1871 роках]]
<br>
Підзаголовок:=sortby=<br>
Знайдено: + З лютого до червня 1876 року подорожував західною [[Мікронезія|Мікронезією]] й північною [[Меланезія|Меланезією]] на англійській шхуні «Sea Bird» за маршрутом [[Чиребон]] (о.&nbsp;Ява)&nbsp;— [[Бонтайн]] (о.&nbsp;Сулавесі)&nbsp;— о.&nbsp;[[Гебе]]&nbsp;— о-ви&nbsp;[[Мапія]]&nbsp;— [[атол]]&nbsp;[[Еауропік]]&nbsp;— ат.&nbsp;[[Уліті]]&nbsp;— о.&nbsp;[[Яп]]&nbsp;— [[архіпелаг]]&nbsp;[[Палау]]&nbsp;— о.&nbsp;[[Вуан (острів)|Вуан]]&nbsp;— о-ви&nbsp;[[Адміралтейства острови|Адміралтейства]]&nbsp;— о-ви&nbsp;[[Херміт]]&nbsp;— о-ви&nbsp;[[Нініго]]&nbsp;— Берег Маклая. Під час подорожі проводив етнографічні та антропологічні дослідження; збирав відомості про діяльність торговців рабами та товарами. [[26 березня]] з'являється перша згадка про намір створити Папуаський Союз. З [[27 червня]] [[1876]] до [[10 листопада]] [[1877]] років вдруге перебував на Березі Маклая на мисі Бугарлом (поблизу поселення Бонгу). Відвідав поселення узбережжя й прилеглих островів ([[архіпелаг]]&nbsp;Задоволених людей, о.&nbsp;Білі-Білі), зробив екскурсії в гірські райони, продовжив вивчення папуасів, намагався впливати на їх господарство та побут. Папуаси сприймали вченого як «дуже велику людину» («тамо-боро-боро»). Зробив перші спроби розпочати створення Папуаського Союзу.
<br>
Підзаголовок:=sortby=<br>
Знайдено: + searchTerm=Maclay «News of the day»&nbsp;// «The Sydney Morning Herald», Monday 19 June 1882, p.&nbsp;5] {{ref-en}}</ref>. Томассен&nbsp;Е.&nbsp;С. закінчив роботу та опублікував в Брісбені біографічний нарис про дослідника Миклуху-Маклая<ref name="Arg_18820330"/><ref name="Thom_Sketch"/>. Рукопис праці надавався безпосередньо вченому, який власноруч вніс до нього свої зауваження та коментарі<ref name="Thomassen"/>. [[27 червня]] на стіл Палати [[Парламент Великої Британії|Парламенту Сполученого Королівства]] лягло відправлення Державного секретаря у справах колоній лорда Кімберлі, яке містило копію доповіді комодора Дж.&nbsp;Вілсона щодо викрадення людей та примусової праці в західній частині Тихого океану<ref>[http://trove.nla.gov.au/ndp/del/article/3408769?<br>

<br>Зобр:37шт.
----
Назва:[[Конституція України]] 
[[Файл:Constitution of Ukrainian Soviet Socialist Republic.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У відповідь на це Верховна Рада України прийняла [[27 червня]] постанову «Про процедуру продовження розгляду проекту Конституції України у другому читанні»<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/253/96-%D0%B2%D1%80 Про процедуру продовження розгляду проекту Конституції України у другому читанні: Верховна Рада України; Постанова від 27.06.1996 №&nbsp;253/96-ВР]</ref>. Відповідно до положень постанови Погоджувальна рада депутатських фракцій і груп визначає нерозглянуті статті конституційного проекту або їх окремі частини і вносить пропозиції про їх «упереджуючий» розгляд. Парламент розглядає визначені Погоджувальною радою статті та їх окремі частини в редакції, запропонованій Тимчасовою спеціальною комісією, і приймає щодо них рішення згідно з Регламентом. У разі відхилення пропозиції Комісії голосуються альтернативні поправки до цієї пропозиції. В разі відхилення всіх поправок передбачалося вироблення узгоджувальної редакції її тексту з урахуванням поправок, що набрали найбільшу кількість голосів, Узгоджувальні пропозиції мали розроблятися Погоджувальною радою і передаватися до Тимчасової спеціальної комісії для опрацювання та внесення їх на розгляд парламенту.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Затонський Володимир Петрович]] 
[[Файл:Меморіальна дошка Володимиру Затонському (Київ).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Від січня 1919 року Затонський&nbsp;— народний комісар освіти УСРР (офіційно&nbsp;— до 20 квітня 1920 року). Втім, на керівництво освітою часу не вистачало: у 1919—1920 роках Затонський був здебільшого на фронтах (член Революційної військової ради різних фронтів). Від [[27 червня]] [[1919]] року виконував обов'язки члена {{comment|РВР|Революційна військова рада}} [[Український фронт РККА|12-ї армії Західного фронту]] [[Радянська армія|РККА]]. Обіймав цю посаду до [[17 травня]] [[1920]] року.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Стражеско Микола Дмитрович]] 
[[Файл:Стражеско.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Мико́ла Дми́трович Страже́ско''' ({{ДН|29|12|1876|17}}, [[Одеса]]&nbsp;— †[[27 червня]] [[1952]], [[Київ]])&nbsp;— український [[терапевт]], доктор медицини (з [[1904]] року), [[професор]] (з [[1907]] року), заслужений діяч науки УРСР (з [[27 травня]] [[1934]] року)<ref>[http://www.nas.gov.ua/Person/S/Pages/Strazhesko.aspx Сайт Національної академії наук України]</ref>, [[академік]] [[АН УРСР]] (з [[1934]] року), академік [[АН СРСР]] (з [[1943]] року), дійсний член [[АМН СРСР]] (з [[1944]] року), [[Герой Соціалістичної Праці]] (з [[1947]] року). [[Батько]] біохіміка [[Стражеско Дмитро Миколайович|Стражеска Дмитра Миколайовича]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[27 червня]] [[1952]] року. Похований в Києві на [[Лук'янівський цвинтар|Лук'янівському цвинтарі]] (ділянка №&nbsp;13-1, ряд 3, місце 13). [[Надгробок]] з білого [[мармур]]у у вигляді [[стела|стели]] до якої прикріплена дошка із сірого [[граніт]]у з [[барельєф]]ом М. Стражеска. Напис «Н. Стражеско». З тилу напис: «Академик Н. Д. Стражеско. 1876–1952». [[Автор]]и надгробка [[архітектор]] [[Мілецький Авраам Мойсейович|Авраам Мілецький]] і [[скульптор]] [[Кавалерідзе Іван Петрович|Іван Кавалерідзе]]; встановлений у [[1953]] році<ref>Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю. Біографічний довідник.&nbsp;— Київ: «З-Медіа», 2008.&nbsp;— С. 104. ISBN 96696-254-2-4. стор. 98</ref>. Поруч поховання дочки вченого та його дружини.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пилип Орлик]] 
[[Файл:moneta_orlyk.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[27 червня]] [[1709]] року (після [[Полтавська битва|Полтавської битви]]) емігрував в [[Османська імперія|Османську імперію]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Григорій (Хомишин)]] 
[[Файл:Єпископ Григорій Хомишин.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[Новомученики УГКЦ|Новомученик УГКЦ]], репресований більшовиками у [[1947]] році. [[27 червня]] [[2001]] зачислений папою [[Іван Павло ІІ|Іваном Павлом ІІ]] до лику блаженних.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Турка]] 
[[Файл:Турка-15.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Перша відома письмова згадка про Турку датується [[27 червня]] [[1431]] року. Тоді польський король [[Ягайло|Владислав II Ягайло]] в [[Медика|Медиці]] надав привілей (грамоту) на володіння Туркою і навколишніми селами феодалові [[Ваньча Валах|Ваньчі Валаху]] ({{lang-lat|- Vancza Valachus }}) та його синам Хотку, Іванку і Янку. Цей привілей був підтверджений польським королем [[Владислав III Варненчик|Владиславом III Варненчиком]] ({{lang-pl|- Władysław III Warneńczyk }}) в [[1444]] на користь братів Хотка і Янка, і повторно&nbsp;— королем [[Зигмунт I Старий|Зигмунтом I]] ({{lang-pl|-Zygmunt I Stary}}) в [[1519]].
<br>

<br>Зобр:20шт.
----
Назва:[[Дубно]] 
[[Файл:Площа міста Дубно.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[23 червня|23]]—[[27 червня]] [[1941]]&nbsp;— [[танкова битва під Дубном]]. Хоча німці мали 800 танків, а радянські війська&nbsp;— 2500(повний склад мехкорпусів які брали участь у битві в районі Луцьк&nbsp;— Рівне&nbsp;— Броди, серед яких 33 танки КВ-2, 116 танків КВ-1 та 318 танків Т-34, тобто 467 танків,<ref>[http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vnv/2009_11/261-274.pdf Юрчук О. О. «Танковий розгром під Дубно: хто винен?</ref><br>

<br>Зобр:19шт.
----
Назва:[[Суми]] 

-Знайдено: + Перед початком битви під Берестечком було створено новий полк&nbsp;— [[27 червня]] [[1651]] року, козаки якого скоріше за все після переселення на Лівобережну Україну і заснували Суми [[1652]] року.
<br>

<br>Зобр:35шт.
----
Назва:[[Рава-Руська]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Укріплення відіграли значну роль в роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] (1941 р.). Протягом чотирьох днів гітлерівські війська вели жорстокі бої навколо міста, на п'ятий день війни їм вдалось прорвати оборону, тимчасово захопити місто [[26 червня]] 1941 року. Після вторгнення на територію Рава-Руського району [[27 червня]] 1941 року гітлерівці організували масове винищення мирного (переважно єврейського) населення, військовополонених, які перебували в таборі «Штадтлаг», Рава-Руська. Ведучи розслідування, районна комісія виявила на околицях міста великі могили масового захоронення трупів. Районна комісія встановила, що  під час окупації гітлерівці знищили в Рава-Руському районі мирних жителів 17500 осіб, в таборі військовополонених «Штадтлаг»&nbsp;— 326, «Фельдпост №&nbsp;08409»&nbsp;— 18000, вивезено з Рава-Руського району на «фабрику смерті» в м. Бельзець&nbsp;— 6000, а всього знищено 41500 осіб. У Раві-Руській знищено 17000 євреїв (майже чверть усієї кількості). 13000 осіб польського населення вивезено в Німеччину. Гітлерівці зруйнували шахту з видобування бурого вугілля, шпалопросочувальний завод, інші підприємства міста. Загарбники завдали Раві-Руській, жителям величезних збитків. За час окупації центр міста був майже цілком зруйнований. До окупації в Раві-Руській нараховувалося 1101 житловий будинок, а після&nbsp;— 852.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Рихло Іван]] 

-Знайдено: + '''Рихло́ Іва́н''' ([[27 червня]] [[1891]], [[Шишківці]], [[Кіцманський район|Кіцманського району]]&nbsp;— [[15 серпня]] [[1968]] року, [[Румунія]])&nbsp;— лікар, військовий і громадський діяч. Перший голова лікарського товариства в [[Карпатська Україна|Карпатській Україні]].
<br>

----
Назва:[[Сердюк Олександр Іванович]] 

-Знайдено: + '''Серд́юк Олексáндр (Лесь) Іванович''' (* [[27 червня]] [[1900]], с. [[Бзів]], [[Баришівський район]], [[Київська область]] — †[[14 грудня]] [[1988]], [[Харків]]) — [[Україна|український]] [[актор]] [[театр]]у (героїчного й характерного плану) та [[кіно]], [[Народний артист СРСР]] ([[1951]]).
<br>

----
Назва:[[Чорнобильська атомна електростанція]] 
[[Файл:CNPP-III unfin 5 and 6 in 2008.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після виконаних робіт з модернізації систем станції, передбачених заходами, затвердженими Міненерго СРСР [[27 червня]] [[1986]] року і спрямованими на підвищення безпеки АЕС з реакторами РБМК, [[18 вересня]] отримано дозвіл на початок фізичного пуску реактора першого енергоблока. [[1 жовтня]] 1986 запущений перший енергоблок і о 16 год 47 хв здійснено підключення його до мережі. [[5 листопада]] проведений запуск енергоблока №&nbsp;2.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Новоград-Волинський]] 
[[Файл:Пам'ятник Новоград.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Одним з перших розпоряджень радянської влади був наказ нової влади міста від [[27 червня]] [[1921]]&nbsp;р. про перейменування 22 вулиць, провулків і площ міста, більшість яких одержали революційні назви. Незабаром нова влада націоналізувала промислові підприємства, банки, а також будинки, що належали багатим домовласникам. Поступово почалося відновлення зруйнованих об'єктів. У [[1922]]&nbsp;р. був відремонтований міст через Случ. Цього ж року почалося масове будівництво приватних будинків у постраждалій від пожежі частині міста. Протягом декількох років виникли сотні одноповерхових (переважно дерев'яних) будинків. У деяких з них, із проголошенням [[НЕП]]а, відкрилися невеликі магазини, пекарні, майстерні. Одночасно, у націоналізованих будинках виникало безліч радянських установ. Центр міста, що складався тепер, в основному, з наспіх збитих з дерева негарних будівель, втратив свою колишню привабливість. У середині [[1920]]-х рр. був прорізаний і забудований новий провулок між вулицями Шкільною (нині&nbsp;— [[Шолом-Алейхем]]а) і [[Шевченко Тарас Григорович|Шевченка]], що пізніше став вулицею Комсомольською.
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Битва під Берестечком]] 
[[Файл:Battle of Beresteczko 1651.PNG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Передумови ==<br>
Знайдено: + У 1651 році Польща після [[Зборівський договір|Зборівського миру]] відновила воєнні дії проти козацької України. Однак через позицію хана Іслам-Гірея, котрий не хотів допустити розгрому Речі Посполитої, Богдан Хмельницький змушений був відмовитися від активних наступальних дій (понад місяць 100—110-тисячна українська армія маневрувала в районі [[Тернопіль|Тернополя]]&nbsp;— [[Озерна (Зборівський район)|Озерної]]&nbsp;— [[Колодне (Тячівський район)|Колодного]]), що дозволило королю Яну Казимиру провести військо (близько 90—100 тисяч жовнірів, шляхтичів і 100 тисяч озброєних слуг) до Берестечка й до [[25 червня]] переправити його через річку [[Стир]]. Лише дочекавшись у середині червня прибуття хана з 30—40 тисяч татар, гетьман негайно вирушив у похід. Не знаючи про це, [[27 червня]] поляки подалися до міста [[Дубно]], і коли їхній [[Авангард військовий|авангард]] уже подолав 7—8 км, стало відомо про наближення українців. Тоді було вирішено повернутися до табору під Берестечком. Ранком наступного дня почалися сутички з татарами (українських кіннотників було небагато), які й розпочали Берестецьку битву.
<br>

<br>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Варва]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Після поразки шведів в [[Полтавська битва|битві під Полтавою]] [[27 червня]] [[1709]] року за однією з версій саме біля Варви в [[Удай|Удаї]] були заховані скарби, награбовані шведами. Петровськими військами після битви була споряджена велика пошукова експедиція, яка перекопала всю околицю Варви, що виходить на [[Удай]]. Але марно&nbsp;— нічого не знайшли. З тих пір колись перекопана частина Варви називається Перекопівка.
<br>

----
Назва:[[Конотоп]] 
[[Файл:RizdvaBogoroditzi.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[21 квітня]] [[1659]]&nbsp;р. розпочалася облога Конотопа, в якому оборонялись козаки на чолі з полковником Г. Гуляницьким. [[27 червня]] [[1659]]&nbsp;р. на допомогу місту прийшов з військом І. Виговський, а [[28 червня]] відбулась знаменита [[Конотопська битва]] (інша назва&nbsp;— Соснівська битва), в якій українська армія вщент розгромила армію московитів. Болотиста місцевість поставила московитську кінноту і артилерію в складне становище. Два тилові удари, один завдали ординці із засідки в урочищі Пуста Торговиця, другий&nbsp;— І. Виговський з козаками в районі нинішнього села [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівка]], вирішили долю битви. За короткий час полягло 20 чи 30 тисяч московитського війська, до рук переможців потрапило безліч трофеїв, в тому числі великий прапор війська. Поразка примусила Трубецького зняти облогу Конотопа і ганебно тікати до Московщини.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дунаївці]] 
[[Файл:Dunaivtsi gymnasium.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Під час [[Хмельниччина|повстання 1648&nbsp;— 1654 років]] під керівництвом [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] [[27 червня]] [[1649]] року кримська орда під час руху до [[Збараж]]а спустошила містечко, майже всі жителі Дунаївців загинули. Наприкінці [[17 століття]] в ([[1672]]–[[1699]]) місто знаходилося на території [[Османська імперія|Османської імперії]], а згодом&nbsp;— [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Після другого [[Поділи Речі Посполитої|поділу Польщі]] в [[1793]] році місто відійшло до [[Російська імперія|Російської імперії]], а від [[1797]] року&nbsp;— воно перебувало в складі [[Подільська губернія|Подільської губернії]]<ref name="стаття в ЕІУ"/>.
<br>

