Відмінності між версіями «Книга Псалмів»

[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (Відкинуто редагування 88.135.223.23 до зробленого Sanya3)
 
(Не показані 19 проміжних версій 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
[[Файл:Chludov david.jpg|thumb|right|309px|<center> IX]]
 
[[Файл:Chludov david.jpg|thumb|right|309px|<center> IX]]
  +
'''Книга Псалмів''', також '''Псалти́р''' &nbsp;— одна з книг [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] [[Біблія|Біблії]]. У юдейській, католицькій і протестантській традиціях сучасна Книга Псалмів містить 150 [[псалом|псалмів]], а у православній&nbsp;— 151 псалом<ref>{{Cite book|last1= Berlin|first1= Adele|authorlink1= Адель Берлін|last2= Brettler|first2= Marc Zvi|authorlink2= Марк Цві Бреттлер|chapter= Psalms|editor1-last= Berlin|editor1-first= Adele|editor2-last= Brettler|editor2-first= Marc Zvi|editor3-last= Fishbane|editor3-first= Michael A.|title= The Jewish Study Bible|publisher= Oxford University Press|year= 2004|chapter-url= https://books.google.com/?id=aDuy3p5QvEYC&printsec=frontcover&dq=The+Jewish+Study+Bible,+Tanakh+Translation#v=onepage&q=Psalms&f=false|isbn= 9780195297515|ref= harv|url-access= registration|url= https://archive.org/details/isbn_9780195297515}}</ref><ref>{{Cite book| last = Kselman |first = John S.| chapter = Psalms| editor1-last = Coogan| editor1-first = Michael David| editor2-last = Brettler |editor2-first = Marc Zvi| editor3-last = Newsom| editor3-first = Carol Ann| title = The New Oxford Annotated Bible with the Apocryphal/Deuterocanonical Books| publisher = Oxford University Press| year = 2007| chapter-url = https://books.google.com/?id=Nc-i_pQsiW8C&pg=PA775&dq=The+New+Oxford+Annotated+Bible+Psalms#v=onepage&q=The%20New%20Oxford%20Annotated%20Bible%20Psalms&f=false| isbn = 978-0-19-528880-3| ref = harv}}</ref>.
'''Книга Псалмів''', також '''Псалти́р''' &nbsp;— одна з книг [[Старий Заповіт|Старого Заповіту]] [[Біблія|Біблії]]. Сучасна Книга Псалмів містить 150 духовних пісень, а у грецькій та слов'янській Біблії&nbsp;— 151 пісня, або [[псалом]].
 
  +
  +
== Назва ==
  +
Гебрейська назва книги&nbsp;— «Тегілім», «Теілім» ({{lang-he|תְּהִלִּים}}), що буквально означає «хвалительні пісні». Українська назва ''Псалтир'' ([[архаїзм|заст.]] ''Псалтирь'')<ref>{{Грінченко|Псалтирь|49964-psaltyr.html#show_point}}</ref> походить через {{lang-cu|Ψалтирь, Ψалтырь}} від {{lang-el|Ψαλτήριον}}, ''Псалтеріон, Псалтіріон''<ref>{{ЕСУМ4}}</ref>. Саме слово {{lang-el2|ψαλτήριον}} означає струнно-щипковий музичний інструмент ([[псалтерій]]), у «[[Септуагінта|Септуагінті]]» ним перекладені назви різних єврейських музичних інструментів, що використовувалися як акомпанемент псалмам. У грецькій мові також використовується назва {{lang-el2|Ψαλμοί, Βίβλος Ψαλμών}} («Псалми», «Книга Псалмів»).
   
 
== Авторство і призначення ==
 
== Авторство і призначення ==
  +
[[Файл:David Playing the Harp 1670 Jan de Bray.jpg|міні|Цар Давид грає на псалтерії. Картина [[Ян де Брай|Яна де Брая]], 1670&nbsp;р.]]
Всупереч апокрифічним історіям, у яких авторство псалмів приписується виключно [[Давид]]у, нині вважається, що Псалтир є поетичною збіркою, яка складалась поступово, і була написана кількома авторами; деякі з псалмів можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у [[Єрусалимський Храм|Єрусалимському Храмі]]; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів&nbsp;— вираження хвали і поклоніння [[Бог]]у та Його ділам.
+
Всупереч апокрифічним історіям, в яких авторство псалмів приписують винятково [[Давид]]ові, нині вважають, що Псалтир є поетичною збіркою, яку поступово написали кілька авторів; деякі з псалмів можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у [[Єрусалимський Храм|Єрусалимському Храмі]]; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів&nbsp;— вираження хвали і поклоніння [[Бог]]ові та Його ділам.
   
Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються в українській літературі вже з [[11 століття]] до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили<ref>Чепа М.-Л.&nbsp;А.&nbsp;Ворожіння на Псалтирі як проективний тест у культурно-історичній психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.&nbsp;С.&nbsp;Костюка Національної АПН України "Проблеми загальної та педагогічної психології. Том VI. Ч. 7.&nbsp;— К.,2004.&nbsp;— С. 345–353. ISSN 2077–2289.</ref>, і текст так званого ''гадального Псалтиря'', у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в [[11 століття|11 столітті]].
+
Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються в українській літературі вже з [[11 століття]] до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили<ref>Чепа М.-Л.&nbsp;А.&nbsp;Ворожіння на Псалтирі як проективний тест у культурно-історичній психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.&nbsp;С.&nbsp;Костюка Національної АПН України "Проблеми загальної та педагогічної психології. Том VI. Ч. 7.&nbsp;— К.,2004.&nbsp;— С. 345—353. ISSN 2077—2289.</ref>, і текст так званого ''гадального Псалтиря'', у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в [[11 століття|11 столітті]].
   
 
Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону [[Новий Заповіт|Нового Заповіту]].
 
Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону [[Новий Заповіт|Нового Заповіту]].
   
Широко вживається у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього поділена на відповідні розділи&nbsp;— 20 кафизмів. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську та українську<ref>Древняя рукописная Псалтырь, принадлежащая библиотеке Андрея Чепы. Рукопись Церковно-археологического музея. Інститут рукопису НБУВ. Ф.1. №&nbsp;47146.</ref> мови і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з толкуваннямтолковий») неясних місць та викладами, зазвичай проти [[іудаїзм|юдейської віри]].
+
Широко вживається у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього поділена на відповідні розділи&nbsp;— 20 кафизм. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську та українську<ref>Древняя рукописная Псалтырь, принадлежащая библиотеке Андрея Чепы. Рукопись Церковно-археологического музея. Інститут рукопису НБУВ. Ф.1. №&nbsp;47146.</ref> мови і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з тлумаченнямтлумачний») неясних місць та викладами, зазвичай проти [[юдаїзм|юдейської віри]].
   
 
== Структура ==
 
== Структура ==
  +
  +
=== У різних традиціях ===
  +
У юдейській і західній традиціях Псалтир поділений на 5 книг. У східній&nbsp;— на 20 [[кафізма|кафізм]] ([[Псалом 151|151-й псалом]] не входить до жодної).
  +
  +
=== Тематика ===
 
Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона&nbsp;— псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії&nbsp;— псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії&nbsp;— псалми 81, 21, літургії входу&nbsp;— псалми 15, 24, літургії правосуддя&nbsp;— псалми 50, 82, змішані типи&nbsp;— псалми 36, 40, 41, 68.
 
Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона&nbsp;— псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії&nbsp;— псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії&nbsp;— псалми 81, 21, літургії входу&nbsp;— псалми 15, 24, літургії правосуддя&nbsp;— псалми 50, 82, змішані типи&nbsp;— псалми 36, 40, 41, 68.
   
Рядок 17: Рядок 26:
 
Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних [[псальма|пісень-псалмів]] з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових співів.
 
Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних [[псальма|пісень-псалмів]] з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових співів.
   
Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: [[Скорина Франциск|Франциска Скорини]] (1517) і [[Федорович Іван|Івана Федоровича]] в Заблудові (1570) та Острозі (1580).
+
Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: [[Скорина Франциск|Франциска Скорини]] (1517) і [[Іван Федоров|Івана Федоровича]] в Заблудові (1570) та Острозі (1580).
   
