Перегляд вихідного коду сторінки Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/13 квітня

[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/3 січня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/22 лютого | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/3 квітня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/12 квітня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 квітня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/23 квітня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/2 червня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/22 липня | 100 вперед]]   
----- 
Назва:[[Київський метрополітен]] 
[[Файл:Метро Дарниця.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Послугами Київського метрополітену у перший тиждень після відкриття могли скористатися лише ті громадяни, які отримали спеціальні перепустки. Регулярний рух поїздів розпочався [[12 листопада]] [[1960]] року. З цього дня всі бажаючі могли проїхати, купивши квиток вартістю [[50 копійок]]. Після [[Грошова реформа в СРСР 1961 року|грошової реформи 1961 року]] та десятикратної деномінації з [[1 січня]] [[1961]] року вартість проїзду стала [[5 копійок]] і такий тариф протримався понад 30 років, аж до [[13 квітня]] [[1991]] року. Спочатку для оплати проїзду в метро використовувалися талони. Контролери у касовому залі згашували талони відриванням нижньої нижньої частини, а іншу частину віддавав пасажирові. Однак така система була недосконалою, у години-пік подекуди з'являлися черги. Перші автоматичні контрольні пункти, які приймали монети 5 копійок, вперше у Києві були введені в експлуатацію на станції «Університет» [[12 вересня]] [[1961]] році. Талони також лишилися у використанні. У квітні [[1991]] року вартість проїзду зросла в три рази і частина турнікетів була перероблена на прийом 15-ти копійкової монети, а частина на прийом 3-х п'ятаків<ref>Київський метрополитен / Кость Козлов.&nbsp;— Київ: Сидоренко Б. В., 2011.&nbsp;— 256 с.: іл.&nbsp;— ISBN 978-966-2321-17-3.</ref>.
<br>

<br>Зобр:43шт.
----
Назва:[[Євпаторія]] 

-Знайдено: + І тільки [[13 квітня]] [[1944|1944 року]] Євпаторія остаточно перейшла під контроль радянських військ. За роки війни було розстріляно більше 12 000 жителів Євпаторії. Після невдалого [[Євпаторійський десант|євпаторійського десанту]] [[1942|1942 року]] було розстріляно більше 3 000 місцевих жителів. А до війни в Євпаторії проживало 47 000 жителів. Понад 5 тисяч євпаторійців було мобілізовано в регулярну армію і пішли в [[партизани (військо)|партизанські]] загони. Понад 400 земляків було викрадено на роботи до [[Німеччина|Німеччини]]. Та ще депортація&nbsp;— [[Кримські татари|татари]], [[греки]], [[болгари]], [[вірмени]], [[німці]],&nbsp;— зменшила кількість євпаторійців на 8-9 тисяч осіб. Сумна арифметика показує, що Євпаторія під час війни втратила близько 45-55 % населення міста.
<br>

<br>Зобр:28шт.
----
Назва:[[Політичні партії України]] 

-Знайдено: + | [[13 квітня]] [[2007]]
<br>
-Знайдено: + | [[13 квітня]] [[2009]]
<br>

----
Назва:[[Крушельницька Соломія Амвросіївна]] 
[[Файл:Solomiya Krushelnytska Butterfly.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У консерваторії її учителем був знаменитий тоді у Львові професор [[Валерій Висоцький]], який виховав цілу плеяду відомих українських та польських співаків. Під час навчання у консерваторії відбувся її перший сольний виступ [[13 квітня]] [[1892]] року, співачка виконувала головну партію в ораторії [[Гендель Ґеорґ Фредерік|Г. Ф. Генделя]] «Месія». [[5 червня]] 1892 року відбувся ще один виступ співачки у «[[Львівський боян|Львівському бояні]]», де вона виконала пісню Миколи Лисенка «[[Нащо мені чорні брови]]».
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Чупахівка]] 

-Знайдено: + * [[Марат Терентійович Шпак]] (* [[13 квітня]] [[1926]]&nbsp;— [[2 квітня]] [[1993]])&nbsp;— український [[фізик]], [[член-кореспондент]] [[АН УРСР]] (з [[1969]]), [[академік]] [[НАН України]] ([[1990]]), [[Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки|лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки]] ([[1974]]). Працював директором Інституту фізики Академії Наук України. Похований на Байковому кладовищі Києва.
<br>

----
Назва:[[Шарий Іван Ількович]] 

-Знайдено: + Брав участь у [[бій під Крутами|бою під Крутами]]. Став автором перших спогадів про цю подію, написавши статтю «Січовики під Крутами», яка була опублікована в київській газеті «Народня справа» [[13 квітня]] [[1918]].
<br>

----
Назва:[[Шевелів Борис]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Коло замкнулося. На цій підставі 17 квітня 1938&nbsp;р. Б. Шевелів разом з дванадцятьма іншими «подільниками» рішенням «трійки» УНКВС Чернігівської області був приговорений до розстрілу… Майже через два десятиліття, [[13 квітня]] [[1957]]&nbsp;р. Президія Чернігівського обласного суду скасувала цей вирок і припинила справу Б. Шевеліва «за відсутністю складу злочину».
<br>

----
Назва:[[Шовгенів Іван Опанасович]] 

-Знайдено: + '''Іван Опанасович Шовгенів''' (*&nbsp;[[12 вересня]] [[1874]]&nbsp;— †&nbsp;[[13 квітня]] [[1943]])&nbsp;— гідротехнік і меліоратор.
<br>
-Знайдено: + Помер [[13 квітня]] [[1943]] року в [[Данціґ]]у.
<br>

----
Назва:[[Шпак Марат Терентійович]] 
[[Файл:Байкове 060.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Марат Терентійович Шпак''' (* [[13 квітня]] [[1926]], [[Чупахівка]] &nbsp;— [[2 червня]] [[1993]], [[Київ]])&nbsp;— український [[фізик]], [[член-кореспондент]] [[АН УРСР]] (з [[1969]] року), [[академік]] [[АН УРСР]] (з [[1990]] року), [[Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки|лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки]] ([[1974]]).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[13 квітня]] [[1926]] року в [[селище|селищі]] [[Чупахівка|Чупахівці]] (тепер [[Охтирський район|Охтирського району]] [[Сумська область|Сумської області]]). В [[1951]] році закінчив [[Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича|Чернівецький університет]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Товсте (смт)]] 
[[Файл:Храм Архистратига Михаїла.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[7 липня]] [[1941]]&nbsp;— [[13 квітня]] [[1944]]&nbsp;— під німецькою окупацією, під час якої у Тлустому й на околиці закатували близько 5 тис. осіб, в тому числі єврейську громаду містечка, яка налічувала в той час близько 2500 чоловік.<ref>[http://www.tovste.info/Demography.php Historical demography of Tluste ]</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Толочко Віктор Іванович]] 

-Знайдено: + '''Ві́ктор Іва́нович Толо́чко''' (*&nbsp;[[1922]], [[Мелітополь]] — † [[13 квітня]] [[2006]])— маляр родом з Мелітополя; закінчив [[Харківський художній інститут]]; жив і працював у [[Донецьк]]у. 
<br>

----
Назва:[[Тольба Веніамін Савелійович]] 

-Знайдено: + '''Веніамі́н Саве́лійович То́льба''' (&nbsp;30 жовтня ([[12 листопада]] за новим стилем) [[1909]], [[Харків]]&nbsp;— &nbsp;[[13 квітня]] [[1984]], [[Київ]])&nbsp;— український диригент і педагог. Народний артист УРСР (1957).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Слатін Ілля Ілліч]] 
[[Файл:Slatin Ilia.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Ілля́ Іллі́ч Сла́тін''' (*&nbsp;[[19 липня]] [[1845]], [[Бєлгород]] — †&nbsp;[[13 квітня]] [[1931]], [[Харків]]) — російський і український музично-громадський діяч, [[піаніст]], [[педагог]] і [[диригент]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Нетішин]] 
[[Файл:Netishyn. Khmelnitsky oblast. Ukraine. 2010.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[13 квітня]] [[1793]]&nbsp;— село включене до складу [[Ізяслав]]ської губернії.
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Теребовля]] 
[[Файл:Відділення пошти, Теребовля.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Андрейко Юрій|Юрій Андрейко]] ({{н}}[[1899]] — {{†}}[[13 квітня]] [[1975]], м. [[Нью-Йорк]], [[США]])&nbsp;— [[лікар]], громадський діяч;
<br>

<br>Зобр:25шт.
----
Назва:[[Річинський Арсен Васильович]] 
[[Файл:Меморіальна таблиця Арсенові Річинському. Кременець.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Арсе́н Васи́льович Річи́нський''' (*{{ДН|25|6|1892|12}}, [[Тетильківці (Шумський район)|Тетильківці]], [[Кременецький повіт]], [[Волинська губернія]]&nbsp;— †[[13 квітня]] [[1956]], [[Джусали]], [[Кизилординська область]], [[Казахська РСР]])&nbsp;— [[Волинь|волинський]] [[Україна|український]] громадський, політичний і церковний діяч, [[композитор]], [[фотограф]], [[краєзнавець]], основоположник української [[етнологія релігії|етнології релігії]], [[святі|святий сповідник]], [[лікар]].
<br>
Підзаголовок:== Життєпис ==<br>
Знайдено: + Помер Арсен Річинський [[13 квітня]] [[1956]] року внаслідок крововиливу. Поховали його на цвинтарі станції [[Джусали]] Кизил-Ординської області.
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Рожище]] 

Підзаголовок:== Хронологія ==<br>
Знайдено: + * [[1598]]([[13 квітня]])&nbsp;— Рожище отримало магдебурзьке право і власний герб&nbsp;— «печать міську два хрести».
<br>

----
Назва:[[Роздольне (АРК)]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + У [[1933]] році в селі створена МТС, в парку якої налічувалися 24 трактори. У [[1935]] році в Акшейху проживало вже 11,7 тис. осіб, в тому числі 4240 [[кримські татари|кримських татар]], 3109 [[росіяни|росіян]], 1966 [[німці]]в, 1790 [[українці]]в та 683 [[євреї]]в. З [[30 жовтня]] [[1941]] до [[13 квітня]] [[1944]] років продовжувалася німецька окупація села. У місті діяв партизанський загін, підпільні організації. Збитки війни склали 36,2 млн карбованців.
<br>

----
Назва:[[Кривий Ріг]] 
[[Файл:Kryvyi Rih-Holovnyi Railway Station2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 квітня]] [[1874]] року Імператорським Російським технічним товариством призначена комісія під головуванням О.&nbsp;О.&nbsp;Іосса задля «дослідження благонадійності родовища залізних руд і інших мінеральних багатств, відкритих в околицях села Кривий Ріг».
<br>

<br>Зобр:19шт.
----
Назва:[[Горбачов Михайло Сергійович]] 

-Знайдено: + [[Файл:Gorbyaruz1.jpg | thumb | 200px | Президент СРСР Михайло Горбачов передає президентові Республіки Польща Войцеху Ярузельському [[13 квітня]] [[1990]] копії документів про долі польських військовополонених]] 
<br>
-Знайдено: + [[13 квітня]] [[1990]] року, під час візиту до Москви Ярузельського було опубліковано [[:s: Заява ТАРС від 14 квітня 1990 року | заява ТАРС]] про катинської трагедії, що свідчило: 
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Ґец Лев Львович]] 

-Знайдено: + '''Ле́в Льво́вич Ґец''' ({{н}} [[13 квітня]] [[1896]], [[Львів]]&nbsp;— {{†}} [[16 грудня]] [[1971]], [[Краків]])&nbsp;— український графік і [[живописець]], [[педагог]], [[громадський діяч]].
<br>

