Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/25 вересня

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/17 червня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 серпня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 вересня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/24 вересня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 вересня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 жовтня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 листопада | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/3 січня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Іван Багряний]] 
[[Файл:Coin of Ukraine Bahrianyi r.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[25 вересня]] [[2007]] року введено в обіг [[ювілейна монета|ювілейну монету]] «Іван Багряний» із серії «Видатні особистості України» номіналом 2 гривні з [[нейзильбер]]у, якість&nbsp;— «[[спеціальний анциркулейтед]]», тираж&nbsp;— 35 000 штук у капсулах&nbsp;<ref>[http://www.gdo.kiev.ua/files/db.php?</ref><br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Київ]] 
[[Файл:Shevchenko University.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[Мехіко]] || {{MEX}} || [[25 вересня]] [[1997]]
<br>

<br>Зобр:30шт.
----
Назва:[[Кіровоградська область]] 
[[Файл:VoznesenskyiSobor.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[25 вересня]] [[1958]]&nbsp;— скасовано Великовисківський район
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Верховна Рада України II скликання]] 

Підзаголовок:== Склад ==<br>
Знайдено: + |з [[25 вересня]] [[1994]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бондарчук Сергій Федорович]] 

-Знайдено: + '''Сергі́й Фе́дорович Бондарчу́к''' (*[[25 вересня]] [[1920]], с. [[Білозерка (смт)|Білозерка]], Херсонщина &nbsp;— †[[20 жовтня]] [[1994]])&nbsp;— [[УРСР|український]] [[сРСР|радянський]] [[режисер]], [[актор]]. [[Режисер]] кіноепопеї «[[Війна і мир (фільм, 1968)|Війна і мир]]» (за [[Толстой Лев Миколайович|Львом Толстим]]), яка [[1968]] року удостоєна [[Оскар]]а в категорії «Найкращий іноземний фільм».
<br>
-Знайдено: + Сергій Бондарчук народився на [[Херсон]]щині, в селищі Білозерці, [[25 вересня]] [[1920]] року.
<br>

----
Назва:[[Галущинський Михайло Миколайович]] 
[[Файл:Надгробок-М.Галущинського.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Михайло Галущинський''' (псевдоніми і криптоніми: Височанський, Височанський Микола, Подорожник, Г-ий, Гл. М., Глщ. М., М., М. Г. та ін.; *[[26 вересня]] [[1878]], с. [[Звиняч]], [[Чортківський район]], [[Тернопільська область]]&nbsp;— † [[25 вересня]]; за ін. даними [[23 вересня]] [[1931]], [[Львів]])&nbsp;— український [[педагог]], [[військовик]], [[публіцист]], культурно-освітній і громадсько-політичний діяч. Брат [[Галущинський Іван|Івана]] та [[Галущинський Теодосій Миколайович|Теодосія Галущинських]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Конституція України]] 
[[Файл:Constitution of Ukrainian Soviet Socialist Republic.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Ситуація загострилася [[26 червня]] [[1996]] p., коли [[Рада національної безпеки і оборони України|Рада національної безпеки України]] і Рада регіонів при Президентові України виступили з різким засудженням будь-яких подальших зволікань з прийняттям нової Конституції України, оскільки такі зволікання загострюють соціально-економічну ситуацію в державі. Того ж дня Президент України видав указ про проведення всеукраїнського референдуму [[25 вересня]] [[1996]]&nbsp;р. щодо прийняття нової Конституції України, в основу якої було покладено варіант проекту Основного Закону в редакції робочої групи від [[11 березня]] [[1996]]&nbsp;р.<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/467/96 Президент України Указ: Президент України; Указ від 26.06.1996 №&nbsp;467/96 (Опублікуванню не підлягає)]</ref>
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Ґалаґан Григорій Павлович]] 

-Знайдено: + '''Григо́рій Па́влович Ґалаґа́н ''' (* [[15 серпня]] [[1819]], село [[Сокиринці (Срібнянський район)|Сокиринці]] [[Срібнянський район|Срібнянського району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]&nbsp;— † [[25 вересня]] [[1888]], Сокиринці)&nbsp;— [[громадський діяч]], українофіл, [[меценат]], великий поміщик на Полтавщині і Чернігівщині, представник відомого старшинсько-дворянського роду [[Ґалаґани (рід)|Ґалаґанів]].
<br>

----
Назва:[[Хмельницький]] 
[[Файл:T-34-76 Khmelnytskyi 2011 G1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[15 лютого|15]]—[[16 лютого]] [[1919]]. Відбувся збройний виступ пробільшовицьки налаштованих сил із метою захоплення влади в місті. Силами вірних [[Директорія Української Народної Республіки|Директорії]] військ (Запорізька бригада, 3-й Гайдамацький полк) повстання було придушене, після чого в єврейських кварталах Проскурова почався погром, який ініціював отаман Семесенко. Внаслідок кривавих подій&nbsp;— убито 390 чоловіків, 309 жінок, 76 дітей, поранено близько 500 осіб єврейської національності. За іншими даними загиблих було близько тисячі. До міста у зв'язку з погромом прибув головний отаман [[Петлюра Симон Васильович|Симон Петлюра]]. За його наказом була роззброєна частина Семесенка і віддано розпорядження про створення спеціальної комісії для розслідування погрому. Після поразки українських військ на більшовицькому фронті, в березні державні установи [[УНР]] тимчасово переїхали до Проскурова. Тут відбулися державні наради [[УНР]] за участю членів Директорії, уряду, представників партій та громадських організацій. Саме в Проскурові відбулося останнє засідання Директорії у повному складі та відбулася зустріч з делегацією [[ЗУНР]] на чолі з [[Євген Петрушевич|Євгеном Петрушевичем]]. Уряд УНР та Директорія перебували в Проскурові ще двічі (у листопаді [[1919]] та червні [[1920]] року). [[25 вересня]] [[1920]] року Чорний полк [[Запорізька група армії УНР|Першої 3апорозької дивізії]] знову захопив Проскурів. У місті населення вітало Запорожців квітами.
<br>
Підзаголовок:== Література ==<br>
Знайдено: +  // Моя газета +.&nbsp;— 2003.&nbsp;— 25 вересня.&nbsp;— С.&nbsp;1.
<br>

<br>Зобр:47шт.
----
Назва:[[Хмельниччина]] 
[[Файл:CossackMamay.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Тим часом, коли козаки були зайняті у Молдові, 50-тисячне польське військо несподівано напало [[20 лютого]] [[1651]] на [[Брацлав]]. У червні відбувся головний [[Берестецька битва|бій біля м. Берестечка]] на Волині. Польська армія, у якій було близько 20 000 найманого німецького війська, набраного з ветеранів [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічної війни]], стала проти українсько-татарського війська. Але українське військо, знову зраджене кримцями, зазнало поразки, і [[10 липня]] 1651 у тяжких умовах відступило до [[Біла Церква|Білої Церкви]]. На початку серпня литовське військо зайняло і спалило Київ. Не зважаючи на ці невдачі, Хмельницький зібрав 50 000 війська і [[24 вересня|24]]&nbsp;— [[25 вересня]] вступив у тяжкий, але не вирішальний, [[Битва під Таборівкою|бій з ворогом біля Білої Церкви]]. Втомлені війною, обидві сторони почали переговори, підсумком яких була укладена дуже невигідна для Хмельницького [[Білоцерківський мирний договір 1651|Білоцерківська угода 28 вересня 1651]].
<br>

<br>Зобр:15шт.
----
Назва:[[Черкаси]] 

-Знайдено: + Відчутних збитків і непоправних втрат завдала місту [[Друга Світова війна]]. [[22 червня]] німецькі літаки [[бомбардування|бомбардували]] місто. Були знищені залізнична станція, мости через [[Дніпро]]. У серпні [[1941]] року німецькі війська впритул підійшли до міста. На захоплення Черкас були кинуті піхотна дивізія [[СС]], [[Румунія|румунські]] та [[Італія|італійські]] з'єднання, батальйон мотоциклістів, танкові підрозділи. Радянські 196-та та 116-та стрілецькі та 212-та моторизована дивізії відбили атаку і організували наступ по шосе Черкаси-[[Сміла]], відігнавши німців до села [[Білозір'я]]. Після відступу військ [[38-а армія (СРСР)|38-ої армії]], нацисти ще 2 дні не наважувались увійти в спорожніле місто. [[22 серпня]], після знищення Червоною армією мостів через Дніпро, німці увійшли в місто. У черкаських лісах діяв [[український партизанський рух|партизанський загін]] на чолі з Ф.&nbsp;Р.&nbsp;Савченко, в липні-серпні [[1943]] року в місті були організовані підпільні диверсійні групи. В кінці вересня з'єднання [[Червона армія|Червоної Армії]] підійшли до Дніпра. Форсування річки було покладено на [[52-а армія (СРСР)|52-гу армію]] [[Другий Український фронт|2-го Українського фронту]] під командуванням генерал-лейтенанта [[Коротеєв Костянтин Аполлонович|К.&nbsp;А.&nbsp;Коротеєва]]. [[25 вересня]] поблизу міста були [[Дніпровська повітряно-десантна операція|висаджені 3-тя та 5-та авіадесантні бригади]], які об'єднались з партизанами. Форсування Дніпра почалось [[13 листопада]], армією командував [[Ватутін Микола Федорович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Ватутін]]. Вже до кінця зими Черкаси відійшли під радянський контроль.
<br>

<br>Зобр:38шт.
----
Назва:[[Яценюк Арсеній Петрович]] 
[[Файл:Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Крім того, з [[25 вересня]] [[2006]] року Арсеній Яценюк був призначений членом Ради Національного банку України, а також членом наглядацьких рад ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» і ВАТ [[Державний ощадний банк України|«Державний ощадний банк України»]]. Від виконання останніх двох посад він був звільнений [[13 березня]] [[2007]] року. [[21 березня]] [[2007]] року Арсеній Яценюк був затверджений на посаді [[міністр закордонних справ України|міністра закордонних справ України]] та припинив свою діяльність у Секретаріаті Президента.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Ткачук Іван Васильович]] 

-Знайдено: + '''Іва́н Васи́льович Ткачу́к ''' (*&nbsp;[[25 вересня]] [[1891]], [[П'ядики]]—†&nbsp;[[9 жовтня]] [[1948]], [[Львів]]) — український [[прозаїк]] лівого спрямування.
<br>
-Знайдено: + Народився 25 вересня 1891 року в родині громадян Австор-Угорської імперії. Навчався в українській  [[Коломия|Коломийській гімназії]].  
<br>

----
Назва:[[Українське національно-демократичне об'єднання]] 

-Знайдено: + З радянською окупацією у вересні [[1939]] Західно-Українських Земель УНДО майже перестало існувати: [[25 вересня]] у Львові керівництво офіційно припинило діяльність партії, перед тим подібні рішення ухвалили політичні проводи Української соціал-демократичної партії і Української соціалістично-радикальної партії.
<br>

----
Назва:[[Йоганн Форґач]] 

-Знайдено: + '''Йоганн Форґач''' ({{lang-hu|Johannn Forgách}}, [[24 жовтня]] [[1870]], [[Галич (окрес Луценец)]] — [[25 вересня]] [[1935]], [[Будапешт]])&nbsp;— австро-угорський дипломат.
<br>

----
Назва:[[Форостина Євген]] 

-Знайдено: + '''Євге́н Форости́на''' (*&nbsp;[[5 вересня]] [[1883]], [[Кольбушів]], [[Галичина]]&nbsp;— сучасна територія Польщі&nbsp;— †&nbsp;[[25 вересня]] [[1951]], [[Бруклін]], штат Нью-Йорк, [[США]])&nbsp;— український музичний діяч, диригент і композитор-автодидакт родом із Галичини, за фахом педагог.
<br>

----
Назва:[[Зінченко Олександр Олексійович]] 
[[Файл:Могила Олександра Зінченка.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[2003]] році Зінченко порвав із партією [[Медведчук Віктор Володимирович|Віктора Медведчука]], а у липні 2004 року отримав посаду керівника виборчого штабу [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]]. [[25 вересня]] того ж таки року очолив штаб коаліції «Сила народу». У листопаді [[2004]] року був обраний головою виконкому Комітету національного порятунку.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Солов'яненко Анатолій Борисович]] 

-Знайдено: + '''Анатолій Борисович Солов'яненко''' (* [[25 вересня]] [[1932]], [[Сталіно]]&nbsp;— †[[29 липня]] [[1999]], [[Козин (смт)|Козин]])&nbsp;— [[Герой України]] ([[2008]], посмертно), всесвітньовідомий український співак (тенор) та видатний громадський діяч.
<br>

----
Назва:[[Стефурак Степан]] 

-Знайдено: + '''Степа́н Стефура́к''' (*&nbsp;[[16 січня]] [[1846]]&nbsp;— †&nbsp;[[25 вересня]] [[1888]], [[Львів]]), актор, один з визначних коміків галицької сцени, родом з с. Старого Угринова ([[Калущина]]), 20 pp. на сцені театру «Руської Бесіди» у Львові (1869&nbsp;— 88).
<br>

----
Назва:[[Дрогобич]] 
[[Файл:DrohobychSemi1.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + В серпні в місті для допомоги українським громадянам та установам організовано товариство «Українська Допомогова Акція» (УДА). [[5 вересня]] УДА реорганізовано в Український Окружний Комітет (УОК), структурну ланку [[Український Крайовий Комітет|Українського Крайового Комітету]], а з [[1 березня]] [[1942]] року&nbsp;— [[Український центральний комітет|Українського центрального комітету]]. При [[Фінанси|фінансовій]] допомозі УОК запрацював [[аматор]]ський [[театр]]. З [[25 вересня]] по [[27 вересня]] проведено запис дітей з [[1928]] по [[1934]] роки народження на навчання в українських народних школах. В грудні відкрито «Державну гімназію з українською мовою навчання в Дрогобичі». Відновлено вивчення латинської мови та релігії. Російську мову замінено [[німецька мова|німецькою]].
<br>

<br>Зобр:24шт.
----
Назва:[[Мгарський монастир]] 
[[Файл:Мгарський монастир Загальний вид Лубенщина.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[1889]] році з благословення єпископа Полтавського Іларіона було вирішено на пагорбі монастирського саду замість каплиці збудувати церкву, а місцевість, що оточувала курган, відокремити від монастирського саду кам'яною стіною, поставити огорожу і дати цьому місцю назву і значення монастирського скиту. [[25 вересня]] [[1891]] року (день пам'яті преподобного Сергія) відбулося освячення нової церкви. Освячення здійснив особисто владика, що прибув спеціально з цією метою в Лубенську округу.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Громадський контроль (партія)]] 

-Знайдено: + Зареєстрована Міністерством юстиції України [[25 вересня]] [[2001]] року. 
<br>

----
Назва:[[Семенина Володимир]] 

-Знайдено: + '''Семенина Володимир''' (* [[14 жовтня]] [[1902]], с. [[Біла (Тернопільський район)|Біла]]&nbsp;— † [[25 вересня]] [[1993]], [[Гемптон (Нью Джерсі)]]<ref>[http://www.familysearch.org/Eng/Search/SSDI/individual_record.asp?</ref><br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Помер [[25 вересня]] [[1993]] року, похований на цвинтарі святого Андрія у місті [[Саут-Баунд-Брук]]<ref>[http://www.scribd.com/doc/16400549/Svoboda1994089 Відійшли від нас]&nbsp;— ''[[Свобода (газета)|Свобода]]'', ч.89, 12 травня 1994</ref>.
<br>

----
Назва:[[Костопіль]] 
[[Файл:Kostopil Meriya.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + * [[25 вересня]] [[1996]]&nbsp;— виконавчий комітет Костопільської міської ради затверджує сучасний герб і прапор Костополя
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Бровари]] 
[[Файл:Brovary gerb.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Місто Бровари звільнене військами [[Червона армія|Червоної армії]] від німецьких окупантів [[25 вересня]] [[1943]] року. Безпосередню участь у звільненні міста брали частини 163-ї Роменсько-Київської Червонопрапорної орденів Леніна, Суворова і Кутузова дивізії. У [[1943]] році у Броварах розташовувався штаб 2-ї Повітряної армії, якою командував маршал авіації С. Красовський.
<br>

<br>Зобр:18шт.
----
Назва:[[Динамо (Київ)]] 
[[Файл:Gold medal icon.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[25 вересня]] [[2000]]
<br>

<br>Зобр:34шт.
----
Назва:[[Кременчук]] 

-Знайдено: + [[Файл:Бабаєв на Дні міста біля реконструйованого фонтану (2011.09.25).jpg|thumb|210px|праворуч|[[:uk:Бабаєв Олег Мейданович|Олег Бабаєв]] на святкуванні Дня міста [[25 вересня]] [[2011]]]]
<br>

<br>Зобр:105шт.
----
Назва:[[Толстой Лев Миколайович]] 
[[Файл:Tolstoy 1906.jpeg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Письменник ==<br>
Знайдено: + [[1862]]&nbsp;— одружився з дочкою московського лікаря Софією Андріївною Берс. Весіллю передували сумніви Толстого в силі і глибині свого почуття, в здатності принести щастя майбутній дружині і знайти самому заспокоєння і радість в новому, сімейному житті. Після весілля молоде подружжя виїжджає в Ясну Поляну. [[25 вересня]] Толстой записує в щоденнику: «Неймовірне щастя». Взаємне нерозуміння, важкі сварки, відчуженість один від одного&nbsp;— поки все це в далекому майбутньому.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Придніпровська залізниця]] 
[[Файл:Id er1-54.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[Гладкіх Ігор Веніамінович]] ([[25 вересня]] [[2006]]–[[2008]])
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Авраменко Олег Євгенович]] 
[[Файл:Broken zori.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олег Євгенович Авраменко''' ([[25 вересня]] [[1967]], [[Херсон]]) —- український письменник-фантаст.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Боярка]] 
[[Файл:Поховання воїнів Армії УНР у Боярці-1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + У [[1885]]&nbsp;р. коштом селян-власників Марком і Гнатом Гирявцевими за допомогою односельчан була збудована Свято-Михайлівська церква (дерев'яна). З побудовою залізниці Київ-Фастів населення Будаївки зростає. Виникає необхідність у будівництві більшої церкви. У [[1901]]&nbsp;р. поруч із старою церквою будується нині діюча церква. [[25 вересня]] [[1901]]&nbsp;р. вона освячується Преосвященним Сергієм Єпископом Уманським. Престольний день&nbsp;— [[8 листопада]] в ім'я Архистратига Михайла. Стара ж церква в роки Радянської влади використовувалась як склад під зерно, а потім і геть була зруйнована.
<br>