 
Переклади Псалтиря [[українська мова|українською мовою]] зробили: [[Пулюй Іван Павлович|Іван Пулюй]] (1903 з гебрейської), отець [[Бачинський Олександр Гаврилович|Олександр Бачинський]] (1903), отець Ярослав Левицький (1925), [[Кобрин Михайло Петрович|Михайло Кобрин]] (1936, 1941), митрополит [[Іларіон (Огієнко)|Іларіон]] (1962), отець [[Хоменко Іван Софронович|Іван Хоменко]] (1963) та інші.
 
Переклади Псалтиря [[українська мова|українською мовою]] зробили: [[Пулюй Іван Павлович|Іван Пулюй]] (1903 з гебрейської), отець [[Бачинський Олександр Гаврилович|Олександр Бачинський]] (1903), отець Ярослав Левицький (1925), [[Кобрин Михайло Петрович|Михайло Кобрин]] (1936, 1941), митрополит [[Іларіон (Огієнко)|Іларіон]] (1962), отець [[Хоменко Іван Софронович|Іван Хоменко]] (1963) та інші.
  +
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
   
 
== Література ==
 
== Література ==
Рядок 26: Рядок 38:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
*{{УМЕ12|частина=Псалтир|сторінки=1531-1532}}
  +
*{{ЛЗЕ2|частина =Псалми; Псалтир |сторінки =288}}
 
{{wikisource|Біблія (Огієнко)/Псалми}}
 
{{wikisource|Біблія (Огієнко)/Псалми}}
 
{{Commonscat|Psalters}}
 
{{Commonscat|Psalters}}
* [http://www.molitvoslov.com/files/pdfc/433.pdf Псалтир старослов'янською]
+
* [https://www.molitvoslov.com/sites/default/files/pdfc/433.pdf Псалтир церковнослов'янською]
 
* [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/akafisty-kanony/dlya-choho-chytaty-psaltyr/ Для чого псалтир? // Сайт Парафії Святого Архистратига Михаїла у Києві на Пирогові]
 
* [http://www.parafia.org.ua/biblioteka/akafisty-kanony/dlya-choho-chytaty-psaltyr/ Для чого псалтир? // Сайт Парафії Святого Архистратига Михаїла у Києві на Пирогові]
 
* [http://www.vatican.va/archive/bible/nova_vulgata/documents/nova-vulgata_vt_psalmorum_lt.html Псалтир латиною]
 
* [http://www.vatican.va/archive/bible/nova_vulgata/documents/nova-vulgata_vt_psalmorum_lt.html Псалтир латиною]
Рядок 37: Рядок 51:
 
* [[Забур|Псалтир в ісламі]]
 
* [[Забур|Псалтир в ісламі]]
   
  +
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
   
 
{{Псалми}}
 
{{Псалми}}
 
{{Книги Біблії}}
 
{{Книги Біблії}}
 
{{Книги Старого Заповіту}}
 
{{Книги Старого Заповіту}}
  +
{{Богослужіння}}
   
[[Категорія:Християнство]]
 
[[Категорія:Біблія]]
 
 
[[Категорія:Давид]]
 
[[Категорія:Давид]]
 
[[Категорія:Ктувім]]
 
[[Категорія:Ктувім]]
[[Категорія:Юдаїзм]]
 
 
[[Категорія:Псалми|*]]
 
[[Категорія:Псалми|*]]
  +
[[Категорія:Богослужбові книги]]
 
[[ml:സങ്കീര്‍ത്തനങ്ങള്‍]]
 

Поточна версія на 08:36, 29 грудня 2019

IX

Книга Псалмів, також Псалти́р  — одна з книг Старого Заповіту Біблії. У юдейській, католицькій і протестантській традиціях сучасна Книга Псалмів містить 150 псалмів, а у православній — 151 псалом[1][2].

НазваРедагувати

Гебрейська назва книги — «Тегілім», «Теілім» (івр. תְּהִלִּים‎), що буквально означає «хвалительні пісні». Українська назва Псалтир (заст. Псалтирь)[3] походить через стцерк.-слов. Ψалтирь, Ψалтырь від грец. Ψαλτήριον, Псалтеріон, Псалтіріон[4]. Саме слово ψαλτήριον означає струнно-щипковий музичний інструмент (псалтерій), у «Септуагінті» ним перекладені назви різних єврейських музичних інструментів, що використовувалися як акомпанемент псалмам. У грецькій мові також використовується назва Ψαλμοί, Βίβλος Ψαλμών («Псалми», «Книга Псалмів»).