<br>Зобр:31шт.
----
Назва:[[Меджибіж]] 
[[Файл:Mills Medzhibozh 1995.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[27 червня]] [[1484]]&nbsp;р.&nbsp;р. [[Подільські воєводи|подільський воєвода]] [[Давид Бучацький]] видав у місті грамоту, якою забезпечував діяльність парафіяльного костелу в тодішньому містечку Біла (найімовірніше, тепер&nbsp;— село біля Чорткова)<ref>[http://histans.com/LiberUA/e_dzherela_AktaGr_4/e_dzherela_AktaGr_4.pdf Акти гродські і земські.&nbsp;— Львів, 1873. Т. 4.&nbsp;— 305 с.,(пол.-лат.) с. 197–198]</ref>.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Луків (смт)]] 
[[Файл:Параскевська церква та дзвінниця 1723 р. Луків.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[27 червня]] [[1941]]&nbsp;р. Мацеїв окупований німцями. В перший день війни місто було обомбордироване, знищено побудовану в 70-х рр. [[19 століття]] залізницю Ковель-Любомль, перетворено [[Костел Святих Анни та Станіслава (смт Луків)|костел св. Анни та Станіслава]] на руїни. [[18 липня]] [[1944]]&nbsp;р. звільнений від окупантів [[Червона Армія|Червоною Армією]].
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Нові Санжари]] 
[[Файл:Слава Селянам.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На честь 200-річчя [[Полтавська битва|Полтавської битви]] сільська громада постановила спорудити в Нових Санжарах пам'ятник. Його було відкрито [[27 червня]] [[1909]] року. Під час громадянської війни пам'ятник зник. У жовтня 1965 році при будівництві крамниці в центрі селища новосанжарські будівельники відкопали пам'ятник. За ухвалою селищної ради його було встановлено на розі вулиць Жовтневої та Слюсарної у мальовничому сквері.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Орден князя Ярослава Мудрого]] 
[[Файл:Flag of NATO.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align="center"|[[27 червня]] [[2012]]
<br>
-Знайдено: + |align="center"|[[27 червня]] [[2013]]
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Рибак Володимир Васильович]] 

-Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I&nbsp;ст. ([[3 липня]] [[2002]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/610/2002 Указ Президента України №&nbsp;610/2002 від 3 липня 2002 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій Донецької області»]</ref>, II&nbsp;ст. ([[9 жовтня]] [[2000]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1123/2000 Указ Президента України №&nbsp;1123/2000 від 9 жовтня 2000 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»]</ref>, III&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[1997]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/585/97 Указ Президента України №&nbsp;585/97 від 27 червня 1997 року «Про нагородження відзнакою Президента України&nbsp;— орденом „За заслуги“»]</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Карпати (Львів)]] 
[[Файл:William Batista1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + {{Цитата|''Коли ми виходили на розминку, сидів сектор львівських уболівальників, тисяч із чотири осіб. І під акордеон лунала «[[Черемшина (пісня)|Черемшина]]».''<ref>[http://www.gazeta.lviv.ua/articles/2007/06/27/24411/ Нинішні «Карпати» — не та команда, яка має бути в такому місті («Львівська газета», 27 червня 2007)]</ref>}}
<br>
-Знайдено: + Перша для «Карпат» гра у найвищому дивізіоні відбулася [[8 квітня]] [[1971]]&nbsp;р. в [[Єреван]]і проти «[[Арарат (Єреван)|Арарата]]». Вірмени відкрили рахунок, але [[Ігор Кульчицький]] вирівняв становище з пенальті&nbsp;— 1:1. Штатний пенальтист «левів» [[Ігор Кульчицький|Кульчицький]] того року використав всі 7 пенальті і став найкращим бомбардиром команди у сезоні. Перший сезон у найвищому дивізіоні клуб завершив на 10 позиції серед 16 команд. Саме у цьому чемпіонаті, [[27 червня]] [[1971]] року, на стадіоні ''«[[Україна (стадіон)|Дружба]]»'' зібралася найбільша аудиторія за всю історію арени&nbsp;— 51 тисяча глядачів. Львів'яни приймали майбутнього чемпіона СРСР, [[Динамо (Київ)|київське «Динамо»]]. «Карпати» виграли 3:1, а цю гру досі вважають однією з найкращих в історії клубу. У наступні роки кияни значно додали у грі і більшість ігор у столиці Галичини закінчувалися нічиєю&nbsp;— «Карпатам» так і не вдалося повторити успіху [[1971]] року.
<br>

<br>Зобр:32шт.
----
Назва:[[Братковський Данило Богданович]] 
[[Файл:herb Bratkowski.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Канонізація ==<br>
Знайдено: + [[27 червня]] [[2013]] року з нагоди 1025-ліття Хрещення Київської Руси-України Помісний Собор Української Православної Церкви Київського Патріархату канонізував і причислив до лику святих Данила Братковського у лику [[Страстотерпець]]. Повний текст Помісного Собору визначає:
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гвоздь Микола Петрович]] 
[[Файл:Могила Миколи Гвоздя.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Микола Петрович Гвоздь''' ([[9 червня]] [[1937]], [[Дніпропетровськ]]&nbsp;— [[27 червня]] [[2010]], [[Київ]])&nbsp;— український бандурист, [[Народний артист УРСР]] (з [[1979]] року).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[27 червня]] [[2010]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка №&nbsp;33).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Скрипін Роман Андрійович]] 

-Знайдено: + | кінець_терміну = [[27 червня]] [[2010]]
<br>
-Знайдено: + | початок_терміну2 = [[27 червня]] [[2010]]
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[27 червня]] [[2010]] року на черговому З'їзді Незалежної Медіа-Профспілки України<ref>[http://profspilka.org.ua/posts/5562 З'їзд НМПУ переобрав Скрипіна головою]</ref> Романа Скрипіна переобрано Головою [[НМПУ]].
<br>

----
Назва:[[Конотопська битва]] 
[[Файл:Konotop coin.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Конотопська битва''' або ''Соснівська битва'' ([[27 червня]]&nbsp;— [[29 червня]] / [[7 липня]]&nbsp;— [[9 липня]] [[1659]] року)&nbsp;— битва між військами [[гетьман]]а [[Іван Виговський|Івана Виговського]] та [[Кримське ханство|Кримського ханату]] з одного боку і московським військом з іншого біля міста [[Конотоп]]а сучасної [[Сумська область|Сумської області]]. Один із ключових епізодів [[Російсько-українська війна (1658-1659)|російсько-української війни 1658–1659]].
<br>
Підзаголовок:== Битва ==<br>
Знайдено: + Армія [[Іван Виговський|Виговського]] з татарами тим часом продовжувала просуватися в напрямку [[Конотоп]]а. В [[24 червня]] під [[село]]м [[Шаповалівка (Конотопський район)|Шаповалівкою]] був розбитий невеликий передовий загін московитів, і від полонених дізналися, що [[Трубецькой Олексій Микитович|Трубецькой]] знаходиться вже не біля [[Конотоп]]а, і що він не очікував підходу союзників так скоро. На основі цих відомостей було вироблено план дій, за яким татари сховалися в засідці в урочищі Торговиця на [[схід]] від села [[Соснівка (Конотопський район)|Соснівки]]&nbsp;— табору Виговського. Сам [[Іван Виговський|Виговський]], залишивши командування братові [[Гуляницький Григорій|Григорія Гуляницького]] Степанові Гуляницькому, вирушив на чолі маленького загону під [[Конотоп]]. Рано вранці [[27 червня]] козаки напали на військо [[Трубецькой Олексій Микитович|Трубецького]] і, скориставшись несподіванкою, захопили велику кількість московських [[кінь|коней]] та вигнали їх у [[степ]]. Але, оговтавшись, кіннота [[Трубецькой Олексій Микитович|Трубецького]] контратакувала козацький загін і [[Іван Виговський|Виговський]] відступив за річку Соснівку (інша назва&nbsp;— [[Кукілка (річка)|Кукілка]]) в напрямку свого табору.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Конституційний процес в Україні]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] створюється [[Генеральний секретаріат УЦР—УНР|Генеральний Секретаріат Центральної Ради]]&nbsp;— виконавчий орган (уряд) у складі восьми генеральних секретарів і генерального секретаря, яким стає [[Володимир Винниченко]] ([[УСДРП]]), з розмежуванням повноважень кожного секретарства (міністерства) щодо управління відповідними галузями народного господарства. Центральна Рада стає законодавчим органом, а Генеральний Секретаріат&nbsp;— органом центральної виконавчої влади.
<br>
-Знайдено: + У відповідь на це Верховна Рада України прийняла [[27 червня]] постанову «Про процедуру продовження розгляду проекту Конституції України у другому читанні»<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/253/96-%D0%B2%D1%80 Про процедуру продовження розгляду проекту Конституції України у другому читанні: Верховна Рада України; Постанова від 27.06.1996 №&nbsp;253/96-ВР]</ref>. Відповідно до положень постанови Погоджувальна рада депутатських фракцій і груп визначає нерозглянуті статті конституційного проекту або їх окремі частини і вносить пропозиції про їх «упереджуючий» розгляд. Парламент розглядає визначені Погоджувальною радою статті та їх окремі частини в редакції, запропонованій Тимчасовою спеціальною комісією, і приймає щодо них рішення згідно з Регламентом. У разі відхилення пропозиції Комісії голосуються альтернативні поправки до цієї пропозиції. В разі відхилення всіх поправок передбачалося вироблення узгоджувальної редакції її тексту з урахуванням поправок, що набрали найбільшу кількість голосів, Узгоджувальні пропозиції мали розроблятися Погоджувальною радою і передаватися до Тимчасової спеціальної комісії для опрацювання та внесення їх на розгляд парламенту.
<br>

----
Назва:[[Богородчани]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] [[1941]] року Богородчани окупували німці. За час окупації гітлерівці вбили 822 жителі селища й вигнали в рабство до Німеччини 80 чоловік. Остаточно звільнено Богородчани було [[28 липня]] [[1944]] року частинами 161-ї стрілецької дивізії.
<br>

----
Назва:[[Іван (Зятик)]] 
[[Файл:Зятик_Іван.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Обряд беатифікації відбувся [[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі [[Іван Павло ІІ|Івана Павла ІІ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Йосафат (Коциловський)]] 
[[Файл:Стрий. Церква Благовіщення Пр. Богородиці.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[24 квітня]] [[2001]]&nbsp;р. у присутності Папи [[Іван Павло ІІ|Івана Павла ІІ]] у [[Ватикан]]і відбулося проголошення декрету мучеництва єпископа Йосафата Коциловського. Обряд беатифікації відбувся [[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.
<br>
-Знайдено: + 12 серпня 2001 року у церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії в [[Стрий|Стрию]] у бічному престолі Серця Христового, під час Божественної літургії, яку служив Патріярх УГКЦ Преосвященний [[Любомир (Гузар)|Любомир Гузар]] з участю владик, востаннє перезахоронено прах Перемисько-Самбірського і Сяніцького єпископа Йосафата Коциловського. Так закінчилася „одісея“ Слуги Божого, проголошеного Блаженним Папою [[Іван Павло II|Іваном Павлом II]] під час його паломництва в Україну 23-27 червня 2001 року.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Віталій (Байрак)]] 
[[Файл:Байрак Віталій.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Обряд [[Беатифікація|беатифікації]] відбувся [[27 червня]] [[2001]] року в місті [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі [[Іван Павло II|Івана Павла ІІ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Василь (Величковський)]] 
[[Файл:Величковський Василь.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Обряд беатифікації відбувся [[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі [[Іван Павло II|Івана Павла ІІ]]. Молебень і Акафіст до Блаженного священномученика Величковського уклав о. Іван Сіянчук, протоігумен редемптористського монашого чину в Канаді.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Андрій (Іщак)]] 
[[Файл:Іщак Андрій.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Обряд [[беатифікація|беатифікації]] відбувся [[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі [[Іван Павло II|Івана Павла ІІ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Микола (Конрад)]] 
[[Файл:Конрад_Микола.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Беатифікація відбулася [[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді, яку очолив блаженний [[Іван Павло ІІ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Петро (Вергун)]] 
[[Файл:Вергун_Петро.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + ''Блаженний'' '''Петро́ Вергу́н''' (* [[18 листопада]] [[1890]], [[Городок (Львівська область)|Городок]] — † [[7 лютого]] [[1957]], [[Ангарськ]]) — священик [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]]; [[27 червня]] [[2001]] зачислений папою [[Іван Павло ІІ|Іваном Павлом ІІ]] до лику блаженних.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Обряд беатифікації відбувся [[27 червня]] [[2001]] року у м. [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі Івана Павла ІІ.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Лаврентія (Левкадія Гарасимів)]] 
-Знайдено: + Обряд беатифікації відбувся [[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі [[Іван Павло ІІ|Івана Павла ІІ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Олімпія (Ольга Біда)]] 
[[Файл:Біда_Олімпія.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Обряд [[беатифікація|беатифікації]] відбувся [[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] під час Святої [[Літургія|Літургії]] у [[візантійський обряд|візантійському обряді]] за участі [[Іван Павло ІІ|Івана Павла ІІ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Микола (Цегельський)]] 
[[Файл:Цегельський_Микола.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Обряд беатифікації відбувся [[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі [[Іван_Павло_II|Івана Павла ІІ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Олексій (Зарицький)]] 
[[Файл:Зарицький Олексій.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олексій Васильович Зарицький''' (*[[17 жовтня]] [[1912]], [[Більче (Миколаївський район)|Більче]]&nbsp;— †[[30 жовтня]] [[1963]], Долинка, [[Казахстан]])&nbsp;— священик [[Українська греко-католицька церква|Української Греко-Католицької Церкви]]; [[27 червня]] [[2001]] зачислений папою [[Іван Павло ІІ|Іваном Павлом ІІ]] до лику блаженних.
<br>
-Знайдено: + Обряд беатифікації відбувся [[27 червня]] [[2001]] у м. [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі [[Іван Павло ІІ|Івана Павла ІІ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Симеон (Лукач)]] 
[[Файл:Simeon Lukach.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Обряд [[беатифікація|беатифікації]] відбувся [[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі [[Іван Павло II|Івана Павла ІІ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Омелян (Ковч)]] 
[[Файл:Kovch.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |беатифікований    = [[27 червня]] [[2001]] року
<br>
-Знайдено: + [[Беатифікація]] відбулася [[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] під час Божественної Літургії у [[Візантійський обряд|візантійському обряді]] за участю папи [[Іван Павло ІІ|Івана Павла ІІ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Попович]] 

-Знайдено: + * [[Попович Володимир Михайлович]] (нар. [[27 червня]] [[1951]])— доктор юридичних наук, професор, [[заслужений юрист України]], завідувач кафедри [[Кримінологія|кримінології]] та кримінально-правових дисциплін [[Закарпатський державний університет|Закарпатського державного університету]], автор економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки;
<br>

----
Назва:[[Щербань]] 

-Знайдено: + * '''[[Щербань Олена Василівна]]''' (*[[27 червня]] [[1980]])&nbsp;— керамолог, етнолог, етнограф, краєзнавець, історик.
<br>

----
Назва:[[Інститут географії НАН України]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Згідно з Постановою Президії АН УРСР за № 321 від [[27 червня]] [[1980]]&nbsp;р. сектор передано до [[Морський гідрофізичний інститут НАН України|Морського гідрофізичного Інституту АН УРСР]]. За Постановою 407-Б від 17.07.1981 р. сектор перейменовано на Відділення географії.
<br>

----
Назва:[[Цушко Василь Петрович]] 

-Знайдено: + * Орден «За заслуги» III&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[1997]])&nbsp;— ''за особистий внесок у розробку, підготовку та прийняття [[Конституція України|Конституції України]], активну законотворчу роботу''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/586/97 Указ Президента України №&nbsp;586/97 від 27 червня 1997 року «Про відзначення народних депутатів України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Аржевітін Станіслав Михайлович]] 

-Знайдено: + * [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[2012]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/14874.html Указ Президента України №&nbsp;417/2012 від 27 червня 2012 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Холодне Сонце]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] [[2009]]&nbsp;— [[Холодне сонце|«Холодне Сонце»]] стає переможцем національного фіналу фестивалю [[Крок у майбутнє|«кРок у майбутнє»]], м. [[Таврійськ]] ([[Херсонська область|Херсонська обл.]])
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Україна (стадіон)]] 
[[Файл:Стадіон Україна2.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + what=43397 Особливий львівський футбол (Поступ, 1 серпня 2005)]</ref>. Найбільше глядачів зафіксовано на товариській зустрічі із бразильським «[[Пальмейрас]]ом» [[26 травня]] [[1970]] року (близько 50 тисяч) та на грі проти [[Динамо (Київ)|київського «Динамо»]] [[27 червня]] [[1971]] року у вищій лізі чемпіонату СРСР (51 тисяча).
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Тинкалюк Іван Юхимович]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Юхи́мович Тинкалю́к''' ([[27 червня]] [[1924]], с. [[Річка (Косівський район)|Річка]], нині [[Косівський район|Косівського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]) — український майстер художньої обробки металу.
<br>

----
Назва:[[Ємець Дарія]] 

-Знайдено: + '''Да́рія Кравців-Ємець''' ({{н}} [[27 червня]] [[1916]], [[Стрий]], нині [[Львівська область|Львівської області]]&nbsp;— {{†}} [[2007]])&nbsp;— українська художниця, хореограф і танцюристка.
<br>

----
Назва:[[Подільські Товтри]] 
[[Файл:Подільські товтри 3.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +   | заснований          = [[27 червня]] [[1996]] року
<br>
-Знайдено: + НПП створено Указом Президента України від [[27 червня]] [[1996]] року для збереження, відтворення та раціонального використання природних ландшафтів [[Поділля]] з унікальними історико-культурними комплексами, які мають високе природоохоронне, естетичне, наукове, рекреаційне та оздоровче значення. 
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Донбас Арена]] 

