Відкрити головне меню

Колома́н (угор. Kálmán; бл. 1208 — 1241) — князь (1214) і титулярний король Галичини та Володимирії (Rex Galiciae et Lodomeriae). Син угорського короля Андрія II, зять князя сандомирського і краківського Лешека I Білого, (1215-1219).

Коломан
Rex Galiciae et Lodomeriae
Kalman herceg.jpg
Коломан, статуя в університеті Святого Іштвана в Геделлі, Угорщина
Король Галичини та Володимирії
Правління 1215-1219
Коронація 1215
Попередник Андрій II
Наступник Данило Галицький
Інші титули Князь галицький
Біографічні дані
Народження 1208(1208)
Смерть травень 1241
Загреб
Дружина Саломея
Династія Арпади
Батько Андрій II
Мати Гертруда Меранська
Arpad.png
Медіафайли у Вікісховищі?

Є нащадком Великих князів Київський Володимира Мономаха та Ярослава Мудрого. Правнук української княжни Єфросинії, праправнук Великого князя Київського Мстислава Великого. Претендував на корону і землі Королівства Русі.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився близько 1208 року. Син угорського короля Андраша II.

1210 року в Галичі угорський король Андрій II в союзі з краківським князем Лешком I Білим та волинськими князями посадив на галицький престол Данила Романовича — 9-річного спадкоємця Романа Великого, який загинув у битві під Завихостом у 1205 році, однак галицькі бояри на чолі з Володиславом Кормильчичем вигнали Романовичів разом з їхньою матір'ю-регенткою Єфросинією-Анною. Тоді Андрій II у союзі з Лешком I 1214 року захопив Галич і посадив там свого малолітнього сина Коломана, зарученого незадовго перед тим з трьохлітньою дочкою Лешка — Саломеєю. Західну частину Галицької землі отримав Лешек I Білий. Андрій II звернувся до папи Іннокентія III з проханням доручити естергомському архієпископу Іоанну коронувати Коломана галицькою короною та укріпити його статус унією Галицької православної церкви з католицькою — у 1215 році Коломана коронували.

Незабаром Перемишль і Любачів були відібрані угорцями у поляків, що стало можливою причиною звернення Лешка по допомогу до новгородського князя Мстислава Удатного. Навесні 1215 року Мстислав почав загрожувати княжінню Коломана, про що стривожено повідомляв в листі до папи Інокентія III король Андрій. 1219 року галичани підняли повстання проти угорців і запросили на престол князя Мстислава. 23 травня 1221 року об'єднані сили Данила Романовича і Мстислава Удатного розбили угорські війська під командуванням Коломана біля Галича. Коломан потрапив у полон і був відправлений у Торчеськ. Угорський король Андрій II, щоб визволити сина з полону, мусив розпочати переговори. Мстислав уклав мир з Андрієм II та видав свою доньку Марію заміж за його сина Андрія, відомого на Русі як «королевич Андрій». Повернувшись в Угорщину, Коломан став хорватським та славонським герцогом.

Разом із старшим братом брав участь у битві на річці Шайо з монголами 11 квітня 1241 року. Від отриманих ран помер у Загребі в травні-червні 1241 року.

Сім'яРедагувати

Дружина — Саломея, донька князя сандомирського і краківського Лешка I Білого. Шлюб — 1214 року[1].

РодовідРедагувати

Коломан веде свій родовід, в тому числі, й від Великих князів Київських з роду Мономаховичів та Ярославичів.

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бела II,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
Геза II,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олена Вуканович
 
 
 
 
 
 
 
Бела III,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Мстислав Великий,
Великий князь Київський
 
 
 
 
 
 
 
Єфросинія Мстиславівна,
українська князівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Любава
 
 
 
 
 
 
 
Андрій ІІ,
король Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ерве II де Донзі
 
 
 
 
 
 
 
Рено де Шатільйон,
князь Антиохійський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Антиохійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Боемунд II,
князь Антиохії
 
 
 
 
 
 
 
Констанція,
княгиня Антиохії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Аліса,
княгиня Антиохії
 
 
 
 
 
 
 
Коломан,
принц Угорщини
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд III,
маркграф Істрії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Бертольд IV,
герцог Меранський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ядвіга Вітельсьбахська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Гертруда Меранська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Дедо III,
маркграф Лужицький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Агнеса Лужицька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Матильда Генсберг
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Dynastia Piastów 4 Архівовано 5 March 2016[Дата не збігається] у Wayback Machine. (пол.)

ДжерелаРедагувати

  • Михайло Грушевський Історія України-Руси. — Т. III.
  • Довідник з історії України
  • Almási, Tibor (1994). Kálmán 2.. У Kristó, Gyula; Engel, Pál; Makk, Ferenc. Korai magyar történeti lexikon (9–14. század) [Encyclopedia of the Early Hungarian History (9th–14th centuries)] (hu). Akadémiai Kiadó. с. 316. ISBN 963-05-6722-9. 
  • Barabás, Gábor (2016). Coloman of Galicia and his Polish Relations. The Duke of Slavonia as Protector of Widowed Duchesses. У Bagi, Dániel; Barabás, Gábor; Máté, Zsolt. Hungaro–Polonica: Young Scholars on Medieval Polish–Hungarian Relations. Történészcéh Egyesület. с. 89–117. ISBN 978-963-12-7382-3. 
  • Dimnik, Martin (2003). The Dynasty of Chernigov, 1146–1246. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-03981-9. 
  • Engel, Pál (2001). The Realm of St Stephen: A History of Medieval Hungary, 895–1526. I.B. Tauris Publishers. ISBN 1-86064-061-3. 
  • Font, Márta (1991). II. András orosz politikája és hadjáratai [Andrew II's policy and campaigns in Rus']. Századok (hu) 125 (1-2): 107–144k. ISSN 0039-8098. 
  • Font, Márta; Barabás, Gábor (2017). Kálmán, Halics királya, Szlavónia hercege, 1208–1241 [Coloman, King of Halych, Duke of Slavonia, 1208–1241]. Magyar Történelmi Társulat–Kronosz Kiadó. ISBN 978-963-467-000-1. 
  • Hollý, Karol (2007). Princess Salomea and Hungarian–Polish Relations in the Period 1214–1241. Historický Časopis 55 (Supplement): 5–32. ISSN 0018-2575. 

ПосиланняРедагувати