<br>Зобр:22шт.
----
Назва:[[Список Героїв України]] 

-Знайдено: + | [[25 вересня]] 2006
<br>

----
Назва:[[Блохін Олег Володимирович]] 
[[Файл:Зірка Олега Блохіна.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З [[21 квітня]] [[2011]] року головний тренер [[збірна України з футболу|збірної команди України з футболу]]<ref>[http://www.champion.com.ua/football/2011/04/21/434621/ УП: «Новим тренером збірної України став Блохін»]</ref>. [[25 вересня]] [[2012]] призначений головним тренером [[Динамо (Київ)|київського «Динамо»]]<ref>[http://www.champion.com.ua/football/2012/09/25/508824/ Офіційно: Олег Блохін&nbsp;— новий наставник київського «Динамо»]</ref><ref>[http://www.fcdynamo.kiev.ua/ua/news/top/oleg_blokhin_glavnyy_trener_kievskogo_dinamo/ Олег Блохін&nbsp;— головний тренер київського «Динамо»!<br>
-Знайдено: + * З 25 вересня 2012 року головний тренер «Динамо» (Київ).
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Мороз (значення)]] 

Підзаголовок:=== Л ===<br>
Знайдено: + * [[Мороз Лариса Захарівна]] ({{н}}[[25 вересня]] [[1940]])&nbsp;— український літературознавець;
<br>

----
Назва:[[Лу Сінь]] 

-Знайдено: + '''Лу Сінь''' ({{lang-zh|魯迅/鲁迅}}, ''Lǔ Xùn — Лу Сюнь''; *[[25 вересня]] [[1881]] — †[[19 жовтня]] [[1936]]), справжнє ім'я '''Чжоу Шужень''' ([[китайська мова|кит.]]: 周树人) — [[китай]]ський [[письменник]], [[публіцист]] та літературознавець. Вважається основоположником сучасної китайської літератури.
<br>

----
Назва:[[Буча]] 
[[Файл:Міський стадіон у Бучі.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | день міста         = [[25 вересня]]
<br>
-Знайдено: + [[День міста]] у Бучі відзначається [[25 вересня]].
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Годованець Микита Павлович]] 
[[Файл:Годованець із сином та дружиною.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[25 вересня]] [[1975]] року в Кам'янеці-Подільському іменем Годованця названо [[Вулиця Годованця|одну з вулиць]] Нового плану (раніше Садова).
<br>
-Знайдено: + [[25 вересня]] [[1983]] року в Кам'янці-Подільському на будинку, в якому в 1959–1974 роках жив і працював Микита Годованець, урочисто відкрито меморіальну дошку. Автор пам'ятного знака&nbsp;— народний художник України [[Мисько Еммануїл Петрович|Еммануїл Мисько]], який приїхав зі [[Львів|Львова]] до Кам'янця-Подільського на ювілейні торжества.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Кулик Іван Юліанович]] 

-Знайдено: + Трохи раніше&nbsp;— [[25 вересня]] [[1937]] року&nbsp;— було розстріляно його дружину Люціану Піонтек.
<br>

----
Назва:[[Конституційний процес в Україні]] 

-Знайдено: + Ситуація загострилася [[26 червня]] [[1996]] p., коли [[Рада національної безпеки і оборони України|Рада національної безпеки України]] і Рада регіонів при Президентові України виступили з різким засудженням будь-яких подальших зволікань з прийняттям нової Конституції України, оскільки такі зволікання загострюють соціально-економічну ситуацію в державі. Того ж дня Президент України видав указ про проведення всеукраїнського референдуму [[25 вересня]] [[1996]]&nbsp;р. щодо прийняття нової Конституції України, в основу якої було покладено варіант проекту Основного Закону в редакції робочої групи від [[11 березня]] [[1996]]&nbsp;р.<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/467/96 Президент України Указ: Президент України; Указ від 26.06.1996 №&nbsp;467/96 (Опублікуванню не підлягає)]</ref>
<br>

----
Назва:[[Мізін Сергій Григорович]] 

-Знайдено: + '''Сергі́й Григо́рович Мі́зін''' (* [[25 вересня]] [[1972]], [[Київ]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[футболіст]] та тренер, [[заслужений майстер спорту України]] ([[1993]]).  Колишній гравець [[Збірна України з футболу|збірної України]].
<br>

----
Назва:[[Ганзбург Григорій Ізраїльович]] 

-Знайдено: + '''Григо́рій Ізраї́левич Га́нзбург''' ([[25 вересня]] [[1954]], [[Харків]])&nbsp;— український музикознавець, педагог, музичний критик.
<br>
Підзаголовок:== Література ==<br>
Знайдено: + * [Хомайко Ю.] Музичний ерудит // Слобідський край. – 2004. - №181. – 25 вересня. – С. 2.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Згурівка]] 
[[Файл:Zgurivka ts1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У складі [[Яготинський район|Яготинського району]] Київської області Згурівка перебувала до [[1986]] року. Указом Президії Верховної Ради Української РСР від [[25 вересня]] [[1986]] року «Про утворення Згурівського району у Київській області» був утворений Згурівський район у нинішньому складі.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Національна академія педагогічних наук України]] 

-Знайдено: + * [[Бібік Надія Михайлівна]] (народилася [[25 вересня]] [[1948]] року), доктор педагогічних наук, професор, обрана [[10 квітня]] [[2003]] року. Відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті.
<br>

----
Назва:[[Битва за Дніпро]] 
[[Файл:Dnieper Forcing Raft1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Битва ==<br>
Знайдено: + З 26 по 29 серпня в [[Чернігівсько-Прип'ятська наступальна операція|Чернігівсько-Прип'ятській операції]] війська Центрального фронту зламали німецьку оборону в районі міста [[Севськ]]а, форсували ріку [[Десна|Десну]] на широкому фронті і, переслідуючи противника, в кінці вересня вийшли до рр. [[Сож]]у і Дніпра і захопили плацдарми на півночі і на півдні від гирла ріки [[Прип'ять|Прип'яті]]. Війська Західного фронту [[25 вересня]] визволили [[Смоленськ]], а війська [[Брянський фронт|Брянського фронту]] [[30 вересня]] вийшли до рр. Проні і Сожу на фронті [[Пєтуховка]]&nbsp;— [[Вєтка]]. З 25 серпня до 29 вересня війська Воронезького і Степового фронтів, розгромивши ворога на Лівобережній Україні, з ходу [[Форсування Дніпра 1943|форсували Дніпро]], захопили плацдарми в районах Великого Букрина, Дереївки, Домоткані і ліквідували плацдарми ворога в районах Дарниці (на схід від Києва) і Кременчука. Війська Південно-Західного фронту, завершивши разом з Південним фронтом визволення Донбасу, в період з [[22 вересня|22]] по [[27 вересня]] своїм правим крилом вийшли до Дніпра між [[Дніпропетровськ]]ом і [[Запоріжжя]]м і захопили плацдарми на півночі від Запоріжжя. Війська Південного фронту [[22 вересня]] вийшли на річку [[Молочна|Молочну]]. На цьому завершився 1-й етап битви за Дніпро. Радянські війська вийшли до Дніпра на фронті 700 км від гирла річки Сожу до [[Запоріжжя]] і захопили на його правому березі понад 20 плацдармів.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бароянц Михайло Сергійович]] 

-Знайдено: + '''Бароянц Михайло Сергійович'''&nbsp;— (*[[25 вересня]] [[1925]])&nbsp;— [[українці|український]] [[художник]]. Працював у галузі станкового [[живопис]]у.
<br>

----
Назва:[[Бронніков Володимир Костянтинович]] 

-Знайдено: + Народився [[25 вересня]] [[1943]] (с. Тюп, Тюпський район, [[Киргизстан]]); росіянин; дружина Надія Григорівна (1944); син Сергій (1969); дочка Віра (1975).
<br>

----
Назва:[[Солонинка Василь]] 

-Знайдено: + '''Василь Солони́нка ''' (*[[20 жовтня]] [[1912]], [[Довжанка (Тернопільський район)|Довжанка]], [[Тернопільська область]]&nbsp;— †[[25 вересня]] [[1990]], [[Торонто]], [[Канада]])&nbsp;— [[журналіст]] і політичний діяч.
<br>

----
Назва:[[Бондарчук]] 

-Знайдено: + * [[Бондарчук Сергій Федорович]] (*[[25 вересня]] [[1920]]&nbsp;— †[[20 жовтня]] [[1994]])&nbsp;— радянський режисер, актор;
<br>

----
Назва:[[Федак-Смок Степан]] 
[[Файл:Flag of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Як член [[УВО|Української Військової Організації]] здійснив [[25 вересня]] [[1921]] невдалий замах на главу Польської держави [[Пілсудський Юзеф|Юзефа Пілсудського]] та воєводу О.Ґрабовського у Львові. Був схоплений і засуджений до 6 років ув'язнення. Вийшов на волю в 1924 під умовою еміграції з [[Польща|Польщі]], проживав у [[Париж]]і та [[Берлін]]і.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Спасо-Преображенський собор (Одеса)]] 
[[Файл:Vue de Odessa La Cathedrale.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Відродження ==<br>
Знайдено: + Головною святинею Собору була чудотворна ікона Касперовської Божої Матері, яка доставлялася щорічно до Одеси з села Касперовка [[25 вересня]] і залишалася в Соборі до свята Святого Великодня. У Спасо-Преображенському Соборі були поховані [[архієпископ|архієпископи]] Інокентій (1857), Іоанникій (1877), Дмитро (1883), Никанор (1890). У Соборі розміщувалася могила світлого князя [[Воронцов Михайло Семенович|М.&nbsp;С.&nbsp;Воронцова]] та його дружини. Коли в [[1936]] році собор зруйнували, прах [[Воронцов Михайло Семенович|князя Воронцова]] і його дружини рядові одесити перезахоронили на Слобідському кладовищі у [[Одеса|Одесі]]. Опісля чотирьох десятиліть відновлено стіни Одеського кафедрального Спасо-Преображенського Собору.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гриневецький Сергій Рафаїлович]] 

-Знайдено: + '''Сергі́й Рафаї́лович Гриневе́цький''' ([[25 вересня]] [[1957]], [[Лужанка (село)|Лужанка]])&nbsp;— український [[політик]], депутат Верховної Ради 3-го та 6-го скликань, перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки та оборони, заступник співголови групи міжпарламентських зв'язків із Російською Федерацією, голова Одеської облдержадміністрації ([[1998]]–[[2005]]).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[25 вересня]] в [[1957]] селі [[Лужанка (село)|Лужанка]] ([[Тарутинський район|Тарутинського району]], [[Одеська область|Одеської області]]); українець; батько Рафаїл Трифонович ([[1930]]–[[2003]]); мати Ольга Іванівна ([[1935]]); дружина Ольга Андріївна ([[1956]])&nbsp;— за фахом бухгалтер; дочка Олена ([[1982]])&nbsp;— кандидат наук з державного управління, працює в Одеському регіональному інституті державного управління.
<br>
-Знайдено: + * [[Орден «За заслуги» (Україна)|Орден «За заслуги»]] III&nbsp;ст. ([[21 серпня]] [[1999]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1051/99 Указ Президента України №&nbsp;1051/99 від 21 серпня 1999 року «Про відзначення нагородами України з нагоди 8-ї річниці незалежності України»]</ref>, ІІ ст. ([[20 серпня]] [[2010]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/829/2010 Указ Президента України №&nbsp;829/2010 від 20 серпня 2010 року «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ і організацій»]</ref>, I&nbsp;ст. ([[25 вересня]] [[2012]])<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/15049.html Указ Президента України №&nbsp;559/2012 від 25 вересня 2012 року «Про нагородження С.Гриневецького орденом „За заслуги“»]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Парламентські вибори в Україні 1994]] 
[[Файл:Вибори до ВР України 1994 по областях.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[25 вересня]] замість Романа Купера народним депутатом був обраний [[Леонід Кравчук]].
<br>
-Знайдено: + Дообрано замість вибулих ([[25 вересня]], [[20 листопада]] та [[18 грудня]])
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ващук Владислав Вікторович]] 
[[Файл:Vladyslav Vashchuk5.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[25 вересня]] [[1993]] року провів першу гру у головній команді «[[Динамо (Київ)|Динамо]]» (проти «[[Буковина (футбольний клуб)|Буковини]]»)<ref>[http://www.bukinfo.com.ua/show/news?</ref><br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пронюк Євген Васильович]] 

-Знайдено: + * [[25 вересня]] [[2006]] року Указом Президента України [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктора Ющенка]] присвоєно звання [[Герой України]] з врученням ордена Держави&nbsp;— ''за громадянську мужність і самовідданість у відстоюванні ідеалів свободи і демократії, плідну громадсько-політичну діяльність на благо України''<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>

----
Назва:[[Харківський метрополітен]] 
[[Файл:Kharkiv_metro_token.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + nreg=997-2009-%F0 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 р. N 997-р «Про передачу цілісного майнового комплексу державного підприємства „Харківський метрополітен“ у власність територіальної громади м. Харкова»]</ref> на засіданні Кабінету Міністрів України<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/86519.html Харківський метрополітен буде передано в комунальну власність протягом  місяця - міністр транспорту] {{ref-ru}}</ref>. Але [[Кабінет Міністрів України]] передав державне підприємство в комунальну власність Харкова тільки [[27 серпня]] того ж року<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/90825.html Харківський метрополітен переданий у комунальну власність Харкова - Ю. Тимошенко] {{ref-ru}}</ref>. Офіційно<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/92021.html Харківський метрополітен офіційно передадуть у власність міста 25 вересня]</ref> ж передали у власність м. Харкова метрополітен [[25 вересня]] під час підписання акта про прийом-передачу цілісного майнового комплексу за участі керівників структурних підрозділів [[Харківська міська рада|Харківської міської ради]], представників метрополітену, [[Міністерство транспорту та зв'язку України|Міністерства транспорту та зв'язку України]], міськБТІ, профспілки<ref name="cityn">[http://www.city.kharkov.ua/uk/news/view/id/247 Підписаний акт про передачу метрополітена у власність міста]</ref>. Остаточне рішення<ref>[http://www.mediaport.ua/news/city/66299 Міськрада поміняє назву харківської підземки] {{ref-ru}}</ref> про прийняття метро в комунальну власність міста [[Харківська міська рада|міська рада]] розглянула на сесії [[30 вересня]], ухваливши рішення про реорганізацію шляхом перетворення державного підприємства «Харківський метрополітен» в комунальне підприємство «Харківський метрополітен»<ref>[http://www.city.kharkov.ua/uk/news/view/id/317 У місті з'явилося КП «Харківський метрополітен»]</ref>. Метрополітен перейшов в сферу управління Департаменту транспорту та зв'язку виконкому [[Харківська міська рада|міськради]]<ref name="cityn"/>.
<br>
Підзаголовок:== Розвиток ==<br>
Знайдено: + [[Південна залізниця]] [[25 вересня|25]]-[[26 вересня]] [[2009]] року представила проект будівництва в [[Харків|Харкові]] швидкісного трамвая, що зв'яже залізничну станцію «Левада» з аеропортом. Довжина лінії&nbsp;— 11,4 км, на ній п'ять зупинок, час руху в одну сторону&nbsp;— 20 хвилин. Вартість проекту&nbsp;— 600&nbsp;млн грн., будівництво можна здійснити за 1,5-2 роки, планується використати вітчизняні й закордонні трамваї<ref>[http://www.sq.com.ua/show_news/92163.html Південна залізниця презентувала потенційним інвесторам проект будівництва в Харкові швидкісного трамвая] {{ref-ru}}</ref>.
<br>

<br>Зобр:13шт.
----
Назва:[[Гошовський Володимир Леонідович]] 

-Знайдено: + '''Володи́мир Леоні́дович Гошо́вський''' (*[[25 вересня]] [[1922]], [[Ужгород]]—†[[30 грудня]] [[1996]], [[Львів]])&nbsp;— український фольклорист, етномузиколог, засновник кібернетичної [[етномузикологія|етномузикології]].
<br>

----
Назва:[[Веснівка]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[21 вересня|21]]-[[25 вересня]] [[1943]] у Веснівці відбувся [[Третій надзвичайний збір ОУН|Великий збір]] (3-й надзвичайний) [[ОУН]], в якому брали участь [[Ростислав Волошин]], [[Шухевич Роман Йосипович|Роман Шухевич]], [[Лебідь Микола|М. Лебідь]] та інші члени ОУН.
<br>

----
Назва:[[Пасічник Ігор Демидович]] 

Підзаголовок:== Нагороди ==<br>
Знайдено: + * [[Заслужений працівник народної освіти України]] ([[25 вересня]] [[1998]])<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1066/98 Указ Президента України №&nbsp;1066/98 від 25 вересня 1998 року «Про відзначення нагородами України»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Кожин Борис Борисович]] 
[[Файл:Кожин-3.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Кожин Борис Борисович народився [[25 вересня]] [[1944]] року у [[Псков]]і, [[Росія]]. У [[1961]] році приїхав до України у [[Луцьк]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Козак Ярослав Іванович]] 

-Знайдено: +  | почав1 = [[25 вересня]] [[1998]]
<br>

----
Назва:[[Сінько Василь Данилович]] 

