«Зараз займаюся дослідженнями стосовно питання ролі знарядь праці (у тому числі комп'ютера) в процесі перетворення мавпи на людину. І назад». (Беня Кнейдельман, вікіпедист-дилетант)
«Перевага комп'ютерного помічника — він не обмане, не зрадить, не підкладе тобі свиню». (Олександр Зінов'єв, дисидент та антирадянщик)




Головною особливістю західної цивілізації є низка унікальних принципів, що викристалізувалися в ході багатовікового становлення європейської культури: класичний спадок (грецька філософія й раціоналізм, римське право, латинська мова й християнство); західне християнство (католицизм і протестантизм); європейські мови; поділ духовної й світської влади; верховенство закону; соціальний плюралізм і громадянське суспільство; представницькі органи; індивідуалізм.

--Джерело: Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с.




Вже в першій половині XX століття багато авторів відзначали, що західне суспільство стало розважливо-прагматичним, надморальним. Моральна поведінка стала для західоїдів поверховою, формальною, показною. Якщо ж справа стосується життєво важливих вчинків і рішень, якщо дотримання принципів моралі перешкоджає досягненню важливих цілей і успіху, і тим більше якщо це загрожує серйозними неприємностями і втратами, то західні люди без коливань забувають про моральний аспект поведінки і вчиняють відповідно до правил практичного і егоїстичного розрахунку. Західні люди моральні в дрібницях, без ризику, з комфортом і з розрахунком на те, що це видно. І це їхня якість не є аморальність. Вона цілком вкладається в рамки моралі в тому її вигляді, як вони її уявляють собі.

--Джерело: Зиновьев А. А. Глобальный человейник М.: Центрполиграф, 1997

Stop speech.svg
Цей користувачекзопедист, він вважає за краще писати статті, ніж займатися іншими видами діяльності у проєкті
Патрульний редагувань
Цей користувач є одним із патрульних української Вікіпедії (перевірити)
Відкочувач
Цей користувач є одним із відкочувачів української Вікіпедії (перевірити)
Wikipedia
Цей користувач є одним із
50 найактивніших
Wikipedia
Цей користувач є одним із
найактивніших патрульних
Wikipedia Autoconfirmed.svg
Цей користувач є автопідтвердженим
в українській Вікіпедії
10k+ Цей користувач зробив понад 10000 редагувань
0+
Цей користувач створив уже більше 0 статей в українській Вікіпедії.
28 Цей користувач уже створив 28 шаблонів в українській Вікіпедії.
Everest kalapatthar crop.jpg
Користувач забезпечив Українській Вікіпедії +100 000 переглядів
Gnome-emblem-photos.svg
Цей користувач уже завантажив 100 файлів на Вікісховище
Wikipedia Biology project logo.png Цей користувач є учасником
проєкту «Біологія»
Crystal Clear action 2uparrow.png
Цей користувач є учасником
проєкту «Популярність»
Linkit.gif
Цей користувач є учасником проєкту
«Зв'язність»
Apostrophe.svg Цей користувач — учасник Вікіпроєкту «Грамотність».
П: Цей користувач є учасником проєкту «Українська мова»
проєкт «Мовознавство»
Цей користувач — учасник
проєкту Мовознавство
« » Цей користувач виправляє всі без винятку орфографічні й типографічні помилки у статтях.
Оє-перекреслене.svg Цей користувач не підтримує правопис 2019 року.
Вітаємо
Готовий
допомогти новачкам :)
Kolovrat.svg
Alex K Yaroslav.svg Користувач родом із Русі
ru Русскийродной язык этого участника.
uk-4 Користувач володіє українською мовою майже як рідною.
uk Користувач вільно володіє українською мовою, але практично не користується нею, оскільки перебуває в неукраїномовному середовищі.
pl-1 Ten użytkownik posługuje się językiem polskim na poziomie podstawowym.
be-1 Гэты удзельнік ведае беларускую мову на пачатковым узроўні.
la-1 Hic usuarius simplice latinitate contribuere potis est.


nc-2 Сей по́льsователь разумѣ́етъ славѧ́нскій іазы́къ до́брѣ
en This user speaks English, but makes use thereof reluctantly.
fr-2 Cette personne peut contribuer avec un niveau moyen en français.
Early-Cyrillic-letter-Azu.svg Цей користувач надає перевагу кирилиці.
wiki-2 Цей користувач володіє мовою вікі-розмітки на середньому рівні
LatineScribamvsVicipaediae.png
Цей користувач за повернення латині статусу міжнародної мови науки
ЩО/ШО
ЩО/ЧЬО
Цей користувач за літературно-діалектну двомовність
Укр. бібл.JPG Цей користувач був постійним читачем Бібліотеки української літератури в Москві
Coat of Arms of the Russian Federation 2.svg Цей користувач з Росії.
Heart left-highlight jon 01.svg
Цей користувач любить Україну!
Pisces.svg Цей користувач за зодіаком — Риби
Roaze2wkped05.JPG
Цей користувач — романтик.
Вікіпедія Цей користувач цікавиться Вікіпедією
Tiziano - Venere di Urbino - Google Art Project.jpg Цей користувач цікавиться мистецтвом
Фонетика
Цей користувач цікавиться мовознавством
General Staff of the Ukrainian Armed Forces.svg
Цей користувач цікавиться військовою справою
AK-47 type II Part DM-ST-89-01131.jpg Цей користувач захоплюється зброєю
Знак Толкіна
Цей користувач цікавиться творчістю Дж. Р. Р. Толкіна
Narnia aslan.jpg
Цей користувач цікавиться Хроніками Нарнії
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg
Цей користувач цікавиться Україною
Герб Франції Цей користувач цікавиться Францією
Герб Росії
Цей користувач цікавиться Росією
Lesser Coat of Arms of Russian Empire.svg
Цей користувач цікавиться Російською імперією
Герб США
Цей користувач цікавиться Сполученими Штатами Америки
Ознака інклюзіоніста
Meuble héraldique Dragon (wyvern).svg Цей користувач вважає себе вікідраконом
Mickey Mouse head and ears.png Цей користувач — вікімаус
Nuvola apps korganizer.svg Цей користувач вважає, що реєстрація має бути обов'язковою для редагування статей.
[[ | ]] Користувач вважає, що червоні посилання наочно показують нестачі Вікіпедії
Академія
витівок

Дворянські
пологи

Автобусне
повідомлення
Цей користувач проти використання програм автоматичного перекладу при підготовці статей для Вікіпедії, бо ганьби від цього більше, ніж користі.
Вікіпедія 10 років вер 1 Цей користувач виступає
за розсекречення статей Української Вікіпедії
Велике з малого Цей користувач віддає перевагу всебічному висвітленню предмета в єдиній статті.
Ґ Цей користувач виступає проти необґрунтованого, надмірного вживання літери Ґ
Ѳ
Цей користувач виступає за поновлення літери ѳ в українській абетці
Maxymovychivec.PNG Сей корыстовачъ надае перевагу максимовичêвцѣ.
МІРУ
МИРЪ
Этотъ участникъ остается вѣрнымъ росcійской дореформенной орѳографіи
Оє-перекреслене.svg Цей користувач не підтримує правопис 2019 року.
Ія.png Цей користувач підтримує більшість пропозицій проєкту правопису 1999
Ҍ
Цей користувач виступає за поновлення літери ѣ в українській абетці
open Цей користувач — прихильник використання системи Поліванова-Бондаренка в українській мові.


Тарас Шевченко Цей користувач читає твори Тараса Шевченка
Stanislaw Jerzy Lec Polish writer.jpg Цей користувач читає Станіслава Єжи Леца
Boris Akunin 2012.jpg Цей користувач цікавиться творчістю Бориса Акуніна
Enchoen27n3200.jpg Цей користувач читає Сунь Цзи.
Ruslana 2.jpg Цей користувач слухає Руслану
Cossack khokholball
Цей користувач є нащадком племен Старої Європи (трипільцем) і вимагає звільнення від індоєвропейських окупантів
Карта Сербії
Користувач підтримує територіальну цілісність Сербії.
Прапор Косова
Цей користувач не визнає державу Косово, тому що Косово — це сербська земля!
Crimea UKR.svg
Цей користувач не визнає анексію Криму
Anti-Nazi-Symbol.svg Цей користувач проти будь-яких форм фашизму і нацизму. Anti-Fascist-Symbol.svg
Holocaust Remembrance Candle.jpg
Цей користувач пам'ятає Голокост
Blason Projet-Blasons.svg Цей користувач
проти пропаганди
в Українській Вікіпедії
Wikipedia scale of justice.png
Цей користувач за нейтральність в Українській Вікіпедії
Emoji u1f6ad.svg Цей користувач не палить і радить іншим робити те саме.
Poltawa Galushka Monument.jpg Цей користувач ласує галушками.
Анархія
Peace sign.svg Цей дописувач — переконаний антиглобаліст
Gundremmingen Nuclear Power Plant.jpg
Цей користувач — прихильник використання та подальшого розвитку мирної атомної енергетики.
PD-icon.svg Цей користувач вважає, що копірайт душить творчість.
OK Проти вживання іншомовних слів замість українських відповідників
RIDNA MOVA Цей користувач негативно ставиться до трансліту
Be civil - No xxx.png Цей користувач обходиться без матюків і всім радить так чинити.
Smiley
Очікую від незнайомих
звертання на «Ви»


Commons-logo.svg Особиста сторінка на Вікісховищі

Обережно, політика!Редагувати

Ознаки фашизму за Умберто ЕкоРедагувати

  1. Культ традиції;
  2. Традиціоналізм і ірраціоналізм як неприйняття модернізму;
  3. Культ дії заради дії;
  4. Відсутність критичного підходу;
  5. Расизм, націоналізм і неприйняття іншого;
  6. Опора на постраждалий від кризи фрустрований середній клас;
  7. Ідея зовнішнього ворога і змови проти нації;
  8. Ідея про образу національного почуття;
  9. Мілітаризм і осудження пацифізму. Ідея «останнього бою з вічним ворогом», після чого настане Золота Доба;
  10. Елітаризм;
  11. Культ героїзму;
  12. Культ мужності і зневага до жінки;
  13. Популізм;
  14. Широке використовування новомови.

Ознаки фашизму за Ловренсом БріттомРедагувати

  1. Яскраві прояви націоналізму. Урочиста демонстрація прапорів, гордість військовими досягненнями, заклики до національної єдності.
  2. Презирство до прав людини.
  3. Пошук «козлів відпущення».
  4. Засилля всього військового.
  5. Повсюдний сексизм. Фашистські режими бачили в жінках громадян другого сорту, зберігали тверду позицію проти абортів і стимулювали в суспільстві гомофобські настрої. Це відбивалося і в драконівських законах, що мали підтримку з боку традиційної релігії країни.
  6. Контроль над засобами масової інформації.
  7. Одержимість національною безпекою. Апарат національної безпеки служив фашистським режимам репресивним інструментом, що працював в умовах секретності і без обмежень. При цьому будь-який сумнів у його діяльності таврувався як зрада.
  8. Зв'язок між релігією і правлячим класом. Пропаганда підтримувала ілюзію того, що фашистські лідери виступають захисниками віри, а їхня опозиція — безбожники. У людей складалося відчуття, що противитися еліті при владі  — все одно що повстати проти релігії.
  9. Захист влади корпорацій.
  10. Придушення робітничих об'єднань.
  11. Презирство до інтелектуалів і мистецтва.
  12. Одержимість злочином і покаранням.
  13. Протекціонізм і корупція. Підприємці, близькі до влади, використовували своє становище для збагачення.
  14. Підтасовка результатів виборів. Нібито вільні вибори були, як правило, фіктивними. При реальних виборах правлячі еліти прагнули маніпулювати кандидатами, щоб отримати вигідний результат.

Життєві принципиРедагувати

  В век свободы слишком много думать опасно,
Есть компьютер и стул,
Жизнь так прекрасна,
Легкое порно и жесткое видео,
Жизнь прекрасна и удивительна...
 
Підслухано тут

ІсторіяРедагувати

  • 17 вересня 2014 — зареєструвався у Вікіпедії, перенісши нік з одного з нині заблокованих у Росії українських форумів
  • 20 березня 2016 — подав першу заявку на права патрульного і відкочувача, прав не отримав
  • 31 жовтня 2016 — отримав права патрульного і відкочувача
  • 29 березня 2017 — уперше номінований в адміністратори користувачем TimeWaitsForNobody
  • 31 липня 2017 — друга номінація на адміністратора
  • 4 серпня 2017 — отримав перший орден
  • 27 лютого 2018 — число започаткованих статей досягло 1000

НагородиРедагувати

  Срібло

  • Від Perohanych — за 5-те місце в списку внеску у відвідуваність за липень 2017 (+13 448 переглядів).