----
Назва:[[Шурма Ігор Михайлович]] 
[[Файл:Ihor Shurma.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 квітня]] [[2010]] року було призначено заступником голови [[Харківська обласна державна адміністрація|Харківської облдержадміністрації]] з соціальних питань<ref>[http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?</ref><br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Академік Вернадський]] 
[[Файл:Музей Седова 160.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | [[13 квітня]] [[2005]]
<br>

<br>Зобр:9шт.
----
Назва:[[Івченко Олексій Григорович]] 
[[Файл:OUN-r_Flag_1941.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | початок_терміну   = [[13 квітня]] [[2003]]
<br>
-Знайдено: + 13 квітня 2003 року Олексій Івченко обраний Головою [[КУН|Конгресу Українських Націоналістів]] на VII-му Зборі Конгресу Українських Націоналістів. Під час [[Помаранчева революція|«Помаранчевої революції»]] активно підтримує В.Ющенка, член Комітету Національного Порятунку України, Командувач Народної Гвардії.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Пинзеник Віктор Михайлович]] 

-Знайдено: + | кінець_терміну3= [[13 квітня]] [[1993]]
<br>
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + {{succession|office= ''3-й'' [[Список міністрів економіки України|Міністр економіки]] <br />[[27 жовтня]] [[1992]]- [[13 квітня]] [[1993]] |preceded=[[Лановий Володимир Тимофійович]] <br /> | succeeded= [[Банніков Юрій Олександрович]]}}
<br>

----
Назва:[[Потапенко Петро Аврамович]] 

-Знайдено: + '''Петро́ Авра́мович Пота́пенко''' (*&nbsp;[[24 жовтня]] [[1914]], село [[Березівка (Житомирський район)|Березівка]], нині [[Житомирська область|Житомирської області]]&nbsp;— †&nbsp;[[13 квітня]] [[1999]], [[Детройт]], [[США]])&nbsp;— український бандурист, хоровий диригент.
<br>

----
Назва:[[Штольня (фільм)]] 
-Знайдено: + '''«Што́льня»'''&nbsp;— перший український [[Українська мова|україномовний]] [[трилер]]. Режисер&nbsp;— [[Любомир Кобильчук]]. Прем'єра відбулась [[13 квітня]] [[2006]] року.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Іваненко Оксана Дмитрівна]] 

-Знайдено: + Народилася 31 березня ([[13 квітня]]) [[1906]] року в [[Полтава|Полтаві]]. Дочка [[журналіст]]а та письменника [[Іваненко Дмитро Олексійович|Дмитра Олексійовича Іваненка]]. Навчалася в [[гімназія|гімназії]], потім у робітничій школі. [[1922]] року вступила до Полтавського інституту народної освіти.
<br>

----
Назва:[[Квітка Климент Васильович]] 
[[Файл:Kvitka KV Ethnomusicology cover.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[1936]] року він був достроково звільнений і поновлений на роботі в Московській консерваторії. До кінця життя Квітка там працював на посаді професора, завідувача Кабінету народної музики.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Василь (Липківський)]] 
[[Файл:Vasyl Lypkivskiy memorial plaque Kyiv.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Таким чином було покладено початок цькуванню УАПЦ. До прихильників української автокефалії міцно приклеїлись ярлики «націонал-шовіністів», «самосвятів», «людей з петлюрівською фізіономією» тощо. Нормою став збір компрометуючих матеріалів, репресивні заходи, звинувачення у політиканстві на антирадянській основі. Так, на засіданні [[Всеукраїнська антирелігійна комісія|Всеукраїнської антирелігійної комісії]] [[13 квітня]] [[1925]] року було заслухано питання про автокефалію і прийнято рішення, яким ДПУ доручалося збирати матеріали про антирадянську поведінку керівників Всеукраїнської Православної Церковної Ради та посилити репресії проти самої церкви<ref name="source3" />.
<br>

<br>Зобр:12шт.
----
Назва:[[Любар]] 
[[Файл:Синагога Любар.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Після [[Поділи Речі Посполитої|2-го поділу Польщі]] та входження у [[1793]] р. до складу [[Російська імперія|Росії]], [[13 квітня]] [[1793]] року Любар входить до складу [[Чуднівський повіт|Чуднівського повіту]] [[Ізяславська губернія|Ізяславської губернії]]. В [[1796]] році останню було перейменовано у [[Волинське намісництво]]. [[30 листопада]] [[1796]] р. намісництва були ліквідовані, замість них утворені губернії. [[29 серпня]] [[1797]] р. після остаточного встановлення меж [[Волинська губернія|Волинської губернії]] Любар стає волосним центром [[Новоград-Волинський повіт|Новоград-Волинського повіту]]<ref>Житомирщина: Історичний нарис. Навчальний посібник. А. Б. Войтенко, О. М. Іващенко, О. С. Кузьмін та ін. — Житомир, 2008. — с. 76. ISBN 978-966-655-368-6</ref>. Це майже відповідає його статусу районного центру в наші дні. В місті розвивається [[торгівля]], проводяться [[Ярмарок|ярмарки]]. В середині [[XIX ст.]] місто стає значним центром губернії.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Бодак Ярослав Антонович]] 

-Знайдено: + '''Яросла́в Анто́нович Бо́дак''' ([[13 квітня]] [[1934]], с. [[Вапенне]] [[Краківське воєводство|Краківського воєводства]], [[Лемківщина]], нині [[Польща]]) — український  музикознавець, [[етномузикологія|етномузиколог]], педагог, фольклорист. Член [[Національна спілка композиторів України|Національної спілки композиторів України]] (1998).
<br>

----
Назва:[[Шевченко Андрій Віталійович]] 

-Знайдено: + У [[Верховна Рада України 6-го скликання|Верховній Раді України 6-го скликання]] з [[2007]] до [[2010]] року був першим заступником Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації. Обраний головою Комітету як представник опозиції після [[Вибори Президента України 2010|президентських виборів 2010 року]]. У [[13 січня]] [[2012]] року звільнений з посади голови Комітету голосами парламентської більшості ([[Партія регіонів]], [[КПУ]], [[Блок Литвина]]). Опозиція та громадські організації звинуватили Партію регіонів у [http://byut.com.ua/news/9315.html «рейдерській атаці на Комітет свободи слова»] та у персональній розправі з Шевченком. [[13 квітня]] [[2012]] перейшов до [[Комітет Верховної Ради України з питань правової політики|Комітету Верховної Ради України з питань правової політики]].
<br>

----
Назва:[[Тернопільський обласний художній музей]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Художній музей має давню історію. Його родовід починається від Регіонального Подільського Музею, відкритого [[13 квітня]] [[1913]] року в чотирьох залах Товариства Народних Шкіл (ТНШ) на вул. С. Качали. Засновником музею був професор С.Сороківський, довголітній голова управи ТНШ. Він також опрацював перший путівник по музею. Серед експонатів музею були твори професійного малярства і пластики, килими і вишивки, монети, оригінальні документи. Під час [[Перша Світова війна|Першої Світової війни]] росіяни знищили колекцію.
<br>

----
Назва:[[Кримська операція 1918]] 
[[Файл:Chornomortsi.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date     = [[13 квітня|13]]-[[25 квітня]] [[1918]]&nbsp;р.
<br>
-Знайдено: + [[13 квітня]] [[1918]] року відділення Кримської групи вирушили на південь, з Харкова до Лозової. Звідси вони почали наступ у севастопольському напрямі і [[14 квітня]] після коротких боїв зайняли [[Запоріжжя|Олександрівськ]]. В Олександрівську запорожці зустрілися з [[Українські Січові Стрільці|Українськими січовими стрільцями]], що з [[Австро-Угорщина|австрійським]] військом наступали з Правобережжя.
<br>

<br>Зобр:14шт.
----
Назва:[[Бєлік Олексій Григорович]] 
[[Файл:Белик.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | пк-поновлення = [[13 квітня]] [[2013]]
<br>
-Знайдено: + ''Станом на 13 квітня 2013 року''
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ільф Ілля Арнольдович]] 

-Знайдено: + '''Ілля́ Арно́льдович І́льф''' (справжнє ім'я ''Ієхієл-Лейб Файнзільберг'', *&nbsp;{{ДН|16|10|1897|4}}, [[Одеса]]&nbsp;— †&nbsp;[[13 квітня]] [[1937]], [[Москва]])&nbsp;— [[СРСР|радянський]] [[письменник]], гуморист, фейлетоніст. У співавторстві з [[Петров Євген Петрович|Євгеном Петровим]] написав кілька книг, найвідоміші з яких «[[Дванадцять стільців]]» (1928) і «[[Золоте теля]]» (1931).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Ілля Ільф помер від туберкульозу в [[Москва|Москві]] [[13 квітня]] [[1937]] року.
<br>

----
Назва:[[You Are Empty]] 

-Знайдено: + | released plural = {{Прапор Росії}} [[27 жовтня]] [[2006]] <br /> {{Прапор Польщі}} [[13 квітня]], [[2007]] <br /> {{Прапор США}} [[Жовтень]] [[2007]]
<br>
-Знайдено: + У [[Польща|Польщі]]&nbsp;— 13 квітня 2007 року. У [[США]]&nbsp;— у жовтні 2007 року (видавець&nbsp;— компанія [[Atari]]).
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Брацлавщина]] 
[[Файл:SP Braclaviensis terrae.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Внаслідок [[Поділи Польщі|другого поділу Польщі]] ([[1793]]) територія Брацлавського воєводства була захоплена [[Російська імперія|Російською імперією]] і на його територіальній основі [[13 квітня|2 (13) квітня]] [[1793]] року було створено [[Брацлавське намісництво]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Луцький Максим Георгійович]] 
[[Файл:Луцький Максим.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | почав3 = [[13 квітня]] [[2010]]
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кожин Борис Борисович]] 

-Знайдено: + [[Файл:Кожин-2.jpg|ліворуч|350пкс|міні|Організаційна група ВМС України. 13 квітня 1993 року<br/> (контр-адмірал Кожин в першому ряду в центрі)]]
<br>
-Знайдено: + [[8 квітня]] [[1992]] року [[Список міністрів оборони України|Міністр оборони України]] [[Морозов Костянтин Петрович|Костянтин Морозов]] підписав директиву «Про формування Військово-Морських Сил України». [[13 квітня]] сформована орггрупа ВМС України. Створення оргрупи ВМС привело мало не до міждержавного конфлікту: одночасно був обнародуваний указ президента Росії [[Єльцин Борис Миколайович|Бориса Єльцина]] «Про перехід Чорноморського флоту під юрисдикцію Російської Федерації» та дана команда підняти на кораблях ЧФ [[Андріївський прапор|Андріївські прапори]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Верховна Рада України VI скликання]] 

Підзаголовок:=== Закони ===<br>
Знайдено: + * [[13 квітня]] [[2012]]: Кримінальний процесуальний кодекс України
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Симони]] 

Підзаголовок:== Події ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] 2012 року біля села через несправність в паливній системі здійснив аварійну посадку військовий [[вертоліт]] із [[Міністр оборони України|міністром оборони України]] та представниками керівництва оборонного відомства, які поверталися з [[Інспекція|інспекційної]] поїздки в частинах [[13-й армійський корпус|13-го армійського корпусу]] Рівненського гарнізону.<ref>[http://www.unian.ua/news/497802-vertolit-iz-ministrom-oboroni-salamatinim-zdiysniv-avariynu-posadku.html Вертоліт із міністром оборони Саламатіним здійснив аварійну посадку]</ref> [[Саламатін Дмитро Альбертович|Міністр оборони]] негативно прокоментував цей інцидент та піддав критиці технічне оснащення [[Збройні сили України|Збройних сил України]].
<br>

----
Назва:[[Лазаревські]] 

