Відкрити головне меню

Клебан-Бицьке відслонення — місце виходу на поверхню глибинних геологічних порід площею 60 га.

Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Клебан-Бицьке відслонення»
 
Категорія МСОПIII (Пам'ятка природи)
Костянтинівський район, лівий берег Клебан-Бикського водосховища
Костянтинівський район, лівий берег Клебан-Бикського водосховища
48°27′00″ пн. ш. 37°43′26″ сх. д. / 48.4500000000277779577118054° пн. ш. 37.72388889002777290° сх. д. / 48.4500000000277779577118054; 37.72388889002777290Координати: 48°27′00″ пн. ш. 37°43′26″ сх. д. / 48.4500000000277779577118054° пн. ш. 37.72388889002777290° сх. д. / 48.4500000000277779577118054; 37.72388889002777290
Розташування: Костянтинівський район, Донецька область, Україна Україна
Найближче місто: Костянтинівка
Площа: 60 га
Заснований: 14 жовтня 1975
Керівна
організація:
Іллічівська сільська рада
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Клебан-Бицьке відслонення». Карта розташування: Донецька область
Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Клебан-Бицьке відслонення»
Геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення «Клебан-Бицьке відслонення»

Клебан-Бицьке відслонення у Вікісховищі?

З 2000 року територія пам'ятки природи «Клебан-Бицьке відслонення» увійшла до складу регіонального ландшафтного парку «Клебан—Бик»[1].

Зміст

Розташування

Розташоване на північно-східному борті Кальміусько—Торецької западини у місці її переходу у Костянтинівсько—Дружківську антикліналь. Названі западина та антикліналь належать до великих структурних елементів Донбасу, які утворилися внаслідок потужних тектонічних рухів Землі. При цьому антикліналь вказує на місце прадавніх гір, а западина — місце прадавнього мілководного моря з лагунами, де накопичувалася сіль[2].

Геологія

Заповідне відслонення складають піщано-глинисті гірські породи — аргіліти, алевроліти, серед яких трапляються прошарки пісковиків. У прилеглих місцях до заповідної території серед піщано-глинистих покладів є також прошарки вапняків, доломіту та гіпсу. Вік нижньопермських покладів — близько 290—295 млн років. В аналогічних покладах на північ від заповідної території знаходиться Костянтинівське родовище будівельної сировини, з якої виготовляють цеглу та черепицю. Заповідне відслонення як на об'єкт геології можна дивитися не тільки з точки зору стратиграфії, а ще і мінералогії: у глинистих породах містяться дрібні гіпсу; в пісковиках та алевролітах зустрічаються мінерали міді — яскраво-зелений малахіт та синій азурит (останні за стародавніх часів служили людям сировиною для виготовлення бронзи). Прадавні виробки, де добували мідну руду, розташовані неподалік від Клебан-Бика. У вапняках і доломітах відслонення відзначаються вкрапленнями галеніту (є головним рудним мінералом, з якого видобувається свинець).

Флора

Верхні ділянки схилів покриті різними видами полину, а також чебрецем. На підошві виступів добре розвинена лугова рослинність. Зокрема : перстач гусячий, герань лугова, конюшина,м'ята, підбіл звичайний (мати-й-мачуха). Ще нижче по схилу до самої берегової кромки водосховища — зелені стрічки водоохоронних лісових насаджень, створених людиною.

Переважає рослинність многотравно-ковилових степів, байрачних лісів і кам'янистих відслонень. Зокрема у парку знайдено 12 видів ковили, з них 2 види занесено до Європейського червоного списку та всі види — до Червоної книги України[3].

Див. також

Примітки

Посилання

Джерела

  • Донбас заповідний. Науково-інформаційний довідник-атлас / за заг. ред. С. С. Куруленка, С. В. Третьякова. Видання друге, перероблене та доповнене. — Донецьк, Донецька філія Державного екологічного інституту Мінприроди України, 2008. — 168 с.
  • Заповедная природа Донбасса: Путеводитель / Сост. А. З. Дидова. — 2 изд., доп. — Донецк: Донбасс, 1987—168 с.
  • Памятники природы Донетчины: Путеводитель / Р. Г. Синельщиков, С. П. Попов, Д. С. Иванишин, Н. Т. Янко. — Донецк: Донбас, 1979. — 95 с.