 
За внесок у відвідуваність








  The Cure Award
У 2017 році Ви були одним з ~ 250 кращих медичних редакторів будь-якою мовою у Вікіпедії. Дякуємо від Wiki Project Med Foundation, яка допомагає забезпечити безкоштовну, повну, точну та найновішу інформацію про стан здоров'я серед громадськості. Ми дійсно цінуємо Вас і найважливішу роботу, яку Ви робите! Wiki Foundation Med Project — це група користувачів, метою якої є покращення статей медичного змісту. Подумайте про приєднання до групи тут, це не вимагає жодних витрат.

ПідсторінкиРедагувати

СтильРедагувати

  • Ми погано знаємо художню і наукову літературну мову. За радянських часів писали мало, проте добряче, зараз — багато, але кострубато.
  • Не всі володіють літературною нормою. Поширена двомовність: для спілкування — обласний діалект, для іншого — російська мова. У підсумку виходить цікаве явище: діалектна й розмовна українська лексика вкупі з російською граматикою й калькуванням російських висловів.
  • Боротьба з «русизмами» доходить до абсурду. Приклади: «від кутюр», «Діана Гурцька», «Кубок Великого Шолома», «штрикалка» тощо. Багато у чому завдяки цим «шедеврам» у росіян складається враження, що українська за походженням — спотворена російська..
  • «Патріоти» спотворюють українську мову, перетворюючи її на російську навиворіт (пор. О. О. Тараненко: «Вплив російської мови на свідомість носіїв української мови, таким чином, лишився, але вже як зворотний, як гіперпуризм»).
  • «З відкритих джерел пити треба з обережністю» (Н. Н. Латипов)
  • Стаття Список помилок перекладу з російської надзвичайно популярна. Тільки не ясно, чому це написано для вікіпедистів: заявляється, що ми не мавпуємо російську Вікіпедію (принаймні, не повинні цього робити в жодному разі), і в той же час для майже всіх авторів рідна є українська, а не російська. Суцільні знаки питання…

Думки про Українську ВікіпедіюРедагувати

  • «Я хотів би писати такі статті, які мені самому б було цікаво прочитати»
  • «Facio quod possum, faciant meliore potentes»
  • Майже за А. Сент-Екзюпері: «Причепурився сам уранці, причепури гарненько і свою Вікіпедію»
  • «Вікіпедист пише не тому, що щось знає, а тому, що хоче щось пізнати»
  • У нас частенько з'являються нові меми, тому потрібен фахівець-мема́р (жіноч. ми́мра) для їх вивчення і докладного описання у Вікіпедії.
  • Майже за Б. Дізраелі: «Найкращий спосіб ознайомитися з якимось предметом — написати (тільки самостійно, без перекладів) про нього статтю у Вікіпедії»
  • «Особиста сторінка — чудовий фотошоп для наших автопортретів»
  • «Нам тепер з цього становища два шляхи: чи ми ведемо до Української Вікіпедії росіян, чи вони ведуть з неї всіх читачів»
  • «Шаблон „Нейтральність сумнівна“ заслуговує місця на нашій головній сторінці (sic!)»
  • «Обов'язків в адміністраторів та патрульних немає. Тільки одні права»
  • Майже за Ґ. Геґелем: «Якщо джерела суперечать власній думці дописувача, тим гірше для джерел»
  • «Пишуть у нас не зовсім зрозуміло: я можу розібрати в Українській Вікіпедії тільки свої власні статті, і то не всі»
  • «Кнайпа може істотно допомогти з поліпшенням якості статей та координації дій користувачів. Природно, за умови, якщо її нехтують»
  • «Більшість нас, на жаль, не мають уявлення про таке поняття, як „військова цензура“»
  • «Авторитетні джерела — це книжки, журнали та газети, автори яких поділяють мої погляди»
  • «Готуючи вікі-статтю, треба якомога повно висвітлити тему. Всі аси Вікіпедії знають секрети створення першокласних статей. Я теж досяг незвичайно високого рівня оформлення і наповненості своїх творів, тому можна бути певним, що майже всяка стаття „Від дядька Бена“ — незмінно пречудовий результат».
  • «Прошу не чіплятися занадто до моїх помилок і неточностей, адже я тут новачок і у Вікіпедії поки мало що розумію…»
  • «Ceterum autem cenceo redigendum personarum non auctoratorum Vikipaediae esse vetandum»

Цитати, що добре характеризують стан справРедагувати

  Королевство у нас маленькое, толковых людей не найдешь. Так и мучаюсь — всё сам да сам  

— Король (Володимир Етуш) у фільмі «Стара, стара казка»

  Критиковать и злобствовать всегда легче. Выдвинуть разумную программу действий — значительно труднее.  

— Штірліц (В'ячеслав Тихонов) у 1-й серії «Сімнадцяти митей весни»

  У спорі часто перемагає зухвалість і красномовність, а не істина  

Менандр

.

  Никогда не переводи, если можешь написать что-нибудь мало-мальски самостоятельное  

М. В. Остроградський свому учневі Г. А. Леєру[ru]

  Главным делом жизни вашей
Может стать любой пустяк.
Надо только твердо верить,
Что важнее дела нет.
И тогда не помешает
Вам ни холод, ни жара,
Задыхаясь от восторга,
Заниматься чепухой.
 

Григорій Остер

Про жінокРедагувати

ЦитатиРедагувати

  Відповідно, більш розумні багаті чоловіки працюють майже так наполегливо, ніби вони були бідними, у той час як багаті жінки в більшості своїй переймаються незліченними абищицями, у землетрусній важливості яких вони твердо переконані.
Оригінальний текст (англ.)
Accordingly, the more intelligent rich men work nearly as hard as if they were poor, while rich women for the most part keep themselves busy with innumerable trifles of whose earth-shaking importance they are firmly persuaded

Бертран Расселл, The Conquest of Happiness

 
  А у фактичній владі небагато більше жінок. І з підвищенням рівня ієрархії фактичної влади відсоток жінок росте. А про те, що в головній сфері життя, тобто, в сфері сексу, має місце жіноча диктатура, ти сам знаєш з пелюшок.
Оригінальний текст (рос.)
А в фактической власти немного больше женщин. И с повышением уровня иерархии фактической власти процент женщин растёт. А о том, что в главной сфере жизни, т.е. в сфере секса, имеет место женская диктатура, ты сам знаешь с пелёнок.

— Олександр Зінов'єв, «Глобальний людинашник»

 
  Призначайте жінок суддями і присяжними, і виправдальних вироків не буде зовсім.
Оригінальний текст (рос.)
Назначайте женщин судьями и присяжными, и оправдательных приговоров не будет вовсе.

— А. П. Чехов

 

МікроесейкиРедагувати

  • Моє ставлення до машинного перекладу? Як всі порядні громадяни негативно (навіть з обуренням) ставляться до порнографії, аудіопіратства і алкоголю, але користуються всіма цими благами, вікіпедисти так само поводяться з автоперекладом. Я теж порядний громадянин і вікіпедист. Використовую, але осуджую.
  • В Україні сталася справжня Революція. Оті перейменовували вулиці і валили некошерні пам'ятники — тепер оці це ж саме роблять. Вони переслідували незгодних — оці це ж саме роблять. Вони міняли правопис і створювали новомову — оці це ж саме роблять. Вони віддавали загарбникам землі — тепер оці це ж саме роблять. Вони переписували історію і створювали заангажовані енциклопедії — тепер оці це ж саме роблять.

Ти не повіриш!Редагувати

  • На пісенному конкурсі «Євробачення-2009» представниця Росії виконала пісню українською, а представниця України — чомусь англійською.
  • Russian Language Enjoying a Boost in Post-Soviet States
  • В американських фільмах Russians є часом лиходіями, а головні герої їх вбивають. У радянських фільмах лиходіями були показані тільки буржуї, незалежно від національності, радянські люди стріляли не американців, а своїх власних ворогів народу. Сьогоденне активне покоління росіян усмоктало ці установки з дитинства.
  • Завдяки радянській системі освіти радянська інтелігенція зуміла збагнути порочність ладу своєї країни, а американські інтелектуали стосовно порочності ладу своєї країни залишилися в блаженному незнанні.

Поради вікіпедисту-початківцюРедагувати

Написання статей
  • Пиши не те, що цікаво тобі, пиши те, що цікаво читачеві.
  • Не жалій часу, жалій читача.
  • Не надійся марно, що твою заготовку допишуть інші — вони теж чекають цього від більш працьовитих колег.
  • Не понижуй науковий рівень до читачів, а підвищуй їхній рівень до наукового, а саме:
    • Не пиши безграмотно тільки на тій підставі, що ці помилки все рівно майже ніхто не помітить, бо української мови майже ніхто не знає;
    • Не фальсифікуй джерела, сподіваючись на лінь і дурість своїх читачів. Коли знайдеться дійшлець, який вийде на правдиву інформацію, буде вже пізно;
    • Не пиши наперед неправдиву інформацію. Вікіпедію читають не тільки дурні, а читачі з низьким рівнем інтелекту небезпечні тим, що можуть використати прочитане абсолютно нередбаченним чином (у тому числі й проти тебе).
  • Не вважай читачів спеціалістами у своїй галузі, пояснюй складні речі простими словами. Погано не тільки недооцінювати читачів, але й переоцінювати їх.
  • Не займайся без потреби політичними статтями, особливо якщо дописуєш під своїм справжнім ім'ям. Вікіпедія ні за що не несе відповідальності, включаючи безпеку своїх авторів.
  • Пишучи на скандальні і непристойні теми, не забувай про чемність. Краще написати і вибачитися, ніж не написати і не вибачитися.
Спілкування з колегами
  • Уникай спілкування без поважної причини. Краще цього взагалі не робити.
  • Не забувай дякувати колегам, особливо коли вони самі цього не роблять.
  • Не обурюйся, якщо однакова поведінка різних користувачів викликає різну реакцію інших учасників (і адмінів). Це не подвійні стандарти, це природне бажання не чіпати своїх.
  • Якщо не хочеш здобути репутацію «хама» і «совка», ніколи не вживай цих слів (з їхніми похідними).
  • Якщо дописуєш під своїм справжнім ім'ям, уникай участі в політизованих обговореннях. Чим би дискусія не закінчилася і як би політична обстановка не змінилася, користувачі, відомі лише за псевдонімами, нічим не ризикують, а тобі це потім пригадають.
  • Не роби зауважень учасникам стосовно їхніх мовних помилок. Вони на відповідь підіймуть не тільки вжиті тобою «неканонічні» синоніми, але й навіть одруки.

Про мовознавствоРедагувати

Про проблеми
  • В України тільки дві біди: російськомовність значної частини населення та (образа вилучена)
  • Якою би була українська мова, якби не її 1000-річне псуття російською?
Про літеру Ґ

Літера ґ надто священна, щоб нею надуживати

Про межі

Часто стверджується, що центр Європи розташований в Україні, якщо вважати східною межею її Урал. Але справжньою межею Європи краще вважати річку Дон. До чого все це? А до того, що визначення меж є вирішальним у питанні як давності мов, так і їхньої спорідненості. Поки ми не встановимо (хоча б умовно, але загальноприйнято) відмінність мови від діалекту, спекуляції триватимуть. Досі ніхто (окрім фізика А. Вассермана) не знає, чим саме вони розрізняються. Без цього не можна ні визначити час розпаду праслов'янської на окремі мови, а відповідно й початок історії самої української, адже якщо прийняти версію, що праслов'янська мова існувала ще в X ст., а російська розійшлася з польською (після занепаду редукованих і лехітської переогласовки) у XIII ст., значить, ми мусимо вважати її історію закороткою. Якщо ж ми відносимо її початок (на основі відмінностей протоукраїнських і проторосійських діалектів) до VII ст. (що дивно, адже на території Росії слов'ян тоді майже не було), то нам доведеться надто устародавнити праслов'янську мову, заперечуючи зрозумілість текстів Кирила й Мефодія всім слов'янам. Чи визнати тотожність протосхідноукраїнських і проторосійських діалектів, невільно відроджуючи давно спростовану теорію Погодіна

Про транслітерацію
  • Нашим зарубіжним гостям, здається, легше опанувати кирилицю, ніж розібратися з правильним читанням назв, написаних за нашою системою кирилично-англійської транскрипції.
  • Вирішив якось (з цікавості) скористатися плодом прогресу, а саме опцією читання вголос вельми просунутої і шанованої програми Cool Reader. Текст був польським, до того ж добре знайомим. Але програма заговорила мовою Міцкевича і Сенкевича з таким незвичайним акцентом, що я, на своє розчарування, не зміг зрозуміти жодного слова. Але невдовзі, звернувши увагу на дивні сполучення «кз», «сз» і «ч» наприкінці слів, нарешті зрозумів, що розумна машина має той же рівень інтелекту, що середній московський інтелігент (етнічна приналежність сабжа): читає всі буквосполучення так, як прийнято в «іноземній»/«міжнародній», цебто англійській мові. Коротше, «насз джізик джест нейджлепсзи, лебайони ай сзейновани прзез усзайсткич!»

