Перегляд вихідного коду сторінки Козачий Стан

'''Козачий стан''' (''Kosakenlager'') — військова організація під час [[Радянсько-німецька війна|Радянсько-німецької війни]], яка об'єднувала [[козацтво|козаків]] у складі [[вермахт]]у і [[СС]]. До травня [[1945]] року, при здачі в англійський полон, налічувала 24 тисячі військових і цивільних осіб.
{{Російський колабораціонізм у Другій світовій війні}}

== Початок формування козацьких частин у складі вермахту ==
На відміну від інших проектів формування національних частин з колишніх громадян [[СРСР]], [[Адольф Гітлер]] і його найближче оточення прихильно дивилися на ідею формування козацьких частин, так як дотримувалися теорії про те, що козаки були нащадками [[Готи|готів]], а значить належали не до [[Слов'яни|слов'янської]], а до [[Арії|арійської]] [[Раса|раси]]. До того ж, на початку політичної кар'єри, Гітлера підтримували деякі козацькі лідери.
[[Файл: Bundesarchiv Bild 146-1978-041-03, Russland, Kosak in der Wehrmacht.jpg|thumb|left|Козак Вермахту, 1944]]
У жовтні [[1942]] року в окупованому німецькими військами [[Новочеркаськ]]у з дозволу німецької влади пройшов козачий сход, на якому був обраний штаб Війська Донського та розпочалась організація козацьких формувань у складі [[вермахт]]у, як на окупованих територіях, так і в емігрантському середовищі. Створення козацьких частин очолив колишній [[полковник]] царської армії [[Павлов Сергій Васильович|Сергій Васильович Павлов]], який за радянської влади працював [[інженер]]ом на одному з заводів Новочеркаська. Ініціатива Павлова була підтримана [[Краснов Петро Миколайович|Петром Миколайовичем Красновим]].

== Формування Козачого стану ==
З січня [[1943]] року німецькі війська почали відступати з [[Дон]]а, з ними на захід почали відходити і частина козаків з родинами. В [[Кропивницький|Кіровограді]] С.В. Павлов, керуючись декларацією німецького уряду від [[10 листопада]] 1943 року, приступає до створення «Козачого Стану». Під командування Павлова, який отримав звання «похідного отамана», стали прибувати козаки майже з усього Півдня Росії.

[[31 березня]] [[1944]] року в [[Берлін]]і було утворено [[Головне управління козачих військ]] ({{lang-de|Hauptverwaltung der Kosakenheere}}) на чолі з П.М. Красновим, С. В. Павлов став одним з його заступників. У червні [[1944]] Козачий Стан був передислокований до [[Білорусь|Білорусі]] в район міст [[Барановичі]] — [[Слонім]] — [[Єльня]] — [[Столиці]] — [[Новогрудок]].

[[17 червня]] 1944 полковник Павлов загинув. Похідним отаманом Стана був призначений колишній білогвардійський сотник [[Доманов Тимофій Миколайович|Т.М. Доманов]]. У липні 1944 року Стан на короткий час перемістився в район [[Білосток]]а.

В серпні 1944 року козаки Стану брали діяльну участь у придушенні [[Варшавське повстання 1944 року|Варшавського повстання]], зокрема — сформований в 1943 році у Варшаві козачий поліцейський батальйон (понад 1000 чоловік), конвойна-охоронна сотня (250 осіб), козачий батальйон 570-го охоронного полку, [[5-й Кубанський козачий пластунський полк|5-й Кубанський полк]] Козачого стану під командуванням полковника Бондаренко. Підрозділ на чолі з хорунжим І. Анікіним отримав завдання захопити штаб керівника польського повстанського руху генерала [[Тадеуш Бур-Коморовський|Т. Бур-Коморовського]]. Загалом, козаки захопили в полон близько 5 тисяч повстанців. За виявлену старанність німецьке командування нагородило багатьох з козаків і офіцерів [[Орден Залізного Хреста|орденом Залізного Хреста]].

[[6 липня]] 1944 було прийнято рішення про перекидання козаків у північну [[Італія|Італію]] ([[Карна]]) для боротьби проти італійських антифашистів. Пізніше в той же район переселяються козачі сім'ї, а також кавказькі частини під командуванням генерала [[Султан Килич Ґерай|Султан Килича Ґерая]].

В Італії у Козачому Стані виходила газета «Козача земля», багато італійських містечок були перейменовані в [[Станиця|станиці]], а місцеві жителі піддалися часткової [[депортація|депортації]].

У квітні 1945 року Козачий Стан був реорганізований в ''Окремий козачий корпус'' під командуванням Походного Отамана генерал-майора Доманова. На той момент у складі корпусу налічувалося 18 395 стройових козаків і 17 014 біженців. Корпус перейшов під управління командувача [[РОА]] генерала [[Власов Андрій Андрійович|А. Власова]]. 

[[30 квітня]] командувач німецькими військами в Італії генерал Ретингер прийняв рішення про капітуляцію. У цих умовах керівництво Стана наказало козакам переселитися в східний [[Тіроль]] ([[Австрія]]). [[2 травня]] [[1945]] почався перехід через [[Альпи]] і [[10 травня]], на [[Великдень]] козаки прибули до міста [[Лієнц]]. Незабаром туди ж підійшли інші козачі частини, зокрема, під командуванням генерала [[Шкуро Андрій Григорович|А.Г. Шкуро]].

== Видача СРСР ==
[[18 травня]] 1945 року Стан капітулював перед британськими військами, полонені козаки були розміщені в декількох таборах. [[27 травня]] півтори тисячі козачих офіцерів були відвезені в місто [[Філлах]] нібито на одноденну конференцію — для переговорів з англійським командуванням. Насправді ж їх повезли далі до зони радянської окупації в місто [[Юденбург]] і там видали частинам Червоної Армії. Серед видаваних офіцерів 68% радянськими громадянами ніколи не були<ref>[http://rusk.ru/st.php?idar=20365 Путь в безысходность]</ref>, тому що виявилися за кордоном відразу по закінченні громадянської війни. Ця частина козаків була видана всупереч зобов'язанням Великої Британії. Дізнавшись про рішення союзного командування, багато козаків здійснили самогубство та чинили опір.

== Див. також ==
* [[Козачий націоналізм]]

== Посилання ==
* ''Александров К. М.'' Русские солдаты вермахта {{ref-ru}}
* [http://magazines.russ.ru/nj/2006/242/sh16.html ''Михаил Шкаровский.'' Казачий стан в Северной Италии] {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20131023061324/http://providenie.narod.ru/0000678.html Александров К.М. Офицерский корпус армии генерал-лейтенанта А. А. Власова 1944-1945] {{ref-ru}}
* [http://bka-roa.chat.ru/cossack_stan_ataman.htm Казачий стан и группа походного атамана] {{ref-ru}}
* [http://www.antibr.ru/dictionary/ae_kazstan_k.html Казачий стан (1943-1945 гг.)] {{ref-ru}}

{{Козаки у Росії}}

== Примітки ==
{{reflist}}

[[Категорія:Козацький стан]]