-Знайдено: + | початок_терміну2 = [[25 вересня]] [[1990]]
<br>
-Знайдено: + '''Сінько Василь Данилович''' (*[[5 жовтня]] [[1939]], с. [[Берестянка]] [[Бородянський район|Бородянського району]] [[Київська область|Київської області]])&nbsp;— український політик. Голова [[Київська обласна державна адміністрація|Київської обласної державної адміністрації]] [[19 липня]] [[1995]]&nbsp;— [[21 вересня]] [[1996]], голова [[Київська обласна рада|Київської обласної ради]] [[25 вересня]] [[1990]]&nbsp;— березень [[1992]], червень [[1992]]&nbsp;— квітень [[1998]].
<br>
-Знайдено: + [[25 вересня]] [[1990]]&nbsp;— березень [[1992]], червень [[1992]]&nbsp;— квітень [[1998]]&nbsp;— голова [[Київська обласна рада|Київської обласної ради]].
<br>
-Знайдено: + {{succession|office=[[Керівники Київської області|Голови Київської обласної ради]] <br>[[25 вересня]] [[1990]] - березень [[1992]]|preceded= [[Плющ Іван Степанович]] <br> | succeeded= }}
<br>

----
Назва:[[25-а повітряно-десантна бригада (Україна)]] 
[[Файл:25abrange.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[25 вересня]] [[1948]] року в селі Галенки Молостовського району [[Приморський край|Приморського краю]], заступником командира полку підполковником Тирва О. В. почалося нове формування військової частини ''11389''&nbsp;— 217-го гвардійського [[парашутно-десантний полк|парашутно-десантного полку]].
<br>

<br>Зобр:23шт.
----
Назва:[[Ґерета Ігор Петрович]] 
[[Файл:Gereta_Znak.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''І́гор Петро́вич Ґере́та''' (*[[25 вересня]] [[1938]], [[Скоморохи (Тернопільський район)|Скоморохи]], нині [[Тернопільський район|Тернопільського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]]&nbsp;— † [[5 червня]] [[2002]], [[Тернопіль]], похований у [[смт]]. [[Велика Березовиця]])&nbsp;— український [[археолог]], [[мистецтвознавець]], [[історик]], [[поет]], викладач і громадсько-політичний діяч. [[Заслужений діяч мистецтв України]]<ref>«Про відзначення нагородами України працівників культури і мистецтв»: Указ Президента України //Свобода.&nbsp;— 1998.&nbsp;— 24 вересня<br />По Тернопільській області присвоєно «Заслужений діяч мистецтв України» Гереті Ігорю Петровичу.</ref> ([[1998]]).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[25 вересня]] [[1938]]&nbsp;р. в [[Скоморохи (Тернопільський район)|с. Скоморохи]], нині [[Тернопільський район|Тернопільського району]] в священичій родині. Батько, отець Петро Ґерета, відомий також як поет (псевдонім '''Олесь Ґерета''') і композитор. Мати, Євгенія, (з роду Скоморовська)&nbsp;— диригентка церковних хорів.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пляківка]] 

Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + В селі народився [[Олексенко Степан Антонович]] (*&nbsp;10 ([[22 грудня]] [[1904]]&nbsp;— †&nbsp;[[25 вересня]] [[1976]])&nbsp;— український компартійний діяч, один з організаторів партизанського руху.
<br>

----
Назва:[[Кисельов Василь Олексійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[25 вересня]] [[1948]] (м. [[Златоуст]], [[Челябінська область]], [[Росія]]); [[росіяни]]н; батько Олексій Дмитрович (1912–1988); мати Галина Романівна (1925–2002); дружина Марія Василівна (1949)&nbsp;— пенс.; син Роман (1972)&nbsp;— службовець банку; дочка Людмила (1983).
<br>

----
Назва:[[Матчак Михайло]] 
[[Файл:MogylaMatchaka.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У 1955 році разом з другими каторжанинами, які не були громадянами СРСР, його перевезено до табору в Караганді, а у 1956 році &nbsp;— табору в [[Чурбай-Нур]]і. Там з огляду на погіршення здоров'я його зачислили в бригаду інвалідів та поставили до легшої праці. [[25 вересня]] [[1956]] року начальник табору повідомляє М.Матчака про те, що указом Верховного Суду СРСР він достроково звільнений з правом повернення на останнє місце проживання (тобто в [[Австрія|Австрію]], до Відня). Після цього його переправляють в репатріаційний табір для колишніх в'язнів в селищі [[Потьма]] в [[Мордовія|Мордовії]], де повідомляють рішення властей про заборону його виїзду до Відня. Матчак рішуче відмовляється залишатися в СРСР і, посилаючись на рішення Верховного Суду, подає клопотання до Президії Верховної Ради та Міністерства Внутрішніх Справ СРСР про надання йому дозволу на виїзд за кордон. Звичайно, що ці клопотання не були враховані. 
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Милорадовичі]] 

-Знайдено: + &nbsp;— † 14 ([[25 вересня]]) [[1726]]]&nbsp;— [[полковник (Гетьманщина)|полковник]] [[гадяцький полк|гадяцький]] ([[1715]]—[[1726]]). В [[1723]] році підписав [[Коломацькі петиції 1723]] до російського уряду;
<br>

----
Назва:[[Кобеляки]] 
[[Файл:Kobeljaky-Ukraine-Space.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + У [[1925]]—[[1930|30]] працювала кооперативно-торгова школа, у [[1930]]—[[1935|35]] — педагогічний технікум, з [[1934]] — зоотехнічна школа, з [[1936]] — середня медична. Працювали також 3 середні, 3 неповні середні й 1 початкова загальноосвітня школи. Діяли дитяче містечко ім. В. Г. Короленка на 1 тис. дітей-сиріт, Палац культури на 400 місць, 5 клубів, 3 бібліотеки. У період німецько-фашистської окупації ([[15 вересня|15.09]]. [[1941]] — [[25 вересня|25.09]]. [[1943]]) гітлерівці вбили 771 ос., знищили 186 будинків громадського призначення.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дніпровська повітряно-десантна операція]] 

-Знайдено: + |date                                        = [[25 вересня]]&nbsp;— [[28 листопада]] [[1943]] року
<br>
-Знайдено: + '''Дніпро́вська пові́тряно-деса́нтна опера́ція'''&nbsp;— масштабна [[повітряно-десантна операція]] часів [[Друга світова війна|Другої світової війни]], яка була проведена [[Червона армія|радянськими військами]] протягом [[25 вересня]]&nbsp;— [[28 листопада]] [[1943]] року на території [[Черкаська область|Черкаської]] та [[Київська область|Київської областей]] [[УРСР]]. Головним завданням операції було захоплення та утримання повітряним десантом важливого рубежу на території [[Правобережна Україна|Правобережної України]] поблизу [[Дніпровський закрут|Дніпровського закруту]], в районі [[Великий Букрин|Великого Букрина]]&nbsp;— так званого [[Букринський плацдарм|Букринського плацдарму]], з метою сприяння зосередженню на ньому необхідної для продовження наступу радянських військ та не допущення прориву військ [[Вермахт]]у до захоплених загальновійськовими з'єднаннями [[плацдарм]]ів.
<br>
-Знайдено: + Викидання перших двох бригад було вирішено почати в ніч на [[25 вересня]] [[1943]] року. [[Передовий загін]] літаків 101-го полку ''{{comment|АДД|авіація далекої дії}}'', який вела [[Герой Радянського Союзу]] [[Гризодубова Валентина Степанівна|Валентина Гризодубова]] з парашутистами 3-ої гв. ''{{comment|пдбр|повітряно-десантна бригада}}'' піднявся в [[повітря]] о 18 годин 30 хвилин [[24 вересня]].
<br>
-Знайдено: + Через дві години стартували літаки з бійцями 5-ої ''{{comment|гв. пдбр|гвардійська повітряно-десантна бригада}}''. Всього в ніч на [[25 вересня]] було проведено 298 [[Літако-виліт|літако-вильотів]] (замість запланованих 500), було викинуто ''3050'' чоловік і ''432'' контейнера зі складу [[3-я повітряно-десантна бригада (СРСР)|3-ї гвардійської бригади]] і ''1525'' чоловік та ''228'' контейнерів [[5-а повітряно-десантна бригада (СРСР)|5-ї гвардійської бригади]]. Відсутність достатньої кількості палива для літаків транспортної авіації на аеродромах зльоту привела до того, що графік зльоту був порушений з самого початку. Замість намічених планом 65 транспортних машин під посадку було подано лише 48, а чотири бензозаправники з'явилися лише за півгодини до вильоту. У результаті виліт першого ешелону довелося відкласти на півтори години.
<br>
-Знайдено: + На аеродромі Смородине жоден [[літак]] з числа запланованих до вильоту не був готовий до зльоту взагалі. Ці літаки повинні були доставити 45-мм артилерійські гармати для десанту. Через відсутність палива 5-а бригада була вимушена припинити [[десантування]] з аеродрому Богодухів з настанням світанку. 3-я бригада здійснила десантування в повному складі (без 45-мм [[гармата|гармат]]) з мережі аеродромів у районі Лебедина до світанку [[25 вересня]]. Але літаків під посадку було подано менше, ніж передбачалося планом, а в найостанніший момент з'ясувалося, що зношеність машин не дозволяє їм брати штатну кількість вантажу. Багато літаків [[Лі-2]] могли підняти лише 15-18 парашутистів або м'яких парашутно-десантних мішків&nbsp;— замість положених по штату мінімуму в 20 одиниць. У результаті в першу ніч не було викинуто ''2017'' чоловік (30% десанту). ''590'' контейнерів з вантажем ([[озброєння]]м, [[Боєприпаси|боєприпасами]] і [[продовольство]]м) з числа запланованих, так і не були доставлені в район висадки десанту, залишившись на аеродромах зльоту.
<br>
-Знайдено: + [[Файл:Dnieper airborne operation 002 uk.svg|міні|праворуч|300пкс|Десантування в ніч на 25 вересня 1943 року]]
<br>
-Знайдено: + Додатково до відсутності радіоапаратури наведення, в ніч на [[25 вересня]] різко погіршали [[Погода|погодні умови]]. Низька [[хмарність]] на висоті 600–800 [[метр]]ів, в сукупності з дощем знизили видимість до 1-3 кілометрів. Коли вночі [[дощ]] припинився, над районами висадки опустився легкий [[туман]], видимість досягала 2-4&nbsp;км. Лише поодинокі [[екіпаж]]і літаків змогли провести [[орієнтування]] в таких жахливих погодних умовах. [[Навігація|Навігаційна]] апаратура могла б полегшити в такій обстановці забезпечити десантування, але вона була відсутня.
<br>
-Знайдено: + Велика кількість бійців загинула в перші години операції: по донесенню німецького командування, протягом доби 25 вересня знищено ''692'' десантники, ще ''209'' захоплені в полон.
<br>
-Знайдено: + Незважаючи на нестерпні умови десантування, парашутисти [[3-я повітряно-десантна бригада (СРСР)|3-ї]] та [[5-а повітряно-десантна бригада (СРСР)|5-ї повітряно-десантних бригад]] демонстрували [[мужність]], [[Відвага|відвагу]] і самопожертвування в бою. Ще знаходячись у повітрі, десант вів вогонь зі стрілецької зброї та закидав противника ручними [[граната]]ми. Проте, не зважаючи на проявлений [[героїзм]], організований збір десанту на площадках приземлення був зірваний. Виконання первинного плану повністю провалилося. Ні про яке захоплення вказаного рубежу не могло вже бути і мови. Десант вів запеклі бої дрібними групами протягом ночі і весь день [[25 вересня]].
<br>
-Знайдено: + У неймовірних умовах протидії з боку німецьких військ, вночі і частково вдень, десантом було зібрано 35 груп, загальною чисельністю 2300 офіцерів, [[сержант]]ів і [[солдат]]ів, з числа тих, що десантувалися в ніч на [[25 вересня]]. У цю кількість не входили ті групи десанту, які приземлилися на значному віддаленні від району бойових дій в глибокому тилу німців і не могли вплинути на виконання поставленого завдання, а також ті 230 парашутистів, що приземлилися на своїй території. Групи зосереджувалися на величезній площі, в абсолютній ізоляції одна від одної, без засобів зв'язку, важкого озброєння, в першу чергу артилерії. Найбільшими угрупуваннями десанту стали: групи, що діяли в районі Канівського і Черкаського лісових масивів, всього 600 чоловік; у районі сіла [[Черниші (Канівський район)|Черниші]]&nbsp;— близько 200 чоловік та в районі [[Ромашки (Миронівський район)|Ромашки]]&nbsp;— 4 групи загальною чисельністю 300 чоловік.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Артинов Григорій Григорович]] 
[[Файл:Gr_Artynov_2010_G1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У [[2010]] році [[11 вересня]] на [[День міста]] була відкрита оригінальна повнофігурна паркова скульптура-пам'ятник Григорію Артинову (автор — [[львів]]ський скульптор [[Володимир Цісарик]]) у вінницькому середмісті — у сквері Козицького<ref>''Мельник Віктор'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1745/219/61745/ ''Посидимо на Ейфелі''. У Вінниці увічнили архітектора, який сто років тому сформував обличчя міста] // «[[Україна Молода]]» № 178 за [[25 вересня]] [[2010]] року</ref>.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Бєланов Ігор Іванович]] 
[[Файл:Ihor Belanov.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''І́гор Іва́нович Бєла́нов''' ({{н}} [[25 вересня]] [[1960]], [[Одеса]]) — радянський та український футболіст, нападник. Лауреат «[[Золотий м'яч|Золотого м'яча]]» 1986. [[Чемпіонат Європи з футболу 1988|Віце-чемпіон Європи-1988]]. Володар [[Кубок володарів кубків|Кубка кубків]] - 1986. [[Заслужений майстер спорту СРСР]] (1986).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Одеська національна наукова бібліотека імені М. Горького]] 
[[Файл:Odesa National scientific library-30.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата_заснування          = [[25 вересня]] [[1829]] року
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Лужанка (село)]] 

-Знайдено: + * [[Гриневецький Сергій Рафаїлович]] ({{н}}[[25 вересня]] [[1957]])&nbsp;— український [[політик]], депутат Верховної Ради 3-го та 6-го скликань, голова Одеської облдержадміністрації ([[1998]]–[[2005]]).
<br>

----
Назва:[[Львівський трамвай]] 
[[Файл:Львівському трамваю 100 років.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[1 вересня]] [[1939]] року під час нальоту німецької авіації на [[Друга Річ Посполита|Другу Річ Посполиту]] в результаті бомбардування були пошкоджені рейки і контактна мережа на [[Вулиця Городоцька|вулиці Городоцькій]]. Рух трамваїв на цій ділянці був зупинений. З середини вересня його припинили і по всьому місту. Регулярну роботу трамваїв було відновлено [[25 вересня]] [[1939]] року після зайняття [[Львів|Львова]] [[Червона армія|Червоною Армією]].<ref name="Друга Річ Посполита" /> У період радянської окупації були здані в експлуатацію нові ділянки&nbsp;— продовження існуючих ліній: по [[Вулиця Городоцька|вул. Городоцькій]] до залізниці на [[Богданівка (місцевість)|Богданівці]], по [[Вулиця Шевченка (Львів)|вул. Шевченка]] до залізниці, по [[Вулиця Замарстинівська|вул. Замарстинівській]] до [[Вулиця Городницького (Львів)|вул. Городницького]], по [[Вулиця Личаківська|вул. Личаківській]] до [[Вулиця Пасічна (Львів)|вул. Пасічної]].
<br>

<br>Зобр:20шт.
----
Назва:[[Гусарка]] 

-Знайдено: + * [[Гуров Кузьма Якимович]]&nbsp;— генерал-лейтенант, члена Військової Ради [[Південний фронт (Друга світова війна)|Південного фронту]], помер [[25 вересня]] [[1943|1943 року]] в селі Гусарка.
<br>

----
Назва:[[Пеленський Євген-Юлій]] 
[[Файл:Pelenskyi_Yevhen-Yulian.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Євген-Юлій Пеленський ''' (''літературні псевдоніми та криптоніми:'' Іренко, Євген, Буй-Тур; Пл., Є. Ю. П., П., Е. Ю. П.; *[[3 січня]] [[1908]], с. Конюхів, повіт [[Стрий]], [[Галичина]], [[Австро-Угорщина]], нині: [[Стрийський район]] [[Львівська область|Львівської обл.]], †[[25 вересня]] [[1956]], [[Сідней]], [[Австралія]])&nbsp;— бібліограф, [[літературознавець]], музеєзнавець, [[видавець]], [[педагог]], упорядник книжок, автор передмов і приміток до книг, [[громадський діяч]], [[Пласт (організація)|пластун]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Осипенко Поліна Денисівна]] 
[[Файл:Осипенко.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[24 вересня|24]]—[[25 вересня]] [[1938]] року на літаку [[АНТ-37]] «Родина» (командир&nbsp;— [[Гризодубова Валентина Степанівна|В. C. Гризодубова]], [[штурман]]&nbsp;— [[Раскова Марина Михайлівна|М.&nbsp;М.&nbsp;Раскова]]) зробила безпосадочний переліт [[Москва]]&nbsp;— [[Далекий Схід]] ([[Кербі]], район [[Комсомольськ-на-Амурі|Комсомольска-на-Амурі]]) протяжністю 6450&nbsp;км. (по прямій&nbsp;— 5910&nbsp;км). В ході перельоту був встановлений жіночий світовий авіаційний рекорд дальності польоту.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Венелін Юрій Іванович]] 
[[Файл:Guca.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ю́рій Вене́лін''' (справжнє ім'я '''Георгій Гуца'''; * [[22 квітня]] [[1802]], [[Тибава]], [[Закарпаття]]&nbsp;— †[[25 вересня]] [[1839]], [[Москва]]&nbsp;— український [[історик]], [[філолог]], [[етнограф]], [[фольклорист]] та [[медик]]. Один з основоположників [[Слов'янознавство|слов'янознавства]] в Україні та [[Російська імперія|Російській імперії]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Головлі]] 
[[Файл:Gagarinskiy.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + cal_year=2011&cal_month=06&cal_day=9 Село Старий Кривин на Волині в мемуарно-краєзнавчій літературі] матеріал за [[25 вересня]] [[1999]] року на [http://www.perspekt.org.ua/ «Перспектива» — інформаційний портал]</ref>
<br>