Про успіхи українізації
До україномовності ще далеко. Треба пройти період російсько-української інтермови (яку в нас не зовсім точно йменують «суржиком»), перш ніж у нас заговорять по-українському. На жаль, автопереклад ускладнює опанування чистої української, мало того, він ще створює ілюзію україномовного всезнайства.

Про двомовність
  • Російські почреоти так старанно дозахищалися російськомовних в Україні, що тепер мусять захищатися від них самих: ті у ненависті до москалів дадуть 100 очок фори україномовним.
  • З радянських часів глибоко укоренилася віра в чудодійну силу паперів і постанов. Не слід думати, що тільки прихильники одномовності вважають, досить законодавчо оголосити українську державною — всі нею заговорять, а заявити своєю рідною — станеш україномовним. Ба ні. Апологети двомовності причитають: «якщо державною буде одна українська, як ми зможемо читати Гоголя і Пушкіна в оригіналі?» Лінгвоз головного мозку…
  • У Москві чимало американоманів і англомовних. Може, і вони, прагнучи користуватися плодами найрозвинутішої у світі культури, незабаром заявлять про своє бажання мати англійську як другу державну?
  • Боротьба за двомовність триває не тільки в Україні, а в цілому світі. Всі слов'янські народи тією чи іншою мірою двомовні: окрім своєї мови, вони знають ще чужу, і нею ж спілкуються з носіями інших мов. У тому числі і зі слов'янами. Незважаючи на те, що польська мова на третьому місці за близькістю до української (169 збігів зі списку Сводеша, при 172 з російською і 190 з білоруською) обмінюватися повідомленнями українці й поляки вважають за краще англійською.
Схожість української і російської мов
  • Чи схожі між собою ці мови і взагалі чи потрібний переклад? На це питання апологети двомовності можуть дати протилежні відповіді: залежно від того, як питати. 1) «Чи треба перекладати російських авторів українською?» «Ні, це зайве, українці і росіяни і так одні одних добре розуміють.» 2) «Чи треба перекладати рецепти російською?» «Так, аякже, люди скаржаться, що прочитати не можуть…»
  • За даними списку Сводеша, базовий словник української і російської мов збігається у 172 пунктах з 207, що набагато менше, ніж збігів між українською й білоруською (190 збігів) і ненабагато більше, ніж мовних збігів базового словника між українською та польською (169 збігів). Інші теорії, побудовані на інших методах вибірки і підрахунку, навряд чи можуть вважатися вірогідними, бо репрезентативність вибірок викликає сумнів. Російська мова, в цілому, досить близька до польської (152 збіги), за низкою ознак навіть ближча до неї ніж до української (оглушення губних наприкінці слів, перебудова парадигми атематичних дієслів, багато спільних лексем з тотожними значеннями, таких як człowiek-человек, gwiazda-звезда, mąż-муж, widzieć-видеть, żona-жена).
Про давньоруську мову

Зараз це болісна тема для багатьох українців, бо в більшості з них це сполучення чомусь асоціюється з «колискою братніх народів», «давньоросійською мовою» (рос. «древнерусский язык»), «переселенням киян у Москву» і тому подібними пережитками радянського виховання. Безграмотність у мовних питаннях призводить до дилетанських теорій про відсутність близьких зв'язків між українською та російською мовами. Мотиви ясні: не хочемо бути асимільованими росіянами, тому таким способом заперечуємо спорідненість. А чи потрібно це взагалі? Адже згідно з генетичними дослідженнями, за низкою маркерів українці ближчі до балканських народів, а росіяни до північних. Генетично вони зовсім не близькі родичі. А схожість мов тоді не матиме ніякого значення. Якщо глянути на історичну мовну мапу, можна спостерегти, що поширення давньоруської мови майже збігається з кордонами сучасної України (за винятком півдня) і тільки ненабагато заходить на території Білорусі й західної Росії. Очевидно, давньоруська мова і є давньоукраїнська, а російська з білоруською пішли від неї під час освоєння русинами балтійських давньобілоруських і балто-фінських давньоросійських земель. Пізніші ізоглоси східнослов'янських діалектів чудово узгоджуються з давніми межами розселення слов'янських, балтійських і фінських племен. Навіть факт, що в новгородських землях слов'янське населення панує ще з VII ст., цьому не суперечить, бо спостерегали дивовижну схожість північно-західних російських діалектів зі східноукраїнськими. Ця відмінність проявляється як у фонетиці (окання), так і в лексиці: у новгородських словах «кветка», «ратовать», «поветь» (господарська прибудова до хати) нехитро впізнати українські «квітка», «рятувати», «повітка». На півночі Росії поширене слово «конь», аналогічне українськиму «кінь», у той час як у сучасній російській щодо цієї тварини вживають переважно тюркізм «лошадь». Я не кажу, що в Новгородчині колись говорили по-українському, але схожість заслуговує на увагу.

Про мовні хвороби

Якщо є мовна шизофренія, мабуть, повинні бути й мовна епілепсія, і мовна параноя.

Про відмінність української від російської

Чи різні це мови чи це та сама? Очевидно, багато прихильників українізації не зовсім сприймають їх як різні мови: російські слова транслітерують буквально чи перекладають, а слова з інших мов залишають в оригінальному написанні.

Про мовну незалежність

Треба відвикати від орієнтації на якусь чужу мову. Вчора ми ходили на повідку в польської мови, сьогодні ходимо в російської, завтра — англійської. І завжди оголошувалася порочність мавпування мови попереднього і благість наближення до мови нового «доброго господаря».

Про пуризм

Якщо розглядати мову як сукупність всіх діалектів, то вона попри всю свою звучність, багатство і виразність, не зможе задовольнити цілком мовні потреби сучасної людини. Виходів кілька: 1) приймати другу, чужу мову для задоволення певних потреб (у різні часи — польську, російську, англійську); 2) перетворювати власну мову на суржик з використанням слів з таких мов; 3) створювати нову власну мову, хоча й штучну, але засновану на рідних коренях.

Про Гоголя і малоросійську мову

Гоголь заперечував існування не тільки української літературної мови, але також і чеської, і сербської: «Доминáнтой для русских, чехов, украинцев и сербов должна быть единая святыня — язык Пушкина, какою является евангелие для всех христиан, католиков, лютеран и гернгуттеров».

У чужу країну зі своєю мовою не їздять

Ніби дуже розумна і справедлива максима. Але… Прихильники російської мови в Україні доводять, що Україна для неї ніколи не була чужою. Так само в часи інформаційних технологій у Москві навряд чи хто наважиться сказати, що Росія для англійської — чужа.

Про те, що більша частина нашого імпорту надходить з-за кордону

На повному серйозі стверджують, що чим активніше мова засвоює чужі слова, тим вона краще. Відповідно, чим більша доля імпорту товарів до країни, тим вона багатша? Але ж… Тубільні мови на прибережжях майже наполовину складаються з англійських запозичень, це показник їхньої розвинутості? Росія очевидно, вельми впливова і багата країна, як вона експортує сировину в обмін на високотехнологічні товари.

Про володіння мовою фахівцями

Український історик, сходознавець зі Стамбульського університету Олесь Кульчинський звичайно ж, має знати мову. Але в російському тексті «за 200 золотых монет и три сорока соболей» він не зрозумів значення слова «сорок» у контексті (лічильна одиниця в чотири десятки), тому не зміг перекласти коректно «три сорока»: вийшло «за 200 золотих монет і три сорока соболів» (замість «три „сороки“ соболів»). Запис співрозмови — Марія Щур, випускниця КДУ за фахом «іноземна філологія»[1].

ЛінгвожартиРедагувати

Російська мова — не слов'янська! У цьому нас переконує така таблиця. Нічого дивного, що росіян у слов'янських країнах не розуміють.

Українська мова Білоруська мова Польська мова Російська мова
око вока oko глаз
сніданок сняданок sniadanie завтрак
податок падатак podatek налог
вибух выбух wybuch взрыв
ранок раніца ranek утро
рух рух ruch движение
добре добра dobrze хорошо
праця праца praca труд
країна краіна kraj страна


Українська мова — не слов'янська! У цьому нас переконує така таблиця. Нічого дивного, що росіяни нас не розуміють.

Польська мова Російська мова Чеська мова Сербська мова Словацька мова Українська мова
żołądek желудок žaludek желудац/želudac žalúdok шлунок
gwiazda звезда hvězda звезда/zvezda hviezda зоря
człowiek человек člověk човек/čȍvek človek людина
żona жена žena жена/žèna žena дружина
echo эхо echo ехо/eho echo луна
język язык jazyk језик/jezik jazyk мова
siódmy седьмой sedmý седми/sedmi siedmy сьомий
róża роза růže ружа/ruža ruža троянда
środek средство prostředek средство/sredstvo prostriedok засіб
obłok облако oblak облак/oblak oblak хмара
widzieć видеть vidět видети/videti vidieť бачити
głupi глупый hloupý глупав/glupav hlúpy дурний
ojciec отец otec отац/otac otec батько
rodzicielski родительский rodičovský родитељски/roditeljski rodičovský батьківський

Докази того, що решта слов'янських мов не є слов'янськими, пропоную віднайти самостійно.

Недоліки української мови з погляду виражальностіРедагувати

Незважаючи на багатство української мови, при детальному вивченні стають очевидними такі омонімічності та мовні лакуни:

  • Збіг праслов'янських прийменників-приставок *izъ і *sъn в одному українському з. У російській мові збереглися як из і с.
    • Звідси неоднозначність слів сходити (сходить, изходить і восходить), знос (снос і износ).
  • Збіг праслов'янських прийменників-приставок *u і *vъn в одному українському в/у. У російській мові збереглися як у і в.
  • Вихід з активного вжитку прийменника к, що може для різноманіття заміняти до.
  • Вихід з активного вжитку прийменника о в сполученні з місцевим відмінком, що може для різноманіття заміняти про.
  • Відсутні зворотні дієприкметники, для перекладу російських і англійських термінів іноді мусять вдаватися до не зовсім зграбних дієслівних зворотів (країни, що розвиваються).
  • Наявність зайвих омонімічних форм, що змушують не зовсім чітко виражати думку (зрозумілий — 1) «який можна зрозуміти»; 2) «який зрозуміли»; цікавий — 1) «який викликає зацікавлення»; 2) «який цікавиться»; єдиний — 1) «один в свому роді», 2) — «цілісний, неподільний»; ворожий — 1) «належний ворогові», 2) «вороже настроєний»; повільний — 1) «той, що діє повільно», 2) «схильний до повільності»).
  • Не завжди можна утворити навіть дієприкметники від дієслів, що також вимушує обходитися дієслівними зворотами.
  • Відсутність синтаксичного протиставлення коротких і повних форм прикметників (на відміну від рос. они хорошие — они хороши)
  • При запозиченні слів доводиться адаптувати їх за правилом дев'ятки, яке залишається в українській як данина традиції, ніколи не мавши фонетичного сенсу. При тому власні назви записуються транслітерацією, що створює суперечність між власними іменами і похідними від них загальними (Дізель — дизель).
  • Якщо російська мова могла калькувати іншомовні терміни, використовуючи церковнослов'янську лексику, в українській вживання її було обмежене, тому мусили вдаватися до запозичень з польської чи кальок із залученням народної лексики.

Переваги порівняно з іншими слов'янськимиРедагувати

  • Збереження кличного відмінка
  • Наявність «порожніх» форм звертання
  • Можливість факультативного використання прийменника в/у, сполучника і/й: з погляду милозвучності
  • Наявність деяких форм дієслів, відсутніх, скажімо в російській мові: (наказового способу першої особи, неперекладних російською слів типу спостеріг, переможу), уникнення російської омонімії на зразок подозрительный (що може означати як «підозрілий», так і «підозріливий»).

Сучасні тенденції мовної практикиРедагувати

  • Зосередженість на написанні, а не на вимові. З цим пов'язано і хибне вживання слова «правопис»: не в сенсі як правильно пишуться відомі слова, а в сенсі, які слова правильні, а які ні. Причини можуть бути такими: 1) більшість не може уявити, що написання і вимова можуть взагалі не збігатися; 2) у повсякденному спілкуванні «захисники мови» часто користуються російською.
  • Нехтувати «правило дев'ятки». Іноді — як наслідок прагнення віддалити написання від російського. При цьому мало кому спадає на думку, що подібна механічна транслітерація частіше не наближує українську вимову до оригінальної, а навпаки, віддаляє від неї. Можливо, справляє вплив те, що і більш схожа на латинське i, ніж на «російське» и. При цьому ігнорується факт, що до реформи правопису 1918 року і було звичайною літерою російської абетки і досі використовується деякими групами російських націоналістів. Дитячий гіперпуризм…
  • Скрізь міняти сполучник «і» на «та».
  • Ґефікатори можуть міняти г на ґ незалежно від її походження: звертаючи увагу тільки на літеру в російських словах (ґумус, Ґаррі Поттер)
  • У родовому відмінку тяжіють писати закінчення , незважаючи на клас і значення слова: очевидно, щоб було менше схоже на російське. Так пишуть навіть назви міст, що заборонено правописом (до Парижу, з Нью-Йорку). При цьому для них очевидно буде шоком факт, що закінчення в родовому відмінку в російській мові — дуже поширене явище, особливо в просторіччі та діалектах (вышел он из дому, насыпь сахару, больше кислороду).
  • Із синонімів обирають той, що менше схожий на російський відповідник. Слова держати, дочка, інтересний, просьба, спасибі повсюдно заміняють на тримати, донька, цікавий, прохання, дякую. Більш схожі віддаються анафемі як русизми, причому часто твердження висловлюють особи без філологічної освіти (приклади — Ю. В. Гнаткевич, чий «Антисуржик» містить чимало властивих для незнайомих з матчастиною огріхів та Павло Штепа зі «Словником чужомовних слів», де ідея абинеякумоскалівства розвинута поза межі розумного і лексика якого має до живої української дуже опосередкований стосунок). Часто гіперпуристичні заміни на абинеякумоскалівізми призводять до викривлення сенсу («русизми» бочка, дорога, апельсин скрізь автоматично заміняють на слова діжка, шлях, помаранч, що мають зовсім інші значення).
  • Активно впроваджуються жіночі закінчення професій і посад: часто шляхом запозичення польських форм.
  • Активно калькується сучасна російська лексика (позашляховик, співпадати, турнір Великого Шолома). Це на тлі боротьби з «калькованою» лексикою (під якою мають на увазі, очевидно, прямі запозичення без всякого калькування).
  • Як загальнопострадянська тенденція: активне запозичення англійської лексики у всіх сферах. Заміна старих термінів (слов'янських, німецьких, французьких) на англійські (з американського варіанту). Утворення своїх нових слів з англійськими суфіксами, вживання англійських слів у «СНДівському» значенні, невідомому решті англомовного світу (кліпмейкер, менеджер, фейс-контроль, сек'юріті), зміни в синтаксисі, зокрема, вживання іменників у ролі прикметників (фейс-контроль, Москва-Сіті).
Про ефективність пропаганди

Що сказати, зомбуванням займаються уряди всіх країн. Але українці менше зазомбовані порівняно з росіянами, оскільки справжнє зомбування можна здійснювати тільки рідною мовою, а зомбувати намагаються українською. Ось і відповідь на питання про дивовижну стійкість українців до брехні: розгадка в декларованій рідній українській і реальній рідній російській.

Вислови інших вікіпедистівРедагувати

Відгуки про власника сторінки Веню ГалушкінаРедагувати

  • Bulakhovskyi: «…такі фрази нагадують оригінальне дослідження, чого у Вікіпедії не можна…»[2]
«…дякую вам за цінні доповнення до статей укр. Вікіпедії. Обсяг вашої роботи вражає…»[3]
  • Helixitta: «Ви пишете статті, які треба відпатрулювати і які належать до надпопулярних тем, тому до них варто особливо прискіпливо ставитися…»[4]
  • Mykola Swarnyk: «У вас чудово виходять статті про гладіаторів, їхні обладунки та інші цікаві речі…»[5]
«…продовжуйте ваші зусилля, але змиріться з тим, що ваші внески будуть критиковані, і часом дошкульно — не мною то кимось іншим. Якщо вам вдасться поєднати вашу природну допитливість з певною дозою самокритичності і знайти свою нішу, ця волонтерська робота дасть вам багато задоволення, як вона дає десяткам українських редакторів…»[6]
  • Piramidion: «Я сам не редагую статей на політичну тематику, і Вам не раджу. Як бачите, це зовсім непродуктивно. Натомість раджу зосередитися на інших темах — їх Ви опрацьовуєте більш ніж добре.»[7]
  • AndriiKhmelkov: «…Коли користувач почав активно дописувати вікіпедію мене здивувало багато пов'язаних з ним речей, а саме: Користувач з Росії, а має чудову українську; Активно дописує вікіпедію, проте чомусь пише про секс та статеві органи людини; Конфліктний, проте, мені здається, має багато необхідних навичок талановитого вікіпедиста…»[8]
  • Ahonc: «Зважаючи на рідну російську, не дивно, що він часто звертається за консультацією щодо українською, дивує інше, що при цьому стоїть uk-4. При таких знаннях мови до нього мали би звертатися за консультацією.»[8]
  • Oleksandr Tahayev: «…Статті добре пише, навіть навмисно якісь питомо українські слова, які лише схожі на русизми, вставляє там, де інший ніколи б це слово не застосував, а замість нього вжив би несхоже на нього російське слово. Тільки 2 роки тому, не знаю як зараз, що мені не дуже подобалося в статтях, це надлишок пасивних конструкцій „був зроблений“, „був створений“. Його бажано частково чи повністю міняти на активні конструкції „його зроблено“, „його зробили“. Але цим грішать і якісь цілком заслужені дописувачі, які вже пишуть по 10 років.»
«…Пише він статті переважно сам, або видозмінює переклад, щось додає своє…»[8]
«Якби він був сильним українофобом, то чи став би він робити такий значний внесок в те, від чого сиплеться штукатурка з Кремля?»[8]

Про ВікіпедіюРедагувати

  • Aeou: «Реально ж у нас у вікі заведено писати там [у полі „національність“] те, що авторові заманеться, а джерела — для лохів».
  • UeArtemis: «Для більшості український вікіпедистів, попри правило Вікіпедія: НЕТРИБУНА, українська Вікіпедія саме трибуна, з якої можна пропагувати власні погляди. Тут у кожного є свій фетиш. Це сумно».
  • Longbowman: «В правилах вики говорят об авторитетных источниках. Читайте внимательно. Специалисты по биологии могут такого наворотить в области этимологии, что ужас. Не доверяйте биологам, если они пытаются рассуждать об этимологии».

Про українську мовуРедагувати

  • UeArtemis: «На западе вообще безграмотно говорят на украинском. А на востоке вообще не говорят на укр.» (з обговорення на російському розділі)

Про перекладРедагувати

  • Чи має право письменник, пишучи своєю мовою про іноземців, припускати в їхньому мовленні гри слів, явно неможливі у тій мові, якою вони мали говорити? Приклад з роману «Голова професора Доуеля» О. Р. Бєляєва: «Я мыслю, следовательно существую…» — И повторил с печальной улыбкой — «Существую…» У розмові французькою подібна гра слів неможлива (je pense, donc je suis — «я мислю, отже я єсьм», а «я існую» — j'existe, «я животію» — je végète). Інший приклад: роман «Red Square» Мартіна Круза Сміта заснований на грі слів Red Square («Червоний квадрат») і Red Square («Красна площа»). У російській мові, якою ніби мали розмовляти персонажі, Красный Квадрат і Красная площадь не сусідують (мабуть, тому детектив так і не спромоглися перекласти).
  • Чи має право перекладач міняти у перекладі слово, спільне в мовах оригіналу й перекладу за звучанням і семантикою?
  • Як перекладати слова які мають кілька значень, за умови, якщо з контексту значення неясне (можливо, автор зробив це навмисне), чи навіть сам забув їхнє значення (як наприклад, у Finnegans Wake).

ПравописРедагувати

  • Чинний правопис української мови не ідеальний, він створює певні труднощі. Але різномаїття ідеальних правописів труднощів створює ще більше.
  • Про харківський правопис добре написав Шевельов. Додам тільки, що і «східний» і «західний» варіанти передавання давньогрецьких слів таки далекі від оригіналу. Грецьке θ — не «ф» і не «т», а початкове η з придихом — не «і» і не «ге». Найрозумнішим ходом було б узвичаїти паралельні варіанти — з семантичною відміністю. Пор. схема і схима, Геракл і Іраклій. Щодо давньогрецького міста припустимо казати «Атени», але столицю сучасної Греції звати Атенами, коли самі греки називають це місто «Аθіна» (не «Атена») якось дивно.
  • Передавати англійські назви таки ліпше, спираючись на оригінальну вимову, а не вимову російськомовних чи польськомовних. Отже, «східні» і «західні» варіанти передавання англійських назв недосконалі. Можна передати точніше.
  • Транслітерація латинкою української мови дуже недосконала. Оскільки вона базується на англійському читанні буквосполучень, то, зважаючи на абсурдність англійського правопису, українські імена, записані нею, «рідноангломовний» (native English speaker) правильно не прочитає.
  • Кирилична абетка ближча за походженням до грецької, ніж до латинської. Незважаючи на це, у нас з радянських часів таки патологічна схильність робити трансліт грецьких слів латинкою. Чи є потреба в транслітерації слів Θεοδόρος, Χίος? Навіть в одному з російськомовних путівників по Греції я не знайшов жодного оригінального грецького написання, все навіщось було подане в англійській транслітерації (чому не в російській?).

Коротка пам'ятка з правильного слововживанняРедагувати

Вельми гострою є проблема перекладу російських дієприкметників українською. Наразі, на жаль, ми здебільшого не стараємося думати українською, а вважаємо за краще перекладати те, що ми написали, рідною мовою. І звичайно ж, з помилками. Читаючи українські тексти, одразу можна зрозуміти, який спосіб мислення й материнська мова автора.

Суть проблемиРедагувати

Займаючись рідною мовою, ми вивчаємо її поверхово, не входимо у глибину, плутаючи слова з поняттями. Більшості мовців навіть не спадає на думку омонімічність дієприкметників російської мови: наприклад, те, що зворотній дієприкметник «вращающийся» може бути різними частинами мови! Так, у вислові «вращающийся стул» — це прикметник: він означає властивість об'єкта. А от у реченні «бешено вращающийся винт» — це вже не прикметник! А перекладають українською частіше за все шаблонно: «той, що обертається». Аналогічно: «лечащийся, учащийся, трудящийся, отдыхающий, желающий» — можуть мати різні значення, тому перекладати їх мавпізмом «той, що лікується, вчиться…» — наочна проява приховуваного усвідомлення вторинності рідної мови порівнянно з російською.

Російський вислів Перекладають Має бути
Вращающийся стул Стілець, що обертається Обертовий стілець
Бешено вращающийся винт Гвинт, що шалено обертається Шалене обертання гвинта
эпохи завершившихся танкових битв доби танкових битв, що завершилися доби завершених танкових битв
Желающие Бажаючі/Ті, хто бажають Бажальники
Все желающие принять участие Всі бажаючі Всі охочі
Несущий винт Несучий гвинт/Гвинт, що несе Несний гвинт
Винт, несущий на себе… Гвинт, що несе на собі Гвинт, що несе на собі
Небьющееся стекло (властивість!) Скло, що не б'ється (чому дієслово?) Небитке скло
Строящиеся микрорайоны Мікрорайони, що будуються Будовані мікрорайони

Складні випадкиРедагувати

  • Состоявшийся — Заможний, Спроможний, Здійснений, Сталий
  • Обанкротившийся — Збанкрутілий
  • Случившееся — Те, що сталося; Подія
  • Из-за сложившихся обстоятельств — Бо так склалися обставини
  • Несбывшееся — Нездійснене
  • Сомневающийся
  • Спившийся (спивающийся) — Пропияка
  • Опустившийся
  • Разорившийся — Розорений
  • Выродившийся — Звироднілий
  • Проголодавшийся — Зголоднілий
  • Збунтовавшийся — Збунтований
  • Развивающийся — Розвійний (?)
  • Надеющийся — Обнадіяний
  • Раскаявшийся — Покаяний
  • Кающийся — Каяник, покутник
  • Расходящийся — Розхідний
  • Увеличивающийся — Дедалі більший
  • Приближающийся — Дедалі ближчий; Близький
  • Удаляющийся — Дедалі дальший
  • Запоздавшийся
  • Запаздывающий
  • Завершившийся — Завершений
  • Сохранившийся — Збережений
  • Удавшийся
  • Моющийся — Миючкий
  • Бегущая по волнам
  • Шарахающийся — Полохливий
  • Открывшееся зрелище — Постале видовище
  • Катающийся
  • Молящийся — Молільник
  • Волнующееся море
  • Принявшийся
  • Бьющееся сердце
  • Покоящийся
  • Увлекающийся — Захопливий
  • Трущийся — Тертьовий
  • Победивший — Переміглий
  • Ужаснувшийся — Нажаханий
  • Смеющийся — Розсміяний
  • Молодящийся
  • Обороняющийся
  • Распускающийся
  • Распустившийся — Розбрунькований, Розбрунений
  • Зажравшийся
  • Сбегающийся — Збіжний
  • Разбегающийся — Розбіжний
  • Светящийся — Світни́й
  • Слежавшийся — Злежа́лий, Зле́жаний
  • Расходящийся — Розхідний
  • Сжимающийся — Стисливий
  • Встречающийся — Зустрічаний
  • Разбушевавшийся — Розбуялий
  • Фильтрующийся — Фільтрівний

Див. такожРедагувати

Змагання в кількості статейРедагувати

  • За кількістю статей Українська Вікіпедія — на 16-му місці. За відвідуваністю на 19-му (de facto на 20-му).
  • На другому місці у світі — Себуанська Вікіпедія (4 137 990 штук статей!). А відвідуваність? Багато хто навіть і про себуанську мову не чув.
  • Як сказав дехто: «Правильно поставлене питання — половина відповіді». Що нам потрібно? Завалити наш розділ стабами чи невичитаними автоперекладами? Ні. Бути будь-якою ціною першими? Ні. Правильне питання: що треба робити, щоб українські читачі надавали перевагу українській Вікіпедії перед всіма іншими, щоб найбільш відвідуваним на території України розділом був український розділ.
  • Мало у нас грамотних українськомовних людей. От основна причина відставання.

ГуморРедагувати

Як написати рекламну статтю про вашу фірму?Редагувати

Вікіпедія є одним з найпопулярніших ресурсів Інтернету і часто посилання на неї займають верхні рядки в пошуковику. Звичайно, гріх не скористатися таким ресурсом для рекламування товарів і послуг. Хай вас не зупиняє те, що реклама у Вікіпедії формально заборонена, будь-який закон недоречний вміст приховано, тому будьте готові до зискових вкладень. За прийнятну винагороду ми напишемо статтю про вашу фірму, помістимо у Вікіпедії виключно позитивне про вашу продукцію, ваших співпрацівників. Якщо ви займаєтеся науковими дослідженнями, не маючи освіти в цій галузі і при цьому хочете, щоб вас вважали генієм чи ви збираєтеся йти на вибори і бажаєте спростувати чутки про ваше кримінальне минуле, ми вам теж допоможемо зі статтею. Увага! Статтю можуть вилучити, якщо вона не відповідає критеріям значимості. Але у Вікіпедії вилучають статті не зразу, а тільки після процедури обговорення, де беруть участь багато учасників. Співпрацівники нашої фірми мають свої облікові записи у Вікіпедії і нададуть необхідну підтримку в разі номінації на вилучення. Оскільки масова реєстрація облікових записів з тієї самої адреси забороняється, а власники записів зі схожими адресами можуть бути запідозрені в «ляльковому театрі», наші співпрацівники проживають в різних місцях і успішно удадуть незалежних один від одного дописувачів, що абсолютно безкорисливо захищають дуже добру і значущу статтю від вилучення. Вони врятували від вилучення вже кілька тисяч статей наших замовників в Українській Вікіпедії! Крім того, наші співпрацівники будуть захищати вас від критики у вікіпедійній статті, залишати в ній тільки позитивні відгуки, і добиватися блокування всіх, хто спробуватиме додати туди критичні чи скептичні відгуки. Почніть завоювання ринку із завоювання Вікіпедії!

Новий антисуржикРедагувати

Існує чимало проектів звільнення української мови від невластивих їй слів і конструкцій. Очевидно, що засміченість і фальш сучасної української є однією з причин нехтування нею населенням. Розробив два варіанти.

Грінченківський варіант

Як справедливо зазначає С. Караванський, слова зі словника Б. Грінченка навмисно замінили в СУМ-11 на інші. Для повернення української до первісної чистоти досить провести зворотну заміну. Обов'язково (закреслений термін відсутній у Грінченка):

  • Нічна сорочка — Блошанка
  • Тютюн (у Грінченка це слово означає «махорка») — Табак
  • Струм — Пруд?
  • Фізика — Физика

Бажано (у СУМ-11 варіанти праворуч відсутні):

  • Аеростат — Воздухоплав
  • Громадський — Обчеський
  • Лійка — Воронка (у значенні лійка)
  • Належати — Приналежати
  • Повітря — Воздух
  • Смикати — Дергати
  • Табір — Лагерь
  • Тріпати, тіпати — Трепати
  • Тютюн — Табак

Короткий словник польських запозичень у російській мовіРедагувати

Читаючи пам'ятки Московської Русі, неможливо не спостерегти схожість їхньої мови з українською… Неминуче доходиш висновку, що в Московській Русі до XVI—XVII ст. говорили мовою Шевченка й Франка[9]. Але засилля поляків у Росії не пройшло дарма для української, або руської мови (яку, до речі, самі росіяни досі називають «русским язиком»!). Підсумком стало те, що українці вже у XVIII ст. не розуміли руської мови росіян — через засмічення її полонізмами[10]. Те, що «язик» — просто україно-польський гібрид, для багатьох вже є очевидним фактом. Навіть саме сполучення «русскій язик» суржикове: від схрещення укр. «руська мова» + пол. «język rosijski»!

Додається далеко не повний список слів, спільних у російській і польській мовах, але відсутніх[11] в українській.

Російська мова      Польська мова      Українська мова

арбуз            arbuz          кавун
басня           baśń           байка
бедро         biodro         стегно
бекас        bekas        баранець
боты           buty           мешти
бремя           brzemię           тягар
брюхо            brzuch        черево
бутылка        butełka        пляшка
венгр          Węgier           угорець
видеть        widzieć       бачити
внутренности         wnętrznosći         нутрощі
внутри         wnętrze        усередині
вовнутрь         wewnątrz        усередину
водка        wódka        горілка
вон             won        геть
воображение          wyobraźnia         уява
ворона         wrona         ґава
воспоминание       wspomnienie       спогад
гвоздь          gwóźdź          цвях
где          gdzie          де
глупец        głupec        дурень
голень            goleń        гомілка
гололёд         gołoledż         ожеледиця
Днепр         Dniepr         Дніпро
достаточный        dostateczny        достатній
ежели        jeżeli         якщо
если        jeśli         якщо
желудок          żołądek          шлунок
жена         żona         дружина
женский         żeński         жіночий
жеребёнок         źrebię         лоша
звезда          gwiazda          зірка
знойный        znojny        спекотний, жаркий, палючий
игла        igła        голка
изба        izba        хата
интересный         interesny         цікавий
каждый         każdy         кожний
к огорчению        ku zgorszeniu        на засмучення
кот          kot          кіт
кролик          królik           кріль
лекарство        lekarstwo         ліки
лечить        leczyć        лікувати
лодка        łódka         човен
май         maj         травень
март   marzec   березень
мачта        maszt        щогла
мгновение ока       mgnienie oka       миг
минута        minuta        хвилина
млечный сок        sok mleczny        молочний сік
молодёжь        młodzież        молодь
моча         mocz        сеча
мошонка        moszna        калитка
муж         mąż         чоловік, подружжя
мужчина         mężczyzna          чоловік
мука        mąka        борошно
некоторый         niektóry        деякий
непослушный        nieposłuszny        неслухняний
неудачник        nieudacznik        невдаха
облако        obłok        хмара
обнажённый         obnażony        оголений
обувь        obuwie        взуття
о вас          o was         про вас
ограниченный        ograniczony       обмежений
огромный         ogromny         величезний
огульный        ogólny         загальний
оказаться        okazać się       виявитися
оковалок         kawałek         шматок
он          on          він
освободитель         oswobodzytel         визволитель
осторожно         ostreżne         обережно
ось     oś     вісь
отворять        otwierać        відчиняти
отец           ojciec         батько
отруби          otręby        висівки
пакля       pakuły       клоччя
полка       półka       полиця
пологий         połogi          похилий
помощь         pomoc         допомога
потрошить         patroszyć       патрати
пропасть        przepaść        прірва
путник         pątnik        прочанин, мандрівник
пчела         pszczoła        бджола
раствор     roztwór     розчин
ресница         rzęsa         вія
родительский         rodzicielski          батьківський
роды         rody         пологи
роза          róża          троянда
самолёт         samolot         літак
Сан (річка)        San        Сян
свита         świta         почет
седьмой         śiodmy         сьомий
склонный         skłonny         схильний
слышать         słyszeć         чути
средство        środek         засіб
старуха        starucha         стара жінка
столовая   stołówka   їдальня
суровый        surowy        суворий
сыновья   synowie   сини
также         także         також
творог         twaróg         сир
убыток         ubytek         збиток
уклейка         ukleja         верховодка
упадок         upadek         занепад
устье        ujśce        гирло
ухват        uchwyt         рогач
хлам         chłam         мотлох
человек         człowiek         людина
чтить        czcić       шанувати
шалаш        szałas         курінь
шибкий         szybki          прудкий
экзамен        egzamin         іспит
эхо         echo         луна
язык         język         мова

Я не кажу ще про те, що російська мова XIX століття має дуже мало спільного із сучасною мовою свідомих московитів. Багато творів московських письменників (вони писали московським варіантом української) пізніше переписані. Автентичний Пушкін зараз прихований від народу. Навіть назву його найвідомішого твору викривили, з метою прибрати українську літеру «і»; допогромні видання озаглавлені як «Евгеній Онѣгинъ», а з метою відірвати московську мову від української придумали назву «Евгений Онегин».

Словарь-антиспивжитникРедагувати

(за матеріалами патріотичного журналу «Русскій ѳандомъ»)

За счёт массовой экспансии населения с Украины наш великий и могучий русский язык оказался испорченным. Агрессивные пришельцы засорили его укранизмами и превратили в спивжитник (от укр. спів — «су-», «со-» и жито — «рожь»). Многие жители Руси великой говорят на каком-то новоязе, не желая пользоваться своим родным русским. Установка на это крайне важна на украинизацию для толкования молодому поколению граждан Российской Федерации (толкования причины украинизмов при большинстве русскоязычных граждан и проукраинской политики Киевщины). Указание этого исторического факта является хорошей РАБОТОЙ НА русскоязычного читателя (среди которых есть жители пророссийских стран, где есть школы на русском при отсутствии таких школ в Украине, и как результат показательного голосования представителей правительства Украины как-то связанных с Россией по оккупации государства Россия войсками Зеленского В. А.). Угождение сторонникам политиканских стереотипов Украины является исполнением даже планов «Мифы российской пропаганды» и др., приведённые мной. То есть «политическая идеология», а не «исторические факты» некто навязывает. Даже вопреки науке в Украине цензурировали энциклопедии для соответствия идеологии гейропской демократии. А здесь территория СВОБОДНОЙ энциклопедии. Предлагаю пособие-антиспивжитник:

  • Байбак (калька с укр. байбак) — сурок
  • Бандурист (калька с укр. бандуріст) — балалаечник
  • Барвинок (калька с укр. барвінок) — цветок-красото́к
  • Батог (калька с укр. батіг) — кнут
  • Борщ (калька с укр. борщ) — капустник, щи
  • Белка (калька с укр. білка) — векша
  • Бесповоротно (калька с укр. безповоротно, в русском «поворот» — совсем другое) — безвозвратно
  • Брехать (калька с укр. брехати) — врать, лаять
  • Бублик (калька с укр. бублик) — баранка
  • Буркнуть (калька с укр. буркнути, в русском не бурчать, а ворчать) — воркнуть
  • Бурьян (калька с укр. бур'ян) — сорняк, плевел
  • Буханка (калька с укр. буханець) — коврига
  • Бывши (калька с укр. бувши) — будучи, являясь, являвшись
  • Быть в теме (калька с укр. бути в тямі) — быть в понятии
  • В дверях (калька с укр. у дверях; в русском «дверь» обычно единственного числа, а один человек не может ведь стоять в нескольких дверных проемах одновременно!) — в двери
  • Вареники (калька с укр. вареники) — сладкие пельмени
  • Верба (калька с укр. верба) — ракита, ива, ветла (не забывайте о богатстве синонимов)
  • Ветряк (калька с укр. вітряк) — ветряная мельница
  • Вий (калька с укр. Вій) — Вой (грузины собираются снимать фильм по повести Гоголя под своим грузинским названием «Вай», а почему у нас нерусские названия? При переводе украинских названий «і» надо менять на «о»)
  • Вокруг света (калька с укр. круг світу, в русском свет — совсем другое) — вокруг мира
  • Воз (калька с укр. віз) — телега
  • Возница (под копирку с укр. візник) — извозчик, ямщик
  • Волк (калька с укр. вовк) — бирюк
  • Вольнодумство (калька с укр. вільнодумство) — свободомыслие
  • Вы поели? (калька с укр. Ви поїли?) — Вы покушали?
  • Вытьё (калька с укр. виття) — вой (со строчной буквы)
  • Вышло (калька с укр. вийшло) — получилось
  • Выявляется (калька с укр. виявляється) — оказывается
  • Гавкать (калька с укр. гавкати) — лаять
  • Галушки (калька с укр. галушки) — клёцки
  • Гнобить (калька с укр. гнобити) — угнетать, геноцидствовать
  • Гречка (калька с укр. гречка) — гречиха, сарацинское пшено
  • Гроши (калька с укр. гроші) — копейки
  • Грунт (калька с укр. ґрунт) — почва
  • Двуколка (калька с укр. двоколка) — двухколёска
  • Девчата (калька с укр. дівчата) — девушки, девки (дворовые), девицы (красные)
  • Дежа (калька с укр. діжа) — квашня
  • Дозволять (калька с укр. дозволяти) — разрешать
  • Дозволено цензурою (калька с укр. дозволено цензурою) — разрешается цензурой (вообще цензуру навязали русским украинцы, поэтому в России в этом сочетании необходимости не было)
  • До лампочки (калька с укр. до лампочки) — к лампочке
  • Дурень (калька с укр. дурень) — дурак
  • Железка (калька с укр. залізниця) — чугунка, неуклюжее подражание «железная дорога» тоже нежелательно
  • Жизнеописание (под копирку с укр. життєпис) — биография, светское житие
  • Житьё (калька с укр. життя) — жизнь, житие
  • Жупан (калька с укр. жупан) — ферязь, зипун, кафтан
  • Замашки (в русском нет слова замах в значении «покушение»!) — покушеньки
  • Заместо (калька с укр. замість) — вместо
  • Замуровывать (калька с укр. мурувати, в русском нет слова *мур) — закладывать камнями, кирпичом
  • Запал (калька с укр. запал) — зажиг
  • За шкирку (в русском слова «шкирка» нет!) — за кожку
  • Звонница (калька с укр. дзвінниця) — колокольня
  • Зорь (калька с укр. зір, в русском не зоря, а заря) — зарь
  • Ибо (калька с укр. бо) — так как, потому что
  • Извиняй (калька с укр. звиняй) — извини
  • Извиняюсь (под копирку с укр. вибачаюсь) — извините
  • Исподница (калька с укр. спідниця) — нижняя юбка
  • История захватила меня (под копирку с укр. історія захопила мене) — история восхитила меня
  • Кафель (калька с укр. кахель) — изразец
  • Казан (калька с укр. казан) — котёл
  • Кара (калька с укр. кара) — наказание
  • Кидать (калька с укр. кідати) — бросать, повергать
  • Клейковина (калька с укр. клейковина, ср. клітковина) — клейчатка, глютен
  • Кобзарь (калька с укр. кобзар) — гусляр
  • Коваль (калька с укр. коваль) — кузнец
  • Колодезь (калька с укр. колодязь) — колодец, кладезь
  • Кордон (калька с укр. кордон) — граница, рубеж, лесная застава
  • Корж (калька с укр. корж) — лепёшка
  • Косматый (калька с укр. косматий) — мохнатый
  • Краля (калька с укр. краля) — красная девица
  • Кулеш (калька с укр. куліш) — пшённая каша
  • Купля (слишком похоже на укр. купівля, поэтому лучше непохожее) — покупка
  • Курей (калька с укр. курей) — кур
  • Курочка (калька с укр. курочка, это уменьшительное от «курка», а не «курица»!) — куричка
  • Кусачки (калька с укр. кусачки) — кусательницы
  • Кутья (калька с укр. кутя) — сочиво
  • Кучерявый (калька с укр. кучерявий) — кудрявый
  • Лазить на карачках (калька с укр. лазити рачки) — лазить на четвереньках
  • Лавка (калька с укр. лава) — скамья
  • Латынь (калька с укр. латинь, латина) — латинь, латин, лэтин (англ. Latin), украинцы вместо «и» говорят «ы» (только пишут «и», поймите же наконец!), зачем нам это языковое поверчивание (укр. покруч)?
  • Лиман (калька с укр. ліман) — эстуарий
  • Лычаки (калька с укр. личаки) — лапти
  • Люлька (калька с укр. люлька) — колыбель, зыбка
  • Майдан (калька с укр. майдан) — площадь, стогны, погост
  • Манатки (калька с укр. манаття) — пожитки, добро
  • Маруся (калька с укр. Маруся) — Маша
  • Маты (калька с укр. мати) — циновки, цыновки, подстилания
  • Матрац (калька с укр. матрац) — тюфяк, матрас
  • Метель (калька с укр. заметіль) — вьюга, буран, пурга
  • Монисто (калька с укр. намисто) — бусы, ожерелье, колье
  • Мурашки (в русском слова «мураха» нет!) — муравьишки
  • На гора (калька с укр. нагору) — наверх
  • На халяву (калька с укр. на халяву, в русском не халява, а голенище) — с барского плеча, с барского стола
  • Набрякнуть (калька с укр. набрякнути) — отечь
  • На заметку (калька с укр. на замітку) — к сведению
  • Наутёк (калька с укр. навтіки, навтьоки, в русском утекать означает совсем другое, чем укр. втікати) — наубёг
  • Неимоверно (калька с укр. неймовірно) — невероятно
  • Некать (калька с укр. нікати; в русском говорят не «не», а «нет!») — неткать
  • Немцы (калька с укр. німці, в русском не «Німеччина», а «Германия»!) — германцы, германияки
  • Ненароком (калька с укр. ненароком в русском нет слова *нароком) — не нарочно
  • Обуза (калька с укр. обуза) — отягощение, неприятное обязательство
  • Оксана (калька с укр. Оксана) — Аксинья
  • Олеся (калька с укр. Олеся) — Шура
  • Оладки (калька с укр. оладки) — оладьи, оладии
  • Олейник (калька с укр. олійник) — маслодел
  • Онучи (калька с укр. онучі) — портянки
  • Орать (калька с укр. орати) — взывать, вопить
  • Открывать окно (калька с укр. відкривати вікно) — отворять окно
  • Очи (калька с укр. очі) — глаза
  • Пал (калька с укр. пал) — жёг (лесныя жёги)
  • Палить (калька с укр. палити) — жечь
  • Паляница (калька с укр. паляниця) — булка
  • Пара (калька с укр. пара) — чета, двойка
  • Пасека (калька с укр. пасіка) — пчельник
  • Пасха (калька с укр. паска) — творожный кулич
  • Пацан (калька с укр. пацан) — отрок
  • Переяславская Рада (калька с укр. Переяславська Рада) — Переяславльский Совет
  • Плотва (калька с укр. плотва, плітка) — сорога
  • Повстанец (калька с укр. повстанець, в русском ведь нет слова «повстание»!) — восставший, инсургент
  • Покласть (калька с укр. покласти) — положить (в больницу не кладутся, а ложатся!)
  • Полотно (калька с укр. полотно) — холст
  • Полуница (калька с укр. полуниця) — клубника, виктория
  • Померанец (калька с укр. помаранч) — апельсин
  • Порожняк (калька с укр. порожняк) — пустой транспорт
  • Порох (калька с укр. порох) — ружейный прах, пушечное зелье
  • Потребы (калька с укр. потреби) — нужды
  • Пояс (калька с укр. пояс) — кушак
  • Прачечная (калька с укр. прачка, в русском нет слова «прать») — постирушечная, портомойня, стиральное предприятие
  • Прачка (калька с укр. прачка) — портомоя, стиральщица, постирушница
  • Пребывать (калька с укр. перебувати) — находиться
  • Предместье (калька с укр. передмістя, в русском «место» означает совсем другое) — предгородье, предградие
  • Прибёг (калька с укр. прибіг) — прибежал
  • Прибирать дом (калька с укр. прибирати хату) — убирать дом
  • Природоведение (под копирку с укр. природознавство) — естествоиспытание
  • Прищепа (калька с укр. прищепа) — привой
  • Репрезентация (калька с укр. репрезентація) — представление
  • Рогач (калька с укр. рогач) — ухват
  • Родовод (калька с укр. родовід) — родословная, родословие
  • Рязанщина, Брянщина и тому подобное (-щина — это украинизм) — Рязанская земля, Брянская земля
  • Санька (калька с укр. Санько) — Шурик
  • Сверло (калька с укр. свердло) — бурав
  • Сгинать (калька с укр. згинати) — сгибать
  • Сдуру (калька с укр. здуру, в русском слово не мужского, а женского рода!) — сдури
  • Селянский (калька с укр. селянський) — крестьянский
  • Сивый (калька с укр. сивий) — седой, Сивка-Бурка это обукраинщенная форма, правильно Седенький-Коричневенький
  • Скарб (калька с укр. скарб) — пожитки
  • Смалец (калька с укр. смалець) — жир
  • Смычок (калька с укр. смичок, в русском не «смыкать», а «дёргать»!) — дерчок
  • Снежная баба (калька с укр. снігова баба) — снеговик
  • Солонина (калька с укр. солонина, в русском не «солоный», а «солёный!») — соленина, соленья
  • Сорочка (калька с укр. сорочка) — рубашка, косоворотка
  • С панталыку (калька с укр. з пантелику) — с толку, с пути истинного
  • Сталось (калька с укр. сталося) — произошло
  • Стежка (калька с укр. стежка) — тропа, стезя, поприще
  • Стерня (калька с укр. стерня) — жнивьё
  • Столп (калька с укр. стовп) — столб
  • Стоять раком (калька с укр. стояти раком) — стоять на четвереньках
  • Сырники (только украинцы называют творог «сыром», у нас он творо́г!) — творожники
  • Танцы (калька с укр. танці) — пляски
  • Торба (калька с укр. торба) — сума
  • Тут (калька с укр. тут) — здесь
  • Тын (калька с укр. тин) — забор, частокол, плетень
  • Указивка (калька с укр. вказівка) — указание
  • Усмешка (калька с укр. усмішка) — злое улыскание, осклабление
  • Утомиться (калька с укр. втомитися) — устать, изнемочь, изнемощи
  • Фартук (калька с укр. фартух) — передник
  • Финно-угры (калька с укр. фіно-угри, в русском не «Угорщина», а «Венгрия»!) — финно-венгры
  • Хата (калька с укр. хата) — изба
  • Хворать (калька с укр. хворіти) — болеть
  • Хлебороб (калька с укр. хлібороб) — хлебопашец, земледелец
  • Хлопец (калька с укр. хлопець) — добрый молодец
  • Хлопкороб (под копирку с укр. хлібороб) — хлопкопашец, выращиватель хлопка
  • Хутор (калька с укр. хутір) — выселок, мирской скит
  • Цигарка (калька с укр. цигарка) — папироса, сигарета
  • Чваниться (калька с укр. чванитися) — гордиться, заноситься
  • Чеботы (калька с укр. чоботи) — сапоги
  • Чёлн (калька с укр. човен) — лодка, ладейка
  • Червонец (калька с укр. червінець) — красненькая
  • Черевички (калька с укр. черевички) — башмачки, туфельки
  • Чопик (калька с укр. чопик) — штифт, палец
  • Чуб (калька с укр. чуб) — хохол
  • Чураться (калька с укр. цуратися) — гнушаться
  • Швец (калька с укр. швець) — сапожник, башмачник
  • Шелом (калька с укр. шолом) — шлем, иерихонка, шапка железная
  • Шкаф (калька с укр. шафа) — шкап
  • Шлейка (калька с укр. шлейка) — помоча, бретелька
  • Шмат (калька с укр. шмат) — кус
  • Шмотки (калька с укр. шмаття) — ризы, одеяния
  • Шо (калька с укр. шо) — что
  • Штаны (калька с укр. штани) — брюки, портки
  • Я тебе русским языком говорю (под копирку с укр. я тобі українською мовою кажу) — я тебе на русском языке говорю

