Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 серпня

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/18 травня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/7 липня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 серпня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 серпня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/27 серпня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 вересня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 жовтня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 грудня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Казахстан]] 
[[Файл:Kazakhstan-mapa-Ukr.PNG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + До [[1925]] Казахстан носив назву «[[Киргизький край]]» (декрет СНК РСФСР від [[10 липня]] [[1919]]). [[26 серпня]] [[1920]] ВЦИК и СНК РСФСР прийняли декрет за підписами В. Леніна та М. Калініна «Про утворення Автономної Киргизької Радянської Соціалістичної Республіки» у складі РСФСР зі столицею у м. Оренбург. Після 5-го Всеказахського з'їзду Рад Казахстан став називатися Казакською АРСР з адміністративним центром у м. Кзил-Орда, а з 1928&nbsp;— у м. Алма-Ата. Після грудня 1936 отримала статус союзної республіки СРСР.
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Київський метрополітен]] 
[[Файл:Метро Дарниця.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1993]] рік ознаменувався для Київського метрополітену масовим перейменуванням. Процес повернення географічним об'єктам історичних назв для метрополітену розпочався [[19 жовтня]] [[1990]] року перейменуванням станції ''«Червона площа»'' в ''«Контрактова площа»'', а станції ''«Проспект Корнійчука»'' в ''«Оболонь»''<ref>Решение исполнительного комитета Киевского городского совета народных депутатов от 19 октября 1990 года №&nbsp;905 [http://81412.livejournal.com/5879.html «О возвращении исторических названий, наименовании и переименовании улиц, станций метро и нового мостового перехода в г. Киеве»] // Бюллетень исполкома Киевского городского совета народных депутатов.&nbsp;— 1990.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— С. 10—11. {{ref-uk}}</ref> і продовжився [[26 серпня]] [[1991|1991 року]] перейменуванням станції ''«Площа Жовтневої революції»'' в ''«Майдан Незалежності»''<ref>Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 26 серпня 1991 року №&nbsp;524 «Про перейменування площі Жовтневої революції і станції метро „Площа Жовтневої революції“» // «Хрещатик».&nbsp;— №&nbsp;50.&nbsp;— 1991.&nbsp;— 30 серпня.&nbsp;— С. 2.</ref>. [[2 лютого]] [[1993|1993 року]] він набув значного розмаху, коли одночасно було перейменовано 8 станцій метро {{рвкмр2|524}}. Після цього єдиним перейменуванням метрополітену була зміна назви станції ''«Республіканський стадіон»'' на ''«Олімпійська»'' [[11 липня]] [[2011]] року<ref>Рішення Київської міської ради №&nbsp;191/5578 від 25 травня 2011 року [http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3905/doc/1307039861.html «Про перейменування станції Київського метрополітену»] // «Хрещатик».&nbsp;— №&nbsp;80 (3905).&nbsp;— 2011.&nbsp;— 3 червня.</ref><ref>[http://www.metro.kiev.ua/?<br>

<br>Зобр:43шт.
----
Назва:[[Кипріан (митрополит Київський)]] 
[[Файл:Kyprian.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Під час навали на Москву [[Тохтамиш]]а ([[26 серпня]] [[1382]] року) Митрополит і велика княгиня, які щойно повернулися з [[Новгород]]а, ледве встигли вибратися з міста, будучи при цьому пограбовані городянами. Кипріан відправився до [[Твер]]і, звідки з'їздив у [[Новгород]]. На початку жовтня князь [[Дмитро Донський|Дмитро Іванович]] викликав його з Твері до Москви і тієї ж осени вигнав, через підозри у союзі з [[Ольґерд]]ом. Засланого після повернення [[Пимен]]а перевів з Чухломи, місця його заслання, спочатку у [[Твер]], а потім на місце Кипріана до Москви.
<br>
-Знайдено: + [[26 серпня]] [[1395]] року, під час наближення до Москви [[Тимур]]а (Темір-Аксака), з ініціативи Кипріана з [[Володимир]]а до [[Москва|Москви]] була перенесена ікона Богоматері Володимирської (Вишгородська ікона Богоматері), а потім, після відходу Тимура, на місці її зустрічі засновані церква і монастир Стрітення.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Авдієнко Михайло Оверкович]] 

-Знайдено: + У [[1930-ті|1930-х]] роках&nbsp; був [[репресії|репресований]]. Відбував покарання в [[Біломорсько-Балтійський табір|Біломорсько-Балтійському таборі]]. Рішенням трійки [[НКВС]] [[Карельська АРСР|Карельської АРСР]] від [[26 серпня]] [[1937]]&nbsp;року розстріляний [[8 вересня]] 1937&nbsp;року в урочищі [[Сандармох]] ([[Медвежогорський район]], [[Карелія]]).
<br>

----
Назва:[[Мельник Андрій Атанасович]] 
[[Файл:Organization_of_Ukrainian_Nationalists-M.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після загибелі Євгена Коновальця [[23 травня]] [[1938]] став головою Проводу Українських Націоналістів. [[26 серпня]] [[1939]] року в Римі відбувся [[Великий Збір ОУН|ІІ Великий збір Українських націоналістів]], що ухвалив політичну програму Організації українських націоналістів, проголошено український націоналізм ідеологією ОУН, встановлено потребу розбудови устрою Української держави на засадах націократії&nbsp;— «влади нації в державі, що спирається на зорганізовані й солідарні співпраці всіх соціально-корисних верств, об'єднаних&nbsp;— відповідно до їх суспільних функцій&nbsp;— в представницьких органах державного кермування», головою ОУН надалі обрано А.Мельника.
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Тернопіль]] 
[[Файл:Solomiya Krushelnytska.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Спорт ==<br>
Знайдено: + [[27 серпня|27]] та [[28 серпня]] [[2011]] року в Тернополі відбувся Чемпіонат Європи з водно-моторного спорту, а [[25 серпня|25]] та [[26 серпня]] [[2012]]-го — Чемпіонат світу у класах JT-250 та F-500. Крім того, днем раніше — [[24 серпня]] — відбувся перший в історії Чемпіонат України з аквабайку.
<br>

<br>Зобр:32шт.
----
Назва:[[Коновал Пилип]] 
[[Файл:Konowal medal set.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після попереднього очищення очей та контузії Коновал був евакуйований до Англії [[26 серпня]]. Він був доправлений до лікарні Бофорт (''Beaufort Hospital''), що в [[Брістоль|Брістолі]], а згодом до медичного центру Бовуд (''Beauwood Medical Facility''), що поблизу [[Лондон]]а. В цьому медичному центрі йому виліковували рану на голові, й головним лікарем котрий «поставив його на ноги» був доктор СК Уоллес (Dr. CK Wallace)&nbsp;— провідний нейро-хірург, він же й визначав на скільки значна то була травма для організму Коновала. Коли він потрохи оправився від ран тоді й був приставлений до нагороди «Хрест Вікторії» ''Victoria Cross'', яку вручав сам король [[Георг V]] [[15 жовтня]] [[1917]] року. Коли той прищепив Пилипу нагороду на лацкан сказав: "«Your exploit is one of the most daring and heroic in the history of my army. For this, accept my thanks.» (''Ваш подвиг є одним з найсмілівішим та героїчнішим в нашій армії. В честь цього прийміть мою подяку''.)
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Шопінський Василь]] 

-Знайдено: + '''Васи́ль Шопі́нський''' (справжні ім'я, по батькові та прізвище&nbsp;— Василь Мартинович Жоночин; {{н}} [[22 липня]] [[1887]], село [[Терешівці]], нині [[Хмельницький район|Хмельницького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]&nbsp;— {{†}} [[26 серпня]] [[1967]], [[Нью-Йорк]], [[США]])&nbsp;— український [[письменник]] ([[поет]], [[прозаїк]], [[драматург]], [[перекладач]]) і [[громадський діяч]] у [[США]] прокомуністичного спрямування. Окремі твори підписував [[псевдонім]]ами «Шило», «Тремп».
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[26 серпня]] [[1967]] року в [[Нью-Йорк|Нью-Йорку]], проживши 80 років.
<br>

----
Назва:[[Український національний фронт]] 

-Знайдено: + [[1 серпня]] [[1967]] р. Львівський обласний суд встановив кару - 6 років TCP та 5 років заслання - [[Губка Іван Миколайович|Іванові Губці]], [[26 серпня]] засудив на такий самий термін Мирослава Меленя, а згодом і Григорія Прокоповича. 
<br>

----
Назва:[[Смолич Юрій Корнійович]] 
[[Файл:МД Смолич.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ю́рій Корні́йович Смо́лич''' ({{ДН|8|7|1900|25|6}}, [[Умань]]&nbsp;— †[[26 серпня]] [[1976]], [[Київ]])&nbsp;— український письменник, журналіст, театральний критик. Діяч [[УНР]]. Редактор журналів «Сільський театр» (1926–1929), «[[УЖ]]» (1928–1929), «Червоний шлях» (1935), «Літературний журнал» (1936–1937), «Україна» (1943–1950).
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Тиктор Іван Микитович]] 
[[Файл:USS kokarda.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іва́н Мики́тович Ти́ктор''' (* [[6 липня]] [[1896]], с. [[Красне (Буський район)|Красне]], нині смт. Красне Буського району Львівської області,&nbsp;— † [[26 серпня]] [[1982]], м. [[Оттава]], [[Канада]])&nbsp;— громадський і політичний діяч, хорунжий [[УГА]], відомий [[Україна|український]] [[видавець]] і [[редактор]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Річинський Арсен Васильович]] 
[[Файл:Меморіальна таблиця Арсенові Річинському. Кременець.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 серпня]] [[2009]] року під час засідання Архієрейського Собору [[УАПЦ]] прийнято рішення зарахувати сповідника віри Арсена Річинського до місцевошанованих святих<ref>[http://www.uaoc.info/ua/news/news_/?</ref><br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Борзна]] 
[[Файл:Борзнянці — Герої Радянського Союзу.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 серпня]] [[1943]] року розпочалася [[Чернігівсько-Прип'ятська наступальна операція]] радянських військ [[Центральний фронт (Друга світова війна)|Центрального фронту]] генерал-полковника [[Рокоссовський Костянтин Костянтинович|Рокоссовського]], метою якої було завдати головного удару силами [[2-а танкова армія (СРСР)|2-ї танкової]], [[65-а армія (СРСР)|65-ї]] і частиною сил [[48-а армія (СРСР)|48-ї]] і 60-ї армій на [[Новгород-Сіверський|Новгород-сіверському]] напрямку, допоміжний удар&nbsp;— силами 60-ї армії на [[Конотоп]]ському напрямку, розгромити війська противника і вийти на середню течію [[Дніпро|Дніпра]]. На початку вересня війська [[60-а армія (СРСР)|60-ї армії]] генерал-лейтенанта [[Черняховський Іван Данилович|Черняховського]], з ходу форсувавши [[Сейм (річка)|Сейм]] розпочали наступ вздовж залізниці [[Конотоп]]&nbsp;— [[Бахмач]]&nbsp;— [[Ніжин]] і лівого берега [[Десна|Десни]]. На Борзнянському напрямку наступ вівся з плацдарму в районі [[Нові Млини (Борзнянський район)|Нових Млинів]] силами 322-ї стрілецької дивізії 17-го гвардійського стрілецького корпусу (командир&nbsp;— полковник Лащенко Петро Миколаєвич). В ході стрімкого наступу до кінця дня [[7 вересня]] [[1943]] року Борзна була звільнена від німецьких загарбників. Однак наступної доби німці перейшли в [[контрнаступ]] з боку Ільїнців і Мавошино. Запеклі бої на західних околицях Борзни тривали до [[12 вересня]]<ref>За вміле командування дивізією і особистий героїзм при форсуванні рік Сейм, Десна, Дніпро, Прип'ять Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16.10.1943 року Лащенку П. М. було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.</ref><ref>{{книга
<br>
-Знайдено: + За адміністративно-територіальним поділом СРСР до 1966 року Борзна вважалася [[Селище міського типу|селищем]]. У 1966 році вона отримала статус [[Місто|міста]]. [[26 серпня]] [[1966]] року Борзна віднесена до категорії міст районного підпорядкування<ref name="C"/>.
<br>

<br>Зобр:26шт.
----
Назва:[[Кременчук]] 
[[Файл:Пам'ятна дошка В. С. Висоцькому (Кременчук).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * Семенівська&nbsp;— з [[26 серпня]] на 8 днів
<br>

<br>Зобр:105шт.
----
Назва:[[Володимир (Сабодан)]] 

-Знайдено: + | прийняття чернецтва = [[26 серпня]] [[1962]]
<br>
-Знайдено: + [[14 червня]] [[1962]] року митрополит Херсонський і Одеський [[Борис (Вік)]] висвятив Віктора Сабодана у сан диякона, [[15 червня]]&nbsp;— в сан ієрея, [[26 серпня]] отець Віктор був пострижений у чернецтво з нареченням імені на честь святого рівноапостольного князя [[Володимир Великий|Володимира]].
<br>

----
Назва:[[Вільгельм Габсбург]] 
[[Файл:Bw5 4.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Привід для арешту з'явився, коли агент французької розвідки капітан Пеліс'є мав зустріч у Відні з Вільгельмом Габсбургом. Ймовірно, французи сподівалися налагодити через нього стосунки з українським рухом опору в самій Україні і зокрема з представником ОУН в еміграції Романом Новосадом. [[26 серпня]] [[1947]] Вільгельма Габсбурга разом з Новосадом було заарештовано радянською секретною службою [[СМЕРШ]] і перепроваджено до [[Карлові Вари|Карлс-Баденської]] тюрми, де велося попереднє слідство. Йому інкримінували шпигунську діяльність із західними державами, союзниками [[СРСР]] по антигітлерівській коаліції, та звинувачували в зв'язках з [[ОУН]].
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Список Героїв України]] 

-Знайдено: + | [[26 серпня]] 2010
<br>
-Знайдено: + | [[26 серпня]] 2010
<br>
-Знайдено: + | [[26 серпня]] 2010
<br>