-Знайдено: + | [[27 червня]] [[2012]] || style="text-align: center;"|21:45 || {{fb|ESP}} || style="text-align: center;"|0:0 (пен. 4:2) || {{fb|POR}} || [[Плей-оф чемпіонату Європи з футболу 2012#Півфінали|Півфінал]] || style="text-align: center;"|48000
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Любар]] 
[[Файл:Синагога Любар.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У часи [[Українська революція|української революції]] [[1917]]—[[1921]] Любар підпорядковувався: з [[21 лютого]] [[1918]] до квітня [[1919]] — австро-німецьким військам; наприкінці весни — на початку літа [[1919]] — військовим частинам під командуванням [[Щорс Микола Олександрович|М. Щорса]], у серпні—грудні [[1919]] — Армії [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]], від [[27 грудня]] [[1919]] до червня [[1920]] — польським військовим підрозділам; [[27 червня]] [[1920]] місто зайняла кавалерійська бригада [[Котовський Григорій Іванович|Г. Котовського]].<ref name="ReferenceJ"/>
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Йосафата (Гордашевська)]] 
[[Файл:Гордашевська_Михайлина.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |беатифікована    = [[27 червня]] [[2001]]
<br>
-Знайдено: + Обряд беатифікації відбувся [[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р. у м. [[Львів|Львові]] під час Святої Літургії у візантійському обряді за участі [[Іван Павло II|Івана Павла ІІ]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пам'ятники Тарасові Шевченку]] 
[[Файл:Toulouse - Immeubles Bellefontaine Tarass Chevtchenko 1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * '''[[Вашингтон (округ Колумбія)|Вашингтон]]'''. [[Пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку у Вашингтоні]] створив скульптор із українським корінням [[Молодожанин Леонід Григорович|Леонід Молодожанин]]. Цей пам'ятник був одним із перших його творінь, а фінансувала його створення «[[Просвіта (товариство)|Просвіта]]». На церемонії відкриття був присутній екс-президент [[Ейзенгауер Двайт Девід|Ейзенгауер]]. Відкриття відбулося [[27 червня]] [[1964]] року в присутності понад ста тисяч людей, відтоді 27 червня вважається українським днем в США. Розташований пам'ятник між вулицями 22-ою та 23-ою і «Р» (Пі), в північно-західній частині столиці, де міститься чимало посольств.
<br>

<br>Зобр:134шт.
----
Назва:[[Біла армія]] 
[[Файл:Перекопско-Чонгарская операция.svg |thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[Збройні сили Півдня Росії # Січень-квітень 1919|Відбивши у березні-травні]] наступ Південного фронту червоних (100000 багнетів і шабель) на Донбасі і [[Манич]]і, [[17 травня]] [[1919]] [[Збройні сили Півдня Росії]] (70 тисяч багнетів і шабель) перейшли у контрнаступ. Вони прорвали фронт і, завдавши тяжкої поразки частинам Червоної армії, до кінця червня оволоділи [[Донбас]]ом, [[Крим]]ом, [[24 червня]]&nbsp;— [[Харків|Харковом]], [[27 червня]]&nbsp;— [[Дніпропетровськ|Катеринославом]], 30 червня&nbsp;— [[Волгоград|Царицином]].
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Архітектурні пам'ятки Жовкви]] 
[[Файл:Zhovkva Pamjatnyk-pokhovannja zhertv NKVD - frahment.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У ніч за [[26 червня|26]] на [[27 червня]] [[1941]]&nbsp;року (за іншими даними, протягом 23—28 червня), перед захопленням Жовкви німецькими військами, енкавеесівцями було закатовано та розстріляно більше трьох десятків ув'язнених напередодні мешканців міста та навколишніх сіл. Віднайдені в камерах та кількох прихованих ямах на території та за мурами замку понівечені тіла було поховано у спільній могилі на площі Вічевій, поблизу замку.
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Черномирдін Віктор Степанович]] 
[[Файл:Flag of the Russian Soviet Federative Socialist Republic.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | кінець_терміну3= [[27 червня]] [[1989]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Стоян Олександр Миколайович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[2013]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15882.html Указ Президента України №&nbsp;355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Кліщинці]] 

Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Орел Іван Якович]] (* [[8 лютого]] [[1914]] — † [[27 червня]] [[1944]]) — [[Герой Радянського Союзу]]<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?</ref><br>

----
Назва:[[Івачів Горішній]] 

Підзаголовок:== Особистості ==<br>
Знайдено: + * священик, мученик, беатифікований [[27 червня]] [[2001]] [[Зиновій Ковалик]].
<br>

----
Назва:[[Бастіон (гурт)]] 

-Знайдено: + «Бастіон» мав величезну популярність в Одесі, часто виїжджав на рок-фестивалі, записав «домашній» альбом «Ремонт слухових апаратів». [[27 червня]] [[1990]] року Ігор Ганькевич помер і «Бастіон» розпався. В [[1991]] році вийшов збірник віршів Ганькевича «Монолог старого рокера», його іменем названий Одеський рок-клуб. Під керівництвом Євгена Лапейка («Провінція») та Макса Ланде («Кошкін дом») проводиться щорічний меморіал Ігоря Ганькевича&nbsp;— міжнародний рок-фестиваль «[[Пікейні жилети]]».
<br>

----
Назва:[[Смирнова Тамара Михайлівна]] 

-Знайдено: + | [[2121 Севастополь]] || [[27 червня]] [[1971]]
<br>

----
Назва:[[Божко Сава Захарович]] 
[[Файл:Божко С.jpeg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Репресії ==<br>
Знайдено: + Після трусу на квартирі [[27 червня]] [[1938]] року Божка заарештували. Під час обшуку забрали архів і рукопис роману «До моря». Спеціальною постановою 16 грудня 1938 року рукопис вирішено передати дружині (подальша його доля невідома).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кернес Геннадій Адольфович]] 

-Знайдено: + '''Геннадій Адольфович Кернес''' ({{н}} [[27 червня]] [[1959]], [[Харків]])&nbsp;— український політичний діяч, [[міський голова]] [[Харків|Харкова]] (від [[24 листопада]] [[2010]] року), до того в.о. міського голови (з [[18 березня|18]]-[[19 березня]]<ref>[http://www.city.kharkov.ua/uk/document/view/id/40646 Про дострокове припинення повноважень Харківського міського голови // Рішення Харківської міської ради від 19.03.2010]</ref> [[2010]] року), секретар [[Харків]]ської міської ради (протягом [[2002]] і [[2006]]–[[2010]]&nbsp;рр.).
<br>

----
Назва:[[Многоводне]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[27 червня]] [[1944]] року, згідно з постановою ДКО від 2 червня 1944 року, кримські [[вірмени]] були депортовані у [[Середня Азія|Середню Азію]]<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/dspace/bitstream/handle/123456789/12144/12-Bazhan.pdf?</ref><br>

----
Назва:[[Бабакова Інга Альвідосівна]] 

-Знайдено: + '''І́нга Альвідо́сівна Бабако́ва''' (при народженні '''Буткус Інгрид Альвідасівна''', *[[27 червня]] [[1967]], [[Ашгабат]], [[Туркменістан]])&nbsp;— українська [[спортсмен]]ка ([[легка атлетика]], [[стрибки у висоту]]); [[заслужений майстер спорту]]; [[чемпіонка світу]] [[1999]] року, багаторазовий призер [[чемпіонат світу з легкої атлетики|чемпіонатів світу з легкої атлетики]], бронзовий&nbsp;— [[Літні Олімпійські ігри 1996|Олімпійських ігор 1996]] в [[Атланта (Джорджія)|Атланті]]; переможець та призер багатьох міжнародних [[змагання|змагань]], [[рекордсмен]]ка України з результатом 205 см ([[Токіо]], [[1995]]&nbsp;р.). За підсумками міжнародних стартів визнана кращою стрибункою світу у висоту 1995 року.
<br>

----
Назва:[[Горбатов Валерій Миронович]] 

-Знайдено: + '''Горбатов Валерій Миронович''' (нар. [[27 червня]] [[1955|1955 року]], село Нечаяне [[Миколаївська область]], [[УРСР]], [[СРСР]]) — український політичний діяч. Голова [[Рада міністрів Автономної Республіки Крим|Ради міністрів Автономної Республіки Крим]] в 2001—2002рр. [[Народний депутат України]] в 1994—2006рр. Доктор економічних наук (2006р.). Заслуженний економіст України (2004р.). На данний момент працює першим заступником Голови [[Федерація профспілок України|Федерації профспілок України]].
<br>

----
Назва:[[Клімов Леонід Михайлович]] 

-Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[2013]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15882.html Указ Президента України №&nbsp;355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Мхітарян Нвєр Мнацаканович]] 

-Знайдено: + * [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[2013]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15882.html Указ Президента України №&nbsp;355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Городок (Львівська область)]] 
[[Файл:Городок, Майдан Гайдамаків.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[27 червня]] [[1941]] року розпочалась окупація Городка німецькими військами. Під час війни було пограбовано підприємства Городка, зруйновано 2 залізобетонні і 3 дерев'яні мости через ріку, залізничний вокзал. На примусові роботи було вивезено понад 1200 остербайтерів, розстріляно і вивезено в табори смерті більше 7 тис. чоловік місцевого населення. Частина міста була відгороджена колючим дротом, де німецькі війська утворили гетто, куди зігнали понад 6 тис. євреїв, де вчинили над ними жорстоку розправу. [[25 липня]] [[1944]] року радянські війська ввійшли в місто. 
<br>

<br>Зобр:19шт.
----
Назва:[[Діброва Валерій Григорович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] I&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[2013]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15882.html Указ Президента України №&nbsp;355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Пилипчук Ігор Мар'янович]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] [[2009]] року у Червонограді проведено футбольний матч пам'яті Ігоря Пилипчука, який організував його брат [[Пилипчук Павло Мар'янович|Павло]]. Грали [[Шахтар (Червоноград)|«Шахтар» (Червоноград)]] і [[Металіст (Харків)|«Металіст» (Харків)]]. 
<br>

----
Назва:[[Новоукраїнка]] 
[[Файл:Novoukrainka_s.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Васьков Валерій Васильович]] (нар. [[27 червня]] [[1947]] року)&nbsp;— український танцюрист, хореограф і художник, керівник народного самодіяльного ансамблю «Смеричина» в м. [[Вижниця]] Чернівецької області. Заслужений працівник культури УРСР ([[1979]]).
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Велика Цвіля]] 

-Знайдено: + В квітні [[1920]] року район захопили [[Польсько-російська війна 1920|об'єднані польсько-українські збройні сили]]. Це місце стало опорним пунктом на правому березі [[Случ (притока Горині)|Случі]]. [[5 червня]] [[1920]] року [[Перша кінна армія|1-а кінна армія червоних]] сильним ударом на вузькому фронті прорвала фронт і [[7 червня]] оволоділа в глибокому тилу ворога [[Житомир]]ом. В ході запеклих боїв 4-а кавалерійська дивізія Першої кінної [[27 червня]] увійшла в [[Новоград-Волинський]]<ref>[http://www.budenney.ru/memoirs/2_09.html Даешь Новоград-Волынский!</ref><br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Доній Олександр Сергійович]] 

-Знайдено: + Об'єднання представників української творчої інтелігенції, політиків, юристів, громадських діячів з метою захисту [[Українська мова|української мови]], що його було засновано [[27 червня]] [[2012]]&nbsp;р. Про заснування комітету було оголошено під час пресової конференції в [[УНІАН]]<ref>[http://www.unian.ua/news/511820-300-vidomih-ukrajintsiv-stvorili-komitet-na-zahist-movi.html 300 відомих українців створили Комітет на захист мови]. {{ref-uk}}</ref>.
<br>

----
Назва:[[Семерак Остап Михайлович]] 

-Знайдено: + '''Оста́п Миха́йлович Семера́к''' ({{н}} [[27 червня]] [[1972]], місто [[Львів]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. [[Народний депутат України]]. Член партії «[[Реформи і порядок]]» (з [[1997]]), голова виконкому.
<br>

----
Назва:[[Сорочинська-Кириленко Раїса Миколаївна]] 

-Знайдено: + [[Орден княгині Ольги]] II ступеня ([[27 червня]] [[2012]])<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/14874.html Указ Президента України № 417/2012 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Виселення українців з Польщі до УРСР]] 

-Знайдено: + [[5 квітня]] 1946 була створена Оперативна група "Жешув" ({{lang-pl|GO "Rzeszów"}}) під командуванням генерала Яна Роткевича. Цій організації були підпорядковані 3-я, 8-а і 9-а піхотні дивізії, 14-й та 18-й піхотні полки, і всі сили Пограничної сторожі ({{lang-pl|Wojska Ochrony Pogranicza, WOP}}), Корпусу Внутрішньої безпеки ({{lang-pl|Korpus Bezpieczeństwa Wewnętrznego, KBW}}), міліції ({{lang-pl|Milicja Obywatelska, МО}}), та Міністерства Громадянської Безпеки ({{lang-ru|Ministerstwo Bezpieczeństwa Publicznego, MBP}}). [[26 квітня]] 1946 генерал Стефан Моссор наказав керівництву групи "Жешув", Люблінського військового округу та Краківського військового округу, щоб до [[15 червня]] депортувати 14 045 сімей в Україну, які, за даними комісій з переселення, все ще залишалися в цьому районі. Для досягнення цієї мети було збільшено число депортовуваних сімей від 100 до 500 на день. [[26 червня]] 1946 (тобто після закінчення терміну угоди) було з єпископського палацу силою викрадено єпископа [[Йосафат Коциловський|Йосафата Коциловського]] і віддано до рук [[НКВС]]. НКВС ув'язнило його й вивезло до [[СРСР]]. [[27 червня]] 1946 був заарештований допоміжний єпископ Перемишльської єпархії [[Григорій Лакота]] та члени перемишльського греко-католицького капітулу. Обидва священослужителі загинули на чужині.
<br>

----
Назва:[[Паланочка]] 

Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Богайчук Степан Романович]] ([[17 квітня]] [[1919]]&nbsp;— [[27 червня]] [[1977]])&nbsp;— [[Герой Радянського Союзу]]<ref>[http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?</ref><br>

----
Назва:[[Німецько-радянська війна]] 
[[Файл:Eastern Front 1945-01 to 1945-05.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== 1941 ===<br>
Знайдено: + * [[27 червня]]&nbsp;— Німеччина здобула [[Расейняй]] ([[Литовська РСР]]).
<br>

<br>Зобр:25шт.
----
Назва:[[Кричильськ]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] 1941 року Кричильськ окупували [[Гітлер|гітлерівські]] війська, які закрили школу, хату-читальню, дограбували колгосп і майно жителів села. Вони вивезли з села на роботу до Німеччини 30 юнаків і дівчат. Селяни відмовлялись працювати в організованому окупантами господарстві («лігеншафт»), ховали від них [[зерно]], [[худоба|худобу]], [[молоко]] та інші [[Харчові продукти|продукти]], допомагали переховуватися тим, кого переслідували [[фашисти]]. 16 жителів вступили до [[Радянські партизани|партизанських загонів]], серед них А. Ф.&nbsp;Мануїльчик, М.0.&nbsp;Шабак, П. А.&nbsp;Банацький та ін. Коли [[12 січня]] [[1944|1944 року]] Кричильськ визволили частини 181-ї стрілецької дивізії 13-ї армії, 50 жителів пішли на фронт. 41 чоловік загинув у боях. Жителі Кричильська здали у фонд Червоної Армії близько 1 тис. ц хліба, понад 500 ц м'яса, 30 тис. крб грішми.
<br>

----
Назва:[[Любитів]] 
[[Файл:Lubytiw School.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[27 червня|27 Червня]].[[1941]] село захопили [[Третій Рейх|фашистьські]] війська. Партизани з навколишніх лісів, куди увійшла й низка любитівчан, впродовж роки війни здійснили ряд диверсій зокрема на відтинку залізниці Ковель-[[Ківерці]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Мощена]] 
[[Файл:Будинок сільради.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[27 червня|27 Червня]].[[1941]] село захопили [[Третій Рейх|німецькі]] війська. Партизани з навколишніх лісів, куди увійшла й низка мощенців, впродовж років війни здійснили ряд диверсій зокрема на відтинку залізниці [[Берестя]]-[[Ковель]]. Через вбивство мощенцями німецького солдата село було дощенту спалене. Неушкодженою залишилась тільки церква.
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Аносов Михайло Дмитрович]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] [[2001]] року Кам'янець-Подільська міська рада ухвалила нагородити Аносова міською відзнакою відзнакою «Честь і шана»&nbsp;<ref>Кам'янець у липні.&nbsp;— 2001.&nbsp;— С.&nbsp;30.</ref>.
<br>

----
Назва:[[Ерл Хобарт]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Народний артист України]] ([[27 червня]] [[2013]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15882.html Указ Президента України №&nbsp;355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Харківська обласна рада]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] [[2008]]&nbsp;р. на сесії облради її голова [[Салигін Василь Вікторович|Василь Салигін]] повідомив, що рада планує скоротити число постійних комісій. За його словами, «''багато комісій практично не працюють''» і в багатьох комісіях дуже мала кількість депутатів, тому що депутати «''уважають ці комісії непрестижними''». «''Я зараз думаю не над тим, щоб зменшити або збільшити число комісій (однозначно, це буде рішення убік їхнього зменшення), а над тим, як удосконалити роботу Харківської облради''»,&nbsp;— відзначив В. Салигін<ref>[http://sq.com.ua/show_news/0/72508/index.html Харьковский облсовет планирует сократить число постоянных комиссий]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Кревецький Іван]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Креве́цький''' (*[[14 листопада]] [[1883]]&nbsp;— †[[27 червня]] [[1940]])&nbsp;— український історик, керівник бібліотеки [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]], головний архівіст [[УГА]], редактор урядової газети [[ЗУНР]].
<br>

----
Назва:[[Шаповал Володимир Миколайович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Орден князя Ярослава Мудрого]] III&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[2013]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15882.html Указ Президента України №&nbsp;355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Національний університет цивільного захисту України]] 
[[Файл:University of Civil Protection of Ukraine in Kharkov.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Постановою Кабінету Міністрів України №&nbsp;258 від [[27 квітня]] [[1994]] року на базі Харківського пожежно-технічного училища МВС України було створено '''Харківський інститут пожежної безпеки МВС України''', а у червні [[2000]] року Постановою Кабінету Міністрів України №&nbsp;1024 від [[27 червня]] [[2000]] року навчальний заклад отримав статус академії.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Газін Володимир Прокопович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Докторську дисертацію присвячено історії [[Веймарська республіка|Веймарської республіки]] (захистив [[27 червня]] [[2001]] року в [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича]]). У лютому 2004 року йому надано вчене звання [[професор]]а.
<br>