Имейте ввиду, что слова с суффиксом -ач — не русские. Заменяйте украинизмы в своей речи русскими словами:

  • Богач — развитой современный человек; мужчина, состоявшийся как личность
  • Бородач — бородатый
  • Врач — лекователь, врачеватель
  • Горбач — горбун, горбатый рубанок
  • Грач — вран
  • Дергач — коростель
  • Калач — каравай-баранка
  • Кедрач — кедровый лес, кедровик (насаждение украинских слов в Сибири является подтверждением агрессивных планов по оккупации сибирских земель войсками Украины)
  • Махач — ручной бой
  • Палач — экзекутор, профос, прохвост (до начала украинизации русского вообще не было такого понятия, потому что в России не было экзекуторов и казней, поэтому русским неизвестна лексика, связанная с криминалом)
  • Плач — плакание
  • Пугач — пугатель
  • Рвач — вырыватель
  • Силач — богатырь
  • Скрипач — скрипкоигратель, смыкоигратель
  • Смехач — юморист
  • Снохач — нехороший свёкор
  • Трубач — трубоигратель, трубогуд
  • Тягач — таскатель
  • Усач — усонос (в России усов не было, моду их носить навязали украинцы, поэтому и слова такого не было)

Словообразование часто осуществляется по лекалам украинского. Например, неестественными для русского есть искусственные образования «перекатиполе», «гуляй-город», «держиморда», «сорвиголова», «вырвиглаз», «скопидом», «горицвет», «вертишейка», «шумиголова», «тянитолкай». Они навязаны нам украиноязычными филологами, насаждавшими нам чуждые русскому языку формы. В украинском этот феномен распространён, в русском он делает русский нерусским. Почему нельзя говорить вместо этих украинизмов на хорошем русском: «полекатильщица», «городогулятель», «лицедержатель», «головосрыватель», «глазовырыватель», «домонакопитель», «цветогорельщик», «шеевертельница», «головошумщик», «тянитолкатель»? Это словообразование с древними русскими традициями и более жизнеспособно, чем эти книжные и занесённые формы с повелительным наклонением. Достаточно сказать, что слово «держиморда» нам навязал украинец Гоголь, а «тянитолкай» — еврей-украинец Чуковский (настоящая фамилия, если не знали — Корнейчук!), плохо знавшие русский и засорявшие его украинизмами.

Ошибки в синтаксисе. Очень неграмотно поступают те, которые заменяют исконно русский оборот «у меня есть» занесённым «я имею». Есть все основания предполагать, что это калька с укр. «я маю». В самом украинском это слово заимствовано из австро-венгерского субстрата (в австрийском языке говорят ich habe, латинцы, оккупировавшие в средние века Европу — habeo). Также не до конца овладели русским те, которые используют скопированные с украинского обороты «те, которые делают», «те, которые сделали» вместо коротких и выразительных «делающие», «сделавшие».

Иногда приходится слышать, как русские называют друг друга кальками украинских имён, забывая русские. В «русских» детских садах дети не умеют обращаться друг к другу по-русски, переходя на украинские кальки:

  • Маруся (калька с укр. Маруся) — Маша
  • Павлик (калька с укр. Павлик) — Паша
  • Петро (калька с укр. Петро) — Петя
  • Саня (калька с укр. Санько) — Саша

Про употребление таких имён (официально записанных в паспорте!), как «Оксана», «Олеся», я могу сказать, что это безобразие. Кто их употребляет — национал-предатели, коим нужно предложить выезжать за бордюры в их любимую Украину. Есть же русския имена Аксинья и Шура, так почему им так липнут нерусские? Такое впечатление, что в наших загсах работают нерусские сотрудники.

Украинцы перезаписали на свой лад и многие русские фамилии, заменив -ов, -ев на -ко. Так многие русские считают себя украинцами, забыв своё происхождение. Примеры:

  • Кожев → Коженко
  • Малышев — Малышко
  • Пономарёв → Пономаренко
  • Филиппов → Филипенко

Засилье украинизмов исказило и акцентологические нормы русского языка. Примеры:

  • Грабле́й (калька с укр. граблі́в) — гра́блей
  • Зво́нит (калька с укр. дзво́нить) — звони́т
  • Мозаи́чный (калька с укр. мозаї́чний) — моза́ичный (ведь моза́ика же!)
  • Обеспе́чение (калька с укр. забезпе́чення) — обеспече́ние
  • Сливо́вый (калька с укр. сливо́вий) — сли́вовый
  • Сто́ляр (калька с укр. сто́ляр) — столя́р
  • Черпа́ть (калька с укр. черпа́ти) — че́рпать

Под влиянием украинского произношения исказилась и орфоэпическая система, связанная с согласными. Ещё недавно сохранялось правильное произношение мягкого [р'] между согласными (на месте *СыС) перед губными и заднеязычными: се[р’]п, пё[р’]вый, зё[р`]кало, цё[р`]ковъ, четвё[р’]г, ве[р’]х. Украинские филологи, работая в Москве, преследовали цель уничтожить самобытность русского языка, поэтому заменили произношение на твердое, как в украинском. Вот как нас учили «правыльной вымовы».

Смешно смотреть на великороссиянина, произносящего русские слова Бог и ангел с украинским акцентом: получается почти «Бох», «анхел». В соответствии с законами живого великорусского языка это непростительная орфоэпическая ошибка. Так как конечный «г» оглушается, а в других позициях произносится чётко, правильно говорить [Бок], [ангел].

Режет уши, когда из уст русских слышишь «ихний», «ихняя», «ихнее». Уродливые и языкопротивные кальки с украинского заполонили улицы. В русском можно говорить только «их».

Изучая древние документы, XV—XVI веков, приходишь к выводу, что русские не знали нецензурных слов. Их там нет! Всякому становится ясным, что они появились только после того, как Россия присоединилась к Украине. В Россию устремились любители легкой наживы с юго-запада, принося свою вульгарную речь. Поднаторев в троллинге турецкого султана, запорожцы решили заняться и русскими, причём общаясь с ними в тех же выражениях. Вот откуда взялся «русский» мат. Уже в 1730-х годах понадобилось специальное распоряжение правительства, запрещавшее некоторые украинизмы, использовавшиеся для оскорбления личности русских (в частности, украинское слово для обозначения гулящей женщины, которое употреблял один украинский князь из Киева ещё в XI веке). Однако, уже в 1740-х императорский двор стал настолько «русским», что стал массово набирать в капеллы и оркестры украинцев, создав необходимое жёлто-голубое лобби, фактически отменившее запрет на украинскую ругань. Вот теперь у нас все ругаются.

Заселение русских территорий украинцами и засилье украинцев в высших эшелонах власти при СССР (Брежнев, Черненко, Горбачёв) вызвало суржикизацию спивжитникизацию и географических названий. Например, село Кузьминское до 1918 года называлось «Кузьминск», а потом название украинизировали, добавив окончание -ое. Для украинского языка может, это нормально («Луганское» — их название Луганска), а для русского языка это название сёл (см. ниже).

Уничтожались и клеймились как «диалектные» и «просторечные» русские окончания прилагательных, непохожие на украинские. Например, у классиков и живой народной речи мы встречаем формы дико́й, старо́й, толсто́й. Позднее украинизаторы объявили «единственной нормой» только общие с украинскими дикий, старый, толстый, боясь непохожести на язык «братского» народа. Почему бы не вернуться к исконным русским формам, хотя бы оказывая им предпочтение в письменной речи? Ведь никого не удивляют слова родно́й, дорого́й и многие другие, не поддавшиеся агрессивной украинизации за 350 лет целенаправленного уничтожения русского языка.

В живых русских говорах активно употребляется слово «пачпорт». Русский народ, имея исключительное чувство языка, правильно переводит на русский иностранные слова: ср. англ. mast — «мачта», post — «почта», аналогичным образом passport надо переводить «пачпорт». В русском литературном почему-то вместо народного русского украинское «паспорт».

Не оставили русского написания и для слова «палец» (а также «танец», «сланец» и ему подобные!). Во всех изданиях 19 века присутствует форма родительного падежа множественного числа «пальцовъ». Это соответствует основам логики и филологии, так как «палецъ» имеет на конце «ъ», всегда чередующийся с «о». Вследствие украинизации эти слова пишутся теперь как «пальцев», «танцев», «сланцев». Слово «сосед» во множественном числе мы почему-то пишем почти точно так же, как в украинском — «соседи» (сусіди), хотя твёрдый тип склонения предписывает «соседы», и только в варианте «соседь» (запрещённом в целях унификации русского с украинским) — «соседи».

Это же касается и множественного числа. Один «авторитетный» филолог (называет себя почему-то русским) заявил, что надо писать «ремесленные цехи», «рыцарские ордены», «кузнечные мехи» и даже «договоры»! Так это же кальки с украинских цехи, ордени, міхи, договори. В русском надо отдавать предпочтение окончанию -а: цеха́, ордена́, меха́, договора́. Мне, конечно, могут возразить, показывая в изданиях 19 века формы «докторы», «профессоры»… Да, учитывая засилье пришельцев из Украины в то время, неудивительно, что им удалось выдать свои слова за русскую норму. Нет в русском таких форм!

Ширится злоупотребление уменьшительными (читай «уничижительными») формами книжка, речка (кальки с укр. книжка, річка) вместо русских книга, река. Давно забыты исконные народные миса и чара, вытесненные украинизмами миска и чарка (последнего слова в правильном русском нет, можно говорить только «рюмка»!). Мы не говорим про такую дичь «русскоязычных», как «полуницы», «шуфляды», «майданы», «черевички», «прапоры», «курей» (правильно кур!), «покласть» и прочий словесный мусор!

Часто неправильно употребляют слова по образцу украинского языка. Неправильно говорить «большая буква» и «маленькая буква» (спивжитниковые кальки укр. велика літера, мала літера), по-русски правильно «прописная» и «строчная». В школах можно услышать «перерыв» (с укр. перерва), хотя перерывы бывают только на производстве, а в школах России всегда были перемены! Только в украинских школах никаких перемен.

Теперь о дикостях обукраинщенного словарничества. Этот не знающий толком русского Дмытро Мыколаёвыч Ушаков (или всё-таки Вушакив?) в своём словаре запутал наивных читателей. Вот как он толкует слово «облучок»: «То же, что козлы в 1 знач.». Смотрим словарь Даля: «грядки на телегах, повозках и санях, боковой край ящика, кузова». Никаких «козел», (персональний випад приховано)! В украинском языке нет слова, соответствующего «облучок», есть только «пэрэдок», «козлы», поэтому Вушакив и подогнал значение под украинское. Подобный же антирусский пасквиль продолжил сочинять и его верний ученик Сэргий Ивановыч Ожэгов.

В 1956 году приняли и обукраинщенное правописание нерусского Розенталя, которое до сих пор считается грамотным «русским». Настоящей его целью было унификация русской терминологии по украинскому образцу. Например, в русском правописании различались слова «эксплоатация» (инструкция по эксплоатации) и «эксплуатация» (эксплуатация людей нелюдями, русских нерусскими и так далее). Розэнталь со своими одноплеменниками и украинцами решили по-своему и унифицировали слова по аналогии с укр. експлуатація, создав таким образом «инструкцию по эксплуатации» русских украинцами и (образа вилучена). Слово «аккумулятор» тоже калька с украинского (акумулятор), но представители старшего поколения русского народа, не задетого украинизацией, говорят «аккомулятор» (от русского «ком»!).

