Відкрити головне меню

Відмінності між версіями «Козелець»

Селище міського типу на Чернігівщині
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15))
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію PHP7
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 43: Рядок 43:
 
}}
 
}}
   
'''Козе́лець'''<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=r2Qvq6EVoik Відео про Козелець на Новому каналі]</ref>&nbsp;— [[селище міського типу]], районний центр [[Козелецький район|Козелецького району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]]. Розташоване на березі річки [[Остер (притока Десни)|Остер]], поряд з автотрасою {{Автошлях E|95}} ([[Київ]]-[[Чернігів]]), {{Автошлях E|101}}{{Автошлях М|01}} та {{Автошлях E|381}}. Населення&nbsp;— 8 тисяч мешканців<ref>Станом на [[2017]] рік.</ref>.
+
'''Козе́лець'''<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=r2Qvq6EVoik Відео про Козелець на Новому каналі]</ref>&nbsp;— [[селище міського типу]], районний центр [[Козелецький район|Козелецького району]] [[Чернігівська область|Чернігівської області]].
  +
  +
Відоме завдяки обороні [[1238]] року від монголо-татар хана [[Батий|Батия]].
  +
  +
Розташоване на березі річки [[Остер (притока Десни)|Остер]], поряд з автотрасою {{Автошлях E|95}} ([[Київ]]-[[Чернігів]]), {{Автошлях E|101}}{{Автошлях М|01}} та {{Автошлях E|381}}. Населення&nbsp;— 8 тисяч мешканців<ref>Станом на [[2017]] рік.</ref>.
   
 
== Символіка ==
 
== Символіка ==
Рядок 54: Рядок 58:
 
=== Заснування. Походження назви ===
 
=== Заснування. Походження назви ===
   
  +
==Історія==
Відомий з [[XVII століття]] як укріплене місто, що входило до складу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Назва, очевидно, походить від улюбленого корму домашніх тварин&nbsp;— [[Козельці лучні|польових квітів козелець]].
 
  +
Вперше згадується в [[Іпатіївський літопис|Іпатіївському літописі]] під 1146 під назвою Козельськ у зв'язку з міжусобною боротьбою князів (іменувалося також – Козлеск, Козелеск). Входило до [[Чернігово-Сіверська земля|Чернігово-Сіверської землі]].
  +
  +
Виникло на початку 12 ст. як опорний пункт в окняжінні землі [[В'ятичі|в'ятичі]]в. Входило у [[Чернігівське князівство]]. На початку 13 ст. стало центром окремого уділу. Взимку 1238 після 7-тижневої героїчної оборони спалене монголами, всі його жителі та малолітній князь Василь були вбиті. Хан [[Батий]] назвав місто "злим містом".
  +
  +
Невдовзі поселення відродилося. Від 1246 увійшло до складу удільного [[Карачевське князівство|Карачевського князівства]]; у 2-й половині 13 ст. тут відновлено окремий князівський стіл. У серед. 14 ст. включене до складу Великого князівства Литовського ([[ВКЛ]]), з 2-ї пол. 14 ст. перетворюється на самостійне удільне князівство, його володарі намагалися грати свою окрему роль на політичній арені Русі, то виступаючи на боці ВКЛ, то блокуючись, з метою збереження незалежності, з рязанськими великими князями.
  +
 
Сучасний Козелець відомий з [[XVII століття]] як укріплене місто, що входило до складу [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]. Назва, очевидно, походить від улюбленого корму домашніх тварин&nbsp;— [[Козельці лучні|польових квітів козелець]].
   