----
Назва:[[Прокопчук Ярина Ігорівна]] 

-Знайдено: + '''Яри́на Прокопчу́к''' (нар. [[27 червня]] [[1990]], [[Львів]], [[Україна]])&nbsp;— [[Україна|українська]] співачка. Лауреат і дипломант понад 20 конкурсів і фестивалів. 
<br>

----
Назва:[[День молодіжних та дитячих громадських організацій]] 

-Знайдено: + Свято встановлено в [[Україна|Україні]] «…''з метою сприяння розвитку [[дитина|дитячого]] та [[молодь|молодіжного]] [[Молодіжний рух|громадського руху]], на підтримку ініціативи [[Громадська організація|громадських організацій]]''…» у третю неділю травня згідно з Указом [[Президент України|Президента України]] Віктора Ющенка «Про День молодіжних та дитячих громадських організацій» від [[27 червня]] [[2008]]&nbsp;р. №&nbsp;599/2008.
<br>
-Знайдено: + 24 травня 2011 року [[Президент України]] Віктор Янукович Указом № 600/2011 вніс зміни до Указу Президента України від 27 червня 2008 року № 599 і переніс святкування на останню неділю червня. Внаслідок цього День молодіжних та дитячих громадських організацій відзначається тоді ж, коли і [[День молоді]].
<br>
Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + *[http://president.gov.ua/documents/13597.html Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 червня 2008 року № 599| від 24.05.2011 № 600/2011]
<br>

----
Назва:[[День Повітряних Сил Збройних Сил України]] 

-Знайдено: + Свято встановлено в [[Україна|Україні]] «…''ураховуючи значення Повітряних Сил [[Збройні сили України|Збройних Сил України]] у забезпеченні обороноздатності держави''…» згідно з Указом [[Президент України|Президента України]] «Про День Повітряних Сил Збройних Сил України» від [[27 червня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;579/2007.
<br>

----
Назва:[[День Військ Протиповітряної оборони]] 

-Знайдено: + Свято було встановлено в [[Україна|Україні]] «…''ураховуючи заслуги Військ Протиповітряної оборони України у забезпеченні обороноздатності держави''…» згідно з Указом [[Президент України|Президента України]] «Про День Військ Протиповітряної оборони» від [[2 липня]] [[1997]]&nbsp;р. №&nbsp;602/97 та відмінено з встановленням [[День Повітряних Сил Збройних Сил України|Дня Повітряних Сил Збройних Сил України]] згідно з Указом [[Президент України|Президента України]] «Про День Повітряних Сил Збройних Сил України» від [[27 червня]] [[2007]]&nbsp;р. №&nbsp;579/2007.
<br>

----
Назва:[[Кринцілів]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Кринцілів є складовою одного із [[Сім природних чудес України|семи природних чудес України]]&nbsp;— найбільшого в [[Європа|Європі]] національного природного парку «[[Подільські Товтри]]», створеного [[27 червня]] [[1996]] року.
<br>

----
Назва:[[Галицька Асамблея 1991]] 

Підзаголовок:== Діяльність ==<br>
Знайдено: + [[27 червня]] [[1991]] р. Газета «Голос України» опублікувала звернення до Верховної Ради УРСР Координаційної ради обласних рад народних депутатів Івано-Франківської, Львівської. Тернопільської  областей, підписані  головами цих  рад  (М.Яковина, В.Чорновіл, В.Олійник) від 18 червня, в якому підписання союзного договору в даний час розцінювалось як “неприпустиме”. Координаційна рада рішуче виступила проти 
<br>

----
Назва:[[Кардиналовська Тетяна Михайлівна]] 

-Знайдено: + '''Тетя́на Миха́йлівна Кардинало́вська''' (*&nbsp;[[1899]], [[Київ]]&nbsp;†&nbsp;[[27 червня]] [[1993]], Анн Арбор, [[Мічіган]], [[США]])&nbsp;— [[педагог]], [[перекладач]], [[мемуарист]].
<br>

----
Назва:[[Пеунов Вадим Костянтинович]] 

-Знайдено: + * [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[2013]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15882.html Указ Президента України №&nbsp;355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Баталов Валерій Гаязович]] 

-Знайдено: + '''Вале́рій Гая́зович Бата́лов''' ([[27 червня]] [[1946]] -  [[15 травня]] [[2011]]) &nbsp;— [[народний депутат України]] [[народні депутати України 1-го скликання|1-го скликання]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[27 червня]] 1946 року в селі [[Крупець (Славутський район)|Крупець]] [[Славутський район]] [[Хмельницька область]], [[УРСР]], в сім'ї селян. [[Українці|Українець]], освіта вища, журналіст, закінчив [[Львівський державний університет імені І.Франка]], [[Вища партійна школа при ЦК КПУ|Вищу партійну школу при ЦК Компартії України]]. Помер 15 травня 2011 року.
<br>

----
Назва:[[Міллер Дмитро Петрович]] 

-Знайдено: + '''Дмитро́ Петро́вич Мі́ллер''' (*[[1 жовтня]] [[1862]], [[Котельва (смт)|Котельва]]&nbsp;— †[[27 червня]] [[1913]], [[Харків]]) - український [[історик]], краєзнавець, белетрист. Фаховий дослідник правової історії [[Гетьманщина|Гетьманщини]] й [[Слобожанщина|Слобожанщини]] [[18 століття|XVIII ст]].
<br>
-Знайдено: + В останні роки свого життя Міллер працював над історією [[ремесла|ремісничих]] [[цех]]ів в Україні-Гетьманщині. Помер 27 червня .1913&nbsp;р. в Харкові.
<br>

----
Назва:[[Партія економічного відродження]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Через невідповідальсть нормам українського законодавства Міністерство юстиції України [[27 червня]] [[2003]] року анулювало реєстрацію ПЕВ.
<br>

----
Назва:[[Костевич Олена Дмитрівна]] 

-Знайдено: + * Орден княгині Ольги III&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[2003]])&nbsp;— ''за самовіддану працю, високий професіоналізм, створення умов для духовної єдності поколінь, реалізацію важливих молодіжних проектів''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/557/2003 Указ Президента України №&nbsp;557/2003 від 27 червня 2003 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня молоді»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Грозак Валерій Михайлович]] 

-Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1941]]&nbsp;р. в [[Київ|Києві]] в родині робітника. Закінчив операторський факультет [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого]] ([[1972]]). Працював на студії «[[Київнаукфільм]]». [[1994]]&nbsp;р. виїхав до [[США]].
<br>

----
Назва:[[Тернопільський тролейбус]] 
[[Файл:ElektroLAZ in Ternopil.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Станом на [[березень]] [[2013]] року повна [[вартість]] проїзду в [[тернопіль]]ських [[тролейбус]]ах становить 1 [[гривня]] 50 [[копійка|копійок]]. Для [[учень|учнів]] загальноосвітніх [[школа|шкіл]] і [[студент]]ів денної форми [[навчання]] з [[28 серпня]] по [[27 червня]] щороку діє 50-відсоткова знижка в оплаті за проїзд.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості]] 

-Знайдено: + Свято встановлено як [[День металурга]] в [[Україна|Україні]] «…''на підтримку ініціативи працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України''…» згідно з Указом [[Президент України|Президента України]] «Про День металурга» від [[3 червня]] [[1993]]&nbsp;року №&nbsp;187/93. Згідно з Указом [[Президент України|Президента України]] «Про внесення змін до Указу Президента України від 3 червня 1993 року N 187» від [[27 червня]] [[2006]]&nbsp;року №&nbsp;584/2006 свято було перейменовано в День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
<br>

----
Назва:[[Вакуленчук Григорій Микитович]] 
[[Файл:Monument wakulenchuk odessa.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Вакуленчу́к Григо́рій Мики́тович''' ([[1877]], [[Великі Коровинці]]&nbsp;— [[27 червня]] [[1905]], борт панцерника «Потьомкін»)&nbsp;— артилерійський [[унтер-офіцер]] [[Чорноморський флот Російської імперії|Чорноморського флоту]], організатор та перший керівник повстання на [[панцерник “Князь Потьомкін-Тавричеський”|панцернику «Потьомкін»]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Повстання на панцернику почалось [[27 червня|27 (14 за ст. ст.) червня]] [[1905]] року з фрази, вимовленої Вакуленчуком [[українська мова|українською мовою]]: «''Та доки ж ми будемо рабами?<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Панцерник «Князь Потьомкін-Таврійський»]] 
[[Файл:Battleship Potemkin Walkable Shipyard named after 61 Communards.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Повстання ==<br>
Знайдено: + [[27 червня]] (14 червня за ст. ст.) [[1905]] року на броненосці перше в історії російського флоту спалахнуло збройне повстання моряків.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Матюшенко Панас Миколайович]] 
[[Файл:Afanasy matushenko.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[27 червня|27 (14 ст. ст.) червня]] [[1905]] року на панцернику, з фрази, вимовленої [[Григорій Вакуленчук|Григорієм Вакуленчуком]] українською мовою: «Та доки ж ми будемо рабами!<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Дмитрієв Едуард Дмитрович]] 

-Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1937]]&nbsp;р. у м. [[Ровеньки]] Ворошиловградської обл. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії ([[1971]]). Працював на Іркутській і Кримській студіях телебачення. З [[1978]]&nbsp;р.&nbsp;— на студії «[[Укртелефільм]]».
<br>

----
Назва:[[Петров Василь Степанович]] 
[[Файл:Могила Петрова.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[квітень|квітні]] [[1945]] року, за виключну сміливість, волю та вміння керувати особовим складом, що були виявлені в боях на території [[Німеччина|Німеччини]], за утримання плацдарму на [[Одер]]і в районі селища Ніскі (Німеччина) [[19 квітня|19]]-[[20 квітня]] 1945 року, командиру 248-го гвардійського винищувального-протитанкового артилерійського полку (11-а гвардійська винищувально-протитанкова артилерійська бригада, [[52-а армія (СРСР)|52-а армія]], [[Перший Український фронт|1-й Український фронт]]) Указом Президії Верховної Ради СРСР від [[27 червня]] [[1945]] гвардії майору Василю Петрову було вдруге присвоєно звання Герой Радянського Союзу (медаль «Золота Зірка» №&nbsp;6091).
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Кузьменко Борис Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Бори́с Володи́мирович Кузьме́нко''' (*[[27 червня]] [[1955]], [[Київ]])&nbsp;— [[доктор технічних наук]], [[професор]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1955]] року в м. [[Київ|Києві]]. 
<br>

----
Назва:[[Канюка Валерій Миколайович]] 

-Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1946]]&nbsp;р. у Києві в родині службовців. Закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка ([[1976]]). Працював на Київській студії телебачення (1961–1977), з 1977&nbsp;р.&nbsp;— оператор студії «[[Укртелефільм]]».
<br>

----
Назва:[[Тернопільська обласна рада]] 

-Знайдено: +  |[[27 червня]] [[1990]]
<br>
-Знайдено: +  |[[27 червня]] [[1990]]
<br>

----
Назва:[[Пироженко Степан Матвійович]] 
[[Файл:Пироженко.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[27 червня]] [[1945]] року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому [[мужність]] і [[героїзм]] сержантові Степану Матвійовичу Пироженку присвоєне звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;7831).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гаврюк Іван Дмитрович]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Дми́трович Гаврю́к''' (*[[27 червня]] [[1946]], [[Костилівка]])&nbsp;— український [[поет]]. Член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]]
<br>
-Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1946]]&nbsp;р. у селі [[Костилівка]] [[Рахівський район|Рахівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]]. 
<br>

----
Назва:[[Пам'ятники Тернополя]] 
[[Файл:UA-TE Litak Buran 11-08-09.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | Пам'ятник воякам 15-го полку піхоти ім. князя Нассау, які загинули 1866 в Чехії у боях із армією Пруссії; у вигляд і 4-гранної піраміди; стояв зліва від Домініканського костьолу; встановлений [[27 червня]] [[1868]]; зруйнований у 1960-ті.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Савчук Степан Варфоломійович]] 
[[Файл:Савчук С.В.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[27 червня]] [[1945]] року за безприкладну [[мужність]], сміливість і відвагу, проявлені в багатьох боях, і зокрема при форсуванні [[Одер]]у, захоплення і утримання [[плацдарм]]у, уміле керівництво ескадроном в складній обстановці гвардії старшому лейтенантові Степану Варфоломейовичеві Савчуку присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;8926).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Софія Мавроїді-Пападакі]] 

-Знайдено: + '''Софі́я Мавроїді́-Папада́кі''' ({{lang-el|Σοφία Μαυροειδή-Παπαδάκη}}; *&nbsp;26 червня 1898<ref>Дата народження за персональним сайтом письменниці (див. вище). В різних джерелах наводяться також інші дати (аж до 1906 року).</ref>, село Фурні (дім Неаполіс Ласітіонський, [[Ласітіон (ном)|ном Ласітіон]], периферія [[Крит]]),— †&nbsp;[[27 червня]] [[1977]])&nbsp;— [[грецька мова|грецька]] письменниця і перекладачка.
<br>

----
Назва:[[Вірменська церква святого Миколая (Кам'янець-Подільський)]] 
[[Файл:Ікона Пресвятої Богородиці Вірменської, Кам`янець-Подільський.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Відбудовні роботи розпочалися в [[1756]] році на кошт вірменської громади. В [[1767]] році роботи завершені. [[27 червня]] [[1791]] року [[костел]] освятив львівський вірменський архієпископ Туманович.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Смотрицький каньйон]] 
[[Файл:Smotrycz river in Kamieniec Podolski.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[Національний природний парк Подільські Товтри|Національний природний парк «Подільські Товтри»]], створений Указом [[Президент України|Президента України]] №&nbsp;476\96 від [[27 червня]] [[1996]] року, включає до свого складу Смотрицький каньйон, як один із 129 об'єктів природозаповідного фонду на теренах [[Хмельницька область|Хмельницької області]].
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Розумний Максим Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Розумний Максим Миколайович''', [[27 червня]] [[1969]] року, [[Київ]]&nbsp;— український [[політолог]], [[філософ]], [[поет]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 27 червня 1969 року у місті [[Київ]].
<br>

----
Назва:[[Мазур Богдан Миколайович]] 

-Знайдено: + * [[27 червня]] [[2003]] року надано звання «[[Заслужений художник України]]»&nbsp;— за самовіддану працю, високий професіоналізм, створення умов для духовної єдності поколінь, реалізацію важливих молодіжних проектів&nbsp;<ref>Указ Президента України №&nbsp;557/2003 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня молоді»</ref>.
<br>

----
Назва:[[Кривонос Ігор Васильович]] 

-Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1952]]&nbsp;р. Закінчив [[Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого]] ([[1983]]).
<br>

----
Назва:[[Монумент Слави (Полтава)]] 
[[Файл:Монумент Слави 3.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | встановлений        = [[27 червня]] [[1811]]
<br>
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[Перший пам'ятник на честь Полтавської битви|Перший монумент на честь Полтавської битви]] встановлено у [[1778]] році на території [[Полтавська фортеця|Полтавської фортеці]] біля [[Спаська церква (Полтава)|Спаської церкви]]. У кінці [[18 століття|XVIII століття]] розібраний. Напередодні 100-річного ювілею полтавський губернський архітектор [[Амвросимов Михайло Андрійович|Михайло Амвросимов]] виконав два ескізи пам'ятника у вигляді колони, увінчаної [[орел|орлом]], на зразок [[Тріумфальна колона|тріумфальних колон]], якими відзначалися перемоги у давньому [[Рим]]і. [[27 червня]] [[1804]] року на вулиці Олександрівській (тепер [[Вулиця Жовтнева (Полтава)|Жовтнева]]) було закладено фундамент майбутнього монументу. Ескізи Михайла Амвросимова надіслали на розгляд до [[Петербурзька академія мистецтв|Петербурзької академії мистецтв]], де їх доручили опрацювати відомому архітектору [[Тома де Томон]]у. Підписаний ним проект датовано [[1805]] роком, будівництво розпочато у [[1806]] році. У роботах взяли участь скульптори Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Щедрін, І.&nbsp;П.&nbsp;Мартос, І. Гордєєв; відливав деталі майстер П. Якимов. Загальна вартість монумента становила понад 150 тисяч [[карбованець|карбованців]].
<br>
Підзаголовок:== Опис ==<br>
Знайдено: + Монумент Слави&nbsp;— [[чавун]]на колона [[тосканський ордер|тосканського ордера]] на кубічному [[граніт]]ному постаменті, що стоїть на ступінчатому [[стилобат]]і у формі чотирикутного [[бастіон]]у, в основу якого вмонтовано 18 [[гармата|гармат]] (10&nbsp;— з Полтавської фортеці, 8&nbsp;— з [[Переволочна фортеця|Переволочної]]). Верхня площина огороджена литою чавунною [[гратка|граткою]], декоративні стояки якої виконано у вигляді вкладених у піхви мечів, обернених клинком до землі, що символізувало завершення військових дій. Грані постаменту прикрашають горельєфні [[бронза|бронзові]] композиції з римською військовою атрибутикою. У центрі композиції з південно-східного та північно-західного боків&nbsp;— великі бронзові кільця у вигляді [[змія|змій]], що тримають себе за хвіст, так зване «кільце повернення»&nbsp;— алегорія вічності і повторюваності світу. У кільці на південно-східній грані позначена дата Полтавської битви: «июня 27-го 1709 года». На протилежному боці: «Окончен в 1809 году». Однак монумент Слави було відкрито [[27 червня]] [[1811]] року.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Пам'ятники Одеси]] 
[[Файл:Пам'ятний знак на честь 150-ліття ЧМП в Одесі.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |'''Леніну Володимиру''' || [[1967]] || у Парку Ленінського Комсомолу || || Пам'ятник вождю російського пролетаріата і першому очільнику [[СРСР]] [[Ленін]]у був встановлений [[1967]] року. Автори&nbsp;— відомий радянський скульптор [[Манізер Матвій Генріхович|М.Г. Манізер]], архітектори І. Розін, Ю. Лапін і М. Волков. Первинно містився на Куликовому полі. Але відповідно до рішення Одеської міськради від [[27 червня]] [[2006]] року за № 96-V монумент було перенесено до Парк ім. Ленінського комсомолу. 
<br>