<br>Зобр:10шт.
----
Назва:[[Вінницька єпархія УПЦ (МП)]] 

Підзаголовок:== Архієреї ==<br>
Знайдено: + * [[Олександр (Петровський)|сщмч. архієп. Олександр (Петровський)]]; [[25 вересня]] [[1933]]&nbsp;р.&nbsp;— [[20 травня]] [[1937]]&nbsp;р.),
<br>

----
Назва:[[Лівадійський палац]] 
[[Файл:Лівадійський палац.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[25 вересня|25.09]]-[[27 вересня|27.09]].[[2009]] Пройшов VI самміт.
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Нижня Водяна]] 

-Знайдено: + '''Нижня Водяна'''&nbsp;— колишнє [[село]] в [[Україна|Україні]], знаходилося в [[Компаніївський район|Компаніївському районі]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]. Виключене з облікових даних [[25 вересня]] [[2009]] року.
<br>

----
Назва:[[Список міністрів культури України]] 

-Знайдено: + |[[25 вересня]] [[1995]]&nbsp;— [[4 серпня]] [[1999]]
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Майдан Руслан Леонідович]] 
[[Файл:Ruslan Maydan.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Руслан Леонідович Майдан''' (нар. [[25 вересня]] [[1989]], село [[Великий Дальник]] [[Одеська область]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[футболіст]], [[нападник (футбол)|нападник]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Задов Левко Миколайович]] 

-Знайдено: + }}'''Левко Миколайович Задов''' (Зіньковський), справжнє прізвище Зодов, більше відомий як '''Льова Задов''' ([[11 квітня]] [[1893]], [[Юзівка]] — [[25 вересня]] [[1938]], [[Київ]]) — [[анархія|анархіст]], начальник [[розвідка|розвідки]] армії [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]], пізніше — працівник радянських [[НКВС|спецорганів]]. Образ Льови Задова знайшов відображення у декількох радянських кінофільмах і романах.
<br>
Підзаголовок:=== Чекіст ===<br>
Знайдено: + Обидва брати Задови були [[репресії|репресовані]] під час [[Єжовщина|Великого террору]] 30-х років. Їх, зокрема, звинувачували в намірі допомогти колишнім махновцям легалізуватися в [[УРСР]], у тому, що вони нібито підтримували антирадянське підпілля і заснували махновський центр в Одесі для зв'язку з [[Франція|Францією]] та Румунією. Як з'ясувало слідство, брати Задови справді скоїли велику кількість службових злочинів, займалися контрабандою. У [[1938]] р. Льову Задова і його брата арештували й розстріляли 25 вересня того ж року. Разом з ними також було репресовано ще близько 90 осіб за такими ж звинуваченнями.
<br>

----
Назва:[[Битва під Підгайцями (1667)]] 
[[Файл:Битва під Підгайцями 1667 - план-схема 3.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + З другою частиною (3000 війська) [[Ян III Собеський|Собеський]] став спочатку під [[Кам'янець-Подільський|Кам'янцем]], куди він дістався [[20 вересня]]. Тут він розраховував поставити під загрозу зручний відкритий шлях на [[Львів]]. Але [[Петро Дорошенко|Дорошенко]] з [[Кирим Ґерай|Кирим Ґераєм]] не піддалися на хитрість. Під прикриттям пропозиції про ведення переговорів союзники [[25 вересня]] рушили з-під [[Старокостянтинів|Старокостянтинова]] на захід, через [[Збараж]] і [[Вишневець]] та дійшли [[3 жовтня]] до [[Поморяни|Поморян]]. [[Ян III Собеський|Собеський]], дізнавшись про появу татар і [[Петро Дорошенко|Дорошенка]] у [[Галичина|Галичині]], [[1 жовтня]] вирушив до [[Підгайці|Підгаєць]] і став там [[4 жовтня]] на відстані 45 км од головних сил супротивника, загрожуючи її [[комунікація|комунікаційним]] лініям та розраховуючи на те, що [[Петро Дорошенко|Дорошенко]] вирішить його розбити.
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Фаїна (судно)]] 
[[Файл:MV Faina.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Під час рейсу з [[Миколаїв|Миколаєва]] до [[Момбаса|Момбаси]] [[25 вересня]] [[2008]] року судно захопили [[сомалійські пірати]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Українська консервативна республіканська партія]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Кращий результат на [[Парламентські вибори в Україні 1994|парламентських виборах]] [[1994]] року був отриманий в Залізничному виборчому окрузі № 261, де Степан Хмара з відривом у 29,48 % голосів переміг свого конкурента часів з'їзду [[1992]] року&nbsp;— голову УРП [[Михайло Горинь|Михайла Гориня]]. Але загалом вибори принесли УКРП тільки два мандати у Верховній Раді&nbsp;— другий отримав [[Роман Купер]] (Теребовлянський виборчий округ № 364). До того ж останній помер вже [[30 травня]] [[1994]] року і [[25 вересня]] були проведені перевибори, на яких змагалися лише два кандидати&nbsp;— представник УКРП [[Новосільський Микола Андрійович|Микола Новосільський]] та перший [[Президент України]] [[Леонід Кравчук]]. Микола Новосільський програв вже у першому турі (10,02 %) і до кінця каденції у [[1998]] році УКРП була репрезентована в українському парламенті лише одною людиною.
<br>

----
Назва:[[Харківський військовий округ]] 

-Знайдено: + Після звільнення східної України наказом наркома оборони СРСР від [[25 вересня]] [[1943]] був знову утворений. У лютому [[1946]] був перетворений на Харківський територіальний військовий округ із підпорядкуванням його Київському військовому округу, а в червні 1946 втретє розформований; його територія й війська увійшли в [[Київський військовий округ]].
<br>

----
Назва:[[Должикова Катерина Олександрівна]] 

-Знайдено: + '''Катери́на Олекса́ндрівна До́лжикова''' (*[[25 вересня]] [[1988]], [[Київ]])&nbsp;— [[майстер спорту України]], міжнародний [[гросмейстер]].
<br>
-Знайдено: + Народилася [[25 вересня]] [[1988]], м. [[Київ]].
<br>

----
Назва:[[Список радників Президента України]] 

-Знайдено: + |[[25 вересня]] [[2006]] — [[6 серпня]] [[2007]]
<br>
-Знайдено: + |[[25 вересня]] [[2006]] — [[7 листопада]] [[2008]]
<br>

----
Назва:[[Бейгельзимер Юлія Марківна]] 

-Знайдено: + |найвища_одиночна_позиція    = 83 ([[25 вересня]] 2006)
<br>

----
Назва:[[Панцерник «Князь Потьомкін-Таврійський»]] 
[[Файл:Battleship Potemkin Walkable Shipyard named after 61 Communards.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[25 вересня]] [[1900]] року комісія з 5 корабельних інженерів на чолі з портовим корабельним інженером Михайловим і за участі О. Шотта, портового інженера Антипенка, Г. Іванова, що спостерігав за будівництвом механізмів корабля, і командира броненосця капітана 1 рангу М. Баля підписала акт про готовність корабля до спуску та необхідності наступної його добудови.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Битва під Журавним]] 
[[Файл:1676.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date     = [[25 вересня]] - [[14 жовтня]] [[1676]]
<br>
-Знайдено: + '''Би́тва під Жура́вним''' сталася [[25 вересня]]-[[14 жовтня]] [[1676]] року під час [[Польсько-турецька війна 1672-1676|польсько-турецької війни 1672 – 1676 років]] між військами [[Річ Посполита |Речі Посполитої]] під командуванням короля [[Ян III Собеський|Яна ІІІ Собеського]] і 100-тисячним [[Османська імперія|турецьким військом]] Ібрагіма Шишмана. Польські війська майже місяць вели жорстокі [[бій|бої]] на [[Журавно|«Журавенських полях»]] між ріками [[Дністер]] та [[Свіча_(річка)|Свіча]]. 
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Єфименко Людмила Пилипівна]] 
[[Файл:Єфименко_Людмила.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Єфименко Людмила Пилипівна''' (* [[25 вересня]] [[1951]], Київ) — українська [[кіноактриса]]. Заслужена артистка України ([[1998]]). Член [[Національна спілка кінематографістів України|Національної спілки кінематографістів України]]. Народна артистка України 2008
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кваснєвський Сигізмунд Карлович]] 

-Знайдено: + '''Сигізму́нд Ка́рлович Кваснє́вський''' (*[[1878]] м.[[Тараща]], [[Київська губернія|Київської губернії]]&nbsp;— †[[25 вересня]] [[1937]] м.[[Київ]])&nbsp;— католицький священик, настоятель костелів у [[Вінниця|Вінниці]], [[Проскурів|Проскурові]], [[Ростов-на-Дону|Ростові на Дону]] та [[Київ|Києві]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + 3 червня 1937 року арештований в Києві. 22 вересня 1937 року засуджений до вищої міри покарання. 25 вересня 1937 року вирок приведений в дію.
<br>

----
Назва:[[Миргородський Дмитро Миколайович]] 
[[Файл:Могила Дмитра Миргородського.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Дмитро Миколайович Миргородський''' ([[25 вересня]] [[1939]], [[Запоріжжя]] — [[20 липня]] [[2001]], [[Київ]])&nbsp;— український [[актор]], член [[Національна спілка кінематографістів України|Національної спілки кінематографістів України]], [[заслужений артист України]] (з [[1998]] року).
<br>
Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Народився [[25 вересня]] [[1939]]&nbsp;року в [[Запоріжжя|Запоріжжі]] в родині [[службовець|службовців]]. У [[1957]]–[[1959]] роках навчався на металургійному факультеті [[Київський політехнічний інститут|Київського політехнічного інституту]]. У [[1963]] році закінчив театральне училище імені М. Щепкіна при [[МХАТ]]і. У [[1963]]–[[1964]] роках був актором [[Національний академічний театр російської драми імені Лесі Українки|російського драматичного театру імені Лесі Українки]], у [[1964]]–[[1968]] роках працював на кіностудії «[[Мосфільм]]», у [[1968]]–[[1969]] роках у МХАТі. З [[1970]]&nbsp;року&nbsp;— актор [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київської кіностудії художніх фільмів імені О.&nbsp;П.&nbsp;Довженка]]. Знімався в кіно з [[1964]]&nbsp;року.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Стронціцький Богдан Едуардович]] 

-Знайдено: + Дебют Богдана в офіційних матчах за [[Карпати (Львів)|«Карпати» (Львів)]] відбувся [[25 вересня]] [[1992]] року в домашній грі чемпіонату України проти [[Чорноморець (Одеса)|одеського «Чорноморця»]] — після першого тайму господарі поступались 1:3 і тренер [[Мирон Маркевич]] вирішив замість [[Чабан Сергій Федорович|Сергія Чабана]] випустити на поле 24-річного Стронціцького. Львів'яни забили ще 3 голи, натомість воротар не пропустив жодного м'яча — 4:3. Відтоді Богдан Стронціцький став основним стражем воріт «зелено-білих» на майже 10 років. Разом з командою він дійшов до фіналу [[Кубок України з футболу 1992—1993|Кубка України 1993]], де поступився [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]] 1:2.
<br>

----
Назва:[[Севастопольський трамвай]] 
[[Файл:Севастополь-Балаклава трамвай.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Повністю рух Севастопольського трамваю припинили [[20 травня]] [[1942]] року. Рішення не відновлювати мережу прийняте [[25 вересня]] [[1945]] року. Всі залишки мережі були передані у [[Євпаторійський трамвай|Євпаторію]] та [[Сімферопольський трамвай|Сімферополь]].
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Піонтек Люціана Карлівна]] 

-Знайдено: + '''Люціа́на Ка́рлівна Піо́нтек''' (*&nbsp;[[1 липня]] [[1899]], [[Лубни]], нині [[Полтавська область|Полтавської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[25 вересня]] [[1937]])&nbsp;— українська [[письменниця]] ([[прозаїк]], [[поетеса]]). Дружина письменника [[Кулик Іван Юліанович|Івана Кулика]].
<br>

----
Назва:[[Задорожнюк Ганна Миколаївна]] 
[[Файл:Anna ZADOROZHNIUK Sergei VERBILLO EC 2009 CD.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Га́нна Микола́ївна Задорожню́к''' (*[[25 вересня]] [[1984]], [[УРСР]], [[СРСР]])&nbsp;— [[Україна|українська]] [[Фігурне катання|фігуристка]], що виступає у танцях на льоду в парі з [[Вербілло Сергій|Сергієм Вербілло]], разом з яким стала чемпіонкою Національної першості з фігурного катання України [[2009]] року, неодноразово брала участь у Чемпіонах Європи (найкраще досягнення&nbsp;— 7-е місце у [[2009]] році) і світу з фігурного катання, інших міжнародних змаганнях.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Алчевський тролейбус]] 
[[Файл:Map of trolleybuses routes in Alchevsk, Ukraine.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | дата відкриття            = [[25 вересня]] [[1954]] року
<br>
-Знайдено: + '''Алчевський тролейбус''' — основний вид внутрішнього транспорту міста [[Алчевськ]]а. Тролейбусний рух почався [[25 вересня]] [[1954]] року.
<br>
-Знайдено: + [[25 вересня]] [[1954]] року по вулицях [[Ворошиловськ]]а проїхав перший тролейбус. Першим став маршрут від [[Вулиця Чапаєва (Алчевськ)|вул. Чапаєва]] до [[Алчевський металургійний комбінат|металургічного заводу]], по ньому курсували п'ять тролейбусів. Алчевськ (Ворошиловськ, Коммунарськ) став першим містом в [[Луганська область|Луганській області]] з тролейбусним рухом.
<br>
-Знайдено: + Рух тролейбусів почався [[25 вересня]] [[1954]] року по маршруту від депо до металургічного заводу.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Гуріненко Петро Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Петро́ Володи́мирович Гуріне́нко''' (*[[25 вересня]] [[1923]], [[Малий Букрин]])&nbsp;— [[прозаїк]].
<br>
-Знайдено: + Народився [[25 вересня]] [[1923]]&nbsp;р. в с. [[Малий Букрин]] [[Миронівський район|Миронівського району]] на [[Київщина|Київщині]].
<br>

----
Назва:[[Нафтовик (стадіон, Охтирка)]] 
[[Файл:Стадион Нефтяник.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[25 вересня]] [[2007]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ніка (стадіон)]] 
[[Файл:КСК Ніка (Олександрія) 1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Матчі ==<br>
Знайдено: + | [[25 вересня]] [[2007]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Вегеш Микола Миколайович]] 

-Знайдено: + [[25 вересня]] [[1998]] року на засіданні вченої ради в [[Інститут історії України НАН України|Інституті історії України НАН України]] захистив докторську дисертацію «Закарпаття в контексті центральноевропейської політичної кризи напередодні [[Друга світова війна|Другої світової війни]]». [[26 квітня]] [[1999]] року відбувся повторний захист докторської дисертації (прийнято положення, що між захистами кандидатської та докторської дисертацій повинно пройти п'ять років) на засіданні спеціалізованої вченої ради в [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київському національному університеті ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]].
<br>

----
Назва:[[Пам'ятники Вінниці]] 

-Знайдено: + |'''Артинова Григорія''' || у сквері Козицького || [[Файл:Gr_Artynov_2010_G1.jpg|120px]] || Пам'ятник вінницькому архітекторові [[Артинов Григорій Григорович|Григорію Артинову]], який багато в чому сформував архітектурне обличчя міста, було відкрито на [[День міста]]-[[2010]]&nbsp;— [[11 вересня]], у рік 150-літнього ювілею будівничого. Автор оригінальної скульптурної композиції з численними цікавими деталями&nbsp;— замислений зодчий присів на лавку, ніжки якої нагадують основу [[Ейфелева вежа|Ейфелевої вежі]], а на одному з країв спинки «виросло» містечко з найвідоміших споруд Артинова&nbsp;— [[львів]]ський скульптор [[Володимир Цісарик]]<ref>''Мельник Віктор'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1745/219/61745/ ''Посидимо на Ейфелі''. У Вінниці увічнили архітектора, який сто років тому сформував обличчя міста] // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;178 за [[25 вересня]] [[2010]] року</ref><ref>[http://www.myvin.com.ua/ua/galleries/video/dayday/233.html Пам'ятник Артинову на ''www.myvin.com.ua'' («Моя Вінниці»&nbsp;— Новини Вінниці)]</ref>.
<br>

<br>Зобр:41шт.
----
Назва:[[Історія Броварів]] 
[[Файл:QRJb01SXoU.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + 1943 рік 25 вересня&nbsp;— звільнення Броварів від фашистів. Звільнення здійснила 38-а армія вбивши 1000 ворожих солдат, що окупували Бровари.
<br>
-Знайдено: + [[2007]] рік [[25 вересня]]&nbsp;— на День міста [[Бровари]], було виготовлено 600 кілограмовий торт, найбільший в Броварах.
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Собор Різдва Богородиці (Кіровоград)]] 
[[Файл:Триярусна дзвіниця Кафедрального собору Свято-Різдва Пресвятої Богородиці в Кіровограді (2).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Храм засновано [[1757]] року на честь Володимирської ікони Божої матері. Засновниками храму були [[греки]]-переселенці. Грецькі [[Купець|купці]] ще в 1-й половині [[18 століття|XVIII століття]] організували на березі [[Інгул]]у трохи нижче за [[Фортеця Святої Єлизавети|Єлисаветинську фортецю]] (з дозволу влади) невелике поселення і заклали недалеко від [[Ярмарок|ярмаркового]] майдану (на місці якої зараз знаходиться [[Спеціалізована дитячо-юнацька школа олімпійського резерву «Надія»|СДЮШОР «Надія»]]) свій дерев'яний храм, освячений [[25 вересня]] [[1766]] року в пам'ять царя Костянтина.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Деркач Пилип Максимович]] 

