Перегляд вихідного коду сторінки Корисні копалини Грузії

'''Корисні копалини [[Грузія|Грузії]]'''

==Загальна характеристика==

Тривалий поліциклічний геологічний розвиток обумовив утворення на території Грузії великої кількості родовищ і рудопроявів різноманітних видів мінеральної сировини. Це паливно-енергетичні ресурси ([[нафта]], [[Природний газ|газ]], [[вугілля]]), марганець, арсен, кольорові і благородні метали (мідь, свинець, цинк, золото, срібло і інш.), гірничо-хімічна сировина ([[барит]], [[кальцит]], [[бентонітові глини]], [[тальк]], [[андезит]], [[базальт]] і інш.), нерудна сировина для металургії (смолодоломіти, [[доломіт]], флюсові вапняки, формівні піски), керамічна і порцелянова сировина ([[каолін]], [[глини]], [[Трахіт|трахіти]], [[Ріоліт|ріоліти]], [[пегматити]]), кольорові камені ([[агат]], [[онікс]], гагат, [[яшма]] і інші), [[діатоміт]], [[перліт]], ріоліт, різноманітні буд. матеріали (цементна сировина, шлак, [[мармур]], [[туф]], базальт, [[граніт]], глини, піски, [[гравій]], [[вапняки]]), а також літографський камінь, що використовується у виробництві [[Штучні алмази|штучних алмазів]], агрономічні викопні к.к. ([[сапропель]], [[торф]]), [[підземні води]] (прісні, термальні і мінеральні) і деякі інші. Найважливіші к.к. Г. - марганцеві, мідні, арсенові, свинцеві і цинкові руди, руди рідкісних і дорогоцінних металів, нафта, вугілля, барит, діатоміт, бентонітові глини, доломіт, тальк, а також мінеральні і термальні води. Запаси вугілля, [[нафта|нафти]] і природного газу незначні (осн. к.к. див. табл.). Сумарна вартість розвіданих запасів к.к. Г. становить понад 50 млрд [[долар США|дол. США]] (2001). Геологічні мінеральні резерви Грузії оцінюють в US$100 млрд [Mining Annual Review 2002].

Таблиця. - Основні корисні копалини Грузії станом на 1998-99 рр.
{| border=1 cellspacing=0 cellpadding=0
|-
| width=158 rowspan=2 | <p align=center>[[Корисні копалини]]</p>
| width=237 colspan=2 | <p align=center>Запаси</p>
| width=131 rowspan=2 | <p align=center>Вміст корисного компоненту в рудах,
  %</p>
| width=131 rowspan=2 | <p align=center>Частка у світі, %</p>
|-
| width=113 | <p align=center>Підтверджені</p>
| width=124 | <p align=center>Загальні</p>
|-
| width=158 valign=top | <p align=center>[[Барит]], тис. т</p>
| width=113 | <p align=center>5440</p>
| width=124 | <p align=center>7120</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>42 - 60 (BaSO<sub>4</sub>)</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>1,6</p>
|-
| width=158 valign=top | <p align=center>[[Золото]], т</p>
| width=113 | <p align=center>30</p>
| width=124 | <p align=center>45</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>1,8 г/т</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>0,1</p>
|-
| width=158 valign=top | <p align=center>[[Манган (елемент)|Марганцеві]] руди, млн т</p>
| width=113 | <p align=center>185</p>
| width=124 | <p align=center>197</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>20 (Mn)</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>5,2</p>
|-
| width=158 valign=top | <p align=center>[[Мідь]], тис. т</p>
| width=113 | <p align=center>412</p>
| width=124 | <p align=center>691</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>1,56 (Cu)</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>0,1</p>
|-
| width=158 valign=top | <p align=center>[[Нафта]], млн т</p>
| width=113 | <p align=center>6,6</p>
| width=124 | <p align=center>&nbsp;</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>&nbsp;</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>&nbsp;</p>
|-
| width=158 valign=top | <p align=center>[[Природний горючий газ]], млрд м<sup>3</sup></p>
| width=113 | <p align=center>3,5</p>
| width=124 | <p align=center>&nbsp;</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>&nbsp;</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>&nbsp;</p>
|-
| width=158 valign=top | <p align=center>[[Свинець]], тис. т</p>
| width=113 | <p align=center>112</p>
| width=124 | <p align=center>225</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>1,56 (Pb)</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>0,1</p>
|-
| width=158 valign=top | <p align=center>[[Срібло]], т</p>
| width=113 | <p align=center>200</p>
| width=124 | <p align=center>1500</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>150 г/т</p>
| width=131 valign=top | <p>&nbsp;</p>
|-
| width=158 valign=top | <p align=center>[[Вугілля]], млн т</p>
| width=113 | <p align=center>425</p>
| width=124 | <p align=center>481</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>&nbsp;</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>&nbsp;</p>
|-
| width=158 valign=top | <p align=center>[[Цинк]], тис. т</p>
| width=113 | <p align=center>273</p>
| width=124 | <p align=center>563</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>3,8 (Zn)</p>
| width=131 valign=top | <p align=center>0,1</p>
|}


==Окремі види корисних копалин==

'''Нафта і газ.''' Пром. нафтоносність пов'язана з відкладами верх. крейди-пліоцену. Притбіліський нафтогазоносний  район  представлений родов.: Самгорі-Патардзеулі, Норіо, Сацхенісі, Телеті, Півд. купол Самгорі. У Півд.-Кахетинському нафтогазоносному районі розташовані родов.: Тарібана, Патара-Шіракі і Мірзвані. В Гурійському районі – родов. Супса і Шромісубані-Цкалцмінда, в Колхідському районі – родов. Східне Чаладіді. Нафти цих родов. як правило, малосірчисті (вміст сірки 0,2-0,5%). Глибина залягання продуктивних горизонтів – 350-3500 м. Густина нафти в межах 820-930 кг/м³.
 
За оцінками американської компанії Anadarko (2002-2003) на грузинському шельфі Чорного моря можуть бути відкриті великі родовища [[нафта|нафти]] і [[природний газ|газ]]у,  причому видобуток [[нафта|нафти]] при сучасних методах їх експлуатації буде рентабельним. Багаті запаси можуть бути знайдені на родовищах [[Дедоплісцкаро]], Тарібана і інш.

''Ресурси нафти'' в Грузії станом на 2001 р оцінені в 600 млн т (за експертними оцінками вони можуть бути збільшені до 1100 млн т), включаючи 200 млн т на [[шельф]]і Чорного моря і до 125 млрд м³ газу [Mining Annual Review 2002].

'''Тверді горючі корисні копалини''' представлені кам’яним і бурим вугіллям та торфом. Пром. значення має Ткварчельське родов. кам. вугілля, а на Грузинській брилі – Ткібулі-Шаорське родов. кам. вугілля. Осн. запаси кам. вугілля зосереджені на Ткібулі-Шаорському родов. (310 млн т). Потужність вугільної товщі бл. 60 м, кут падіння 10-45<sup>о</sup>, глибина залягання – 800-1200 м. Потужність робочих пластів до 6-12 м. Вугілля кларенове, газове. Буре вугілля в пром. масштабах відоме в Ахалцихському бас., розташованому в тектонічній депресії півд. частини Аджаро-Тріалецької складчастої зони. Продуктивною є товща потужністю до 180 м, в якій виділяються 5 пластів складної будови. Робочими з них є 2 крутоспадних пласта потужністю до 6 м. Вугілля гумусове, буре, високозольне – зольність 45%, теплотворна здатність до 6,475 МДж. Запаси бур. [[вугілля]] – 70 млн т. Запаси торфу бл. 65 млн т. Вони приурочені до низин узбережжя Чорного моря в районах Поті, Анакліа, Ланчхуті.

'''Марганцеві руди''' приурочені г.ч. до піщано-силіцитової товщі олігоцену. Понад 90% запасів марганцю зосереджено в унікальному [[Чиатурський марганцевий басейн|Чиатурському родовищі]] в олігоценовій осадовій товщі з пологим заляганням рудних шарів. Прогнозні запаси руд марганцю бл. 500 млн т. Марганцевоносний горизонт залягає на глибині від 10 до 100-150 м. Загальна потужність марганцевого горизонту 0,5-10 м. Потужність промислової пачки близько 5 м. Руди окисні, карбонатні та окиснені з вмістом марганцю 17-25%. Переважають карбонатні руди (близько 47%) з середнім вмістом марганцю 16.5%. Змішані руди становлять 11.6% запасів родовища (при середньому змісті марганцю 20.9%); оксидні легкозбагачувані – близько 28% (26.4% Mn), в т.ч. пероксидні 2.4% (38.5% Mn); важкозбагачувані оксидні («мцварі») – 0.3% (24.3% Mn); окиснені – 13.6% (21.3% Mn). Видобуток руд проводиться і підземним, і відкритим способами.