<br>Зобр:78шт.
----
Назва:[[Могильницький Антін Любич]] 
[[Файл:Скит_Манявський.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У 1859 року Антін Могильницький оселився у селі [[Бабче]] Богородчанського округу. [[1861]]&nbsp;р. його обрали депутатом [[Галицький сейм|Галицького крайового сейму]] та австрійського парламенту у [[Відень|Відні]], де [[27 червня]] він виступив з палкою промовою на захист народної освіти рідною мовою. Обстоював інтереси українського населення разом з єпископом Спиридоном Литвиновичем.<ref>''Б.Пиндус.'' Могильницький Антін Степанович / {{ТЕС|2}} с.544</ref>
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Боцяновський Володимир Теофілович]] 

-Знайдено: + '''Боцяновський Володимир Теофілович''' ([[27 червня]] [[1869]], с. Скоморохи, [[Житомирський повіт]], [[Волинська губернія]]&nbsp;— [[16 липня]] [[1943]], [[Москва]])&nbsp;— український письменник, перекладач.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1869]] року в с. Скоморохи [[Житомирський повіт|Житомирського повіту]] [[Волинська губернія|Волинської губернії]] в родині [[священик]]а. 1878 року поступив до підготовчого класу Житомирської чоловічої гімназії, яку закінчив в 1888 році.
<br>

----
Назва:[[Історія Богородчан]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] [[1941]] року Богородчани окупували гітлерівці. За час окупації гітлерівці вбили 822 жителі селища й вигнали в рабство до Німеччини 80 чоловік. Остаточно звільнено Богородчани було [[28 липня]] [[1944]] року частинами 161-ї стрілецької дивізії. А літом [[1947]] року в Богородчанах було організовано [[колгосп]], який названо ім'ям І.&nbsp;Франка. У 1957 році тут було створено райхарчокомбінат, який почав випускати [[ковбасні вироби|ковбасні]] і [[хлібобулочні вироби]] та [[безалкогольні напої]]. Промартіль ім. С.&nbsp;М.&nbsp;Кірова реорганізували у [[бондар]]ний цех [[Солотвинський лісокомбінат|Солотвинського лісокомбінату]]. В селищі почала працювати міжколгоспна будівельна організація, [[МТС]] було реорганізовано на PTG (з 1961 року&nbsp;— «Сільгосптехніка»).
<br>

----
Назва:[[Молодчий Олександр Гнатович]] 
[[Файл:Могила О. Г. Молодчого Чернігів.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Гна́тович Моло́дчий''' ({{н}} [[27 червня]] [[1920]]&nbsp;— {{†}} [[9 червня]] [[2002]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[СРСР|радянський]] військовий діяч часів [[Друга Світова війна|ІІ Світової війни]], член [[КПРС]] з [[1942]] року. [[Генерал-лейтенант]] авіації ([[1962]]); двічі [[Герой Радянського Союзу]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Олександр Гнатович Молодчий народився [[27 червня]] [[1920]] року в [[Луганськ]]у.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Олексій (ім'я)]] 

-Знайдено: + * [[Зарицький Олексій|Олексій Зарицький]] ([[1912]] — [[1963]])&nbsp;— [[Греко-католицька церква|греко-католицький]] [[священик]], мученик, беатифікований [[27 червня]] [[2001]] року у [[Львів|Львові]].
<br>

----
Назва:[[Довгошия Петро Іванович]] 

-Знайдено: + '''Петро́ Іва́нович Довгоши́я''' (*&nbsp;[[27 червня]] [[1956]], село [[Великі Чорнокінці]] [[Чортківський район|Чортківського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]])&nbsp;— український [[журналіст]], [[публіцист]], [[громадський діяч]]. Член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]] від 2004 року. [[Заслужений журналіст України]] (2006). Голова-засновник Борщівського районного об'єднання [[Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка|товариства «Просвіта»]] (1989)].
<br>

----
Назва:[[Острожинський Валентин Євгенович]] 

Підзаголовок:== Література ==<br>
Знайдено: + {{succession|office= Голова [[Тернопільська обласна рада|Тернопільської обласної ради]]<br/>квітень [[1990]] - [[27 червня]] [[1990]]|preceded=|succeeded=[[Маланчук Любомир Михайлович]]}}
<br>

----
Назва:[[Маланчук Любомир Михайлович]] 

Підзаголовок:== Література ==<br>
Знайдено: + {{succession|office= Голова [[Тернопільська обласна рада|Тернопільської обласної ради]]<br/>[[27 червня]] [[1990]] - [[26 липня]] [[1990]]|preceded=[[Острожинський Валентин Євгенович]]|succeeded=[[Олійник Василь Михайлович]]}}
<br>

----
Назва:[[Костел Святої Трійці (Любомль)]] 
[[Файл:Franciszek Ksawery Branicki.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * Кароль Багория Заінський, [[27 червня]] [[1792]]&nbsp;р. презентований на пробощство Любомльське Великим Коронним Гетьманом [[Францішек Ксаверій Браницький|Францішком Ксаверієм Браницьким]].
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Лисенко Олександр Євгенович]] 

-Знайдено: + '''Олекс́андр Євге́нович Лисе́нко''' (* [[27 червня]] [[1955]], смт. [[Катеринопіль (смт)|Катеринопіль]], [[Черкаська область]]) &nbsp;— завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни [[Інститут історії України НАН України|Інституту історії України НАН України]]. Дослідник історії України періоду [[Друга світова війна|Другої світової війни]] та історії церкви. [[Доктор історичних наук]] (1999), [[професор]] (2005). Член правління [[Національна спілка краєзнавців України|Національної спілки краєзнавців України]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1955]] р. в смт. [[Катеринопіль (смт)|Катеринопіль]] [[Черкаська область|Черкаської обл.]]. [[1978]] року закінчив історико-педагогічний факультет [[Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова|Київського державного педагогічного інституту]]. Працював учителем-організатором виховної роботи у школі, викладачем [[Київське державне вище музичне училище імені Рейнгольда Глієра|Київського державного музичного училища ім. Р. Глієра]]. 
<br>

----
Назва:[[Люди, пов'язані з Черкасами]] 

Підзаголовок:== Інші ==<br>
Знайдено: + * [[Мезенцев Костянтин Володимирович]] ([[27 червня]] [[1971]])&nbsp;— український [[Економічна географія|економіко-географ]], доктор географічних наук, [[професор]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]
<br>

----
Назва:[[Боголеп (Анцух)]] 

-Знайдено: + З [[3 жовтня]] [[1947]] року - настоятель Покровської церкви с. [[Крівошін]], [[Барановицька область|Барановицької області]]. З [[27 червня]] [[1950]] року - настоятель Микільської церкви с. [[Добруш]], [[Гомельська область|Гомельської області]]. 
<br>

----
Назва:[[Єпископат Українського екзархату]] 

-Знайдено: + '''[[Аверкій (Кедров)]]'''&nbsp;— з [[27 червня]] [[1915]] [[єпископ]] Острозький, [[вікарій]] Волинської єпархії; з [[1920]] у сані [[архієпископ]]а; з [[1922]] архиєпископ Волинський і Житомирський; з [[1929]] на засланні; розстріляний [[27 листопада]] [[1937]].
<br>
-Знайдено: + '''[[Арсеній (Смоленець)]]'''&nbsp;— з [[25 червня]] [[1930]] архиєпископ Кримський; з [[27 червня]] [[1932]] на спочинку; † [[19 грудня]] [[1937]].
<br>
Підзаголовок:=== Т ===<br>
Знайдено: + '''[[Тихон (Русинов)]]'''&nbsp;— з [[27 червня]] [[1935]] єпископ Полтавський; з березня [[1937]] єпископ Одеський; подальших відомостей немає.
<br>

----
Назва:[[Історія Сатанова]] 
[[Файл:Штандарт Сатанова 2007.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1985]] року Сатанів визнано [[курорт]]ом республіканського значення. [[2001]] року він увійшов до [[Список історичних населених місць України|Списку історичних населених місць України]]. Сатанів є складовою одного із [[Сім природних чудес України|семи природних чудес України]]&nbsp;— найбільшого в [[Європа|Європі]] національного природного парку «[[Подільські Товтри]]», створеного [[27 червня]] [[1996]] року.
<br>

<br>Зобр:51шт.
----
Назва:[[Заслужений працівник цивільного захисту України]] 

-Знайдено: + |ОстаннєНагородження = [[27 червня]] [[2013]]
<br>
-Знайдено: + [[27 червня]] [[2013]] року почесне звання було присвоєно Біляєву Сергію Васильовичу&nbsp;— начальнику 2 Спеціального центру швидкого реагування ДСНС України, полковнику служби цивільного захисту (Сумська область) та Чізмарю Євгенію Юлійовичу&nbsp;— рятувальникові Ужгородської гірської пошуково-рятувальної групи гірської пошуково-рятувальної частини аварійно-рятувального загону спеціального призначення управління ДСНС України у Закарпатській області.<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15882.html Указ Президента України №&nbsp;355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Сердюцька дивізія (1918)]] 
[[Файл:Іван Омелянович-Павленко.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Документи свідчать, що, незважаючи на суворі накази, не вдалося довести чисельність дивізії до встановленої і повністю заповнити передбачені штатні посади. Згідно із штатним розкладом з'єднання, затвердженого гетьманом [[27 червня]] [[1918]] року, до складу окремої Сердюцької дивізії входили<ref name="Тимощук 193">Тимощук О.&nbsp;В.&nbsp;Охоронний апарат Української Держави (квітень&nbsp;— грудень 1918&nbsp;р.): Монографія.&nbsp;— Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000.&nbsp;— С. 193.</ref>:
<br>

<br>Зобр:14шт.
----
Назва:[[Панорама «Оборона Севастополя 1854—1855 років»]] 
[[Файл:Даша Севастопольская.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[25 червня]] [[1942]] року під час бомбардування та артилерійського обстрілу в будівлі панорами потрапили фашистські бомби. Загорілося живописне полотно. Боротьба за порятунок картини тривала близько двох годин. Тільки героїчними зусиллями моряків-чорноморців і [[солдат]]ів, що кинулися у вогонь, вдалося врятувати 86 окремих частин картини. Вночі [[27 червня]] вцілілі фрагменти твору були занурені на останній корабель, який прорвався до обложеного міста&nbsp;— лідер есмінців «Ташкент». На його борту розмістилися також 2&nbsp;000 осіб&nbsp;— поранені, [[жінка|жінки]] і [[дитина|діти]]. У неймовірно важких умовах, під безперервною [[бомбардування]]м фашистських [[літак]]ів екіпажу корабля на чолі з його [[командир]]ом [[Єрошенко Василь Миколайович|В.&nbsp;М.&nbsp;Єрошенком]] вдалося доставити людей і цінний вантаж до [[Новоросійськ]]а. Спеціальною комісією було встановлено, що врятовані дві третини картини площею 1&nbsp;116 [[м²]], але стан полотна виключав можливість його [[реставрація|реставрації]].
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[СТАН (літературне угруповання)]] 
[[Файл:Они взорвут Харьков.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[27 червня]] [[2003]] року «СТАН» взяв участь в благодійному рок-концерті на користь знедолених дітей.
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Герасимчук Валентина Григорівна]] 
[[Файл:muzei v gerasymchuk58.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Герасимчук Валентина Григорівна''' ([[27 червня]] [[1942]] [[Миролюбівка (Житомирський район)|c. Миролюбівка]] [[Житомирський район|Житомирського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]]&nbsp;— [[23 травня]] [[2010]])&nbsp;— [[педагог]], [[краєзнавець]].
<br>

<br>Зобр:60шт.
----
Назва:[[Мазаракі Анатолій Антонович]] 

-Знайдено: + * [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[2013]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15882.html Указ Президента України №&nbsp;355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Бондаренко Василь Юхимович]] 
[[Файл:Могила Василя Бондаренка.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[27 червня]] [[1945]] року за [[мужність]] і військову доблесть, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії старшому лейтенанту Василю Юхимовичу Бондаренко присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;6596).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шпак Валерій Кирилович]] 

-Знайдено: + <!--[[Файл:Shpak.jpg|міні|праворуч|200пкс|Валерій Кирилович Шпак]]-->'''Шпак Валерій Кирилович''' (нар. [[19 жовтня]] 1943, с. [[Дубіївка (Черкаський район)|Дубіївка]] на Черкащині - [[27 червня]] [[2008]] р.) - доктор філологічних наук, [[професор]], декан лінгвістичного факультету [[Черкаський державний технологічний університет|Черкаського державного технологічного університету]], завідувач кафедри прикладної лінгвістики ЧДТУ, академік Української Академії наук національного прогресу та Нью-Йоркської Академії наук, [[заслужений працівник освіти України]].
<br>
-Знайдено: + *27 червня 2008 р. 	помер після тяжкої хвороби
<br>

----
Назва:[[Загородній Михайло Андрійович]] 

-Знайдено: + '''Загородній Михайло Андрійович''' (*[[11 листопада]] [[1881]], [[Херсон]]&nbsp;— †[[27 червня]] [[1931]])&nbsp;— старшина [[Армія УНР|Дієвої армії УНР]].
<br>

----
Назва:[[Мамай Микола Васильович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[27 червня]] [[1945]] року за [[мужність]], [[відвага|відвагу]] і [[героїзм]], проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії капітану Мамаю Миколі Васильовичу присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]].
<br>

----
Назва:[[Атаманський парк]] 
[[Файл:Живун.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Охоронний режим встановлено як об'єктові природно заповідного фонду рішенням Черкаського облвиконкому від [[27 червня]] [[1972]] року №&nbsp;367. Установа, землекористувач або землевласник у віданні якої знаходиться заповідний об'єкт&nbsp;— ДП «Кам'янське ЛГ». Площа&nbsp;— 397 [[га]], розташоване у квадратах 68−76, 78 Креселецького лісництва.<ref>Природно-заповідний фонд Черкаської області / Укл. Коноваленко О.С., Карастан І.М. − Черкаси: Вертикаль, 2006. − 196 с.</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Єльченко Володимир Юрійович]] 

-Знайдено: + '''Володимир Юрійович Єльченко''' (*[[27 червня]] [[1959]], [[Київ]])&nbsp;— український дипломат та дипломат УРСР. Надзвичайний та Повноважний Посол [[Україна|України]] в [[Росія|Російській Федерації]].
<br>

----
Назва:[[Біганенко Ничипір Ілліч]] 
[[Файл:Могила Никифора Біганенка.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ничипір Ілліч Біганенко''' ([[23 червня]] [[1914]], [[Плескачівка (Смілянський район)|Плескачівка]]&nbsp;— [[27 червня]] [[1977]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[офіцер]], [[Герой Радянського Союзу]], в роки [[Радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]] [[командир]] 124-го гвардійського артилерійського полку 52-ї гвардійської стрілецької дивізії [[3-я ударна армія (СРСР)|3-ї ударної армії]] [[Перший Білоруський фронт|1-го Білоруського фронту]], гвардії [[підполковник]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[27 червня]] [[1977]] року. Похований у [[Київ|Києві]] на [[Лук'янівське військове кладовище|Лук'янівському військовому кладовищі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Томенко Володимир Іванович]] 
[[Файл:Могила Володимира Томенка.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[27 червня]] [[1945]] року за [[мужність]], [[відвага|відвагу]] і [[героїзм]], проявлені в боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками, сержант Томенко Володимир Іванович нагороджений орденом Слави 1-го ступеня (№&nbsp;1097).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Богатир Віктор Васильович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1936]] року в м. [[Харків|Харкові]]. Закінчив Харківський технікум промислового транспорту, Харківський інститут інженерів залізничного транспорту (1965), Академію суспільних наук при КПРС (1979).
<br>

----
Назва:[[Криворізька ТЕС]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + * [[27 червня]] [[1966]]&nbsp;— введений в експлуатацію другий енергоблок;
<br>

----
Назва:[[Северівка]] 

-Знайдено: + Знаходиться в [[Народицький район|Народицькому районі]] [[Житомирська область|Житомирської області]]. Підпорядковувалось Любарській сільській раді. Виселено через [[радіоактивне забруднення]] внаслідок [[аварія на ЧАЕС|аварії на ЧАЕС]]. Населення в [[1981]] році&nbsp;— 80 осіб. Зняте з обліку [[27 червня]] [[1996]] року [[Житомирська обласна рада|Житомирською обласною радою]].
<br>

----
Назва:[[Осадчий Олександр Петрович]] 
[[Файл:Могила Олександра Осадчого.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[27 червня]] [[1945]] року за [[мужність]] і військову доблесть, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії генерал-майору авіації Олександру Петровичу Осадчому присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;6598).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Історія Сум]] 
[[Файл:Сумы План 1787 года.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[27 червня]] [[1651]] року було сформовано [[Сумський полк|Сумський слобідський козацький полк]], з людей які тоді проживали на [[Слобожанщина|Слобожанщині]] і за походженням були втікачами з правобережної [[Україна|України]] від страхіть [[Хмельниччина|Польсько-української війни 1648—1654 років]]. Це підтверджує нагрудний знак [[1-й гусарський Сумський полк|1-го Сумського гусарського полку]], який веде свою [[історія|історію]] починаючи саме з [[1651]] року. Також у формуванні [[полк]]у могли брати участь [[козак]]и, які у [[1642]] році полишили [[Азов]], існує гіпотеза, що частина з них поселилася на теренах майбутнього [[Сумський полк|Сумського полку]]. Також припускається що [[Герасим Кондратьєв]] теж з'явився у цій місцевості у той самий [[час]], оскільки при обранні його [[полковник]]ом у [[1658]] році, він був вже дуже впливовою [[людина|людиною]].
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Новомученики УГКЦ]] 