-Знайдено: + '''Пили́п Макси́мович Дерка́ч''' ([[25 вересня]] [[1893]], с. [[Сторонибаби]], нині [[Буський район|Буського району]] [[Львівська область|Львівської області]]&nbsp;— [[29 червня]] [[1957]], [[Львів]])&nbsp;— [[мовознавець]]. Чоловік [[Деркач Марія Дем'янівна|Марії]], батько [[Деркач Мирон Пилипович|Мирона]] та [[Деркач Олександра Пилипівна|Олександри]] Деркачів.
<br>

----
Назва:[[Пам'ятники Чернігова]] 

-Знайдено: + |'''[[Пам'ятник Олександру Пушкіну (Чернігів)|Пушкіну Олександру]]''', ''бюст'' || [[25 вересня]] [[1900]] || на ''[[Чернігівський Вал|Валу]]'' || [[Файл:Пам'ятник Олександру Пушкіну в Чернігові.jpg|120px]] || Пам'ятник видатному російському поетові [[Пушкін Олександр Сергійович|О. С. Пушкіну]] споруджено в [[1899]]–[[1900]] рр. на честь перебування його в Чернігові в [[1820]] і [[1824]] роках. Автор&nbsp;— місцевий художник-аматор Г. Коваленко.
<br>

<br>Зобр:23шт.
----
Назва:[[Пам'ятники Броварів]] 

-Знайдено: + | '''На честь воїнів 163-ої Роменсько-Київської стрілецької дивізії''', ''пам'ятний знак'' || [[1994]] || біля фасаду [[Броварський краєзнавчий музей|Броварського краєзнавчого музею]] ([[Вулиця Гагаріна (Бровари)|вулиця Гагаріна]], 6)||{{coord|50|30|48|N|30|47|11|E|scale:1000}}||  <center>[[Файл:Пам'ятний знак на честь воїнів 163-ої Роменсько-Київської стрілецької дивізії в Броварах.JPG|120px]]</center> || Пам'ятний знак на честь воїнів 163-ої Роменсько-Київської, ордена Леніна, Червонопрапорної, орденів Суворова і Кутузова, стрілецької дивізії, які [[25 вересня]] [[1943]] року, звільнили [[Бровари]] від [[Третій Рейх|німецьких окупантів]].
<br>

<br>Зобр:28шт.
----
Назва:[[Історія Черкас]] 
[[Файл:Taras Shevchenko selfportrait oil 1840.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Відчутних збитків і непоправних втрат завдала місту німецька окупація. [[22 червня]], з початком [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], німецькі літаки завдали бомбуванню місто. Були знищені залізнична станція, мости через [[Дніпро]]. З ініціативи молоді формувались і проводили навчання загони ополченців. Там, де нині знаходиться [[південно-Західний (Черкаси)|Південно-Західний]] мікрорайон, було збудовано 12-кілометровий протитанковий рів. Була збудована нова переправа через Дніпро. У серпні [[1941]] року німецькі війська впритул підійшли до міста. На захоплення Черкас були кинуті піхотна дивізія [[СС]], [[румунія|румунські]] та [[італія|італійські]] з'єднання, батальйон мотоциклістів, танкові підрозділи. 196-та та 116-та стрілецькі та 212-та моторизована дивізії відбили атаку і організували наступ по шосе Черкаси-[[Сміла]], відігнавши німців до села [[Білозір'я]]. Після відступу військ 38-ої армії, фашисти 2 дні не наважувались увійти в спорожніле місто. [[22 серпня]], після знищення Червоною армією мостів через Дніпро, німці увійшли в місто з боку Сміли та [[Чигирин]]а. З перших днів окупації, німецькі війська організували [[концтабір]] у колишньому військовому містечку біля Сміли. У черкаських лісах діяв [[український партизанський рух|партизанський загін]] на чолі з Ф. Р. Савченко, в самому місті діяли підпільні організації. Після [[сталінградська битва|Сталінградської битви]] партизанських рух значно активізувався. В липні-серпні [[1943]] року в місті були організовані підпільні диверсійні групи. Восени 1943 року були спалені села Черкаського району&nbsp;— [[станіславчик (Черкаський район)|Станіславчик]], [[будище (Черкаський район)|Будище]] та [[єлизаветівка (Черкаський район)|Єлизаветівка]]. В кінці вересня з'єднання [[червона армія|Червоної Армії]] підійшли до Дніпра. Форсування річки було покладено на 52-гу армію [[другий Український фронт|2-го Українського фронту]] під командуванням генерал-лейтенанта [[коротеєв Костянтин Аполлонович|К.А.Коротеєва]]. [[25 вересня]] поблизу міста були висаджені 3-тя та 5-та авіадесантні бригади, які об'єднались з партизанами. Форсування Дніпра почалось [[13 листопада]]. Першими переправились через річку 254-та стрілецька дивізія в районі сіл [[Свидівок]] та [[Сокирна]]. Про взаємодію партизан та армії біля Сокирного було встановлено пам'ятний знак.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Антонюк Олександр Анатолійович]] 

-Знайдено: + '''Олекса́ндр Анато́лійович Антоню́к''' (*&nbsp;[[25 вересня]] [[1971]], [[Кам'янець-Подільський]])&nbsp;— український [[живописець]]. Член [[Національна спілка художників України|Національної спілки художників України]] від 2000 року.
<br>

----
Назва:[[Вовчанчин Ігор Ярославович]] 

-Знайдено: + |перший бій = [[25 вересня]] [[1995]]
<br>
-Знайдено: + |align='center'|<span style="display:none">{{dts|format=dmy|1995|9|25}}</div> [[25 вересня|25]]—[[26 вересня]] [[1995]]
<br>
-Знайдено: + |align='center'|<span style="display:none">{{dts|format=dmy|1995|9|25}}</div> [[25 вересня|25]]—[[26 вересня]] [[1995]]
<br>
-Знайдено: + |align='center'|<span style="display:none">{{dts|format=dmy|1995|9|25}}</div> [[25 вересня|25]]—[[26 вересня]] [[1995]]
<br>
-Знайдено: + |align='center'|<span style="display:none">{{dts|format=dmy|1995|9|25}}</div> [[25 вересня|25]]—[[26 вересня]] [[1995]]
<br>

----
Назва:[[Маляревич Віктор Григорович]] 

-Знайдено: + Народився [[25 вересня]] [[1946]]&nbsp;р. у с. [[ГуляйПоле|Гуляй Поле]] [[Запорізька область|Запорізької області]] в родині службовця. Закінчив акторський [[факультет]] [[Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого|Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого]] (1969). З 1969&nbsp;р.&nbsp;— актор [[Кіностудія імені Олександра Довженка|Київської кіностудії ім. О.&nbsp;П.&nbsp;Довженка]].
<br>

----
Назва:[[Воїни-інтернаціоналісти на Тернопільщині]] 

-Знайдено: + * Турський Павло ([[8 жовтня]] [[1965]], с. [[Синява]] Збаразького району&nbsp;— [[25 вересня]] [[1986]]);
<br>

----
Назва:[[Мороз Лариса Захарівна]] 

-Знайдено: + Народ. [[25 вересня]] [[1940]]&nbsp;р. в [[Харків|Харкові]] в родині літературознавця. Закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка ([[1962]]). Працювала науковим співробітником у відділі кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського НАН України ([[1963]]–[[1977]]), викладала у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого ([[1977]]–[[1980]]). З [[1980]]&nbsp;р. працює в Інституті літератури ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка.
<br>

----
Назва:[[Войцехович Василь Олександрович]] 
[[Файл:Могила В.О. Войцеховського, Героя Радянського Союзу Краснокутськ.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У липні [[1941]] Войцеховича призначили командиром штабної батареї. А вже в серпні, в жорстокому бою з німцями в районі [[Могильов]]а, він був поранений, потрапив в полон і в колоні полонених етапований до [[Польща|Польщі]]. По дорозі йому вдалося втекти і дістатися [[Путивльський район|Путивльського району]] [[Сумська область|Сумської області]]. [[12 лютого]] [[1942]] року в Хінельських лісах (лісові масиви біля кордонів північної частини Сумщини, один з головних районів масового партизанського руху Другої світової) Войцехович зустрівся з [[розвідник]]ами [[Путивльський партизанський загін|Путивльського партизанського загону]] командира [[Ковпак Сидір Артемович|Сидора Ковпака]] і став членом загону. Командування призначило його помічником командира роти, а з березня [[1942]] року&nbsp;— помічником начальника штабу. У [[1943]]-му Войцехович став членом [[КПРС]], а [[25 вересня]] цього ж року його призначили начальником штабу з'єднання партизанських загонів [[Сумська область|Сумської області]], з січня [[1944]] року&nbsp;— начальником штабу [[1-ша Українська партизанська дивізія|1-ої Української партизанської дивізії]].
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Вишняк Ярослав Васильович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У професіональному футболі дебютував [[9 квітня]] [[2000]] року за [[Зірка-2 (Кіровоград)|кіровоградську «Зірку-2»]] в домашньому матчі проти [[Кристал (Херсон)|СК «Херсон»]]. З [[Чемпіонат України з футболу 2000—2001|сезону 2000/01]] виступав за основний склад [[Зірка-2 (Кіровоград)|«Зірки»]], в тому числі і у вищій лізі в сезоні [[Чемпіонат України з футболу 2003—2004|сезону 2003/04]]. Після банкрутства команди перейшов до [[Металург (Запоріжжя)|запорізького «Металурга»]], де провів один сезон та став одним з основних гравців команди<ref>{{cite news |url=http://www.citynews.net.ua/5/3421_1.html |title=Луганский футбол: трансферы игроков {{ref-ru}} |publisher=CityNews|date=[[30 серпня|30.08]].[[2005]] |accessdate=18.12.2009 }}</ref>. Наступні півтора роки Вишняк виступав за [[Зоря (Луганськ)|луганську «Зорю» (Луганськ)]]. Втім, у вересні [[2006]] року він висловив бажання залишити клуб<ref>{{cite news |url=http://www.champion.com.ua/football/2006-9-25-20-1/ |title="Зорю" залишили чотири гравці |publisher=Чемпіон|date=[[25 вересня|25.09]].[[2006]] |accessdate=18.12.2009 }}</ref>. У січні [[2007]] року був на оглядинах у [[Іллічівець (Маріуполь)|маріупольському «Іллічівці»]], але команді не підійшов<ref>{{cite news |url=http://football.ua/ukraine/news/11594.html |title="Ильичевец": $300 000?<br>

----
Назва:[[Гапочка]] 
[[Файл:04.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[25 вересня]] в рамках конкурсу '''"The Global Battle Of The Bands UA 2008"''' гурт здобув найвищий результат серед київських команд-учасниць. 
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Сквирська ЗОШ I—III ступенів № 2]] 

-Знайдено: + Після того, як в [[Російська імперія|імпері]] наприкінці [[18 століття|XVIII ст.]] були утворені [[повіт]]и, а на початку [[19 століття|XIX ст.]], після освітньої реформи [[1804]] р., почали засновуватись, крім церковнопарафіяльних шкіл, однокласні повітові училища. У [[1830-ті|1830-х роках]] виникла ідея відкриття такого училища у [[Сквира|Сквирі]]. У Центральному державному архіві України засвідчена переписка між [[Київська духовна семінарія|Київською духовною семінарією]] та Сквирським духовним управлінням від [[25 вересня]] по [[5 грудня]] [[1835]] року про відкриття у повітовому центрі Сквирі [[Київська губернія|Київської губернії]] світського народного училища<ref>ЦДА України-Ф.711, оп.2, спр., 2407</ref>.
<br>

----
Назва:[[Баль Андрій Михайлович]] 
[[Файл:Andriy Bal1.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[21 квітня]] [[2012]] року повернувся разом з Блохіном до керма [[Збірна України з футболу|національної збірної України]], а [[25 вересня]] того ж року увійшов до тренерського штабу Олега Блохіна вже у [[Динамо (Київ)|київському Динамо]]. У зв'язку з хворобою Олега Блохіна і його неможливістю виконувати обов'язки очільника збірної, Андрій Баль був призначений т.в.о. головного тренера національної команди України і готува її до двох поєдинків відбору ЧС 2014: з [[збірна Молдови з футболу|Молдовою]] і [[Збірна Чорногорії з футболу|Черногорією]]. Незважаючи на задеклароване завдання здобути перемоги в обох двобоях, збірна України під орудою Баля виступила провально, спочатку зігравши на виїзді унічию проти збірної Молдови, а згодом програвши на власному полі чорногорцям.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Слободян Юлія Анатоліївна]] 

-Знайдено: + '''Ю́лія Слободя́н''' (*[[25 вересня]] [[1992]], [[Львів]])&nbsp;— українська [[художня гімнастика|художня гімнастка]]. [[Майстер спорту]]. Срібна призерка етапу Кубка світу 2008 в групових вправах.
<br>
-Знайдено: + Народилася [[25 вересня]] [[1992]] у [[Львів|Львові]].
<br>

----
Назва:[[Єфрем (Кицай)]] 

-Знайдено: + | прийняття чернецтва= [[25 вересня]] [[1992]]
<br>
-Знайдено: + [[25 вересня]] [[1992]] року був пострижений у [[чернецтво]]. [[27 вересня]] [[1992]] року прийняв сан [[ієродиякон|ієродиякона]], а [[10 жовтня]]&nbsp;— сан [[ієромонах|ієромонаха]]. Деякий час обіймав посаду благочинного Лаври.
<br>

----
Назва:[[Комісія у справах колишніх партизанів]] 

-Знайдено: + [[25 вересня]] [[1990]]&nbsp;р. заступником голови комісії було призначено Василя Павловича Русіна та членами комісії: Бобирьову Марію Максимівну, Карліна Григорія Зіновійовича, Квітінського Вячеслава Антоновича, Марченка Бориса Кириловича, Римара Володимира Федоровича, Савицького Володимира Адольфовича, Святогорова Олександра Пантелеймоновича й Яромова Володимира Петровича<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>

----
Назва:[[Єпископат Українського екзархату]] 

Підзаголовок:=== С ===<br>
Знайдено: + '''[[Сергій (Звєрєв)]]'''&nbsp;— [[4 серпня]] [[1922]] хіротонісаний у єпископа Севастопольського, вікарія Таврійської єпархії; [[1923]]&nbsp;— [[25 вересня]] [[1929]] єпископ Мелітопольський, вікарій Таврійської єпархії; з [[1927]]&nbsp; у сані архієпископа; розстріляний [[20 листопада]] [[1937]].
<br>

----
Назва:[[Марцін Буркхардт]] 
[[Файл:Marcin Burkhardt.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Марцін Буркхардт''' ({{lang-pl|Marcin Burkhardt}}; * [[25 вересня]] [[1983]], [[Ельблонг]]) — [[Польща|польський]] футболіст, [[Півзахисник (футбол)|півзахисник]] польської «[[Сімург Загатальський]]»<ref>http://www.soccerfame.pl/transfer/12958/marcin-burkhardt</ref> і колишній гравець [[Збірна Польщі з футболу|збірної Польщі]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бездрабко Валентина Василівна]] 

-Знайдено: + '''Бездрабко, Валентина Василівна''' (*[[25 вересня]] [[1970]], [[місто]] [[Охтирка]] на [[Слобідська Україна|Слобожанщині]] [[Сумська область|Сумської області]], [[Україна]])&nbsp; — український науковець, доктор історичних наук (2010), професор ([[2011]]), [[відмінник освіти України]].
<br>

----
Назва:[[Андре Феліпе Рібейро де Соуза]] 
[[Файл:Андре1.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | пк-поновлення     = [[25 вересня]] [[2012]]
<br>
-Знайдено: + | збірна-поновлення = [[25 вересня]] [[2012]]
<br>
Підзаголовок:== Статистика ==<br>
Знайдено: + ''На [[25 вересня]] [[2012]] року''
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бойко Григорій Пилипович]] 
[[Файл:Бер. Грицько Бойко.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Бойко Григорій Пилипович (Грицько Бойко)''' (*[[5 вересня]] [[1923]], [[Оленівка (Волноваський район)|Оленівка]], Донеччина&nbsp;— [[25 вересня]] [[1978]], [[Київ]])&nbsp;— радянський, український [[письменник]], [[поет]] і [[перекладач]], член [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[25 вересня]] [[1978]] року. Похований на [[Берковецький цвинтар|Міському кладовищі «Берківцях»]]. Поруч з ним похований його син [[драматург]] [[Бойко Вадим Григорович|Вадим Бойко]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Велика політика з Євгенієм Кисельовим]] 

-Знайдено: + | перша_трансляція = [[25 вересня]] [[2009]] року
<br>

----
Назва:[[Джинестра (волейбольний клуб)]] 

Підзаголовок:=== Гравці ===<br>
Знайдено: + |align=center| 4 || {{UKR}}||[[Козлова Тетяна|Тетяна Козлова]] || [[25 вересня]] [[1984]]||align=center| 185 || догравальниця
<br>

----
Назва:[[Козлова Тетяна Олександрівна]] 

-Знайдено: + '''Тетя́на Козло́ва''' (народилася [[25 вересня]] [[1984]] у м. [[Первомайськ (Миколаївська область)|Первомайську]], [[Миколаївська область]], [[УРСР]])&nbsp;— українська [[волейболіст]]ка, догравальниця. Виступає за ВК «[[Джінестра (волейбольний клуб)|Джінестра]]». [[Майстер спорту]].
<br>

----
Назва:[[Абордаж (гурт)]] 