-Знайдено: + * '''[[Олександр Матвійович Лазаревський]]''' (8([[20 червня]]) [[1834]]&nbsp;— ↑31 березня ([[13 квітня]]) [[1902]])&nbsp;— український [[історик]]. Одна з його доньок&nbsp;— '''Ганна Олександрівна''' (1868&nbsp;— 1948)&nbsp;— вийшла заміж за [[Тихон Осадчий|Тихона Осадчого]], згодом&nbsp;— відомого вченого-економіста. Померла в с. Гирявка (с. Шевченкове Конотопського р-ну Сумської обл.). Ще одна його донька (від другого шлюбу)&nbsp;— [[Катерина Олександрівна Лазаревська]] (1879–1940)&nbsp;— стала істориком, археографом. Один з його синів&nbsp;— [[Борис Олександрович Лазаревський]] (26.03.1871—24.09.1936)&nbsp;— був письменником, другий син&nbsp;— [[Гліб Олександрович Лазаревський]] (14 (26).05. 1879)&nbsp;— 15.01.1949)&nbsp;— літературознавцем.
<br>

----
Назва:[[Ілляшов Григорій Олексійович]] 

-Знайдено: + '''Ілляшо́в Григо́рій Олексі́йович''' (13 квітня 1965, м.[[Сватове]], [[Луганська область|Луганської області]])&nbsp;— [[генерал-лейтенант]], Голова [[Служба зовнішньої розвідки України|Служби зовнішньої розвідки України]], член [[Партія регіонів|Партії регіонів]].
<br>

----
Назва:[[Ганна]] 

Підзаголовок:== Іменини ==<br>
Знайдено: + ** Квітень: [[8 квітня]], [[13 квітня]]
<br>

----
Назва:[[Іоан (Яременко)]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] того ж року [[Чокалюк Богдан Михайлович|єпископом Вишгородським Даниїлом]] рукоположений у сан [[ієродиякон]]а. 
<br>

----
Назва:[[Худяки]] 

Підзаголовок:== Персоналії ==<br>
Знайдено: + * [[Харченко Михайло Михайлович]] ([[13 квітня]] [[1923]]&nbsp;— [[6 травня]] [[1995]])&nbsp;— повний кавалер [[орден Слави|ордена Слави]]
<br>

----
Назва:[[Варавва Іван Федорович]] 
[[Файл:Shche ne vmerla.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Іван Федорович Варавва'''&nbsp;({{н}} [[5 лютого]] [[1925]]&nbsp;— {{†}} [[13 квітня]] [[2005]])&nbsp;— український та російський поет з [[Кубань|Кубані]].
<br>
-Знайдено: + Помер [[13 квітня]] [[2005]] року на 81-му році життя.<ref>[http://kobza.com.ua/visnyk-krasnodar/1198-ivan-fedorovych-varavva-1925-2005.html «Вісник Товариства української культури Кубані» №&nbsp;2 (42)&nbsp;— 8 Червень-липень 2005&nbsp;р.]</ref> Краснодарській крайовій юнацькій бібліотеці надано його ім'я.<ref>[http://www.sknews.ru/rubriki/weekend/2363-varavva-iz-filma-oficery.html Газета «Северный Кавказ»]</ref>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Святе (село)]] 
[[Файл:Став у селі Святе.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:==Історія==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[1943]] року німецький загін в районі сіл Будераж, Суйми та Святе вступив у збройну сутичку з загоном [[УПА]]. Після бою німці зігнали чоловіче населення села в кількості 83 осіб в клуню і підпалили. 72 чоловіки згоріли живцем, 11 - були вбиті з кулеметів при спробі вирватися із клуні. На місці трагедії односельчани спорудили пам’ятник. З 21 по [[25 квітня]] [[1944]] року неподалік від села проходив [[Бій під Гурбами]] між загонами [[УПА]] та військами [[НКВС]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Академія митної служби України]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + Відповідно до рішення ДАК від [[13 квітня]] [[2004]]&nbsp;р. Академія акредитована за ІІІ освітнім рівнем.
<br>

----
Назва:[[Глобине]] 
[[Файл:Глобинська_церква_-_1929.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 квітня]] [[1957]] року Глобине стало [[селище міського типу|селищем міського типу]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Українська республіканська партія]] 
[[Файл:Газета «Центральна Рада» Ч4 С1.pdf|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Сучасність ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[2013]] року у Києві відбулося засідання Центральної Ради Української республіканської партії. На засіданні обговорювалась заява Голови УРП Лук'яненко Левка Григоровича про складання з себе повноважень Голови партії та виходу з Центральної Ради. На посаду Голови було обрано Джерджа Сергія Федоровича.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Кримська Народна Республіка]] 
[[Файл:Соломон Крим.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |date_post              = [[13 квітня|13]]-[[25 квітня]] [[1918]]
<br>
-Знайдено: + Наприкінці березня – початку квітня 1919 р. більшовицькі війська підступили до Криму. 4 квітня вони захопили Перекоп, 11 квітня – Сімферополь та Євпаторію, 13 квітня – Бахчисарай та Ялту. Севастополь взято 29 квітня.
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Горбань Олександр Ростиславович]] 

-Знайдено: + '''Олександр Ростиславович Горбань''' (*&nbsp;[[13 квітня]] [[1963]], [[Кам'янець-Подільський]])&nbsp;— український [[художник]]. Автор сучасного [[Герб Кам'янця-Подільського|герба Кам'янця-Подільського]] (1995).
<br>

----
Назва:[[Членство України в міжнародних організаціях]] 

Підзаголовок:== Список ==<br>
Знайдено: + |[[13 квітня]] [[1992]]
<br>

----
Назва:[[Чутове]] 

-Знайдено: + З 13.10.1941&nbsp;р. по 20.09.1943&nbsp;р. Чутове знаходилося під німецько-фашистською окупацією. [[13 квітня]] [[1957]]&nbsp;р. Чутове віднесено до категорії селищ міського типу.
<br>

----
Назва:[[Список міністрів внутрішніх справ України]] 
[[Файл:Vitaliy Zakharchenko.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |[[13 квітня]] - липень [[1921]] 
<br>

<br>Зобр:30шт.
----
Назва:[[Список міністрів економіки України]] 

-Знайдено: + |[[27 жовтня]] [[1992]]&nbsp;— [[13 квітня]] [[1993]]
<br>
-Знайдено: + |[[13 квітня]] [[1993]]&nbsp;— [[30 серпня]] [[1993]]
<br>

----
Назва:[[Південна Ліга]] 

Підзаголовок:==Діяльність==<br>
Знайдено: + * [[13 квітня]] [[2006]] року Південна Ліга спільно з Кіровоградською обласною лігою інтелектуального розвитку та Клубом інтелектуальних ігор Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка  провела Чемпіонат Кіровоградської області зі [[:ru:Своя_игра|„Своєї гри”]] серед студентів сезону 2005/2006 років, в якому взяли участь представники 10 навчальних закладів.
<br>

----
Назва:[[Історія Феодосії]] 
[[Файл:Ukrainian cossacks conquer Feodosia.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] місто чотири рази переходило з рук в руки. Найзначнішою подією Феодосії військових років стала [[Керченсько-Феодосійська операція]] і висадка в [[грудень|грудні]] [[1941]] року радянського морського [[десант]]а в порту Феодосії. Загалом нацистська [[окупація]] продовжувалась з [[2 листопада]] [[1941]] року по [[13 квітня]] [[1944]] року (місто відвойоване військами Окремої Приморської армії під командуванням генерала армії [[Єрьоменко Андрій Іванович|А. І. Єрьоменко]], у взаємодії з кораблями флоту, з 4-ою повітряною армією, а також при активній участі [[радянські партизани|партизан]]).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[День працівника соціальної сфери]] 

-Знайдено: + Свято встановлено в [[Україна|Україні]] «…''на підтримку ініціативи працівників системи органів [[Праця|праці]] та [[Соціальна політика|соціальної політики]]''…» згідно з Указом [[Президент України|Президента України]] «Про День працівника соціальної сфери» від [[13 квітня]] [[1999]]&nbsp;року №&nbsp;374/99.
<br>

----
Назва:[[Федак Юліана Леонідівна]] 

-Знайдено: + | [[13 квітня]] [[2009]]
<br>

----
Назва:[[Харківська обласна державна адміністрація]] 
[[Файл:М. Харків, вул. Мироносицька, 33.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Керівництво ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[2010]] року було призначено заступників голови Харківської облдержадміністрації<ref>[http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?</ref><br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Андрейко Юрій]] 

-Знайдено: + '''Ю́рій Андре́йко ''' (*[[1899]], м. [[Теребовля]]&nbsp;— †[[13 квітня]] [[1975]], м. [[Нью-Йорк]], [[США]])&nbsp;— [[лікар]], громадський діяч.
<br>

----
Назва:[[Список міністрів палива та енергетики України]] 
[[Файл:Yuriy Boyko, June 2012.jpeg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | width="250" style="background:#FFF8DC" align="center"| [[13 квітня]] [[2004]]<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>
-Знайдено: + nreg=427/2004 Указ Президента України №&nbsp;427/2004 від 13 квітня 2004 року «Про призначення С. Тулуба Міністром палива та енергетики України&nbsp;— президентом Національної атомної енергогенеруючої компанії „Енергоатом“»]</ref>
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Олесь Вахній]] 
[[Файл:Vahnij Shuhevych Hmaruk.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Олекса́ндр Віта́лійович Вахні́й''' (''Оле́сь Вахні́й'', *[[13 квітня]] [[1971]], [[Черкаси]])&nbsp;— український [[журналіст]], [[письменник]], [[публіцист]], скандально відомий [[політик]] та [[громадський діяч]] праворадикального спрямування. Вважається одним із лідерів українських [[скінхеди|скінхедів]]<ref>[http://uainfo.censor.net.ua/news/5372-lider-ukrainskih-skinhedov-oles-vahniy-ya-imeyu-luchshiy-opyt-chem-u-vseh-rabotnikov-milicii-vmeste-vzyatyh.html Лидер украинских скинхедов Олесь Вахний: «Я имею лучший опыт, чем у всех работников милиции вместе взятых»]</ref>.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[13 квітня]] [[1971]] року в [[Черкаси|Черкасах]] у родині викладача [[філософія|філософії]] [[Черкаський державний технологічний університет|Черкаського державного технологічного університету]].
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Ковалів Юрій Іванович]] 

-Знайдено: + '''Ю́рій Іва́нович Ковалі́в''' ([[13 квітня]] [[1949]], [[Біла Церква]])&nbsp;— український [[поет]], [[критик]], [[літературознавець]], [[педагог]]. Доктор філологічних наук (1995). [[Професор]] (1998). Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Шевченківської премії]] (1996).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Юрій Іванович Ковалів народився [[13 квітня]] [[1949]] року в місті [[Біла Церква]] [[Київська область|Київської області]] у робітничій сім'ї. Тут навчався, працював на заводі «Радіокераміка».
<br>

----
Назва:[[Букатевич Микола Петрович]] 

-Знайдено: + '''Мико́ла Петро́вич Букате́вич''' ([[16 вересня]] [[1907]], [[Любомль]]&nbsp;— [[13 квітня]] [[1985]], [[Володимир-Волинський]])&nbsp;— український [[живописець]], [[педагог]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[1985]] року Букатевич помер.
<br>

----
Назва:[[Ільченко Данило Іванович]] 

-Знайдено: + | дата_смерті          = [[13 квітня]] [[1977]] року
<br>
-Знайдено: + '''Ільченко Данило Іванович''' ([[25 грудня]] [[1894]], [[Золочів (смт)|Золочів]] — [[13 квітня]] [[1977]], [[Москва]]) — радянський актор, виконував ролі в'їдливих стариків і селян. Заслужений артист РРФСР ([[1951]]). Двоюрідний брат українського письменника [[Ільченко Олександр Єлисейович|Ільченка Олександра Єлисейовича]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Помер [[13 квітня]] [[1977]] року в Москві, урна з прахом похована в 3-му колумбарії Николо-Архангельського цвинтаря в [[Москва|Москві]].
<br>