 
На «Спеціальному та докладному плані України…» [[Гійом Левассер де Боплан|де Боплана]] ([[1650]]) та на пізніших мапах позначено як '''''Kesellze'''''.<ref>[http://maps.vlasenko.net/historical/ukraine/map_ua_1650_boplan_10k.jpg Спеціальна та докладна карта України на сайті vlasenko.net]</ref><ref>[http://vkraina.com/ua/maps#1670_2 Мапа Боплана 1670]</ref>
 
На «Спеціальному та докладному плані України…» [[Гійом Левассер де Боплан|де Боплана]] ([[1650]]) та на пізніших мапах позначено як '''''Kesellze'''''.<ref>[http://maps.vlasenko.net/historical/ukraine/map_ua_1650_boplan_10k.jpg Спеціальна та докладна карта України на сайті vlasenko.net]</ref><ref>[http://vkraina.com/ua/maps#1670_2 Мапа Боплана 1670]</ref>

Поточна версія на 07:37, 14 липня 2019

Козе́лець[3] — селище міського типу, районний центр Козелецького району Чернігівської області.

смт Козелець
Kozele r.gif Kozelts prapor.png
Герб Козельця Прапор Козельця
Центральна площа
Центральна площа
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район/міськрада Козелецький район
Рада Козелецька селищна громада
Код КОАТУУ: 7422055199
Облікова картка Козелець 
Основні дані
Засноване 1098 [1]
Магдебурзьке право 1656 р.
Статус із 1924 року
Площа 8,44 км²
Населення 8 063 (01.01.2017)[2]
Густота 955 осіб/км²
Поштовий індекс 17000
Телефонний код +380 4646
Географічні координати 50°54′59″ пн. ш. 31°06′53″ сх. д.H G O
Висота над рівнем моря 113 м
Водойма Остер
Відстань
Найближча залізнична станція: Бобровиця
До обл. центру:
 - автошляхами: 67,6 км
Селищна влада
Адреса 17000, Чернігівська обл., Козелецький р-н, смт. Козелець, вул. Ф. Сидорука, 9
Голова селищної ради Бригинець Валентин Петрович
Карта
Козелець. Карта розташування: Україна
Козелець
Козелець
Козелець. Карта розташування: Чернігівська область
Козелець
Козелець

Commons-logo.svg Козелець у Вікісховищі

Відоме завдяки обороні 1238 року від монголо-татар хана Батия.

Розташоване на березі річки Остер, поряд з автотрасою E95 (Київ-Чернігів), E101М01 та E381. Населення — 8 тисяч мешканців[4].

Зміст

СимволікаРедагувати

Герб Козельця — срібний козел із золотими рогами та ратицями і золотою кулею з хрестом на спині. Прапор Козельця — зелено-блакитно-жовте полотнище з виділенням білого квадрату в горішньому лівому куті на дві третини ширини прапора.

Докладніше: Герб Козельця
Докладніше: Прапор Козельця

ІсторіяРедагувати

Заснування. Походження назвиРедагувати

ІсторіяРедагувати

Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1146 під назвою Козельськ у зв'язку з міжусобною боротьбою князів (іменувалося також – Козлеск, Козелеск). Входило до Чернігово-Сіверської землі.

Виникло на початку 12 ст. як опорний пункт в окняжінні землі в'ятичів. Входило у Чернігівське князівство. На початку 13 ст. стало центром окремого уділу. Взимку 1238 після 7-тижневої героїчної оборони спалене монголами, всі його жителі та малолітній князь Василь були вбиті. Хан Батий назвав місто "злим містом".

Невдовзі поселення відродилося. Від 1246 увійшло до складу удільного Карачевського князівства; у 2-й половині 13 ст. тут відновлено окремий князівський стіл. У серед. 14 ст. включене до складу Великого князівства Литовського (ВКЛ), з 2-ї пол. 14 ст. перетворюється на самостійне удільне князівство, його володарі намагалися грати свою окрему роль на політичній арені Русі, то виступаючи на боці ВКЛ, то блокуючись, з метою збереження незалежності, з рязанськими великими князями.

Сучасний Козелець відомий з XVII століття як укріплене місто, що входило до складу Речі Посполитої. Назва, очевидно, походить від улюбленого корму домашніх тварин — польових квітів козелець.

