Відкрити головне меню

Клод Соте

Версія від 06:42, 21 травня 2015, створена LeonNef (обговорення | внесок) (Створена сторінка: {{Кінематографіст2 | Ім'я = Клод Соте | Оригінал імені = {{lang-fr|Claude Sautet}} | Фото...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Клод Соте́ (фр. Claude Sautet; 23 лютого 1924, Монруж, О-де-Сен — 22 липня 2000, Париж) — французький кінорежисер та сценарист.

Клод Соте
фр. Claude Sautet
Claude Sautet.jpg
Дата народження 23 лютого 1924(1924-02-23)
Місце народження Монруж, Іль-де-Франс, Франція
Дата смерті 22 липня 2000(2000-07-22) (76 років)
Місце смерті
Поховання
Громадянство Франція Франція
Професія режисер, сценарист
Alma mater Інститут перспективних досліджень кінематографа[d]
Роки активності 1951 — 1995
IMDb ID 0767110
Нагороди та премії
«Оскар» (1993, 1996)
Commons-logo.svg Клод Соте у Вікісховищі

Зміст

Біографія

Клод Соте народився 23 лютого 1924 році у Монружі (департамент О-де-Сен, Франція) в сім'ї бізнесмена. Навчався у Вищій школі декоративних мистецтв (фр. Ecole des Arts decoratifs), працював музичним критиком і педагогом. У 1946 закінчив IDHEC. Стажувався у Клода Отан-Лара на стрічці «Займися Амелією» та у низки інших режисерів. Працював продюсером і сценаристом для французького телебачення. Як режисер дебютував у 1955 році комедією «День добрий, посмішка». На початку 1960-х Соте звертається до детективних сюжетів у фільмах «Зваж увесь ризик» (Classe Tous Risques, 1960) за участю Ліно Вентури та Жан-Поля Бельмондо та «Зіграти в ящик» (L'arme A Gauche, 1965), які були високо сприйняті критикою і глядачем. Починаючи з фільму «Дрібниці життя» (1970), фільму, що отримав премію Деллюка, Клод Соте став відомий як тонкий, спостережливий і глибокий дослідник характерів французької буржуазії, особливо людей середніх років.

Фільм «Дрібниці життя» (1970), з ентузіазмом прийнятий на Каннському фестивалі, приніс Соте міжнародну популярність, а також позначив новий виток в кар'єрі Ромі Шнайдер. Співпраця Соте і Шнайдер продовжилася у фільмах «Макс і бляхарі», «Сезар і Розалі»; за роль у фільмі «Проста історія», номінованому на «Оскар» як кращий іноземний фільм[1], Шнайдер отримала премію «Сезар» як найкраща акторка.

У 1993 за фільм «Крижане серце» Соте отримав Срібного лева на Венеційському кінофестивалі і премію «Сезар» як найкращий режисер. Цю ж премію він отримав через три роки за свій останній фільм «Неллі і пан Арно».

Помер Клод Соте від раку 22 липня 2000 року у Парижі на 77-му році життя. Похований на цвинтарі Монпарнас.

Фільмографія

Режисер

Визнання

Примітки

  1. The 52nd Academy Awards (1980) Nominees and Winners. oscars.org. Процитовано 21 травня 2015. 

Посилання

-->