----
Назва:[[Семенюк-Самсоненко Валентина Петрівна]] 

-Знайдено: + | початок_терміну = [[13 квітня]] [[2005]]
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[2005]] року [[Президент України]] [[Віктор Ющенко]] призначив Валентину Семенюк Головою Фонду державного майна України, через що вона вибула з українського парламенту.
<br>

----
Назва:[[Бушко-Жук Михайло Осипович]] 

-Знайдено: + Хоча про цей період у житті Михайла Осиповича інформації обмаль, відомо все ж про його участь у боротьбі з [[Григор'єв Матвій Олександрович|Григор'євим]]: Бушко-Жук очолив комуністичний загін Конотопа, який [[13 квітня]] [[1919]] року виступив на бій проти заколотників.
<br>

----
Назва:[[Історія Євпаторії]] 
[[Файл:Evp expl.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + І тільки [[13 квітня]] [[1944|1944 року]] Євпаторія остаточно перейшла під контроль радянських військ. За роки війни було розстріляно більше 12 000 жителів Євпаторії. Після невдалого [[Євпаторійський десант|євпаторійського десанту]] [[1942|1942 року]] було розстріляно більше 3 000 місцевих жителів. А до війни в Євпаторії проживало 47 000 жителів. Понад 5 тисяч євпаторійців було мобілізовано в регулярну армію і пішли в [[Партизани (військо)|партизанські]] загони. Понад 400 земляків було викрадено на роботи до [[Німеччина|Німеччини]]. Та ще депортація&nbsp;— [[Кримські татари|татари]], [[греки]], [[болгари]], [[вірмени]], [[німці]],&nbsp;— зменшила кількість євпаторійців на 8-9 тис. чоловік. Сумна арифметика показує, що Євпаторія під час війни втратила близько 45-55% населення міста.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Діденко Василь Іванович]] 

-Знайдено: + '''Василь Іванович Діденко''' (*[[3 лютого]] [[1937]], [[Гуляйполе]],Запорізька область&nbsp;— †[[13 квітня]] [[1990]])&nbsp;— український радянський поет, журналіст.
<br>
-Знайдено: + 13 квітня 1990 року В.Діденко пішов із життя. Вже після поховання праху поета в Києві став відомий його лист&nbsp;— заповіт «Поховайте мене в Гуляйполі». 25 червня 1997 року за-вдяки клопотанню близьких людей і численних цінителів його таланту, поет навічно переїхав до своїх земляків і оспіваного ним у віршах містечка. Сьогодні центральна районна бібліотека Гуляйполя носить його ім'я. На будинку, в якому поет народився і жив, відкрита меморіальна дошка.
<br>

----
Назва:[[Тернопільський краєзнавчий музей]] 

-Знайдено: + Тернопільський обласний краєзнавчий музей заснований в [[1913]] році. Офіційно відкритий [[13 квітня]] 1913 року як ''Музей Подільський'' Товариства «Народної школи». Вже тоді у фондах музею налічувалося майже 100 тис. експонатів.
<br>

----
Назва:[[Ігор Дуляй]] 
[[Файл:Игор Дуљај.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | пк-поновлення = [[13 квітня]] [[2013]]
<br>
-Знайдено: + ''Станом на 13 квітня 2013 року''
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Костел святого Йосипа та монастир лазаритів (Ізяслав)]] 
[[Файл:Sant'Agnese in Agone Rome.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Ідея побудови [[монастир|монастиря]] отців Лазаритів у [[маршалок|маршалка]] [[ВКЛ]] [[Павло Карл Санґушко|Павла Карла Санґушка]] зародилася ще в [[1726]] році. Проте з якихось причин фундаційний документ [[Сангушки|Санґушко]] підписав тільки [[23 липня]] [[1747]] року. Під будівництво надавалася земля поблизу [[Новозаславський замок|замку у Новому Заславі]], висловлювалося  і зобов'язання профінансувати спорудження. Крім того, в князівському заповіті від [[13 квітня]] [[1750]] року на власність святині було заповідано три села: [[Вовківці (Шепетівський район)|Вовківці]], [[Вовківчики]] і [[Нечаївка (Ізяславський район)|Нечаївку]]. На [[1819]] рік [[костел]] мав там відповідно по черзі: 224, 162 і 122 [[Кріпосне право|кріпаки]]. Після смерті Павла Карла Санґушка († 1750) вдова [[Барбара Санґушкова]] підтвердила фундацію.
<br>

<br>Зобр:11шт.
----
Назва:[[Архітектурні пам'ятки Бучача]] 
[[Файл:Buchach (52).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + <br/>Тіла осіб, похованих в старому фарному костелі Бучача, були перепоховані в криптах новозбудованого храму.<ref>''[[Баронч Садок|Баронч С.]]'' Пам'ятки бучацькі (Pamiątkie buczackie).-Львів:Друкарня «Газети народової»,1882.-168с.,(пол.) с.97</ref> Зараз з правої сторони можна бачити надгробок Марії з Лаських Собєщаньської - старостини хрептовської (†[[7 квітня]] [[1768]] р., похована [[13 квітня]]). Саркофаги з тілами похований в криптах сучасного костелу, відсутні (ймовірно, були перепоховані під час перебудови всіх міст Галичини після входження до складу Священної Римської імперії).
<br>

<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Ніка (стадіон)]] 
[[Файл:КСК Ніка (Олександрія) 1.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Матчі ==<br>
Знайдено: + | [[13 квітня]] 2002
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Яновський Леонід Федорович]] 

-Знайдено: + Народився [[13 квітня]] [[1946]]&nbsp;р. в [[Київ|Києві]]. Помер [[28 травня]] [[1996]]&nbsp;р. там же.
<br>

----
Назва:[[Баранець Григорій Григорович]] 
[[Файл:Брати Баранці.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + 2 лютого [[2013]] року&nbsp; разом з братом Григорієм підписав контракт з [[Нива (Тернопіль)|тернопільською «Нивою»]]<ref>[http://www.fclviv.com.ua/braty-barantsi-ta-ihor-ilkiv-perejshly-v-ternopilsku-nyvu/ Брати Баранці та Ігор Ільків перейшли в тернопільську “Ниву”]</ref>. Перший матч провів [[13 квітня]] [[2013]] року проти клубу «[[Реал Фарм]]», де «Нива» здобула перемогу з рахунком 3:0.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Калинник]] 

Підзаголовок:== Історія ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[2007]] року на сході мешканців населеного пункту було порушено клопотання про відновлення населеного пункту. [[4 червня]] [[2009]] року за рішенням [[Провальська сільська рада|Провальської сільської]], [[Свердловська міська рада|Свердловської міської]] та [[Луганська обласна рада|Луганської обласної]] ради [[Верховна Рада України]] поставила на облік село Калинник<ref>[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?</ref><br>

----
Назва:[[Герб Глухова]] 

Підзаголовок:== Опис ==<br>
Знайдено: + '''''Проект гербу Глухова [[Кене Борис Васильович|Б. Кене]]''''' розроблений [[13 квітня]] [[1865]] року. В лазуровому щиті навхрест покладені срібні булава та бунчук, на яких в стовб золотий стандарт з російським орлом. У вільній частині герб [[Чернігівська губернія|Чернігівської губернії]]. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежками та обрамований двома золотими колосками, оповитими Олександрівською стрічкою.<ref>[http://heraldry.com.ua/index.php3?</ref><br>

----
Назва:[[Мажуга Юрій Миколайович]] 

-Знайдено: + '''Мажу́га Ю́рій Микола́йович''' ({{н}} [[13 квітня]] [[1931]])&nbsp;— провідний [[український]] [[актор]] [[театр]]у і [[кіно]]. [[Народний артист УРСР]] (1971), [[народний артист СРСР]] (1981), [[професор]], [[дійсний член]] [[Національна академія мистецтв України|Національної академії мистецтв України]] (2002).
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[13 квітня]] [[1931]] року у [[Київ|Києві]].
<br>

----
Назва:[[Воїни-інтернаціоналісти на Тернопільщині]] 

-Знайдено: + * Протасевич Тарас ([[11 жовтня]] [[1962]], м. [[Тернопіль]]&nbsp;— [[13 квітня]] [[1986]]; його іменем назв. вул. у [[Тернопіль|Тернополі]]);
<br>

----
Назва:[[Левитська Марія Сергіївна]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народ. [[13 квітня]] 1955 року в Києві. Закінчила [[Київський художній інститут]] (1981, майстерня Д. Лідера). В 1981–1989&nbsp;рр. працювала на Київській кіностудії ім. О.&nbsp;П.&nbsp;Довженка.
<br>

----
Назва:[[Лемешева Людмила Григорівна]] 

-Знайдено: + Народ. [[13 квітня]] [[1941]]&nbsp;р. [[Заслужений діяч мистецтв України]] (2004). Закінчила філологічний факультет Харківського державного університету (1963). Викладала в школі, працювала в газеті «Комсомольское знамя».
<br>

----
Назва:[[Небера Павло Володимирович]] 

-Знайдено: + Народ. [[13 квітня]] [[1955]]&nbsp;р. у Львові в родині режисера-документаліста [[Небера Володимир Павлович|В.П.Небери]]. Закінчив [[Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого]] ([[1977]]). Член Національної [[Спілка кінематографістів України|Спілки кінематографістів України]].
<br>

----
Назва:[[Нехаєвська Галина Володимирівна]] 

-Знайдено: + Народ. [[13 квітня]] [[1947]]&nbsp;р. у м. Ходорів Дрогобицької обл. Померла [[9 квітня]] [[1995]]&nbsp;р. в Києві. Закінчила [[Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого]] ([[1969]]).
<br>

----
Назва:[[Теплицький Костянтин Гедалійович]] 

-Знайдено: + '''Теплицький Костянтин Гедалійович''' (* [[28 травня]] [[1920]], [[Софія (місто)|Софія]]&nbsp;— † [[13 квітня]] [[1997]], [[Київ]])&nbsp;— український [[кінокритик]], [[редактор]].
<br>
-Знайдено: + Народився [[28 травня]] [[1920]]&nbsp;р. в Софії (Болгарія) в родині службовця. Помер [[13 квітня]] [[1997]]&nbsp;р. в Києві. Закінчив [[Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого]] ([[1971]]), де був [[доцент]]ом. Працював у газеті «Культура і життя», журналі «Новини кіноекрану» ([[1960]]—[[1970]]), в сценарно-редакційній колегії Комітету по [[кінематографія|кінематографії]] при Раді Міністрів України.
<br>

----
Назва:[[Стефан Романів]] 
[[Файл:OUN-B-01.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: +  | початок_терміну = [[13 квітня]] [[2009]]
<br>
Підзаголовок:== Примітки ==<br>
Знайдено: + | width="20%" | '''[[ОУНР|7-й Голова ОУНР]]'''<br/>[[13 квітня]] [[2009]] - досі
<br>