Переврана и перепутана вся русская терминология. Паровой локомотив у нас почему-то называют «паровоз» (калька с укр. «паровоз», «паровый воз»), а корабль на паровом двигателе «пароход». Всякому здравомыслящему русскому с патриотическим мышлением понятно, что это ошибочно. Во-первых, слова «воз» в русском нет, в нём правильно говорить «телега», значит термин занесён, а «пароходом» не могли назвать корабль, ведь он не ходит, а плавает! Во-вторых, из незаиленных источников начала 19 века можно узнать, что паровой локомотив называли пароходом (в русской «Попутной песне» тех времён пели «Дым столбом — кипит, дымится Пароход…», только позднее она была умышленно переписана с этой целью), а паровой корабль стимботом. Весьма вероятно, что в 1840-х в петербуржских технических отделах поработала лоббистская проукраинская, антирусская группа. Пора вернуть исконно русские слова.

Вся легкая промышленность России попала в руки нерусскоязычных украинцев. Именно поэтому они навязали нам вместо «хлопчатая бумага» (есть во всех словарях 19 века!) — «вата» (калька с укр. вата), вместо «бумажная ткань» — сначала «хлопчатобумажная ткань», а сейчас впихивают «хлопковая ткань».

В Русскомъ языкѣ 19 века по окончанию всегда можно было отличить название деревни от названия села. Названия деревень оканчивались на : Куркина, Глухова, Лохина, Бузланова, Усова, Ромашкова. Названия сел заканчивались на либо на : Денисьево, Знаменское, Ильинское. В украинском такого различия вообще никогда не было, потому что украинском нет слова «деревня»! Одной из целей украинизации России является уничтожение слова «деревня» и повальное насаждение «общего», «украинско-русского» «братского» слова «село»! Первым уже осуществлённым шагом стала унификация названий сёл и деревень по украинскому образцу, замена окончаний на . Для сохранения России и возрождения Русского языка необходимо вернуться к исконным формам. В окончании -а слышится крепкая принадлежность земли хозяину с фамилией на -ов («крепостное право» — это принадлежность земли крепкому хозяину, а не то, что напридумывали в 20 веке украинские фальсификаторы истории России).

Ошибки русских школьников, связанные с написанием висна, зимля, щастье тоже вызваны украинизацией русского.

Теперь о душе русского народа, русских народных пословицах и поговорках. Украинские фольклористы под корень вывели многие образцы народного устного творчества, заменив их переводами с украинского. Примеры: «Не было у бабы хлопот, купила баба порося» (в русском языке нет слова «порося», есть «поросёнок»); «хуже горькой редьки» (перевод укр. гірше гіркої редьки, мы же русские, знаем, что редька совсем не горькая, это старинное и любимое русское блюдо, а украинцы дышат ненавистью к русской кухне); «мрачнее тучи» (перевод укр. хмарніше за хмару, это у украинцев хмары мрачные, а наши облачка веселые).

Украинизация правописания

В русском /ц/, /ж/ и /ш/ всегда были твердыми. Поэтому логичным было бы писать цырк, цыркуль, жыть, шырокий. Давайте посмотрим старые грамоты. Что же мы видим? Именно так тогда и писали. Но потом опять это слияние языков и украинизация русского правописания. Известно, что украинцы пишут и вместо ы. Это они и навязали нам: наши «знатоки» объявляют нормативными формы цирк, циркуль, жить, широкий (под копирку украинских цирк, циркуль, жити, широкий).

А буква «ч», наоборот, всегда была мягкой. Поэтому надо писать «почьта», «лучьше», «точька» и так далее. Под влиянием украинизмов давно навязали написание без мягкого знака, чтобы приблизить написание к украинскому, испортить правописание, а в перспективе — и русскую фонетику. Противоречат русскому языку и сочетания «чо» (чокнутый, харчо, лечо, чокаться, мачо), такие украинизированные написания являются частью процесса по изгнанию из русского правописания отсутствующей у украинцев буквы «ё» (см. ниже). В патриотических издательствах пророссийски настроенных давно следовало бы (в рамках деоккупации) писать «чёкнутые», «харчё» (это неуклюжее заимствование, образованное от украинского «харч», лучше поменять на русское слово), «лечё», «мачё».

Дальше. Английское h «эйтч» читается как наше х, поэтому логично передавать ее как х. В украинском она передается как г, потому что эта буква там читается почему-то как х. Рьяные украинизаторы перенесли украинские написания в русский, извратив произношение и испортив правописание. Привожу пример принятого ошибочного и необходимого правильного правописания:

  • Робин Гуд (с укр. Робін Гуд) — Робин Худ (англ. Robin Hood)
  • Гитлер (с укр. Гітлер) — Хитлер (англ. Hitler)
  • Гумус (с укр. гумус) — хумус (англ. humus)
  • Гуманизм (с укр. гуманізм) — хуманизм (англ. humanism)
  • Гомо сапиенс (с укр. гомо сапіенс) — хомо сапиэнс (англ. homo sapiens), ведь «гомо» — уродливый украинизм, обозначающий в русском совсем другое.
  • Гомология (с укр. гомологія) — хомология (англ. homology)
  • Гарри (с укр. Гаррі) — Харри (англ. Harry)
  • Герц (с укр. Герц) — Херц, Хертз (англ. Hertz)
  • Ярослав Гашек (с укр. Ярослав Гашек) — Ярослав Хэйсэк, хотя точнее Джейрослев Хэйсэк (англ. Jaroslav Hasek)
  • Герой (с укр. герой) — херой, херо, хер (англ. hero)

Английское th всегда должно передаваться как ф: orthography — «орфография», Athene — «Афины», myth — «миф», one, two, three — «уан, ту, фри». В угоду украинизации проталкивают ошибочные и вредные для русского написания «ортопедия» (orthopedy), «атлет» (athlete), «теология» (theology), «теория» (theory). Логичным и очевидным, очень естественным для русского писать правильно «орфопедия», «афлет», «феология», «феория». Слово «этика» (англ. ethics) тоже неправильное (калька с укр. етика), правильно будет «эфика», соответственно надо правильно писать «эфикет» (а не спивжитниковое «этикет»).

Массовая замена э на е делается по лекалам украинского: вместо «хайвэй» (highway) нам навязывают «хайвей», вместо принятого при царе Марк Твэйн (Mark Twain) — Марк Твен (с укр. Марк Твен). Есть и противоположное явление — замена исконного «е» на «э», для украинизированного произношения. В начале слов лучше писать «Е» («Елена», в то время как в украинском «Олена»). Так что в слове «Европа» (Europe) первая буква передана правильно, а вторую и последнюю правильно передать как есть, значит правильное русское правописание — «Еуропе». Кроме того, надо предпочитать древние русские названия. Зачем нам навязанное «Эстония» (калька укр. «Естонія»), если русские всегда называли эту страну «Чудь»? Ломоносов не знал никакого обукраинщенного «электричества», он писал всегда «електричество». Понятно, «электричество» это нерусское правописание. Правописание названий стран и городов должно быть не по украинским шаблонам, а по исконным русским формам и оригинальному правописанию. Например, в слове Italia нет никакого «я», которая в украинском всегда вставляется после «и», в слове Finland «л» не мягкий, в отличие от украинского языка, русский «л» в иностранных названиях не смягчает! Правильное правописание — «Италиа» и «Финландия». Слово Eurasia надо писать «Еурасиа»: «Россия — центрум Еурасиаэ». Украинское правописание полностью игнорирует оригинальное правописание, стремясь передать только звучание слова (у них фонетическое письмо, в отличие от нашего). Русский язык является одним из древнейших языков мира, в нём должно сохраняться настоящее написание. Мы же пишем «Лондон», а не «Ландэн», зачем нам по украинским калькам передавать George как «Джордж», Charles — как «Чарлз», Richard — как «Ричард»? У нас не фонетическое правописание. Надо писать «Георге», «Цхарлес», «Рицхард». Букву «ю» нельзя менять на «у», так как это одно из кардинальных отличий языков («брюква» — «бруква», «сюртук» — «сурдут»). Украинизация продолжается, поэтому наши «филологи» проталкивают узаконивание украинизированых форм брошура, жури, парашут. Отстоим исконно русское правописание!

Еще одной из лазеек тихой коварной украинизации является замена ё на е. Именно эта буква, самая русская во всём нашем алфавите, вызывает лютую ненависть у врагов русского языка своей непохожестью на буквы «мовы». Они всюду выкидывают ее, заменяя на е. Это приводит к смене менталитета, делая русских беззащитными перед экспансией.

Уничтожение в русском еврейско-украинскими большевиками-масонами букв «ять» и «фита» было сделано специально, чтобы приблизить написание к украинскому. Например слово «редька» на Руси всегда писали как рѣдька и только в 1918 году заменили калькой с украинского. Название древнего русского (малорусского) города Венница происходит от древнерусского слова вѣно, поэтому правильно писать Вѣнница, или по-современному, по большевикскому правописанию, Венница. В «независимой» России продолжают использовать слямзанное Винница (от укр. Вінниця).

Сейчас выдвигаются антирусские и антинародные проекты по заказу врагов русского народа, с целью ещё дальше украинизировать правописание и в перспективе использовать ставший нерусским язык для информационной войны Украины в русском пространстве. Нам предлагают писать знаеш, думаеш, пишеш, рож, ноч, молодци, брошура и этот страшный заЕц! Русский язык и так испорчен украинизмами и уже не заслуживает права называться Русским с Большой Буквы. Мы должны беречь то, что осталось от антирусских, украинских погромов наследие и вычищать из него чужое! В Москве всё большее количество школьников и студентов не хочет хорошо учиться русскому, а выбирает английский — понятно потому, что чувствует фальшь испорченного «русского» языка и подсознательно желает настоящего Русского, очищенного от украинизмов.

Спивжитник и концептуальная русофобия

Наличествуют все признаки агрессивно-колонизаторской позиции псевдорусских «филологов» с целью дальнейшей порчи русского языка спивжитником. Агрессивное насаждение украинской культуры с бандурами, хряками и развесистыми калинами с бутылками горилки началось очень давно (я писал об этом годами раньше). Еще в 10 веке войска украинского князя Красносолнышко Владимира Святославовича атаковали свободный русский город Великий Новгород и подвергли его уничтожению с насаждением своей «культуры». Отсюда идёт история украинской агрессии. Все попытки навязывания спивжитника являются одной из целей информационной войны, как это было тогда для оккупации государства «Древняя Русь» киевитскими войсками Красносолнышко В. С.

Создание этого пасквиля, пародии на русский — «сибирского языка», является свидетельством организованного подрыва русскоязычного общества по методичкам СБУ. Вскоре следует ожидать создания Википедии на этом новоязе, с целью высадки информационного проукраинского десанта для информационной войны Киева в русскоязычном пространстве.

Писать Moskva, почему это так важно?

Почему никак не происходит возрождения России и она не становится частью евразийского цивилизованного мира? Из-за ошибочных правописаний русских названий на английском языке и других языках цивилизованных народов. Наследием многочисленных оккупационных властей в России и продажных авторов является написание названий наших столиц как Moscow и Saint Petersburg. Они совсем непохожи на настоящие русские названия и подчёркивают нашу второсортность. Откуда взялись эти нелепые написания? Буква «w» показывает, що там присутствует звук «дабл-ю», которого в русском нет, но он есть (!) в украинском!!! Вот куда тянется эта нить. Украинцы говорят «Москwа», и так они учили говорить американцев и других англоязычных, а те переделали в Moscow. В написании Saint Petersburg можно заметить букву «i», отсутствующую в русском названии, но часто присутствующую в украинских названиях (Київ, Харків, Львів, Івано-Франківськ). Мы должны добиваться принятия в иностранных документах и наших указателях только Moskva (не украинизированное Moscow) и Sankt-Peterburg, вариант Sankt-Peterburk.

Викладання української мовиРедагувати

ІншеРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Турецькі архіви доводять, що передачі Київської митрополії Москві не було — історик
  2. ред.№ 15069878
  3. ред.№ 16575387
  4. Обговорення користувача:Helixitta/Archivarius 2015
  5. ред.№ 16747473
  6. ред.№ 16737958
  7. Вікіпедія:Запити до адміністраторів/Архів 75
  8. а б в г Вікіпедія: Заявки на права адміністратора/Архів/2017/3
  9. Пор. «существуют доказательства, что в Киевской Руси говорили не на „мове“, а на языке Пушкина и Достоевского…»
  10. Пародія на А. Желєзного, О. Ширококрада й А. Вассермана.
  11. Не всі люблять ритися в словниках і вивчати історію мов…