----
Назва:[[Ружинський Богдан Михайлович]] 
[[Файл:Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[Стефан Баторій]] грамотою від [[26 серпня]] [[1575]] надав  запорізьким [[козак]]ам з [[гетьман]]ом [[Богдан Ружинський|Богданом Ружинським]] та отаманом Павлюком, за заслуги у боях проти бусурманів, за те що спинили їх напад на Україну та Польщу і перші відбивали татарські орди, окрім міста яке їм завжди належало [[Чигирин]]а, [[Трахтемирів]] з монастирем і привозом і всі землі від Трахтемирова до [[Чигирин]]а, зі всіма містечками, селами та хуторами на тому березі, які там знаходяться. А також підтвердив універсал на їхні землі,якими вони володіли раніше : на старе запоріжське місто [[Самарь|Самар]] з привозом, яке ще за старих часів їм належало і  всі землі вверх по [[Дніпро|Дніпру]] до ріки [[Оріль|Орлик]]  і  вниз від [[Самарь|Самар]]  аж до ногайських  та [[крим]]ських степів. Від низу Дніпра де впадає [[Південний Буг|Буг]] і до [[Очаків|Очакова]] і  від Очакова вверх по  [[Південний Буг|Бугу]] до ріки [[Синюха|Синюхи]]. І по іншу сторону [[Дніпро|Дніпра]]: від самарських земель до самої ріки [[Дон]], де ще Предслав Лянцкоронський зі своїми козаками зимівники мав. Щоб ці всі землі, які завжди належали козакам і далі їм назавжди належали. 
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Кучеревський Євген Мефодійович]] 

-Знайдено: + '''Євге́н Мефо́дійович Кучере́вський''' (*[[6 серпня]] [[1941]], [[Херсон]]&nbsp;— †[[26 серпня]] [[2006]], [[Дніпропетровськ]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[футбол]]ьний тренер.
<br>
Підзаголовок:== Смерть ==<br>
Знайдено: + [[26 серпня]] [[2006]] року Є. М. Кучеревський загинув в [[Дорожньо-транспортна пригода|ДТП]], зіткнувшись на своєму автомобілі з [[КамАЗ]]ом. Як пізніше встановила паталогоанатомічна експертиза, з Є.М.Кучеревським стався інфаркт, внаслідок чого він втратив свідомість і не натиснув на гальма, виїхавши на червоне світло на перехрестя. Автомобіль Є.М.Кучеревського зіткнувся з КамАЗом і кабіна останнього впала на автомобіль тренера. Є.М.Кучеревський був негайно доставлений до обласної клінічної лікарні ім. Мечнікова, але через 40 хвилин помер, не приходячи до тями.
<br>
-Знайдено: + [[26 серпня]] 2007 року на могилі Є. М. Кучеревського було відкрито повнофігурний пам'ятник. 6 серпня 2008 року Дніпропетровська міська рада присвоїла ім'я видатного тренера новоствореному бульвару між стадіоном "Дніпро-Арена" та проспектом Пушкіна, що отримав назву бульвар Кучеревського. 
<br>

----
Назва:[[Агуф Марк Михайлович]] 

-Знайдено: + '''Ма́рк Миха́йлович Агу́ф''' ([[18 жовтня]] [[1919]], [[Харків]] — †[[26 серпня]] [[1986]]) — український архітектор. Член Спілки архітекторів України (нині [[Національна спілка архітекторів України]]) від 1950. Кандидат архітектури.
<br>

----
Назва:[[Тернопільський став]] 
[[Файл:UA-TE European Championship Buran 35 27-08-11.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[27 серпня|27]] та [[28 серпня]] [[2011]] року на Тернопільському ставі відбувся Чемпіонат Європи з водно-моторного спорту. У змаганнях брали участь 63 спортсмени з 8 країн Європи. [[25 серпня|25]] та [[26 серпня]] [[2012]] року проходив Чемпіонат світу у класах JT-250 та F-500. Участь узяли 64 спортсмени з 13 країн світу. Днем раніше — [[24 серпня]] — вперше в історії відбувся Чемпіонат України з аквабайку.
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Поморяни]] 
[[Файл:Церква в Помарянах.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З нагоди деканального свята Великого Ювілею у Поморянах [[26 серпня|26]]-[[27 серпня]] [[2000]] року видали буклет, в якому описано зцілення людей, які зверталися до ікони Богородиці з Горішньої церкви.
<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Пономарьов Олександр Валерійович]] 

-Знайдено: + [[26 серпня]] [[2006]]&nbsp;р. Олександр Пономарьов одружився зі студенткою п'ятого курсу Київського національного університету імені Шевченка Вікторією Мартинюк. А вже [[15 лютого]] [[2007]]&nbsp;р. о 06.18 Олександр Пономарьов вдруге стає батьком: в одному з приватних пологових будинків столиці дружина Вікторія народила хлопчика Олександра вагою 2,920&nbsp;кг та зростом у 51&nbsp;см. (Олександр Пономарьов був присутнім під час пологів). Від першого шлюбу з Оленою Мозговою (дочкою [[Мозговий Микола Петрович|Миколи Мозгового]]) Олександр Пономарьов має доньку Женю.
<br>

----
Назва:[[Ададуров Іван Євграфович]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Євгра́фович Ададу́ров''' ([[19 грудня]] [[1879]], м. Сновськ, нині [[Щорс (місто)|Щорс]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]] — [[26 серпня]] [[1938]], [[Харків]]) — український хімік. Доктор технічних наук (1937). Професор (1937).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + 1938 року професора Ададурова затвердили завідувачем кафедри технології неорганічних виробництв Ленінградського хіміко-технологічного інституту, але він невдовзі (26 серпня 1938 року) помер.
<br>

----
Назва:[[Мірошниченко Євгенія Семенівна]] 
[[Файл:Зірка Євгенії Мірошніченко.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Відзнаки ==<br>
Знайдено: + * [[26 серпня]] [[2006]] року указом Президента України [[Віктор Ющенко|В. Ющенка]] нагороджена званням [[Герой України|Героя України]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Бурштин (місто)]] 
[[Файл:Футбольний м'яч біля спорткомплексу в Бурштині.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Починаючи від [[1939]] року місто&nbsp;— у складі [[УРСР]]. У роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] ([[1941]]—[[1945|45]]) Бурштин [[Окупація|окупований]] гітлерівцями у період від [[4 серпня]] [[1941]] року до [[26 серпня]] [[1944]] року. Під час війни і після в околицях Бурштина діяли загони [[УПА]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дністровський каньйон]] 
[[Файл:Dnister canyon Tern-3.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Дністровський каньйон, згідно з рішенням всеукраїнського Інтернет-опитування, оголошеним [[26 серпня]] [[2008]] року, визнаний одним із 7 природних чудес України.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Ґудзяк Борис]] 

-Знайдено: + [[26 серпня]] [[2012]]&nbsp;&nbsp;— у Архикатедральному Соборі святого Юра у Львові відбулась архиєрейська хіротонія отця Бориса Ґудзяка, яку очолив Блаженніший Патріарх Святослав (Шевчук).
<br>

----
Назва:[[Цигани (село)]] 

Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Сенів Юрко]] ([[1923]] — [[26 серпня]] [[1946]]) — загинув військовик [[УПА]], Лицар [[Хрест Бойової Заслуги|Срібного Хреста Бойової Заслуги ІІ класу]] , [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзового Хреста Бойової Заслуги]] (посмертно).
<br>

----
Назва:[[Блок партії пенсіонерів України]] 

-Знайдено: + '''Бло́к па́ртії пенсіоне́рів Украї́ни'''&nbsp;— блок партій пенсіонерів (складається з [[Партія Захисту Пенсіонерів України|Партії захисту пенсіонерів України]] та [[Партія Пенсіонерів України|Партії пенсіонерів України]]), зареєстрований [[26 серпня]] [[2007]] р. для участі в [[Парламентські вибори в Україні 2007|позачергових парламентських виборах]]; політичне об'єднання громадян України: пенсіонерів, ветеранів війни і праці, інвалідів.<ref>[http://www.politik.org.ua/elect/electcontent.php3?</ref><br>

----
Назва:[[Раків]] 

Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Сенів Юрко]] (псевдо: '''«Костенко»''') ([[16 травня]] [[1923]] — † [[26 серпня]] [[1946]]) — діяч [[ОУН]] та [[УПА]], Лицар [[Хрест Бойової Заслуги|Срібного Хреста Бойової Заслуги ІІ класу]] , [[Хрест Бойової Заслуги|Бронзового Хреста Бойової Заслуги]] (посмертно).
<br>

----
Назва:[[Одеський вісник]] 

-Знайдено: + У [[1884]] році новий редактор [[Ломницький Станіслав Юліанович]] робить спробу пожвавити справу. До роботи залучаються молоді журналісти. В [[1886]] році повідомляється, що на «Одеський вісник» зменшується ціна, що газета буде виходити й по понеділках, що спеціальні редакції починають працювати в [[Кишинів|Кишиневі]], [[Херсон]]і, [[Кіровоград|Єлизаветграді]], [[Дніпропетровськ|Катеринославі]]. Своє завдання редакція вбачає в тому, щоб «утримати за "Одеським вісником" репутацію всебічного виразника потреб та потреб півдня Росії». Однак, почавши зі скачка вгору, [[Ломницький Станіслав Юліанович|Ломницький]] не втримав висоти. Втім, це не вдалося і його наступникові, [[Кірхнер Володимир Вікентійович|Володимиру Вікентійовичу Кірхнеру]], який редагував газету з [[1889]] року. Зростала конкуренція. Не допоміг [[Кірхнер Володимир Вікентійович|Кірхнеру]] і кредит від [[Маразлі Григорій Григорович|Маразлі]] в розмірі 30 000 рублів. «[[Одеські новини (газета)|Одеські новини]]» і «[[Новороссійський телеграф (газета)|Новороссійський телеграф]]» набували все більшої популярності у передплатників. Нові редактори «Одеського вісника» - Максиміліан Арнольд і Олександр Попандопуло - не змогли виправити справу. [[26 серпня]] [[1893]] року видання «Одеського вісника» припинилася. Минуло майже сто років, і газета з такою назвою відродилася в [[Одеса|Одесі]].
<br>

----
Назва:[[Одеса (футбольний клуб)]] 
[[Файл:FK Odesa.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + ** [[Княжа (Щасливе)|«Княжа»]], [[26 серпня]] [[2006]] року, [[Овідіополь]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Миклашевський Михайло Павлович]] 

-Знайдено: + '''Миха́йло Па́влович Миклаше́вський''' ({{н}}[[1756]]&nbsp;— †[[26 серпня]] [[1847]])&nbsp;— український і російський військовий та [[державний діяч]].
<br>

----
Назва:[[Миклашевські]] 

-Знайдено: + * '''[[Михайло Павлович Миклашевський]]''' (*[[1756]] — ↑[[26 серпня]] [[1847]]) — український і російський військовий та [[державний діяч]]; 
<br>

----
Назва:[[Скибінецький Олександр Матвійович]] 

-Знайдено: + '''Олекса́ндр Матві́йович Скибіне́цький''' ({{н}} [[26 серпня]] [[1947]], місто [[Часів Яр]], [[Артемівський район]], [[Донецька область]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. Колишній [[народний депутат України]]. Президент Благодійної організації «Фонд підтримки національної безпеки України». [[Генерал-лейтенант]] (з серпня [[1996]]).
<br>
-Знайдено: + * Відзнака «[[Іменна вогнепальна зброя]]» ([[26 серпня]] [[1997]])&nbsp;— ''за вагомий особистий внесок у забезпечення державної безпеки України''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/915/97 Указ Президента України №&nbsp;915/97 від 26 серпня 1997 року «Про нагородження відзнакою Президента України „Іменна вогнепальна зброя“»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Франко-російська війна 1812]] 
[[Файл:Napoleons_retreat_from_moscow.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[Бородінська битва]]&nbsp;— найбільша битва війни відбулася 7 вересня ([[26 серпня]]) 1812 біля села Бородіно (125&nbsp;км на захід від [[Москва|Москви]]).
<br>
-Знайдено: + 26 серпня (7 вересня) біля села [[Бородіно]] (за 125&nbsp;км на захід від Москви) відбулося найбільша битва Вітчизняної війни 1812 року між російською і французькою арміями.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Федір (Бубнюк)]] 

-Знайдено: + [[26 серпня]] 2003 року прийняв чернечий постриг з ім'ям Федора від намісника Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря [[Рудюк Вадим Миколайович|архиєпископа Переяслав-Хмельницького Димитрія (Рудюка)]] і був зачислений до числа братії цього монастиря. 
<br>

----
Назва:[[Синяков Віктор Михайлович]] 

-Знайдено: + '''Синяков Віктор Михайлович''' ([[26 серпня]] [[1956]], м.[[Запоріжжя]])&nbsp;— сталевар мартенівського цеху акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат «[[Запоріжсталь]]». [[Герой України]], [[Заслужений металург України]].
<br>

----
Назва:[[Мурзенко Володимир Григорович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] II&nbsp;ст. ([[26 серпня]] [[2004]])&nbsp;— ''за високий професіоналізм, значний особистий внесок у формування та реалізацію пріоритетних напрямів інноваційної діяльності у вугільній промисловості''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1002/2004 Указ Президента України №&nbsp;1002/2004 від 26 серпня 2004 року «Про відзначення державними нагородами України працівників вугільної промисловості з нагоди професійного свята Дня шахтаря»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Нова Вижва]] 

-Знайдено: + [[26 серпня]] 1508 року Король [[Сигізмунд I Старий]] видав Смоленську грамоту Івану (Янушу) і Василію Михайловичам [[Сангушки|Сангушкам]], відповідно до якої він «…дає їм дозвіл „заснувати містечко Вижву на [[Смідин]]ській землі, розташованій у Володимирському окрузі при річці Вижві“: цією землею ще при королі Казимирі володів дядько цих князів Іван та їх батько Михайло Сангушки…». Після цього почалася боротьба смідинців проти Сангушків за ці землі. В 1538 році вони жаліються королю, що князь Василій Михайлович Сангушко Ковельський «… на нашому миті, де був міст, замок свій, і містечко для себе збудував і не мало землі нашої забрав…»
<br>