<br>Зобр:4шт.
----
Назва:[[Кирієнко Сергій Георгійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Навесні [[1996]] Кирієнко втретє повертається до «Металурга», і у 39-річному віці він залишається основним воротарем команди. За місяць з [[24 березня]] по [[13 квітня]] [[1997]] року він забив чотири голи з пенальті&nbsp;— єдині у його кар'єрі. Два з цих чотирьох голів були забиті у домашній грі з [[Кристал (Чортків)|чортківським «Кристалом»]], більше в тому матчі ніхто не забивав<ref>[http://ukranianfootball.narod.ru/1997/1996_97_prez.html Результаты игр первой лиги 1996/97] {{ref-ru}}</ref>. Ще у [[Чемпіонат України з футболу 2000—2001|сезоні 2000/01]] Кирієнко був основним воротарем «Металурга»&nbsp;— у віці 43 років. Свій останній матч Сергій Кирієнко зіграв проти [[Нива (Вінниця)|вінницької «Ниви»]] [[25 жовтня]] [[2001]] року, ставши у віці 44 років, 4 місяців та 16 днів найстарішим гравцем, який виступав у чемпіонатах України<ref>{{cite news |url=http://pfl.ua/football_news.php?<br>

----
Назва:[[Сторожинецький лісовий коледж]] 

-Знайдено: + Рішенням [[Державна акредитаційна комісія|Державної акредитаційної комісії]] від [[13 квітня]] [[2004]] року коледж визнано акредитованим за статусом [[Вищий навчальний заклад|вищого закладу освіти]] I рівня акредитації.
<br>

----
Назва:[[Бабаєв Володимир Миколайович]] 
[[Файл:Order of Merit 1st Class of Ukraine.png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + news=11945 Про призначення виконуючими обов'язки заступників Голови облдержадміністрації]</ref>. [[13 квітня]] було призначено першим заступником голови [[Харківська обласна державна адміністрація|Харківської облдержадміністрації]]<ref>[http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Якушин Дмитро Вікторович]] 

-Знайдено: + З [[13 квітня|13]] по [[19 квітня]] [[2008]] року виступав за збірну у [[Перший дивізіон чемпіонату світу з хокею з шайбою 2008|першому дивізіоні чемпіонату світу 2008]]. Збірна України посіла в своїй групі друге місце після збірної Угорщини, втративши шанси потрапити на [[Чемпіонат світу з хокею з шайбою 2009|чемпіонат світу 2009]]. Якушин відіграв 5 матчів і віддав 1 передачу.
<br>

----
Назва:[[Велизар Димитров]] 
[[Файл:Dimitrov2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Велизар Костадинов Димитров''' ({{lang-bg|Велизар Димитров}}, нар. [[13 квітня|13&nbsp;квітня]] [[1979]], [[Перник]], [[Болгарія]])&nbsp;— [[Болгарія|болгарський]] футболіст, [[півзахисник (футбол)|півзахисник]] [[Металург (Донецьк)|донецького «Металурга»]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[АнтиТабачна кампанія]] 
[[Файл:На акції «Ні мистецькому рабству!».jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[13 квітня]] [[2011]] року під стінами [[Львівська обласна державна адміністрація|Львівської ОДА]] у Львові відбувається 3-4-тисячний студентський мітинг «Проти деградації освіти»<ref>[http://tsn.ua/foto/u-lvovi-studenti-proveli-miting-proti-degradaciyi-osviti.html У Львові студенти провели мітинг «Проти деградації освіти»]&nbsp;— ТСН. Фото</ref><ref>[http://maidan.org.ua/static/news/2011/1302705337.html Студентський протест «Проти деградації освіти» у Львові: «Студенти&nbsp;— сила, Табачника&nbsp;— на мило!<br>

<br>Зобр:8шт.
----
Назва:[[Єпископат Українського екзархату]] 

Підзаголовок:=== К ===<br>
Знайдено: + '''[[Корнилій (Попов)]]'''&nbsp;— з [[15 лютого]] [[1921]] єпископ Сумський, вікарій Харківської єпархії; з вересня [[1922]]&nbsp; в обновленстві; [[4 грудня]] [[1943]]&nbsp;— [[13 квітня]] [[1945]] приніс покаяння, прийнятий у сущому сані і призначений єпископом Сумським і Охтирським; з лютого [[1945]]&nbsp; у сані архієпископа; † [[27 жовтня]] [[1966]].
<br>

----
Назва:[[Зеніт-2]] 
[[Файл:Flag of Ukraine.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |перший= [[13 квітня]] [[1985]]
<br>
-Знайдено: + Перший пуск РН «Зеніт-2» відбувся [[13 квітня]] [[1985]] року. Всього здійснено 37 пусків РН, з них 32 успішних. Крім того, допрацьовані блоки її першого ступеня використовувалися як бічні блоки ракети-носія [[Енергія (ракета-носій)|«Енергія»]] і успішно відпрацювали при двох її пусках (всього 8 ракетних блоків).
<br>
-Знайдено: + Льотні випробування почалися в [[1985]]&nbsp;р. Перший пуск ракети був призначений до завершення передстартових перевірок на [[12 квітня]]. Відбулися дві спроби пуску, які закінчилися відбоєм в [[Циклограма пуску|циклограмі підготовки пуску]]. Причини відбою були встановлені&nbsp;— вони не пов'язані з бортовими системами. Відбій давала «земля». Пуск перенесли на [[13 квітня]]. [[13 квітня]] пуск&nbsp;— аварійний: відмовила система керування витратою палива. Другий пуск&nbsp;— в червні цього ж року. У результаті відхилень у роботі рульових двигунів другого ступеня стався вибух у кінці активної ділянки. Тільки в жовтні був запущений перший супутник&nbsp;— «[[Космос-1697]]».
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Іваницький Олег Євгенович]] 

-Знайдено: + '''Іваницький Олег Євгенович''' (* [[1946]]&nbsp;— † [[13 квітня]] [[2010]])&nbsp;— український [[політик]], [[Борислав]]ський [[міський голова]] (2006&nbsp;— 2010).
<br>
-Знайдено: + Раптово помер вночі 13 квітня 2010&nbsp;р.
<br>

----
Назва:[[Сердюцька дивізія (1918)]] 
[[Файл:Іван Омелянович-Павленко.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Подальші бої були пов'язані із обороною ст. [[Шепетівка]], яка провадилася надзвичайно успішно. [[13 квітня]] 3-й січовий полк був заатакований двома більшовицькими полками. В ході бою більшовики були розбиті, маючи втрати в 200 вбитих, між ними і командир одного з полків. Командування корпусу СС вирішило перейти в наступ і вийти на лінію ріки Хомори. [[18 квітня]], 3-й полк у нічній атаці здобув ст. Трацлин і Хролин. Друга радянська бригада була розгромлена, а українці із Миргородського куреня 14-го радянського полку перейшли на сторону Січових Стрільців. Було взято сотню полонених, три гармати і кілька кулеметів. Полк зайняв Ничпали<ref>Д-р. Олесь Бабій, Володимир Зарицький, Дмитро Герчанівський і інж. Богдан Білинський при співпраці Романа Завадовича. Корпус Січових Стрільців. Воєнно-історичний нарис. Ювілейне видання 1917—1967. Ювілейний комітет для відзначення 50-річчя формації Січових Стрільців. Чікаґо, 1969., С. 305.</ref>.
<br>

<br>Зобр:14шт.
----
Назва:[[СТАН (літературне угруповання)]] 
[[Файл:Они взорвут Харьков.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 квітня]] [[2003]] року «СТАН» взяв участь у мітингу проти війни в Іраку.
<br>

<br>Зобр:16шт.
----
Назва:[[Солдатенко Валерій Федорович]] 

-Знайдено: + '''Валерій Федорович Солдатенко''' (*[[13 квітня]] [[1946]], м. [[Селідове]] Донецької області)&nbsp;— український історик, голова [[Український інститут національної пам'яті|Українського інституту національної пам'яті]], доктор історичних наук, професор, член-кореспондент [[НАН України]]. Він замінив академіка [[Юхновський Ігор|Ігоря Юхновського]], який був на цій посаді з червня [[2006]] року.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 13 квітня 1946&nbsp;р. у м. Селідово Донецької області. В 1970&nbsp;р. закінчив історичний факультет [[Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка|Київського державного університету ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка]] (тепер [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]]). До 1976&nbsp;р. працював асистентом, старшим викладачем, доцентом цього ж університету. Водночас навчався в аспірантурі і в 1973&nbsp;р. захистив кандидатську дисертацію. Його науковим керівником був [[Курас Іван Федорович|І.&nbsp;Ф.&nbsp;Курас]].
<br>

----
Назва:[[Українсько-молдовські відносини]] 

-Знайдено: + Необхідно зазначити, що серед депутатів «Сфатул Церій» не було єдності щодо проголошення акта злуки Бессарабії з Румунією. Про це, зокрема, повідомлялося в телеграмі, яка була надіслана [[10 квітня]] [[1918]]&nbsp;р. на ім'я [[Голубович Всеволод Олександрович|В. Голубовича]] комісаром Центральної Ради з Кишинева Ямковим. В ній говорилося: „Вчора о 8-й годині вечора молдовський парламент «Сфатул Церій» в присутності румунського Голови Ради міністрів Маргіпомана виніс постанову приєднання до Румунії Бессарабії як автономної провінції. Голосували за приєднання&nbsp;— 86, утримались&nbsp;— 36, проти&nbsp;— 3, не було на засіданні&nbsp;— 13. З меншостей: українська, німецька та болгарська фракції зробили заяву, що їх не уповноважено рішати такі важливі питання, а що таке питання може вирішити референдум“ <ref>Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. «Формування державних кордонів України».&nbsp;— К., 1991.&nbsp;— стор. 12</ref>. [[13 квітня]] [[1918]]&nbsp;р. на засіданні Малої Ради було прийнято «Заяву Румунському урядові». У ній засуджувалася анексія Бесарабії Румунією, а також не визнавалося рішення «Сфатул Церій» про приєднання всього краю до складу королівства. Таким чином, Центральна Рада не визнала «бессарабське питання вирішеним актом від 9 квітня». Друга частина заяви закликала румунський уряд переглянути бессарабське питання і дати можливість вільно самовизначитися «всьому бессарабському населенню». В кінці заяви уряд УНР висловлював надії, «що Румунський уряд найде в Бессарабському питанні певний ґрунт для згоди, котра могла б задовольнити обидві сторони». Заяву підписали Голова Ради Народних Міністрів В. Голубович і міністр закордонних справ УНР [[Любинський Микола Михайлович|М. Любинський]]. У цілому текст заяви був досить зваженим і свідчив про те, що Центральна Рада не втрачала надію на можливість перегляду бессарабського питання і зокрема, перерозподілу території Бессарабії між УНР і Румунією за «етнографічною ознакою»<ref>Боєчко В. Д., Ганжа О. І., Захарчук Б. І. «Формування державних кордонів України».&nbsp;— К., 1991.&nbsp;— стор. 12-13</ref>. Однак було згаяно час, коли саме населення просилося до України.
<br>

<br>Зобр:25шт.
----
Назва:[[РД-868]] 

Підзаголовок:== Випробування ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[2010]] року розпочалася передача серійних двигунів замовнику.
<br>

----
Назва:[[Гнатенко Марина Василівна]] 
[[Файл:Могила Марини Гнатенко.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Марина Василівна Гнатенко''' ([[12 березня]] [[1914]], [[Старосілля (Городищенський район)|Старосілля]]&nbsp;— [[13 квітня]] [[2006]])&nbsp;— український радянський [[агроном]], заслужений працівник сільського господарства, кандидат сільськогосподарських наук, [[Герой Соціалістичної Праці]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Померла [[13 квітня]] [[2006]] року. Похована в Києві на [[Берковецький цвинтар|Міському кладовищі «Берківці»]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ластовський Максим Онопрійович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[1945]] року гвардії старший сержант М.&nbsp;О.&nbsp;Ластовський в бою за столицю [[Австрія|Австрії]], місто [[Відень]], з групою з шести добровольців проникнув у тил противника і вийшов до віденського Імперському мосту через [[Дунай]], маючи завдання розміновувати його. Незважаючи на сильну варту, воїни прорвалися до ферм моста, дісталися до проводів, підведених до зарядів, і перерізали їх. Міст був врятований. М.&nbsp;О.&nbsp;Ластовський особисто знешкодив 76 набоїв.
<br>

----
Назва:[[Бауер Теофіл Йозефович]] 

-Знайдено: + | початок_терміну   = [[13 квітня]] [[2012]]
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[2012]] року призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії.<ref>[http://www.president.gov.ua/documents/14692.html Указ Президента України №&nbsp;268/2012 від 13 квітня 2012 року «Про призначення Т.Бауера Надзвичайним і Повноважним Послом України в Румунії»]</ref>
<br>

----
Назва:[[Еріка]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Еріка народилася [[13 квітня]] [[1989]] року в місті Червонограді Львівської області. З дитинства займалася [[вокал]]ом. Закінчила [[Львівський національний університет імені Івана Франка]], факультет іноземних мов, спеціальність&nbsp;— перекладач ([[англійська мова]]). Працювала [[офіс-менеджер]]ом та викладачем вокалу.
<br>

----
Назва:[[Київське повстання 1146]] 
[[Файл:Повстання в Києві 1146 року, мініатюра з Радзвилівського літопису.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:==Події==<br>
Знайдено: + Віче на [[Поділ|Подолі]] вимагало від Ігоря Ольговича присягнутися не утискати городян. Ігор через брата [[Святослав Ольгович|Святослава Ольговича]] присягнув (то була перша в історії Руської землі угода міської громади з князем). Однак маса киян залишилася незадоволеною і почала громити двори [[Тіун|тивунів]] Всеволода Ольговича, його [[Мечник|мечників]] і бояр. Наростаюче невдоволення використала боярська партія на чолі з [[Тисяцький|тисяцьким]] Улебом й закликала на княжіння [[Ізяслав Мстиславич|Ізяслава Мстиславича]] (онука [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]]) з [[Переяслав]]а. Ізяслав виграв битву в Ольговичів біля валів Києва завдяки переходові на його бік київського ополчення. Ігоря Ольговича насильно постригли в [[Чернецтво|ченці]], а Ізяслав [[13 квітня]] вокняжився в Києві.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Огій Петро Омелянович]] 

Підзаголовок:== Жіттєпис ==<br>
Знайдено: + З [[13 квітня]] [[1957]] по [[1972]]&nbsp;— ректор [[Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського|Тернопільського медичного інституту]].
<br>

----
Назва:[[Отін Євген Степанович]] 

-Знайдено: + '''О́тін Євге́н Степа́нович''' ([[13 квітня]] [[1932]], [[Дніпропетровськ]])&nbsp;— український [[мовознавець]], доктор філологічних наук з [[1975]], професор з [[1977]], з. д. н. і т. України з [[1992]].
<br>

----
Назва:[[Нірод Федір Федорович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 31 березня ([[13 квітня]]) [[1907]] року в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]]. В 1926–1930 роках навчався в [[Київський художній інститут|Київському художньому інституті]]. Член [[КПРС]] з [[1946]] року.
<br>

----
Назва:[[Гикавий Михайло]] 

-Знайдено: + '''Гикавий Михайло-Генрі''' (*[[30 серпня]] [[1907]], Ґарланд,  [[Манітоба]]—†[[13 квітня]] [[1983]], [[Вінніпег]] — український [[громадський діяч]] у Канаді, [[редактор]], [[педагог]], [[журналіст]].
<br>

----
Назва:[[VEGA (ракета-носій)]] 
[[Файл:Vega-et-Ariane-5.png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 квітня]] [[2010]] ДП ВО ПМЗ, за кресленнями ДП КБ «Південне», зібрало і здало Замовнику Першу льотну модель блоку маршового двигуна (БМД) керуючого модуля IV ступеня ракети-носія. БМД упакований в контейнер і буде відправлений у Авіо (Італія) до кінця квітня 2010 року<ref>http://www.yuzhnoye.com/?</ref><br>
-Знайдено: + [[13 квітня]] [[2010]] року розпочалася передача серійних двигунів замовнику.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пам'ятники Сімферополя]] 

-Знайдено: + -- [[Файл:|120px]] --> ||Пам'ятник воїнам звільнювачам, що загинули при відвоюванні Сімферополя [[13 квітня]] [[1944]] року. Гвардії майор Данилов Н. П. (1921—1944). Червоноармійці Сербінов М. А. (1910—1944), Малков І. М. (1925—1944), Зубенко А. Г. (1912—1944).
<br>
-Знайдено: + | '''Захистникам і звілюнювачам Криму'''||[[1944]], [[3 червня]] ||[[сквер Перемоги (Сімферополь)|сквер Перемоги]], біля будівлі [[Верховна Рада Автономної Республіки Крим|Верховної Ради АРК]].<br /> {{coord|44|57|8.7|N|34|5|51.3|E|scale:3000|display=inline}} || [[Файл:TankT34.jpg|120px]] ||Пам'ятник-танк, установлений в пам'ять про відвоювання Сімферополя [[13 квітня]] [[1944]] частинами 19-го танкового Червонопрапорного Перекопського корпусу. У [[2000-ні|2000-х]] роках через реконструкцію скверу постамент з танком було реконструйовано і перенесено на невелику відстань, ближче до будівлі ВР АРК.
<br>

<br>Зобр:51шт.
----
Назва:[[Алісов Євген Олексійович]] 
[[Файл:МД Алісову.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[13 квітня]] [[1963]] року за видатні успіхи в досягненні високих показників видобутку риби і виробництва рибної продукції Алісову Євгену Олексійовичу присвоєно звання [[Герой Соціалістичної Праці|Героя Соціалістичної Праці]] з врученням [[орден Леніна|ордена Леніна]] і [[медаль «Серп і Молот»|золотої медалі «Серп і Молот»]].
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Банніков Юрій Олександрович]] 

-Знайдено: + | початок_терміну = [[13 квітня]] [[1993]]
<br>
Підзаголовок:== Посилання ==<br>
Знайдено: + {{succession|office= 4-й [[Список міністрів економіки України|міністр економіки України]] <br /> [[13 квітня]] [[1993]] — [[30 серпня]] [[1993]]  |preceded=[[Пинзеник Віктор Михайлович]] <br />[[27 жовтня]] [[1992]] —  [[13 квітня]] [[1993]]| succeeded=[[Шпек Роман Васильович]] <br /> [[30 серпня]] [[1993]] — [[3 липня]] [[1995]]}}
<br>

----
Назва:[[Герб Перекопа]] 

-Знайдено: + |дата_затвердження  = [[13 квітня]] [[1999]] року
<br>
-Знайдено: + '''Герб Перекопа''' затверджений [[13 квітня]] [[1999]] року рішенням VI сесії XXIII скликання Армянської міської ради.
<br>

----
Назва:[[Юсуповський палац]] 

-Знайдено: + У [[Російська революція (1917)|революційні часи 1917 року]] будівля палацу залишилася цілою. Деякий час тут, після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту]], перебував Фелікс Юсупов-молодший із дружиною, який вцілів у часи терору завдяки своїй участі у вбивстві [[Распутін Григорій Юхимович|Григорія Распутіна]]. Наприкінці березня [[1918]] року до Ялти увійшла німецька армія, а [[13 квітня]] [[1919]] року англійський дредноут «Мальборо» вивіз із Росії останніх членів імператорського дому Романових, у тому числі і родину Юсупових.
<br>

----
Назва:[[Неліпа Андрій Володимирович]] 

-Знайдено: + news_id=481 Перевірка ринку «Рибалка» (т.зв. «Бухара») в Києві 13.04.2012 - вилучено 7 мішків сіток] [[13 квітня]] [[2012]] року <br />
<br>

----
Назва:[[Тотлебен Едуард Іванович]] 
[[Файл:БК Тотлебен Братское кладбище.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 квітня]] [[1859]] року Тотлебен нагороджений орденом Святої Анни 1-го ступеня, а [[25 жовтня]] призначений директором інженерного департаменту у Військовому міністерстві. [[27 серпня]] [[1861]] року нагороджений орденом Святого Володимира 2-го ступеня з мечами. [[30 серпня]] [[1863]] року за працю «Опис оборони Севастополя» Тотлебену подаровано було 4 683 десятини 1 800 саженів землі з казенних ділянок [[Самарська губернія|Самарської губернії]]. У [[1863]]—[[1877]] роках був товаришем генерал-інспектора військових інженерів, керівником інженерних військ. Розробив систему укріплень [[державний кордон|державних кордонів]]. [[4 квітня]] [[1865]] року нагороджений орденом Білого Орла; [[31 березня]] [[1868]] року&nbsp;— [[Орден Святого Олександра Невського|орденом Святого Олександра Невського]]; [[30 серпня]] [[1869]] року Тотлебен проведений в [[інженер-генерал|інженер-генерали]]; [[23 листопада]] [[1869]] року, в день 50-річного ювілею Головного Інженерного училища, зарахований в лейб-гвардійський Саперний батальйон; [[28 березня]] [[1871]] року йому подаровані [[алмаз]]и до ордена Олександра Невського. У [[1872]] році завершив роботу над двотомною працею «Опис оборони Севастополя». Після введення закону про загальну військову повинність [[1 січня]] [[1874]] року керував реорганізацією [[інженерні війська|інженерних військ]]. [[30 серпня]] [[1874]] року нагороджений орденом Святого Володимира 1-го ступеня.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[ХК «Донбас» у сезоні 2011—2012]] 
[[Файл:Injury icon 2.svg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |align=center|[[13 квітня]] [[1989]]
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Модест (Стрільбицький)]] 
[[Файл:Модест (Стрельбицкий).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Помер [[13 квітня]] [[1902]] року. Похований в кафедральному соборі Житомира.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Байсак Михайло Григорович]] 

-Знайдено: + '''Байс́ак Миха́йло Григо́рович''' (*&nbsp;[[13 квітня]] [[1921]]&nbsp;— †&nbsp;[[6 квітня]] [[2007]])&nbsp;— український [[письменник]], [[військовий діяч|військовий]] і [[громадський діяч]], [[контр-адмірал]] у відставці. В останні роки життя&nbsp;— голова Севастопольського відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів війни.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився [[13 квітня]] [[1921]] року в селі Овнянка (нині [[Щасливе (Олександрійський район)|Щасливе]]) [[Олександрійський район|Олександрійського району]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]] в селянській сім'ї.
<br>

----
Назва:[[Шелевич Лев]] 

-Знайдено: + '''Шелевич Лев''' ([[13 квітня]] [[1883]] [[Лежайськ]]&nbsp;— [[8 вересня]] [[1966]] [[Чикаго]])&nbsp;— український архітектор. Працював на території [[Західна Україна|Західної України]], використовуючи форми українського архітектурного модерну. Автор проектів церков, зокрема дерев'яних, бойківського типу. Помер у Чикаго. Похований там же на цвинтарі святого Миколая.
<br>

----
Назва:[[Кримінальні справи щодо Юлії Тимошенко з 2010 року]] 
[[Файл:EPP Summit March 2011 (67).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + * [[13 квітня]] [[2011]] року проти Тимошенко було порушено нову справу&nbsp;— за угоди з [[Росія|Росією]] щодо газу, які укладені у січні [[2009]] року.<ref>[http://1tv.com.ua/uk/news/2011/10/11/9388 Юлія Тимошенко - винна у перевищенні повноважень під час підписання "газових угод"]</ref> [[28 квітня]] Генпрокуратура повідомила про те, що не виключає можливості зміни заміни запобіжного заходу для Тимошенко із підписки про невиїзд на суворіший.
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
Назва:[[Антонов Антон Антонович]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + В ніч на [[13 квітня]] [[1944]] року переправився разом зі своїм відділенням на правий беріг ріки [[Дністер]] в районі села [[Ташлик (Григоріопольський район)|Ташлик]] [[Григоріопольський район|Григоріопольського району]] [[Молдова|Молдавії]] і, захопивши [[плацдарм]], відбив кілька атак ворога. В критичний момент підняв бійців у атаку і був смертельно поранений осколком міни.
<br>