-Знайдено: + Обряд беатифікації відбуся [[27 червня]] [[2001]] року у м. [[Львів|Львові]] під час літургії візантійського обряду за участі [[Іван Павло ІІ|Івана Павла ІІ]].
<br>

----
Назва:[[Кузьмич Володимир Савич]] 

-Знайдено: + '''Володи́мир Са́вич Кузьми́ч''' (*&nbsp;[[27 червня]] [[1904]], м. [[Бахмач]] на [[Чернігівщина| Чернігівщині]]&nbsp;—†&nbsp;[[ 4 жовтня]] [[1943]], [[Казахстан]])&nbsp;— український [[прозаїк]].
<br>

----
Назва:[[Браєн (Байда)]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[2 травня]] [[2008]] року [[Папа Римський]] [[Бенедикт XVI]] призначив [[ієромонах]]а Браєна Байду, ЧНІ, єпископом Саскатунським. Єпископська [[хіротонія]] відбулася [[27 червня]] 2008 року в Катедральному соборі святого Юрія в м. Саскатун. Головним святителем був владика [[Лаврентій Гуцуляк]], [[ЧСВВ]], [[митрополит]] [[Вінніпезька митрополія УГКЦ|Вінніпезький]], а співсвятителями&nbsp;— владика [[Михаїл Вівчар]], [[ЧНІ]], єпископ-[[емерит]] Саскатунської єпархії, та владика [[Кен Новаківський]], єпископ [[Нью-Вестмінстерська єпархія УГКЦ|Нью-Вестмінстерський]].
<br>

----
Назва:[[Максимов Віктор Володимирович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[27 червня]] [[2012]] року звільнений з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/14881.html Указ Президента України №&nbsp;425/2012 від 27 червня 2012 року «Про звільнення В.Максимова з посади командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України»]</ref> та з військової служби у запас за станом здоров'я з правом носіння військової форми одягу<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/14882.html Указ Президента України №&nbsp;426/2012 від 27 червня 2012 року «Про звільнення В.Максимова з військової служби»]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Мирослав (Марусин)]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] [[1974]] року [[Папа Римський]] [[Павло VI]] призначив священика Мирослава Марусина апостольським візитатором українців греко-католиків у Західній Європі, на місце архієпископа Івана Бучка, який подав зречення з цієї посади за віком. Єпископська [[хіротонія]] відбулася [[28 липня]] [[1974]] року в Римі. Головним святителем був архієпископ Іван Бучко, а співсвятителями&nbsp;— єпископи [[Платон Корниляк]], [[Володимир Маланчук]], [[Августин Горняк]] та [[Йоаким Сеґеді]].
<br>

----
Назва:[[Яворські]] 

-Знайдено: + '''Яворські'''. [[27 червня]] [[1431]] р. [[Владислав Ягайло]], польський король, надав шляхетному Ванчі Волоху та його синам Ходку, Іванку і Занку село [[Турка|Турку]] в Самбірському повіті . Від синів Занка походять Яворські і [[Турецькі]]. Зокрема четверо синів Василя Занковича осіли в Яворі, а єдиний син Федора Занковича Дмитро () – у Турці. [[Ільницькі]] натомість були нащадками або Ходка, або Іванка Ванчовичів. Перша згадка про Ільницьких припадає на 1491 р. , коли Миклаш і Ігнатко з Ільника провадили судову справу з Влодиком зі [[Стебник]]а.
<br>

----
Назва:[[Ляхов Володимир Афанасійович]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] 1983 року стартував у космос як командир космічного корабля «[[Союз Т-9]]» разом з Олександром Павловичем Александровим.
<br>

----
Назва:[[Полтавська фортеця]] 

-Знайдено: + [[Файл:Пам'ятник славним захисникам Полтави і коменданту фортеці Олексію Келіну.jpg|thumb|right|300px|Пам'ятник захисникам Полтави і коменданту фортеці Олексію Келіну (встановлений [[27 червня]] [[1909]] року)]]
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Лизанчук Василь Васильович]] 

-Знайдено: + Другу дисертацію, '''«Засоби масової інформації і формування громадянської позиції молоді»''', для здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук пан Лизанчук захистив [[27 червня]] [[1991]] року на засіданні спеціалізованої вченої ради в [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському державному університеті імені Тараса Шевченка]].
<br>

----
Назва:[[Стеллецький Борис Семенович]] 
[[Файл:Могила_Стеллецької.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Генеральний хорунжий української служби. З [[27 червня]] до [[24 жовтня]] [[1918]] року — начальник штабу [[гетьман|гетьмана]] [[Скоропадський Павло Петрович|Скоропадського]]. При ньому структуровано Власну адміністрацію гетьмана; гетьманська Квартира, Штаб отримали ретельніше деталізовані завдання і обов’язки. [[3 серпня]] [[1918]] року ухвалено напрацьоване ним таємне Положення про головну квартиру гетьмана. Поряд із державним радником Олександром Палтовим, генеральним писарем [[Полтавець-Остряниця Іван Васильович|Іваном Полтавцем]], і особистим ад’ютантом Гнатом Зеленевським належав до осіб, які впливали на рішення гетьмана. Разом із Палтовим входив до проросійської групи, яка протистояла антиросійський групі [[Полтавець-Остряниця Іван Васильович|Полтавця]] і [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дорошенка]]. Для зміцнення своїх впливів запрошував на наради дружину гетьмана.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сучасна українська мова]] 
[[Файл:Coat of Arms of Slovakia.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[24 червня|24]]-[[27 червня]] [[2001]]&nbsp;р.&nbsp;— апостольський візит [[Папа Римський|Папи Римського]] [[Іван Павло II|Івана Павла II]] в Україну. Протягом візиту в [[Літургія|літургійних відправах]], проповідях, благословеннях та виступах, трансльованих з Києва та Львова у понад 100 країн світу, першоієрарх [[Католицизм|Католицької церкви]] звертався до громадян України українською мовою.
<br>

<br>Зобр:33шт.
----
Назва:[[Ювілейна медаль «20 років незалежності України»]] 
[[Файл:Ukraine-20-rev.PNG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |ОстаннєНагородження = [[27 червня]] [[2012]]
<br>
Підзаголовок:=== Нагородження ===<br>
Знайдено: + * [[27 червня]] [[2012]] року з нагоди [[День Конституції України|Дня Конституції України]] було проведене п'яте нагородження ювілейною медаллю&nbsp;— нагороджено близько 340 осіб.<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/14875.html Указ Президента України №&nbsp;418/2012 від 27 червня 2012 року «Про нагородження відзнакою Президента України&nbsp;— ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»]</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Сербин Федір Петрович]] 
[[Файл:Могила Федора Сербина.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[27 червня]] [[1945]] року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому [[мужність]] і [[героїзм]] гвардії старшому лейтенанту Федору Петровичу Сербину присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;7704).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Почесні громадяни Севастополя]] 
[[Файл:|100пкс|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" | [[27 червня]] [[1821]]—[[1901]]
<br>

<br>Зобр:19шт.
----
Назва:[[Ткачук Євгеній Олегович]] 
[[Файл:Yevhen Tkachuk.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ткачук Євгеній Олегович''' (*[[27 червня]] [[1991]], [[УРСР]])&nbsp;— [[Україна|український]] футболіст, [[Захисник (футбол)|захисник]] [[Ворскла (Полтава)|«Ворскли»]]. 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Яків (Мартушевич)]] 

-Знайдено: + | обрання_2          =  [[27 червня]] [[1814]]
<br>

----
Назва:[[Чернецьке (заказник)]] 

-Знайдено: + ''' Чернецьке '''&nbsp;— ландшафтний [[заказник]] місцевого значення. Знаходиться в [[Краснолиманський район|Краснолиманському районі Донецької області]]. Статус заказника присвоєно рішеннями [[Донецький обласний виконком|Донецького обласного виконкому]] №&nbsp;9 від [[27 червня]] [[1984]] року та №&nbsp;310 від [[21 червня]] [[1972]] року <ref> [http://web.archive.org/web/20071222072819/http://ecotour.iatp.org.ua/Nature/donetsk_reg.htm ООПТ Донецької області] </ref> . Площа&nbsp;— 197 [[га]]. На території заказнику знаходяться [[сосна|соснові]] насадження штучного походження і [[дуб]]ові насадження природного походження
<br>

----
Назва:[[Урочище Софіївське]] 

-Знайдено: + '''Уро́чище Софі́ївське'''&nbsp;— лісовий [[заказник]] місцевого значення. Розташований у [[Горлівка|Горлівці]]. Статус заказника присвоєно рішеннями [[Донецький обласний виконком|Донецького обласного виконкому]] №&nbsp;276 [[27 червня]] [[1984]] року та №&nbsp;310 від [[21 червня]] [[1972]] року<ref>[http://web.archive.org/web/20071222072819/http://ecotour.iatp.org.ua/Nature/donetsk_reg.htm ООПТ Донецької області]</ref>. Площа&nbsp;— 565 [[га]].
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Металіст» (Харків) 2011—2012]] 
[[Файл:Red card.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[27 червня]] [[2011]]&nbsp;р.&nbsp;— [[Шарпар В'ячеслав Володимирович|В'ячеслав Шарпар]] був відданий в оренду до [[луцьк]]ої [[Волинь (футбольний клуб)|«Волині»]] до кінця [[2011]] року. Подробиці умов оренди не розголошуються<ref name="Осіння оренда Шарпара">[http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4e081cb9.html Ua-football. Вячеслав Шарпар вернулся в "Волынь"]. рос. Процитовано 27.06.2011.</ref>.
<br>
-Знайдено: + | 27 червня 2011
<br>

<br>Зобр:57шт.
----
Назва:[[Попович Володимир Михайлович]] 

-Знайдено: + '''Попович Володимир Михайлович''' (нар. [[27 червня]] [[1951]])— доктор юридичних наук, професор, [[заслужений юрист України]], завідувач кафедри [[Кримінологія|кримінології]] та кримінально-правових дисциплін [[Закарпатський державний університет|Закарпатського державного університету]], автор економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки.
<br>

----
Назва:[[35-а берегова батарея]] 
[[Файл:35th Coast Battery9.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + В подальшому в період червневих боїв 1942 року 35-а батарея щоденно вела вогонь по військам противника, а після загибелі в оточенні [[30-а берегова батарея|30-ї батареї]] стала останнім резервом важкої артилерії Севастопольського оборонного району. З метою придушити батарею німецька авіація піддавала її регулярним потужним авіаударам. Під час одного з них [[23 червня]] близькими вибухами авіабомб була виведена з ладу 1-а башта. Не зважаючи на це, протягом 23—[[27 червня]] батарея вела вогонь по противнику і знищила до двох взводів піхоти, придушила вогонь ворожої батареї.
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Волощак Андрій Васильович]] 
[[Файл:DSC06093.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + a=v&q=cache:hxHrRS17880J:www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Uks/2009_18/PDF/02-06Goldak.pdf+%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9+%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%89%D0%B0%D0%BA&hl=uk&gl=ua&pid=bl&srcid=ADGEESjMN08W-9PYVHli2bctSQhlUQawWv7zg8RcSeb-iVeQ_ZmnPxWtsel1u5P5eOf4ssf0v1gy_HHOjd8yVdcR_OP16JspsmIVFeFIbA4VJxLLE5yMbXdXgTvSeUzaqRBlNHhiYmzV&sig=AHIEtbTSvbJl2b-AjFgO_viucd02tNP59A Тетяна Голдак. "Західний форпост державності: національно-культурне життя українців Перемишля напередодні Першої світової війни].</ref> [[1912]]-го Андрій Волощак закінчив студії і в тому ж місті працював помічником адвоката. Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] був призваний до [[Австро-Угорщина|австрійського]] війська. Воював в українському підрозділі на східному фронті, в Галичині, де наприкінці літа 1914 року російські війська завдали поразки австро-угорським. [[24 серпня]] [[1914]] Волощак був поранений кулею в обличчя і втратив зір. Вже після поранення йому дали військове звання хорунжого(за уточненими даними - капрала). Відтоді два роки перебував у [[Відень|Відні]] на стаціонарному лікуванні у шпиталі для поранених військовиків. Цей період життя задокументував [[27 червня]] [[1915]] року журналіст, побувавши у цьому лікарняному закладі:
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + ''Але наші жовнїри мають також веселі хвилї у шпиталях, коли бодай трохи можуть забути на свої журби. Такими хвилями бувають концерти, які устроює ся по шпиталях, або сьвяточні відзначеня ранених жовнїрів. Для Українцїв концерти устроює музичний кружок товариства українських студентів «Сїч» при підмозї Жіночого Комітету. Дотепер відбуло ся сїм концертів, по ріжних віденських шпиталях. Без сумнїву, такі концерти богато причиняють ся до обзнакомленя шпитальної услуги з нашим народом, а рівночасно підносять наших жовнїрів на дусї і дїлають на них осьвідомляючо».''<ref>27 червня 1915</ref>
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Ільницькі]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] [[1431]] року [[Владислав Ягайло]], польський король, надав шляхетному Ванчі Волоху та його синам Ходку, Іванку і Занку село [[Турка|Турку]] в Самбірському повіті. Від синів Занка походять Яворські і [[Турецькі]]. Зокрема четверо синів Василя Занковича осіли в Яворі, а єдиний син Федора Занковича Дмитро&nbsp;— у Турці. Ільницькі натомість були нащадками або Ходка, або Іванка Ванчовичів. Перша згадка про Ільницьких припадає на 1491 рік, коли Миклаш і Ігнатко з Ільника провадили судову справу з Влодиком зі [[Стебник]]а.
<br>

----
Назва:[[Мезенцев Костянтин Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Ме́зенцев Костянти́н Володи́мирович''' ([[27 червня]] [[1971]] року)&nbsp;— український соціо-економіко-географ, доктор географічних наук, [[професор]] Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Голова [[Київський відділ Українського географічного товариства|Київського відділу Українського географічного товариства]], радник Голови Державного агентства України з туризму та курортів.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1971]] року в [[Черкаси|Черкасах]]. Закінчив у [[1993]] році географічний факультет Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. У Київському університеті працює з [[1992]] року інженером, асистентом, з [[2002]] року доцентом, з [[2007]] професором кафедри економічної та соціальної географії. Кандидатська [[дисертація]] «''Моделювання суспільно-географічних процесів в сільському адміністративному районі''» захищена [[1997]] року, докторська на тему «''Суспільно-географічне прогнозування: теорія, методологія, практика''»&nbsp;— [[2006]] року. Викладає курси: «Географічне моделювання та прогнозування», «Суспільно-географічне прогнозування», «Інформаційний менеджмент»,«Основи теорії суспільної географії» . Розробив концепцію прогнозування регіонального розвитку; поглибив теорію суспільно-географічного районування, суспільно-географічні засади регіональної політики України; географії релігії світу та України, перцепційної географії України.
<br>

----
Назва:[[Кондуфор Юрій Юрійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Після демобілізації у [[1946]] році продовжив навчання у Харківському університеті, був Сталінським стипендиантом, а у [[1949]] році з відзнакою закінчив вуз. Протягом [[1949]]–[[1952]] років&nbsp;— [[аспірант]] кафедри основ марксизму-ленінізму Харківського університету. [[27 червня]] [[1952]] року достроково захистив кандидатську [[дисертація|дисертацію]] на тему: «Боротьба робітничого класу і біднішого селянства України за хліб у період іноземної воєнної інтервенції і громадянської війни. 1919 рік», після чого йому було запропоновано посаду [[доцент]]а на кафедрі історії КПРС цього ж університету яку він обіймав до [[1958]] року.
<br>

----
Назва:[[Баран Василь]] 

-Знайдено: + '''Бара́н Васи́ль''' ([[27 червня]] [[1909]], с. [[Рай (Бережанський район)|Рай]], нині [[Бережанський район|Бережанського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]&nbsp;— [[19 лютого]] [[1998]], м. [[Тернопіль]]; похований у селі [[Цебрів]])&nbsp;— український [[священик]], громадський діяч.
<br>

----
Назва:[[Беркут (хокейний клуб, Київ)]] 
[[Файл:Injury icon 2.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[27 червня]] [[1980]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Макарій (Булгаков)]] 
[[Файл:Митрополит Макарий (Булгаков). Мемориальная доска.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Помер 9 червня 1882 об 11 годині 35 хвилин пополудні «від апоплексичного удару» <ref>«{{unicode|Правительственный Вѣстникъ}}». 11 ([[23 червня|23]]) червня 1882, № 126, стр. 1. </ref> у архієрейському будинку в селі Черкизове (нині в межах Москви); в день смерті відчував себе добре і «навіть був жвавим більше звичайного» <ref> «{{unicode|Правительственный Вѣстникъ}}». 15 ([[27 червня|27]]) червня 1882, № 129, стор 2. </ref>. [[Відспівування]] було проведено 14 червня в Чудовому монастирі; очолював архієпископ Варшавський Леонтій (Лебединський); похований 15 червня того ж року в склепі Успенського собору Трійце-Сергієвої лаври <ref> «{{unicode|Правительственный Вѣстникъ}}». 19 червня ([[1 липня]]) 1882, № 133, стор 2. </ref>.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Недзвєцька Олена]] 