----
Назва:[[Горинь Михайло Миколайович]] 
[[Файл:500 років Українському козацтву. 1990. 13.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Того ж часу почались перші його контакти з [[Шістдесятники|шістдесятниками]]. У [[1963]]&nbsp;р. виступив як один із фундаторів Львівського клубу творчої молоді «Пролісок». Відтоді стосунки між Михайлом Горинем і владою погіршувались, і [[26 серпня]] [[1965]]&nbsp;р. його заарештували за «антирадянську агітацію і пропаганду». [[18 квітня]] [[1966]]&nbsp;р. на закритому засіданні Львівський обласний суд засудив Михайла Гориня на 6 років таборів суворого режиму. Разом із ним судили його брата [[Горинь Богдан|Богдана]], [[Гель Іван|Івана Геля]] та [[Зваричевська Мирослава|Мирославу Зваричевську]]. Також Михайло та його брат Богдан виступили свідками проти [[Михайло Масютко|Михайла Масютка]], якого звинувачували в антирадянській діяльності та пропаганді.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Вирок відбував у [[Мордовія|мордовських]] таборах, але за поширення самвидаву серед в'язнів у липні [[1967]]&nbsp;р. Зубово-Полянський районний суд присудив йому 3 роки ув'язнення у [[Владимир]]ській тюрмі. [[26 серпня]] [[1971]]&nbsp;р. вийшов на свободу й оселився у Львові. Незабаром переїхав до [[Рівненська область|Рівненської області]], де влаштувався машиністом на будівництві хімкомбінату. З [[1972]]-го до [[1977]]&nbsp;р. працював кочегаром у котельнях Львова, а потім&nbsp;— психологом економічної лабораторії Львівського [[виробниче об'єднання|ВО]] «Кінескоп». Увесь цей час він залишався політично активним, брав участь в роботі [[УГГ|Української Гельсінкської групи]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Великі Кринки]] 

-Знайдено: + Весною [[1924]] році у Великих Кринках було насаджено громадський сад із 1200 дерев під назвою Ленінський. 1926 у В-Кринках&nbsp;— 459 дворів, 2394 жителі. [[26 серпня]] [[1928]] створено [[Великокринківський район]] із частин [[Глобинський район|Глобинського]], [[Манжелійський район|Манжеліївського]] і [[Семенівський район (Полтавська область)|Семенівського]] районів. У тому ж році тут організовано машинно-тракторне товариство «Незаможник» та птахівничо-кооперативне товариство «Своя праця», у 1928&nbsp;— садово-виноградно-пасічне кооперативне товариство. На початку [[1930]] у Великих Кринках організовуються ТСОЗи «Згода», "Дружна сім"я", їм. Г.&nbsp;І.&nbsp;Петровського, «Пролетар», на базі яких створилися колгоспи. [[2 вересня]] [[1930]] [[Великокринківський район]] ліквідовано, а його територію віднесено до [[Глобинський район|Глобинського району]]. [[22 січня]] [[1935]] знову створено [[Великокринківський район]] (тоді в складі [[Харківська область|Харківської області]]. З [[22 вересня]] [[1937]]&nbsp;— у новоутвореній [[Полтавська область|Полтавській області]])<ref name="кул" />.
<br>

----
Назва:[[Оксана]] 

-Знайдено: + Іменини: [[31 січня]], [[6 лютого]], [[26 серпня]], [[15 вересня]].
<br>

----
Назва:[[Чепурко Богдан Петрович]] 

-Знайдено: + '''Богдан Петрович Чепурко''' (* [[15 березня]]/[[26 серпня]]<ref>''Б.Мельничук, А.Сеник.'' Чепурко Богдан Петрович / {{ТЕС|3}} с.587</ref> [[1949]] року, село [[Осівці (Бучацький район)|Осівці]] [[Бучацький район|Бучацького району]]) — український поет.
<br>

----
Назва:[[Бобух Артем Олександрович]] 
[[Файл:Artem Bobukh.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + В кінці серпня [[2010]] року перейшов в [[харків]]ський [[Металіст (Харків)|«Металіст»]], проте цілий сезон грав за молодіжну команду, жодного разу не потрапивши в заявку основної команди, тому по завершенні сезону перейшов в [[Оболонь (футбольний клуб)|«Оболонь»]]<ref>[http://football.ua/ukraine/news/138859.html Оболонь представила новичков]</ref>, куди його запросив [[Сергій Ковалець]], але й тут здебільшого грав за молодіжну команду і лише іноді залучався до матчів основної команди. [[26 серпня]] [[2011]] року Бобух дебютував у Прем'єр-лізі у виїзній грі проти луцької [[Волинь (футбольний клуб)|«Волині»]]<ref>[http://football.ua/ukraine/news/166208.html Дебютанты УПЛ]</ref>. Гра завершилась з рахунком 1-1, а Бобух провів на полі усі 90 хвилин. 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бабчук Мирослав Михайлович]] 

-Знайдено: + '''Миросла́в Миха́йлович Бабчу́к''' (*[[26 серпня]] [[1962]], [[смт]] [[Делятин]] [[Надвірнянський район|Надвірнянського району]] [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]])&nbsp;— український музикант.
<br>

----
Назва:[[Сім природних чудес України]] 

-Знайдено: + '''Сім природних чудес України'''&nbsp;— акція з виборів найвизначніших природних пам'яток України. Список пам'яток було складено за версією оргкомітету «[[Сім чудес України]]» [[26 серпня]] [[2008]]&nbsp;р. Акція стартувала з ініціативи [[Микола Томенко|Миколи Томенка]] [[1 листопада]] [[2007]] року.
<br>
-Знайдено: + З [[7 липня]] по [[26 серпня]] 2008 року тривало Інтернет-голосування та паралельне опитування експертів. За результатами цих опитувань Оргкомітетом було визначено переможців акції.
<br>

----
Назва:[[Бондаренко Віктор Степанович]] 
[[Файл:Могила Віктора Бондаренка.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ві́ктор Степа́нович Бондаре́нко''' ([[26 серпня]] [[1943]], [[Ішимбай]] — [[29 жовтня]] [[2007]])&nbsp;— [[народний депутат України]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[26 серпня]] [[1943]] року, в місті [[Ішимбай|Ішимбаї]], [[Башкирська АРСР|Башкирської АРСР]], в робітничій сім'ї. [[Українці|Українець]]. Освіта вища, інженер-хімік-технолог, провідний спеціаліст з управління, [[Казанський хіміко-технологічний інститут]], [[Академія народного господарства при РМ СРСР]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Мармурова печера]] 
[[Файл: Marmurova pechera4.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Мармурова печера згідно з рішенням всеукраїнського Інтернет-опитування, оголошеним [[26 серпня]] [[2008]] року, визнана однією з [[Сім природних чудес України|7 природних чудес України]].
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Квіт Сергій Миронович]] 

-Знайдено: + [[26 серпня]] [[2011]] року Сергій Квіт звернувся із судовим позовом до [[Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України|Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України]] з приводу несправедливого розподілу місць державного замовлення на 2011/2012 н.р.<ref>[http://kvit.ukma.kiev.ua/2011/08/%D1%81%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9-%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%B2-%D0%BA%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97-%D0%B0%D0%BA%D0%B0/ Судовий позов Києво-Могилянської академії до Дмитра Табачника]</ref>. Як наслідок - на 2012-2013 н.р. місця державного замовлення були Києво-Могилянській академії повернуті<ref>[http://kvit.ukma.kiev.ua/2012/06/%D0%BC%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%BA%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%94-%D0%B0%D0%BF%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%83-%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%80/ Могилянка відкликає апеляційну скаргу стосовно держзамовлення]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Григор'єв Григорій Прокопович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[21 серпня]] [[1898]]&nbsp;року в [[Київ|Києві]].  В [[1934]] році закінчив [[Київський кіноінститут]]. Помер [[26 серпня]] [[1971]]&nbsp;року в Києві. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]].
<br>

----
Назва:[[Битва під Брацлавом (1671)]] 
[[Файл:POL COA Janina.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date= [[26 серпня]] [[1671]] року
<br>
-Знайдено: + '''Би́тва під Брацлавом''' сталася [[26 серпня]] [[1671]] року, під час [[Польсько-козацько-татарська війна 1666-1671|польсько-козацько-татарської войни 1666-1671]].
<br>
Підзаголовок:==Битва==<br>
Знайдено: + 25 серпня Собеський вже став біля Брацлава, і під кінець дня до нього підійшла його артилерія і драгуни. 26 серпня 1671 року почалася битва. План Собеського полягав у тому, щоб виманити козацько-татарське військо із Брацлава у поле і розбити його.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Іващенко Федір Миколайович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[17 лютого]] [[1903]]&nbsp;р. в селі [[Гнідинці]] Чернігівської області в родині селянина. Помер [[26 серпня]] [[1976]]&nbsp;р. в Києві.
<br>

----
Назва:[[Ткаченко Іван Гурович]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Гу́рович Ткаче́нко''' (*&nbsp;[[5 лютого]] [[1919]]&nbsp;— †&nbsp;[[26 серпня]] [[1994]])&nbsp;— український [[педагог]]. [[Герой Соціалістичної Праці]] (1971).
<br>

----
Назва:[[Кандауров Сергій Вікторович]] 

-Знайдено: + | [[26 серпня]] [[1992]]
<br>

----
Назва:[[13-а армія (СРСР)]] 
[[Файл:Invasion1941.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + ** генерал-майор, з [[14 лютого]] 1943 генерал-лейтенант, з [[26 серпня]] 1944 [[генерал-полковник]] [[Пухов Микола Павлович|Пухов М. П.]] ([[3 січня]] 1942&nbsp;— до кінця війни).
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Гранітно-степове Побужжя]] 
[[Файл:Granit_Step_Flora3.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Гранітно-степове Побужжя (разом з [[Гранітно-Степове Побужжя (регіональний ландшафтний парк)|Регіональним ландшафтним парком «Гранітно-Степове Побужжя»]]), згідно з рішенням всеукраїнського Інтернет-опитування, оголошеним [[26 серпня]] [[2008]] року, визнаний одним із [[Сім природних чудес України|7 природних чудес України]]. 
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Пам'ятники Миколаєва]] 

-Знайдено: + |'''Шевченку Гнату матросу''' || [[1874]] / [[1985]]||біля входу до Миколаївського Будівельного коледжу (колишній Будинок флагманів і командирів)  ||[[Файл:Пам'ятник матросу Гнату Шевченку в Миколаєві.jpg|120px]] ||Пам'ятник встановили в Миколаєві [[26 серпня]] [[1874]] року. Автор&nbsp;— М.О.Мікешин. [[1902]] року пам'ятник було перенесено до [[Севастополь|Севастополя]] і встановлено на Корабельній стороні перед казармами 30-го флотського екіпажу. У роки громадянської війни 1920-х років його було знищено. Пам'ятник відновлено [[1985]] року за ініціативою колективу Миколаївського будівельного коледжу. 
<br>

<br>Зобр:28шт.
----
Назва:[[Якимчук Олександр Савович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[26 серпня]] [[1937]]&nbsp;р. в с. [[Печиводи]] Хмельницької області в родині службовця. Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого ([[1968]]). З 1968&nbsp;р.&nbsp;— режисер студії «[[Укркінохроніка]]».лауреат первого кинофестиваля МОЛОДОСТЬ
<br>

----
Назва:[[Багмут Йосип Андріанович]] 

-Знайдено: + '''Ба́гмут Йосип Андріанович''' ([[4 квітня|4(17) квітня]] [[1905]], с. [[Бабайківка]] [[Новомосковський повіт|Новомосковського повіту]] [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]], нині [[Царичанський район|Царичанського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської облласті]]&nbsp;— [[26 серпня]] [[1968]], м. [[Боржомі (місто)|Боржомі]], [[Грузія]], похований у [[Київ|Києві]])&nbsp;— український [[мовознавець]], [[перекладач]]. Кандидат філологічних наук (1953). Брат [[Багмут Іван Адріанович|Івана Багмута]], батько [[Багмут Андріан Йосипович|Андріана Багмут]]. Член [[СП УРСР]] ([[1951]]). Учасник [[Друга світова війна|2-ї світової війни]].
<br>

----
Назва:[[Нездійминога Микола Павлович]] 

-Знайдено: + '''Микола Павлович Нездійминога''' (*[[14 грудня]] [[1895]] року, [[Кобеляки]], Полтавщина&nbsp; †[[26 серпня]] [[1963]], [[Філадельфія]], [[США]])&nbsp;— доктор медицини, викладач [[Український вільний університет|Українського вільного університету]] та [[Український технічно-господарський інститут|Українського технічно-господарського інституту]], вояк [[Армія УНР|Армії УНР]], активний учасник культурно-просвітницьких українських емігрантських організацій у 1920х&nbsp;— 1960-х роках.
<br>

----
Назва:[[Коноплянка Євген Олегович]] 
[[Файл:Yevhen Konoplyanka 20120611.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Вихованець школи кіровоградського футбольного клубу [[Олімпік (Кіровоград)|«Олімпік»]], тренера Юрія В'ячеславовича Кевлича, ДЮСШ-2&nbsp;м.&nbsp;Кіровограда та школи дніпропетровського «Дніпра». З квітня [[2006]] року почав залучатися до ігор дублюючого складу «Дніпра», а [[26 серпня]] [[2007]] року дебютував у вищій лізі [[Чемпіонат України з футболу|Чемпіонату України]] в матчі «Дніпро»&nbsp;— [[Закарпаття (футбольний клуб)|«Закарпаття»]] (нічия 0:0). По справжньому закріпився у складі першої команди «Дніпра» від початку весняної частини [[Чемпіонат України з футболу 2009—2010|сезону 2009–2010]], коли почав регулярно виходити у стартовому складі, відзначатися забитими голами, а також високою технікою володіння м'ячем.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кіндзерський Юрій Іванович]] 
[[Файл:Jurij Kindzerśkyj.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Юрій Іванович Кіндзерський''' (* [[26 серпня]] [[1966]], [[Добромиль]], [[Львівська область]]) — український [[підприємець]]. Президент [[Львів (футбольний клуб)|ФК «Львів»]] у 2006—2011 роках. Колишній Голова правління ЗАТ "Українська страхова компанія «Княжа»". Зараз діяльність бізнесмена пов'язують зі страховою компанією «[[Лафорт]]»<ref>[http://fclviv.org.ua/news/lviv_zminiv_nazvu_stadionu/2010-07-19-953 «Львів» змінив назву стадіону (fclviv.org.ua, 19.07.2010)]</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Григоріс Буніатян]] 
[[Файл:Grigoris Buniatian.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Григоріс Буніатян''' ([[26 серпня]] [[1946]])&nbsp;— [[архієпископ]], Глава Української єпархії [[Вірменська апостольська церква|Вірменської Апостольської Церкви]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[26 серпня]] [[1946]]&nbsp;р., висвячений [[1969]]&nbsp;р., став парохом вірменської громади у [[Ростов-на-Дону|Ростові]] ([[Росія]]). Упродовж [[1971]]-[[1973|73]] та [[1975]]-[[1979|79]] рр. був парохом для [[вірмени|вірменів]] у [[Ліон]]і та [[Париж]]і ([[Франція]]), одночасно продовжуючи освіту. У [[1975]]&nbsp;р. іменований [[архимандрит]]ом; у [[1979]]-[[1980|80]] рр. був ректором семінарії в [[Вагаршапат|Вагаршапаті (колишн. Ечміадзін)]] ([[Вірменія]]). [[26 жовтня]] [[1983]]&nbsp;р. висвячений на єпископа. Від [[1981]] до [[1990]]&nbsp;р. очолював вірменську єпархію в [[Аргентина|Аргентині]], а від 1990 до 1997&nbsp;р.&nbsp;— у [[Ширак (марз)|Шіраку]] (Вірменія). У [[2000]]&nbsp;р. був відповідальним за єпархію в [[Армавір (Росія)|Армавірі]] ([[Росія]]), а в [[2001]]&nbsp;р. Католікос [[Гарегін ІІ]] іменував його главою [[Українська єпархія Вірменської апостольської церкви|Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви]] з осідком у [[Львів|Львові]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пам'ятник Івану Мазепі (Чернігів)]] 
[[Файл:Mazepa-chernigov(zoom).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * ''Литовченко Валерій'' (Чернігів) [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1476/180/51926/ '''Провідник. Гетьман. Батько.''' На Тернопільщині відкрили пам’ятник Бандері, на Чернігівщині — Мазепі, на Запоріжжі — Махну.] // «[[Україна Молода]]» № 155 за [[26 серпня]] [[2009]] року 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Медвинське повстання]] 
[[Файл:Medvyn_Memorial.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Передумови ==<br>
Знайдено: + Продовження зборів було перенесено на другий день. Продзагін на чолі з Косаговим повернувся в [[Богуслав]]. На їх місце був направлений другий загін із 5 осіб. Вночі терміново був створений повстанський комітет на чолі з сотником [[Хома Лебедь|Хомою Лебедем]] (Сидоренко), начальником штабу Миколою Василенком та пропагандистом сліпим бандуристом Антоном Петюхом (Митяй). За даними обласного архіву керував повстанням полковник Неграш. На другий день були заарештовані продзагонівці і місцеві члени волревкому. На ранок [[26 серпня]] [[1920]] року стало відомим, що всі вони були розстріляні.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Епіфаній (Думенко)]] 

-Знайдено: + З [[26 серпня]] [[2003]] — [[31 грудня]] [[2005]] — викладач Рівненської духовної семінарії, а також обіймав посаду старшого помічника інспектора. 
<br>

----
Назва:[[Головко Микола Максимович]] 

-Знайдено: + '''Мико́ла Макси́мович Головко́''' (*[[16 квітня]] [[1937]], [[Макіївка]]&nbsp;— †[[26 серпня]] [[2004]], [[Донецьк]])&nbsp;— український радянський [[футболіст]], захисник, майстер спорту. [[Заслужений тренер України]] (1996).
<br>
-Знайдено: + Помер прямо на футбольному полі під час матчу ветеранів [[26 серпня]] [[2004]].
<br>

----
Назва:[[Медведєв Тихін Олексійович]] 

-Знайдено: + Народ. [[26 серпня]] [[1905]]&nbsp;р. в м. [[Дніпропетровськ]]у в родині робітника. Закінчив Вищу початкову школу (1919). Перебував на керівній комсомольській роботі (1923—1929), був представником ЦК ЛКСМУ у ВУФКУ, завідував сценарним відділом Київської кінофабрики, працював заступником директора й одним з організаторів першої Одеської комсомольської кінофабрики, в Управлінні мистецтв при Раді Народних Комісарів УРСР (1932—1937), начальником Управління мистецтв Київської області.
<br>

----
Назва:[[Пастухов Євген Олександрович]] 

-Знайдено: + Народ. [[26 серпня]] [[1955]]&nbsp;р. в родині службовця. Закінчив Кіївський політехнічний інститут й Вищі курси Держкіно СРСР ([[1981]]). Працює на Київській кшостудії ім. О.&nbsp;П.&nbsp;Довженка.
<br>

----
Назва:[[Синько Олександра Ростиславівна]] 

-Знайдено: + Народ. [[26 серпня]] [[1967]]&nbsp;р. в Києві в родині кінорежисера Р.&nbsp;О.&nbsp;Синька і кінознавця Н.&nbsp;М.&nbsp;Капельгородської. Закінчила факультет журналістики [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського державного університету ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] ([[1989]]).
<br>

----
Назва:[[Іван Мазепа й Харківщина]] 
[[Файл: Otkaz pereimenovanie Mazepa.jpg |thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Питання про увічнення пам'яті про гетьмана Мазепу знову почало підніматися козацькими організаціями в 2006 році, у зв'язку з наближенням 320-річчям з дня обрання Івана Мазепи гетьманом України в Коломаку. І [[26 серпня]] [[2006]] року в Коломаку було проведено закладення каменя на місці, де згодом планувалося будівництво пам'ятника гетьману Івану Мазепі. У церемонії закладки каменю взяв участь голова Харківської облдержадміністрації Арсен Аваков, його заступники Василь Третецький та Ярослав Ющенко, народний депутат України Петро Ющенко, керівники козацьких організацій міста Харкова і Харківської області. <ref> [http://www.kharkivoda.gov.ua/openwin.php?</ref><br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Мар'ян Дубецький]] 

-Знайдено: + '''Мар'ян Кароль Дубецький''' (*[[26 серпня]] [[1838]], [[Заслав]]&nbsp;— †[[24 жовтня]] [[1926]], [[Краків]])&nbsp;— [[поляки|польський]] [[історик]] і [[письменник]], [[педагог]], [[громадський діяч|громадський]] і [[політичний діяч]], секретар від [[Україна|Русі]] в [[Національний Уряд (Кароля Маєвського)|Національному Уряді]] у часи [[Польське повстання 1863—1864|Січневого повстання]].
<br>

----
Назва:[[Вовчук Любомир Євгенович]] 

-Знайдено: + '''Любоми́р Євге́нович Вовчу́к''' (* [[26 серпня]] [[1969]], [[Берездівці]], [[Львівська область]])&nbsp;— радянський та український [[футболіст]]. [[Півзахисник]], виступав, зокрема за [[Карпати (Львів)|«Карпати» (Львів)]], [[Волинь (футбольний клуб)|«Волинь» (Луцьк)]], [[Нива (Вінниця)|«Ниву» (Вінниця)]] і [[Нива (Тернопіль)|«Ниву» (Тернопіль)]]. Загалом у вищій українській лізі провів 297 матчів.
<br>

----
Назва:[[Кінні монументи України]] 
[[Файл:Новгород-Сіверський_Пам'ятник_Ігорю.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Пам'ятник російському полководцеві [[Олександр Суворов|Олександру Суворову]], який відзначився під час [[Російсько-турецька війна (1787—1792)|російсько-турецької війни 1787—1792]], встановлено на [[Римник (річка)|Римницькому полі]] в 1913 році. Після початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] статую перевезли на зберігання до [[Одеса|Одеси]]<ref>[http://www.odessitclub.org/reading_room/korchenov/suvorov.htm Творцу «науки побеждать» (odessitclub.org)] {{ref-ru}}</ref>, а 1945 року в [[Ізмаїл]]і для статуї споруджено новий постамент, на якому пам'ятник Суворову встановлено [[26 серпня]] [[1945]] року. Скульптор — [[Борис Едуардс]]<ref>[http://izmail.es/archive/2010-08-28/courier/5775 Памятнику Суворову - 65!<br>

<br>Зобр:24шт.
----
Назва:[[Барвінський Григорій Григорович]] 

-Знайдено: + '''Григо́рій Григо́рович Барві́нський''' (*[[26 серпня]] [[1802]], с. [[Ярчівці]], [[Зборівський район]], [[Тернопільська область]]&nbsp;— †[[13 січня]] [[1880]], с. [[Шляхтинці]], [[Тернопільський район]])&nbsp;— український [[священик]], культурно-громадський діяч, [[етнограф]].
<br>

----
Назва:[[Анненков Андрій Михайлович]] 
[[Файл:Flag of Ukrainian SSR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + За [[Збірна України з футболу|збірну України]] зіграв один [[Товариський матч|товариський матч]], [[26 серпня]] [[1992]] року проти [[Збірна Угорщини з футболу|збірної Угорщини]] (1:2).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ан-32]] 
[[Файл:An32roh.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Катастрофи ==<br>
Знайдено: + У результаті авіакатастрофи літака '''Ан-32''', що сталася [[26 серпня]] [[2007]] в місті Конголо (Демократична Республіка Конго), загинули двоє громадян України — командир екіпажу і другий пілот.
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Єпископат Українського екзархату]] 

Підзаголовок:=== С ===<br>
Знайдено: + '''[[Стефан (Проценко)]]'''&nbsp;— [[26 серпня]] [[1926]] хіротонісаний у єпископа Козелецького, вікарія Чернігівської єпархії; з [[28 жовтня]] [[1932]] єпископ Чернігівський; [[1936]]—[[1942]] в ув'язненні; з [[25 серпня]] [[1944]] архієпископ Полтавський і Кременчуцький; з [[5 червня]] [[1945]] архієпископ Харківський і Богодухівський; з [[25 лютого]] [[1959]] у сані митрополита; † [[6 жовтня]] [[1960]].
<br>
Підзаголовок:=== Ф ===<br>
Знайдено: + '''[[Феодосій (Кирика)]]'''&nbsp;— [[14 жовтня]] [[1933]]&nbsp;— [[23 травня]] [[1937]] єпископ Миколаївський, вікарій Одеської єпархії; з [[26 серпня]] [[1937]] у засланні.
<br>

----
Назва:[[Донецька обласна державна телерадіокомпанія]] 

-Знайдено: + '''Донецька обласна дежавна телерадіокомпанія''' ('''«27 канал»''', ''Донецька ОДТРК'')&nbsp;— регіональний телевізійний канал, який почав своє мовлення на території [[Донецька область|Донецької області]] з [[26 серпня]] [[1956]]&nbsp;р.
<br>
-Знайдено: + В 1954&nbsp;р. тресту «Сталинжилстрой» комбінату «Сталиншахтострой» для зведення телевізійного центру була виділена земельна ділянка площею 2,5 га у кварталі клубу ім. Леніна (ПК ім. Леніна). Будівництво планувалося завершити у 1955&nbsp;р. Наступного, 1956&nbsp;р., був намічений монтаж і настроювання апаратури. Пуск Сталінського телевізійного центру повинен був відбутися до Дня шахтаря 25-26 серпня 1956&nbsp;р.
<br>

----
Назва:[[Ширяєв Валерій Вікторович]] 

-Знайдено: + '''Вале́рій Ві́кторович Ширя́єв''' (* [[26 серпня]] [[1963]], [[Харків]])&nbsp;— колишній радянський та український [[Хокей із шайбою|хокеїст]], [[захисник (хокей із шайбою)|захисник]], відомий за виступами за [[Збірна СРСР з хокею|збірну СРСР]], [[Збірна України з хокею|збірну України]], [[Сокіл (Київ)|київський «Сокіл»]] та низку швейцарських хокейних клубів. [[Чемпіонат світу з хокею із шайбою|Чемпіон світу з хокею]] 1989 року. [[Заслужений майстер спорту СРСР]] (1989).
<br>

----
Назва:[[Корніленко Сергій Олександрович]] 
[[Файл:Kornila.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 серпня]] [[2010]] року перейшов на правах оренди до кінця року до казанського [[Рубін (футбольний клуб)|«Рубіна»]]. З [[31 січня]] [[2011]] року орендований англійським клубом [[Блекпул (футбольний клуб)|«Блекпул»]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Питирим (Старинський)]] 

-Знайдено: + |Свячення=[[26 серпня]] [[1992]]
<br>
-Знайдено: + [[26 серпня]] [[1992]] року у [[Хрестовоздвиженський храм|Хрестовоздвиженському храмі]] [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської Лаври]] [[Володимир (Сабодан)|Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир]], [[єпископ]]и [[Іларіон (Шукало)|Херсонський і Таврійський Іларіон]] та [[Іполит (Хилько)|Білоцерківський Іполит]] здійснили [[хіротонія|хіротонію]] [[архімандрит]]а Питирима в [[єпископ]]а Хмельницького і Кам'янець-Подільського.
<br>

----
Назва:[[Ключина Павло Юхимович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Павло Ключина (Ключник) народився [[26 серпня]] [[1914]] року в селі [[Великий Самбір]]. Учасник [[Друга світова війна|Другої Світової війни]]. З [[1944]] почав друкуватись, зокрема з 1948 у газеті Дубов'язівського району (зараз ліквідований). [[1951]] закінчив [[Глухівський педагогічний інститут]]. Працював піонервожатим у Великосамбірській школі, вчителем у школах [[Конотопський район|Конотопського району]] та Дубов'язівського району, кореспондентом у сумській газеті «Ленінська правда». В [[1969]] році Павло Юхимович став директором [[Роменський краєзнавчий музей|Роменського краєзнавчого музею]].<ref name="Історія">{{Cite web|url=http://www.grad.konotop.net/rayon/velikiy_sambir.html|title=Інформація про Великий Самбір|accessdate= 23 Квітня, 2010|work=www.grad.konotop.net}}</ref><ref name="Біографія">{{Cite web|url=http://www.grad.konotop.net/history/hronologiya1.html|title=Хронологія|accessdate= 23 Квітня, 2010|work=www.grad.konotop.net}}</ref>
<br>

----
Назва:[[Пам'ятники Степану Бандері]] 
[[Файл:S.Bandera Kozivka.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * '''[[Микитинці (Івано-Франківська міськрада)|Микитинці]]''' ([[Івано-Франківська міськрада]]). Бронзове погруддя урочисто відкрите [[26 серпня]] [[2007]] року, автор&nbsp;— скульптор Василь Вільщук<ref>{{cite web|url=http://www.newsru.com/world/27aug2007/stepan.html|title=На Украине торжественно открыли очередной памятник Бандере|author=|date=2007-08-27|work=|publisher=newsru.com|accessdate=2012-10-02|language=ru|archiveurl=http://www.webcitation.org/6BSrKLELN|archivedate=2012-10-17}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Вінницький обласний комітет Комуністичної партії України]] 

-Знайдено: + * 11.1988&nbsp;— [[26 серпня|26.08]].[[1991]]&nbsp;— [[Нехаєвський Аркадій Петрович]]
<br>

----
Назва:[[СТАН (літературне угруповання)]] 
[[Файл:Они взорвут Харьков.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 серпня]] [[2009]] року відбулася арт-вечірка, присвячена приїзду поетів із Західної і Східної України. В рамках заходу були продекламовані вірші поетів, що зібралися, і презентована книга «Лили Марлен», авторства Сергія Жадана.<ref>[http://h.ua/story/221938/Serg%D1%96y-Zhadan:-%C2%ABYa-ne-prodav-dushu-n%D1%96%20diyavolu,-n%D1%96%20vidavnitstvu-%C2%ABFol%D1%96o%C2%BB,-ili%20-%C2%ABGulyaym-%20razom%C2%BB-v-Luganske Сергій Жадан: "Я не продав душу ні дияволу, ні видавництву «Фоліо», или «Гуляймо разом» в Луганске//ХайВей, 2 сентября 2009]</ref>
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Пам'ятники Івано-Франківська]] 

-Знайдено: + |'''[[Пам'ятник Іванові Франку (Івано-Франківськ)|Франкові Івану]]''' || [[1995]] || на [[Вулиця Незалежності (Івано-Франківськ)|вулиці Незалежності]] біля будівлі [[Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр імені Івана Франка|Обласного музично-драматичного театру]] || [[Файл:Пам'ятник Франкові в Івано-Франківську (5).jpg|120px]] || Величний пам'ятник (не перший у місті) визначному українському поетові та мислителю, громадському діячеві [[Франко Іван Якович|Іванові Франку]], чиє ім'я носить місто, було урочисто відкрито [[26 серпня]] [[1995]] року. Монументальний комплекс відображає високу постать Івана Франка, що крокує, на гранітному постаменті, — символізує задуманого поета і філософа, що в русі заглибився у свої думки. Автори пам'ятника&nbsp;— скульптори Леонід Яремчук та Микола Посікіра.
<br>

<br>Зобр:23шт.
----
Назва:[[Почесні громадяни Маріуполя]] 

-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[26 серпня]] [[1999]]
<br>

----
Назва:[[Кочубей Анатолій Наумович]] 

-Знайдено: + '''Кочубей Анатолій Наумович''' ({{н}}[[26 серпня]] [[1949]]) — [[Україна|український]] науковець, [[Доктор наук|доктор фізико-математичних наук]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Кочубей Анатолій Наумович народився [[26 серпня]] [[1949]] р. в [[Київ|Києві]]. У [[1971]] році закінчив [[Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка]]. У [[1977]] році став кандидатом, а у [[1988]] році — доктором фізико-математичних наук. З [[1992]] року працює в [[Інститут математики НАН України|Інституті математики НАН України]], з [[2005]] р. — завідувач відділу нелінійного аналізу.
<br>

----
Назва:[[Шемук Сергій Олександрович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[26 серпня]] [[2010]] року указом [[Президент України|Президента України]] [[Янукович Віктор Федорович|В.&nbsp;Ф.&nbsp;Януковича]] Сергію Олесандровичу Шемуку ''за встановлення визначного результату у видобутку вугілля, самовіддану шахтарську працю і трудову доблесть'' присвоєно звання [[Герой України]] з врученням ордена «Золота Зірка»<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/12272.html Указ Президента України №&nbsp;871/2010 від 26 серпня 2010 року «Про присвоєння С.Шемуку звання Герой України»]</ref>
<br>
Підзаголовок:== Примітки ==<br>
Знайдено: + {{succession|office=[[Герой України]] — [[Список Героїв України|кавалер ордена «Золота Зірка»]] <br>№ 25 <br>[[26 серпня]] [[2010]]|preceded=[[Юрченко Ігор Григорійович]] | succeeded= [[Шевченко Іван Петрович]]}}
<br>

----
Назва:[[Почесні громадяни Сміли]] 

-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[26 серпня]] [[2005]]
<br>
-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[26 серпня]] [[2005]]
<br>

----
Назва:[[Вендзилович Мирон Дем'янович]] 
[[Файл:Владимира_и_Ольги_УГКЦ_Львов.jpg‎|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Вендзило́вич Миро́н Дем'я́нович''' ({{н}} [[26 серпня]] [[1919]] с. [[Солинка]]&nbsp;— [[8 квітня]] [[1992]] [[Львів]])&nbsp;— український архітектор.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Багмут Йосип Адріанович]] 

-Знайдено: + '''Ба́гмут Йо́сип Адріа́нович''' (4 (17) квітня [[1905]], с. [[Бабайківка]], тепер [[Царичанський район|Царичанського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]&nbsp;— [[26 серпня]] [[1968]], м. [[Боржомі]], [[Грузія]]; похований у [[Київ|Києві]])&nbsp;— український [[мовознавець]] і [[перекладач]], [[Кандидат наук|кандидат філолологічних наук]] з 1953. Молодший брат [[Багмут Іван Адріанович|Івана Багмута]]. Батько [[Багмут Алла Йосипівна|Алли Багмут]].
<br>

----
Назва:[[Історія Бурштина]] 
[[Файл:Бурштин (9).JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У роки [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Бурштин був [[Окупація|окупований]] німецькими військами від [[4 серпня]] [[1941]] року [[26 серпня]] [[1944]] року, у цей же час у околицях міста діяли загони національної самооборони [[УПА]]. З приходом у місто вояків [[Радянська армія|Радянської армії]] війна для бурштинців не припинилася, адже настав трагічний період безправ'я, [[Репресії|репресій]], голоду й розрухи.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Вассер Соломон Павлович]] 

-Знайдено: + '''Соломо́н Па́влович Ва́ссер''' ({{н}} [[26 серпня]] [[1946]], [[Львів]])&nbsp;— [[Україна|український]], [[ізраїль]]ський вчений, [[Ботаніка|ботанік]], [[Мікологія|міколог]], [[доктор біологічних наук]], [[професор]], [[член-кореспондент]] [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Соломон Павлович Вассер народився 26 серпня 1946 року у [[Львів|Львові]] в [[інтелігент]]ській сім'ї, батько&nbsp;— [[юрист]], мати&nbsp;— [[актриса]], викладач [[естетика|естетики]] і [[стилістика|стилістики]]. Середню школу закінчив у закарпатському місті [[Берегове|Берегові]] і в 1964 році вступив до [[Ужгородський університет|Ужгородського університету]] на факультет [[біологія|біології]]. Спеціалізувався на кафедрі [[Систематика рослин|систематики]] і [[Морфологія рослин|морфології]] рослин, де і зацікавився [[макроміцет]]ами. На кафедрі була відсутня підготовка за спеціальністю «[[мікологія]]», тому завідувач кафедрою [[Комендар Василь Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Комендар]] звернувся в [[Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України|київський Інститут ботаніки АН УРСР]] і науковим керівником Вассера в 1967 році стала [[Зерова Марія Яківна|М.&nbsp;Я.&nbsp;Зерова]], відомий фахівець-агариколог.
<br>

----
Назва:[[Нельсон Рівас]] 
[[Файл:Nelson Rivas - Inter Mailand (2).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після відновлення від травми [[26 серпня]] [[2009]] року був відданий в оренду до іншого італійського клубу «[[Ліворно]]».
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Безкровний Олександр Олексійович]] 

-Знайдено: + '''Безкровний Олександр Олексійович''' ([[26 серпня]] [[1866]] - [[26 квітня]] [[1948]]) - генеральний значковий Армії Української Держави.
<br>

----
Назва:[[Ярцев Павло Петрович]] 
[[Файл:Yarcev monument.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + На фронтах [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]] з [[1941]] року. Відзначився в боях на [[Битва на Курській дузі|Курській дузі]]: [[26 серпня]] [[1943]] року при прориві оборони противника на захід від міста Дмитровськ [[Орловська область|Орловської області]] особистим прикладом захоплюючи за собою бійців, підняв в атаку стрілецьку роту. У рукопашній сутичці особисто знищив сімнадцять гітлерівців.
<br>
-Знайдено: + [[26 серпня]] [[1943]] року розпочалася [[Чернігівсько-Прип'ятська наступальна операція]] військ [[Центральний фронт (Друга світова війна)|Центрального фронту]]. На Борзенському напрямку наступ вівся з плацдарму в районі [[Нові Млини (Борзнянський район)|Нових Млинів]] силами 322-ї стрілецької дивізії 17-го гвардійського стрілецького корпусу (командир&nbsp;— полковник Лащенко Петро Миколаєвич).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Коломацький Анатолій Васильович]] 
[[Файл:Могила Коломацького.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Анатолій Васильович Коломацький''' (*[[11 січня]] [[1935]], м. [[Суми]]&nbsp;— †[[26 серпня]] [[2008]], м. [[Суми]]) &nbsp;— громадський діяч у Сумах. Засновник приватного Музею українських старожитностей Слобожанщини. Професійний біолог-селекціонер у галузі [[картоплярство|картоплярства]], одним із перших поширював в Україні культуру виготовлення та споживання [[чипси|чипсів]] (1960-ті роки){{факт}}. Науковий журналіст.
<br>
Підзаголовок:== Родина ==<br>
Знайдено: + Анатолій Коломацький помер 26 серпня 2008. Похований на сумському міському цвинтарі.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Чернігівсько-Прип'ятська операція]] 
[[Файл:Crossing_the_Dnieper.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date= [[26 серпня]] [[1943]] — [[30 вересня]] [[1943]]
<br>
-Знайдено: + '''Черні́гівсько-При́п'ятська наступа́льна опера́ція''' ([[26 серпня]]&nbsp;— [[30 вересня]] [[1943]] року)&nbsp;— фронтова [[наступальна операція]] радянських військ [[Центральний фронт (Друга світова війна)|Центрального фронту]] у [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянській війні]]. Складова частина [[Чернігівсько-Полтавська операція|Чернігівсько-Полтавської стратегічної операції]]&nbsp;— першого етапу [[Битва за Дніпро|битви за Дніпро]].
<br>
-Знайдено: + [[26 серпня]] [[1943]] року, після перегрупування, [[Центральний фронт (Друга світова війна)|Центральний фронт]] розпочав наступ. Головний удар наносився в смузі [[65-а армія (СРСР)|65-ї]] армії на [[Севськ]]ому напрямку силами [[65-а армія (СРСР)|65-ї]] і сильно ослабленої [[2-а танкова армія (СРСР)|2-ї танкової]] армій. [[65-а армія (СРСР)|65-а армія]], яка діяла на головному напрямі була посилена 4-м артилерійським корпусом прориву артилерії резерву Верховного Головного командування (АРВГК). На цьому напрямі діяли і основні сили [[16-а повітряна армія (СРСР)|16-ї повітряної армії]]. Просуванню основних сил повинні були сприяти флангові з'єднання [[48-а армія (СРСР)|48-ї]] і [[60-а армія (СРСР)|60-ї]] армій, що примикали до ударної угруповання.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Головатий Микола Федорович]] 

-Знайдено: + '''Микола Федорович Головатий''' ({{н}} [[26 серпня]] [[1943]], с. [[Гребінки]], [[Васильківський район]], Київська область) &nbsp;— український політик. Колишній заступник Міністра України у справах сім'ї та молоді (1996—1998). Проректор [[МАУП]], [[доктор політичних наук]] (1996), професор.
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + '''Народився:''' 26 серпня 1943 року в селі [[Гребінки]] Васильківського району київської області, українець. Батько загинув на війні, мама - пенсіонерка.
<br>

----
Назва:[[Чернігівсько-Полтавська операція]] 
[[Файл:Map of dnieper battle grand.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date= [[26 серпня]] [[1943]] — [[30 вересня]] [[1943]]
<br>
-Знайдено: + '''Черні́гівсько-Полта́вська опера́ція''' ([[26 серпня]]&nbsp;— [[30 вересня]] [[1943]] року)&nbsp;— [[стратегічна наступальна операція]] [[Червона армія|радянських військ]] у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]]. Перший етап [[Битва за Дніпро|битви за Дніпро]]. Складалася з узгоджених й взаємозв'язаних за метою, завданнями, місцем і часом фронтових наступальних операцій [[Центральний фронт (Друга світова війна)|Центрального фронту]] СРСР&nbsp;— [[Чернігівсько-Прип'ятська наступальна операція|Чернігівсько-Прип'ятської]], [[Воронезький фронт|Воронезького фронту]] СРСР&nbsp;— [[Сумсько-Прилуцька наступальна операція|Сумсько-Прилуцької]] і [[Степовий фронт|Степового фронту]] СРСР&nbsp;— [[Полтавсько-Кременчуцька наступальна операція|Полтавсько-Кременчуцької]], основною метою яких було захоплення [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] і плацдармів на [[Дніпро|Дніпрі]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Герб Носівки]] 

-Знайдено: + |дата_затвердження  = [[26 серпня]] [[2011]]
<br>

----
Назва:[[Козачок Микола Абрамович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 26 серпня 1926 року в селі [[Наталівка (Новоград-Волинський район)|Наталівка]] [[Новоград-Волинський район|Новоград-Волинського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]] в селянській родині. [[Українець]]. У [[1941]] році закінчив 9 класів. Працював у [[колгосп]]і їздовим.
<br>

----
Назва:[[Львівська єпархія Українського екзархату]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + У червні [[1975]] року єпархію відвідав патріарх Румунський Юстиніан, у вересні [[1986]] року&nbsp;— патріарх Сербський Герман, [[24 серпня|24]]-[[26 серпня]] [[1987]] року&nbsp;— [[патріарх Константинопольський]] [[Димитрій I]]. У [[1988]] році в єпархії відбулися масштабні святкування 1000-ліття [[Хрещення Русі]].
<br>

----
Назва:[[Добрянський Анатолій Миколайович]] 
[[Файл:Добрянський7.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Анато́лій Микола́йович Добря́нський''' (*[[26 серпня]] [[1935]], с. Волосо-Крикливець, нині [[Крикливець]] [[Крижопільський район|Крижопільського району]] [[Вінницька область|Вінницької обл]]—†[[4 березня]] [[2003]], м. [[Чернівці]])&nbsp;— український [[поет]] , [[літературознавець]], [[мистецтвознавець]], [[педагог]], [[перекладач]], [[громадський діяч]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Добрянський Анатолій Миколайович народився [[26 серпня]] [[1935]] року в селі [[Крикливець]] [[Крижопільський район|Крижопільоького району]] [[Вінницька область|Вінницької області]] в [[учитель]]ській родині. Батько, Добрянський Микола Єфремович, [[учитель]] [[історія|історії]] та [[українська мова|української мови]] і [[література|літератури]], [[репресія|репресований]] у [[1937]] році, [[реабілітація|реабілітований]] посмертно в [[1956]]-му.
<br>

<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Полтавсько-Кременчуцька операція]] 
[[Файл:Dnieper Forcing Offensive.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date= [[26 серпня]] [[1943]] — [[30 вересня]] [[1943]]
<br>
-Знайдено: + '''Полт́авсько-Кременчу́цька наступа́льна опера́ція''' ([[26 серпня]]&nbsp;— [[30 вересня]] [[1943]] року)&nbsp;— фронтова [[наступальна операція]] радянських військ [[Степовий фронт|Степового фронту]] у [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянській війні]]. Складова частина [[Чернігівсько-Полтавська стратегічна операція|Чернігівсько-Полтавської стратегічної операції]]&nbsp;— першого етапу [[Битва за Дніпро|битви за Дніпро]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Літературно-меморіальний музей-садиба М. Т. Рильського (Романівка)]] 
[[Файл:У Романівському музею Рильського (3).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * ''Кушнір Ліна'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/496/164/17939/ ''Аристократ із вудкою''. Цьогоріч виповнилося 110 років від дня народження поета й академіка Максима Рильського.] // «[[Україна молода]]» № 156 за [[26 серпня]] [[2005]] року
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Рудницький Андрій Маркович]] 

-Знайдено: + '''Рудни́цький Андрі́й Ма́ркович''' ([[4 грудня]] [[1928]], [[Львів]]&nbsp;— [[26 серпня]] [[2009]] там же)&nbsp;— архітектор, продовжувач традицій львівської архітектурної школи. Професор [[Національний університет «Львівська політехніка»|Львівської політехніки]], доктор архітектури, член Української академії архітектури, голова львівської організації [[Національна спілка архітекторів України|Спілки архітекторів України]].
<br>

----
Назва:[[Флоріян (Корсак)]] 

-Знайдено: + | сан = [[26 серпня]] [[1772]]
<br>

----
Назва:[[Шишацький Віктор Борисович]] 

-Знайдено: + '''Шишацький Віктор Борисович''' (*[[10 липня]] [[1972]] року&nbsp;— †[[26 серпня]] [[2009]] року)&nbsp;— кандидат [[Географія|географічних наук]], [[доцент]], [[Економічна географія|соціо-економіко-географ]].
<br>

----
Назва:[[Сезон ФК «Металіст» (Харків) 2011—2012]] 
[[Файл:Red card.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 серпня]] 2011: У [[Швейцарія|швейцарському]] [[Ньон]]і відбулось жеребкування [[Груповий етап Ліги Європи УЄФА 2011—2012|групового етапу]] [[Ліга Європи УЄФА 2011—2012|Ліги Європи]]. [[Металіст (Харків)|«Металіст»]] потрапив до 2-го кошика, і волею жеребу він потрапив до Групи G, а його суперниками стали [[АЗ (футбольний клуб)|«АЗ Алкмаар»]] з [[Алкмар|однойменного міста]] з [[Нідерланди|Нідерландів]], [[Відень|віденська]] [[Аустрія (Відень)|«Аустрія»]] з [[Австрія|Австрії]] та [[Швеція|шведський]] [[Мальме (футбольний клуб)|«Мальме»]] з міста [[Мальме]]<ref name="Жеребкування групового етапу. Група G">[http://ua.uefa.com/uefaeuropaleague/news/newsid=1668366.html UEFA.com. Старі знайомі, нові знайомства]. Процитовано 26.08.2011.</ref>. Перший матч «Металіст» проведе у [[Відень|Відні]] на виїзді, потім зустрівся вдома з [[АЗ (футбольний клуб)|«АЗ Алкмааром»]], потім на команду чекає двоматчове протистояння з [[Швеція|шведським]] [[Мальме (футбольний клуб)|«Мальме»]], причому перший матч харків'яни проводять на виїзді. Завершувати груповий етап «Металіст» буде з вдома з [[Аустрія (Відень)|«Аустрією»]] та на виїзді в [[Нідерланди|Нідерландах]] з [[АЗ (футбольний клуб)|«АЗ Алкмааром»]]<ref name="Розклад матчів Групи G">[http://www.uefa.com/MultimediaFiles/Download/competitions/Draws/01/66/84/06/1668406_DOWNLOAD.pdf UEFA.com. Розклад матчів Ліги Європи УЄФА 2011—2012]. Процитовано 26.08.2011.</ref>
<br>

<br>Зобр:57шт.
----
Назва:[[Ємельянов Роман Павлович]] 
[[Файл:Roman Yemelyanov1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 серпня]] [[2011]] року «Ростов» орендував Романа у «Шахтаря» до кінця сезону<ref>[http://www.championat.com/football/news-908523.html «Ростов» арендовал полузащитника донецкого «Шахтёра» Емельянова]</ref>, але після завершення оренди майже відразу знов був відправлений донецьким клубом, цього разу в [[маріуполь]]ський [[Іллічівець (футбольний клуб)|«Іллічівець»]]<ref>[http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4fd59b24.html UA-Футбол. Полузащитник "Ростова" перешел в "Ильичевец"]</ref>.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Качоренко Олександр Віталійович]] 

-Знайдено: + '''Качоренко Олександр Віталійович''' (*[[26 серпня]] [[1980]] року, [[Харків]]) — український футболіст, [[воротар (футбол)|воротар]] [[Геліос (футбольний клуб)|харківського «Геліоса»]].
<br>

----
Назва:[[Дегтерьов Михайло Парфентійович]] 

-Знайдено: + '''Де́гтерьов Миха́йло Парфе́нтійович''' ([[26 серпня]] [[1831]] року&nbsp;— [[21 грудня]] [[1898]] року)&nbsp;— київський купець і меценат з родини [[Дегтерьови]]х.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Михайло Дегтерьов народився [[26 серпня]] [[1831]] року у купецькій родині Дегтерьових. У п'ять років втратив батька, Парфентія Михайловича, через що не отримав повної освіти, адже мусив допомагати матері, яка продовжила торгову справу чоловіка і стала купчихою 2-ої гільдії.
<br>

----
Назва:[[Цвейба Ахрік Сократович]] 

-Знайдено: + Ахрік Цвейба встановив своєрідний рекорд, зігравши за свою кар'єру у складі чотирьох збірних. Після розпаду [[СРСР|Радянського Союзу]] він продовжив виступи у [[Збірна СНД з футболу|збірній СНД]], у складі якої взяв участь у Євро-92. Після цього Ахрік відіграв одну неофіційну гру за [[Збірна України з футболу|збірну України]] ([[26 серпня]] [[1992]] проти [[Збірна Угорщини з футболу|збірної Угорщини]]), а у [[1997]] прийняв пропозицію [[Федерація футболу Росії|Федерації футболу Росії]] приєднатися до [[Збірна Росії з футболу|збірної цієї країни]]. За словами самого футболіста, він також отримував запрошення до [[Збірна Грузії з футболу|збірної Грузії]].
<br>

----
Назва:[[Радьківські Піски]] 

Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: +  |дата = [[26 серпня]] [[2011]] р.
<br>

----
Назва:[[Шевченко Іван Петрович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * Звання «[[Герой України]]» з врученням [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]] ([[26 серпня]] [[2010]])&nbsp;— ''за героїчну і багаторічну самовіддану шахтарську працю, досягнення високих виробничих показників у видобутку вугілля''<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/12273.html Указ Президента України №&nbsp;872/2010 від 26 серпня 2010 року «Про присвоєння І.Шевченку звання Герой України»]</ref>
<br>
Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + {{succession|office=[[Герой України]] — [[Список Героїв України|кавалер ордена «Золота Зірка»]] <br>№ 26 <br>[[26 серпня]] [[2010]]|preceded=[[Шемук Сергій Олександрович]]|succeeded=[[Трошин Сергій Михайлович]]}}
<br>

----
Назва:[[Юрченко Ігор Григорійович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * Звання «[[Герой України]]» з врученням [[Орден «Золота Зірка»|ордена «Золота Зірка»]] ([[26 серпня]] [[2010]])&nbsp;— ''за героїчну і багаторічну самовіддану шахтарську працю, досягнення високих виробничих показників у видобутку вугілля ''<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + nreg=870/2010 Указ Президента України № 870/2010 від 26 серпня 2010 року «Про присвоєння І.Юрченку звання Герой України»]</ref>
<br>
Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + {{succession|office=[[Герой України]] — [[Список Героїв України|кавалер ордена «Золота Зірка»]] <br>№ 24 <br>[[26 серпня]] [[2010]]|preceded=[[Воліков Володимир Миколайович]]|succeeded=[[Шемук Сергій Олександрович]]}}
<br>

----
Назва:[[Іона (Черепанов)]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Ріщенням Синоду від [[26 серпня]] [[2011]] року призначений єпископом Обухівським, вікарієм Київської єпархії<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/node/9831 Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 26 серпня 2011 року.] Офіційний сайт Української православної церкви</ref>. [[10 вересня]] в [[Трапезний храм Києво-печерської лаври|Трапезному храмі]] [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]] митрополитами Київським і всієї України [[Володимир (Сабодан)|Володимиром]], Чернівецьким і Буковинським [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрієм]], архієпископами Білоцерківським і Богуславським [[Митрофан (Юрчук)|Митрофаном]], Переяслав-Хмельницьким і Вишневським [[Олександр (Драбинко)|Олександром]], єпископами Сєвєролонецьким і Старобільським [[Агапіт (Бевцик)|Агапітом]], Ніжинським і Прилуцьким [[Іриней (Семко)|Іринеєм]], Макарівським [[Іларій (Шишковський)|Іларієм]], Яготинським [[Серафим (Дем'янів)|Серафимом]], Олександрійським і Світловодським [[Антоній (Боровик)|Антонієм]], Васильківським [[Пантелеймон (Поворознюк)|Пантелеймоном]] та Дрогобицьким [[Філарет (Кучеров)|Філаретом]] висвячений на єпископа Обухівського, вікарія Київської митрополії<ref>[http://orthodox.org.ua/uk/node/9903 КИЇВ. Намісник Свято-Троїцького Іонинського монастиря столиці став єпископом Обухівським.] Офіційний сайт Української православної церкви</ref>.
<br>

----
Назва:[[Іоанн Святогірський]] 
[[Файл:Ioan svjatogorskij.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 серпня]] [[1833]] року майбутній затвірник у 38-річному віці поступив у [[Глинську пустинь]] (що на [[Сумська область|Сумщині]]) під керівництво старця-[[ігумен]]а Філарета. Його спочатку призначили в готель, а через півтора року зробили пічником. Ще через 4 роки перевели в трапезну.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 серпня]] [[1849]] року висвячений просвященним [[Філарет (Гумілевський)|Філаретом]] в сан ієромонаха і призначений духівником для прочан.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[12976 Каліненков]] 

-Знайдено: + |дата відкриття =[[26 серпня]] [[1976]] 
<br>
-Знайдено: + '''12976 Каліненков''' (12976 Kalinenkov)&nbsp;— [[астероїд]] [[пояс астероїдів|головного поясу]], відкритий [[26 серпня]] [[1976]] року.
<br>

----
Назва:[[Рябцев Сергій Васильович]] 

-Знайдено: + '''Сергі́й Васи́льович Ря́бцев''' ({{н}} [[26 серпня]] [[1988]] року)&nbsp;— український футболіст. Нападник [[Тернопіль|тернопільської]] [[Нива (Тернопіль)|«Ниви»]].
<br>

----
Назва:[[Список найдорожчих трансферів в історії українського футболу]] 

-Знайдено: + | || [[26 серпня]] [[2010]] || [[Тайсон Барселлос Фреда|Тайсон]] || {{BRA}} || {{Прапорець|BRA}} «[[Інтернасьйонал]]» || [[Файл:Metal.svg|25пкс]] [[Металіст (Харків)|«Металіст»]] || 6,3 млн <ref name="Taison"/>
<br>

<br>Зобр:71шт.
----
Назва:[[Янушевський Іван Якович]] 

Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + З [[1 липня]] [[1855]] року командував [[Третій бастіон (Севастополь)|3-м бастіоном]], де перебував до кінця оборони. [[26 серпня]] був контужений в голову і лівий бік.
<br>

----
Назва:[[Кушнір Антон Андрійович]] 

-Знайдено: + '''Кушнір Антон Андрійович''' (*[[26 серпня]] [[1983]])&nbsp;— український письменник, журналіст.
<br>