Авторство і призначенняРедагувати

 
Цар Давид грає на псалтерії. Картина Яна де Брая, 1670 р.

Всупереч апокрифічним історіям, в яких авторство псалмів приписують винятково Давидові, нині вважають, що Псалтир є поетичною збіркою, яку поступово написали кілька авторів; деякі з псалмів можуть датуватися раннім періодом Єврейської монархії. Псалми призначалися для співу з музичним супроводженням і вживалися в літургії у Єрусалимському Храмі; вони надалі вживаються як і в громадському, так і приватному поклонінні євреями і християнами. Більшість псалмів — вираження хвали і поклоніння Богові та Його ділам.

Псалтир століттями використовували як шкільний підручник, читали над померлим, а також над хворим. Цитати з Псалтиря трапляються в українській літературі вже з 11 століття до найновіших часів. З Псалтиря у давнину ворожили[5], і текст так званого гадального Псалтиря, у якому до кожного псалма було пояснення, що в певних обставинах псалми радять діяти, був знаний уже в 11 столітті.

Псалми широко вживаються в юдаїзмі для богослужіння. Також їх використовували найперші християнські спільноти ще до формування канону Нового Заповіту.

Широко вживається у богослужіннях християнських церков (також українських); для цього поділена на відповідні розділи — 20 кафизм. Текст Псалтиря був у числі найдавніших перекладів на слов'янську та українську[6] мови і поширився в Україні відразу після прийняття християнства. Дуже рано став тут відомий Псалтир з тлумаченням («тлумачний») неясних місць та викладами, зазвичай проти юдейської віри.

СтруктураРедагувати

У різних традиціяхРедагувати

У юдейській і західній традиціях Псалтир поділений на 5 книг. У східній — на 20 кафізм (151-й псалом не входить до жодної).

ТематикаРедагувати

Тематично псалми поділяють на кілька груп: гімни, індивідуальні лементи, спільні лементи, пісні довіри, індивідуальні псалми подяки, королівські псалми, псалми мудрості, паломницькі псалми, літургічні псалми. За іншою типологією псалми поділяють на: пісні Сіона — псалми 48, 76, 84, 87, 122, 134, історичні літанії — псалми 78, 105, 106, 135, 136, паломницькі літургії — псалми 81, 21, літургії входу — псалми 15, 24, літургії правосуддя — псалми 50, 82, змішані типи — псалми 36, 40, 41, 68.

Переклади і виданняРедагувати

Книга Псалмів однією з перших перекладена на старослов'янську мову ще за часів Кирила і Мефодія. Складається з 150 ліричних пісень-псалмів з молитвами до Всевишнього, часто друкується окремою книгою та використовується для богослужбових співів.

Як популярна книга, Псалтир був у числі найстаріших білорусько-українських друкованих видань: Франциска Скорини (1517) і Івана Федоровича в Заблудові (1570) та Острозі (1580).

Переклади Псалтиря українською мовою зробили: Іван Пулюй (1903 з гебрейської), отець Олександр Бачинський (1903), отець Ярослав Левицький (1925), Михайло Кобрин (1936, 1941), митрополит Іларіон (1962), отець Іван Хоменко (1963) та інші.

ПриміткиРедагувати

  1. Berlin, Adele; Brettler, Marc Zvi (2004). Psalms. У Berlin, Adele; Brettler, Marc Zvi; Fishbane, Michael A. The Jewish Study Bible. Oxford University Press. ISBN 9780195297515. 
  2. Kselman, John S. (2007). Psalms. У Coogan, Michael David; Brettler, Marc Zvi; Newsom, Carol Ann. The New Oxford Annotated Bible with the Apocryphal/Deuterocanonical Books. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-528880-3. 
  3. Псалтирь // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
  5. Чепа М.-Л. А. Ворожіння на Псалтирі як проективний тест у культурно-історичній психології. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної АПН України "Проблеми загальної та педагогічної психології. Том VI. Ч. 7. — К.,2004. — С. 345—353. ISSN 2077—2289.
  6. Древняя рукописная Псалтырь, принадлежащая библиотеке Андрея Чепы. Рукопись Церковно-археологического музея. Інститут рукопису НБУВ. Ф.1. № 47146.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати