Відкрити головне меню
Родинний герб Конецпольських Побог

Конєцпольські (Конецпольські) — польський шляхетський (магнатський) рід гербу Побог (Побуг).

Родина Конєцпольських з'являється в історичних анналах на початку XV століття. Один із перших її представників, Якуб Конецпольський, брав участь у битві під Грюнвальдом (1410).

1443 — було започатковане місто-фортеця Конецполь, яке стало форпостом родини Конецпольських на брацлавських землях, на межі Дикого Поля.

В XVI столітті родина розпадається на дві гілки — гетьманську і каштелянську.

Найвідомішим представником гетьманської гілки став великий коронний гетьман Станіслав Конецпольський (* 1591 — † 1646). Він воював проти армії шведського короля Густава-Адольфа, штурмував Смоленськ (1611), неодноразово громив на степових кордонах татарські загони. 1620 року під Цецорою Конецпольський потрапив у полон до турків і провів у неволі понад 3 роки.

В середині XVII століття Конецпольські набули найбільшого політичного впливу, стали власниками величезних володінь, зокрема на Поділлі та Брацлавщині. Будучи барським старостою, Станіслав Конецпольський наказав перебудувати і зміцнити замок у Барі. С.Конецпольський увійшов в історію України як придушувач козацьких повстань Жмайла, Сулими, Павлюка, Гуні, Острянина.

Адам Конєцпольський — комендант Кодака, небіж коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського.

В 2-й половині XVII століття могутність родини Конецпольських пішла на спад.

Станіслав-Олександр Конецпольський найбільше відомий в історії за презирливим прізвиськом «дитина», яке нібито дав йому гетьман Богдан Хмельницький напередодні Пилявецької битви (1648). Польське військо тоді було розбите вщент, її командувачі (серед них і Конєцпольський) ледве врятувались.

Останнім помітним представником роду був Станіслав-Ян Конецпольський — могутній магнат, великий коронний обозний, подільський воєвода з 1679 р., активно проводив політику Польської Корони Речі Посполитої на українських землях.

На початку XVIII століття рід Конецпольських занепав і 1719 року згас.

Джерела

Посилання