----
Назва:[[Призетко Олександр Сергійович]] 
[[Файл:Captain sports.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Олександр Призетко став одним з тих футболістів, що стояли біля витоків історії [[збірна України з футболу|збірної України]], взявши участь вже у третьому матчі національної команди проти [[збірна Угорщини з футболу|угорців]], що відбувся [[26 серпня]] [[1992]] року. Провівши три гри у перші два роки існування збірної, Олександр повернувся до неї аж у далекому [[2001]] році, будучи вже гравцем [[Чорноморець (Новоросійськ)|новоросійського «Чорноморця»]]. Слід відзначити два цікавих факти: Призетко жодного разу не провів повний матч у складі національної команди та жодного разу не вдягав жовто-синю форму збірної на теренах [[Україна|України]].
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Родина Григоровичів-Барських (срібна монета)]] 
[[Файл:National Bank of Ukraine.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Монету введено в обіг [[26 серпня]] [[2011]] року. Вона належить до серії «[[Славетні роди України (серія монет)|Славетні роди України]]».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пещанський Володимир Павлович]] 

-Знайдено: + '''Володимир Павлович Пещанський''' ({{н}} [[28 жовтня]] [[1873]], м. [[Переяслав-Хмельницький|Переяслав]]&nbsp;— {{†}} [[26 серпня]] [[1926]], [[Львів]])&nbsp;— український архітектор, реставратор<ref name="УРЕ">{{УРЕ}}</ref>, дослідник української старовини та педагог<ref name="koval">[http://museum-ukraine.org.ua/index.php?<br>

----
Назва:[[Посольство Латвії в Україні]] 
[[Файл:Coat of Arms of Latvia.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 серпня]] 1991 року Україна визнала державну незалежність Латвійської Республіки, а [[4 грудня]] 1991 року Латвія визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені [[12 лютого]] 1992 року. З 1993 року у [[Рига|Ризі]] функціонує Посольство України в Латвії, а у Києві діє Посольство Латвійської Республіки. Для поглиблення двосторонніх відносин та розширення співробітництва між країнами у липні [[2005]] року відкрила Почесне консульство у [[Львів|Львові]]. У квітні [[2006]] року відкрито Почесне консульство України у місті [[Вентспілс]]і.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Українсько-латвійські відносини]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Україна і Латвія до [[1917|1917 року]] знаходилися в одній державі - [[Російська імперія|Російській імперії]]. Під час [[Українська революція|української революціії 1917-1921 років]] на Ризькій конференції в серпні [[1920|1920 року]] [[Прибалтика|балтійськими країнами]] було визнано [[Українська Народна Республіка|Українську Народну Республіку]]. У [[1939]]-[[1941]], [[1944]]-[[1991]] роках обидві країни були окуповані [[СРСР|Радянським Союзом]]. [[26 серпня]] [[1991|1991 року]] Україна визнала державну незалежність [[Латвія|Латвійської Республіки]], а [[4 грудня]] [[1991|1991 року]] Латвія визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені [[12 лютого]] [[1992|1992 року]].
<br>

----
Назва:[[Битва під Любаром]] 
[[Файл:POL Pilawa COA.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Передісторія ==<br>
Знайдено: + Тим часом, [[Василь Шереметьєв|Шереметьєв]] підійшов до Котельні (скоріше за все, до теперішньої [[Стара Котельня|Старої Котельні]]), де дізнався що [[Річ Посполита|польська]] армія стоїть в [[Меджибіж|Меджибожі]]. Одночасно, [[Юрій Хмельницький|Хмельницький]] не зміг зупинити [[Кримське ханство|татарську орду]]. [[26 серпня]] [[Кримське ханство|татарська]] армія [[нуреддин]]-султана [[Мурад Ґерай|Мурад Ґерая]] і царевича [[Сафа Ґерай|Сафа Ґерая]], чисельністю близько 15 000 чоловік, з'єдналися з [[Річ Посполита|польськими]] військами.<ref name="ReferenceA"/>
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Крамар Михайло Полікарпович]] 

-Знайдено: + '''Кра́мар Миха́йло Поліка́рпович''' ([[4 листопада]] [[1935]] — [[26 серпня]] [[2008]], [[Київ]])&nbsp;— український актор театру і кіно. [[Народний артист України]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Пішов з життя [[26 серпня]] [[2008]] року після тривалої хвороби в Києві. Похований на [[Байковий цвинтар|Байковому цвинтарі]].
<br>

----
Назва:[[Жупінас Дмитро Васильович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Дмитро Васильович Жупінас''' ([[24 травня]] [[1892]]&nbsp;— † [[26 серпня]] [[1968]])&nbsp;— [[полковник]] Армії [[УНР]] ([[генерал-хорунжий]] в еміграції).
<br>
-Знайдено: + Учасник [[Перший зимовий похід|Першого Зимового походу]]: командир кінної сотні ім. П. Сагайдачного (входила до складу 2-го Кінно-Запорізького полку), з січня 1920 р.&nbsp;— помічник командира 2-го Кінно-Запорізького полку - додано сотню полку Костя Гордієнка , командиром призначено полковника Волощенка, старшину-гарматника.. З 16 червня 1920 р.&nbsp;— командир Кінно-Запорізького полку Армії УНР до його остаточного розформування у 1927 р. 26 серпня 1920 Жупінас тяжко ранений в бою під Галичем.  Окрему кінну дивізію інтерновано у Вадовицях.  Кавалер [[Орден Залізного Хреста|Ордена Залізного Хреста]].  15 травня 1922 року командира 2-го Кінно-Запорізького полку Жупінаса підвищено у полковники. По розформуванню жив на Волині.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Шумахер (футболіст)]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + До складу клубу [[Волинь (футбольний клуб)|«Волинь»]] приєднався [[26 серпня]] [[2011]] року. Наразі встиг відіграти за [[луцьк]]у команду 11 матчів в національному чемпіонаті.
<br>

----
Назва:[[Кельчевський Євген Анатолійович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Кельчевський Євген Анатолійович''' ([[14 серпня]] [[1883]], [[Санкт-Петербург]], [[Російська імперія]] —[[26 серпня]] [[1935]], [[Париж]], [[Франція]]) — начальник 1-го генерал-квартирмейстерства Українського Генерального штабу Дієвої [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Хамчук Петро]] 
[[Файл:OUN-r Flag 1941.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[26 серпня]] [[1944]] року, поблизу с. [[Ягольниця]] був розбитий загін [[НКВС]]. 
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Паравійчук Андрій Григорович]] 

-Знайдено: + '''Андрі́й Григо́рович Паравійчу́к''' ({{н}}&nbsp;[[1 жовтня]] [[1901]], село [[Бережанка]], тепер [[Чемеровецький район|Чемеровецького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]&nbsp;— {{†}}&nbsp;[[26 серпня]] [[1986]], [[Кам'янець-Подільський]])&nbsp;— український [[краєзнавець]], [[бібліограф]].
<br>

----
Назва:[[Максим]] 
[[Файл:Zalizniak obr.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * Іменини: [[29 січня]], [[2 лютого]], [[23 квітня]], [[11 травня]], [[26 серпня]], [[24 листопада]], [[19 грудня]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Посольство України в Латвії]] 

-Знайдено: + [[26 серпня]] 1991 року Україна визнала державну незалежність Латвійської Республіки, а [[4 грудня]] 1991 року Латвія визнала державну незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені [[12 лютого]] 1992 року.<ref>[[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.1&nbsp;— 760с.</ref>. З 1993 року у [[Рига|Ризі]] функціонує Посольство України в Латвії. Урочисте відкриття приміщення Посольства відбулося у 1995 році, за присутності Президента України [[Кучма Леонід Данилович|Леоніда Кучми]] та Президента Латвійської Республіки [[Ґунтіс Ульманіс|Ґунтіса Ульманіса]]. У липні [[2005]] року Латвія відкрила Почесне консульство у [[Львів|Львові]]. У квітні [[2006]] року відкрито Почесне консульство України у місті [[Вентспілс]]і.
<br>

----
Назва:[[Богданович Володимир Терентійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Після закінчення війни серйозно захопився футболом. З [[1947]] року виступав за команду [[Група радянських військ у Чехословаччині|Групи радянських військ у Чехословаччині]]. Проте першою командою майстрів для Богдановича став тбіліський клуб [[СКА (Тбілісі)|Будинку офіцерів]], куди його запросили у [[1949]] році. Богданович міг і не стати футболістом — в армії він не менш успішно займався штангою, однак колишній гравець [[Спартак (футбольний клуб, Москва)|московського «Спартака»]] [[Жмельков Владислав Миколайович|Владислав Жмельков]] узяв шефство над хлопцем і успіхи перевершили усі очікування. У [[1950]] році Володимира запросили до [[Арарат (Єреван)|єреванського «Динамо»]], яке щойно вийшло до класу «А». [[26 серпня]] [[1950]] року у [[Київ|Києві]] дублери єреванців переграли господарів поля, а єдиний переможний м'яч забив саме Богданович. Керівництво [[Динамо (Київ)|київського «Динамо»]] вирішило запросити талановитого нападника до Києва. Довго вмовляти Володимира не довелося.
<br>

----
Назва:[[Помста за розкол країни]] 
[[Файл:Антиагітаційний Луцький 2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[25 серпня|25]]&nbsp;— [[26 серпня]] [[2012|2012 року]]
<br>
-Знайдено: + |<sup>1. Опис подій: </sup><ref>25 серпня поширення відбулось у всіх вказаних населених пунктах. Ще до початку поїздки стало відомо, що в окрузі можуть відбутися затримання міліцією активістів. Цього дня відбулося побиття активістів невідомими та [[Литвин Петро Михайлович|Петром Литвином]] (братом [[Литвин Володимир Михайлович|Володимира Литвина]]) на ринку у Новоград-Волинському та міліцією у відділку цього ж міста, коли активісти у супроводі міліції прийшли писати заяву про вчинення злочину і захотіли вийти звідти. Активісти намагалися викликати міліцію та повідомити про злочин, однак на дзвінки ніхто не відповідав. Після цього активісти продовжили поширення. Їх почали переслідувати близько 10-ти молодиків спортивної статури. Стеження за активістами тривало аж до того, поки у ніч з 26 на 27 серпня вони не поїхали з міста. У Червоноармійську одразу дві групи намагалася затримати міліція. Коли їй це не вдалося і вони поїхали, молодих людей в центрі міста оточили невідомі молодики спортивної статури, що представилися членами ГО «За чесні вибори». Невідомі взяли активістів в щільне кільце і почали їм погрожувати та виривати з рук листівки. Активісти викликали міліцію, яка прибула на місце подій. Обидві групи активістів протиправно затримала міліція і згодом відпустила, після чого молоді люди продовжили поширення листівок. У Барашах дані активістів перевіряла міліція, не назвавши підстав для цього. Після перевірки молоді люди продовжили поширення. Пізніше з'ясувалося, що у Новоград-Волинському та Червоноармійську нападали на активістів ті самі люди. <br/>26 серпня активісти поширювали інформацію у Новоград-Волинському. Стеження за ними тривало. На центральному ринку невідомі знову намагалися виривати в активістів листівки, тричі викликали міліцію, однак вона проти активістів ніяких дій не вчиняла, оскільки ті нічого не порушували. Після того як активісти наклеїли декілька плакатів на дошку оголошень, їх почав зривати невідомий, телефонуючи при цьому кудись та погрожуючи «розібратися». Активісти, побоюючись за своє здоров'я та життя, викликали міліцію, яка з'ясувала, що ім'я невідомого&nbsp;— Сергій Чураков, який є представником організації «Майбутнє Полісся», що є благодійним фондом Володимира Литвина. Незадовго до прибуття міліції навколо активістів зібралося багато молодиків спортивної статури.</ref> <br/><sup>2. Чи є [[Тушка|«тушкою»]]: ні</sup> <br/><sup>3.: </sup><ref name="Литвин_пояснення">Як Голова Верховної Ради України підписав законопроект №&nbsp;9073 після голосування у 2-му читанні</ref>
<br>
-Знайдено: + | [[26 серпня]] [[2012|2012 року]]
<br>
-Знайдено: + | [[26 серпня]] [[2012|2012 року]]
<br>

<br>Зобр:17шт.
----
Назва:[[11269 Книр]] 

-Знайдено: + |дата відкриття =[[26 серпня]] [[1987]] 
<br>
-Знайдено: + '''11269 Книр''' (11269 Knyr)&nbsp;— [[астероїд]] [[пояс астероїдів|головного поясу]], відкритий [[26 серпня]] [[1987]] року.
<br>

----
Назва:[[Україна на літніх Олімпійських іграх 2004]] 
[[Файл:Bronze medal icon.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |дата=[[26 серпня]] [[2004]]
<br>

<br>Зобр:50шт.
----
Назва:[[Матяшин Гнат Михайлович]] 
[[Файл:Могила Гната Матяшина.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[26 серпня]] [[1968]] року наказом по Донецькому медичному інституту звільнений з займаної посади у зв'язку з обранням за конкурсом до [[Київський медичний інститут|Київського медичного інституту]] з [[27 серпня]] [[1968]] року. Очоливши кафедру факультетської хірургії Київського медичного інституту, одночасно був головним хірургом МОЗ УРСР. Багато років очолював Республіканське наукове товариство хірургів, був членом Правління Всесоюзного наукового товариства.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Старовойт Микола Васильович]] 

-Знайдено: + '''Старово́йт Мико́ла Васи́льович''' ({{н}} [[26 серпня]] [[1939]]&nbsp;— {{†}} [[17 серпня]] [[2012]])&nbsp;— український [[літературознавець]], кандидат філологічних наук, [[професор]], член [[Національна спілка письменників України|Національної спілки письменників України]].
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Народився [[26 серпня]] [[1939]] року в с. [[Коренівка (Овруцький район)|Коренівка]] [[Овруцький район|Овруцького району]] [[Житомирська область|Житомирської області]].
<br>