-Знайдено: + '''Олена Недзвєцька''' ({{н|1}} [[27 червня]] [[1911]] м. [[Яворів]] [[Львівська область]] — {{†|1}} [[7 лютого]] [[1998]] м. [[Детройт]] [[США]])&nbsp;— діячка [[УВО]], [[ОУН]], дружина видатного діяча [[ОУН]] [[Микола Климишин|Миколи Климишина]]. 
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Народилася [[27 червня]] [[1911]] у місті [[Яворів]]. Була членом молодіжної організації [[Пласт (організація)|«Пласт»]], зокрема 17 куреня імені М. Драгоманова (Яворів). У 1930 році закінчила Яворівську гімназію.
<br>

----
Назва:[[Облога Очакова (літо 1737)]] 
[[Файл:Battle of Vienna.SultanMurads with janissaries.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Передісторія ==<br>
Знайдено: + [[14 червня]] армія переправилася через [[Інгул]], а [[15 червня]] до армії зуміли доставити ще 25 польових гармат, 10 [[Гаубиця|гаубиць]] і 20 {{comment|6-фунтових|2,46 кг}} мортирок. Висунувшись до Бугу, Мініх дізнався, що в місці, яке призначене для [[Переправа|переправи]], стоять татари. [[17 червня|17]] і [[18 червня]] відбулися дрібні сутички між російськими роз'їздами і загонами татар чисельністю 200—300 чоловік. Маючи перед собою противника, фельдмаршал змінив порядок руху армії. Крім роз'їздів, був виділений [[авангард військовий|авангард]] під командою генерал-лейтенанта Джеймса Кейта. [[20 червня]] армію наздогнали 4000 донських козаків. [[27 червня]] авангард вийшов до Бугу і переправився під прикриттям гренадерських рот. [[1 липня]] вся армія переправилася через річку.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Культура Кременчука]] 
[[Файл:Жовтневий сквер (Кременчук) (24.07.11) (1).jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Сьогодення ===<br>
Знайдено: + Згідно з рішенням міської ради від [[27 червня]] [[2007]] року «Про перетворення відділу культури міськвиконкому в управління культури і туризму Кременчуцької міської ради», відділ культури виконкому Кременчуцької міської ради реорганізований шляхом перетворення в управління культури і туризму Кременчуцької міської ради.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[2121 Севастополь]] 

-Знайдено: + |дата відкриття =[[27 червня]] [[1971]] 
<br>
-Знайдено: + '''2121 Севастополь''' (2121 Sevastopol)&nbsp;— [[астероїд]] [[пояс астероїдів|головного поясу]], відкритий [[27 червня]] [[1971]] року.
<br>

----
Назва:[[Плавання (монета)]] 
[[Файл:National Bank of Ukraine.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Монету введено в обіг [[27 червня]] [[2002]] року. Вона належить до серії «[[Спорт (серія монет)|Спорт]]».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Троїцька церква (Кременчук, стара)]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Перша дерев'яна Троїцька церква була відкрита [[1891]] року по вулиці [[Вулиця 60 років Жовтня (Кременчук)|60 років Жовтня]] (тоді Полтавський тракт, згодом Катерининська). Біля церкви було досить велике кладовище (останки похованих на ньому людей були потривожені при будівництві сучасної Троїцької церкви). Дана церква дала нову назву колишній Кривий Брудній вулиці (нині [[Вулиця Красіна (Кременчук)|Красіна]]), яка з кінця [[XIX]] століття називалася Троїцькою. Нова, кам'яна церква була освячена [[23 серпня]] [[1915]] Преосвещенним Неофітом, єпископом Прилуцьким, вікарієм Полтавської єпархії. Майже за два місяці до цього, у день Трійці, [[27 червня]] [[1915]] року відбулося урочисте освячення і підняття хрестів над цим храмом.<ref>[http://okrain.net.ua/photos/image-46.html Старі фото Кременчука, Троїцька церква]</ref>
<br>

----
Назва:[[Щербань Олена Василівна]] 
[[Файл:Ляльки-мотанки.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Народилася [[27 червня]] [[1980]]&nbsp;року в смт. [[Мала Данилівка]] [[Харківська область|Харківської області]]. Нині мешкає в селищі [[Опішня]] на Полтавщині.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Історія Дрогобича]] 
[[Файл:Drogobych P5200062.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[22 червня]] місто знову бомбардовано німецькою авіацією. Під удар ще раз попали залізнична станція з вокзалом та нафтопереробні підприємства міста, а також військові казарми, на той час порожні. Починаючи з цього дня і аж по [[29 червня]] енкаведисти поспішно арештовували цвіт дрогобицької інтелігенції&nbsp;— послів до австрійського та польського парламентів (зокрема, [[Антон Максимович|Антона Максимовича]]), директорів гімназій, шкіл, учителів (наприклад, професори [[Іван Чмола]] та [[Бурко Дмитро|Дмитро Бурко]])<ref>[http://www.ukrcenter.com/Форум/30172-3/Розкрилася-земля-і-показалося-пекло-Злочин-Москви-у-Вінниці ІНФОРМАЦІЯ «МАСАКРА В ДРОГОБИЧІ» газета «Українські щоденні вісті (Львів)» №&nbsp;14 за 22 липня 1941 року]</ref>, гімназистів і студентів (серед яких Йосиф Бараняк, Йосифат Пасічник, Євген Татарський), лікарів, інженерів (Осип Левицький), спортсменів, священиків і монахів (ігумен монастиря василіян [[Северіян Бараник]] та [[парох]] з [[Собор Пресвятої Трійці (Дрогобич)|Трійці]] [[Яким Сеньківський]]), всіх, хто міг організувати людей, та членів їх сімей. Частину заарештованих вивезли, а, на думку влади, найнебезпечніших&nbsp;— винищили. І якщо раніше намагалися хоча б створити видимість законності репресій, то тепер Радянська влада, відступаючи, почала масове вбивство ув'язнених у тюрмах Дрогобича. Очевидно, що це не була ініціатива місцевого керівництва, а розпорядження [[Берія Лаврентій Павлович|Берії]], бо подібні акції проходили і в інших містах Західної України, наприклад, у [[Золочів (місто)|Золочеві]] (<ref>[http://www.ukrcenter.com/Форум/30172-3/Розкрилася-земля-і-показалося-пекло-Злочин-Москви-у-Вінниці КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «НЕЛЮДСЬКІ ЗВІРСТВА ЕНКАВЕДИСТІВ, 800 ТРУПІВ У ЗОЛОЧІВЩИНІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) №&nbsp;10 за 17 липня 1941 року]</ref>,<ref>[http://www.ukrcenter.com/Форум/30172-3/Розкрилася-земля-і-показалося-пекло-Злочин-Москви-у-Вінниці КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «ЖЕРТВИ БОЛЬШЕВИЦЬКИХ ЗВІРСТВ У ЗОЛОЧІВСЬКІЙ В'ЯЗНИЦІ» газета «Українські щоденні вісті» (Львів) №&nbsp;11 за 18 липня 1941 року]</ref>), сусідніх [[Борислав]]і<ref>[http://www.ukrcenter.com/Форум/30172-4/Розкрилася-земля-і-показалося-пекло-Злочин-Москви-у-Вінниці КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «З ОСТАННІХ ДНІВ БОЛЬШЕВИЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ В БОРИСЛАВІ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) №&nbsp;8 за 25 липня 1941 року]</ref>, [[Самбір|Самборі]]<ref>[http://www.ukrcenter.com/Форум/30172-3/Розкрилася-земля-і-показалося-пекло-Злочин-Москви-у-Вінниці КОРЕСПОНДЕНЦІЯ «СТРАШНІ СПОМИНИ З САМБІРСЬКОЇ ТЮРМИ» газета «Вільне слово» (Дрогобич) №&nbsp;6 за 20 липня 1941 року]</ref> та [[Стрий|Стрию]]<ref>[http://www.ukrcenter.com/Форум/30172-3/Розкрилася-земля-і-показалося-пекло-Злочин-Москви-у-Вінниці  ІНФОРМАЦІЯ «ЖЕРТВИ БІЛЬШОВИЦЬКОГО ТЕРОРУ» газета «Стрийські вісті» (Стрий) №&nbsp;1 за 18 липня 1941 року]</ref>,<ref>[http://www.ukrcenter.com/Форум/30172-5/Розкрилася-земля-і-показалося-пекло-Злочин-Москви-у-Вінниці ІНФОРМАЦІЯ «В СТРИЙСЬКІЙ ТЮРМІ» газета «Вільне слово» №&nbsp;13 за 6 серпня 1941]</ref>. Знищення в Дрогобичі проводили в обох тюрмах та на єврейському кладовищі (пізніше на цьому місці збудують Будинок Побуту). [[НКВС]] замордував кількасот осіб, серед яких були єромонахи [[Яким Сеньківський]], [[Северіян Бараник]]. Їх двох, а також [[Віталій Байрак|Віталія Байрака]], знищеного енкаведистами в [[1946]] році, за мученицьку смерть [[Беатифікація|беатифіковано]] [[27 червня]] [[2001]] року в місті [[Львів|Львові]] під час [[Літургія|Святої Літургії]] у [[Візантійський обряд|візантійському обряді]] за участі [[Папа Римський|Папи Римського]] [[Іван Павло ІІ|Івана Павла ІІ]], в якій взяло участь, серед інших вірних, більше восьми тисяч дрогобичан.<ref>[http://www.sde.org.ua/home/archive/item/1794-u-drogobychi-pomyanuly-jertv-kativen-nkvs.html У Дрогобичі пом'янули жертв катівень НКВС (Самбірсько-Дрогобицька єпархія УГКЦ, 24 червня 2011)]</ref>,<ref>[http://www.youtube.com/watch?<br>

<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Пилипчук Петро Пилипович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Орден князя Ярослава Мудрого]] V&nbsp;ст. ([[27 червня]] [[2013]])&nbsp;— ''за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15882.html Указ Президента України №&nbsp;355/2013 від 27 червня 2013 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Церква Дрогобицьких священномучеників Северіяна, Якима та Віталія]] 
[[Файл:HramuDrogobychaP4300110.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На честь Блаженних Священномучеників зведено храм. Храмовий празник на парохії Священномучеників Дрогобицьких Северина, Віталія і Якима святкують [[27 червня]], у день, коли єромонахи були проголошені Блаженними.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Битва під Дубном]] 
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-209-0091-11, Russland-Nord, russischer Panzer KW-2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Командувач [[5-а армія (СРСР)|5-ю армією]] [[генерал-майор]] [[Потапов Михайло Іванович|Потапов]] за розпорядженням Військової ради фронту прийняв рішення з ранку [[27 червня]] розпочати наступ 9-го і 19-го механізованих корпусів на лівий фланг німецької угруповання між [[Луцьк]]ом і [[Рівне|Рівним]] концентричними ударами в напрямку на [[Млинів]] і 36-го стрілецького корпусу на [[Дубно]]. Частини 15-го мехкорпусу повинні були вийти до [[Берестечко|Берестечка]] і повернути на Дубно. За ніч з 26 на 27 червня німці переправили через [[Іква (притока Стиру)|Ікву]] піхотні частини і зосередили проти 9-го мехкорпусу [[13-а танкова дивізія (Третій Рейх)|13-у танкову]], [[25-а моторизована дивізія (Третій Рейх)|25-у моторизовану]], [[11-а піхотна дивізія (Третій Рейх)|11-у піхотну]] і частину [[14-а танкова дивізія (Третій Рейх)|14-ї танкової дивізії]].
<br>
-Знайдено: + Виявивши перед собою свіжі частини, Рокоссовський запланований наступ не почав, одразу повідомивши в штаб, що атака не вдалася. Проти правого флангу корпусу під Луцьком почали наступ [[298-а піхотна дивізія (Третій Рейх)|298-а]] і [[299-а піхотна дивізія (Третій Рейх)|299-а піхотні дивізії]] німців за підтримки танків 14-ї танкової дивізії. На даний напрямок була перкинута радянська 20-а танкова дивізія, що дозволило стабілізувати становище до перших чисел липня. 19-й мехкорпус в наступ перейти також не зміг. Більш того, під ударами німецьких 11-ї і 13-ї танкових дивізій він відійшов на Рівне, а потім на [[Гоща|Гощу]]. При відступі і під ударами авіації була втрачена значна частина танків, автомашин і артилерії корпусу. 36-й стрілецький корпус був небоєздатний і не мав єдиного керівництва, тому в атаку перейти також не зміг. З південного напрямку передбачалася організація наступу на Дубно 8-го і 15-го мехкорпусів з 8-ї танкової дивізії 4-го мехкорпусу. О другій дня 27 червня перейти в наступ змогли тільки нашвидку організовані зведені загони 24-го танкового полку і 34-ї танкової дивізії під командуванням [[Бригадний комісар|бригадного комісара]] [[Попель Микола Кирилович|Миколи Попеля]]. Інші частини дивізії до того часу тільки перекидалися на новий напрямок.
<br>
-Знайдено: + 8-й механізований корпус вранці 26 червня увійшов у Броди та отримав подальше завдання наступати на Дубно. Розвідка корпусу виявила німецьку оборону на річці [[Іква (притока Стиру)|Іква]] і на річці [[Ситенька]], а також частини 212-ї моторизованої дивізії 15-го мехкорпусу, напередодні висунутої з Бродів. Вранці 26 червня 12-а танкова дивізія [[генерал-майор]]а Мішаніна форсувала річку [[Слонівка]], атакувала і до 16 години захопила місто [[Лешнів]]. На правому фланзі 34-а танкова дивізія розгромила ворожу колону, захопивши 4 танка і близько 200 полонених. На кінець доби дивізії 8-го мехкорпусу просунулися в напрямі [[Берестечко|Брестечка]] на 8—15&nbsp;км, потіснивши частини [[57-а піхотна дивізія (Третій Рейх)|57-ї піхотної]] та [[16-а танкова дивізія (Третій Рейх)|16-ї танкових дивізій]] противника, що відійшли і закріпилися за річкою [[Пляшівка (річка)|Пляшівка]]. Усвідомивши загрозу правому флангу 48-го моторизованого корпусу, німці перекинули в цей район [[16-а моторизована дивізія (Третій Рейх)|16-у моторизовану дивізію]], 670-й протитанковий батальйон і батарею 88-мм гармат. До вечора противник уже намагався контратакувати частини мехкорпусу. У ніч на 27 червня мехкорпус отримав наказ вийти з бою і почати зосередження за 37-м стрілецьким корпусом.
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Нещеретов Самсон Олександрович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Нещеретов Самсон Олександрович''' ([[27 червня]] [[1877]], м. [[Мінськ]]&nbsp;— †?<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Покидько Ігор Романович]] 

-Знайдено: + [[27 червня]] [[1992]] року дебютував в офіційних матчах у складі [[Збірна України з футболу|національної збірної України]] в товариській грі проти [[збірна США з футболу|збірної США]], яка завершилася з рахунком 0-0. Цей матч став єдиним для Ігоря у формі головної команди країни.
<br>

----
Назва:[[Щербаков Сергій Геннадійович]] 

-Знайдено: + [[29 квітня]] [[1992]] року дебютував в офіційних матчах у складі [[Збірна України з футболу|національної збірної України]] в [[Сезон збірної України з футболу 1992|першому в історії матчі збірної]], у якому українці зустрічалися зі [[збірна Угорщини з футболу|збірною Угорщини]] і поступились з рахунком 1-3. [[27 червня]] того ж року зіграв у другому матчі збірної, який відбувся в [[США]] проти місцевої збірної і завершився нічиєю 0-0. Після цього матчу Щербаков більше не викликався до лав збірної.
<br>

----
Назва:[[Дато Квірквелія]] 
[[Файл:Dato.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Дато Квірквелія''' ({{lang-ka|დავით კვირკველია}}, {{н}} [[27 червня]] [[1980]], [[Ланчхуті]]) — грузинський [[футбол]]іст, [[захисник (футбол)|лівий фланговий захисник]] кіпрського клубу [[Анортосіс (футбольний клуб)|«Анортосіс»]] та [[збірна Грузії з футболу|національної збірної Грузії]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Анісімов Олександр Леонідович]] 

-Знайдено: + '''Олекса́ндр Леоні́дович Ані́сімов''' ({{н}}[[25 серпня]] [[1961]], м. [[Київ]]&nbsp;— {{†}}[[27 червня]] [[2012]], м. [[Київ]])&nbsp;— [[історик]], [[журналіст]], києвознавець.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Олександр Анісімов помер [[27 червня]] [[2012]] року після тривалої хвороби на 51 році життя<ref>[http://www.telekritika.ua/news/2012-06-27/72928 Помер історик і журналіст Олександр Анісімов.] ''Телекритика.'' 27.06.2012.</ref>. Похований 30 червня на Байковому кладовищі<ref>[http://www.telekritika.ua/news/2012-06-28/72954 Олександра Анісімова ховатимуть у суботу (30 червня).] ''Телекритика.'' 28.06.2012.</ref><ref name="Прощання з О. Анісімовим. УПЦ МП.">[http://pravoslavye.org.ua/2012/07/%D0%BA%D0%B8%D0%B5%D0%B2-%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%86%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%8C-%D1%81-%D0%B2%D1%8B%D0%B4%D0%B0%D1%8E%D1%89%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8F/ Столица простилась с выдающимся историком и журналистом Александром Анисимовым.] ''Україна Православна.'' 02.07.2012. {{ref-ru}}</ref>.
<br>

----
Назва:[[Всеукраїнський комітет на захист української мови]] 

-Знайдено: + '''Всеукраїнський комітет захисту української мови''' — об'єднання («'''Спи́сок 300'''») представників української творчої інтелігенції, політиків, юристів, громадських діячів з метою захисту [[Українська мова|української мови]], що його було засновано [[27 червня]] [[2012]] р. Про заснування комітету було оголошено під час пресової конференції в [[УНІАН]]<ref>[http://www.unian.ua/news/511820-300-vidomih-ukrajintsiv-stvorili-komitet-na-zahist-movi.html 300 відомих українців створили Комітет на захист мови]. {{ref-uk}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шаповалов Георгій Іванович]] 