На «Спеціальному та докладному плані України…» де Боплана (1650) та на пізніших мапах позначено як Kesellze.[5][6]

Особливо відомим Козелець став з початку XVII ст. На цей час місто уже значиться як досить важливий та надійно укріплений пункт на східних рубежах Речі Посполитої, до складу якого воно входило. У цей час високого рівня тут досягла культура землеробства та пов'язані з нею сировинні й переробні галузі, особливо млинарство. Проте вільний та повноцінний розвиток народу гальмувався соціальним гнітом, якого зазнавали найширші верстви населення. До того ж, чим далі він підсилювався ще й національним та релігійним визисками. Особливо виснажливими та морально нестерпними були військові постої й примусове окатоличення. Тому в селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти у 20–З0-х роках XVII ст. населення брало найактивнішу участь. Могутня енергія народної стихії знайшла своє вивільнення у ході Визвольної війни українського народу 16481657 років. Козелець став сотенним містом. У складі Київського полку сотня відзначалася мужністю й героїзмом у найважливіших битвах: під Пилявцями, Берестечком, Батогом та ін. Вагомий внесок у справу визвольної боротьби було гідно оцінено гетьманом. Грамотою від 1656 року Богдан Хмельницький надавав Козельцю Магдебурзьке право. Це право підтверджувалося і російським урядом, що було дуже важливим у справі захисту від феодального свавілля. Магдебурзьке право надавало можливість створювати органи самоврядування, обирати магістрат на чолі з війтом, підлеглому тільки гетьманові.

З 1708 року Козелець стає центром управління Київського полку. Цей статус, а також розвиток ремесел і торгівлі спричинили швидке зростання та розширення самого міста. Часи особливого піднесення міста припадають на 70-ті роки XVIII ст. Безперечно, цьому сприяв стрімкий соціальний злет уродженця цих місць Олексія Розумовського, що походив з українського козацького роду Розумів. Він народився в селі Лемеші Козелецького району.

ХронологіяРедагувати

  • З 1649 р. — центр Козелецької сотні Київського полку.
  • 1656 — надане магдебурзьке право.
  • 1662 — у Козельці відбулася козацько-старшинська рада, на якій було обрано гетьманом України Якима Сомка.
  • 1679 — місто зруйноване татарами.
  • 1708 року до Козельця переведено полкове управління Київського полку — тут жили полковник та інша козацька старшина, місто залишалось адміністративним центром полку до 1781 року.
  • З 1782 року Козелець — повітове місто Київського намісництва, 1797 — Малоросійської, 1802 — Чернігівської губернії. В 1752 була заснована козелецька лікарня, з 1765 діяла кінна пошта. У середині XVIII ст. виникають фабрики: 4 шкіряні та одна сально-шкіряна. У 1866 — 441 двір, 4459 жителів, повітове та парафіяльне училища, тютюнова фабрика, 2 цегляні заводи, проходило 5 ярмарків на рік; 1897 — 638 дворів, 5786 жителів.
  • На початку XX ст. в Козельці діяли 3 початкові школи, чоловіча гімназія (1912), жіноча прогімназія (1914), Козелецьке вище початкове училище (1913). 19061916 виходив щотижневик «Листок объявлений Козелецкого уездного земства».
  • Весною 1846 в Козельці побував Т. Г. Шевченко, коли за завданням Археографічної комісії подорожував, аби замалювати історичні архітектурні та історичні пам'ятки Чернігівщини. У повісті «Княгиня» описав Козелець і його архітектурну пам'ятку собор Різдва Богородиці.
  • 29 вересня 1943 року нацистські сили вибиті з Козельця радянськими військами.

СучасністьРедагувати

8 квітня 2017 року Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет в Козельці здійснив освячення престолу і першу Божественну літургію Вознесенського храму[7]

Історичні пам'яткиРедагувати

НаселенняРедагувати

Чисельність населення[8]Редагувати

1897 1959 1979 1989 2001 2016
5,141 5,774 8,416 9,545 8,916 8 142

Розподіл населення за рідною мовою (2001)[9]Редагувати

українська мова російська
96,24 % 3,26 %

ПерсоналіїРедагувати

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Джерела та посиланняРедагувати