-Знайдено: + Альбом «Адский шторм» вийшов на [[CD-Maximum]]. Презентація диску відбулася [[20 вересня]] 2008 в клубі «Арктика», офіційна дата релізу&nbsp;— [[25 вересня]] [[2008]]. Після виходу дебютного альбому група вела активну концертну діяльність, пройшла презентація альбому в [[Москва|Москві]] і [[Новгород|Великому Новгороді]]. Кульмінацією став грандіозний виступ [[28 грудня]] в [[Севастополь|Севастополі]], в [[Сімферополь|Сімферополі]] пройшла зйомка для кримського телебачення. На початку лютого [[2009]] Олександр Воропай отримав виробничу травму руки, і на двох концертах його підміняв Володимир Куліков (група «Магеллан»). У березні Олександр Воропай повернувся на сцену, і група відіграла три важливі концерти: з групами [[Легион]], [[Dragonforce]] і [[Grave Digger]].
<br>

----
Назва:[[Українсько-молдовські відносини]] 

-Знайдено: + Велика робота проводиться Центром етнології Інституту культурної спадщини АН Молдови з проведення міжнародних конференцій, на які приїздять українські вчені. [[25 вересня|25]]-[[26 вересня]] [[2008]]&nbsp;р. відбувся міжнародний конгрес «Збереження культурної спадщини як європейська проблема», в роботі якого взяли участь представники 6 країн, в тому числі України.
<br>

<br>Зобр:25шт.
----
Назва:[[Поділ (хокейний клуб)]] 
[[Файл:Silver medal.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[25 вересня]] [[1982]]
<br>
-Знайдено: + |align=center|[[25 вересня]] [[1970]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького]] 
[[Файл:Medal_mdpu.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Протягом [[1960]]-[[1990]] років було декілька спроб створити музей історії в інституті. Відкриття нового музею історії університету, створеного за ініціативою ректора І.П. Аносова, відбулось [[25 вересня]] [[2003]] р. і було приурочено святковій події – 80-річчю навчального закладу.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Косар Орест Ярославович]] 

-Знайдено: + '''Косар Орест Ярославович''' ([[25 вересня]] [[1955]], м. [[Зборів]])&nbsp;— український [[художник]]. Член [[НСХУ]] ([[1995]]).
<br>

----
Назва:[[Гіренко Андрій Миколайович]] 

-Знайдено: + | кінець_терміну3   = [[25 вересня]] [[1989]]
<br>

----
Назва:[[Островський Олександр Маркович]] 

-Знайдено: + '''Олександр Маркович Островський''' (* [[25 вересня]] [[1893]], [[Київ]], [[Російська імперія]]&nbsp;— † [[20 листопада]] [[1986]], [[Лугано]], [[Швейцарія]]) ― німецько-швейцарський математик, який народився в єврейській сім'ї в Україні.
<br>

----
Назва:[[Жаль]] 

-Знайдено: + Датується [[1890]]&nbsp;р. на підставі листів Лесі Українки до [[Михайло Драгоманов|Михайла Драгоманова]] від [[3 березня]] [[1892]] та до [[Осип Маковей|Осипа Маковея]] від [[25 вересня]] [[1893]]&nbsp;р.
<br>
-Знайдено: + О. Маковей виконав прохання письменниці, але виявилось, що твір не має закінчення. [[25 вересня]] [[1893]]&nbsp;р. Леся Українка надсилає О. Маковею закінчення, надписавши на ньому:
<br>

----
Назва:[[Почесні громадяни Сміли]] 

-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[25 вересня]] [[1944]]
<br>

----
Назва:[[Іващишин Маркіян Йосипович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[25 вересня]] [[2005]]&nbsp;р.&nbsp;— обраний головою Львівської міської організації [[Пора (партія)|партії «Пора»]].
<br>

----
Назва:[[Займіться ділом, а не язиком!]] 
[[Файл:Антиагітаційний намет Борисов 3.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[24 вересня|24]]&nbsp;— [[25 вересня]] відбувся старт кампанії на фестивалі «Гайдамака.UA» у [[Ірпінь (місто)|м. Ірпінь]] [[Київська область|Київської області]]. У ці дні активісти, митці, учасники фестивалю поширювали інформацію про небезпеки новоявленого законопроекту. [[25 вересня]] активісти [[Відсіч (рух)|Громадянського руху «Відсіч»]], [[Простір свободи|Руху добровольців «Простір Свободи»]], [[Новий Громадянин|Нового громадянина]] провели акцію «Бий на сполох»<ref>[http://maidan.org.ua/static/news/2011/1285340200.html «Бий на сполох!</ref><br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Фестиваль дерунів]] 
[[Файл:Пам'ятник Деруну в місті Коростені на Житомирщині.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + На третьому фестивалі, [[25 вересня]] [[2010]] року коростенці знову випекли дерун-рекордсмен. Цього разу вже вагою 140 кг.<ref>[http://www.prokorosten.net/korosten/glavniy-sekret Главный серет] на [http://prokorosten.net/ proKorosten]</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Правик Володимир Павлович]] 
[[Файл:ГЧ Правик.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[25 вересня]] [[1986]] року за [[мужність]], [[героїзм]] і самовіддані дії, проявлені при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, лейтенанту внутрішньої служби Володимиру Павловичу Правику посмертно присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]]. Нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Заслужений академічний Закарпатський народний хор]] 

-Знайдено: + Заснований [[25 вересня]] [[1945]] року у м. [[Ужгород]]і як Закарпатський ансамбль пісні і танцю. У 1947 реорганізований у народний хор. У 1959 році, Указом Президії Верховної Ради УРСР, Закарпатському народному хору присвоєно почесне звання «Заслужений колектив УРСР».
<br>

----
Назва:[[Галицька греко-католицька митрополія]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[25 вересня]] [[1808]] року відбулося урочисте сходження [[Ангелович отець Антін|Антонія Ангеловича]] на галицький митрополичий престіл, на якому перебував до своєї смерті [[1814]] року.
<br>

----
Назва:[[Омецінський Омелян Володимирович]] 

-Знайдено: + '''Омецінський Омелян Володимирович''' (*[[25 вересня]] [[1904]], с. [[Дичків]], нині [[Тернопільський район|Тернопільського району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]])&nbsp;— український [[педагог]], [[перекладач]].
<br>

----
Назва:[[Автоном]] 

-Знайдено: + Іменини&nbsp;— [[25 вересня]]&nbsp;— св. свящмуч. Автонома.<ref>[http://www.saintjosaphat.org/kalendar/9/ Церковний календар на вересень 2011 року]</ref>.
<br>

----
Назва:[[Загірняк Михайло Васильович]] 

-Знайдено: + '''Загірняк Михайло Васильович''' (25 вересня 1947)&nbsp;— Учений у галузі електромеханіки, педагог, доктор технічних наук (1996), [[професор]] (1993), заслужений діяч науки і техніки України, ректор [[Кременчуцький національний університет|Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського]].
<br>

----
Назва:[[Телятніков Леонід Петрович]] 
[[Файл:МД Телятіков.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[25 вересня]] [[1986]] року за [[мужність]], [[героїзм]] і самовіддані дії, проявлені при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, майору внутрішньої служби Телятнікову Леоніду Петровичу присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Золота Зірка»|медалі «Золота Зірка»]] (№&nbsp;11549).
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Viewdle]] 

-Знайдено: + У ніч з [[24 вересня|24]] на [[25 вересня]] [[2012]] р. рада директорів «Viewdle» схвалила її поглинання компанією «[[Google]]»<ref>[http://www.epravda.com.ua/news/2012/10/1/337723/ «Google» купує український стартап за десятки мільйонів доларів]. {{ref-uk}}</ref>. Корпорація «Google» купила 100% компанії «Viewdle». Офіційне оголошення про угоду планується зробити [[2 жовтня]] [[2012]] р. керівництвом «Viewdle».
<br>

----
Назва:[[Чернігівсько-Полтавська операція]] 
[[Файл:Map of dnieper battle grand.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + === [[25 вересня]] ===
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Ситник Олександр Степанович]] 

-Знайдено: + '''Олекса́ндр Степа́нович Си́тник''' ([[25 вересня]] [[1952]], село [[Будьки]] [[Жмеринський район|Жмеринського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]) —&nbsp;український [[історик]], [[археолог]]. [[Доктор історичних наук]]. Чоловік історика та краєзнавця [[Булгакова Людмила Петрівна|Людмили Булгакової]].
<br>

----
Назва:[[Преображенський собор (Ізюм)]] 
[[Файл:Свято-Преображенський собор 1 (м. Ізюм).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Майстри використовували традиційні форми народного культового зодчества: по композиції Свято-Преображенський собор нагадує трьохсрубні дерев'яні храми з окремою дзвіницею. У [[1846]]-[[1866]] рр. церква на кошти добровільних пожертв була розширена. Довгий час на його стінах зберігалися трофейні військові регалії, здобуті ізюмчанами у багатьох походах і війнах. Справжньою реліквією храму було напрестольне [[Євангеліє]]<ref>Сьогодні воно зберігається у фондах [[Ізюмський краєзнавчий музей|Ізюмського краєзнавчого музею]].</ref>, прикрашене срібним з позолотою окладом — подарунок царя [[Петро I Олексійович|Петра І]] після [[Полтавська битва|Полтавської битви]]. [[12 вересня|12]]-[[25 вересня|25]] вересня [[1825]] року в соборі молився російський імператор [[Олександр I (російський імператор)|Олександр І]]. 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Гладкіх Ігор Веніамінович]] 

Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + [[25 вересня]] [[2006]] призначено начальником Придніпровської залізниці<ref>Постанова Кабінету Міністрів України від 20 вересня 2006 року № 1330</ref>. 
<br>

----
Назва:[[Полтавсько-Кременчуцька операція]] 
[[Файл:Dnieper Forcing Offensive.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + В цей час сили [[Степовий фронт|Степового фронту]] енергійно розвивали переслідування відступаючого противника з метою [[24 вересня|24]]—[[25 вересня]] заволодіти переправами на [[Дніпро|Дніпрі]] і забезпечити його форсування. [[Форсування Дніпра (1943)|Форсування Дніпра]] було намічено на фронті 130&nbsp;км.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Почесні громадяни Кременчука]] 

-Знайдено: + [[25 вересня]] [[2003]]
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Єрченко Петро Феофанович]] 

-Знайдено: + '''Петро Феофанович Єрченко''' ([[25 вересня]] [[1868]]&nbsp;— [[10 серпня]] [[1927]])&nbsp;— ординарний професор інженерного відділення, декан механічного відділення [[КПІ|Київського політехнічного інституту]]. З [[1917]] по [[1919]] роки&nbsp;— [[ректор]] КПІ, [[статський радник]].
<br>

----
Назва:[[Кримський державний медичний університет імені С. І. Георгієвського]] 
[[Файл:Order of Red Banner of Labor thumb.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Початок ===<br>
Знайдено: + *[[25 вересня]] [[1931 рік|1931 року]] навчальному закладу надається ім'я [[Сталін Йосип Віссаріонович|Йосипа Сталіна]]. Його ім'ям інститут називався до квітня [[1956 рік|1956 року]].<br/>
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Левківський Василь Миколайович]] 
[[Файл:Левківський Василь Миколайович.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Василь Миколайович Левківський''' ([[25 вересня]] [[1954]])&nbsp;— український вчений-[[Економіка|економіст]]. Доктор економічних наук, [[професор]]. Академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] з [[2007]]&nbsp;року.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Борисов Валентин Тихонович]] 

-Знайдено: + '''Валенти́н Ти́хонович Бори́сов''' ([[20 липня|7(20) липня]] [[1901]], місто [[Богодухів]], нині [[Харківська область|Харківської області]]&nbsp;— [[25 вересня]] [[1988]], [[Харків]])&nbsp;— український [[композитор]], [[педагог]], [[заслужений діяч мистецтв УРСР]] (1971).
<br>

----
Назва:[[Сучасна українська мова]] 
[[Файл:Coat of Arms of Slovakia.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[22 вересня|22]]-[[25 вересня]] [[1992]]&nbsp;р.&nbsp;— у Львові проведено «Першу міжнародну конференція Проблеми української науково-технічної термінології», що стала регулярною. У вересні [[2002]] року відбулася сьома конференція.
<br>

<br>Зобр:33шт.
----
Назва:[[Герасимюк Олег Вікторович]] 
[[Файл:Oleh Herasymyuk.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Герасимюк Олег Вікторович''' (* [[25 вересня]] [[1986]], [[Володимир-Волинський]])&nbsp;— український футболіст, півзахисник київського [[Арсенал (Київ)|«Арсенала»]] та, в минулому, [[Юнацька збірна України з футболу|юнацької]] і [[Молодіжна збірна України з футболу|молодіжної збірної України]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Вишняков Всеволод Володимирович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Останнє звання у [[Російська імператорська армія|російській армії]] - [[підполковник]]. З [[25 вересня]] [[1919]] р. та станом на [[29 квітня]] [[1920]] р. - Кам'янець-Подільський повітовий військовий начальник. У листопаді [[1920]] р. залишився в [[УНР|Україні]]. На початку [[1921]] року повернувся до [[Київ|Києва]], був безробітним. Станом на [[1928]] р. жив у [[Кам'янець-Подільський|Кам'янці-Подільському]]. Подальша доля невідома.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Архангело-Михайлівська церква (Краснокутськ)]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + При освяченні центральний [[Престол (архітектура)|престол]] присвятили [[Архангел Михаїл|Архангелові Михаїлу]], південний — [[Преображення Господнє|Преображенню Господньому]], північний — [[Різдво Богородиці|Різдву Богородиці]]. Для відправлення служби консисторія затвердила причт з трьох чоловік — [[священик]]а, [[диякон]]а і [[псаломщик]]а. На церковному подвір'ї — приблизно в [[1890]] році — збудували двоповерхову кам'яну сторожку з шістьма приміщеннями, де розміщувалися церковний сторож, бібліотека з 742 томів і з [[25 вересня]] [[1895]] року&nbsp;— [[церковнопарафіяльна школа]]. Між [[1905]] і [[1912]] роками на церковному подвір'ї була побудована [[каплиця]]<ref name="Твой Храм"></ref><ref name="Єпархія"></ref>.
<br>

----
Назва:[[Славутич (Черкаси)]] 

-Знайдено: + :* дата&nbsp;— [[25 вересня]] 2011; глядачів&nbsp;— 6300; гол&nbsp;— Д.Кобіков (90)
<br>

----
Назва:[[Єщенко Микола Дмитрович]] 
[[Файл:Obolon-A UNR-1-2.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Народився у [[Київ|Києві]]. Закінчив Київське реальне училище, Київське піхотне юнкерське училище ([[1902]]), служив у 6-му та 7-му саперному батальйонах ([[Київ]]), Владивостоцькому фортечному мінному батальйоні та Очаківській фортечній мінній роті. Закінчив [[Військова академія Генерального штабу (Росія)|Миколаївську військову академію]] за 1-м розрядом ([[1912]]), був приділений до 166-го піхотного Рівненського полку ([[Київ]]) для відбуття командного цензу на чолі роти. З [[1914]]&nbsp;р.&nbsp;— капітан, в.о. обер-офіцера для доручень штабу ХХХІІІ армійського корпусу. З [[10 червня]] [[1916]] року- підполковник, штаб-офіцер для доручень ХХХІІІ армійського корпусу. [[25 вересня]] [[1916]]&nbsp;р. був нагороджений Георгіївською зброєю. З [[9 лютого]] [[1917]]&nbsp;р.&nbsp;— в.о. начальника штабу 159-ї піхотної дивізії. З [[17 травня]] [[1917]]&nbsp;р.&nbsp;— начальник штабу 117-ї піхотної дивізії. Останнє звання у російській армії&nbsp;— [[підполковник]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Грядущий Борис Абрамович]] 

-Знайдено: + '''Грядущий Борис Абрамович''' (* [[25 вересня]] [[1932]])&nbsp;— голова правління акціонерного товариства «[[Науково-дослідний інститут гірничої механіки імені М. М. Федорова|Науково-дослідний інститут гірничої механіки імені М.&nbsp;М.&nbsp;Федорова]]», директор Донецького науково-дослідного вугільного інституту, [[Герой України]]. [[Доктор технічних наук]], [[професор]]. Академік.
<br>

----
Назва:[[Максимович Микола Григорович]] 

-Знайдено: + | початок_терміну2  = [[25 вересня]] [[1953]]
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З 1950 року працював заступником директора з навчальної роботи, одночасно завідувач кафедрою теоретичної та загальної електротехніки. З [[25 вересня]] [[1953]] року директор Львівського політехнічного інституту. З 1963 — ректор [[Львівський університет|Львівського університету]]. [[Верховна Рада Української РСР|Депутат Верховної Ради УРСР 8—10-го скликань]].
<br>

----
Назва:[[Самойленко Віктор Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Самойленко Віктор Миколайович''' ([[25 вересня]] [[1955]] року)&nbsp;— український географ-[[геоекологія|геоеколог]], доктор географічних наук, кандидат технічних наук, [[професор]] [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Тараса Шевченка]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[25 вересня]] [[1955]] року в [[Київ|Києві]]. Закінчив [[1977]] року географічний факультет Київського університету. З 2001 року професор кафедри фізичної географії та геоекології географічного факультету. Кандидатська [[дисертація]] ''«Методи гідравлічного моделювання статистичних деформацій піщаних укосів в зоні руйнування хвиль»'' захищена у [[1988]] році, докторська дисертація ''«Методологія і застосування стохастичної екогідрології у постчорнобильський період»'' захищена у [[2000]] році. Фундатор новітнього наукового напряму в геоекології&nbsp;— [[гідроінвайронментологія|гідроінвайронментології]]. Основна педагогічна діяльність: інтеграція математично-модельних і геоінформаційних засад підготовки географів. Автор [[Геоінформаційна система|геоінформаційної системи]] ландшафтно-гідроекологічного районування півночі України, співавтор Міжнародного веб-сайту «Екологічний стан Дніпра». Призначався членом Національного Комітету України з МГП [[ЮНЕСКО]] / ОГП ВМО, експертом від України в [[Міжнародна комісія із захисту річки Дунай|Міжнародну комісію із захисту річки Дунай]] (ICPDR) та в проектах [[Програма розвитку ООН|Програми розвитку]] [[ООН]] (Глобального екологічного фонду). Член ГО («член-кореспондент») «[[Українська академія наук національного прогресу]]». Має міжнародний сертифікат за спеціалізацією «Новітній інформаційний менеджмент довкілля».
<br>