----
Назва:[[Акімов В'ячеслав Валерійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Влітку [[2011]] року підписав контракт з командою першої ліги [[Енергетик (Бурштин)|«Енергетиком»]], в якому став основним гравцем, але ще до закриття трансферного вікна перейшов у [[луцьк]]у «Волинь» і майже відразу, [[26 серпня]] [[2011]] року дебютував у Прем'єр-лізі в матчі проти київської «Оболоні». Проте тренер «Волині» [[Віталій Кварцяний]] був дуже незадоволений грою новачка і замінив його вже на 17 хвилині матчу<ref>[http://football.ua/ukraine/news/166208.html Дебютанты УПЛ]</ref>. Після того футболіст більше не виходив за основний склад «Волині», а після завершення сезону покинув команду<ref>[http://football.ua/ukraine/news/166948.html Демьяненко: «Нам надо набирать украинцев»]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Смирнов Дмитро Олександрович]] 
[[Файл:DA Smirnov.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + q=news&node=1273 «Волинь» заявила спартаківця]</ref> і майже відразу, [[20 серпня]] [[2011]] року дебютував у Прем'єр-лізі в матчі проти одеського «Чорноморця», який закінчився з рахунком 0-0, а [[26 серпня]] Дмитро провів другий матч у чемпіонаті про [[київ]]ської «Оболоні». Проте тренер «Волині» [[Віталій Кварцяний]] був дуже незадоволений грою новачка і замінив його вже в першому таймі матчу<ref>[http://ukrfootball.com.ua/news/kvartsyanyi-ob-igre-s-obolonyu Кварцяный об игре с «Оболонью»]</ref>. Після того Смирнов за «Волинь» не провів жодного матчу і по завершенні сезону покинув Україну<ref>[http://football.ua/ukraine/news/164980.html Демьяненко: «Хотим пробиться в еврокубки»]</ref>.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Юдіна Ілона Вікторівна]] 

-Знайдено: + '''Юдіна Ілона Вікторівна''' (нар. [[26 серпня]] [[1964]])&nbsp;— [[українці|українська]] [[волейбол сидячи|волейболістка]], [[Майстер спорту міжнародного класу|майстер спорту України міжнародного класу]]<ref name="para шлях">[http://www.paralympic.org.ua/images/paralympic2012.pdf Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012] на сайті [[Національний комітет спорту інвалідів України|Національного комітету спорту інвалідів України]]</ref>. Бронзова призерка [[Літні Паралімпійські ігри 2012|Літніх Паралімпійських ігор 2012 року]].
<br>

----
Назва:[[Касьянов Олексій Сергійович]] 

-Знайдено: + '''Олексій Сергійович Касьянов''' ([[26 серпня]] [[1985]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[легка атлетика|легкоатлет]]-десятиборець, [[Олімпійські ігри|олімпієць]], призер чемпіонатів світу та Європи. 
<br>

----
Назва:[[Циня Рустам Григорович]] 

-Знайдено: + У дорослому футболі дебютував [[10 липня]] [[2009]] року виступами за команду клубу [[Шериф (футбольний клуб, Тирасполь)|«Шериф»]], в якій провів один сезон, взявши участь у 19 матчах чемпіонату. Дебютним матчем стала гра проти «[[ЦСКА-Рапід]]», коли Рустама випустили на 60-тій хвилині, а його команда перемогла з рахунком (6:0).<ref>[http://moldova.sports.md/football/national_division/game/2009-07-10/fc_csca_rapid-fc_sheriff/boxscore/ CSCA-Рапид-Шериф 0:6] {{ref-ru}}</ref> [[26 серпня]] [[2009]] року дебютував у єврокубках у [[Ліга чемпіонів УЄФА|Лізі чемпіонів]] в матчі проти [[Греція|грецького]] «[[Олімпіакос (футбольний клуб, Пірей)|Олімпіакоса]]».<ref>[http://www.championat.ru/football/_ucl/111/match/102951.html Лига чемпионов — «Олимпиакос» (Пирей) — «Шериф» (Тирасполь) — Чемпионат.ру] {{ref-ru}}</ref> За підсумками двох зустрічей «Шериф» вилетів у [[Ліга Європи УЄФА|Лігу Європи]], дебютувавши [[17 вересня]] [[2009]] року в матчі проти [[Румунія|румунського]] "[[Стяуа (футбольний клуб)|Стяуа]]" (0:0).<ref>[http://www.championat.ru/football/_europeleague/113/match/104857.html Лига Европы — «Стяуа» (Бухарест) — «Шериф» (Тирасполь) — Чемпионат.ру] {{ref-ru}}</ref>.
<br>

----
Назва:[[Мегик Петро]] 

-Знайдено: + '''Петро Мегик''' ({{lang-en|Petro Mehyk}}, *24 червня 1899, с. [[Бочківці]] Хотинського повіту [нині [[Хотинський район|Хотинського району]] [[Чернівецька область|Чернівецької області]]] — †26 серпня 1992, [[Філадельфія|Філадельфія]], [[США]])—український художник, засновник [[Українська Мистецька Студія|Української студії мистецтв]] у [[Філадельфія|Філадельфії]] (США), організатор культурно-мистецького життя українців в Америці. Дійсний член [[Наукове товариство імені Шевченка|Наукового товариства імені Шевченка]] та член-кореспондент [[Українська вільна академія наук|Української вільної академії наук]] у Нью-Йорку. Як художник, мистецтвознавець, педагог, видавець — внесок його в українську та світову культуру вагомий.<ref name="bukportret">[http://bukportret.info/index.php/khotinskij-rajon/bochkivtsi/vidatni-osobistosti «Визначні особистості села Бочківці»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Франк Джа Джедже]] 
[[Файл:Silver medal icon.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після завершення оренди перейшов до абсолютного новачка [[Ліга 1|Ліги 1]] [[Арль-Авіньйон (футбольний клуб)|«Арль-Авіньйона»]], у складі якого в першому ж матчі забив історичний перший гол команди в елітному дивізіоні Франції. Проте, за підсумками сезону клуб зайняв останнє місце в чемпіонаті і вилетів в [[Ліга 2|Лігу 2]], тому Франк [[26 серпня]] [[2011]] року перейшов у [[Ніцца (футбольний клуб)|«Ніццу»]].
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Лисенко Федір Остапович]] 
[[Файл:Могила Федора Лисенка.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Федір Остапович Лисенко''' ([[7 червня]] [[1887]], [[Бердянськ]]&nbsp;— [[26 серпня]] [[1937]])&nbsp;— український радянський [[геолог]], [[доктор геологічних наук]], [[професор]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У зв'язку із складнощами, що виникли при розробці Роменської площі [[22 травня]] [[1937]] року був заарештований, як підозрюваний у саботажі та диверсії. Вироком від [[3 вересня]] [[1937]] року засуджений до найвищої міри покарання&nbsp;— [[розстріл]]у, який відбувся [[26 серпня]] [[1937]] року, ще до оголошення вироку в суді. [[28 листопада]] [[1956]] року реабілітований. Похований на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] в [[Київ|Києві]] (ділянка №&nbsp;18).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Богодухівська волость (Золотоніський повіт)]] 

-Знайдено: + * [[Богодухівка]]&nbsp;— колишнє державне та власницьке село при річці [[Ірклій (притока Дніпра)|Ірклієві]] за 25 [[верста|верст]] від повітового міста, 2850 осіб, 573 двори, 2 православні церкви, єврейський молитовний будинок, станова квартира, школа, земська станція, 3 постоялих двори, 4 постоялих будинки, лавка, 28 вітряних млинів, винокурний завод, базари по неділях та 4 [[ярмарки|ярмарки]] на рік: [[25 березня]], [[10 липня]], [[26 серпня]] та [[24 жовтня]].
<br>

----
Назва:[[У темряві]] 

-Знайдено: + | дата виходу       = [[2 вересня]] [[2011]]<br />[[5 січня]] [[2012]] (Польща)<br />[[26 серпня]] [[2012]] (Україна)
<br>
-Знайдено: + Світова прем'єра фільму відбулася 2 вересня 2011 року в ході 38-го кінофестивалю в Телуріді. Потім він був представлений на 36-му [[Міжнародний кінофестиваль у Торонто|Міжнародному кінофестивалі в Торонто]] 11 вересня 2011<ref>{{cite web|publisher=[[Filmweb]]|title=Nowy film Agnieszki Holland premierowo w Toronto|url=http://www.filmweb.pl/news/Nowy+film+Agnieszki+Holland+premierowo+w+Toronto-76780|date=2011-08-17|author=Marcin Pietrzyk|language=pl|accessdate=2011-11-27|archiveurl=http://www.webcitation.org/6J5iYvKEC|archivedate=2013-08-23}}</ref> в програмі "Спеціальні презентації". 20 вересня того ж року відбувся показ в рамках огляду польського кіно в [[Європейський Парламент|Європейському парламенті]] в [[Брюссель|Брюсселі]]<ref>{{cite web| publisher = www.coolturka.com.pl| title = Film “W ciemności” otworzy Przegląd Filmu Polskiego| date = 2011-09-19| url = http://www.coolturka.com.pl/2011/09/19/film-w-ciemnosci-otworzy-przeglad-filmu-polskiego/| language = pl| accessdate = 2011-11-27}}</ref>. 5 січня 2012 року компанія Kino Świat розпочала кінопрокат на польському ринку. В Україні фільм вперше був показаний 26 серпня 2012 у Львові в [[Кінотеатри Львова|кінопалаці «Коперник»]] у межах VII фестивалю незалежного кіно [[КіноЛев]].<ref name="Zaxid.net">{{cite web|url=http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?<br>

----
Назва:[[Список бійців куреня Української повстанської армії «Месники»]] 

Підзаголовок:=== Список ===<br>
Знайдено: + | 333 || «Ярко», «Ярмола» Солодуха Микола || с. [[Борки]] [[Тернопільський повіт|Тарнопільського повіту]], тепер [[селище міського типу|смт]] [[Великі Бірки]] у [[Тернопільський район|Тернопільському районі]], [[Тернопільська область|Тернопільської області]]|| {{дтс|1930|5|4}} || Стрілець || Месники-4, Месники-1 || Син Михайла та Анни. З червня 1946&nbsp;р.- в лавах УПА, сотня «Месники-4», від липня 1946&nbsp;р.- сотня «Месники-1» (чота «Ігоря», рій «Ротмира»). 2 лютого 1947&nbsp;р. дезертирував із сотні. 9 червня 1947&nbsp;р. здався ВП. 26 серпня 1947&nbsp;р. в Ряшеві засуджений на 10 років ув'язнення. Подальша доля невідома.
<br>

----
Назва:[[Костел Матері Божої Громничої та домініканський монастир (Старокостянтинів)]] 
[[Файл:Кам’яниця.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |archiveurl=http://www.webcitation.org/6FdSEy3Yg|archivedate=2013-04-04}}</ref>. У вересні [[2003]] року Управління МВС України в Хмельницькій області згідно з наказом №&nbsp;402 «Про безкоштовну передачу з балансу Старокостянтинівського РВ УМВС на баланс Української православної Церкви приміщення адміністративного будинку (колишнього чоловічого монастиря)» передало Хмельницькій єпархії УПЦ (МП) в безоплатне користування ще сім об'єктів нерухомого майна, розташованих на території колишнього монастиря за адресою вул. Івана Федорова, 34, зокрема, келійний корпус колишнього Домініканського монастиря, необліковану пам'ятку XVII століття. Рішенням Старокостянтинівської міської ради від [[26 серпня]] [[2003]] року №&nbsp;29 попереднє рішення «Про передачу…» як незаконне скасоване. [[9 грудня]] [[2003]] року Старокостянтинівська міжрайонна прокуратура опротестувала таке рішення радців. Проте своїм рішенням від [[19 грудня]] того ж року Старокостянтинівська міська рада відхилила прокурорський протест. У подальшому прокуратура до суду звертатися не стала.
<br>

<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Радзієвська Тетяна Вадимівна]] 

-Знайдено: + '''Тетяна Вадимівна Радзієвська''' (*&nbsp;[[26 серпня]] [[1954]])&nbsp;— український [[мовознавець]]. [[Доктор наук|Доктор]] філологічних наук (2000). [[Професор]]. Народилася в родині науковців і викладачів. Навчалася на відділенні прикладної лінгвістики Київського університету імені Тараса Шевченка. У 1981 році закінчила аспірантуру Інституту мовознавства АН СРСР (Москва), де захистила кандидатську дисертацію з семантики синтаксису. У 80-і рр. працювала в Інституті кібернетики ім.В.М.Глушкова за напрямом лінгвістичного забезпечення інформаційних систем. З 1990 року працює в Інституті мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України. У 90-х рр. була співробітником Інституту української мови. У 2000 році захистила докторську дисертацію з проблем прагматичної організації тексту. 
<br>

----
Назва:[[Список голів Верховної Ради України]] 
[[Файл:Владимир Рыбак.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[24 серпня]] [[1991]] року під час головування Леоніда Макаровича Кравчука [[Верховна Рада України|Верховна Рада]] прийняла [[Акт проголошення незалежності України]] як самостійної Української держави. [[26 серпня]] Указом [[Президія Верховної Ради України|Президії Верховної Ради]] було тимчасово припинено, а її Указом від 30 серпня й заборонено діяльність [[Комуністична партія України|Комуністичної партії України]]. [[1 грудня]] [[1991]]&nbsp;р. було вирішено й інше суттєвіше питання&nbsp;— обрано першого Президента незалежної України. Цьому передувала гостра передвиборна боротьба. З великої групи претендентів фаворитом у кандидати в Президенти незалежної України вважався [[Голова Верховної Ради України|Голова Верховної Ради]] Леонід Кравчук, який і обійняв цю посаду<ref>[http://www.rozum.org.ua/index.php?</ref><br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Ясюкович Ігнатій Ігнатович]] 

-Знайдено: + '''Ігнатій Ігнатович Ясюкович''' ({{lang-pl|Ignacy Jasiukowicz}}, [[1847]], [[Каунас|Ковно]]&nbsp;— [[26 серпня]] [[1914]], [[Кутно]])&nbsp;— визначний [[Польща|польський]] промисловець. Керуючий Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства.
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Він помер у власному маєтку Кутне у [[Варшавська губернія|Варшавській губернії]] 26 серпня 1914 року після тяжкої тривалої хвороби.
<br>

----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/18 травня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/7 липня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/16 серпня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 серпня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/27 серпня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 вересня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 жовтня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/4 грудня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]