----
Назва:[[Полтавська губернська вчена архівна комісія]] 

-Знайдено: + Заснована [[1903]] на підставі «Положення про губернські історичні архіви та вчені архівні комісії» від [[13 квітня]] [[1884]] року за ініціативою шанувальників історичного минулого краю для виявлення, концентрування та впорядкування цінних у науковому відношенні архівних документів. Діяла до [[1919]] року.
<br>

----
Назва:[[Костюк Ігор Володимирович]] 

-Знайдено: + [[13 квітня]] [[1996]] року Ігор Костюк дебютував у складі київського «Динамо», провівши повний матч проти [[Шахтар (Донецьк)|донецького «Шахтаря»]] (3:1)<ref>[http://ffu.org.ua/ukr/tournaments/arch/tprotocol/127071/ 13.04.1996 Київ. «Динамо» (Київ)&nbsp;— «Шахтар» (Донецьк) 3:1. Протокол матчу]</ref>. А три тижні потому записав на свій рахунок і перший забитий м'яч, вразивши у [[Київ|Києві]] ворота [[Чорноморець (Одеса)|одеського «Чорноморця»]]<ref>[http://ffu.org.ua/ukr/tournaments/arch/tprotocol/127101/ 06.05.1996 Київ. «Динамо» (Київ)&nbsp;— «Чорноморець» (Одеса) 3:0. Протокол матчу]</ref>. Однак напередодні повернення до клубу [[Лобановський Валерій Васильович|Валерія Лобановського]] Костюка спіткала невдача&nbsp;— у матчі за «Динамо-2» він зламав [[Кісточка (анатомія)|кісточку]].<br/>
<br>

----
Назва:[[Герб Ізмаїла]] 

-Знайдено: + '''Герб Ізмаї́ла''' — офіційний символ міста [[Ізмаїл]] [[Одеська область|Одеської області]], перезатверджений [[13 квітня]] [[1992]] р. рішенням IX сесії Ізмаїльської міської ради XXI скликання. Сучасний варіант повністю відповідає гербу російського періоду, затвердженого 2 квітня 1826 р.
<br>

----
Назва:[[Тролейбус Донецьк - Макіївка]] 

-Знайдено: + '''[[Тролейбус]]на лінія [[Донецький тролейбус|Донецьк]] - [[Макіївський тролейбус|Макіївка]]''' - система транспорту між містами [[Донецьк]] і [[Макіївка]] [[Донецька область|Донецької області]], яка існувала з [[13 квітня]] [[1970]] року по [[1992]] рік.
<br>
-Знайдено: + * '''12 [[Донецький тролейбус|донецький]]''' "вул. Горького - шахта "Заперевальна" (вул. Вишнеградського)" (з [[13 квітня]] [[1970]] року)
<br>

----
Назва:[[Храневич Василь Полікарпович]] 

-Знайдено: + '''Васи́ль Поліка́рпович Хране́вич''' ({{н}}&nbsp;28 лютого ([[12 березня]]) [[1887]], село [[Пирогівці (Хмельницький район)|Пирогівці]], нині [[Хмельницький район|Хмельницького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]]&nbsp;— {{†}}&nbsp;після [[13 квітня]] [[1937]])&nbsp;— український [[зоолог]]. Фундатор подільської зоологічної школи.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Відбуваючи покарання, Храневич подав апеляцію про дострокове звільнення зі заслання. Але [[13 квітня]] [[1937]] року на його прохання надійшло розпорядження з відділу НКВС СРСР за підписом Голінкова про те, що дострокове звільнення Храневича небажане. Будував Біломоро-Балтійський канал, в 1939 році, після перегляду справи, отримав ще 15 років таборів і був відправлений у табори Воркути. Подальша доля вченого невідома.
<br>

----
Назва:[[Проти деградації освіти]] 

Підзаголовок:==== Квітень ====<br>
Знайдено: + <!--[[Файл:ПДО 13.04.2011 Львів.JPG|thumb|праворуч|200 px|Марш проти деградації освіти у Львові 13 квітня 2011 року]]-->
<br>
Підзаголовок:==== Квітень ====<br>
Знайдено: + * [[13 квітня]] [[2011]] року під стінами [[Львівська обласна державна адміністрація|Львівської ОДА]] у Львові відбувається 3-4-тисячний студентський мітинг<ref>[http://tsn.ua/foto/u-lvovi-studenti-proveli-miting-proti-degradaciyi-osviti.html У Львові студенти провели мітинг «Проти деградації освіти»]&nbsp;— ТСН. Фото</ref><ref>[http://maidan.org.ua/static/news/2011/1302705337.html Студентський протест «Проти деградації освіти» у Львові: «Студенти&nbsp;— сила, Табачника&nbsp;— на мило!<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Почесні громадяни Запоріжжя]] 

-Знайдено: + | style="background-color:#efefef;" align="center" |[[13 квітня]] [[1932]]
<br>

----
Назва:[[Історія Дрогобича]] 
[[Файл:Drogobych P5200062.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[13 квітня]] депортовано 380 поляків. Вивезення продовжувались в травні, червні та навіть першому кварталі 1941 року. За даними польських істориків, від початку 1940 до червня 1941 року депортовано як мінімум 829 лише поляків, а всього арештовано чи депортовано більше двох тисяч дрогобичан, тобто кожного вісімнадцятого жителя міста.
<br>

<br>Зобр:21шт.
----
Назва:[[Ніколаєнко Володимир Миронович]] 
[[Файл:Лісок Стела.JPG|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[17 січня]] [[1944]] року під час виконання бойового завдання літак Ніколаєнка був атакований шістьма ворожими винищувачами. В ході нерівного бою гвардії молодший лейтенант Володимир Миронович Ніколаєнко загинув. Похований льотчик в селищі [[Пісківка (смт)|Пісківка]] [[Бородянський район|Бородянського району]] [[Київська область|Київської області]]. Указом [[Президія Верховної Ради СРСР|Президії Верховної Ради СРСР]] від [[13 квітня]] 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування з розвідки об'єктів, комунікацій та угруповань військ у глибокому тилу противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії молодшому лейтенанту Володимиру Мироновичу Ніколаєнко присвоєно звання [[Герой Радянського Союзу|Героя Радянського Союзу]] (посмертно).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Дмитрик Петро Федосійович]] 

-Знайдено: + Нагороджений [[орден]]ами [[орден Леніна|Леніна]] ([[24 березня]] [[1945]]), [[орден Червоної Зірки|Червоної Зірки]] ([[13 квітня]] [[1945]]), [[орден Слави|Слави]] 2-го ([[2 квітня]] [[1945]]) і 3-го ступеня ([[24 листопада]] [[1944]]), [[медаль|медалями]] [[Медаль «За визволення Варшави»|«За визволення Варшави»]], [[Медаль «За взяття Берліна»|«За взяття Берліна»]], [[Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»|«За перемогу над Німеччиною»]]<ref>[http://www.pobeda1945.su/frontovik/7872 pobeda1945.su]{{ref-ru}}</ref>.
<br>

----
Назва:[[Літовчик Зиновій Пилипович]] 
[[Файл:Coat_of_Arms_of_UNR.svg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + З [[6 грудня]] [[1917]] року — командир сотні 1-го Республіканського (імені УНР) полку військ [[Центральна Рада|Центральної Ради]], з [[9 грудня]] 1917 року — полковий ад'ютант цього полку. З [[9 лютого]] [[1918]] року — ад'ютант 2-го Запорізького куреня Окремого Запорізького загону військ Центральної Ради. [[25 березня]] 1918 року — помічник ад'ютанта 2-го Запорізького полку [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], а з [[13 квітня]] 1918 року — ад'ютант цього полку. 
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Яворський Сергій Олександрович]] 
[[Файл:Serhiy Yavorskyi.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + У дорослому футболі дебютував [[13 квітня]] [[2006]] року виступами за [[Олімпік (Донецьк)|«Олімпік» (Донецьк)]], в якому грав на правах оренди півтора сезони, взявши участь у 38 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі донецького «Олімпіка», був основним гравцем команди.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пантелеймон (Бащук)]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[1996]] року в [[Трапезна церква Антонія і Феодосія Печерських|Трапезному храмі]] на честь преподобних [[Антоній Печерський|Антонія]] та [[Феодосій Печерський|Феодосія]] Печерських [[Києво-Печерська лавра|Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври]] митрополитом Київським та всієї України [[Володимир (Сабодан)|Володимиром]] отець Пантелеймон був зведений в сан [[архімандрит]]а.
<br>

----
Назва:[[Задніпровський Олександр Ілліч]] 

-Знайдено: + '''Задніпровський Олександр Ілліч''' ([[13 квітня]] [[1947]] - січень [[2007]]) - український [[історик]], кандидат історичних наук, доцент [[Донецький національний університет|Донецького національного університету]]. Член [[Донецьке відділення Наукового Товариства імені Шевченка|Донецького відділення Наукового Товариства імені Шевченка]].
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народився 13 квітня 1947 р. у селі Андріївці Слов’янського району Донецької області. 
<br>

----
Назва:[[Болюра Антоніна Володимирівна]] 
[[Файл:ВО «Батьківщина».png|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Антоні́на Володи́мирівна Болю́ра''' ({{н}} [[13 квітня]] [[1949]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. Колишній [[народний депутат України]]. Член партії [[Батьківщина (партія)|ВО «Батьківщина»]].
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Овчаренко Максим Леонідович]] 

-Знайдено: + '''Максим Леонідович Овчаренко''' (*[[13 квітня]], [[1992]], [[Чернівці]], [[Україна]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[Триатлон|триатлет]].
<br>

----
Назва:[[Сергій (Куминський)]] 

Підзаголовок:==Біографія==<br>
Знайдено: + [[23 листопада]] [[1930]] заарештований. [[13 квітня]] [[1931]] трійкою при ПП ОГПУ по Середньо-Волзькому краю засуджений до трьох років заслання в Північний край за статтею 58-10 КК РРФСР.
<br>

----
Назва:[[Успенський монастир (Низкиничі)]] 
[[Файл:Nyzkynychi Ivanychivskyi Volynska-Bell tower-general view-2.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + Про існування монастиря знав і губернатор Волині, граф ''Іван Будовгович'', котрий [[13 квітня]] [[1800]] року написав греко-католицькому єпископу [[Стефан (Левинський)|Стефану Левинському]], що серед безлічі інших малочисельних уніатських монастирів тут проживає всього 2 ченці, які не займаються ніякими суспільнокорисними справами, ні просвітою юнацтва, ні утриманням хворих і калік, й навіть не можуть себе належним чином утримувати, тому доцільніше було б останніх переселити до більших монастирів. Це й було зроблено після [[1802]] року, коли тутешніх ченців приписали до братії Володимир-Волинської обителі. З метою утримання місцевого повітового училища, туди ж відійшов [[фундуш]] Адама Киселя. Але монастир ніхто не збирався анульовувати. Тут безперешкодно діяв чернечий [[фільварок]], а 60 селян-[[кріпак]]ів обробляли величезні земельні наділи. Керував роботою економ у сані [[ієромонах]]а. А настоятелі з [[Володимир-Волинський|Володимир-Волинська]] на офіційних паперах тогочасності завжди підписувались як ''адміністратори монастиря Зимненського та Низкиницького''. Один із них, [[ксьондз]] Адріан Ставінський, у [[1812]] році приготував до Санкт-Петербурга коротку історичну відомість про фундушеві надходження з часу заснування, а протоконсультор руської базиліанської провінції вказував на те, що обитель є адміністративною одиницею Володимир-Волинського [[суперіор]]а.
<br>