----
Назва:[[Беркут (хокейний клуб, Київ)]] 
[[Файл:Injury icon 2.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[25 вересня]] [[1982]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Володимирський собор (Луганськ)]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + В травні [[1995]] року було розпочато будівельні роботи. [[18 вересня]] того ж року розпочалося бетонування фундаментної плити, а [[25 вересня]] було проведено урочистий молебень з приводу закладки в масив фундаментної плити символічної капсули з іменами проектувальників, будівельників, священнослужителів, [[меценат|меценатів]], що зробили свій внесок у будівництво собору.
<br>

----
Назва:[[Топчієв Дмитро Миколайович]] 
[[Файл:Captain sports.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Дмитро́ Микола́йович Топчі́єв''' ({{н}} [[25 вересня]] [[1966]], м. [[Нижній Тагіл]], [[РРФСР]])&nbsp;— колишній радянський та український [[футболіст]]. Виступав на позиції [[півзахисник]]а. Гравець [[збірна України з футболу|збірної України]].
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Климко Дмитро Олександрович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[25 вересня]] [[2011]] року дебютував у Першій лізі за клуб [[Миколаїв (муніципальний футбольний клуб)|«Миколаїв»]] в грі проти [[Геліос_(футбольний_клуб)|«Геліоса»]].
<br>

----
Назва:[[Задорожний Григорій Кирилович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[1938]] році закінчив 7 класів Староіванківської середньої школи, після чого працював у колгоспі. [[25 вересня]] 1938 року був призваний на строкову службу до [[Червона армія|Червоної Армії]], служив у підрозділі зв'язку на [[Тихоокеанський флот (СРСР)|Тихоокеанському флоті]]. Після демобілізації продовжував працювати в колгоспі на Сумщині.
<br>

----
Назва:[[Верховна Рада України III скликання]] 
[[Файл:Stepan Havrysh.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Склад ==<br>
Знайдено: + |з [[25 вересня]] [[1998]]
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Лопата Анатолій Васильович]] 

Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + {{succession|office= [[Файл:ZSU-emblem.jpg|40px]]<br />[[Начальник Генерального штабу|начальник Головного (з 1994 —  Генерального) штабу]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]] — перший заступник [[Міністр оборони України|Міністра оборони України]]<br />[[24 березня]] [[1993]] — [[10 лютого]]  [[1996]]|preceded= [[Собков Василь Тимофійович]]<br />[[4 червня]] [[1992]] — [[25 вересня]]  [[1992]]| succeeded= [[Затинайко Олександр Іванович]]<br />[[12 березня]] [[1996]] — [[30 вересня]] [[1998]]}}
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Собков Василь Тимофійович]] 

-Знайдено: + | кінець_терміну    = [[25 вересня]] [[1992]]
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + * [[4 червня]] [[1992]]<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/327/92 Указ Президента України №&nbsp;327 від 4 червня 1992 року «Про призначення начальника Головного штабу Збройних сил України&nbsp;— першого заступника Міністра оборони України»]</ref>&nbsp;— [[25 вересня]] [[1992]]<ref name="u484-92">[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/484/92 Указ Президента України №&nbsp;484/92 від 25 вересня 1992 року «Про Командуючого військами Прикарпатського військового округу»]</ref>&nbsp;— [[Начальник Генерального штабу|начальник Головного штабу]] Збройних Сил України&nbsp;— перший заступник [[Міністр оборони України|Міністра оборони України]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + * [[25 вересня]] [[1992]]<ref name="u484-92" />&nbsp;— [[7 квітня]] [[1994]]<ref name="u142-94">[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/142/94 Указ Президента України №&nbsp;142/94 від 7 квітня 1994 року «Про заступника Міністра оборони України&nbsp;— Командуючого Сухопутними військами Збройних Сил України»]</ref>&nbsp;— Командуючий військами [[Прикарпатський військовий округ|Прикарпатського військового округу]]. Присвоєно військове звання генерал-полковника.
<br>
Підзаголовок:== Джерела ==<br>
Знайдено: + {{succession|office= [[Файл:ZSU-emblem.jpg|40px]]<br />[[Начальник Генерального штабу|Начальник Головного штабу]] [[Збройні сили України|Збройних Сил України]] — перший заступник [[Міністр оборони України|Міністра оборони України]]<br />[[4 червня]] [[1992]] — [[25 вересня]] [[1992]]|preceded= - | succeeded= [[Лопата Анатолій Васильович]]<br />[[24 березня]] [[1993]] — [[10 лютого]] [[1996]]}}
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Історія Дрогобича]] 
[[Файл:Drogobych P5200062.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + В ставленні до українського населення краю влада проводила [[Пацифікація у Галичині 1930|пацифікації]] («умиротворення»). Так, наприклад, [[25 вересня|25]]-[[26 вересня]] [[1930]] року значні кавалерійські та поліцейські підрозділи, ввірвавшись в міста й села Дрогобиччини, розпочали жорстоку криваву розправу над українцями. Арештованих за заздалегідь складеними списками збирали в громадських приміщеннях, де кожному наносили 25-30, а то й більше ударів нагаєм, при цьому принижуючи ще й морально, тобто примушуючи лаяти Україну, виголошувати заздоровниці на честь [[Юзеф Пілсудський|Юзефа Пілсудського]], співати польський гімн. Жертв не раз доводили до втрати свідомості, а деколи й до каліцтв. Закон від [[3 серпня]] [[1934]] року взагалі заборонив вживання назви «[[Україна]]», одночасно уряд замінює історичну назву «[[Галичина]]» на «[[Східна Малопольща]]».
<br>
-Знайдено: + З [[25 вересня]] по [[27 вересня]] проведено запис дітей з [[1928]] по [[1934]] роки народження на навчання в українських народних школах.
<br>

<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Битва під Любаром]] 
[[Файл:POL Pilawa COA.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У період з [[21 вересня|21]] по [[22 вересня]] відбувалися тільки дрібні сутички. [[23 вересня]] прибув генерал Фромхольд Вольф з [[облогова артилерія|облоговою артилерією]] (кілька [[гармата|гармат]], п'ять [[Мортира|мортир]], 60 возів [[боєприпаси|боєприпасів]]). Для [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацького]] війська почалося пекло. Потужний вогонь артилерії, відсутність води, палива і їжі наближали поразку для армії [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]]. Коли [[Річ Посполита|польський]] командир дізнався, що [[Московське царство|московський]] [[воєвода]] буде намагатися вирватися з пастки, посилили пильність, а збоку [[Чуднів|Чуднова]] насипано два шанці та посаджено до них піхоту і артилерію. У ніч з [[24 вересня|24]] на [[25 вересня]] [[Московське царство|московське]] військо провело вилазку, відбиту силами [[Потоцький Станіслав Ревера|Потоцького]].
<br>
-Знайдено: + Невдала вилазка переконала керівництво [[Московське царство|московсько]]-[[Козаки|козацької]] армії в тому, що подальша блокада повинна закінчитися для них невдачею. Було вирішено вибиратися з пастки. В ніч з [[25 вересня|25]] на [[26 вересня]] [[козаки]] та [[московити]] приготувалися до відступу, перетворивши свій [[табір]] на рухливий табір ([[вагенбург]]), зв'язавши вози залізними ланцюгами. Для захисту від куль на вози насипали землю і поставили легкі гармати. Між 16 рядами возів рухалася кавалерія і піхота. Попереду йшов загін, який прорубував просіку крізь ліс. За повідомленням [[Річ Посполита|польських]] джерел, «свідки, які бачили цей великий рухомий табір, дивувалися його конструкції і називали [[Василь Шереметьєв|Шереметьєва]] істинним полководцем. Говорили, що він свій відступ виконував за всіма правилами військового мистецтва і в повному порядку».<ref name="ReferenceA"/>
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Володимир Великий (срібна монета)]] 
[[Файл:National Bank of Ukraine.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Монету введено в обіг [[25 вересня]] [[2000]] року. Вона належить до серії «[[Княжа Україна (серія монет)|Княжа Україна]]».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Васько Олександр Федорович]] 
[[Файл:ГРС Васько О.Ф. і Ківа П.Д..jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Останній «свій» літак збив [[25 вересня]] 1951 року в районі Ансю, коли 10 МіГ-15 атакували 10 «Сейбр», що переслідували китайські МіГи. Пара Васько атакувала трійку «Сейбр» і він збив ще один F-86.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Дриженко Іван Олексійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + У [[Червона армія|Червоній Армії]] з [[1939]] року. У [[1941]] році закінчив [[Ленінградське військово-інженерне училище]]. Член [[ВКП (б)]] з 1941 року. На фронті у [[радянсько-німецька війна|радянсько-німецьку війну]] з 1942 року. Воював на посаді [[командир]]а [[сапер]]ної [[рота|роти]] 126-го окремого інженерно-саперного батальйону (8-а інженерно-саперна бригада, [[7-а гвардійська армія]], [[Степовий фронт]]). Особливо відзначився в [[ніч]] на [[25 вересня]] [[1943]] року при [[Форсування Дніпра 1943|форсуванні річки Дніпра]] в районі села [[Бородаївка|Бородаївки]] [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровського району]] [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]. Рота під командуванням [[старший лейтенант|старшого лейтенанта]] Івана Дриженка забезпечила переправу на підручних засобах передових частин армії, що сприяло захопленню [[плацдарм]]у на правому березі [[Дніпро|Дніпра]].
<br>

----
Назва:[[Харченко Пафнутій Петрович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Пафнутій Петрович Харченко''' ([[25 вересня]] [[1885]] - †?<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Жмаченко Пилип Феодосійович]] 

-Знайдено: + З лютого по травень [[1942]] року — командувач [[3-я армія (СРСР)|3-ою армією]] в резерві [[Ставка Верховного Головнокомандування|Ставки ВГК]]. З травня 1942 року — заступник командувача [[40-а армія (СРСР)|40-ю армією]] Брянського фронту, брав участь в [[Воронезько-Ворошиловградська операція (1942)|Воронезько-Ворошиловградській оборонній операції]], був важко поранений в тих боях. Після одужання в початку вересня [[1943]] року призначений командувачем [[47-а армія (СРСР)|47-ю армією]] [[Воронезький фронт|Воронезького фронту]]. [[Генерал-лейтенант]] з [[20 жовтня]] [[1943]] року. Війська цієї армії одними з перших вийшли до [[Дніпро|Дніпра]] в ході [[Чернігівсько-Полтавська стратегічна операція|Чернігівсько-Полтавської стратегічної операції]] і [[25 вересня]] [[форсування|форсували]] його в районі села [[Студенець (Канівський район)|Студенця]] південніше Букрина, у наступних боях утримали [[Букринський плацдарм|плацдарм]] і значно розширили його.
<br>

----
Назва:[[Булавицький Іван Якович]] 

-Знайдено: + Народився 25 вересня 1945 року у селі [[Кирнички]] Одеської області. 1972 року закінчив Державну академію мистецтв у м. [[Тбілісі]] (майстерня книжної графіки). По закінченню навчання переїхав до [[Миколаїв|Миколаєва]]. Творчу діяльність розпочав у 1973 році. З 1978 року — член [[НСХУ|Спілки художників України]], у 1997–2005 роках — голова правління Миколаївської організації НСХУ. Викладає в Гуманітарному інституті НУК ім. адмірала С. Й. Макарова — доцент кафедри «Дизайн».
<br>

----
Назва:[[Помста за розкол країни]] 
[[Файл:Антиагітаційний Луцький 2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | До [[25 вересня]] [[2012|2012 року]]
<br>
-Знайдено: + | [[25 вересня]] [[2012|2012 року]]
<br>

<br>Зобр:17шт.
----
Назва:[[Старух Олександр Васильович]] 

-Знайдено: + | початок_терміну = т.в.о. [[30 травня]] [[2008]]&nbsp;— [[25 вересня]] [[2008]] <br /> [[25 вересня]] [[2008]]
<br>
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Васи́льович Ста́рух''' ({{н}} [[28 квітня]] [[1973]], місто [[Запоріжжя]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. Голова [[Запорізька обласна державна адміністрація|Запорізької обласної державної адміністрації]] ([[25 вересня]] [[2008]]&nbsp;— [[18 березня]] [[2010]]).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + А з вересня того ж року&nbsp;— керівник Головної служби регіональної політики Секретаріату Президента України. [[31 травня]] [[2008]] Указом Президента України №&nbsp;497/2008 призначений тимчасово виконуючим обов'язки голови [[Запорізька обласна державна адміністрація|Запорізької обласної державної адміністрації]]<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/7943.html Про внесення змін до Указу Президента України від 24 грудня 2007 року №&nbsp;1250]</ref>. Указом Президента України від [[25 вересня]] [[2008]] року №&nbsp;848/2008 призначений головою [[Запорізька обласна державна адміністрація|Запорізької обласної державної адміністрації]]<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/8333.html Про призначення О.Старуха головою Запорізької обласної державної адміністрації]</ref>. [[18 березня]] [[2010]] року звільнений Президентом [[Віктор Янукович|Віктором Януковичем]].
<br>

----
Назва:[[Шемберєв Максим Романович]] 

-Знайдено: + '''Шемберев Максим Романович''' (нар. [[25 вересня]], [[1993]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[Плавання|плавець]], чемпіон Європи (400 к.п.)чемпіонату Європи серед юніорів 2010 р.у Тампере (Фінляндія), Чемпіон Європи (400 к.п.) та бронзовий призер (200 брас) чемпіонату Європи серед юніорів 2011 у Белграді (Сербія), Чемпіон (400 к.п.)та дворазовий бронзовий призер (200 к.п., 200 бр.) чемпіонату світу серед юніорів 2011 у Лімі (Перу). Представляв [[Україна|Україну]] на [[Олімпійські ігри 2012|Олімпійських іграх 2012 року]] у [[Лондон]]і на дистанції 400 метрів комплексним плаванням.
<br>

----
Назва:[[Бурлачук Фока Федорович]] 

-Знайдено: + '''Фока́ Фе́дорович Бурлачу́к''' ({{н}}&nbsp;[[22 липня|9(22) липня]] [[1914]], село [[Сніжна]], нині [[Погребищенський район|Погребищенського району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]&nbsp;— {{†}}&nbsp;[[25 вересня]] [[1997]], [[Київ]])&nbsp;— [[письменник]]. Член [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників України]] від 1982 року. Лауреат премії імені Володимира Короленка (1997). [[Генерал-майор]]. Ініціатор створення [[Народний Рух України|Народного Руху України]]. Батько психолога [[Бурлачук Леонід Фокович|Леоніда Бурлачука]].
<br>

----
Назва:[[Микола Мазурик]] 

-Знайдено: + '''Микола Мазурик''' ([[25 вересня]] [[1908]] року, село [[Брижава]], [[Польща]]&nbsp;— †[[21 лютого]] [[2008]] року, Брижава)&nbsp;— [[Українці|український]] [[Лемки|лемківський]] народний [[Різьба по дереву|різьбляр]].
<br>