-Знайдено: + '''Шапова́лов Гео́ргій Іва́нович''' ({{н}} [[27 червня]] [[1945]])&nbsp;— український історик та археолог, [[професор]], [[доктор історичних наук]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1945]] року в селі [[Гурівці]] [[Козятинський район|Козятинського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]] в родині службовця. Того ж року родина переїхала до міста [[Запоріжжя]]. Навчався спочатку у середній школі №&nbsp;84, а потім у СШ №&nbsp;15. Вчителі Л.&nbsp;Ф.&nbsp;Анохіна, В.&nbsp;С.&nbsp;Флоренська, М.&nbsp;Ф.&nbsp;Голуб та інші сформували в нього глибокий інтерес до історії Запоріжжя, легендарного острова [[Хортиця]]. Під час навчання в школі Георгій Іванович захопився колекціонуванням [[Монета|монет]], [[Поштова марка|марок]], почав збирати власну [[Бібліотека|бібліотеку]]. У старших класах зацікавився боротьбою і підводним спортом.
<br>

----
Назва:[[Помста за розкол країни]] 
[[Файл:Антиагітаційний Луцький 2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[27 червня]] [[2012|2012 року]]
<br>
-Знайдено: + | [[27 червня]] [[2012|2012 року]]
<br>

<br>Зобр:17шт.
----
Назва:[[Помазунов Олександр Іванович]] 
[[Файл:Могила Олександра Помазунова.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[27 червня]] [[1945]] року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому [[мужність]] і [[героїзм]] гвардії майору Олександру Івановичу Помазунову присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№ 7978).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Зубанєв Микола Йосипович]] 
[[Файл:Могила Миколи Зубанєва.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[27 червня]] [[1945]] року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому [[мужність]] і [[героїзм]] гвардії підполковнику Миколі Йосиповичу Зубанєву присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№ 8060).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Мішустін Василь Іванович]] 
[[Файл:Могила Василя Мішустіна.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[27 червня]] [[1945]] року за [[мужність]] і [[героїзм]], проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії майору Василю Івановичу Мішустіну присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;6580).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Зоран Павлович]] 
[[Файл:Zoran Pavlovič 2008.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Зоран Павлович''' ({{lang-sl|Zoran Pavlovič}}, {{н}} [[27 червня]] [[1976]], [[Тузла (місто)|Тузла]]) — словенський [[футбол]]іст, [[Півзахисник (футбол)|півзахисник]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гадз Петро Іванович]] 

-Знайдено: + * Відзнака Президента України&nbsp;— [[ювілейна медаль «20 років незалежності України»]] ([[27 червня]] [[2012]])&nbsp;— ''за вагомі особисті заслуги у державотворчій, соціально-економічній, культурно-освітній діяльності, сумлінне і бездоганне служіння Українському народові та з нагоди [[День Конституції України|Дня Конституції України]]''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/418/2012 Указ Президента України №&nbsp;418/2012 від 27 червня 2012 року «Про нагородження відзнакою Президента України&nbsp;— ювілейною медаллю „20 років незалежності України“»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Business (телеканал)]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + * [[27 червня]] [[2007]] року&nbsp;— телеканал отримав ліцензію.<ref name= "Заснування телеканлу UBC 2007"> [http://www.mediabusiness.com.ua/content/view/8271/ Діловий канал UBC добився ліцензії і готовий до запуску] </ref>, і був запущений [[1 вересня]] під назвою [[UBC]]<ref> [http://www.telekritika.ua/process/2007-06-27/9114 UBC отримав ліцензію і готовий до запуску] </ref>.
<br>

----
Назва:[[Василенко Ростислав Миколайович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народ. [[27 червня]] [[1920]]&nbsp;р. у м. Києві. Навчався у школі в [[Гуров]]і та інших селах поблизу Києва, потім закінчив студію при театрі ім. І. Франка (1936–1941). Почав театральну діяльність на Полтавщині, потім переїхав до Києва. Емігрував у роки війни (1943), перебував у таборах у Німеччині, брав участь у театральних виставах в [[Інґольштадт]]і, виступав із трупою В.Блавацького.
<br>

----
Назва:[[Горбенко Мстислав Мстиславович]] 
[[Файл: Gold_medal_icon.svg |thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Горбенко Мстислав Мстиславович''' ([[27 червня]] [[1947]], [[Леово]], [[Молдавська РСР]], [[СРСР]])&nbsp;— український [[альпініст]], [[Заслужений майстер спорту СРСР]] (1990), Заслужений тренер України, майстер спорту міжнародного класу. Багаторазовий чемпіон СРСР і України. З 1981 року&nbsp;— директор [[Одеса (альпіністський клуб) | альпклубу «Одеса»]].
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Голинський Петро]] 

-Знайдено: + '''о. Петро Голинський''' (*[[5 липня]] [[1892]], [[Підгайчики (Самбірський район)|Підгайчики]],&nbsp;—†[[27 червня]] [[1974]], [[Мюнхен]])&nbsp;— церковний і педагогічний діяч у Перемишлі, священик УГКЦ, прелат, ініціатор утворення української вітки чину Селезіян; у 1948 році виклав у духовній семінарії в Гіршберґу, з 1949 року&nbsp;— генеральний вікарій, Апостольський Візитатор у Німеччині, підхорунжий [[УГА]].
<br>

----
Назва:[[Криворізька єпархія УПЦ (МП)]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Криворізька єпархія утворена [[27 червня]] [[1996|1996 року]] рішенням [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Священого Синоду Української Православної Церкви]] виділенням з [[Дніпропетровська єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|Дніпропетровскої єпархії]]. Рішенням Священного Синоду від [[12 вересня]] [[1996 рік|1996 року]] [[єпископ|єпископом]] Криворізьким і Нікопольським визначено бути [[архімандрит|архімандриту]] [[Єфрем (Кицай)|Єфремові]] [[насельник|насельнику]] [[Києво-Печерська лавра|Свято-Успенської Києво-Печерської лаври]].
<br>

----
Назва:[[Герега Олександр Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Герега Олександр Володимирович''' (народився [[27 червня]] [[1967]] в місті [[Городок (Хмельницька область)|Городок]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]])&nbsp;— [[Верховна Рада України 7-го скликання|народний депутат України VII скликання]].
<br>

----
Назва:[[Жупанський Ярослав Іванович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + '''Жупанський Ярослав Іванович''' ([[27 червня]] [[1934]], с.[[Перерив]] [[Коломийський район|Коломийського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]&nbsp;— [[22 березня]] [[2009]], м.[[Чернівці]])&nbsp;— доктор географічних наук, почесний професор [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича]], почесний член [[Українське географічне товариство|Українського географічного товариства]]
<br>

----
Назва:[[Починок Юлія Мирославівна]] 

-Знайдено: + '''Починок Юлія Мирославівна''' ({{н}} [[27 червня]] [[1990]])&nbsp;— український літературознавець, журналіст, поетеса, літературний критик, публіцист, аспірант кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства (з 2012&nbsp;р.).Автор поетичної збірки «Назустріч сонцю» («Воля», Тернопіль, 2006 р.).Автор збірки рецензій "Яким буде завтра?<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + : Народилася 27 червня 1990 року в місті [[Тернопіль]] у родині вчителів.
<br>

----
Назва:[[Мельниченко Володимир Володимирович (політик)]] 

-Знайдено: + Одружений. Виховує двох дітей: донька&nbsp;— [[Олена]], [[27 червня]] [[1989]]р.н., син&nbsp;— [[Олексій]], [[3 серпня]] [[2004]]р.н.
<br>

----
Назва:[[Слабєєв Ігор Семенович]] 

-Знайдено: + '''Ігор Семенович Слабєєв''' ([[27 червня]] [[1923]], [[Київ]]&nbsp;— [[12 лютого]] [[1989]], [[Київ]])&nbsp;— український історик, кандидат історичних наук, дослідник соціально-економічного розвитку України XVIII&nbsp;— першої половини XIX століття, [[краєзнавець]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1923]] року в [[Київ|Києві]]. У [[1941]]–[[1945]] роках працював чорноробом в шахтах [[Сталінська область|Сталінської області]], закінчив Омське військове училище, служив в [[Червона армія|Червоній армії]]. Учасник [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]], [[інвалід]] третьої групи.
<br>

----
Назва:[[Андрій Головач]] 

-Знайдено: + '''Андрій Володимирович Головач''' (*[[27 червня]][[1969]], [[Донецьк]])&nbsp;— [[генерал-полковник]] податкової міліції, перший заступник Голови [[Державна податкова служба України|Державної податкової служби України]]&nbsp;— начальник [[Податкова міліція (Україна)|податкової міліції України]].
<br>
-Знайдено: + Народився [[27 червня]] [[1969 рік|1969 року]] в місті [[Донецьк]].
<br>

----
Назва:[[Гуналі Олександр Павлович]] 

-Знайдено: + О.&nbsp;П.&nbsp;Гуналі народився 27 червня 1900&nbsp;р. в Сімферополі у дворянській сім'ї, що дала багатьох знаменитих людей&nbsp;— революціонерку [[Перовська Софія Львівна|Софію Перовську]], графа Бориса Перовського&nbsp;— вихователя майбутнього російського царя Олександра III, графа Льва Перовського, міністра внутрішніх справ та уділів Російської імперії, а також кількох героїв Вітчизняної війни 1812&nbsp;р. і членів декабристських організацій. Мати О. Гуналі&nbsp;— слухачка фельдшерських курсів і батько&nbsp;— службовець Сімферопольського повітового земства володіли в Сімферопольському повіті маєтком «Хан-Елі» в 100 тисяч десятин, який славився у всьому Криму чудовими яблуками.
<br>

----
Назва:[[Вірмени у Криму]] 
[[Файл:Feodosia Aivazovsky grave01.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + За Постановою [[Державний комітет оборони|ГКО]] №&nbsp;5984сс від  [[2 червня]] [[1944|1944 року]], [[27 червня]] кримські вірмени, разом з низкою кримських народностей, були [[депортація|депортовані]] в [[Пермська область|Пермську область]], [[Поволжя|Поволжі]] та [[Казахстан]]<ref>[http://www.crimea.edu/crimea/etno/ethnos/greki/index.htm#m6 Этнография народов Крыма. Греки. Депортация]</ref>. 
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Павленко Віктор Вікторович]] 

-Знайдено: + '''Ві́ктор Ві́кторович Павле́нко''' ({{н}} [[27 червня]] [[1966]], с. Краскін Битва на озері району Приморського краю, [[Росія]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. [[Народний депутат України]].
<br>

----
Назва:[[Радянська анексія західноукраїнських земель]] 

-Знайдено: + Військові та організаційні приготування до зайняття цих територій було проведено заздалегідь. Ще в жовтні 1939 року, тобто одразу по закінченні польської кампанії, на базі [[Київський військовий округ|Київського Особливого військового округу ]](КОВО) та [[Харківський військовий округ|Харківського військового округу]] (ХВО) було створено новий [[Одеський військовий округ]] (ОдВО). У травні 1940 року на посаду командувача КОВО прибув генерал [[Жуков Георгій Костянтинович|Жуков]]<ref name="Grinevich"/>. 9 червня 1940 року Військові Ради КОВО і ОдВО отримали директиви Народного комісара оборони СРСР із завданням готуватися до операцій з «повернення Бессарабії»{{sfn|Мельтюхов М. І.|2000|с=218}}. Як і в польській кампанії, Червона армія отримала наказ про зосередженню на кордонах з Румунією під виглядом навчальних зборів в проміжок часу з 11 до 24 червня 1940 року, однак терміну дотримано не було й розгортання військ було завершене лише 27 червня 1940 року<ref name="Grinevich"/>.
<br>
-Знайдено: + }}</ref>. Після повернення радянської влади на місці єврейського цвинтаря, де НКВС, а пізніше й німці, проводили розстріли, збудовано Будинок Побуту. З 24 серпня до 30 вересня 1990 року учасниками історико-просвітницької організації «Меморіал», членами «Народного руху України», за підтримки добровольців на території навчального корпусу [[Дрогобицький педагогічний університет|Дрогобицького державного педагогічного інституту]] на вулиці Стрийській, 3, в якому з вересня 1939 року і до кінця червня 1941 року знаходилось Дрогобицьке обласне управління НКВС разом з слідчою тюрмою, викопано кісткові останки 486 осіб. [[14 липня]] [[1991]] року після багатотисячного мітингу на площі перед ратушею жертви комуністичної влади були перенесені на міський цвинтар на Полі Скорботи. Єромонахи [[Яким Сеньківський]] та [[Северіян Бараник]] за мученицьку смерть [[Беатифікація|беатифіковані]] [[27 червня]] [[2001]] року в місті [[Львів|Львові]] під час [[Літургія|Святої Літургії]] у [[Візантійський обряд|візантійському обряді]] за участі [[Папа Римський|Папи Римського]] [[Іван Павло ІІ|Івана Павла ІІ]], в якій взяло участь більше восьми тисяч дрогобичан<ref name="Нариси"/><ref>{{cite web
<br>

<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Мігалатюк Ігор Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Мігалатю́к І́гор Володи́мирович''' ({{н}} [[27 червня]] [[1976]], [[Чернівці]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[футболіст]], [[півзахисник]] команди міста [[Чернівці|чернівецької]] [[Буковина (футбольний клуб)|Буковини]].
<br>

----
Назва:[[Об'єднаний турнір 2013]] 
[[Файл:FC Dynamo Kyiv logo.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | dates = [[27 червня]] — [[7 липня]]
<br>
Підзаголовок:== Матчі ==<br>
Знайдено: + | дата         = [[27 червня]] [[2013]]
<br>
Підзаголовок:== Матчі ==<br>
Знайдено: + | дата         = [[27 червня]] [[2013]]
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Цвєтков Гліб Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Цвєтков Гліб Миколайович''' (* 27 червня 1922, Тирасполь&nbsp;— † 2 грудня 1996, Київ)&nbsp;— дослідник історії міжнародних відносин та зовнішньої політики СРСР та США, 1972&nbsp;— доктор наук, нагороджений Срібною медаллю ЮНЕСКО. Кавалер орденів Трудового Червоного Прапора, 1944&nbsp;— Червоної Зірки, «Знак пошани», 18 медалями СРСР та медалями Болгарії, Гани і Монголії, лауреат премії АН УРСР ім. Д.&nbsp;З.&nbsp;Мануїльського, 1982&nbsp;— заслужений діяч науки УРСР.
<br>

----
Назва:[[Павлова Марія Василівна]] 

-Знайдено: + '''Павлова Марія Василівна''' (* 27 червня 1854, Козелець [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]]&nbsp;— † 23 грудня 1938, Москва)&nbsp;— український палеонтолог та палеозоолог, 1916&nbsp;— доктор зоології, почесний член АН СРСР, 1921&nbsp;— академік ВУАН.
<br>

----
Назва:[[Онуфрієнко Анатолій Васильович]] 

-Знайдено: + '''Онуфрієнко Анатолій Васильович''' (* 27 червня 1935&nbsp;— † 1997)&nbsp;— український баяніст та педагог, 1984&nbsp;— заслужений діяч мистецтв України.
<br>

----
Назва:[[Печера № 1]] 

-Знайдено: + '''Печера №&nbsp;1'''&nbsp;— геологічна [[пам'ятка природи]] місцевого значення. Розташовується в [[ Старобешівський район |Старобешівському районі Донецької області]] біля села [[Стила]]. Статус пам'ятки природи присвоєно рішенням [[ Донецький обласний виконком |Донецького обласного виконкому]] №&nbsp;276 [[27 червня]] [[1984]] року. Площа&nbsp;— 0,5 га. Являє собою [[ Печера |печеру]] быля підніжжя Довгої скелі, яка заповнена водою.
<br>

----
Назва:[[Соснові насадження (заказник)]] 

-Знайдено: + Статус заказника присвоєно рішенням Донецької обласної виконкому №&nbsp;276 від [[27 червня]] [[1984]] року. Заказник займає площу&nbsp;— 686 гектар.
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Динамо» (Київ) 2013—2014]] 
[[Файл:Football pictogram.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[27 червня]] по [[7 липня]] 2013 року «Динамо» брало<ref>[http://www.fcdynamo.kiev.ua/ua/news/news/dinamo_primet_uchastie_v_obedinennom_turnire_topklubov_ukrainy_i_rossii/ «Динамо» візьме участь у «Об'єднаному турнірі»]</ref> участь у новому передсезонному змаганні, що має назву «[[Об'єднаний турнір 2013|Об'єднаний турнір]]», учасниками якого були команди «Динамо» (Київ) і «[[Шахтар (Донецьк)|Шахтар]]» (Донецьк) та два російських клуби — «[[Спартак (Москва)|Спартак]]» (Москва) і «[[Зеніт (Санкт-Петербург)|Зеніт]]» (Санкт-Петербург) та стало першим історичним переможцем турніру.
<br>
-Знайдено: + | дата         = [[27 червня]] [[2013]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Управління Хотинським повітом (Бессарабська губернія)]] 
[[Файл:Hotyn r.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Протягом 1874-1889 р.р. у повіті діяв орган - '''Хотинське повітове у селянських справах присутствіє Бессарабської губернії''' (рос. ''Хотинское уездное по крестьянским делам присутствие Бессарабской губернии''). Був створений відповідно до указу Сенату від [[27 червня]] [[1874]] р. Складалося з голови – повітового предводителя дворянства і членів: обов’язкового члена, призначеного міністром внутрішніх справ, повітового справника, голови повітової земської управи, одного з почесних мирових суддів. Наглядало за діяльністю волосних та сільських управ. Апеляційною інстанцією було губернське в селянських справах присутствіє.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Роєнко Петро Романович]] 

-Знайдено: + Народ. [[27 червня]] [[1926]]&nbsp;р. на Уманщині в заможній родині. Втратив рідних у
<br>

----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/19 березня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/8 травня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/17 червня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 червня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/28 червня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/7 липня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 серпня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 жовтня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]