<br>Зобр:7шт.
----
Назва:[[Нестеренко Борис Олексійович]] 
[[Файл:Могила Бориса Нестеренка.JPG|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + '''Борис Олексійович Нестеренко''' ([[13 квітня]] [[1938]]&nbsp;— [[17 вересня]] [[2003]])&nbsp;— український [[вчений]] в галузі [[атомна фізика|атомної фізики]] і [[електроніка|електроніки]], [[член-кореспондент]] [[НАН України]] (з [[25 листопада]] [[1992]] року<ref>[http://www.nas.gov.ua/Person/N/Pages/NesterenkoBO.aspx Сайт Національної академії наук України]</ref>).
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Кримінальний процесуальний кодекс України]] 

-Знайдено: + '''Криміна́льний процесуа́льний ко́декс Украї́ни'''&nbsp;— [[кодекс|кодифікований закон]], що визначає порядок [[кримінальний процес|кримінального провадження]] на території України, ухвалений [[ВРУ|Верховною Радою України]] [[13 квітня]] [[2012 рік|2012]] року, набрав чинності [[20 листопада]] [[2012 рік|2012]] року<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/4651%D0%B0-17 Кримінальний процесуальний кодекс України: Верховна Рада України; Кодекс України, Закон, Кодекс від 13.04.2012 №&nbsp;4651-VI]</ref>.
<br>
-Знайдено: + * Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012&nbsp;р.// Голос України.&nbsp;— 2012.- 19 травня.&nbsp;— №&nbsp;90-91. ([http://www.golos.com.ua/userfiles/file/190512/190512-u.pdf]).
<br>

----
Назва:[[Нещадименко Рита Петрівна]] 

Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Народилася 1 ([[13 квітня]]) [[1890]] року в селі [[Сердегівка|Сердегівці]] (тепер [[Шполянський район|Шполянського району]] [[Черкаська область|Черкаської області]]). В [[1914]]–[[1915]] роках навчалася в театральній студії Ф. Коміссаржевського в [[Москва|Москві]]. В [[1918]] році вступила до «Молодого театру». В [[1919]]–[[1920]] і [[1921]]–[[1922]] роках працювала у Першому театрі Української Радянської Республіки імені Шевченка; в [[1920]]–[[1921]] роках&nbsp;— у «[[Київський драматичний театр|Кийдрамте]]» й у [[1922]]–[[1926]] роках у «[[Березіль|Березолі]]».
<br>

----
Назва:[[Цуріков Андрій Володимирович]] 
[[Файл:Andriy_Tsurikov.jpg|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[21 грудня]] [[2012]] року, разом із своїм партнером по команді [[Сидорчук Сергій Олександрович|Сергієм Сидорчуком]], підписав п'ятирічний контракт з [[київ]]ським [[Динамо (Київ)|«Динамо»]]<ref>[http://football.ua/ukraine/news/188084.html Динамо берет двух игроков Металлурга З]</ref>. [[13 квітня]] [[2013]] року дебютував за основу «Динамо» у матчі проти [[Карпати (Львів)|львівських «Карпат»]], вийшовши на заміну на останній хвилині матчу замість [[Браун Ідеє|Брауна Ідеє]]. До кінця сезону Андрій зіграв у трьох матчах за основну команду.
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Пекельна кухня]] 
[[Файл:1plus1 logo.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + | перша_трансляція = [[13 квітня]] [[2011]] р.
<br>
-Знайдено: + Транслювався з 13 квітня 2011 року по 20 липня 2011 року. Кількість епізодів&nbsp;— 15.<br/>
<br>

<br>Зобр:1шт.
----
Назва:[[Ванзуряк Роман Степанович]] 

-Знайдено: + '''Рома́н Степа́нович Ванзуря́к''' ({{н}} [[13 квітня]] [[1980]], селище [[Глибока]], [[Чернівецька область]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. [[Народний депутат України]]. Голова Чернівецької обласної організації партії «[[УДАР (партія)|УДАР]]».
<br>

----
Назва:[[Четверіков Іван Антонович]] 

-Знайдено: + | кінець1 = [[13 квітня]] [[2004]]
<br>
-Знайдено: + '''Іва́н Анто́нович Четве́ріков''' ({{н}} [[14 червня]] [[1951]], село Руська Конопелька, Суджанський район, [[Курська область]], [[Росія]]&nbsp;— †[[13 квітня]] [[2004]])&nbsp;— [[Україна|український]] [[політик]]. Колишній [[народний депутат України]].
<br>
-Знайдено: + Помер [[13 квітня]] [[2004]] після тяжкої хвороби.
<br>
-Знайдено: + [[Народні Депутати Верховної Ради України 4-го скликання|Народний депутат України 4-го скликання]] з [[14 травня]] [[2002]] до [[13 квітня]] [[2004]] від виборчого округу №&nbsp;151 Полтавської області, самовисування. На час виборів: голова правління ВАТ «Полтавагаз», член Аграрної партії України. «За» 23.30%, 13 суперників. Член фракції «Єдина Україна» (травень&nbsp;— червня 2002), член фракції «Регіони України» (з червня 2002). Заступник голови Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи (з червня 2002).
<br>

----
Назва:[[Дмитрук Людмила Миколаївна]] 
[[Файл:ВО «Батьківщина».png|thumb |150px|right]]
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + [[13 квітня]] [[2006]] року обрана секретарем міської ради.
<br>

<br>Зобр:2шт.
----
Назва:[[Зайцев Сергій Іларіонович]] 

-Знайдено: + '''Сергій Іларіонович Зайцев''' ({{н}} 13 квітня 1974 року, [[Запоріжжя]], [[СРСР]])&nbsp;— колишній [[футболіст]], нині [[Футбольний тренер|тренер]].
<br>

----
Назва:[[Великі перегони]] 
[[Файл:Balut Egg.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + |на екранах з       = [[13 квітня]] [[2013]]
<br>
-Знайдено: + Прем’єра шоу відбулася 13 квітня 2013 року. Рейтинг прем’єрного показу склав 19%<ref>[http://www.telekritika.ua/rinok/2013-04-16/80882/ Проект «Великі перегони» на «1+1» стартував успішно]</ref>.
<br>
-Знайдено: + '''Дата ефіру''': 13 квітня 2013
<br>

<br>Зобр:5шт.
----
Назва:[[Овсієнко Анатолій Васильович]] 

-Знайдено: + '''Овсієнко Анатолій Васильович''' ([[13 квітня]] [[1940]], с. [[Леніне (Радомишльський район)|Леніне]]&nbsp;— [[6 жовтня]] [[2005]])&nbsp;— український поет, письменник.
<br>
Підзаголовок:== Біографія ==<br>
Знайдено: + Анатолій Васильович Овсієнко народився [[13 квітня]] [[1940]] року в селі [[Леніне (Радомишльський район)|Леніне]] (Ставки) [[Радомишльський район|Радомишльського району]] [[Житомирська область|Житомирської області]], у селянській родині. Мав шістьох братів, найвідоміший з яких&nbsp;— [[Овсієнко Василь Васильович|Василь Овсієнко]], громадський діяч, [[дисидент]], та трьох сестер.
<br>

----
Назва:[[Історія Одеси (1914-1920)]] 
[[Файл:1919 22 апр.Бронедивизион Рено.Никол.пл.jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + [[11 березня]] на 17-му на засіданні Громадянського комітету новим «тимчасовим» Міським головою був обраний інженер і кадет [[Брайкевич Михайло Васильович|Михайло Брайкевич]], заступником Брайкевича став меншовик В. Богуцький, революційним губернатором став начальник Одеського військового округу генерал Д. Ебел, виконуючим обов'язки градоначальника&nbsp;— генерал У. Єсаулов, комісаром міліції&nbsp;— професор Д. Михайлов. Комендантом міста став прапорщик есер Рязанов. Одночасно було вжито необхідних заходів щодо захисту завоювань революції, була створена Комісія громадської безпеки, що контролювала охорону стратегічних об'єктів. Революційні студенти домоглися відставки реакційного ректора [[Одеський університет|Одеського університету]] Д. Кішенського. З в'язниць були звільнені всі політичні в'язні. Командувачем Одеським військовим округом був призначений генерал Д. Ебел (з серпня 17-го&nbsp;— генерал П. Феліцин), а начальником штабу округу&nbsp;— генерал Никанор Олександрович Маркс або як його звали в Одесі «червоний генерал». Військовим комісаром Тимчасового уряду в Одесі став Н. Харіто, а військово&nbsp;— морським комісаром М. Шрейдер. [[19 березня]] в Одесі відбулося Українське Віче яке зібрало більше 700 одеситів. Віче відкрив [[Чехівський Володимир Мусійович|Володимир Чехівський]]. З березня [[1917]] року в Одесі став видаватися журнал «Українське слово» (за ред. Лідера місцевої [[УСДРП]] [[Чехівський Володимир Мусійович|Володимира Чехівського]]). У Українську Центральну Раду від Одеси було обрано: [[Луценко Іван Митрофанович|Іван Луценко]], І. Романенко, [[Чехівський Володимир Мусійович|Володимир Чехівський]], [[Голубович Всеволод Олександрович|Всеволод Голубович]], Пелішенко, Кущ, Чорнота. Главою українського Керівного комітету став [[Шелухін Сергій Павлович|Сергій Шелухін]]. [[13 квітня]]] в Одесі була створена Губерніальна українська Рада, в якій провідну роль відігравали українські соціал-демократи і українські есери, головою Ради став [[Чехівський Володимир Мусійович|Володимир Чехівський]]. [[28 червня]] в місті пройшов український Національний з'їзд на якій з усією [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]] зібралися близько 200 делегатів.
<br>

<br>Зобр:6шт.
----
Назва:[[Михалюк Євген Леонідович]] 

-Знайдено: + '''Михалюк Євген Леонідович''' (13 квітня 1947&nbsp;р.)&nbsp;— український науковець, [[доктор медичних наук]], [[професор]]. Завідувач кафедри фізичної реабілітації, спортивної медицини, фізичного виховання і здоров'я Запорізького державного медичного університету.
<br>
-Знайдено: + Народився [[13 квітня]] [[1947]]&nbsp;р. в м. [[Запоріжжя]].
<br>

----
Назва:[[Успенський костел (Бучач)]] 
[[Файл:Buchach (52).jpg|thumb |150px|right]]
-Знайдено: + <br/>Тіла осіб, похованих в старому фарному костелі Бучача, були перепоховані в криптах новозбудованого храму.<ref>''[[Баронч Садок|S.Barącz]]''. Pamiątki buczackie... s.97</ref> Зараз з правої сторони можна бачити надгробок Марії з Лаських Собєщаньської - старостини хрептовської (†[[7 квітня]] [[1768]] р., похована [[13 квітня]]). Саркофаги з тілами похованих в криптах сучасного костелу, відсутні (ймовірно, були перепоховані під час перебудови всіх міст Галичини після входження до складу Священної Римської імперії).
<br>

<br>Зобр:3шт.
----
[[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/3 січня | 100 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/22 лютого | 50 назад]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/3 квітня | 10 назад]] -  [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/12 квітня | Попередня]] - [[Користувач:Alex Blokha/Події, згадані у Вікіпедії/ | Про проект]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/14 квітня | Наступна]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/23 квітня | 10 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/2 червня | 50 вперед]] - [[Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/22 липня | 100 вперед]]   
----- 

==Примітки==
{{Примітки}}
[[Категорія:Дні, згадані у Вікіпедії/Україна]]