----
Назва:[[Проект закону про наклеп]] 
[[Файл:Ukrainian Wikipedia against the libel bill (Screenshot 2012-10-02) 1.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[18 вересня]] 2012 року проект закону був розглянутий [[Верховна Рада України|Верховною Радою України]] та прийнятий в першому читанні 244 голосами «за»<ref>{{cite web|url=http://ukranews.com/uk/news/ukraine/2012/09/18/79131|title=Рада має намір ввести кримінальну відповідальність за наклеп|date=2012-09-18|publisher=Ukranews.com|accessdate=2012-09-25|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I1eq3Dhk|archivedate=2013-07-11}}</ref>. Ухвалення законопроекту спричинило різко негативну реакцію у суспільстві, і вже [[25 вересня]] через тиск громадськості автор законопроекту зареєстрував проект постанови про скасування цього проекту закону<ref>{{cite web|url=http://obozrevatel.com/politics/64903-regional-reshil-otozvat-zakon-o-klevete.htm|title=Регіонал вирішив відізвати закон про наклеп|date=2012-09-25|publisher=Обозреватель|accessdate=2012-09-27|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I1eshtxI|archivedate=2013-07-11}}{{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://5.ua/newsline/229/0/95912/|title=Журавський вирішив відкликати закон про наклеп. А пізніше знову подати|date=2012-09-26|publisher=5 канал|accessdate=2012-09-27|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I1euywep|archivedate=2013-07-11}}</ref>. На прес-конференції у [[Нью-Йорк]]у [[Янукович Віктор Федорович|Віктор Янукович]] зазначив, що ''«Журавський не випадково прийняв рішення про відкликання»'', адже почув думку [[Президент України|Президента]] та однопартійців з цього приводу<ref>{{cite web|url=http://gazeta.ua/articles/politics/_yanukovich-kazhe-scho-regional-vidklikav-zakon-pro-naklep-zavdyaki-jomu/457734|title=Янукович каже, що «регіонал» відкликав закон про наклеп завдяки йому|date=2012-09-26|publisher=Gazeta.ua|accessdate=2012-09-27|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I1exAJ4k|archivedate=2013-07-11}}</ref><ref>{{cite web|url=http://tsn.ua/politika/yanukovich-takozh-vvazhaye-pomilkoyu-idiotskiy-zakon-pro-naklep.html|title=Янукович також вважає помилкою закон регіонала про наклеп|date=2012-09-26|publisher=ТСН|accessdate=2012-09-27|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I1f1ZeP3|archivedate=2013-07-11}}</ref>. [[2 жовтня]] 2012 року рішенням Верховної Ради законопроект було скасовано: за скасування проголосували 349 народних обранців<ref>{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2012/10/2/6973801/|title=«НАКЛЕП» СКАСУВАЛИ|date=2012-10-02|publisher=Українська правда|accessdate=2012-10-02|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I1f5xcC9|archivedate=2013-07-11}}</ref>.
<br>
-Знайдено: + 25 вересня 2012 року стартувала всеукраїнська акція «Захисти своє право знати. Скажи ні закону про наклеп». Банери з таким закликом з'явилися на сайтах найвпливовіших ЗМІ, серед яких [[Українська правда]], [[Кореспондент (журнал)|Кореспондент.net]], [[УНІАН]], [[Інтерфакс-Україна]], [[ЛІГАБізнесІнформ]], [[Українські новини]], [[Комсомольская правда в Украине]], [[День (газета)|День]], [[Сегодня (газета, Україна)|Сегодня.ua]], [[Телекритика]], [[Цензор.нет]], [[ОстроВ]], [[Лівий берег|LB.ua]], [[Дзеркало тижня. Україна|Дзеркало тижня]], [[Главком]], [[Football.ua]], [[5 канал]], [[ТВі]] тощо<ref name="протест">{{cite web|url=http://www.pravda.com.ua/news/2012/09/25/6973394/|title=Українські ЗМІ протестують проти закону про наклеп|date=2012-09-25|publisher=Українська правда|accessdate=2012-09-25|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I1fWUlXX|archivedate=2013-07-11}}</ref><ref>{{cite web|url=http://zaxid.net/home/showSingleNews.do?<br>
-Знайдено: + Крім того, 25 вересня в [[Кіровоград]]і пройшла акція протесту проти проекту закону, в якій взяли участь працівники 20 регіональних видань<ref>{{cite web|url=http://kirovograd.comments.ua/news/2012/09/25/165053.html|title=Кіровоградські журналісти провели акцію проти закону про «наклеп»|date=2012-09-25|publisher=Коментарі:Кіровоград|accessdate=2012-10-02|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I1fe1JIG|archivedate=2013-07-11}}</ref>, а [[27 вересня]] подібна акція протесту пройшла у [[Чернівці|Чернівцях]]<ref>{{cite web|url=http://chernivtsi.comments.ua/news/2012/09/27/114100.html|title=Журналісти Чернівців вийшли на мітинг проти закону про наклеп|date=2012-09-27|publisher=Коментарі:Чернівці|accessdate=2013-01-18|archiveurl=http://www.webcitation.org/6I1fiKag7|archivedate=2013-07-11}}</ref>
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Олійник Володимир Петрович]] 
[[Файл:Могила Володимира Олійника.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Володимир Петрович Олійник''' ([[25 вересня]] [[1932]], [[Слободище (Іллінецький район)|Слободище]]&nbsp;— [[10 листопада]] [[2006]])&nbsp;— кандидат філологічних наук, [[професор]] кафедри телебачення і радіомовлення [[Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка|Інституту журналістики Київського університету імені Т. Шевченка]], науковий керівник Вищої школи реклами. Член [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]] (з [[1964]] року).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[25 вересня]] [[1932]]року в селі [[Слободище (Іллінецький район)|Слободищі]] [[Іллінецький район|Іллінецького району]] [[Вінницька область|Вінницької області]]. Закінчив філологічний факультет [[Київський державний педагогічний інститут|Київського державного педагогічного інституту]]. У 1955–1958 роках навчався в [[аспірантура|аспірантурі]]. Захистив кандидатську [[дисертація|дисертацію]] на тему «Реалізм Степана Васильченка».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Станішевський Юрій Олександрович]] 
[[Файл:Могила Юрія Станішевського.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Юрій Олександрович Станішевський''' ([[28 жовтня]] [[1936]], [[Харків]]&nbsp;— [[25 вересня]] [[2009]])&nbsp;— український театрознавець, педагог, доктор мистецтвознавства (з [[1974]] року), [[професор]] (з [[1983]] року), [[член-кореспондент]] [[Академія мистецтв України|Академії мистецтв України]] (з [[2002]] року), член [[Національна спілка театральних діячів України|Національної спілки театральних діячів України]], завідувач відділенням історії театру [[Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України|Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського НАН України]], [[ректор]] Київської муніципальної академії танцю, Президент Національного комітету всесвітньої ради танцю ЮНЕСКО.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[25 вересня]] [[2009]] року. Похований в Києві на [[Байкове кладовище|Байковому кладовищі]] (ділянка № 33).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Народний дім (Стрий)]] 
[[Файл:Stryi bust.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:=== Діяльність ===<br>
Знайдено: + [[25 вересня]]—[[2 жовтня]] [[1927]] року у Народному домі відбулася Друга хліборобська виставка. На ній було представлено близько 4000 експонатів.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Сташевський Станіслав Сергійович]] 

-Знайдено: + '''Станіслав Сергійович Сташевський''' ([[25 вересня]] [[1982]], [[Васильків]]) — український [[дипломат]]. Тимчасовий повірений у справах [[Україна|України]] в [[Австралія|Австралії]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[25 вересня]] [[1982]] року в місті [[Васильків]], [[Київська область]]. У 2005 році закінчив [[Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Г.Шевченка]], магістр міжнародних відносин, політолог-міжнародник. Курси підвищення кваліфікації працівників дипломатичної служби [[Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України|Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України]] (2006), Володіє мовами: українська, російська, англійська.
<br>

----
Назва:[[Битва під Білою Церквою (1651)]] 

-Знайдено: + '''Битва під Білою Церквою'''&nbsp;— битва, що відбулася з [[23 вересня|23]] по [[25 вересня]] [[1651]] року біля міста [[Біла Церква]] під час [[повстання Хмельницького]].
<br>

----
Назва:[[Міхал Грабовський]] 
[[Файл:Новий палац Міхала Грабовського(Олександрівка).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Мі́хал Грабо́вський ''' ({{lang-pl|Michał Grabowski}}, псевдонім&nbsp;— '''Едвард Тарша'''; *[[25 вересня]] [[1804]], [[Рівне|Золотіїв]]&nbsp;— †[[19 листопада]] [[1863]], [[Варшава]])&nbsp;— [[письменник]], літературний [[критик]], [[історик]], представник [[Українська школа в польській літературі|«української школи» в польськомовній літературі]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Міхал Грабовський народився [[25 вересня]] [[1804]] на Волині, в [[Рівне|Золотийові]] (з 50-х&nbsp;— 60-х років [[XX століття]]&nbsp;— у складі міста [[Рівне]]), [[ґміна]] Рівне [[Рівненський повіт|Рівненського повіту]], в сім'ї майора російських військ, шляхтича Антонія Грабовського та його дружини Терези. Дитячі роки провів в Олександрівці ([[Олександрівка (Кіровоградська область, смт)|Олександрівка]] тепер&nbsp;— райцентр на півночі [[Кіровоградщина|Кіровоградщини]]; неподалік [[Чигирин]], [[Кам'янка]], [[Новомиргород]]), де купив маєток з 229 кріпаками чоловічої статі та кам'яним будинком у [[Неоготика|готичному стилі]] на березі [[Тясмин]]а, куди й переїхав його батько із сім'єю.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Ганна Білінська-Богданович]] 
[[Файл:Bilińska_Self-portrait.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Більшу частину свого короткого життя Білінська провела у [[Франція|Франції]]. У зрілому віці художниця неодноразово відвідувала [[Україна|Україну]], однак відомостей, що вона була при цьому в [[Златопіль (місто)|Златополі]], немає. Цілком ймовірно, що могла бути разом з батьком на вінчанні в Златопольському костьолі Івана Якоша та Теклі Лукашевич [[7 січня]] [[1874]] року, де він був одним із свідків, та/або  [[25 вересня]] [[1884]] року разом з сестрою Евеліною, яка цього дня в Златопольському костьолі була хресною матір'ю для новонародженої Феліції в сім'ї Целестина та Емілії Прописавецьких.
<br>

<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Семенюк Осип]] 
[[Файл:Старшини УГА Н. Гірняк, В. Старосольський та ін.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Сотня Семенюка''' першою із стрільців прийняла бойове «хрещення». Дві чети сотні&nbsp;— під проводом Степана Пеленського та Богдана Гнатевича&nbsp;— [[25 вересня]] [[1914]] на шляху з Турки до Сянок здійснили вдалий напад на російський кінний роз'їзд. '''Це, по суті, було перше збройне зіткнення українського війська з російськими загарбниками від часів битви під Полтавою в 1709 р'''. [[27 вересня]] '''сотня Семенюка''' вела надзвичайно важкий бій за Сянки проти переважаючих сил противника. Він тривав від десятої години ранку до смеркання. Тоді ж дві чети сотні Дідушка, якими командували Михайло Гнатюк та Левко Коберський, разом із мадярським підрозділом стримували російські загони біля Ботелки. [[28 вересня]] '''сотня Семенюка''' боронила Ужокський перевал, а сотня Дідушка Веречки Вижні.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Мандзюк Феодосій Григорович]] 
[[Файл:Фото|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Мандзюк Феодосій Григорович''' ([[25 вересня]] [[1951]], с. [[Гектари]])&nbsp;— журналіст, письменник, краєзнавець, видавець. Відомий також як поет-сатирик ''Кость Волиняка''.
<br>
Підзаголовок:==== Біографія ====<br>
Знайдено: + Народився 25 вересня 1951 року на Волині, у селі Гектарах Горохівського р-ну. Закінчив Берестечківську середню школу. Працював обліковцем в колгоспі, завідуючим сільським клубом. Служив в Радянській Армії (1969–1971). Вищу освіту здобув у [[Львівський університет|Львівському державному університеті ім. Івана Франка]] на факультеті української філології (1972–1977). Після закінчення університету на журналістській, редакторській, видавничій роботі. Працював кореспондентом горохівської та луцької районних газет, обласної газети «[[Волинь (газета, Луцьк)|Радянська Волинь]]» (1979–1986), республіканської «[[Молодь України (газета)|Молодь України]]» (1986–1991), редактором гумористичної газети «Нате» (1991–1993), головним редактором, директором видавництва «Надстир'я» (1994–1999), заступником головного редактора українського тижневика «Вісник & К<sup>°</sup>» (1999–2003), головним редактором тижневика «Луцький замок» (2003–2008). Створив і вів гумористичну телепередачу «Веселий оповідач» на телеканалах «Нова Волинь» Волинського обласного телебачення і телекомпанії «Аверс» (1998–2002). Нині на творчих хлібах.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бої за Проскурів]] 
[[Файл:Red Army flag.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date=25 вересня [[1920]]&nbsp;р.
<br>
-Знайдено: + '''Бої за Проскурів'''&nbsp;— одна з битв [[Українсько-радянська війна 1917—1921|українсько-більшовицької війни 1917–1921 років]]. Ці бої відбулися на [[Хмельницький (станція)|залізничній станції Проскурів]] 25 вересня 1920 року і закінчилися перемогою [[Запорізька група армії УНР|1-ї 3апорозької дивізії]] [[УНР]], під командуванням генерала [[Омелянович-Павленко Михайло Володимирович|Михайла Омеляновича-Павленка]].
<br>
-Знайдено: + [[25 вересня]] о 5-й годині [[Чорні запорожці|Чорний полк]] [[Запорізька група армії УНР|1-ої 3апорозької дивізії]] на чолі з [[Поручник|поручником]] [[Броже Карліс Яніс|Янісом Броже]] вирушив із с.[[Гелетинці]] в напрямку Проскурова, проходячи лівіше [[Гвардійське (Хмельницький район)|Фельштина]] на 5 [[Верста|верст]]. Вже в дорозі було вислано в право від 3-ї сотні роз'їзд під командою [[Хорунжий|хорунжого]] Івана Бубона. Через декілька годин роз'їзд привів 21 полоненого [[комуніст]]а. Всі вони&nbsp;— роздягнені, босі, голодні, бліді, але скуті залізною дисципліною комісарів.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Мушкетик Леся Георгіївна]] 

-Знайдено: + '''Мушкетик Леся Георгіївна''' ([[25 вересня]] [[1955]], [[Київ]]) — українська перекладачка, старший науковий співробітник [[Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України|Інституту ім. М. Рильського НАН України]].
<br>
Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + Леся Мушкетик народилася [[25 вересня]] [[1955]]&nbsp;р. в м. Києві. Закінчила філологічний факультет [[Київський університет|Київського університету]]. Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник [[Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України|Інституту ім. М. Рильського НАН України]]. Член [[НСПУ]]. Член спілки письменників Угорщини, член Товариства угорських філологів.
<br>

----
Назва:[[Дуз-Хотимирський Федір Іванович]] 
[[Файл:Duz_Khotymirsky_(1923).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Дуз-Хотимирський Федір Іванович''' (*(13)[[25 вересня]] [[1881]], Чернігівщина — †[[5 листопада]] [[1965]], [[Москва]]) — український радянський шаховий майстер, учасник багатьох турнірів першої половини ХХ сторіччя, один з організаторів Київського Шахового Товариства (офіційно зареєстроване в грудні 1900).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бахмутський Олексій Іванович]] 

-Знайдено: + '''Бахмутський, Олексій Іванович''' ([[17 березня]] [[1893]]&nbsp;— [[25 вересня]] [[1939]])&nbsp;— радянський винахідник, конструктор першого в світі [[Видобувний гірничий комбайн|вуглевидобувного комбайну]]. Народився у селищі [[Первомайськ (Луганська область)|Петрово-Мар'ївка]] на Луганщині.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Загинув 25 вересня 1939&nbsp;р. під час випробування нової моделі свого комбайну.
<br>

----
Назва:[[Дьємерсі Мбокані]] 
[[Файл:Dieumerci Mbokani.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У липні [[2010]] року Дьємерсі Мбокані перейшов в «Монако» за 7 мільйонів євро<ref>[http://www.transfermarkt.de/de/dieumerci-mbokani/transfers/spieler_44624.html Dieumerci Mbokani&nbsp;— Spielerwechsel, Spielertransfers&nbsp;— transfermarkt.de]</ref>. Перший матч за новий клуб провів [[29 серпня]] [[2010|2010 року]] проти «[[Осер (футбольний клуб)|Осера]]», в цьому матчі конголезець зробив гольову передачу<ref>{{cite web|url=http://www.transfermarkt.de/de/as-monaco-aj-auxerre/index/spielbericht_1039690.html|title=Transfermarkt.de — статистика матча|accessdate=|language=de|archiveurl=http://www.webcitation.org/67RQkbIJY|archivedate=2012-05-06}}</ref>. Але з результативністю у Франції в Мбокані не склалося. В складі монгегасків він забив лише один м'яч у 10 матчах Ліги 1 ([[25 вересня]] [[2010]] року у виїзній грі з [[Лор'ян (футбольний клуб)|«Лор'яном»]]), що спонукало керівництво монегасків віддати конголезця в оренду.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Бобильов Олександр Фадійович]] 

-Знайдено: + '''Олександр Фадійович Бобильов'''(* [[25 вересня]] [[1963]]&nbsp;р., [[Дніпропетровськ]])&nbsp;— екс-народний депутат України, екс-начальник УМВС України в Дніпропетровській області.
<br>

----
Назва:[[Історія Буковини]] 
[[Файл:Георгій Бобринський.gif|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[25 вересня]] [[1768]] року, підбурювана '''Австрією''' та '''Францією''', '''Османська імперія''' в черговий раз оголосила війну '''Російській імперії'''. В березні [[1769]] Перша російська армія під командуванням генерала-фельдмаршала [[Голіцин Олександр Михайлович|Голіцина]] увійшла в '''Молдавське князівство''', яке в черговий раз присягнулося прийняти російське підданство. В активну фазу [[Російсько-турецька війна (1768—1774)]] увійшла тільки у вересні [[1769]]-го року, коли російські війська під командуванням генерала-фельдмаршала [[Рум'янцев-Задунайський Петро Олександрович|Рум'янцева]] захопили '''Хотин''', а згодом всю '''Буковину''' і столицю '''Молдавського князівства''' - '''Ясси'''. До [[1774]] в краї діяла '''Російська військова адміністрація'''. Під час війни перед російським урядом постало завдання забезпечити монетними знаками російські війська. Було прийнято рішення карбувати гроші із трофейних турецьких гармат. Вирішити ці питання погодився [[Гартенберг-Садагурський Петро-Миколай|Петро-Миколай Гартенберг-Садогурський]], виходець із [[Данія|Данії]]. [[24 лютого]] [[1771]] року він уклав контракт на предмет створення буковинського монетного двору і виготовлення так званих гарматних грошей. Тут виникає молоде ремісниче поселення, за яким закріпилася назва [[Садгора|Садогура]].<br />
<br>

<br>Зобр:25шт.
----
Назва:[[Главан Ігор Костянтинович]] 

-Знайдено: + '''Ігор Костянтинович Главан''' (* [[25 вересня]] [[1990]])&nbsp;— український спортсмен-легкоатлет, спеціалізується в спортивній ходьбі. Срібний призер Універсіади у Казані.
<br>

----
Назва:[[Пижик Андрій Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Пижик Андрій Миколайович''' ({{н}}[[25 вересня]] [[1972]] року)&nbsp;— український [[історик]], кандидат історичних наук (1998), доцент кафедри новітньої історії України історичного факультету [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського національного університету імені Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 25 вересня 1972&nbsp;році у Києві. У 1995&nbsp;році закінчив з відзнакою історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Шевченка. З 1996 працює в університеті на історичному факультеті: асистент (1996–2000), виконувач обов'язків доцента (2000–2001), з 2002 року доцент кафедри новітньої історії України. Член Вченої ради історичного факультету, заступник голови Вченої ради. Кращий викладач історичного факультету 2000–2001 навчального року. З вересня 2005&nbsp;року заступник декана історичного факультету з навчальної роботи, голова науково-методичної комісії історичного факультету.
<br>

----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/17 червня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/6 серпня | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/15 вересня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/24 вересня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/26 вересня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/5 жовтня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 листопада | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/3 січня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]