'''Мідні руди''' зосереджені г.ч. в Болніському рудному районі, в родов.: Маднеулі, Цітелсопелі, Квемо-Болнісі, Тамарісі та ін. Гол. мінерали: [[пірит]], барит, халькопірит, сфалерит, ґаленіт. Сер. вміст міді в пром. типах руд 1-4%. Розробляється Маднеульське родов. На 2001 р за даними  [Mining Annual Review 2002] загальні запаси – бл. 460 тис.т, включаючи 300 тис.т доведених запасів, сер. вміст 1.29% Cu.

'''Благородні та кольорові метали.''' Перспективні нові родовища благородних і кольорових металів, прогнозні ресурси яких значні (золото – 500-700 т, срібло – 800-1000 т, мідь - 1,5-2,0 млн т, свинець – 800 тис. т, цинк – 2,1 млн т і т.д.). У найбільш освоєному Болніському рудному районі виявлено 6 комплексних родовищ (Маднеулі, [[Сакдрісі]], Давид-Гареджі, Цітелісопелі, Квемо-Болнісі, Дамблудка) з розвіданими запасами категорій С1+С2: золото – близько 80 т (вміст в рудах 0,7-4,7 г/т), срібло – 725 т (2,12-27,9 г/т), мідь – близько 700 тис. т (0,8-1,4 %), баритові руди – 18,4 млн т (вміст BaSO4 в руді 19,3-27,1 %) і цілий ряд перспективних рудопроявів з сумарними прогнозними ресурсами золота – 100 т, міді – 500 тис. т, баритових руд – 6-7 млн т. В Рача-Сванетському рудному районі, де розробляються два родовища реальгар-аурипігментних і золото-арсенових руд, є серйозні перспективи виявлення великих запасів арсенових руд, що містять благородні метали. Південно-східніше в Кваїсинському рудному вузлі реальний значний приріст запасів свинцево-цинкових і баритових руд на площах поблизу залучених до експлуатації Кваїсинського свинцево-цинкового і Чордського баритового родовищ. Сприятливі перспективи по благородних і кольорових металах є в Аджарському, Гурійському, Дзама-Гуджарецькому рудних вузлах, а також в межах чорносланцевої зони південного схилу Великого Кавказу.

'''Інші корисні копалини.''' Крім того, в Г. відомі родов. залізних руд (заг. запаси 150 млн т., вміст заліза 20-30%), ртутних руд (в Абхазії та Півд. Осетії), стибієвих руд (промислове значення має Зопхітське родов. у Верхній Рачі, вміст металу в руді 7-17%), свинцево-цинкової руди (Кваїське родов.), родов. бариту і [[кальцит]]у (Гагрсько-Джавська зона Вел. Кавказу та Болніський рудний район Артвіно-Болніської брили), арсенової руди (Лухумське родов. в Верхній Рачі і Цанське родов. в Нижній Сванетії), андезиту (Казбегське і Кобійське родов.), родов. бентонітових глин (Гумбрське, Асканське та ін. родов.), а також родов. діатоміту, тальку, серпентиніту, цеоліту, дорогоцінного і виробного каміння (обсидіан, агат, бірюза, аметист, яшма, ґранат, топаз та ін), нерудної індустріальної сировини. Баритові родовища Грузії можуть стати базою для виробництва баритів-обважнювачів бурильних розчинів. 

На тер. Грузії відомо понад 100 родовищ і виявів облицювальних каменів і понад 200 родовищ різних будівельних матеріалів зі значними розвіданими запасами і прогнозними ресурсами. 

Грузія багата на мінеральні (“[[Боржомі]]” і інш.) та термальні води, сумарний дебіт яких 1300 л/с, ресурси 8100 л/с. Це еквівалентно 2 млн т. умовного палива.

==Див. також==

* [[Гірнича промисловість Грузії]]
* [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Грузії]] 
* [[Геологія Грузії]]
* [[Гідрогеологія Грузії]]
* [[Сейсмічність Грузії]]
* [[Економіка Грузії]]

== Джерела == 
* {{ГЕС3}}

{{Грузія в темах}}
{{Корисні копалини країн світу}}

[[Категорія:Корисні копалини Грузії| ]]